Форми і методи державного регулювання цін

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Науково - дослідний економічний інститут

Міністерства економіки України

Спеціальність 08.02.03 “Організація управління, планування і регулювання економікою”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Форми і методи державного регулювання цін

Гладких Дмитро Михайлович

Київ - 1999

 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково - дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки України (м.Київ).

Науковий керівник - доктор економічних наук Базилюк Антоніна Василівна, НДЕІ Міністерства економіки України, начальник відділу методології регулювання і прогнозування цін

Офіційні опоненти:

Доктор економічних наук, професор Палкін Юрій Іванович, Військовий інститут Національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри військової економіки;

Кандидат економічних наук Бабич Людмила Миколаївна, НДЕІ Мінекономіки України, завідуюча відділом фінансової, бюджетної та податкової політики.

Провідна організація - Тернопільська Академія народного господарства, кафедра прогнозування і державного регулювання економікою (м.Тернопіль).

Захист відбудеться “ 17 ” червня 1999 року о 14-00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково - дослідного економічного інституту Міністерства економіки України та Науково - дослідного інституту соціально - економічних проблем міста Києва (252601, МСП, Київ - 103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки України.

Автореферат розісланий “ 12 ” травня 1999 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради А.В.Базилюк

Актуальність теми. Скільки існують товарно-грошові відносини, стільки ж часу існує явище інфляції. На зростання цін під час війн, неврожаю та внаслідок зменшення ваги дорогоцінного металу в монетах (історичний аналог сучасної додаткової грошової емісії) скаржились споживачі ще в Стародавньому Римі та Греції. Тому цілком природно, що питання ціноутвоpення, зpостання цін та, особливо, методики деpжавного pегулювання цими пpоцесами є вкрай актуальними в умовах економічної кpизи, що її пеpеживає українське суспільство.

Залежно від часу та місця економічна політика деpжави коливалася від невтpучання до тотального контpолю над процесом ціноутвоpення. Отже, державне регулювання цін полягає в пошуках певного оптимального в даний час в даній країні механізму впливу на ціноутворюючі фактори з метою досягнення певних конкретних результатів (обмеження темпів інфляції, підтримка соціально незахищених громадян, захист вітчизняного виробника від іноземної конкуренції або, навпаки, створення для нього конкурентних умов тощо).

У відповідності з обраними цілями державного цінового регулювання фахівцями пропонуються різноманітні та, як правило, суперечливі шляхи їх досягнення. Отже, незважаючи на існування великого кола фахівців і великої кількості наукових праць з питань державного цінового регулювання, дана проблема залишається гостро дискусійною, що підвищує інтерес до неї та значущість кінцевих результатів дослідження.

Фахова література за даною темою відображає як класичні суперечливі точки зору на роль держави в процесі регулювання економікою (Д.Кейнс, М.Фрідмен), так і сучасні підходи до цього питання. Зокрема, вагомий внесок у вивчення проблеми державного регулювання цін внесли наукові праці Бабич Л.М, Базилюк А.В., Волика В.Ф., Джанєєва С., Єсіпова С., Златкіна Б., Конохової З.П., Крутько Т., Лациса О., Микульського К.І., Носової О.В., Палкіна Ю.І., Парнюка В., Піддубного І., Русакової І.Г., Салімджанова І.К., Суркова А., Тимофєєва В., Чугунова І., Яковлєва Р.А. та інших. Саме суперечливість і неоднозначність вирішення проблеми державного цінового регулювання за різних макроекономічних обставин обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов'язана з тематикою і планами науково - дослідних робіт Науково - дослідного економічного інституту Міністерства економіки України на 1996 - 2000 рр., зокрема, з темою № 21-97: “Дослідження факторів впливу тіньової економіки на стан розвитку народного господарства” та темою № 4-98: “Аналіз економічного стану України з розробкою наукових рекомендацій по закріпленню позитивних зрушень із рекомендаціями механізмів подолання негативних тенденцій економічного розвитку”.

Мета й завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є розробка нових елементів механізму опосередкованого державного регулювання цін, що забезпечують дію регулюючого і стимулюючого оподаткування та досягнення збалансованості державного бюджету, на основі яких відбувається реструктуризація елементів цінової структури і оптимізація ринкової кон'юнктури за рахунок розширення вітчизняного виробництва товарів і послуг.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі розв'язані наступні завдання:

- вивчені теоретичні основи механізму ціноутворення на різних типах ринків;

- узагальнені класичні й сучасні теорії, що досліджують механізм виникнення й розвитку інфляції;

- розглянуті існуючі форми цінового регулювання, побудована їх систематизація згідно використання окремих регулюючих методів;

- визначені наслідки застосування окремих методів цінового регулювання в різних ринкових моделях;

- проаналізовані існуючі методи ціноутворення на рівні підприємства в Україні й визначені домінуючі серед них;

- визначено структуру ціни окремих товарів і послуг в Україні та частку податкової складової в ній;

- проаналізовано передумови, особливості і наслідки інфляційного процесу в Україні; державне регулювання ціна

- досліджено сучасний механізм державного регулювання цін в Україні;

- визначено оптимальні в сучасних макроекономічних умовах методи впливу на формування цінової структури товарів і послуг;

- обгрунтовані концептуальні засади побудови механізму державного регулювання процесу ціноутворення;

- визначені напрями реформування податкової системи;

- обгрунтовано стратегічну необхідність досягнення збалансованості державного бюджету за рахунок стимулювання вітчизняного товарного виробництва і відповідного розширення бази оподаткування в сучасних макроекономічних умовах України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає:

- у систематизації форм і методів цінового регулювання, що дозволяє в залежності від мети регулювання обрати необхідний інструментарій його здійснення;

- в обгрунтуванні позитивних і негативних наслідків застосування окремих регулюючих методів в різних моделях ринку, які дозволили зробити висновок про недоцільність використання як адміністративних методів цінового регулювання, так і методів ринкової саморегуляції в сучасних макроекономічних умовах України як таких, що зумовлюють розвиток негативних тенденцій в економіці: падіння обсягів виробництва, зростання витрат економічних суб'єктів, підвищення цін тощо;

- у визначенні вад діючих елементів цінового регулювання, що полягають у неадекватності для сформованого в Україні типу ринку регулюючих заходів, що сприяють поширенню витратного ціноутворення, поглибленню диспаритету цін, їх зростанню на основі неухильного скорочення платоспроможного попиту;

- у формуванні переліку методів, ефективних для використання в перехідній ринковій моделі з домінуванням монопольної поведінки більшості економічних суб'єктів, спрямованих на усунення диспаритетності умов їх розвитку і створення конкурентного середовища;

- у визначенні серед комплексу методів впливу на ціни пріоритетного елементу опосередкованого регулювання - нової системи оподаткування, що забезпечує реструктуризацію цінової структури, підвищення сукупного платоспроможного попиту, стимулювання капіталоутворення в галузях матеріального виробництва і є необхідною передумовою економічного зростання;

- у формуванні концепції стабілізації цінової динаміки, що складається із методів податково - бюджетного регулювання і полягає у зменшенні податкового навантаження на заробітну плату і його паритетності між підприємствами різних галузей економіки, між малозабезпеченими і заможними верствами населення, а також у зростанні сукупного платоспроможного попиту, забезпеченні бюджетної збалансованості за рахунок стимулювання вітчизняного товаровиробництва;

- в розробці окремих елементів нової податкової системи, що спрямована на посилення регулюючої і стимулюючої функцій оподаткування, і алгоритмів обчислення основних податків, що її утворюють. Зокрема пропонуються:

1. подоходний податок з фізичних осіб, розмір якого залежить від нормативної середньої заробітної плати в країні і коливається в межах від 0% до 40% нарахованої заробітної плати працівника; неоподаткований мінімум згідно даної методики дорівнює мінімальній заробітній платі, середня ставка податку (для нормативної середньої заробітної плати) складає 10%;

2. податок на фонд заробітної плати, ставка якого коливається в інтервалі від 18% до 30% фонду заробітної плати підприємства і збільшується відповідно до зростання розміру фонду заробітної плати, забезпечуючи прогресивність оподаткування споживання в цілому і перерозподіл податкового тягаря з малозабезпечених громадян на заможних; середня ставка податку (для підприємств, фонд заробітної плати яких в середньому на одного працівника не перевищує нормативну середню заробітну плату) становить 20%;

3. податок на додану вартість, за допомогою якого відбувається прогресивне оподаткування прибутку як складової частини доданої вартості і опосередковане регулювання цін; розмір цього податку складає від 25% до 44%, а базою обчислення є реалізаційні надходження підприємства за мінусом прямих матеріальних витрат.

Пpактичне значення одержаних результатів полягає в розробці й обгрунтуванні методичних рекомендацій щодо нових елементів механізму державного цінового регулювання в Україні. Окремі положення роботи бути використані при складанні доповідної записки у Міністерство економіки України “Про закономірності і наслідки розвитку інфляційних процесів та шляхи подолання виникших протирічь”.

Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки і пропозиції, що містить робота, виконані особисто автором.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на Всеукраїнській конференції “Економічні реформи в Україні: позиція молоді” (Київ, 1998), що проводилася спільно Національним Банком України, Київським університетом імені Тараса Шевченка та Міжнародним центром перспективних досліджень, а також знайшли своє відображення в щоквартальних оглядах у межах комплексної теми НДЕІ Мінекономіки: “Розробка науково - методичних рекомендацій щодо факторного аналізу та підготовка щоквартальних оглядів, механізмів попередження негативних тенденцій економічного розвитку” за 1997 - 1998 рр.

Публікації за результатами досліджень. За результатами дослідження у фахових виданнях опубліковано 20 особисто виконаних робіт загальним обсягом 7,6 друкованих аркушів.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Робота викладена на 148 сторінках машинописного тексту, включає 31 таблицю, 9 рисунків, 28 формул, список використаних джерел із 93 найменувань.

Короткий зміст дисертації. У вступі обгрунтовується актуальність , визначення мети, завдань, предмету і об'єкту дослідження, наукова новизна і практичне значення дисертації.

У першому розділі розглянуті теоретичні основи процесу ціноутворення, механізму виникнення й розвитку інфляції та державного регулювання ціми процесами на різних типах ринків.

У другому розділі проведений аналіз існуючої системи ціноутворення, причин і особливостей розвитку інфляції, а також переваг і недоліків сучасного механізму державного регулювання цін в Україні.

У третьому розділі викладено концепцію побудови механізму державного регулювання цін в сучасних макроекономічних умовах України, що включає елементи опосередкованого регулювання. Обгрунтовано пропозиції щодо реформування податково - бюджетної системи як одного з головних чинників ціноутворення.

У висновках узагальнено результати дослідження та систематизовано основні висновки і пропозиції щодо побудови механізму державного регулювання цін в Україні.

Основні положення дисертаційної роботи

Існуючий в Україні механізм державного регулювання цін працює, в цілому, незадовільно, що обумовлює значні темпи інфляції і загострення соціально-економічних проблем в останні роки.

Серед визначальних чинників інфляції в Україні слід виділити наступні:

монополізм або монопольна поведінка більшості економічних суб'єктів;

домінування витратного способу формування ціни;

зниження обсягів виробництва;

значний розмір дефіциту зведеного державного бюджету, що покривався або емісійним шляхом, або за рахунок зростання державного боргу, або шляхом скорочення соціальних витрат держави;

збільшення ставок відсотків по внутрішніх та зовнішніх державних позиках і витрат на обслуговування державного боргу в структурі витрат державного бюджету;

надмірне і нерівномірне податкове навантаження на економічних суб'єктів.

В роботі розглядаються дві форми можливого впливу на цінову динаміку, а саме ринкова саморегуляція, що реалізується на основі досягнення рівноваги між платоспроможним попитом і пропозицією товару чи послуги та суб'єктивне регулювання цін, що відбувається у вигляді як свідомих цілеспрямованих заходів з боку державних органів, так і стихійних дій окремих представників законодавчої й виконавчої влади, спрямованих на захист інтересів окремих соціальних груп або галузей економіки (окремих підприємств).

Державне регулювання цін реалізується у формах:

адміністративного (прямого) регулювання;

опосередкованого (непрямого) регулювання через вплив на попит і пропозицію.

Різним формам цінового регулювання властиве використання відповідних регулюючих методів. Табл.1 ілюструє наслідки використання однакових регулюючих методів у різних ринкових моделях і доводить тезу про те, що застосування однакових регулюючих заходів в різних макроекономічних умовах призводить до принципово протилежних наслідків.

Наприклад, покриття дефіциту державного бюджету можливо у відповідності з різними шляхами: емісійним, за рахунок зовнішніх або внутрішніх позик, шляхом обмеження державних витрат, за рахунок стимулювання вітчизняного товарного виробництва, що призводить до зростання податкових надходжень.

Використання внутрішніх позик з метою покриття поточного бюджетного дефіциту і зростання державних інвестицій, що обумовлює стимулювання сукупного платоспроможного попиту, в конкурентній ринковій економіці призводить до позитивних наслідків (приклад “великої депресії” 1929 - 1933 років).

Таблиця 1

Наслідки використання окремих методів цінового регулювання

Регулюючі методи	Моделі ринку з домінуванням монополізму	Моделі ринку з домінуванням конкуренції
	позитивні наслідки	негативні наслідки	позитивні наслідки	негативні наслідки
підтримка валютного курсу національної грошової одиниці	стабільні ціни імпортних товарів, подолання психологічного фактору інфляції, стимулювання заощаджень та інвестицій	руйнація неконкурентного вітчизняного виробництва	стабільні ціни імпортних товарів, подолання психологічного фактору інфляції, стимулювання заощаджень та інвестицій	зростання відносно дешевого імпорту
девальвація національної грошової одиниці	стимулювання експорту, тимчасове пожвавлення виробництва	зростання цін імпортних товарів, зниження обсягу заощаджень, втрата довіри інвесторів	стимулювання експорту, тимчасове пожвавлення виробництва	зростання цін імпортних товарів, зниження обсягу заощаджень, втрата довіри інвесторів
лібералізація зовнішньо-економічних відносин	цінова конкуренція між іноземними та вітчизняними підприємствами	падіння неконкурентноспроможного виробництва, інфляція витрат	тенденція зниження цін і витрат виробництва	зростання відносно дешевого імпорту
протекціонізм	тимчасова стабілізація обсягів виробництва, обмеження безробіття	зростання витрат, стагфляція, зниження експорту	скорочення відносно дешевого імпорту	обмеження відносно дешевої пропозиції товарів для споживачів
стимулюван-ня зростання доходів	зростання платоспромож- ного пjпиту, тимчасове збільшення обсягу реалізації	інфляція попиту, падіння виробництва	зростання платоспроможного попиту, стимулювання виробництва	інфляція попиту
обмеження доходів	тимчасове подолання інфляції попиту	обмеження плато-спроможного попиту, руйнація виробництва, інфляція витрат	подолання інфляції попиту	обмеження платоспроможного попиту
покриття бюджетного дефіциту за рахунок емісії	своєчасність соціальних виплат, тимчасове стимулювання виробництва та експорту	інфляція попиту, зниження обсягу заощаджень та інвестицій	своєчасність соціальних виплат, тимчасове стимулювання виробництва та експорту	інфляція попиту, зниження обсягу заощаджень та інвестицій
покриття бюджетного дефіциту за рахунок позик	своєчасність соціальних виплат, обмеження інфляції попиту	зростання державного боргу, відкладена інфляція	зростання вироб-ництва за рахунок стимулювання попиту	зростання державного боргу
досягнення збалансованості бюджету за рахунок скорочення витрат	обмеження дер-жавного боргу, тимчасове подолання інфляції	скорочення дота-цій промисловості та соціальних ви-плат, падіння ви-робництва, зрос-тання безробіття	обмеження державного боргу, подолання інфля-ції, зростання інвестицій і зайнятості	скорочення дотацій промисловості та соціальних виплат

Зростання державного боргу з метою покриття бюджетного дефіциту в економіці з домінуванням монопольної поведінки суб'єктів господарювання (приклад сучасної української економіки) призводить лише до загострення бюджетного дефіциту та інших негативних результатів.

Обмеження державних видатків з метою досягнення бездефіцитності або навіть профіциту державного бюджету, що використовувалося у 1990 - 1997 роках у деяких країнах Латинської Америки та Південно - Східної Азії, стало позитивним фактором зростання ВВП і обмеження рівня інфляції в більшості з них в цей період.

Використання аналогічних методів в Україні призвело, в першу чергу, до суттєвого зниження витрат держави на науку, охорону здоров'я, соціальний захист тощо і руйнації цих стратегічних сфер розвитку будь-якої держави.

Отже, однакові методи державного регулювання цін в різних ринкових моделях працюють по-різному. Тому вибір ефективних методів цінового регулювання визначальною мірою залежить від сучасного макроекономічного становища держави.

Ринкова саморегуляція як форма цінового регулювання у чистому вигляді не існує в жодній із сучасних економічних моделей, проте окремі її складові використовувалися різними державами переважно в період становлення товарного виробництва на ранніх етапах формування ринкових відносин.

Адміністративне регулювання є наступною формою державного регулювання цін, що використовувалася в Україні за часів існування СРСР. Слід зазначити, що ця форма, попри всі її недоліки, забезпечувала відносно стабільний рівень цін на протязі багатьох десятиліть. Чи не єдиним негативним наслідком її використання був хронічний дефіцит окремих споживчих товарів, що обумовлювався як вадами планування, так і, в першу чергу, пріоритетами держави на капітальне будівництво, оборону і виробництво в першу чергу засобів виробництва за рахунок предметів споживання. Криза на споживчому ринку на початку 90-х років обумовила відмову від подальшого використання цієї форми державного цінового регулювання.

Домінуюча в сучасній Україні форма цінового регулювання має умовну назву “захист інтересів окремих соціальних груп”, що зумовлено, в першу чергу, відсутністю цілеспрямованого і поміркованого механізму державного регулювання цін і наявністю окремих невпорядкованих і суперечливих заходів, спрямованих на досягнення певних результатів під впливом зацікавлених соціальних груп.

Так, під впливом МВФ і підприємств - імпортерів в останні роки проводиться політика, спрямована на стабілізацію курсу національної грошової одиниці. Реалізація цієї політики відбувається за рахунок уповільнення зростання грошової маси, скорочення бюджетних витрат і, зокрема, обмеження грошових доходів населення.

Паралельно, під впливом зацікавлених національних товаровиробників - монополістів (наприклад, Запорізького автозаводу) реалізується протекціоністська політика, спрямована на обмеження імпорту автомобілів з метою стимулювання вітчизняного їх виробництва.

Вищенаведені заходи (штучне обмеження доходів населення і протекціонізм по відношенню до автомобільної промисловості) формують антагоністичне протиріччя: обмеження доходів пригнічує платоспроможний попит, що обумовлює падіння вітчизняного виробництва і зводить нанівець протекціоністські заходи в автомобільній галузі.

Одним з домінуючих в Україні методів державного регулювання цін є скорочення бюджетного дефіциту. Його реалізація відбувається за рахунок надмірного податкового навантаження на економічних суб'єктів, обмеження бюджетних дотацій підприємствам, свідомої затримки соціальних виплат населенню, зростання зовнішнього й внутрішнього державного боргу.

Ціна державних позик в умовах незмінних параметрів бюджету стабільно зростала до серпня 1998 року (табл.2), коли, внаслідок неспроможності держави виконувати свої зобов'язання, в Україні відбулося фактичне замороження внутрішнього боргу.

Таблиця 2

Динаміка доходності ОВДПа протязі другого кварталу 1998 року

Дата аукціону	30.04.98	29.05.98	30.06.98
Термін обігу, днів	191	275	338	361	89	294	327	362	135	266	287	364
Доходність, % річних	45	48	48	49	58	55	56	53	69	66	-	-

Примітка. (-) аукціон не відбувся.

Зростання доходності операцій по кредитуванню дефіциту державного бюджету стало також негативним фактором руйнації вітчизняного товарного виробництва за рахунок відтоку кредитних ресурсів комерційних банків із реального сектору економіки до спекулятивного ринку державних боргових зобов'язань.

Обслуговування державного боргу стає все більш вагомою статтею бюджетних витрат (бюджетом 1998 року на це передбачено 11,8% всіх витрат - більше, ніж витрати на освіту, охорону здоровя, науку й спорт разом) і визначальним фактором інфляції найближчих років.

Аналіз поширених в Україні регулюючих методів дає підстави стверджувати, що вектор реформування існуючого механізму цінового регулювання має бути спрямований в напрямку використання методів опосередкованої форми державного регулювання цін, що передбачають обмеження монопольної поведінки підприємств і створення для них конкурентних умов, стимулювання платоспроможного попиту за рахунок зростання доходів населення, запровадження системи стимулюючого оподаткування та застосування інших опосередкованих методів впливу на процес ціноутворення.

Ціноутворення є багатофакторним процесором, тому межі дисертаційної роботи є надто вузькими для обгрунтування відмінного від існуючого механізму державного регулювання цін, що передбачає використання комплексу взаємопов'язаних регулюючих методів. У зв'язку з цим найбільшу увагу в роботі приділено складовим податково-бюджетного регулювання як одного з головних чинників процесу ціноутворення.

Новими елементами механізму державного регулювання цін, що пропонуються автором, є:

податкова реформа, що передбачає введення трьох прямих податків та будь - яку кількість непрямих, сукупна питома вага яких не повинна перевищувати 10% податкових надходжень;

формування збалансованого державного бюджету за рахунок стимулювання вітчизняного товарного виробництва і відповідного розширення бази оподаткування.

Алгоритм розрахунку основних податків у новій податковій системі наведений у таблиці 3.

Аналіз практичних наслідків застосування запропонованої методики обчислення основних податків був проведений у різних секторах української економіки - на швейному підприємстві та в банківській установі.

Вибір саме цих підприємств був обумовлений тим, що легка промисловість (представником якої є підприємство швейного виробництва) є однією з галузей української економіки, що демонструють найбільші темпи падіння обсягів виробництва. Банківська ж установа, навпаки, є представником одного з небагатьох відносно стабільних секторів економіки.

Структура ціни товарів і послуг окремих підприємств, що формується внаслідок використання запропонованої методики розрахунку основних податків у порівнянні з існуючою практикою оподаткування наведена у таблиці 4.

Згідно проведених розрахунків, використання нової методики обчислення основних податків має забезпечити наступні зміни в ціновій структурі розглянутих секторів економіки України:

питома вага “чистої” заробітної плати в ціновій структурі як швейного виробництва, так і банківської установи має зрости, що є фактором неемісійного підвищення платоспроможного попиту;

питома вага чистого прибутку в ціновій структурі швейного підприємства має збільшитись на фоні відповідного зменшення цього показника в банківській установі, що відповідає принципу паритетності оподаткування;

податкова складова цінової структури швейного підприємства має знизитись паралельно зі збільшенням податкового навантаження на банківську установу;

питома вага матеріальних та інших витрат в короткостроковому часовому інтервалі залишається незмінною, проте в довгостроковому періоді очікуване зростання обсягів товарного виробництва має стати фактором зниження матеріальних витрат у відповідності з ефектом масштабу виробництва.

Таблиця 3

Алгоритм розрахунку основних податків у новій податковій системі

Назва податку	Ставки	Формули для розрахунку	Умовні позначення
Подоходний податок з фізичних осіб	0 - 40 %	ПП = 15 З / Зс - 5, якщо З Зс (1) ПП = 2 З / Зс + 8, якщо З Зс (2)	ПП - розмір ставки подоходного податку, % З - нарахована зарплата, грн. Зс - нормативна середньомісячна зарплата, грн.
Податок на фонд заробітної плати підприємств	18 - 30%	ПФЗП=ПФЗП(б)/(1-Y)= = 18 / (1 - Y) (3) Y = ПП / ФЗП (4)	ПФЗП - розмір ставки ПФЗП, % ПФЗП(б) - базова ставка ПФЗП = 18% Y - питома вага ПП в загальному фонді заробітної плати на підприємстві, виражена в частках одиниці ПП - сума ПП, нарахована на заробітну плату підприємства й перерахована до бюджету, грн. ФЗП - фонд заробітної плати (загальна сума заробітної плати, нарахованої на підприємстві), грн.
Податок на додану вартість	25 - 44%	ПДВ = 0,25 К (5) ПДВ=0,25(1+((1-0,25) Д-ФЗП-ПФЗП)/Д) (6) ПДВ=0,25КД (7) ПДВ=0,25Д(1+((1- -0,25)Д-ФЗП- - ПФЗП)/Д) (8) ПДВ=0,25(1,75Д- -ФЗП-ПФЗП) (9)	ПДВ - ставка податку на додану вартість, часток од. Д - додана вартість, грн. К - регулюючий коефіцієнт, од. ПДВ - сума податку на додану вартість, грн.

Таблиця 4

Структура ціни швейного виробництва і банківської установи

в існуючій і новій податковій системі

	існуюча система	нова система
Швейне виробництво	грн.	%	грн.	%
матеріал	83,33	30,9%	100,00	37,1%
ПДВ на матеріал	16,67	6,2%	0,00	0,0%
інші витрати	29,16	10,8%	35,00	13,0%
ПДВ на інші витрати	5,84	2,2%	0,00	0,0%
нарахована заробітна плата	25,00	9,3%	25,00	9,3%
подоходний податок при середній ЗП	3,38	1,3%	2,50	0,9%
"чиста" заробітна плата	21,63	8,0%	22,50	8,3%
нарахування на зарплату з підприємства	12,75	4,7%	5,00	1,9%
прибуток	51,83	19,2%	-	-
податок на прибуток	15,55	5,8%	0,00	0,0%
чистий прибуток	36,28	13,5%	43,30	16,1%
ПДВ на вироб	44,92	16,7%	61,19	22,7%
продажна ціна	269,49	100,0%	269,49	100,0%
додана вартість	-	-	157,00	-
регулюючий коефіцієнт К	-	-	1,56	-
податки, що сплачує підприємство і працівники	76,59	28,4%	68,69	25,5%
матеріальні та інші витрати	135,00	50,1%	135,00	50,1%
"чиста" заробітна плата	21,63	8,0%	22,50	8,3%
чистий прибуток	36,28	13,5%	43,30	16,1%
РАЗОМ	269,49	100,0%	269,49	100,0%
	існуюча система	нова система
філія АППБ "АВАЛЬ"	тис.грн.	%	тис.грн.	%
сплачені відсотки	682,3	32,1%	682,3	32,1%
оренда	100,2	4,7%	100,2	4,7%
господарські та інші витрати	209,9	9,9%	209,9	9,9%
нарахована заробітна плата	212,8	10,0%	212,8	10,0%
подоходний податок	38,3	1,8%	31,5	1,5%
"чиста" заробітна плата	174,5	8,2%	181,3	8,5%
нарахування на зарплату з підприємства	101,7	4,8%	44,7	2,1%
ПДВ	0,0	0,0%	430,0	20,3%
податок на прибуток	244,7	11,5%	0,0	0,0%
чистий прибуток	570,9	26,9%	442,6	20,9%
ціна = валовий доход за період	2122,5	100,0%	2122,5	100,0%
додана вартість	-	-	1130,1	-
регулюючий коефіцієнт К	-	-	1,52	-
податки, що сплачує підприємство і працівники	384,7	18,1%	506,2	23,9%
операційні, господарські та інші витрати	992,4	46,8%	992,4	46,8%
"чиста" заробітна плата	174,5	8,2%	181,3	8,5%
чистий прибуток	570,9	26,9%	442,6	20,9%
РАЗОМ	2122,5	100,0%	2122,5	100,0%

Дефіцит державного бюджету України останніми роками покривався або за рахунок емісії, що провокувало інфляцію попиту, або за рахунок позик, що призводило до зростання державного боргу і перетворювало поточну інфляцію на відкладену, або за рахунок скорочення соціальних витрат бюджету.

Оздоровлення цінової структури, що має відбутися внаслідок використання нової методики обчислення основних податків, має стати передумовою для іншого шляху покриття дефіциту, а саме збільшення податкових надходжень за рахунок зростання обсягів вітчизняного товарного виробництва. Запропоновані нові елементи податкової системи мають підвищити неемісійним шляхом сукупний платоспроможний попит і частку чистого прибутку в галузях матеріального виробництва, що є необхідною передумовою економічного зростання.

Слід зазначити, що нові елементи податкової системи не спрямовані на зниження податкових надходжень держави, що відбулося б в разі зниження податкових ставок в межах існуючої податкової системи. Запропоновані нові елементи податкової системи спрямовані на посилення регулюючої і стимулюючої функції податків на відміну від існуючої системи, що виконує переважно лише фіскальну функцію.

Висновки і пропозиції

1)Аналіз причин і особливостей розвитку інфляційного процесу дає змогу виділити наступні взаємопов'язані чинники інфляції в Україні:

монополізм або монопольна поведінка більшості економічних суб'єктів;

домінування витратного способу формування ціни;

зниження обсягів виробництва;

значний розмір дефіциту зведеного державного бюджету, що покривався або емісійним шляхом, або за рахунок зростання державного боргу, або шляхом скорочення соціальних витрат держави;

збільшення ставок відсотків по внутрішніх та зовнішніх державних позиках і витрат на обслуговування державного боргу в структурі витрат державного бюджету;

надмірне і нерівномірне податкове навантаження на економіку.

2)Державне регулювання цін реалізується у формах:

адміністративного (прямого) регулювання;

опосередкованого (непрямого) регулювання.

Кожна з вищенаведених форм передбачає використання відповідних регулюючих методів.

3) Однакові методи державного регулювання цін в різних ринкових моделях працюють по-різному. Тому вибір державою ефективних методів цінового регулювання визначальною мірою залежить від сучасної ринкової моделі.

4) Система адміністративного цінового регулювання часів СРСР, попри всі її недоліки, забезпечувала відносно стабільний рівень цін на протязі багатьох десятиліть. Криза на споживчому ринку на початку 90-х років обумовила відмову від подальшого використання цієї форми державного цінового регулювання.

5) Оцінка методів державного регулювання цін, що використовуються в Україні, дозволяє зробити наступні зауваження:

а)використання методів кредитно-грошової політики, що передбачали обмеження темпів грошової емісії, підтримку валютного курсу національної грошової одиниці, поступове зниження облікової ставки, розвиток ринку державних боргових зобов'язань, попри всі їх недоліки, стало визначальним фактором зниження темпів інфляції на протязі 1995 - 1997 років;

б)значне скорочення бюджетного дефіциту у 1995 - 1996 роках стало наступним антиінфляційним методом державного регулювання цін. Його реалізація відбувалася за рахунок надмірного податкового навантаження на економічних суб'єктів, свідомої затримки соціальних виплат населенню, обмеження бюджетних дотацій підприємствам, зростання зовнішнього й внутрішнього державного боргу. Проте у 1997 році бюджетний дефіцит значно зріс, що пояснюється стійкою тенденцією до зниження обсягів виробництва та відповідним обмеженням бази оподаткування, стабільним зростанням витрат на обслуговування державного боргу, що є наслідком зростання його сукупного розміру.

6) Усвідомлюючи стратегічний шлях України до конкурентної ринкової моделі, що передбачає домінування непрямих методів регулювання, вектор реформування механізму цінового регулювання має бути спрямований в напрямку використання опосередкованих методів державного регулювання цін, що передбачають обмеження монопольної поведінки підприємств і створення для них конкурентних умов, стимулювання платоспроможного попиту за рахунок зростання доходів населення, запровадження системи стимулюючого оподаткування та застосування інших опосередкованих методів впливу на процес ціноутворення.

7) Новими елементами механізму державного регулювання цін, що пропонуються, є:

формування збалансованого державного бюджету за рахунок стимулювання вітчизняного товарного виробництва і відповідного розширення бази оподаткування;

податкова реформа, що передбачає введення трьох прямих податків та будь - яку кількість непрямих, сукупна питома вага яких не повинна перевищувати 10% податкових надходжень. Прямі податки:

а)прогресивний подоходний податок з фізичних осіб, ставка якого коливається в межах від 0% до 40% в залежності від рівня середньої заробітної плати в країні;

б)прогресивний податок на фонд заробітної плати підприємства, ставка якого пов'язана з середнім рівнем заробітної плати працівників підприємства і коливається в межах від 18% до 30%;

в)податок на додану вартість, за допомогою якого відбувається прогресивне оподаткування прибутку як складової доданої вартості. Базою обчислення даного податку є додана вартість у класичному значенні цього терміну, тобто реалізаційні надходження підприємства за мінусом прямих матеріальних витрат. Ставка податку коливається в межах від 25% до 44%.

8) Практичне виконання даних пропозицій дасть змогу:

досягти рівномірного податкового навантаження в різних секторах економіки;

стимулювати процес капіталоутворення на фоні зниження податкового навантаження в галузях матеріального виробництва;

підвищити частку “чистої” заробітної плати в ціновій структурі товарів і послуг;

стимулювати сукупний платоспроможний попит, за рахунок чого

створити передумови для зростання обсягів виробництва і збалансування державного бюджету - одного з визначальних факторів інфляції в Україні.

Перелік опублікованих робіт по темі дисертації

Гладких Д.М. Вплив грошово - кредитної політики держави на процес стабілізації цін в Україні//Збірник статей молодих учених. - Київ: Науково - дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. - 1997. - вип. № 3. - с.54 - 60.

Гладких Д.М. Вплив податкової політики держави на абсолютний рівень бюджетних надходжень//Збірник статей молодих учених. - Київ: Науково - дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. - 1997. - вип. № 4. - с.23 - 28.

Гладких Д.М. Бюджетний дефіцит як визначальний чинник інфляції в 1998 році//Збірник статей молодих вчених. - Київ: Науково - дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. - 1998. - вип. № 5. - с.78 - 84.

Гладких Д.М. Якою має бути податкова система в Україні//Регіональні перспективи. - 1998. - № 1(2). - с.20 - 24.

Гладких Д.М. Бюджетний дефіцит як фактор інфляції//Економіка України. - 1998. - № 11. - с.37 - 41.

Гладких Д.М. Инфляция и банки: взаимное влияние//Бизнес - Информ. - 1998. - № 1. - с.60 - 62.

Гладких Д.М. Доминирующие методы ценообразования в Украине//Бизнес - Информ. - 1998. - № 7. - с.67 - 69.

Гладких Д.М. Определяющие факторы инфляции в 1998 году//Бизнес - Информ. - 1998. - № 10. - с.73 - 75.

Гладких Д.М. Вплив державної політики доходів на рівень цін//Банківська справа. - 1998. - № 1. - с. 12 - 15.

Гладких Д.М. Держава як суб'єкт цінового регулювання //Банківська справа. - 1998. - № 4. - с. 53 - 59.

Гладких Д.М. Національний банк України як суб'єкт цінового регулювання //Банківська справа. - 1998. - № 6. - с. 36 - 37.

Гладких Д.М. Державний борг як фактор інфляції//Вісник НБУ. - 1998. - № 7. - с.26 - 28.

Гладких Д.М. Облікова ставка і ціна кредитних ресурсів//Вісник НБУ. - 1998. - № 8. - с.38-39.

Гладких Д.М. Реформування вітчизняної економіки: позиція молоді (нотатки з конференції)//Вісник НБУ. - 1998. - № 9. - с.44.

Гладких Д.М. Пріоритети кредитної політики комерційних банків//Вісник НБУ. - 1998. - № 10. - с.39 - 41.

Гладких Д.М. Міжбанківський ринок кредитних ресурсів: динаміка та основні тенденції//Вісник НБУ. - 1998. - № 12. - с.29 - 30.

Гладких Д.М. Залучені кошти комерційних банків: структура і динаміка зростання//Вісник НБУ. - 1999. - № 1. - с.49 - 51.

Гладких Д.М. Ціноутворюючі фактори ринку кредитних ресурсів//Вісник НБУ. - 1999. - № 2. с. 35 - 38.

Гладких Д.М. Цінова структура банківських послуг і кредитних ресурсів в Україні//Вісник НБУ. - 1999. - № 3. - с.50 - 51.

Гладких Д.М. Грошові доходи населення як фактор ринку кредитних ресурсів//Вісник НБУ. - 1999. - № 4. - с.17-19.

Анотація

Гладких Д.М. Форми і методи державного регулювання цін. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. Київ, 1998.

Робота присвячена питанням методики державного регулювання процесом ціноутворення в Україні.

Основні результати дослідження знайшли відображення в практичних рекомендаціях по використанню окремих елементів механізму державного регулювання цін, що лежать у площині податково-бюджетної політики держави.

Ключові слова: ціноутворення, інфляція, державне регулювання цін, оподаткування.

Аннотация

Гладких Д.М. Формы и методы государственного регулирования цен. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономикой. Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики Украины. Киев, 1999.

В работе рассматриваются две формы возможного влияния на ценовую динамику, а именно рыночная саморегуляция и субъективное регулирование цен, осуществляемое в виде как целенаправленных мер со стороны государственных органов, так и стихийных действий отдельных представителей законодательной и исполнительной власти, направленных на защиту интересов отдельных социальных групп или отраслей экономики.

Государственное регулирование цен реализуется в формах административного (прямого) регулирования путем директивного ценообразования либо жесткого нормирования отдельных элементов в рамках ценовой структуры: материальных затрат, зарплаты, прибыли, рентабельности; опосредованного (косвенного) регулирования через влияние на спрос и предложение. Каждая из вышеназванных форм оперирует определенными регулирующими методами.

В работе определен перечень методов, эффективных для использования в переходной к рынку модели экономики, с учетом доминирования монопольного поведения большинства экономических субъектов, и неэффективность использования других регулирующих методов как приводящих к негативным конечным результатам в условиях данной модели.

Доминирующая в современной Украине форма ценового регулирования характеризуется отсутствием целенаправленного и взвешенного механизма государственного регулирования цен и наличием отдельных неупорядоченных и противоречивых мер, направленных на достижение определенных результатов под воздействием заинтересованных социальных групп: искусственного ограничения доходов и платежеспособного спроса населения, протекционизма по отношению к отечественным монополиям, ограничения внешней торговли, лоббирования интересов отдельных экономических субъектов.

Анализ распространенных в Украине регулирующих методов дает основания утверждать, что вектор реформирования существующего механизма ценового регулирования должен быть направлен в сторону использования методов опосредованной формы государственного регулирования цен, которая предполагает, в частности, ограничение монопольного поведения предприятий и создание для них конкурентных условий хозяйствования, стимулирование платежеспособного спроса за счет роста доходов населения, внедрение системы стимулирующего налогообложения, а также использование других опосредованных методов влияния на процесс ценообразования.

Среди определяющих факторов инфляции в Украине на протяжении последних лет одну из ведущих позиций занимает дефицит государственного бюджета, который покрывался за счет дополнительной денежной эмиссии либо путем роста объема внутренних и внешних займов, а также за счет сокращения социальных и других стратегически важных для государства расходов (наука, образование, здравоохранение).

Концепция стабилизации ценовой динамики, сформулированная в работе, предполагает использование методов налогово-бюджетного регулирования и состоит в уменьшении налоговой нагрузки на заработную плату и ее выравнивании между отдельными секторами экономики, социально незащищенными и обеспеченными слоями населения, стимулировании совокупного платежеспособного спроса, достижении бюджетной сбалансированности за счет стимулирования отечественного товарного производства.

В диссертации разработаны основные элементы системы регулирующего и стимулирующего налогообложения и методика расчета основных налогов.

Апробация результатов использования предложенной методики расчета основных налогов была проведена на швейном предприятии и в банковском учреждении. Выбор именно этих предприятий был обусловлен тем, что легкая промышленность (представителем которой является швейное предприятие) является одной из наиболее депрессивных отраслей экономики Украины. Банковский же сектор является одним из немногих относительно стабильных секторов экономики, что обусловлено, в первую очередь, отсутствием разрушительного влияния на него налога на добавленную стоимость в его нынешнем виде.

Проведенный в работе анализ практических результатов использования предложенных методов опосредованного влияния на процесс ценообразования дает основания утверждать, что их внедрение должно обеспечить реструктуризацию элементов ценовой структуры, снижение налоговой нагрузки на заработную плату, повышение удельного веса “чистой” заработной платы в ценовой структуре, рост совокупного платежеспособного спроса, стимулирование процесса капиталообразования предприятий сферы материального производства, что в совокупности создает необходимые предпосылки для экономического роста и достижения сбалансированности государственного бюджета.

Ключевые слова: ценообразование, инфляция, государственное регулирование цен, налогообложение.

Annotation

Gladkikh D.M. Forms and Methods of the State Price Regulation. - Manuscript. Candidate of Economic Science Dissertation on the speciality 08.02.03 - organisation of management, planning and regulation of the economy. Scientific-Research Economic Institute of the Ministry of the Economy of Ukraine. Kyiv, 1999.

The paper considers methodological aspects of the state price regulation in Ukraine. The main results of the paper are reflected in practical recommendations for applying some elements of the state price regulation mechanism in the sphere of the fiscal and budgetary policy of the state.

Keywords: price formation (determination), state price regulation, inflation, taxation.

Размещено на Allbest.ru

...