Мотиваційний механізм трудової діяльності в умовах становлення ринкового господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Тараса Шевченка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

спеціальність 08. 01. 01 - економічна теорія

МОТИВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Гончаров Геннадій Олександрович

Київ - 1999

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

трудовий мотивація ринковий

Актуальність теми. Ринкова трансформація економіки України зумовлює важливість вирішення завдань удосконалення мотиваційного механізму трудової діяльності. Проблеми, які пов'язані з ринковим реформуванням та інтеграцією у світове співтовариство, викликають необхідність теоретичного уточнення суті та змісту категорії “мотиваційний механізм трудової діяльності”, виявлення нових чинників, які формують трудову мотивацію в перехідний період, розробки нових моделей та методик вивчення, формування, реалізації мотивації. Проблема ускладнюється тим, що реформування відносин у галузі праці поєднується з завданнями подолання соціально-економічної кризи.

Очевидно, що глибокі соціально-економічні перетворення тільки тоді дадуть позитивні результати, коли вони забезпечать безумовний пріоритет людини в системі виробництва і структурі суспільних відносин, коли створяться необхідні умови для високоефективної праці, творчої ініціативи та самореалізації особистості. Тому дослідження змін суспільної праці, управлінської і трудової діяльності, трудової поведінки і, в першу чергу, мотивації в процесі реформ і розбудови регульованої ринкової економіки є актуальною і складною проблемою. Актуальність соціально-економічного дослідження трудової мотивації визначається також необхідністю подолання відриву вітчизняної економічної теорії від досягнень світової економічної думки в сфері трудових відносин.

Наукова розробка проблем трудової мотивації досить широко представлена в роботах Абалкіна Л.І., Абрамова В.М., Ананьєва А., Арбузової Т.І., Балашова Ю.К., Батури А.В., Бевза В., Богині Д., Карпова В., Лагутіна В.Д., Мельника О., Плотнікова О., Сичової В.С., Чухно А.А., Ейдельмана Я. та інших.

Проблеми вивчення, формування та реалізації трудової мотивації активно досліджують Безчастний Л., Буря П., Глубокова Т., Долишній М., Єфременко Т., Кривенко Л., Панасюк Б., Уманський О., Ходаковський Є., Шевченко А., Ярошевський М. та інші.

При всьому великому значенні внеску цих вчених і певному рівні розробки проблеми, її гострота і актуальність вимагають подальшого поглиблення аналізу. Динамізм соціально-економічної ситуації, велике теоретичне і практичне значення формування нового механізму трудової мотивації в умовах перехідної економіки України потребують переосмислення традиційних вітчизняних концепцій та розробки сучасних методик вивчення, формування, реалізації особистої та групової мотивації.

В економічній літературі приділяється недостатньо уваги розробці цілісного соціально-економічного підходу до вивчення чинників, які формують і регулюють трудову мотивацію в перехідний період. Поки що відсутні єдині погляди на визначення зовнішньої та внутрішньої мотивації, структури мотивації, мотиваційного механізму трудової діяльності.

Таким чином, проблема трудової мотивації хоча і є достатньо традиційною для соціально-економічних досліджень, але вона розроблялась відповідно колишній (розподільній) системі господарювання. В нових умовах перехідного періоду вона розглядувалась в деяких публікаціях на рівні критичного аналізу старої системи мотивації. В наш час практично немає цілісної концепції трудової мотивації в період становлення ринкового господарства, що і зумовило вибір теми і мету дисертаційного дослідження.

Метою дисертації є соціально-економічне дослідження процесу мотивації трудової діяльності, потреб та інтересів людини як основи мотивації, сутності і структури мотиваційного механізму праці та його перетворень в динаміці становлення регульованого ринкового господарства в Україні.

Для досягнення мети поставлені такі завдання :

- розкрити сутність і структуру мотиваційного механізму трудової діяльності, його основні функціональні елементи;

- проаналізувати економічну природу трудової поведінки як об'єкту мотивації;

- визначити місце та роль основних потреб та інтересів людини в формуванні трудової активності;

- виявити найважливіші умови її реалізації на мікро- та макроекономічному рівнях;

- проаналізувати сучасні концепції та моделі трудової мотивації і можливість їх застосування в умовах перехідної економіки України;

- дослідити конкретні моделі мотивації, які діють на підприємствах України, та динаміку їх розвитку;

- показати взаємозв'язок мотивації, трудової діяльності та економічної культури суспільства;

- розкрити визначальну роль власності та економічної свободи особистості в реалізації її творчого потенціалу, економічної активності.

Об'єктом дослідження є економіка України в цілому, Полтавського регіону, підприємств та організацій різних форм власності.

Предметом дослідження виступають соціально-економічні чинники, форми і моделі трудової мотивації, які в сукупності на мікро- та макроекономічному рівнях утворюють мотиваційний механізм трудової діяльності.

Методологія дослідження та джерела інформації.

В основі дисертації лежать досягнення світової та вітчизняної економічної думки, вітчизняні та закордонні дослідження вчених-економістів з питань трудових відносин Закони України та постанови Кабінету Міністрів України. Для вирішення поставлених завдань автором застосовано методи логічного узагальнення, багатофакторного, економіко-статистичного, суб'єкно-об'єктного, комплексного аналізу, системний підхід..

Статистичну та фактологічну основу роботи складають офіційні дані Міністерства статистики України, Міністерства праці України, первинні матеріали підприємств різних форм власності, результати соціологічних досліджень та анкетування, в тому числі дослідження, самостійно проведеного автором даної роботи.

Наукова новизна результатів, отриманих особисто автором:

- Обґрунтовано авторське визначення категорії “мотиваційний механізм трудової діяльності”, як системи соціально-економічних чинників та відносин між суб'єктами та об'єктами власності, яка призначена ефективно вивчати, формувати та реалізувати трудову мотивацію.

- Розвинуто політекономічне обґрунтування трудової мотивації як соціально-економічної категорії ринкової економіки. На відміну від традиційних підходів, які перебільшують формаційні властивості праці та трудової мотивації, обґрунтована визначальна роль відносин власності, економічної свободи людини, конкуренції на ринку праці у формуванні потреби праці.

- Обґрунтовано висновок про діалектичний зв'язок інтересів людини, мотивації і трудової поведінки, уточнено зміст і показано взаємозв'язок основних соціально-економічних форм трудової поведінки як об'єкта вивчення, формування та реалізації трудової мотивації.

- На основі дослідження основних мотивуючих тенденцій різних верств економічно активного населення України чинники, доведено, що в умовах рівноправності форм власності центр мотиваційної взаємодії пересувається з макро - на мікроекономічний рівень.

- Розкрито органічний взаємозвязок науково - технічного прогресу і ринкових відносин у сфері праці, суть якого в тому, що вони виступають головними рушійними силами удосконалення мотиваційного механізму трудової діяльності.

- Розкрито структуру механізму мотивації трудової діяльності, по-новому сформульовані його головні мотивуючі чинники в умовах переходу до ринкових відносин, показані принципи взаємодії між його основними елементами на мікро - і макроекономічному рівнях, визначене місце ринкового і державного регулювання в процесі формування і реалізації мотивації.

- Висновки і рекомендації з цих проблем можуть бути використані на загальнодержавному, регіональному, місцевому рівнях, а також на рівні галузі і окремого підприємства. Основні положення дисертаційної роботи можуть бути використованими у розробці та викладанні курсів економічної теорії та менеджменту

Особистий внесок здобувача полягає у тому, що:

висунуто авторський варіант теоретичної моделі мотиваційного механізму трудової діяльності;

класифіковано особливості та узагальнено перспективи еволюції мотиваційного механізму в умовах ринкової трансформації економіки України;

обґрунтовано необхідність введення у науковий обіг понять “мотиваційне середовище”, “мікро- та макрорівні мотиваційного механізму” в якості структуроутворюючих елементів мотиваційного механізму трудової діяльності.

визначено нові чинники, які формують трудову мотивацію в умовах ринкової трансформації економіки України;

доведено, що центр мотиваційної взаємодії в перехідний період пересувається з макро- на мікроекономічний рівень;

сформульовано практичні пропозиції щодо вдосконалення програм вивчення, формування та реалізації трудової мотивації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи використовувались автором при читанні курсів економічної теорії та менеджменту в Філіалі Київського військового інституту управління та звязку, Полтавському державному технічному університеті імені Юрія Кондратюка, Центрі економічної реабілітації військовослужбовців та членів їх сімей, доповідались на кафедрі економічної теорії економічного факультету Полтавського технічного університету, кафедрі економічної теорії та господарської практики економічного факультету Київського університету ім.Т.Г.Шевченка. Основні теоретичні й практичні положення роботи стали основою для виступів на республіканських і міжвузівських науково- теоретичних і науково- практичних конференціях (м.Вінниця - 1994 р., м. Полтава - 1994 -1998 р. р.). Теоретичні та практичні рекомендації використовувались філіалом Київського військового інституту управління та зв'язку (довідка № 234/ 21 від 21.02. 98), Полтавським державним технічним університетом імені Ю. Кондратюка (довідка № 121/ 12 від 12. 03.97), ВАТ “Полтавський турбомеханічний завод” (довідка № 65/ 1 від 6.06. 98),

Київським райвиконкомом м.Полтави (довідка № 351/24 від 3. 04.98) при розробці та удосконаленні мотиваційних програм.

Публікації. По результатам дослідження опубліковано 3 статті та 4 тези виступів на наукових конференціях, загальним обсягом 0, 8 друк. арк., в тому числі у фахових виданнях за списком ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків, списка літератури, додатків, містить 192 сторінки машинописного тексту, 20 таблиць, 8 схем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність, предмет і мету дослідження, наукову новизну результатів, практичне значення теоретичних висновків, рекомендацій і пропозицій.

У першому розділі “Теоретичні основи мотиваційного механізму трудової діяльності” на основі аналізу та узагальнення існуючих концепцій та точок зору розкрита сутність та структура мотиваційного механізму трудової діяльності як економічної категорії. Проблема ефективної трудової мотивації розкривається як одна з найбільш важливих та гострих в умовах становлення ринкового господарства в нашій країні.

У дисертації трудова мотивація визначається як процес цілеспрямованного спонукання людей до праці, заснований як на внутрішніх мотивах поведінки (зумовленних потребами та інтересами різних рівнів), так і на зовнішніх (матеріальних, моральних та організаційних) мотиваторах, які затверджуються в ході становлення ринкових відносин.

Визначено, що пізнати, сформувати та реалізувати трудову мотивацію можливо тільки спостерігаючи та регулюючи трудову поведінку, яка є похідною від ступеня економічної свободи особистості, вимог ринку, “правил економічної гри”, встановлених державою, та національних, етичних відмінностей, традицій, звичаїв, умов праці і виробничої ситуації.

Доведено, що визначення трудової мотивації як важливої соціально - економічної категорії ринкових відносин повністю виходить з вимог ринку, який орієнтує виробництво на споживача і пріоритет інтересів споживачів в оцінці результатів праці.

В дисертації доводиться, що адекватність трудової поведінки вимогам виробництва буде тим більшою, чим ближче інтереси окремого робітника до цілей організації.

В роботі розкрито, що трудова поведінка, з одного боку, виражає об'єктивну необхідність, заданість умов функціювання, проявлюючись у досить жорстоких межах соціально-економічноі ситуаціі. З іншого, вона є досить вільною, визначеною свободою вибору, що, в свою чергу, створює рівні та ієрархію мотивації.

Мотивація, таким чином, повязана з конкректним типом активності особистості, діапазоном інтересів, які зумовлюють тактику і стратегію поведінки. Ціннісно-нормативна система встановлює прийнятні для робітника способи і методи реалізації трудової поведінки, межі його функціювання відповідно до власних інтересів і завдань виробничого процесу, і в результаті - ієрархію індивідуальних, групових та суспільних потреб. Зроблений висновок, що обєктом трудової мотивації є поведінка робітника (трудового колективу, соціальної групи, найманих робітників, підприємців, державних службовців) у процесі трудової діяльності.

У дисертаційній роботі розглянуті основні положення таких фундаментальних теорій мотивації як : психоаналітична теорія З. Фрейда, теорія “драйвів” К. Халла, гедонічна теорія П. Юнга, теорія умовних рефлексів І. П. Павлова та інші.

У дисертації значне місце відведене аналізу таких концепцій мотивації як класична, змістовні концепції мотивації ( серед яких виділяються концепції А. Маслоу та Ф. Герцберга ), процесуальні концепції мотивації Л. Портера, Е. Лоулера, Д. Надлера та ін.; теорій управління ( теорії “Х” та ”У” Мак Грегора, теорія “Z” У. Оучі, теорія управлінської орієнтації Р. Блейка Дж. Моутон ).

Розглянувши основні положення сучасних теорій мотивації, дисертант робить висновки, що :

- мотивація - це процес стимулювання (заохочення або примусу) окремої людини або групи людей до діяльності, спрямованої на досягнення конкретних результатів; мотивація необхідна для продуктивного виконання прийнятих рішень, підвищення продуктивності та якості праці ;

- внаслідок домінуючої ролі соціально - економічних умов на різних етапах розвитку економічних відносин можуть бути ефективними різні методи мотивації.

- сучасні теорії мотивації засновані на результатах дослідження трудової поведінки людей; поведінку людей визначають їх потреби, які являють собою усвідомлену відсутність необхідних благ; первинні потреби закладені в людях генетично, а вищі потреби утворюються в процесі набуття соціального досвіду;

- потреби можливо задовольнити винагородами (тим, що людина вважає для себе цінним, це може бути зовнішнім - матеріальним, моральним, організаційним,- і внутрішнім - почуття задоволення, успіху, самореалізації);

- оскільки людські потреби мають постійну тенденцію до зростання - мотивація через задоволення потреб є необмеженою, але якщо винагорода не звязана безпосередньо з результатами праці, то вона втрачає мотивуючу роль і перетворюється на “гїгієнічний фактор” ( необхідну умову праці );

- конкретний тип мотивації визначається стилем управління, який може бути або яскраво вираженим ( диктатор, демократ, маніпулятор, песиміст, організатор, патрон ), або являти собою стиль, який поєднує характерні риси вказаних вище;

- рівень мотивації можливо визначити (з певною мірою ймовірності), використовуючи таблицю для визначення стилів управління.

Спираючись на дані висновки, дисертант приступає до аналізу внутрішньої та зовнішньої мотивації, і в цілому структури мотиваційного механізму. Визначено, що мотиваційна структура в сфері праці формується, як відомо, під впливом двох груп чинників. Перша - це внутрішні мотиви поведінки, народжені відмінностями особистості та її трудовою діяльністю. Це провідні мотиви поведінки, що ґрунтуються на індивідуальній ієрархії потреб та інтересів, власній шкалі цінностей, соціальному досвіді, прагненні до самореалізації. Друга група - зовнішні чинники, які визначають трудову поведінку робітника ззовні. Це: відносини власності, економічна та політична ситуація в країні, повсякденна діяльність уряду, стиль управління організацією, умови праці, система матеріального, морального та організаційного стимулювання, соціальний та професійний статус, ступінь реальності соціальних гарантій та інші. На основі ділення чинників, які формують структуру трудової мотивації з середини та зовні, умовно поділене саме поняття “мотивація” на внутрішню та зовнішню.

Дисертант визначає мотиваційний механізм трудової діяльності як систему соціально - економічних чинників, відносин між суб'єктами та об'єктами власності, яка призначена ефективно вивчати, формувати та реалізувати трудову мотивацію.

Визначено, що на мікроекономічному рівні обєктом мотивації є конкретний робітник (група, трудовий колектив), а процес вивчення, формування і реалізації мотивації здійснюється в межах організації (підприємства, галузі). Субєктом мотивації на мікрорівні виступає конкретний управлінець (управлінський апарат), який в межах підприємства (галузі) спираючись на внутрішню мотивацію робітника, вивчає, формує трудову поведінку та керує нею в процесі праці. Мотивуючий вплив менеджера на робітника (трудовий колектив) здійснюється з допомогою таких елементів як заробітна плата, система управління та організація праці на підприємстві, внутрішній кодекс поведінки, психологічний клімат на підприємстві, можливості самореалізації, прийоми матеріального, морального та організаційного заохочення та примусу.

На макроекономічному рівні обєктом мотивації виступає економічно активне населення, або робоча сила, а процес вивчення, формування і реалізації трудової мотивації здійснюється в межах національної економіки. Субєктом мотивації на макрорівні виступають, спираючись на відносини власності, а також економічне законодавство і систему матеріальних та духовних цінностей роботодавці (в умовах рівноправності всіх форм власності роботодавцями виступають як приватні особи, так і держава). Мотивуючий вплив роботодавців на робочу силу здійснюється з допомогою таких чинників як система відносин власності, законодавство про працю, система суспільних цінностей, життєві стандарти, ринок праці, державні і недержавні програми зайнятості, стан національної економіки, система медичного, соціального забезпечення, інвестиції в людський капітал. Найсильніший вплив на робочу силу здійснюють відносини власності. Вони прямо, або непрямо визначають решту виробничих, і, в цілому, суспільних відносин, і в цьому розумінні виступають основою економічної системи, джерелом різноманітних форм господарської діяльності і трудової поведінки робітників. Кожній формі власності відповідає своя модифікація мотиваційного механізму.

Мотиваційний механізм трудової діяльності як унікальний суспільний інститут виконує три основні функції : пізнавальну, формуючу та реалізуючу, що в комплексі дозволяє ефективно здійснювати трудову мотивацію. Мотиваційний механізм є динамічним творінням, рівень розвитку якого залежить від типу економічної системи, її удосконалення, часових меж становлення і розвитку даного типу мотиваційного механізму, а також, наукових, методологічних підходів до вирішення проблем удосконалення мотиваційного механізму.

Принципово нова економічна ситуація потребує створити принципово нову мотивацію. Але її можливо створити тільки на основі заперечення всього застарілого, а також, творчого застосування всього накопиченого позитивного досвіду і досягнень науки, як вітчизняної, так і світової.

У другому розділі “Основні тенденції становлення нового мотиваційного механізму трудової діяльності в умовах перехідної економіки України” автором проаналізовано основні соціально-економічні умови еволюції трудової мотивації в перехідний період, досліджено процес реалізації мотивації в умовах ринкової трансформації економіки України, визначено соціально-економічні наслідки становлення мотиваційного механізму регульованого ринкового господарства. Розкрито суть і зміст процесу становлення нового мотиваційного механізму у трансформаційному періоді.

Дисертантом запропоновані можливі підходи до вивчення соціальної структури робітників, а також методики оцінки мотивуючих чинників. В результаті застосування цих методик виявлено, наприклад, що на початковому етапі перехідного періоду одним з провідних мотивуючих чинників виступає впевненість у наступному дні (потреба безпеки), яка, в свою чергу, визначається можливістю зберігти своє робоче місце. Більшість працюючих не була психологічно готова до втрати місця роботи, але економічний спад і закриття підприємств примусило до цього важливого кроку багатьох.

Визначено, що обєктивна тенденція переміщення центру мотиваційної взаємодії з макро - на мікроєкономічний рівень вимагає від менеджерів, керівників трудових колективів оволодіння методикою вивчення провідних трудових мотивів підлеглих.

Не менш важливими проблемами для теорії і практики управління є формування і реалізація трудової мотивації. Доведено, що на макроекономічному рівні динаміку цього процесу визначають зміни в структурі робочої сили і економіці. Структура робочої сили в Україні в наш час зазнала значних змін. Дані соціологічних досліджень вказують на дію таких тенденцій :

- в найближчі роки буде зростати безробіття, в першу чергу, в великих промислових центрах, і в цілому міського населення;

- першими під скорочення на підприємствах підпадають випускники навчальних закладів, молоді фахівці, особи передпенсійного віку та жінки з середньою - спеціальною та вищою освітою;

- посилюється пливність кадрів, змінюються трудові орієнтації у більшості робітників щодо професійної кваліфікації, стало стійким прагнення змінити місце роботи на приватний бізнес, індивідуальну підприємницьку діяльність;

- буде далі знижуватися освітній та професійно - кваліфікаційний рівень робітників;

- чисельність населення і трудових ресурсів не буде зростати у наступні роки, і навіть зменшиться;

- будуть поглиблюватися соціальні та культурні відмінності в структурі робочої сили.

Дисертант робить висновок, що три найбільш вагомі тенденцї: скорочення зайнятості і водночас трудових ресурсів; орієнтація значної частки робітників на приватний бізнес; поглиблення соціальних та культурних відмінностей в структурі робочої сили - будуть визначати формування і реалізацію трудової мотивації на макрорівні в перехідний період.

Доведено, що зміни в економіці також в значній мірі визначають процес формування і реалізації трудової мотивації. Дисертантом виділяються такі тенденції :

- перехід від командної економіки до регульованої ринкової, запуск ринкових господарських механізмів, зміни відносин власності - повільно, але впевнено ведуть до підвищення економічної активності населення;

- демонополізація, народження і розвиток конкуренції серед вітчизняних виробників приведуть до пошуку більш ефективних методів використання трудових ресурсів, а це означає більш ефективну мотивацію;

- з - за структурних змін в економіці, а також значного падіння виробництва в нашій країні, звільнилася значна кількість зайнятих в промисловості, оборонному секторі, на транспорті - що привело до зростання безробіття і плинності кадрів в цих галузях. В той же час робочі місця на прибуткових підприємствах (в основному, це підприємства, які застосовують нові технології ) висувають підвищені вимоги до кваліфікації робітників, що обмежує можливості промислових і малокваліфікованих робітників до працевлаштування;

- економічна криза в наступні роки буде обмежувати можливості держави і населення робити інвестиції в людський капітал, здійснювати програми підготовки і перепідготовки фахівців;

- перехід до української мови як єдиної державної в значній мірі вплине на формування та реалізацію трудової мотивації у таких важливих сферах як управлінська діяльність, наука, освіта, військова та державна служба.

Таким чином, зміни в економіці в наступні роки також створять багато проблем для формування і реалізації трудової мотивації.

В дисертації визначено, що якщо на макроекономічному рівні важливими є стратегічні методи і заходи, які зумовлюють спонукання робочої сили до праці, то на мікроекономічному рівні пріоритетом стає тактика, а точніше, техніка мотивації. Головною тактичною проблемою виступає набуття управлінцями всіх рівнів знань та навичок індивідуальної та групової мотивації, пошуку ними в нових умовах господарювання найефективніших мотивів праці. Визначено, що суть нових методів - в індивідуальному підході, в розширенні сфери відповідальності робітників і залученні їх до вирішення проблем організації в цілому. Дисертантом розглянуті і запропоновані прийоми мотивації, які орієнтовані на робітників і на роботу.

У дисертації визначено, що кожній економічній системі є відповідним власний механізм мотивації. Разом з системою він проходить стадії становлення і розвитку, зрілості і падіння - коли відбувається перехід від однієї економічної системи до іншої. Очевидно, що найбільш вагомі зміни в мотиваційному механізмі відбуваються саме в перехідний період, який є особливим періодом в розвитку економіки, коли одна система залишає історичну арену, а водночас з цим відбувається становлення та затвердження нової. Автор доводить, що у перехідній економіці зберігаються та функціонують старі економічні структури і відносини при паралельній появі та затвердженні нових. Старі структури приречені до вмирання, і тому здають свої позиції. Нові ж ще не досягли тієї стадії розвитку, щоб замінити встарілі. Тому жодні з них не діють в повну силу і люди часто зіткаються з “гримасами” перехідного періоду.

Дисертантом характеризуються особливості еволюції механізму трудової мотивації в Україні в перехідний період. В процесі реформ перехідного періоду в Україні, з розвитком недержавного сектору економіки і появою нових можливостей у керівників і робітників, поступово розширюється поле вільного вибору. Водночас відбувається значне ускладнення ситуації. До традиційного тиску з боку державних органів на керівників підприємств додається потужній вплив трудових колективів, які вже набули певний досвід боротьби за свої економічні права.

Робітників же чекають в перехідний період такі “сюрпризи” : адміністративний примус дещо послаблюється, але падіння виробництва, зайнятості, інфляція, розбалансованість фінансової системи та ринку споживчих товарів обєктивно ведуть до посилення економічного примусу, пошуку додаткового заробітку, до боротьби за пристойне існування.

Зміни відбуваються, але стара структура господарської мотивації в значній мірі зберігається доки зберігається монополізм як система економічних відносин. Система адміністративного примусу пошкоджена, але реальна економічна активність все ще гальмується як на макро -, так і на мікроекономічному рівнях. Соціологічні опитування показують, що тільки 5% респондентів впевнені у власному майбутньому; ще у 18% виникають деякі сумніви, решта - 77% такої впевненості не мають зовсім. Результати аналізу показують, що ступінь впевненості у майбутньому залежить від впевненості у збереженні робочого міста. Ця залежність є досить природною, тому що кількість робочих місць продовжує скорочуватися.

В дисертації розглянута і така характерна риса перехідного періоду як протекціонізм та корупція, які народились у надрах командно - адміністративної системи але сьогодні досягли свого апогею. Тому багато аспектів в процесі найму - звільнення залежить від взаємин робітника і керівника. За даними соціологічного опитування тільки 13% респондентів були впевнені у тому, що їх не будуть переслідувати за критику керівництва.

Потребують на краще і взаємини між колегами по роботі тільки для 30% опитаних важливо працювати в дружньому колективі. В наш час з посиленням небезпеки безробіття, взаємовідносини в колективах все більше погіршуються. В середньому 36% працюючих впевнені, що в нових умовах зуміють зберегти робоче місце. Найменше таких робітників серед технічних виконавців - 25% і малокваліфікованих фахівців - 29%, далі йдуть керівники - 37%. Більш за всіх впевнені у збереженні за собою робочого місця кваліфіковані - 40% і висококваліфіковані робітники - 47%.

В звязку з прискоренням процесу приватизації у робітників спостерігаються песимістичні настрої відносно майбутнього розвитку підприємств. Більш ніж половина опитаних вважають, що після приватизації нічого не змінилось. За думкою третини з них, підприємству в умовах ринкових відносин погрожує повний крах. Приблизно 33% респондентів вважають, що переживши тяжкі часи, підприємство, на якому вони працюють, може стати прибутковим, і лише 5% розраховують на успіх свого підприємства вже у найближчому майбутньому.

В дисертації значна увага приділена аналізу вимог працюючих до змісту та умов роботи. Головна вимога, яка висувається сьогодні більшістю працюючих до своєї роботи - це можливість забезпечити добробут сімї, або іншими словами, відповідний рівень доходів, що є думкою 94% опитаних. 83% респондентів підкреслюють важливість того, щоб робота не приносила шкоди здоровю, а також, давала можливість вирішувати побутові проблеми (житло, відпочинок) - 66%. відносно вимог до змісту праці 69% опитаних вважають, що робота повинна бути цікавою, 61% - давати відчуття корисності праці, 54% - давати відчуття єдності з колективом. Для половини робітників велике значення має можливість самостійно приймати рішення і підвищувати професійну майстерність. Найменшу вагомість в перехідний період, за думкою опитаних, має престиж роботи - 32%.

Дані соціологічних опитувань і аналіз змін в економіці України в перехідний період дозволяють дисертанту зробити висновок, що еволюція трудової мотивації у трансформаційному періоді відбувається в складних умовах :

- перехідний період для економіки України має особливий характер і відрізняється великою своєрідністю, тому що це перехід від командної, розподільної економіки до регульованої ринкової, який ускладнюється відставанням виробничих сил України у порівнянні з розвинутими країнами;

- мотиваційний механізм адміністративно - командної системи спирався в основному на неекономічний примус, ігноруючи дійсної економічні інтереси і робітника, і керівника; мотиваційний механізм ринкового господарства реалізує трудову мотивацію через задоволення економічного інтересу;

- ситуація ускладнюється тим, що в перехідній економіці поступово вмираючи, діють старі економічні структури та відносини поряд з новими, які проходять процес становлення; жодні з них не працюють у повну силу;

- становлення нового мотиваційного механізму ускладнюється глибокою економічною кризою, яка визвала до життя такі негативні тенденції як посилення загрози безробіття, падіння реальних доходів працюючих, зменшення престижу висококваліфікованої та інтелектуальної праці, поступове відставання від розвинутих країн світу в розробці нових технологій, зниження мотивації до продуктивної праці у більшості працюючих держсектора та приватизованих підприємств.

- але не тільки негативи характеризують умови в яких відбувається трансформація мотиваційного механізму; поступове зростання недержавного сектору у промисловості та сільському господарстві, удосконалення юридичних та фактичних умов для розвитку вільного підприємництва, перші ознаки макроекономічної стабілізації сигналізують, що процес становлення нового механізму трудової мотивації поступово просувається вперед.

ВИСНОВКИ

У висновках відображені основні результати дослідження. Їх суть полягає у тому, що:

1. Визначено категорію “мотиваційний механізм трудової діяльності” стосовно трансформаційної економіки як систему соціально-економічних чинників, відносин між суб'єктами та об'єктами власності, яка призначена ефективно вивчати, формувати та реалізувати трудову мотивацію в умовах обмеженості ресурсів та при визначальній ролі соціально-економічного змісту суспільної праці, науково-технічного прогресу та відносин власності.

2. Дослідження еволюції мотиваційного механізму дозволило визначити істотні зміни взаємозв'язків та взаємозалежностей між його елементами, закономірностей, які їх регулюють, що створює умови для виникнення нової якості економічних відносин в цілому. У дисертації визначено основні тенденції та перспективи створення нової трудової мотивації, яка заснована на ринкових відносинах.

3. Виявлено сучасний соціально-економічний зміст взаємодії між суб'єктами та об'єктами мотиваційного середовища. Доведено, що центр мотиваційної взаємодії в умовах трансформаційного періоду пересувається з макро- на мікроекономічний рівень.

4. Розкрито цілі, зміст, та напрямки удосконалення мотиваційного механізму. Обґрунтовано, що основи цього удосконалення створюються завершенням реформування відносин власності, структурною перебудовою та демонополізацією економіки, прискореним просуванням шляхом ринкових перетворень.

5. Визначено, що причинами уповільнення ринкової трансформації мотиваційного механізму є незавершеність ринкових реформ, відсутність реальної підтримки малого та середнього бізнесу, зневажливе ставлення до проблем трудової мотивації керівників підприємств і організацій, відсутність у таких структурах програм вивчення, формування та реалізації мотивації, які є основою для створення ефективних механізмів поєднання економічних інтересів.

6. Уточнено напрямки удосконалення стратегії і програм здійснення прогресивних зрушень у формуванні мотиваційного механізму регульованого ринкового господарства стосовно проведення продуманої та диференційованої інвестиційної та податкової політики, регулювання ринку праці, реформування системи оплати праці.

7. Обґрунтовано практичні пропозиції щодо розробки мотиваційних моделей та програм для організацій та підприємств різних форм власності, які спрямовані на створення ефективних механізмів поєднання економічних інтересів представників різних соціальних груп, які сприятимуть розбудові в Україні соціально-орієнтованої моделі економічного розвитку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гончаров Г.О. Теоретичні основи трудової мотивації // Придніпровський науковий вісник. Серія “Економіка” - 1998.- № 98 (165) - С. 49 - 53.

2. Гончаров Г.О. Структура мотиваційного механізму трудової діяльності // Придніпровський науковий вісник. Серія “Економіка”.- 1998.- № 100 (167). - С. 43-46.

3. Гончаров Г.О. Стилі управління і мотивація // Придніпровський науковий вісник. Серія “Економіка”.- 1998.- № 99 (166). - С. 3- 6.

4. Гончаров Г.О. Кривенко Л.В. Застосування концепцій мотивації в практиці управління персоналом малого підприємства// Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції “Формування ринкової економіки в Україні: теоретичні і практичні проблеми подолання кризи (Вінниця, 1994 р.). - Вінниця. -1994. - С. 23-24.

Особистий внесок автора: запропоновані конкретні мотиваційні програми для малого підприємства.

5. Гончаров Г.О. Мікроекономічні елементи механізму мотивації трудової діяльності// Тези доповідей 47 наукової конференції професорів, викладачів, наукових працівників, аспірантів та студентів Полтавського державного технічного університету : економічна теорія (Полтава, квітень1995 р.). - Полтава : Полт. ДТУ. - 1995. - С.37

6. Гончаров Г.О. Про мотивацію до праці робітників інтелектуальної сфери в умовах переходу до ринкових відносин // Тези доповідей 48 наукової конференції професорів, викладачів, наукових працівників, аспірантів та студентів Полтавського державного технічного університету : економічна теорія (Полтава, квітень 1996 р.).- Полтава: Полт. ДТУ. - 1996. - С.76.

Размещено на Allbest.ru