Ринковий механізм відтворення виробничих фондів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РИНКОВИЙ МЕХАНІЗМ ВІДТВОРЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

Цибулько Тетяна Леонтіївна

Спеціальність 08.01.01 - Економічна теорія

Донецьк - 2000

Анотація

Цибулько Т.Л. Ринковий механізм відтворення виробничих фондів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - Економічна теорія. - Донецький державний університет, Донецьк, 2000.

Дисертацію присвячено проблемам формування ринкового механізму відтворення основних виробничих фондів. Теоретично обгрунтовано економічний зміст процесу капіталізації основних виробничих фондів, досліджено умови і чинники, що впливають на цей процес в Україні. На матеріалах Донецької області розкрито регіональні особливості і проблеми здійснення відтворювальних процесів основних виробничих фондів. Систематизовано чинники і виявлено організаційно-технічні особливості перетворення основних виробничих фондів у капітал. Розкрито й обгрунтовано основні напрямки підвищення ефективності відтворення і функціонування основних виробничих фондів, ринкові критерії їхньої оцінки. Запропоновано методологічні підходи до підвищення ефективності функціонування основних виробничих фондів у процесі їх капіталізації.

Ключові слова: капіталізація, основні виробничі фонди, основний капітал, відтворення, амортизація, ефективність, критерії, показники.

Summary

Tsybulko T.L. Market mechanism for the basic assets formation. Manuscript.

The thesis for a candidate's degree by specialty 08.01.01 - Economic theory. Donetsk State University. Donetsk, 2000.

The thesis is devoted to the problems of creating the market mechanism for the basic assets formation. The economic essence of the basic production assets capitalization is theoretically substantiated; factors and conditions effecting this process in Ukraine are investigated. Regional special features and problems of the basic assets formation are shown on the basis of Donetsk region. The factors are systematized and organization - and - technical peculiarities of the basic assets conversion to capital are shown. Some main lines for the efficiency improving the basic production assets formation and functioning are proposed and substantiated as well as market criteria for their estimation. Methodological approaches to the efficiency improvement of the production assets functioning in the process of their capitalization are proposed.

Key words: capitalization, basic production assets, fixed capital, formation, depreciation, efficiency, criteria, indices.

Аннотация

Цыбулько Т.Л. Рыночный механизм воспроизводства производственных фондов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - Экономическая теория. - Донецкий государственный университет, Донецк, 2000.

В диссертации исследован процесс превращения основных производственных фондов в капитал и его особенности в условиях рыночной трансформации экономики Украины. Смысл этих преобразований раскрывается понятием “капитализация” и рассматривается как объективная составная часть системных рыночных преобразований. Такой подход обосновывается сложившимися диспропорциями в темпах и глубине реформирования различных секторов экономики, и необходимостью формирования механизма эффективного использования основных производственных фондов, их реструктуризации и модернизации, заинтересованного освоения результатов научно-технического прогресса. Поскольку в условиях инновационного этапа экономического роста возрастает значение качественного состава средств производства, для обоснования направлений их эффективной реструктуризации осуществлена классификация вещественных факторов производства по двум значимым признакам: технологическому предназначению и экономической форме включения в производственные и воспроизводственные процессы. Воспроизводство основных средств производства как капитала и их инновационное обновление предстают основными факторами обеспечения конкурентоспособности предприятия в условиях свободного рынка.

Проведен общеэкономический и региональный анализ основных производственных фондов как структурной составляющей производительных сил общества и с позиций их участия в макроэкономических процессах. Полученный результат - вывод о том, что основные средства производства являются одновременно объектом технологии и общей экономической теории, - обусловил соответствующую логику исследования экономических форм и качественных особенностей их превращения в капитал. Раскрыто влияние внешней среды на процесс капитализации основных производственных фондов, необходимость и возможность его преобразования из сдерживающего в стимулирующий.

Доказано, что основным фактором капитализации средств производства являются изменения в отношениях собственности, влекущие за собой соответствующие преобразования их социально-экономического содержания и формы функционирования. Напротив сдерживающим фактором продолжает оставаться затяжной кризис, охвативший производство, финансовую сферу и денежное обращение. Под его воздействием структурные диспропорции средств производства, унаследованные из прошлого, не только не были преодолены, но и усугубились, что вызвало удорожание выпускаемой продукции и снижение их конкурентоспособности. В рыночной экономике, где факторы производства выступают в форме капитала, в таком случае незамедлительно последовало бы снижение ценности (рыночной оценки) соответствующих средств производства и, соответственно, возрастание возможности их приобретения другим, более эффективным собственником, т.е. таким, который способен их реструктурировать в соответствии с требованиями рынка.

Таким образом, процесс капитализации основных производственных фондов рассматривается как важнейшее условие и отражение рыночного преобразования отношений собственности и формирование мотивационного механизма обновления техники и технологии. В работе аргументирована необходимость дальнейшего совершенствования амортизационной политики с целью активизации инвестиционной деятельности предприятий и отражения в амортизации реальной стоимости основного капитала, его физического и морального износа. Доказывается, что формирование научно-технологической модели экономического роста на микро - и макроуровне можно ожидать только на основе реализации мотивационных механизмов предпринимательства в области использования средств производства.

Проведенная в работе систематизация факторов превращения основных производственных фондов в капитал, исследование организационно-технических особенностей воспроизводства в условиях капитализации позволили выявить межрегиональные диспропорции в структуре их размещения. На примере Донецкой области показано, что в промышленно насыщенных регионах идет интенсивный процесс старения основных производственных фондов, который является одной из причин низкой эффективности использования ресурсов.

Раскрыты основные направления повышения эффективности функционирования основных производственных фондов в процессе их воспроизводства и капитализации, как главной предпосылки роста национального производства. В процессе рыночной трансформации происходят качественные изменения в самом понятии “эффективность экономики”. Из оцениваемой по нерыночным показателям выполнения плана центрально управляемого производства она превращается в рыночную результативность работы предприятий и факторов производства.

Обоснованы рыночные критерии оценки эффективности использования и воспроизводства основных производственных фондов. Взаимосвязь критериев описывается системой факторов эффективности: макро-, микроэкономических и социальных. В диссертационной работе предложен обобщающий критерий, характеризующий эффективность функционирования и воспроизводство основных производственных фондов в условиях их превращения в капитал.

Ключевые слова: капитализация, основные производственные фонды, основной капитал, воспроизводство, амортизация, эффективность, критерии, показатели.

економічний капіталізація ринковий

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ринкова трансформація економіки України висуває в числі першочергових задач підвищення ефективності національного виробництва. Приватизація не призвела до очікуваного істотного зростання ефективності виробництва як на мікро-, так і на макрорівнях. Положення ускладнюється тим, що, з одного боку, необхідність технологічної модернізації матеріальної бази національного виробництва поєднано з задачами подолання фінансової кризи і труднощів перехідного періоду, з іншого - промислові підприємства, незважаючи на індексацію основних фондів та інші формальні спроби встановлення їхньої ринкової ціни, не мають коштів для здійснення навіть простого відтворення. Проблема в тому, щоб знайти форми і засоби введення основних виробничих фондів у систему ринкових відносин.

У економічній літературі знайшли відображеня дослідження сутності, економічних форм, особливостей відтворення засобів виробництва, можливості і межі використання закордонного досвіду їхнього ринкового функціонування. Це роботи Д. Богіні, Д. Волинського, В. Геєця, Г. Губерної, С. Дорогунцова, М. Іванова, Є. Крихтіна, В. Ланового, І. Лукінова, П. Орлова, А. Покритана, М. Хохлова, М. Чумаченка і багатьох інших вчених.

Проте, зміна зовнішніх і внутрішніх умов господарювання внаслідок дії в перехідній економіці ряду об'єктивних і суб'єктивних чинників обумовлює необхідність подальшого дослідження особливостей перетворення основних виробничих фондів у капітал і розробки тих напрямків, за якими можливо підвищення ефективності їхнього функціонування.

Зв'язок роботи з науковими планами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів наукових досліджень Донецької державної академії управління і проводилося в рамках загальної теми дослідження кафедри загального та адміністративного менеджменту “Механізм ринкового управління економікою”, номер 99.02.01.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретична розробка концепції ринкового механізму зміни економічних форм чинників виробництва і формування методологічних підходів до забезпечення єдності їхнього матеріального змісту і суспільно-економічної форми.

Досягнення мети вимагає вирішення таких логічно взаємопов'язаних задач:

дослідити взаємозв'язок сучасного стану основних виробничих фондів, передумов і умов їхньої трансформації в основний капітал і визначити відповідність економічної форми засобів виробництва цілям ринкового реформування системи виробничих відносин;

систематизувати макро-, мезо- і мікроекономічні умови і чинники прискорення формування мотиваційних механізмів розвитку підприємництва і процесів техніко-технологічного відновлення виробництва;

виявити можливі джерела інноваційних ресурсів у якісному складі основного капіталу і технологіях;

обгрунтувати необхідність капіталізації основних виробничих фондів як форми їхньої ринкової трансформації;

розробити методологічні підходи до обгрунтованої оцінки вартості основного капіталу і визначення ефективності ринкового механізму його відтворення.

Предмет і об'єкт аналізу. Предметом дослідження є сукупність суспільно-економічних відносин із приводу відтворення основних виробничих фондів у трансформаційній економіці України. Об'єктом дослідження є зміна економічних форм матеріальних чинників виробництва в процесі ринкового реформування економіки.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертації є фундаментальні положення загальної економічної теорії, вітчизняні і закордонні дослідження вчених-економістів з питань сутності економічних форм засобів виробництва, особливостей функціонування і капіталізації основних виробничих фондів в умовах ринкового реформування, закони України, укази Президента, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали.

Методологічні і теоретичні дослідження ринкового механізму відтворення основних виробничих фондів базуються на принципах діалектики як загальної методології пізнання. Для вирішення поставлених у дисертації завдань використано засоби логічного узагальнення, системний і комплексний підходи, економіко-статистичний і порівняльний аналіз, що забезпечило надійність і вірогідність отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

доведено, що принцип єдності матеріального змісту і суспільно-економічної форми є базовим для визначення реальних можливостей і напрямків удосконалення технічної бази виробництва;

обгрунтовано авторське тлумачення перетворення засобів виробництва в умовах ринкової трансформації з форми основних фондів в економічну форму капіталу як адекватну ринковому змісту їхнього обороту і відповідного інноваційного етапу науково-технічного розвитку;

розкрито роль промислово-фінансових груп у вирішенні протиріччя між станом матеріальних чинників виробництва і вимогами формування науково-технічної моделі економічного зростання в умовах пріоритетів ринкових запитів до виробництва;

запропоновано методологічні підходи до оцінки роботи підприємства. Практичним критерієм, що відображає ефективність функціонування основних виробничих фондів, запропоновано відношення одержаного прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів;

розроблено методологічні підходи до визначення ефективних умов функціонування чинників виробництва, виходячи з умов їхнього придбання і характеру використання, вибору варіантів їхньої оптимальної структури. Як варіант об'єктивної оцінки вартості основного капіталу на мікрорівні обгрунтовано визначення його відновної вартості, обчислення швидкості і термінів обороту, виходячи із середньовагового розміру обороту (зносу) його окремих частин. Перехідним запропоновано підхід до ринкової оцінки основних виробничих фондів на основі їхньої індексації, скоригованої на знос з урахуванням динаміки цін на виготовлені з їх використанням товари.

Практична цінність одержаних результатів. Розроблені в дисертації методологічні підходи до підвищення ефективності функціонування основних виробничих фондів у процесі їхньої капіталізації дозволяють включити їх у єдиний зацікавлений процес ринкової конкуренції, спонукаючи виробництво на макро- і мікрорівнях до науково-технічного прогресу та економії ресурсів. Ряд практичних пропозицій і рекомендацій по удосконаленню ринкового механізму відтворення основних виробничих фондів було використано управлінням економічного аналізу Міністерства економіки України, головним управлінням економіки Донецької обласної державної адміністрації, а також на підприємствах АТ “Донецький завод “Продмаш” та ВАТ “Скляний завод ім. Артема”.

Особистий внесок здобувача. Конкретна особиста участь автора полягає у висуванні ідеї капіталізації основних виробничих фондів як форми їхньої ринкової трансформації, у розробці методологічних підходів і рекомендацій щодо практики здійснення цього процесу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи, висновки і пропозиції доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” у Національній гірничій академії України, Дніпропетровськ, травень, 1999; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми інвестиційної підтримки вітчизняного виробника” у Технологічному університеті Поділля, Хмельницький, вересень, 1999; регіональній науково-практичній конференції “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року” (Донецька область-2010), Донецьк, вересень, 1999; на щорічних наукових конференціях в Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України.

Результати досліджень знайшли застосування в практичній викладацькій роботі при читанні у Донецькій державній академії управління дисциплін "Економічна теорія і практика господарювання", "Макроекономіка", "Мікроекономіка".

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 5,0 др. арк., з них 4,1 др. арк. належать автору.

2. Основні положення дисертаційної роботи

У вступі розкрито сутність і стан наукової проблеми, її значення; обгрунтовано актуальність та необхідність проведення дослідження; сформульовані мета і задачі дослідження, наукова новизна результатів, практичне значення теоретичних висновків, пропозицій і рекомендацій.

У першому розділі “Умови перетворення основних виробничих фондів у капітал” визначено сутність і якісні особливості економічних форм матеріальних чинників виробництва в зв'язку з задачами економічного перетворення основних виробничих фондів на мікрорівні і зміною характеру їхнього функціонування на макрорівні. Зміст цих перетворень розкривається поняттям “капіталізація”, що містить в собі перетворення основних виробничих фондів як соціалістичної форми засобів виробництва у капітал як їх ринкову економічну форму, відображення необхідності і можливості їхнього ефективного використання, яке визначається за критерієм конкурентоспроможності товарів, що виробляються з їх використанням.

Дослідження здійснювалося на основі аналізу історичної логіки взаємодії і взаємозв'язку макро- і мікрорівнів перетворення економічних форм і технологічного способу виробництва (рис. 1).

Таблиця 1. Взаємозумовленість макро-, мікроекономічних і технологічних аспектів дослідження засобів виробництва

Одним із важливих напрямків дослідження стала класифікація матеріальних чинників виробництва, яка здійснена по двох основних ознаках: технологічному призначенню у виробничому процесі і тій суспільній (економічній) формі, у якій вони включаються у виробничі і відтворювальні процеси. В умовах інноваційного етапу науково-технологічного розвитку зростає значення якісного складу засобів виробництва, їх постійного удосконалення, активізується роль умов праці. При домінуванні ринкової форми їхнього обороту вони за необхідністю перетворюються з форми основних виробничих фондів у форму капіталу. Тому основні виробничі фонди є одночасно об'єктом технології, мікроекономіки і загальної економічної теорії. Кожний з цих аспектів розкриває визначені сторони і властивості даної категорії. Але загальну характеристику і методологічну основу для конкретно-економічних і організаційно-технічних напрямків їхнього вивчення може дати тільки загальна економічна теорія.

Однією з основних умов забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах ринку є відтворення та інноваційне відновлення основного капіталу. Найважливіше джерело відтворення - прибуток, а його масштаби в значній мірі визначаються амортизаційною політикою країни.

В умовах реформування економіки України зниження частки амортизаційних відрахувань у собівартості продукції означає підрив можливостей забезпечення навіть простого відтворення. У 1990 р. частка амортизаційних відрахувань у структурі витрат на виробництво продукції складала 10,9%, у 1995 р. - 1,4%, у 1996 р. - 3,4%, у 1997 р. - 7%, у 1998 р. -6,7%. Нормативні і реальні терміни служби основних виробничих фондів залишаються значно більшими, ніж у країнах із розвинутою економікою. Це при тому, що амортизаційна політика лежить у руслі задач ринкової реструктуризації всього національного виробництва і його основних виробничих фондів.

У трансформаційній економіці процеси техніко-технологічного відновлення виробництва ускладнено незавершеністю зміни перетвореної форми засобів виробництва, що поступово приймають суспільно-економічну форму основного капіталу. Це відбивається на формуванні мотиваційних механізмів розвитку підприємництва. Розвиток коопераційних зв'язків і підвищення їх на новий, більш високий рівень розвитку створює умови щодо формування промислово-фінансових груп, у яких складаються мотиваційні механізми виробничого інвестування, упровадження передових технологій, деякою мірою покликані розв'язати суперечності між станом матеріальних чинників виробництва і вимогами формування науково-технічної моделі економічного зростання.

Загальний висновок полягає в тому, що зміни перетворених публічних форм засобів виробництва пов'язано із змінами форм власності.

Обов'язковою умовою успішної роботи підприємства є якісна та економічна відповідність матеріальних особистим чинникам виробництва. В економіці України штучне заниження вартості робочої сили поряд з низьким рівнем соціальних витрат перетворилося в одну з головних причин, стримуючих прискорення економічних процесів. Конкурентоспроможність багатьох підприємств реалізується не за рахунок інноваційного відновлення виробництва, а внаслідок штучного стримування розмірів зарплати, її невиплат. У процесі суспільного відтворення таке положення, підриваючи основи платоспроможного попиту населення та істотно звужуючи його структуру, негативно позначається на можливостях поновлення і, тим більше, розвитку національного виробництва.

Одним з практичних критеріїв оцінки роботи підприємства, що відображає ефективність використання основних виробничих фондів, запропоновано відношення отриманого прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Другий розділ “Чинники перетворення основних виробничих фондів у капітал” присвячено аналізу умов капіталізації основних виробничих фондів, обгрунтуванню необхідності і ролі зміни економічної форми засобів виробництва як безумовної вимоги ринкових перетворень.

Головну роль у перетвореннях відіграє трансформація відносин власності, глибинним наслідком якої є зміна соціально-економічного змісту і форми функціонуючих у національному господарстві матеріальних чинників виробництва. Останні перетворюються у промисловий капітал.

Під впливом економічної кризи в структурі основних виробничих фондів склалися істотні диспропорції. В їх основі - невідповідність успадкованої від минулого структури цих фондів новим потребам у відповідних видах продукції. Свідченням цього є зниження використання виробничих потужностей, наявність товарних запасів, а також зарубіжна товарна інтервенція на внутрішньому ринку.

На рівні підприємства у результаті перетворення відносин власності теоретично створюються умови для удосконалення і підвищення ефективності роботи матеріальних чинників виробництва, які стають при цьому капіталом. Але підприємства, як правило, не мають ресурсів для відновлення технологічного устаткування і робочих машин, не здійснюється і капітальний ремонт. Сповільнюється технічний прогрес, скорочуються обсяги виробництва і знижується якість продукції, що негативно впливає на ефективність роботи всього підприємства. Відбувається зміна структури основного капіталу на користь його пасивної частини. Відсутність повноцінного ринку засобів виробництва, фондового ринку ускладнює їх дійсну ринкову оцінку.

Дослідження умов і чинників капіталізації основних виробничих фондів дозволило зробити висновок про незавершеність процесів капіталізації у виробничій сфері і визначити такі невідкладні задачі реформування економіки: по-перше, на основі ринкового перетворення відносин власності трансформувати основні виробничі фонди в основний капітал і, по-друге, сформувати мотиваційні механізми сучасного відновлення технологій. У теоретичному тлумаченні цих задач та у їх практичній реалізації знову виявляється взаємозв'язок і взаємозумовленість макро-, мікроекономічних та галузевих (технологічних) аспектів при визначальній ролі перших. Першочерговою макроекономічною проблемою є формування платоспроможного сукупного попиту з боку економічних суб'єктів і населення у всій його складній і динамічній структурі, що за умов технологічного удосконалення виробництва забезпечить реалізаційну фазу індивідуального відтворення і сформує можливості його інтенсивного розширення.

Загальний підсумок такий: у результаті ринкових перетворень і кризових процесів в економіці України проходить двоєдиний процес якісної зміни соціально-економічного характеру основних чинників виробництва та їх фізичного і морального старіння. Мета першого - створення передумов для підвищення ефективності роботи матеріальних чинників виробництва, але другий перешкоджає цій тенденції й у значній мірі зводить її нанівець.

Один з наслідків відсутності реальної капіталізації засобів виробництва - відсутність накопичення і деформація кредитних відносин. Перевага, як і раніше, віддається кредитуванню сфери обігу. У вітчизняних підприємствах будь-якої форми власності ще не “включено” мотиваційні механізми виробничого підприємництва. Ситуація, що склалася, актуалізує необхідність вирішення таких взаємообумовлених проблем, як значне скорочення всіх невиробничих витрат та прискорена лібералізація підприємницької діяльності, яка покликана забезпечити скорочення частки державного споживання і зацікавленість в інвестуванні.

У розділі на основі аналізу значного обсягу статистичних даних розглянуто особливості міжрегіонального розміщення основних виробничих фондів, їхньої регіональної структури. На прикладі Донецької області показано, що в промислово насичених регіонах йде інтенсивний процес старіння, що призводить до низької ефективності використання ресурсів. У 1998 р. 1,4% основних фондів вибуло через крайній фізичний знос, що складав 47,1%. На загальному фоні старіння виробничої бази регіону продовжується уповільнення відновлення основних виробничих фондів. Коефіцієнт відновлення для базових галузей у 1998 р. складав: у електроенергетиці - 1,9%, у кольоровій металургії - 0,2%, у машинобудуванні і металообробці - 0,9%, у промисловості будівельних матеріалів - 1,2%.

Для поглибленого аналізу запропоновано такий підхід до урахування ефективності використання основного капіталу, як виділення та оцінка розміру додаткового прибутку, що одержують підприємства в результаті впровадження і використання нової техніки та технології. Істотне значення має абсолютне і відносне скорочення питомих витрат виробництва і збуту продукції, зростання обсягу реалізації та інші.

Поряд із соціально-економічними і політичними чинниками на перетворення основних виробничих фондів у капітал в умовах ринкової трансформації істотно впливають сучасні організаційно-технічні особливості процесу відтворення. У роботі обгрунтовано необхідність запровадження на мікро- і макрорівнях ринкових стимулів науково-технічного прогресу, насамперед, на стадії практичного використання його досягнень.

Однією з основних ланок процесу відтворення основних фондів є їхня амортизація з наступною реновацією. На процес фізичного і морального зносу основних виробничих фондів та їхньої реновації в умовах ринкової трансформації в Україні впливає нестабільність грошової системи. Підприємства не в змозі поновлювати свою технічну базу на більш високому якісному рівні. Вихід з цього положення - не в номінальному, а в реальному перегляді політики урахування і використання амортизаційних відрахувань у бік їхньго підвищення.

Особливого значення набуває об'єктивна оцінка основних виробничих фондів. Визначення ефективних умов функціонування чинників виробництва повинно здійснюватися, виходячи з умов їхнього придбання і характеру використання, вибору варіантів їхньої оптимальної структури з використанням багатофакторного аналізу господарської діяльності підприємства. Як варіант об'єктивної оцінки вартості основного капіталу на мікрорівні обгрунтовано визначення його відновної вартості, обчислення швидкості і термінів обороту, виходячи із середньовагового розміру обороту (зносу) його окремих частин. Перехідним запропоновано підхід до ринкової оцінки основних виробничих фондів на основі їхньої індексації, скоригованої на знос з урахуванням динаміки цін на виготовлені з їх використанням товари. Така ринкова оцінка, поряд із запропонованим у роботі виділенням у якості особливого виду зносу й амортизації устаткування необхідності його списання в зв'язку з неможливістю використання при переході підприємства на випуск нової продукції, дозволить перебороти сформовані протиріччя між фізичним і моральним зносом устаткування на користь останнього.

На відтворення основних фондів істотно впливає зовнішньоекономічна діяльність, позитивні і негативні сторони якої розкрито в дисертації. До числа чинників, що забезпечують відтворення основних виробничих фондів в умовах ринкової трансформації економіки, належить і організація керування цим процесом при активній економічній політиці держави, що включає створення організаційно-технічних передумов подолання затяжної економічної кризи, зокрема, шляхом скорочення державних витрат, прискореної лібералізації підприємництва, сприяння широкій реновації основного капіталу в головних галузях промисловості. Структура ВВП по категоріях використання за період 1990 - 1998 рр. значно деформувалася. Так, частка кінцевих споживчих витрат у ВВП збільшилася з 73,6% у 1990 р. до 82,3% у 1998 р. Це прямий наслідок збільшення кінцевих споживчих витрат сектора загального державного керування (1990 р. - 16,5%, 1998 р. - 22,8%), дуже близький за абсолютним значенням до зниження витрат на валове накопичення основного капіталу з урахуванням зміни запасів матеріальних оборотних коштів (1998 р. до 1990 р.- 6,3% і - 5,9%).

У третьому розділі “Основні напрямки підвищення ефективності відтворення і капіталізації основних виробничих фондів” обгрунтовано ринкові критерії оцінки ефективності відтворення основних виробничих фондів і запропоновано методологічні підходи до підвищення ефективності їхнього використання в процесі перетворення в капітал.

Сучасна економічна теорія розглядає ефективність діяльності комерційного підприємства з двох точок зору: по-перше, як ефективність процесу виробництва, по-друге, як ефективність обміну, тобто реалізації продукції на ринку. В умовах ринку без ефективної реалізації виробництво перестає бути результативним і втрачає сенс. Тому критерії і показники ринкової оцінки ефективності повинні визначатися за даними реалізації продукції.

Для об'єктивної оцінки ефективності використання основних виробничих фондів як складного організаційно-технічного комплексу, який має визначену соціально-економічну форму, виділено декілька груп критеріїв, що відображають цю ефективність як відносно до економіки в цілому, так і на рівні окремого підприємства.

Статистичний аналіз показав, що рівень і динаміка фондовіддачі відбивають загальні негативні тенденції перехідного періоду. Для підвищення фондовіддачі є необхідною реструктуризація виробничого потенціалу промисловості в цілому і по окремих суб'єктах господарювання. Запропоновано обчислювати фондовіддачу як відношення реалізованої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Самостійну групу складають критерії, що відбивають зміни у складі основних виробничих фондів і ступінь їхнього використання: коефіцієнти вибуття, відновлення і стану основних фондів, які варто розглядати в сукупності з коефіцієнтом використання виробничих потужностей. Такий підхід відображає простої устаткування, які обумовлені економічною кризою та невідповідністю виробництва структурі потреб (платоспроможного попиту).

Особливе місце серед критеріїв оцінки ефективності функціонування основних виробничих фондів займає ступінь зносу устаткування і розміри амортизаційних відрахувань, що визначають умови ефективної реновації устаткування. Протиріччя між зацікавленістю підприємств у збільшенні розмірів амортизаційного фонду і прискоренні реновації устаткування, з одного боку, і необхідністю приведення витрат у відповідність із ціною на продукцію, з іншого боку, вирішується визначенням оптимального розміру амортизаційних відрахувань, що дозволяє своєчасно проводити реновацію устаткування без надмірного впливу на рівень цін на продукцію.

У дисертації містяться пропозиції щодо ринкового розрахунку продуктивності праці як одному з важливих критеріїв оцінки ефективності функціонування засобів виробництва у формі основного капіталу.

Поряд з економічними існують і соціальні критерії оцінки ефективності функціонування і відтворення основних виробничих фондів і технічного прогресу. Вони відбивають вплив використання матеріальних чинників виробництва на людину і середовище його мешкання і не завжди можуть бути подані в кількісних показниках.

Розглянуті критерії оцінки ефективності функціонування основних виробничих фондів поряд із достоїнствами мають і певні недоліки. По-перше, не всі вони піддаються точному відображенню у кількісних показниках. По-друге, кожний з них відбиває лише одну з сторін проблеми і не дає повного уявлення про стан, зміни ефективності використання і відтворення.

Критерієм ефективності, що узагальнює функціонування і відтворення основних виробничих фондів, у дисертації пропонується виражене в порівняних цінах відношення валового внутрішнього продукту до середньорічної вартості основних виробничих фондів. У 1990 р. цей показник склав 42,0%, у 1995р. - 16,8%, у 1998р. - 14,4%. Він дозволяє об'єктивно відобразити роль основних виробничих фондів у підвищенні ефективності суспільного виробництва. Крім того, він має і ту перевагу, що легко піддається розрахунку на основі статистичних даних, що публікуються. Цей критерій може бути використаний і для аналізу динаміки ефективності відтворення основних виробничих фондів.

Для реального підвищення ефективності функціонування основних виробничих фондів в умовах сучасних трансформаційних відносин крім правових перетворень необхідно мати ряд технічних, організаційних і інших передумов. Найважливіші з них - це науково-технічний прогрес і практичне застосування його досягнень у виробництві. Технічну реконструкцію виробництва пов'язано із здійсненням ефективної політики амортизації основних виробничих фондів і з прискоренням процесу реновації устаткування. Вплив науково-технічного прогресу на результативність виробництва набуває форми економічної ефективності.

На ефективність функціонування основних виробничих фондів безпосередньо впливають зміни, що відбуваються у характері і ролі людського чинника. У сформованих умовах для осіб найманої праці їхня робоча сила є звичайним товаром. Для її покупця, що здійснює підприємницьку діяльність, це особистий чинник виробництва, а витрати на її придбання і функціонування - своєрідна капітальна інвестиція.

До числа передумов підвищення ефективності відтворення основних виробничих фондів належить також система інвестицій, які пристосовані до умов ринкової трансформації економіки в Україні. Сучасний інвестиційний процес характеризується визначеними особливостями, що узагальнені в дисертації. Якісні особливості інвестиційних процесів у даний час обумовлені станом (насамперед, незавершеністю) ринкових перетворень. Так частка державних і колективних інвестицій у 1998 р. практично зрівнялася і склала відповідно 48,3% і 42,8% у загальному обсязі інвестицій в основний капітал. Приватні інвестиції зросли у 2,7 разу в порівнянні з 1990 р. і склали 8,5%, проте як і раніше їхня частка в загальному обсязі залишається незначною. На кількісні особливості інвестиційних процесів впливає неможливість для більшості підприємств виділити з прибутку, що залишився після відрахування податків, достатні кошти для вкладення у виробництво. У більшості підприємств не вистачає амортизаційних відрахувань для поновлення вартості спожитих засобів виробництва (простого відтворення). Позначаються і постійні спроби уряду сконцентрувати в центрі частину амортизаційних відрахувань.

При розгляді зв'язку між інвестиціями і відтворенням основних виробничих фондів звернено увагу і на зв'язок між рівнем інфляції, розмірами банківського відсотка і напрямками потоків інвестиційних ресурсів. Високий позичковий відсоток обмежує або взагалі виключає можливість одержання банківських кредитів, особливо на відновлення основних виробничих фондів. Це не єдине негативне виявлення того впливу, що чинить дорожнеча кредиту на сферу матеріального виробництва. У цьому зв'язку уявляється обгрунтованим запропонувати орієнтацію НБУ на рівень середнього прибутку в сфері виробництва. Такий захід поряд із зниженням податкового тиску може зіграти істотну роль у поповненні ресурсів виробничих підприємств і буде сприяти не тільки подоланню кризових явищ, але і подальшому розвитку економіки.

В умовах ринку на роль основної передумови ефективного функціонування основних виробничих фондів підприємства висувається наявність попиту на його продукцію, що забезпечує завантаження потужностей виробничого апарату підприємства і, отже, - ефективне використання його основних виробничих фондів. Істотними передумовами підвищення ефективності функціонування і відтворення основних виробничих фондів, також дослідженими в дисертації, є матеріаломісткість, енергомісткість кінцевої продукції, ступінь розвиненості ринкових відносин і наявність інфраструктури ринку, якість життя населення.

Своєрідним показником, що узагальнює взаємодію перерахованих передумов, які впливають на ефективність функціонування виробничих фондів, є ділова активність. У ній одержують відображення об'єктивні і суб'єктивні стимули розвитку виробничо-господарської діяльності в умовах становлення та існування сучасних ринкових відносин. Під діловою активністю автор розуміє узагальнений наслідок реалізації підприємництва суб'єктами ринкових відносин, що виражається у фактично здійснених інвестиціях і укладених комерційних угодах. Ця активність - відбиття і передумова міри ефективності використання усього виробничого апарату, і, насамперед, основних виробничих фондів в процесі їхньої капіталізації.

Висновки

1. Зміст ринкових перетворень у трансформаційній економіці дозволяє стверджувати, що їхню основу складає зміна економічної форми матеріальних чинників виробництва, а саме - їхня капіталізація як процес перетворення засобів виробництва в реальний ринковий товар.

2. Протиріччя перехідного періоду ускладнюються комплексом різноманітних чинників, серед яких, з одного боку, високий ступінь зносу й обмежені можливості навіть простого відтворення основних виробничих фондів, з іншого - необхідність рівноправного входження національної економіки у світовий ринок. Це протиріччя вирішується на основі зміни механізму державного регулювання трансформаційних процесів, удосконалення економічного інструментарію, який визначає характер взаємодії держави і економічних суб'єктів.

3. Зміна перетворених форм матеріальних чинників має регіональні особливості, які пов'язані з галузевою структурою виробництва в даному регіоні, ступенем індустріалізації виробництва і урбанізації, місцем регіону в системі коопераційних зв'язків, його природними ресурсами, демографічною ситуацією, деякими особливостями ментальності населення та іншим - всім тим, що позначається на особливостях капіталізації основних фондів та їх ринкової оцінки.

4. Аналіз умов і чинників ринкової трансформації економіки свідчить про необхідність подальшого удосконалення амортизаційної політики з метою активізації інвестиційної діяльності підприємств і відображення в амортизації реальної вартості основного капіталу, його фізичного і морального зносу.

5. Одна з основних цілей ринкового реформування економіки України - підвищення ефективності національного виробництва і його структурних підрозділів. Головною передумовою досягнення цієї мети є підвищення ефективності використання основних виробничих фондів у процесі їхнього відтворення і капіталізації. При цьому в процесі ринкової трансформації відбуваються якісні зміни в самому понятті “ефективність економіки”: з економіки, що оцінюється по неринкових показниках виконання плану, вона перетворюється в ринкову результативність роботи підприємств і чинників виробництва.

6. Для аналізу ефективності виробництва використовується система критеріїв (якість) і показників (кількість). Частина старих критеріїв перестає відповідати новим умовам і втрачає своє значення, для іншої частини - змінюється основа їхньої оцінки. Система в цілому набуває нового характеру, що відповідає умовам трансформації економіки. Критерії, що відбивають ринкову ефективність відтворення і функціонування основних виробничих фондів, системно взаємозалежні. Їхній взаємозв'язок описує систему чинників ефективності: макро-, мікроекономічних і соціальних. Особливе місце в цій системі займає глобальний (узагальнюючий) критерій, що характеризує в узагальненому виді стан і динаміку ефективності функціонування і відтворення основних виробничих фондів в умовах їхнього перетворення в капітал.

7. Неухильно зростаюче значення для можливості ефективного використання основних виробничих фондів в умовах ринкового реформування виявляє наявність попиту на продукцію відповідних підприємств. Вплив ринку як однієї з передумов ефективності функціонування основних виробничих фондів пов'язаний і з тим, що на ньому повинен існувати розвинутий і результативний апарат реалізації продукції. Це - сучасна ринкова інфраструктура. Такий ринковий механізм в Україні знаходиться ще в стані становлення.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

Опублікованих у провідних наукових фахових виданнях:

1. Цыбулько Т.Л., Ольховская Л.З. Повышение эффективности использования оборудования // Экономические проблемы ускорения научно-технического прогресса: Сб. науч. тр. ИЭП АН УССР. - Донецк, 1987. - С. 111-117. 0,35 друк. арк. Особистий внесок автора: визначено та упорядковано особливості використання устаткування, запропоновано напрямки практичної реалізації інтенсивного використання основних виробничих фондів (0,17 друк. арк.).

2. Ольховская Л.З., Цыбулько Т.Л. Резервы повышения фондоотдачи // Развитие производственного потенциала в условиях самофинансирования предприятий: Сб. науч. тр. ИЭП АН УССР. - Донецк, 1989. - С. 71-76. 0,3 друк. арк. Особистий внесок автора: розглянуто фактори та проаналізовано причини та недоліки, що впливають на фондовіддачу, сформульовано рекомендації щодо активізації використання основних виробничих фондів (0,15 друк. арк.).

3. Цыбулько Т.Л., Алымов В.А., Ольховская Л.З. Удешевление стоимости единицы вводимых мощностей // Производственный потенциал: обновление и использование / Под ред. Н.И.Иванова. - Киев: Наук. думка, 1989. - С. 131 - 140. 0,54 друк. арк. Особистий внесок автора: проаналізовано вплив зростання цін на оновлення та використання виробничих потужностей та визначено основні напрямки зниження їх вартості (0,18 друк. арк.).

4. Кузьменко Л.М., Цыбулько Т.Л. Некоторые аспекты промышленной политики зарубежных стран // Социально-экономические аспекты региональной промышленной политики: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 1997. - С.54-56. 0,2 друк. арк. Особистий внесок автора: обгрунтовано необхідність врахування світового досвіду організаційно-економічних перетворень на етапі ринкового реформування економіки (0,1 друк. арк.).

5. Безуглый А., Цыбулько Т. Ускоренный метод амортизации и ремонт основных фондов // Бизнес Информ. - 1998.- № 21-22 (241-242). - С.100-102. 0,4 друк.арк. Особистий внесок автора: проаналізовано недоліки нової амортизаційної політики, зроблено висновки про недосконалість її механизму, визначено напрямки поліпшення розрахунків щодо амортизації та запропоновано заходи до удосконалення (0,2 друк.арк.).

6. Цибулько Т.Л. Зміна перетвореної форми засобів виробництва в трансформаційній економіці // Торгівля і ринок України: Тематичний зб. наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. Вип. 7. - Донецьк: ТОВ “КІТІС”, 1998.- С.98-102. 0,3 друк.арк.

7. Цыбулько Т.Л. Рыночные критерии оценки эффективности воспроизводства основных производственных фондов // Вестн. Харьковского гос. политехн. ун-та. Технический прогресс и эффективность производства.- Харьков: ХГПУ, 1999.- № 27.- С.56-58. 0,2 друк. арк.

8. Цибулько Т. Питання стану і стимулювання відтворення основних виробничих фондів // Торгівля і ринок України. Тематичний зб. наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. Вип. 8. Том 1.- Донецьк: ДонДУЕТ, 1999.- С.155-160. 0,4 друк.арк.

9. Цыбулько Т.Л. Организационно-технические особенности воспроизводства производственных фондов в процессе их превращения в капитал // Економіка промисловості: Науково - практичний журнал / ІЕП НАН України.-Донецьк.- 1999.- № 2(4).- С.106-111. 0,55 друк. арк.

10. Цыбулько Т.Л. Рынок и система показателей эффективности воспроизводства основных производственных фондов // Менеджер. - 1999.- № 3(5). - С.52 - 56. 0,55 друк. арк.

11. Цыбулько Т.Л. Предпосылки повышения эффективности производственных фондов в процессе их капитализации // Вестн. Харьковского гос. политехн. ун-та. Технический прогресс и эффективность производства.- Харьков: ХГПУ, 1999.- № 90.- С.79 -82. 0,25 друк. арк.

12. Цыбулько Т.Л. Необходимость капитализации средств производства как требование рыночных преобразований // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти.- Донецк, 1999.- С.166-176. 0,6 друк. арк.

Опублікованих за матеріалами конференцій:

13. Цыбулько Т.Л. Предпосылки и условия трансформации основных производственных фондов в капитал // Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації: Сб.: Економічний вісник національної гірничої академії України, т.1-Дніпропетровськ: РИК НГА України, 1999.- С.88-91. 0,2 друк. арк.

14. Цибулько Т.Л. Проблеми виробничого інвестування та амортизаційна політика в Україні // Вісник Технологічного університету Поділля.- 1999.- №5.- С.30-32. 0,2 друк. арк.

Размещено на Allbest.ru