Комплексний аналіз діяльності дирекції залізничних перевезень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра: Економіка підприємств транспорту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: Економічний аналіз

на тему: Економіка залізничного транспорту

Виконав:

Вагиль І.М.

Керівник:

Устинович Н.В.

Київ, 2008 рік



Зміст

Вступ

1. Аналіз обсягу і динаміки виконаних робіт дирекції залізничних перевезень

1.1 Експлуатаційна робота

1.2 Відправлення вантажів

1.3 Вивантаження

1.4 Статичне навантаження

1.5 Вантажообіг

1.6 Пасажирообіг і приведена продукція

2. Якісні показники використання рухомого складу

2.1 Використання вагонів

2.2 Фінансові показники комерційного відділу

2.3 Забезпечення збереження вантажів, що перевозяться

2.4 Відшкодовано збитків від не збережених перевезень

3. Аналіз праці та заробітної плати

4. Аналіз основних фондів

5. Експлуатаційні витрати та собівартість перевезень

6. Аналіз фінансового стану дирекції

Висновки

Перелік використаної літератури



Вступ

Залізничний транспорт, до складу якого входять залізниці, постійно удосконалюється і розвивається починаючи з моменту їх створення, що привело до формування відділень залізниць, які на початку ХХІ ст., поступово трансформувались у нові структурні утворення - дирекції залізничних перевезень.

Основними факторами, що сприяли цьому процесу, були збільшення обсягів перевезень вантажів і пасажирів, удосконалення та розвиток матеріально-технічної бази, впровадження нових форм організації роботи та нормування праці, удосконалення структури управління перевізними процесами тощо.

Проведений аналіз системи управління залізничним транспортом показує, що організаційно-економічні проблеми розвитку дирекцій залізничних перевезень залежать, перш за все, від стану галузі. Проте окремі їх аспекти до цього часу не знайшли необхідного обґрунтування як у наукових дослідженнях, так і в літературних джерелах. Подальший техніко-економічний розвиток Південно-Західної залізниці привів до зосередження окремих функціональних підрозділів управління в єдиному структурному об'єднанні.

Під централізацією функцій управління дирекцією розуміється концентрація процесів підготовки або прийняття рішень з організаційно-економічних, соціальних, екологічних та інших проблем в апараті управління при відповідному розподілі прав і відповідальності працівників, а також взаємовідносин між структурними підрозділами залізниці та керівництвом лінійних підприємств.

Дирекція являє собою управлінсько-виробничу систему з функціонально пов'язаними керівними підрозділами, якими управляють керуючі органи. Взагалі, управління в дирекції - це процес виконання, формування, реалізації місії, поставлених цілей та завдань, що здійснюються завдяки обробці економічної інформації в необхідному та достатньому обсязі для вирішення управлінських задач.

Інформація, що поступає від керуючого органу до об'єктів управління, повинна мати такі властивості, як своєчасність та зручність передачі, цілеспрямованість, достовірність, надійність, корисність тощо. Дирекції властива єдність дій, як між підрозділами, так і у цілому.

Крім того, дирекції залізничних перевезень як виробничі ланки, складаються з великої кількості взаємопов'язаних елементів та діють в умовах, визначених багатьма зовнішніми факторами, які не завжди можна охарактеризувати з необхідною точністю. Такі системи характеризуються такими показниками, що визначають якість функціонування: ефективність, надійність та стійкість.



1. Аналіз обсягу і динаміки виконаних робіт дирекції залізничних перевезень

Аналіз господарської діяльності заснований на розподілі складних, сукупних показників на прості явища, фактори, які вивчаються для правильного розуміння та оцінки складних показників. Вивчення простих економічних показників, їх взаємозалежності та причинних зв'язків розкриває зміст складних показників, полегшує оцінку господарських процесів та дає можливість впливу на них в потрібному напрямку.

В процесі аналізу господарської діяльності підприємств залізничного транспорту вивчаються всі її сторони: обсяг роботи, витрати, собівартість, продуктивність праці, фінансове положення. При цьому основним завданням аналізу являється: перевірка виконання плану по всім виробничо-фінансовим показникам, вияв невикористаних резервів, перевірка виконання вимог господарювання в ринкових умовах.

Аналіз господарської діяльності дає оцінку ефективності використання усіх ресурсів підприємства.

Аналізується експлуатаційна діяльність, ефективність використання рухомого складу, обладнання, матеріалів та палива, праці та фінансових ресурсів.

При аналізі господарської діяльності користуються різними прийомами. Одним з найбільш поширеним прийомом аналізу являється порівняння: з планом, з показниками попередніх періодів, передових підприємств та інших.

В аналізі також використовуються відносні величини (коефіцієнти, відсотки), які полегшують пізнання суті господарських процесів.

Для вивчення економічних явищ широко використовуються групування. В аналізі господарської діяльності вони використовуються головним чином при вивченні зведених показників. Завдяки групуванню розкривається зміст середніх показників.

Головним методичним прийомом аналізу являється деталізація загальних висновків плану та виявлення відхилень від плану по асу та місцю їх виникнення.

Так в аналізі експлуатаційної роботи встановлюється ритмічність навантаження за добу та на протязі доби, показники статичного навантаження та простоїв вагонів під вантажними операціями на окремих станціях, експлуатаційні витрати розглядають по галузям господарств та інших. Така деталізація допомагає встановити причини, які викликали відхилення від плану або ті чи інші втрати, ділянки, де вони виникли, та розробити заходи направлені на покращення діяльності підприємства.

Всі фактори, які впливають на той чи інший показник, розділяють на кількісні, якісні, цінові та структурні.

В аналізі застосовуються також прийом балансової ув'язки показників. Він широко використовується при аналізі фінансового стану підприємства. Так, щоб перевірити витрати коштів по цільовому призначенню, їх порівнюють з відповідними джерелами утворювання.

Аналіз господарської діяльності заснований на вивченні різноманітної інформації. Одним із джерел інформації для аналізу роботи підприємства залізничного транспорту являється виробничо-фінансові плани та різноманітні нормативи. Поряд з планом використовуються дані бухгалтерської, статистичної та оперативної звітності, необхідної для контролю виконання плану та управління підприємством.

Головним джерелом інформації являються облікові дані в регістрах та в первинній документації. Облікові данні дозволяють виявити першопричині відхилення від плану, що робить аналіз більш конкретним. Використання цього джерела інформації можливо, якщо аналіз проводиться безпосередньо на підприємстві.

Крім планових, звітних та облікових даних, для аналізу роботи підприємств заохочуються матеріали періодичної преси, ревізій, виконавчих рад та ін.

Ці матеріали одержали назву не облікові джерела інформації.

Використання різнобічної інформації дозволяє глибоко вивчити господарську діяльність підприємств, розкрити невикористанні резерви та недоліки в роботі, оцінити досягнення результати, розробити способи виправлення помилок.

Поряд з аналізом господарської діяльності, під яким розуміють вивчення всіх сторін роботи підприємства, існує поняття аналіз балансу.

Аналіз балансу - це вивчення фінансового стану підприємства, тобто лише однієї сторони їх діяльності.

При аналізі фінансового стану встановлюється правильність використання основних та обігових коштів, розмір обігових коштів, правильність використання коштів спеціального призначення, стан розрахунків з постачальниками, дебіторами та кредиторами. Фінансове становище залежить від виконання планів по вантажним та пасажирським перевезенням, від собівартості перевезень та продуктивності праці. В той же час воно само впливає на ці показники.

Таким чином, фінансове положення знаходиться в тісному зв'язку та взаємозалежності з іншими показниками.

1.1 Експлуатаційна робота

До експлуатаційної діяльності відноситься діяльність залізниць, яка зв'язана з процесом перевезення Сюди включається вантажна і технічна робота станцій, організація руху потягів, обслуговування локомотивів, вагонів, колії, пристроїв СЦБ та зв'язку, енергозабезпечення та інших пристроїв залізниці, всі види робіт по організації пасажирських перевезень, а також планування, фінансові та інші види робіт пов'язані з основною діяльністю залізниці.

У більш вузькому розумінні під експлуатаційною роботою розуміють тільки роботу рухомого складу.

Експлуатаційна робота залізничного транспорту має ряд суттєвих відмінностей, які відображають специфіку транспорту як об'єкту матеріального виробництва. Одна з них складається з того, що виробничий цикл, який почне на одному підприємстві - на станції, дирекції дорозі, як правило, продовжується і закінчується на інших підприємствах транспорту. На відміну від промисловості на залізничному транспорті з одного підприємства на інше переходять не тільки предмети праці (вантажі. пасажири), але й засоби праці - вагони та локомотиви. Цією особливістю обумовлена наявність в експлуатаційній діяльності залізниці специфіки діяльності - регулювання вагонних потоків по станціях.

Експлуатаційну роботу, у тому числі Київської дирекції залізничних перевезень, характеризують кількісні та якісні показники. Перші визначають об'єм запланованої, або фактично-виконаної роботи, другі - її кількість.

1.2 Відправлення вантажів

За 2003 рік Київська дирекція залізничних перевезень виконала план відправлення вантажів на 113,8%. При плані 2360,6 тис. тонн відправлено - 2686,3 тис. тонн, в порівнянні з аналогічним періодом 2002 р. - 116,5%, або на 381,6 тис. грн., до 2001 року - 120,6%, або на 459,6 тис. тонн.

За 2003рік план навантаження виконаний на 113,8%, при плані 54667 вагонів, 2360650 тонн (середнє за добу 149,7 вагонів, 6467 тонн) виконання складає - 59044 вагона, 2686317 тонн (середнє за добу 161,7 вагона, 7359 тонн). В порівнянні з 2002 роком навантаження збільшилось на 8292 вагони 3811644 тонн (тобто на 22,7 вагонів, 1045,6 тонн за добу).

В порівнянні з 2001 роком - збільшилось на 459,3 тис. тонн. (тобто на 1258 тонн за добу). Але враховуючи виконання в порівнянні з минулими роками слід зазначити невиконання по деяким родам вантажу, розглянемо по роду вантажу.



1.3 Вивантаження

За 2003 рік по Київській дирекції залізничних перевезень вивантаження виконано на 103,7%.

При плані 263012 вагонів (середнє за добу 720,58 вагона) виконання - 272792 вагона (середнє за добу 747,37 вагона).

В порівняні з аналогічним періодом 2002 року вивантаження збільшилось на 48867 вагонів (середнє за добу 133,8 вагонів).

В порівнянні з 2001 роком збільшилось (218474 ваг., в середньому за добу 599).

1.4 Статичне навантаження

Статичне навантаження за звітний період виконано на 105,4% і становить 45,50 тонн/вагон при 43,18 тонн/вагон.

В порівнянні з 2002 р. статичне навантаження збільшилось на 0,09 тонн/вагон, з 2001 р. + 0,06 (45,44).

Табличне виконання статичного навантаження по роду вантажів, зроблено вище.

1.5 Вантажообіг

За звітний період по Київській дирекції залізничних перевезень план вантажообігу виконаний на 111,9%, при плані 9155,0 млн. тонно - кілометрів, виконано - 10248 млн.

В порівнянні з 2002 р. 139,4%, більше на 2897,0 млн. т. км. нетто, в порівнянні з 2001 р. - 145,5%, або + 3206,1 млн. т. км. (7041,9).

Зведемо дані та отримаємо таблицю.

1.6 Пасажирообіг і приведена продукція

За звітний період 2003 р., пасажирообіг виконаний на 102,5%, при плані 6240,0 млн. пасажир/км, виконання - 6395,7 млн.

В порівнянні з аналогічним періодом 2002 р., збільшено на 2,5%, з 2001 роком 105,2% (6077,6).

Приведена продукція виконана на108,1%, при плані 15395,0 млн. тонно -км., виконання - 16644,3 млн., в порівнянні з 2002 р., більше на 23,2% з 2001 р. 126,87% (13119,5).

Зі станцій Київської дирекції залізничних перевезень за 2003 рік відправлено 75794 чол. при плані 73440 чол., виконання - 103,2%, до 2002 року - 104,5%, до 2001 року - 103,8%.



2. Якісні показники використання рухомого складу

2.1 Використання вагонів

Важливим якісним показником роботи є обіг вагону. В цілому по станціях дирекції - це час, який витрачають в середньому на кожний вагон експлуатаційного парку на виконання всього циклу операцій, пов'язаних з перевезеннями, тобто час (в добі та годинах) від початку одного навантаження до початку наступного. Завдання по середньодобовій продуктивності вантажного вагона за 2003 р., виконано на 125% при плані 5057 км., виконання 6322 км., в порівнянні з минулим збільшено на 26%, з аналогічним періодом 2001 р. - 143,8%.

2.2 Фінансові показники комерційного відділу

Виручка від вантажних перевезень за 2003 рік склала 219853 тис. грн. до плану 106,9%, в порівнянні з минулим роком збільшено на 51542 тис. грн., 117,8%, в порівнянні з 2001 роком - 102,2%, або збільшено на 4737 грн.

Нетарифні надходження від вантажних перевезень склали 64505,2 тис. грн., в порівнянні з 2002 роком збільшені на 18102,0 тис. грн. (140,6%), в порівнянні з 2001 роком - збільшились на 16750 тис. грн.

Вантажні операції за звітний період в порівнянні з минулим роком збільшені на 58122 ваг., складають 331782 ваг., до звіту 2001року збільшені на 64288 ваг.

Проаналізувавши фінансові показники від перевезення вантажів слід зазначити ріст нетарифних надходжень, також слід зазначити зменшення та відсутність дебіторської заборгованості, але залізничний транспорт постійно проводить роботу стосовно визначення частки залізничного транспорту на ринку транспортних послуг, підвищення рівня конкурентоспроможності залізничного транспорту та залученню додаткових обсягів перевезення вантажів як у внутрішньому, так і в міжнародному сполученні.

З цією метою проводяться маркетингові дослідження стану ринку транспортних послуг, зокрема:

- аналіз перевезень транзитних вантажів;

- аналіз стану перевезень внутрішніх та експортних вантажів;

- аналіз обсягів вантажів, придатних для модальних перевезень;

- визначення рівня конкурентоспроможності залізничного транспорту до автомобільного.

На сучасному етапі становлення ринку транспортних послуг відбувається переорієнтація обсягів роботи між різними видами транспорту як під впливом цінової конкуренції, так і нецінових факторів (термін доставки вантажів, рівень якості транспортного обслуговування, технічного оснащення тощо). Основним завданням маркетингової діяльності при здійсненні вантажних перевезень за умови конкуренції між видами транспорту, залізницями портами сусідніх країн є прагнення зберегти своє положення на ринку транспортних послуг.

2.3 Забезпечення збереження вантажів, що перевозяться

За звітний період 2003 року по Київській дирекції залізничних перевезень допущено 16 випадків не збережених перевезень, збиток склав 5,0 тис. грн., в 2002 році допущено 9 випадків, збитки скали - 9,0 тис. грн., в 2001році допущено 10 випадків, збитки склали - 20,1 тис. грн.

2.4 Відшкодовано збитків від не збережених перевезень



3. Аналіз праці та заробітної плати

Продуктивність праці - важливий показник діяльності підприємства і галузі в цілому.

Продуктивність праці вимірюють або виробленим, тобто кількістю продукції, яка виготовлена одним працівником за одиницю часу (рік, місяць, годину), або витраченим робочим часом (праці) на виробництво одиниці продукції.

В умовах постійного науково-технічного прогресу всі галузі господарства України, в тому числі і транспорт, обладнуються все більш досконалими виробничими машинами, механізмами, пристроями, удосконалюється і сам трудовий процес, змінюються його форми і методи. В результаті зменшують витрати живої праці на виробництво одиниці, а значить, і її вартість.

І тому витрати праці, як правило, зменшуються в більшій мірі, чим витрати неживої праці. Як результат - в складі загальних затрат частина неживої праці збільшується, а живої зменшується.

При аналізі росту продуктивності праці, визначенні ефективності планових заходів та інших техніко-економічних розрахунків, як правило, необхідно враховувати всю суму витрат праці, які знаходять більше, або менше відображення в вартості перевезень (продукції або праці). Існуючі способи обліку і розрахунки дозволяють визначити в людино-годинах з достатньою точністю тільки витрати живої праці. Витрати неживої праці визначити більш складно.

Тому в планах і звітах залізничного транспорту в цілому і на всіх його підприємствах визначається величина витрат тільки живої праці. Ці витрати, які відносяться на одиницю продукції або послуг і називають показником продуктивності праці.

Продуктивність праці працівників залізничного транспорту може бути виражена в натуральних, вартісних або умовних показниках. Натуральними показниками продукції для доріг та дирекцій є тонно-кілометри, пасажиро-кілометри. Для локомотивних депо тонно-кілометри брутто. Для ремонту та збереження колії - витрати праці в людино-годинах на один кілометр колії. Для ремонту рухомого складу - витрати праці на ремонт одного вагону або локомотиву.

По основній діяльності залізничного транспорту - перевезенні вантажів та пасажирів продуктивність праці визначається в приведених тонно-кілометрах, які приходяться на одного працівника експлуатаційного контингенту за рік, за формулою:

Цей показник встановлюється в планах та звітах по всій дорозі та дирекціях.

Визначення продуктивності праці (виробітку) за цією формулою не зовсім точне, в наслідок слідкуючих обставин.

По-перше, приведення тонно-кілометрів і пасажиро-кілометрів до одного показника за допомогою простого додавання є досить спрощене, так як трудомісткість одного пасажир/км приблизно в три рази вище трудомісткості одного км. Неоднакова важкість перевезень і різних вантажів.

По-друге, в чисельність експлуатаційного контингенту включається значна частина персоналу, яка не зайнята безпосередньо основною діяльністю.

Внаслідок цього обчислювана загальноприйнятим способом продуктивність праці по дорозі значно занижена, зменшена вона особливо по тим дільницям, на яких велика питома вага пасажирських перевезень в приведеній продукції.

Продукт по залізничному транспорті - переміщення (перевезення) вантажів та пасажирів.

Продукція транспорту вимірюється величинами, які виражають об'єм перевезень вантажів та пасажирів і відстань їх перевезення.

Узагальнюючим показником транспортної продукції по вантажним перевезенням є тонно-кілометри нетто, які визначаються множенням маси перевезених вантажів в тоннах на відстань перевезень в кілометрах, що характеризує величину вантажообігу.

По основній діяльності залізничного транспорту - перевезенні вантажів та пасажирів продуктивність праці визначається в приведених тонно-кілометрах, які приходяться на одного працівника контингенту за рік.

За 2004 рік середня за списком чисельність по основній діяльності склала 3065 чоловік при плані 3036 чоловік, більше від плану на 29 чол. і на 21 чол. менше від звіту 2003 року., в порівнянні з 2002 р. чисельність складала 3065 чол.

По перевезенням контингент склав 2591 чол., при плані 2549 чол., більше від плану на 42 чол., до звіту 2003 р. менше на 32 чол., до 2002 року збільшено на 24 чол., в тому числі: по підсобно - допоміжній діяльності контингент становить 474 чол., менше плану на 13 чол., та більше звіту 2003 року на 11 чол., та менше до звіту 2002 року на 18 чол. Фонд оплати праці по основній діяльності за 2004 рік по ДН-1 склав 35442,3 тис. грн., при плані 35178,0 тис. грн., що більше на 264,3 тис. грн., до плану, до звіту 2003 року більше на 5968,3 тис. грн., в зв'язку з підвищенням заробітної плати у 2004 р., та збільшення до звіту 2002 року на 11286,4 тис. грн.

Фонд оплати по перевезенням за 2004 рік склав 31012,7 тис. грн., при плані 30534,0 тис. грн., що більше на 478,7 тис. грн. від плану, до звіту 2003 року більше на 5052,1 тис. грн., через підвищення посадових окладів та тарифних ставок., та 2002 року на 9938,7 тис. грн.

По підсобно - допоміжній діяльності ФОП склав 4429,6 тис. грн., при плані 4644,0 тис. грн., економія становить 214,4 тис. грн., до звіту минулого року 2003 перевитрата становить 916,2 тис. грн., у зв'язку з індексацією заробітної плати, виплати матеріальної допомоги, виплати премії, виплати допомоги при виході на пенсію., та в порівнянні з аналогічним періодом 2002 р., перевитрата 484,70 тис. грн.

Завдання по продуктивності праці виконано по Київській дирекції залізничних перевезень на 99,2%, при завданні 9135,0 тис. приведених тонно/км на 1-го працюючого виконання склало 9059,1 тис. грн., до звіту 2003 року продуктивність праці склала 102,8%, в порівнянні зі звітом аналогічного періоду 2002 року - 117,7%.



4. Аналіз основних фондів

Станом на 1 січня 2005 року первісна вартість основних засобів становлять 55786 тис. грн., з них:

- виробничі основні засоби транспорту - 52143 тис. грн., що становить 93,5%;

- невиробничі основні засоби - 1346 тис. грн., що становить 2,4%;

- інші необоротні активи - 2297 тис. грн., що становить 4,1%.

До складу основних засобів транспорту входять:

- будинки виробничі - 17928 тис. грн.;

- споруди - 16971 тис. грн.;

- передавальні пристрої - 142 тис. грн.;

- машини та обладнання - 5424 тис. грн.;

- транспортні засоби - 9407 тис. грн.;

- інструменти, прилади та інвентар - 2049 тис. грн.;

- інші основні засоби - 222 тис. грн.

ВСЬОГО - 52143 тис. грн.

Виробничі основні засоби на початок року склали 42102 тис. грн., надійшло - 11288 тис. грн., вибуло на 1247 тис. грн., залишок на 01 січня 2005 року становить 52143 тис. грн.



5. Експлуатаційні витрати та собівартість перевезень

Експлуатаційні витрати - це сума витрат залізниці, які необхідні для забезпечення виробничого процесу в даному періоді.

У сфері залізничних перевезень експлуатаційні витрати діляться на слідуючи елементи витрат: заробітна плата, соціальні заходи, електроенергія, матеріали, амортизація та інші.

За 12 місяців 2003 року експлуатаційні витрати становлять 56541 тис. грн., при плані 56746 тис. грн., економія складає - 205 тис. грн., до аналогічного періоду 2003 року допущена перевитрата - 9825 тис. грн., в порівнянні з 2002 роком - 18203 тис. грн.

Економія експлуатаційних витрат до плану отримана по наступним елементах:

- матеріали - 111 тис. грн.;

- електроенергія - 466 тис. грн.

- інші - 686 тис. грн.(в т.ч. ремонт основних засобів - 537 тис. грн.).

По елементу «Витрати на оплату праці» та відповідно «Нарахування на фонд оплати праці» отримана перевитрата до плану - 744 тис. грн., до аналогічного періоду минулого року отримана перевитрата - 7480 тис. грн.

По елементу “Паливо” допущена перевитрата до плану - 10 тис. грн., до звіту 12 місяців 2003 року отримана перевитрата - 41 тис. грн.

По елементу «Амортизація» перевитрата до плану - 304 тис. грн., до аналогічного періоду минулого року - 306 тис. грн.

Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств, показником ефективності. Є певні особливості у формуванні в собівартості продукції (послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства.

Собівартість продукції (робіт, послуг) - де виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (виконання). Витрати на виробництво продукції, послуги утворюють виробничу собівартість.

Собівартість 10 - ти приведених тонно - км менше ніж план на 0,9%, що складає 3 коп., це відбулось за рахунок виконання обсягу роботи на 0,6% більше ніж було заплановано. До аналогічного періоду минулого року собівартість перевезень зменшилась на 19,6%, що складає 55коп.



6. Аналіз фінансового стану дирекції

Дебіторська заборгованість станом на 01.01.2004 р. склала - 245 тис. грн., станом на 01.01.2005 р. - 276 тис. грн.

В кожному структурному підрозділу призначена відповідальна особа по контролю за недопущення та зменшення дебіторської заборгованості.

Щотижнево збираються дані по дебіторській заборгованості, також проводяться наради по вжитим заходам по зменшенню заборгованості.

Кредиторська заборгованість станом на 01.01.2005 р. складає 4557 тис. грн., у тому числі:

- за послуги - 230 тис. грн.;

- розрахунки з бюджетом - 625 тис. грн.;

- заборгованість зі страхування - 979 тис. грн.;

- заборгованість з оплати праці - 2630 тис. грн.;

- інша заборгованість - 93 тис. грн.

З цією метою обчислимо коефіцієнт фінансової незалежності “автономії» (Кавт) як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу:

Враховуючи вищезазначені показники та беручи до уваги річні звіти ф-1 “Баланс”, ф-2 “Звіт про фінансовий результат», ф-3 “Рух грошових коштів”, ф-4 “Звіт про власний капітал” зробимо аналіз фінансового стану підприємства. Виявимо одну з важливих характеристик фінансового стану - фінансова незалежність від зовнішніх джерел. Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення Кавт = 0.5. Чим більше значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).

Тобто наше підприємство фактично майже не залежить від зовнішніх джерел фінансування, коефіцієнт збільшився до 2003 р. на 0,03 за рік., до 2002 р. на 0,10 за 2 роки.

Для визначення фінансової стійкості вирахуємо коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс), який характеризує співвідношення власних та позикових коштів:

Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел.

Нормативне значення Кфс повинно бути більшим 1. Якщо Кфс менше 1, то потрібно з'ясувати причини зменшення фінансової стабільності (падіння виручки, зменшення прибутку, необґрунтоване збільшення матеріальних запасів тощо).

На підприємстві за рік відбулось збільшення до 2003 року Кфс на 1.12, до 2002 року на 2,58.

Важливе значення в процесі аналізу джерел власних коштів має показник фінансового левериджу (Фл), який характеризує залежність від довгострокових зобов'язань і визначається як відношення довгострокових зобов'язань до джерел власних коштів:

Власні оборотні засоби - це робочий капітал (Рк).

Робочий капітал (Рк) - різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями. Тобто робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов'язань.

Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не тільки здатне сплатити власні поточні борги, але й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування.

Платоспроможність підприємства визначається передусім величиною і маневреністю його робочого капіталу.

Як нестача робочого капіталу, так і його надлишок може бути негативною ознакою.

Оптимальний розмір Рк залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку тощо.

Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал, то це свідчить, що підприємство використовує частину довгострокових позик і кредитів на фінансування поточних операцій, тобто здійснює нецільове їх використання. У разі зменшення Рк необхідно з'ясувати, за рахунок чого це відбулося і як це вплинуло на маневреність робочого капіталу.

Маневреність робочого капіталу (Мк) характеризує частку запасів у його загальній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу:

Кп показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Критичне значення Кп = 1.

При Кп < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення Кп у межах 1-1.5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.

Оборотні засоби підприємства складаються із запасів і затрат та грошових коштів, розрахунків та інших активів.

Швидкість обороту оборотних засобів підприємства є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство.

Тому абсолютне чи відносне зростання оборотних засобів може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їхньої маси.

Для визначення тенденції оборотності оборотних засобів розраховується коефіцієнт оборотності (Ко). Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (Ко) - це відношення виручки (валового доходу) від реалізації без урахування податку на додану вартість та акцизного збору (ф. 2) до суми оборотних засобів підприємства (ф. 1):



Важливим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал), який характеризує негайну готовність ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення грошових коштів та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткотермінових (поточних) зобов'язань:

Чим ближче до одиниці значення ліквідності тим вища загальна ліквідність підприємства. Якщо показник К менше 0,75, це означає, що загальна ліквідність підприємства низька, а якщо цей показник знижується до значення 0,5, це означає, що підприємство перебуває у кризовому стані щодо ліквідності і його фінансова стійкість не забезпечується.



Висновки

На підставі виконаного аналізу були зроблені узагальнення з оцінки виробничого та фінансового стану об'єкта дослідження:

- коефіцієнт зносу за 2006 рік зменшився на 0,01 порівняно з 2005 роком, а коефіцієнт приросту збільшився на 0,01;

- обсяг ремонту за 2006 рік зменшилась на 200 млн. шт., порівняно з 2005 роком;

- чистий дохід збільшився на 21493 тис. грн., середньорічна вартість основних фондів збільшилась на 4347,5 млн. грн., фондовіддача приведених ткм/грн. зменшилась на 0,001, а фондовіддача грн./грн. збільшилась на 0,1;

- за 2006 рік чистий дохід збільшився на 21493 тис. грн. порівняно з 2005 роком, матеріальні затрати збільшились на 1511 тис. грн., матеріальна віддача збільшилась на 0,36 грн/грн., а матеріаломісткість зменшилася на 0,1 грн/грн.;

- середньомісячна зарплата у порівнянні з відповідним періодом минулого року зросла на 31,8% за рахунок збільшення тарифних ставок (тарифні ставки - на 31,15%);

- у 2005 році оборот по прийому робітників був більший, ніж у 2006 році, оборот по звільненню і коефіцієнт плинності також 2005 році, хоч і не на багато, але був більшим;

- з наведених даних видно, що питома вага матеріальних затрат в загальній сумі операційних витрат зменшилась з 56,28% до 50,2%, а питома вага заробітної плати збільшилась з 23,3% до 27,2%;

- витрати на 1 гривню товарної продукції за 2006 рік зменшені на 2,1 коп. порівняно з 2005 роком. Чистий дохід збільшився на 21493 тис. грн.;

- рентабельність товарної продукції за 2006 рік склала 7.2% проти 4,8% за 2005 рік. фінансовий транспорт платоспроможність



Перелік використаної літератури

1. Анализ производственно-финансовой деятельности железной дороги: Учеб. пособие для вузов / В.Г. Гизатуллина, О.И. Пустоход, О.Г. Быченко, И.Г. Бойко. - Минск.: Выш. шк., 1989. - 141 с.

2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 416 с.

3. Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. - К.: Вища шк., 1992. - 191 с.

4. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2000. - 263 с.

5. И.В. Белов, В.Г. Галабурда, В.Ф. Данилин и др. Экономика железнодорожного транспорта: Учебник для вузов / Под ред. И.В. Белова. - М.: Транспорт, 1989. - 351 с.

6. Лакеева М.А. Планирование, хоз. расчет и анализ на отделении железной дороги. - М.: Транспорт, 1975. - 248 с.

7. Сич Є.М., Устинович Н.В. Проблеми організаційно-економічного розвитку дирекцій залізничних перевезень // Збірник наукових праць КУЕТТ. Серія “Економіка і управління”, 2005. - №7. - С. 131-136.

Размещено на Allbest.ru

...