Главная Коллекция "Revolution" Экономика и экономическая теория Аналіз ефективності діяльності підприємства

Аналіз ефективності діяльності підприємства

Обгрунтування потреб підприємства в основному та оборотному капіталі, річної величини амортизаційних відрахувань, оптимальних обсягів виробництва продукції, прибутку від реалізації. Розрахунки потреби в трудових ресурсах та обгрунтування собівартості прод

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.01.2014
Размер файла 73,2 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Економічний факультет

Центр заочної та вечірньої форм навчання

Кафедра економіки та управління підприємством

Курсова робота

з дисципліни "Економічний аналіз"

на тему: "Аналіз ефективності діяльності підприємства"

Дніпропетровськ 2013

Зміст

Вступ

1. Визначення та обґрунтування потреби підприємства в основному капіталі

2. Визначення та обґрунтування планової та річної величини амортизаційних відрахувань

3. Визначення та обґрунтування потреби підприємства в оборотному капіталі

4. Розрахунок потреби підприємства в трудових ресурсах

5. Розрахунок та обґрунтування собівартості промислової продукції

6. Планування калькуляції ціни на продукцію підприємства

7. Обґрунтування оптимальних обсягів виробництва продукції та прибутку від реалізації

8. Планування та розподіл суми чистого прибутку

9. Первинний аналіз основних економічних показників підприємства

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Як свідчить практичний досвід, на підприємствах ще досить часто недооцінюється роль економічних знань в процесі прийняття різноманітних управлінських рішень, планування та організації виробництва, здійснення успішної маркетингової діяльності.

В умовах переходу до ринкових форм господарювання, роль економічних знань стосовно специфіки функціонування підприємства, як основного об'єкта управління, значно зростає.

Від правильно виконаного економічного обґрунтування та якісно розрахованого показника ефективності залежить узгоджена взаємодія працівників виробничих підрозділів, робота підприємства та апарату управління всіх рівнів, досягнення ними позитивних результатів.

Економічна ефективність виробництва - це ступінь результативності виробництва, здатність забезпечувати досягнення високих показників продуктивності, економічності, якості продукції. Критерієм економічної ефективності виробництва є максимальне отримання необхідної суспільству продукції при найменших затратах живої та уречевленої праці на її одиницю. Для розрахунку показника ефективності суспільного виробництва треба визначити загальний обсяг ресурсів. При цьому виникає проблема вибору однакової одиниці виміру для різних видів виробничих ресурсів. За різними методиками для цього використовують як трудові, так і вартісні показники.

Зіставлення ефекту і витрат ресурсів розраховують ефективність - відносну величину. Ефективність може вимірюватись прямою величиною, коли ефект знаходиться в чисельнику і оберненою - кола ефект в знаменнику [3, 7].

В ринковій економіці підприємливість виробника в поєднанні із високою організованістю та дисципліною стає об'єктивною необхідністю і потребою, тому що без цього неможлива конкуренція із іншими підприємствами - виробниками. Оскільки кожне підприємство повинно виробляти тільки ту продукцію, яка потрібна суспільству, то ринковий механізм служить своєрідним інструментом, за допомогою якого забезпечується ефективна кооперація діяльності всіх учасників суспільного виробництва. Ринок підштовхує підприємство застосовувати ті ресурси, які дають найбільшу віддачу. В кінцевому підсумку всебічне використання ринкового механізму в поєднанні із державним регулюванням національної економіки дає можливість найбільш послідовно реалізувати принципи повного господарського розрахунку, економічної відповідальності, самофінансування та самоуправління з метою задоволення потреб суспільства найкращим чином [2, 8, 14].

підприємство потреби відрахування прибуток

1. Визначення та обґрунтування потреби підприємства в основному капіталі

Основний капітал - це засоби праці, вартість яких переноситься на продукт праці частинами, за ряд кругооборотів капіталу, і повертається в грошовій формі поступово, у міру зносу засобів праці.

Фізичний знос основного капіталу - результат дії засобів праці або бездіяльності під впливом сил природи.

Моральний знос основного капіталу - зниження вартості засобів праці внаслідок здешевлення їх відтворення або створення нових, більш ефективних.

Основні фонди - це частина виробничих фондів підприємства, яка має речову форму засобів праці - машини, устаткування, приміщення, споруди. Основні фонди багаторазово беруть участь у виробничих циклах, що періодично повторюються, зберігають при цьому натурально речову форму, переносять свою вартість на створюваний продукт поступово, по частинах і відновлюються за рахунок амортизаційного фонду [1, 8].

Структура основних фондів характеризується питомою вагою (в %) різних груп (видів) основних фондів в загальній їх вартості. На підприємстві визначаються показники вікової і технологічної структури основних фондів. Вікова структура характеризується питомою вагою різних вікових груп основних фондів в їх загальній вартості, а технологічна - питомою вагою різних видів основних фондів у визначеній їх групі [6].

Залежно від участі у виробничому процесі, основні фонди підприємства діляться на 2 групи: промислово - виробничі та невиробничі.

Основні промислово - виробничі фонди - це фонди, які охоплюють засоби праці, що виконують в процесі виробництва різноманітні функції. Це викликає необхідність їх класифікації за призначенням і термінами використання. За існуючою класифікацією виділяють такі групи основних виробничих фондів:

Будівлі - включають будівельні об'єкти, призначені для створення необхідних умов. У їх вартості відображається вартість системи опалення, каналізації, водопроводу, електроосвітлювальної мережі.

Споруди і передавальні пристрої - артезіанські свердловини і водонапірні башти, мости, залізничні колії та інше.

Силові машини та устаткування - засоби праці, які або самі є джерелами енергії або безпосередньо приводять в рух виробниче устаткування. Ця частина основних фондів відображає рівень енергоозброєності підприємства.

Робочі машини і устаткування - технологічне устаткування і апарати, призначені для механічної і термічної обробки предметів праці. Це найбільш активна частина основних фондів, що характеризує технічний рівень виробництва. До вимірювальних та передавальних пристроїв відносяться автоматичні пристрої, пульти управління, лабораторне устаткування. Ця група характеризує рівень автоматизації виробництва [8, 12].

Транспортні засоби включають засоби призначені для транспортування вантажів, забезпечення виробничого взаємозв'язку між цехами, дільницями і робочими місцями.

Інструмент - це робочий інструмент і допоміжні засоби.

До виробничого і господарського інвентарю і приладів належать виробничий інвентар для зберігання матеріалів та інструменту і для полегшення праці, господарський інвентар, адміністративного і господарського вжитку [5].

Основні фонди діляться на активну і пасивну частини. Машини і устаткування виконують активну роль у процесі виробництва, беруть безпосередньо участь у виробництві готового продукту і належать до активної частини основних фондів.

Інша частина основних фондів створює лише умови для процесу праці, захищає людину і засоби виробництва від впливу зовнішнього середовища, безпосередньої участі у виробництві готового продукту не бере і називається пасивною частиною основних фондів.

Співвідношення різних видів основних фондів характеризується структурою , яка є показником якісного складу основних фондів.

Основні невиробничі фонди - це фонди, які не беруть участі у виробничому процесі і своєї вартості на готовий продукт не переносять. До них належать приміщення і споруди житлового і комунального господарства, організації охорони здоров'я, освіти, культури і мистецтва. Плануються і враховуються ці фонди окремо і не беруться в розрахунок при визначенні фондовіддачі, рентабельності [1, 9].

Збільшення обсягу основних невиробничих фондів безпосередньо пов'язане з підвищенням рівня науки, культури, освіти і охорони здоров'я, із зростанням добробуту населення

Облік основних фондів здійснюється у натуральному і вартісному вираженні. Вартісна оцінка дає змогу дістати загальні підсумки різноманітних засобів праці, що необхідно для нарахування амортизації, визначення рентабельності підприємств.

Кожен об'єкт, що належить до основних фондів має кілька вартісних оцінок. Це зумовлено тривалим функціонуванням основних фондів, змінами в умовах їх відтворення в різні періоди [2].

Для характеристики зміни обсягу і руху основних фондів, їх відтворення будують баланси основних фондів по окремих підприємствах, галузях, регіонах.

На підставі даних балансу основних фондів вивчають динаміку, розраховують показники оновлення і вибуття. Баланс основних фондів може бути побудований за повною первісною і залишковою первісною вартістю [18].

Потребу підприємства в основному капіталі визначаємо за результатами попередніх маркетингових досліджень та сформованої на їх основі виробничої програми підприємства. Виробнича програма підприємства - це той максимальний обсяг продукції, робіт та послуг, які може виробити підприємство при ефективному і раціональному використанні його власних виробничих ресурсів з врахуванням обсягів ринкового попиту на продукцію підприємства [6].

Таблиця 1.1 - Потреба підприємства в основному виробничому капіталі

№ п/п

Види основних виробничих факторів

Кількість, шт.

Вартість, грн.

Загальна первісна вартість, грн

1

2

3

4

5

1

Пасивна частина основних виробничих фондів:

1.1

Будівля офісу

1

11300

11300

1.2

Будівля цеху

1

78000

78000

2

Активна частина основних виробничих фондів:

2.1

Обладнання виду А

23

9010

207203

2.2

Обладнання виду Б

19

21200

402800

2.3

Обладнання виду В

14

29360

411040

2.4

Виробничий та господарський інвентар та інструмент

-

-

1260

Разом

-

-

1111630

Кількість одиниць обладнання кожного виду визначаємо за наступною формою:

Nод.обл. = Ов.п * tн.маш / Кзм * tмаш.од. * 8,

де Nод.обл. - кількість одиниць обладнання певного виду;

Ов.п - обсяг виробництва продукції за рік, згідно з затвердженою виробничою програмою;

tн.маш - норма затрат машинного часу роботи обладнання даного виду на 1 продукції;

Кзм - коефіцієнт змінності роботи обладнання;

tмаш.од. - плановий фонд робочого часу

Nод.обл. = 1620*21/0,97*190*8 = 23

Nод.обл. = 1620*17/0,97*190*8 =19

Nод.обл. = 1620*13/0,97*190*8 =14

Таблиця 1.2 - Плановий баланс робочого часу роботи одиниці обладнання на наступний рік

№ п/п

Назва показника

Значення

1

2

3

1

Календарний фонд робочого часу

365

2

Неробочі дні; в т. ч.всього

-вихідні

-святкові

115

104

11

3

Номінальний фонд робочого часу

250

4

Час перебування обладнання в ремонті, очікуванні ремонту і на технічному обслуговуванні

60

5

Планова тривалість роботи одиниці обладнання ( корисний фонд робочого часу )

190

2. Визначення та обґрунтування планової та річної величини амортизаційних відрахувань

В міру використання основних засобів, вони зношуються. Відрізняються дві форми зносу основних фондів: фізичний і моральний.

Фізичний знос основного капіталу - результат дії засобів праці або бездіяльності під впливом сил природи. На фізичний знос впливають такі фактори: якість матеріалів, з яких виготовлені ті чи інші види основних фондів; якістьбудівництва будівель, споруд і виготовлення машин та устаткування; тривалість та інтенсивність використання; особливості технологічного процесу та умови захисту основних фондів від впливу зовнішнього середовища; якість ремонту та догляду за основними фондами; кваліфікація робітників, що обслуговують машини та устаткування [2].

Моральний знос основного капіталу - зниження вартості засобів праці внаслідок здешевлення їх відтворення або створення нових, більш ефективних.

Амортизація - це процес грошової компенсації вартості основних фондів, яка в міру їх зносу в процесі виробництва поступово частинами переноситься на продукт, що виробляється.

Для компенсації вартості зносу основних матеріалів щорічно виконують відрахування на покриття цього зносу, які називаються амортизаційними. Вони включаються в собівартість продукції даного року і нагромаджуються в міру реалізації продукції [5, 18].

Всі промислові підприємства щорічні амортизаційні відрахування розраховують на основі затверджених норм амортизації основних фондів. Нормою амортизації є відношення (у %) суми річних амортизаційних відрахувань до первісної вартості основних фондів, які рахуються на балансі. Розрахунок величини амортизаційних відрахувань виконаємо в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Розрахунок річної величини амортизаційних відрахувань

№ п/п

Види основих виробничих фондів

Норма амортизац. відрахувань, %

Збільшуючий коефіцієнт амортизації

Загальна первісна вартість, грн

Річна сума амортизац. відрахувань на повне відновлення

1

2

3

4

5

6

1

1.1

1.2

Пасивна частина виробничих фондів:

Будівля офісу

Будівля цеху

1,57

2,57

-

-

89300

11300

78000

177,41

2004,6

2

2.1

2.2

2.3

2.4

Активна частина основних виробничих фондів:

Обладнання виду А

Обладнання виду Б

Обладнання виду В

Виробничий та господарський інвентар та інструмент

11

11

11

21

1,9

1,9

1,9

-

207230

402800

411040

1260

43311,1

84185,2

85907,4

265

Разом

-

-

1111630

215850,71

Висновок: амортизація основних фондів виступає, як економічна категорія, як вартісна форма фізичного і морального зносу основних фондів, джерело відшкодування вартосі тієї частини засобів праці, яка спожита у виробництві.

Відповідно до використовуваних методів нарахування річна сума амортизаціних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів складає 215850,71 грн з них активної частини - 213668,7 грн, пасивної частини - 2182,01 грн. З метою підвищення ефективності виробництва вигідніше починати балансову вартість основних фондів за більш короткі строки , що знижує втрати від їх морального старіння.

В порівнянні з іншими підприємствами спостерігається тенденція до збільшення річної суми амортизаційних відрахувань на повне відновлення активної частини основних фондів завдяки використанню коефіцієнта прискорення діючих норм амортизаційних відрахувань. Завдяки використанню прискорення амортизаційний термін , за який відбувається повне відновлення обладнання, скоротився з 9,1 до 4,8 років.

3. Визначення та обґрунтування потреби підприємства в оборотному капіталі

Оборотні фонди - частина засобів виробництва, яка є предметом праці, в процесі виробництва бере участь 1 раз і повністю переносить свою вартість на готовий продукт. До оборотних фондів, що знаходяться в сфері виробництва, належать сировина, матеріали, напівфабрикати, тара, паливо , а також МШП, інвентар, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, запасні частини для поточного ремонту основних фондів. Розмір оборотних фондів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, залежить від характеру виробництва [19].

Оборотні фонди діляться на основні частини: предмети праці, що знаходяться на підприємствах у вигляді виробничих запасів;

Предмети праці , що вступили в процес виробництва і які знаходяться в стадії незавершеного виробництва, тобто предмети праці, в межах виробничої дільниці, цеху, або перебувають в стадії напівфабрикатів власного виготовлення.

Виробничі запаси виходячи з характеру призначення ділять на поточні, страхові, підготовчі (технологічні).

Поточний запас необхідний для забезпечення виробництва матеріальними ресурсами в період між двома черговими поставками. Так як поточний запас знаходиться в прямій залежності від періодичності поставок, його величина визначається множенням середньодобового споживання на інтервал поставки. Величина поточного запасу визначається в днях і в абсолютному розмірі.

Страховий запас встановлюється для гарантування від можливих перебоїв в постачанні.

Підготовчий запас необхідний для приведення предметів праці в стан, придатний для запуску у виробництво.

Структура оборотних засобів - це співвідношення між окремими їх частинами і елементами, виражене у відсотках до загальної суми.

Оборотні засоби діляться на власні та запозичені [1, 9, 14, 20].

Власні засоби надаються підприємству з врахуванням необхідних потреб, в розмірах, що забезпечують нормальну його діяльність. Додаткова або тимчасова потреба підприємств в оборотних засобах покривається запозиченими засобами - кредитами банку.

Оборотні засоби діляться на нормовані і ненормовані.

Нормовані оборотні засоби - це основні види товарно-матеріальних цінностей і затрат, за якими планується розмір необхідних запасів, що покриваються, як правило власними оборотними засобами.

Ненормовані оборотні засоби використовуються в сфері обігу.

Норматив оборотних засобів - це плановий розмір мінімальних запасів оборотних засобів, необхідних для безперебійного ведення виробництва в грошовому виразі. Нормативи підприємств залежать в основному від обсягу виробництва продукції і швидкості обороту засобів [16].

Норматив оборотних засобів розраховується на сировину, основні і допоміжні матеріали і тару шляхом визначення часу, необхідного для приймання, розвантаження і складування, розміру поточного запасу, часу на підготовку сировини і матеріалів до виробництва, часу перебування у виробництві. Сума цього часу і буде нормою оборотних засобів в днях.

Потреба в оборотних засобах для кожного елемента сировини або матеріалу розраховується шляхом множення середньодобової витрати даного елемента в 4 кварталі на норматив оборотних засобів в днях.

Норматив оборотних засобів підприємства являє собою суму нормативів оборотних засобів, розрахованих по окремим елементам. Ця норма по підприємству розраховується шляхом ділення загальної норми на одноденний випуск товарної продукції за собівартістю в 4 кварталі (планового або звітного року) [4, 7]. Потреба підприємства в оборотному капіталі на момент утворення самого підприємства показана в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Потреба підприємства в оборотному капіталі

№ п/п

Назва складових оборотного капіталу

Сума, грн

Структура, %

1

2

3

4

1

Матеріальна частина оборотних засобів

1.1

Виробничі засоби

75400,15

80,1 %

1.2

МШП

17342,03

18,42 %

1.3

Незавершене виробництво

-

-

1.4

Витрати майбутніх періодів

-

-

1.5

Готова продукція на складі

-

-

Разом

92742,18

98,52 %

2

Нематеріальна частина оборотних засобів

2.1

Гроші в касі та на розрахунковому рахунку

1391,13

1,48 %

2.2

Дебіторська заборгованість

-

-

2.3

Короткострокові фінансові вклади

-

-

Разом

1391,13

1,48 %

Всього оборотних капіталів підприємства

94133,31

100 %

Виробничі запаси підприємства представлені основними і додатковими матеріалами. Відповідно до проектно-кошторисної і технологічної документації витрати на виготовлення продукції даного виду по додаткових матеріалах складають 23 % від затрат на основні матеріали у вартісному вигляді. Проведемо розрахунок потреби підприємства в основних матеріалах.

Таблиця 3.2 - Визначення потреби підприємства в основних матеріалах на наступний рік

Вид матеріалів та сировини

Виробнича норма витрат, м3/шт.

Плановий обсяг виробництва

Планова потреба в основних матеріалах, м3

Ціна одиниці сировини, грн/м3

Планові річні затрати матеріалів, грн

1

2

3

4

5

6

Основні матеріали

21

1620

34020

14,2

483084

Матеріали і сировину передбачається завозити на підприємство 1 раз в місяць силами сторонніх транспортних організацій. Потребу підприємства в оборотних коштах визначаємо на основі наступної методики нормування оборотних засобів.

Пронормуємо потребу підприємства у виробничих запасах та визначимо норму запасу по основних матеріалах в днях

tзап = tсклад + tпідгот + tстрах,

де tзап - норма запасу;

tсклад - норма складського запасу;

tпідгот - норма підготовчого запасу;

tстрах - норма страхового запасу.

Визначаємо нормативний запас основних матеріалів в натуральних одиницях виміру. Для цього норму витрат матеріалів помножимо на норму запасу дня.

Знн = 34020/190*23,35 = 4181 м3

Звн = 4181*14,2 = 59370,2 (грн)

Здн = 59370,2*27/100 = 16029,95 (грн)

Отже, виробничі запаси підприємства (загальні) становитимуть

Ззз = Звн + Здн = 16029,95 + 59370,2 = 75400,15 (грн)

Визначаємо вартість МШП:

Вмшп = 75400,15 * 23 /100 = 17342,03 (грн)

4. Розрахунок потреби підприємства в трудових ресурсах

Для обґрунтування розміру потреби в трудових ресурсах (змінному капіталі) підприємства необхідно визначити потребу в трудових ресурсах (чисельність) та встановити плановий річний фонд заробітної плати для різних категорій працівників

Потреба підприємства в трудових ресурсах складається з кількості:

· робітників, які обслуговують обладнання виду А,Б,В;

· слюсарів-ремонтників;

· адміністративно-управлінського персоналу.

Робітники, які обслуговують обладнання видів А,Б,В та безпосередньо зайняті виготовленням продукції оплачуються відрядно, а слюсарі-ремонтники - погодинно [6, 17].

Потреба в слюсарях-ремонтниках визначається виходячи з кількості одиниць робочого обладнання та нормативу обслуговування відповідної кількості одиниць обладнання [1].

Проведемо розрахунок потреби в робітниках, що зайняті безпосередньо виготовленням продукції на основі даних таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Розрахунок потреби в робітниках, що зайняті виготовленням продукції

Спеціальності робітників

Один.

вимір

Річний обсяг продукції

Норма затрат роб. робочого часу

Норма затрат праці на річного обсягу в-ва

Нормат. фонд роб. часу,

год.

Потреба в робітни-ках

Робітники, що обслуговують обладнання

Виду А

Виду Б

Виду В

Шт.

Шт.

Шт.

1620

1620

1620

21

17

13

34020

27540

21060

1752

1752

1752

21

17

13

Разом

-

-

-

-

-

51

Таблиця 4.2 - Баланс робочого часу в розрахунку на одного робітника на плановий період наступного року

№

п/п

Показники

Наступний рік

Кількість днів

В %

1

Загальна кількість календарних днів

365

-

2

Кількість неробочих днів:

В т.ч. - святкових

- вихідних

112

8

104

-

3

Кількість календарних робочих днів

253

100

4

Не виходи на роботу: всього днів

чергові і додаткові відпустки

відпустки по вагітності

виконання держ. обов'язків

через хворобу

навчання

не явка з дозволу керівництва

прогули

простої в т.ч. з-за метеорологічних умов, з вини адміністрації

34

22

2,4

2,0

4,8

2,0

0,8

-

-

13,4

8,7

0,9

0,8

1,9

0,8

0,3

-

-

5

Корисний фонд роб.часу

219

86,6

Кількість працівників та зарплата адміністративно-управлінського персоналу визначається на основі штатного розпису підприємства

Таблиця 4.3 - Розрахунок потреби в працівниках адміністративно-управлінського персоналу. Штатний розклад підприємства на наступний рік

№ п/п

Назва посади

Числоштатних одиниць

Коеф. середньомісячної

зарплати

працівника

Місячний посадовий оклад

Річний фонд оплати праці

1

Директор

1

1,0

2700

32400

2

Гол. інженер

1

0,95

2565

30780

3

Гол. менеджер-технолог

1

0,91

2457

29484

4

Гол. менеджер-економіст

1

0,75

2025

24300

5

Гол. бухгалтер

1

0,71

1917

23004

6

Менеджер-технолог

3

0,65

1755

63180

7

Менеджер-економіст

1

0,61

1647

19765

8

Бухгалтер

1

0,60

1620

19440

9

Зав. складом

2

0,52

1404

33696

10

Секретар-референт

1

0,45

1215

14580

11

Керівник МТЗ

1

0,55

1485

17820

12

Охорона

3

0,49

1323

47628

Разом

17

-

-

356077

5. Розрахунок та обґрунтування собівартості промислової продукції

Собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Витрати на виробництво утворюють виробничу (заводську) собівартість, а витрати на виробництво і збут - повну собівартість промислової продукції.

Витрати на виробництво валової продукції (чи собівартість валової продукції) характеризують витрати поточного періоду (року, кварталу, місяця) на виробництво промислової продукції (робіт, послуг) [13].

Планування собівартості продукції для підприємств є складовою частиною планування діяльності промислового підприємства і являє собою систему техніко-економічних розрахунків, які відображають величину (зміну величини) поточних витрат, що включаються до складу собівартості валової продукції, а також величину втрат, що склалися протягом усього промислового циклу, які включаються до складу собівартості товарної продукції.

Розрахунки планової собівартості окремих видів, товарної і валової продукції використовуються для визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку, визначення економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів та виробництва в цілому, для внутрішньозаводського планування, а також для формування цін [2, 17].

В залежності від місця виникнення затрат та вихідних даних на основі яких визначається собівартість, розрізняють такі види собівартості:

Проектна собівартість, яка визначається на основі проектів.

Планова собівартість - це величина затрат підприємства на виробництві і реалізації продукції (робіт, послуг) згідно з бізнес-планом підприємства. Планова собівартість на відміну від проектної враховує конкретні умови діяльності підприємства в плановому періоді (наявні у підприємства технічні засоби, відстань до матеріально-технічних ресурсів, технологічний рівень виробництва, спеціалізацію, концентрацію тощо).

Фактична собівартість - це фактичні затрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) згідно вже виконаного бізнес-плану підприємства. Фактична собівартість визначається на основі даних бухгалтерського обліку, аналізу виконання оперативних та річних планів діяльності підприємства.

Очікувана собівартість - це собівартість продукції (робіт, послуг), яка очікується підприємством за результатами роботи в поточному періоді і яка визначається протягом цього періоду шляхом прогнозу з урахуванням:

Тенденції зміни величини затрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції, які фактично склалися з початку поточного періоду;

Перспектив організаційно-технологічного вдосконалення виробництва, поліпшення позавиробничої (комерційної) діяльності.

За способом розрахунків розрізняють такі види собівартості:

Собівартість всього обсягу продукції (робіт. послуг), що вироблені на підприємстві [8].

Собівартість одиниці продукції (робіт, послуг)

Соді = Сі / Оін,

де Соді - собівартість одиниці продукції (робіт, послуг) і-го виду (в грошових одиницях) шт.,грош. Од/м2, грош. Од/м3, грош. Од/т тощо;

Сі - собівартість всього виробленого підприємством за певний проміжок часу обсягу продукції і-го виду, грош. одиниць;

Оін - обсяг продукції і-го виду в натурально-фізичних одиницях виміру (в шт., або т., пог. метрах, або м2 , або м3 тощо).

Непрямо рівень собівартості одиниць продукції характеризуються показникам "затратомісткість продукції". Цей показник визначається

Сміст= СОв,

де Сміст - затратомісткість продукції (робіт, послуг) вироблених підприємством за певний проміжок часу, в грош. од.

С - затрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), які вироблені підприємством за цей же проміжок часу, в грош. од.;

Ов - обсяг вироблених підприємством за певний проміжок часу продукції (робіт, послуг) у вартісному виразі, грош. од [6, 11, 17].

Залежно від повноти урахування затрат розрізняють такі види собівартості.

Виробнича собівартість - це затрати підприємства на виготовлення товару, його транспортування на склад і зберігання, на оплату праці управлінського персоналу, утримання офісів та ін.

Повна собівартість (комерційна) - це собівартість, яка включає виробничу собівартість і позавиробничі витрати, тобто затрати на реалізацію готової продукції [8, 23].

Зниження собівартості продукції на підприємстві може бути досягнуто за допомогою таких заходів:

· підвищення технічного рівня виробництва (механізація і автоматизація, виробничих процесів, модернізація устаткування, що застосовується і т.д.);

· поліпшення організації виробництва і праці (вдосконалення управління виробництва, поліпшення матеріально-технічного постачання, краще використання робочого часу, ліквідація непродуктивних витрат і т.д.). Ця група факторів в значній мірі впливає на ріст продуктивності праці;

· зміна обсягу виробництва, структури продукції, що виробляється, поліпшення використання основних виробничих фондів.

На кожному робочому місці є можливості для зниження собівартості продукції, а саме: економна витрата сировини і матеріалів, палива, електроенергії, мастильних матеріалів, недопущення холостої роботи верстатів, дотримання чистоти і порядку, забезпечення збереження предметів та засобів праці [4, 9, 26].

Розрахунок затрат підприємства за статтею калькуляції "Сировина і матеріали" на виконання річної виробничої програми.

Таблиця 5.1 - Затрати підприємства за статтею калькуляції "Сировина і матеріали"

№ п/п

Назва витрат

Сума

Обґрунтування

1

2

3

4

1

Затрати на купівлю основних матеріалів

483084

Таблиця 3.2

2

Зворотні відходи по основних матеріалах

18598,73

3,85 % від затрат на купівлю основних матеріалів

3

Затрати на купівлю додаткових матеріалів

111109,32

З даних розділу 3

4

Зворотні відходи по додаткових матеріалах

4277,71

3,85 % від затрат на купівлю додаткових матеріалів

5

Затрати на транспортування основних і додаткових матеріалів

57727,89

Таблиця 5.2, р.4

Разом

674797,65

-

Затрати на транспортування сировини і матеріалів визначаємо в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 - Калькуляція затрат на транспортування сировини і матеріалів

№ п/п

Назва показника

Од. виміру

Величина

1

Відстань до постачальника основних і додаткових матеріалів

км

57

2

Вартість 1 км пробігу:

завантаженого автомобіля

холостого ходу

Грн./км

6,42

4,47

3

Кількість ходок до постачальника матеріалів

Разів

93

4

Затрати на транспортування основних і додаткових матеріалів

Грн.

57727,89

Висновок: затрати на транспортування сировини та матеріалів розрахували виходячи з даних про вартість пробігу автомобіля, відстані до постачальника та кількості ходок по матеріали. Дані затрати становлять 57727,89 грн., що складає приблизно 8,6 % від сумарних затрат на сировину і матеріали. Решта коштів за статтею калькуляції "сировина і матеріали" затрачається на придбання основних і додаткових матеріалів та зворотні відходи від них.

Таблиця 5.3 - Розрахунок планових затрат підприємства по статті калькуляції "Паливо та електроенергія" для технічних потреб

№ п/п

Назва витрат

Од. виміру

Величина показника

Обґрунтування

1

2

3

4

5

1

Потужність одиниці обладнання виду А,Б,В

кВт

9

п. 15 вих.д.

2

Загальна кількість одиниць обладнання

Шт

56

Таблиця 1.1

3

Корисний фонд робочого часу одиниць обладнання

Год.

1752

Таблиця 4.2

4

Тариф на електроенергію

Грн./кВт/год.

0,18

п. 14 вих.д.

5

Потужність, що споживається обладнанням за рік

кВт/год.

883008

р.1*р.2*р.3

Разом за електроенергію для технічних потреб

грн

158941,44

р.4*р.5

З розрахунків видно, що на електроенергію для технологічних потреб за рік підприємство витрачає 158941,44 грн. це випливає з того, що на підприємстві задіяно 56 одиниць обладнання. Корисний фонд робочого часу становить 1752 год., а потужність обладнання 9 кВт.

Планування затрат підприємства по статті калькуляції "Основна заробітна плата виробничих робітників".

Таблиця 5.4 - Розрахунок планових витрат підприємства по статті калькуляції "Основна заробітна плата виробничих робітників"

№ п/п

Назва витрат

Од.

виміру

Величина показника

Обгрунтуваня

1

2

3

4

5

1

Комплексна відрядна розцінка зо виготовлення од. продукції, що відповідає стандарту якості

Грн./шт

5,95

п. 22 вих.д

2

Плановий річний обсяг виробництва

шт

1620

п. 19 вих.д

3

Фонд зарплати робітників відрядників

грн

9639

р.1*р.2

Множенням розцінки на виготовлення одиниці продукції, що становить 5,95 грн./шт. І 1620 шт. планового обсягу виробництва отримаємо річну суму заробітної плати робітників-відрядників, яка в даному випадку становить 9639 грн.

Планування затрат підприємства по статті калькуляції "Додаткова заробітна плата виробничих робітників"

В даному випадку передбачається формування резерву для оплати чергових відпусток в розмірі 11,55 % від фонду основної заробітної плати робітників відрядників. Отже додаткова заробітна плата становитиме:

9639*11,55 /100 = 1113,30 (грн)

Планування затрат підприємства по статті калькуляції "Відрахування на соціальні заходи". Нарахування на соціальні заходи плануємо від суми основної і додаткової заробітної плати виробничих робітників за прийнятим нормативом 37 %. Отже нарахування на соціальні заходи становитиме:

(9639+1113,30)*37 / 100 = 3978,35 (грн).

Планування затрат підприємства по статті калькуляції "Витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання".

Таблиця 5.5 - Розрахунок планових річних затрат підприємства по статті калькуляції "Витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання"

№п/

Назва показника

Значення

Обґрунтування

1

Амортизаційні відрахування по обладнанню виду А

43311,1

Таблиця 2.1, р.2.1

2

Амортизаційні відрахування по обладнанню виду Б

84185,2

р.2.2

3

Амортизаційні відрахування по обладнанню виду В

85907,4

р.2.3

4

Основна заробітна плата слюсарів-ремонтників

5472

п. 23 вих.д *8*р.4, таблиці1.2

5

Додаткова зарплата слюсарів-ремонтників

547,2

10 % від р.4

6

Відрахування на соціальні заходи

2227,10

37 % від (р.4+р.5)

7

Затрати на поточний ремонт обладнання

21340,37

10 % від суми (р.1+р.2+р.3)

Разом

242990,30

-

Планування затрат підприємства по статті калькуляції "Цехові витрати".

Таблиця 5.5 - Розрахунок планових річних затрат по статті калькуляції "Цехові витрати"

№ п/п

Назва показника

Значення

Обґрунтування

1

Затрати на утримання і поточний ремонт будівлі цеху

211,49

10,55 % від амортизації по будівлі цеху

2

Амортизаційні відрахування на повне відновлення будівлі, цеху

2182,01

Таблиця 2.1

3

Амортизаційні витрати та повне відновлення виробничого інвентарю

27,96

10,55 % від амортизації по виробничому та господарському інвентарю

4

Затрати на заходи по охороні праці

1236

п. 24 вих.д *4

5

Знос МШП

6763,39

р. 1.2, таблиці 3.1*50 % *0,78

Разом

10420,85

-

Цехові витрати підприємства за рік становлять 10420,85 грн. і розподіляються на амортизацію будівлі цеху та інвентаря, утримання та ремонт цеху, на охорону праці та знос малоцінних швидкозношувальних предметів (МШП).

Планування затрат підприємства по статті калькуляції "Загальнозаводські витрати".

Калькуляція планових річних затрат по статті "Загальнозаводські витрати" представимо в таблиці 5.7.

Таблиця 5.7 - Загальнозаводські витрати

№ п/п

Назва показника

Значення

Обґрунтування

1

Основна та додаткова заробітна плата управлінського персоналу

356077

Розділ 4, таблиця4.3

2

Відрахування на соціальні заходи

131748,49

37 % від р.1

3

Затрати на відрядження

34005,35

9,55 % від р.1

4

Амортизаційні відрахування на повне відновлення будівлі офісу

177,41

р. 1.1, таблиці2.1

5

Амортизаційні відрахування на повне відновлення господарського інвентаря

265

р.2.4, таблиці 2.1

6

Затрати на утримання і поточний ремонт будівлі офісу

18,72

10,55 % від р.1.1, таблиці 2.1

7

Витрати на оплату рахунків по всіх видах кредиту

241152,66

20 % від суми основного і оборотного капіталу

8

Знос МШП

1907,62

р.1.2,таблиці 3.1 *50%*0,22

9

Знос нематеріальних активів

1900

п.20 вих.д+п.21 вих.д

10

Оплата послуг комерційного банку

12057,63

1 % від суми основного і оборотного капіталу

11

Відрахування до фонду зайнятості

360,14

2,3 % від зарплати робітників основних і обслуговуючих

Разом загальновиробничих витрат

779670,02

-

Планування затрат підприємства по статті калькуляції "Позавиробничі витрати".

Таблиця 5.8 - Розрахунок планових річних витрат підприємства по статті калькуляції

№ п/п

Назва показника

Величина

Обґрунтування

1

Реклама продукції на телебаченні проводиться щотижня з періодичністю 2 оголошення 7 раз на тиждень

3603,6 грн

п. 25 вих.д *7*2*52 тиж.

2

Реклама продукції в популярних комерційних періодичних виданнях, обсяг рекламної продукції є 1 раз на тиждень, тобто щотижня в 2 періодичних виданнях

2853,76 грн

п. 25 вих.д *14*52 тиж.

Разом позавиробничих витрат

6457,36 грн

р.1+р.2

Щотижня підприємство витрачає на рекламу 6457,36 грн. Із даної суми 55,8 % коштів іде на рекламу по телебаченню і 44,2 % - на рекламу в пресі.

Висновок: загальна сума витрат після проведення розрахунків склала 1888008,27 грн з них :

затрати на сировину і матеріали - 674797,65 (35,7 %);

затрати на електроенергію - 158941,44 (8,4 %);

зарплата робітників - відрядників - 9639 (0,5 %);

витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання - 242990,3 (12,9 %).

Цехові витрати - 10420,85 (0,55 %);

Загальнозаводські витрати - 779670,02 (41,3 %);

Інші витрати - 11549,01 - (0,65 %);

6. Планування калькуляції ціни на продукцію підприємства

Ціна - грошовий еквівалент (вираз) вартості. Вона виконує функцію обліку та виміру вартостей, розподілу валового внутрішнього продукту (ВВП), прибутку,стимулювання розвитку виробництва і науково-технічного прогресу, регулювання співвідношення попиту і пропозиції. Основні вимоги до ціноутворення - відображення в цінах суспільно необхідних затрат праці на випуск продукції, економічної ефективності застосування продукції, забезпечення кожному нормально працюючому підприємству прибутку, достатнього для функціонування в умовах самофінансування і господарського розрахунку, побудова науково обґрунтованої системи цін, особливо на взаємозамінну продукцію [19, 23].

Рівень цін значною мірою визначається покупцем. Для продавця продукції можливості в сфері розробки цінових заходів в системі маркетингу дещо обмежені.

Зниження цін в ряді випадків, особливо для країн і покупців з високим рівнем доходів не зміцнює позиції фірм, а навпаки - досить часто підриває її конкурентність через уявлення у споживачів низької ціни з низькою якістю.

Оптова ціна - ціна, за якою державні підприємства реалізують значними партіями продукцію іншим підприємствам, постачально-збутовим і торгівельним організаціям. Її поділяють на оптову ціну підприємства (фабрично-заводську ціну) та оптову ціну промисловості. Оптові ціни підприємства включають собівартість продукції та нормативний прибуток. За цими цінами можемо розрахувати валову продукцію, валовий доход, прибуток та рентабельність підприємства [10, 19].

Правильно встановлена оптова ціна в промисловості сприяє розвитку госпрозрахункових відносин в сфері обігу.

Тимчасові ціни встановлюються на продукцію, що освоюються заново і призначена для масового або серійного виробництва, термін їх дії залежить від тривалості виробничого циклу; разові оптові ціни встановлюються на продукцію, що освоюється заново і призначена для випуску в порядку одиничного виробництва, а також на імпортні вироби, сировину і матеріали, що не є предметом постійного імпорту [3].

Біржові котировки - представляють ціни товарів, що являються об'єктом біржової торгівлі, в основному вони відображають фактичні угоди і в цьому їх суттєва перевага перед довідковими цінами. Біржові котировки чітко реагують на зміни економічної кон'юнктури, кожний момент відображаючи невідповідність між попитом і пропозицією.

Ціни аукціонів і торгів близькі до котировок бірж, які відображають, як правило, реальні угоди. Відрізняють 2 способи формування цін на аукціонах: аукціони з підвищенням ціни та аукціони з пониженням ціни. Торги в основному практикуються при продажі і купівлі машин, устаткування і використовуються державними установами та міською владою при побудові електростанцій, портів, доріг, іригаційних та інших споруд.

Середні ціни за статистичними джерелами. Багато джерел інформації не публікують конкретних цін на окремі товари, а наводять лише первинні дані про вартість тих чи інших виготовлених, проданих, вивезених і ввезених товарів на основі яких і можна розрахувати ціни за ряд років [20, 23].

Довідкові ціни - являють собою ціни, що публікуються в спеціальних довідкових виданнях, каталогах, прейскурантах, журналах, газетах і т.д. в більшості випадків вони тією чи іншою мірою відхиляються від цін фактичних угод, оскільки продавці часто надають із довідкових цін різноманітні знижки. Характерна риса довідкових цін - відносно невисока рухомість.

Роздрібні ціни - ціни кінцевої реалізації товарів широкого вжитку. За роздрібними цінами товари купуються в основному населенням [19].

Калькуляція ціни на продукцію підприємства представимо в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 - Планування калькуляції ціни на одиницю продукції

№ п/п

Назва показника

Величина

Обґрунтування

На весь обсяг

На 1 продукції

1

2

3

4

5

1

Сировина і матеріали за відрахуванням вартості зворотних відходів

674797,65

416,54

Таблиця 5.1, разом

2

Паливо та електроенергія на технологічні потреби

158941,44

98,11

Таблиця 5.3 разом

3

Основна зарплата виробничих робітників

9639

5,95

Таблиця 5.4 разом

4

Додаткова зарплата виробничих робітників

111...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены