Господарська діяльність підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний економіко-технологічний університет транспорту

Кафедра “Економіка підприємств”

Курсова робота

м. Київ - 2013 рік



Зміст

виробничий програма економічний внутрішньофірмовий

Вступ

1. Теоретичний розділ

1.1 Процедура, порядок та етапи формування внутрішньофірмових планів

2. Розрахунковий розділ

2.1 План виробництва продукції та матеріально-технічного забезпечення

2.1.1 Розрахунок плану виробництва продукції

2.1.2 Розрахунок потреби в основних матеріалах

2.1.3 Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах

2.2 План з праці

2.2.1 Трудомісткість виробничої програми і відрядної заробітної плати

2.2.2 Розрахунок балансу робочого часу і чисельності основних робітників

2.2.3 Розрахунок фонду оплати праці основних робітників

2.2.4 Чисельність і фонд оплати праці допоміжних робітників

2.2.5 Розрахунок чисельності і фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та іншого персоналу

2.3 План собівартості

2.3.1 Розрахунок кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнання

2.3.2 Розрахунок кошторису цехових витрат

2.3.3 Зведений розрахунок витрат на виробництво

2.3.4 Калькуляція собівартості комплектуючих виробів ірозрахунок собівартості продукції

2.4 Розрахунок основних економічних показників господарської діяльності механічного цеху

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Планування -- найперша функція управління, вона передує іншим управлінським функціям і визначає їх сутність. Планування залежить від ефективного аналізу зовнішнього середовища, об'єктивного оцінювання власних позицій, потребує спільних зусиль та участі всіх складових організацій. Також ця функція передбачає вибір мети, розробку шляху її досягнення та просування ним.

Планування як функція менеджменту полягає в розв'язанні таких глобальних проблем:

-- якими мають бути цілі організації;

-- як має діяти організація, щоб їх досягти.

Значення планування. Планування дає змогу будь-якій організації передбачати майбутнє. Воно виявляється в програмі дій, що охоплюють усі операції підприємства (технічні, фінансові, комерційні). Планування має враховувати періоди, джерела та витрати.

Процес планування передбачає складання перспективних і поточних плані в-прогнозів, результатом чого є бізнес-план. Призначення всіх видів планів полягає в забезпеченні колективного розуміння загальних завдань, стратегії й тактики їх виконання, а також урахування ресурсів, що є в розпорядженні.

Розрізняють такі принципи планування: об'єктивність, системність, комплексність, оптимальність, єдність інтересів фірми, її персоналу та споживачів, збалансованість, обґрунтованість планів, програм, проспектів, моделей розвитку, пізнання шляхів соціально-економічного розвитку.

Для розробки ефективних програм і планів варто враховувати такі фактори:

-- уміння керувати людьми;

-- велика активність;

-- відповідні моральні якості;

-- стійкість і рішучість;

-- необхідні професійні знання в певній галузі;

-- загальна досвідченість в справах (компетентність, досвід роботи).

Передумовою планування вважається прогнозування, яке більш властиве для сучасного конкурентного середовища. Прогнозування -- це визначення об'єктивних тенденцій розвитку бізнесу в майбутньому, а також альтернативних шляхів розвитку і термінів їх реалізації. Прогноз -- органічна система (частина) планування.

У практиці є система внутрішньо фірмового планування, яке складається з комплексу планів:

-- виробничих;

-- фінансових капіталовкладень;

-- реалізації продукції;

-- науково-дослідної діяльності;

-- організаційного розвитку фірми.

У процесі такого планування слід враховувати такі основні підходи:

-- відображення взаємозв'язків між виробничою, збутовою й обслуговувальною діяльністю фірми;

-- ієрархія планів -- від стратегічних до індивідуальних;

-- наявність та якість планової документації, потреба здійснення процесу планування від керівництва фірмою до робочого місця, і навпаки.

Отже, планування -- це один з інструментів, за допомогою якого менеджери формують єдиний напрям зусиль колективу на досягнення цілей організації. Кінцева мета планування полягає в моделюванні майбутнього стану підприємства, а також визначенні шляхів та засобів досягнення цього стану.



1. Теоретична розділ

1.1 Процедура, порядок та етапи формування внутрішньофірмових планів

Планування необхідно для досягнення фірмою наступних цілей:

* підвищення контрольованої частки ринку

* передбачення вимог споживача

* випуск продукції більш високої якості

* забезпечення узгоджених термінів постачань

* встановлення рівня цін з урахуванням умов конкуренції

* покращення репутації фірми в споживачів.

Завдання планування визначаються кожною фірмою самостійно в залежності від діяльності, якою вона займається. У цілому ж завдання стратегічного планування будь-якої фірми зводяться до наступного:

Планування зростання прибутку. Планування витрат підприємства, і, як наслідок, їх зменшення. Збільшення частки ринку, збільшення частки продажів. Поліпшення соціальної політики фірми.

Стан конкуренції на ринку можна охарактеризувати п'ятьма конкурентними силами (М.Є. Портера):

- Суперництво серед конкуруючих продавців.

- Конкуренція з боку товарів, які є замінниками і і конкурентоспроможних з точки зору ціни.

- Загроза появи нових конкурентів.

- Економічні можливості та торгові здібності постачальників.

- Економічні можливості та торгові здібності покупців.

Тиск на супротивників залежить від того, чи є фірма-ініціатор домінантною фірмою, з відчутним ринковим впливом, посередньою фірмою, або дії можуть бути зпрогнозовані на час, фірмою відчуває фінансові труднощі, чиї стратегії засновані на відчайдушних спробах.

Рушійні сили, здатні впливати на ринкові умови та інтенсивність дії сил конкуренції:

Швидкий чи повільний зростання довгострокового попиту. Зміни у складі покупців і способи використання продукту. Оновлення продукту. Інновація. Маркетингові інновації. Вхід або вихід великих фірм. Розсіювання технічних і технологічних досягнень. Зміни у витратах і ефективності. Поява купівельних диференційованого вибору товарів замість товарів масового споживання (або набору). Зміни в державній політиці та регулюванні. Зменшення невизначеності і ризику.

Фактори, що впливають на силу конкурентної боротьби:

Збільшення числа конкуруючих фірм.

Повільне зростання попиту на продукцію.

Можливість фірм використовувати зниження цін або інші методи збільшення продажів.

Недостатня диференційованість товарів.

Збільшення розмірів віддачі від стратегічних маневрів.

Відхід з бізнесу стає дорожче, ніж продовження конкуренції.

Збільшення відмінностей між фірмами в сенсі їх стратегій, кадрового складу, ресурсів і так далі.

Поглинання фірм і впровадження нових сильних конкурентів. Умовами, якими повинна мати у своєму розпорядженні фірма, щоб адекватно відповідати на виклик зовнішнього середовища є:

Здатність до макроекономічного аналізу ситуації в країні і за її межами. Здатність до своєчасного виявлення актуальних потреб, потреб і запитів потенційних споживачів.

Здатність до аналізу економічної кон'юнктури ринків товарів і послуг, що дозволяють ефективно, своєчасно і якісно задовольнити виявлені потреби, потреби і запити.

Здатність до аналізу економічної кон'юнктури ринків факторів виробництва. Здатність до висування конкурентносних ідей. Здатність до реалізації цих ідей. Здатність до забезпечення незалежності фірми від зміни кон'юнктури ринків товарів, факторів виробництва за рахунок зовнішньої гнучкості виробничих сил. Здатність до забезпечення внутрішньої гнучкості за рахунок оснащення засобами технологічного оснащення та іншого обладнання. Здатність до забезпечення за рахунок плідної технології. Здатність до забезпечення за рахунок формування адекватного зміни цілей кадрового потенціалу. Здатність здійснювати зміни архітектурно-планувальних рішень, адекватно змінам цілей виробничих сил. Здатність забезпечити рівень конкурентоспроможності товарів і послуг, необхідної для захоплення лідерства в обслуговуваних і перспективних сегментом ринку. Здатність забезпечити випуск товарів і послуг у необхідних обсягах. Здатність забезпечити високу ефективність функціонування фірми за рахунок найбільш раціонального використання інвестиційних можливостей фірми. Здатність забезпечити ефективну розробку і реалізацію стратегічної програми технологічного і соціального розвитку фірми.

Цілі мають бути:

1. Конкретними і вимірними.

2. Орієнтовані у часі (довгострокові, середньострокові, короткостроковими).

3. Досяжними.

4. Взаємопідтримуючі (несуперечливим).

Таким чином основним завданням планування є отримання максимального прибутку як результату діяльності та здійснення її найважливіших функцій: планування маркетингу, продуктивності, інновацій та іншого.

Цілі фірми:

1. Загальні (глобальні), розроблені для фірми в цілому:

а) відображають концепцію фірми;

б) розроблені на тривалу перспективу;

в) визначають основні напрямки програм розвитку фірми;

г) повинні бути чітко сформульовані та пов'язані з ресурсами;

д) ранжування цілей за принципом пріоритетності.

2. Специфічні цілі розробляються в рамках загальних цілей з основних видів діяльності в кожному виробничому підрозділі фірми і виражаються у кількісних і якісних показниках (рентабельність, норма прибутку).

Інші специфічні цілі (підцілі):

з маркетингу (рівень продажів, диверсифікація, система розподілу, обсяг збуту), наукові дослідження та розробки (нові товари, якість продукції, технологічний рівень); виробництво (витрати, якість, економія матеріальних ресурсів, нова та вдосконалена продукція); фінанси (структура і джерела фінансування, методи розподілу прибутку, мінімізація оподаткування);

Особливості планування.

Опис або пояснення багатьох економічних явищ являє собою процес вирішення неточною задачі, що базується на суб'єктивних оцінках. І дійсно, якщо виробничий процес можна у відомому наближенні описати за допомогою математичних формул, вносячи в них час від часу певні корективи, то, наприклад при плануванні господарської діяльності підприємства математичні методи вже не дають необхідної точності. Наприклад, не можна (або принаймні дуже ризиковано) прорахувати збут продукції навіть на найближчий період, спираючись лише на математичний апарат.

У цьому, а також у багатьох інших випадках, немає об'єктивного критерію, що дозволяє зробити Прогній надійним.

Ставитися до подібного роду обставинами слід філософськи, адже якщо було б можливо володіти всією опорною інформацією, економіці не потрібні були б менеджери в сучасному розумінні цього слова, та й фахівці безлічі інших професій.

Так як поряд з об'єктивними даними доводиться використовувати суб'єктивну інформацію, то виникає потреба у відповідному методологічному забезпеченні обробки зібраних даних.

Таким чином, потреба в менеджерах, їх знання, досвід та інтуїція потрібні саме в тих напрямках виробничої та комерційної діяльності, які менш за все піддаються формалізації.

До числа цих процесів ставляться стратегічне планування та прогнозування.

Можливі різновиду прогнозів можна представити у вигляді наступного ряду:

1. Економічні прогнози - носять переважно загальний характер і служать для опису стану економіки в цілому по компанії або по конкретним виробам.

2. Прогнози розвитку конкуренції - характеризують можливу стратегію і практику конкурентів, їх частку на ринку і так далі.

3. Прогнози розвитку технології - орієнтують користувача щодо перспектив розвитку технологій.

4. Прогнози стану ринку - використовуються для аналізу ринку товарів.

5. Соціальне прогнозування - досліджує питання, пов'язані зі ставленням людей до тих чи інших суспільних явищ.

Методи прогнозування

Неформальні методи прогнозування.

Наочна інформація - інформація отримувана від засобів масової інформації (крім друкованих органів), а також суміжників, постачальників, конкурентів.

Матеріальні витрати отримання такої інформації незначні, однак вимагають великої кількості часу.

Письмова інформація - інформація, що отримується з друкованих джерел періодичної преси. Так само, як і наочна, письмова інформація не має глибокого характеру і швидко застаріває.

Промислове шпигунство - інформація, отримана за допомогою промислового шпигунства, спочатку, як найважливіша, перебуває під захистом користувача. Така інформація є найбільш цінною.

Кількісні методи прогнозування.

Застосування таких методів доцільно у випадках стійкої екстраполяційної спрямованості досліджуваного явища. Інакше кажучи, лише тоді, коли можна припустити, що діяльність в минулому мала певну тенденцію, яку можна очікувати і в перспективі, наявної інформації достатньо для внесення можливих коректив і виявлення статистично достовірних залежностей.

Якісні методи прогнозування.

Аналізуючи діяльність підприємства, складаючи прогноз його функціонування, аналітик не завжди має інформацію, достатньої для кількісних методів прогнозування, а інший раз вище керівництво фірми просто не розуміє складних думок.

Вперше баловий метод був розроблений і використаний аналітиками з США для оцінки оборонної могутності Радянського Союзу.

В даний час баловий метод широко використовується при рішенні безлічі завдань планування та прогнозування в умовах обмеженості вихідних даних, наприклад визначення можливих варіантів вирішення управлінського завдання з кількісним обчисленням переваги кожного з варіантів, кількісної оцінки ступеня впливу на аналізований об'єкт різних факторів і багатьох інших.

У кожному конкретному випадку етапи і послідовність їх проведення мають свою специфіку, тим не менш існує загальна методологія балового методу, яку у формалізованому варіанті можна уявити наступним чином:

формулювання мети проведення експертного аналізу; визначення групи фахівців, що забезпечує проведення експертизи; розроблення та забезпечення проведення експертного аналізу; формування групи експертів, що беруть участь в експертизі; розробка анкети з формулюванням питань, що виключають їх двояке трактування і орієнтованих на кількісну оцінку; проведення анкетування; аналіз анкет ; проведення анкетування на другий, третій, четвертий раз, залежно від складності дослідження та необхідної точності; узагальнення результатів. В основному виконання практично всіх етапів носить технічний характер. Отримані результати можуть бути використані для прийняття управлінських рішень. Слід ще раз відзначити, що метод експертних оцінок універсальний і придатний для вирішення різних проблем.

Велику роль у стратегічному плануванні в умовах невизначеності грають резерви:

1. Страховка всередині фірми - наявність запасів сировини, вільних потужностей, грошових коштів, контактів і зв'язків. Основою такого підходу до резервів є фінанси.

2. Доступ до кредитів - вироблення фінансової політики, управління активами та пасивами.

Етапи розробки внутрішньофірмового плану. Процес стратегічного планування складається із семи взаємозалежних етапів; здійснюється спільно керівництвом фірми і співробітниками маркетингових служб.

Формування стратегічних господарських підрозділів (СГП).

СГП - самостійні відділення або підрозділи, відповідальні за асортиментну групу, або який-небудь товарних відділ у рамках організації з концентрацією на конкретному ринку і керуючим, наділеним повною відповідальністю за об'єднання всіх функцій у стратегію. СГП - це основні елементи побудови стратегічного плану маркетингу. Кожне з них має наступні загальні характеристики: конкретну орієнтацію; точний цільовий ринок; одного з керівників маркетингу фірми на чолі; контроль над своїми ресурсами; власну стратегію, чітко визначених конкурентів; явне відмінна перевага.

Встановлення цілей маркетингу.

Кожне СГП в організації повинне встановлювати власні цілі маркетингової діяльності. Вони звичайно визначаються як у кількісних показниках, так і в якісних поняттях.

Дослідження показали, що для фірм, що випускають продукцію виробничого призначення, найбільш важливі маркетингові цілі, пов'язані з часткою прибутку, зусиллями торгових агентів, роз-кою нової продукції, продажем основних споживачів і політикою ціноутворення; для виробників споживчих товарів - з часткою прибутку, стимулюванням продажів, розробкою нової продукції і політикою ціноутворення, зусиллями торгових агентів і витратами на рекламу; для фірм, що діють в області сервісу, із зусиллями торгових агентів, рекламними темами, що обслуговують споживачів і стимулюванням збуту.

Ситуаційний аналіз.

Визначення маркетингових можливостей і проблем, з якими вона може зіткнутися.

Стратегія маркетингу

Визначення того, як потрібно застосовувати структуру маркетингу, щоб залучити і задовольнити цільові ринки і досягти цілей організації. У рішеннях про структуру маркетингу головне - планування продукції, збут, просування і ціна. Для кожного СГП в організації необхідна окрема стратегія; ці стратегії повинні координуватися. Стратегія повинна бути максимально ясною.

Реалізація тактики.

Тактика являє собою конкретні дії, що виконуються з метою реалізації заданої маркетингової стратегії.

Зазвичай фірми, успішно застосовують стратегічне планування, забезпечують осіб, які приймають рішення, необхідної чіткою інформацією; володіють значним відмітним перевагою і турбуються про своїх споживачів; стимулюють керівників використовувати свої здібності і бути адаптивними, а також стимулюють гнучкість і масштабність.

Спостереження за результатами.

Спостереження за результатами включає порівняння планованих показників з реальними досягненнями протягом визначеного періоду часу.

Для цього можна використовувати бюджети, тимчасові графіки, дані збуту й аналіз витрат. Якщо реальне функціонування відстає від планів, то необхідно застосовувати відповідні заходи після того, як будуть визначені області, у яких виникають проблеми.

У деяких випадках плани доводиться переглядати через вплив неконтрольованих перемінних на збут і витрати. Деякі далекоглядні компанії розробляють такі плани, які заздалегідь визначають, що потрібно робити у випадку несприятливих обставин.

Етапи планування:

- Аналіз стратегічних проблем;

- Прогноз майбутніх умов діяльності і визначення завдань;

- Вибір оптимального варіанту розвитку;

- Виконання складених планів, розробка забезпечують планів, вдосконалення методів і процедур, мобілізація людських і фінансових ресурсів фірми.

Структурна схема планування

У поняття "планування" входить визначення цілей та шляхів їх досягнення. На Заході планування діяльності підприємств здійснюється по таких важливих напрямках, як збут, фінанси виробництво і закупівлі. При цьому, звичайно, усі приватні плани тісно взаємопов'язані між собою.

Сам процес планування проходить у 4 етапи:

- Розробка загальних цілей;

- Визначення конкретних, деталізованих цілей на заданий, порівняно короткий період часу (2, 5, 10 років);

- Визначення шляхів і засобів їх досягнення;

- Контроль за досягненням поставлених цілей шляхом зіставлення планових показників з фактичними.

Планування завжди орієнтується на дані минулого, але прагне визначити і контролювати розвиток підприємства в перспективі. Тому надійність планування залежить від точності фактичних показників минулого.

Структурна схема планування на підприємстві.

Взаємозв'язок короткострокового і довгострокового планування

Наведені вище види планування дають найкращий ефект, якщо їх використовувати правильно. Будь-яка компанія повинна застосовувати як довгострокове, так і короткострокове планування. Наприклад, при плануванні виробництва продукту як одного з найважливіших елементів ринкової стратегії доцільно застосовувати довгострокове й оперативне планування в сукупності, так як планування виробництва продукту має свої специфічні риси і визначається поставленою метою, термінами її досягнення, видом товару і так далі.

Процедура розробки плану містить у собі наступні операції (див. схему).

Після завершення розробки планів по окремих галузях виявляються невідповідності - завищені або занижені показники, - які необхідно усунути. Оскільки плани взаємозалежні, виникає необхідність внесення відповідних коректив.

Сальдо доходної та видаткової частин усіх планів включається до бюджету, тобто в план витрат і доходів, оскільки орієнтиром є збереження ліквідності - платоспроможності підприємства. Звичайно окремі плани складаються тільки за кількісними показниками і лише після взаємоузгодження проводиться розрахунок грошових показників.

Об'єкти довгострокового планування. Довгострокове планування, включає середньострокове і короткострокове планування, широко застосовується у світовій практиці.

Довгостроковий план звичайно охоплює трирічний або п'ятирічний періоди. Він скоріше носить описовий характер і визначає загальну стратегію компанії, оскільки важко передбачити всі можливі розрахунки на такий тривалий термін. Довгостроковий план виробляється керівництвом компанії і містить головні стратегічно цілі підприємства на перспектив.

Основні області довгострокового планування:

- Організаційна структура

- Виробничі потужності

- Капітальні вкладення

- Потреби у фінансових коштах

- Дослідження та розробки

- Частка ринку і так далі.



2. Розрахунковий розділ

2.1 План виробництва продукції та матеріально-технічного забезпечення

2.1.1 Розрахунок плану виробництва продукції

Розрахунок плану виробництва комплектуючих виробів проводиться у квартальному розрізі із припущенням, що механічний цех виготовляє продукцію рівномірно протягом року відповідно до плану. Тобто, розподіл річної програми комплектуючих виробів по кварталах відбувається пропорційно до кількості робочих днів у відповідному кварталі:

, (1.1)

де , , - програма випуску комплектуючих виробів за рік, квартал, тис. шт.;

, , - кількість робочих днів (року, кварталу), підраховується безпосередньо за календарем планового року.

Розрахуємо план виробництва комплектуючих виробів «Вінець», «Вал», «Вал» за поданою вище формулою:

«Вінець»:

«Вал»:

«Вісь»:

Розрахунок плану виробництва комплектуючих виробів по механічному цеху заноситься в табл. 1.

Таблиця 1. План виробництва комплектуючих виробів по механічному цеху за 2012 р.

Найменування комплектуючих виробів	Кількість випуску, тис. шт.	В тому числі обсяг виробництва по кварталах, тис. шт.
		1-й	2-й	3-й	4-й
Вінець	36	87,49	84,62	93,23	94,66
Вал	26	63,19	61,11	67,33	68,37
Вісь	32	77,77	75,22	82,87	84,14

2.1.2 Розрахунок потреби в основних матеріалах

Розрахунок потреби в основних матеріалах проводять, використовуючи

дані технологічного процесу та виробничої програми (табл. 1).

Розрахунок потреби в основних матеріалах (По.м.) здійснюється за формулою:



, (1.2)

де Мз - маса заготовки, кг

Для планування потреби в основних матеріалах необхідно розрахувати норму відходів (НВ) та відходи (В) на всю програму випуску комплектуючих виробів. Для цього:

, (1.3)

де Мз - маса заготівки, кг.;

Мд- маса деталі, кг.

Для виробу «Вінець»:

Для виробу «Вал»:

Для виробу «Вісь»:

Розрахунок потреби в основних матеріалах зводиться у табл. 2.

Ціна на відходи приймається в розмірі 10 % від ціни основних матеріалів



Таблиця 2. Розрахунок потреби в основних матеріалах

№ з/п	Показники	Вироби	Разом
		Шестерня циліндрична	Шестерня циліндрична	Червяк
1	Найменування комплектуючих виробів	Вінець	Вал	Вісь	Х
2	Найменування матеріалу	Сталь вуглецева	Сталь легована	Сталь вуглецева	Х
3	Програмавипуску, тис. од.	36	26	32	Х
4	Маса заготівки, кг	12,2	2,7	19	Х
5	Потреба, т	439,2	70.2	608	Х
6	Ціна матеріалу,тис. грн/т	106000	220500	106000	Х
7	Вартістьматеріалу, тис. грн	46555,2	15479,1	64448	126482,3
8	Нормавідходів, кг/од.	1,9	0,4	2,4	Х
9	Відходи, т	68,4	10,4	76,8	Х
10	Ціна відходів,тис. грн./т	10600	22050	10600	Х
11	Вартістьвідходів,тис.грн	725,04	229,32	814	1768,36
12	Вартістьматеріалівза винятком відходів, тис. грн	45830,16	15249,78	63634	124713,94
13	Вартість матеріалів за винятком відходів на 1 виріб, грн	1273,06	586,53	1988,56	Х

2.1.3 Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах

Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах проводиться в табл. 3 окремо по групах: А - на технологічні потреби, Б - на ремонт і експлуатацію обладнання.

Кількість станко-змін, що підлягають відпрацюванню в плановому році, визначається із кількості наявного обладнання та режиму роботи підприємства за формулою:

, (1.4)

де Дсв, Дв- кількість святкових (10) та вихідних (104) днів відповідно;

k - кількість змін роботи ( приймаємо k=2);

Коб- кількість обладнання.

Завершуються розрахунки визначенням кошторисної ставки витрат допоміжних матеріалів (Кдоп) на технологічні цілі із розрахунку на 1000 грн. основних матеріалів:

(1.5)

де Вдоп.м - вартість допоміжних матеріалів (групи А),тис. грн.,

Во.м - вартість основних матеріалів, грн.

Таблиця 3. Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах

Показник	А. На технологічні цілі	Б. Наремонті утримання обладнання
Найменування матеріалів	Сода кальцинована	Папір пакувальний	Солідол	Гас
Одиниця виміру	Кг/ од	М2/од	г/ст. зміну	кг/ст. зміну
Норма витрат на одиницювиміру	0,018	0,02	5,0	13,5
Кількістьрозрахункових одиниць	1510	1510	34136	68
Витрати на допоміжні матеріали, т	0,02718	0,0302	0,17068	0,918
Ціна, грн/ од.	3500	70,8	23760	20630
Вартість, тис. грн	0,09513	0,00214	4,05536	18,94
Разом, тис. грн	0,09714	22,99536



2.2 План з праці

2.2.1 Трудомісткість виробничої програми і відрядної заробітної плати

Розрахунок трудомісткості виробничої програми і відрядної заробітної плати виконується шляхом заповнення таблиці 4.

Норма часу, що виступає як штучний час на одиницю виробу визначається як сума норм часу по операціях технологічного процесу:

(2.1)

де - сума норм часу за операціями технологічного процесу, нормо-год.

Відповідно трудомісткість виробничої програми (сумарна трудомісткість) розраховується за формулою:

(2.2)

Розцінка за одиницю виробу визначається як добуток норми часу та годинної тарифної ставки за формулою:

Рі (2.3)



де (ТС)і- годинна тарифна ставка відповідного розряду на технологічні операції.

Розцінка за одиницю виробу:

Тарифна заробітна плата (пряма відрядна) ( ) основних робітників визначається за формулою:

(2.4.)

Відрядно-преміальна заробітна плата основних робітників визначається враховуючи відсоток премії (30%) за виконання виробничих завдань.

Таблиця 4. Трудомісткість виробничої програми та нормована заробітна плата

Найменування виробів	Виробнича програма, тис. од.	Наодиницю	Відрядно-преміальназаробітнаплата
		норма часуна одиницю продукції, нормо-год	розцінка наодин виріб, грн	тариф, грн	премія, грн	відрядно- преміальна, тис. грн	відрядно- преміальна наодиницю продукції, грн
1	2	3	4	5	6	7	8
Вінець	36	1,65	17,29	622440	186732	809,1172	22,48
Вал	26	1,58	16,55	430300	129090	559,390	21,52
Вісь	32	0,48	5,03	160960	48288	209,248	6,54
Разом	94	Х	Х	1213700	364110	1577,810	Х



2.2.2 Розрахунок балансу робочого часу і чисельності основних робітників

Розрахунок балансу робочого часу одного робітника та чисельності основних робітників проводиться у таблиці 5.

Таблиця 5. Розрахунок чисельності основних робітників

Найменування показника	Одиниця виміру	Величина показника
1. Кількість робочих днів	дні	251
2. Неявки на роботу, в тому числі - основні та додаткові відпустки - по хворобі - по навчанню - виконання громадських і державних обов'язків - інші (з дозволу адміністрації)	дні	24 3 10 3 4
3. Кількість явок на роботу	дні	207
4. Середня тривалість робочої зміни	год.	8
5. Дійсний фонд робочого часу	год.	1656
6. Трудомісткість виробничої програми	тис. нормо-год.	115840
7. Плановий коефіцієнт виконання норм		1,1
8. Чисельність основних робітників	чол.	77

Необхідно враховувати, що тривалість зміни 8 год., а перерва - 1 год.

Дійсний фонд робочого часу (, год.) визначається за формулою:

, (2.5)

де - дні явок робітників, дні;

- тривалість робочої зміни, год.

Чисельність основних робітників визначається наступним чином:



(2.6)

де Твп - трудомісткість виробничої програми, нормо-год.;

kвн - коефіцієнт виконання норм, який приймається в межах 0,8-1,1.

2.2.3 Розрахунок фонду оплати праці основних робітників

Цей розрахунок виконується, використовуючи попередні розрахунки заробітної плати, премії за виконання виробничих завдань, балансу робочого часу, чисельності робітників. Результати розрахунку заносяться у табл. 6.

Таблиця 6. Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників

Найменування елементів фонду оплати праці	Сума,грн
1.Тарифна заробітна плата(основна)	1213700
2.Премія (додаткова)	364110
3.Доплати,утомучислі:	475815
3.1.Доплата зароботувнічнийчас	43991,64
3.2.Доплати бригадирам	48548
3.3.Оплата пільгових годин підліткам	13263,92
3.4.Оплата тарифних відпусток	195204,24
3.5Оплата лікарняних	24400,53
3.6.Оплата відпусток по навчанню	81335,1
3.7.Доплата за виконання державних і громадських обов'язків	24400,53
3.8.Інші доплати (з дозволу адміністрації)	32534,04
3.9.Інші доплати	12137
Фонд заробітної плати (п.1+п.2+п.3)	2053625
Єдиний соціальний внесок	772368,3625
Доплати у % до основної та додаткової	30,16



Доплати за роботу у нічний час (кількість нічних годин) проводимо із розрахунку 20 % тарифної ставки 3-го розряду за кожну годину роботи в нічний час.

Слід зазначити, що роботою в нічний час вважається робота з 22⁰⁰ поточного дня до 6⁰⁰ годин наступного дня. На вагоноремонтному заводі дві зміни. Режим роботи І зміни: 8⁰⁰-17⁰⁰, ІІ зміни: 17⁰⁰-1⁰⁰. Таким чином, тривалість нічного часу складає 3 години.

Кількість нічних годин, відпрацьованих основними робітниками протягом року розраховується за формулою:

(2.7)

де n - кількість змін на підприємстві;

Тн - кількість нічних годин.

Доплата бригадирам приймається у розмірі 4 % від тарифної заробітної плати основних робітників.

Оплата пільгових годин підліткам (1 година в зміну) проводиться із розрахунку, що їх чисельність складає 5 % від чисельності основних робітників і оплата цих годин проводиться по 2-му розряду.

Для визначення оплати тарифних відпусток я розраховую середньоденний фонд оплати праці одного робітника за формулою:

(2.8)



Де - сума відповідно тарифної заробітної плати, додаткової (премій) та внутрішньозмінних доплат.

Внутрішньозмінні доплати дорівнюють сумі доплат за роботу в нічний час, доплат бригадирам та оплаті пільгових годин підліткам.

Фонд оплати планових річних відпусток, фонд оплати відпусток по навчанню та доплати за виконання державних і громадських обов'язків складатимуть:

(2.9)

де Твід - тривалість чергових і додаткових відпусток (приймаємо 28 днів).

Тнавч. - тривалість відпусток по навчанню, дні.

Інші доплати визначаються в розмірі 1 % від тарифної заробітної плати основних робітників.

Після завершення розрахунку фонду оплати праці я проводжу розрахунок відношення усіх доплат і надбавок до тарифної заробітної плати основних робітників у відсотковому відношенні.

2.2.4 Чисельність і фонд оплати праці допоміжних робітників

Цей розрахунок я виконую, заповнюючи табл. 7.

Для розрахунку чисельності слюсарів за нормами обслуговування попередньо підраховується сумарна кількість ремонтних одиниць обладнання:

(2.10)

де Ко - кількість одиниць обладнання;

РОі - ремонтна складність обладнання, одиниць ремонтної складності.

Після цього розраховується чисельність допоміжних робітників за формулою:

(2.11)

де Нобсл - норма обслуговування за зміну;

п - кількість робочих змін.

Кількість людино-годин, що належить відпрацювати, визначаю як добуток чисельності робітників та дійсного фонду робочого часу. Для робітників, які працюють за окладом - як добуток чисельності робітників на 12 місяців.

Доплати допоміжним робітникам визначаються у 10 відсотках від основної заробітної плати. Контролерам і комірникам до плати не нараховуються.

Таблиця 7. Чисельність та фонд заробітної плати допоміжних робітників механічного цеху

Найменування професії	Форма оплати праці	Чисельність	Розряд	Годинна тарифна ставка або оклад	Дійсний фонд робочого часу	Кількість люд-год. (місяців), що належать відпрацюванню	Загальний фонд заробітної плати
							Основна заробітна плата, грн	Додаткова	Доплати, тис.грн.	Разом, тис. грн.
								%	сума, грн.
Наладчики	погод.	3	8	17,77	1656	4968	88281,36	20	17656,272	8828,14	114,7657
Заточники	погод.	5	5	11,97	1656	8280	99111,6	20	19822,32	9911,16	128,845
Слюсарі по ремонту обладнання	погод.	3	5	11,97	1656	4968	59466,96	20	11893,392	5946,69	77,3070
Слюсарі по обслуговуванню обладнання	погод.	2	3	9,2	1656	3312	30470,4	20	6094,08	304,704	36,8692
Чергові слюсарі-електрики	погод.	2	3	9,2	1656	3312	30470,4	25	7617,6	304,704	38,3927
Контролери	погод.	7	5	11,97	1656	11592	138756,24	25	34689,06	-	185,037
Комірники	погод.	2	-	1500	12	24	36000	30	10800	-	46,8
Електрокарники	погод.	2	-	2500	12	24	60000	25	15000	6000	81
Разом	Х	26	Х	Х	9936	Х	542556,9	Х	123572,8	31295,4	709,017084

2.2.5 Розрахунок чисельності і фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та іншого персоналу

Розрахунок чисельності і фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та іншого персоналу проводжу із використанням нормативів. У межах визначеної чисельності розробляється штатний розпис керівників і спеціалістів та іншого персоналу цеху в табл. 8.

Таблиця 8. Штатний розпис керівників, спеціалістів, молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) та іншого персоналу

Найменування посади	Чисельність, чол.	Середній оклад, грн.	ФЗП, грн.
1	2	3	4
1.Керівники:
- начальник цеху	1	3142	37704
- заступник начальника цеху	1	2713	32556
- начальник технологічного, планово-диспетчерського бюро та бюро праці і заробітної плати	3	2570	92520
Разом	5	Х	162780
Спеціалісти: - інженер-технолог ІІ кат.	1	2430	29160
- інженер-технолог ІІ кат.	1	2285	27420
- інженер-технолог ІІІ кат.	1	2142	25740
- механік цеху	1	1835	22020
- інженер з нормування праці І кат.	1	2065	24780
- економіст	1	2294	27528
- бухгалтер	1	1950	23400
- змінний диспетчер	1	1377	16524
- старший майстер	1	2065	24780
- майстер	1	1720	20640
Разом	10	Х	241992
3. МОП:	3	1147	41292
- прибиральниці
4. Інші:
- табельник	1	1310	15720
- нарядчик	1	1310	15720
Разом	5	Х	72732
Всього	20	Х	477504



2.3 План собівартості

План собівартості включає в себе розрахунки кошторисів витрат з ремонту і експлуатації обладнання (загальновиробничі витрати), адміністративних витрат, зведений розрахунок витрат, а також калькуляції собівартості виробів.

2.3.1 Розрахунок кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнання

Для розрахунку кошторису витрат на утримання і експлуатацію використовуютьсяданіпопередніхрозрахунківтаіншідопоміжнірозрахунки; результати заносяться у табл. 10.

Стаття «Амортизація обладнання». Розрахунок амортизації обладнання здійснюється відповідно до Податкового кодексу України та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7«Основні засоби». Обладнання, згідно із Податковим кодексом України належить до 4 групи, тому річний відсотокам амортизації приймаємо рівним 15 %. Виходячи з технологічного процесута використовуючи дані про наявне обладнання, визначається вартість обладнання, результати розрахунків якого заносимо в табл. 9.

Таблиця 9. Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання, тис. грн.

Найменування статей витрат	Разом план на рік	В тому числі:
		матеріали допоміжні	енергія	заробітна плата	відрахування на соц. заходи	амортизація	послуги інших цехів	інші
Амортизація обладнання	369,48	-	-	-	-	369,48	-	-
Поточний ремонт і експлуатація обладнання	3399,39	22,99	2244,03	267,33	100,54	-		-
Внутрішньо-заводські перевезення вантажів	132,96	-	-	81	30,46	21,5	-	-
Вартість МШП (інструментів)	298,62	-	-	128,84	48,46	-	121,32	-
Інші витрати	12,14	-	-	-	-	-	-	12,14
Всього	4162,59	22,99	2944,03	477,18	179,47	390,98	135,81	12,14

Стаття “Поточний ремонт і експлуатація обладнання”.

Із табл. 3 переноситься вартість допоміжних матеріалів групи Б.

Витрати силової енергії розраховую за формулою:

(3.1)

де 1,3 - коефіцієнт, що враховує витрати енергії;

- сумарна встановлена потужність двигунів, кВт, визначається за допомогою табл. 10;

- дійсний фонд часу одиниці обладнання, приймається 3984 год.;

- ціна 1 кВт.год. електроенергії, приймається 121,46к.

Витрати на заробітну плату переносяться із табл. 7для робітників, зайнятих ремонтомі експлуатацією обладнання.

Відрахування на єдиний соціальний податок розраховуються відповідно до нормативу відрахувань, встановлених законодавством України (приймаємо 37,61% - 31 клас професійного ризику виробництва).

Послуги інших цехів розраховуються як послуги ремонтного цеху із розрахунку126 грн на одиницю ремонтної складності.



Таблиця 10. Розрахунок вартості обладнання та встановленої потужності двигунів

Найменування обладнання	Кіль-кість шт.	Встановле-на потужність двигунів, кВт	Середня ціна од. обладнання, грн.	Сумарна потужність двигунів, кВт	Вартість обладнання, тис. грн.
1	2	3	4	5	6
1	9	7,5	39900	67,5	359,1
2	8	3,0	6500	24	52
3	7	10,0	42500	70	297,5
4	6	7,5	39900	45	239,4
5	6	7,5	39900	45,5	239,4
6	5	10,0	42500	50	212,5
7	4	3,0	6500	12	26
8	7	7,5	61000	52,5	427
9	7	7,5	39900	52,5	279,3
10	4	3,0	6500	12	26
11	5	7,5	6100	37,5	305
Разом		Х	Х	468	2463,2

Стаття «Внутрішньозаводські перевезення вантажів». Ці витрати визначаються як заробітна плата електрокарників з відрахуваннями єдиного соціального внеску на основі даних табл. 6 та розрахованої амортизації транспортних засобів. Згідно із Податковим кодексом України електрокари належать до 5-ї групи основних засобів, тому річний відсоток амортизації приймаємо рівним 25 %. Вартість електрокари становить86000 грн.

Стаття «Вартість малоцінних та швидкозношуваних інструментів (МШП)». До цих витрат належить заробітна плата заточників (табл. 6) звідрахуваннями єдиного соціального внеску, послуги інших цехів (витрати на придбання інструменту).

Витрати, пов'язані з послугами інструментального цеху (витрати на придбання інструменту), розраховується за нормами, наведеними в додатку 6 за формулою:



(3.2)

де ВПі - виробнича програма і-го виробу, шт.;

- витрати інструменту на 1000 шт. і-го виробу, грн.

Відповідний елемент розраховується у розмірі 1 % від тарифної заробітної плати основних робітників (табл. 6).

Завершуємо розрахунок кошторису визначенням коефіцієнта витрат на утримання і експлуатацію обладнання як відношення всіх зазначених витрат () до тарифної (відрядно-преміальної) заробітної плати (ЗПвід.прем) основних робітників (у відсотках).

(3.3)

2.3.2 Розрахунок кошторису цехових витрат

Розрахунок кошторису цехових витрат проводжу, використовуючи попередні розрахунки та ряд допоміжних розрахунків. Результати я заношу у табл. 11.



Таблиця 11. Кошторис адміністративних витрат, тис. грн.

Найменування статей витрат	Разом план на рік	В тому числі
		енергія	заробітна плата	відрахування на соціальні заходи	амортизація	послуги інших цехів	Інші
Утримання апарату управління	557	-	404,8	152,2	-	-	-
Утримання іншого персоналу	419,12	-	304,57	114,55	-	-	-
Утримання будівель і споруд	2562,98	446,36	-	-	2112	-	4,61
Поточний ремонт будівель і споруд	2112	-	-	-	-	2112	-
Вартість МШП	792	-	-	-	-	-	792
Раціоналізація і винахідництво	1030	-	-	-	-	-	1030
Охорона праці	48,7	-	-	-	-	1,52	47,17
Інші витрати	12,14	-	-	-	-	-	12,14
Всього	...

Подобные документы

• Розробка основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства

  Розрахунок нормативної трудомісткості виконання річної виробничої програми, річного ефективного фонду часу устаткування. Визначення загального фонду заробітної плати робітників, розміру витрат підприємства та їх розподіл між виробами різних найменувань.
  
  курсовая работа [311,0 K], добавлен 28.10.2012
  

• Розробка основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства

  Визначення техніко-економічних показників виробництва і реалізації двох найменувань виробів. Розподіл витрат між ними за єдиним спрощеним методом. Розрахунок нормативної трудомісткості виконання річної виробничої програми. Оцінка прямих и непрямих витрат.
  
  курсовая работа [411,4 K], добавлен 29.12.2013
  

• Економіка виробничо-господарської діяльності підприємства

  Розрахунок показників виробничої програми підприємства та підсумків її виконання. Чисельність промислово-виробничого персоналу, фонд заробітної плати працівників. Складання кошторису витрат на виробництво продукції. Калькулювання собівартості продукції.
  
  курсовая работа [191,4 K], добавлен 23.08.2014
  

• Економіка виробничо-господарської діяльності підприємства

  Виробнича програма підприємства та її виконання. Розрахунок чисельності персоналу та фонду заробітної плати. Вартісна оцінка основних виробничих фондів. Калькулювання собівартості продукції. Обчислення фінансово-економічних показників діяльності.
  
  курсовая работа [410,4 K], добавлен 21.07.2013
  

• Організація виробництва деталі "Штуцер ежектора" в умовах серійного виробництва

  Розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху. Визначення необхідних витрат на проведення робіт, калькуляція собівартості продукції з врахуванням всіх витрат. Аналіз річного випуску продукції, реалізації виробничої програми запуску.
  
  курсовая работа [326,9 K], добавлен 25.04.2014
  

• Аналіз діяльності підприємства

  Розрахунок і аналіз показників виробництва та реалізації продукції на підприємстві. Розрахунок чисельності трудового персоналу та аналіз його виконання. Вплив змін у обсягу продукції на кількість основних робітників, розрахунок основної заробітної плати.
  
  курсовая работа [222,3 K], добавлен 25.10.2009
  

• Виробнича програма підприємства (на прикладі ЗАТ "Красень")

  Аналіз господарської діяльності підприємства. Динаміка і структура реалізованої продукції. Розрахунок обсягу виробництва виробів. Реалізація маркетингу як засобу формування оптимальної виробничої програми. Шляхи збільшення випуску і реалізації продукції.
  
  курсовая работа [216,9 K], добавлен 30.03.2014
  

• Аналіз собівартості продукції на підприємстві "Комета"

  Аналіз фінансово-економічних показників господарської діяльності підприємства "Комета". Визначення чисельності промислово-виробничого персоналу, трудомісткості виробничої програми, суми амортизаційних відрахувань, витрат. Калькуляція собівартості виробів.
  
  курсовая работа [63,4 K], добавлен 25.02.2015
  

• Розробка плану виробництва пектину

  План виробництва пектину та матеріально-технічного забезпечення. Плани по праці, заробітній платі, собівартості. Зведений розрахунок основних техніко-економічних показників господарської діяльності. Використання виробничих потужностей підприємства.
  
  контрольная работа [24,2 K], добавлен 28.10.2014
  

• Виробнича програма та її розробка

  Виробнича програма підприємства - план виробництва і реалізації продукції. Етапи формування і розробки виробничої програми. Планування діяльності підприємства на основі виробничої програми. Розробка виробничої програми та її ресурсне забезпечення.
  
  реферат [21,2 K], добавлен 25.03.2008
  

• Розрахунок основних техніко-економічних показників виробництва циклогексанолу

  Загальна характеристика і організаційна структура підприємства. Розрахунок виробничої потужності і обсягу виробництва, чисельності працівників і фонду оплати праці, собівартості продукції. Зведені техніко-економічні показники підприємства, що вивчається.
  
  курсовая работа [79,1 K], добавлен 24.10.2014
  

• Економічний аналіз господарської діяльності підприємства

  Визначення показників виконання річної виробничої програми підприємства. Аналіз економічних результатів діяльності підприємства, ефективності використання ресурсного потенціалу. Вартісна оцінка основних виробничих та оборотних фондів підприємства.
  
  курсовая работа [494,3 K], добавлен 14.04.2019
  

• Обґрунтування проекту механічного цеху на основі укрупнених нормативів

  Техніко-економічне обґрунтування проекту механічного цеху. Склад матеріальних і трудових ресурсів підприємства. Виробнича собівартість продукції. Розрахунок потреби в коштах. Оцінка фінансових показників діяльності підприємства, їх ефективне використання.
  
  курсовая работа [168,2 K], добавлен 12.03.2014
  

• Розрахунок економічних показників діяльності підприємства

  Виробнича потужність підприємства - максимально можливий річний обсяг випуску продукції. Поняття виробничої програми і калькулювання собівартості. Показники операційної діяльності готелю: його капіталу, трудових показників, операційних витрат і доходів.
  
  курсовая работа [85,0 K], добавлен 01.12.2010
  

• Розрахунок собівартості виготовлення деталей

  Виробнича собівартість як один з найважливіших економічних показників господарської діяльності підприємства. Розрахунок прямих та непрямих витрат. Розрахунок фонду заробітної плати робітників. Калькулювання собівартості деталі та проценту її зниження.
  
  курсовая работа [63,2 K], добавлен 20.01.2010
  

• Собівартість

  Вивчення економічних основ формування собівартості продукції як комплексного економічного показника, виявлення і аналіз чинників, що впливають на собівартість продукції і резерви її зниження. Розрахунок основних економічних показників підприємства.
  
  курсовая работа [62,9 K], добавлен 13.07.2008
  

• Планування діяльності підприємства

  Розрахунок основних показників діяльності підприємства. План виробництва та матеріально-технічного забезпечення. Зведений розрахунок фонду оплати праці. Комплексні витрати підприємства. Розрахунок витрат на виробництво продукції, собівартості і прибутку.
  
  реферат [30,9 K], добавлен 23.12.2008
  

• Міжнародна конкурентоспроможність підприємства та шляхи її підвищення

  Поняття та оцінка конкурентоспроможності продукції. Основні напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності продукції підприємства. Розрахунок основних техніко-економічних показників роботи організації, планування річної виробничої програми.
  
  курсовая работа [52,9 K], добавлен 19.01.2015
  

• Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства

  Дослідження загальної господарської діяльності підприємства ПП "Хлiбзавод Дубов'язiвський": організаційна структура і управління комбінатом, економічна служба, асортимент продукції. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.
  
  отчет по практике [1,1 M], добавлен 11.04.2012
  

• Аналіз господарської діяльності підприємства з виробництва харчових продуктів ТОВ "ККС"

  Загальна характеристика та види діяльності ТОВ "ККС". Асортимент продукції, що виготовляється в цеху з виробництва мюслі. Особливості лінійної організаційної та цехової виробничої структур. Аналіз ліквідності, фінансової стійкості та балансу підприємства.
  
  отчет по практике [546,5 K], добавлен 20.10.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам