Фіскальне регулювання інвестицій в перехідній економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна гірнича академія України

УДК 339.725

Фіскальне регулювання інвестицій в перехідній економіці України

08.01.01 - Економічна теорія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Завгородня Олена Олександрівна

Дніпропетровськ 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політичної економії Національної металургійної академії України (м. Дніпропетровськ)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор ТАРАСЕВИЧ Віктор Миколайович, Національна металургійна академія України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри політичної економії

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Мельник Леонід Юхимович, Дніпропетровський державний аграрний університет України, завідувач кафедри економічної теорії та економіки сільського господарства;

- кандидат економічних наук Пилипенко Юрій Іванович, Національна гірнича академія України (м. Дніпропетровськ), доцент кафедри економічної теорії та основ підприємництва.

Провідна установа:

Інститут економіки НАН України (м. Київ), відділ теоретичних проблем регулювання економіки.

Захист відбудеться "" квітня 2000 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 08.080.01 у Національній гірничій академії України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19, кім. .

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної гірничої академії України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий "" березня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.П. Грідін

Загальна характеристика дисертації

інвестиційний продуктивний доходотворчий капіталовкладення

Актуальність теми. Низька інвестиційна активність суб'єктів господарювання всіх форм власності є найвагомішою з причин, що стримують перехід національної економіки України до стадії економічного зростання на засадах структурного та якісного оновлення товаропродукуючої сфери. Серед руйнівних наслідків її хронічного недоінвестування - розширення масштабів морального та фізичного старіння матеріально-технічної бази суспільного виробництва, посилення структурної диспропорційності, зниження ефективності використання економічних ресурсів, породження від'ємного мультиплікаційного ефекту. Приведений у дію систематичним зменшенням інвестиційних ін'єкцій в українську економіку мультиплікаційно-акселераційний механізм прискорює спад виробництва, що, у свою чергу, розмиває економічну та соціальну базу реформ, скорочує інвестиційні можливості мікрорівня національної економіки та послаблює мотивацію інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання.

Тривале збереження та посилення регресивних тенденцій - це сигнал до критичного переосмислення теорії та практики реформування, і на цій основі - переорієнтації економічної політики у напрямку посилення уваги до фундаментальних відтворювальних процесів. Перш за все - процесів капіталотворення, які протягом останнього десятиріччя в значній мірі вийшли з-під ефективного суспільного регулювання, у тому числі і внаслідок недосконалої інвестиційної політики держави. В умовах відсутності розвинених гнучких швидкодіючих методів ринкового регулювання саме її відоме самоусунення від участі в інвестиційних процесах позбавило економіку можливості вчасно та адекватно реагувати на тривожні сигнали, що надходили з інвестиційної сфери.

Подолання негативних явищ та процесів в інвестиційній сфері потребує формування адекватного умовам перехідного періоду механізму державного регулювання інвестицій. Враховуючи ж специфіку української економіки, насамперед активне державне втручання у сферу перерозподільчих відносин за допомогою фіскальних важелів(податків і державних видатків) та розвиненість, інтенсивність і розгалуженість відповідних взаємостосунків "держава - суб'єкти господарювання недержавного сектору економіки", провідну роль у національному механізмі державного регулювання інвестицій повинно відігравати фіскальне регулювання. Його право на це грунтується на тій значній долі національного продукту, яка податково вилучається з прибутку (доходів) суб'єктів господарювання, акумулюється у державному бюджеті та в подальшому у формі державних видатків повертається до господарського обороту.

Для дослідження фіскального регулювання інвестицій є значні гносеологічні передумови. Зокрема, його інвестиційний аспект широко досліджувався радянськими науковцями, в роботах яких визначалися інвестиційні пріоритети держави, аналізувалася роль інвестицій в суспільному відтворенні та структурних зрушеннях. Особлива увага приділялася дослідженню економічної ефективності капіталовкладень, які в умовах централізовано-планової економіки виконували роль ведучого важеля формування галузевих пропорцій та управління економічним зростанням. Форми і методи регулювання інвестиційних процесів за допомогою фіскальних інструментів досліджувалися у межах теорії господарського механізму та фінансової теорії.

Реформування української економіки виявило певну неадекватність наявних вітчизняних теоретичних розробок реальній практиці господарювання, оскільки і перехідна, і ринкова моделі вимагають використання на макрорівні принципово нових регуляторів інвестиційних процесів. Усвідомлення цих обставин призвело до активізації досліджень проблем теорії та практики державного регулювання інвестицій.

Значні наукові досягнення у комплексному аналізі державного регулювання інвестиційних процесів в перехідній економіці пов'язані з іменами О.Бузгаліна, В.Геєця, М.Герасимчука, С.Глаз'єва, Б.Кваснюка, І.Лукінова, П.Орлова, В.Радаєва, В.Черняка, А.Чухно та інших провідних українських і російських науковців. Вагомий вклад у розробку загальних теоретичних основ та конкретних механізмів і форм фіскального регулювання вносять С.Биконя, О.Василик, П.Германчук, О.Заруба, Б.Златкін, І.Луніна, І.Радіонова, І.Розпутенко та інші.

Разом з тим, вітчизняне наукове співтовариство все частіш звертається до робіт Л.Вальраса, Дж.К.Гелбрейта, Дж.М.Кейнса, А.Лаффера, В.Ойкена, А.Пігу, П.Самуельсона, Дж. Стігліца, М.Фелдстайна, М.Фрідмена, Х.Хелера, Д.Хікса та інших провідних зарубіжних вчених, в яких міститься значний матеріал щодо аналізу принципів формування і функціонування механізмів фіскального регулювання інвестиційних процесів. Зазначені проблеми займають чільне місце у дослідженнях науковців Заходу та виконують провідну роль у пошуках шляхів і напрямків антикризового коригування ефективного попиту, забезпечення повної зайнятості й стабілізації економічного зростання. Проте досвід реформування переконує, що розробки світової економічної думки з питань фіскального регулювання інвестицій виявляються неадекватними умовам перехідної української економіки. Рецепти активізації інвестиційної діяльності, апробовані країнами Заходу, втративши зв'язок з фактами, на засаді яких вони були отримані, позбавляються своєї практичної сили, і тому не можуть бути у чистому вигляді використовуватися у вітчизняній практиці господарювання. Відповідно, актуалізуються дослідження специфіки національної економіки в аспекті визначення можливих варіантів адаптації до неї рекомендацій зарубіжних вчених.

З повагою ставлячись до безперечних досягнень вітчизняної та зарубіжної економічної науки в дослідженні проблематики фіскального регулювання інвестицій, зазначимо, однак, що поза увагою науковців залишилися деякі питання теоретичного та практичного плану. Зокрема, відчувається дефіцит досліджень ролі інвестицій у встановленні динамічної макроекономічної рівноваги, впливу синергетичного ефекту взаємодії фіскальних важелів на динаміку і структуру реальних інвестицій; взаємозв'язків фіскального регулювання інвестицій з іншими інструментами державного регулювання інвестиційних процесів.

Особлива актуальність проблематики фіскального регулювання інвестицій, її практична значимість і недостатня теоретична розробленість визначили вибір теми дисертаційної роботи, обумовили її мету та логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження виконувалися у межах наукової теми НМетАУ "Аналіз, прогнозування розвитку та удосконалення ринкового механізму чорної металургії України"(номер держреєстрації 0194U006557).

Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні сутності й змісту фіскального регулювання інвестицій, з'ясуванні специфіки його реалізації в перехідній економіці України та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення функціонуючого фіскального механізму.

Реалізація мети дослідження здійснюється через вирішення наступних основних завдань:

- з'ясування теоретико-методологічних передумов аналізу проблем теорії та практики фіскального регулювання інвестицій;

- виявлення генетичних джерел і засад розвитку фіскального регулювання інвестицій, визначення змісту цієї категорії та принципів формування механізмів фіскального регулювання інвестицій;

- аналіз специфіки регулювання інвестиційних процесів в Україні та розкриття ролі фіскального регулювання у системі державного регулювання інвестицій.

Об'єктом дослідження є процеси суспільного відтворення в умовах переходу до ринкових відносин в Україні.

Предметом дослідження є виробничі відносини між державою та економічними суб'єктами з приводу податкового вилучення частки їх доходів, трансформації останніх у державні доходи і видатки та вплив цих відносин на динаміку і структуру реальних інвестицій.

Інструментарій дослідження складається з таких загальнонаукових методів пізнання як абстрагування, аналіз та синтез, індукція і дедукція, методів генетичного, системно-структурного та функціонального аналізу тощо.

У роботі широко використовуються законодавчі та нормативні акти України, статистичні матеріали, дані і висновки монографічних досліджень та періодичних видань з проблем теорії та практики фіскального регулювання інвестицій.

Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження фіскального регулювання інвестицій дозволило отримати наступні нові результати, винесені на захист:

- виявлено форми та характер взаємозв'язків продуктивної, доходотворчої та структуроформуючої функцій інвестицій. Обгрунтована рушійно-коригуюча роль інвестицій у встановленні динамічної макроекономічної рівноваги;

- вперше виділено з централізованих фінансових ресурсів держави матеріально-речову основу фіскального регулювання економіки - фіскальні ресурси. Як економічна категорія фіскальні ресурси виражають відносини між державою та іншими учасниками суспільного відтворення з приводу податкового вилучення частки доходів економічних суб'єктів, її трансформації у державні доходи і видатки та використання останніх державою при виконанні регулюючих функцій;

- поглиблено наукові уявлення щодо сутності та змісту фіскального регулювання інвестицій. Запропоновано визначення фіскального регулювання інвестицій як системи державних заходів щодо змін в умовах оподаткування, в обсягах та структурі державних видатків з метою встановлення кількісних та якісних(структурних) параметрів інвестиційних процесів, необхідних для нормального протікання розширеного відтворення і забезпечення динамічної макроекономічної рівноваги;

- дістало подальший розвиток дослідження особливостей поведінки держави - суб'єкта регулювання інвестиційних процесів та держави-інвестора в перехідній економіці України. Запропоновано основи варіанту національного механізму фіскального регулювання інвестицій та обгрунтовані рекомендації щодо взаємодії фіскального регулювання з іншими формами державного регулювання інвестицій. Визначено створювально-стимулюючу роль фіскального регулювання у системі державного регулювання інвестиційних процесів в перехідній економіці України.

Особистий внесок автора у розробку наукових результатів, що винесені на захист. Дисертантом особисто розкрито рушійно-коригуючу роль інвестицій у встановленні динамічної макроекономічної рівноваги; визначені генетичні джерела, засади розвитку та сутність фіскального регулювання інвестицій; обгрунтовано створювально-стимулюючу роль фіскального регулювання у системі державного регулювання інвестицій перехідної економіки України, розроблені рекомендації щодо вдосконалення національного механізму фіскального регулювання інвестицій.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає у тому, що отримані теоретичні результати та висновки можуть бути використані:

- у законотворчій діяльності та діяльності органів центральної влади і місцевого самоврядування при розробці та реалізації заходів щодо регулювання інвестиційних процесів. Ряд відповідних пропозицій автора вже прийнято до розгляду Управлінням економіки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, зокрема при розробці програми соціально-економічного та культурного розвитку Дніпропетровської області на 1999 рік враховані запропоновані автором вказаного дисертаційного дослідження система показників соціально-економічного розвитку регіону та рекомендації щодо визначення на основі їх динаміки ефективності державних інвестиційних проектів регіонального характеру(довідка №5/12-802 від 03.11.99);

- науковими та учбовими закладами у подальших дослідженнях проблем теорії та практики фіскального регулювання інвестицій, а також реалізовуватися у навчальному процесі при викладанні окремих тем курсів "Економічна теорія", "Мікроекономіка", "Макроекономіка", "Основи теорії та практики перехідної економіки", "Економічна політика", "Державне регулювання економіки", "Бюджетна система" та інших. Відповідні рекомендації автора запровадженні у навчальний процес Національної металургійної академії України(довідка № 01-32/708 від 26.10.99) та Дніпропетровського філіалу Української академії державного управління при Президентові України(довідка №296 від 12.10.99) і знайшли відображення у лекційному матеріалі та робочих програмах курсів "Основи економічної теорії", " Макроекономіка", "Проблеми теорії та практики перехідної економіки", "Мікроекономіка і державний сектор", "Бюджетний процес і управління державними фінансами".

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на Другій міжнародній науково-практичній конференції "Теорія та практика рішень екологічних проблем у гірничорудній та металургійній промисловості" (м. Дніпропетровськ, 1995), на міжвузівській конференції "Становлення економіки України"(м. Дніпропетровськ, 1996), відкритій науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю Державної металургійної академії України (м. Дніпропетровськ, 1998), обговорювалися на міжвузівському науково-методичному семінарі "Проблеми трансформації економіки і формування соціально-економічної моделі України" (м. Дніпропетровськ, 1996) та засіданнях і наукових семінарах кафедри політичної економії Національної металургійної академії України.

Публікації. Результати дослідження викладені автором у 13 публікаціях загальним обсягом 4 обл.-вид. арк., у тому числі 7 статтях у журналах і збірниках наукових праць, 4 статтях у збірниках матеріалів науково-методичних семінарів та науково-практичних конференцій, навчально-методичній розробці, доповіді. Обсяг частки дисертанта в опублікованих працях становить 3.3 обл.-вид. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, що містять шість глав, висновків, списку використаних джерел та шістьох додатків. Вона викладена на 194 сторінках, містить 13 таблиць, 10 рисунків, список використаних джерел складається з 131 найменування.

Основний зміст роботи

У вступі розкривається актуальність дисертаційного дослідження, його мета, задачі, об'єкт і предмет, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

Перший розділ - "Теоретичні основи фіскального регулювання інвестицій" - присвячений аналізу гносеологічних та онтологічних підвалин фіскального регулювання інвестицій, дослідженню його генетичних джерел та засад, визначенню сутності фіскального регулювання та його місця у системі державного регулювання інвестиційних процесів.

У першій главі цього розділу "Передумови дослідження проблем теорії та практики фіскального регулювання інвестицій " на основі аналізу онтологічних та гносеологічних підвалин фіскального регулювання інвестицій обгрунтовано, що досягненню поставленої у роботі мети в найбільшій мірі сприяє застосування динамічної версії системно-структурного методу.

Ця версія виступає конкретизацією методу матеріалістичної діалектики відповідно до дослідження об'єктів як динамічних, нестаціонарних та якісно мінливих систем і передбачає в якості основних моментів пізнавального процесу дослідження етапів та логіки розвитку системи; визначення її складу та структури; аналіз закономірностей побудови і функціонування на принципах взаємозалежності, взаємодії та взаємообумовленості елементів; розгляд внутрішньої динаміки системи - сходження від глибинної сутності через ряд форм до поверхні економічного життя, до конкретних механізмів і зворотній шлях регулюючих дій держави, їх вплив на глибинні процеси і явища; виявлення у економічній системі зон, неоднакових за обсягом, значущістю та реформаційною пластичністю, з'ясування їх специфічних реакцій на подані державою регулюючі імпульси. Це важливо для адекватного відображення фіскального регулювання інвестицій у перехідній економіці України, якій притаманні технологічна неоднорідність, рухливість соціально-економічної структури, макроекономічна нестабільність та якісні трансформаційні зрушення.

Використання динамічної версії системно-структурного методу також відкриває перспективи виявлення генетичних джерел та засад розвитку фіскального регулювання інвестицій; визначення його місця та ролі у системі державного регулювання інвестиційних процесів; з'ясування природи та специфіки зв'язків між фіскальними важелями(державними видатками і податками); дослідження факторів формування та принципів реалізації фіскальних механізмів і, на цій основі, розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення функціонуючого у перехідній економіці України механізму фіскального регулювання інвестицій.

У другій главі "Генетичні джерела та засади фіскального регулювання інвестицій" обгрунтовано рушійно-коригуючу роль інвестицій у встановлені та підтримці динамічної макроекономічної рівноваги, проаналізовано інвестиції як потенційний об'єкт державного регулювання, виявлено генетичні джерела та засади розвитку фіскального регулювання інвестицій.

Діяльність держави-суб'єкта регулювання у підсумку зводиться до підтримки стану динамічної макроекономічної рівноваги. Саме тому від держави вимагається концентрувати свій регулюючий потенціал на тих елементах економічної системи, вплив на які дозволяє їй максимально наблизитися до досягнення вказаної цільової настанови. Визначення ролі інвестицій у досягненні економічною системою стану динамічної макроекономічної рівноваги та похідного від цього "індексу пріоритетності" інвестицій як об'єкту державного регулювання стає можливим завдяки дослідженню основних функцій інвестицій - продуктивної, доходотворчої та структуроформуючої - та їх взаємозв'язків.

Продуктивна функція інвестицій пов'язана з виробництвом національного продукту/формуванням сукупної пропозиції/, участь в якому інвестиції приймають опосередковано, після трансформації у предмети та засоби праці. Зважаючи ж на те, що матеріально-речова структура виробленого суспільством продукту визначається структурою національного товаровиробництва, тобто тими пропорціями, які склалися між окремими підрозділами, секторами та галузями економіки внаслідок дії структуроформуючої функції інвестицій, можна стверджувати, що остання в значній мірі є відповідальною за адекватність матеріально-речової структури сукупної пропозиції структурі суспільних потреб /сукупного попиту/.

За допомогою інвестицій-носіїв доходотворчої функції, як грунтовно довів Дж.М. Кейнс, утворюється сукупний доход/попит/, котрий дозволяє підприємцю реалізувати вироблену продукцію, створює стимули для подальшого розширення виробництва та здійснення інвестиційних витрат; виявляє структуру суспільних потреб і орієнтує інвесторів в економічному просторі.

Сукупний доход, отриманий суб'єктами господарювання, є величиною, залежною у тому числі і від структури інвестицій, яка, формуючи структуру економіки і відповідно здійснюючи безпосередній вплив на розподіл економічно активного населення по сферах та галузях економіки, визначає структуру зайнятості. Остання ж, зважаючи на диференціацію середньої заробітної плати робітників та середнього підприємницького прибутку по галузях промисловості і сферах підприємницької діяльності, є одним з найвагоміших чинників формування сукупного доходу. Цей факт та вторинність структури зайнятості по відношенню до структури інвестицій доводить існування взаємозв'язку між доходотворчою та структуроформуючою функціями інвестицій.

Питання про взаємозв'язок між продуктивною та доходотворчою функціями інвестицій носить принциповий характер, оскільки у підсумку воно зводиться до питання про взаємозв'язок та взаємовідношення між пропозицією та попитом, виробництвом та споживанням. Доходотворча функція інвестицій домінує у короткостроковому періоді, де виступає найважливішим чинником коливання рівня зайнятості та збільшення/ зменшення/ національного доходу. Саме ця властивість робить інвестиції - носії доходотворчої функції певною мірою відповідальними за подолання у короткостроковому періоді циклічних криз "перевиробництва", за встановлення і підтримку макроекономічної рівноваги через коригування сукупного попиту, приведення його у відповідність до сукупної пропозиції.

У довгостроковому періоді відбувається зміна домінант, і інвестиції, виступаючи носіями саме продуктивної функції, стають ключовим фактором зміцнення виробничого потенціалу країни, підвищення продуктивності праці і прискорення темпів економічного зростання. Надаючи економічній системі динамічного імпульсу та порушуючи її відносну стаціонарність, вони виводять національну економіку на якісно новий рівень функціонування. Здійснюється перехід до нового, відмінного від попереднього стану макроекономічної рівноваги. Найсуттєвішими відмінностями є зростання обсягу, підвищення якості та суттєві зміни структури сукупної пропозиції.

Провідна рушійно-коригуюча роль інвестицій у встановленні динамічної макроекономічної рівноваги вимагає надати їм статус пріоритету державного регулювання в економіці, яка прагне стабільно просуватися вперед шляхом постіндустріалізації.

Можливість дієвого втручання держави у природний хід інвестиційних процесів за допомогою фіскальних важелів міститься у механізмі продукування реальних інвестицій економічною системою. Інвестиції, народжені у виробництві, починають свій самостійний рух по закінченні процесів розподілу, перерозподілу та виробничого споживання частини валового національного продукту, тобто вони певною мірою є результатом процесів, на які держава спроможна здійснювати безпосередній свідомий вплив, маніпулюючи власними видатками та податками.

Реалізація цієї можливості в сучасній економіці є необхідною умовою узгодження та координації інвестиційних процесів на макрорівні, свідомої підтримки пропорційності суспільного виробництва та задоволення суспіль-них потреб, пов'язаних з забезпеченням стабільності функціонування та розвитку національної економіки як цілісного організму. Це відповідь держави на відомі матеріально-речові та соціально-економічні зрушення у суспільному виробництві, як то: поглиблення суспільного поділу праці, виникнення різноманітних форм відокремлення, становлення та зміцнення відповідних до останніх форм усуспільнення та власності і, у підсумку, ускладнення суспільних форм організації інвестиційних процесів та модифікацію форм координації інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання.

Фіскальне регулювання інвестицій характеризується особливими по відношенню до інших форм регулювання передумовами зародження, розвитку та реалізації. Його генетичними джерелами є: по-перше, існування держави як специфічного економічного та політичного інституту-виразника суспільних інтересів; по-друге, наявність та постійне зростання суспільних потреб, задоволення яких потребує активної участі держави у процесах розподілу, перерозподілу та споживанні національного продукту за допомогою фіскальних важелів; по-третє, особливості процесу продукування економічною системою інвестицій, етапами якого є розподіл, перерозподіл та споживання національного продукту. Засадами розвитку - соціалізація відносин власності, взаємодія товарно-грошових відносин та відносин планомірності, суспільні інтереси в усьому різноманітті форм (економічні, соціальні, екологічні).

У третій главі "Сутність фіскального регулювання та його місце у системі державного регулювання інвестиційних процесів" викладено основні результати дослідження сутності та механізмів фіскального регулювання інвестицій. Зокрема, проведений аналіз існуючих варіантів визначення сутності і змісту цієї специфічної форми державного регулювання дозволяє стверджувати, що у сучасній економічній та фінансовій науковій літературі домінує уява про тотожність фіскального та бюджетно-податкового регулювання. Звідси, - застосування показників "частка бюджетних доходів у ВВП" та "частка бюджетних видатків у ВВП" для визначення кількісних характеристик фіскальних операцій держави.

Ототожнення матеріального підгрунтя фіскального регулювання із бюджетними ресурсами передбачає, що у регулюванні соціально-економічних процесів безпосередньо задіяні без будь-яких винятків усі бюджетні доходи та видатки. Проте не кожна складова бюджетних ресурсів може бути використана в ролі важеля регулювання.

Насамперед, на увазі маються ті компоненти бюджетних доходів та видатків, по відношенню до яких держава частково позбавлена права розпорядження. Серед них: по-перше, доходи та видатки бюджетних цільових фондів - платежі, напрямки використання котрих апріорно визначено та жорстко регламентовано, і по відношенню до яких держава переважно виконує функції фінансового посередника; а по-друге, - обов'язкові витрати, пов'язані з покриттям внутрішнього боргу та зовнішньоекономічної заборгованості. Другою за значущістю групою бюджетних ресурсів, які не приймають безпосередньої участі в регулюючих процесах, є платежі і збори, що опосередковують відносини, які виникають між державою - власником засобів виробництва, корисних копалин і природних ресурсів та окремими суб'єктами підприємницької діяльності, та внаслідок цього відображають аспекти економічної діяльності держави-власника та підприємця, а не держави - суб'єкта регулювання.

Вилучення вказаних різновидів державних доходів та видатків з сукупності бюджетних ресурсів дозволяє виділити ту їх частину, яка за економічною суттю є адекватною регулюючій діяльності держави, та внаслідок цього отримати об'єктивну інформацію про її регулюючий потенціал. Скориговані відповідним чином бюджетні ресурси доцільно визначити як фіскальні ресурси. Як економічна категорія фіскальні ресурси виражають відносини між державою та іншими учасниками суспільного відтворення з приводу податкового вилучення частки доходів економічних суб'єктів, їх трансформації у державні доходи і видатки та використання останніх державою при виконанні регулюючих функцій.

Фіскальним ресурсам притаманна властивість у загальноекономічному масштабі впливати на процеси формування фінансових ресурсів суб'єктів господарювання та на стимули щодо трансформації їх у реальні інвестиції.

Вплив на схильність до інвестування суб'єктів господарювання досягається через встановлення безпосереднього або непрямого зв'язку фіскальних операцій держави з детермінантами інвестиційної функції мікрорівня ( дисконтованими у часі нормою чистого прибутку, очікуваного від реалізації інвестиційного проекту, та ставкою відсотку). Основні різновиди такого зв'язку широко відомі. Це так звана кейнсіанська схема або фіскальний механізм впливу на інвестиційні процеси з боку споживання/попиту/: "зростання державних видатків(насамперед державних інвестицій) збільшення сукупного попиту пожвавлення кон'юнктури товарного ринку зростання рівня цін зростання очікувань прибутку від реалізації інвестиційного проекту" та розроблений і практично апробований представниками сучасного неоконсерватизму фіскальний механізм впливу на інвестиційні процеси з боку пропозиції/заощаджень/: "зменшення державних видатків та податків зростання доходів суб'єктів господарювання недержаного сектору економіки неемісійне розширення пропозиції на ринку кредитних ресурсів зменшення ставки відсотку".

Кожний з зазначених фіскальних механізмів спроможний активізувати відповідну функцію інвестицій. Зокрема, у компетенції механізму впливу на інвестиційні процеси з боку споживання/попиту/ знаходиться вивільнення доходотворчого потенціалу інвестицій. Мова йде про те, що держава, завдяки фіскальній експансії стимулюючи споживання та викликаючи швидке розширення ємності внутрішніх ринків збуту, орієнтує економічну систему на екстенсивне економічне зростання та екстенсивний тип відтворення основного капіталу, специфіка якого полягає у домінуванні процесів чистого нагромадження, відсутності значних змін у технологічному рівні засобів праці. Суттєвий приріст чистих інвестицій, що має місце після повного навантаження наявних виробничих потужностей, зумовлює зростання зайнятості та доходів/сукупного попиту/

Використовуючи механізм впливу на інвестиційні процеси з боку пропозиції інвестиційних ресурсів, держава активізує продуктивну функцію інвестицій. Зменшуючи обсяги фіскальних ресурсів, що проходять по каналах бюджетної системи, скорочуючи власне споживання, держава перерозподіляє фінансові ресурси країни на користь недержавного сектору та сприяє посиленню у домогосподарств схильності до заощадження. Зумовлене цим скорочення сукупного попиту та відносне падіння норми прибутку спонукає суб'єктів господарювання шукати засоби підвищення рентабельності на шляхах зростання ефективності виробництва, вирішувати задачі технологічного оновлення функціонуючого основного капіталу на засадах автоматизації, інформатизації та ресурсозаощадження, прискорювати обіг вкладеного капіталу шляхом створення нових потреб у покупців та опановувати випуск якісно нових видів продукції. В загальноекономічному масштабі закладаються основи для інтенсивного (інноваційного) типу економічного зростання і переходу економіки на інтенсивний тип відтворення основного капіталу, специфікою якого є розширене відтворення засобів праці не за кількісними, а за якісними характеристиками (продуктивністю, корисністю новостворених споживчих вартостей тощо).

Можливість активізації структуроформуючої функції інвестицій міститься у обох розглянутих вище механізмах. Вона реалізується через селективний(вибірковий) підхід, котрий передбачає концентрацію матеріальних, трудових, фіскальних та кредитних ресурсів на пріоритетних напрямках соціально-економічного розвитку та на об'єктах (галузях, підприємствах), підвищення ефективності функціонування яких сприяє підвищенню ефективності та конкурентоспроможності національної економіки в цілому.

Аналіз історичних умов, в яких відбувалося формування вказаних фіскальних механізмів переконує, що формування того чи іншого механізму зумовлюється дією насамперед факторів економічного порядку. Так, головним техніко-економічним чинником функціонування певного механізму є стадія розвитку технологічного способу виробництва. Саме вона, детермінуючи характер і ступінь змін у матеріально-технічній базі суспільного виробництва, "програмує" економіку на конкретний тип економічного зростання(переважно екстенсивний чи переважно інтенсивний) та визначає домінуючу у конкретно-історичних умовах функцію інвестицій, на стимулювання якої і повинні спрямовуватися регулюючі зусилля держави. Відповідно з можливостями виконання цього завдання і обирається фіскальний механізм впливу на інвестиційні процеси.

Форма ж реалізації обраного фіскального механізму визначається соціально-економічними чинниками. Зокрема, відносини власності, розмежовуючи соціально-економічні сектори економіки, по-перше, встановлюють відповідні зони безпосереднього та непрямого втручання держави у процеси капіталотворення й визначають співвідношення між адміністративно-економічними та економічними методами державного регулювання. А по-друге, - зважаючи на те, що суб'єктам окремих секторів економіки іманентні специфічні економічні інтереси, детерміновані відповідними відносинами власності, зумовлюють диференціацію конкретних методів впливу на інвестиційні процеси по кожному соціально-економічному укладу.

З огляду на вищевикладене, фіскальне регулювання інвестицій може бути визначено як система державних заходів по вилученню, мобілізації та ефективному використанню фіскальних ресурсів, спрямованих на встановлення кількісних та якісних(структурних) параметрів інвестиційних процесів, необхідних для нормального протікання розширеного відтворення і забезпечення динамічної макроекономічної рівноваги.

Не викликає сумніву той факт, що ступінь впливу держави-суб'єкта регулювання на інвестиційну сферу не визначається виключно ефективністю фіскального регулювання. Результативність державних заходів залежить від синергетичного ефекту взаємодії всіх функціонуючих складових системи регулювання інвестиційних процесів(конкурентно-ринкової підсистеми, підсистем державного та громадянського регулювання). Значення, роль і місце фіскального регулювання в цій системі залежить від трьох основних чинників: по-перше, ролі держави у регулюванні інвестиційних процесів; по-друге, сприйнятливості економічного середовища до змін у сфері фіскальних відносин; по-третє, від тієї частки національного продукту, рух якої опосередковується державою за допомогою фіскальних важелів. Дослідження саме цих обставин є відправним пунктом для аналізу проблем фіскального регулювання в перехідній економіці України.

У другому розділі "Удосконалення механізму фіскального регулювання інвестицій в перехідній економіці України" досліджено особливості функціонування механізму фіскального регулювання інвестицій перехідної економіки України, визначено та обгрунтовано напрямки його вдосконалення.

У першій главі цього розділу " Особливості функціонування та структура національного механізму фіскального регулювання інвестицій" здійснено аналіз інвестиційної ситуації та фіскальних відносин в Україні. За його підсумками визначається, що поглиблення інвестиційної кризи в Україні є одночасно причиною і наслідком загального погіршення економічної ситуації, головним чинником гальмування фундаментальних відтворювальних процесів та ефективних ринкових перетворень.

Подолання регресивних тенденцій в інвестиційній сфері потребує формування дієвого механізму державного регулювання інвестицій, адекватного умовам перехідного періоду. Зважаючи на специфіку української економіки, зокрема особливу роль держави-суб'єкта регулювання та інтенсивність державного втручання у сферу розподільчих та перерозподільчих відносин за допомогою фіскальних важелів, чільне місце у цьому механізмі належить фіскальному регулюванню.

Механізм фіскального регулювання інвестицій, адекватний умовам національної економіки, повинен відповідати двом основним умовам: по-перше, стимулювати одночасно продуктивну, доходотворчу та структуроформуючу функції інвестицій, а по-друге, - враховуючи, що стрижневою проблемою пожвавлення інвестиційної діяльності в Україні є проблема мотивації, здійснювати подвійний тиск на стимули до інвестування, забезпечуючи погоджені у часі підвищення норми очікуваного прибутку та зниження реальної ставки відсотку. Приведення функціонуючого фіскального механізму у відповідність до вказаних вимог досягається через скорочення податкового тягаря на суб'єктів господарювання реального сектору економіки та реструктуризацію державних видатків у напрямку посилення фінансової підтримки реального сектору економіки.

Можливість здійснити потрібні зміни у податковому та витратному елементах фіскального регулювання пов'язана, по-перше, з наявністю значних неподаткових джерел державних доходів. Зокрема, значний потенціал розширення доходної бази зведеного бюджету держави міститься у можливостях держави реалізувати своє право власника значної частини засобів виробництва та отримувати частину прибутків підприємств, серед співвласників яких є держава; у створенні адекватного перехідним умовах механізму реалізації рентних відносин та вдосконалення системи рентних платежів з природних ресурсів. По-друге, - з активізацією потенційних резервів підвищення ефективності використання наявних фіскальних ресурсів, насамперед на шляхах реструктуризації державних видатків у напрямку зменшення коштів, спрямованих на фінансову підтримку неефективно функціонуючих підприємств і галузей, та планомірної переорієнтації інвестиційних потоків від традиційних стагнуючих галузей до нових постіндустріального типу. По-третє,- з використанням стимулюючого потенціалу активної форми фіскального дефіциту.

Імпульс, поданий державою за допомогою фіскальних важелів, породить в українській економіці мультиплікаційно-акселераційну хвилю, амплітуда якої ймовірно буде дещо меншою, ніж була б за аналогічних обставин в країнах розвиненої ринкової економіки. Причина полягає у тому, що в Україні приріст сукупного попиту, ініційований державою, не зможе дати значний імпульс до збільшення сукупної пропозиції, адже її розмір і структура тісно пов'язані з технічними можливостями виробництва. На сьогодні ж вітчизняне товаровиробництво ще не має необхідної матеріально-технічної бази для випуску товарів, які б повністю задовольняли структуру попиту. Процес її переродження на новій техніко-технологічній основі буде тривалим, тому неправомірне розраховувати на швидкі позитивні зрушення в інвестиційній сфері.

Певне підвищення дієвості запропонованого фіскального механізму можливо за умов його використання у межах цілісного комплексу органічно взаємодіючих регулюючих заходів, який передбачає односпрямований тиск на стимули до інвестування з боку основних активних інструментальних форм(монетарного, зовнішньоекономічного, антимонопольного регулювання тощо).

У системі державного регулювання інвестицій перехідної економіки України фіскальне регулювання призначене виконувати створювально-стимулюючу роль, використовуючись, з одного боку, для стимулювання інвестиційної активності суб'єктів господарювання та розгону мультиплікаційно-акселераційної хвилі по галузях і секторах економіки; а з другого, - для запобігання руйнування інфраструктурних комплексів та інших виробництв суспільних благ і послуг, здійснення їх безпосередньої інвестиційної підтримки, створення передумов для зростання основних носіїв нового технологічного укладу та розвитку головної складової національного багатства - людини.

Друга глава "Роль державних видатків в активізації інвестиційної діяльності" присвячена розробці практичних рекомендацій по реструктуризації державних видатків та підвищенню їх ефективності щодо регулювання інвестиційних процесів. На основі аналізу кількісної та структурної динаміки витратної форми фіскальних ресурсів аргументується доцільність:

- повернення до арсеналу інструментів державного регулювання такого важеля як державні видатки на придбання вітчизняних товарів і послуг та активне використання його для удосконалення структури сукупного попиту;

- організації державою суспільних робіт та залучення до них працездатної частини громадян, які потребують соціальної допомоги. На противагу від трансфертів, соціальний ефект яких суттєво віддалений у часі від економічного, суспільні роботи мають додаткові переваги у тому плані, що, забезпечуючи в багатьох випадках створення об'єктів інфраструктури, дозволяють отримувати паралельно соціальний та економічний ефекти;

- законодавчий захист від скорочення стратегічних державних інвестицій в освіту та у сферу НДДКР;

- підвищення ефективності інвестиційних програм і проектів, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. В дисертації запропоновано систему показників соціально-економічного розвитку регіону та розроблено практичні рекомендації щодо визначення на основі їх динаміки ефективності державних інвестиційних проектів місцевого та регіонального характеру;

- відновлення керованості інвестиційними процесами у державному секторі економіки. Прикладами заходів, стимулюючих інвестиційну діяльність у державному секторі та на підприємствах, співвласником яких є держава, можуть слугувати: а) встановлення інвестиційного нормативу - фіксованої частки прибутку, не менше якої суб'єкт господарювання повинен спрямовувати в інвестиції; б) надання державою підприємствам в якості безвідсоткового цільового інвестиційного кредиту частки отриманих нею дивідендів; в) контроль інноваційної якості інвестицій з метою прискорити витискування технологічно застарілого обладнання та оновлення матеріально-технічної бази виробництва.

У третій главі "Податкові методи регулювання інвестиційних процесів" визначаються потенційні резерви зростання доходів бюджету за умов скорочення загальноекономічного рівня оподаткування (доходи від власності, рентні платежі, розширення податкової бази тощо) та конкретизуються заходи по реформуванню чинної податкової системи. Серед пропозицій:

- зниження податкового тягаря на товаропродукуючу сферу та встановлення агрегованої ставки оподаткування суб'єктів господарювання реального сектору економіки на рівні 30-35 відсотків;

- диференціація ставок оподаткування в залежності від напрямку діяльності підприємства та від характеру і мети використання прибутку;

- впровадження дієвого механізму індексації основних фондів у процедуру розрахунків амортизаційних відрахувань та обчислення бази оподаткування, щоб у разі розкручування інфляційної спіралі він починав працювати автоматично, не очікуючи рішення законодавчої влади;

- посилення стимулюючого потенціалу інвестиційно орієнтованих податкових пільг, зокрема впровадження податкового кредиту на приріст інвестиційних витрат, який сприятиме динамізації інвестиційних процесів, оскільки розмір вивільненого від оподаткування прибутку визначатиметься не в залежності від загальної суми інвестиційних витрат, а від їх приросту;

- у зв'язку з необхідністю задіяти потенціал фінансово-кредитної системи для активізації відтворювальних процесів вважаємо доцільним введення порядку, за яким ставка оподаткування прибутків банку буде коливатися в залежності від частки довгострокових виробничих інвестицій в його "кредитному портфелі".

- посилення у населення схильності до інвестування та заохочення його до взаємодії з фінансово-кредитною системою осіб може бути реалізовано через оподаткування за заниженими ставками тієї частки доходів громадян, котра протягом звітного періоду трансформувалася в інвестиції (зокрема на житлове будівництво) та/або пільгове оподаткування відсоткового доходу.

Висновки та рекомендації

1. Стрижнева роль інвестицій у розширеному відтворенні та досягненні економічною системою стану макроекономічної рівноваги переконує у необхідності надати їм статус пріоритету державного регулювання в перехідній економіці України.

2. Зважаючи на специфіку української економіки, насамперед активне державне втручання у сферу перерозподільчих відносин за допомогою фіскальних важелів(податків та державних видатків) провідну роль у національному механізмі державного регулювання інвестицій повинно відігравати саме фіскальне регулювання.

3. Матеріально-речовою основою фіскального регулювання є фіскальні ресурси. Як економічна категорія фіскальні ресурси виражають відносини між державою та іншими учасниками суспільного відтворення з приводу податкового вилучення частки доходів економічних суб'єктів, їх трансформації у державні доходи і видатки та використання останніх державою при виконанні регулюючих функцій.

4. Фіскальне регулювання інвестицій є системою державних заходів щодо змін в умовах оподаткування, в обсягах та структурі державних видатків з метою встановлення кількісних та якісних(структурних) параметрів інвестиційних процесів, необхідних для нормального протікання розширеного відтворення і забезпечення динамічної макроекономічної рівноваги. У системі державного регулювання інвестиційних процесів перехідної економіки України фіскальне регулювання відіграє створювально-стимулюючу роль.

5. Оскільки стрижневою проблемою пожвавлення інвестиційної діяльності в Україні є проблема мотивації, національний механізм фіскального регулювання інвестицій повинен здійснювати подвійний тиск на стимули до інвестування, забезпечуючи погоджені у часі підвищення норми очікуваного прибутку та зниження реальної ставки відсотку.

6. Приведення функціонуючого фіскального механізму у відповідність до вказаних вимог пропонується здійснити через скорочення податкового тягаря на суб'єктів господарювання реального сектору економіки та реструктуризацію державних видатків у напрямку посилення фінансової підтримки реального сектору економіки. Можливість здійснити потрібні зміни у податковому та витратному елементах фіскального регулювання пов'язана з використанням активної форми бюджетного і фіскального дефіцитів та з наявністю значних резервів розширення доходної бази державного бюджету.

В результаті дослідження актуальних проблем удосконалення функціонуючого в економіці України механізму фіскального регулювання інвестицій розроблені практичні рекомендації щодо реструктуризації державних видатків і підвищенню їх ефективності в якості важелів регулювання інвестиційних процесів та обгрунтовані пропозиції по реформуванню чинної податкової системи.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Завгородня О.О. Реформування податкової системи як чинник подолання економічної кризи //Вісник Сумського державного університету (Серія "Економіка"). -1999. - №3(14).- С.74-78.

2. Завгородня О.О., Задоя А.О. Грошово-кредитні важелі активізації інвестиційної діяльності// Банківська справа. - 1999.- №5. - С. 11-13.

3. Завгородня О.О. До питання про державне регулювання інвестицій // Академічний огляд - 1999. - № 2. - С. 57-60.

4. Завгородня О.О. Державна контрактна система: напрямки розбудови та перспективи використання світового досвіду// Збірник праць вчених. Вип. 23. - Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 1999.- №23. - С.23-27.

5. Завгородня О.О. Особливості поведінки держави-інвестора в перехідній економіці України // Придніпровський науковий вісник (Серія "Економіка") - 1998.- № 94(161).- С.21-23.

6. Завгородня О.О. Оцінка ефективності державних інвестицій// Придніпровський науковий вісник(Серія "Економіка")- 1998.- № 94(161).- С.83-88.

7. Завгородня О.О. Інвестиції як пріоритетний об'єкт державного регулювання в перехідній економіці України // Природа людини і динаміка соціально-економічних процесів, випуск 1: Збірник статей. - Дніпропетровськ, "Наука і освіта", 1998. - С. 41-46.

8. Завгородня О.О. Деякі аспекти державного регулювання інвестицій в перехідній економіці України// Матеріали науково-практичної конференції "Проблеми перехідної економіки України", присвяченої 100-річчю Державної металургійної академії України.- Дніпропетровськ: Січ, 1998.-С. 31-38.

9. Завгородня О.О. Фіскальне регулювання: зміст, основні форми та напрямки впливу на соціально-економічні процеси// Матеріали науково-практичної конференції "Проблеми перехідної економіки України", присвяченої 100-річчю Державної металургійної академії України. - Дніпропетровськ: Січ, 1998.-С. 136-139.

10. Завгородняя Е.А. О принципах структурно-инвестиционной политики// Сборник материалов научно-методического семинара "Проблемы трансформации економики и формирования социально-экономической модели Украины"- Днепропетровск: ДДУ, 1996. - С.77 - 82.

11. Экономическая теория. Конспект лекций(часть 4)/ Под ред. В.Н.Тарасевича.(Авт. коллектив: Завгородняя Е.А, Казаков И.Н., Леонидов И.Л., Пилипенко А.Н., Романенко Ю.И., Ткаченко Н.И.)- Днепропетровск: ГМетАУ, 1999. - 83 с.

12. Завгородняя Е.А. Налоговая реформа: компромисс государственного и частного интересов//Становлення української економіки: Матеріали між-вузівської науково-практичної конференції.-Дніпропетровськ, 1996. - С.46.

13. Завгородняя Е.А. Фискальное регулирование природоохранных инвестиций//Вторая международная научно-практическая конференция "Теория и практика решений экологических проблем в горнодобывающей и металлургической промышленности" (тезисы докладов)/ Днепропетровск: ГМетАУ, 1995. - С. 115-116.

Особистий внесок здобувача до праць, опублікованих із співавторами:

[2] - визначення варіантів взаємодії фіскального і грошово-кредитного регулювання та основних напрямків тиску монетарних важелів на стимули до інвестування усіх груп потенційних інвесторів;