Економічне та організаційне забезпечення реструктуризації гірничо-збагачувальних комбінатів у сучасних умовах господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ГІРНИЧА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ЕКОНОМІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ КОМБІНАТІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Спеціальність: Економіка підприємства і організація виробництва

Постоловський Володимир Володимирович

Дніпропетровськ, 1999 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гірничо-збагачувальні комбінати відіграють важливу роль в гірничо-видобувній промисловості України. Вони постачають сировину на металургійні заводи, а також забезпечують значну частину валютних надходжень в республіку. Кризовий стан галузі обумовлений стійким падінням видобутку корисних копалин. В порівнянні з 1991 р., відбулося зниження обсягів виробництва залізорудного концентрату з 59,0 до 35,2, марганцевого - з 4,2 до 1,9 млн. т. за рік. Обсяг видобутку вугілля скоротився на 120 млн. т., тобто в 2,7 рази. Вихід підприємств із кризової ситуації здійснюється на основі приватизації в акціонерній формі їх виробничих фондів.

Ринкова ситуація вимагає адаптації підприємства до зовнішнього середовища, для чого необхідна кардинальна перебудова всіх сфер діяльності, тобто перетворення виробничих і організаційних структур з метою підвищення їх ефективності і вирішення соціально-економічних проблем з одночасною адаптацією до ринкових умов та формуванням конкурентоспроможних переваг.

На жаль теоретичним аспектам і практичним використанням рішень з питань реструктуризації надається недостатньо уваги, про що свідчить мале число прикладних досліджень. Проте для гірничих підприємств дуже важливо вже сьогодні мати наукові рекомендації і досвід, які б містили рішення задач по основним напрямкам реструктуризації.

Приватизація підприємств передбачає жорсткий контроль і оперативне прийняття рішень по продуктивності праці з тим, щоб їх персонал працював по можливості ефективніше, ніж у конкурентів. Продуктивність визначає всю економіку підприємства. На неї можна впливати шляхом управління, з одного боку, людськими ресурсами, з іншого, безпосередньо виробничими процесами. Сьогодні управління виробництвом продукції, яке здійснюється на базі прийнятої технології, не пов'язано з великими труднощами, але управління людськими ресурсами в плані безперервного зростання продуктивності являє собою складну наукову і практичну задачу. Питання планування фонду робочої сили повинні вирішуватись спільно з питаннями атестації і раціоналізації робочих місць в технологічних цехах, а також забезпечення зайнятості працівників підприємства.

Тому в дисертаційній роботі сформульована і вирішена актуальна наукова задача, яка полягає в теоретичному і практичному обґрунтуванні економічних і організаційних рішень, які забезпечують рентабельну роботу гірничо-збагачувальних підприємств України на основі реструктуризації виробництва і персоналу в сучасних умовах господарювання.

Дисертаційна робота виконана на базі тематичних планів науково-дослідних робіт Національної гірничої академії України в галузі підвищення ефективності та ресурсозбереження при видобутку корисних копалин, які входять до складу цільової комплексної держбюджетної програми "Створення економічних методів управління матеріальними природними та фінансовими ресурсами" (т. 060302 №ГР 0.196.U.014.143 і т. 0603004 №ГР 0.198.U.000.104).

Мета і задачі дослідження.

Мета дослідження - забезпечення організаційно-економічної ефективності роботи гірничо-збагачувальних комбінатів України шляхом наукового обґрунтування раціональних рішень з основних напрямків реструктуризації виробництва і персоналу. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі сформульовані і вирішені наступні наукові задачі:

1. Встановити напрямки і зміст реструктуризації гірничо-збагачувальних підприємств при їх функціонуванні в умовах ринкових відносин;

2. Узагальнити структури управління гірничо-видобувними підприємствами, вивчити взаємодію структурних підрозділів і функції обов'язки їх керівників і встановити принципи будівництва організаційно-виробничих структур сучасних підприємств;

3. Розробити теоретичні основи для вибору способу забезпечення перемінного попиту на продукцію та оптимізації чисельності працюючого персоналу технологічних цехів;

4. Дослідити організацію і доцільність створення додаткових робочих місць на основі проведення капітальних ремонтів технологічного обладнання власними силами;

5. Скласти алгоритм прийняття рішення по доцільності та термінах проведення реконструкції технологічних цехів в умовах господарського ризику.

Предмет і об'єкт дослідження.

Предметом дослідження є механізм впливу організації виробництва і планування фонду робочої сили на економічні результати діяльності гірничо-збагачувальних підприємств. Дослідження виконані для гірничо-збагачувальних комбінатів України, розрахунки і рекомендації наведені стосовно до ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК".

Методологія дослідження. Теоретичною і методологічною базою виконаних досліджень є системний підхід, методи математичної статистики, дослідження операцій, техніко-економічного аналізу, індивідуальної експертизи та аналітичні методи.

Наукові положення, які захищаються в дисертації:

1. Найменші питомі витрати на виробництво продукції досягаються при погашенні коливань попиту за рахунок понаднормової роботи постійної чисельності персоналу, яка змінюється прямо пропорційно трудомісткості, середньому відхиленню місячного обсягу виробництва протягом періоду планування і співвідношенню між собою тривалості цього періоду та коефіцієнта підвищення оплати понаднормових робіт;

2. Витрати на оплату праці будуть відповідати обсягу виробленої продукції в тому випадку, якщо чисельність робітників установлюється за числом одиниць технологічного устаткування, а число одиниць визначається співвідношенням між попитом і продуктивністю устаткування;

3. Доцільність інвестицій в реконструкцію технологічних цехів установлюється з урахуванням того, що капітальні витрати на реконструкцію, яка здійснюється після закінчення терміну амортизації діючого устаткування, зменшуються на величину доходу підприємства від обігу цих інвестицій в інших сферах діяльності, на реконструкцію раніше строку амортизації капітальні витрати зростають на величину залишкової вартості устаткування, а експлуатаційні витрати на продукцію і оплату банківських відсотків за користування кредитом знижуються.

Наукова новизна результатів досліджень.

Основний науковий результат полягає в розробці напрямків реструктуризації гірничо-збагачувальних підприємств і методичного забезпечення оптимальних рішень по цим напрямкам з урахуванням економічних результатів діяльності. А саме:

1. Вперше систематизовані напрямки реструктуризації гірничо-збагачувальних підприємств в умовах ринкових відношень, визначено зміст напрямків, здатних перевести підприємства з кризового стану до фінансового оздоровлення;

2. Вперше розроблена методика установлення функціональних обов'язків керівників структурних підрозділів і їх взаємодії, яка відрізняється від відомих тим, що базується на методі індивідуальної експертизи, який дозволяє врахувати фактичний розподіл і виконання управлінських функцій;

3. Для оптимізації чисельності персоналу кар'єрів складені економіко-математичні моделі сумарних витрат на виробничі процеси видобутку рудної сировини, які відрізняються від відомих тим, що собівартість сировини визначається в залежності від обсягу розкривних і видобувних робіт, а витрати, пов'язані з оплатою праці, обмежуються числом робочих місць за результатами їх атестації;

4. Запропоновано метод оптимізації чисельності постійних робітників технологічного цеху, відмінний від відомих тим, що враховує діапазон зміни попиту на продукцію та підвищення вартості понаднормових робіт;

5. Вперше розроблена методика економічного обґрунтування доцільності реконструкції технологічних цехів при зміні попиту на продукцію. Матеріальні витрати на фонди, які вводяться, і оплату кредиту виражені в залежності від часу закінчення реконструкції по відношенню до терміну амортизації діючих фондів. Складено алгоритм прийняття рішення про термін проведення реконструкції, який враховує альтернативні варіанти вкладення грошових коштів і ризик отримання доходу.

Наукове значення отриманих результатів полягає в теоретичній розробці методів рішення економічних і організаційних задач на основних напрямках реконструкції виробництва та реорганізації персоналу гірничо-збагачувальних підприємств, які забезпечують формування конкурентоспроможних переваг і адаптацію підприємств до ринкових умов.

Практичне значення результатів роботи:

1. Розроблена структура управління ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК". Структура відрізняється від тих, що існували раніше, величиною норми керованості у вищих посадових осіб;

2. Для умов нерівномірної роботи кар'єрів ОГЗКу установлені рівняння регресії, які дають змогу прогнозувати собівартість розробки розкриву і видобутку руди з окремих статей витрат, а також в цілому. Визначені статті, за рахунок яких доцільно знижувати собівартість;

3. Розроблена методика розрахунку фонду робочої сили на кар'єрах при зміні попиту на продукцію комбінатів. Розглянуто забезпечення попиту за рахунок понаднормової роботи постійних працівників і шляхом прийняття на роботу та звільнення тимчасових працівників;

4. Запропоновано метод розрахунку чисельності персоналу на основі атестації робочих місць. Сформульовані принципові положення, які регламентують ставлення робітників до трудового процесу. Визначена необхідна чисельність робітників та ІТП для всіх цехів і комбінату;

5. Капітальні і поточні ремонти кар'єрного і збагачувального устаткування запропоновано здійснювати силами самого підприємства. При цьому створюються додаткові робочі місця та вивільнюються грошові кошти для їх оплати (20...40 місць, 100...140 тис грн на капітальний ремонт екскаватора). Сформульовані рекомендації з нормування праці і організації ремонтних робіт (доля знижується на 24,3%). За рахунок виконання ремонтів силами ОГЗКу витрати знизились в середньому на 580 тис грн за рік;

6. Запропонована методика економічної оцінки проектів реконструкції технологічних цехів при зміні попиту на продукцію. Установлена доцільність реконструкції системи розробки розкриву на Шевченківському і Північному кар'єрах. Експлуатаційні витрати на кар'єрі знижуються на 700-1100 тис. грн/рік.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень схвалені на технічних нарадах концерну "Укррудпром", інституту "Укрдіпроруда" і ОГЗКу. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на конференціях "Менеджмент в економіці перехідого періоду" (Донецьк, 1997), "Еколого-економічні проблеми розробки та збагачення корисних копалин України" (Дніпропетровськ, 1997), "Проблеми комплексного освоєння надр" (Дніпропетровськ, 1998), засіданні кафедри прикладної економіки НГА України (1977, 1998 рр.).

Публікації. Основний зміст і висновки дисертації опубліковано в 13 наукових працях (статті, доповіді, депоновані роботи), з яких 6 робіт - без співавторів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел із 80 найменувань, трьох додатків, вміщує 166 сторінок друкованого тексту, у тому числі 31 рисунок на 16 сторінках, 13 таблиць, додатки на 22 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В першому розділі досліджено зміст реструктуризації гірничо-видобувної галузі та її окремих підприємств. На сучасному етапі реструктуризація являє собою процес технічної, організаційної і фінансової адаптації підприємства до ринкових умов. Вивчений досвід реструктуризації промисловості в інших країнах, на базі чого установлено етапи вирішення постприватизаційних проблем на гірничо-збагачувальних комбінатах України. Реструктуризація дозволяє їм стати повноцінними суб'єктами підприємницької діяльності, випускати продукцію відповідно потребам товарного ринку і ефективно функціонувати в умовах ринкових відносин. Вона повинна здійснюватися одночасно в сферах: управління підприємством, промислово-виробничий персонал, техніка і технологія, соціальне забезпечення працюючих.

В другому розділі виконано огляд структур управління, які використовуються в вугільній компанії "Рурколе Бергбау-АГ" (ФРН), на Полтавському та Інгулецькому ГЗКах, Вільногірському ГМК, ДХК "Павлоградвугілля". Розглянуті недоліки функціонування цих структур і позитивний досвід. Методом індивідуальної експертизи вивчені функціональні обов'язки керівників структурних підрозділів, їх взаємодія і фактичне виконання управлінських функцій (брали участь керівники комбінату, функціональних напрямків діяльності та технологічних цехів - всього 46 чоловік). Установлено, що економіці і управлінню рідко віддається перевага, окремими керівниками допускаються переходи через проміжні рівні управління при віддачі розпоряджень і звіту, має місце нечітке уявлення керівниками підрозділів про свої виконувані функції.

Виходячи з результатів експертизи, співвідношення повноважень різних посад та підрозділів запропоновано приймати на основі групування функціональних видів діяльності, яке забезпечує виконання задач: розширення обсягів замовлень на продукцію, зниження поточних витрат виробництва і зв'язаних обігових коштів, покращення організації виробничих процесів і фінансової діяльності.

Розроблена структура управління ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК", яка включає голову правління, його першого замісника та шість функціональних директорів: з питань маркетингу, виробництва, фінансів, праці і кадрів, побуту і загальних питань, технічного директора. Ця структура відрізняється за величиною норми керованості у вищих виконавчих посадових осіб, що дозволяє їм якісніше вирішувати поточні і перспективні проблеми для підприємства.

В третьому розділі досліджені замовлення споживачів на відвантаження продукції Орджонікідзевського ГЗКу. Вони надходять вкрай нерівномірно. Внаслідок нерівномірного попиту обсяги марганцевої руди також дуже коливаються. Коефіцієнти варіації місячних обсягів руди складають 22,0...37,1, розкриву - 28,0...45,5%. Збагачувальні фабрики ОГЗКу також мають значні коливання обсягів продукції.

Досліджена економічна доцільність тих чи інших методів сприймання коливань попиту. Якщо підприємство має постійний фонд робочої сили, то обсяг виробництва може змінюватись тільки за рахунок понаднормового часу. Задача планування фонду вирішується шляхом мінімізації суми витрат на виробничі процеси видобування сировини, збереження запасів продукції, витрат, пов'язаних з оплатою праці постійних працівників, включаючи і понаднормову роботу. Необхідно знайти мінімум цільової функції:

Де для t-го інтервалу часу:

Сt - собівартість продукції, грн/т;

Хt - об'єм виробленої продукції, т/міс;

Зt - витрати на зберігання продукції, грн/т. міс;

Вt - рівень запасів на початок місяця, т.;

rt - собівартість трудовитрат штатного працівника, грн/чол.г;

Wоt - кількість постійних працівників, чол.г/міс;

St - вартість понаднормової роботи,грн/чол.г;

Wct - об'єм понаднормової роботи, чол.г/міс;

Т- період планування, міс;

Rt - попит на продукцію, т/міс.

Рис. 1. - Графіки, демонструючи динаміку запасів продукції на складах:

Існує певна продуктивність кар'єру по сирій руді Хо, при якій сумарна собівартість видобутку руди за витратами на оплату праці Со.т в основний та понаднормовий час буде мінімальною. Цей об'єм Хо визначає оптимальний штат Пш.о постійних працівників на кар'єрі. Знайдемо значення Хо, при якому Со.т = min. Після отримаєм:

Хо = (Т + 0,5 - Т / Кс.у) * Х

Де:

Х - середнє відхилення місячної продуктивності кар'єру по руді протягом періоду Т;

Кс.у - коефіцієнт підвищення оплати понаднормових робіт.

Розрахована оптимальна чисельність штатних працівників марганцевого кар'єру для таких умов: Т = 12 міс, Хmin = 30 тис. т/міс, Х - 10 тис. т/міс, трудомісткість видобутку руди - 0,57 чол.г/т, фонд робочого часу - 171 чол.г/міс.

Підвищення попиту може бути також забезпечене за рахунок зміни фонду робочої сили. Тоді треба враховувати витрати, пов'язані зі звільненням і прийомом робітників.

Рис. 2. - Графіки залежності експлуатаційних витрат на видобуток марганцевої руди від об'єму виробництва Запорізького кар'єру:

В цьому випадку цільова функція мінімізації витрат на виробництво продукції:

Доведено, що найдоцільнішим методом забезпечення перемінного попиту на продукцію гірничо-збагачувального комбінату є метод, який передбачає використання постійної чисельності персоналу і понаднормової роботи. Управління персоналом на основі додаткового прийому на роботу та звільнення зайвих працівників приводить до підвищення витрат на оплату праці та імовірності штрафних санкцій за порушення умов постачання продукції.

В четвертому розділі виконано аналіз існуючих методів планування чисельності робітників технологічних цехів. В більшості методів чисельність робітників планується на основі норми виробітку. Прийнятий підхід до рішення задачі викликає ряд зауважень. Запропоновано розглядати необхідну чисельність персоналу, виходячи з взаємозв'язку між числом робочих місць і робітниками. Необхідне для обсягу виробництва, який планується, число одиниць технологічного устаткування дорівнює співвідношенню між собою попиту на продукцію і продуктивністю устаткування, установлених на основі мінімальної, найімовірнішої та максимальної оцінок.

В ВАТ "ОГЗК" проведена раціоналізація робочих місць в плані підвищення зайнятості працюючих при зниженні попиту на продукцію. Визначена необхідна чисельність робітників та ІТП для всіх цехів і в цілому для комбінату. На кар'єрах вивільнюється 64 чоловіки, збагачувальних фабриках - 12, по комбінату - 86 (станом на 15.12.97).

На Орджонікідзевському ГЗКі капітальні та поточні ремонти робочого устаткування запропоновано здійснювати силами ремонтних і технологічних цехів самого підприємства. При цьому створюються додаткові робочі місця і вивільнюються грошові кошти для їх оплати. Для ремонтних робіт пропонується нормативно-відрядна система оплати праці в поєднанні з бригадною формою її організації. Розрахований на підставі плану ППР і затверджених норм та розцінок фонд заробітної плати видається бригаді одночасно з місячним планом ремонтів устаткування. Розглянуті можливі варіанти нормування ремонтних робіт на основі норм праці і часу. Переведення частини персоналу, зайнятого на ремонті устаткування, на відрядну форму оплати праці дозволяє знизити на 24,3%.

Методом індивідуальної експертизи керівників і спеціалістів ремонтно-механічної служби ОГЗКу вивчені можливості удосконалення організації ремонтних робіт і оплати праці ремонтних робітників (всього опитано 47 чоловік). Отримані рекомендації експертів по нормуванню праці, видах ремонтних робіт і умовах їх виконання власними силами. Робота ремонтних робітників організується шляхом визначення загальної трудомісткості виконання всього комплексу робіт. Загальна трудомісткість установлюється для досягнення кінцевого результату на основі експертизи.

Розглянуті елементи, які складають систему планування і контролю ремонтно-експлуатаційної служби, а також взаємодії цієї служби з структурними підрозділами гірничо-збагачувального комбінату. З метою організації та проведення капітальних і поточних ремонтів гірничого і збагачувального устаткування на Орджонікідзевському ГЗКі за пропозицією автора створена дільниця зі штатом 90 чоловік, в тому числі п'ять інженерно-технічних працівників.

В п'ятому розділі розглядається реконструкція технологічних цехів як метод адаптації до зниженого попиту на продукцію підприємства. Цим методом технологія і комплекси устаткування приводяться у відповідність до вимог виготовляємої продукції з об'єму і якості.

Дослідження на цю тему виконані на прикладі реконструкції системи розробки марганцевих кар'єрів ОГЗКу. В результаті реконструкції передбачається ліквідація роторного комплексу, стрічкових конвейєрів та валового утворювача, а також верхнього розкривного уступу, що переміщується в відвал по транспортній системі.

З точки зору моменту інвестицій можливі два варіанти реконструкції:

1. Інвестиції здійснюються раніше терміну повної амортизації Та діючих фондів. За час до реконструкції Тр на відтворення фондів накопичені амортизаційні відрахування Ка. На відновлення машин та устаткування, які експлуатуються, не буде відрахована сума, а додатково до амортизаційних відрахувань Ка потрібні будуть грошові кошти в розмірі Кд. В цьому випадку підприємство буде мати збиток Кд.о за рахунок скорочення грошових коштів в обігу або виплати процентів за користування кредитом:

Кд.о = m (Тд.о - Тр) Кд

Рис. 3. - Графіки, які демонструють динаміку капітальних витрат на реконструкцію виробництва:

До реконструкції собівартість продукції складала Св, після реконструкції - Ср. За рахунок зниження собівартості (Св и Ср) повинні окупитися додаткові інвестиції Кд і збиток Кд.о за їх залучення. Ці витрати окупляться протягом періоду Тд.о-Тр;

2. Реконструкція виконується по закінченню терміну амортизації. На реновацію зношених фондів накопичені амортизаційні відрахування в сумі Кв, на реконструкцію необхідно додатково виділити Кд асигнувань. За рахунок різниці Св-Ср протягом Тд.о-Тр повинні бути окуплені витрати Кд+Кд.о на придбання і установку нових машин та устаткування, передбачених реконструкцією.

Термін окупності асигнувань на реконструкцію, а також збитку Ку внаслідок дострокового виведення фондів з експлуатації:

Ток.р = (Кд + Кд.о + Ку) / [(Св - Ср) Qп]

Де:

Qп - продуктивність цеху після реконструкції.

З іншого боку:

Ток.р = Тд.о - Тр

Тд.о = Ток.р + Тр

Якщо установлено, що Тд.о и Та, то реконструкцію фондів здійснювати раніше закінчення повного терміну їх амортизації не треба.

Рентабельність інвестицій, виділених на реконструкцію, складає:

Рр = (Св - Ср) Qп / (Кд + Кд.о + Ку)

Рентабельність Рр для прийняття варіанта реконструкції не повинна бути менше коефіцієнта ризику втрати капіталу, який вкладається в цей варіант. При цьому також треба враховувати ризик збереження амортизаційних відрахувань і отримання прибутку по застосованих техніці та технології, якщо реконструкція не здійснюється.

Оцінена доцільність реконструкції системи розробки розкриву на кар'єрі Чкаловський. Роторний комплекс з передового уступу виводиться, а для проміжного уступу треба придбати два драглайна ЕШ-10/70. Запропонована схема в порівнянні з існуючою буде дорожча на 4170 тис. грн. Експлуатаційні витрати знижуються на 1555 тис. грн за рік. За рахунок цього зниження собівартості розкривних робіт додаткові капітальні вкладення окупляться протягом 2,68 року. Комплекс устаткування в існуючій схемі має амортизацію 70%. Йому до повного терміну амортизації залишилось працювати 2 роки. Тобто термін окупаємості додаткових капвкладень більше терміну амортизації, який залишився, і ці вкладення до закінчення періоду амортизації не окупляться. З урахуванням окупності позичених грошових коштів термін повернення інвестицій на реструктуризацію складе 3,97 року. При такому терміні окупності реконструкцію проводити не слід, а працювати треба за існуючою технологією з більшою надійністю, але з меншим прибутком.

Із всіх варіантів реконструкції техніки і технології доцільно приймати варіант, який по відношенню до своїх капітальних витрат К має найбільший прибуток П з найменшим ризиком. Це відношення i-го варіанту являє собою імовірну рентабельність:

Рві = Пі * і / Кі

Де:

і - імовірність отримання прибутку по і-ому варіанту.

Складено алгоритм прийняття рішення про доцільність того чи іншого проекту реконструкції (рис. 4).

З урахуванням ризику (0,5) запропоновану реконструкцію системи розробки на кар'єрі Чкаловський здійснювати не рекомендується:

- витрати на реконструкцію окупаються за 5,36 року при доходності комбінату 18,7%;

- а при використанні цих коштів на підтримку діючих комплексів устаткування (з ризиком 0,3) та іншу діяльність (інвестиції) з ризиком 0,5 витрати окупаються на протязі 2,5 року при доходності 28,7%.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків та рекомендацій підтверджується відповідністю методів дослідження поставленим в роботі меті і задачам, задовільним збігом результатів теоретичних досліджень з фактичними показниками практики (відхилення не більше 20%), досвідом практичного використання рекомендацій.

Рис. 4:

ВИСНОВКИ

В дисертації, що є завершеною науковою роботою, поставлена і вирішена актуальна наукова задача, яка полягає в теоретичному і практичному обґрунтуванні економічних і організаційних рішень по забезпеченню рентабельної роботи гірничо-збагачувальних підприємств України на основі реструктуризації виробництва і персоналу в сучасних умовах господарювання. Найважливіші наукові і практичні результати, висновки і рекомендації містяться в наступному:

1. Основою для установлення співвідношень повноважень різних посад і структурних підрозділів пропонується прийняти групування і часткове дублювання функціональних видів діяльності, які забезпечують виконання задач. Розроблена і прийнята структура управління акціонерним товариством "Орджонікідзевський ГЗК";

2. Складені методи забезпечення перемінного попиту на продукцію гірничо-збагачувальних комбінатів, в основі яких є економіко-математичні моделі сумарних витрат на виробничі процеси, що дає змогу регулювати чисельність працівників підприємства;

3. Доведено, що найменші витрати на видобуток руди заданого об'єму досягаються при формуванні постійної чисельності персоналу і його понаднормової роботи. Чисельний штат працівників змінюється прямо пропорційно діапазону можливих коливань місячних об'ємів попиту протягом періоду планування, співвідношенню між собою тривалості цього періоду та коефіцієнта підвищення оплати понаднормових робіт. Для роботи кар'єрів ОГЗКу продуктивністю по сирій руді 40...80 тис. т/міс штат повинен складати 133...243 чоловіки;

4. Удосконалено метод розрахунку чисельності персоналу на основі атестації робочих місць, в якому число одиниць технологічного устаткування установлюється виходячи з імовірних оцінок попиту на продукцію і продуктивності устаткування. Під керівництвом автора проведена раціоналізація робочих місць в плані підвищення зайнятості працівників при зниженні попиту на продукцію;

5. Капітальні і поточні ремонти робочого устаткування кар'єрів і збагачувальних фабрик запропоновано виконувати силами ремонтних та технологічних цехів самого підприємства. При цьому створюються додаткові робочі місця і вивільняються кошти для їх оплати (20...40 місць, 100...140 тис. грн на капітальний ремонт екскаватора). Для ремонтних робіт пропонується нормативно-відрядна система оплати праці, яка дозволяє знизити долю почасовиків в загальному персоналі по ремонту на 24,3%;

6. Для кар'єрів ОГЗКу запропонована розробка розкриву двома уступами за найдешевшими транспортно-відвальною та нетранспортною системами, що дозволяє виключити виймання та переміщення верхнього уступу в відвал по високо-витратній транспортній системі, а також придбання високо-коштовної конвейєрної стрічки. При цьому експлуатаційні витрати на кар'єрі по роботам знижуються до 1100 тис. грн за рік;

7. Розроблена методика економічного обґрунтування доцільності реконструкції технологічних цехів при зміні попиту на продукцію. Доведено, що матеріальні витрати на фонди, які вводяться, та оплату кредиту залежать від часу закінчення реконструкції по відношенню до терміну амортизації діючих фондів; економічний рентабельність інвестиція

8. Результати досліджень запропоновані до використання проектним інститутам "Укрдіпроруда" і "Кривбаспроект", а також гірничо-збагачувальним комбінатам концерну "Укррудпром".

Економічний ефект від використання на Орджонікідзевському ГЗКі виконаних в дисертації наукових розробок в сумі склав 1200 тис. грн/рік, доля автора дисертації в цьому ефекті дорівнює 240 тис. грн/рік.

Размещено на Allbest.ru