Соціально-економічні особливості відтворення трудового потенціалу територіально-галузевих комплексів (на прикладі ДЛГО "Львівліс")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Соціально-економічні особливості відтворення трудового потенціалу територіально-галузевих комплексів (на прикладі ДЛГО "Львівліс")

Дребот Оксана Іванівна

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Довгострокова стратегія суспільного розвитку передбачає повноцінне використання людського фактору на основі створення оптимальних умов для подальшого функціонування та відтворення трудового потенціалу в усій його багатоманітності. Притаманні перехідному періоду відтворювальні диспропорції в розвитку та використанні трудового потенціалу, успадковані від колишньої командно-адміністративної системи та поглиблені існуючою соціально-економічною кризою, проявляються в погіршенні природної основи трудового потенціалу, здоров'я його носіїв, знеціненні кваліфікаційного та освітнього рівня населення, втраті стимулів до праці, критичному заниженні вартості робочої сили тощо. Це потребує пошуку нових форм і методів регулювання відтворювальним процесом.

Значний внесок у вивчення теоретичних та науково-практичних проблем відтворення трудового потенціалу внесли українські вчені: Бандур С., Богиня Д., Вовканич С., Долішній М., Злупко С., Куценко В., Лібанова Е., Мікловда В., Онікієнко В., Піскунов В., Пітюлич М., Пирожков С., Писаренко С., Стешенко В., Туган-Барановський М., Хомра О., Шаленко М. та зарубіжні дослідники: Беккер Г., Блауг М., Гросман М., Боткін І., Малітц М., Мінцер Дж., Шульц Т. та інші. Обгрунтована в низці законодавчих актів, Проекті прогнозу економічного і соціального розвитку України до 2000 і 2010 років, указах Президента України, зокрема, "Про основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року", регіональних програмах соціально-економічного розвитку тощо концепція відтворення трудового потенціалу потребує подальшого поглиблення та вдосконалення, враховуючи регіональні та галузеві соціально-економічні умови його відтворення.

Стан використання соціально-трудового потенціалу, який є невід'ємним елементом суспільно-територіальних комплексів різних типів та ієрархічних рівнів, актуалізує дослідження проблем його відтворення, враховуючи особливості природно-ресурсного потенціалу територій, тенденції розвитку галузевого комплексу, загострення ситуації на територіальних ринках праці. Формування в Україні основних елементів концепції сталого розвитку, зміна екологічної свідомості населення висвітлює нові грані взаємозв'язків людини з природою, надає екогомології відтворення трудового потенціалу домінантного значення. Реалізація екологічно зорієнтованої лісогосподарської політики та врахування особливостей територіальної організації зайнятості потребує поглибленого системного вивчення зазначеної тріади проблем - відтворення трудового потенціалу у зв'язку з особливостями території та стану довкілля.

Актуальність і наукова значущість комплексу проблем зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили предмет і об'єкт, мету і конкретні завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, планової теми "Теоретичні засади регіональної політики" (№ держреєстрації 0197V 012834).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в системному дослідженні тенденцій відтворення трудового потенціалу територіально-галузевих комплексів в умовах ринкових трансформацій і розробці на цій основі теоретичних і практичних рекомендацій щодо стратегії відтворення якісних і кількісних його параметрів на регіональному рівні. Для досягнення мети дисертантом поставлені і розв'язані такі завдання:

визначити на основі системного підходу суть і зміст поняття трудового потенціалу територіально-галузевого комплексу;

з'ясувати особливості прояву процесу відтворення трудового потенціалу через призму системних ознак ДЛГО "Львівліс";

розкрити роль екологічно зорієнтованої лісової політики у відтворенні трудового потенціалу територіально-галузевого комплексу;

оцінити вплив соціально-економічних факторів на стан використання трудового потенціалу в системі ДЛГО "Львівліс";

визначити основні напрями вдосконалення механізму регулювання відтворенням трудового потенціалу ДЛГО "Львівліс";

для відображення інтегрального зв'язку кількісних та якісних параметрів запропонувати методичні підходи до оцінки трудового потенціалу ДЛГО "Львівліс";

Предмет дисертаційного дослідження - теоретико-методологічні та практичні аспекти відтворення трудового потенціалу в умовах ринкових перетворень.

Об'єкт дослідження - трудовий потенціал Державного лісогосподарського об'єднання (ДЛГО) "Львівліс" з врахуванням територіальних особливостей його відтворення в межах адміністративних районів та Львівської області в цілому.

Методологія і методика дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є концепція якості трудового потенціалу з виділенням екогомологічного та системного підходів до відтворення трудового потенціалу, фундаментальні положення теорії людського капіталу, дослідження сучасних вітчизняних та зарубіжних учених.

Інформаційною базою дисертації є праці вітчизняних і зарубіжних дослідників з проблем відтворення трудового потенціалу, статистичні матеріали загальнодержавного та обласного рівня, статистична звітність ДЛГО "Львівліс", дані власних соціологічних обстежень.

У процесі дослідження використано ряд загальнонаукових методів: системного підходу, аналізу і синтезу, узагальнення і порівняння, кореляційного аналізу, методів багатовимірного порівняльного аналізу, соціологічних методів (документоаналіз, експертне опитування, інтерв'ю).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

обгрунтовано теоретичні основи відтворення трудового потенціалу на основі аналізу підходів, вироблених українськими економічними школами у 80-90-х р.р., засад теорії людського капіталу, концепції неперервної освіти;

на основі дослідження територіально-галузевого аспекту відтворення трудового потенціалу конкретизовано особливості регіональних локальних ринків праці, що дало можливість виявити систему взаємозв'язків між соціально-економічними факторами розвитку адміністративного району обласного рівня та відтворенням трудового потенціалу ДЛГО "Львівліс";

визначено пріоритетність екологічно зорієнтованої лісової політики у відтворювальних процесах, що базується на збереженні рекреаційних лісових ресурсів як одного з найважливіших елементів довкілля в життєдіяльності населення району та зайнятих в лісовому господарстві, зокрема;

з'ясовано специфіку прояву соціально-демографічних параметрів трудового потенціалу ДЛГО "Львівліс", що дозволяє сформувати регулятивні механізми демографічної політики у взаємодії підприємства та держави;

обгрунтовано поняття ризику на ринку праці, зменшення та ліквідація якого розглядається в контексті реалізації довгострокової стратегії розвитку лісогосподарського комплексу;

досліджено мотиваційні установки на працю лісничих та складено типовий соціологічний портрет лісничого ДЛГО "Львівліс";

визначено основні напрями вдосконалення механізму регулювання відтворенням трудового потенціалу ДЛГО "Львівліс" та конкретизовано основні взаємозв'язки між демографічною, соціально-економічною, мотиваційною та організаційно-правовою його складовими;

на основі застосування методів багатовимірного порівняльного аналізу побудовано інтегральний показник рівня розвитку трудового потенціалу, варіантні розрахунки якого по лісгоспах ДЛГО "Львівліс" дозволяють виявити резерви використання праці та вносити відповідні корективи в соціальну та кадрову політику як на рівні об'єднання загалом, так і окремих лісогосподарських підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено конкретні пропозиції щодо вдосконалення механізму регулювання відтворенням трудового потенціалу територіально-галузевого комплексу на прикладі ДЛГО "Львівліс". Конкретна практична цінність наукових результатів дисертації визначається тим, що основні висновки і пропозиції, що стосуються відтворення трудового потенціалу використані: ДЛГО "Львівліс", ДЛГО "Рівнеліс" у розробці концептуальних напрямів розвитку обласних програм "Україна 2010 рік" (лист № 739 від 25.06.99 р.; лист №1229 від 24.06.99 р.); ДЛГО "Вінницяліс", ДЛГО "Волиньліс" у вдосконаленні системи стимулювання та оплати праці (лист №560 від 29.06.99 р.; лист № 233 від 4.06.99 р.); ДЛГО "Житомирліс" у розробці напрямів вдосконалення соціально-економічних відносин в об'єднанні (лист №01/674а від 30.06.99 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення наукового завдання - відтворення трудового потенціалу територіально-галузевого комплексу на прикладі ДЛГО "Львівліс" на основі вдосконалення механізму його регулювання. Результати наукового дослідження викладені в семи наукових працях, з яких п'ять належить особисто автору. З наукових публікацій, що видані у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом особистого дослідження здобувача. Конкретний внесок автора в ці праці вказаний в авторефераті в переліку основних публікацій по темі дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідалися і отримали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях "Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки " (Львів, 1997), "Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми" (Львів, 1998), наукових семінарах Інституту регіональних досліджень НАН України, засіданнях колегії ДЛГО "Львівліс".

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 7 праць (загальний обсяг 5,0 друк. арк.; з них 2,2 друк. арк. належить особисто авторові).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (156 позицій), має 3 додатки. Зміст роботи викладено на 179 стор. комп'ютерного тексту, проілюстровано у 27 таблицях, 10 рисунках.

трудовий потенціал територіальний економічний

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, обгрунтовано наукову новизну, виділено особистий внесок дисертанта в розробці наукових результатів, їх теоретичне і практичне значення.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади територіально-галузевого підходу в системі відтворення трудового потенціалу" - простежено розвиток досліджень щодо відтворення трудового потенціалу, визначено місце локального ринку праці в системі територіально-галузевих комплексів, розкрито роль екологічно зорієнтованої лісової політики у відтворенні трудового потенціалу.

На основі системного підходу в дисертації узагальнені теоретико -методологічні підходи до розкриття сутності соціально-економічної категорії "трудовий потенціал", з'ясування складності його структури та багатогранності проявів. Як концептуальну парадигму, яка найповніше розкриває соціально-економічні особливості відтворення трудового потенціалу територіально-галузевого комплексу, визначено соціальний підхід, який доповнено засадами екогомології. Такий вибір не заперечує використання положень зарубіжних теорій "людського капіталу", "неперервної освіти".

Всі стадії відтворення трудового потенціалу пов'язані з територією і віддзеркалюють особливості її природно-ресурсного, історичного етнокультурного потенціалів. Тому лісогосподарський комплекс Львівської області досліджується як територіальна система робочих місць, яка відображає галузеві, соціально-економічні, екологічні особливості розвитку адміністративних районів області. Стадія формування трудового потенціалу ДЛГО "Львівліс" пов'язана з особливостями лісової галузі та змінами в демографічній системі області, а саме:

випереджального скорочення в 1991-1994 р.р. відповідно на 3,0%, 1,2%, 0,7%, 0,2% сільського населення порівняно з міським;

починаючи з 1995 р., випереджуючими темпами відбувалося скорочення міського населення порівняно з сільським відповідно на 0,2%, 0,5%, 1% внаслідок зменшення природного приросту та посилення міграційної рухливості.

Стадія перерозподілу трудового потенціалу як найменш вивчена ланка відтворювального процесу дисертантом досліджена у взаємозв'язку з особливостями розвитку локальних ринків праці адміністративних районів Львівської області. Такими особливостями є (рис.1):

диференціація адміністративних районів за коефіцієнтом відштовху (відношення кількості сільських жителів, зайнятих за межами місця проживання, до чисельності трудових ресурсів даної території) вказує на ступінь напруженості на локальних ринках праці, резерви використання трудового потенціалу даної території, можливі масштаби розвитку неформальної зайнятості тощо;

виникнення монопсонії на ринку праці внаслідок того, що в окремих адміністративних районах лісова галузь за кількістю зайнятих є домінуючою в структурі промислового виробництва відповідно 97,0%, 68,4%, 46,4%, 39,9%, 27,2% в Сколівському, Турківському , Бродівському, Дрогобицькому, Самбірському районах; диференціація районів за рівнем офіційного та прихованого безробіття. Більше, ніж в 2 рази відхилялися значення рівня офіційного безробіття на локальних ринках праці Миколаївського та Самбірського районів від середнього по області. В межах від одного до двократного рівня відхилення в 1997 р. перебувало 45% локальних ринків праці, в 1998 р. - 70%. Отже, перед ДЛГО "Львівліс" постає важливе соціальне завдання відновлення виробництва, оздоровлення економічної ситуації в районах області, забезпечення сприятливих умов відтворення трудового потенціалу території.

Екогомологічний підхід до відтворення трудового потенціалу, розроблений в Інституті регіональних досліджень НАН України С.Злупком, відображає багатогранність взаємодії людини і природи. В контексті концепції забезпечення екологічно сталого розвитку територій зростає роль та значення екологічно зорієнтованої лісогосподарської політики держави, спрямованість її на відновлення порушеного взаємозв'язку у ланцюгу "людина - природа". Завдяки постійній взаємодії людини з біоекологічною системою лісу екогомологічна (відновлювальна) її функція проявляється у зниженні захворюваності, суттєво кращих умовах праці зайнятих в лісовій галузі. В лісозаготівельній галузі України працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, вдвічі менше осіб, ніж в промисловості. Чітку залежність зниження рівня онкологічних захворювань від розміру лісистості території підтверджують розрахунків українських дослідників в розрізі окремих областей України. Так, в західних областях України рівень лісистості 20,0-40,0% визначає онкологічні захворювання 200-250 осіб на 100 тис. жителів. В областях південної та східної частини України зменшення лісистості до 10,0% супроводжується зростанням захворюваності до 380 осіб на 100 тис. жителів. В розрізі міст та районів Львівської області розрахований в дисертації коефіцієнт кореляції вказує на обернений, середнього рівня тісноти зв'язок між показником лісистості і частотою випадків онкологічних захворювань населення (к = -0,571) та випадків смертності (к = -0,453). Отже, на фоні дії антропогенних факторів навколишнього середовища вплив цього природного стабілізатора довкілля є чинником, який певною мірою зменшує поширеність онкозахворювань.

Враховуючи соціальне значення рекреаційного впливу лісу на життєдіяльність людини, дисертант пропонує оцінити зв'язок між площею лісового фонду, площею району та чисельністю населення на основі розрахунку коефіцієнта Енгеля (рис.1). Диференціація його значень підтверджує стратегію розвитку господарсько-рекреаційного потенціалу Карпатських лісів, спрямовану на стабілізацію і відновлення унікальних екосистем і природного рекреаційного потенціалу. Це сприятиме збереженню системи розселення гірських районів, підтриманню зайнятості та зняттю соціальної напруги на локальних ринках праці. За цих умов екогомологічна складова відтворення трудового потенціалу може стати фактором економічної безпеки та елементом сталого соціально-економічного розвитку регіону.

Другий розділ - "Соціально-економічна оцінка використання трудового потенціалу ДЛГО "Львівліс"" - присвячений розкриттю соціально-демографічної структури трудового потенціалу, аналізові зайнятості в системі лісгоспів об'єднання, складенню типового соціологічного портрету лісничого.

Формування та використання трудового потенціалу здійснюється в процесі продуктивного використання та взаємодії з біоекологічною системою лісу, що накладає певні обмеження на структуру працюючих за віком і статтю. Соціально-демографічний потенціал працюючих в 1997 р. майже на дві третини (61,2%) був сформований з осіб найактивнішого працездатного віку (30-50 років). В окремих лісгоспах проявляється тенденція як до омолодження складу працюючих, так і до його постаріння, що відображає загальну соціально-демографічну ситуацію в країні.

Співвідношення використання чоловічої та жіночої праці (83,9% та 16,1%) визначається особливостями лісової галузі (доступністю лісів для техніки, видом виконуваних робіт тощо). Рівень використання чоловічої праці корелюється з показником механізації лісогосподарських робіт (78%), тоді як жіноча зайнятість переважає на лісокультурних роботах, де значну питому вагу займає ручна праця (44% механізованих робіт). Враховуючи потребу органічного поєднання жінкою суспільної праці з материнством та іншими сімейними обов'язками, зменшення напруги на локальних ринках праці, доцільно розширити використання жіночої праці на лісорозведенні, в рекреації, допоміжних промислах, сервісному обслуговуванні.

За нашими розрахунками в ДЛГО "Львівліс" майже третина сімей працюючих належить до багатодітних. Причому в районах, що прилягають до м. Львова, їх нараховується до 10%, а в гірських районах - до 40-50%. Частка одружених осіб становить 85,7%. Отже, досить високий рівень шлюбно-сімейних відносин має сприяти відродженню у всій повноті специфічно сімейних функцій батьківського виховання дітей. Здобувач підкреслює зростання ролі у відтворювальному процесі соціально-статусної функції сім'ї. ЇЇ особливістю є створення родинного клімату, який сприяє відтворенню професії лісівника, вихованню любові до природи, передачі набутого досвіду ведення лісової справи тощо.

Індикатором якісного рівня трудового потенціалу ДЛГО "Львівліс" є стан здоров'я його працюючих. Аналіз показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності показав, що потенціал здоров'я працюючих об'єднання в умовах взаємодії з біоекологічною системою лісу скорочується відносно нижчими темпами, ніж в інших умовах відтворення трудового потенціалу (рис.2) Це підтверджує незаперечний рекреаційний вплив лісових ресурсів на здоров'я працюючих, свідчить про ефективність здійснюваної соціальної політики. Проте в розрізі окремих лісгоспів відзначається зростання випадків захворювань, що є прямим результатом низької ефективності соціально-гігієнічних та лікувальних заходів тощо. Якщо, наприклад, за 1996-1998 р.р. в Бібрському, Бродівському, Львівському, Самбірському, Турківському держлісгоспах рівень захворюваності зменшився відповідно на 144, 71, 128, 87, 36 днів на 100 працюючих, то в Боринському, Золочівському, Сколівському, Славському - зріс відповідно на 90, 128, 75, 171 днів на 100 працюючих.

Умовні позначення: 1 - ДЛГО “Львівліс”; 2 - обком профспілки працівників лісового господарства України; 3 - по Львівській області загалом.

Через невисокий рівень механізації робіт в окремих лісгоспах трудовий потенціал об'єднання руйнується та втрачається внаслідок виробничого травматизму. В 1993-1998 р.р. було зафіксовано 32 випадки виробничого травматизму, в тому числі 10 випадків зі смертельним наслідком. Для поліпшення здоров'я працюючих необхідно адаптувати комплексні загальнодержавні та регіональні програми "Здоров'я" до умов лісової галузі, впровадити засади страхової та сімейної медицини. Враховуючи високий рекреаційний потенціал лісу, в соціальній політиці об'єднання необхідно реалізувати валеологічні підходи до поліпшення здоров'я, а саме медичну та професійну реабілітацію працюючих. В соціальній політиці об'єднання необхідно задіяти принцип пріоритетного виділення коштів на формування робочих місць з безпечними умовами праці. Впровадження загальнообов'язкового державного соціального страхування буде стимулювати працедавця ставитися відповідальніше до здоров'я особистості як важливого компоненту людського капіталу.

Складні природно-економічні умови функціонування підприємств лісової галузі визначають специфіку зайнятості, для якої характерна висока змінюваність кадрів. Щороку змінюється третина складу працюючих. Домінуючими факторами, що спричиняють масштабні звільнення працівників за власним бажанням, є низький рівень заробітної плати, несвоєчасність її виплати та сезонний характер лісогосподарських робіт. Рівень середньомісячної заробітної плати в об'єднанні - 106,5 грн., на підприємствах лісової галузі України -115,1 грн., що на 25% нижче середнього рівня по народному господарству в цілому, - ускладнює відтворення трудового потенціалу на соціально нормальному рівні споживання. Аналіз свідчить, що як в цілому по народному господарстві, так і в досліджуваному об'єднанні більшість працівників, які опинилися за межею бідності, становлять особи з вищою освітою, мають багатодітні сім'ї. Це потребує посилення державного впливу на визначення і реалізацію політики заробітної плати, вдосконалення системи її договірного регулювання.

В сучасних умовах становище працівників лісогосподарського комплексу характеризується підвищеним ступенем нестабільності та пов'язується з категорією ризику на внутрішньому та зовнішньому ринках праці. Розвиток ринку праці супроводжується підвищеною ймовірністю втратити місце праці, не знайти нову роботу, бути зайнятим неефективно тощо. Це збільшує ризик ДЛГО "Львівліс" втратити якісну робочу силу, веде до додаткових витрат на первинну професіоналізацію працівників, унеможливлює реалізацію передових технологій внаслідок відсутності адекватно підготовленого кадрового потенціалу, створює напруженість на локальних ринках праці. Підвищенню стабільності працівників на внутрішньому ринку праці сприятиме впровадження механізму загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зменшення ризику втратити трудовий потенціал (відповідно і ризику на ринку праці) здобувачем пропонується розглядати в контексті реалізації довгострокової стратегії розвитку лісогосподарського комплексу. Для стабілізації обсягів робіт та створення нових робочих місць необхідно розвивати малі форми господарювання; збільшувати обсяги виробництва, які би слугували компенсатором сезонного характеру робіт; розширяти послуги туристичного, оздоровчого характеру; відновлювати унікальні художні промисли, якими здавна славився Карпатський регіон.

Ключовою фігурою у структурі управлінського персоналу лісового комплексу є лісничий. В процесі трудової діяльності проявляється фаховість лісничого як біолога, зоолога, організатора господарства, психолога та соціального менеджера. Активна гуманістична позиція лісничого сприяє формуванню у підлеглих, місцевого населення певного рівня культури у ставленні до природи в цілому і до відновлення лісу. Тож праця лісничого є творчим видом праці універсального типу, в якій поєднуються виробничі, управлінські та соціальні функції.

Професія лісничого - це майже винятково чоловічий вид діяльності: з 118 лісничих в держлісгоспах об'єднання на цій посаді працюють лише три жінки. Майже половина лісничих (47,5%) перебувають в найпродуктивнішому віці (30-40 років) та біля третини - у віці 41-50 років. Довготривала праця в лісовій галузі потребує високої компетенції, ринкової та екологічної орієнтації, досвіду практичної роботи з довкіллям та людьми. На посаді лісничого перебувають майже 40% осіб із загальним стажем роботи понад 20 років. В об'єднанні майже всі лісничі мають вищу освіту. Рівень міжгенераційної мобільності лісничих визначає спадкоємність традицій ведення лісової справи. В сім'ях майже половини лісничих професія лісівника стала родинною справою. Проте на фоні загальної девальвації спеціальної освіти відбувається знецінення фахової освіти в династіях лісничих - діти лише кожного восьмого лісничого продовжують родинну традицію. Про високий динамізм професійного переміщення лісничих свідчить наявність третини лісничих зі стажем роботи на посаді до 3-х років. Роботу лісничого характеризують такі риси як висока працездатність, відданість справі, високий професіоналізм, нерегламентований робочий час тощо. Тому праця лісничого на посаді впродовж тривалого часу ( 3-10 років - 46,7%, до 20 років -12,1%, після 20 - 8,6%) свідчить про формування стабільного ядра управлінських кадрів об'єднання. Лише в 2-х з 5-ти лісництв виплачуються премії з врахуванням продуктивності та якості робіт. Існуючою системою морального стимулювання (почесні звання, нагороди), яка доповнюється матеріальними надбавками, охоплений лише кожен четвертий лісничий.

Отже, соціальний портрет лісничого, який є індикатором відносно благополучної кадрової політики в об'єднанні, дозволив здобувачу визначити такі напрями її вдосконалення:

ввести залежність оплати праці лісничих від терміну та ефективності їх роботи на одному місці;

органічно поєднувати матеріальні стимули з моральними;

запровадити систему преміювання з врахуванням екологічного чинника;

розробити положення про план кар'єри для спеціалістів нижчої, середньої та вищої ланок управління;

встановити систему пільг працюючим батькам для навчання їх дітей та вдосконалити укладання контрактів з майбутніми випускниками на подальше працевлаштування в підприємствах об'єднання;

надання безпроцентних кредитів на житлове будівництво тощо.

У третьому розділі - "Стратегія розвитку і ефективного відтворення трудового потенціалу в процесі ринкового вдосконалення регіональної соціально-економічної системи" - визначено основні напрями вдосконалення механізму регулювання відтворенням трудового потенціалу; розкрито методику розрахунку показника рівня розвитку трудового потенціалу об'єднання.

Основні напрями вдосконалення соціально-економічного механізму відтворення трудового потенціалу як системи методів, заходів, організаційних форм впливу на його розвиток в дисертації розглядається в органічній взаємодії їх реалізації на рівні держави, регіону, галузі, окремого підприємства. Такий системний підхід дозволяє всебічно розкрити демографічну, економічну, соціальну та екогомологічну компоненти відтворювального процесу.

Правове поле, що є визначальним в реалізації державної політики розвитку трудового потенціалу, необхідно доповнити гнучким механізмом використання законодавчих актів, який спрямовував би лісову політику в інтересах регіону і держави. Інтереси розвитку адміністративного району потребують формування на новому якісному рівні системи об'єктів соціально-економічної інфраструктури, здатної узгоджувати попит і пропозицію робочої сили на локальних ринках праці, стимулювати пріоритети відтворення трудового потенціалу території і територіально-галузевих комплексів. В контексті взаємодії об'єднання з органами місцевого самоврядування пріоритетним є формування активної демографічної політики, яка вимагає поєднання зусиль ДЛГО "Львівліс" з органами державної влади. Ця політика повинна бути спрямована на оздоровлення умов праці, побуту, дітородної діяльності тощо, що створить реальну базу відтворення трудового потенціалу.

У межах реалізації обласної програми "Україна - 2010 рік" на рівні об'єднання необхідно здійснювати активну політику інновацій з тим, щоб посилити мотивацію продуктивної зайнятості, задіяти сформований інтелектуально-професійний потенціал працюючих. Структурна перебудова об'єднання повинна супроводжуватися впровадженням нових форм соціально-економічного партнерства, здатних забезпечити нові сфери прикладання праці для згладжування соціальних наслідків сезонного характеру діяльності.

Стратегія соціально-економічного розвитку ДЛГО "Львівліс" передбачає комплексне використання рекреаційного потенціалу лісів Карпатського регіону. Тому доцільно створити на базі Українського лісотехнічного університету (м.Львів) та державних лісогосподарських об'єднань областей, які входять в Єврорегіон Карпати, навчального наукового рекреаційного центру, в концепцію діяльності якого закласти ідею гармонійного поєднання науково обгрунтованих підходів до лісорозведення, лісопереробки, рекреаційного використання лісових ресурсів та якісного вдосконалення процесів відтворення трудового потенціалу лісогосподарських об'єднань. Заслуговує на увагу створення при Львівській облдержадміністрації центрів розвитку гірських територій. В межах діяльності таких центрів наукові установи, спеціалізовані кафедри вищих закладів освіти Львівщини зможуть вести постійний соціально-економічний моніторинг за станом та перспективами їх розвитку, що забезпечить динамічне регулювання процесів відтворення трудового потенціалу в контексті реалізації державної лісової політики.

Важливим напрямком вдосконалення механізму відтворення трудового потенціалу є розробка і реалізація соціальної та кадрової політики на рівні об'єднання, основні елементи якої послідовно розкриті при реферуванні основного змісту дисертації.

На основі системного підходу до дослідження відтворення трудового потенціалу здобувач пропонує здійснювати розрахунок інтегрального показника рівня розвитку трудового потенціалу об'єднання, застосувавши методи багатовимірного порівняльного аналізу (таксонометричний метод). Концепція показника рівня розвитку передбачає: скорочення числа ознак досліджуваних об'єктів шляхом приведення багатовимірних елементів до одномірного вигляду; побудову на цій основі синтетичного показника, який лінійно впорядковує досліджувані об'єкти по відстані до деякої точки, яка називається еталоном розвитку.

Алгоритм проведення розрахунків є таким:

І. Побудова матриці спостережень, елементами якої є значення показників трудового потенціалу. Вона має вигляд:

X = [X_ik], (1)

де і=1,2, …, w; k=1, 2, …, n; n - число підприємств;

X_ik - значення k-го показника для і-го підприємства.

2. Здійснення процедури стандартизації значень показників трудового потенціалу для їх приведення до співставного вигляду:

(2)

Причому

, (3)

, (4)

де X_ik-значення k-го показника для і-го підприємства;

X_k - середнє арифметичне значення k -го показника;

S_k - стандартне відхилення k-го показника;

Z_ik - стандартизоване значення k-го показника для i-го

підприємства.

Побудова еталону розвитку лісогосподарського підприємства на основі поділу стандартизованої матриці спостережень на стимулятори та дестимулятори. Еталон розвитку підприємства за показниками розвитку трудового потенціалу являє собою точку Р₀ з координатами: z_01, z₀₂, …, z_0n,

де z_0s=max z_rs, якщо , (5)

z_os =min z_rs, якщо (s=1, 2, …, n), (r=1,2,…,w); (6)

І - множина стимуляторів,

z_rs - стандартизоване значення s -ої ознаки для r-ого

підприємства.

4.Визначення відстаней (С_іо) між підприємством, вибраним як еталон розвитку трудового потенціалу, і окремими підприємствами за формулою:

, (I= 1, 2, …, w). (7)

5. Розрахунок показника рівня розвитку трудового потенціалу d_i

, (8)

Розрахований на основі використання пакету прикладних програм середовища Windows (Excel-97) показник рівня розвитку трудового потенціалу ДЛГО "Львівліс" в розрізі окремих держлісгоспів (табл.1) дає можливість:

Таблиця 1. Варіатні значення показника розвитку трудового потенціалу в розрізі лісогосподарських підприємств ДЛГО "Львівліс"

замінити сукупність соціально-економічних показників трудового потенціалу підприємств єдиним, узагальненим, який відображає системні взаємозв'язки між сукупністю його компонент;

визначити ієрархію (ранг) держлісгоспів за сукупністю показників трудового потенціалу по відношенню до ідеальної моделі підприємства, яка відображає найоптимальніші параметри відтворення трудового потенціалу за існуючих соціально-економічних умов;

розраховувати різні сценарії розвитку трудового потенціалу залежно від того, яку функцію виконує конкретний, залучений до розрахунку параметр трудового потенціалу - стимулятора чи дестимулятора;

виявити динаміку змін в рівні розвитку трудового потенціалу ДЛГО “Львівліс”;

на основі порівняння розрахункових показників рівня розвитку трудового потенціалу між окремими лісогосподарськими підприємствами виявити резерви його нереалізованих можливостей та вносити відповідні зміни в соціальну та кадрову політику об'єднання;

виділивши вплив найсуттєвіших параметрів трудового потенціалу, визначати напрями вдосконалення механізму регулювання його відтворенням в об'єднанні.

Запропонована методика розрахунку може використовуватися для обгрунтування дієвості соціальної та кадрової політики об'єднання, при побудові прогнозної моделі розвитку як окремих лісогосподарських підприємств, так і ДЛГО "Львівліс" в цілому.

ВИСНОВКИ

1. Як концептуальну парадигму відтворення трудового потенціалу територіально-галузевого комплексу, визначено соціальний підхід, який органічно поєднується із засадами екогомології, положеннями концепцій "людського капіталу", "неперервної освіти".

2. В процесі постійного взаємодії людини з біоекологічною системою лісу відбувається відтворення здоров'я працівників, їх здатності до праці, примноження національного багатства - лісу, що ставить підвищені вимоги до формування екологічно зорієнтованої лісової політики.

3. Всі стадії відтворення трудового потенціалу пов'язані з соціально-економічними, природно-ресурсними, етнонаціональними та іншими особливостями розвитку території. В умовах загострення ситуації на локальних ринках праці на ДЛГО "Львівліс", яке визначає територіальну систему робочих місць в адміністративних районах Львівської області, покладається соціальна відповідальність за відновлення виробництва, оздоровлення економічної ситуації на території, забезпечення сприятливих соціально-економічних умов відтворення трудового потенціалу. Особливу увагу необхідно приділити гірським районам, для розвитку яких створити при облдержадміністрації відповідні центри.

4.Особливості соціально-демографічних параметрів трудового потенціалу об'єднання потребують реалізації соціальної політики в напрямі поліпшення використання чоловічої та жіночої праці, відродженню традицій батьківського виховання дітей в дусі любові до природи , передачі набутого досвіду ведення лісової справи, поліпшення здоров'я працюючих, зниження виробничого травматизму тощо .

5.Особливістю зайнятості в лісовій галузі є висока змінюваність кадрів внаслідок низького рівня заробітної плати, несвоєчасності її виплати та сезонного характеру робіт. Це потребує посилення державного впливу на формування політики заробітної плати, вдосконалення системи її договірного регулювання, запровадження соціального страхування, реалізації довгострокової стратегії розвитку лісогосподарського комплексу.

7. Основні напрями вдосконалення соціально-економічного механізму відтворення трудового потенціалу як системи методів, заходів, організаційних форм впливу на його розвиток необхідно розглядати в органічній взаємодії їх реалізації на рівні держави, регіону, галузі, окремого підприємства. В сучасних умовах особлива роль належить обгрунтуванню нових напрямів регулювання на регіональному рівні відтворення трудового потенціалу.

8. Запропонована методика розрахунку показника розвитку трудового потенціалу, яка дозволяє кількісно оцінити взаємозв'язок між сукупністю його якісних параметрів, придатна для обгрунтування дієвості соціальної та кадрової політики як окремих лісогосподарських підприємств, так і ДЛГО "Львівліс" в цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дребот О.І., Гірченко Т.Д. Закордонний досвід матеріального стимулювання //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова інфраструктура і зовнішньоекономічна діяльність регіонів (Щорічник наукових праць). Випуск V. -Львів:. Інститут регіональних досліджень НАН України. - 1998. - С.203-210.

Особистий внесок здобувача: обгрунтовано суть та доцільність застосування зарубіжної системи стимулювання праці для вітчизняних умов.

2. Дребот О.І. Питання демографічної політики в умовах соціально-економічних трансформацій // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Основи формування регіональної соціально-економічної політики. (Щорічник наукових праць). Випуск VІІІ. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. -999. - С.317-327.

3. Дребот О.І. Локальний ринок праці в системі територіально-галузевих комплексів // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні (Збірник науково-технічних праць). - Вип.9.10. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999. - С.96-102.

4. Дребот О.І. Ринок праці: право вибору // Лісовий і мисливський журнал. -1998.- №4. - С.19.

5. Дребот О.І. Відтворення трудового потенціалу лісогосподарської галузі // Лісовий і мисливський журнал. - 1999. - №2-3. - С.23.

6. Дребот О.І. Системний аналіз відтворення трудового потенціалу ДЛГО "Львівліс" // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Соціальна регіональна політика (Щорічник наукових праць). Випуск ІХ. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. - 1999. - С.176 - 189.

Размещено на Allbest.ru