Організаційно-економічний механізм захисту вітчизняних товаровиробників

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 339.13.025

Організаційно-економічний механізм захисту вітчизняних товаровиробників

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

Коваленко Наталія Валеріївна

Луганськ 1999

Дисертацією є рукопис.

Дисертацію виконано на кафедрі економіки та управління Донбаського гірничо-металургійного інституту Міністерства освіти України (м. Алчевськ).

Захист відбудеться 20 січня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському державному університеті за адресою: 91034, Луганськ - 34, кв. Молодіжний,20а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці східноукраїнського державного університету за адресою: 91034, Луганськ - 34, кв. Молодіжний,20а.

Автореферат розісланий 15 грудня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Козаченко Г.В.

АНОТАЦІЯ

Коваленко Н.В. Організаційно-економічний механізм захисту вітчизняних товаровиробників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 -Підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Східноукраїнський державний університет, Луганськ, 1999.

Дисертацію присвячено підвищенню економічної ефективності рішень у галузі захисту вітчизняних товаровиробників. У роботі розроблено пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму захисту національних товаровиробників в умовах перехідної економіки. Запропоновано методику, яка дозволяє кількісно визначити розмір окремих видів збитків в економіці від збільшення імпорту товарів. Кількісно визначено обсяг збитків в економіці від імпорту вугілля. Дано рекомендації щодо державної підтримки підприємств-експортерів. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення експортно-імпортної політики регіону. Обгрунтовано необхідність поширення економічного патріотизму як необхідного елементу організаційно-економічного механізму захисту національних товаровиробників.

Ключові слова: механізм, захист, товаровиробники, імпорт, оцінка, удосконалення, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Коваленко Н.В. Организационно-экономический механизм защиты отечественных товаропроизводителей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02- Предпринимательство, менеджмент и маркетинг.- Восточноукраинский государственный университет, Луганск, 1999.

Диссертация посвящена повышению экономической эффективности решений в области защиты отечественных товаропроизводителей. В диссертации разработаны предложения по совершенствованию организационно-экономического механизма защиты национальных товаропроизводителей в условиях переходной экономики. Задача совершенствования организационно-экономического механизма защиты отечественных производителей товаров сводится к созданию благоприятной налоговой, инвестиционной, кредитной, законодательной, технической, технологической, а также информационной базы для развития национального промышленного потенциала.

Основная идея диссертации состоит в том, что сокращение реализации и потребления товаров некритического импорта ведет к увеличению объемов производства на отечественных предприятиях, увеличению налоговых поступлений в бюджеты и целевые фонды всех уровней, увеличению занятости населения и сокращению расходов на ликвидацию последствий безработицы. Исходя из этого, в работе предложена методика, позволяющая количественно определить размер отдельных видов потерь в экономике Украины от расширения импорта товаров. На основании предложенной методики количественно определен объем потерь в экономике от некритического импорта угля.

В работе проведен анализ состояния и динамики рынка отечественных и зарубежных товаров в Украине с целью совершенствования организационно-экономического механизма защиты национальных товаропроизводителей. Оценена экономическая эффективность расширения рынка отечественных товаров.

Исследованы потери в экономике Украины вследствие некритического импорта товаров. Разработаны рекомендации по экономическому обоснованию решений в области защиты отечественных товаропроизводителей. Исследовано влияние развития внешних связей на производственно-предпринимательскую деятельность в регионе и на макроэкономические показатели.

В диссертации предложен критерий экономической эффективности импорта в национальной экономике, который учитывает прямой доход бюджетов всех уровней и потребителей в результате приобретения импортной продукции и их потери от предпочтения импортных товаров отечественным.

Даны рекомендации по государственной поддержке предприятий-экспортеров. Разработаны предложения по совершенствованию экспортно-импортной политики региона. Обоснована необходимость развития экономического патриотизма, как фактора экономического роста и защиты отечественных товаропроизводителей.

Ключевые слова: механизм, защита, товаропроизводители, импорт, оценка, совершенствование, эффективность.

ANNOTATION

Kovalenko N.V. The organizing-economic mechanism of the domestic producers' protection. -- Manuscript.

Thesis for an economical sciences candidate's degree in speciality 08.06.02 -- Business, management and marketing. -- East-Ukrainian State University, Lugansk, 1999.

The thesis is devoted to the raising of the economic efficiency of decisions in the sphere of the domestic producers' protection. In this work the proposals on perfection of the organizing-economic mechanism of the domestic producers' protection in the conditions of transitional economy are developed. The methodic which allows to calculate the volume of some kinds of economy's losses in consequence of import goods expantion and the practical benefit of the enterprises liquidation caused by their incurring losses and bancruptcy is suggested. The volume of economy's losses that are resulting from coal import is calculated. Recommendations for the enterprises-exporters state support are given. Suggestions on perfection of the export-import policy of the region are worked out. The necessity of the development of economic patriotism as a factor of the state economic development is granded.

Key words: mechanism, efficiency, import, protection, indication, improving, producers.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економіка України повною мірою відчула негативні наслідки витіснення з ринку вітчизняних товарів. Дедалі більша кількість підприємців, економістів, представників влади й керівників підприємств схиляється до необхідності вдосконалення діючого механізму захисту економічних інтересів держави і вітчизняних товаровиробників.

Світовий досвід показує, що участь у міжнародному розподілі праці приносить економічну вигоду кожній із країн-учасників тільки у випадку, якщо вона не веде до зниження обсягів виробництва в національній економіці та підвищує зайнятість населення.

Процес формування ринкових відносин в Україні супроводжується становленням механізму захисту вітчизняних товаровиробників. У період проведення реформ використовувалися такі форми підтримки національних виробників товарів, як регулювання імпорту, податкові пільги, державне фінансове стимулювання. Однак внаслідок децентралізації зовнішньої торгівлі, передачі господарським структурам прав на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, складного економічного становища на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також через відсутність практичного досвіду діючий механізм захисту національних товаровиробників не дав очікуваних результатів. Обсяги виробництва продукції у всіх галузях економіки знижуються, зростає безробіття, збільшується кількість іноземних товарів на внутрішньому ринку. Таким чином, проблема захисту вітчизняних товаровиробників стала проблемою економічної і соціальної безпеки України.

У більшості країн з ринковою економікою вже накопичено багатий досвід і сформовано дійові механізми захисту національних виробників товарів. Українська економіка має ряд специфічних особливостей, які полягають у нерозвинутості ринкових відносин та фінансово-кредитної системи, відсутності достатнього досвіду роботи підприємств в умовах ринкової економіки тощо. Тому виникає потреба в удосконаленні діючого організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників, який би, з одного боку, враховував досвід зарубіжних країн, а, з іншого боку, національну специфіку сучасних економічних відносин.

Доведене зумовило вибір теми дисертації, мету та завдання дослідження.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності із планом науково-дослідних робіт Луганської філії Інституту економіко-правових досліджень Національної Академії Наук України за темою “Організаційні та економіко-правові умови розвитку зовнішньо-економічних зв'язків регіону (на прикладі Луганської області)", шифр 3.1.10.10.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм захисту вітчизняних товаровиробників в умовах перехідної економіки.

Як об'єкт дослідження взято підприємства вугільної і металургійної промисловості України.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексна розробка теоретичних, методичних і прикладних питань удосконалення організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників та рекомендацій щодо їх реалізації.

Для досягнення поставленої в дисертації мети вирішено наступні завдання:

проведено аналіз діючого організаційно-економічного механізму захисту національних виробників товарів;

вивчено нормативно-законодавчу базу формування організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників;

оцінено економічну ефективність розширення ринку вітчизняних товарів;

досліджено збитки в економіці України внаслідок некритичного імпорту товарів;

обгрунтовано підходи щодо вдосконалення діючого організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників;

досліджено вплив розвитку зовнішньоекономічних звязків на виробничо-підприємницьку діяльність у регіоні і на макроекономічні показники;

проведено аналіз ефективності практичного використання підходів щодо формування стратегії зовнішньоекономічних звязків підприємств регіону.

Методологія і методи дослідження, джерела інформації. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи стали теоретичні положення класиків економічної науки, праці вчених-економістів, законодавчі акти Верховної Ради України, Декрети і постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України.

Як спеціальні методи дослідження, в дисертації використані методи статистичного, порівняльно-економічного, техніко-економічного і логічного аналізів, методи наукової абстракції, а також інші методи наукового пізнання сутності економічних процесів.

Джерелом первинної інформації були дані статистичної звітності Міністерства статистики України, а також дані статистичної звітності й аналітичних обстежень фінансових та економічних результатів діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу.

Наукова новизна роботи. Наукова новизна отриманих результатів, що виносяться на захист, полягає в наступному:

удосконалено організаційно-економічний механізм захисту вітчизняних товаровиробників на підставі врахування недоліків діючої системи зовнішньоекономічних звязків і рівня розвитку виробничо-підприємницької діяльності в країні;

запропоновано методику кількісної оцінки розміру окремих видів збитків в економіці України від розширення некритичного імпорту товарів;

запропоновано критерій ефективності некритичного імпорту щодо національної економіки в цілому, що підвищує точність оцінювання ефективності конкретних напрямів лібералізації зовнішньоекономічної діяльності;

визначено напрямки вдосконалення державної підтримки підприємств-експортерів на підставі врахування конкурентоспроможності вітчизняних підприємств;

сформовано поняття економічного патріотизму як елемента організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників, обгрунтовано необхідність його поширення.

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обгрунтуванні підходів до вдосконалення організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників; розробці методики, яка дозволяє проаналізувати ефективність конкретних напрямків лібералізації зовнішньоекономічної діяльності та визначити рівень захисту виробників з кожної товарної групи; розробці рекомендацій щодо скорочення імпорту деяких товарних груп по регіонах України з метою розширення обсягів регіонального виробництва, зайнятості населення та стабілізації соціально-економічної ситуації.

Наукова цінність дослідження полягає в обгрунтуванні теоретичних і методичних питань удосконалення організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників, а також у розробці науково-методичних основ аналізу збитків в економіці від поширення імпорту товарів.

Практичне значення та реалізація результатів дослідження полягає в розробці методичних положень щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму захисту національних товаровиробників і розвитку виробничо-підприємницької діяльності.

Реалізація результатів дослідження дозволяє:

підвищити обгрунтованість управлінських рішень у галузі захисту вітчизняних товаровиробників;

застосувати на практиці рекомендації щодо вдосконалення зовнішньоекономічної регіональної політики, які базуються на принципах захисту вітчизняних товаровиробників;

здійснювати визначення оптимального рівня мита, виходячи з перспектив розвитку вітчизняного виробництва та інтересів національних товаровиробників.

Матеріали дисертації у формі доповіді обговорювалися на засіданні Клубу директорів у місті Ялта в травні 1999 року. Пропозиції одержали позитивну оцінку й були подані до Кабінету Міністрів України.

Апробація роботи та публікація результатів дослідження. Основні результати досліджень доповідалися на наукових конференціях, у тому числі на міжнародних науково-практичних конференціях “Регіон: стратегія виживання і розвитку” (м.Донецьк,1996 рік) та “Інвестиційне проектування стійкого регіонального розвитку” (м.Краматорськ,1998 рік)),науково-практичній конференції Донбаського гірничо-металургійного інституту (м.Алчевськ,1996 рік).

За результатами виконаних досліджень опубліковано 7 робіт загальним обсягом 8,4 д.а., з котрих особисто автору належить - 3,8 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків. Загальний обсяг дисертації 179 сторінок друкованого тексту, включаючи 24 таблиці й 8 рисунків. Список використаних джерел із 128 найменувань подано на 11 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертації на підставі виконаних досліджень захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Теоретичні основи формування та вдосконалення організаційно - економічного механізму захисту товаровиробників.

Вивчення досвіду зарубіжних країн у галузі захисту національних виробників показало, що формування ефективного механізму захисту економічних інтересів держави й вітчизняних виробників є необхідною умовою виходу з кризи при будь-якій економічній моделі.

Організаційно-економічний механізм захисту вітчизняних товаровиробників являє собою систему зв'язків між суб'єктами підприємницької діяльності, державними органами керування і споживачами продукції, що забезпечує більш сприятливі умови діяльності й розвитку національних виробників продукції і послуг. Головним його призначенням є ефективна підтримка національних виробників з метою подальшого зростання економіки країни.

Основні структурні елементи організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників подані на рис.1.

До основних структурних елементів організаційно-економічного механізму захисту національних виробників товарів належать: фінансово-кредитні важелі; система забезпечення доступу до нової техніки і прогресивних технологій; законодавство і правові норми; інформаційне забезпечення; мотивація товароспоживачів.

Фінансово-кредитні важелі, як один з елементів організаційно - економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників, являють собою сполучення податкової, кредитної та інвестиційної політики, що стимулює діяльність національних виробників.

Система забезпечення доступу до нової техніки й прогресивних технологій полягає, насамперед, у створенні умов і виділенні коштів для технічного переозброєння підприємств, а також виділенні цільових коштів на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Законодавство й правові норми, як один з основних організаційно-економічних елементів механізму захисту вітчизняних товаровиробників, повинні забезпечувати ефективне митне регулювання; вирішення політико-правових проблем інвесторів і тим самим створення сприятливого інвестиційного клімату, формування стимулюючого законодавства для рентабельно працюючих підприємств і т.д.

Важливою умовою зростання конкурентоспроможності національної економіки є консультативно-інформаційне забезпечення. Сьогодні рівень інформаційного забезпечення набагато відстає від рівня передових країн. Крім цього, слід відзначити назрілу необхідність удосконалювання інфраструктури зовнішньої торгівлі.

Мотивація товароспоживачів відіграє у захисті національних виробників не менш значну роль, ніж перераховані вище елементи. В теперішній час є доцільним вплив на мотивацію товароспоживачів за допомогою розвитку в них економічного патріотизму.

Аналіз практики захисту вітчизняних товаровиробників в Україні дозволив зробити висновок про те, що створення надійного й ефективного організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників є необхідною умовою розвитку економіки, усунення дефіциту державного бюджету, спаду виробництва, запобігання зростанню безробіття і соціальної напруженості.

Розділ 2. Макро- й мікро- складові організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників в умовах розвитку міжнародного економічного обміну.

На захист вітчизняних товаровиробників значно впливають чинники макроекономічного характеру та чинники, які діють на рівні підприємств.

У теперішній час розвитку української економіки одним з найважливіших економічних чинників, які впливають на діяльність підприємств, є курс гривні. В дисертації розглянуто вплив девальвації гривні на ефективність вітчизняного виробництва. Аналіз світового досвіду показав, що девальвація національної валюти створює конкурентні переваги вітчизняним виробникам перед іноземними. На підставі виконаного дослідження встановлено, що незначну девальвацію української гривні можна розглядати як один із діючих важелів організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників.

До найважливіших чинників макроекономічного характеру, які впливають на захист національних виробників товарів, можна віднести обсяг некритичного імпорту товарів в Україну.

Розвиток діючого механізму захисту економічних інтересів держави й вітчизняних товаровиробників, а також забезпечення його ефективного функціонування вимагає розробки методичного забезпечення аналізу збитків в економіці від зростання імпорту товарів, що могли б вироблятися в достатній кількості й асортименті підприємствами країни.

У сформованій системі ринкових стимулів економічні інтереси суб'єктів, зайнятих реалізацією імпортних товарів, їхнім споживанням, і держави не завжди збігаються. Наприклад, поширення реалізації і споживання більш дешевих імпортних товарів веде до зростання поточних прямих прибутків цих суб'єктів. Однак у найближчій перспективі через зниження обсягів виробництва вітчизняних товарів-аналогів відбудеться зниження податкових надходжень до бюджетів і цільових фондів усіх рівнів, зросте безробіття і збільшаться витрати на пом'якшення його наслідків. Як результат, держава змушена збільшувати цінове і податкове навантаження на населення, на працюючі підприємства, у тому числі й ті, що споживають імпортну продукцію.

Під час ухвалення рішення про імпорт того або іншого виду продукції, аналоги якого виробляють в Україні, пропонується враховувати збитки, що несе економіка країни у зв'язку з імпортом продукції. Для оцінки цих збитків у дисертації розроблено відповідну методику. Вона дозволяє:

проаналізувати ефективність конкретних напрямків лібералізації зовнішньоекономічної діяльності й визначити доцільність захисту виробників по кожній товарній групі;

визначити оптимальний рівень мита, виходячи з перспектив розвитку вітчизняного виробництва й інтересів національних товаровиробників;

визначити можливі збитки в національній економіці в кожному конкретному випадку при проведенні експертизи з питань ліквідації великих підприємств.

Відповідно до поданої в дисертації методики загальні збитки держави від заміни вітчизняних товарів імпортними можуть бути визначені в такий спосіб:

П = П1+ П2 +П3 +П4 + П5 + П6 , (1)

де П1- збитки держави від зниження відрахувань у державний і місцеві бюджети, різні фонди підприємствами, що виробляють товари-аналоги;

П2 - збитки держави від зниження відрахувань у державний і місцеві бюджети, різні фонди підприємствами, що постачають матеріальні ресурси і надають послуги підприємствам, які випускають товари-аналоги;

П3 - додаткові витрати держави на виплату допомоги по безробіттю і встановленню житлових субсидій працівникам, що позбулися роботи;

П4 - збитки держави, пов'язані зі скороченням надходжень до цільових фондів від заробітної плати працівників, що втрачають роботу;

П5 - додаткові витрати держави, пов'язані з витратами на перекваліфікацію працівників;

П6 - додаткові витрати держави, пов'язані з диверсифікацією виробництва і закриттям підприємств, що випускають товари-аналоги.

Методичні підходи до визначення кожного виду вищевикладених збитків подано в дисертації.

Крім вищевказаних збитків слід визначити і збитки, що важко піддаються формалізації. Вони пов'язані з різними соціально-політичними чинниками - страйками, іншими акціями протесту.

Таким чином, при ухваленні рішення про імпорт того або іншого виду продукції, що має аналог у вітчизняному виробництві, необхідно зіставляти прямий прибуток, що одержують бюджети всіх рівнів і споживачі в результаті придбання імпортної продукції, та збитки бюджетів усіх рівнів і цільових фондів від заміни вітчизняних товарів імпортними.

У теперішній час особливу актуальність набуло питання оцінки економічної ефективності імпорту вугілля в Україну. Вугільна промисловість України є основним постачальником енергоносіїв для національної економіки, гарантом економічної незалежності країни.

Відпусканням цін на вугілля, лібералізацією експортно-імпортних операцій для вугільних підприємств країни створено неконкуренто-спроможні умови роботи. У доларовій оцінці ціна імпортного вугілля виявляється близькою до української, що зацікавлює вітчизняних споживачів у розширенні його використання.

Здійснені розрахунки показують, що в остаточному підсумку економічний ефект, одержуваний вітчизняними споживачами від використання імпортного вугілля, обертається величезними збитками для держави. Через деякий часовий лаг збитки несуть і самі споживачі вугілля у вигляді податкового навантаження, що посилюється.

До збитків, що несе держава, можна віднести такі.

По-перше, імпорт вугілля веде до зниження його видобутку в країні. Зі зниженням обсягу видобутку вугілля знижуються надходження у вигляді податків і зборів до державного і місцевих бюджетів, різних фондів. Відповідно до виконаних досліджень ці податки й відрахування становлять 15-45% від обсягу реалізації продукції. При зниженні обсягу реалізації приблизно в такій пропорції знижуються суми цих податків і відрахувань.

По-друге, зі зменшенням видобутку вугілля залишаються незмінними гарантії держави щодо виплати працівникам встановлених регресних позовів і одноразових допомог. Ці виплати перекладаються на собівартість меншого видобутку вугілля. А це також чималі суми.

По-третє, якщо зниження видобутку вугілля в Україні буде відбуватися не за рахунок закриття шахт, а за рахунок зниження видобутку вугілля на окремих вугільних підприємствах, то зросте собівартість його видобутку у зв'язку із збільшенням частки умовно-постійних витрат.

По-четверте, зниження обсягу видобутку вугілля в Україні веде до скорочення обсягу виробництва матеріальних ресурсів, споживаних вугільною промисловістю, відповідно зменшуються надходження до державного і місцевих бюджетів, фондів від підприємств-постачальників цих ресурсів. Зроблений аналіз показує, що частка цих відрахувань з підприємств, що постачають ресурси, перевищує частку відрахувань із шахт і виробничих об'єднань по видобутку вугілля. При зниженні обсягу видобутку вугілля по ланцюжку відбудеться спад надходжень до державного і місцевих бюджетів, фондів від підприємств, які постачають матеріали та забезпечують нормальну роботу шахт. Зокрема, згідно з виконаними дослідженнями, ці відрахування становлять, відповідно: по підприємствах, що надають послуги виробничого характеру вугільним підприємствам - 31-45%, по металургійних підприємствах - 11%, по підприємствах гірничого машинобудування - 23% від обсягу реалізації продукції.

По-п'яте, із зростанням імпорту вугілля виникають і соціальні проблеми. На рис. 2 подано кількість робітників, які втрачають роботу в різних ланках ланцюга звязків вугільної промисловості у звязку з придбанням нашою державою кожної тисячі тонн імпортного вугілля.

У вугільній галузі втрачають роботу 6 чоловік, на підприємствах, що надають послуги виробничого характеру вугільним підприємствам - 3 чоловіки, на підприємствах гірничого машинобудування - 0,8, на підприємствах металургійного комплексу - 0,05.

Крім вищевказаних збитків слід зазначити і збитки, пов'язані зі скороченням надходжень до цільових фондів від заробітної плати працівників, що втрачають роботу; збитки, пов'язані з витратами на перекваліфікацію працівників шахт та інших підприємств вугільного комплексу, різного роду соціально-політичні чинники.

Розрахунки за методикою, запропонованою в дисертації, показали: щорічно, купуючи 20 млн. тонн імпортного вугілля, економіка України втрачає майже один мільярд гривень, що порівняно з вартістю всього імпортованого вугілля.

Як показує практика останніх років, процес переходу підприємств на випуск нової номенклатури продукції є тривалим і хворобливим.

Перепрофілізація і пошук ринкової ніші, відновлення колишніх обсягів виробництва можуть тривати 5-10 і більше років. Відповідно, усі ці роки буде звужена база бюджетних надходжень. Необхідно зазначити, що перепрофілізація виробництва вимагає великих капітальних витрат. Перспектива виділення коштів для капітальних вкладень в умовах бюджетного дефіциту і зниження обсягів національного доходу виглядає дуже проблематичною.

На підставі проведеного аналізу й розрахунків можна запропонувати такий критерій економічної доцільності закупівлі імпортного вугілля:

Ц опт.імп. < 0,5 Ц опт, (2)

де Ц опт.імп. - ціна імпортного вугілля, що закуповується;

Ц опт. - ціна вітчизняного вугілля відповідної якості й сортності.

Тільки у випадку, якщо ціна вугілля, що закуповується, буде в 2 і більше рази нижча ціни українського вугілля, економія від використання імпортного вугілля заповнить збитки країни від зниження обсягів власного видобутку.

У результаті зробленого аналізу встановлено, що, незважаючи на втрати і збитки, пов'язані з функціонуванням деяких збиткових вугільних шахт, виключаються ще більші збитки в національній економіці у зв'язку із закриттям шахт і орієнтацією промисловості на імпортне вугілля.

Розділ 3. Напрямки вдосконалювання організаційно -економічного механізму захисту національних товаровиробників.

У процесі виконання досліджень встановлено, що одним з найважливіших напрямків розвитку організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних виробників товарів і зростання економічного потенціалу країни є формування дійових способів державної підтримки підприємств -експортерів. Це пов'язано з тим, що зовнішня торгівля залишається одним із головних джерел надходження коштів до державного бюджету України й поповнення оборотних коштів українських підприємств.

Україна має достатній експортний потенціал для входження в систему світогосподарських зв'язків. Для його реалізації потрібний розвиток традиційного (в основному сировинного) експорту, а також потенційних експортних галузей, з урахуванням усіх тенденцій сучасного світового ринку.

Аналіз світового досвіду дозволяє визначити такі передумови розвитку експортного потенціалу України, що враховують специфіку й рівень розвитку національної економіки: у сформованих економічних умовах виникає необхідність створення дійового механізму підтримки вітчизняного експорту, який відображав би коротко - і довгострокові інтереси держави і погоджував їх з усіма виробленими реформами;

для поповнення дохідної частини бюджету за рахунок експорту товарів і послуг необхідна державна підтримка підприємств-експортерів, яка повинна мати такі основні напрямки:

а) створення ефективної грошово-кредитної політики, спрямованої на стабілізацію національної грошової одиниці і створення умов для нормального функціонування ринку позичкового капіталу;

б) забезпечення видачі експортерам пільгових кредитів і страхування їх від комерційних і політичних ризиків;

в) надання податкових пільг експортерам окремих видів продукції;

г) зменшення експортних обмежень (ліцензій, квот, податків, вимог продажу державі валюти за низьким курсом);

д) митно-тарифне стимулювання експортної діяльності, що забезпечує експортерам безмитний доступ до необхідних ресурсів;

є) створення інфраструктури зовнішньої торгівлі;

ж) забезпечення консультаційного, маркетингового й інформаційного сприяння експортерам;

з) проведення гнучкої політики в галузі імпорту продукції (ефективне тарифне регулювання імпорту, посилення нетарифного обмеження імпорту, введення ефективної системи сертифікації імпортної продукції);

і) створення умов для поетапної інтеграції України в міжнародні торгові організації з метою доступу на світові ринки товарів, робіт, послуг та інвестицій.

У теперішній час потребують удосконалення регіональні аспекти захисту вітчизняних товаровиробників. Розглядаючи вплив зовнішньоекономічної діяльності на регіональний розвиток, встановлено, що обсяг імпорту деяких товарних груп у Луганську область може бути скорочений. Наприклад, продукції агропромислового комплексу, хімічної промисловості, легкої промисловості, машинобудування. Це привело б до збільшення обсягів регіонального виробництва, зайнятості населення і допомогло б стабілізувати соціально-економічну ситуацію в області.

Виконані розрахунки показують, що зі зменшенням обсягу імпорту в Луганську область на 10% обсяг промислової продукції, що виробляється підприємствами області, зріс би на 98 млн. грн, а з урахуванням зовнішньоторговельних операцій, що не декларуються, на 112 млн. грн. Виконані в дисертації розрахунки, виходячи із середнього виробітку одного працівника промислово-виробничого комплексу області, показали, що зі скороченням імпорту на 10% буде створено понад 7 тисяч робочих місць, що дозволить скоротити безробіття на 23%, а з урахуванням зовнішньоторговельних операцій, що не декларуються, на 26%. Аналогічне зниження безробіття може викликати зріст експорту на 7%.

Таким чином, регіональна політика розумного протекціонізму може стати одним із чинників, що сприяють стабілізації економічної і соціальної ситуації в області, як-от: росту обсягу виробництва, зниженню рівня безробіття й поповненню регіонального й державного бюджетів, цільових фондів.

Одним із способів удосконалення організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників є поширення економічного патріотизму.

З огляду на вимоги ГАТТ/ВТО, поставлені перед Україною, як країною, що має намір приєднатися до цієї організації, а також обмежені фінансові можливості держави, важливого значення набуває формування і розвиток економічного патріотизму як елемента організаційно-економічного механізму захисту вітчизняних товаровиробників.

З метою розвитку почуття економічного патріотизму в громадян України видається доцільним:

поставити за обов'язок органам державного і місцевого управління витрачати кошти бюджетів усіх рівнів і цільових фондів (за інших рівних умов), орієнтуючись, у першу чергу, на вітчизняного товаровиробника; рекомендувати друкарським органам, державній пресі публікувати матеріали про економічні наслідки придбання товарів некритичного імпорту, необхідності захисту вітчизняних товаровиробників і важливості економічного патріотизму для розвитку національної економіки.

ВИСНОВКИ

Основні положення і висновки з досліджуваних у дисертації питань зводяться до такого:

1. Вивчення зарубіжного досвіду показало, що в системі світової економіки провідне становище займають країни із розвиненою національною економікою, в яких діє ефективний механізм захисту національних товаровиробників.

2. Виконані дослідження показали, що організаційно-економічний механізм захисту вітчизняних товаровиробників включає такі основні елементи: фінансово-кредитні важелі, законодавство і правові норми, систему забезпечення доступу до нової техніки і прогресивних технологій, інформаційне забезпечення, мотивацію товароспоживачів. Зміст їх зводиться до створення сприятливої податкової, інвестиційної, кредитної, законодавчої, технічної і технологічної, а також інформаційної бази для розвитку національного промислового потенціалу.

3. Аналіз стану справ на вітчизняних підприємствах та ринку товарів показав, що назріла гостра необхідність удосконалення організаційно-економічного механізму захисту національних виробників товарів на підставі врахування специфіки української економіки перехідного періоду.

4. Виходячи з непідготовленості вітчизняної економіки до швидкої інтеграції в систему світогосподарських зв'язків, необхідна розробка ефективної стратегії послідовного вступу України до різних міжнародних організацій. Для цього необхідний детальний аналіз ефективності конкретних напрямків лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, а також визначення доцільності захисту виробників у кожній товарній групі. Оцінка економічної доцільності імпорту може бути зроблена на підставі запропонованої методики і критерію народногосподарської ефективності імпорту, що враховує прямі надходження до бюджетів усіх рівнів і споживачів у результаті придбання імпортної продукції і збитки державного бюджету від заміни вітчизняних товарів імпортними.

5. На підставі врахування конкурентоспроможності вітчизняних підприємств запропоновано напрями державної підтримки підприємств-експортерів з метою підвищення ефективності їх діяльності.

6. Аналіз товарної структури експорту й імпорту Луганської області й виконані розрахунки показали, що державна й регіональна політика розумного протекціонізму може стати одним із чинників, що сприяють стабілізації економічної і соціальної ситуації в області, як-от: росту обсягу виробництва, зниженню рівня безробіття і поповненню регіональних і державного бюджетів, цільових фондів.

7. З огляду на обмежені можливості прийняття державних рішень, що сприяють підтримці національних товаровиробників у конкуренції з іноземними фірмами, виникає необхідність у розвитку економічного патріотизму. Сутність його, насамперед, полягає у наданні громадянами, органами влади й управління переваги товарам (послугам) вітчизняного виробництва.

законодавчий збитки імпорт

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Организационно-экономический механизм защиты отечественных товаропроизводителей/ Клияненко Б.Т., Осыка А.П., Акмаев А.И., Коваленко Н.В. - Луганск: изд-во ВУГУ.- 1999.-94с.

2. Особистий внесок автора: обгрунтовано напрямки удоско лення механізму захисту вітчизняних товаровиробників в умовах перехідної економіки.

3. Акмаев А.И., Коваленко Н.В. Региональные и отраслевые аспекты оценки эффективности инвестиций//Инвестиционное проектирование устойчивого регионального развития: Сб. науч. тр. -Донецк:ИЭП НАН Украины.-1998.-С. 178-182.

4. Особистий внесок автора: розроблено методику аналізу втрат в економіці від некритичного імпорту вугілля.

5. Акмаев А.И., Коваленко Н.В. Социально-экономические последствия импорта угля в Украину//Вісник Східноукраїнського державного університету.- Луганськ: СУДУ.-1999.- №5.-С.46-50.

6. Особистий внесок автора: визначено кількість робочих місць, які ліквідуються в економіці за умов некритичного імпорту вугілля.

7. Коваленко Н.В. Организационно-экономический механизм защиты отечественных товаропроизводителей//Управление экономикой переходного периода:Сб.науч.тр.-Донецк:ИЭП НАН Украины.- 1999.- С.32-42.

8. Коваленко Н.В. Влияние внешнеэкономической политики на деятельность региона// Проблемы комплексного развития региона: хозяйственно-правовые и социально-экономические аспекты:Сб. науч. тр.-Луганск: Луганский филиал ИЭПИ НАН Украины, изд-во ВУГУ.-1999.-С.50-59.

9. Акмаев А.И., Акмаева Н.В., Коваленко Н.В. Оценка конкурентоспособности продукции региона//Регион: стратегия выживания и развития Донбасса. Матер. междунар. науч.-практ. конф.- Донецк: ООО “Лебедь”, 1996.-С. 323-324.

10. Особистий внесок автора: виявлено втрати в економіці внаслідок імпорту товарів-аналогів.

11. Рекомендации по совершенствованию трудовых отношений в угольной промышленности//Мотовилин В.Ф., Кулеш В.А., Новикова О.Ф., Амоша А.И., Стариченко Л.Л., Трестер Е.З., Коваленко Н.В. - Донецк:ИЭП НАН Украины.-1996.-23с.

12. Особистий внесок автора: наведено результати дослідження щодо удосконалення методів соціального захисту робітників на вітчизняних підприємствах.

Размещено на Allbest.ru

...