Соціально-трудові відносини у конкурентному середовищі: зміст, протиріччя, тенденції розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.Н. КАРАЗІНА

ДОВБНЯ ВЛАДИСЛАВА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 331.101

СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ У КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ЗМІСТ, ПРОТИРІЧЧЯ, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Гриценко Андрій Андрійович; Верховна Рада України, завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності, м.Київ.

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Гуревічов Маркс Михайлович, завідувач кафедри загальної економічної теорії, Національний технічний університет "ХПІ" Міністерства освіти і науки України, м. Харків;

кандидат економічних наук, доцент Борович Ольга Дмитрівна, доцент кафедри економічної теорії, Харківська державна академія залізничного транспорту Міністерства транспорту України, м. Харків

Захист відбудеться 29 грудня 2000 року о 15.15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою: 61077, Харків-77, майдан Свободи, 4, ауд. V-67.

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці ХНУ за адресою: 61077, м. Харків, майдан Свободи, 4.

Автореферат розісланий 29 листопада 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Соболєв В. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Світ вступив у нову епоху - інформаційну. Розвинені країни формують глобальне інформаційне суспільство. У основі конкурентних переваг розвитку цих країн лежить стратегія форсування науково-технічного прогресу в найбільш перспективних галузях, широке освоєння нових і новітніх технологій, прискорений розвиток сфери послуг, всемірне використання і відтворення на якісно новій основі людського потенціалу розвитку. Інформація, знання, освіта, технології, а також люди, зусиллями яких все це розвивається, перетворилися в головні чинники соціального прогресу й економічного зростання. Формуються прогресивні конкурентні національні моделі відтворення - екологозберігаючі, наукомісткі, високотехнологічні, інформаційні, інтенсивні. Ключовим елементом будь-якої економічної системи є соціально-трудові відносини, тому що економічно активне населення не може виробляти товари і надавати послуги, не створюючи складної системи виробничих відносин і визначених організаційних форм для суспільної діяльності і взаємообміну результатами своєї праці.

У промислово розвинених країнах у системі соціально-трудових відносин в останні десятиліття одержали розвиток головні тенденції - соціалізація і гуманізація праці і виробництва, пов'язані з якісними змінами робочої сили. Високий рівень життя й освіти сприяли тому що на перший план вийшли постматеріальні, особисті установки, які доповнюють старі уявлення про працю тільки як про засіб заробляти гроші на життя, і формують нові мотиви до праці: як-от прагнення до професіоналізму, розвиток і реалізація в трудовій діяльності своїх здібностей.

Ринкова трансформація української економіки і суспільства в цілому об'єктивно визначають становлення нових за змістом і структурою соціально-трудових відносин. Проте криза системи останніх, відсутність послідовних і вивірених реформ у соціально-трудовій сфері серйозно ускладнює перехід до соціально-орієнтованої ринкової економіки.

В сучасних умовах сутність змін у сфері праці зводиться до привнесення принципів ринкової економіки в трудові відносини, у методи узгодження інтересів соціальних партнерів, в економіку й організацію трудового процесу. Ринковий зміст повинен мати соціальну основу, спрямованість на людину. Трансформація старої системи трудових відносин і формування нової системи соціально-трудових відносин втрачає сенс, якщо в процесі змін не буде правильно поставлене і дана відповідь на одне із фундаментальних питань: як і наскільки ця система співвідноситься з основними тенденціями всесвітнього розвитку. Слід також відповісти на найважливіше запитання, наскільки зміни, що відбуваються, сприяють становленню конкурентноздатності національної економіки в умовах загострення міжнародної конкуренції.

Все вищесказане визначає актуальність проблеми, що є предметом дослідження в дисертаційній роботі.

Ступінь розробленості теми. Праця і відносини, що виникають у процесі праці - тема, яка займала дослідників з моменту зародження економічної думки, і яка залишається актуальною і сьогодні. При тому, що тема трудових відносин розроблялась багатьма вченими, вона залишається невичерпаною. Навіть коли на певному історичному відрізку виникала теорія, що найповніше та системне розглядала працю і соціальні відносини, які пов'язані з процесом праці, в неї знаходились нерозкриті аспекти й протиріччя. Крім того, оскільки трудові відносини терплять поступові зміни, в них виникають нові моменти, явища і тенденції, які потребують віддзеркалення в економічної теорії.

В теперішній час дослідження соціально-трудових відносин переважно здійснюється за двома напрямками - в контексті постіндустріальних тенденцій і в розрізі трансформації інверсійного типу. За першим напрямком тему соціально-трудових відносин розробляли: Антипіна О., Белл Д., Іноземцев В., Тоффлер О., Турроу Л., Фукуяма Ф. та ін. За другим - Абалкін Л., Бузгалін А., Гриценко А.А., Геєць В., Демьяненко В., Колот А., Львов Д.С., Радаев В.В., Українець С.

Однак, на наш погляд, недостатньо визначена і висвітлена тенденція соціалізації трудових відносин, не достатньо показано взаємозв'язок соціалізації і гуманізації, особливості прояву цих тенденцій в умовах транзиції, виявлено не всі протиріччя соціально-трудових відносин і не розглянуто особливості їх проявлення в умовах трансформації і в умовах переходу до постіндустріального суспільства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в рамках планової науково-дослідної теми кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна "Трансформаційна економіка: загальні тенденції й особливості прояву в Україні" (ДР № 0199U004422).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний політико-економічний аналіз системи соціально-трудових відносин, ринкової економіки, що формується, виявлення впливу на цю систему трансформаційної кризи й інституціональних змін у процесі становлення конкурентного середовища. Для досягнення цієї мети поставлено ряд задач:

виявити суть змін у системі трудових відносин під впливом науково-технічної революції і комплексу соціально-психологічних чинників;

проаналізувати протиріччя системи соціально-трудових відносин як джерело її розвитку;

розкрити зміст соціалізації і гуманізації як головних тенденцій розвитку соціально-трудових відносин;

показати взаємозв'язок соціалізації і конкурентноздатності економіки;

оцінити вплив конкурентного середовища на трудову діяльність;

виявити особливості становлення соціально-трудових відносин в економіці України;

провести аналіз проблем, протиріч і труднощів становлення соціального партнерства в українській економіці.

Об'єктом дисертаційного дослідження є трансформація економіки інверсійного типу, що здійснюється в даний час у постсоціалістичних країнах.

Предметом даного дослідження є система соціально-трудових відносин, її зміст, протиріччя, тенденції розвитку у конкурентному середовищі.

Методологія дослідження грунтується на загальнонаукових методах пізнання: індукції і дедукції, узагальненнях, аналізі і синтезі, абстрагуванні, системно-структурному підході до вивчення економічних явищ і процесів. Широко використовуються угрупування, створення схем взаємозв'язку економічних явищ, моделювання, математична інтерпретація економічних процесів.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Визначено соціально-трудові відносини як відносини між людьми, що складаються в процесі трудової діяльності з приводу виробництва і відтворення матеріальних і духовних благ і суспільних форм життєдіяльності людини (С. 17).

2. Сформульовано основне протиріччя соціально-трудових відносин як протиріччя між підсистемою, спрямованою на виробництво матеріальних благ і послуг, і підсистемою, спрямованою на розвиток і самореалізацію людини (С. 18).

3. Дано визначення постіндустріальних соціально-трудових відносин як цілісної соціально-економічної системи, у якій процес виробництва матеріальних і духовних благ стає одночасно процесом самореалізації і саморозвитку суб'єктів цих відносин (С.17).

4. Виділено аспекти соціально-трудових відносин: соціальний, економічний, психологічний, правовий та екологічний, показано їх специфіку і взаємовплив (С.24-30).

5. Обгрунтовано, що основне протиріччя соціально-трудових відносин при переході до постіндустріального суспільства проявляється як протиріччя між інформаційним привласненням, у якому зростають знання і розвиваються здібності людини, і інформаційною відчуженістю, що залишає людину в системі координат матеріального виробництва. Розкрито зміст поняття "інформаційне привласнення" - процесс володіння, користування і розпорядження інформацією, обумовлений рівнем матеріальних і духовних можливостей індивіда, тобто процес перетворення інформації у знання; і поняття "інформаційна відчуженість", яке означає процес панування інформації над людиною, обумовлений недостатнім рівнем матеріальних і духовних можливостей індивіда, що не дозволяє йому володіти, користуватися і розпоряджатися інформацією (С.53-55).

6. Розкрито зміст поняття "олюднення трудових відносин" через взаємозв'язок і поетапну реалізацію двох головних тенденцій - соціалізації і гуманізації як зовнішньої і внутрішньої сторін перетворень системи соціально-трудових відносин (С.18-22).

7. Обгрунтовано, що в сучасних умовах соціалізація і гуманізація трудових відносин стають необхідними умовами забезпечення конкурентноздатності за допомогою переваги соціально-гуманітарної мотивації і затвердження клімату рівноправного соціального партнерства на всіх рівнях суспільного виробництва (С.115, 119-122).

8. Доведено, що ефективні перетворення в сфері соціально-трудових відносин можливі лише при одночасному перетворенні всієї соціально-економічної системи. Запропоновано основні напрямки використання прогресивних засобів впливу на зростання продуктивності праці, підвищення ефективності виробництва, розвитку і закріплення мотивів сприяння підприємництву з метою подолання кризи соціально-трудових відносин:

зміна системи найму робочої сили, що заснована на гнучкому використанні форм зайнятості у відповідності зі схильностями, фаховою підготовкою і кваліфікацією найманих робітників;

посилення диференціації заробітної плати та інших форм трудових доходів у залежності від освітнього і кваліфікаційного рівня робітників;

зміна системи внутрифірмового управління, перехід від елітарно-адмінистративного до гнучкого "паритетного" управління;

зміна в характері використання робочого часу;

перехід від відносин панування-підкорення до системи відносин демократизації та партнерства (С. 137, 138, 141, 164 ).

9. Доведено, що соціальне партнерство, яке є пріоритетною формою відносин між працею і капіталом, виступає одночасно умовою і чинником розвитку трудових відносин у перехідній економіці (С. 165, 175, 178, 188, 189).

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані робітниками наукових установ і навчальних закладів для поглибленого дослідження змін у системі соціально-трудових відносин у конкурентному середовищі.

Результати дослідження. Запропоновані автором рекомендації можуть бути використані безпосередньо на виробництві, зокрема, при розробці планів росту конкурентоздатності; при підготовці навчальних програм розділів підручників, посібників, методичних розробок, а також спецкурсів для студентів вузів із метою поглиблення знань про зміни в системі соціально-трудових відносин у процесі ринкової трансформації економіки.

Апробація результатів дослідження.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені автором у 10 публікаціях, у тому числі в 7 статтях у спеціальних наукових виданнях і 3 тезах, загальним обсягом 3,2 д.а.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загального висновку, списку використаних джерел з найменувань і додатків. Містить таблиць, малюнків. Робота викладена на 180 сторінках друкованого тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ роботи - "Зміст та протиріччя соціально-трудових відносин в сучасному суспільстві" - присвячено розгляду теоретичних основ аналізу соціально-трудових відносин. Трудові відносини є соціальними оскільки праця завжди соціальна. Вона є умовою, змістом та наслідком суспільного розвитку.

Незалежно від мети трудової діяльності, праця завжди впливає на людину: формує в ній ті чи інші риси, психологічні якості, сприяє її розвитку чи навпаки веде до відчуження людини не тільки від наслідків трудової діяльності, але ж й від самої діяльності. Соціально-трудові відносини - це зріз соціальних відносин у сфері трудової діяльності, яка є об'єктивно незалежною від усвідомлення суб'єктами цих відносин її соціального значення, та діяльності пов'язаної з трудовою.

Соціально-трудові відносини умовно можна поділити на дві підсистеми:

спрямовану на виробництво матеріальних благ;

спрямовану на розвиток, самореалізацію та самостворення людини.

Довгий час розвиток соціально-трудових відносин був підпорядкований виробництву матеріальних благ, а людині в процесі виробництва відводилася переважно лише роль виробничого фактору. Протягом всього розвитку соціально-трудових відносин існувало і діалектичне протиріччя між двома підсистемами, яке стало наочним лише за сучасних умов при розвинутому стані соціально-трудових відносин.

Шляхами розв'язання процесуючого протиріччя між двома підсистемами соціально-трудових відносин виступають дві взаємопов'язані тенденції - гуманізація та соціалізація, де соціалізація виступає зовнішньою, а гуманізація - внутрішньою стороною перетворення соціально-трудових відносин.

Соціалізація соціально-трудових відносин - це процес засвоєння в трудових відносинах їх суб'єктами певної системи норм, знань, придбання матеріальних та духовних благ, що сприяють їх функціонуванню в якості повноправних членів суспільства.

Гуманізація соціально-трудових відносин - це процес спрямованості цих відносин на людину - її особистість, волю, здібності і бажання, всебічний розвиток і визнання людини найвищою цінністю і метою соціально-економічного розвитку. В роботі обгрунтовано, що кожен етап соціалізації дає можливість розвитку новому етапу гуманізації.

При переході до постіндустріального суспільства головне протиріччя між двома підсистемами соціально-трудових відносин проявляється як протиріччя між інформаційним привласненням одних, що дозволяє індивіду отримувати знання та розвивати свої здібності, та інформаційним відчуженням інших, яке залишає людину підпорядкованою матеріальному виробництву.

Процес панування матеріального виробництва над людиною, обумовлений інформаційним відчуженням останньої, залишає нерозв'язаними протиріччя індустріального суспільства між працею й капіталом, суспільною формою виробництва і приватною формою привласнення, унікальністю кожної особистості та нав'язаною їй суспільством уніфікацією праці.

Для робітників, що здійснюють процес інформаційного привласнення, соціалізація та гуманізація соціально-трудових відносин є шляхами розв'язання цих протиріч.

Основне протиріччя соціально-трудових відносин, яке при переході до постіндустріального суспільства проявляється як протиріччя між інформаційним привласненням одних та інформаційним відчуженням інших, стає основою нової стратифікації суспільства.

Одним з першочергових завдань для України повинно стати припинення руйнування інтелектуального, творчого потенціалу населення, бо без вирішення цієї проблеми неможливо формування постіндустріальних основ суспільства.

У другому розділі - "Основні тенденції соціально-трудових відносин" розглянуто залежність розвитку соціально-трудових відносин від конкурентного середовища. Досліджено основні тенденції розвитку соціально-трудових відносин та їх прояв при переході до постіндустріального суспільства.

Кожен тип конкурентного середовища може по-різному впливати на трудову діяльність, стимулювати її розвиток, чи навпаки, викликати певні деформації трудової поведінки, зменшувати ефективність праці.

Для аналізу впливу конкурентного середовища на трудову діяльність можна умовно представити чотири ситуації залежно від комбінації досконалої та недосконалої конкуренції на ринку благ та на ринку праці. Кожна ситуація впливає перш за все на такі аспекти трудової діяльності, як зайнятість та заробітна плата, а також ефективність праці.

У сучасному розвиненому суспільстві виникла найбільш гуманізована форма конкурентного середовища, де високий рівень конкуренції поєднується з високим рівнем соціального захисту.

При формуванні нового технологічного укладу конкурентоспроможність не тільки не суперечить соціалізації, а й соціалізація стає необхідною умовою конкурентоспроможності.

Формування нового технологічного укладу, що почалось у високорозвинутих країнах приблизно з початку дев'яностих років, вплинуло на зміни умов конкурентоспроможності. Оскільки в сучасних умовах соціалізація та гуманізація є необхідними складовими забезпечення соціально-гуманітарної мотивації та затвердження клімату соціального партнерства на всіх рівнях суспільного виробництва, новий технологічний уклад потребує все більшої кількості високоінтелектуальних робітників, здатних до креативної діяльності, дозволяє індівідуалізувати трудовий графік та функції робітника, дає змогу здійснювати в процесі виробництва всебічний розвиток.

Коли з новим технологічним укладом інтелектуальний капітал виходить на провідні позиції, інформація та знання стають основними умовами, засобами і продуктами виробництва.

Інформаційний виробник стає все більш незалежним, оскільки здійснюється його зрощення з засобами виробництва, а це робить його реальним рівноправним та рівноцінним партнером інших незалежних учасників "інформаційного виробництва".

Інформація як базовий продукт інтелектуальної діяльності, на відміну від матеріальних благ, більш доступна та демократична, оскільки може бути привласнена одночасно великою кількістю людей. Важливо також, що в умовах розвинутого конкурентного середовища, яке опирається на науково-технічний прогрес, постійно скорочується часовий відрізок між теоретичним відкриттям та його практичним використанням, виробництво матеріальних благ стає менш витратним, блага стають більш доступні, що веде до підвищення рівня та якості життя. А якщо урахувати, що, згідно Ф. Енгельсу, "наука рухається уперед зі швидкістю, пропорційній масі знань, успадкованих від попередніх поколінь", то зараз прискорюється експансія творчості і знань. Гуманізація праці через гуманізацію продуктивних сил, соціальну орієнтацію організацій та зростання творчого змісту трудової діяльності веде до підвищення якості життя, яка залежить як від об'єктивних, так і від суб'єктивних критерієв.

Гуманізація як ведуча тенденція розвитку соціально-трудових відносин і висока якість життя можливі лише при розвинутому стані соціально-трудових відносин, тому якість життя та гуманізація можуть виступати головними взаємопов'язаними критеріями розвитку соціально-трудових відносин.

У третьому розділі "Особливості розвитку соціально-трудових відносин в економіці України, яка трансформується" аналізується розвиток соціально-трудових відносин в умовах трансформаційної кризи України.

Транзиційні процеси в поєднанні з постдезінтеграційним шоком та фазою депресії стають об'єктивними перешкодами на шляху реформування соціально-трудових відносин.

Руйнування інтелектуального та творчого потенціалу населення шляхом внутрішньої та зовнішньої втечі мозків, де під зовнішньою розуміється еміграція фахівців, а під внутрішньою - невикористання їх творчих та інтелектуальних можливостей для соціально-економічного розвитку суспільства.

Несформованість престижу знань в суспільній свідомості в поєднанні з відсутністю прямої залежності трудових доходів від освітнього та кваліфікаційного рівня робітників посилює їх інформаційне відчуження і підриває постіндустріальні основи суспільства.

Низька продуктивність, обумовлена наряду з іншими причинами, як несформованістю ефективного власника, так і кризою трудової мотивації та руйнуванням механізмів соціального захисту населення в умовах транзиції, стримує розв'язання протиріччя між вартістю та ціною робочої сили.

Низька ж оплата праці в поєднанні з низькими бар'єрами для іноземних товаровиробників скорочує попит на внутрішньому ринку і робить неконкурентоспроможною вітчизняну продукцію, що веде до зменшення виробництва, зростання безробіття та зниження заробітної плати. Тобто існує порочна замкнена система, подолати яку можливо лише одночасним впливом на всі її елементи.

Пріоритетною формою соціально-трудових відносин за умов трансформаційної кризи повинно стати соціальне партнерство. Соціальне партнерство, стосовно соціально-трудових відносин треба, на наш погляд, одночасно розглядати і як стадію розвитку та тип соціально-трудових відносин, і як засіб їх регулювання та розвитку. Ступінь розвитку інституту соціального партнерства та ступінь його впливу на трудові процеси багато в чому обумовлені розвитком соціально-трудових відносин, але ж і соціальне партнерство, в свою чергу, є в сучасному суспільстві і умовою і чинником розвитку соціального-трудових відносин.

Соціальне партнерство ми розуміємо набагато ширше ніж його окрема форма трипартизм. В цьому питанні ми поділяємо точку зору авторів монографії “Соціальне партнерство - реальний шлях до відкритого суспільства”: “Соціальне партнерство - це як довго, так і короткотривалі акції, що здійснюються рівноправними суб'єктами за добровільною згодою на принципах довіри з метою розв'язання актуальних проблем соціально-економічного розвитку. Соціальне партнерство є реальною альтернативою командно-адміністративним методам управління, бо його відносини побудовані не в площині “панування - підкорення”, а характеризуються рівноправністю особистостей, реальні дії яких засновані на моральності та соціальної відповідальності та зводяться до самореалізації. Соціальне партнерство - це новий для транзитивного суспільства інститут, який виступає одним із реальних механізмів створення і функціонування відкритого, громадянського суспільства, де не наказ, а служіння - управління в рамках установлених суспільством правил гри є засобом розвитку і збагачення різноманітних та самоцінних форм і елементів, через що саме і досягається прогрес людської цивілізації”. Саме, в рамках функціонування соціального партнерства повинні використовуватись прогресивні засоби впливу на зростання продуктивності та ефективності праці, підвищення ефективності виробництва та закріплення мотивів сприяння підприємництву з метою подолання кризи соціально-трудових відносин за такими напрямками:

- зміна системи найму робочої сили на засновану на гнучкому використанні форм зайнятості відповідно зі здібностями, професійною підготовкою та кваліфікацією найманих працівників;

- зростання престижу знань, посилення диференціації заробітної плати та інших форм трудового доходу, в залежності від освітнього та кваліфікаційного рівня робітників;

- зміна системи внутрішнього управління фірми, перехід від елітарно-адміністративного правління до гнучкого "паритетного";

- зміни використання робочого часу;

- зміна системи внутрішньої ієрархії, перехід від відносин панування-підпорядкування до системи відносин демократизації та партнерства.

конкурентний партнерство трудовий соціалізація

ПІДСУМКИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дисертація є завершеною науковою роботою, в якій розглянуто соціально-трудові відносини в конкурентному середовищі, визначено залежність їх розвитку від типа цього середовища, протиріччя соціально-трудових відносин, та тенденції розвитку в умовах переходу до індустріального суспільства, та в зв'язку з трансформацією інверсійного типу. До найбільш важливих наукових результатів дослідження треба вінести.

Соціально-трудові відносини повинні розглядатись як базові системостворюючи відносини соціально-економічної системи, бо вони складаються між людьми в процесі виробництва ті відтворювання матеріальних та духовних благ, який є одночасно процесом виробництва та відтворювання суспільних форм людської життєдіяльності.

Весь час існування соціально-трудових відносин існує і діалектичне протиріччя між двома підсистемами цих відносин. Перша підсистема спрямована на виробництво матеріальних благ і розвиток людини в ній є підпорядкованим цьому процесу, в другій підсистемі саморозвиток людини є метою, а виробництво економічних благ підпорядковується її самостворенню і самореалізації.

Суттєве значення в розвитку соціально-трудових відносин відіграє конкурентне середовище, в якому існують ці відносини. Найбільш зручного, на нашу думку, для аналізу впливу типу конкурентоного середовища на трудову діяльність є їх систематизація по сполученню досконалої та недосконалої конкуренції на ринку праці та на ринку благ. Найбільш важливі аспекти трудової діяльності на які впливає конкурентне середовище - це: рівень та структура зайнятості, оплата праці, трудова поведінка, ефективність праці.

Однією з східних категорій конкуренції є конкурентноспроможність, яка має аналізуватись на мікро-, мезо- та макрорівнях. Соціально-трудові відносини в суспільстві мають розглядатися перш за все у зв'язку з національною конкурентноспроможністю економіки, тому що остання є одним з важливішиз крітерієв ровитку цих відносин.

Соціалізація та гуманізація в постіндустріальної трансформації ровинутих суспільств стають найваливішими факторами та умовами конкурентноспроможності як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому. Всесвітня глобалізація поділяє країни на постачальників високотехнологічної продукції споживачів сировини і країни-постачальників сировини - споживачів високотехнологічної продукції. Тількі країни, в яких тенденції соціалізації та гуманізації трудових відносин набули широкого розповсьюження можуть бути віднесени до першого типу. А лише країни першого типу в умовах глобалізації можуть бути дійсно конкурентноспроможними. Тому так необхідно для України розвивати соціально-трудові відносини особливо в постіндустріальних сферах.

Важливими крітеріями розвитку соціально-трудових відносин є гуманізація - як процес підпорядкування зарактеру, моментів та наслідків трудової діяльності людини, її особистості; та якість життя для визначення якої об'єктивні крітерії - рівень споживання, рівень соціальних гарантій та інше використовуються в поєднанні з суб'єктивними (особисте сприйняття свого життя, задоволеність усіма його аспектами, відчуття перспектив та інше). Лише при розвинутих соціально-трудових відносинах існує висока якість життя населення і розповсюджена гуманізація праці.

Криза соціально-трудових відносин в Україні, яка обумовлена трансформацією інверсійного типа, а також із неспроможністю держави до застосування системних цілєспрямованих та послідовних заходів до подолання соціально-економічної кризи, при подальшому поглибленні може беззворотньо зруйнувати трудові відносини, тому що вже й зараз велика частка населення не може відтворювати свій трудовий потенціал.

Необхідність подолання кризи соціально-трудових відносин, які є базовими в суспільстві, очевидна. Найефективнішим засобом для цього є соціальне партнерство, яке на цієї стадії розвитку трудових відноссин в Україні може виступати лише інструментом їх регулювання та розвитку.

Для затвердження соціального партнерства як зрілої стадії розвитку соціально-трудових відносин, в Україні ще не існує класичних умов, лише на окремих підприємствах та в окремих організаціях насамперед постіндустріальних галузей соціальне партнерство може існувати як тип трудових відносин, але ж соціальне партнерство є складним соціально-економічним феноменом, який саморозвивається, і виникнення соціального партнерства в Україні, навіть лише як інструмента стабілізації та розвитку трудових відносин робить можливим подолання системної трансформаційної кризи.

СПИСОК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКУВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Основні результати дисертації були опубліковані у 7 статтях в наукових фахових виданнях загальним обсягом 3 д.а.:

1. Довбня В.В. О содержании и важнейших чертах переходной экономики Ринкова трансформація економіки. Збірник наукових праць Харківського інституту бізнесу та менеджменту. Вип. 2. - Х.: Основа, 1997. - С. 25-35.

2. Довбня В.В. Творчество как ведущая тенденция социально-трудовой деятельности // Ринкова трансформація економіки. Збірник наукових праць ХІБМ. Випуск 3.- Харків: Основа, 1998. - С.50-58.

3. Довбня В.В. Основные тенденции профессионального развития работника в современных условиях // Вісник Харківського державного університету. - № 415. - Харків, 1999. - С.49-53.

4. Довбня В.В. Гуманизация как тенденция социально-трудовых отношений // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Економічна серія. - № 457. - Харків, 1999. - С.13-20.

5. Довбня В.В. Информационная составляющая в конкурентных преимуществах Украины // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. - № 459. - 1999. - С.69-75.

6. Довбня В.В. Проблемы и противоречия социально-трудовых отношений в переходной экономике Украины // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Економічна серія. - № 468. - 2000. - С.152-157.

7. Довбня В.В. Тенденції та протиріччя соціально-трудових відносин // Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць академії муніціпального управління Міністерства освіти і науки України. - № 4. - Київ, 2000.

Крім того, додатково опубліковано 3 роботи:

1. Довбня В.В. Образование и профессиональная подготовка как элементы экономической безопасности // Економічна безпека: проблеми і стратегія забезпечення в Україні. - Харків: Харківського інституту бізнесу та менеджменту, 1998. - С.95-98.

2. Довбня В.В. Социально-трудовые отношения и тенденции их развития Проблеми реформування економіки України в умовах транзиції. Міжнародна науково-практична конференція, 21-22 травня 1998 р. - Харків: Харківський інститут бізнесу та менеджменту, 1998. - С. 225-229.

3. Довбня В.В. Партнерство как ведущий соцально-экономический приоритет в развитии социально-трудовых отношений // Соціальні приоритети в транзитивній економіці. Збірник наукових праць. - Харків: Харківський інститут бізнесу та менеджменту, 1999. - С.114-118.

АНОТАЦІЯ

Довбня Владислава Володимирівна. Соціально-трудові відносини у конкурентному середовищі: зміст, протиріччя, тенденції розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. - Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків, 2000.

У роботі поданий варіант комплексного дослідження соціально-трудових відносин при переході до постіндустріального суспільства й в умовах ринкової трансформації економіки. Виявлено вплив конкурентного середовища на розвиток соціально-трудових відносин.

Система соціально-трудових відносин умовно розділена на дві підсистеми: підсистему, спрямовану на виробництво матеріальних благ і послуг, і підсистему, спрямовану на самореалізування і самостворення людини.

Шляхами вирішення протиріччя, що процесує, між ними виступають дві взаємопов'язані тенденції - соціалізація і гуманізація, де соціалізація виступає зовнішньої, а гуманізація - внутрішньою гранню перетворень соціально-трудових відносин.

У дисертації розглянуті протиріччя і тенденції розвитку соціально-трудових відносин в Україні, показані напрямки їх реформування. Обгрунтовано необхідність розгляду соціального партнерства в системі соціально-трудових відносин одночасно як типу, стадії розвитку соціально-трудових відносин, а також механізму їх регулювання і розвитку.

Ключові слова: соціально-трудові відносини, соціалізація, гуманізація, творчість, інформаційне присвоєння.

АННОТАЦИЯ

Довбня В.В. Социально-трудовые отношения в конкуренсной среде: содержание, противоречия, тенденции развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина, Харьков, 2000.

В работе представлен вариант комплексного исследования социально-трудовых отношений при переходе к постиндустриальному обществу и в условиях рыночной трансформации экономики. Выявлено влияние конкурентной среды на развитие социально-трудовых отношений.

Система социально-трудовых отношений условно разделена на две подсистемы: подсистему, направленную на производство материальных благ и услуг, и подсистему, направленную на самореализацию и самосозидание человека.

Путями разрешения процессирующего противоречия между ними выступают две взаимосвязанные тенденции - социализация и гуманизация, где социализация выступает внешней, а гуманизация - внутренней стороной преобразований социально-трудовых отношений.

В диссертации рассмотрены противоречия и тенденции развития социально-трудовых отношений в Украине, показаны направления их реформирования. Обоснована необходимость рассмотрения социального партнерства в системе социально-трудовых отношений одновременно как типа, стадии развития социально-трудовых отношений, а также механизма их регулирования и развития.

Ключевые слова: социально-трудовые отношения, социализация, гуманизация, творчество, информационное присвоение.

ANNOTATION

Dovbnya Vladislava Vladimirovna. Social-labour relations in competitive surrounding: content, contradiction, tendencies of development. - Manuscript.

Thesis for Ph.D. in economics in speciality 08.01.01 - economic theory. - Kharkov National University named after Karazin V.N., Kharkov, 2000.

A variant of a complex investigation of social-labour relations in a period of transition to a postindustrial society and in the conditions of market economy transformation is given in the scientific paper. The influence of a competitive surrounding on the development of social-labour relations is revealed in the thesis.

The system of social-labour relations is conventionally divided into two sub-systems: one subsystem is directed onto the production of material goods and services, the other is directed onto the self-realization and self-creation of a human being.

The ways of settlement of a processing contradiction between them are two connected tendencies, i. e. socialization and humanization. The first is an external side and the second is an internal sides of social-labour relations development.

The contradictions and tendencies of social-labour relations development in Ukraine are investigated in this scientific paper, and the ways of their reforms are shown.

The necessity of social partnership consideration in the system of social-labour relation as a stage of social-labour relations development and a mechanism of their regulation development is grounded in the thesis.

Key words: social-labor relations, socialization, humanization, creativity, information acquisition.

Размещено на Allbest.ur

...