Удосконалення управління оборотними коштами на підприємствах автомобільного транспорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський міжнародний університет цивільної авіації

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.06.02 - підприємництво, менеджмент та маркетинг

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

БОЙКО ВІКТОРІЯ ВАЛЕРІЇВНА

КИЇВ - 1999

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перехід економіки України до ринкових відносин потребує змін у підходах до управління оборотними коштами з метою підвищення ефективності функціонування підприємств. При цьому важливим об'єктом управління в усіх галузях економіки країни, в тому числі і на автомобільному транспорті, стають високоліквідні оборотні кошти (грошові кошти та короткострокові цінні папери). Недостатня кількість грошових коштів призводить до того, що підприємство не може розрахуватися з контрагентами, тобто втрачає платоспроможність, що в свою чергу знижує конкурентоздатність на ринку транспортних послуг. Надмірна ж кількість грошових коштів призводить до втрати прибутку, який можна отримати від вкладання тимчасово вільних грошових коштів в прибуткові інструменти фінансового ринку. Таким чином, як недостатня, так і надлишкова кількість грошових коштів в обороті підприємства зменшує ефективність його функціонування.

За умов планової економіки грошові кошти відносились до ненормованих оборотних кошів, тобто були не керованими. Останнім часом завдяки змінам в формах власності, розвитку фінансового ринку країни створені передумови для управління високоліквідними оборотними коштами. Однак ці передумови є недостатніми, оскільки процедура управління потребує певного методичного забезпечення. За останні роки в вітчизняній науці з'явилися дослідження окремих питань управління високоліквідними оборотними коштами в фінансово-кредитних установах, на підприємствах торгівлі і будівництва. Що ж стосується підприємств автомобільного транспорту, то такі дослідження на сьогодні відсутні.

Управління високоліквідними оборотними коштами на підприємствах автомобільного транспорту потребує вирішення принципово нових питань, а саме: визначення оптимального обсягу грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, вибір об'єктів вкладення тимчасово вільних грошових коштів, оптимізації структури короткострокових фінансових інвестицій, визначення джерел поповнення запасу грошових коштів. Всі ці питання від разових перетворюються на повсякденні і потребують регулярного вирішення.

Викладені обставини обумовлюють актуальність багатобічного дослідження задач управління високоліквідними оборотними коштами підприємств автомобільного транспорту і необхідність розробки методів і моделей їх вирішення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри менеджменту та підприємництва Українського транспортного університету “Проблеми управління на транспорті”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методики та практичних рекомендацій по оперативному управлінню високоліквідними оборотними коштами підприємств автомобільного транспорту в умовах розвитку ринкових відносин в Україні.

Реалізація поставленої мети, вимагає розгляду та вирішення наступних задач:

дослідження характеристик оборотних коштів підприємств автомобільного транспорту як об'єкта управління;

дослідження особливостей управління оборотними коштами та можливостей його удосконалення в умовах переходу до ринкової економіки;

розробка методики оперативного управління високоліквідними оборотними коштами підприємств автомобільного транспорту;

розробка рекомендацій з удосконалення методів інвестиційного менеджменту підприємств автомобільного транспорту;

проведення експериментальної перевірки теоретичних положень, впровадження результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблена методика оперативного управління високоліквідними оборотними коштами підприємств автомобільного транспорту, яка дозволяє моделювати варіанти вкладення тимчасово вільних грошових коштів підприємств з урахуванням ризику і дохідності об'єктів короткострокового фінансового інвестування; обґрунтовувати вибір об'єктів вкладення тимчасово вільних грошових коштів, які реально можуть бути використані в сучасних умовах; визначати оптимальний запас грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємств автомобільного транспорту і визначати раціональну структуру поповнення запасу грошових коштів.

Практичне значення одержаних результатів. Використання розробленої методики оперативного управління високоліквідними оборотними коштами в практичній діяльності підприємств автомобільного транспорту дозволить їм збільшити потік грошових коштів за рахунок прибуткового використання тимчасово вільних грошових коштів, підвищити якість фінансової політики при формуванні власного портфеля інвестицій, оцінити надійність і прибутковість альтернативних варіантів вкладення тимчасово вільних грошових коштів, визначити раціональну структуру поповнення грошового запасу, контролювати платоспроможність підприємства.

Реалізація результатів дослідження. Методика може бути використана спеціалістами підприємств автомобільного транспорту всіх форм власності в якості методичних рекомендацій по оперативному управлінню високоліквідними оборотними коштами.

Розроблена методика прийнята до впровадження на ВАТ “Автотранссервіс” м.Києва (Акт прийняття до впровадження від 23.12.98).

Особистий внесок здобувача. В статтях, що опубліковані у співавторстві, здобувачеві належить: розробка питань поповнення запасу грошових коштів, аналіз варіантів поповнення запасу грошових коштів [3]; розробка методики вкладення тимчасово вільних грошових коштів, застосування теорії корисності для визначення оптимального портфеля короткострокових фінансових вкладень [4].

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи були викладені, обговорені та схвалені на Міжнародній науково-технічній конференції “Проблеми автомобільного транспорту на сучасному етапі” (м.Київ 1996 р.), 53, 54 щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Українського транспортного університету (1997 - 1998 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковані в 5 наукових роботах, з них 4 статті в наукових спеціальних виданнях України, 1 тези науково-технічної конференції; загальним обсягом 1,01 друкованих аркуші, з них особисто автору належить - 0,88.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (153 найменування), додатків. Налічує 171 сторінку машинописного тексту, 13 таблиць та 19 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

ліквідний актив цінний папір

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми дослідження, визначені мета і задачі роботи, наукова новизна одержаних результатів та їх практичне значення.

У першому розділі розглянуто економічний зміст оборотних коштів, розкрито їх роль і значення в функціонуванні підприємств, приведені результати аналізу сучасних тенденцій теорії і практики управління оборотними коштами на підприємствах автомобільного транспорту. Відмічається, що оборотні кошти є основою господарської і фінансової діяльності підприємства. За останні роки відбулося збільшення їх частки в загальному обсязі майна підприємств автомобільного транспорту, що доводить необхідність приділяти більшу увагу питанням їх управління.

В цьому розділі за даними підприємств, що підпорядковуються Департаменту автомобільного транспорту Міністерства транспорту України, за останні п'ять років досліджено основні характеристики оборотних коштів як об'єкта управління: їх структуру, ліквідність та обсяг. Відмічається, що в структурі оборотних коштів домінують фонди обігу: їх питома вага становить більш ніж 60%. Основну частку фондів обігу складає дебіторська заборгованість, питома вага якої в середньому за розглянутий період становила 72%. За останні роки, з огляду на розвиток фінансового ринку країни, в складі фондів обігу сталися зміни, а саме: з'явився новий елемент - короткострокові фінансові вкладення. Хоча їх частка зараз незначна (в середньому за період становила 0,2%), розвиток фондового ринку країни та стабілізація фінансової системи безумовно призведуть до її збільшення.

Доводиться, що в 1994 - 1998 роках оборотні активи підприємств формувалися, переважно, за рахунок позичених джерел, що збільшувало ризик втрати платоспроможності суб'єктами господарювання. При управлінні оборотними коштами необхідно вирішувати питання формування раціональної структури їх фінансування, яке може проводитися як за рахунок власних, так і запозичених джерел.

Подано аналіз методів, що використовуються при управлінні оборотними коштами: правових, економічних, соціально-психологічних, організаційно-адміністративних. Обґрунтовується необхідність в умовах розвитку ринкових відносин удосконалення економічних та організаційних методів управління оборотними коштами. В цьому розділі також розглянуто основні функції управління оборотними коштами. Відмічається, що найбільш широко в вітчизняній економічній літературі висвітлені питання планування оборотних коштів, під яким довгий час розуміли нормування різних елементів оборотних фондів. До того ж основним об'єктом управління серед елементів оборотних коштів тривалий час були виробничі запаси. Тому основні методи управління стосувалися оптимізації товарно-матеріальних цінностей. Методики нормування, що діяли, не в повній мірі відповідали динамічним системам функціонування, тобто тим умовам господарської діяльності, які реально мали місце в той чи інший момент планового періоду.

В зарубіжній економічній літературі з питань управління оборотними коштами основна увага приділяється фондам обігу: грошовим коштам, короткостроковим цінним паперам та дебіторській заборгованості. В практиці ринкових відносин при визначенні оптимального обсягу того чи іншого виду оборотних коштів порівнюється результат та витрати від їх зберігання. Це пов'язано з тим, що як нестача, так і надлишок оборотних коштів негативно впливають на економічні та виробничі результати діяльності підприємства. Недостатній їх обсяг, а особливо високоліквідної частини, може призвести до того, що підприємство в визначений термін не зможе погасити власні поточні зобов'язання. Це уповільнить весь діловий цикл, а отже призведе до скорочення надходжень. За таких умов нестача оборотних коштів стане ще більшою. Надмірна кількість оборотних засобів теж негативно впливає на діяльність підприємства. Наявність її свідчить про те, що частина коштів використовується непродуктивно і підприємство втрачає прибуток. Зарубіжні економісти вважають, що психологічно надлишок оборотних коштів послаблює контроль за рівнем поточних витрат і може призвести до вкладень не з найвищою дохідністю.

Виконаний аналіз теоретичних і практичних положень управління оборотними коштами підприємств автомобільного транспорту, які мають місце в плановій економіці та в ринкових умовах, дозволив зробити наступні висновки. Перехід до ринкової економіки пов'язаний з суттєвими змінами в сфері управління оборотними коштами підприємств: крім оборотних фондів об'єктом управління стають фонди обігу, їх високоліквідна частина - грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення. З розвитком фондового та грошового ринків і подальшою фінансовою стабілізацією економіки країни виникає можливість раціонального використання тимчасово вільних грошових коштів підприємств, а саме: вкладення їх в прибуткові інструменти фінансового ринку. В вітчизняній економічній науці за останній час з'явилися розробки в галузі управління окремими складовими фондів обігу на підприємствах торгівлі, будівельного комплексу, в фінансово-кредитній сфері. На автомобільному транспорті такі дослідження практично відсутні. Викладені обставини потребують розробки методики управління високоліквідними коштами на підприємствах автомобільного транспорту.

У другому розділі розглядаються методичні підходи до управління грошовими коштами, а також теоретичні і методичні питання здійснення короткострокових фінансових інвестицій підприємствами автомобільного транспорту.

В цьому розділі проілюстровано напрямки руху грошових потоків в розрізі короткострокових та довгострокових фінансових рішень на прикладі автотранспортного підприємства. При цьому відмічається, що управління грошовими потоками - один з найважливіших напрямків фінансової діяльності підприємства, що включає в себе: аналіз грошового потоку, його прогнозування, визначення оптимального рівня грошових коштів, організацію та контроль за грошовими потоками.

Обґрунтовується необхідність удосконалення саме оперативного управління високоліквідних оборотних коштів в умовах мінливості внутрішнього і зовнішнього середовища підприємств автомобільного транспорту, яка вимагає забезпечення постійної їх платоспроможності.

Проведено аналіз методів визначення оптимального запасу грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємств в вітчизняній і зарубіжній практиці.

Відмічається, що в вітчизняній науці розроблено декілька теоретичних моделей для визначення мінімального залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, який визначається за допомогою показника питомої ваги грошових коштів в загальному обсязі оборотних коштів або коефіцієнта від обороту грошових коштів. Усі ці моделі не враховують коливань ділової активності підприємства, що дуже важливо в ринкових умовах господарювання. До того ж вони обчислюють мінімальний, а не оптимальний обсяг грошових коштів. На відміну від вітчизняних, в західній практиці розповсюджені більш складні моделі: модель В.Баумоля, М.Міллера і Д.Орра, Б.Стоуна, а також визначення оптимального залишку в процесі розробки бюджету готівки. В трьох останніх моделях враховується чинник невизначенності грошових надходжень і витрат, а також сезонні коливання в діяльності підприємства, стан фінансового ринку країни. Проведене дослідження на автотранспортних підприємствах м.Києва довело імовірний характер надходження і витрат грошових коштів, тому для визначення оптимального запасу грошових коштів автотранспортного підприємства була використана модель Міллера-Орра. До того ж вона має такі суттєві переваги, як простота розрахунків та реалізації, є доступною для розуміння тих, хто буде використовувати її в практичній діяльності.

В цьому розділі також досліджені теоретичні і методичні питання раціонального використання тимчасово вільних грошових коштів, а саме: інвестиційні характеристики об'єктів вкладення, формування варіантів і визначення структури вкладення. В контексті вкладення тимчасово вільних грошових коштів уточнено визначення фінансових інвестицій - це вкладення коштів в різноманітні дохідні фінансові інструменти з метою отримання прибутку, примноження або збереження капіталу від знецінення. Відмічається, що для підприємств автомобільного транспорту використання тимчасово вільних грошових коштів в короткостроковому періоді, як один з видів фінансового інвестування, є найбільш перспективним його напрямком.

В розділі визначені можливі об'єкти короткострокових фінансових вкладень, що доступні для підприємств автомобільного транспорту: депозитний сертифікат, банківський вексель, облігації внутрішньої державної та місцевих позик, казначейські зобов'язання (при випуску). Ці об'єкти відповідають наступним цілям короткострокових фінансових вкладень: забезпечують гарантовані виплати, ліквідність інвестиційного портфеля, досягнення максимального інвестиційного доходу за певний період. Дається характеристика інвестиційних якостей цих об'єктів, а також альтернативного варіанта, коли кошти залишаються на розрахунковому рахунку, тобто на депозиті до запитання.

Для визначення структури інвестиційного портфеля підприємств автомобільного транспорту доведена доцільність використання теорії корисності, що відповідає обсягу операцій з цінними паперами: відносно невеликий обсяг тимчасово вільних грошових коштів, вимагає мінімальних витрат по обслуговуванню процесу управління ними.

Отже оперативне управління високоліквідними оборотними коштами повинно забезпечувати постійну платоспроможність підприємств, зменшуючи ризик втрати ліквідності, і в той же час збільшувати їх прибутковість за рахунок раціонального використання тимчасово вільних грошових коштів. У зв'язку з цим основними складовими методики оперативного управління високоліквідними оборотними коштами є визначення оптимального запасу грошових коштів на розрахунковому рахунку, прийняття рішень щодо трансформації надлишку коштів в цінні папери або щодо поновлення запасу грошей.

У третьому розділі представлена блок-схема загальної методики дослідження та методика оперативного управління високоліквідними оборотними коштами підприємств автомобільного транспорту.

Обґрунтовано доцільність застосування в якості методу дослідження основних положень теорії прийняття рішень, а також імітаційного моделювання - при формуванні варіантів вкладення тимчасово вільних грошових коштів, а для визначення оптимального варіанта вкладення тимчасово вільних грошових коштів підприємств автомобільного транспорту - апарата теорії корисності.

Сутність розробленої методики полягає в виборі ефективної політики управління високоліквідними оборотними коштами, яка повинна забезпечити їх оптимальний рівень, що гарантує підприємству автомобільного транспорту певну абсолютну ліквідність. Оперативне управління високоліквідними оборотними коштами підприємства за методикою, що пропонується, передбачає:

1) визначення оптимального залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку;

2) якщо існує наявність тимчасово вільних грошових коштів, то можливі рішення щодо здійснення короткострокових фінансових інвестицій, які забезпечують додатковий дохід, а отже підвищують ефективність використання оборотних активів підприємства;

3) при недостатній кількості грошових коштів визначення раціональної структури джерел поповнення запасу грошей.

Процедура оперативного управління високоліквідними активами передбачає проведення фінансовою службою підприємства підготовчої роботи, яка включає:

1) періодичний (щомісячний, щодекадний) розрахунок розміру оптимального запасу грошових коштів за відповідними звітними даними;

2) періодичний моніторінг ринку цінних паперів, на базі даних якого розробляються і оцінюються варіанти вкладення тимчасово вільних грошових коштів;

3) щомісячний моніторінг фондового та кредитного ринків, дані якого використовуються при прийнятті рішень щодо поповнення запасу грошових коштів.

Визначення оптимального запасу грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства проводиться за моделлю Міллера-Орра і передбачає визначення: мінімального розміру грошових коштів (Z_min); дисперсії щоденних надходжень коштів на розрахунковий рахунок (s²); середніх витрат на взаємну трансформацію грошових коштів та цінних паперів; витрат по зберіганню коштів на розрахунковому рахунку; розмаху варіації залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку (R); верхньої межі грошей на розрахунковому рахунку (Z_max); точки повернення (Z_opt).

Наприкінці кожного періоду для управлінння в наступному періоді визначається оптимальний варіант вкладення тимчасово вільних грошових коштів. В розділі подано методику формування варіантів вкладення тимчасово вільних грошових коштів та вибору оптимального варіанта вкладення для підприємств автомобільного транспорту. Для формування варіантів вкладення коштів та вибору оптимального варіанта пропонується імітаційна модель, яка враховує реальні внутрішні та зовнішні фінансові умови функціонування підприємства. Ця модель дозволяє отримати результати моделювання для оптимістичного, найбільш реального та песимістичного варіантів розвитку подій у майбутньому. При цьому варіанти формуються з двох видів цінних паперів: ризикового і безризикового. Для кожного можливого варіанта вкладення визначаються відповідні дохідність і її стандартне відхилення, яке характеризує ризик вкладення.

На етапі вибору оптимального варіанта структури вкладення тимчасово вільних грошових коштів пропонується використовувати апарат теорії корисності, що потребує вирішення таких питань, як визначення параметрів кривих байдужості, бюджетних ліній, їх графічна побудова, розрахунок структури вкладення коштів.

Параметри кривих байдужості визначаються за результатами експертних оцінок щодо відношення осіб, які приймають фінансові рішення, до ризику.

Взаємозв'язок між ризиком та дохідністю для кожного варіанта вкладення тимчасово вільних грошових коштів описує рівняння бюджетної лінії, яке розраховується за формулою:

де i - кількість варіантів формування портфеля короткострокових фінансових інвестицій;

D_i - очікувана дохідність і-го варіанта вкладення тимчасово вільних грошових коштів, %;

- очікувана дохідність безризикового цінного паперу, %;

j - кількість ризикових цінних паперів;

- очікувана дохідність j-го ризикового цінного паперу, %;

- стандартне відхилення очікуваної дохідності j-го ризикованого цінного паперу, %;

_i - ступінь ризику і-го варіанта вкладення, %.

Варіант короткострокових фінансових вкладень, що приносить інвестору найбільшу корисність, є найкращим і відповідає точці дотику бюджетної лінії до найвищої з притаманних інвестору кривих байдужості. Структура вкладення вибирається відповідно до цього варіанта і визначається за допомогою графічного методу, тобто побудованих бюджетних ліній та карти кривих байдужості.

Таким чином для оптимального набору цінних паперів необхідним є виконання таких умов:

1) він повинен знаходитись на бюджетній лінії;

2) оптимальним є те рішення, що припускає найбільш переважне для інвестора поєднання доходу та ризику.

При дослідженні можливостей доступу підприємств автомобільного транспорту до короткострокових джерел поповнення запасу грошових коштів на їх розрахунковому рахунку враховується становище фондового та кредитного ринків (наявність у підприємств портфеля короткострокових цінних паперів). Рішення щодо поповнення запасу грошових коштів повинно забезпечити на певному рівні абсолютну ліквідність підприємства і звести до мінімуму витрати по залученню грошових коштів.

При поповненні запасу грошових коштів за рахунок об'єктів короткострокових фінансових вкладень, їх відбір для реалізації проводиться за допомогою показника відхилення прибутковості об'єкта короткострокових фінансових вкладень (W_j`), який розраховується за наступною формулою:

,

де j - кількість об'єктів фінансового інвестування у портфелі підприємства, ();

W_j - відхилення прибутковості j-го об'єкта короткострокових фінансових вкладень, грн.;

D_j`- дохід від вкладення коштів в j-й об'єкт інвестування при передчасній його реалізації, грн.;

D_j - очікуваний дохід за j-м об'єктом інвестування, грн.;

B_j - витрати на вкладення коштів в j-й об'єкт інвестування, грн.;

Р_j - ставка податку на прибуток (коефіцієнт);

S^в_j - обсяг коштів, вкладених в j-й об'єкт інвестування, грн.

Після цього всі об'єкти короткострокових фінансових інвестицій, що містяться в портфелі цінних паперів підприємства, ранжуються за показником відхилення прибутковості. Для реалізації спочатку відбирається об'єкт з найменшим значенням показника W_j. Якщо коштів від його реалізації не вистачає для поповнення запасу грошових коштів до оптимального рівня, то реалізуються об'єкти, які мають більші значення W_j. Якщо ж і в даному випадку коштів недостатньо, слід залучити зовнішні джерела, а саме - короткострокові позички.

На кредитному ринку особлива увага приділяється вивченню умов надання кредитів банківськими та іншими кредитними установами. Поповнення запасу грошових коштів виконується за рахунок позик з мінімальною відсотковою ставкою. При наявності у підприємства короткострокових фінансових вкладень доцільно використовувати позичку для поповнення запасу грошових коштів за умови, що її вартість менше втрат від реалізації об'єктів короткострокових фінансових інвестицій.

Своєчасне поповнення запасу грошових коштів забезпечує певний рівень абсолютної ліквідності, який є одним з важливих показників платоспроможності підприємства і показує, яку частку короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. Значення цього показника є достатнім у межах 0,2 0,35. Зниження його свідчить про зростання ризику невиконання зобов'язань перед контрагентами. І навпаки, його підвищення зумовлює покращення фінансового стану підприємства.

Методика оперативного управління високроліквідними оборотними коштами підприємств автомобільного транспорту в продовж звітного періоду передбачає щоденну перевірку розміру залишка грошових коштів на підставі даних виписки банка з розрахункового рахунка підприємства:

- якщо розмір залишку перевищує верхню межу запасу грошей (Z_max), то обсяг тимчасово вільних грошових коштів вкладається в інструменти фінансового ринку відповідно до оптимального варіанта вкладень, що визначений за допомогою імітаційної моделі;

- якщо кількість грошей на розрахунковому рахунку менша за нижню межу запасу (Z_min), то вибирається варіант поповнення грошових коштів відповідно до наявності у підприємства цінних паперів та стану фінансового ринку країни;

- якщо залишок грошових коштів знаходиться в прийнятних межах (Z_min Z_max), дії по управлінню високоліквідними активами не приймаються.

Виходячи з вимог до критеріїв ефективності та завдань дослідження, для оцінки ефективності оперативного управління високоліквідними оборотними коштами пропонується використовувати показник прибутковості високоліквідних активів:

,

при умовах

1) k_ал 0,2;

2) Z_min < Z_t < Z_max;

де R - прибутковість високоліквідних активів, %;

D_j - дохід від вкладення коштів в j-й об'єкт інвестування, грн.;

m - кількість залучень короткострокового кредиту за період для поповнення грошей (m=1,H);

r_m - розмір відсоткової ставки за короткостроковим кредитом, грн.;

ВА - середні залишки високоліквідних активів за період, грн.;

k_ал - коефіцієнт абсолютної ліквідності.

У четвертому розділі наведено характеристику об'єкта дослідження. В якості такого об'єкта було обрано акціонерне підприємство “Автотранссервіс” м.Києва. На базі статистичних даних підприємства відпрацьовано методику оперативного управління високоліквідними оборотними коштами підприємств автомобільного транспорту і розроблено методичні рекомендації по її використанню.

В цьому розділі описана методика збору та обробки необхідної вхідної інформації. Приведені результати обробки зібраних вхідних даних для вибору варіантів вкладення тимчасово вільних грошових коштів. З метою визначення схильності до ризику осіб, що приймають інвестиційні рішення, здійснено відповідне експертне дослідження, за результатами якого побудована карта кривих байдужості. Параметри кривої байдужості визначені за допомогою методу найменших квадратів і є наступними:

Y = _18,22 - 3,03 X + 23,3 1,26^X,

де Y - оцінка дохідності цінних паперів, %;

X - оцінка ризику цінних паперів, %.

Також в цьому розділі наведені результати експериментальних досліджень і аналіз результатів моделювання.

Розглядалося два варіанти: перший - використовується запропонована методика і другий - методика не використовується. Визначено, що варіант, який передбачає впровадження запропонованої методики оперативного управління високоліквідними оборотними коштами на автотранспортному підприємстві забезпечує зростання рентабельності високоліквідних активів більш ніж на 4% за рік при підтримці абсолютної ліквідності на рівні не менше ніж 0,2. Отже впровадження методики сприяє стабілізації фінансового стану підприємства на ринку транспортних послуг.

ВИСНОВКИ

1. В результаті виконаного дослідження встановлено, що в економічній практиці підприємств автомобільного транспорту не було досвіду управління грошовими коштами, що зумовлено як відсутністю відповідного методичного забезпечення, так і станом економіки країни в цілому. В умовах переходу до ринкової економіки основними завданнями для підприємств автомобільного транспорту є підтримка постійної платоспроможності та конкурентоздатності. На їх успішне вирішення суттєво впливає політика управління високоліквідними оборотними коштами.

2. Проведене дослідження довело необхідність врахування наступних основних положень при оперативному управлінні високоліквідними оборотними коштами підприємств автомобільного транспорту:

- в якості критерію ефективності оперативного управління високоліквідними оборотними коштами доцільно використовувати показник прибутковості високоліквідних активів з урахуванням прийнятного значення показника абсолютної ліквідності;

- першочерговим завданням управління є оптимізація запасу грошових коштів на базі пошуку компромісу між ризиком втрати абсолютної ліквідності та прибутковістю підприємства;

- при наявності тимчасово вільних грошових коштів доцільне формування портфеля короткострокових фінансових інвестицій, що забезпечує рентабельне використання надлишку грошових коштів;

- при недостатній кількості грошових коштів, поповнення запасу грошей до оптимального рівня слід здійснювати, ураховуючи витрати на залучення відповідних джерел.

3. Виходячи з наведених положень, розроблена методика оперативного управління високоліквідними оборотними коштами підприємств автомобільного транспорту, яка включає:

- визначення оптимального залишку грошових коштів підприємства, що забезпечує постійну платоспроможність і зводить до мінімуму розмір альтернативних витрат;

- вибір оптимального варіанту вкладення тимчасово вільних грошових коштів з урахуванням ризику і дохідності об'єктів короткострокового інвестування;

- вибір оптимального варіанту поповнення запасу грошових коштів до оптимального рівня з урахуванням наявності у підприємства короткострокових фінансових вкладень і вартості залучених джерел.

4. Для вибору оптимального варіанта вкладення тимчасово вільних грошових коштів розроблена імітаційна модель, що дозволяє формувати множину варіантів і вибирати з неї оптимальний. В моделі на етапі визначення структури оптимального варіанта вкладення тимчасово вільних грошових коштів використовуються положення теорії корисності.

5. Розроблені методичні рекомендації щодо збору та обробки інформації, необхідної для оперативного управління грошовими коштами та їх еквівалентами і для моделювання варіантів вкладення тимчасово вільних грошових коштів. За даними експертних досліджень визначені параметри кривої байдужості і побудована їх карта.

6. Запропоновані автором методичні рекомендації по здійсненню оперативного управління високоліквідними оборотними коштами на підприємствах автомобільного транспорту прийняті до впровадження на ВАТ “Автотранссервіс” м.Києва, що підтверджується Актом до впровадження.

7. Результати апробації запропонованих методичних рекомендацій засвідчують, що її використання в практичній діяльності дозволяє підвищити річну рентабельність високоліквідних оборотних коштів більш ніж на 4% при підтриманні абсолютної ліквідності не менш ніж 0,2.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бойко В.В. Оптимізація структури короткострокових фінансових інвестицій АТП // Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів: Зб.наук.пр. - К.: УТУ, ТАУ. - 1998. - Вип.5. - С. 64 - 68.

2. Бойко В.В. Фінансові інвестиції, як важлива складова політики управління грошовими активами підприємства // Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів: Зб.наук.пр. - К.: УТУ, ТАУ. - 1997. - Вип.3. - С. 115 - 116.

3. Чеснакова Л.С., Бойко В.В. До питання оперативного управління грошовими коштами АТП // Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів: Зб.наук.пр. - К.: УТУ, ТАУ. - 1998. - Вип.5. - С. 114 - 118.

4. Чеснакова Л.С., Бойко В.В. Модель оперативного управления денежными средствами предприятий автомобильного транспорта // Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів: Зб.наук.пр. - К.: УТУ, ТАУ. - 1997. - Вип.4. - С. 110 - 114.

5. Бессонова В.В. Денежные инвестиции в системе финансового менеджмента предприятия // Матеріали Міжнар. конф. “Проблеми автомобільного транспорту на сучасному етапі”. - К.: УТУ. - 1996. - С.13 - 14.

Размещено на Allbest.ru