Стратегічний аналіз умов діяльності ТОВ "Зіньківська цегла"

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальна характеристика ТОВ «Зіньківська цегла»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зінківська цегла» створене згідно Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Законів України «Про власність» .

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, що враховується на самостійному балансі, рахунки в банках, печатку та кутовий штамп, а також товарний знак та інші притаманні юридичній особі реквізити.

Майно підприємства належить йому на праві власності та формується з джерел, не заборонених чинним законодавством.

Підприємства володіє, користується та розпоряджається належним йому майном відповідно до мети своєї діяльності.

Товариство має власні основні та обігові кошти, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах, круглу печатку з власним найменуванням, кутовий штамп зі своїм найменуванням, бланки з власним найменуванням, власний товарний знак, емблему та інші необхідні реквізити.

Товариство є власником:

майна, переданого йому засновниками та акціонерами у власність як вклад до статутного капіталу;

одержаних доходів;

іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах майна , що йому належить, на яке може бути звернене стягнення згідно з чинним законодавством.

Скорочене найменування Товариства: ТОВ «Зіньківська цегла»

Місце розташування Підприємства: 38100, Україна, Полтавська обл.. місто Зіньків, вул.. Гоголя 125б.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зінківська цегла» - провiдне пiдприємство промисловості області з виробництва високоякісної цегли.

За роки iснування пiдприємство здобуло i накопичило значний науково-технiчний та виробничий потенцiал, сучасну технологiю та обладнання, що дозволяє задовольняти потреби споживачiв у продукцiї, яка випускається заводом.

Основною метою діяльності Товариства є одержання законного прибутку за допомогою участі в цивільному, торговому обороті шляхом задоволення попиту на ринку на вироблену продукцію, виконання робіт і надання послуг у сферах, обумовлених предметом діяльності.

Предметом діяльності Товариства є:

оптова торгівля будівельними матеріалами;

виробництво формованої і обпаленої глиняної цегли та блоків;

проведення спеціальних та монтажних робіт;

посередництво в торгівлі різними товарами;

здавання під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення;

інжинірингові роботи у будівництві;

виконання функцій генпідрядника у сфері будівельної діяльності;

вироблення збирувальних з/б конструкцій;

інші види оптової торгівлі;

діяльність у сфері бухгалтерського обліку;

аудиторська діяльність;оптова, роздрібна і комісійна торгівля;

торгово-закупівельна, посередницька діяльність;

виробництво, закупівля і реалізація будівельних матеріалів;

сприяння і промислове впровадження передових наукових технологій.

Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов'язаній з предметом його діяльності. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується повним обсягом прав суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства.

Місія діяльності ТОВ «Зіньківська цегла» полягає у сприянні економічного розвитку Полтавської області за рахунок виготовлення якісної цегли, забезпечення відповідного прибутку власників підприємств та його справедливого розподілу.

Отже, виходячи з цього загальною ціллю нашого підприємства є збільшення маси прибутку для подальшого розвитку підприємства за рахунок виготовлення високоякісної цегли та інших послуг якими займається дане підприємство.

Аналіз організаційно-управлінської структури підприємства

Організаційно - управлінська структура - це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління фірмою. Ця конструкція має або формальний, або неформальний вираз і охоплює два аспекти:

1) вона охоплює канали влади та комунікації між різними адміністративними службами та працівниками;

2) інформацію, яка передається цими каналами.

Організаційну структуру управління визначають також як категорію менеджменту, яка відображає організаційний бік відносин управління і становить єдність рівнів і ланок управління у їх взаємозв'язку.

Організаційна структура ТОВ «Зіньківська цегла»» представлена на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1- Організаційно-управлінська структура ТОВ «Зіньківська цегла»

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінійно-функціональні організаційні структури володіють наступними позитивними рисами. По-перше, вони дозволяють вищому керівництву зосередитися на стратегічних питаннях. По-друге, вони створюють умови для досягнення високої ефективності за рахунок спеціалізації. Недоліком лінійно-функціональних організаційних структур є те, що вони, по-перше, приводять до між функціональних конфліктів, по-друге, утрудняють між функціональну координацію і, по-третє, обмежують можливості вирощування в організації менеджерів здатних вирішувати питання стратегічного управління.

Органами управління Товариства ТОВ «Зіньківська цегла»є:

загальні збори акціонерів;

ревізійна комісія;

правління Товариства.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління Товариства покладається на незалежного аудитора, який призначається відповідно до Статуту Товариства.

Вищим органом акціонерного Товариства «Зіньківська цегла» є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.

Акціонери, які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.

Загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції правління Товариства.

До компетенції загальних зборів належить:

1) визначення основних напрямків діяльності Товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

2) внесення змін до Статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

3) обрання та відкликання Голови та членів наглядової ради;

4) обрання та відкликання Голови та членів правління Товариства;

5) затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків Товариства;

6) затвердження річних результатів діяльності дочірніх підприємств Товариства, затвердження висновків незалежного аудитора, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів);

7) створення, виділ та припинення дочірніх підприємств, філій та представництв Товариства, затвердження їх статутів та положень;

8) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління Товариства;

9) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства;

10) визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

11) прийняття рішення про випуск акцій;

12) прийняття рішення про створення та участь Товариства в інших юридичних особах;

13) прийняття рішення про виділ, злиття, приєднання, поділ, перетворення Товариства;

14) прийняття рішення про ліквідацію Товариства;

15) призначення незалежного аудитора та погодження умов договору, що укладається з ним;

Виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво є директор. Директор є підзвітним загальним зборам акціонерів Товариства та організовує виконання їх рішень.

Директор обирається за рішенням загальних зборів у кількості не менше трьох осіб.

Компетенція директора правління Товариства:

Головними завданнями директора підприємства належать:

1. Затвердження поточних планів діяльності підприємства та заходів, необхідних для їхнього виконання.

2. Організація поточної діяльності Підприємства.

3. Розробка бізнес-планів та інших програм фінансово-господарської діяльності Підприємства.

4. Розробка місії та стратегії підприємства.

5. Організація виконання договорів (угод), укладених Підприємством.

6. Затвердження щорічних кошторисів, штатного розкладу та посадових окладів працівників Підприємства (крім посадових осіб органів управління).

7. Організація ведення бухгалтерського обліку та звітності Підприємства.

8. Прийом та звільнення працівників підприємства у відповідності до чинного законодавства, ведення обліку кадрів, встановлення системи заохочень та накладання дисциплінарних та матеріальних стягнень на працівників Товариства.

9. Організація скликання та проведення чергових та позачергових загальних зборів.

Саме на плечі директора і головного економіста лягає весь тягар стратегічного управління.

Директор підприємства має право:

1. Без доручення представляти інтереси підприємства та вчиняти від його імені юридичні дії.

2. Розпоряджатися коштами та майном підприємства в межах, визначених Статутом підприємства, рішенням загальних зборів, рішенням спостережної рад.

3. Підписувати довіреності, договори (угоди) та інші документи від імені підприємства.

4. Вирішувати інші питання, делеговані спостережною радою або загальними зборами акціонерів.

Заступник директора по виробництву (завідувач виробництва).

Головними завданнями завідувач виробництва є:

1) Визначає науково-технічну політику, перспективи розвитку підприємства і шляхи реалізації комплексних програм з усіх напрямів удосконалення, реструктуризації, реконструкції і технічного переозброєння виробництва, його спеціалізації та кооперування.

2) Забезпечує постійне підвищення рівня технічної підготовки виробництва, його ефективності, скорочення матеріальних, фінансових і трудових витрат на виробництво продукції, робіт (послуг), їх високу якість, довговічність згідно з державними стандартами, технічними умовами і вимогами конструювання, раціональне використання виробничих фондів і всіх видів ресурсів.

3) Керує розробкою перспективних планів розвитку підприємства, реконструкції та модернізації, заходів щодо запобігання шкідливому впливу виробництва на навколишнє середовище, дбайливого використання природних ресурсів, створення сприятливих і безпечних умов праці і високої культури виробництва.

4) Організує розробку і виконання планів впровадження нової техніки і технології, організаційно-технічних заходів, науково-дослідних та експериментальних конструкторських робіт.

5) Забезпечує ефективність проектних рішень, своєчасну і якісну підготовку виробництва, технічну експлуатацію, ремонт і модернізацію устаткування, досягнення високого рівня якості продукції в процесі її розробки і виробництва.

6) Вживає заходів щодо удосконалення організації виробництва, праці і управління на науковій основі та модернізації і автоматизації інженерних та управлінських робіт.

Службові обов'язки для працівників бухгалтерії встановлює головний бухгалтер, який забезпечує організацію бухгалтерського обліку на підприємстві і контроль за раціональним економічним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням власності .

Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо директору підприємства.

Службові обов'язки в бухгалтерії розподіляються за функціональними ознаками, тобто за окремим працівником, залежно від обсягу робіт закріплюється конкретна ділянка роботи.

Всі підрозділи підприємства своєчасно передають в бухгалтерію необхідні для обліку документи, витяги з наказів і розпоряджень, договори, нормативи, звіти матеріально-відповідальних осіб.

Для забезпечення раціональної організації бухгалтерського обліку велике значення має розробка плану його організації. План організації бухгалтерського обліку «Зіньківська цегла»складається із наступних елементів:

план документації і документообігу;

план інвентаризації;

план рахунків і їх кореспонденції;

план звітності;

план організації праці працівників бухгалтерії.

Система бухгалтерського обліку у ТОВ «Зіньківська цегла» побудована з урахуванням всіх необхідних змін, спричинених наявними економічними обставинами, з дотриманням загальних принципів і вимог щодо здійснення бухгалтерського обліку

Щодо якості трудового життя, то співробітники організації мають право на щорічну оплачувану відпустку, а також на оплачувану учбову відпустку і оплачуваний лікарняний але організаційна дисципліна бажає бути кращою.

Щодо культуру організації ТОВ «Зіньківська цегла», то вона на середньому рівні. В культурі організації визначальне значення роблять шість факторів: історія і власність; розмір; технологія; цілі і задачі; оточення; люди. Пpедмет оpганізаційної культуpи - одна з нових фоpм впливу на оpганізацію на найближчий час. Атмосфеpа чи клімат в оpганізації називається її культуpой. Культуpа відображає переважаючі звичаї в оpганізації. На культуpу підприємства великий вплив робить оpганізація. Оpганізація - це гpупа людей, діяльність яких свідомо кооpдинується для досягнення загальних цілей. На оpганізацію впливають внутpішні і зовнішні фактоpи.

Управління організаційною культурою проводить вище керівництво, які проводять ряд заходів для поліпшення культури ТОВ «Зіньківська цегла», а саме:

1. Тримають колектив в курсі справ щодо справ в організації проекту шляхом досить докладної інформації (періодичні повідомлення, наочна агітація, зв'язок із громадськістю, засоби масової інформації).

2. Удосконадення культури організації (Постійний контроль за культурою підприємства, Постійна корекція ходу покращення організаційної структури (планування, узгодження, інформація і навчання).

Можливість виникнення конфліктів існує у всіх сферах. Конфлікти народжуються на грунті щоденних розбіжностей у поглядах, розбіжностей і протиборства різних думок, потреб, спонукань, бажань, стилів життя, надій, інтересів і особистісних особливостей. Вони являють собою ескалацію щоденного суперництва і протистояння в сфері принципових або емоційно обумовлених сутичок, що порушують особистий або міжособистий спокій. Звичайно, як ТОВ «Зіньківська цегла» не є вийнятком і в ньому, як і на інших підприємствах також трапляються трудові конфлікти.

Трудовий конфлікт - це конфлікт у сфері трудових відносин із приводу засобів працезабезпечення, рівня заробітної плати, використання професійного й інтелектуального потенціалу, різних елементів та чинників трудового процесу (організації, змісту, умов праці й т.ін.), рівня цін на різні блага, реального доступу до цих благ й інших ресурсів, викликаний протилежністю інтересів.

Вирішенням конфліктів на підприємстві займається правління ТОВ «Зіньківська цегла». Головними напрямком роботи правління ТОВ «Зіньківська цегла» щодо уникнення або вирішення конфліктів є попередження та профілактика конфліктів, яке полягає завчасному вирішенні конфліктної ситуації (превентивне вирішення конфліктів); у підготовці людей та колективу загалом до адекватного (правильного, цивілізованого, грамотного) поводження у конфліктній ситуації.

Методами правильної та своєчасної діагностики на ТОВ «Зіньківська цегла», а також запобігання конфлікту є:

- регулярне ділове спілкування із співробітниками, особливо з тими, які викликають побоювання, диференційований підхід до людей;

- принципові, засновані на діловій аргументації та відсутності емоцій індивідуальні бесіди;

- схиляння потенційних учасників конфлікту до взаємних поступок, які на ранній стадії зазвичай не сприймаються як крок, що зневажає чиюсь особисту гідність; прийняття управлінського рішення, здатного усунути базу конфлікту.

Загалом для профілактики трудових конфліктів необхідно, у першу чергу, створити згуртований трудовий колектив. Для профілактики конфліктів на ТОВ «Зіньківська цегла» проводиться робота з неформальними групами та неформальними лідерами.

• Трудовий колектив ТОВ «Зіньківська цегла» становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту), а також інших форм угод, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.

Соціальні та трудові права працівників гарантуються чинним законодавством України.

2. СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ УМОВ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ЗІНЬКІВСЬКА ЦЕГЛА»

2.1 Аналіз зовнішнього інвестиційного середовища підприємства

В даний час, перед теорією організаційного управління виникають нові завдання, серед яких можна назвати підвищення ступеня адаптації підприємства до змін зовнішнього середовища. Актуальність поставленої проблеми полягає необхідності обліку чинників впливу на діяльності будівельних підприємств для підвищення ступеня їх адаптації до зовнішнього середовища. Практична значущість результатів проведеного дослідження полягає в можливості підвищення ефективності функціонування будівельного підприємства шляхом забезпечення його стійкості на майбутні періоди. На нашу думку, в системі управління стійкістю функціонування підприємством одне з найголовніших місць займає оцінка зовнішніх та внутрішніх впливів. При цьому слід враховувати, що в процесі функціонування будівельні підприємства мають адаптуватися як до зміни факторів, що напряму впливають на стійкість функціонування так і до зовнішнього середовища, частка факторів якого опосередковано впливає на стійкість підприємства.

Непрямий вплив на стійкість функціонування будівельного підприємства здійснюють наступні групи факторів: політико-правові фактори (зміни в системі оподаткування, зміни в політичній системі країни, зміни законодавства, бюрократизація економіки, політична нестабільність, неефективність системи державного регулювання тощо); демографічні фактори (зміна чисельності населення, зміна вікового складу населення, зміна розподілу населення за рівнем доходів, внутрішня та зовнішня міграція населення); міжнародні фактори (проблеми відносин країни з іншими країнами, проблеми у відносинах країни з міжнародними організаціями, участь у міжнародних будівельних проектах, зміна зовнішньоекономічної політики держави, умови протікання процесів глобалізації); науково-технічні фактори (повільне оновлення матеріально-речової бази будівельної індустрії, низький ступінь інноваційних розробок в даній сфері, труднощі з впровадженням інновацій у життя, відсутність підтримки інноваційно-активних підприємств тощо); економічні фактори (стан економіки, рівень інфляції, інвестиційна привабливість економіки регіону, інвестиційний клімат у країні, розвиток інфраструктури, умови залучення кредитів та зміни в кредитній системі, умови страхування будівельних проектів, конкуренція на ринку будівництва, зміни кон'юнктури ринку, зміна цін на будівельні об'єкти, нестача кадрів робітничих спеціальностей); екологічні фактори (рівень забруднення довкілля, зміна екологічного законодавства тощо); соціально-культурні фактори (зміна рівня життя населення, соціальна нестабільність); природні фактори (доступність та наявність ресурсів).

В ході експертного опитування нами були виявлені коефіцієнти вагомості кожної з цих груп факторів, які слід враховувати в ході забезпечення стійкості функціонування будівельного підприємства. Найвагомішою групою зовнішніх факторів є економічні (18% з усіх груп факторів). Це можна пояснити тим, що економічна ситуація в країні в цілому та в окремих її регіонах є досить складною, в той же час, саме ця група факторів є вирішальною для більшості складових стійкості функціонування будівельного підприємства (фінансової, виробничої, ринкової, інвестиційної та інноваційної). На другому місці з коефіцієнтом вагомості 16% знаходиться група політико-правових факторів, адже політико-правова нестабільність, постійні законодавчі зміни, процвітання бюрократизму значно знижує стійкість функціонування будівельного підприємства. Досить вагомими є екологічні фактори (14%), науково-технічні та соціокультурні фактори (по 12%), адже від екологічного законодавства, темпу протікання науково-технічного прогресу та соціальної нестабільності в країні залежить стійкість функціонування будівельного підприємства.

На основі експертного оцінювання виявлено ступінь впливу кожної з груп зовнішніх факторів на стійкість функціонування будівельного підприємства. Політико-правові фактори найбільше впливають на інвестиційну та ринкову складові стійкості функціонування будівельного підприємства (ступінь впливу 5 балів за 5-ти бальною шкалою). Трохи меншим є вплив політико-правових факторів на соціальну складову (4,5 балів) та фінансову стійкість (4 бали). Група демографічних факторів найбільш суттєво може вплинути на соціальну стійкість (5 балів з 5-ти можливих). За оцінками експертів вплив цієї групи факторів на виробничу, організаційно-управлінську та інвестиційну складові стійкості функціонування будівельного підприємства може скласти 4 бали за 5-ти бальною шкалою. Міжнародні фактори найбільше впливають на ринкову складову стійкості функціонування будівельного підприємства (5 балів). Суттєвим є ступінь впливу на інвестиційну (4,5 бали), інноваційну та фінансову складові стійкості функціонування будівельного підприємства (4 бали). Вплив науково-технічних факторів є найсуттєвішим за оцінками групи експертів для інноваційної складової стійкості функціонування будівельного підприємства (5 балів), виробничої (4,5 бали), інвестиційної та ринкової стійкості (4 бали).

Економічні фактори є найвагомішою групою факторів зовнішнього впливу, який слід враховувати в процесі забезпечення стійкого функціонування будівельного підприємства. Ступінь впливу цієї групи факторів на всі складові стійкості функціонування будівельного підприємства експерти визначили як надзвичайно-високий або високий (від 5 до 4 балів). Екологічні фактори відрізняються дещо меншим ступенем впливу на складові стійкості функціонування будівельних підприємств, але все ж таки він лишається досить суттєвим (від 3,5 до 4,5 бали). Особливо екологічні фактори слід враховувати в процесі забезпечення інвестиційної стійкості (4,5 бали), а також виробничої, інноваційної та ринкової складових (по 4 бали). Природні фактори для будівельних підприємств впливають, перш за все на виробничу складову стійкості функціонування будівельного підприємства. Саме для цієї складової експертами встановлено найвищу бальну оцінку ступеня впливу природних факторів - 4,5 балів.

Що стосується соціально-культурних факторів зовнішнього середовища будівельних підприємств, то вони впливають найсуттєвіше на соціальну стійкість їхнього функціонування (4,5 бали), а також на виробничу та організаційно-управлінську складові (4 бали). Як показали усереднена оцінка ступеня впливу стійкості функціонування будівельного підприємства найсуттєвішим є вплив з боку групи економічних факторів (4,71 бали), політико-правових факторів (3,93 бали), демографічні та науково-технічні фактори (3,86 бали). Суттєвим є вплив екологічних факторів (3,71 бали).

Зовнішнє середовище підприємств складається з:

- макросередовища (віддалене оточення);

- мікросередовища (безпосереднє оточення).

Мікросередовище включає зацікавлені угрупування, які прямо впливають або перебувають під безпосереднім впливом основної діяльності підприємства, а саме акціонери, постачальники, місцеві організації, конкуренти, споживачі послуг, кредитори, профспілки, торговельні та інші організації.

Макросередовище утворюють загальні фактори, які не стосуються прямо короткотермінової діяльності підприємства, але можуть вплинути на стратегічний план його розвитку.

Завданням аналізу зовнішнього середовища підприємства є:

- виявлення й оцінка факторів, які становляють загрозу або сприяють розвитку підприємства;

- вивчення змін, які впливають на діяльність підприємств, і визначення їх тенденцій.

У межах макросередовища діють такі фактори:

Економічні - визначаються рівнем і особливостями ринкового механізму: рівнем суспільного економічного розвитку, бюджетом держави, доступністю ресурсів, рівнем доходів населення та безробіття, податковою політикою, інфляцією, відсотковими ставками, продуктивністю праці, величиною заробітної плати.

Правові - встановлюють права, відповідальність і зобов'язання сторін в процесі ділових взаємовідносин(відносини підприємства із суспільством, обмеження на окремі види діяльності, права споживачів, порядок реєстрації підприємств). Вивчення правової частини макросередовища передбачає вивчення змісту правових актів.

Політичні - представляються органами державної влади й конкуруючими партіями і групами. Держава й ринок перебувають у складних взаємовідносинах, які визначаються пануючою системою поглядів на розвиток суспільства, особливостями етапів розвитку держави, лідерами, які здійснюють політику.

Соціальні - комплекс соціальних явищ і процесів, які визначаються чисельністю й структурним складом населення, рівнем його освіти й життя, звичаями й традиціями, трудовою етикою, готовністю терпіти нестатки, пов'язані з реформуванням економіки. Соціальні фактори впливають на ринок робочої сили, на споживачів при обранні послуг-конкурентів, попит на послуги, витрати по їх наданню тощо. Наприклад, надання високоякісних послуг у певному регіоні країни може не здійснитись через відсутність відповідного загального й професійного рівня у місцевих працівників. Залучати ж професіоналів з інших регіонів є недоцільним.

Технологічні - визначаються факторами розвитку науково-технічного прогресу в сфері виробництва послуг. Технологічні фактори виступають основою створення й пропозиції нових видів послуг.

У цілому аналіз зовнішнього середовища підприємств готельно-ресторанного бізнесу з урахуванням зазначених факторів можна звести у табл. 2.1

Таблиця 2.1

Аналіз впливу факторів зовнішнього середовища не прямого впливу

Фактор	Стан фактора	Тенденції змін	Характер впливу на підприємство: «+» - позитивний, «-» - негативний
1. Економічні фактори
1.1 Рівень інфляції	Значний близько 5% на міс.	Можливе зниження до 1,0 - 0,5 % на міс.	- знецінення грошових ресурсів; + знецінення довгострокових кредитів, виплат на міс.; + можливість грн. на курсах валют;
1.2 Скорочення доходів споживачів через не виплати по З/п	10 % за останній квартал	Тенденції суперечливі	- скорочення купівельної спроможності; - потенційне скорочення виробництва; + потенційна можливість інших методів мотивації через зростання безробіття
2. Правові фактори
2.1 Регуляторна діяльність уряду	Низька стабільність	Не визначена	- прийняття нормативних актів, які послаблюють економічне становище підприємства і т.д.; - знижуються доходи підприємства; + збільшення обсягу виручки від обсягу валового доходу
3. Політичні фактори
3.1 Орієнтація на ринкове регулювання економіки	Слабка орієнтація на ринок	Посилення ринкової орієнтації	+ можливості щодо вибору сфери господарської діяльності; + розробка нових напрямів діяльності; - послаблення платежів і поставок; + страхування поставок, стимулювання партнерів;
3.2 Зниження стабільності у суспільстві	Низька стабільність	Не визначена	- збільшення шансів щодо соціальних потрясінь; + регулювання запасів матеріально - технічних засобів і сировини
3.3 Створення в органах державної влади угрупувань	Не визначена кількість	Підвищується	- вплив групувань на розробку політичного курсу і законодавство; + стимулювання участі в політиці осіб, які представляють інтереси підприємств; + актуальна політична позиція керівництва;
4. Соціальні фактори
4.1 Зростання мобільності населення	Середній	Підвищується	+ удосконалення системи збуту; + автоматизація і механізація;
4.2 Зниження рівня освіти	Середній	Підвищується	- зниження трудової дисципліни, виникнення конфліктів; + утворення служби соціально - психологічної підтримки; - підвищення рівня витрат на професійну підготовку кадрів;
5. Технологічні
5.1 НТП у сфері виробництва	Високі	Підвищуються	+ запровадження нових видів сировини, матеріалів, обладнання, технологій; + вкладення коштів у ноу-хау й оновлення потужностей підприємства;
5.2 НТП в соціальній сфері	Середній	Підвищується	- зростання рівня потреб населення; + поліпшення умов праці й побуту працівників підприємства;

У практичній діяльності підприємства можуть використовуватись різні методи реагування на зміни факторів зовнішнього середовища, найпоширенішими серед них є такі:

- реактивний стиль управління. Це підхід, який передбачає реалізацію управлінських заходів після здійснення змін;

- розширення сфер діяльності або диверсифікація виробництва послуг як засіб можливого зменшення комерційного ризику при зміні факторів зовнішнього середовища;

- удосконалення організаційної структури управління для підвищення її гнучкості. В цьому разі підприємство може створювати стратегічні одиниці бізнесу та інші гнучкі структури, орієнтовані на досягнення кінцевих результатів;

- стратегічне управління.

Підприємство повинно здійснювати збирання стратегічної інформації про зовнішнє середовище, яке найчастіше будується на неформальній та індивідуальній основі. Джерелами такої інформації можуть бути спеціальні органи (спілка споживачів, державні й муніципальні органи), постачальники й посередники, споживачі послуг, обслуговуючі організації (банки, рекламні, аудиторські організації). Важливим джерелом інформації про зовнішнє середовище є також спеціалісти й працівники підприємства.

Таким чином, розвиток підприємства будівельної сфери у сучасних умовах мінливого зовнішнього середовища та обмежених ресурсів внутрішнього вимагає від підприємства максимального врахування факторів, що визначають умови розвитку та швидкого реагування на їх зміну, максимального та ефективного задіяння внутрішніх як існуючих, так і потенційних переваг та ресурсів і формування на цій основі дієвої стратегії розвитку в цілях формування стійких конкурентних позицій та стратегічної інвестиційної привабливості підприємства. Стратегія конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості підприємства є взаємодоповнюючими і у тісній взаємодій цих двох факторів можливо забезпечити не лише виживання підприємства але і його постійний розвиток.

2.2 Аналіз внутрішнього інвестиційного середовища підприємства

Внутрішнє середовище підприємства являє собою сукупність всіх внутрішніх перемінних підприємства, які визначають процеси його життєдіяльність. Внутрішнє середовище постійно та безпосередньо впливає на функціонування підприємства і складає систему ситуаційних факторів у середині підприємства.

Внутрішнє середовище має декілька зрізів, кожний із яких включає набір ключових процесів і елементів організації. Їх стан у сукупності визначає той потенціал і ті можливості, якими володіє підприємство. Методика аналізу внутрішнього середовища підприємства передбачає таку послідовність:

- Цілі підприємства;

- Структура підприємства;

- Задачі;

- Технології;

- Кадровій склад підприємства.

Цілі - це конкретний кінцевий стан або очікуваний результат організації (групи). Кожна служба і підрозділ мають свої цілі.

Структура підприємства - це взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функціональних областей), які виконують служби або підрозділи. Тут поєднуються горизонтальний і вертикальний поділи праці в організації. Можна виділити високу і плоску структури організацій.

Задача - це види робіт, які необхідно виконати певним способом та в зумовлений термін. Це робота з предметами праці, знаряддями праці, інформацією та людьми.

Люди - найважливіший ситуаційний фактор організації. Його роль визначається:

- Здібностями;

- Обдарованістю;

- Потребами;

- Знаннями (фах);

- Поведінкою;

- Ставленням до праці;

- Позицією;

- Розумінням цінностей;

- Оточенням (склад групи, до якої входять);

Наведемо структуру підприємства ТОВ «Зіньківська цегла» як складову внутрішнього середовища даного підприємства.

Організаційна структура підприємства - це сукупність відділів та служб апарату управління. Очолює підприємство генеральний директор. Він здійснює керівництво всією господарською і фінансовою діяльністю підприємства на основі єдиноначальності, згідно із діючим законодавством України і на основі статуту підприємства, і несе персональну відповідальність за стан і результати цієї діяльності.

Генеральний директор

Генеральний директор визначає, формулює, планує, здійснює і координує всі бач діяльності фірми. Визначає напрями розвитку у формуванні фінансової, цінової, діяльності. Організує роботу і ефективну взаємодію складів, торгових точок та інших структурних підрозділів фірми, ефективності виробництва і якості продукції на основі широкого запровадження нової продукції.

Головний бухгалтер

Головний бухгалтер: визначає, формулює, здійснює і координує організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства. Складає баланс підприємства. Організує та контролює складання розрахунків що до використання прибутків, витрат на виробництво, платежів до бюджету, своєчасність та правильність складання звітності.

За результатами аналізу можна сказати, що ТОВ «Зіньківська цегла» має середню ступінь активності в галузі, оскільки підприємство має можливість проводити різні дослідження та експерименти, вводити інновації, та частково використовує ці можливості.

Технічне забезпечення знаходиться не досить в доброму стані, отже не може виконувати всі функції які потрібні, введення наукових інновацій та застосування НТП дуже повільне.

Таблиця 2.2.1

Характеристика складського господарства підприємства

Найменування складів	Складська площа,	Рівень механізації	Наявність під'їзних залізничних шляхів
Оптово-торгівельний склад № 1	300	Середній	Відсутня
Оптово- торгівельний склад № 2	300	Середній	Відсутня

Оптово-торгові склади мають не високі об'єми та не досконале устаткування, оскільки для нормального функціонування достатньо вже існуючого на підприємстві.

Таблиця 2.2.2

Характеристика руху кадрів

Показники	Звітний	Поточний	Відхилення
Середня облікова чисельність працівників, люд.	38	42	4
Прийнято працівників, люд.	8	11	3
Вибуло працівників, люд.	6	9	3
Коефіцієнт плинності кадрів,%	15,78	21,42	5,65

Аналізуючи данні з таблиці можна зробити висновок що підприємство не скорочує штат, та має на меті максимально скоротити плинність кадрів.

Таблиця 2.2.3

Характеристика персоналу за освітою та віком

Вік	З вищою освітою	Зі середньою спеціальною освітою	Зі загальною середньою освітою	Усього, чоловік
	поточний	звітний	поточний	звітний	поточний	звітний	поточний	звітний
До 30 років	2	3	4	3	2	3	8	9
Від 30 - до 40 років	1	1	5	8	12	12	18	21
Від 40 - до 50	0	0	2	4	10	8	12	12
Разом	3	4	11	15	24	23	38	42

На підприємстві ТОВ « Зіньківська цегла» працює робітників із вищою освітою 7 чоловіки, із середньою освітою 26, із загально-середньою освітою 47, що відповідає потребам підприємства.

Заробітна плата персоналу компанії складається з:

- основної заробітної плати (готова тарифна ставка, оклад);

- додаткової заробітної плати (надбавка за кожний проект, який координує робітник);

- поточної премії ( в залежності від результатів та ефективності проекту, кількості проектів за період, їх складності).

Розмір середньої заробітної плати в ТОВ «Зіньківська цегла» станом на 2012 рік складає для керівників вищої ланки 2600 грн., для керівників середньої та нижчої ланок 1200 - 1700 грн.

В підприємстві є певна система заохочень понаднормової праці, що стимулює працівників до підвищення продуктивності.

У якості мотивації використовується такі заходи як справедлива оплата праці, премії, відпустки, подарунки на свята, стягнення, зменшення розміру преміальних виплат, догани, звільнення.

Проаналізувавши всі складові внутрішнього середовища діяльності підприємства складемо структуру цілей за поданою таблицею 2.2.4,а також проаналізувати організаційну культуру та імідж підприємства.

Таблиця 2.2.4

Структура цілей

Функціональна область	Короткострокові цілі (до 1 року)	Середньострокові цілі (від 1 року до 3 років)	Довгострокові цілі(від 3 до 5 років)
Постачання	1. Покращення якості послуг що надаються	1. Збільшення кількості клієнтів на 20%	1. Створення нових видів послуг.
	2. Покращення остаткування для постачання	2. Збільшення сфери послуг	2. Створення нових торгових точок
Маркетинг	1. Встановлення нових зв'язків з постачальниками	1. Проведення реклами	1.Покращення іміджу відносно конкурентів
	2. Опитування з приводу якості продукції	2. Збільшення прибутку, за допомоги реклами на 5%.
Персонал	1. Проведення кадрового аналізу	1.Розробка заходів з плинності кадрів	1.Стабільність трудового колективу, підвищення продуктивності праці
	2. Оптимізація штату на всіх рівнях
Фінансування	1.Фінансування заходів	1.Профінансування	1.Забезпечення фінансової стабільності підприємства

Аналізуючи схему цілей можна відмітити що довгострокові цілі являють собою завершений варіант короткострокових, це дозволяє максимально скоординувати роботу підприємства та направити максимальні зусилля до досягнення цілей, як короткострокових так і довгострокових.

2.3 Результати стратегічного аналізу зовнішнього і внутрішнього інвестиційного середовища підприємства (SWOT - аналіз)

стратегічний аналіз підприємство

Для досягнення поставлених цілей керівництву підприємства важливо знати потенційні можливості, а також слабкі сторони діяльності підприємства. Внутрішні сильні сторони дозволяють підприємству використовувати можливості зовнішнього середовища, а слабкі сторони вказують на можливості небезпеки з боку зовнішнього оточення, які можуть виникнути, якщо керівництво не розробить запобіжні заходи.

SWOТ-аналіз - це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони, слабкі сторони, внутрішнього середовища, а також можливості і загрози зовнішнього середовища організації.

У відношенні кожного з основних і додаткових ділових процесів виявимо, які з характеристик процесу є сильними, а які - слабкими сторонами діяльності ТОВ «Зіньківська цегла» (рис.1).

Потенційні внутрішні сильні сторони	Потенційні зовнішні можливості
1. Стабільне фінансове становище 2. Хороші відносини з замовниками 3. Близьке розташування до споживачів 4. Відмінне знання ринку 5. Наявність постійних замовників 6. Позитивний імідж	1. Не високий рівень конкуренції 2. Зростання доходів населення 3. Використання дешевої робочої сили 4. Освоєння нових технологій 5. Розвиток інвестиційної політики
Потенційні внутрішні слабкі сторони	Потенційні зовнішні загрози
1. Низький рівень маркетингових досліджень 2. Недостатньо гнучка фінансова політика підприємства 3. Велика енергоємність виробництва 4. Відсутність чітких цілей і стратегії розвитку підприємства 5. Низький потенціал підприємства	1. Ріст інфляції 2. Зниження темпів промислового виробництва і скорочення потреби у введенні нової техніки 3. Зміна смаків споживачів 4. Нестабільність у суспільстві 5. Високі податки

Рис. 1. Матриця SWOT - аналізу підприємства ТОВ «Зіньківська цегла»

Виходячи з проведеного SWOT - аналізу ТОВ «Зіньківська цегла» можна відзначити наступні основні проблеми, що стоять перед підприємством:

1. Застарілі основні фонди, що веде до великих витрат на ремонт і обслуговування, а відповідно і до збільшення собівартості виробленої продукції;

2. Недостатній контроль за якістю готової продукції, що тягне за собою збільшення неякісної продукції на всьому ланцюжку виробничих операцій;

3. Нестача висококваліфікованих кадрів у технологічній службі, провідний до недостатнього технологічного забезпечення деяких підрозділів основного виробництва.

Для вирішення цих проблем розроблено ряд заходів, які потрібно реалізувати в подальшому для ефективного і безперебійного функціонування підприємства, серед яких є:

- збільшення фінансування;

- розширення асортименту продукції;

- вихід на нові ринки збуту;

- фінансування програм направлених на підвищення якості продукції;

- фінансування направлене на створення власних унікальних технологій виробництва;

- постійне удосконалення існуючих технологій;

- використання накопиченого досвіду в просуванні продукції на ринок;

- використання напрацювань при проектуванні нових моделей продукції

- використання нових конструкцій при виготовленні нової продукції.

2.4 Аналіз фінансового стану підприємства - об'єкта дослідження

Оцінка фінансового стану включає в себе:

- експрес-аналіз складу і структури капіталу та джерел його формування;

- аналіз фінансової стійкості;

- аналіз ліквідності балансу;

- аналіз платоспроможності.

Для проведення в експрес-аналізу фінансового стану будуємо аналітичні таблиці, в яких відображена структура, динаміка і структурна динаміка активу і пасиву балансу. Для зручності загальної оцінки капіталу підприємства статті балансу групуємо в окремі специфічні групи - за ознакою ліквідності (статті активу) і терміновості зобов'язань (статті пасиву). Розрахунки дані в таблиці 2.4.1.

Щодо активів підприємства, то на протязі періоду з 2010 по 2012 роки найбільшу питому вагу мали оборотні активи 91.1% , 94.4% і 97.1% відповідно. Щодо пасивів підприємства, то найбільшу питому частку займаює власний капітал. У 2010 році вони становили 55.5% , 2011 році 49.8% і 2012 році 47% від усіх пасивів підприємства.

Проводимо аналіз показників фінансової стійкості підприємства, що характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів й інвесторів, що мають довгострокові вкладення в підприємство. До них відносять: коефіцієнт автономії, коефіцієнт концентрації залученого капіталу, співвідношення власних і позикових коштів, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів та інші. Далі наведений порядок розрахунку цих показників.

Коефіцієнт економічної незалежності (коефіцієнт автономії, або коефіцієнт концентрації власного капіталу). Цей коефіцієнт показує, яка частина власних коштів формує активи підприємства. Він обчислюється за балансом шляхом відношення власних коштів до валюти балансу:

ряд.380/ряд.640 (2.1)

2010 = 0,555

2011=0,497

2012=0,47

Оптимальне значення 0,5.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу. Він показує частку залучених коштів у формуванні активів. Він обчислюється за балансом так:

(ряд.430+480+620+630)/ряд. 640 (2.2)

2010= 0,445

2011=0,503

2012=0,53

Оптимальне значення 0,5. Дані в 2011 і 2012 нашому випадку більші 0,5, тобто коефіцієнт концентрації залученого капіталу на ТОВ «Зінківська цеглаа» не є оптимальним. Спостерігається тенденція до збільшення частки залучених коштів, що формує активи підприємства, тобто зменшується частка залучених коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності. Він обчислюється шляхом відношення валюти балансу до власних коштів:

ряд. 640 (2.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 2.2

Експрес-аналіз складу і структури капіталу та джерел його формування ТОВ «Зінківська цегла» за 2010-2012 роки

Актив (пасив) )	Джерело інформації	Абсолютна величина, тис.грн	Питома вага %	Зміни звітного періоду до баз. Року	Зміни звітного періоду до попереднього року
		На кін 2010	На кін 2011	На кін 2012	На кін 2010	На кін 2011	На кін 2012	В абсол. величині	У структ. %	Темп росту %	В абсолютній величині	У структ.і %	Темп росту %
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Актив
Капітал -усього	Ряд 280	1096.2	1379.9	2074.8	100	100	100	978.6	-	189.3	694.9	-	150.4
1. Необоротні активи	Ряд 080	94.3	75.8	59.7	8.6	5.5	2.9	-34.6	-5.7	63.3	-16.1	-2.6	78.8
2. Оборотні активи	Ряд 260	1000.1	1302.3	2015	91.1	94.4	97.1	1014.9	6	201.5	712.7	2.7	154.7
3. Витрати майбутніх періодів	Ряд 270	1.8	1.8	0.1	0.3	0.1	0	-1.7	-0.3	5.6	-1.7	-0.7	5.6
Пасив
Джерела формування капіталу - усоьго	Ряд 640	1096.2	1379.9	2074.8	100	100	100	978.6	-	189.3	694.9	-	150.4
1. Власний капітал	Ряд 380	608	685.5	975.2	55.5	49.8	47	367.2	-8.5	160.4	289.7	-2.8	142.3
2. Збереження наступних витрат і платежів	Ряд 430	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
3.Довгострокові зобовязання	Ряд 480	405	605.3	891	37	43.9	42.9	486	5.9	220	285.7	-1	147.2
4. Поточні зобовязання	Ряд 620	82.4	88.3	208.6	7.5	6.4	10.1	126.2	2.6	253.2	120.3	3.7	236.2
5. Доходи майб.періодів	Ряд 630	0.8	0.8	0	0	0	0	-0.8	0	0	-0.8	0	0

Размещено на http://www.allbest.ru/

ряд.380

2010 = 1.803

2011=2.013

2012=2.128

Наші показники, крім 2010 більші від 2, тобто є не оптимальними. Тобто підприємство є фінансово залежним від інших суб'єктів господарювання.

Коефіцієнт фінансування. Цей коефіцієнт показує, скільки власних коштів підприємства припадає на 1 гривню позикових коштів.

Він обчислюється за балансом шляхом відношення власних коштів до позикових коштів:

ряд.380 (2.4)

ряд.430+480+620+630

2010 = 1.245

2011=0,987

2012=0,887

Дані в нашому випадку у 2010 більше 1, тобто даний коефіцієнт на даному підприємстві не є оптимальним. Даний коефіцієнт є оптимальним у 2011 і 2012.

Підсумовуючи результати по чотирьох вище наведених показниках, можна сказати, що вони задовольняють вказані нормативи у 2011 і 2012, структура капіталу у цих роках на підприємстві є стабільною

Коефіцієнт заборгованості (коефіцієнт співвідношення поточних позикових коштів і власних коштів). Він показує, скільки позикових коштів залучає підприємство для фінансування поточної діяльності на 1 гривню власних.

ряд.620+630/ ряд.380 (2.5).

2010 = 0,137

2011=0,129

2012=0,214

Даний коефіцієнт є оптимальний (менший 1). Коефіцієнт суттєво зріс у 2011 році, і був стабільний у 2010 і 2011 роках. Загалом цей коефіцієнт має оптимальне значення для ТОВ «Зінківська цегла»

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів обчислюється як питома вага довгострокових позикових коштів у загальній сумі довгострокового позикового капіталу. При аналізі довгострокових залучених джерел фінансування варто враховувати, що перевищення їх розміру над сумою власного оборотного капіталу означає використання підприємством частини довгострокових позик на фінансування поточних операцій.

ряд. 480/(ряд. 380+430+480) (2.6)

2010 = 0,399

2011=0,4692012=0,478

Коефіцієнт забезпеченості запасів. Цей коефіцієнт показує, яка частка матеріальних обігових засобів фінансується за рахунок власного обігового капіталу.

Він обчислюється шляхом відношення власних обігових засобів до матеріальних обігових засобів.

ряд.380-080/(ряд. 100+110+120+130+140) ( 2.7)

2010 = -4,81

2011= -0,66

2012= -1,91

Коефіцієнт 2010 - 2012 року показує нам , що підприємство не може за рахунок власного обігового капіталу профінансувати матеріальні обігові засоби.

Коефіцієнт забезпеченості обігових засобів. Цей коефіці...