Управління виробничим потенціалом при модернізації господарського комплексу

4. Розроблено підхід до класифікації чинників, що визначають використання і розвиток виробничого потенціалу господарського комплексу з позицій управління цими процесами. Класифікацію чинників виконано з використанням чотирьох ознак: ступінь впливу на чинники, об'єкт впливу чинника, середовище виникнення чинника та природа чинника. Кожна виділена група чинників всебічно досліджувана. На основі виконаній класифікації визначені чинники, що впливають на такі елементи виробничого потенціалу як основні виробничі фонди, предмети праці, праця, форма власності, правове, інноваційне, фінансове, управлінське й організаційне забезпечення потенціалу.

5. Розглянуті чинники, що визначають використання і розвиток виробничого потенціалу господарського комплексу, одержали класифікаційний код, що у формалізованому виді визначає необхідні характеристики досліджуваного об'єкта. Структура коду чинника побудована відповідно до ознак класифікації груп чинників. На підставі схеми кодування кожному з 280 виділених чинників привласнений свій цифровий код. Розроблена кодифікація чинників дозволяє використовувати їх для створення бази даних автоматизованої системи підтримки прийняття рішень по управлінню використанням і розвитком виробничого потенціалу господарського комплексу.

6. Дослідження впливу чинників на стан і розвиток виробничого потенціалу господарського комплексу проведено з використанням експертних методів, оскільки вплив дуже багатьох чинників оцінити за допомогою методів кількісної оцінки практично неможливо. Експертна оцінка значимості чинників, що визначають виробничий потенціал господарського комплексу, дозволила сформувати групу найбільше значимих чинників: наявність і можливості основного і допоміжного устаткування, приладів і обчислювальної техніки, технологічної оснастки і транспорту; наявність і можливості управлінської команди, інженерного персоналу і робочих кадрів; наявність і рівень заділа науково-технічних розробок на підприємстві; стан кон'юнктури ринку і фінансові ресурси підприємства.

7. З метою забезпечення комплексності оцінки стану виробничого потенціалу господарського комплексу в дисертації розроблена елементна система діагностики, яка заснована на взаємозалежній оцінці елементів, що створюють потенціал. Відповідно до запропонованого підходу виробничий потенціал господарського комплексу розглядається як результат системного сполучення утворюючих його елементів. Сполучення елементів обумовлює виробничі можливості господарського комплексу і визначає його виробничий потенціал. Кожний із зазначених елементів запропоновано оцінювати з різноманітним ступенем деталізації та охарактеризувати за допомогою різноманітних показників.

8. Розроблено інструментарій елементної оцінки виробничого потенціалу господарського комплексу, який базується на використанні матричного підходу. Матриця оцінок являє собою множину показників, що утворяться на основі розрахунку взаємних сполучень ряду показників. В матриці розташовується список базових показників, що представляють собою кінцеві показники роботи комплексу або показники утягуваних ресурсів. Розрахунки провадяться з метою оцінки характеристики виробничого потенціалу й оцінки використання можливостей виробничого потенціалу господарського комплексу. При цьому характеристика виробничого потенціалу розглядається як співвідношення використаних ресурсів і отриманих результатів, а можливість виробничого потенціалу визначається питомою величиною кінцевого результату на одиницю утягуваного ресурсу.

9. Запропоновано трьохрівневу оцінку виробничого потенціалу, при котрої відносні показники є результатом порівняння виробничого потенціалу аналізованого господарського комплексу з кращими світовими досягненнями, із кращими національними показниками і з потенційними можливостями самого господарського комплексу. За базу порівняння приймається фактичний рівень виробничого потенціалу господарського комплексу. Результатом трьохрівневої оцінки є агрегована (підсумкова) оцінка розвитку і стану окремих елементів або усього виробничого потенціалу господарського комплексу.

10. Запропоновано механізм управління розвитком й використанням виробничого потенціалу господарського комплексу, що об'єднує елементи правового, економічного, організаційного та мотиваційного забезпечення. Працездатність механізму забезпечується за рахунок створення внутрішньої цільової адаптаційної структури управління, наділеною відповідними повноваженнями і ресурсами.

11. Стратегію розвитку виробничого потенціалу господарського комплексу пропонується формувати на підставі ситуаційного проектування, яке передбачає формування та аналіз сукупності прогнозованих ситуацій, що можуть складатися у діяльності господарського комплексу. Кожна ситуація характеризується співвідношенням розрахункової, фактичної та еталонної агрегованої оцінки показників по всіх рівнях порівняння - світовому, національному і господарському. На основі цих оцінок будується схема ситуаційного проектування. В роботі систематизовані можливі сполучення різноманітних ситуацій, що можуть складатися у діяльності господарського комплексу, напрямків стратегії розвитку виробничого потенціалу та рівнів прийняття управлінських рішень. Виходячи з аналізу схеми ситуаційного проектування і можливих напрямків розвитку господарського комплексу виділені дві глобальні стратегії розвитку виробничим потенціалом: впровадження інноваційних досягнень, модернізацію виробничої бази комплексу, продукції, що випускається, та технології, що використовується та більш інтенсивне використання наявних можливостей потенціалу за рахунок модернізації організаційно-управлінського середовища.

12. Як інструмент розробки стратегії розвитку виробничого потенціалу господарського комплексу в роботі запропонована матриця вибору стратегій. Матриця побудована з урахуванням висновків, що зроблені при ситуаційному проектуванні, результатів діагностики виробничого потенціалу й агрегованої оцінки виробничого потенціалу господарського комплексу. Основою побудови матриці вибору стратегій є дві ознаки - рівень використання виробничого потенціалу господарського комплексу і рівень прийняття управлінських рішень і відповідальності за них. За допомогою матриці в роботі визначені можливі стратегії розвитку виробничого потенціалу господарського комплексу.

13. З огляду на ситуації, у яких може знаходитися господарський комплекс, виходячи з розробленої в роботі трьохрівневої оцінки стану і використання виробничого потенціалу, напрямків стратегічного розвитку, що визначаються ситуаційним проектуванням, внутрішньогосподарським менеджментом та державною промислово-економічною політикою, а також на підставі запропонованої матриці вибору стратегій, визначені вісім стратегічних контурів поведінки господарського комплексу по використанню і розвитку його виробничого потенціалу.

Перелік основних опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Шарипова О.С. Использование производственного потенциала хозяйственного комплекса//Бизнес-информ. - 1999. - № 11-12. - C. 136-138.

2. Шарипова О.С. Комплексный подход к модернизации хозяйственного комплекса//Весник Харьковского государственного политехнического университета. - Харьков: ХГПУ. - 1999. - № 51. - С. 148-151.

3. Шарипова О.С. Производственный потенциал крупных хозяйственных комплексов // Бизнес-информ. - 1999. - № 3-4. - С. 144-145.

4. Шарипова О.С. Выбор стратегии развития и использования производственного потенциала хозяйственного комплекса//Весник Харьковского государственного политехнического университета. - Харьков: ХГПУ. - 1999. - № 49. - С. 67-72.

5. Плескач В.В., Шарипова О.С. Оценка и активизация экспортного потенциала региона//Бизнес-информ. - 1998. - № 6. - С. 65-66.

6. Шарипова О.С. Формализация построения стратегии развития производственного потенциала хозяйственного комплекса//Вісник Східноукраїнського державного університету. - Луганськ: СУДУ. - 1998. - № 6 (16). - С. 121-126.

7. Шарипова О.С. Управление производственным потенциалом хозяйственного комплекса на основе агрегированной оценки//Вісник Східноукраїнського державного університету. - Луганськ: СУДУ. - 1999. - № 5 (20). - С. 118-124.

8. Дибнис Г.И., Шарипова О.С. Оценка производственного потенциала по выпуску конкурентоспособной продукции//Збірник наукових праць Східноукраїнського державного університету ч. 2. - Луганськ: Видавництво Східноукр. держ. ун-ту. - 1999. - С. 11-14.

9. Шаріпова О.С. Місце та роль виробничого потенціалу в управлінні підприємством//Тези виступів на Всеукраїнській науковій конференції "Проблеми трансформації економічних систем та становлення ринкового господарства в Україні". - 1996р. - К.: ІЗМН, 1996. - С. 97-98.

10. Шарипова О.С., Плескач В.В. Региональная политика//Проблемы развития предприятий региона в условиях рыночной экономики. - Луганск: ОАО “ЛОТ”. - 1998. - С. 78-79.

Размещено на Allbest.ru