Тенденції ринку молока та молочних продуктів
Проблеми удосконалення розвитку ринку молока і молочних продуктів, його складові та особливості функціонування. Формування ринкової інфраструктури. Аналіз тенденцій ринку молокопродуктів. Шляхи вдосконалення функціонування ринку молока та молокопродуктів.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.12.2013 |
| Размер файла | 142,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- Вступ
- 1. Ринок молока і молочних продуктів, його складові та особливості
- 2. Аналіз тенденцій ринку молокопродуктів
- 3. Шляхи вдосконалення функціонування ринку молока та молокопродуктів
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
Актуальність теми дослідження. Серед основних шляхів виходу України з економічної кризи є інтенсивний розвиток регіональних аграрних ринків. Складовою частиною аграрного ринку виступає ринок молока і молокопродуктів. За науково обґрунтованими нормами харчування молочні продукти повинні складати третину харчового раціону людини. Тому погіршення стану ринку молока і молочних продуктів негативно впливає на харчування населення, а отже, і на здоров'я нації.
Внаслідок впливу чинників загальноекономічного та внутрігалузевого характеру в молочній галузі протягом останнього десятиріччя спостерігаються негативні процеси: зменшення обсягів виробництва, скорочення поголів'я та зниження продуктивності корів, товарності, зростання збитковості. Як наслідок, зменшились обсяги виробництва молочних продуктів, зросла різниця між закупівельними і роздрібними цінами та регіональна варіація роздрібних цін на продукцію, стала очевидною нерозвиненість ринкової інфраструктури та відносин між виробниками молока, переробниками й іншими агентами ринку.
Теоретичним і практичним аспектам становлення та функціонування аграрного ринку, проблемам удосконалення розвитку ринку молока і молочних продуктів, формування сучасної ринкової інфраструктури присвячено багато наукових досліджень. Важливими серед них є наукові розробки Березівського П., Бойка В., Бойка Р., Вінничука Д., Дем'яненка С., Зимовця В., Ільчука М., Камілової С., Коваленка Ю., Крисанова Д., Мостенської Т., Нелепа В., Пабата В., Пархомця М., Саблука П., Сеперович Н., Хорунжого М., Шкільова О., Шпичака О. та інших дослідників. Водночас варто зазначити, що соціально-економічні чинники, від яких залежить розвиток ринку молока, знаходяться у динамічному стані й потребують комплексного дослідження. Недостатньо висвітлені також теоретико-методологічні та практичні аспекти регіональних особливостей ринку молока і молочних продуктів. Саме цим й обумовлюється актуальність обраної теми.
ринок молоко молочний продукт
1. Ринок молока і молочних продуктів, його складові та особливості
Важливою складовою розвитку тваринницьких галузей є виробництво молока, яке характеризується наявністю відповідних засобів і насамперед відповідним генофондом тварин, специфічним кінцевим продуктом та місцем його у продовольчому ринку.
Особлива роль молока серед продуктів харчування, його вплив на життєдіяльність людини, дієтичне і лікувальне значення дають змогу відзначити, що незважаючи на регіональні особливості, воно має бути в раціоні кожної людини, незалежно від місця проживання. Виробництво молока та молочних продуктів має свої специфічні господарські та організаційні особливості:
- y короткий термін зберігання продукції у сирому вигляді, що потребує пошуку каналів його оперативної реалізації або короткотривалого зберігання у відповідних умовах;
- y наявність широкого асортименту продуктів переробки; y значну лікувальну значимість молока певною мірою орієнтує його виробництво на певний сегмент ринку, це передусім діти та особи похилого віку;
- y високу трудомісткість виробництва, що призводить до того, що праця може виступати лімітуючим фактором;
- y необхідність великих капіталовкладень, пов'язаних з введенням в експлуатацію і утриманням відповідних будівель і споруд;
- y потребу у кооперації і інтеграції, зумовлена необхідністю використання кормів та клопіткою переробкою молока.
Ці особливості мають важливе значення для виробників, оскільки потребують відповідної стратегії діяльності, вибору певних методів встановлення цін на молоко і молочну продукцію та обґрунтування можливостей і напрямів її збуту. Суспільно-політичні і економічні зміни, які відбулися в Україні ускладнили ситуацію в молочному тваринництві і переробній промисловості, виявивши їх низьку ефективність і неконкурентоспроможність в умовах ринкової економіки. У процесі перебудови виробничих відносин у молочному скотарстві нагромадилось чимало проблем, які потребують розв'язання. Значною мірою це пов'язано з процесами реструктуризації у сільському господарстві [7, с.80].
Передусім виробництво молока в Україні характеризується низьким ступенем концентрації, що спричиняє високу собівартість продукції і низьку окупність механізації виробництва. Розгалуження виробництва молока по великій масі господарських, здебільшого дрібних, структур пов'язано з екстенсивною годівлею, низькою продуктивністю тварин та невисокою якістю і хімічним складом молока. У формуванні повного циклу від виробництва сировини до надходження готової молочної продукції споживачам, сільське господарство перебуває в найгіршому стані, передусім з-за великої подрібненості виробництва, на відміну від інших сфер всього загального організаційно-технологічного ланцюгу виготовлення продукту.
Здебільшого попит на кінцеві продукти переробки є більш еластичним порівняно з попитом на сільськогосподарську продукцію. Закупівельники і переробники, практично мають владу на продовольчому ринку, передусім у формуванні цінової політики. Виробники сировини змушені погоджуватися на такі умови, зокрема виробники молока, оскільки їх продукція не придатна для довготривалого зберігання. Виходячи з специфіки виробництва молока як продукту харчування, можна говорити про ринок молочної продукції у свіжому і переробленому вигляді. Сегментами ринку молока і молочної продукції є: ринок споживачів - окремі особи, які купують свіжу та перероблену продукцію для задоволення власних потреб, особистого споживання; ринок виробників - покупці свіжої продукції як сировини для переробки, чи готової продукції та напівфабрикатів для використання у процесі виробництва у закладах громадського харчування для приготування страв, на підприємствах харчової промисловості для виготовлення інших продуктів харчування - кондитерських та хлібобулочних виробів, напоїв тощо; ринок проміжних продавців - покупці продукції для наступного перепродажу з метою отримання прибутку (в основному заклади гуртової і роздрібної торгівлі, тощо); ринок державних установ - державні організації, які купують продукцію для передачі лікувальним закладам, дитячим будинкам, військовим частинам тощо; зовнішній ринок [15, с.23-24].
Саме дефіцит молока, є першопричиною зниження обсягів виробництва основних молочних продуктів, сприяючи одночасно зростанню цін на готову продукцію, яка проходячи шлях від форми переробки і далі через систему гуртової і роздрібної торгівлі стає часто недоступною для масового споживача. По-своєму проблеми з реалізацією продукції створюють труднощі підприємствам-виробникам і торгівлі, які невчасно виплачують за продукцію, що залишає партнерів молочного ринку без обігових коштів. Багато проблем нагромадилося в організації діяльності промислових підприємств щодо переробки молока. Передусім сукупність переробних молочних підприємств досить різноманітна за потужністю і спеціалізацією. Великі за виробничим потенціалом молокопереробні заводи, які знаходяться близько великих агломерацій і міст, тобто ринків збуту, опинилися у значно кращій ситуації, стали більш еластичні, оскільки пропонували ширший асортимент продуктів порівняно з малими підприємствами. На початку розширення асортименту не було цільовою діяльністю молокопереробних підприємств, хоча давало кращі можливості збуту і поліпшення фінансової ситуації. Ймовірно, розширення асортименту наступало з різних передумов, потреб чи інтуїції, ніж як наслідок розпізнання ринку і маркетингових оцінок. Така ситуація практично існує і нині. Переробні підприємства поки що практично не включилися у діяльність по розпізнанню ринку на основі його аналізу та прогнозування розвитку. Період реструктуризації і приватизації з розвитком приватних підприємств, зокрема із за кордонним капіталом призвів до істотних структурних і функціональних перетворень у переробці молока [2, с.359].
Основними складовими елементами ринку молочної продукції, як і будь-якого іншого, є попит і пропозиція. Їх варіація зумовлює зміни як у виробничому процесі, так і у споживанні продукції. Спад попиту на молочні продукти зумовлений, насамперед, зниженням реальних доходів населення, а також зростанням розміру податків та інших необхідних платежів, обмеженістю експортних можливостей його галузей. Пропозиція на ринку залежить від сукупності чинників і формується за рахунок вітчизняного виробництва молока у свіжому і переробленому вигляді та за рахунок імпорту. На вітчизняному ринку молока і молочної продукції нагромадилося за останні роки багато негативних тенденцій. Основні з них можна звести до наступного: низька якість молочних продуктів, досить обмежений їх асортимент, відсутність розфасовки і упаковки, зручної для споживачів, наявність сезонних та регіональних коливань цін та обсягу надходжень і продажу продуктів, відсутність реклами продукції вітчизняних товаровиробників та недостатній захист її від імпортних товарів. У формуванні ринку молочної продукції мають місце також негативні фактори і тенденції: спад попиту, диспаритет цін, обмеженість кредитування, звуження ринку внаслідок переходу населення і територій до самозабезпечення, розширення натуралізації обмінних процесів, зростання неплатежів, відсутність оптового ринку тощо. Значною мірою проблеми на ринку молока і молочної продукції зумовлені станом і проблемами в розвитку молочного скотарства, які можна звести до наступного:
· y низькі закупівельні ціни на свіже молоко;
· y несвоєчасність розрахунків переробних і закупівельних підприємств;
· y зниження купівельної спроможності населення;
· y послаблення державного регулювання економічних процесів на ринку молочної продукції;
· y несприятлива для сільськогосподарських виробників фінансово-кредитна та податкова політика уряду;
· y низький рівень оснащеності сучасними машинами і механізмами, технологіями;
· y працемісткості і енергомісткості виробництва молока.
На ринку молока тривалий час існували два види цін. На закупівлю молока була ціна висока, а ціни роздрібні для споживачів були низькими. Тобто тривалий час існували дотації для виробників, які покривали різницю в цінах. Внаслідок ліквідації дотацій, ціни на продукцію, насамперед тваринницького походження, зросли у декілька разів. Ліквідація дотацій і лібералізація цін призвели до зміни зв'язків між різними цінами на продовольчому ринку. Поряд з цим, структурна політика спровокувала зниження реальних доходів населення, різке скорочення зайнятості населення та посилення безробіття, що у кінцевому рахунку спричинило до скорочення споживання продовольства у домогосподарствах. Це породило великий ціновий шок спочатку для споживачів, а пізніше і для виробників. Споживачі відреагували передусім економією фінансів та зміною структури споживання. Погіршилася продовольча безпека сімей, особливо стосовно зменшення тваринного білка. Водночас зросли соціально-побутові видатки, пов'язані з утриманням дому тощо [12,c.119-120].
Високий рівень локальної монополізації молочно-продуктового комплексу, особливо у переробці, якої навряд чи вдасться уникнути, у певній мірі стримує як впровадження нових форм господарювання, так і нових технологій. Виробництво молока не зорієнтовано на перспективу, у державі не існує чіткої програми його подальшого розвитку. Не створюються нові переробні підприємства, організація збуту не вдосконалюється. Ефективне функціонування молочно-продуктового виробництва зумовлює необхідність створення економічних умов для функціонування спеціалізованих молочнотоварних господарств різних організаційно - правових аналізованих молочнотоварних господарств різних організаційно - правових форм, поліпшення системи вітчизняної селекції, реконструкції та модернізації переробних підприємств, розвитку кооперування та інтеграції виробників і удосконалення економічного механізму взаємовідносин з переробними і торговельними підприємствами, як гарантами реалізації виробленої продукції. Ринок молока і молочних продуктів у процесі реформування продовольчого ринку виявився найбільш складним і як основний і як перший вимагав інвестиційної допомоги, як один з перших вказав на потребу праці над системою регульованого ринку.
Характерною рисою сучасного ринку молока і молочних продуктів є висока нестабільність і нестійкість між попитом і пропозицією. Утримання нових залежностей між попитом і пропозицією і досягнення відносної рівно ваги буде залежати передусім від загального економічного зростання, а також від активної ролі ринкових інституцій. Ефектом регульованого ринку молока є прагнення до зменшення амплітуди зміни зв'язків між попитом і пропозицією, а також стабілізація поголів'я корів на відповідному рівні. Важливе значення матиме зростання доходів домогосподарств. Конкуренція на ринку окремих молочних продуктів у вирішальній мірі вплинула на зміну структури, але не на користь продуктів найдешевших, пристосованих до попиту широких верств населення з найменшими доходами: пенсіонерів, інвалідів, безробітних [15,c.25].
Ринкова трансформація виробництва молока довела, що пропозиція молока і молочних продуктів мусить бути пристосована до попиту, а не навпаки. Саме це призводить до необхідності пристосування молочного під комплексу до вимог ринку, тобто до вподобань і потреб споживачів. Це особливо важливе у контексті стратегії європейської інтеграції, оскільки не усвідомлення цього зробить нереальним і неможливим конкурентність вітчизняного молочного під комплексу.
Процес пристосування до нових ринкових умов виявився надто складним для більшості виробників і переробників молока. Вміло проведена оцінка негативних явищ може стати вихідним чинником для ефективного розв'язання проблем організації виробництва і переробки та розвитку ринку молока і молочних продуктів.
Стан організації молочного ринку можна оцінити як нестійкий. Найбільшою проблемою є відсутність професіонального гуртового ринку, що пов'язано з високим торговельним ризиком, недотриманням якісних стандартів, слабким припливом інформації. Стосовно інформації ситуація виглядає взагалі парадоксальною. Кожний суб'єкт ринку хотів би одержати найбільше інформації, але нічого не хоче дати взамін. Єдиним мотивом при цьому є бажання дезінформувати конкурента.
Необхідний пошук дієвих важелів подальшого вдосконалення організаційної та функціональної структур ринку, формування його продовольчих ресурсів, зосередженість суто на виробництві, в умовах загострення конкуренції на ринку не гарантує позитивних результатів як для виробника, так і для суспільства в цілому.
2. Аналіз тенденцій ринку молокопродуктів
Молоко відноситься до продуктів першої необхідності і є, поряд із хлібом та м'ясом, однією із основних складових продовольчої безпеки країни. Згідно з класифікацією експертів ФАО (організація, мета якої полягає в розвитку сільського господарства в країнах "третього світу". ФАО сприяє в технічній і продовольчій допомозі. Розробляє прогнози розвитку світового сільського господарства, збирає статистичні дані про тенденції його стану. Заснована 16 жовтня 1945 р.), молоко належить до найцінніших харчових продуктів, без якого неможливо виростити повноцінне молоде покоління людей. Починаючи з другої половини 90-х рр. суттєво скоротилися обсяги споживання молока та молочних продуктів. Якщо у 1990 році середнє споживання 1 особою становило 373 л/рік молочних продуктів (у перерахунку на молоко), у 1995 році - 244 л/рік, в 2009 році ця цифра знизилася до 206 л/рік, що можна пояснити скороченням вмісту молока, у продукції, яка виробляється [14,c.98-101]. Обсяги виробництва молочної продукції залежать від обсягів виробництва молока та стану тваринництва в країні. За 2008-2012 рр. виробництво молока скоротилося на 18%, до 11,2 млн. тонн, поголів'я ВРХ - на 31%, до 4,5 млн. голів, у т. ч. корів - на 27,6%, до 2,6 млн. голів. Випереджання темпів скорочення поголів'я над скороченням виробництва молока пов'язано з тим, що ліквідується у першу чергу найменш продуктивне стадо.
Таблиця 1
Основні показники ринку молока та молочних продуктів в Україні у 2008-2012 рр. [4]
|
Показник |
Од. виміру |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
|
|
Поголів'я ВРХ |
тис. голів |
6 514 |
6 175 |
5 491 |
5 079 |
4826,7 |
|
|
у т. ч. корови |
тис. голів |
3 635 |
3 347 |
3 096 |
2 856 |
2736,5 |
|
|
Виробництво молока всіх видів |
тис. тонн |
13 714 |
13 287 |
12 262 |
11761 |
11609 |
|
|
у т. ч. частка населення |
% |
84,3 |
80,9 |
81,5 |
82,2 |
82,2 |
|
|
Надійшло на переробні підприємства |
тис. тонн |
5 237 |
5 689 |
5 607 |
6 039 |
5 406 |
|
|
Виробництво молочних продуктів |
|||||||
|
Молоко оброблене рідке |
тис. тонн |
864 |
820 |
863 |
808 |
770 |
|
|
Масло вершкове |
тис. тонн |
120 |
104 |
100 |
85 |
75 |
|
|
Спреди та суміші |
тис. тонн |
80 |
71 |
84 |
82 |
72 |
|
|
Сир свіжий неферментований та сир кисломолочний |
тис. тонн |
84 |
93 |
93 |
92 |
85 |
|
|
Сири жирні |
тис. тонн |
274 |
217 |
246 |
236 |
228 |
|
|
Продукти кисломолочні |
тис. тонн |
499 |
524 |
533 |
532 |
492 |
|
|
Споживання молока та молочних продуктів: |
|||||||
|
на 1 особу |
л/рік. |
232 |
227 |
221 |
216 |
210 |
|
|
на 1 особу у перерахунку на молоко |
л/рік. |
223 |
217 |
213 |
208 |
202 |
Основною причиною зазначеної негативної динаміки у тваринництві є збитковість утримання ВРХ (велика рогата худоба), яка зумовлюється ситуацією як на молочному, так і м'ясному ринках.
Таблиця 2
Рентабельність утримання ВРХ у 2008-2012 рр., % [4]
|
Напрям |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
|
|
Продукція тваринництва, у т. ч. |
5,0 |
(-) 11,0 |
(-) 13,4 |
0,1 |
5,5 |
|
|
м'ясо ВРХ (реалізація худоби живою вагою) |
(-) 25,0 |
(-) 38,4 |
(-) 41,0 |
(-) 24,1 |
(-) 32,9 |
|
|
виробництво молока |
12,2 |
(-) 3,7 |
13,8 |
4,1 |
1,4 |
До середини 2009 року суттєво зростали ціни на зернові культури, що позначалося у подорожчанні комбікормів, витрати на які переважають у структурі витрат на утримання ВРХ. При цьому реалізаційні ціни на худобу живою вагою залишалися на постійному рівні, оскільки конкуренцію продукції тваринницьких ферм складало імпортоване м'ясо.
У вкладанні коштів у розвиток власного стада більшість підприємств була незацікавлена. Варто зауважити, що темпи нарощення основних засобів не відповідали динаміці розвитку підприємств, а отже, інвестиції здійснювалися переважно за рахунок запозичених коштів.
В результаті такої політики тривала тенденція до скорочення поголів'я ВРХ, а вже у 2010 році молокозаводи відчули суттєвий дефіцит сировини. Так, у 2010 році, на переробні підприємства надійшло 6,0 млн. тонн молока, що на 10,5% менше, ніж у 2009 році [13,c.231-233].
Відповідно скоротилися обсяги виробництва молочної продукції. Місткість ринку молокопродуктів в Україні в 2010 р. склала 1 902 тис. т (готової продукції), 3 565 млн. дол. (у цінах готової продукції), що на 5,3% менше в натуральному вираженні та на 4,9% більше в грошовому вираженні, ніж у 2009 р. (2 009 тис. т; 3 398 млн. дол.). Найбільш місткими сегментами ринку молочних продуктів в Україні, як в натуральному вираженні, так і в грошовому традиційно є сегменти цільномолочної продукції і сирів, на долю яких в 2010 р. припало 67% і 9,4% у натуральному вираженні і 43,2% і 34,9% в грошовому відповідно.
На відміну від 2009 року, коли на всіх сегментах ринку молочних продуктів в Україні відбувалось збільшення обсягів споживання, у 2010 році темпи приросту місткості на всіх сегментах (за винятком сегменту молочних консервів) були негативними і склали: ЦМП - 5,4% (у 2010 р. +4,6%); масло і спреди - 10,9% (у 2010 р. +11,4%); сири - 4,8% (у 2010 р. +8,7%); морозиво - 1,9% (у 2010 р. +6,7%); молочні консерви +6,9% (у 2010 р. +12,3%); сухі молокопродукти - 13,0% (у 2010 р. +62,8%). Місткість ринку питного молока в Україні в 2010 р. склала 632 тис. т (430 млн. дол.). Середньорічні темпи приросту в натуральному вираженні у 2008-2012 рр. склали 8,0%. У структурі місткості ринку в натуральному вираженні експорт питного молока в 2010 році склав 3%.
Таким чином, напередодні кризи більшість молокопереробних підприємств мала суттєвий обсяг боргів при недостатньому рівні завантаженості потужностей, спричиненому дефіцитом молока [16,c.287].
Вплив кризових явищ молокозаводи відчули на початку 2011 року, який характеризувався зменшенням попиту населення на продукцію високого цінового сегменту у зв'язку із зменшенням купівельної спроможності населення. У виробництві молочних продуктів це позначилося на споживанні окремих видів кисломолочної продукції та сирів, виробництво яких у передкризовий період було найвигіднішим. Виробниче обладнання підприємств дозволяло переорієнтуватися на виробництво більш дешевої молочної продукції, попит на яку, як продукцію першої необхідності, зберігся. Проте прибутків, отриманих від реалізації такої продукції, не вистачало для обслуговування наявних боргових зобов'язань.
Крім того, навесні з початком сезонних надоїв виникла необхідність у додаткових обігових коштах для здійснення закупівель сировини. В умовах ускладненого доступу до фінансових ресурсів і високого рівня боргового навантаження за одночасного зменшення операційних надходжень молокопереробні підприємства удавалися до двох основних заходів: реструктуризації боргових зобов'язань та утримання закупівельних цін на молоко на мінімально можливому рівні. Таким чином, у 2011 році, порівняно з 2010 роком, закупівельні ціни на молоко суттєво знизилися. Якщо у 2010 році у сезон (з травня по вересень) молоко придбавалося у середньому по 1,80-2,00 грн. /л, то у 2011 році ціна зменшилася до 1,60-1,70 грн. /л. Промислові молокопереробні підприємства реалізували на внутрішньому ринку товарного молока приблизно 514 тис. т - 10,8 л в перерахунку на одного жителя. Кисломолочних продуктів - 492 тис. т, або 8,9 л на душу населення, сиру - 85 тис. т (1,8 кг на людину), сирів жирних - 228 тис. т (3,7 кг), вершкового масла - 75 тис. т, спредів - 72 тис. т, молочних консервів - 195 млн. умовних банок [3].
У 2012 році ситуація у молочному напрямі дещо стабілізувалася. За даними Державного комітету статистики, у 2012 році молока на переробні підприємства України надійшло на 51,4 тис. тонн більше, ніж у попередньому - 5457 тис. тонн. Виробництво молока у 2012 р. залишилося рентабельним, порівняно з 2011 р., прибутковість його помітно підвищилася - з 1,4% до 17,7%. Середня ціна реалізації молока проти 2011 р. зросла на 55,6% і склала 2938,7 грн. за т.
Разом з тим підвищились показники виробництва молочної продукції: збільшилось виробництво вершків на 23%, молочних продуктів із вмістом рослинних жирів - на 22,3%, молока обробленого рідкого - на 6,8%, морозива - на 6,3 %, масла вершкового - на 6,2 %, молока і вершків сухих - на 2%.
Сьогодні в Україні близько 350 підприємств по переробці молока, з яких 15-18 підприємств виготовляють до 70% цільномолочної продукції. Така кількість підприємств призводить до того, що ринок досить "подроблений", у числі найбільших компаній - Мілкіленд, ВіммБілльДанн, Lactalis, Юнімілк, Danone, Злагода, Rainford, Галичина і інші.
Рисунок 1. Ринкові частки основних виробників на ринку цільномолочної продукції
Кожне з підприємств має у своєму портфелі декілька категорій (від традиційного молока, кефіру, сметани, масла до новинок - продуктів з доданою користю, так званих біозбагачених). Не завжди різні категорії об'єднані одним брендом - звідси широкий спектр брендів, упаковок і цін на молочні продукти. Величезна "продуктова/пакувальна/цінова" варіативна - одна з ключових характеристик ринку. Ринок досить розвинений, насичений і за оцінками експертів не відрізняється від європейських ринків. Проте не слід забувати, що за даними Держкомстату споживання молочної продукції на душу населення в Україні все ж в рази нижче, ніж в європейських країнах. Для виробників це показник наявності потенціалу ринку, у тому числі і за рахунок зміни культури споживання [1,c.61-64].
Сегментація ринку за видами молочної продукції за даними Міністерства сільського господарства свідчить, що серед основних груп молочної продукції найбільш значна частка ринку припадає на незбиране молоко, кисломолочні продукти, йогурти, сметану, сир і вершки. Частка незбираного молока на ринку становить близько 84% у кількісному вираженні. Наступними за значущістю для споживання видами молочної продукції є сир, займана частка ринку близько 8%, потім масло з часткою ринку 5%. При цьому важливо відзначити, що за останні п'ять років споживання сиру в Україні зросла в три рази.
Рисунок 2. Сегментація ринку за видами продукції з молока (частка на ринку,%)
Український споживач сприймає традиційні молокопродукти (молоко, сметану, кефір) як базову їжу, тоді як сучасну кисломолочну категорію (йогурти, сирки з наповнювачами) досі розглядає в деякій мірі як "балощі". Експерти відмічають специфіку культури споживання молочної продукції українцями, для яких кефір - це передусім корисний продукт, який нормалізує функціонування шлунку та і взагалі "для усього". Фрукти і ягоди у складі питних йогуртів вважаються додатковим доказом корисності продукту. Густі йогурти цінуються за те, що ними можна наїстися. Ряжанка, навпаки, споживається для "настрою": покупцям подобається її специфічний смак. Популярність сметани пояснюється кулінарними традиціями, згідно з якими, наприклад, "борщ без сметани - не справжній борщ" [11,c.164-167].
Показники виробництва основних видів молочних продуктів у 2012 році вказують на розвиток галузі, не зважаючи на ряд проблем, що виникли на ринку сировини. У зв'язку зі значною конкуренцією на сировинному ринку виробництво готової молочної продукції все більшою мірою концентрується на великих підприємствах, які вкладають значні кошти в модернізацію виробництва, мобільно реагують на зміни кон'юнктури ринку, постійно збільшують свій асортимент та, щоб не втратити свою нішу ринку за умов сезонного дефіциту сировини, розширюють ринок збуту за рахунок експортних поставок. Середній рівень рентабельності виробництва незбираної молочної продукції на молокопереробних заводах становить 3 - 8%. Виробництво сметани та сиру більш економічно вигідне, ніж виробництво незбираного молока. Найбільш рентабельне виробництво дієтичної продукції: йогурту, ряжанки, кефіру. Стабільний попит на суцільномолочну продукцію в Україні сприяє ритмічній роботі підприємств по її випуску, не зважаючи на жорстку конкуренцію як на ринку сировини, так і на ринку збуту [9,c.62-64].
Крім того, слід відмітити той факт, що специфікою ринку є високий рівень регіональності. Не дивлячись на те, що продукція великих підприємств добре представлена на національному рівні - в окремо взятому регіоні є свій "локальний" лідер. Для споживача надзвичайно важливо, щоб молочна продукція була "вироблена тут, в цьому регіоні" ("своя", "рідна"). Переваги споживачами регіональних брендів впливає на формування бізнес-стратегій великих компаній, які розширюються за рахунок поглинання регіональних виробництв. Так локальні виробники потрапляють під національну "парасольку". Нерідкі спроби великих компаній створити національний бренд, який був би для споживача гарантом стабільної високої якості, оскільки дрібні локальні виробники іноді, на думку споживача, грішать недотриманням стандартів якості. В той же час, спостерігається регіональна міграція - успішні сильні локальні бренди прагнуть вийти за межі регіону [14,c.100].
Підприємства повинні розширювати свої портфелі, виводячи нові продукти з молочною або кисломолочною основою плюс додана корисність продукту. Споживчий тренд - здорове споживання - успішно використовують багато брендів і актуальність теми здорової їжі не знижується. Також, незважаючи на велику кількість новинок на молочному ринку, значний оборот компаніям може дати продаж традиційних молочних продуктів. Інноваційні продукти можуть забезпечити зростання категорії. Окрім відповіді на споживчі потреби, нові продукти забезпечать унікальність позиції бренду на ринку.
На молочному ринку також сильна тенденція вибору натуральних продуктів, тому успішний бренд повинен забезпечити максимальну природність продукту. Звідси переорієнтація в смакових добавках - відхід від екзотичних смаків (десертів йогуртів) на користь традиційних смаків. Споживча орієнтація на вибір натуральних продуктів примушує виробників звернутися до продукції без ароматизаторів і добавок.
Додаткова складність для молочних брендів - низький рівень знання цін споживачем. Усе більша кількість покупців молочної продукції швидше назве суму на чеку, чим точну вартість йогурту, який входить в його споживчий кошик.
3. Шляхи вдосконалення функціонування ринку молока та молокопродуктів
Ефективне функціонування ринку молока має сприяти швидкому надходженню продукції від виробника до споживача з найменшими торговими націнками. Вдосконалення функціонування цього ринку має забезпечити відповідність рівня споживання науково обґрунтованим нормам, формування ефективної ринкової інфраструктури, наближення виробництва сировини до її переробки, виробництво у найсприятливіших за природно-географічними та соціально-економічними умовами районах.
Ринок молока має свої специфічні особливості, пов'язані з властивостями молока та молочних продуктів - малотранспортабельністю й непридатністю до тривалого зберігання. Тому наявність оптимальних форм збуту молока та молокопродуктів, вигідних і продавцеві, і покупцю відіграють неабияку роль у функціонуванні цього ринку. Основою функціонування будь-якого ринку є його розвинена, потужна інфраструктура. Тому формування цивілізованих ринкових відносин у молокопродуктовому підкомплексі вимагає налагодження відповідної ринкової інфраструктури. Основним її призначенням повинно бути створення повноцінного сучасного конкурентного середовища та забезпечення ринкової рівноваги. З огляду на це в ринковій економіці інфраструктура ринку, яка повинна забезпечувати збут молочної продукції, тісно пов'язана з його кон'юнктурою, тобто постійно відбувається процес її пристосування до зміни попиту і пропозиції, що забезпечує належне функціонування ринку. Для забезпечення безперервної роботи молочної галузі слід удосконалювати інфраструктуру ринку молока у напрямі функціонування таких гуртових структур, як агроторгові доми, суб'єкти кредитної кооперації тощо [5,c.126-129].
Найбільше наближеним до виробника вважається такий організаційно оформлений елемент ринкової інфраструктури, як агроторговий дім. На цьому підприємстві гуртової торгівлі повинні здійснюватися операції купівлі-продажу як від імені виробника, так і за власний рахунок; реалізуються імпортна продукція, матеріально-технічні засоби тощо. Діяльність торгових домів передбачає маркетинговий аналіз стану ринкової ситуації, рекламу, активний пошук контрагентів, пошук вигідного збуту продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, підготовку проектів контрактів, консультування.
Вибираючи елементи ринкової інфраструктури, також слід надавати перевагу створенню кооперативних структур для організації заготівлі, доставки, переробки та збуту молочної продукції. Це допоможе об'єднати зусилля та кошти виробників і переробників з метою одержання кращих виробничих результатів й зменшення затрат, забезпечить здорову конкуренцію, прискорить та спростить рух товаропотоків, відносини між товаровиробниками і споживачами [10,c.45-47].
На території України, на відміну від багатьох інших країн, поширена досить проста, з позицій організаційно-технічного рівня, форма торгівлі сільськогосподарською продукцією на продовольчих ринках населених пунктів. Продавцями тут переважно виступають безпосередні виробники продукції, пропонуючи масовому покупцеві широкий її асортимент. З продуктів галузі на таких ринках за договірними цінами продають молоко, сир, сметану. Тут попит і пропозиція регулюють ціноутворення.
Не можна не погодитись, що "значна частина продукції селянських господарств втрачається або продається за викидними цінами через поганий розвиток сфери торговельних послуг. Міські ринки повинні бути не лише торговими площадками з добре обладнаними робочими місцями та чітким правопорядком. Їх слід розвинути у великі підприємства з надання транспортних, складських та готельних послуг для селян. Вони можуть також виступати у ролі оптового покупця селянської продукції у місцях її виробництва та реалізації" [21,c.87].
Важливе значення у посиленні виробничо-збутової діяльності виробників молока та молочної продукції має інформаційна діяльність, яку не можна уявити без реклами як форми ефективного зв'язку зі споживачем. Тому для збільшення обсягів продажу молокопродукції необхідно залучати інтереси покупців на свою користь. У зв'язку з цим молокопереробним підприємствам слід використовувати увесь спектр рекламного впливу. Якщо підприємство не піклуватиметься про рекламу своєї продукції, то воно матиме лише випадкових покупців. І в цьому разі для збільшення обсягу продажу потрібно буде знижувати ціни на продукцію, а це негативно впливає на ставлення споживачів до продукції, тобто формується думка, що продукт має низьку якість.
З метою пропагування молочної продукції товаровиробників, сприяння її просуванню на внутрішньому й зовнішніх ринках молокопереробним підприємствам доцільно брати участь в регіональних, зональних, загальнодержавних і міжнародних ярмарках, виставках. Протягом найближчого часу можна очікувати розширення впливу Інтернету з рекламною метою. Зокрема, все більше відкривається інтернет-магазинів, великі молочні заводи мають свої інтернет-сторінки. Стратегія підприємства в завоюванні ніші ринку повинна ґрунтуватися на розробленні середньо - та довгострокових рекламних стратегій і рекламного бюджету для всього асортимен ту продукції. Для ефективності рекламних заходів і зростання обсягів продажу доцільно дотримуватися регіонального принципу завоювання ринку [19,c.263-267].
Одним із шляхів реалізації продукції молочної галузі є вихід на міжнародні ринки, що сприятиме вдосконаленню функціонування ринку молока. Розвиток зовнішньоекономічних відносин є потужним прискорювачем економічного і науково-технічного прогресу. Тому з метою збільшення обсягів експорту молокопродукції та виходу на міжнародні ринки потрібне як державне регулювання в царині правової, митної, податкової, фінансово-кредитної політики, так і вжиття заходів щодо підвищення якості вітчизняної продукції, пошуку нових каналів просування товарів, провадження ефективної рекламної кампанії тощо. Щодо захисту вітчизняного виробника та зовнішнього ринку, то потрібні заходи запобігання надміру імпорту молокопродукції, тобто регулювання державними органами влади України "критичного імпорту" або мінімального рівня імпорту
Отже, основними шляхами стабілізації ринку молока, зокрема формування попиту та пропозиції на перспективу, є:
виробництво молока у великих підприємствах, які мають високу концентрацію поголів'я корів і забезпечують високу якість молочної сировини;
для підвищення попиту необхідне значне зростання доходів населення, мінімалізація імпорту та розширення експорту молочної продукції (70% масла імпортується);
ціна на молоко повинна відшкодовувати витрати товаровиробника і бути
прийнятною для споживача. За умови існуючих цін на продукцію та рівня доходів для збільшення попиту пропонується якусь частину ціни дотувати державою;
удосконалення економічних взаємовідносин в інтеграційній системі виробництва та переробки молока повинно здійснюватися з урахуванням економічних інтересів учасників.
Для цього необхідно: диференціювати ціни відповідно до якості продукції, враховуючи європейський досвід, здійснювати закупівлю молока від населення через заготівельні кооперативи, що підвищить контроль за якістю, запровадити систему договорів при закупівлі молока між виробниками і молокопереробними підприємствами, що дає змогу розподіляти ризики між ними [8,135-139].
Таким чином, незважаючи на нестабільність попиту та пропозиції на ринку молока, які мають системний характер, дослідженням доведено, що впровадження визначених нами напрямів підвищення ефективності виробництва й переробки молока забезпечить прибутковість його виробництва.
Висновки
Для розвитку молочної галузі необхідне будівництво ферм і організація великотоварного виробництва, придбання тварин молочного напряму продуктивності тощо.
Союз молочних підприємств України вважає, що українська молочна галузь неготова для роботи у рамках СОТ. Вітчизняні підприємства можуть бути неконкурентоспроможними на світовому ринку, особливо це стосується
невеликих регіональних виробників, які здебільшого не адаптували стандарти виробництва до міжнародних вимог.
Отже, головна проблема молочної галузі - дуже низька якість української сировини. За даними світового банку, отримання та наступне підтвердження сертифікату ISO 9000 коштує підприємству більш як 250 тис. дол. США. Отже, без державної підтримки процесу стандартизації вітчизняного продовольства не обійтись.
Для розвитку внутрішнього ринку молока і молокопродуктів, його відродження та стабілізації необхідна пряма державна підтримка, організація на державному рівні ринків молока й молочної продукції з повноцінною відкритою інфраструктурою від виробників молока до його споживання із незалежною зацікавленістю виробників у збільшенні виробництва, зокрема через пряму доплату до ціни за продане молоко.
У перспективі Україна може очікувати на збільшення експорту молока й молокопродуктів за умови поліпшення їхньої якості та виконання умови поліпшення їхньої якості та виконання санітарних вимог країн-імпортерів. За ціною українські молокопродукти більш конкурентоспроможні ніж іноземні, також молочна сировина в Україні дешевша порівняно з іншими європейськими країнами. Очікується, що в результаті зменшення імпортних тарифів після вступу до СОТ розшириться асортимент молочної продукції. Однак усе залежить від її якості.
Стратегічним завданням держави має стати відродження молочного скотарства, особливо великих товарних ферм і комплексів, тобто реально:
забезпечити ріст поголів'я й продуктивності молочного стада на основі поліпшення, племінної роботи через широке охоплення всіх підприємств селекційно-племінною справою, створення повноцінної кормової бази;
удосконалити інфраструктуру ринків молока і молокопродуктів та впровадити ефективні методи їх регулювання;
узгодити рівні нормативних витрат, цін і доходів усіх учасників ринку молокопродуктів;
захищати внутрішній ринок молокопродуктів на основі економічно обґрунтованої експортно-імпортної діяльності.
Список використаних джерел
1. Бондаренко В.М. Розвиток ефективного виробництва молока та його промислової переробки в Україні / В.М. Бондаренко // Пропозиції АПК.
2. 2010. - №5. - С.61-64.
3. Васильчак С.В. Особливості функціонування ринку молока і молочної продукції / С.В. Васильчак // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - № 15. - с.357-362.
4. Виробництво найважливіших видів промислової продукції по місяцях 2009, 2010, 2011 і 2012 років: Експрес-випуск Держкомстату від 19.08.2012 р. - № 90: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
5. Державний комітет статистики України: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
6. Дудар Т.Г. Проблеми розвитку регіонального ринку молока і молокопродуктів/ Т.Г. Дудар // Вісник Львівського ДАУ: Економіка АПК. - 2012. - № 9. - с.126-131.
7. Євчук Л.А. Проблеми ринку молокопродуктів /Л.А. Євчук // Економіка АПК. - 2012. - №12. - с.34-35.
8. Зубченко В.В. Якість молока як основний чинник забезпечення конкурентоспроможності продукції / В.В. Зубченко // Вісник аграрної науки. - 2011. - № 4. - с.79-81.
9. Канцевич С.І. Державний механізм регулювання ринку молока / С.І. Канцевич // Економіка АПК. - 2009. - № 9. - c.133-139.
10. Лисенко А.М. Маркетингова система виробництва та реалізації молокопродукції / А.М. Лисенко // Економіка АПК. - 2009. - №6. - c.62-66.
11. Михайлов Ю. Українське молоко: працювати, як за соціалізму, а жити, як за капіталізму / Ю. Михайлов // Пропозиція. - 2008. - №8. - с.44-47.
12. Момчева А.М. Молочний ринок України: сучасний стан та перспективи розвитку // Науковий вісник Ужгородського університету. Економіка. - 2012. - Вип. 30. - с.164-168.
13. Мостецька Т.Л. Виробництво молока та молокопродуктів в Україні / Т.Л. Мостенська // Наукові праці НУХТ. - 2010. - Вип. № 33. - с.119-121.
14. Протасова Л.В. Аналіз виробництва молока та молочних продуктів в Україні / Л.В. Протасова // Міжнародний збірник наукових праць. - 2011. - Випуск 1 (16). - с.229-234.
15. Постернікова О.О. Розвиток ринку молока та молочних продуктів в Україні / О.О. Постернікова // Придніпровський науковий вісник. (Серія: Економічні науки: маркетинг і менеджмент). - 2009. - №11. - с.98-101.
16. Рынок молока и молочных продуктов Украины // Молочное дело. - 2012. - №2. - с. 19-27.
17. Статистичний щорічник України за 2008-2012 рр. / Держкомстат України; за ред.О.Г. Осауленка. - К.: ДП "Інформаційно-аналітичне агентство", 2012. - 568 с.
18. Силивончик А. Кислый приварок / А. Силивончик // Бизнес.12.10.2010. - №44. - с.64.
19. Сулима Н.В. Розвиток ринку молока та молочної продукції в Україні/ Н.В. Сулима // Економіка АПК. - 2012. - № 8. - с.140-144.
20. Цар Г.В. Основні тенденції та перспективи розвитку харчової промисловості України / Г.В. Цар // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - Вип. 20.13. - с.262-267.
21. ЧеревкоГ.В. Державне регулювання економіки в АПК: Навч. посібник. - К.: Знання, 2007. - 339 с.
22. Шубравська О.В., Сокольська Т.В. Розвиток ринку молока і молочної продукції: світові тенденції і вітчизняні перспективи / О.В. Шубравська, Т.В. Сокольська // Економіка і прогнозування. - 2012. - № 2. - с.80-93.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність ринку. Ознаки ринку і умови його функціонування. Інфраструктура ринкового господарства та механізм функціонування ринку. Механізм функціонування ринку. Ринкова інфраструктура України в сучасних умовах. Задачі розвитку міжбіржової торгівлі.
курсовая работа [139,4 K], добавлен 03.06.2007Визначення і дослідження сутності ринку, інфраструктури ринкового господарства, механізму функціонування ринку. Характеристика ринкової інфраструктури України в сучасних умовах. Основні ознаки ринку, сутність та аналіз поведінки фірми-монополіста.
курсовая работа [368,6 K], добавлен 23.02.2011Аспекти розвитку та формування ринку житла: нормативно-правове регулювання ринку. Процес розвитку та формування: аналіз ринку житла, особливості розвитку в Київській області, застосування цільових облігацій. Шляхи удосконалення, іпотечне кредитування.
дипломная работа [794,9 K], добавлен 13.08.2008Ринкова система як сукупність взаємозв'язаних ринків, які охоплюють різноманітні сфери людської діяльності. Роль та значення ринку праці в сучасній системі, умови функціонування як складової ринку робочої сили. Проблеми ефективного розвитку ринку праці.
курсовая работа [36,1 K], добавлен 31.10.2014Інфраструктура як економічна категорія, її сутність та функції. Особливості формування ринкової інфраструктури в Україні, порівняння з іншими країнами. Роль держави у формуванні ринкової інфраструктури, її проблеми і перспективи подальшого розвитку.
курсовая работа [83,7 K], добавлен 22.11.2014Виникнення і суть ринку, його структура, функції і умови формування, державні і недержавні методи регулювання. Умови, необхідні для нормального функціонування реального ринку. Особливості становлення ринкових відносин в Україні. Моделі ринкової економіки.
реферат [410,5 K], добавлен 21.10.2012Особливості функціонування ринку ресурсів. Рівновага на ринку землі. Диференціальна рента землі. Формування попиту на фактори виробництва. Земельна реформа в Україні як передумова реформування ринку земель. Іноземний досвід функціонування ринку земель.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 16.04.2016Поняття праці як фактору виробництва. Умови виникнення та функціонування ринку. Мікроекономічна характеристика ринку праці: аналіз механізму дії, структура та функції, попит та пропозиція на ньому. Проблеми та перспективи розвитку ринку праці в Україні.
реферат [215,1 K], добавлен 28.11.2010Сутність та специфіка ринку інформації. Його інфраструктура та функції. Нормативні засади його формування. Класифікація національних інформаційних ресурсів. Аналіз сучасного стану та дослідження проблеми українського ринку інформаційних товарів та послуг.
дипломная работа [308,4 K], добавлен 22.05.2014Економічна сутність ринку зерна та організаційно-економічні засади його розвитку в сучасних умовах. Основні напрями та джерела інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств на ринку зерна. Тенденції розвитку вітчизняного зерновиробництва.
статья [72,1 K], добавлен 24.04.2018Поняття "інфракструктура". Ринок та його інфраструктура. Характеристика складових ринкової інфракструктури. Роль інфракструктури ринку в розвитку економіки. Проблеми формування інфракструктури ринку в Україні.
курсовая работа [114,0 K], добавлен 08.07.2007Поняття "механізм ринкової економіки". Ознаки ринку і його функції. Види та принципи класифікації ринків. Конкуренція, її роль у функціонуванні ринку. Роль держави у ринковій економіці. Основні напрямки економічної політики України в умовах незалежності.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 21.03.2012Дослідження об’єктивних умов існування ринку. Характеристика принципів ринкової економіки. Модель кругообігу ресурсів, продуктів, доходів. Форми інфраструктури в сучасній ринковій економіці. Аналіз елементів ринкового механізму. Закон попиту і пропозиції.
презентация [1,2 M], добавлен 17.11.2015Теоретичні засади формування ринку нерухомості: сутність та структура. Аналіз та оцінка розвитку житлового, земельного ринку України та ринку комерційної і промислової нерухомості. Шляхи покращення механізму стимулювання вітчизняного ринку нерухомості.
курсовая работа [414,6 K], добавлен 13.08.2011Вирішення проблеми наповнення ринку зерном. Заходи, спрямовані на оптимізацію усіх сфер діяльності АПК. Типові для агроформувань загрози на зерновому ринку. Проблеми формування ринку конкурентоспроможного зерна. Основні методи цінового регулювання.
статья [21,2 K], добавлен 20.08.2013Сутність та роль фондового ринку в умовах ринкової економіки. Суб’єкти фондового ринку та особливості механізму фондової біржі. Державні органи регулювання. Номінальні держателі цінних паперів. Проблеми та перспективи удосконалення фондового ринку України
курсовая работа [60,1 K], добавлен 25.03.2009Поняття та еволюція ринку. Його структура та механізм дії. Модель та інструментарій фінансового ринку України. Відродження економіки країни за його допомогою. Ринок інновацій та науково-технічних розробок. Проблеми та перспективи його розвитку.
дипломная работа [413,2 K], добавлен 29.04.2009Сутність і основні елементи інфраструктури ринку. Біржа як інститут ринкової економіки. Банківські та небанківські інституції. Інфраструктура ринку праці. Характеристика діяльності інституціональної системи в Україні. Проблеми та перспективи її розвитку.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 15.11.2011Особливості взаємозв'язку ринків ресурсів та продуктів. Домашні господарства як основні суб'єкти ринкової економіки. Специфіка ринків товарів, послуг, факторів виробництва (землі, капіталу, праці), їх визначальні характеристики та умови існування.
реферат [19,9 K], добавлен 30.11.2010Особливості саморегулювання ринку. Негативні й позитивні зовнішні ефекти, що впливають на нього. Проблеми, які вирішує ринковий механізм. Сутність економічного прибутку в концепціях західних вчених-економістів. Вплив прибутку на функціонування ринку.
реферат [22,0 K], добавлен 12.11.2010
