Формування та напрямки регулювання товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.14:633.1

Формування та напрямки регулювання товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств України

Спеціальність 08.06.01 - економіка підприємства і організація виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата економічних наук

Мельник Сергій Іванович

Київ 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Мосіюк Пилип Омелянович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри економіки підприємств аграрного сервісу

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор, академік УААН Саблук Петро Трохимович, Інститут аграрної економіки УААН, директор;

кандидат економічних наук, доцент Ільєнко Анатолій Андрійович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри фінансів, декан економічного факультету

Провідна установа - Рада по вивченню продуктивних сил України, НАН України, м. Київ

Захист відбудеться " 21 "жовтня 1999 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 252041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий " 17 " вересня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Жебка В.В.

товарообмін сільський землеробство

Мельник С.І. Формування та напрямки регулювання товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка підприємства і організація виробництва. - Національний аграрний університет, м. Київ, 1999.

Дисертацію присвячено проблемам формування та напрямкам регулювання і нарощування товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств, системі організаційно-економічних заходів щодо його розвитку і вдосконалення в умовах переходу до ринкової економіки.

Ключові слова : товар, товарна продукція, товарний потенціал, економічна родючість грунту, валова продукція, затрати виробництва, обігові кошти, ціна землі.

Мельник С.И. Формирование и пути регулирования товарного потенциала земледелия сельскохозяйственных предприятий Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика предприятия и организация производства. - Национальный аграрный университет, г. Киев, 1999.

Диссертация посвящена проблемам формирования и направлениям регулирования и наращивания товарного потенциала земледелия сельскохозяйственных предприятий, системе организационно-экономических мероприятий по его развитию и усовершенствованию в условиях перехода к рыночной экономике.

Установлено, что земледелие Украины располагает значительными возможностями в формировании товарного потенциала. Здесь рационально сочетаются благоприятные климатические условия с высокими показателями плодородия земель. Однако, при сложившейся в настоящее время критической экономической ситуации продуктивность земель является низкой. В результате фактические валовые сборы сельскохозяйственных культур распределяются таким образом, что основная их доля расходуется на выполнение принципа самообеспечения сырьём и материалами собственного производства, осуществление межрегиональных бартерных обменных операций, а также бартера с агросервисной службой. Экспорт продукции земледелия носит подчинённое значение и не превышает 4-6%. В таких условиях земледелие Украины не является источником поступления валютных средств.

Исследованиями установлено, что при внедрении в аграрное производство современных технологий, передовых приёмов его организации продуктивность земель может быть повышена в 1,5-2,5 раза. Это позволит выполнить принцип продовольственного самообеспечения, обеспечить государство необходимыми продовольственными резервами, гарантировать в полном объёме взаиморасчёты с сервисной службой и обеспечить экспорт продукции земледелия (в зависимости от её вида) на 35-40%.

Ключевые слова: товар, товарная продукция, товарный потенциал, экономическое плодородие почвы, валовая продукция, затраты производства, оборотные средства, цена земли.

Melnik S.I. Shaping and paths of a regulation of documentary potential of agriculture of the agricultural enterprises of Ukraine.-Manuscript.

Thesis on competition of scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.06.01 - business economics and organization of production.- National agrarian university, Kiev, 1999.

The thesis is devoted to problems of shaping both directions of regulation and escalating of a documentary potential of agriculture of the agricultural enterprises, to a system is organization - economic of measures till it to development and improvement in conditions of transition to market economy.

Key words: the goods, commodity output, documentary potential, economic fertiliti of ground, gross product, costs of production, circulating assets, price of land.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для етапу переходу від командно-адміністративної системи ведення виробництва до ринкової економіки характерні такі небажані економічні явища як спад виробництва, інфляція, безробіття, що зумовлюють економічну нестабільність. На етапі становлення ринкової економіки набувають поширення бартерні, клірингові і лізингові та інші форми товарообміну, які для України є новими. Тому, незважаючи на те, що проблемі формування і практичної реалізації товарного потенціалу України присвячені праці провідних економістів-аграрників, багато проблем залишаються нерозкритими і маловивченими. Це, наприклад, стосується методології і методики визначення товарного потенціалу землеробства; класифікації й кількісної оцінки факторів його формування; вивчення економічної сутності і особливостей товарообміну в умовах перехідного періоду та оптимізації його розмірів і структури на перспективу; обгрунтування форм товарно-грошових відносин у землеробстві України на перехідний період і для завершального етапу переходу аграрного сектора економіки до ринкових виробничих відносин тощо.

Важливою особливістю товарно-грошового обігу в сфері АПК є також і те, що тут з розвитком ринкових виробничих відносин деяких елементів товару набуває земля.

Поряд з іншими проблемами формування товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств в Україні ставиться і проблема маркетингової орієнтації кожного товаровиробника, а також створення ринкових ланок інфраструктури, адекватних новим умовам господарювання. В умовах ринкової економіки одним з головних факторів успіху товаровиробника є постійне підвищення рівня конкуренто-спроможності продукції. Саме проблемі конкурентоспроможності вітчизняної продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках приділяється особлива увага в сучасних наукових публікаціях відомих вчених - економістів В. Бойка, В. Герасимчука, В. Дерев'янка, А. Кандиби, А. Кредисова, П. Мосіюка, В. Онищенка, В. Савчука, П. Саблука, В. Юрчишина та ін.

Вимагає також глибокого вивчення диференціація розмірів і структури товарного потенціалу землеробства відносно генезису грунтів по кліматичних зонах України, особливостей спеціалізації сільськогосподарських підприємств різних природно-економічних зон, рівня і напрямку інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в цілому і землеробства зокрема. Вони вкрай необхідні для здійснення науково-обгрунтованого планування і прогнозування рівня валового і товарного виробництва в землеробських галузях України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного аграрного університету по темах "Виробничий потенціал землеробства України та його економічна оцінка" (№ державної реєстрації 0198 U 004642) і "Земельний ресурсний потенціал України та його економічна оцінка" (№ державної реєстрації 0196 U 005213).

Мета і завдання дослідження. Перед дослідженням поставлена мета вивчити стан товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств і розробити систему організаційно-економічних заходів щодо його розвитку і вдосконалення в умовах переходу до ринкової економіки в Україні.

Відповідно до сформульованої мети дослідження були поставлені такі завдання:

сформулювати економічну сутність товарообміну в умовах розвитку ринкових відносин в сільському господарстві;

вивчити особливості товарного обігу в аграрній сфері;

дослідити фактори та умови формування товарного потенціалу землеробства;

дослідити рівень товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств України та його використання;

вивчити природні чинники формування товарного потенціалу землеробства України;

дослідити інвестиційні та соціально-економічні фактори формування товарного потенціалу землеробства;

вивчити форми товарного обміну в землеробстві України і внести пропозиції щодо їх вдосконалення в умовах розвитку ринкових відносин;

обгрунтувати пріоритети товарного землеробства та визначити шляхи їх реалізації в умовах економічної кризи.

Матеріалами для підготовки роботи слугували річні звіти сільськогосподарських підприємств, їх планові документи, дані бухгалтерського обліку, літературні джерела, а також матеріали досліджень і спостережень автора.

Об'єктом дослідження є товарний потенціал сільськогосподарських підприємств України. Поглиблена розробка здійснена на прикладі модельних господарств основних зон України.

Наукова новизна одержаних результатів:

розкрита економічна сутність товарного потенціалу землеробства;

здійснено комплексне вивчення наслідків впливу на формування, обсяги та структуру товарного потенціалу землеробства України технологічних, інвестиційних та соціально-економічних факторів його формування;

досліджено сучасний та перспективний обсяги і структуру товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств України;

обгрунтовано напрямки поліпшення використання товарного потенціалу землеробства в сільськогосподарських підприємствах України;

розроблені пропозиції щодо оптимального виробничого плану вирощування товарних культур і реалізації товарного потенціалу землеробства в господарствах лісостепової зони України залежно від рівня забезпеченості обіговими коштами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання розробленої моделі сприятиме удосконаленню формування товарного потенціалу землеробства в умовах багатоукладної економіки. Результати досліджень можуть бути використані при плануванні і прогнозуванні розвитку галузей землеробства, кількісній і якісній оцінці можливих зрушень в обсягах товарного виробництва аграрних підприємств в умовах зміни стану їх матеріально-технічної бази, при формуванні внутрішнього і зовнішнього ринків аграрної продукції та експортного потенціалу регіону.

Особистий внесок здобувача. Автором узагальнені погляди різних вчених на теоретичні засади поставленої проблеми; самостійно виконано весь обсяг теоретичних та практичних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на міжнародній науково-практичній конференції "Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення" (Чабани, Інститут землеробства УААН, 8-10 червня 1999 р.); міжнародній конференції "Глобалізація вищої аграрної освіти і науки:стан і перспективи на рубежі ХХІ століття" (Київ, НАУ, 28-30 вересня 1998 р.); Республіканській конференції-нараді з питань вирощування кукурудзи на зерно (Інститут агропромислового виробництва Черкаської області, 9 квітня 1999 р.).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 6 робіт загальним обсягом 1,8 друк. арк.

Обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій та списку використаних джерел. Основна частина дисертації викладена на 224 сторінках, список використаних джерел складається із 307 позицій. В роботі налічується 49 таблиць і 4 рисунки.

Структура дисертаційної роботи:

Вступ

Розділ 1. Об'єктивні передумови товарного обміну в аграрній сфері матеріального виробництва.

Товарообмін - важлива умова розвитку ринкових відносин в аграрній сфері.

Природні та соціально-економічні чинники формування товарного потенціалу землеробства.

Особливості товарного обігу в умовах переходу до ринкових виробничих відносин.

Розділ 2. Рівень товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств та його використання.

2.1. Інвестиційні фактори формування товарного потенціалу землеробства.

2.2. Соціально-економічні фактори формування товарного потенціалу землеробства.

2.3. Використання товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств України.

Розділ 3. Нарощування та поліпшення використання товарного потенціалу землеробства в сільськогосподарських підприємствах України.

3.1. Технологічні напрями нарощування товарного потенціалу землеробства.

3.2. Маркетингова концепція формування товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств України - важлива умова його раціонального використання.

3.3. Організаційно-економічні фактори нарощування та раціонального використання товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств України.

Висновки

Список використаних джерел.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА РОБОТИ

У першому розділі - "Об'єктивні передумови товарного обміну в аграрній сфері матеріального виробництва" - проаналізовані особливості товарного обміну в умовах розвитку ринкових відносин в аграрній сфері матеріального виробництва. З позиції системного підходу розглянуто товарообмін у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності і господарювання, основні природні фактори і умови, які впливають на формування товарного потенціалу землеробства, значення рентних відносин у цьому процесі.

Процес відтворення в аграрній сфері визначається фазами обертання товарної і грошової мас. Виробництво, обмін і споживання - це ті об'єктивні суспільно-економічні категорії, які постійно перебувають у тісному причинно-наслідковому взаємозв'язку. Проте кожна фаза відтворного процесу виконує свої специфічні функції, які визначаються сутністю товару та грошей як економічних категорій.

Інтенсивність обмінних процесів зумовлюється глибиною суспільного поділу праці, який визначає тісноту взаємозв'язку між конкретними товаровиробниками через об'єктивні прояви товаром своїх властивостей - споживної вартості та вартості.

В аграрному виробництві споживна вартість створюється внаслідок взаємодії людини і природи, а вартість - як результат дії ринкових механізмів. Вартість товару формує обігова сфера, яка характеризує ступінь відокремлення товаровиробника від товару.

Неспівпадання в сільському господарстві періоду виробництва з робочим періодом зумовлює, з одного боку, уповільнення обігових процесів, а з іншого - можливість залучення до них фінансових ресурсів невиробничого походження, незабезпечених реальною вартістю. Це деформує нормальну схему обертання товарної і грошової мас "Г - Т - Г", зумовлює значною мірою перехід до спрощеної схеми "Т - Т". Бартерний обмін товарами є захисним заходом від знецінення товарної маси в аграрній сфері на стадії біологічного циклу формування кінцевого продукту землеробства.

Схема факторів формування товарного потенціалу землеробства наведена на рис. 1.

Виконаний аналіз свідчить про те, що всі форми товарообміну, що склалися на сучасному етапі, носять переважно тимчасовий характер і в перспективі вимагають свого удосконалення.

У другому розділі - "Рівень товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств та його використання" - показано природні, інвестиційні, соціально-економічні складові формування товарного потенціалу землеробства, розкрито їх економічну сутність і значення.

На етапі економічної кризи характерні спад виробництва, розвиток інфляційних процесів, безробіття. Це вимагає від сільськогосподарських підприємств і їх провідної ланки - рослинництва - пошуків можливостей для підвищення продуктив-ності, використання та нарощування товарного потенціалу землеробства, зниження собівартості продукції, підвищення її якості.

Підвищити продуктивність землі можна двома напрямками - з одного боку, за рахунок запровадження системи заходів, спрямованих на мобілізацію і більш активне використання потенціальних грунтових запасів поживних речовин шляхом дії на грунт як на предмет праці за допомогою раціональних сівозмін, перспективних сортів сільськогосподарських культур, обробітку землі тощо, а з іншого - збагачення земель елементами живлення не грунтового походження (азотфіксація, застосування мінеральних добрив).

Проте побудова технологій лише на активізації використання природної родючості не може забезпечити бажаних результатів. Досягнуті в даний час показники продуктивності землі не відповідають потенціальним її можливостям. Урожайність сільськогосподарських культур продовжує залишатись низькою, а собівартість виробництва продукції - високою. Це не створює об'єктивних економічних передумов для забезпечення конкурентоспроможності продукції землеробства як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках збуту продукції, формування значних показників його ємності в усіх природно-економічних зонах України (табл. 1).

Таблиця 1. Показники рівня товарності землеробства в основних природно-економічних зонах України (у середньому за 1993-1997 рр.), %

Дослідженнями встановлено, що валове і товарне виробництво продукції землеробства в усіх зонах України формується практично за рахунок використання природної родючості земель. Розрахунки показують, що в даний час цьому джерелу належить близько 90,6% урожаю і валових зборів зерна, 95,4% - цукрових буряків і 96,6% картоплі і овочів. Це свідчить про низький рівень інтенсифікації землеробства України і про наявність значних невикористаних можливостей в нарощуванні його товарного потенціалу.

Встановлено, що ні один з напрямків інтенсифікації землеробства не відрізняється оптимальністю. Забезпеченість аграрного виробництва засобами механізації і електрифікації не перевищує 65-70%. Це спричиняє порушення оптимальних строків виконання технологічних операцій, знижує рівень культури землеробства, збільшує витрати від недобору урожаю, послаблює рівень його товарного потенціалу.

Не відрізняється також високими показниками рівень оптимізації землеробства в Україні. Дослідженнями встановлено, що в 1997 р. інтенсивність застосування мінеральних добрив на гектар посівної площі скоротилась у порівнянні з 1986 р. у 7,9 рази і становить на даний час близько 20 кг діючої речовини. В землеробстві України зведені до мінімальних обсягів роботи по захисту рослин від бур'янів, шкідників та хвороб. Встановлено, що таке зниження інвестування землеробства не є економічно обгрунтованим навіть в умовах сучасної економічної нестабільності. Застосування мінеральних добрив є високорентабельним заходом навіть при існуючому в Україні ціновому диспаритеті. Рівень рентабельності витрат, пов'язаних з використанням мінеральних добрив, досягає в зерновому господарстві 13,4-36,1%, картоплярстві - 754,6, буряківництві - 24% тощо. Отже, застосування в землеробстві України засобів хімізації є тією важливою економічною підоймою, яка дозволяє здійснити економічну стабілізацію аграрної сфери, підвищення її економічної ефективності, нарощування валового і товарного виробництва. Низький рівень хімізації пояснюється недосконалістю податкової кредитної системи, що не сприяє формуванню оборотних фондів сільськогосподарських підприємств. Встановлено, що забезпеченість аграрних структур оборотними фондами становить на сучасному етапі 55-60%. Довгострокові державні кредити не перевищують 2,8%.

Параметри та характеристики товарного потенціалу землеробства України визначаються значною мірою станом його внутрішнього ринку, який, в свою чергу, залежить від соціальної ситуації, і, зокрема, від щільності населення, демографічних закономірностей, соціальної економіки і політики.

Україна є регіоном з підвищеною щільністю населення. Станом на початок 1998 р. вона становила понад 85 осіб на 1 кв.км. На одного жителя України в середньому припадає 0,59 га ріллі, а на одного сільського - 2,17 га.

Співвідношення між міським і сільським населенням становить 1:0,47. Сільське населення має тенденцію до старіння. Станом на 01.01.98 р. в структурі сільського населення лише 49,3% є особи працездатного віку. Кількість осіб молодше працездатного віку становить 21,6%, а старше працездатного - 29,3%. Така складна демографічна ситуація формує специфіку розподілу продукту землеробства.

Встановлено, що в даний час в Україні на кожного жителя виробляється близько 681 кг зерна, 539 кг цукрових буряків (63,9 кг цукру), 40 кг насіння соняшнику, 309 кг картоплі, 100,6 кг овочів тощо. По відношенню до річної потреби (разом з необхідністю забезпечення худоби кормовими ресурсами) перевищення виробництва над науково-обгрунтованими нормативами споживання становить по зерну в 1,24 рази, цукрових буряках - 1,7, картоплі - 2,94 рази тощо. Деякий дефіцит має місце лише по овочах (-33 %).

Наведені дані свідчать про відносну самодостатність виробничого потенціалу землеробства. Проте, економічна криза, неплатежі, низький рівень заробітної плати в Україні не дозволяють наповнювати споживчий кошик за науково-обгрунтованими норма-тивами. Станом на 01.01.98 р. споживання продуктів харчування на-селенням України було нижчим від науково-обгрунтованих нор-мативів по м'ясних продуктах на 46,4%, молоку і молокопродуктах - на 39,4, яйцях - на 44, фруктах і ягодах - на 61,3, цукру - на 14,2, олії - на 33,9% тощо. Це звужує ємність внутрішнього ринку на продуцію землеробства.

Недоліки фінансово-кредитної та податкової систем, економічна нестабільність та неможливість аграрних структур забезпечити виробництво необхідними оборотними фондами спричинили нераціональну структуру розподілу товарної маси (табл. 2).

Наведені в табл. 2 дані свідчать, що за бартерними угодами по міжрегіональному обміну та обміну з агросервісною службою було реалізовано 40,5% зерна, 12,2 - цукру, 30,8 - картоплі, 29,8 - овочів та 35,5% - плодів і ягід. І лише 4,6 % товарного зерна та 5,9% цукру було реалізовано на зовнішньому ринку. Отже, Україна ще не стала крупним експортером аграрного продукту в світі. Це не дозволяє країні здійснювати накопичення валютних резервів, забезпечувати запровадження новітніх технологій.

Таблиця 2. Структура розподілу товарної маси землеробства України за напрямами реалізації (1993 - 1997 рр.), %

У третьому розділі - "Нарощування та поліпшення використання товарного потенціалу землеробства в сільськогосподарських підприємствах України" - розглянуто основні аспекти формування, поліпшення та нарощування товарного потенціалу землеробства; досліджено напрямки удосконалення виробництва за рахунок більш раціонального використання земельних ресурсів; приділено увагу технологічним напрямкам нарощування товарного потенціалу землеробства, маркетинговій концепції формування і організаційно-економічним факторам нарощування та раціонального використання товарного потенціалу землеробства сільськогосподарських підприємств України.

Дослідженнями встановлено, що потенціальна родючість земель України достатня для забезпечення більш значних обсягів виробництва продукції товарних культур порівняно з фактично досягнутими господарствами показниками. При забезпеченні вимог технологій, впровадженні прогресивних прийомів організації праці, оптимізації структури виробництва існують реальні можливості не знижувати, а навіть значно підвищувати продуктивність земель.

Значні можливості має Україна і в підвищенні врожаю сільськогосподарських культур за рахунок додаткових вкладень у землеробство праці і коштів.

Генетичний потенціал земель України дозволяє високопродуктивно окупити кінцевим продуктом землеробства високі норми добрив, засобів захисту рослин, капітальні вкладення в іригаційне та культуртехнічне будівництво тощо.

Встановлено, що для забезпечення оптимальних пропорцій ресурсного потенціалу землеробства України необхідно довести обсяги обігових коштів у розрахунку на 1 га посіву озимої пшениці до 191 долара США, ячменю - 139, озимого жита - 182, кукурудзи - 240, цукрових буряків - 340 доларів США.

Це дозволить гарантувати урожайність озимої пшениці в обсязі 49-50 ц/га, ячменю - 44-45, озимого жита - 35-36, кукурудзи на зерно - 55-60, цукрових буряків - 450-500 ц/га тощо.

Розрахунки показують, що при виконанні принципу самозабезпечення в сировині і матеріалах власного виробництва, задоволення потреб міжрегіонального обміну та обміну з агросервісною службою сільськогосподарські підприємства матимуть значні можливості в формуванні експортного потенціалу продукції землеробства (табл. 3).

Таблиця 3. Обсяги експортного потенціалу землеробства України (прогноз на 2010 р.)

Наведені в табл. 3 дані свідчать про те, що близько 39,3% урожаю і валових зборів зерна, а також 80,6 - цукру, 74,6 - картоплі та 62,2% овочів може підлягати реалізації на зовнішньому ринку.

Отже, в перспективі Україна і її найважливіші природно-економічні регіони мають реальну можливість експортувати значну кількість продукції землеробства. Безумовно, що для цього необхідно налагодити в країні систему маркетингу і, перш за все, рекламу продукції.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Україна має значні ресурси для виробництва сільськогосподарських товарів - велику територію зі значними площами сільськогосподарських угідь, які завдяки їх високій природній родючості та сприятливому клімату мають великий потенціал урожайності.

Проте, сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування, існуючі параметри продуктивності землі не створюють економічних передумов для формування значного товарного потенціалу в галузях землеробства. Необхідність дотримання принципу продовольчого та фуражного самозабезпечення в перехідний до ринку період спричиняє низькі показники товарності майже всіх його галузей.

В умовах ринкової економіки для формування ринку продукції землеробства необхідно визначити зони товарного виробництва з повним використанням природно-економічного потенціалу, що дозволить швидко нарощувати обсяги виробництва продукції і одержувати максимум прибутку від її реалізації.

Аналіз факторів формування валового і товарного виробництва в землеробстві України свідчить про те, що на даному етапі практично весь його обсяг створюється за рахунок використання потенціальної родючості грунту. Рівень інтенсифікації землеробства не є оптимальним ні за одним з показників. Забезпеченість господарств засобами механізації не перевищує 65-70%, а застосування добрив майже у 8 разів нижче від потреби. Таке становище не сприяє виконанню робіт в оптимальні агротехнічні строки і зумовлює необхідність організації виробництва при звуженій формі відтворення родючості грунту. Одночасно вивчення економічної ефективності використання в землеробстві найбільш активних виробничих ресурсів свідчать про їх високі показники навіть в сучасних умовах. Рівень рентабельності використання добрив в землеробстві досягає 150-180%.

Встановлено, що є можливість значно збільшити обсяги товарного потенціалу землеробства України та поліпшити його структуру за рахунок підвищення родючості грунту шляхом впровадження у виробництво прогресивних технологій, застосування достатньої кількості добрив, засобів захисту рослин, перспективних сортів тощо. Розрахунки показують, що це дозволить підвищити продуктивність землі в порівнянні з сучасним станом в залежності від культур в 1,5-2,5 рази. При прогнозній демографічній ситуації ємність внутрішнього ринку по технологічному і продовольчому самозабезпеченню, обміну продукцією землеробства з агросервісною службою та створенню державних резервів продовольства становитиме по зерну 53,4% валових зборів, цукру - 7,6, картоплі - 26,3, овочів - 38,7% тощо.

Землеробство України має значні можливості і в формуванні експортного потенціалу. Дослідження показують, що після задоволення внутрішніх потреб на зовнішньому ринку можна буде реалізувати близько 39,3% валових зборів зерна, 80,6% - цукру, 74,6 - картоплі, 62,2% овочів тощо.

Щодо забезпечення необхідних показників якості продукції, то тут основна увага повинна приділятись запровадженню азотового автомоніторингу, оптимізації структури посівних площ, забезпеченню хімічної меліорації грунтів тощо.

6. Землеробство України в перспективі може стати важливим джерелом валютних надходжень у сільськогосподарські підприємства і бюджет країни. Для цього необхідно налагодити систему маркетингової служби, забезпечити її необхідну рекламу тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мельник С.І. Фактори та умови створення товарного потенціалу землеробства // Економіка АПК - 1999. - №3. - С. 74-75.

2. Мельник С.І. Об'єктивні передумови формування товарного потенціалу землеробства // Науковий вісник НАУ: Зб.наук.пр.- К., 1998. - Вип.4. - С. 357-361.

3. Мельник С.І. Шляхи вдосконалення виробництва та реалізації цукрових буряків // Науковий вісник НАУ: Зб.наук.пр. - К., 1998. - Вип. 4. - С. 347-351.

4. Мельник С.І. Проблеми регулювання ринку продукції бурякоцукрового підкомплексу // Вісник Львівського аграрного університету: Зб.наук.пр. - 1999. - Вип. 5. - С. 42-45.

5. Мельник С.І. Ринок зерна та особливості його формування // Вісник Сумського ДАУ, 1999. - Вип. 7. - С. 43-45.

6. Мельник С.І. Тенденції і особливості формування ринку зерна // Науковий вісник НАУ: Зб.наук.пр.- К., 1998. - Вип. 4.- С. 342-347.

Размещено на Allbest.ru