Реакція споживача на зміну ціни товару

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Березанська філія

Контрольна робота з мікроекономіки

Студента 4 курсу

Групи Тубз-03-13 С4МЕФ (2,6 дс)

Спеціальності «Міжнародна економіка і фінанси»

2013 рік

Зміст

Питання 1. Реакція споживача на зміну ціни товару. Побудова кривої попиту. Нецінові детермінанти попиту

Питання 2. Загальна характеристика факторних ринків

Задача

Список використаної літератури

Питання 1. Реакція споживача на зміну ціни товару. Побудова кривої попиту. Нецінові детермінанти попиту

Дослідження поведінки споживача в залежності від зміни цін на товари здійснюється за допомогою лінії «ціна-споживання».

Лінія «ціна-споживання» з'єднує різні точки рівноваги споживача, що утворюються при зміні цін.

Для різних видів супутніх товарів лінія «ціна-споживання» буде мати різний нахил.

Лінія «ціна-споживання» для товарів, які є взаємодоповнюючими, буде мати додатний нахил (ціна товару Х зменшується) (рисунок 1.1).

Рис. 1.1 Лінія «ціна-споживання» для взаємодоповнюючих товарів [2, с. 88]

Лінія «ціна-споживання» для нейтральних товарів буде горизонтальною лінією (ціна товару Х зменшується) (рисунок 1.2).

Рис. 1.2 Лінія «ціна-споживання» для нейтральних товарів [2, с. 88]

Лінія «ціна-споживання» для товарів, які є взаємозамінними, і ціна товару Х зменшується (рисунок 1.3).

На основі лінії «ціна-споживання» можна побудувати лінію індивідуального попиту D.

Рис. 1.3 Лінія «ціна-споживання» для взаємозамінних товарів [2, с. 89]

Нехай ціна товару Х зменшується з РХ1 до РХ2, доход споживача при цьому залишається незмінним, структура уподобань не міняється (рисунок 1.4).

Рис. 1.4 Побудова кривої індивідуального попиту на основі лінії «ціна-споживання» [2, с. 89]

В результаті зменшення ціни товару Х бюджетна лінія КL змінює кут нахилу і перетворюється на КL?, споживання товару Х збільшується з Х1 (т. Е1) до Х2 (т. Е2). Поєднуючи точки рівноваги Е1 і Е2, одержуємо лінію «ціна-споживання», на базі якої будується крива індивідуального попиту D.

При падінні ціни товару Х обсяг попиту на цей товар збільшується.

Ціна є основною детермінантою попиту, зміна якої спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій попиту.

Нецінові детермінанти попиту спричиняють зміни у попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч-вгору, якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит скорочується. Нецінові детермінанти являють собою основні мотиви споживчого попиту. До нецінових детермінант попиту відносяться: смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; кількість споживачів на ринку; очікування споживачів відносно майбутніх цін [7].

Смаки і уподобання споживачів визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою і здатні змінювати попит в обох напрямках за незмінної ціни та інших рівних умов.

Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив па попит. Відповідно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють:

нормальні товари - це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів, крива попиту зміщується праворуч. Абсолютна більшість товарів є нормальними;

нижчі товари - це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходу, а крива попиту зміщується ліворуч. До таких товарів можна віднести немодне вбрання, висококалорійні, з низьким вмістом вітамінів продукти, а також товари низької якості.

Отже, в аспекті впливу на попит слід окремо розглядати ціну товару та нецінові фактори (смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; кількість споживачів на ринку; очікування споживачів відносно майбутніх цін). Останні набувають все більшого значення у сучасній економіці.

Питання 2. Загальна характеристика факторних ринків

В основі функціонування ринків факторів виробництва лежать ті ж самі принципи, що і в основі товарних ринків. Аналіз попиту і пропозиції є основним методом їх вивчення. Але наряду з цим є ряд відмінностей, що відрізняють дію ринкового механізму факторів виробництва від товарного ринку та ринку послуг.

Конкурентний - це ринок факторів виробництва, де є багато покупців і багато продавців і при цьому ніхто з них не може вплинути на вартість (ціну) фактора виробництва (наприклад на ринку деревини).

Попит на ресурси підприємства так чи інакше залежить від попиту на кінцеві товари і послуги. Тому попит на виробничі ресурси називають похідними і це є найважливішою його характеристикою.

З точки зору пропозиції фактори виробництва (праця)створюються домашніми господарствами, а не підприємствами.

Припустимо, що підприємство використовує тільки два фактори виробництва (працю і капітал) для виробництва продукції.

Граничний продукт у грошовому вираженні - це приріст загального доходу внаслідок використання кожної додаткової одиниці змінного фактора виробництва (MRP).

Для вирішення питання про масштаби залучення праці до виробничого процесу виробник, користуючись правилом максимізації прибутку повинен порівнювати додатковий ефект від залучення нової одиниці фактора з тими витратами, що з ним пов'язані.

Величина, на яку зростають сукупні витрати при збільшенні залучених ресурсів на одиницю, називається граничними витратами на ресурси (MRC).

Щоб максимізувати прибуток, фірма має використовувати додаткові одиниці будь якого виду ресурсів доти, поки кожна наступна одиниця дає приріст валового доходу фірми більший, ніж приріст її сукупних витрат.

Межею доцільності залучення додаткових ресурсів буде точка, в якій урівноважуються граничний продукт в грошовому вираженні та граничні витрати на ресурс:

MRP=MRC.

Зробивши припущення, що виробник купує ресурси на конкурентному ринку, то ціни на них залишаються незмінними і не будуть залежати від кількості залучених ресурсів.

Якщо розглянути такий ресурс як праця, то граничні витрати на ресурс будуть дорівнювати заробітній платі:

MRC=W

Звідки:

MRP=W

Рис 2.1 Попит на фактори виробництва [3, с. 89]

При зміні ціни на працю точка перетину горизонтальної лінії з кривою попиту буде переміщуватись по лінії MRP=d. Але при зміні таких факторів як ціна на товари, сама лінія буде переміщуватись вправо або вліво.

Попит на трудові ресурси для окремої фірми будуть визначатися кривою граничного продукту в грошовому вираженні і тому на підставі закону складної граничної продуктивності ресурсу має вигляд спадної лінії.

Винагорода власника трудових ресурсів за одиницю часу надання трудових послуг (гранична доходність робочої сили) називається заробітною платою.

Реальна заробітна плата зростає приблизно такими темпами, як продуктивність праці.

Точка перетину кривої попиту і пропозиції є рівнем мінімуму заробітної плати. Значенням мінімуму можна маніпулювати.

Неефективний мінімум - це мінімальна заробітна плата, яка залишиться від ціни рівноваги на ринку праці.

Задача

У таблиці наведено дані, що характеризують обсяги випуску продукції при зміні затрат праці:

Завдання:

1) визначити величини граничного і середнього продукту і побудувати їх графіки;

2) побудувати графік сукупного продукту та описати його динаміку і вплив на нього закону спадної віддачі;

3) визначити, при якому обсязі змінного ресурсу, досягається його найефективніше використання.

Розв'язання:

Граничний продукт праці (МР) визначається за формулою:

.

Середній продукт праці (APL) визначається за формулою:

.

Розрахунки наведено у таблиці:

Будуємо криві граничного та середнього продукту праці:

Крива МР перетне криву APL при використанні 27 люд.-год. праці. При цьому граничний і середній продукт складуть 15,6 одиниці. Це точка найбільш ефективного використання змінного ресурсу.

Закон спадної віддачі стверджує, що збільшення частки одного з чинників виробництва за решти незмінних призводить до збільшення обсягу виробництва. Проте з деякого моменту зумовлений цим приріст обсягу виробництва стає все меншим і меншим.

Це видно у нашій задачі. При зростанні витрат праці з 20 до 30 люд.-год. згідно закону спадної віддачі обсяг продукту зростає все повільніше, а потім і взагалі зменшується.

Покажемо це графічно:

споживач ціна попит

Список використаної літератури

1) Архієреєв С.І., Деркач М.М., Козуб Д.А. та ін. Мікроекономіка: Навч. посіб. для студ. екон. спец. / За ред. С.І. Архієреєва, Н.Б. Решетняк. - Х.: НТУ «ХПІ», 2003. - 175 с.

2) Базілінська О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка: Навчальний посібник. - К.: «Центр учбової літератури», 2009. - 352 с.

3) Єфіменко Н.А. Мікроекономіка: конспект лекцій. - Черкаси: Європейський університет. Черкаська філія, 2004. - 120 с.

4) Мікроекономіка: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н.О. Гончарова, А.І. Ігнатюк, Н.А. Малиш та ін. - К. : МАУП, 2005. - 304 с.

5) Старостенко Г.Г. Мікроекономіка: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 152 с.

6) Чорна Т.І. Мікроекономіка: Навчально-методичний посібник для спеціальності 6.050201 „Менеджмент організацій”. - Харків: УІПА, 2008. - 145 с.

7) http://www.vuzlib.net/mikro/_index.htm (Мікроекономіка: Конспект лекцій)

8) http://almamater.com.ua/ (Мікроекономіка: Конспект лекцій)

Размещено на Allbest.ru