Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет «Львівська політехніка»

Акіншина Олена Василівна

УДК 338.008.668.26:8

Економічна оцінка та інвестування розвитку енергетичних об'єктів (на прикладі гідроенергокомпаній)

Спеціальність 08.02.02 - Економіка управління науково-технічним прогресом, інвестиційні та інноваційні процеси

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

• Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу Державного університету «Львівська політехніка» Міністерства освіти України

• Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент КРИКАВСЬКИЙ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ, Державний університет «Львівська політехніка, завідувач кафедри економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу.
• Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор кафедри економіки і організації промислових технологій та енергетики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» НЕДІН ІГОР ВАЛЕНТИНОВИЧ
• - кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри економіки підприємства Івано-Франківського Державного технічного університету нафти і газу ДАНИЛЮК МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ

Провідна установа: Технологічний університет Поділля Міністерства освіти України, кафедра економіки і менеджменту, м. Хмельницький

Захист дисертації відбудеться «26» листопада 1999 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 в Державному університеті «Львівська політехніка» за адресою: 290646, м. Львів-13, вул. Ст. Бандери, 12, IV корпус, ауд. 406.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного університету «Львівська політехніка» за адресою: 290646, м. Львів-13, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий «25» жовтня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Пащенко І.Н.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми

Важливим напрямком економічної політики на сучасному етапі розвитку України є максимальна реалізація переваг ринкової економіки на основі науково-технічного прогресу. Прискорення соціально-економічного розвитку країни передбачає перебудову інвестиційної політики шляхом перерозподілу капіталовкладень на користь реконструкції діючих об'єктів.

Ефективний розвиток паливно-енергетичного комплексу країни вимагає проведення у всіх галузях економіки країни активної та цілеспрямованої роботи з економії паливно-енергетичних ресурсів та широкого використання відновлювальних джерел енергії. Виконанню даного завдання сприяє прискорене створення маневрених потужностей, яке передбачено енергетичною політикою Уряду. У зв'язку з цим розширюються масштаби введення маневреного електроенергетичного обладнання.

Гідравлічні та гідроакумулюючі електростанції є найбільш дієвими джерелами пікової та резервної потужності у енергетичних системах. У країнах ближнього та дальнього зарубіжжя як перспективний намічений напрям, який передбачає розширення діючих гідроелектростанцій та їх модернізацію з метою підвищення їх ефективності. Раціональне використання додаткової потужності гідравлічних (ГЕС) та гідроакумулюючих (ГАЕС) електростанцій у покритті добового графіка електричного навантаження об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) дозволяє вилучити зі складу основного обладнання теплових електростанцій найменш економічні агрегати, які мають найбільшу питому витрату умовного палива, що обумовлює отримання паливного ефекту ГЕС - ГАЕС.

Важливість забезпечення енергетичної безпеки держави в контексті забезпечення її економічної безпеки шляхом належного розвитку енергетичної галузі, недостатній науковий і прикладний рівень вирішення проблем розвитку гідроенергетики в ще більшій мірі актуалізують дисертаційну проблему.

Питанням розвитку гідроенергетики, економіки та експлуатації ГЕС та ГАЕС, визначення їх паливного ефекту, ролі у забезпеченні надійної і сталої роботи енергетичних систем та інвестиційного забезпечення розвитку енергооб'єктів присвячені фундаментальні праці відомих вчених В.В.Болотова, Б.Л.Бабуріна, І.А.Бланка, Ф.Ф.Губіна, В.Я.Гуменюка, М.О.Данилюка, М.В.Держко, В.І.Денісова, С.В.Дікмарова, П.П.Долгова, Т.Л.Доценко, Б.Л. Ерліхмана, А.Г.Загороднього, Л.А.Кароля, Є.В.Крикавського, О.Є.Кузьміна, Г.Кунца, А.А.Макарова, Л.А.Мєлєнтьєва, І.В.Недіна, В.Р.Окорокова, С.О'Доннела, Й.М.Петровича, Я.Д. Плоткіна, Р.І.Сіліна, Б.Твісса, Р.Уотермена, Дж.Р.Хікса, О.М.Шишова, Л.С.Щавєлєва, та інших.

Водночас аналіз наукових публікацій свідчить, що проблемам економічної оцінки та інвестиційного забезпечення розвитку енергетичних об'єктів приділена недостатня увага, не повністю вирішено питання оцінки впливу розширення каскадів гідроелектростанцій шляхом додаткової установки оборотних гідроагрегатів (ОГА) на ефективність роботи теплових електростанцій об'єднаних енергетичних систем, недостатньо реалізований системний підхід до формування енергозабезпечення держави, не повністю досліджені резерви і джерела інвестиційного забезпечення розвитку енергетичних об'єктів в умовах гострого дефіциту інвестиційних ресурсів.

Нині паливно-енергетичний комплекс України знаходиться у кризовому стані, який обумовлений недостатнім інвестиційним забезпеченням в масштабах, необхідних для здійснення надійного і економічно прийнятного постачання енергоносіями на внутрішньому ринку.

Крім подолання перепон щодо створення сприятливих умов для інвестування іноземного капіталу у енергетичний сектор держави, важливим завданням є оволодіння вітчизняними партнерами методикою підготовки пропозицій щодо фінансування проектів, прийнятою у промислово розвинених країнах і міжнародних фінансових інститутах.

Недостатній науковий та прикладний рівень вирішення економічних проблем розвитку енергетичних об'єктів, його оцінки та інвестиційного забезпечення зумовили актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Одним із ключових моментів в нормативно-законодавчих актах України (Національній енергетичній програмі України, Законі України «Про енергозбереження», Законі України «Про електроенергетику»), що стосується забезпечення енергетичної безпеки, визначаються проблеми реалізації пріоритетності розвитку енергетичних об'єктів, що вимагає консеквентної економічної оцінки доцільності енергетичних проектів, можливості їх інвестиційного забезпечення. Такі рішення на сучасному етапі ускладнені проведеною реструктуризацією та формуванням енергоринку, що безумовно, послабило роль централізованого впливу на розвиток енергетичних об'єктів. Такий причинно-наслідковий механізм унаочнює наявність зв'язку дослідження із державними програмами в галузі енергетики.

Обраний напрям дисертаційного дослідження є складовою частиною наукових напрямків кафедри економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу Державного університету «Львівська політехніка»: «Проблеми переходу базових галузей народного господарства України на ринкові відносини», «Проблеми ресурсо- та енергозбереження в економіці України», затверджених науково-технічною радою ДУ «Львівська політехніка» (протокол № 11 від 17.11.95 р.), і відповідає науковому напряму Координаційного плану № 68 «Економічні проблеми розбудови державності України: важелі та стимули розвитку господарчих систем», затвердженого наказом Міносвіти України від 13 лютого 1997 р. № 37.

Мета і задачі дослідження

Метою даного дослідження є проведення економічної оцінки та обгрунтування інвестиційної політики стосовно розвитку енергетичних об'єктів гідроенергетичних компаній в напрямі гідроакумулювання в контексті формування достатньої енергетичної безпеки.

Для досягнення поставленої мети у роботі розв'язувались такі завдання:

здійснення перспективної оцінки економічного стану енергетичної галузі з огляду на забезпечення гідроенергокомпаніями енергетичної безпеки держави та ефективних напрямів розвитку гідроенергетики;

дослідження теоретичних передумов техніко-економічного обгрунтування розширення гідроенергокомпаній та перспективи інвестиційного забезпечення такого розвитку енергетичних об'єктів;

вдосконалення методичного забезпечення економічної оцінки розвитку гідроенергокомпаній розширенням ОГА;

визначення оптимальної потужності додатково встановлених на ГЕС каскаду ОГА та економічної ефективності розширення ГЕС Дніпровського каскаду річок шляхом додаткової установки ОГА;

оптимізація режимів роботи ГЕС-ГАЕС спільно з АЕС та ТЕС у ОЕС та адаптація контрактингової моделі інвестування розширення ГЕС гідроенергокомпаній;

здійснення екологічної оцінки впливу режимів роботи ГЕС-ГАЕС на стан водосховищ.

Предметом дослідження є процес формування економічної оцінки доцільності розвитку гідроенергокомпаній шляхом їх модернізації за рахунок встановлення ОГА та обгрунтування напрямів інвестиційного забезпечення такого їх розвитку. Об'єктом дослідження є гідроенергокомпанії України та гідроелектростанції, що входять до їх складу.

Теоретичною та методологічною основою проведеного дослідження були праці вітчизняних і зарубіжних вчених, закони України, укази Президента України, постанови і нормативні матеріали Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, міністерств і відомств.

Вихідною інформацією у здійсненні досліджень були дані статистичної та оперативної звітності електростанцій, що входять в об'єднану енергосистему, узагальнені результати наукових досліджень, що отримані автором при виконанні науково-дослідної роботи «Повышение эффективности использования ГЭС каскада рек» (№ д/р 76065887) на кафедрі економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу Державного університету «Львівська політехніка».

У роботі використані сучасні методи дослідження, а саме: системний, факторний і порівняльний аналізи, економіко-математичне моделювання досліджуваного процесу, розроблено відповідне програмне забезпечення для ЕОМ.

Наукова новизна одержаних результатів

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

на основі перспективної структурованої оцінки економічного стану енергетичної галузі в контексті формування енергетичної безпеки України вперше обгрунтована доцільність пріоритетного розвитку гідроенергокомпаній - складової ефективної стратегії розвитку електроенергетичної галузі держави. Визначені основні тенденції розвитку паливно-енергетичного комплексу та основні тенденції електроспоживання, які комплексно характеризують сучасний стан енергетики і актуальність забезпечення енергетичної безпеки і дають змогу обгрунтовано формулювати перспективну політику галузі;

вперше виявлено та систематизовано енергоекономічні передумови доцільності і пріоритетного розвитку гідроенергокомпаній в напрямі розширення ГЕС ОГА, що сприятиме ефективному використанню водних ресурсів, потужності теплових електричних станцій (ТЕС), оптимізації режимів і забезпеченню соціально-економічного розвитку регіонів. Визначені техніко-економічні принципи та названі пріоритетні напрями розвитку гідроенергетики генерують підвищення ефективності використання діючих каскадів ГЕС розширенням їх ОГА з використанням їх водосховищ для гідроакумулювання;

поглиблена методика економічної оцінки гідроакумулювання, що враховує синергічний ефект як результат оптимізації енергетичних режимів та результат оптимізації використання водних ресурсів. З її допомогою доведено ефективність розширення ГЕС ОГА та використання їх як маневрених пікових агрегатів. Названа методика дозволяє здійснити техніко-економічне обгрунтування розширення окремих ГЕС та каскадів ГЕС ОГА та визначення оптимального варіанту роботи ГЕС та ГАЕС у ОЕС;

вперше визначена оптимальна потужність ОГА, які додатково встановлюються на ГЕС каскаду, та обгрунтовано умови їх сумісної оптимізації з ТЕС і АЕС у об'єднаній енергосистемі. Реалізація методики для визначення оптимальної потужності ОГА та методики оптимізації режимів роботи ГЕС-ГАЕС сумісно з АЕС та ТЕС у ОЕС дає можливість покращити структуру паливно-енергетичного балансу країни і знизити потребу ПЕК в дефіцитному органічному паливі, в результаті реалізації методики для визначення оптимальної потужності ОГА які додатково встановлюються на ГЕС каскаду; розроблена методика оптимізації режимів роботи ГЕС-ГАЕС сумісно з АЕС та ТЕС у об'єднаній енергосистемі;

розвинуто та поглиблено теоретичні і методологічні засади формування комплексної еколого-економічної оцінки перспективних наслідків модернізації ГЕС каскаду, що дає можливість зберегти родючі землі які підпадають під затоплення під час спорудження нових ГЕС та ГАЕС;

вперше обгрунтовано умови адаптації контрактингової моделі інвестування розширення ГЕС гідроенергокомпаній як найбільш вірогідного напряму створення інвестиційного забезпечення їх розвитку.

Практичне значення одержаних результатів

Теоретичне значення результатів дослідження полягає у поглибленні знань про механізм здійснення розширення ГЕС, що працюють у каскаді шляхом додаткового встановлення на них оборотних агрегатів з подальшим використанням їх як маневрених пікових потужностей у ОЕС в оптимальному режимі роботи.

Практичне значення дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо розвитку гідроенергокомпаній у напрямку підвищення економічної ефективності використання поновлювальних джерел енергії та інвестиційного забезпечення цього розвитку, що сприятиме розв'язанню головного завдання середньострокового прогнозу економічного і соціального розвитку України, а саме: досягненню ефективного використання існуючого виробничого потенціалу, адаптації підприємств до ринкових умов та поступовому нарощуванню інвестиційних процесів. Практичну значимість посилюють методичні рекомендації щодо економічної оцінки розширення окремих ГЕС та каскадів ГЕС ОГА з визначенням їх оптимальної потужності і створенням оптимального режиму їх роботи у ОЕС. Розроблена адаптована контрактингова модель інвестування розвитку гідроенергокомпаній, яка дає можливість розв'язати проблему інвестиційного забезпечення шляхом залучення стратегічних інвесторів.

Дослідження підвищення ефективності ГЕС виконані у науково-методичному та прикладному планах для реконструкції діючих ГЕС, при проектуванні каскадів ГЕС та при експлуатації ГЕС України.

Основні положення результатів дослідження викладені у науково-дослідній роботі, яка виконана для ЦДУЕЄС, передані для розгляду у Міненерго України.

Висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані Національною комісією з питань регулювання електроенергетики, Міненерго та іншими компетентними організаціями для вдосконалення майбутньої структури галузі, принципів діяльності енергокомпанії «Дніпрогідроенерго» та для вироблення ефективної інвестиційної і інноваційної стратегії управління електроенергетикою з метою забезпечення енергетичної безпеки держави.

Результати конкретних розрахунків можуть мотивувати привабливість у потенційних інвесторів в процесі реалізації контрактингової моделі фінансування інвестиційних проектів.

За висновком постійно діючого наукового семінару «Економічні проблеми забезпечення енергетичної безпеки» основні результати та рекомендації роботи є надзвичайно корисними в умовах сучасного стану електроенергетики України. Реалізація пропозицій автора роботи може розглядатись, як важливий інвестиційний ресурс, використання якого в умовах гострого дефіциту інвестиційного капіталу дозволить підвищити ефективність функціонування енергооб'єднання України швидше, ніж в разі реалізації інших відомих проектів.

Результати наукових досліджень, узагальнені в дисертації, використані в навчальному курсі «Економічна ефективність нової техніки» для студентів спеціальності «Менеджмент організацій (виробнича сфера)» Державного університету «Львівська політехніка».

Особистий внесок здобувача

Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць опублікованих в співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації

Матеріали представленої дисертаційної роботи викладені у доповіді та обговорені у технічному управлінні Міненерго України на нараді з модернізації обладнання електростанцій, на обласній науково-технічній конференції «Економічне обгрунтування раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів у галузях народного господарства області - важливий фактор успішного розв'язку завдання Енергетичної програми», м. Львів, 17 жовтня 1985 р., та науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу ДУ «Львівська політехніка» (1970-1997р.р.), республіканській науково-практичній конференції «Повышение эффективности использования топливно-энергетических ресурсов в отраслях народного хозяйства УССР», м. Київ, 27-29 травня 1986 р., всесоюзній науково-практичній конференції «Технико-экономические проблемы оптимизации режимов электропотребления промышленных предприятий», м. Міасс, 8-11 вересня, 1987 р., республіканській науково-технічній конференції «Научно-технический прогресс и интенсификация производства», м. Донецк, жовтень 1988р., всесоюзному семінарі «Методы прямого преобразования энергии», м. Київ, 4-6 липня, 1989р., всесоюзній науково-технічній конференції «Эффективность новых форм и методов хозяйствования», м. Іжевськ, 17-18 жовтня, 1989р., науково-практичній конференції «Проблеми переходу України до ринкових відносин» (ВПІ Міжнародний інститут гуманізації та розвитку освіти. Вінницьке обласне відділення Спілки економістів України), м. Вінниця, червень 1993р., міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і шляхи ресурсозбереження України», м. Ів.-Франківськ,7-10 грудня 1993р., всесоюзній науково-практичній конференції «Основные пути решения вопросов производства и потребления топливно-энергетических ресурсов в рамках реализации энергетической программы», м. Київ, 22-24 травня 1994р., міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми розвитку промислового виробництва», м. Одеса, жовтень 1995р., на міжнародній науковій конференції «Проблеми становлення маркетингу і зовнішньоекономічного комплексу в перехідних умовах», м. Львів, 1996р., міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг та логістика в системі менеджменту», м. Львів, 24-25 жовтня 1996р., засіданні постійно діючого наукового семінару «Економічні проблеми забезпечення енергетичної безпеки» на тему: «Конкуренція в енергетиці: можливості і проблеми» за міжнародною участю, смт. Славсько, Львівська обл., 9-12 червня 1998р., ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг та логістика в системі менеджменту», м. Львів, 22-24 жовтня 1998 р.

Публікації

Основні положення дисертації відображені в 30 наукових працях (монографія, наукові статті, методичні рекомендації, методика, тези доповідей) загальним обсягом 18,7 друкованих аркушів, з них особисто автору належать - 7,27 д.а.

Структура дисертації

Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, обсяг дисертації 169 стор. друкованого тексту, крім того наведені список літератури з 225 назв і 18 додатків. Дисертаційна робота містить 22 таблиці, 11 рисунків (графіків, схем). Структура дисертації має вигляд:

• ВСТУП
• Розділ 1. Теоретичні та економічні аспекти необхідності інвестиційного забезпечення розвитку енергетичних об'єктів.
• 1.1. Нові умови і основні завдання розвитку паливно-енергетичного комплексу України.
• 1.2. Техніко-економічні принципи та напрями розвитку гідроенергетики.
• 1.3. Теоретичні передумови техніко-економічного обгрунтування розширення гідроенергокомпаній.
• 1.4. Перспективи інвестиційного забезпечення розвитку енергооб'єктів.
• Висновки по розділу 1.
• Розділ 2. Економічна оцінка розвитку гідроенергетичних компаній як системний (синергічний) ефект енергетики України.
• 2.1. Методи і моделі оптимізації режимів енергетичних систем.
• 2.2. Аналіз комплексного використання водних ресурсів діючих каскадів ГЕС.
• 2.3. Методичні основи економічної оцінки розвитку розширення гідроенергокомпаній оборотними гідроагрегатами.
• 2.4. Економічні аспекти модернізації гідроелектростанцій в ГЕС-ГАЕС.
• Висновки по розділу 2.
• Розділ 3. Методичне та інвестиційне забезпечення розширення ГЕС оборотними гідроагрегатами.
• 3.1. Визначення оптимальної потужності додатково встановлюваних на ГЕС каскаду оборотних гідроагрегатів.
• 3.2. Економічна ефективність розширення ГЕС Дніпровського каскаду річок шляхом додаткової установки оборотних гідроагрегатів.
• 3.3. Оптимізація режимів роботи ГЕС-ГАЕС спільно із АЕС та ТЕС у об'єднаній енергетичній системі.
• 3.4. Вплив режимів роботи ГЕС-ГАЕС на покращення екологічного стану водосховищ.
• 3.5. Контрактингова модель інвестування розширення ГЕС гідроенергокомпанії.
• Висновки по розділу 3.
• Висновки та рекомендації
• Список використаних джерел
• Додатки

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі «Теоретичні та економічні аспекти інвестиційного забезпечення розвитку енергетичних об'єктів» розглянуто нові умови і основні завдання розвитку паливно-енергетичного комплексу України, техніко-економічні принципи та напрями розвитку гідроенергетики, теоретичні передумови техніко-економічного обгрунтування гідроакумулювання та перспективи інвестиційного забезпечення розвитку енергетичних об'єктів.

Глибока економічна криза, що охопила економіку України негативно відбилась на стані паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) держави. На рис.1 наведено укрупнені фактори кризового стану енергетики України і їх взаємозв'язок з головними факторами впливу на рівень захищеності від загроз енергетичній безпеці держави.

Для відновлення виробництва на ТЕС електроенергії в перерахуванні на рядове вугілля у 2005 році буде потрібно 55,9 млн.т палива. При наявності капіталовкладень на розвиток шахт за поміркованим (більш реальним) варіантом, ресурси для Міненерго можуть збільшитись лише до 39 млн.т, таким чином дефіцит складатиме 17 млн.т. Очікуваний рівень виробництва 146 млрд. кВтЧгод в 2005 на ТЕС, передбачений НЕПУ, можливо досягти лише у 2015р. оскільки для будівництва шахт з урахуванням проектування і відновлення шахтобудівної бази потрібно не менше, ніж 15 років. Таким чином, відзначений рівень можливо досягти лише у 2015 році. До того ж і попит на природний газ при цьому не зменшиться.

Ситуація додатково погіршується надмірним зношенням генеруючого обладнання ТЕС (82% енергоблоків відпрацювали розрахунковий ресурс, а 48% - граничний ресурс), що призвело до зростання питомих витрат палива (з 1993 по 1995 рік на 9,3 г/кВтЧгод), неможливості накопичення в електроенергетиці власного інвестиційного капіталу та загостренню техногенних загроз енергетичній безпеці країни. Особливої уваги потребує проблема покриття пікової частини добових графіків електричного навантаження ОЕС.

До диверсифікаційних рішень, які послабили б дефіцит енергоносіїв і створили б сприятливі умови для накопичення власних фінансових коштів за рахунок збільшення відпуску енергетичної продукції та зменшення її собівартості, слід віднести підвищення техніко-економічної ефективності капітальних вкладень в існуючі каскади гідроелектростанцій шляхом їх реконструкції за рахунок додаткової установки оптимальної потужності ОГА і перетворення їх таким чином в каскади ГЕС-ГАЕС, з подальшою оптимізацією режимів роботи ГЕС-ГАЕС в ОЕС паралельно з ТЕС і АЕС.

Здійснена перспективна структурована оцінка економічного стану енергетичної галузі в контексті формування енергетичної безпеки України показала на доцільність пріоритетного розвитку гідроенергокомпаній.

Дослідження теоретичних передумов техніко-економічного обгрунтування розширення гідроенергокомпаній виявило відсутність системного підходу до розроблення методики економічної оцінки розвитку об'єктів гідроенергетичних компаній з врахуванням синергічного ефекту.

Аналіз перспектив інвестиційного забезпечення розвитку енергетичних об'єктів показав, що галузь електроенергетики є привабливою для потенційного інвестора. Нагальною є необхідність пошуку альтернативних обгрунтованих інвестиційних проектів.

У другому розділі «Економічна оцінка розвитку гідроенергетичних компаній як системний (синергічний) ефект енергосистем України» досліджено методи і моделі оптимізації режимів енергетичних систем, оптимізація використання водних ресурсів гідроенергокомпаній ОГА та економічні аспекти модернізації гідроелектростанцій у ГЕС-ГАЕС.

В основу застосування методів оптимізації в енергетиці покладений системний підхід, який передбачає врахування інтересів генеруючих, постачальних і споживаючих систем енергії за умови обов'язкового дотримання якості енергії і надійності в роботі.

Аналіз методів оптимізації режимів енергетичних систем показав, що існують математичні моделі для різних модифікацій задач найвигіднішого розподілу навантаження. За ними розроблені алгоритми і програми розрахунків на ЕОМ, однак залишається актуальним питання їх реалізації.

Оцінка розширення гідроенергокомпаній ОГА зі створенням каскаду ГЕС-ГАЕС, що працює в ОЕС, викликала необхідність аналізу комплексного використання водних ресурсів.

Каскадні схеми, в яких окремі ступені каскаду зв'язані між собою гідрологічно, гідравлічно, водогосподарчо і електрично, дозволяють здійснити повну оптимізацію водних ресурсів.

Виконаний аналіз показує, що наявність водосховищ, які регулюють на каскаді Дніпровських ГЕС, розташування та повний об'єм дозволяють їх використовувати для здійснення процесу гідроакумулювання при розширенні діючих ГЕС каскаду ОГА (табл. 1).

Таблиця 1 - Характеристика Дніпровських водосховищ