Соціально-економічні та управлінські основи реформування гуманітарної сфери регіону в умовах перехідної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з державного управління

«Соціально-економічні та управлінські основи реформування

гуманітарної сфери регіону в умовах перехідної економіки»

Вдовенко Станіслав Михайлович

Київ - 1999

Вступ

Здійснення глибоких реформаційних процесів, створення сучасної системи суспільних відносин, впровадження технології демократичного управління спонукає до назрілих перетворень в гуманітарній сфері, яка покликана забезпечити розвиток творчого потенціалу людини, становлення нових ідеалів, збереження традицій народу. Визначене завдання актуалізує розробку концепцій реформування гуманітарної сфери, проведення наукових досліджень, вивчення і впровадження кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду у практику управління.

Актуальність теми дослідження. Перехід від адміністративно-командної системи, планового ведення господарства та монополізму до ринкової багатоукладної економіки створив умови і реальні можливості включити в дію економічні, людські фактори для підвищення рівня матеріального виробництва, розвитку гуманітарних систем, більш повного забезпечення потреб суспільства.

За останні роки відбулись значні ринкові перетворення в економічному просторі, які привели до стабілізації і поступового нарощування виробництва, утвердження різних форм власності. В подальшому особливого значення набуде такий фактор, як вдосконалення державного і регіонального управління гуманітарною сферою. Актуальність питання в тому, що гуманітарні системи повинні реформуватись таким чином, щоб прискорювати ринкові перетворення, а не гальмувати їх.

На даному етапі розвитку суспільства державне управління має вертикальну підпорядкованість і ступеневу структуру виконавчої гілки влади з визначеним для кожного рівня впливом на економіку та гуманітарну сферу.

Особливе місце в системі державного управління займає управління регіоном (область - район), як основною ланкою територіального устрою держави. В дисертації регіон розглядається як цілісна система, яка складається з двох основних частин: виробничої сфери та невиробничої - гуманітарної, які взаємозв'язані, взаємозалежні, взаємодоповнюють одна одну. Реформування першої створює передумови для функціонування другої; реформування гуманітарної сфери позитивно впливає через науково-технічний прогрес, кваліфікацію кадрів, їх духовний і фізичний розвиток на регіональну економіку. Таким чином досягається мета реформування суспільства - створення соціально-орієнтованої економіки, покращення життєвого рівня населення, що проживає на території регіону.

Практика і теорія управління регіоном, його гуманітарною сферою знаходиться в стані формування і потребує уваги як науковців, так і практиків управлінців.

Однак в даних наукових дослідженнях не в повній мірі відображені сучасні регіональні особливості соціально-економічної ситуації, проблеми управління регіоном як цілісною структурою, недостатньо вивчені взаємозв'язки регіонального управління з комплексом “економіка - гуманітарна сфера - населення”. У зв'язку з цим особливої уваги потребує розгляд гуманітарної сфери як сукупності соціально-орієнтованих систем, вдосконалення регіонального управління ними як власністю місцевих органів влади, вивчення структури, особливостей та напрямків подальшого їх розвитку в умовах перехідного періоду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з виконанням наукових досліджень в Українській Академії державного управління при Президентові України по темі: “Соціальний розвиток і соціальна політика: основні тенденції і проблеми розвитку“ та Чернігівському технологічному інституті по темі: “Дослідження і розробка напрямків розвитку економіки Чернігівського регіону в умовах переходу до ринку на 1997-2000 рр.”, № 9-Е. Результати досліджень, покладених в основу дисертації, використані при розробці документів: “Основні напрямки щодо реалізації в області програми діяльності Кабінету Міністрів України на 1997-2000 рр.”, розпорядження голови Чернігівської облдержадміністрації від 20.02.1997 р., №95; “Основні напрямки соціальної політики на 1997-2000 рр.”, розпорядження голови Чернігівської облдержадміністрації від 28.11.1997 р., №649; “Концепція реформування управління освітою” облдержадміністрації та “Реформування охорони здоров'я населення”, рішення сесії Чернігівської обласної ради від 31.01.1997 р.; “Реформування професійно-технічної освіти області”, розпорядження голови Чернігівської облдержадміністрації від 31.03.1997 р., № 173.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення регіонального управління реформуванням гуманітарної сфери, яка забезпечує в перехідний період практичне здійснення державних та регіональних соціальних програм.

У межах поставленої мети дослідження були визначені наступні завдання:

дослідити роль і місце регіонального управління в структурі влади;

провести комплексний аналіз тенденцій та закономірностей розвитку економіки регіону як важливої передумови реформування гуманітарної сфери;

розробити систему диференційованих підходів і методів в діяльності державних та регіональних органів влади до управління об'єктами різних форм власності;

дати визначення поняття “гуманітарна сфера регіону”, її систем, підсистем та головних ланок;

дослідити бюджет як інтегральний показник якості управлінської праці, ціль управління та основний засіб забезпечення функціонування гуманітарної сфери;

удосконалити показники оцінки діяльності закладів освіти, охорони здоров'я, культури та соціального захисту населення в перехідний до соціально-орієнтованої економіки період.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в розробці методів, способів та шляхів вдосконалення системи регіонального управління реформуванням гуманітарної сфери в умовах становлення ринкових відносин, зокрема:

визначені тенденції ринкової трансформації економіки регіону (створення ефективного власника, подолання монополізму, роздержавлення майна, створення конкурентного середовища і т. ін.); структурні зрушення в територіальному розподілі праці та напрямки подальшого розвитку економічного сектору (стабілізація пріоритетних галузей, визначення найбільш конкурентноздатних структур, інвестиційна підтримка прогресивних виробництв), як передумови цілеспрямованого реформування гуманітарної сфери;

введено нове поняття “гуманітарна сфера регіону” як сукупність невиробничих соціально-орієнтованих систем, які, взаємодіючи, взаємодоповнюючи одна одну, забезпечують надання послуг освіти, охорони здоров'я, культури, соціального захисту населення, його духовний та фізичний розвиток; вона об'єднує різні за призначенням системи в цілісну структуру за ознакою спільності багатьох функцій (забезпечення достатнього освітнього та професійного рівня, соціального захисту членів суспільства, формування гуманістичних ідеалів, ведення здорового способу життя, збереження історичних традицій і т. ін.), мети та завдань, без комплексного реформування якої неможливе створення соціально-орієнтованої економіки регіону;

розширено поняття “регіон” як складна, багатокомпонентна, динамічна, багатомірна, функціональна, комплексна система “область - район” з різнорівневими горизонтальними і вертикальними зв'язками, зовнішніми впливами та внутрішніми процесами, яка відображає єдність виробничої і гуманітарної сфер, адміністративний устрій, територіальну цілісність, різноманітність об'єктів управління різних форм власності та регіональний рівень в структурі влади держави;

виявлені та досліджені економічні, адміністративні, соціальні і правові напрямки взаємозв'язку, взаємодії та взаємозалежності державного управління регіоном з комплексом “економіка - гуманітарна сфера - населення” з метою забезпечення його функціонування у відповідності до потреб перехідного періоду;

досліджено бюджет регіону як інтегральний показник якості праці керівних кадрів, ціль управління та засіб забезпечення функціонування гуманітарної сфери;

обґрунтовано необхідність впровадження критеріїв оцінки економічної ефективності (співставності витрат і результатів, самозабезпечення, господарської та комерційної діяльності, економії коштів та ресурсів) в роботі закладів освіти, охорони здоров'я, культури, соціального захисту населення адекватних сучасному етапу розвитку суспільства;

розроблені та запроваджені нові підходи до реформування управлінських структур гуманітарної сфери (за напрямками розвитку змісту, форм і методів діяльності, вдосконалення інформаційно-аналітичного блоку, впровадження засад економічної ефективності, підготовки та перепідготовки кадрів у відповідності до сучасних потреб, незалежного інспекторського контролю) на системно-функціональних принципах і науковому розподілі праці.

В процесі дослідження використовувались нові закони і підзаконні акти нашої держави, а також колективні та індивідуальні монографії, наукові статті, періодичні видання та статистичні зведення.

Зміст поставлених у дисертації питань розкривається у світлі нового політико-економічного та правового мислення з орієнтацією на гуманізацію і пріоритет загальнолюдських і особистісних цінностей. У дослідженні застосовуються методи як загальнонаукового, так і прикладного пізнання, комплексний, системний підхід, структурно-функціональний, логічний, порівняльний аналіз, які розкривають сутність реформування - створення соціально-орієнтованого суспільства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення і висновки дисертаційного дослідження мають значення для подальшого поглибленого вивчення ролі функцій гуманітарної сфери регіону в процесі реалізації завдань перехідного періоду; матеріали дослідження можуть бути використані у викладанні курсів соціології, теорії та історії економічних вчень та державного управління, політології, в роз'ясненні населенню актуальних питань соціально-економічного розвитку країни. Запропоновані висновки і пропозиції сприятимуть поліпшенню державного управління розвитком гуманітарної сфери, удосконаленню діючого законодавства і розробці нових нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини в умовах перехідної економіки. Одержані результати дозволяють створити модель оновлення навчального процесу при складанні вузівських програм і навчальних планів, а також у підвищенні кваліфікації державних службовців та працівників сфери місцевого самоврядування.

Результати дослідження впроваджені в роботі Чернігівської обласної державної адміністрації у вигляді “Концепції реформування гуманітарної сфери”, в діяльності місцевих органів влади у вигляді рекомендацій “Місцеві податки і соціальний захист населення”.

Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та розробки в межах дисертаційного дослідження, зокрема ті, які характеризують його наукову новизну і практичне значення результатів одержані дисертантом особисто. Теоретичні результати та ідеї досліджені автором самостійно.

1. Теоретичні та практичні передумови розвитку гуманітарної сфери

В даному розділі автором зроблено аналіз сучасного стану досліджень реформування гуманітарної сфери. Цій проблемі присвячена значна кількість наукових праць. Розроблені культурно-інформаційна теорія освіти та принципи національної освітньої політики, достатньо вивчені методи системного аналізу і функціонально-вартісного підходу в охороні здоров'я, розглянуті основи формування і функціонування потенціалу культури. В монографії Академії наук України “Економічні дослідження” розкриті питання формування соціальної політики та розвитку економічних механізмів в невиробничій сфері. Цікаві дослідження проведені Світовим банком в роботі “Україна. Соціальна сфера в перехідний період”, де на основі аналізу зроблена оцінка соціальних програм, та викладені рекомендації відносно адресності соціального захисту населення.

В той же час в наукових працях розглядаються окремо системи освіти, охорони здоровя, культури, соціального захисту населення без достатнього вивчення їх як частини єдиного гармонійного цілого - гуманітарної сфери, у їх взаємозв'язку та взаємозалежності. Не в повній мірі досліджений регіональний рівень реформування гуманітарної сфери на системно-функціональних принципах та організаційно-управлінські відносини регіональних органів влади з гуманітарними системами.

Дослідження, проведені в дисертації, показали, що на першому етапі реформування управлінські зусилля в основному зосереджувались на економічному секторі регіону. Розвиток ринкових процесів, відмова від старих структур і методів управління пожвавили виробництво, створили передумови для реформування гуманітарної сфери. В роботі регіон розглядається як система, що складається з двох основних частин - виробничої і гуманітарної (невиробничої), з послідуючим аналізом їх складових систем і підсистем, головних і другорядних ланок, взаємодії в умовах фінансової недостатності, взаємною залежністю, впливом одна на одну в умовах становлення ринку при регулюючих діях держави.

На основі аналізу статистичних даних та узагальнення практичного досвіду зроблено висновок, що гуманітарна сфера не в повній мірі виконує свою функцію щодо забезпечення науково-технічного прогресу, підготовки і перекваліфікації кадрів у відповідності з вимогами ринку, недостатньо впливає на покращення демографічної ситуації, стану здоров'я населення, його духовний і фізичний розвиток та соціальний захист. Відставання від ходу реформ в економіці і потреб суспільства справило негативний вплив і на стан самих гуманітарних систем. Споживаючи біля 90відсотків регіонального бюджету, вони залишаються затратними, громіздкими, не досить ефективними, мають внутрішні проблеми, які негативно впливають на оплату праці, кадрове та матеріально-технічне забезпечення. Процесу пристосування до реалій, напрацюванню досвіду життєдіяльності в ринкових умовах заважає консервативність управлінських кадрів. Ускладнює ситуацію й те, що раніше в освіті - створювались навчальні заклади без врахування демографічної ситуації, особливо в сільській місцевості, в охороні здоров'я - орієнтація робилась на стаціонарне лікування, в культурі - на професійні колективи, а в соціальному захисті населення - на пільги.

В процесі розподілу власності заклади освіти, охорони здоров'я, культури та соціального захисту були передані у власність рад і управління регіональних органів виконавчої влади, можливості яких обмежені та неоднакові; це привело в ряді регіонів до механічного скорочення, закриття, ліквідації закладів, руйнування цілісних систем та набутого потенціалу.

Ідея реформування на практиці невиправдано спрощується до тези - приведення гуманітарної сфери у відповідність з можливостями фінансування. Рівень проблем гуманітарної сфери, їх гострота в Чернігівському регіоні особлива в зв'язку з тим, що область аграрна, малонаселена, з найскладнішою в державі демографічною ситуацією. З метою їх вирішення в дисертації дане визначення поняття “гуманітарна сфера регіону”, під яким розуміється сукупність невиробничих, соціально орієнтованих систем, які взаємодіючи, взаємодоповнюючи одна одну, забезпечують надання послуг освіти, охорони здоров'я, культури, соціального захисту населення, його духовний та фізичний розвиток. Дане поняття ширше, ніж раніше вживане “соціальна сфера”, воно більш повно характеризує мету реформування, його орієнтацію на загальнолюдські цінності і конкретну особистість. Гуманітарна сфера об'єднує різні за призначенням системи в цілісну структуру за ознакою спільності багатьох функцій, мети та завдань. Соціально-орієнтоване суспільство неможливо створити без забезпечення розвитку гуманітарної сфери, на яку покладено практичне здійснення цього завдання. Гуманітарна сфера складається з чотирьох основних систем - освіти, охорони здоров'я, культури та соціального захисту населення. Під системами гуманітарної сфери розуміються цілісні структури, що формуються з підсистем, кожна з яких забезпечує досягнення конкретної мети - навчання, виховання, лікування, соціального захисту населення.

Слід зауважити, що підсистеми теж мають свою структуру і специфіку, а характерні функції доповнюються функціями, які мають спільний загальний характер. Якраз системно-функціональний підхід і повинен бути підставою для реформування та видозмін систем з метою забезпечення економічної ефективності та необхідного рівня їх діяльності.

Особливістю гуманітарних систем також є те, що кожна з них має головну ланку (підсистему), втрата якої може привести до деформації, а то й до ліквідації всієї системи. Автором доведено, що в освіті - це середня школа, в охороні здоров'я - центральна районна лікарня, в соціальному захисті - центри соціальної допомоги, а в культурі - районні будинки культури.

В дисертації дано визначення поняття управління гуманітарною сферою в перехідний період, як впливу регіональних органів влади на об'єкти гуманітарної сфери з метою збереження цілісності систем, упорядкування закладів, забезпечення якісних параметрів та подальшого розвитку у відповідності з потребами ринку. Пріоритетне завдання - збереження цілісності систем і їх подальшого розвитку, може бути досягнуте на системно-функціональних принципах реформування шляхом вивчення функцій систем як цілісного організму та всіх підсистем, визначення тих з них, які повинні змінюватись, частково чи повністю скорочуватись, передаватись іншим підсистемам, або навіть іншим системам гуманітарної сфери.

В дисертації розроблений механізм передачі функцій дошкільного виховання комплексам школа-сад, школа-родина, сімейним дитячим будинкам і т. д. Функція надання середньої освіти в професійно-технічних училищах передається середнім школам; це має економічну і соціальну спрямованість. Об'єднуються також функції професійно-технічної освіти, ліцеїв, коледжів, вищих навчальних закладів з метою надання ступеневої неперервної освіти обдарованим категоріям учнів. Такі ж практичні наслідки має реформування і інших систем гуманітарної сфери. Таким чином не втрачається цілісність систем, зберігається матеріально-технічна, наукова база, підвищується ефективність діяльності.

Важливе значення на думку дисертанта мають джерела фінансування реформ в гуманітарній сфері, як традиційні - бюджетні, так і нові - відповідні ринковим умовам. Гуманітарні галузі, не будучи в повному розумінні виробничими, мають підсистеми, які здатні до певного самозабезпечення, економії та раціонального витрачення коштів. Економічна діяльність стає одним з пріоритетних напрямків в управлінні гуманітарною сферою. Виходячи з досліджень, зроблено висновок про необхідність програмно-цільового підходу до розвитку гуманітарної сфери регіону.

2. Вдосконалення форм і методів державного управління реформуванням гуманітарної сфери регіону

Показано, що в умовах скорочення бюджетних асигнувань, зростання цін на енергоносії, паливо, матеріальні ресурси гуманітарна сфера регіонів знаходиться в важкому стані. В зв'язку з цим багатократно зростає роль такого суб'єктивного фактору, як державне та регіональне управління, посилення його впливу на реформаційні процеси в освіті, охороні здоров'я, культурі та соціальному захисті населення.

Досліджені зв'язки державного управління з регіональним комплексом “економіка-гуманітарна сфера-населення”. Доведено, що головною ланкою в територіальному устрої держави є регіон (“область - район”) - складна, багатокомпонентна, динамічна, багатомірна, функціональна структура з різноманітними і різнорівневими, вертикальними і горизонтальними зв'язками, зовнішніми впливами, внутрішніми процесами, які можуть зберігати або порушувати її рівновагу як системи при певних обставинах, в тому числі суб'єктивних діях органів влади. Виявлена також головна ланка в системі державного управління-районна державна адміністрація (РДА).

На основі аналізу доведено, що одним із чинників, який призвів до негативних наслідків в діяльності гуманітарної сфери регіонів було відставання державного управління від ринкових процесів, орієнтація місцевих органів влади на адміністративні методи управління. Найважливіша функція регіональних органів влади в умовах недосконалості законодавства - з'єднати центральний стратегічний рівень державного управління гуманітарною сферою з діяльністю органів місцевого самоврядування, забезпечити їх узгодженість, взаємодію і взаємозв'язок, об'єднати спільною метою - покращенням життєвого рівня населення конкретного регіону.

В дисертації визначені принципи взаємодії державних органів влади регіону на “вході” з тими об'єктами управління, котрі виробляють продукцію, забезпечують бюджет і на “виході” з тими, хто споживає бюджет, тобто з гуманітарною сферою. Обґрунтована необхідність в умовах змін в соціально-економічних відносинах перегляду застосування тих чи інших управлінських категорій. Показано, що на даному етапі розвитку суспільства адміністративні методи управління регіоном уже не відповідають потребам об'єктів управління, вступають з ними в протиріччя.

Перенесення управлінських акцентів на рівень “регіону” вимагає якісно нових знань, умінь та навичок кадрів державного управління. Реформування регіональних гуманітарних систем вимагає впровадження нових організаційно-управлінських структур. На думку автора обґрунтованим є перехід від управління підсистемами гуманітарної сфери до системно-функціональних принципів. Структура управління системою освіти, яка впроваджується, адекватна сучасному етапу розвитку регіону, здатна реагувати на мінливу ситуацію в соціально-економічному просторі. Визначені також програми і терміни поетапного реформування інших систем гуманітарної сфери.

На основі аналізу статистичних даних про стан гуманітарної сфери розроблені показники оцінки діяльності її закладів, які враховують як традиційні вимоги, так і нові стандарти, нормативи та завдання. В ринкових умовах на перший план виходять показники ефективності господарювання. Тому діяльність гуманітарної сфери в умовах ринку передбачає встановлення відповідності між отриманими результатами і понесеними витратами (принцип економічності). На прикладі діяльності закладів освіти пропонується узагальнюючий показник економічної ефективності для гуманітарної сфери (систем і підсистем) за формулою:

,

де Д - загальні надходження на утримання (бюджетні і позабюджетні); З - загальні витрати встановлюються за статтями.

Д = Дб + Дг + Дп + Дс + Дінші,

де Дб - планові надходження від бюджету; Дг - доходи від господарської діяльності; Дп - доходи від платних послуг; Дс - спонсорська допомога; Дінші - доходи від інших видів комерційної діяльності.

Щодо умов забезпечення діяльності закладів гуманітарної сфери в перехідний період, то вирішальним є ресурсний потенціал, кадровий склад, співставність управлінських структур і завдань гуманітарної політики, відповідність критеріїв оцінки діяльності сучасному етапу розвитку суспільства, специфіка регіонів і т. д.

В зв'язку з тим, що гуманітарні системи мають спільні функції, вирішують ряд загальних завдань, автор робить висновок про зростання координуючої ролі гуманітарних відділів обласних та районних державних адміністрацій, особливо в перехідний період.

3. Організаційно-економічний механізм взаємодії регіонального бюджету з гуманітарною сферою

Містить дослідження бюджету як головного інструменту державного управління по комплексному розвитку регіону, інтегрального показника якості управлінської праці, цілі управління, засобу забезпечення гуманітарної сфери, дійового фактору зворотного впливу на виробництво. Систематичний аналіз бюджету, джерел надходжень і напрямків витрат є індикатором стану справ в регіоні, дає можливість робити своєчасні висновки, змінювати вектор управлінських зусиль, вносити обґрунтовані корективи в стратегію і тактику реформування, сприяє поступовому відходу від адміністративних методів управління.

В дисертації вивчені практичні аспекти взаємодії бюджету і гуманітарної сфери на принципі балансу надходжень і витрат, можливостей і потреб. Бюджет зв'язує регіон в єдиний організм, цілісну соціально-економічну систему. Розробка, прийняття та здійснення бюджету ознака самостійності регіонів у вирішенні перспективних і поточних завдань, підвищує відповідальність органу влади за стан справ. Якраз достатність надходжень до бюджету урівноважує регіон як функціональну, багато-комплексну систему, де спостерігається подвійна, зворотна взаємозалежність об'єктів управління економіки і гуманітарної сфери. Під впливом регулюючих факторів державного управління народногосподарський комплекс забезпечує надходження до бюджету; орган влади, який керує бюджетом, фінансує гуманітарну сферу і в зворотному напрямку інвестуючи виробництво та впливаючи на нього через гуманітарну сферу - науку, освіту, охорону здоров'я та культуру; стимулює ріст виробництва, що знову дає приріст надходжень до бюджету. Значна частина коштів через бюджет використовується також на соціальний захист непрацюючого населення.

В перехідний період зазнають зміни функції бюджету на регіональному рівні. В роботі здійснено аналіз функцій бюджету регіону, як традиційних - фінансування гуманітарної сфери, прогнозування, уповноваження, контролю, так і притаманних ринковому простору - конкуренції, обмеження, приорітизації, бронювання і страхування, сполучення, інформації, координації, об'єднання і т. ін. На основі співставлення витрат бюджету та визначення їх значимості для соціально-економічного розвитку регіону зроблено висновок, що головною функцією бюджету є фінансування гуманітарної сфери, а в цій частині забезпечення підготовки кадрів для бюджетної та інших галузей у відповідності до потреб.

В перехідний період гуманітарна сфера недостатньо зреагувала на переорієнтацію суспільства від дефіциту трудових ресурсів до зростання безробіття. В дисертації досліджено перевищення пропозиції робочої сили над попитом, виявлені невідповідності, особливо в регіонах з критичною ситуацією, запропоновані підходи до уявлення ситуації, визначені головні та другорядні чинники, як то розвиток економіки та інфраструктури, інвестиції, підготовка кадрів, демографічна ситуація і т.ін., які забезпечують рівновагу на ринку праці. На основі аналізу зроблено висновок, що всі функції бюджету в тій чи іншій мірі впливають на реформування гуманітарної сфери.

В нових умовах змінюються не тільки функції бюджету, а й методи його формування. В роботі запропонований для місцевих бюджетів, як найбільш прийнятний при дефіциті надходжень, “нульовий метод”, коли бюджет формується на відповідний рік з реструктуризацією боргів минулих періодів.

Висновки

На першому етапі державотворення гуманітарна сфера регіону не в повній мірі виконувала головну функцію - забезпечення науково-технічного прогресу, підготовки і перекваліфікації кадрів, покращення демографічної ситуації, стану здоров'я, духовного та фізичного розвитку населення, його соціального захисту. Відставання від ходу реформ в економіці та потреб суспільства справило негативний вплив і на стан самих систем гуманітарної сфери. Узагальнення отриманих результатів дослідження дозволяє зробити ряд загальних висновків.

1. На основі аналізу стану та тенденцій розвитку регіону на прикладі діяльності органів влади Чернігівської області визначені пріоритети та напрямки подальшого реформування економіки як передумови ефективного функціонування гуманітарної сфери. Обґрунтована необхідність диференційованих методів і ступенів впливу державних органів влади на різні за власністю об'єкти господарювання та застосування моделювання управлінських відносин, утворення управлінських структур відповідних динамічній ситуації перехідного періоду.

2. Проведені дослідження показали, що в адміністративно-територіальному устрої держави базовим рівнем є район, а в структурі влади відповідно - районна державна адміністрація. Головне завдання полягає у вдосконаленні її взаємодії з іншими гілками та рівнями влади, посиленні координації, усунення протиріч законодавчого характеру шляхом делегування повноважень та впровадження договірних механізмів.

3. Визначення специфіки регіону, дослідження регіональних особливостей, головних ланок, пріоритетних “точок росту” дало можливість виявити прямий взаємозв'язок і взаємозалежність по лінії “економіка-гуманітарна сфера-населення” та визначити шляхи подальшого реформування, внести корективи та обґрунтувати необхідність посилення регулюючих факторів з боку державних і регіональних органів влади на хід реформ.

4. Введення поняття “гуманітарна сфера регіону” та визначення її систем і підсистем, загальності і специфіки функцій в перехідний період дало можливість зробити висновок про відставання її реформування від процесів, що відбуваються в суспільстві, визначити напрямки та корекцію функцій, а також здійснити реформування ряду управлінь на системно-функціональному принципі.

5. Дослідження кінцевого продукту діяльності гуманітарної сфери, як такого, що в матеріальному виразі проявляється через певні періоди, дозволило визначити показники якості її роботи, а також критерії оцінки діяльності, доповнити їх показниками участі в ринкових перетвореннях, реагування на зміни в матеріальному середовищі на основі попиту і пропозиції, самозабезпечення та економії коштів і ресурсів.

6. Доведена необґрунтованість підходу регіональних органів влади до реформування гуманітарної сфери на принципі приведення її у відповідність до можливостей фінансування. Запропоновано реформування на системно-функціональному принципі, збереження і розвиток головних ланок, та скорочення витрат за рахунок перерозподілу функцій, перегляду штатних розкладів, об'єднання закладів та створення нових, більш ефективних систем. Визначена мета реформування - впорядкування, збереження позитивних надбань, покращення якісних характеристик і забезпечення подальшого розвитку на базі вітчизняного та зарубіжного досвіду.

7. Дослідження ролі і місця бюджету як інтегрального показника якості управлінської праці, головного інструмента влади, цілі управління і засобу функціонування гуманітарної сфери дало можливість зробити висновок, що забезпечення реформування освіти, охорони здоров'я, культури, соціального захисту, є головною функцією бюджету і його необхідно проводити на основі балансу потреб і можливостей, надходжень і витрат. Вивчення бюджету на основі схеми “вхід-вихід” показує, що він зв'язує регіони в єдиний організм, цілісну функціональну систему. В роботі зроблено висновок про необхідність реформування системи місцевих податків, збільшення їх питомої ваги в загальних надходженнях.

8. В ході дослідження виявлено ряд протиріч і невідповідностей на регіональному рівні - між різними гілками та рівнями влади, потребами населення і можливостями регіональної економіки, завданнями, які покладені на гуманітарну сферу, її фінансуванням та матеріально-технічним забезпеченням, між різним економічним станом регіонів і необхідністю виконання законодавчих актів, потребами ринкової економіки і кваліфікацією кадрів; вказані шляхи і напрямки їх послаблення і усунення.

9. Розроблені практичні рекомендації головам районних державних адміністрацій щодо поліпшення управління регіонами в перехідний період, які полягають в диференціації підходів до об'єктів різних форм власності, орієнтації на економічні методи управління, обґрунтована необхідність проведення роботи з кадрами та резервом державних службовців і їх навчанням з метою прискорення адаптації до нових умов.

регіональний гуманітарний управлінський

Література

Вдовенко С.М. Про деякі аспекти вдосконалення управління реформуванням гуманітарної сфери на Чернігівщині // Місцеве самоврядування. - 1997. - № 5-7. - С. 100-114.

Вдовенко С.М. Вдосконалення управління регіоном // ВісникУАДУ. - 1998. - № 1. - C. 114-126.

Вдовенко С.М. Управління освітою в перехідний період. Стан, тенденції. Напрямки реформування та критерії оцінки // Вісник УАДУ. - 1998. - №3. - С. 176-181.

Вдовенко С.М. Бюджет і управління гуманітарною сферою регіону // Вісник Чернігівського технологічного інституту. “Економіка”. - 1998. - №5.- С. 26-34.

Вдовенко С.М. Вдосконалення умов забезпечення діяльності гуманітарних систем на основі наукової організації управлінської праці // Вісник Чернігівського технологічного інституту. “Економіка”. - 1998. - №7. - С. 157-162.

Вдовенко С.М. Регіональні аспекти реформування соціального захисту населення // Вісник Чернігівського технологічного інституту. “Економіка”.- 1998.- № 7. - С. 162-168.

Размещено на Allbest.ru