Прийняття інвестиційних рішень при реалізації стратегії вертикальної інтеграції: методичні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658.14.012

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата економічних наук

ПРИЙНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ВЕРТИКАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ: МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ

Спеціальність 08.06.01 - Економіка підприємства і організація виробництва

БУДНИК ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ

КИЇВ-1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі стратегії підприємств Київського національного економічного університету Міністерства освіти України.

Науковий керівник:

Банщиков Петро Гаврилович, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний економічний університет Міністерства освіти України, доцент кафедри стратегії підприємств.

Офіційні опоненти:

Гончарова Наталія Петрівна, доктор економічних наук, професор, Інститут економіки Національної академії наук України, провідний науковий співробітник відділу промислового потенціалу.

Мендрул Олександр Гаррійович, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний економічний університет Міністерства освіти України, доцент кафедри економіки підприємств.

Провідна установа: Інститут економічного прогнозування Національної академії наук України, відділ технологічного прогнозування та інноваційної політики.

Захист відбудеться "29" березня 1999р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.006.04 у Київському національному економічному університеті за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 54/1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою:м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

Автореферат розісланий 26 лютого 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент О.С. Федонін.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформація форм власності, становлення ринкових відносин та необхідність оновлення виробничого потенціалу вітчизняних підприємств вимагають зосередження уваги на розвитку інвестиційних процесів як на макроекономічному рівні, так і на рівні первинної ланки суспільного виробництва.

Актуальним стає питання заохочування інвестицій для реалізації розробленої політики підприємства. Акціонування підприємств у процесі приватизації не дало реальних коштів для впровадження інвестиційних програм, тому одним із насущних стає питання проведення додаткового випуску акцій та пошук стратегічного інвестора. Згідно з державною програмою приватизації пріоритетним її засобом є продаж контрольних пакетів акцій під інвестиційні зобов'язання, що свідчить про відведення ключової ролі у процесі приватизації саме стратегічному інвестору.

З іншого боку, реструктуризація підприємств веде до появи нових ефективних форм господарювання - концернів, холдингів, фінансово-промислових груп. Для таких об'єднань одним з головних інструментів інвестиційної стратегії є купівля (продаж) структурних одиниць (підприємств-підрозділів) або їх контрольних пакетів акцій, що, у свою чергу, передбачає стратегічне інвестування. Особливість стратегічного інвестування полягає у поєднанні властивостей реального і фінансового інвестування, урахуванні стратегій як інвестора, так і підприємства, що є об'єктом таких інвестицій. Це обумовлює необхідність комплексного, системного підходу до обґрунтування доцільності стратегічних інвестицій.

Критичний аналіз наукових праць у сфері оцінки та обґрунтування інвестицій, зокрема, Бланка І.О., Гіляровської Л.Т., Гропеллі А., Ліпсіца І.В., Массе П., Нікбахта Е., Ушакової Н.Н., Холта Р., свідчить про те, що розвиток інвестиційного планування потребує удосконалення методичного забезпечення обґрунтування стратегічних інвестицій. Специфіка дослідження стратегічних інвестицій порушує проблему інтегрування інтересів учасників стратегічного інвестування та дослідження механізму їх реалізації. Для вирішення цієї проблеми у дисертаційній роботі пропонується комплексне урахування таких аспектів: формування стратегії розвитку холдингової компанії (суб'єкта стратегічних інвестицій), реалізацію її інвестиційної стратегії, визначення синергетичного ефекту від здійснення вертикальної інтеграції підприємств холдингу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження відповідає плану науково-дослідних робіт кафедри стратегії підприємств Київського національного економічного університету (тема "Розробка теоретичних та прикладних аспектів проблеми адаптації підприємств до зовнішнього середовища" (№ 0196И 010115).

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є стратегічні інвестиції виробничої холдингової компанії у системі стратегічного планування і реалізація інвестиційних проектів дочірніх підприємств холдингу.

Об'єктами дослідження виступають підприємства виробничої холдингової компанії "Укррічфлот": судноплавна компанія "Укррічфлот" (головне підприємство); суднобудівельно-судноремонтні підприємства міст Запоріжжя, Херсону; ремонтно-експлуатаційні бази міст Чернігова, Дніпропетровська; будівельна організація "Укррічбуд"; проектний інститут "Річтранспроект"; річкові порти міст Запоріжжя, Миколаєва, Херсону, Дніпропетровська, Черкас. Об'єкт дослідження являє собою міжгалузеве об'єднання, у якому існують вертикальні, горизонтальні виробничі зв'язки підприємств транспорту, машинобудування, будівництва, науки та інші.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування методичного забезпечення планування стратегічних інвестицій виробничої холдингової компанії і прийняття інвестиційних рішень при впровадженні стратегії вертикальної інтеграції.

Мета дослідження обумовила необхідність постановки і вирішення таких задач:

- поглиблення теоретичних основ формування інвестиційної стратегії підприємств на підставі дослідження цілей, інтересів і особливостей економічної поведінки суб'єктів інвестиційної діяльності;

- аналітична оцінка існуючих методичних інструментів обґрунтування інвестицій і виявлення можливостей їх використання у стратегічному плануванні;

- побудова моделі інвестиційної діяльності виробничої холдингової компанії з урахуванням досягнення стратегічних цілей підприємства;

- обґрунтування методики комплексної оцінки стратегічних інвестицій головного підприємства виробничої холдингової компанії (фінансовий аспект);

- розробка алгоритму вибору форм фінансування інвестиційних проектів дочірніх підприємств при реалізації стратегії вертикальної інтеграції головного підприємства.

Методологія і методи дослідження. При проведенні дослідження були використані методи економіко-математичного моделювання (оптимізаційне моделювання, факторні моделі), матричні методи, метод експертних оцінок, а також методології оцінки реальних і фінансових інвестицій, оцінки вартості підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у таких положеннях:

- дістало подальший розвиток теоретичне обґрунтування взаємозв'язку базових стратегій розвитку і типів інвестиційної стратегії підприємств;

- удосконалено обґрунтування рішень щодо доцільності стратегічних інвестицій на основі поєднання методології формування оптимальних інвестиційно-фінансових програм, концепції інвестиційної вартості підприємства, факторних моделей стратегічного розвитку;

- вперше розроблена модель стратегічного інвестування виробничої холдингової компанії з урахуванням розмірів контрольного пакету акцій, вибору форм фінансування, ефективності інвестицій, синергетичного ефекту діяльності холдингу;

- удосконалено формування цільової функції стратегічного розвитку виробничої холдингової компанії на основі індексу зміни вартості холдингу;

- вперше розроблено показник "обмежувальний чинник формування плану стратегічних інвестицій головного підприємства виробничої холдингової компанії", який дозволяє обґрунтувати план стратегічних інвестицій виробничого холдингу;

- удосконалено методики оцінки інвестиційної вартості пакетів акцій дочірніх підприємств холдингу на основі включення у розрахунки величини синергетичного ефекту від вертикальної інтеграції;

- вперше розроблено алгоритм розподілу інвестиційних ресурсів головного підприємства для досягнення мети стратегічного інвестування холдингу згідно принципів фінансового левериджу.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані методичні положення дозволяють:

- проводити розподіл інвестиційних ресурсів головного підприємства холдингу між придбанням певного розміру пакету акцій та вкладенням у боргові зобов'язання дочірніх підприємств;

- обирати оптимальні джерела фінансування витрат інвестиційних проектів дочірніх підприємств згідно стратегічних планів холдингу;

- формувати плани стратегічних інвестицій холдингу на підставі оцінки проектів вертикальної інтеграції у системі заданих стратегічних цілей.

Впровадження результатів дослідження відбулося у таких організаціях (засвідчуються актами про реалізацію наукових досліджень):

- для акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" проведена оцінка проектів вертикальної інтеграції компанії "Укррічфлот" і підприємств "Миколаївський річковий порт", "Херсонський річковий порт", "Дніпропетровський річковий порт","Черкаський річковий порт" у 1998 році; здійснено обґрунтування і формування плану стратегічних інвестицій компанії "Укррічфлот" на 1998 рік з урахуванням впровадження інвестиційної, фінансової стратегії компанії і обраної стратегії розвитку на 1998-2000 рр.;

- для державного підприємства "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" здійснено вибір форм фінансування інноваційних проектів підприємств "Бучанський завод скловиробів", "УХЛ-МАШ", "Надія";

- положення методичних розробок застосовані в курсі "проектний аналіз" кафедри стратегії підприємств Київського національного економічного університету.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки та положення дисертації доповідалися й отримали схвалення на науково-методичному семінарі кафедри стратегії підприємств Київського національного економічного університету, на науково-практичній конференції "Маркетинг: теорія і практика" Київського національного економічного університету.

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 4 наукових роботах (одна робота у співавторстві) загальним обсягом 1.4 др. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків, списку використаних джерел (98 найменувань), нараховує 154 сторінок друкованого тексту, 15 ілюстрацій (рисунків), 28 таблиць (основного тексту), 48 формул, має два додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі поставлені і вирішені проблемні питання методичного забезпечення прийняття інвестиційних рішень згідно зі стратегією розвитку підприємства.

У Розділі 1 - "Інвестиційна діяльність і її роль у функціонуванні підприємства"- розкриті теоретичні аспекти інвестування на макро-, мікрорівнях, визначено коло питань, що є актуальними та проблемними у сфері інвестицій.

Теоретичні основи інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання розглянуті у контексті впливу процесу інвестування на розвиток національної економіки (підрозділ 1.1 - "Інвестиційні процеси: сутнісна характеристика і місце в системі господарювання"). Для виявлення місця, яке займають інвестиційні процеси у функціонуванні ринкової економіки, використана загальновідома в економічній теорії модель кругообігу доходів і продуктів. На основі розгляду цієї моделі зроблено висновок, що важливу роль у інвестиційному процесі відіграють стратегічні інвестиції, які передбачають вкладення у паї або акції підприємств з метою отримання контролю над їхньою діяльністю і можливості визначення стратегії розвитку.

У дисертаційній роботі обґрунтовані пріоритетні цілі для окремих суб'єктів інвестиційної діяльності (стратегічний, інституційний, індивідуальний інвестори, кредитор), що має значення при розробці методології оцінки і прийняття інвестиційних рішень (табл.1).

Таблиця 1. Пріоритетні цілі суб'єктів інвестиційної діяльності

Види інвесторів	Інвестиційні цілі
	Надійність	Доходність	Ліквідність	Отримання контролю над діяльністю підприємства
Стратегічний	+ *	+		+
Інституційний	+	+	+
Кредитор			+
Індивідуальний	+	+	+

* Відмітка про відповідність

На основі дослідження факторів розвитку інвестиційної діяльності (розмір ставки позикового проценту, очікувана норма чистого прибутку, передбачувані темпи інфляції, співвідношення споживання і заощадження та інші), їх впливу на інвестиційну активність підприємств (підрозділ 1.2 - "Інвестиційне середовище і економічна поведінка підприємств") зроблено висновок, що урахування факторів інвестиційного середовища дозволяє обґрунтовувати інвестиційну поведінку підприємства, здійснювати інвестиційну стратегію розвитку.

У світовій і вітчизняній літературі у галузі інвестування акцентується увага на проблемі побудови інвестиційної стратегії в залежності від напрямку стратегічного розвитку. Тому включення оцінки інвестицій у систему стратегічного планування підприємства є актуальним для вітчизняної практики відбору інвестиційних проектів в умовах становлення ринкових відносин (підрозділ 1.3 - "Теоретичні основи формування інвестиційної стратегії підприємств"). Інвестиційне забезпечення стратегічного розвитку підприємств потребує створення методології обґрунтування інвестицій у контексті узгодженості інвестування і стратегічних цілей організації.

Виявлена залежність вибору інвестиційних стратегій (агресивного розвитку, помірного зростання, стримання спаду, активного перепрофілювання) від базових стратегій розвитку. Відзначається, що реалізація базової стратегії зростання ґрунтується на аналізі можливостей внутрішнього росту, інтеграційного росту (вертикальна, горизонтальна інтеграції), конгломератного росту (диверсифікація). Робиться висновок, що, якщо перший напрямок стратегії зростання (внутрішній ріст) характеризується реальними інвестиціями, то другий і третій - стратегічними інвестиціями, особливість яких полягає у поєднанні властивостей реального і фінансового інвестування. Стратегічні інвестиції для досягнення інтеграційного і конгломератного росту є суттєвим засобом впровадження інтересів виробничих і фінансових холдингів, концернів, корпорацій, фінансово-промислових груп.

Наступним кроком дисертаційного дослідження є висвітлення і аналіз існуючих методів оцінки інвестицій, виявлення можливостей їх використання при стратегічному плануванні підприємства (Розділ 2 - "Методичний інструментарій оцінки інвестицій: призначення і сфера застосування").

Фундаментальне методологічне значення для обґрунтування системи інвестиційних проектів (інвестиційної програми) має оптимізація інвестиційного портфеля, яка полягає у розробці метода розрахунку точки рівноваги інвестиційних і фінансових можливостей підприємства (підрозділ 2.1 -"Методичні підходи до формування оптимальної інвестиційно-фінансової програми підприємства").

Аналіз методичних підходів щодо формування інвестиційних програм показує, що певні особливості мають методики оцінки інвестиційно-фінансових програм стратегічних інвесторів, які здійснюють реалізацію інвестиційних проектів шляхом інвестування у контрольні пакети акцій і боргові зобов'язання підприємств. Специфіка оцінки й прийняття рішень відносно стратегічних інвестицій ґрунтується на розгляді ланцюга "інвестор - підприємство (об'єкт інвестицій) - інвестиційний проект". У зв'язку з цим, науковий інтерес становить методика оцінки та вибору інвестиційних проектів у рамках стратегічного інвестування, яка передбачає використання ступеневого аналізу (послідовне проведення макроекономічного, галузевого аналізу, оцінки підприємства та його інвестиційних проектів). Взагалі, такий підхід є комбінацією фундаментального аналізу цінних паперів і елементів проектного аналізу.

Для оцінки інвестиційних рішень здійснюється вибір цільової функції, критеріїв (обмежувальних чинників) у залежності від цілей та інтересів інвестора, що повинно знайти відображення у відповідному методичному апараті. Як цільова функція (стратегічна ціль) вченими у галузі інвестування розглядається вартість підприємства (акцій). Це, у свою чергу, вимагає дослідження різноманітних методів оцінки вартості підприємства й обґрунтування вибору певного її виду (внутрішня, ринкова, ліквідаційна, інвестиційна, балансова вартості тощо) (підрозділ 2.2 - "Особливості методів оцінки вартості підприємства (акцій)і їх використання в інвестиційному аналізі").

Було встановлено, що функціонування холдингів та інших видів об'єднань пов'язане з прийняттям рішень щодо інвестування чи дезінвестування, інтеграції чи відокремлення ділових одиниць (підприємств - підрозділів) на підставі оцінки вартості підприємств (акцій). Співвідношення різних видів оцінки вартості підрозділів (внутрішня, ринкова та ліквідаційна вартості) дозволяють обґрунтовувати інвестиційну політику холдингу і відповідні структурні зрушення у розрізі його ділових одиниць.

Дослідження виявило, що оцінка вартості об'єднань повинно базуватися на визначенні величини синергетичного ефекту (різниця ринкової вартості підприємства-об'єднання і сумарної величини ринкових вартостей структурних підрозділів об'єднання). Наявність синергізму, тобто, позитивного значення синергетичного ефекту, свідчить про економічну доцільність і життєздатність існуючої структури, у випадку отримання негативного значення - виникає потреба у реструктуризації об'єднання.

При прийнятті інвестиційного рішення необхідним є узгодження стратегічних цілей і параметрів інвестиційних проектів. Для вирішення цієї проблеми у роботі пропонується аналітична оцінка моделей стратегічного розвитку підприємства (підрозділ 2.3 - "Стратегічне планування і моделювання інвестиційної діяльності підприємств"). Економіко-математичне моделювання дозволяє визначити залежність динаміки цільових показників, що характеризують стратегічні цілі діяльності підприємства, від змін показників-факторів, що відображують функціональні стратегії. Було визначено, що за допомогою моделей стратегічного розвитку можна виконувати факторний аналіз та проводити відбір інвестиційних проектів відповідно до стратегічного плану.

У Розділі 3 "Удосконалення планування стратегічних інвестицій виробничої холдингової компанії" наводяться авторські методичні розробки, які дозволяють проводити комплексне обґрунтування доцільності стратегічних інвестицій (придбання контрольних пакетів акцій), зокрема, проектів вертикальної інтеграції виробничої холдингової компанії (ВХК).

З метою визначення набору початкових умов (вихідних параметрів) і вибору системи показників стратегічних інвестицій ВХК була побудована модель інвестиційно-фінансової діяльності і модель стратегічного інвестування ВХК (підрозділ 3.1 - "Моделювання стратегічних інвестицій виробничої холдингової компанії у системі стратегічного планування").

Як цільову функцію діяльності ВХК пропонується застосовувати показник внутрішньої вартості холдингу (вартості акціонерного капіталу).

На думку автора, формування стратегічної цілі ВХК передбачає визначення індексу цільової функції, що виступає критерієм оптимальності функціонування головного підприємства.

Індекс цільової функції ВХК - показник зміни величини внутрішньої вартості холдингу в розрахунку на одну просту іменну акцію головного підприємства під впливом реалізації інвестиційної, фінансової стратегії головного підприємства (Івхк).

Критерій оптимальності функціонування ВХК - це максимізація значення індексу цільової функції ВХК у плановому періоді за умови виконання таких обмежень:

а) урахування необхідної рентабельності акціонерного капіталу (використовується як ставка дисконту при розрахунку внутрішньої вартості ВХК);

б) перевищення внутрішньої вартості ВХК за його ліквідаційну вартість (таке обмеження вказує на доцільність реалізації стратегії розвитку ВХК як альтернативи стратегії ліквідації й припинення діяльності);

в) відсутність ознак банкрутства на початок планового періоду (перевищення значення коефіцієнта ліквідності головного підприємства його критичного значення).

Величину внутрішньої вартості ВХК з урахуванням впровадження інвестиційної, фінансової стратегії головного підприємства у плановому періоді (Ввхк ₁) пропонується визначати за формулою (1):

Ввхк ₁ = Ввхк ₀+ ЧТВіф, (1)

де ЧТВіф - чиста теперішня вартість інвестиційної діяльності головного підприємства ВХК у плановому періоді.

Отже, за допомогою критерію оптимальності функціонування, наведених обмежень і формули (1) можна досліджувати вплив реалізації інвестиційної стратегії ВХК на досягнення стратегічних цілей та проводити відбір певних напрямків інвестиційної діяльності.

З метою формування плану стратегічних інвестицій головного підприємства ВХК у відповідності зі стратегічними цілями й напрямками функціонування на прогнозний період була розроблена формула (2):

_{T T}

(CF₂t - I₂t)Kфt > (I₁t - CF₁t)Kфt, (2)

_{t=1 t=1}

де CF₂t - грошові потоки й ліквідаційна вартість активів від реалізації плану стратегічних інвестицій у періоді t;

I₂t - обсяг стратегічних інвестицій головного підприємства у періоді t;

Кфt - коефіцієнт дисконтування у періоді t, в розрахунках якого застосовується ставка дисконту, що визначається як вартість фінансових ресурсів, які залучаються для покриття інвестиційних потреб.

CF₁t - грошові потоки й ліквідаційна вартість активів від реалізації плану інвестування розвитку виробництва головного підприємства у періоді t;

I₁t - обсяг інвестицій у розвиток виробництва головного підприємства у періоді t;

T - часовий горизонт складання плану (прогнозу);

t - номер року розрахункового (планового) періоду;

Ліва частина формули (2) характеризує розрахункову ефективність стратегічних інвестицій головного підприємства ВХК у плановому періоді.

Права частина формули (2) являє нижню границю необхідної ефективності сукупності проектів стратегічних інвестицій головного підприємства у плановому періоді (показник, що виступає обмежувальним чинником формування плану стратегічних інвестицій).

Виконання умови нерівності (2) вказує на доцільність реалізації плану стратегічних інвестицій головного підприємства ВХК.

Побудова моделі стратегічних інвестицій ВХК і виявлення їх місця в діяльності ВХК дозволили визначити методичні засади оцінки стратегічних інвестицій холдингу при реалізації стратегії вертикальної інтеграції (фінансовий аспект) (підрозділ 3.2 "Методика оцінки стратегічних інвестицій виробничої холдингової компанії при реалізації стратегії вертикальної інтеграції: фінансовий аспект").

Основні положення зазначеної вище оцінки передбачають:

1) визначення інвестиційної привабливості різного розміру пакетів акцій потенційних дочірніх підприємств, розміру пакету акцій, що є достатнім для отримання контрольних функцій;

2) обґрунтування та вибір форм фінансування спільних інвестиційних проектів потенційних дочірніх підприємств;

3) оцінку вартості пакету акцій потенційного дочірнього підприємства, що обирається для придбання;

4) визначення сукупності стратегічних інвестицій на підставі застосування критерія-показника обмежувального чинника формування плану стратегічних інвестицій (формула(2)).

Визначення розміру пакету акцій, достатнього для отримання контрольних функцій, ґрунтується на розгляді відносин власності згідно з положеннями установчого договору та статуту, розміщення акцій серед акціонерів й оцінки співвідношення між різними джерелами (формами) фінансування спільних інвестиційних проектів.

На думку автора, політика фінансування спільних інвестиційних проектів і вибір оптимальної схеми розподілу коштів за різними джерелами (вибір форм фінансування) важливі для утримання надійності та кредитоспроможності потенційного дочірнього підприємства, досягнення контролю над діяльністю підприємства.

В роботі запропоновано здійснювати вибір джерел фінансування з урахуванням:

а) загальної вартості проекту (ВП);

б) вартості проекту, що фінансується за рахунок коштів головного підприємства (Д);

в) розміру статутного фонду потенційного дочірнього підприємства до початку фінансування (СФ);

г) вартості власних засобів потенційного дочірнього підприємства за балансом на момент інвестування (В);

д) вартості позикових засобів потенційного дочірнього підприємства за балансом на момент інвестування (КЗ);

е) вартості активів потенційного дочірнього підприємства за балансом на момент інвестування (А).

Загальна вартість проекту дорівнює сумі інвестиційних коштів головного підприємства (Д) та коштів потенційного дочірнього підприємства (КП). методичне стратегічне інвестування холдингова

Припускається, що головне підприємство може обрати форми інвестування як у власний капітал потенційного дочірнього підприємства (акції додаткової емісії; К - обсяг інвестицій в акції), так і в боргові зобов'язання (облігації, позики; П - обсяг інвестицій у боргову заборгованість).

Обмеження, які задаються головним підприємством:

1) мінімальний розмір пакету акцій вартістю Кmin, що становить частку статутного фонду Bmin;

2) максимальний розмір боргової складової у балансі потенційного дочірнього підприємства вартістю Пmax, що відповідає критичному значенню коефіцієнта автономії Ка.

Послідовність виявлення обсягів інвестицій в акції та у боргові зобов'язання зображено на рис. 1.

Наступним кроком методики оцінки стратегічних інвестицій при вертикальній інтеграції є визначення реальної вартості обраного пакету акцій і порівняння з емісійною ціною (вартістю продажу).

Розрахунок реальної вартості акцій пропонується проводити із застосуванням концепції та методу оцінки інвестиційної вартості підприємства й з урахуванням величини синергетичного ефекту від інтеграції.

Завершальним етапом методики є формування плану стратегічних інвестицій ВХК, технологія складання якого зображена на рис. 2.

Апробацію розроблених методичних положень виконано на прикладі інвестиційної діяльності (проектів вертикальної інтеграції) підприємств судноплавної компанії "Укррічфлот" (підрозділ 3.3 "Обґрунтування стратегічних інвестицій судноплавної компанії "Укррічфлот"").

За допомогою розроблених методичних положень виконано формування плану стратегічних інвестицій компанії "Укррічфлот" з розглядом й оцінкою проектів вертикальної інтеграції компанії і річкових портів міст Миколаїв, Дніпропетровськ, Херсон і Черкаси. Зокрема, запропонований алгоритм вибору форм фінансування спільних інвестиційних проектів і розрахункові дані щодо інвестиційної вартості акцій портів дозволили визначити розміри контрольних пакетів акцій, прийняти рішення відносно фінансування проектів (табл.2).

Таблиця 2. Зведені показники оцінки проектів вертикальної інтеграції АСК "Укррічфлот" і підприємств "Миколаївський річковий порт", "Херсонський річковий порт","Дніпропетровський річковий порт", "Черкаський річковий порт" (тис. грн.)

№ п/п	Найменування показників	Миколаївський річковий порт	Херсонський річковий порт	Дніпропетровський річковий порт	Черкаський річковий порт
1	Вартість проектів	2200	4100	3400	2500
2	Кошти АСК "Укррічфлот"	1955	2560	2900	1360
3	Кошти портів	255	1540	500	1140
4	Статутний фонд (номінал акції - 0,00035)	73,1	115,6	132,3	56,8
5	Власні засоби	24421,6	29300,5	33174,6	18143,6
6	Позикові засоби	1168,3	5415,6	1508,2	21300,4
7	Активи	25589,9	34716,1	34682,8	39444,0
8	Емісійна ціна акції	0,0195	0,0078	0,0049	0,0065
9	Мінімальний розмір пакету акцій, %	26	26	41	51
10	Максимальний розмір боргової складової, %	50	30	50	50
11	Інвестиції в акції	1425,34	905,16	1287,12	1360
12	Надання кредитів	529,66	1654,84	1612,88	-
13	Інвестиційна вартість пакету акцій	1804,46	939,97	1444,77	709,42
14	Інвестиційна вартість акції	0,02469	0,0081	0,0055	0,0042
15	Відмітка про схвалення (+) або відхилення (-) стратегічних інвестицій	+	+	+	-

Отже, автором були визначені обсяги інвестицій судноплавної компанії "Укррічфлот" в акції та боргові зобов'язання портів міст Миколаїв, Херсон, Дніпропетровськ, що відповідають критеріям надійності функціонування та меті встановлення контролю над діяльністю підприємств. Одночасно вирішується задача побудови вертикальноінтегрованих зв'язків і покриття витрат інвестиційних проектів портів.

При реалізації стратегії вертикальної інтеграції судноплавної компанії "Укррічфлот" була виявлена величина синергетичного ефекту від впровадження спільних інвестиційних проектів з "Миколаївським річковим портом", що підтвердило необхідність включення цього специфічного показника у розрахунок реальної вартості акцій при стратегічному інвестуванні. За допомогою розробленого показника "обмежувальний чинник формування плану стратегічних інвестицій" здійснено обґрунтування плану стратегічних інвестицій компанії "Укррічфлот" на 1998 рік з відповідною оцінкою інвестиційних проектів річкових портів міст Миколаїв, Херсон, Дніпропетровськ, Черкаси та урахуванням обраної стратегії розвитку.



Рис. 2.Технологія формування плану стратегічних інвестицій ВХК

ВИСНОВКИ

Результати, отримані автором при вирішенні проблеми удосконалення планування стратегічних інвестицій головного підприємства й інвестиційних проектів дочірніх підприємств виробничої холдингової компанії, дозволили зробити такі основні висновки:

1. Науково обґрунтоване планування стратегічних інвестицій доцільно здійснювати шляхом формування цільової функції та відповідної системи обмежень стратегічного розвитку, використання показника "обмежувальний чинник формування плану стратегічних інвестицій виробничої холдингової компанії".

2. Як цільова функція стратегічного розвитку виробничої холдингової компанії пропонується індекс зміни вартості головного підприємства за плановий період під впливом впровадження інвестиційної стратегії головного підприємства, зокрема, політики стратегічного інвестування.

3. Використання розробленого алгоритму вибору форм фінансування інвестиційних проектів дочірніх підприємств за участю головного підприємства дозволяє обґрунтувати доцільність стратегічних інвестицій за умови отримання необхідного розміру пакету акцій і досягнення необхідного рівня надійності функціонування об'єкту інвестицій.

4. При проведенні оцінки вартості контрольного пакету акцій доцільно застосовувати концепцію інвестиційної вартості, що дозволяє враховувати ефективність спільних інвестиційних проектів.

5. При розрахунку інвестиційної вартості пакету акцій необхідним є виявлення синергетичного ефекту, що отримують підприємства холдингу в результаті інтеграції.

6. Обґрунтованість розроблених методичних положень підтверджується апробацією на прикладі інвестиційної діяльності судноплавної компанії "Укррічфлот" і її структурних підрозділів (річкових портів).

7. Запропонована методика оцінки стратегічних інвестицій виробничої холдингової компанії при реалізації стратегії вертикальної інтеграції (фінансовий аспект) дозволяє приймати рішення щодо реструктуризації холдингів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Будник О.Д. Особливості визначення інвестиційної привабливості акцій приватизованих підприємств // Придніпровський науковий вісник. - 1998. - № 31. - с. 20-28.

2. Будник О.Д. Методичні підходи до оцінки надійності та ліквідності акцій при інвестиційній діяльності // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць. КНЕУ. 1998. - с. 97-102.

3. Будник О.Д. Інвестиційні аспекти реструктуризації підприємств // Проблеми формування ринкової економіки. Збірник наукових праць. КНЕУ. 1998. с. 82-87.

4. Волнянська В.А., Будник О.Д. Особливості прийняття рішень стратегічним інвестором у післяприватизаційний період // Проблеми підвищення ефективності водного транспорту. Збірник наукових праць. ОДМА. 1998. - с. 23-30.

Особистий внесок здобувача полягає у побудові алгоритму вибору форм фінансування інвестиційних проектів при стратегічному інвестуванні.

АНОТАЦІЇ

Будник О.Д. Прийняття інвестиційних рішень при реалізації стратегії вертикальної інтеграції: методичні аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка підприємства і організація виробництва. - Київський національний економічний університет, Київ, 1999.

Дослідження присвячено питанням методичного забезпечення обґрунтування інвестицій у відповідності з обраною стратегією розвитку підприємства. Запропоновано модель стратегічного інвестування виробничої холдингової компанії. Встановлено, що на підставі розробленого показника "обмежувальний чинник формування плану стратегічних інвестицій головного підприємства" можна проводити вибір сукупності проектів стратегічних інвестицій (вертикальної інтеграції). Розроблено методику оцінки стратегічних інвестицій виробничої холдингової компанії при реалізації стратегії вертикальної інтеграції (фінансовий аспект) дозволяє обґрунтовувати рішення щодо інтеграції з одночасним ухваленням або відхиленням спільних інвестиційних проектів. Виявлено, що оцінка інвестиційної вартості пакетів акцій при вертикальній інтеграції повинна враховувати величину синергетичного ефекту. Запропоновані методичні положення дисертації апробовані на прикладі інвестиційної діяльності підприємств судноплавної компанії "Укррічфлот", що дало можливість зробити висновок про їх практичну цінність.

Ключові слова: методика, стратегія, стратегічні інвестиції, вертикальна інтеграція, холдинг, синергетичний ефект.

Будник А.Д. Принятие инвестиционных решений при реализации стратегии вертикальной интеграции: методические аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01- экономика предприятия и организация производства. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 1999.

Исследование посвящено вопросам методического обеспечения обоснования инвестиций в соответствии с выбранной стратегией развития предприятия. Поставлена и решена проблема согласования интересов участников стратегического инвестирования и исследования механизма их реализации. Установлено, что решение данной проблемы сводится к комплексному учету таких аспектов: формирования стратегии развития и проведения инвестиционной стратегии холдинговой компании (субъекта стратегических инвестиций), определения синергетического эффекта от осуществления вертикальной интеграции предприятий холдинга. Предложена модель стратегического инвестирования производственной холдинговой компании. Акцентируется внимание на том, что научно обоснованное планирование стратегических инвестиций целесообразно осуществлять при помощи формирования целевой функции и соответствующей системы ограничений стратегического развития. Установлено, что на основе разработанного показателя "ограничительный фактор формирования плана стратегических инвестиций головного предприятия" возможен выбор совокупности проектов стратегических инвестиций (проектов вертикальной интеграции). Исследование показало, что эффективность стратегических инвестиций производственной холдинговой компании зависит от эффективности инвестиций компании в развитие производства головного предприятия. Учет этого фактора помог решить задачу координации данных направлений инвестиционной деятельности компании в системе стратегических планов. Моделирование стратегических инвестиций производственной холдинговой компании позволило согласовывать такие инвестиции с инвестиционной стратегией, общей стратегией развития, что повышает обоснованность принятия инвестиционных решений. В качестве целевой функции стратегического развития производственной холдинговой компании предложен индекс изменения внутренней стоимости головного предприятия в плановом периоде под воздействием реализации инвестиционной стратегии и, в частности, политики стратегического инвестирования. Разработан критерий оптимальности функционирования производственного холдинга, который представляет собой максимизацию значения индекса целевой функции в плановом периоде с учетом: ограничения необходимой рентабельности акционерного капитала (используется в виде ставки дисконта при расчете внутренней стоимости холдинга), целесообразности реализации стратегии развития как альтернативы стратегии ликвидации (предполагается превышение внутренней стоимости холдинга значения его ликвидационной стоимости), риска банкротства (предполагается, что значение коэффициента ликвидности должно превышать его критическое значение). В работе предложена методика оценки стратегических инвестиций производственной холдинговой компании при реализации стратегии вертикальной интеграции (финансовый аспект), которая позволяет обосновывать решения вертикальной интеграции и принимать (отклонять) совместные инвестиционные проекты. Основные положения методики сводятся к определению инвестиционной привлекательности пакетов акций потенциальных дочерних предприятий, обоснованию и выбору форм финансирования совместных инвестиционных проектов (с участием головного предприятия), оценке стоимости пакета акций объекта инвестирования, определению плана стратегических инвестиций производственной холдинговой компании в системе заданных стратегических целей. Определение величины контрольного пакета акций предлагается осуществлять на основе рассмотрения: отношений собственности по данным учредительного договора, устава, размещения акций; оценки соотношения между разными формами финансирования совместных инвестиционных проектов. Разработан алгоритм выбора форм финансирования инвестиционных проектов дочерних предприятий при участии головного предприятия. При помощи данного алгоритма возможно обоснование целесообразности стратегических инвестиций с учетом размера пакета акций и уровня надежности функционирования объекта инвестиций. В работе усовершенствована методика оценки стоимости контрольного пакета акций на основе использования концепции инвестиционной стоимости, которая позволяет принимать во внимание эффективность совместных инвестиционных проектов. Установлено, что оценка инвестиционной стоимости пакетов акций при вертикальной интеграции должна учитывать величину синергетического эффекта. Это подтверждается проведенными практическими расчетами - синергетический эффект проявился в результате реализации совместных инвестиционных проектов судоходной компании "Укрречфлот" и предприятия "Николаевский речной порт". Предложенные методические положения апробированы на примере инвестиционной деятельности предприятий судоходной компании "Укрречфлот", что позволило сделать вывод о их практической ценности.

Ключевые слова: методика, стратегия, стратегические инвестиции, вертикальная интеграция, холдинг, синергетический эффект.

Budnyk A. Methodical aspects of making investment decisions for the strategy of vertical integration. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by specialty 08.06.01 economics of enterprise and production organization. - Kyiv National Economic University, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to the methodical aspects of substantiation of the investments according to the strategy. There is the model of direct investments of production holding company. There is established that the index "limit factor of forming of the direct investment plan" makes possible to select the direct investments projects (projects of vertical integration). The method of direct investments evaluation of production holding company makes possible to substantiate decisions of vertical integration and to choose joint investments projects. There is established that an evaluation of share holdings investment value includes synergy effect for vertical integration. Approbation of the methodical elaborations has proved its practical significance (on the base of investment activity of the shipping company "Ukrrichflot" and its subdivisions).

Key words: method, strategy, direct investments, vertical integration, holding, synergy effect.

Размещено на Allbest.ru

...