Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття «змішана економічна система» в економічній теорії

1.1 Історичні передумови виникнення змішаної економічної системи

1.2 Системотворчі складові змішаної економічної системи

Розділ 2. Моделі сучасних національних змішаних економічних систем

2.1 Загальна характеристика сучасних змішаних систем

2.2 Американська модель змішаної економічної системи

Загальний висновок

Список використаних джерел

Вступ

Сучасна ринкова система являє собою досить широку різноманітність змішаних форм. Поява нової теоретичної економічної доктрини відбувається на базі ринкових принципів розвитку, які довели свою ефективність у розвинених країнах упродовж століть. Саме ринковий світогляд зумовлює ідеологічну спрямованість і самої теорії. Проте потрібно пам'ятати, що ринок і ринкова ідеологія XXI ст. є соціально-збалансованою ідеологією, як і соціально-збалансоване сучасне демократичне суспільство, в основі якого перебуває змішана економіка. Така ідеологія і побудоване за нею суспільство мають чимало суперечностей, які можуть бути предметом дослідження.

В сучасних курсах по економічній теорії економічні системи поділяють на:

система вільного або чистого ринку

адміністративно-командна система

традиційна система

змішана система

Дана робота спрямована на розгляд саме змішаної економічної системи, тому що актуальність цього питання полягає у необхідності функцiонування змiшаноп економiчноп системи, яка була теоретично обґрунтована економічною наукою, зокрема кейнсiанством, після економiчноп криз 30-х рокiв XX ст.

Об'єктом вивчення є сама змішана економічна система та її структурні складові.

Предмет являє собою систему методів і принципів аналізу та оцінки як минулих так і сучасних показників ефективності та дієвості економіки.

Сучасні соціально-економічні перетворення і трансформації викликають потребу теоретичного їх осмислення, що приводить до появи нових наукових концепцій, у тому числі змішаної економіки. Так, питанням розвитку економіки цього типу присвячено праці О. Головінова [3], С. Єрохіна [6], І. Сороки [11], Г. Тарасенко [12], Н. Фролової [14], Б. Шаванса [17] та ін. Однак, навіть беручи до уваги різноманіття методологічних підходів до наукового дослідження змішаної економіки, є доцільним визначення спільних ознак сучасних концепцій зазначеної економіки на підставі їх системного огляду й аналізу, що визначено як мета статті, яка потребує вирішення таких завдань:

- системний (критеріальний) огляд сучасних концепцій змішаної економіки;

- визначення спільних ознак сучасних концепцій відносно дослідження економіки цього типу.

економіка змішаний система

Розділ 1. Поняття «змішана економічна система» в економічній теорії

1.1 Історичні передумови виникнення змішаної економічної системи

Зародження теоретичної ідеї змішаної економіки можна віднести до кінця ХІХ ст., а в другій половині ХХ ст. вона стала переважною концепцією розвитку в усіх розвинених країнах світу. Протиборство наддержав, запекле економічне суперництво лідерів світового господарства та НТР надавали постійних імпульсів, які стимулювали державне і корпоративне (внутрішньо-фірмове) регулювання ринкового господарства. На сьогодні формою організації господарських систем практично всіх розвинених країн є різні модифікації саме змішаної економіки. В той же час, незважаючи на спільні ознаки, господарства розвинених країн є різноманіттям національних моделей змішаної економіки, що пояснюється в першу чергу відмінністю національних (регіональних) економіко-культурних традицій.

Кожній з цих систем сучасності властиві певні особливості за відносинами власності, об'єктами і суб'єктами господарського механізму, що відображено в таблиці 1.

Таблиця 1.1. Основні характеристики економічних систем сучасності

Основні характеристики	Ринкова економіка	Командна економіка	Змішана економіка
Відносини власності	Приватна власність	Державна власність	Плюралізм відносин власності за умови домінування квазіприватних форм
Субєкти економіки	Безліч дрібних виробників	Держава - єдиний виробник	Значна кількість виробників різного масштабу за умови домінування олігополістичних структур
Господарський механізм	Ринкове самогрегулювання	Централізоване планування	Державне і олігополістичне регулювання, що доповнює ринкову саморегуляцію

Синтезом ринкової чи планової організації систем стає змішана економіка, як система, заснована на поєднанні ринкової саморегуляції та централізованого державно-корпоративного регулювання, яка має змінити ефективні властивості механізму «невидимої руки» та згладити його негативні наслідки. У випадку з формуванням теорії змішаної економіки ситуація, на нашу думку, склалася не тільки відповідно до зумовленості суб'єктивного об'єктивним, але й навіть, як уявляється, з деяким запізненням. В усякому разі важко заперечувати, що реальні процеси становлення окремих фрагментів змішаної економіки здійснювалися набагато раніше, ніж економічна теорія прийшла до усвідомлення і постановки проблеми економіки цього типу як феномену сучасної економічної науки.

Зрозуміло, що конкретно-історичні моделі змішаної економіки визначаються сутністю тих виробничих відносин (головним чином відносин власності), які в даному суспільстві на даний час є пануючими. Дещо випадає з такого висновку така форма організації суспільно-економічного життя, яку ми поки що уявляємо як постіндустріальне суспільство чи інформаційну економіку. Гіпотетичне припущення щодо такої форми може бути засноване на тому, що відносини і форми власності, економічні відносини взагалі не будуть відігравати в такому суспільстві вирішальної ролі (якщо виходити з того, що економічних відносин і економіки у сучасному її розумінні не існуватиме). Ще один аргумент такого припущення - дія вже сьогодні явної тенденції до скорочення кількісних і якісних параметрів приватного сектору економіки у розвинутих країнах світу, розширення значення державного її сектору, принаймні, державного контролю, вихід багатьох параметрів національної економіки країна світовий рівень, широкий обмін інформацією через Internet тощо.

Погоджуючись з Г. Тарасенко і О. Головіновим [12], змішану економіку можна розглядати з урахуванням трьох аспектів аналізу, а саме, поданих на рисунку 1:

- історико-гносеологічний аспект, який потребує визначення історичних передумов виникнення та розвитку як самої змішаної економіки, так і її наукової категорії;

- з позиції технологічного способу виробництва (ТСВ) пропонується аналіз технологічних можливостей суспільства;

- суто соціально-економічний аспект, що відображає сутність процесів трансформації виробничих відносин.

Рисунок 1.1 - Співвідношення різних аспектів аналізу змішаної економіки [12]

На думку деяких авторів, термін «змішана економіка» відображає лише ту обставину, що в чистому вигляді не спостерігається ні спонтанного порядку, ні ієрархії; ні правового режиму приватної власності, виключно загальної власності, державної або комунальної власності. «Змішана економіка означає співіснування механізму ринкової координації і державного регулювання економіки. Мова не йде про якийсь «третій шлях», за яким нібито йдуть такі країни, як Великобританія, Австрія, Швеція, Японія, США тощо» [16, с. 75]. На підтвердження наведемо вислів Л. Мізеса: «Виробництво може прямувати або ринковими цінами, або урядовими порадами з управління виробництвом. Третього рішення не має. Неможлива третя соціальна система, яка була б ані соціалістичною, ані капіталістичною» [14, с. 113].

Однак співіснування різних, часом протилежних, господарських укладів у рамках однієї економіки та ще й протягом значного періоду розвитку слід вважати майже нормою для більш-менш сталого розвитку суспільних систем. Дещо з іншої позиції та за іншими аргументами до ідеї змішаної економіки підійшов, на наш погляд, видатний американський економіст Дж.К. Гелбрейт ще наприкінці 60-х рр. минулого століття в обґрунтуванні теорії конвергенції. За логікою його аргументів, економікою змішаного типу можна вважати конвертоване суспільство, що вбирає все краще з обох економічних структур - капіталістичної і соціалістичної на той час. Відомо, що цей вчений підійшов до аргументації своєї теорії з різних аспектів і вважав за доцільне не просте поєднання головних ознак одного і іншого суспільства, а й спромігся обґрунтувати ті підвалини, на яких повинна триматися така конвергована економіка:

економічна політика держави (управлінська концепція);

науково-технічний прогрес (технократична концепція);

ідея планетарного господарства (екологічна і демографічна концепції);

всесвітній мир (пацифістська концепція);

демонтаж соціалізму (концепція поглинання).

Проте, поглиблюючись у деталі аналізу змішаної економіки, Е. Хансен розглядає її як гармонійне поєднання «держави добробуту» і національного планування [14, с. 454], що, на думку О. Головінова [3], може трактуватися як поєднання ринку («суспільство масового споживання») і державного регулювання. З іншого погляду, сучасна змішана економіка розвинених країн функціонує на підставі синтезу різних форми власності, а отже, різних економічних відносин і організаційних типів суб'єктів ринку. Аналогічну думку висловлював і І. Сорока, який довів, що економіка перехідного періоду від регламентованої до ринкової протягом довгострокового періоду є економікою змішаного типу (дифузією моделей), оскільки в ній взаємодіють державний і приватний сектори [14, с. 48]. Очевидно, що тут проглядаються зачатки того підходу, що й перехідну економіку слід вважати змішаною, оскільки саме в ній, за визначенням, переплетено різні економічні та економіко-організаційні відносини і форми.

За сучасних умов у наукових працях набувають поширення дослідження, які присвячені економіці знань (інформаційній, чи новій економіці). У цьому напрямі існує різноманіття підходів до трактування поняття змішаної економіки. Так, В. Геєць визначає сучасні особливості економічного життя як «соціальну реальність», під якою він, погоджуючись із В. Федотовою [11, c. 15], розуміє сукупність об'єктів і дій соціально-культурного світу як досвіду звичайної свідомості людей, що мешкають власним життям серед собі подібних і пов'язаних з ними різноманітними відносинами інтеракції. Тобто основною базою проектування суспільства й економіки знань є відтворення замість звикання до певної типізації поведінки і відповідних відносин серед носіїв знань відтворювальних процесів.

У такому ракурсі на перший план виходить необхідність створення сприятливих передумов або «мотиваційних факторів» відтворення та реалізації знань, як застави і запоруки успішного й ефективного функціонування змішаної економіки. До них віднесено [4, с. 5-6]:

масову свідомість, яка б формувала у більшості населення безальтернативність відносно можливості досягнення успіху без високого рівня загальних і спеціалізованих знань;

доступність отримання знань і спроможність реалізувати свої можливості, в тому числі і самореалізуватися;

толерантну поведінку широких мас населення, що усуне масовий прояв бандитизму, алкоголізму, наркоманії і т. ін.

І знову вирішальну роль у створенні цих передумов, на наш погляд, має відігравати держава, як провідний і головний інститут суспільних перетворень.

Вона повинна створювати певну суспільну ідеологію, яка була б потужним двигуном суспільної свідомості в напрямі формування змішаної економіки як держави добробуту, що забезпечуватиме гідні умови життя людини і високий індекс людського розвитку, який є інтегральним показником соціально-економічної сталості країни та її темпів зростання.

Таке міркування набуває актуальності з урахуванням таких фактів. Труднощі адаптації громадян до нових трансформаційних умов призвели до того, що більше ніж ј населення України опинилася за межею бідності. Така ситуація ініціювала інтенсифікацію еміграції з України з економічних мотивів. Згідно з опитуванням, наміри поїхати на тимчасові заробітки мали у віковій (найбільш працездатній) групі 30-54 роки 58,9%, а в групі до 30 років - 38,7% [14, с. 425].

Ці дані підтверджують той факт, що більша частина населення, яка має брати активну участь у відтворенні національного багатства країни, шукає шляхи самореалізації за її кордонами.

1.2 Системотворчі складові змішаної економічної системи

Змішана економіка - модель соціально-економічного розвитку, що передбачає поєднання приватної і державної форм власності, плану і ринку, проведення інституціонально-соціальних реформ для побудови прогресивнішого ладу. Виникла в перші десятиліття XX ст.

Стосовно предмета нашого аналізу, тобто змішаної економіки, системоутворюючими її складовими є:

високий економічний потенціал суспільства;

забезпечення на його основі загального добробуту населення;

раціональне поєднання державного регулювання з ринковим саморегулюванням.

Функціонування цієї системи відбувається через органічний взаємозв'язок названих складових, а розвиток -- через якісні та кількісні зрушення в самій системі.

Сучасні розвинуті ринкові системи характеризуються органічним поєднанням ієрархічних елементів і ринкових (стихійних). Це дає підстави говорити про змішану економічну систему. В економічній літературі дане поняття трактується неоднозначно. Нині часто, особливо у вітчизняних виданнях, можна прочитати, що така економіка -- це просто набір (конгломерат) різних форм власності та відповідних форм господарювання. Звідси робиться висновок, що будь-яка перехідна економіка -- це змішана економіка, у т. ч. й в Україні. Але таке розуміння є поверховим підходом, про що свідчить й аналіз еволюції поглядів на розуміння проблеми [14, c.600].

Слід зазначити, що родоначальником теорії змішаної економіки був А. Вагнер, який розглядав існування функціонуючого народного господарства як поєднання трьох різних господарських систем:

приватногосподарської, що прагне до отримання найбільшого прибутку;

cуспільно-господарської (державне господарство), що керується принципом загальної користі;

благодійницької, що функціонує з альтруїстичних намірів. Ці три господарські системи Вагнер потім поєднував у сукупну організацію всього народного господарства.

Про органічну цілісність змішаної системи свідчать також основні її властивості (риси) (Рис. 1.2).

Рисунок 1.2 - Основні властивості змішаної системи

Таким чином, органічний характер змішаної економіки проявляється у тому, що вона являє собою не просто співіснування і паралельний розвиток різних секторів господарювання, а їх суперечливу єдність: взаємопроникнення, взаємопереплетіння і взаємний перехід одного типу господарювання в інший. Подібне засвідчує, що така система -- це не просто конгломерат форм власності та господарювання, а нова соціально-економічна якість.

Західні економісти-фахівці досліджують і такий важливий фактор, як якість державного втручання в економіку. Під цим розуміється залежність ефективності державного втручання від характеру, організації та способу і дійовості функціонування державних інститутів [18, с.32].

Змішаною економікою є сучасні національні господарства ряду економічно розвинених країн, бо вони однорідні за своєю соціально-економічною структурою. Національні господарства з розвиненою ринковою системою складаються із різних рівноправних виробничих структур: державних підприємств, великих приватних промислових корпорацій і торговельних компаній, різних приватних фірм, суб'єктів малого бізнесу тощо. У цілому вони утворюють змішане господарство. У ньому економічній контроль здійснюється як державою, так і приватними суб'єктами господарювання [16, с.48]. Приватна система господарювання діє шляхом ринкового механізму, а держава - за допомогою економічних методів адміністративного регулювання (податків і витрат тощо). Тобто, сучасна змішана ринкова економічна система містить і ринок, і конкуренцію, і різноманітне регулювання, як державне, так і недержавне. В цій системі величезна роль належить державі, яка повинна мати ефективні економічні методи впливу на ринок та конкуренцію, на організацію й рух капіталів, національного виробництва.

Саме тому функціонування змішаної економічної системи здійснюється за рахунок органічного взаємозв'язоку названих складових, а розвиток -- через якісні та кількісні зрушення в самій системі (рис. 1.3).

Аналізуючи зазначені позиції, можна зробити висновок про те, що автори, які досліджують змішану економіку, мають методологічні розбіжності щодо її аналізу, проте одностайні у визнанні сучасної економіки як змішаної. Вчені не завжди збігаються у питаннях її «наповнення», тобто які саме відносини чи форми економічного життя дають підстави для такого визначення. Дослідники і прихильники теорій змішаної економіки відзначають, що державне регулювання в соціально-економічній сфері має захистити населення від бідності, підвищити його добробут і компенсувати витрати, на які чимала частка населення вимушена йти в інтересах суспільства. Отже, система змішаної економіки відображається не як еклектичне поєднання капіталістичних і соціалістичних форм, а як об'єктивно зумовлений та історично закономірний етап еволюції ринкових відносин у напрямі соціалізації суспільства.

Системоутворюючі складові системи змішаної економіки:

високий економічний потенціал суспільства;

забезпечення на його основі загального добробуту населення;

раціональне поєднання державного регулювання з ринковим саморегулюванням.

Функціонування цієї системи відбувається через органічний взаємозв'язок названих складових, а розвиток -- через якісні та кількісні зрушення в самій системі.

Розділ 2. Моделі сучасних національних змішаних економічних систем

2.1 Загальна характеристика сучасних змішаних систем

Змішана економіка - це такий тип економічних відносин, в основі яких лежить приватна власність, яка все більше перетворюється в різноманітні асоційовані форми і багаточисельні її модифікації: власність різного роду інститутів, а також страхових, пенсійних, інвестиційних та інших фондів.

В останні десятиріччя ХХ ст. змішані економіки увібрали в себе концепцію соціального ринкового господарства і набули соціальної спрямованості. Інтереси особистості з її багаточисльними потребами висуваються в центр соціально-економічного розвитку[9, с. 72-74].

Змішаними є всі сучасні економіки - як розвинутих держав, так і країн з трансформаційною економікою і навіть слаборозвинених держав. Проте всі змішані економіки окремих країн (моделі національних економік) мають свої специфічні риси. Останнім часом значне коло вчених відзначає той факт, що більшість національних економік рухається у напрямку формування так званої «економіки узгоджень» (нова модель змішаної економіки). Концепція «економіки узгоджень» розроблялася для країн розроблялася для країн Скандинавії на базі спеціальних економічних досліджень з урахуванням національної специфіки цих країн та загально-цивілізаційних тенденцій розвитку. Ця концепція виходить з факту появи синергічного ефекту від раціонального поєднання ринкового саморегулювання, державного втручання та корпоративної координації сучасної економіки («раціональна змішаність»), що проявляється у появі механізмів переговорного характеру - узгодження. Вони, на думку західних вчених, зможуть вирішувати проблему стабільності економічних систем на мікрорівні та макрорівні, оптимально поєднавши цілі суб'єктів національної економіки для досягнення спільної кінцевої мети функціонування [4, с.12-15].

Держава у сучасній ринковій економіці виступає не лише у ролі власника певної частини основних фондів і виробленого продукту, але й у ролі гаранта економічної стабільності всієї економічної системи з позиції збереження та подальшого її розвитку.

Сучасна змішана економічна система характеризується високим рівнем розвитку продуктивних сил; переходом до постіндустріальної стадії розвитку суспільства; різноманітністю існування різних форм власності і типів господарювання. наявністю приватної, колективної і державної власності; існуванням приватного і державного секторів економіки та великих корпоративних основ;орієнтацію економіки на посилення соціальної спрямованості розвитку та певне задоволення матеріальних духовних потреб людини. Для сучасної змішаної економіки з позицій методології «переважання» і з точки зору механізму ефективного розподілу і використання економічних ресурсів, домінуючим механізмом координації дії суб'єктів господарювання виступає ринок і його закони, а також корпоративне регулювання і корпоративна планомірність [4, с.34].

На сучасному етапі існують різні національні моделі змішаної економіки: американська, німецька, шведська, японська та ін. (рис. 2.1)

Рисунок 2.1. - Національні моделі змішаної економіки

Вони відрізняються як розмірами та співвідношенням державного і приватного секторів у національній економіці, так і структурою, а також методами державного регулювання економіки. Різноманітність національних моделей змішаної економіки визначається: конкретними формами реалізації універсальних принципів функціонування змішаної економіки у вигляді державного регулювання та ринкового саморегулювання; специфічними для кожної країни умовами і формами становлення цього типу економіки (економічними, соціально-психологічними, політичними, культурологічними); етапом, на якому перебуває країна при переході до змішаної економіки, зокрема рівнем завершеності технологічної та структурної перебудови її економіки [7, с.56].

Цим зумовлене існування цілого ряду національних моделей змішаної економіки, які можуть змінюватись у часі та залежно від дії багатьох факторів.

За останнє десятиріччя в країнах з розвиненою ринковою економікою відбулася зміна пріоритетів державного регулювання національного господарства. Вона проявилась у тому, що на перший план поряд зі стимулюванням розвитку конкуренції виходять дії уряду, спрямовані на поліпшення якісних особливостей розвитку національного виробництва, заходи з приведення в дію стимулів для всебічного розвитку працівників, забезпечення вищої якості життя населення країни.

На сучасному етапі багато розвинених країн світу перейшли до соціальної ринкової економіки. Найважливішими критеріями цієї моделі є оптимальне поєднання ринкового і планового господарства, тобто розвиток регульованої ринкової економіки поєднується з відповідною системою соціального захисту населення.

Отже, сутність різноманітних моделей розвитку національних ринкових економік полягає в тому, що в них поєднується регулювальна роль ринкових механізмів з державним управлінням на макроекономіч-ному рівні, що дає змогу підвищити темпи економічного зростання і на цій підставі ефективніше розв'язувати соціальні питання, враховувати та поєднувати економічні інтереси всіх членів суспільства [4, с.67-68].

2.2 Американська модель змішаної економічної системи

На сучасному етапі існують різні національні моделі змішаної' економіки: американська, німецька, шведська, японська та ін(табл. 2.2.). Однак зупинемось на розгляді однієї з найосновніших - американська модель. В економічній системі США домінують три інститути - бізнес. уряд і, меншою мірою, робоча сила. Сполучені Штати не відповідають моделі чисто ринкової економіки. Для США більше пасує назва «модифікована ринкова економіка», де уряд відіграє важливу роль, та все ж він менше втручається в економіку, ніж уряди Німеччини та Японії.

Американська модель - це ліберальна ринково-капіталістична модель,передбачає пріоритетну роль приватної власності, ринково -конкурентного механізму, капіталістичних мотивацій, високий рівень соціальної диференціації [11, с.44].

Сучасна економіка США, маючи ринковий характер, зазнає активного впливу держави. Уряд, спираючись на відповідну грошово-кредитну, податкову, амортизаційну та інші форми економічної політики, сприяє стабільності та зростанню національного виробництва, перерозподіляє доходи, всебічно підтримує підприємництво, бореться з безробіттям та інфляцією. Усе це характеризує економіку США як змішану економіку. Проте роль федерального уряду в регулюванні економіки США менша, ніж в інших розвинутих країнах. Так, у цій країні надання багатьох соціальних послуг не перебуває у компетенції держави. Одна з причин того, що США мають відносно мало державних програм соціального забезпечення порівняно із Західною Європою, полягає в тому, що велика кількість соціальних послуг надається безпосередньо іншими частинами громадянського суспільства. Це зумовлено історичними, культурними, політичними та іншими чинниками.

Сполучені Штати Америки - провідна держава капіталістичного світу,що володіє найбільшим економічним та науково-технічним потенціалом. На сучасному етапі існують різні національні моделі змішаної економіки: американська, німецька, шведська, японська та ін.(табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Характеристика національних моделей змішаної економіки [15, с.37]

Моделі	Характерні риси
Американська	- абсолютне переважання приватної власності; - законодавче забезпечення максимальної свободи суб'єктів ринку; - обмеження сфери державного регулювання в основному проведенням макроекономічної політики; - відносно невелика частка державного бюджету у ВВП і питомої ваги госинвестиций і виплат по лінії соціального забезпечення в структурі державних витрат.
Японська	- панування приватної власності і приватної ініціативи; - ринкова економіка грає вирішальну роль в їх розвитку; - основними виробниками є крупні об'єднання, контролюючі рух капіталу; - державне регулювання економіки стало необхідною умовою економічного зростання, і держава стала активним суб'єктом економіки; - спостерігається тенденція до формування соціально-орієнтованих систем; - прагнення до відкритої економіки.
Німецька	- змішана економіка характеризується більш менш значним державним сектором; - здійснюється державне регулювання не тільки макроекономічних процесів, але і окремих сфер діяльності господарюючих суб'єктів; - соціальна орієнтація економіки, істотний патерналізм; - спрямованість регулювання на підтримку вільної конкуренції, зменшення концентрації капіталів в небагатьох руках, створення нових господарських одиниць; - регулювання зайнятості населення з орієнтацією на мінімізацію безробіття; - велика питома вага держбюджету у ВВП (хоча ФРН знаходиться в середині розвинених капіталістичних країн по цьому показнику); - регулювання економіки в основному через кредитно-грошову політику, а не бюджетно-фінансову.
Шведська	- низьке безробіття; - профспілкова політика солідарності в області зарплати; - централізовані переговори по зарплаті; - значний державний сектор; - важкий податковий тягар.

Становлення і розвиток американської моделі проходило в ідеальних умовах. Це пояснюється багатьма причинами, серед яких можна виділити мінімум два: по-перше, США виникли на території щодо вільної від попередніх традицій і різних нашарувань соціального характеру. По-друге, європейські переселенці привнесли підприємницьку активність ініціативу, засновані на зміцнювали товарно-грошових відносинах у Європі [16, с.154].

Таким чином, американська модель побудована на системі всебічного заохочення підприємницької активності, збагачення найбільш активної частини населення. Малозабезпеченим групам створюється прийнятний рівень життя за рахунок часткових пільг і допомог. Задача соціальної рівності тут взагалі не ставиться. Ця модель заснована на високому рівні продуктивності праці і масової орієнтації на досягнення особистого успіху.

Економічна модель кожної країни - це результат тривалого історичного процесу, протягом якого шикується співвідношення елементів моделі і формується механізм їх взаємодії. Саме тому кожна національна економічна система унікальна, і механічне запозичення її досягнень неможливе.

Ефективність тієї або іншої економічної моделі визначається її життєздатністю, можливістю постійно і адекватно реагувати на зовнішні і внутрішні дисбаланси. Кінець кінцем найповніше ефективність моделі оцінюється в показниках зростання економічного потенціалу і добробуту населення.

При всій своїй стійкості кожна національна економіка має свій життєвий цикл. Достатньо тривалі (зазвичай не менше 10 років) періоди стабільного і динамічного зростання тієї або іншої країни, що супроводжується прогресивними перетвореннями в структурі економіки і зростанням добробуту, іноді називають «економічним дивом». [1, с.188]

Звичайно, в різних країнах системи відрізняються один від одного. Залежно від країни в системі завжди переважатимуть елементи ринку або плану. Одні країни спираються в основному на командних, інші - на ринкові важелі.

Наприклад, модель з мінімальною участю держави в регулюванні економіки. У ній переважає сфера ринку в порівнянні з державним сектором. Це американська (або ліберальна) модель ринкової економіки. У США приблизно 4/5 валового національного продукту забезпечується ринковою системою, а остання його частина проводиться під контролем держави.

Перш за все справою держави є забезпечення економіки потрібною кількістю грошей, яка повинна запобігати інфляції.

Іншою державною функцією є регулювання зовнішніх ефектів, які є побічними наслідками господарської діяльності окремих учасників ринку.

Особливе завдання держави - управління неринковим сектором національного господарства, який представляє населенню товари і послуги суспільного користування. Мова йде про національній обороні, державному управлінні, єдиній енергосистемі і національній мережі комунікацій, загальній освіті, охороні здоров'я, фундаментальних науках і тому подібне [2. с.343]

Американська модель заснована на високому рівні продуктивності праці і орієнтації громадян на досягнення особистого успіху. Держава заохочує підприємницьку активність, збагачення найбільш активної частини населення. За відсутності диктату соціальної рівності як державного завдання саме воно створює прийнятний рівень життя малозабезпеченим групам населення за рахунок часткових пільг і допомоги.

На сучасному етапі багато розвинених країн світу перейшли до соціальної ринкової економіки. Найважливішими критеріями цієї моделі є оптимальне поєднання ринкового і планового господарства, тобто розвиток регульованої ринкової економіки поєднується з відповідною системою соціального захисту населення.

Отже, сутність різноманітних моделей розвитку національних ринкових економік полягає в тому, що в них поєднується регулювальна роль ринкових механізмів з державним управлінням на макроекономічному рівні, що дає змогу підвищити темпи економічного зростання і на цій підставі ефективніше розв'язувати соціальні питання, враховувати та поєднувати економічні інтереси всіх членів суспільства.

Економічна модель кожної країни - це результат тривалого історичного процесу, протягом якого шикується співвідношення елементів моделі і формується механізм їх взаємодії. Саме тому кожна національна економічна система унікальна, і механічне запозичення її досягнень неможливе.

Ефективність тієї або іншої економічної моделі визначається її життєздатністю, можливістю постійно і адекватно реагувати на зовнішні і внутрішні дисбаланси. Кінець кінцем найповніше ефективність моделі оцінюється в показниках зростання економічного потенціалу і добробуту населення [16].

Американська модель заснована на високому рівні продуктивності праці і орієнтації громадян на досягнення особистого успіху. Держава заохочує підприємницьку активність, збагачення найбільш активної частини населення. За відсутності диктату соціальної рівності як державного завдання саме воно створює прийнятний рівень життя малозабезпеченим групам населення за рахунок часткових пільг і допомоги.

Висновок

Таким чином, підводячи підсумок, можна зробити декілька виводів. По-перше, розглядаючи вище перелічені економічні системи, слід відмітити, що на сучасному світі жодна з країн не може розвиватися в умовах самоізоляції. Вони існують не у вакуумі і не можуть знаходитися у відриві від інших країн. Країни зв'язані між собою за допомогою економічних відносин. Тому процес історичного розвитку рано чи пізно ставить перед будь-якою країною питання про необхідність зміни її економічної системи, пристосування до нових умов розвитку сучасного світу, що змінилися. Світова практика показує, що в прагненні до вигіднішої організації ринкового господарства, країни запозичують один у одного підхід і методи вирішення основних економічних проблем.

По-друге, жодна з економічних систем не існує в чистому, ідеальному вигляді. Як медаль має лицьову і оборотну сторону, так і економічна системі має свої плюси і мінуси. Тому головна думка, полягає в тому, що треба прагнути до системи, яка створює найбільш сприятливі умови життя населення і прийнятний рівень організації господарства.

Таким чином виявлено чотири типи економічних систем.

Традиційна економіка - це така економічна система, в якій традиції, звичаї, релігійні обряди грають важливу роль в регулюванні відносин виробництва, обміну, розподілу і споживання, економічних благ.

Командно-адміністративну систему можна визначити як особливу форму організації економічної діяльності, що спирається на абсолютне панування держави в економіці, примусове планування і зрівняльний позаекономічний розподіл матеріальних благ.

Ринкова економіка - це така економічна система, де координація дій здійснюється на основі взаємодії виробників і споживачів з мінімальним втручанням держави.

Змішана економіка є економічною системою, в якій і урядові, і приватні рішення визначають структуру розподілу ресурсів.

Також досліджено поняття економічних систем і їх суть, особлива увага в процесі підготовки була приділена безпосередньо моделям ринкової економіки.

Американська модель - модель з мінімальною участю держави в регулюванні економіки.

Шведська модель - це соціальна модель, для якої характерний високий рівень соціальних гарантій, що базуються на широкому перерозподілі доходів і розповсюдженні багатообразних «вільних асоціацій».

Німецька модель - це модель соціального ринкового господарства, яка розширення конкурентних початків пов'язує із створенням особливої соціальної інфраструктури, пом'якшувальної недоліки ринку і капіталу, з формуванням багатошарової інституційної структури суб'єктів соціальної політики.

Японська модель економіки відрізняється розвиненим плануванням, координацією діяльності уряду і приватного сектора.

Список використаних джерел

1. Бабашкина А.М. Державне регулювання національної економіки: Навчань. допомога. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 480 с.

2. Белокрилова О.С., Іщенко О.А. Сучасна економіка: Навчань. допомога. - Ростов н/Д: Фенікс, 2003. - 436 с.

3. Головінов О. Чинники, що впливають на масштаби державного сектора економіки / О. Головінов // Вісник ДонДУЕТ ім. М. Туган-Барановського. Сер.:Економічні науки. - 2006. - № 3(31). - С. 18-26.

4. Грабинський І.М. Сучасні економічні системи: Навчальний посібник.- Львів: Інтереко, 1997. - 176 с

5. Гэлбрейт Дж.К. Экономические теории и цели общества / Дж.К. Гэлбрейт. -М.: Прогресс, 1976. - 406 с.

6. Єрохін С.А. Теоретико-методологічні основи дослідження структурних трансформацій / С.А. Єрохін // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 3(33). -С. 3-12.

7. Кульчицький Б.В. Економічні системи суспільства: теорія, методологія, типологізація. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2003. - 352 с.

8. Мизес Л. Бюрократия. Запланированный хаос. Антикапиталистическая ментальность / Л. Мизес. - М.: Наука, 1993.

9. Мочерний «Сучасні економічні системи» -Навч.посібн. - 2006- 321с.

10. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли / Б. Селигмен. - М.: Прогресс, 1968. - 600 с.

11. Семененко В.М. Політична економія Навчальний посібник/Семененко В.М., Коваленко Д.І., Бугас В.В., Семененко О.В. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 360 с.

12. Тарасенко Г.Д. Змішана економіка: дещо новий підхід до визначення поняття /Г.Д. Тарасенко, О.М. Головінов / Наукові праці ДонНТУ. Сер.: Економічна. -2005. - Вип. 97. - С. 115-124.

13. Федоренко В.Г. Політична економія - Федоренко В.Г.: Підр. -2005. - 215с.

14. Фролова Н.Д. «Новая экономика» и сходимость научных парадигм в экономической теории нововведений / Н.Д. Фролова // Вестник МГУ. Сер.6: Экономика. - 2004. - № 3. - С. 93-106.

15. Чепінога В.Г. Основи економічної теорії Підручник. - К.: Київський університет права НАН України, 2008. - 198с.

16. Чепурин М.Н. Курс экономической теории / М.Н. Чепурин. - Киров: Наука,2004.

17. Шаванс Б. Постсоциалистическая траектория и западный капитализм / Б. Шаванс, Э. Маньян // Мировая экономика и международные отношения. -1999. - № 12. - С. 42-46.

18. Шаститко А. Предметно-методологические особенности новой институциональной экономической теории / А. Шаститко // Вопросы экономики. - 2003. -№ 1. - С.24-41.

Размещено на Allbest.ru

...