Управління ризиками інвестиційних проектів

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Шевчук Олег Борисович

Київ 2000

Анотація

Шевчук О.Б. Управління ризиками інвестиційних проектів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Київський національний економічний університет,Київ, 2000.

Дисертація присвячена питанням удосконалення системи обґрунтування ефективності інвестиційних проектів з урахуванням ризику. В роботі виявлено та сформульовано галузеві чинники ризику інвестиційної діяльності, розроблено рекомендації щодо шляхів і заходів підвищення інвестиційної привабливості галузі телекомунікацій. На підставі аналізу існуючого стану обґрунтування інвестиційних проектів, запропоновані основні засади та шляхи удосконалення методичних підходів до аналізу ризиків, розроблені рекомендації щодо створення типової (уніфікованої) методики кількісної оцінки ризиків інвестиційних проектів. Розроблено блок-схему управлінням ризиками інвестиційних проектів, яка враховує особливості інвестиційної діяльності. Наведені пропозиції, що дозволяють удосконалювати методику обґрунтування заходів щодо попередження та зниження ризику, а також порівняльної оцінки різних заходів, що дозволяють зменшити рівень ризику.

Ключові слова: аналіз ризику, інвестиційний проект, кількісна оцінка, ефективність.

Аннотация

Шевчук О.Б. Управление рисками инвестиционных проектов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2000.

В диссертационной работе рассмотрен комплекс вопросов, связанных с совершенствованием организации инвестиционной деятельности в сфере телекоммуникаций и обоснованием эффективности инвестиционных проектов с учетом риска.

Показано экономическое значение связи и её влияние на развитие общества, проанализированы состояние и перспективы развития отрасли, обоснована необходимость дальнейшего её развития на основе широкого привлечения внешних инвестиций, выявлены особенности инвестиционной деятельности в отрасли, сформулированы общегосударственные и отраслевые факторы риска инвестиционной деятельности, представлены предложения и рекомендации относительно путей и мероприятий, направленных на снижение влияния факторов риска и, как следствие, повышение инвестиционной привлекательности украинских телекоммуникаций. Отмечено, что в условиях существования ощутимых факторов риска ответственным этапом в процессе привлечения инвесторов является всесторонняя оценка инвестиционных проектов с учетом риска.

Рассмотрены общеметодические проблемы анализа рисков, состояние научно-методической отработанности проблем риска в системе бизнес-планирования, проанализированы особенности инвестиционной деятельности и их влияние на содержание и принципы управления рисками инвестиционных проектов, разработана блок-схема процесса управления рисками инвестиционных проектов, которая учитывает эти особенности. Исследоваы проблемные вопросы организационно-методического обеспечения работ по управлению рисками инвестиционных проектов. Показано, что состав и объем работ объективно требуют создания самостоятельного элемента организационной структуры, который должен заниматься вопросами управления рисками инвестиционных проектов. В условиях наличия ряда ограничений - финансовых, кадровых, методических и др., на начальных этапах создания таких структур целесообразно использовать ресурсы и возможности уже имеющихся организационных структур, в первую очередь подразделений маркетинга. Выявлены основные проблемы анализа рисков инвестиционных проектов. Анализ существующего состояния обоснования эффективности инвестиционных проектов показал, что в основном документе, который содержит такое обоснование - бизнес-плане, наименее отработанным и формализованным является раздел, который рассматривает риски инвестиционных проектов. Поэтому для повышения степени обоснованности инвестиционных проектов необходима дальнейшая разработка проблем анализа рисков и их учета при принятии управленческих решений. Осуществлен анализ существующих методов количественной оценки рисков инвестиционных проектов и использования этих оценок при принятии управленческих решений. Выполненный анализ позволил сделать вывода о необходимости создания типовой (унифицированной) методики оценки рисков инвестиционных проектов.

Предложены основные принципы и пути совершенствования методических подходов к анализу рисков инвестиционных проектов. В основу обобщенной количественной оценки риска проекта должны быть положены возможные убытки, которые возникают при наступлении неблагоприятной ситуации, вероятность появления убытков и их влияние на конечные экономические результаты проекта. Различные упрощенные подходы, которые не позволяют выявлять размер убытков и вероятность их появления, в том числе разнообразные бальные оценки, могут быть лишь внутренними процедурами для определения размера убытков и могут быть использованы лишь на начальном этапе отбора вариантов для их дальнейшей экспертизы и детальной проработки.

Разработаны и представлены последовательность и содержание работ по определению количественной оценки отдельных рисков и риска проекта в целом, предложена методика количественной оценки риска на стадии строительства, основу которой составляет сформулированная функциональная зависимость потерь от увеличения сроков ввода в действие объекта, представлены предложения по совершенствованию методических подходов к выбору и обоснованию мер по предупреждению или снижению негативных последствий наступления рисковых событий, а также сравнительной оценке различных мер, позволяющих снизить уровень риска.

Ключевые слова: анализ риска, инвестиционный проект, количественная оценка, эффективность.

Summary

Shevchuk O.B. Risk management of investment projects. - Manuscript.

Dissertation for the application of the scientific degree of a candidate of economic sciences on speciality 08.06.02. - Business, management and marketing, (Kyiv national economic university, Kyiv, 2000.

In the work, the risk factors of investment activity in the telecommunication industry are identified and formulated, and the recommendations as to the ways and measures intended to the enhancement of investment attractiveness of telecommunication industry are developed.

On the base of analisys of current status of basing of investment projects, the main principles and the ways of improvement of methodical approaches to the risk analysis are proposed in the work. The recommendations on creation of model (unified) methodology of quantitative assessment of investment project risks, the block-diagram illustrating the process of investment project risk management, which takes into account the particularities of investment activity, are developed.

The propositions that allow to improve the methodology of basing of the measures on precaution and abatement of the risk, as well as the methodology of comparative assessment of different measures allowing the abatement of the risk level, are also presented in the work.

Key words: risks analysis, investment project, quantitative evaluation, efficiency.

ризик телекомунікація інвестиційний

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зв`язок України є важливою складовою господарського комплексу країни, одним із важливих джерел забезпечення функціонування та зростання економіки держави. На відміну від більшості галузей та сфер діяльності країни в галузі зв'яку не тільки немає спаду, але іде розвиток, вона своєчасно розраховується з бюджетами усіх рівнів.

На сьогодні встановлені об`єктивно існуючі закономірності, які кількісно пов`язують розвиток зв`язку будь-якої країни та її економічний рівень. Тому розвиток зв`язку прискореними темпами має розглядатись як один із найважливіших, приорітетних напрямків науково-технічного прогресу, як чинник підвищення економічного рівня країни.

Комплексною програмою створення Єдиної національної системи зв`язку України, схваленою Кабінетом Міністрів України, передбачено досягти середньоєвропейського рівня розвитку зв`язку до 2005 року. Це потребує інвестицій понад 10 млрд. дол. США.

За оцінками фахівців, власними силами галузь спроможна забезпечити не більш як 20% інвестицій. Тому однією з найактуальніших проблем успішної реалізації планів розвитку галузі є широке залучення зовнішніх інвестицій, в тому числі іноземних.

Як відомо, однією з головних цілей інвесторів є забезпечення високої віддачі від вкладених коштів. Тому інвестори вельми обачні у виборі напрямків інвестування і згодні вкладати кошти в проекти з високою ефективністю та гарантією отримання запланованого прибутку.

Разом з тим, на даний час ще існують як загальнонаціональні, так і галузеві чинники, які породжують невпевненість інвесторів щодо отримання очікуваного прибутку від вкладених коштів - так звані чинники ризику.

В цих умовах урахування ризику при оцінці та обґрунтуванні ефективності інвестиційних проектів, що здійснюються в галузі, є одним з найбільш відповідальних етапів в процесі залучення та заохочення інвесторів.

Оскільки в умовах ринкових відносин проблема оцінки та урахування економічного ризику набуває самостійного теоретичного та практичного значення, як важлива складова частина теорії та практики управління, в останні роки значно активізувались дослідження в цій галузі. З`явились роботи, що є вагомим внеском в рішення проблем теорії економічного ризику.

Незважаючи на те, що в останній час з`явилась спеціальна література з проблем інвестицій, в якій автори торкаються проблем ризику, а також роботи, що безпосередньо присвячено аналізу ризиків інвестиційних проектів, слід констатувати, що виконані дослідження та розробки ще не дають відповіді на назрівші теоретико-методичні та практичні питання, що виникають, та не завжди можуть бути ефективним інструментом при оцінюванні ефективності та привабливості інвестиційних проектів.

Вказані обставини визначають актуальність вибраної теми дослідження.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає тематичному плану наукових досліджень Української державної академії зв'язку ім. О.С.Попова. Положення дисертаційної роботи використані при виконанні теми № 117 “Розробка методики та програмного забезпечення техніко-економічного аналізу проектів з метою ефективного використання капіталовкладень і методів прогнозування в зв'язку” (номер державної реєстрації 0196U013214), відповідають науковому напрямку “Розробка програм економічного розвитку зв'язку України” тематичного плану наукових досліджень з економічних питань галузі зв'язку, затвердженому Держкомзв'язку України та пов'язані з концепцією розвитку зв'язку України до 2010 року, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів Укрїни від 9 грудня 1999 року № 2238, в розробці якої автор брав безпосередню участь, а результати його досліджень використані в розділі 6. Забезпечення розвитку зв'язку (підрозділи: Інвестиційна політика; Державна підтримка розвитку зв'язку).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає в розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення методики обґрунтування ефективності інвестиційних проектів з урахуванням ризику. Досягнення мети дослідження обумовили необхідність вирішення таких основних завдань:

– аналіз галузевих чинників ризику інвестиційної діяльності;

– розробка рекомендацій щодо шляхів і заходів зниження впливу чинників ризику та підвищення інвестиційної привабливості галузі телекомунікацій;

– аналіз існуючого стану обґрунтування ефективності та доцільності інвестиційних проектів з урахуванням ризику;

– виявлення теоретико-методичних проблем управління ризиком інвестиційних проектів;

– розробка рекомендацій з удосконалення методики кількісної оцінки ризиків інвестиційних проектів;

– розробка та обґрунтування пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення методики оцінки ефективності заходів щодо попередження та зниження рівня ризиків інвестиційних проектів.

Об'єктом дослідження обрано підвищення ефективності інвестиційної діяльністі. Предметом дослідження є методи обгрунтування інвестиційних проектів з урахуванням ризику.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають сукупність методів, прийомів і принципів наукового дослідження. В процесі роботи застосовувались такі методи: економіко-статистичний (аналіз стану та перспектив інвестиційної діяльності в галузі), аналітичний та логічний (виявлення теоретико-методичних проблем управління ризиками інвестиційних проектів), системного, техніко-економічного аналізу та економіко-математичні (розробка основних положень уніфікованої методики кількісної оцінки ризиків інвестиційних проектів, розробка методики кількісної оцінки ризиків на стадії будівництва, розробка рекомендацій з удосконалення методики оцінки ефективності заходів щодо попередження та зниження рівня ризиків інвестиційних проектів).

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені дослідження дали змогу розробити теоретичні та методичні положення, спрямовані на удосконалення методики обґрунтування ефективності інвестиційних проектів з урахуванням ризику. Нові наукові положення дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, полягають у наступному:

– виявлено та сформульовано галузеві чинники ризику інвестиційної діяльності;

– розроблено рекомендації щодо шляхів і заходів зниження впливу чинників ризику та підвищення інвестиційної привабливості галузі телекомунікацій;

– розроблено блок-схему управління ризиками інвестиційних проектів, яка враховує особливості інвестиційної діяльності;

– запропоновано та сформульовано основні вихідні положення типової (уніфікованої) методики кількісної оцінки ризиків інвестиційних проектів;

– встановлено та формалізовано функцію витрат (збитків) - функціональну залежність між термінами затримки вводу в дію об'єкта будівництва та додатковими втратами на цій стадії інвестиційного проекту;

– розроблено методику кількісної оцінки ризиків на стадії будівництва, наслідком яких є затримка вводу в дію об'єкта;

– розроблено рекомендації та пропозиції щодо удосконалення методичних підходів до оцінки ефективності заходів, спрямованих на попередження та зниження рівня ризиків інвестиційних проектів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їхнього використання в процесі планування та реалізації інвестиційних проектів в галузі. Розроблені автором методичні підходи до оцінки та обгрунтування інвестиційних проектів з урахуванням ризику дають змогу істотно підвищити рівень ефективності управлінських рішень в сфері інвестиційної діяльності. Основні положення, які викладені в дисертації, доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій.

Розроблені рекомендації щодо шляхів і заходів підвищення інвестиційної привабливості галузі телекомунікацій України впроваджено у практику діяльності: Державного комітету зв`язку та інформатизації України та ВАТ Укртелеком. Рекомендації щодо удосконалення методичних підходів до оцінки ефективності заходів, спрямованих на попередження та зниження рівня ризиків інвестиційних проектів впроваджено у діяльність ЗАТ “Утел” (довідка про впровадження № 1-131 від 16.05.2000), СП “Інфоком” (довідка про впровадження № 290 від 16.05.2000), ТОВ “Polly Corp” (акт впровадження від 10.05.2000). Матеріали дисертаційного дослідження використано також в навчальних курсах “Управління інвестиціями в зв`язку”, а також “Економічний ризик та методи його вимірювання” в системі підготовки бакалаврів і спеціалістів за напрямком “Економіка підприємства”, “Менеджмент організацій” в Українській державній академії зв`язку ім. О. С. Попова (акт впровадження від 08.02.2000).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які належать особисто здобувачу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на: ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні ресурси: створення, інтеграція та використання” (м. Київ, 1996 р.); міжнародній конференції “Ринок капіталу України: інфраструктура та інвестиційні можливості” (м. Київ, 1998 р.); міжнародній конференції “Фінансовий ринок України: інфраструктура та перспективи розвитку” (м. Київ, 1999 р.); Першій конференції з питань розвитку телекомунікацій в країнах Центральної та Східної Європи (м. Варшава, 1999 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8 робіт (7 робіт опубліковано автором одноосібно), у тому числі 1 книга, 5 статей у фахових виданнях і 2 статті у збірниках матеріалів наук. - практ. конференцій. Загальний обсяг надрукованих робіт становить 5,4 друк. арк. (особисто автора 5,3 друк. арк.).

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми дослідження сформульовано мету та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення, отриманих результатів, висновків та пропозицій.

У розділі 1 “Аналіз стану, перспективи та чинники ризику інвестиційної діяльності в галузі зв`язку України” розглянуто економічне значення галузі та її вплив на розвиток суспільства, стан та перспективи розвитку, обґрунтовано необхідність подальшого розвитку на підставі широкого залучення зовнішніх інвестицій, виявлено особливості інвестиційної діяльності в галузі, надано пропозицій щодо напрямків і шляхів підвищення привабливості українських телекомунікацій.

Виконаний аналіз показав, що телекомунікації в Україні це галузь, що динамічно розвивається та вносить великий внесок в розвиток економіки України. Починаючи з 1992 р. була проведена велика робота з технічного переоснащення, розвитку та реформування галузі. Так, по зрівнянню з1990 р., в 1999 р. досягнуті такі зміни:

– майже утричі збільшилась кількість міських автоматичних телефонних станцій;

– майже у два рази збільшилась протяжність каналів на магістральних і внутрішньозонових мережах зв`язку;

– кількість наданих міжміських телефонних переговорів (включаючи міжнародні) збільшилась більш ніж у 1, 8 рази;

– кількість основних домашніх телефонних апаратів (на 100 сімей ) збільшилась на 57,5%.

Про внесок галузі в розвиток економіки України за період з 1996 по 1999 р.р. свідчать наступні дані:

– частка електрозв`язку у валовому внутрішньому продукті збільшилась на 32,0%;

– середня питома вага прибутку підприємств електрозв`язку в загальному прибутку в економіці України складає 9,0%;

– питома вага електрозв`язку в доходах зведеного та державного бюджетів України зросла відповідно на 150,0% та 58,0% і в 1999 р. досягла відповідно 3,5% та 5,4%;

– обсяг платних послуг збільшився у 2,6 рази, а його питома вага досягла 15,2% усіх платних послуг населенню.

Разом з тим, існуючі темпи розвитку галузі ще не задовольняють попиту споживачів на послуги зв`язку. Аналіз показує, що досягнення необхідного рівня розвитку галузі можливе лише за умов широкого залучення зовнішніх інвестицій, у тому числі іноземних. Однак, інвестиційну активність інвесторів стримує несприятливий інвестиційний клімат, що обумовлений як загальною соціально-економічною і політичною ситуацією в Україні, так і низкою невирішених галузевих проблем та об`єктивних обмежуючих чинників, так званих чинників ризику, серед яких найбільш вагомими є:

– ліцензійні обмеження;

– наявність висококонкурентних ринків;

– значні інвестиційні витрати для входження на ринок;

– державне регулювання тарифів на основні послуги;

– неврегульованість питань щодо взаємодії операторів;

– відсутність пільг.

Аналіз шляхів зниження впливу чинників ризику та, як наслідок, підвищення інвестиційної привабливості українських телекомунікацій дозволив визначити необхідну для рішення проблеми низку заходів на державному та галузевому рівнях.

Державна підтримка розвитку телекомунікацій необхідна в першу чергу в таких напрямках:

1. Сприяння структурним, технічним та технологічним перетворенням в галузі з використанням рекомендацій міжнародних організацій.

2. Законодавче забезпечення умов діяльності в галузі, яка відповідає державним цілям.

3. Вирішення організаційних та фінансових проблем, серед яких:

– функціонування зв`язку з урахуванням інтересів державних органів і силових структур, включаючи створення та модернізацію виділених мереж;

– організація діяльності універсальної служби, що повинна надавати соціально-орієнтовані послуги зв`язку;

– забезпечення науково-технічної підтримки зв`язку як наукоємної галузі.

4. Надання ряду пільг стосовно:

– використання особливих форм оподаткування діяльності в галузі в окремих пріоритетних напрямках;

– встановлення мінімального мита при ввезенні на територію України товарів виробничо-технічного призначення;

– зняття обмежень щодо надання іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України;

– застосування режиму прискореної амортизації обладнання;

– лібералізація і спрощення процедур міжнародної діяльності, які контролюються Національним банком України та Державною податковою Адміністрацією.

Зусилля Держкомзв`язку України повинні бути зосереджені на наступних важелях регулювання інвестиційного клімату: ліцензійне законодавство, конкуренція, правила взаємодії операторів і тарифна політика.

В умовах існування відчутних чинників ризику відповідальним етапом в процесі залучення та заохочення інвесторів є всебічна та об`єктивна оцінка інвестиційних проектів з урахуванням ризику.

У розділі 2 “Теоретико-методичні проблеми управління ризиками інвестиційних проектів” розглянуто загально-методичні проблеми аналізу ризиків, стан науково-методичної відпрацьованості проблем ризику в системі бізнес-планування, проаналізовано особливості інвестиційної діяльності та їх вплив на зміст і засади управління ризиками інвестиційних проектів, виявлено основні існуючі проблеми аналізу ризиків інвестиційних проектів.

В умовах існування ризику та зв`язаної з ним можливості недоотримання очікуваних результатів у бажані терміни постає задача кількісної оцінки міри ризику, що необхідно для прийняття відповідних управлінських рішень. Організаційно-економічним механізмом, що дозволяє вирішувати цю задачу є управління ризиком, під яким розуміється сукупність методів, прийомів і заходів, що дозволяють прогнозувати настання ризикових подій і вживати заходів щодо виключення або зниження негативних наслідків настання таких подій. Блок-схема, яка систематизує та узагальнює існуючі погляди на склад та зміст етапів і робіт, що складають процес управління ризиком, надана на рис.1.

Світовий досвід підготовки, фінансування та реалізації інвестиційних проектів свідчить, що ця діяльність, в зрівнянні з іншими видами підприємницької діяльності, є найбільш ризиковою, тому питанням управління ризиками інвестиційних проектів має приділятися особлива увага.

Аналіз показує, що усі методи та прийоми управління ризиком, які використовуються в підприємницькій діяльності взагалі, можуть бути застосовані при управлінні ризиками інвестиційних проектів, але деякі суттєві та принципові особливості інвестиційних проектів потребують особливих підходів до процесу управління ризиками. До таких основних особливостей інвестиційних проектів можна віднести: значний час реалізації; складний (комбінований) характер; множинність учасників; інтернаціональний характер.

Проектна діяльність є, як правило, довгостроковою, що підвищує невизначеність у відношенні до майбутніх результатів. Значна тривалість може призвести до зміни складу та рівня ризиків під впливом змін до проекту або умов його реалізації, що в свою чергу потребує корегування заходів щодо запобігання та зниження рівня ризику проекту.

Ця діяльність являє собою сукупність більш простих форм діяльності - комерційної, будівельної, виробничої, страхової і т.ін. Кожна з таких форм є в достатній мірі ризиковою, але у взаємодії вони завищують ризик в рази, або навіть на порядки.

Участь в інвестиційному проекті багатьох суб'єктів підприємницької діяльності призводить до того, що помилка або несумлінність будь кого з них може створити загрозу реалізації проекту в цілому.

Додатковим чинником ризикованості проектної діяльності є зростаючий її міжнародний характер (учасники проекту є представниками різних країн, операції в межах проекту можуть здійснюватись одночасно в декількох країнах і т.ін.), внаслідок чого в проектній діяльності набуває тенденція до зростання ролі політичних ризиків і ризиків країни.

Ці особливості призводять до того, що на відміну від простих видів підприємницької діяльності, для яких результати аналізу ризику використовуються для прийняття рішення щодо реалізації проекту, ризики інвестиційних проектів присутні на усіх стадіях та етапах проектної діяльності, в наслідок чого функція аналізу ризику не зникає аж до завершення проекту. Як наслідок, принципово змінюється та доповнюється склад етапів і робіт, які складають процес управління ризиками інвестиційних проектів, а наведена на рис. 1 блок-схема, стосовно до інвестиційних проектів, може розглядатись лише як блок-схема аналізу ризиків на передінвестиційній фазі.

Розроблена нами блок-схема процесу управління ризиками інвестиційних проектів доповнена низкою етапів і робіт, що випливають з розглянутих вище особливостей інвестиційної діяльності. Цю низку, основу якої складають етапи та роботи, які можна об'єднати під загальною назвою “моніторинг ризику в процесі реалізації інвестиційного проекту” надано на рис.2.

Розглянуто проблеми організаційно-методичного забезпечення робіт з управління ризиками інвестиційних проектів. Показано, що склад та обсяг робіт потребують створення відокремленого елементу організаційної структури, який повинен займатися питаннями управління ризиками. Відзначено, що в умовах наявності обмежуючих чинників - фінансових, кадрових, методичних та ін., на початкових етапах створення таких структур доцільно використовувати ресурси та можливості тих організаційних структур, що вже маються, в першу чергу

підрозділів маркетингу.

Аналіз існуючого стану обґрунтування ефективності та доцільності інвестиційних проектів з урахуванням ризику дозволив виявити низку невирішених теоретичних і методичних проблем управління ризиком, що стримують практику в даному напрямку. Це в першу чергу, відсутність:

– єдиного підходу щодо визначення переліку ризиків інвестиційних проектів та їх характеристики;

– стрункої системи класифікації ризиків;

– придатної для різноманітних теоретичних та практичних випадків формалізації, що дозволяє коректно обчислювати узагальнений показник ризику.

Так, в більшості випадків, в перелік ризиків інвестиційних проектів включають джерела або причини виникнення ризиків, а також наслідки настання ризикових подій. Такий стан, з одного боку визначається складністю та різноманітністю вияву ризиків, а з другого - недостатньою відпрацьованістю низки ключових ( основоположних) проблем теорії економічного ризику (в тому числі філософських) і зокрема визначення (словесного опису) терміну ризик.

Різноманіття варіантів складу ризиків, різні, іноді суперечливі, критерії їх формування і класифікації обумовлюють існування великої кількості показників та критеріїв, за допомогою яких визначається рівень ризику - від ймовірності настання ризикової події (без урахування розміру збитків, до яких приведе її настання), до балової оцінки, яка виконує роль узагальненої оцінки ризику інвестиційного проекту.

Недостатня відпрацьованість проблем аналізу ризику, в свою чергу, стає чинником ризику, оскільки рішення, яке приймається на підставі недосконалих критеріїв може призвести до помилкового вибору та відповідних негативних наслідків.

Виконаний аналіз свідчить про необхідність подальшого дослідження методів аналізу ризиків з метою їх удосконалення, що дозволить покращити якість та ефективність управлінських рішень, що приймаються в умовах ризику та невизначеності.

У розділі 3 “Удосконалення методів обґрунтування інвестиційних проектів з урахуванням ризику” запропоновано та сформульовано основні положення типової (уніфікованої) методики кількісної оцінки ризиків інвестиційних проектів, наведено методику кількісної оцінки ризику на стадії будівництва, обґрунтовано рекомендації щодо удосконалення методичних підходів до оцінки ефективності заходів, спрямованих на запобігання та зниження рівня ризиків інвестиційних проектів.

Виконаний аналіз дозволив зробити висновки про необхідність і доцільність створення типової (уніфікованої) методики оцінки ризику інвестиційних проектів, а також сформулювати наступні основні вимоги, яким вона повинна відповідати:

– вихідні положення методики мають будуватися на основних засадах управління ризиком;

– розрахунки, які вона обумовлює, повинні відносно легко реалізовуватися в практичній діяльності;

– отримані результати та форми їх представлення мають забезпечити наочність, свідомість та однозначність їхнього тлумачення.

Нами запропоновано та сформульовано наступні основні передумови та положення майбутньої методики, дотримання яких забезпечить виконання наведених вище вимог.

1. В основу узагальненої кількісної оцінки ризику проекту повинен бути покладений можливий збиток (втрата), який виникає при настанні несприятливої ситуації, ймовірність появи збитку та його вплив на кінцеві економічні результати (добуток, прибуток, дивіденди і т.ін.). Різні спрощені підходи, які не дозволяють виявити розмір збитку та ймовірність його появи, в тому числі різноманітні балові оцінки мають бути лише внутрішніми процедурами (механізмом) для визначення розміру збитку, або можуть бути використані лише на початковому етапі відбору варіантів для їх подальшої експертизи та докладної проробки.

2. Методика має містити повний перелік ризиків, яких може зазнавати проект. При аналізі ( в процесі ідентифікації) ризиків конкретного проекту, в залежності від його характеру та умов реалізації, з цього переліку вибираються ті ризики, які притаманні даному проекту.

3. При формуванні переліку ризиків бажано дотримуватись єдиного методичного підходу до класифікації ризиків. При формуванні класифікаційного критерія та складанні переліку ризиків слід враховувати можливість у подальшому щодо кожного з них або проекту в цілому визначення збитків та ймовірності їх виникнення.

4. В складі переліку ризиків бажано визначити групи, які характеризуються спільністю підходів до їх кількісної оцінки. Для кожної з таких груп мають бути розроблено та наведено типові методи визначення можливих збитків та ймовірності їх виникнення.

5. Критерії, які використовуються для порівняльної оцінки проектів з урахуванням ризику, повинні бути єдиними та передбачати використання кінцевих економічних результатів проектів.

Прикладом реалізації зазначеного підходу є наведена в роботі методика кількісної оцінки ризиків на стадії будівництва. Дія усіх видів ризику на цій стадії виявляється, як правило, в збільшенні запланованих термінів вводу в дію об'єкту та вартості будівництва. Частина втрат, що обумовлена збільшенням термінів вводу в дію об'єктів (), включає дві складові. Перша складова - додаткові інвестиційні витрати (), які прямо пов'язані з терміном вводу в дію об'єктів (утримання дирекції та охорони об'єкту, який будується, амортизація або оренда будівельно-монтажних машин і механізмів та ін.) визначається з виразу:

де - умовно -постійні витрати, що припадають на одиницю терміну будівництва;

- збільшення (затримка) терміну будівництва.

Друга складова - характеризує зменшення розміру дисконтованих чистих надходжень , внаслідок збільшення термінів вводу в дію об'єкту та відповідно до порядку визначення дисконтованих чистих надходжень, визначається з виразу:

Таким чином, є, так званою, функцією витрат від збільшення термінів вводу в дію об'єкту.

При наявності ймовірності різних термінів затримки вводу в дію об'єкту, використання цієї функції дозволяє для кожного конкретного проекту побудувати графік, який відображає щільність ймовірності витрат, що обумовлені збільшенням термінів вводу в дію об'єкту. В свою чергу, ймовірність різних термінів затримки вводу в дію об'єкту може бути отримана на підставі аналізу моделей мережевого планування та управління, що широко використовуються для аналізу та оптимізації термінів виконання всіляких комплексів робіт.

Близькими до методів кількісної оцінки ризику є методи вибору та обґрунтування заходів щодо запобігання або зниження негативних наслідків наступу ризикових подій. Оцінка ефективності таких заходів здійснюється шляхом урахування наступних складових:

- зниження збитків, що забезпечує захід;

- збільшення дисконтованих чистих надходжень за рахунок зміни розміру складової ризику в коефіцієнті дисконтування;

- витрати на реалізацію заходу. *

Ефективність заходу визначається з виразу:

В разі порівняльної оцінки різних заходів, перевагу слід віддати тому, що забезпечує максимум у виразі:

,

де і - порядковий номер заходу.

Така оцінка особливо необхідна в разі, коли існує декілька варіантів заходів, які забезпечують припустимий для інвесторів рівень ризику і потрібно вибрати більш доцільний (ефективний) з них.

Висновки

Узагальнюючи результати теоретичної та практичної роботи з удосконалення методів обґрунтування ефективності інвестиційних проектів з урахуванням ризику, автором зроблені наступні висновки.

1. Однією з найважливіших галузей інфраструктури, яка суттєво впливає на розвиток суспільства та відображає рівень його економічного розвитку, є зв'язок.

Теоретично обґрунтований інформаційно-економічний закон, який встановлює кількісні залежності між розвитком зв'язку та розвитком економіки, дозволяє зробити висновок про те, що розвиток зв'язку прискореними темпами повинен розглядатись як один із пріоритетних напрямків науково-технічного прогресу, як чинник підвищення ефективності виробництва та рішення соціальних задач.

2. Виконаний аналіз показав, що телекомунікації в Україні це галузь, що динамічно розвивається та робить великий внесок у розвиток економіки України. Разом з тим, існуючі темпи розвитку галузі зв'язку країни не задовольняють попит споживачів на послуги зв'язку.

Досягнення запланованого середньоєвропейського рівня розвитку зв'язку України неможливе без широкого залучення зовнішніх інвесторів, в тому числі іноземних.

3. Розроблені рекомендації щодо шляхів і заходів підвищення інвестиційної привабливості українських телекомунікацій на державному та галузевому рівнях дозволяють створити більш сприятливий інвестиційний клімат в галузі. Незважаючи на це, ще існують чинники, які породжують невпевненість інвесторів щодо отримання очікуваної віддачі від вкладених коштів - так званні чинники ризику. Тому оцінка та обґрунтування ефективності і надійності інвестиційних проектів є відповідальним етапом в процесі заохочення та залучення інвесторів.

4. Виконаний аналіз показав, що в основному документі, який містить обґрунтування інвестиційного проекту - бізнес-плані, найменш відпрацьованим і формалізованим є розділ, який розглядає ризики інвестиційних проектів. Тому для підвищення ступеню обґрунтування інвестиційних проектів необхідна подальша розробка проблем аналізу ризиків та урахування їх при прийнятті управлінських рішень.

5. Розроблена на основі аналізу змісту та особливостей інвестиційних проектів блок-схема процесу управління ризиком за своєю складністю суттєво відрізняється від наведених в літературі, що розроблені стосовно звичайних і відносно простих видів підприємницької діяльності.

6. Аналіз існуючого стану обґрунтування ефективності та доцільності інвестиційних проектів з урахуванням ризику дозволив виявити низку невирішених теоретичних і методичних проблем управління ризиком, що стримують практику в даному напрямку, а також визначити шляхи та заходи щодо їх рішення.

7. Розроблені та наведені в роботі основні вимоги, а також вихідні передумови та положення типової методики оцінки ризику інвестиційних проектів, послідовність і зміст робіт щодо визначення кількісної оцінки окремих ризиків та ризику проекту в цілому, методика кількісної оцінки ризику проекту на стадії будівництва, а також пропозиції щодо удосконалення методичних підходів до вибору та обґрунтуванню заходів щодо запобігання або зниження негативних наслідків наступу ризикових подій є внеском, який дозволяє удосконалити методичні підходи до аналізу ризиків інвестиційних проектів і підвищити рівень обґрунтування їх ефективності та доцільності. Це в свою чергу дозволить покращити якість та ефективність управлінських рішень.

8. В роботі вирішено лише частину виявлених проблем управління ризиками інвестиційних проектів. Складність і багатоаспектність проблем вимагає залучення для їх рішення широкого кола вчених та фахівців різних спеціальностей - філософів, психологів, математиків, менеджерів з питань маркетингу, фінансів, страхування і т. ін. При цьому системний підхід вимагає, щоб усі розробки ґрунтувались на єдиному методичному підході, який дозволяє реалізувати основні засади управління ризиком. Рухаючись в такому напрямку, слід виділяти окремі ланки та задачі, рішення яких дозволить послідовно вирішувати всю проблему в цілому.

Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації:

Монографія:

1. Гранатуров В.М., Шевчук О.Б. Ризики підприємницької діяльності: проблеми аналізу. - К.:Зв'язок, 2000. - 152 с. (8.8 д.а., особисто автора 2.9 д.а. Розділ 1. Стан та перспективи інвестиційної діяльності в галузі зв'язку. Розділ 8. Стан та проблеми аналізу ризиків інвестиційного проекту. Розділ 9. Удосконалення методів обгрунтування інвестиційних проектів з урахуванням ризику)

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Шевчук О.Б. Активизация инновационной деятельности Укртелеком//Вестник Харьковского университета. - № 404. - 1998 - С.82-86 (0,3 д.а.)

3. Шевчук О.Б. Оцінка ефективності заходів щодо зниження ризику інвестиційних проектів // Наук. праці УДАЗ ім. О.С.Попова: Період. наук. збір. з радіотехніки і телекомунікацій, електроніки та економіки в галузі зв'язку. - Одеса, 2000. - №1. - С. 123-126 (0,2 д.а.)

4. Шевчук О.Б. Типы холдинговых систем // Вестник Харьковского университета. -№392. - 1997. - С.241-246 (0,4 д.а.)

5. Шевчук О.Б. Удосконалення методів обгрунтування інвестиційних проектів в системі бізнес-планування з урахуванням ризику // Тр. Одесского политехнического университета. - 1999, вып. 1(10). - С.248-252 (0,5 д.а.)

6. Шевчук О.Б. Управление телекоммуникациями: условия, рынки. // Наукові праці УДАЗ: Період. наук. збір. з радіотехніки і телекомунікацій, електроніки та економіки в галузі зв'язку. - Одеса, 1999, - №2. - С.3-5. (0,5 д.а.)

Матеріали наукових конференцій:

7. Шевчук О.Б. Інвестиції в телекомунікації України // Пр. Міжнародної конференції “Фінансовий ринок України: інфраструктура та перспектива розвитку”. - Київ. - 1999. - С. 2-10. (0.4 д.а.)

8. Шевчук О.Б., Дудка Н.І. Регулирование информации коммерческих банков // Тр. 3 международной научно-практической конференции “Информационные ресурсы: создание интеграция и использование” - Киев. - 1996. Часть 1. - С.227-229 (0,2 д.а.) (0,1 д.а. здобувача). Особистий внесок автора: проаналізовано залежність ризиків окремих клієнтів і народного господарства в цілому від якості інформації комерційних банків, розглянуто роль електронної пошти для надійного і якісного обміну та управління банківськими інформаційними потоками.

Размещено на Allbest.ru

...