Франчайзинг як форма підприємницької діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

НТУ «ХПІ»

Кафедра організації виробництва та управління персоналом

Курсова робота

По курсу: «Економіка підприємництва»

На тему: «Франчайзинг як форма підприємницької діяльності»

Виконала:

Студентка 1-го курсу Гр. ЕК-42

Кравцова Ю. А.

Перевірив: проф. Погорєлов М.І.

Харків 2013р.

Зміст

Вступ

1. Франчайзинг

1.1 Сутність франчайзингу

1.2 Форми франчайзингу

1.2.1 Виробничий франчайзинг

1.2.2 Товарний франчайзинг

1.2.3 Сервісний франчайзинг

1.2.4 Франчайзинг бізнес-формату

1.2.5 Конверсійний франчайзинг

1.2.6 Корпоративний франчайзинг

1.3 Переваги та недоліки франчайзингу

1.3.1 Переваги системи франчайзингу для франчайзерів

1.3.2 Переваги системи франчайзингу для франчайзі

1.3.3 Недоліки системи франчайзингу для франчайзі

1.4 Поняття франчайзингового договору

1.4.1 Загальні положення договору

1.4.2 Припинення дії договору

1.4.3 Структура договору

1.4.4 Обов'язки сторін

2. Розрахунок економічних показників діяльності підприємтва «Макдоналдс-Суми»

2.1 Опис діяльності підприємства «Макдоналдс-Суми»

2.2 Аналіз рентабельності

3. Поради щодо покращення економічного стану підприємства «Макдоналдс-Суми»

Висновки

Список літератури

Вступ

Сьогодні в Україні вже нікого не здивувати товарами і послугами, позначеними відомими товарними знаками таких фірм як "Кока-Кола", "Адідас", "Ксерокс", "Шелл", "Макдональдс" та багатьох інших. Ці товарні знаки однозначно асоціюються у нас з певним виробником, які мають високу репутацію, і побічно вказують на високу якість товарів і послуг. Одним з ефективних каналів дистрибуції, за яким ці товари поширюються всередині країн і по всьому світу, є франчайзинг. Для нашої економіки франчайзинг є відносно новим явищем, у той час як у розвинутих країнах він сторіччями практикувався як засіб забезпечення споживачів суспільства в різних послугах. Привабливість франчайзингу полягає в наявності незаперечних переваг для обох учасників франчайзингових відносин. Для малих підприємств і індивідуальних підприємців він надає в розпорядження стабільний дохідний бізнес, для відомих фірм і компаній - можливість розширити й усталити свої позиції на ринку. Саме цим варто пояснити настільки широке поширення франчайзингу як у Європі, так і в Америці. Для багатьох підприємств франчайзинг став символом успіху в бізнесі, у тому числі і для деяких українських фірм, що зважилися на розвиток бізнесу за допомогою франчайзингу. В даний час розвиток українського підприємництва, у першу чергу малого, затрудняється підвищеними комерційними ризиками. Реалізація сучасних бізнес-проектів вимагає від підприємця широких знань в області керування, маркетингу, реклами й вміння враховувати особливості проекту. Відпрацьовування ефективної схеми і методів діловодства в кожному конкретному випадку вимагає великих тимчасових і матеріальних витрат. Організація бізнесу підприємства на умовах франшизи значно знижує підприємницький ризик, так як в цьому випадку відбувається використання уже відпрацьованого бізнесу, який довів свою ефективність. Таким чином, розвиток франчайзингу може виявитися однією з найбільш ефективних форм підтримки малого і середнього підприємництва, одним з можливих рішень такої важливої державної задачі.

В першому розділі курсової роботи будуть розглянуті основні поняття франчайзингу, його нормативне регулювання, а так само викладені основні переваги та недоліки. У другому розділі буде детально розглянуто франчайзинговий договір. У третьому розділі представлений аналіз франчайзингу в Україні, висвітлено основні проблеми, з якими зіткнеться франчайзинг в нашій країні.

Основні терміни:

Франчайзер - юридична або фізична особа, яка має високу репутацію на певному ринку, власний товарний знак, та уклала договір - франчайзинг - з іншим підприємством.

Франчайзі - юридична або фізична особа, якій надають право на ринок товарів або послуг франчайзера в певній галузі та території на основі франчайзингого договору.

Франшиза - ділова концепція, розроблена для використання в межах франшизної системи.

Роялті - періодичні виплати винагороди, встановлені пропорційно показниками діяльності, узгодженим сторонами договору.

1. Франчайзинг

1.1 Сутність франчайзингу

Важливим складовим елементом успіху є чітке і повне знання підприємцем суті франчайзингу, його різновидів, структури, переваг і можливих ризиків при його використанні. Франчайзинг може бути визначений як спосіб доставки продукції або послуг споживачеві, спосіб розвитку бізнесу і завоювання ринку на основі кооперації матеріальних та фінансових засобів і зусиль різних підприємств. Франчайзинг може розглядатися також і як угода, при якій виробник або одноосібний розповсюджувач продукту або послуги, захищених торговою маркою, дає ексклюзивні права на поширення на даній території своєї продукції або послуг незалежним підприємцям (роздрібним торговцям) в обмін на отримання від них платежів за умови дотримання технологій виробничих і обслуговуючих операцій. Суть франчайзингу полягає в підтримці та поширенні концепцій, які мають вагу і визнання на ринку, а також у тому, щоб допомогти підприємцям, бізнесменам та інвесторам, створити свою нову справу і диверсифікувати свою діяльність, уникнути ускладнень і нестійкості, супутніх новим починанням. Франчайзинг може бути визначений як спосіб доставки продукції або послуг споживачеві, спосіб розвитку бізнесу і завоювання ринку на основі кооперації матеріальних та фінансових засобів і зусиль різних підприємств. Франчайзинг може розглядатися також і як угода, при якій виробник або одноосібний розповсюджувач продукту або послуги, захищених торговою маркою, дає ексклюзивні права на поширення на даній території своєї продукції або послуг незалежним підприємцям (роздрібним торговцям) в обмін на отримання від них платежів (роялті) за умови дотримання технологій виробничих і обслуговуючих операцій.

1.2 Форми франчайзингу

Характер відносин між франчайзером і франчайзі в значній мірі залежить від виду франчайзингової угоди. В залежності від рівня ексклюзивності наданих прав франшиза поділяється на виключну (ексклюзивне право франчайзі використовувати франшизу на певній території) або невиключну, що передбачає можливість конкуренції на певній території кількох франчайзі однієї і тієї ж мережі і безпосереднього франчайзера. Як правило, великі міжнародні франчайзери використовують наступну схему розвитку франчайзингової мережі в тій чи іншій країні: на першому етапі створюється власне представництво, яке протягом декількох років, поряд з вивченням ринку, здійснює основну діяльність з використанням стандартних підходів, тим самим апробуючи його в нових умовах і, якщо це необхідно, адаптуючи. Якщо в результаті робиться висновок про відповідність бізнес-підходу компанії до умов ринку і про готовність місцевих компаній працювати по франшизі, представництво починає здійснювати пошук і відбір франчайзі, в повній мірі забезпечуючи підтримку і контроль їх діяльності без залучення головного офісу.

Залежно від змісту франшизи (франчайзингового пакета) виділяються такі види франчайзингу: виробничий, товарний, сервісний, франчайзинг бізнес-формату, конверсійний франчайзинг, корпоративний франчайзинг.

1.2.1 Виробничий франчайзинг

Виробничий франчайзинг передбачає передачу франчайзером запатентованих технологій і сировини для виробництва певного продукту. Найчастіше при цьому франчайзер виробляє і поставляє франчайзі певні інгредієнти, технологія виробництва яких не розголошується. Найбільшою мірою цей вид франчайзингу представлений у виробництві безалкогольних напоїв. Практично всі підприємства, які здійснюють розлив і упаковку продукції таких відомих компаній, як Coca-Cola, Pepsicola та інші, що здійснюють свою діяльність у рамках виробничого франчайзингу. При цьому франчайзер продає франчайзі необхідні для виробництва концентрати. Франчайзі потім розподіляє готову продукцію серед місцевих дилерів. Виробничий франчайзинг має багато спільних рис з ліцензійною угодою. Однак франчайзі на відміну від ліцензіата у взаємовідносинах зі споживачами, працюючи під фірмовим найменуванням або товарним знаком франчайзера, асоціюється з ним і є представником його товарів (послуг). В рамках виробничого франчайзингу предметом угоди є продаж на пільгових умовах спеціального обладнання для виробництва певної продукції. При цьому франчайзинговий пакет, як правило, включає в себе: вимоги до виробничих і складських приміщень, керівництво по організації виробництва та інструкції по управлінню виробничим персоналом, право використання захищених патентами технологій та торгової марки.

1.2.2 Товарний франчайзинг

При товарному франчайзингу франчайзі на пільгових умовах отримує від франчайзера товари для їх подальшої реалізації. При цьому франчайзером, як правило, виступає великий виробник, надає франчайзі право на продаж і сервісне обслуговування під торговою маркою франчайзера товарів, виробником яких може бути як сам франчайзер, так і інші компанії. Як правило, франчайзер поставляє франчайзі певний товар в рамках обумовленого асортименту для продажу за обумовленою технологією. На відміну від дилерських договорів, в рамках угод про торговий франчайзинг детально прописуються вимоги до технології продажу та умови використання товарного знака. Крім того, франчайзер, як правило, забезпечує франчайзі фінансовою (у разі придбання або будівництва об'єктів нерухомості), рекламною, консультаційною та інформаційною підтримкою, надаючи також послуги з навчання і стажування персоналу. Такий підхід давав гарантію виробникам у тому, що їхні товари потраплять до покупців точно в такому вигляді, в якому вони були створені. При цьому ім'я та торгова марка компанії отримували широке поширення і приносили всі вигоди споживачам. В цілому, на думку експертів, товарний франчайзинг в більшій мірі вигідний франчайзеру, оскільки забезпечує просування його товарного знака та розширення мережі збуту при мінімальних капітальних та поточних витратах. Найчастіше товарний франчайзинг використовується в продажу бензину, автомобілів, велосипедів, алкогольних і безалкогольних напоїв та інших подібних товарів.

1.2.3 Сервісний франчайзинг

В рамках сервісного франчайзингу франчайзер, крім передачі обладнання та надання права на продаж послуг, здійснює передачу технологій продажів, обслуговування клієнтів, а також контролює всі аспекти їх застосування. В цілому, сервісний франчайзинг являє собою синтез двох описаних вище видів франчайзингу в сфері послуг. Сутність його полягає в тому, що франчайзі надається право на здійснення певного виду діяльності під торговою маркою франчайзера. Знайома всім франчайзингова система McDonalds поряд з товарним знаком і технологією приготування бутербродів має свої стандарти внутрішнього і зовнішнього дизайну приміщень, фірмового стилю у всіх елементах організації приготування страв та обслуговування клієнтів.

1.2.4 Франчайзинг бізнес-формату

Найбільш перспективним на сьогоднішній день видом франчайзингу є франчайзинг бізнес-формату. Тут франчайзер, крім прав на використання товарного знаку, передає франчайзі відпрацьовану модель організації та ведення бізнесу. Франчайзинг бізнес-формату передбачає складання франчайзером великого пакета супутніх оренді торгової марки документів - так званого brand-book, що включає в себе детальні технології ведення бізнесу і правила, аж до параметрів роботи з нерухомістю (місце розташування, інтенсивність потоків, діапазон орендної ставки і так далі), оформлення інтер'єру приміщень, освітлення, розташування меблів, зовнішнього вигляду співробітників, специфіки роботи з постачальниками, рекламної політики і т.д. В результаті, франчайзі повністю ідентифікується з франчайзером і фактично стає частиною загальної корпоративної системи. У багатьох випадках, як це, наприклад, відбувається в мережах фаст-фуду Mcdonald's, франшизні точки обслуговуються централізованими поставками продуктів, слідують єдиного підходу в частині технологічного процесу, асортименту, стилю обслуговування і так далі. Винятки у вигляді незначних відхилень від стандарту допускаються дуже рідко. Приміром, незважаючи на те, що в усьому світі в ресторанах мережі Mcdonald's напої, що містять алкоголь, не входять в асортимент продукції, в Німеччині та Чехії в меню включено пиво, оскільки воно є невід'ємною частиною національної культури. Франчайзер при такому франчайзинг може бути підприємством, які видобувають сировину, виробником, оптовим або роздрібним торговцем, підприємством сфери послуг, а може бути тільки власником прав, які за договором передаються франчайзі на певних умовах. Франчайзинг може бути визначений як спосіб доставки продукції або послуг споживачеві, спосіб розвитку бізнесу і завоювання ринку на основі кооперації матеріальних та фінансових засобів і зусиль різних підприємств. Франчайзинг може розглядатися також і як угода, при якій виробник або одноосібний розповсюджувач продукту або послуги, захищених торговою маркою, дає ексклюзивні права на поширення на даній території своєї продукції або послуг незалежним підприємцям (роздрібним торговцям) в обмін на отримання від них платежів (роялті) за умови дотримання технологій виробничих і обслуговуючих операцій. Приміром, у США, за оцінками експертів, на сьогоднішній день франчайзинг бізнес-формату становить близько 75% від загальної кількості франчайзингових угод.

1.2.5 Конверсійний франчайзинг

Конверсійний франчайзинг - спосіб розширення мережі, при якому діюче самостійне підприємство переходить на роботу за договором франчайзингу і приєднується до системи франчайзингових підприємств, що працюють під контролем одного франчайзера.

1.2.6 Корпоративний франчайзинг

Корпоративний франчайзинг - спосіб, при якому франчайзі оперує не окремим підприємством, а мережею франчайзингових підприємств з використанням найманих менеджерів. Субфранчайзинг - форма, при якій одержувач майстер-франшизи контролює визначений район з правом продажу субфраншиз франчайзера.

1.3 Переваги та недоліки франчайзингу

1.3.1 Переваги системи франчайзингу для франчайзерів

Розвиток ланцюга франшизних підприємств не дозволяє розширювати мережу власних підприємств і значно економити свій капітал і свої трудові ресурси.

Господар кожного підприємства - франчайзі, більш зацікавлений у позитивних результатах і зведення витрат до мінімуму порівняно з найманим керівником. Ризик, супутній кожній комерційній справі, зменшується для франчайзера, так як його власний капітал бере участь у розширенні справи в мінімальному ступені. Франчайзер не займається буденними управлінськими проблемами і не має проблем з персоналом кожної франшизної точки.

Завдяки використанню чужих ресурсів, як фінансових, так і управлінських, розвиток бізнесу йде швидше в порівнянні з іншими системами.

1.3.2 Переваги системи франчайзингу для франчайзі

Унікальна можливість почати власну справу. Навіть абсолютно непідготовлена в підприємництві людина, що бажає зайнятися бізнесом, може з високим ступенем надійності відкрити власну справу. При цьому франчайзі не є працівником франчайзера, а власником власного бізнесу.

Отримання готової "ніші" в бізнесі. Франчайзі купує готовий бізнес, який завоював певну нішу на ринку, що зарекомендував себе з позитивної сторони, випробуваний всебічно франчайзером на практиці. Таким чином, франчайзі купує гарантовано "хороший" надійний бізнес.

Використання відомого товарного знака. Франчайзі купує право користуватися відносно відомим, поважним, популярним брендом, фірмовим знаком або стилем. Клієнт за зовнішніми ознаками іноді не може зрозуміти, чиїми товарами або послугами він користується, франчайзера чи франчайзі.

Широка реклама. Наявність відомого товарного знака, рекламних і маркетингових програм франчайзера дають можливість користуватися всією міццю такої реклами не тільки в локальному, але й у національному, а іноді і в міжнародному масштабі. Таким чином, франчайзі отримує можливість рекламувати свій товар за допомогою набагато більш масштабної реклами, ніж звичайні малі підприємства.

Допомога і підтримка. Франчайзер передає франчайзі комплект методичних матеріалів у вигляді чітких інструкцій щодо обладнання, матеріалів, постачальникам, системі збуту, технології ведення справи і проводить курс навчання для того, щоб франчайзі міг в найкоротші терміни почати свій новий бізнес. В процесі роботи франчайзер забезпечує необхідні консультації та спільне вирішення виникаючих проблем.

Вирішення питань фінансування. Бізнес у формі франчайзингу в усьому світі вважається більш надійним бізнесом порівняно з вільним малим підприємництвом у зв'язку з тим, що цей бізнес вже добре випробуваний і є частиною системи або мережі франчайзингу. Нарешті, франчайзер, будучи зацікавленою стороною, може бути гарантом при отриманні кредитів або фінансового лізингу. Ось чому банки, лізингові компанії, інші фінансові кредитні організації більш охоче працюють з франчайзі у порівнянні з звичайними підприємцями.

Допомога в постачанні. Зазвичай франчайзер надає можливість придбання, причому за рахунок опту за пільговими цінами, витратних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів або у самої компанії, або у визначених постійних постачальників. Такі можливості роблять систему постачання надійної і вигідною.

1.3.3 Недоліки франчайзингу для франчайзі

Потрібен початковий капітал. Для того щоб купити франшизу і почати працювати, необхідно мати початковий капітал, величина якого змінюється в значних межах в залежності від виду діяльності. Так, наприклад, щоб відкрити готель, необхідна сума до декількох мільйонів доларів США. Для того щоб відкрити свою справу, наприклад, з прибирання приміщень, необхідний початковий капітал 5 - 20 тисяч доларів США.

У франчайзингу менше свободи, ніж у звичайному підприємництві. Існує категорія людей, для яких підприємництво у формі франчайзингу протипоказане через те, що вони надають первагу самостійному прийнятті рішень, болісно сприймають контроль над їх діяльністю та вимоги, поради та вказівки свого "старшого" партнера, які передбачені франшизним договором. Однак для тих, хто може розумно побудувати свої відносини з франчайзером, деяка втрата свободи у вільному підприємництві не є серйозним недоліком.

Франшизний бізнес не можна "спробувати" і потім безболісно кинути. Для українського малого підприємництва характерна більша диверсифікованість діяльності. Типовим випадком є, коли підприємець займається одразу кількома видами діяльності, так сказати "пробує їх на успіх". Те, що не дуже добре йде, відпадає само собою. Так шляхом природного відбору виникає певна спеціалізація малих підприємств. Франшизноий договір зазвичай укладається на відносно великий термін - від декількох років до декількох десятків років, що не дає можливості "спробувати" і, якщо не сподобалося, кинути без суттєвих матеріальних втрат. З іншого боку обмеженість терміну дії франшизного договору створює деяку невизначеність у плануванні майбутнього франчайзі.

Зазначені три недоліки є природною платою за отримання вищезгаданих семи переваг.

Що стосується франчайзерів, то основна, негативна складова для них полягає в необхідності кропіткої продуманої роботи з франчайзі, від яких фактично залежить успіх бізнесу в цілому. Основною проблемою для франчайзера є забезпечення ефективного контролю франчайзі з метою гарантій високої якості і продуктивності ведення бізнесу. Висока репутація франшизної системи є основою економічного успіху франчайзера. Тому зусилля щодо збереження та підтримання високої репутації бізнесу можуть бути дуже великі. Крім того, кожного франчайзера підстерігає небезпека несумлінної поведінки франчайзі. Це може виражатися в заниженні фінансово-економічних показників з метою зменшення періодичних платежів. Найбільш яскравим прикладом несумлінної поведінки франчайзі є розрив франшизної угоди під яким-небудь слушним приводом і продовження бізнесу під іншим брендом.

Франчайзинг має ряд позитивних особливостей для економіки країни в цілому. Сама суть франчайзингу передбачає потужну систему навчання малому бізнесу. Ні в одному університеті підприємець не отримає такого якісного практичного навчання з боку досвідчених, зацікавлених в успіху своїх "учнів" викладачів, як у навчальних центрах франчайзерів. Міжнародний франчайзинг тягне за собою інвестування значних іноземних капіталів в українську економіку.

Розвиток франчайзингу в країні:

1)підвищує загальну культуру підприємницьких відносин;

2)сприяє створенню нових робочих місць;

3)сприяє набуттю нових ідей, методів та технологій у бізнесі;

4)створює комплексну систему практичного навчання малого підприємництва без створення будь-яких спеціальних навчальних структур і програм та залучає значні іноземні інвестиції в національну економіку.

1.4 Поняття франчайзингового договору

1.4.1 Загальні положення договору

Франчайзинговий договір, як і будь-який офіційний договір, являє собою надзвичайно важливий документ. Франчайзинговий договір, проте, має ряд помітних відмінностей. Більшість контрактів служать для уточнення взаємин протягом невеликого періоду часу. Після завершення угоди такий контракт не має сили. Франчайзинговий договір підписується між франчайзером і багатьма франчайзі на тривалий термін. До нього будуть звертатися часто і протягом багатьох років, тому франчайзинговий договір повинен бути ретельно підготовлений. Франчайзер підписує франчайзинговий договір з багатьма франчайзі, тому було б нерозумно щоразу міняти якісь пункти за проханням окремого франчайзі. Франчайзер повинен з самого початку підготувати франчайзинговий договір так, щоб у франчайзі не виникало сумнівів і бажання змінити його. Якщо комусь із франчайзі вдасться домогтися змін в його договорі, то інші франчайзі можуть бути незадоволені, що франчайзер зробив виняток для когось. Ці франчайзі можуть тепер розглядати свій договір як не зовсім досконалий. Франчайзинговий договір повинен бути єдиним для всіх франчайзі.

Франчайзинговий договір зазвичай включає визначення інтелектуальної власності франчайзера. Під інтелектуальною власністю франчайзера розуміється торговий знак, ноу-хау, спеціальні деталі виробничого процесу, торгові і виробничі секрети та інша конфіденційна інформація. Франчайзинг часто описується як "сімейна" концепція. Всі члени сім'ї слідують певним правилам для загального блага. Ця модель допомагає зрозуміти, чому стандартний франчайзинговий договір повинен прийматися як є, без модифікацій. Франчайзі повинен бути готовий працювати у відповідності з правилами і положеннями, встановленими франчайзером. Якщо франчайзі не готовий розпрощатися з незалежністю і слідувати повчанням франчайзера, то його рішення про покупку франшизи швидше за все невірно. Франчайзинговий договір містить пункт, за яким франчайзер франчайзі зобов'язаний розкрити всі деталі функціонування підприємства. Франчайзер також зобов'язаний навчити франчайзі вести цей бізнес. Договір повинен зобов'язувати франчайзі слідувати всім стандартам виробництва. На відміну від франчайзингового договору операційна допомога (допомога по функціонуванню підприємства) може бути модифікована і доповнена. Договір також передбачає положення, за яким франчайзер може час від часу модифікувати, оновлювати, франчайзингову систему. Цей момент, однак, не означає, що франчайзер може відхилятися від операційного посібника. Велика частина франчайзингових договорів передбачає наявність первинного внеску за покупку франшизи. Ця первинна плата покриває витрати франчайзера, пов'язані з навчанням франчайзі та його персоналу, відкриттям його підприємства та інших витрат у цей період. Франчайзі повинен робити регулярні внески франчайзеру (звані також сервісна плата, або роялті, або управлінська плата) за право користування його системою і підтримку. Договір обумовлює, як ці регулярні внески розраховуються, виплачуються і перевіряються. Більшість франчайзерів віддають перевагу, щоб внески робилися щотижня, максимум щомісяця.

Багато франчайзингових договорів передбачають виплату певних сум у загальний рекламний фонд. Договір передбачає, як ці гроші будуть витрачатися і хто їх контролює, а також форми звітності франчайзера перед франчайзі за витрати по цій статті. Франчайзинговий договір передбачає термін, протягом якого він діє. Франчайзі може мати право на продовження договору, якщо під час його дії він не зробив серйозних порушень. Важливо, щоб термін дії франчайзингового договору збігався з терміном договору про оренду приміщень, так як в противному випадку франчайзі може опинитися в неприємній ситуації, коли договір з франчайзером припинений, а він все ще повинен нести витрати по оренді без можливості продовжувати свій бізнес в цьому приміщенні. Питання про ексклюзивність території, на якій працює франчайзі вимагає ретельного опрацювання. Більшість франчайзерів не надають ексклюзивну територію франчайзі, якщо він обслуговує надто велику площу. Це робиться, щоб бути більш гнучким у реакції на дії конкурентів в цьому районі. Франчайзинговий договір може містити положення, за яким він може відкрити ще одне підприємство в межах обумовленої території. Якщо франчайзі в процесі роботи не бажає користуватися цим пунктом, франчайзер може призначити ще одного франчайзі в цьому районі.

1.4.2 Припинення дії договору

Франчайзинговий договір повинен містити детальний опис припинення взаємин між франчайзером і франчайзі, яке може виникнути в результаті продажу підприємства, припинення договору за серйозного порушення обов'язків однією із сторін або через смерть франчайзера чи франчайзі. Будь-яка з цих подій тягне за собою серйозні наслідки, і тому вони повинні бути детально обговорені в договорі.

Умови припинення договору.

Договір визначає умови, при яких франчайзинговий договір може бути припинений. Положення договору про наслідки припинення не менш важливі, ніж положення про розірвання договору. Франчайзі повинен припинити використання інтелектуальної власності франчайзера.

Франчайзинговий договір також часто обмежує колишнього франчайзі на ведення подібного бізнесу на даній території протягом певного часу. Це обмеження, щоправда, необхідно ретельно опрацювати, щоб ним можна було скористатися.

1.4.3 Структура договору

Успішна франчайзингова структура складається з чотиристороннього партнерства між франчайзером, франчайзі, іншими франчайзі в системі і споживачем. Ці відносини повинні бути детально викладені в договорі, захищаючи права всіх сторін. Договір повинен викладати механізм, завдяки якому франчайзер може контролювати стандарти серед франчайзі. Якщо франчайзер не в змозі зробити це, то страждає вся франчайзингова система. Найкращим способом захисту інтересів кожного окремого франчайзі є жорсткий контроль всієї системи.

Франчайзинговий договір, по суті кажучи, має справу з трьома фазами розвитку взаємин між франчайзером і франчайзі:

1 фаза. Перший етап взаємин - це період, коли франчайзер знайшов франчайзі, і франчайзинговий договір підписаний і приведений у виконання. У цей час франчайзі проходить навчання, знаходить відповідне місце розташування, займається його облаштуванням і починає вести свої справи.

2 фаза. Цей етап являє собою період, протягом якого працює франчайзингове підприємство. Якщо франчайзі і франчайзеру вдається успішно пройти цей етап, то їхні взаємини можуть продовжуватися практично нескінченно.

3 фаза. Тут відбувається закінчення взаємин між франчайзером і франчайзі. Тому можуть бути безліч причин: одна зі сторін порушила положення договору, смерть франчайзі і т.п.

Кожна з фаз взаємин між франчайзером і франчайзі повинна бути обумовлена в договорі. Велика частина франчайзингових договорів обумовлює ліцензію, за якою франчайзі може користуватися ноу-хау, торговим знаком і бізнес системою франчайзера. Деталі бізнес системи знаходяться у виробничому посібнику.

1.4.4 Обов'язки сторін

Франчайзинговий договір включає положення, що обумовлюють обов'язки франчайзера і франчайзі. Ці положення викладаються дуже детально і займають більшу частину договору.

Обов'язки франчайзера:

1)Установка всіх виплат. Франчайзер повинен встановити всі виплати, пов'язані з франчайзинговою системою. Це включає початковий внесок, регулярно оцінюється сервісний внесок за використання товарного знаку, виплати в рекламний фонд та інші внески за запропоновані франчайзером додаткові послуги. Ці виплати і платіжні зобов'язання обумовлюються у франчайзинговому договорі.

2)Передача ділової і технічної інформації. Франчайзер створив вдалу бізнес концепцію, в основі якої лежить технічна інформація. Для успішної діяльності франчайзингового підприємства це знання повинно бути віддане франчайзі через систему навчання і підтримки.

3)Документація всіх правил і положень. Франчайзер, розробляючи успішну ділову концепцію, повинен стандартизувати всі процедури і положення, які зробили його бізнес успішним. Після стандартизації всі правила і процедури повинні бути документовані. Маючи цю документацію франчайзер може тоді забезпечити кожного франчайзі практичною інструкцією в бізнесі. Ця інструкція повинна бути єдиною для всієї франчайзингової системи, що гарантує високу якість операцій всюди в системі.

4)Контроль якості. Франчайзер повинен підтримувати репутацію франчайзингової системи. Щоб успішно зробити це, йому потрібні система контролю якості, яка має застосовуватися до всіх діючих франчайзі в системі. Цей контроль якості забезпечує метод для оцінки роботи франчайзі.

5)Забезпечення постійної підтримки. Франчайзер повинен забезпечувати постійну підтримку кожному франчайзі, включаючи підвищення кваліфікації, підтримку в управлінні та оперативні послуги на вимогу.

6)Укладення та підтримка ексклюзивних договорів про постачання. У франчайзера є можливість вести переговори про вигідні умови поставок з найбільшими постачальниками сировини та обладнання (наприклад, борошна для пекарень або кухонних меблів для спеціалізованих магазинів). Ці спеціальні знижки дають можливість франчайзі значно зменшити свої витрати.

7)Уточнення графіка розвитку. Франчайзер несе повну відповідальність за вироблення конкурсних умов для тих франчайзі, які хочуть володіти більше, ніж однієї франшизою. Ці умови знаходяться в залежності від успіхів конкретного франчайзі і повинні контролюватися франчайзером для того, щоб розширення франчайзингової системи відбувалося за рахунок успішних франчайзі.

8)Надання захищеної території. Франчайзер під час підписання франчайзингового договору повинен обумовити захищену територію, на якій франчайзі буде працювати. Це робиться для гарантії того, що на обумовленій території не буде відкрито інших франшиз цієї ж марки.

9)Визначення умов розриву та продовження контракту. Франчайзер визначає у франчайзинговому договорі положення про розрив відносин з франчайзі. Ці положення повинні бути стандартизовані та застосовуватися однаково у всій франчайзинговій системі. Франчайзер також розробляє умови продовження договору з франчайзі, які повинні бути стандартизовані та застосовуватися однаково у всій франчайзинговій системі.

Обов'язки франчайзі:

1) Виплата первинного внеску. Як обумовлюється в договорі, франчайзі повинен внести первинний внесок за франшизу. Договір також обумовлює інші необхідні виплати.

2) Виплата сервісного внеску. Франчайзі повинен виплачувати всі сервісні внески, призначені франчайзером, в зазначені ним терміни. Строки умови оплати обумовлюються у франчайзинговому договорі.

3) Інші виплати. Франчайзер може зажадати від франчайзі, щоб він прийняв зобов'язання і по інших виплатах, які підтримують франчайзингову систему. Ці виплати можуть включати періодичні відрахування у загальний фонд реклами та зобов'язання за первісним придбанням устаткування, меблів, інвентарю і вивіски. Ці виплати обумовлюються у франчайзинговому договорі і повинні бути виплачені в обумовлені терміни. 4) Використання торгової марки. Франчайзі, при виконанні франчайзингового договору, погоджується використовувати франчайзинговий торговий знак і/або брэнднейм. Це використання обмежено і повинно проводитися у формі, що задовольняє франчайзера. Невиконання цього пункту розглядається як порушення франчайзингового договору і може привести до розриву відносин. 5) Дотримання виробничим стандартам. Франчайзі, купуючи франшизу, погоджується слідувати виробничим стандартам, заставленим франчайзером. Ці стандарти призначені для підтримки одноманітності серед існуючих франчайзі. Нездатність проходження цим стандартам може призвести до розриву договору з франчайзером. 6)Дотримання програмі франчайзера. Франчайзі повинен слідувати всім вимогам франчайзингової програми. Ці вимоги є умовою однаковості наданих послуг у всій франчайзинговій системі. Нездатність проходження цих стандартів може призвести до розриву договору з франчайзером. Перед тим, як підписати франчайзинговий договір важливо, щоб потенційний франчайзі повністю зрозумів основу франчайзингових відносин. Обидві сторони беруть на себе зобов'язання при підписанні договору. Обов'язки в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але всіх їх об'єднує те, що вони служать для успішного зростання франчайзингової системи.

2. Розрахунок економічних показників діяльності підприємтва «Макдоналдс-Суми»

2.1 Опис діяльності підприємства «Макдоналдс-Суми»

В якості об'єкту аналізу було обрано фінансове підприємство ТОВ "Макдоналдс-Суми".

"Макдоналдс" - найвідоміша і найбільша у світі мережа підприємств швидкого харчування, торгуючих стандартними наборами готових блюд (бутербродами) та напоями, дозволяючими громадянам втамувати голод на протязі короткого часу. Невисокі ціни та швидке обслуговування забезпечують популярність данної мережі громадського харчування по всьому світу

В Сумах дане підприємство було створено 20 березня 2003 року.

ТОВ "Макдоналдс-Суми" є комерційною організацією, ціллю діяльності якої є отримання прибутку шляхом надання послуг з громадського харчування населення.

2.2 Аналіз рентабельності

В умовах ринкових відносин велика роль показників рентабельності продукції, характеризуючих рівень прибутковості/збитковості її виробництва. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони характеризують відносну прибутковість підприємства, вимірювану у відсотках до витрат коштів чи капіталу з різних позицій.

Показники рентабельності - це найважливіші характеристики фактичного середовища формування прибутку і доходу підприємств. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення. Основні показники рентабельності можна об'єднати в наступні групи:

рентабельність продукції, продажу (показники оцінки ефективності управління);

рентабельність виробничих фондів;

рентабельність вкладень у підприємства (прибутковість господарської діяльності).

Рентабельність продукції показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Зростання даного показника є наслідком росту цін при постійних витратах на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) або зниження витрат на виробництво при постійних цінах, тобто про зниження попиту на продукцію підприємства, а також більш швидким зростанням цін ніж витрат.

Показник рентабельності продукції включає в себе наступні показники:

Рентабельність всієї реалізованої продукції, що представляє собою відношення прибутку від реалізації продукції на виручку від її реалізації (без ПДВ);

Загальна рентабельність, рівна відношенню балансового прибутку до виручки від реалізації продукції (без ПДВ);

Рентабельність продажів по чистому прибутку, обумовлена як відношення чистого прибутку до виторгу від реалізації (без ПДВ);

Рентабельність окремих видів продукції. Відношення прибутку від реалізації даного виду продукту до його продажної ціни.

Розрахунок даних показників по ТОВ "Макдоналдс-Суми" представлений в таблиці 1.

На основі даних таблиці 1 побудуємо діаграму (рис.1)



Рисунок 1 Зміна показників рентабельності продукції за 2008-2010 р.

На основі розрахунків можна зробити наступні висновки. Показник загальної рентабельності за звітний період виріс з 0,19 у 2009 до 0,97 в 2010 році, тобто збільшився в 5 разів. Треба відзначити різке зниження даного показника в порівнянні з 2007 роком, коли він складав 23,3% і упав за 2009 рік до 0,19 (тобто на 23,11%).

Показник рентабельності продажів з чистого прибутку також зріс у 2010 році з 0,14 на початок року до 0,8 на кінець звітного періоду. Це говорить про те, що попит на продукцію дещо зріс.

Рентабельність усієї реалізованої продукції знизилася за звітний період на 1% і склала до кінця 2010 року 2,6%. Це значить, що наприкінці звітного періоду кожна гривня реалізації стала приносити на 1 копійку менше прибутку від реалізації.

Як видно з вище сказаного, всі показники рентабельності продукції дуже низькі.

Таблиця 1 Показники рентабельності продукції ТОВ "Макдоналдс-Суми", грн.

Показники	2008	2009	2010	Відхилення + /-
				2009 від 2008	2010 від 2009
1.Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг (без ПДВ, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів).	1864861	1412358	1876123	-452503	463765
2. Прибуток від реалізації.	405638	50382,5	49876	-355255,5	-506,5
3.Балансовий прибуток.	434330	2715	18308,5	-431615	15593,5
4. Чистий прибуток.	285522,75	2025,35	15161,75	-265269,25	13136,4
Розрахункові показники (%)
1. Рентабельність всієї реалізованної продукції.	21,7	3,6	2,6	-18,1	-1
2.Загальна рентабельність.	23,3	0,19	0,97	-23,11	0,78
3. Рентабельність продаж по чистому прибутку.	15,3	0,14	0,8	-15,16	0,66

У 2009р. внаслідок зниження попиту на продукцію через неплатоспроможність більшості споживачів, а також внаслідок отримання збитків від позареалізаційних операцій показники рентабельності продукції істотно знизилися.

Рентабельність вкладень підприємства - це наступний показник рентабельності, який показує ефективність використання всього майна підприємства.

Серед показників рентабельності підприємства виділяють 5 основних:

Загальна рентабельність вкладень, що показує яка частина балансового прибутку припадає на 1грн. майна підприємства, тобто наскільки ефективно воно використовується.

Рентабельність вкладень по чистому прибутку.

Рентабельність власних коштів, що дозволяє встановити залежність між величиною інвестування власних ресурсів і розміром прибутку, отриманого від їх використання.

Рентабельність довгострокових фінансових вкладень, що показує ефективність вкладень підприємства в діяльність інших організацій.

Рентабельність перманентного капіталу. Показує ефективність використання капіталу, вкладеного в діяльність даного підприємства на тривалий термін.

Необхідна інформація для розрахунку представлена в таблиці 2.

Таблиця 2 Показники для розрахунку рентабельності, (грн.)

Показники	2008	2009	2010
1.Балансовий прибуток	434330	2715	18331
2.Чистий прибуток	285522,75	2025,25	15161,75
3. Середньорічна вартість майна	1211859	1052186,5	1628560,3
4. Власні кошти	886140,5	916769	916769
5. Доходи від участі в других організаціях	-	-	-
6.Довгострокові фінансові вкладення	5035,5	5035,5	5035,5
7 .Довгострокові позикові кошти	-	-	-

На основі даних таблиці можна зробити висновок про те, що якщо за 2009 р. всі показники рентабельності вкладень ТОВ "Макдоналдс-Суми" впали в порівнянні з 2008 р., то в 2010 році відбулася протилежна ситуація.

Усі показники рентабельності вкладень збільшилися. Загальна рентабельність вкладень у 2009 р. впала з 35,8%, у 2008 р. до 0,26%, в 2010 році зросла до 1,12%. Тобто на 1грн. вартості майна підприємства в звітному році припадало 1,12 коп. балансового прибутку. Значення даного показника досить невелике для такого підприємства, що свідчить про недостатньо ефективне використання активів підприємства в 2009-2010рр.
На основі даних показників розраховуються показники рентабельності вкладень, які представлені в таблиці 3.

Таблиця 3 Показники рентабельності вкладень, (%)

Показники	2009	2009	2010	Відхилення 2008 від 2007 +/-
1.Загальна рентабельність вкладень	35,8	0,26	1,12	+0,86
2.Рентабельність вкладень по чистому прибутку	23,6	0,002	0,93	+0,928
3. Рентабельність власних коштів	32,2	0,22	1,65	+1,43
4.Рентабельність довгострокових фінансових вкладень	-	-	-	-
5. Рентабельність перманентного капіталу	32,2	0,22	1,65	+1,43

Рентабельність власних засобів також невисока і протягом 2009 року впала з 32,2% до 0,22, тобто в 146 разів і у 20010 році збільшилася лише на 1,43%. Динаміка цього показника за останні роки дозволяє зробити висновок про те, що інвестиції власних коштів у виробництво дали недостатньо хороший результат. Рентабельність перманентного капіталу і його динаміка аналогічні рентабельності власних коштів, у вигляді відсутності довгострокових позикових коштів.

У цілому можна відзначити, що всі показники рентабельності вкладень підприємства знаходяться на низькому рівні, що говорить про недостатньо ефективне вкладення коштів ТОВ "Макдоналдс-Суми".

3. Поради щодо покращення економічного стану підприємства «Макдоналдс-Суми»

Для підвищення рентабельності власних коштів, підприємство може використовувати ефект фінансового важеля.

Ефект фінансового важеля (ЕФВ) - це прирощення до рентабельності власних коштів, отримане завдяки використанню кредита, незважаючи на платіжність останнього. Підприємство, викорствуюче тільки власні кошти, обмежує їх рентабельність приблизно двома третинами економічної рентабельності. Підприємство, використовуюче кредит, збільшує або зменьшує рентабельність власних коштів, у залежності від співвідношення власних коштів та коштів, взятих взайми у пасиві та від величини процентної ставки. Тоді й виникає ефект фінансового важеля.

ЕФВ=2/3(ЕР-СРСП)хКВВ/ВК

Де ЕР, економічна рентабельність, рівна відношенню прибутку до виплати процентів та налогів до активів;

СРСП - середня ставка процента;

КВВ - кошти, взяті взайми;

ВК - власні кошти.

Тобто для того, щоб підвищити рентабельність власних коштів, підприємство повинно регулювати співвідношення власних та коштів, взятих взайми.

З наведених вище розрахунків видно, що у 2008 році на ТОВ "Макдоналдс-Суми" ефект, що спостерігається, дає не приріст, а відрахування з рентабельності власних коштів. Для того, щоб цей ефект став позитивним, необхідно збільшувати економічну рентабельність. Домогтися цього підприємство може або стримуючи ріст активів, або збільшуючи масу прибутку, шляхом зниження собівартості продукції; або прагнути прискорити оборотність оборотних коштів, що також дасть збільшення маси прибутку. Підприємство не використовує ЕФВ для регулювання (підвищення) рентабельності власних коштів, хоча така необхідність існує.

Висновки

В даній курсовій роботі було проведено дослідження франчайзингу на території України. На основі викладеної інформації можна судити про те, що роль франчайзингу велика в економіці країни, так як він є найбільш ефективним каналом дистрибуції, за яким товари і послуги поширюються всередині країни і по всьому світу.

За матеріалами курсової роботи видно, що існує класифікація видів франчайзингу і франшиз. Детально були розглянуті переваги і недоліки для учасників договору комерційної концесії, тобто для франчайзера і франчайзі.
Можна зробити висновки про досить грамотне функціонування бізнесу у формі франчайзингу. Саме ця форма бізнесу дозволяє отримати можливість використати вже відпрацьовані і виправдавші себе технології, вже відому і популярну марку, можливість навчатися та отримувати по ходу справи необхідні консультації. Всі ці можливості можуть представити ті, хто вже має досвід, знання, володіє технологічними секретами підприємців, тобто володіє капіталом не матеріальним, але дуже цінним і ефективним, якщо його правильно використовувати.

франчайзинг договір рентабельність конверсійний

Список літератури

1. Інновації на підприємстві. За ред. Михальчука В.І. - К., 2001.

2. Інноваційний менеджмент. Посібник. За ред. Олійника А.С. - К, 2002.

3. Федоренко В. Г.. Шляхи підвищення ефективності управління в Україні.: -- К.: Науковий Світ, 2008.

4. Аргументи і факти. 2002. № 40.

5. Гущин В.В., Овчинников А.А. Інвестиційне право. М., 2006.

6. http://www.dengi-info.com - «Гроші» - інтернет видання

7. http://www.franchisinguniverse.ru - Всесвіт франчайзингу, інтернет-довідник

8. http://bakerxchange.com комерційне право

9. http://www.top-franchising.com - сайт про франчайзинг

10. http://woku.ru - франчайзинг - поняття, визначення та види

11. http://www.marketing.spb.ru - енциклопедія маркетинг

12. http://www.ecfor.ru - Інститут народногосподарського прогнозування РАН

13. http://rnd.cnews.ru - інтернет видання «CNews Наука і розробки»

14. http://www.retail.ru - все про роздрібну торгівлю

15. http://www.kommersant.ru - щомісячний діловий журнал «Комерсант»

16. http://www.marketing.rbc.ru - готова маркетингова інформація

17. http://www.ops.ru - журнал «Гроші»

Размещено на Allbest.ru

...