Економіка Кіровоградської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет кораблебудування

Імені адмірала Макарова

Кафедра економічної теорії

Реферат

на тему: "Економіка Кіровоградської області"

Виконала: студентка гр..1441

Політова Вікторія

Перевірив: Ришняк. Н.М

Миколаїв 2013

Зміст

1. Економіко-географічне положення області

2. Оцінка природних умов і ресурсів

3. Характеристика населення і трудових ресурсів

4. Спеціалізація господарства(промисловості, сільського господарства)

5. Економічні зв'язки з іншими областями, країнами

6. Промислові міста, вузли

7. Проблеми та перспективи розвитку

Список використаної літератури

1. Економіко-географічне положення області

Кіровоградська область - область в центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року.

Розташована у центрі України, у межиріччі Дніпра і Південного Бугу у південній частині Придніпровської височини. Практично вся територія області розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями України. Примітно, що в селищі Добровеличківка розташовується географічний центр України.

Область налічує 21 адміністративний район, 12 міст, із яких 4 міста - обласного значення, 27 селищ міського типу, 991 сільські населені пункти.

Кіровоградська область по структурі економіки є аграрно-індустріальною.

У структурі валового випуску продукції займають:

· сільське господарство - 32,1 %

· промисловість - 28,1 %

· транспорт і зв'язок - 11,6 %

· житлово-комунальне господарство - 5,1 %

· інші галузі матеріального і нематеріального виробництва - 23,1 %

2. Оцінка природних умов і ресурсів

Більша частина території району - хвиляста рівнина, розчленована ярами, балками і річками. Клімат помірно континентальний, теплий, на півдні - недостатньо зволожений, сприятливий для розвитку багатогалузевого сільського господарства. В структурі природно-ресурсного потенціалу найважливішими є земельні ресурси.

Земельні угіддя характеризуються високою родючістю і розораністю. Ґрунти переважно чорноземи. Водночас, у районі найвищий рівень еродованості земель, який місцями досягає 50 %. Це ускладнює господарське використання території.

Водними ресурсами район забезпечений недостатньо, хоча тут протікають Дніпро, Південний Буг, багато малих рік. Є незначні запаси лікувальних вод.

Серед мінеральних ресурсів району важливе місце належить покладам бурого вугілля (частина Дніпровського буро-вугільного басейну): воно видобувається поблизу міст Олександрія та Ватутіне (обсяги видобутку незначні і не перевищують 0,5 млн. т).

Невеликі запаси торфу мають місцеве значення. У східній частині Кіровоградської області знаходяться поклади уранових руд. У південно-західній частині району, в Побужжі, розвідано хромітові та нікелеві руди. Ведуться підготовчі роботи до експлуатації Кіровоградського залізорудного району.

Є тут і поклади графіту (Завалівське родовище), значні запаси будівельних матеріалів - гранітів, габро, лабрадоритів, каолінів, вогнетривких глин. Кіровоградщина перспективна також на алмази.

3. Характеристика населення і трудових ресурсів

Розміщене по території нерівномірно, щільність його зменшується з півночі на південь, а середній її показник становить 51 особу/кмІ, сільського - 23 особи/кмІ.

Тривалі негативні демографічні процеси призвели до значного скорочення населення. Природний приріст тут - 7 %о і є значно нижчим від середнього в Україні. Ускладнюють ситуацію і постійні міграції населення за межі регіону. Тривалі негативні демографічні процеси призвели до деформації вікової структури населення (1/3 населення - пенсіонери) і зростання демографічного навантаження.

Рівень урбанізації невисокий, частка міського населення в загальній чисельності населення району становить 58 %. У регіоні 28 міст, серед яких переважають малі. Найбільші міста району - Кіровоград, Олександрія.

Економічно активне населення - 1,1 млн. осіб. Основна частка трудових ресурсів району зайнята у матеріальному виробництві, проте рівень зайнятості невисокий - не перевищує 65 %. Рівень безробіття - 10 % - один з найвищих в Україні, а рівень доходів населення - низький, що створює соціальну напругу в регіоні.

Етнічний склад населення досить однорідний. Українці становлять майже 90 %.

4. Спеціалізація господарства(промисловості, сільського господарства)

За рентабельністю аграрна галузь області має другий показник в Україні після Дніпропетровщини. Друге місце в Україні посідає Кіровоградщина і за рівнем урожайності зернових культур. У структурі сільськогосподарського виробництва переважає рослинництво (72%). Скорочуються посіви цукрового буряка, що вже призвело до зупинки частини цукрових заводів. Ці підприємства забезпечують обсяг сільськогосподарського виробництва на рівні 2627,2 млн. грн. (у цінах 2000 року), що складає 4,3% від обсягу сільськогосподарського виробництва України.

Предметом місцевої гордості є діяльність землевпорядників. Завдяки технічному переоснащенню цієї служби вдалося швидкими темпами провести розпаювання земельної власності колишніх колгоспів. Область має найвищий в Україні показник виданих актів на володіння землею - 97%.

В області нараховується 806 сільськогосподарських підприємств та 2451 фермерське господарство. Найбільш ефективними виявилися господарства, які мають середній розмір земельних площ. Спроба збереження великих господарств була невдалою, а господарювання в них виявилося менш прибутковим. Основними проблемами, які виникли в ході реалізації аграрної реформи, є несправедлива плата власникам за використання їхнього земельного паю орендарями, практика щорічного засівання площ культурами, які дають найшвидший прибуток (соняшник), проте в перспективі вичерпують можливості ґрунту, та використання новими власниками для виконання сільськогосподарських робіт найманої робочої сили не з числа жителів сільських регіонів Кіровоградщини.

Кіровоградська область здавна відома як регіон із добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого становить 73 %, тваринництва - 27 %.

Основні зернові культури, що вирощуються в області, - озима пшениця, ячмінь, соя, кукурудза на зерно, зернобобові, гречка та просо. Значне місце серед технічних культур займає соняшник і цукровий буряк.

У садівництві переважними напрямками є вирощування яблук, груш, слив, вишень і ягідних культур.

Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.

Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у загальному обсязі її виробництва в Україні становить: по соняшнику - 10 %, зернових і зернобобових - 6,7 %, цукровому буряку (фабричному) - 5,2 %, м'ясу - 3,0 %, молоку - близько 2,8 %.

Розведенням племінних коней займаються 2 кінні заводи і 2 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у племфермах - чистокровна верхова і українська верхова.

Площа зрошуваних земель у Кіровоградській області становить 51,3 тис. га, з них - 21,2 тис. га міжгосподарських систем

5. Економічні зв'язки з іншими областями, країнами

Область має розвинуту транспортну мережу.

Територію перетинають багаточисельні залізничні магістралі. Здійснюються в основному транспортні перевезення в напрямку Донбас-Карпати, що зв`язують важливі промислові та сільськогосподарські райони Півдня з Південним Заходом та Центром України. Експлуатаційна довжина колії - 944 км. З яких електрифіковано 601 км. Густота мережі залізних доріг - 38 км. на 1000 кв.км.

Кіровоградська область має 10 автомагістралей довжиною 728,7 км, які зв`язують Україну із країнами СНД, Центральної та Південної Європи. Густота автомобільних доріг складає 308,5 км на 1000 кв.км.

Авіаційні перевезення здійснюються державним підприємством авіакомпанії "Авіалінії України", а також міжнародною акціонерною компанією "УРГА"

Область має міжнародний телефонний зв`язок.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі імпорту займає Росія - 24,9 %. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області станом на 01.01.99 року становив 15390,4 тис. доларів США, понад 70% яких, це надходження у вигляді рухомого і нерухомого майна, а решта (біля 30%) - грошові внески.

Пріоритетними об'єктами інвестування залишаються підприємства машинобудування і металообробки, агропромислового комплексу, внутрішньої торгівлі, транспорту і кольорової металургії.

В області зареєстровано 180 підприємств за участю іноземних партнерів з 35 країн світу. Головним партнером Східної Європи є Болгарія (22 СП). У тому числі співзасновників з промислово розвинутих країн світу - США (15СП), Велика Британія - (5СП) та Італія (3 СП).

6. Промислові міста, вузли

Територія Кіровоградської області - це сукупність різних економічних елементів, а саме промислових вузлів, сільських господарств, та інших елементів.

В Кіровоградській області сформувалися два промислові вузли, а саме Кіровоградський і Олександрійський промислові вузли.

Кіровоградський промисловий вузол здебільшого спеціалізується на сільськогосподарському машинобудуванні і харчовій промисловості.

Олександрійський промисловий вузол спеціалізується на видобутку бурого вугілля і машинобудуванні. Розвинена видобувна промисловість. В Кіровоградській області видобувається хром, саме в цій області єдині в Україні поклади хромових руд - Середнє Побужжя. Ведучими в області є галузі, пов'язані з агропромисловим комплексом, тобто харчова промисловість, сільськогосподарське машинобудування й будівельна індустрія. Харчова промисловість дає близько 45% валової продукції області й представлена 11 цукровими заводами, 5 заводами з виробництва спиртних напоїв, рядом м'ясокомбінатів, маслозаводів і маслоробних підприємств

У зв'язку із сільськогосподарською спеціалізацією області, основним напрямком машинобудування є забезпечення потреб сільського господарства й переробної промисловості необхідною технікою й запасними частинами.

В сільському господарству області виробляється 31,5% валового національного продукту. В загальному об'ємі валової продукції сільського господарства частка області складає 4,1%, в тому числі рослинництво - 8,5%, тваринництво - 3,1%. Це свідчить про високий розвиток сільського господарства

7. Проблеми та перспективи розвитку

кіровоградський населення аграрний рентабельність

За останні 12 років декілька раз виникала і достатньо жваво обговорювалася громадськістю тема щодо можливої реорганізації територіально-адміністративного устрою країни, внаслідок якої Кіровоградська область припинить своє існування як окрема адміністративна одиниця. Підґрунтям для серйозного сприйняття ймовірності такого перебігу подій слугує очевидний факт: більшість районів так чи інакше тяжіє до інших великих центрів (Києва, Одеси, Дніпропетровська), а не до Кіровограда. Штучність утвореної 1939 року області дається взнаки до наших днів і не може бути подолана в найближчій перспективі.

Нинішня Кіровоградщина - одна з найбідніших областей в Україні з її непоправно зруйнованим промисловим виробництвом і достатньо здеградованим сільським господарством. Практично тут продовжуються процеси деурбанізації, які в окремих містечках набули незворотного характеру. Зменшення рівня народжуваності та подальше збільшення в області частки людей похилого віку матиме вкрай негативні наслідки як для економіки, так і для соціальної сфери області. Відсутність вкладень у капітальне будівництво (а будівництво - взагалі ахіллесова п'ята області) й високий рівень зношеності наявних споруд, доріг та інженерних комунікацій дає підстави для невтішних прогнозів і щодо можливості аварій та техногенних катастроф. Екологічні негаразди посилюватимуться разом із спробами реанімувати окремі застарілі виробництва.

Люмпенізація частини населення продовжуватиме живити злочинність, рівень якої принаймні не зменшиться в найближчі роки. Відбуватимуться процеси внутрішньо-української міграції населення з Кіровоградщини до інших, більш економічно благополучних територій. Можливості втілення в життя менш песимістичного сценарію розвитку подій залежать від негайного початку роботи в кількох напрямках.

По-перше, має бути проведено комплексний аналіз усіх вищезгаданих негативних тенденцій і розроблено реалістичну програму подолання частини з них. Деякі тенденції (як-то міграція та старіння населення) є неуникними і, відповідно, вимагають реорганізації підходів до соціальної сфери.

По-друге, слід визначити пріоритетні для економіки області галузі, на яких мусить бути зосереджена основна увага. На нашу думку, такою повинна бути зовсім не програма "Золото Кіровоградщини", яка має на меті видобування золота з достатньо проблемних родовищ, а програма, скерована на підтримку підприємств харчової та текстильної промисловості, реорганізацію підприємств машинобудівного комплексу та пошук інвесторів для вже наявних видобувних підприємств з тим, щоб вони випускали не лише сировину, але й готову продукцію.

По-третє, належить забезпечити можливості для реалізації приватної ініціативи. Взаємовідносини бізнес-влада, що в окремих випадках набули доконечно нераціональних форм, мають бути змінені, як повинна змінитись і сама система управління. Потребує підвищення і рівень реального самоуправління територіальних громад.

Список використаної літератури

1. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3 - К.: Видавничий центр "Академія", 2002. -

951 с.

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. - К.: Знання, 2004. - 535 с.

3. Трудовий потенціал Кіровоградської області: стан та перспективи розвитку: [колективна монографія] / За ред. М.В. Семикіної. - Кіровоград: ВАТ "Кіровоградське видавництво", 2008. - 304 с.

4. Статистичний щорічник Кіровоградської області за 2007 р. - Кіровоград, 2008. - 512 с.

Размещено на Allbest.ru