Система оцінки економічної ефективності діяльності промислового підприємства на основі застосування критерію якості (на прикладі машинобудування)

Аннотация

Благодетелева-Вовк С.Л. Система оценки экономической эффективности деятельности промышленного предприятия на основе использования критерия качества (на примере машиностроения). - Рукопись.

На наш взгляд, наиболее приемлемым определением экономической эффективности является следующее: “Эффективность - это степень фактического достижения результата”.

Проведённый нами анализ существующей концепции экономической эффективности свидетельствует, что аспекты получения негативного результата деятельности хозяйствующих субъектов недостаточно исследованы и отражены в понятийном аппарате.

Использование системного подхода, теории систем, системного анализа позволило автору создать новую концепцию “эффективность через качество” и на её основе систему оценки экономической эффективности, предназначенной для объективного отражения состояния и основных тенденций эффективности деятельности промышленных предприятий.

Автор предложил использовать критерий качества для разделения экономических результатов работы промышленных предприятий на позитивные и негативные. При этом вводятся такие новые понятия как полноценное и неполноценное благо, позитивная и негативная результативность, а также новые показатели конечного результата, внутренний и внешний показатели конкурентоспособности, показатели величины возможностей развития и возможностей упадка и другие.

На основе практического использования автором исследованы и проанализированы существующие методики оценки экономической эффективности деятельности промышленных предприятий и полученные вследствие этого результаты, в частности показатели себестоимости, прибыли, рентабельности, индекса использования ресурсов в производстве. Относительно этого мы сделали следующее заключение: в современных условиях хозяйствования они недостаточно эффективно отражают аспекты экономической эффективности, поскольку на них влияют следующие факторы:

противоречие и постоянные изменения в трактовании содержания понятий “прибыль” и “затраты” в законодательных актах;

наличие значительной части бартера и взаимозачётов в общем объёме хозяйственных операций предприятий. По нашему мнению, практика широкого использования бартера и взаимозачётов ставит под сомнение значения показателей прибыли и рентабельности;

манипуляция фактическими значениями результативных показателей с целью уклонения от налогообложения, наличие и развитие теневой экономики.

Для устранения недостатков современных методов оценки экономической эффективности мы использовали новый концептуальный подход - “эффективность через качество”. На основе нового концептуального подхода мы разработали методологию и методики:

определения конечного результата деятельности предприятия;

расчёта величины возможностей развития и возможностей упадка предприятия в денежном эквиваленте;

определения состояния эффективности деятельности промышленного предприятия.

Разработанные методики были использованы для комплексной оценки эффективности деятельности промышленных предприятий на примере трёх машиностроительных предприятий г. Черкассы.

Результаты проведённых расчётов показателей экономической эффективности дали возможность выявить узкие места в работе, резервы и направления повышения эффективности, тенденции развития исследуемых предприятий, а также позволили определить предприятие-лидер, предприятие, которое занимает среднюю позицию, и предприятие-аутсайдер. Таким образом, предложенную систему оценки экономической эффективности можно использовать как в рамках отдельных предприятий, так и внутри отрасли, а также между отраслями промышленности. Это свидетельствует об универсальном характере данной системы. В целом, практическое использование созданной автором системы оценки экономической эффективности подтвердило её объективность, надёжность и перспективность.

Ключевые слова: критерий качества, полноценное благо, неполноценное благо, положительный результат, отрицательный результат, возможности развития, возможности упадка, состояние эффективности предприятия.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Для забезпечення формування в Україні правової держави та економіки “відкритого” типу в складних умовах перехідного періоду першочерговим завданням вітчизняних виробників є вихід на світовий ринок. Але цей процес ускладнюється наявністю двох взаємопов`язаних проблем, характерних для промисловості, - низькою економічною ефективністю діяльності господарських суб`єктів та низькою (невідповідною світовим стандартам) якістю продукції. В свою чергу, наявність цих двох проблем свідчить про низьку конкурентоспроможність промислових підприємств. Отже, проблеми, пов`язані з низькою економічною ефективністю, низькою якістю і низькою конкурентоспроможністю, потрібно вирішувати комплексно, системно, з використанням всього арсеналу заходів управління.

Розв`язання зазначених проблем неможливе без створення для потреб управління системи об`єктивної оцінки рівня економічної ефективності, що враховує якість результатів діяльності. Існуюча методологія і наявні методики оцінки ефективності не задовольняють сучасних потреб, оскільки не враховують якість як один з головних критеріїв ефективності. Крім цього, їх розробка була здійснена на підставі і для умов стабільної економіки. Вибір теми дисертації був обумовлений відсутністю в умовах трансформаційної економіки комплексного вирішення завдання оцінки економічної ефективності на основі застосування критерію якості.

Для забезпечення високого рівня наукового дослідження автор дисертації використовує найкращі здобутки вітчизняної і закордонної економічної думки з проблем економічної ефективності та якості. Зокрема, це наукові праці відомих вчених-економістів Л.Л. Єрмоловіча, С.В. Мочерного, І.А. Каца, В.Т. Черняка, Д.А. Штефанича, С.Л. Оптнера, С. Янга, К.Б. Лєйкіної, Л.І. Абалкіна, Г.Г. Азгальдова, Р.Ю. Поклонського та інших. Однак, потрібно відмітити, що наукові роботи зазначених авторів містять неоднозначні підходи до проблеми економічної ефективності, її оцінки. Зокрема, у вітчизняній економічній літературі відсутній єдиний підхід до економічної ефективності - поряд співіснують “затратний” та “ресурсний” підходи. Крім того, дані автори здебільшого досліджували проблеми отримання позитивного результату - збільшення обсягів виробництва, зменшення затрат, зростання прибутку, підвищення рентабельності, хоча економічну ефективність залежно від якості господарських результатів та їх впливу на розвиток підприємства, потрібно розглядати з позиції одержання як позитивного, так і негативного результату. Це дасть змогу об`єктивно оцінювати результати діяльності суб`єктів господарювання, приймати вірні рішення та здійснювати управління щодо підвищення економічної ефективності та якості продукції. В перспективі, використання запропонованого в дисертації підходу “ефективність через якість” дозволить суттєво підвищити рівень конкурентоспроможності промислових підприємств, забезпечити визнання вітчизняних виробників за кордоном, збільшить надходження від експорту і пов`язаних з ним податкових платежів, а також сприятиме загальному поліпшенню економічної ситуації в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Запропонована в роботі система оцінки економічної ефективності є частиною теми дослідження №119-97 “Розробка теорії та методології формування оптимальних структур моделі економіки України в умовах перехідного періоду”, що виконується кафедрою економіки та управління Черкаського інженерно-технологічного інституту.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є вирішення в умовах перехідної економіки задачі системної оцінки економічної ефективності функціонування промислових підприємств на основі застосування критерію якості.

Для досягнення поставленої мети в дисертації були сформульовані і вирішені завдання:

узагальнити існуючі вітчизняний та закордонний підходи до проблеми економічної ефективності, а також методологію дослідження та методики розрахунку показників економічної ефективності;

обгрунтувати концептуальних засад створення системи оцінки на основі застосування критерію якості;

розробити систему оцінки економічної ефективності на основі застосування критерію якості;

побудувати економіко-математичну модель функціонування виробничого підприємства і здійснити на її основі розробку методик оцінки економічної ефективності;

розробити програмно-інформаційну систему, яка дозволяє реалізувати створену економіко-математичну модель в межах виробничого підприємства;

обгрунтувати необхідність використання для потреб управління виробничим підприємством розробленої системи оцінки.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що:

теоретично обгрунтовано використання поняття “благо” в межах сучасної концепції економічної ефективності;

обрано якість головним критерієм економічної ефективності діяльності промислових підприємств;

розроблено методологічний підхід “ефективність через якість”, який враховує особливості функціонування підприємств в умовах перехідної економіки;

розроблено методику розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства;

запропоновано розраховувати величину можливостей розвитку і можливостей занепаду в грошовому еквіваленті;

визначено стан ефективності діяльності підприємства як відображення отриманого кінцевого результату діяльності і створених можливостей розвитку і можливостей занепаду.

Автором одержані такі нові наукові результати:

створено систему оцінки економічної ефективності на основі застосування критерію якості, яка дозволяє комплексно оцінювати економічну ефективність, аспекти отримання позитивного й негативного результату діяльності господарських суб'єктів;

запропоновано використовувати критерій якості для розмежування економічних реалій на повноцінні і неповноцінні з наступним визначенням показників економічної ефективності;

побудовано економіко-математичну модель функціонування і розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства;

розроблено методику визначення показників можливостей розвитку і можливостей занепаду в грошовому еквіваленті;

введено поняття стану ефективності діяльності промислового підприємства в межах розробленого методологічного підходу.

Практичне значення роботи. Використання створеної системи оцінки економічної ефективності дозволяє отримувати об'єктивну інформацію для потреб управління, а саме, забезпечує процес прийняття управлінських рішень. Проведене дослідження і отримані висновки - це внесок у розвиток сучасної концепції економічної ефективності, вони дають можливість комплексно визначати результати діяльності промислових підприємств.

Апробація результатів дисертації. Кількісне дослідження основних положень системи оцінки економічної ефективності було проведено на документальних матеріалах машинобудівних підприємств м. Черкаси - ВАТ “Укрп'єзо”, ЗАТ “Строммашина” і ЗАТ “Черкасиелеватормаш”, ТОВ “ВАМП”.

Впровадження результатів дисертаційної роботи відбулося на ВАТ “Укрп'єзо”, ТОВ “ВАМП”, а також в навчальному процесі в курсах “Стратегія підприємства”, “Економічний механізм підприємства”.

Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях “Ресурсо- і енергозбережуючі технології в машинобудуванні”, Одеса, 1994; “Оснастка-95”, Київ, 1995; “Організаційно-економічне забезпечення функціонування локальних (точкових) вільних економічних зон в Україні”, Чернівці, 1996; “Проблеми становлення ринкової економіки: інформаційне і фінансове забезпечення діяльності підприємницьких структур”, Севастополь, 1998; а також на регіональних наукових конференціях в м.Черкаси у 1994-1999 роках.

Публікації. Основні результати дослідження знайшли відображення в 11 наукових роботах, опублікованих автором, загальним обсягом 3.1 ум.друк.арк., в тому числі 4 у фахових виданнях за переліком ВАКу.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 173 сторінках тексту, ілюстрована 31 таблицею і 11 рисунками . Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 145 назв та трьох додатків.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність вибору теми дисертаційної роботи, охарактеризовано ступінь розробки проблеми, сформульовані мета і завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі - “Концептуальні засади створення системи оцінки економічної ефективності” - розкрито суть та сучасний зміст категорії “економічна ефективність”, проаналізовано головні категорії сучасних вітчизняної і західної концепцій економічної ефективності. Встановлено, що в умовах трансформаційної економіки категорія економічної ефективності призначена для всебічного відображення аспектів отримання різних за своєю якістю результатів господарської діяльності промислового підприємства. Ключовим елементом розробленого автором методологічного підходу “ефективність через якість” є застосування критерію якості, котрий формується і встановлюється на основі існуючих вимог, що висуваються суспільством і відображають рівень його потреб та рівень здатності задоволення цих потреб, який відтворюється в існуючій системі економічних відносин і є основою для формування системи стандартів якості. На підставі застосування критерію якості проводиться поділ створюваних економічних сутностей на дві групи - повноцінні блага і неповноцінні блага. Подано класифікацію повноцінних і неповноцінних благ за різноманітними ознаками. Розроблено систему показників, що характеризують кількісну сторону одержання позитивного і негативного результатів і результативності. Розглянуто процеси формування і кругообігу сукупностей повноцінних і неповноцінних благ в межах сфери функціонування благ на підприємстві. Досліджено резерви підвищення економічної ефективності, що пов'язані з існуванням повноцінних і неповноцінних благ, проведено їх класифікацію, а також розглянуто можливості їх мобілізації.

В сучасному трактуванні категорія економічної ефективності характеризує рівень фактичного досягнення результату за існуючих факторів виробництва і технологій.

Автор розглядає зміст поняття економічної ефективності як результат, отриманий внаслідок проведення господарської діяльності промисловим підприємством. На сучасному етапі розвитку економіки ми констатуємо наявність великої кількості різних за своєю формою і змістом результатів функціонування господарських суб`єктів. Це - вироблені продукти, товари, послуги, прибуток (збиток), втрати та інші матеріальні й нематеріальні економічні реалії. Тому для полегшення маніпулювання, забезпечення більш високого рівня абстрагування і узагальнення об`єднуємо перераховані вище види результатів в одну категорію “блага”.

Благо - економічна реалія, яка виробляється для задоволення певних індивідуальних і суспільних потреб. Новостворені блага повинні мати якість, яка відповідає певному критерію якості. Він формується і встановлюється на основі вимог, що висуваються суспільством або державою і відображають рівень його потреб та рівень здатності задоволення цих потреб при існуючій системі економічних відносин. Критерій якості є основою для формування системи стандартів якості, що контролюють відповідність новостворених благ прийнятим еталонам. Практичне використання даного критерію дозволяє розмежовувати блага на повноцінні - ті, які відповідають встановленому критерію, і неповноцінні - ті, що йому не відповідають.

Повноцінне благо - це економічна реалія, яка є наслідком і джерелом функціонування та розвитку господарських суб'єктів. Повноцінне благо характеризується:

високою споживною вартістю, якість якої контролюється системою стандартів, що базується на відповідності критерію якості;

2) вартістю, що складається з затрат повноцінних благ необхідних для створення даного блага та доданої вартості, яка відображає результат формування абсолютно нового блага.

До повноцінних благ відносяться ресурси, товари, послуги. Специфічними видами повноцінних благ є продуктивні затрати і прибуток, оскільки вони забезпечують безперервність процесу виробництва і розвитку підприємства. Окремо потрібно виділити групу потенційно існуючих повноцінних благ - можливостей розвитку, які є наслідками діяльності господарських суб'єктів і їх активна реалізація дозволяє отримати кількісно більше та якісно кращі нові блага. Автором також розроблено класифікацію повноцінних благ за двома ознаками (див.табл.1).

Таблиця 1

Класифікація повноцінних благ

Неповноцінне благо - це економічна реалія, якість якої не задовольняє вимогам і потребам розвитку та функціонуванню господарських суб'єктів. Неповноцінне благо характеризується:

низькою споживною вартістю - нездатністю, або здатністю не в повній мірі задовольняти певні потреби на рівні, що відповідає критерію якості;

2) вартістю, яка складається з затрат неповноцінних благ та доданої вартості, що відображає результат створення нового дійсно неповноцінного блага.

До неповноцінних благ відносяться ресурси, товари, послуги, якість котрих не відповідає встановленому критерію, а також втрати, непродуктивні затрати, збитки. Окремо слід відмітити потенційно існуючі неповноцінні блага - можливості занепаду. Вони є наслідками діяльності економічних суб'єктів, а створення механізму активного їх знешкодження дозволить усунути загрозу занепаду господарських суб'єктів. Класифікацію неповноцінних благ, яка відповідає запропонованій в роботі концепції, автор розробив за трьома ознаками (див.табл.2).

Таблиця 2

Класифікація неповноцінних благ

Створені повноцінні блага - це позитивний результат господарської діяльності, а утворені неповноцінні блага - негативний. Ступінь затратності отриманого позитивного результату характеризується позитивною результативністю. Негативна результативність характеризує ступінь затратності одержаного негативного результату.

Традиційний підхід до поняття ефективності не враховує існування негативного результату та результативності і їх відображення в існуючих економічних категоріях. Поняття ефективності слід розширити за рахунок введення і окреслення понять блага - повноцінного і неповноцінного, позитивного і негативного результату, позитивної і негативної результативності.

Всі блага в межах підприємства здійснюють рух у сфері функціонування благ, яка є поєднанням простору, часу, сукупностей різних економічних сутностей. Використання критерію якості для всієї сукупності благ закладає базу для проведення поділу, при якому сфера їх функціонування поділяється на дві окремі - сферу функціонування повноцінних благ і сферу функціонування неповноцінних благ. Це дає можливість з високою точністю визначити кінцевий результат діяльності господарської системи, оцінити якісність її функціонування і відтворення.

Важливе місце в запропонованій автором концепції оцінки економічної ефективності займають резерви її підвищення. Існують два напрями мобілізації резервів підвищення економічної ефективності діяльності промислового підприємства. Перший пов'язаний з дією факторів науково-технічного прогресу. Для економіки України він має стратегічний характер, оскільки впливає на формування переваг у конкурентній боротьбі на світовому ринку. Другий напрямок пов'язаний з припиненням дії різних негативних факторів, ліквідацією негативних економічних явищ та їх наслідків. Він має тактичний характер, хоча залучення резервів даної групи дозволить отримати економічний результат, який при належному закріпленні може стати основою для подальшого розвитку фінансово-економічної системи.

У другому розділі - “Питання методології і методики оцінки економічної ефективності діяльності промислового підприємства” - розглянуто сучасні методи наукового дослідження, визначено об`єкт дослідження - машинобудівні підприємства України, проаналізовано традиційні методики оцінки економічної ефективності, виявлено недоліки їх застосування в умовах перехідної економіки.

Традиційна методика визначення економічної ефективності діяльності промислових підприємств грунтується на розрахунку результативних показників затрат виробництва і реалізації, прибутку і рентабельності. Вона здійснюється на основі використання так званого прямого підходу, суть якого полягає в тому, що розрахунок виконується послідовно в усіх ланках і господарських процесах відповідно до методів бухгалтерського обліку. Ми застосували традиційну методику оцінки економічної ефективності для дослідження обраного об`єкта дослідження. Розраховані результативні показники діяльності машинобудівних підприємств наведені в таблиці 3.

Значення результативних показників свідчать, що протягом чотирьох років на двох з трьох підприємств (ЗАТ “Строммашина”, ВАТ “Укрп`єзо”) значно зменшилась ефективність виробництва. Це обумовлено скороченням затрат основного виробництва і реалізації за грошові кошти. Так, на ВАТ “Укрп`єзо” значення цих показників зменшилися більш ніж вдвічі. А на ЗАТ “Строммашина” - відповідно в 6 і 10 разів. Як наслідок - відбулося зниження значення показників прибутку і рентабельності. На ВАТ “Укрп`єзо” в 5,5 разів скоротився прибуток і в 6 разів - рентабельність. На ЗАТ “Строммашина” майже вдвічі зменшився обсяг прибутку, а рентабельність скоротилася в 4 рази. Дещо інша ситуація спостерігалася на ЗАТ “Черкасиелеватормаш”. Тут за чотири роки спостерігалася тенденція до збільшення обсягів виробництва, про що свідчать показники затрат основного виробництва і реалізації за грошові кошти. Вони зросли відповідно на 30 і 24 % . Хоча при цьому прибуток скоротився на 7 %, а рентабельність скоротилася на одну третину.

Таблиця 3

Динаміка результативних показників діяльності на досліджуваних підприємствах м. Черкаси за 1995-1998 роки

Примітка: значення показників у 1995 році виражено у сучасній національній грошовій одиниці - гривні.

Порівнюючи ефективність діяльності цих трьох підприємств, можна сказати, що лише ЗАТ “Черкасиелеватормаш” стабільно працює в умовах трансформаційної економіки. Інші два підприємства, ВАТ “Укрп`єзо” і ЗАТ “Строммашина”, за останні роки втратили позиції, які займали за умов адміністративно-командної (планової) економіки. Нині вони здебільшого функціонують за рахунок бартерних операцій і взаємозаліків.

Аналіз результатів застосування традиційної методики на прикладі даних машинобудівних підприємств дозволяє стверджувати, що ця методика є достатньо продуктивною у випадках значного рівня взаємозалежності показників ефективності. В разі впливу на значення цих показників інших факторів залежність між ними зменшується. При незначній взаємозалежності результативних показників використання даної методики є проблематичним, оскільки знижується об`єктивність, інформаційна цінність такої оцінки. Ми наголошуємо, що поряд з незаперечними перевагами традиційна методика оцінки економічної ефективності має ряд недоліків, які ускладнюють її використання в умовах перехідної економіки. Головні недоліки цієї методики полягають в тому, що:

високий рівень бартеризації господарських операцій ставить під сумнів величину отриманих прибутків підприємств;

існує і широко використовується механізм взаємозаліків, який не дозволяє об`єктивно судити про обсяг отримуваного прибутку;

дана методика не дозволяє простежувати стан формування залишків господарських засобів та їх джерел на підприємстві (особливо по розрахунках - заборгованості перед постачальниками, перед бюджетом, по виплаті заробітної плати, з іншими кредиторами і дебіторами), що є вкрай важливою інформацією для потреб управління;

відбувається маніпуляція значеннями результативних показників з метою уникнення оподаткування;

неможливо традиційними методами зафіксувати перерозподіл прибутку на користь зацікавлених осіб, які є суб`єктами “тіньової” економіки.

Також традиційна методика була досліджена нами з метою визначення придатності її оперативного використання. При цьому ми оперували фактичними даними зазначених вище підприємств за дванадцять місяців 1997 року. Отримані результати підтвердили викладені вище недоліки.

Для усунення недоліків традиційних методик і відповідно до запропонованого підходу “ефективність через якість” автором роботи розроблено відповідну методологію і такі методики оцінки ефективності діяльності підприємства:

визначення кінцевого результату діяльності підприємства на підставі застосування критерію якості;

розрахунок величини можливостей розвитку і можливостей занепаду, що є наслідками діяльності підприємства;

визначення стану ефективності діяльності промислового підприємства.

Розрахунок кінцевого результату діяльності підприємства було виконано автором на основі моделювання господарських процесів в межах підприємства - постачання, виробництва і реалізації (див.рис.1). При цьому для кожного виду благ, що беруть участь у господарських процесах, уточнено критерії якості.

де Sk_Pgr - загальний коефіцієнт ваги, що відображає вплив сукупності проведених заходів на можливості розвитку; k1_Sk^gr- k10_Sk^gr - скориговані коефіцієнти ваги відповідно з 1-го по 10-ий заходи, що впливають на можливості розвитку; A^gr - вплив інших заходів значення коефіцієнтів яких не визначалися на можливості розвитку, але в разі необхідності можуть бути розраховані методом експертних оцінок;

Sk_Pdec - загальний коефіцієнт ваги, що відображає вплив сукупності проведених заходів на можливості занепаду; k1_Sk^gr- k10_Sk^gr - скориговані коефіцієнти ваги відповідно з 1-го по 10-ий заходи, що впливають на можливості занепаду; A^dec- вплив інших заходів, значення коефіцієнтів яких не визначалися на можливості занепаду, але в разі необхідності можуть бути розраховані методом експертних оцінок;

8) визначаємо величину показників можливостей розвитку і можливостей занепаду в грошовому еквіваленті за формулами:

для можливостей розвитку: для можливостей занепаду:

де P^gr - показник величини можливостей розвитку у грошовому еквіваленті, P^dec - показник величини можливостей занепаду у грошовому еквіваленті.

Обсяги отримуваних повноцінних і неповноцінних благ і обсяги можливостей розвитку і занепаду є взаємозалежними і взаємообумовленими. Тому ми пропонуємо для відображення даної залежності ввести поняття “стану ефективності діяльності підприємства” - стану, що характеризує рівень отримуваного кінцевого результату підприємства і створених протягом певного періоду можливостей розвитку і можливостей занепаду. Стан економічної ефективності діяльності промислового підприємства визначається значеннями трьох показників - абсолютного показника кінцевого результату, величини можливостей розвитку і величини можливостей занепаду на кінець певного періоду (фінансового року).

У третьому розділі -“Механізм реалізації системи оцінки економічної ефективності в діяльності підприємств” - виконано розрахунок показників економічної ефективності діяльності промислових підприємств на документальних матеріалах трьох машинобудівних підприємств м. Черкаси - ВАТ “Укрп'єзо”, ЗАТ “Строммашина”, ЗАТ “Черкасиелеватормаш” з наступним аналізом отриманих результатів. Було підтверджено об'єктивність, надійність і перспективність застосування системи оцінки економічної ефективності в практиці управління як окремими промисловими підприємствами, так і всередині галузі, а також розроблено пропозиції щодо організаційно-технічного впровадження вищезгаданої системи.

Основні результати виконаних розрахунків наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

Динаміка загального обсягу функціонуючих благ на досліджуваних підприємствах м.Черкаси за 1995-1998 роки