Регулювання економічних інтересів господарчих суб’єктів: податкові важелі та стимули

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Одеський державний економічний університет

На правах рукопису

УДК 338.24:336.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук

Регулювання економічних інтересів господарчих суб'єктів: податкові важелі та стимули

08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

ДЕЙНІС ЛЮДМИЛА МАРКІВНА

Одеса 2000

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент,

Хуторной Валерій Михайлович, Одеський державний економічний університет, доцент кафедри фінансів.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, старший науковий співробітник Бажал Юрій Миколайович, завідувач відділу технологічного прогнозування та інноваційної політики, Інститут економічного прогнозування НАН України, м. Київ;

кандидат економічних наук, професор, Поповенко Ніна Самійлівна, Одеський державний політехнічний університет, кафедра економіки машинобудівної промисловості.

Провідна установа: Інститут економіки промисловості НАН України, відділ проблем управління виробництвом, м. Донецьк.

Захист відбудеться 7 квітня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.055.01 в Одеському державному економічному університеті за адресою: 65026, Одеса, вул. Преображеньска,8.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, Одеса, вул. Преображеньска,8.

Автореферат розісланий 3 березня 2000 року.

Вчений секретар Маркітан О.С. спеціалізованої вченої ради

ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. При утворенні незалежної Української держави в 1991 році передбачалося, що всі подальші процеси будівництва держави будуть спрямовані на ствердження України як багатої та самостійної країни. Ці процеси потребують змін у базисі суспільства, методах ведення господарства, визначають необхідність упровадження більш ефективних важелів керування економікою.

Особливою проблемою залишається перехід до сугубо економічних взаємовідношень платників податків з державою, подолання економічно не обґрунтованого втручання державних відомств у діяльність підприємств та організацій.

У забезпеченні нормального функціонування будь-якої економічної системи важлива роль належить державі. Держава протягом всієї історії свого існування поряд із задачами підтримки порядку, законності, організації національної оборони і т.п. виконує визначені функції в сфері організації, керування, планування та регулювання економікою.

Необхідність виконання державою визначених функцій у сфері економіки не заперечить ніхто. Розвитку питань, якою мірою повинне сполучитися державне і ринкове регулювання, які існують межі та напрямки державного втручання, присвячена достатня кількість теоретичних розробок і відповідних їм практичних пропозицій. Визначений внесок у розвиток економічних теорій внесли українські вчені, зокрема: Андрущенко В., Бабич Л., Бурлакова П., Бутук А., Василик О., Злоткин И., Козак Д., Калашнікова А., Криницький И., Кучерявенко И., Опарін В., Панасюк Б., Сутормина В., Федосов В., Столяров В., Чумаченко М., російські вчені: Абалкин Л., Мещерякова О., Черник Д., Орлов Д., Скворцов Н., Соколов А. та інші. Обертання до історичного і сучасного досвіду державного регулювання є важливим аспектом у розробці методів та засобів державного регулювання в умовах переходу до ринку. Водночас, сьогодні немає єдиного теоретичного підходу до рішення зазначених задач. Як правило, дослідження стосуються окремих напрямків та розробок, заходів для їх удосконалювання. Відсутність комплексного підходу до рішення питання державного регулювання в податковій сфері призводить до виникнення диспропорцій, збоям у господарському механізмі і, як слідство, до зниження виробництва.

Специфічність перехідного періоду потребує розвитку нових поглядів і підходів до рішення державного регулювання податкової системи. Як показує досвід, у цих умовах роль держави украй велика. Якщо спочатку робилася ставка на ринкове саморегулювання, то сьогодні найважливішим фактом є висування ролі держави на перший план. З падінням обсягів виробництва, надходження до бюджету все менш покривали витрати як на соціальну сферу, так і на підтримку господарчих суб`єктів. Значення регулювання економікою за допомогою податків дуже важливе. Саме податки з`являються головними важелями при регулюванні економіки.

Все вищесказане обумовило актуальність теми дослідження як комплексного підходу до рішення проблем регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів податковими важелями та стимулами.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною комплексної науково-дослідної роботи Одеського державного економічного університету “Економічні проблеми розбудови державності України: важелі та стимули розвитку господарчих систем”, затвердженої наказом Міністерства освіти №37 від 13.02.1997р. та кафедри фінансів “Фінансові важелі та стимули розвитку підприємницьких структур”, що розробляється згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт ОДЕУ, на підставі виконання НДР - рішення Координаційної ради університету, протокол № 2 від 11.03.1997 року. Мета і задачі дослідження полягає в теоретичному узагальненні та науково-методичному обґрунтуванні економічних інтересів господарчих суб`єктів за допомогою удосконалення податкових важелів та стимулів. Відповідно до мети дослідження в процесі виконання роботи були поставлені та вирішені наступні завдання:

визначити об`єктивну необхідність, місце та роль державного регулювання економіки в умовах формування ринкових відносин;

обґрунтувати принципи державного регулювання в перехідному періоді;

сформулювати основні напрямки державного регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів в перехідному періоді;

визначити місце та роль податкових інструментів у системі регулювання економічних інтересів;

обґрунтувати функції податків у період переходу від адміністративно-командної системи до системи ринкових відносин та її трансформацію в сучасних умовах;

визначити стан податкового регулювання в Україні та його вплив на розвиток економіки;

розробити науково - методичні напрямки удосконалення системи податкового регулювання ринкової економіки;

розробити науково-методичні засади підвищення ефективності фінансового контролю в сфері оподаткування з боку держави;

оцінити економічні наслідки впровадження нової системи податків у системі державного регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

обґрунтовані теоретичні положення щодо розвитку стимулюючої та соціально-політичної функцій податків, які відповідають сучасному стану економіки України;

сформульовані і обґрунтовані основні положення регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів у напрямках: стабілізації виробництва, фінансування науково - технічного прогресу, вирівнюванні рівнів економічного розвитку регіонів, державній підтримці конкуренції, стабілізації грошової одиниці, подоланні майнової диференціації населення;

запропонована нова класифікація задач економічної діяльності держави, яка в більшій мірі відповідає сучасному стану економіки України;

обґрунтована необхідність використання диференційних ставок оподаткування по галузям, з одночасним скороченням податкових сплат, що дозволить вирішити питання поповнення доходної частини бюджету та виходу з економічної кризи;

виявлено слабкі сторони сучасної податкової системи України на підставі порівняння із закордонним досвідом, що дозволило сформулювати пропозиції щодо її вдосконалення;

розроблені методичні підходи для підвищення ефективності фінансового контролю держави, які головним чином спрямовані на скорочення тіньового сектору економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження використані в навчальному процесі Одеського державного економічного університету при викладанні курсів “Оподаткування”, “Фінанси підприємств”, “Податкова система України”, проведенні практичних занять та написанні курсових, магістерських робіт, у розробці методичного забезпечення по фінансовим дисциплінам.

Висновки дослідження були впроваджені під час підготовки національної програми у розділах “Нова система оподаткування”, та “Відродження економіки України і регіонального управління” в Асоціації зовнішньоекономічного співробітництва, на підприємстві “Медіа Плюс”, що підтверджується актами впровадження.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дослідження обговорювались і отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях того ж університету, на Міжнародних конференціях у м. Києві “Проблеми вдосконалення податкової системи України”, у м. Одесі “Економічні проблеми розвитку промислового виробництва” у 1995 - 1999рр.

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 8 наукових праць. Загальний обсяг опублікованих робіт -10,22 друк.арк., особисто автору належить 6,14 друк.арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних літературних джерел. Робота викладена на 200 сторінках друкованого тексту, містить 13 таблиць, 22 рисунка, 151 найменування використаних літературних джерел, 3 додатки.

Основний зміст роботи

економічний господарчий державний податок

У своїй роботі автор керувався теоретико-критичним і порівняльно-аналітичним методами дослідження. Така наукова методологія передбачає теоретичні узагальнення та емпіричні висновки, здобуті на підставі критично-порівняльного вивчення еволюції ідей, сукупності фактів та динаміки процесів (у тому числі і у міжнародних зіставленнях), котрі стосуються теорії та практики оподаткування, регулювання економічних інтересів, оподаткування; теоретичну і методологічну основу складають Закони України, Укази Президента України, законодавчі акти Верховної Ради і постанови Кабінету Міністрів України, статистичні дані Держкомстату України, а також планові та звітні матеріали Державної податкової інспекції по Одеській області, Одеського обласного фінансового управління і підприємств та організацій, які є платниками податків у м. Одесі; аналітичні розробки автора.

У “Вступі” обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, показано новизну та практичне значення отриманих результатів.

1. Об'єктивна необхідність, роль і місце державного регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів. У розділі на підставі вивчення еволюції поглядів, теоретичних поглядів і відповідних їм практичних підходів - від повного державного монополізму в керуванні національним господарством до крайнього економічного лібералізму, обґрунтовано, що для забезпечення нормального функціонування будь-якої економічної системи важлива роль належить регулюванню економічних інтересів з боку держави.

Розвиток економіки у другій половині ХХ сторіччя чітко виявив тенденцію розширення масштабів діяльності держави і посилення її ролі в економічній сфері.

На підставі аналізу існуючих в економічній теорії концепцій про роль держави і посилення її впливу на економічну сферу, автором визначені межі регулюючого впливу держави, обґрунтовані концептуальні підходи щодо області впливу держави на регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів в ринковій економіці. Держава повинна не тільки керувати ринковим механізмом, а створювати умови його вільного функціонування, підтримувати виробництво, не заважати розвитку конкуренції.

Доведено, що ринок з одного боку являє собою найбільш ефективний засіб господарської організації з усіх відомих історії, а з іншого боку, він має і дуже істотні недоліки, що можуть і повинні бути нейтралізовані або зм'якшені за допомогою різних форм втручання держави. Саме тому відбувається симбіоз ринку та держави.

Задача складалася у тому, щоб знайти оптимальну міру та найбільш ефективні форми державного регулювання економіки. Мова йде про механізм регулювання економіки, спрямований на максималізацію її “плюсів” та мінімізацію її “мінусів” з урахуванням перехідного періоду. Саме держава перетворилася сьогодні в гаранта стабільності, оптимальності і цивілізованості ринкової економіки, що є “державно-регульованою”.

Оцінка ролі держави дозволила визначити загальну стратегію державного регулювання економіки, яка повинна базуватися на таких принципах:

1. За рівних умов, перевагу варто віддавати ринковим формам організації економіки. На практиці це означає, що держава повинна фінансувати тільки ті соціально важливі галузі, які не залучають приватний бізнес (через малу прибутковість).

2. Державне підприємництво повинне не конкурувати, а допомагати розвитку приватного бізнесу. Ігнорування цього принципу здатне призвести до штучного домінування державних підприємств над приватними.

3. Державна фінансова, кредитна, податкова політика повинна сприяти економічному росту та соціальній стабільності.

4. Державне втручання в ринкові процеси тим ефективніше, чим більш демократичну форму воно має.

5. Особливу значимість державне регулювання одержує під час економічних криз, а також у сфері міждержавних економічних відношень (імпортно-експортні операції, міжнародна спеціалізація виробництва, валютні відношення).

У дисертаційній роботі визначені три цілі державного регулювання ринкової економіки:

мінімізація неминучих негативних наслідків ринкових процесів;

забезпечення соціального захисту тих груп ринкового товариства, положення яких у конкретній економічній ситуації стає найбільше вразливим;

створення правових фінансових і соціальних передумов ефективного функціонування ринкової економіки. Автором пропонуються такі основні напрямки для досягнення названих цілей.

Податкова політика як засіб макроекономічного регулювання, властивий економіці ринкового типу, в Україні лише починає формуватися. Цей процес ускладнюється відсутністю виваженої, реалістичної концепції виходу України з економічної кризи, розробленої на основі певної економічної теорії. Невирішення проблеми на концептуальному рівні, призводить до нестабільності податкової політики, що дестабілізує економіку, зумовлює використання податків не як засобу регулювання економічних процесів, а як засобу мобілізації доходів до державного бюджету, тобто у їх фіскальній функції.

Розробка і використання в Україні податкової політики як засобу макроекономічного регулювання є одним з найактуальніших сучасних завдань. Вирішення його потребує вивчення світового досвіду впливу різних засобів податкової політики на економічні процеси. Слід враховувати, що в специфічних економічних умовах України ці засоби можуть мати зовсім інші наслідки, ніж у країнах з розвинутою ринковою економікою, і ніж ті, на які розраховували при їх впровадженні. В умовах значного рівня монополізації, економічної та політичної нестабільності виробники інвестиційних і споживчих товарів під впливом стимулюючої податкової політики можуть відреагувати на зростання сукупного попиту не збільшенням обсягів виробництва, а їх скороченням та підвищенням цін.

Науково обґрунтоване формування податкової системи можливе тільки в комплексі з ціноутворенням та реформою оплати праці. Слід зауважити, що справедливою вважається та податкова система, за якою податки, що сплачують платники, відповідають користі, яку вони одержують від послуг держави, що, в свою чергу, залежить від структури державних витрат.

В економіці існує ієрархічність і вона випливає з розвитку зв`язків між окремими елементами економіки, тому важливо дотримуватися системного комплексного підходу, при цьому найважливішим моментом є визначення головних цілей і задач, які мають бути поставлені та вирішені.



Рис.1 Основні напрямки державного регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів.

Виходячи з мети дослідження і беручи до уваги важливість впливу держави на економіку країни, автором доведено, що необхідна узгодженність впливу на ринкові процеси, яка проявляється в розробці державної низки обмежень, що регламентують ринкову діяльність. Державний вплив на ринок через інтереси господарчих суб`єктів реалізує державну фінансову політику. Така політика повинна забезпечуватися правовими, організаційними та економічними заходами.

Вивчаючи національну економіку, треба брати до уваги тенденції розвитку світової економіки в цілому. В роботі розглянуті погляди на місце держави, засоби якими можна сприяти органічній вбудові ринкових відношень.

Для рішення поставлених задач найбільше діючими та ефективними повинні стати економічні заходи, пов'язані з використанням державних фінансів.

Серед фінансових методів впливу на економіку сучасної держави найбільш поширені податкові та бюджетні. Податки створюють основну частину прибутків державного і місцевого бюджетів, які надають можливість фінансового впливу на економіку через видаткову частину.

Економічна роль держави як регулятора ринкової економіки повинна знаходити висвітлення в його задачах, що дуже різноманітні. Водночас, у дисертації сформульовані п'ять основних задач економічної діяльності держави. (Рис.2)

Економічна політика держави в сучасних умовах повинна відрізнятися від тої, що була в плановій системі.

В цей час, в Україні податкове регулювання здійснюється різноманітними методами та засобами, переслідуючи насамперед мету - збалансувати доходи та витрати бюджету.

Важливим є вирішення проблеми впливу податкової політики на соціальні процеси в суспільстві. Актуальним є вивчення кінцевого тягаря податку, тобто потрібно вивчити на кого він лягає, який його сукупний вплив на товарні ціни, ціни факторів виробництва, на розподіл ресурсів і зусиль, на структуру виробництва і споживача.



Рис.2. Задачі економічної діяльності держави.

Розв`язання цієї проблеми потребує застосування всіх сучасних засобів економічного аналізу з метою розробки наукового підходу до визначення можливостей кожного конкретного суб`єкта платника податків.

Рис. 3 Механізм податкового регулювання

У розділі обґрунтоване положення про те, що податками можна стимулювати або, навпаки, обмежувати ділову активність, а отже, розвивати ті або інші галузі підприємницької діяльності.

Діюча сьогодні податкова система не спроможна вирішити поставлені задачі. Побудова раціональної податкової системи залежить від економічного обґрунтування внутрішньої структури і, насамперед, від розміру податкових ставок. Градація податкових ставок являє собою важливу частину системи податкового регулювання.

2. Податки - найважливіший регулятор економічних інтересів господарчих суб`єктів.

У суспільстві зусиллями органів влади та економічної науки, що забезпечувала потреби адміністративно-командної системи, за довгі роки було створено негативне відношення до податків, своєрідний податковий нігілізм. Рахувалося, що в умовах тоталітарного одержавлення власності податки не потрібні, тому що не підприємства і громадяни сплачують державі, а навпаки, вона виділяє свої ресурси. Головною ж метою податкової системи нової цивілізованої держави є з'єднання воєдино інтересів держави з інтересами виробників та мільйонів людей.

Обов'язковою умовою ефективності податкової системи є дотримання основних принципів її організації, а саме: стимулювання, рівнозначності і пропорційності, соціальної справедливості, економічної обґрунтованості, компетенції, доступності, обов'язковості, рівності, стабільності, рівномірності сплати і єдиного підходу.

У роботі дана оцінка чинної податкової системи України з позиції світового досвіду, де критерієм ступеню удосконалювання оподатковування є:

забезпеченність дохідної частини бюджету необхідними коштами;

сприяння зростанню виробництва, розвитку підприємництва, економічної стабільності;

відносна простота.

На підставі проведеного аналізу, узагальнення теоретичного та практичного досвіду, підтвердженого статистичними даними, визначено, що податкова система України сьогодні носить сугубо фіскальний характер, із явно завищеними ставками податків зайво складна, заплутана, багатоканальна, нестабільна і, отже, не ефективна. Узагальнюючи досвід податкових реформ, проведених у розвинутих капіталістичних країнах , а також у країнах Східної Європи пропонується перейти від вузького фіскализму до здійснення структурної перебудови економіки, треба підтримувати пріоритетні галузі, сприяти науково-технічному прогресу.

У роботі обґрунтовано, що однією з негативних сторін чинної податкової системи з є переваження непрямих податків, що має як суб'єктивні, так і об'єктивні причини. Цими податками держава скорочує платоспроможний попит населення,а тим самим і обсяг виробництва. Орієнтація на масштабність використання непрямих податків у монополізованій, неконкурентоздатній економіці різко розширює сферу перерозподільного обороту, відриває грошовий обіг від товарного, що в кінцевому результаті призводить до нестримної інфляції. Пропонується встановити ставку ПДВ у розмірі 10-12 % на товари харчової та легкої промисловості, одночасно підвищивши ставку ПДВ до 30 % на товари високорентабельні, які наносять шкоду здоров'ю людей (алкогольні, тютюнові вироби).

Для забезпечення соціальної справедливості пропонується введення трьох ставок за податок на доходи фізичних осіб - 10, 20, 30 %, у залежності від розміру одержуваного прибутку. При цьому, необхідно змінити методологічний підхід до визначення бази оподатковування, тобто виключити із сукупних (валових) прибутків платників податків із числа фізичних осіб, розмір прибутку, що відповідає вартісній межі малозабезпеченності. У зв'язку з цим, доцільно поступове зниження податкового тягаря щодо фонду заробітної плати, із метою доведення його до 20-25 %. Варто враховувати, що зменшення навантаження на фонд заробітної плати, дозволить поповнити власні засоби громадян і обов'язково буде сприяти росту попиту на товари, у тому числі і на товари вітчизняного виробника. В основу обґрунтування податкових ставок було взято класичне положення теорії економіки про залежність податкових надходжень від ставок оподатковування та обов'язкова вимога їх зменшення до оптимального розміру. Дані рекомендації у комплексі, призведуть до підйому життєвозначущих галузей народного господарства: (харчової, легкої), збільшать купівельну спроможність населення, забезпечать можливість інвестування капіталу у виробництво.

Перехід до регульованих ринкових відносин повинен докорінно змінити інвестиційну політику держави. До основи державного регулювання інвестиційних процесів повинні бути закладені такі базові принципи:

зниження податкових ставок на прибутки товаровиробників, що викликає стимулювання росту власних інвестиційних накопичень;

встановлення податкових пільг та знижок, які будуть стимулювати притягнення інвестицій в економічно відсталі регіони і створять сприятливий інвестиційний клімат для притягнення іноземного капіталу;

використання прискореної амортизації і податкового кредиту, що позитивно вплине на модернізацію і реконструкцію чинних виробництв на базі новітніх технологій;

застосування податкових та митних надвишок для стримування відпливу капіталу за кордон.

На підставі вищевикладених принципів у роботі пропонується:

1. Диференціювати ставку податку на прибуток підприємств, встановив пільгову ( удвічі нижче базової ) для наукомістких та високотехнологічних виробництв, які самостійно реалізують конкретні інвестиційні програми;

2. Встановити знижену (вдвічі в порівнянні з базовою) ставку податку на прибуток для іноземних інвесторів, що здійснюють прямі інвестиції в сумі не менше 100 тис. Євро в інвестиційні проекти, які сприяють розвитку пріоритетних галузей економіки;

3. Встановити підвищені ставки мита на імпортовану продукцію, аналоги якої провадяться в Україні, на період реструктуризації цих галузей;

4. Увести спеціальні пільги для малих підприємств (зменшення прибутку, який має бути оподаткованим, на вартість витрат з придбання устаткування 3 групи, тобто визначаючий розвиток науково-технічного прогресу), щоб створити малому бізнесу режим сприятливого виробничого розвитку.

3. Дотримання податкової дисципліни та посилення державного контролю за виконанням податкового законодавства - важливий аспект регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів.

Особливе місце в системі податкового регулювання займає фінансовий контроль щодо дотримання податкового законодавства, який пронизує економіку по вертикалі та горизонталі, забезпечуючи виконання правил бухгалтерського обліку і звітності, законодавчих основ оподаткування.

Сьогодні в Україні ухилення від сплати податків прийняло масовий характер. Широке поширення порушень податкового законодавства було викликане впливом багатьох чинників. У роботі систематизовані причини та умови, які призводять до вчинення правопорушень. Серед них можна виділити:

Недоліки соціально-економічного характеру: дефіцит бюджету, розбалансованість банківської системи, криза неплатежів, падіння курсу національної валюти, інфляційні процеси, зростання цін, зниження платоспроможності, зниження рівня виробництва;

Недоліки організаційно-управлінського характеру: недосконалість системи урахування платників і контролю за їхньою діяльністю, низький рівень юридичного підготування робітників податкової адміністрації та відсутність достатнього досвіду ведення боротьби з порушенням податкового законодавства та ін.;

Чинники нормативно - правового характеру: нестабільність податкового законодавства, часте внесення змін, розбіжність і протиріччя в чинному законодавстві та ін.;

Проведені дослідження дозволили розробити такі напрямки з підвищення ефективності фінансового контролю в сфері оподатковування:

-реформування податкової системи, прийняття Податкового кодексу України;

-посилення взаємодії всіх органів податкового контролю, водночас з чітким розмежуванням їх функцій, прав та обов'язків, щоб уникнути дублювання;

-зміцнення матеріально-технічної бази податкових органів;

-удосконалювання форм та методів податкового контролю, вивчення і використання закордонного досвіду;

-розробка гнучкої системи мір адміністративної та кримінальної відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства.

У роботі доведено, що в практиці роботи податкових органів України варто широко використовувати досвід податкових служб індустріально-розвинутих країн західної Європи та США, а саме:

-варто відмовитися від порочної практика роботи податкової адміністрації, коли на протязі 2-х років вони зобов'язані охопити перевірками величезну кількість платників податків, необхідно збільшити період між перевірками з двох років до п'ятьох;

-навантаження можна знизити шляхом розширення кількості незалежних аудиторів, підвищення їх ролі та відповідальності, роблячи упор на перевірку великих підприємств;

-основним документом для податкових адміністрацій, повинен стати річний балансовий звіт, в обов'язковому порядку завірений незалежним аудитором, який уповноважується державою;

-зробити основний упор на “зустрічні” перевірки.

Державне регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів повинне стати об'єктивною необхідністю при реформуванні податкової системи. Застосування комплексного підходу щодо використання правових та організаційних методів, науково-технічного забезпечення цього процесу дозволить державі створити новий податковий клімат у країні. Для цього треба створити відповідний правовий режим для регулювання відносин господарчих суб`єктів. Податковий кодекс, який пропонується утвердити, повинен сформувати нову ідеологію оподаткування, врахувати та узгодити загальнодержавні інтереси з інтересами господарчих структур.

Використання окремих теоретичних положень та розробок не забезпечує єдину, стабільну базу для ефективного регулювання податками. Про це свідчить інтенсивний розвиток тіньового сектора економіки. Аналіз структурних елементів тіньової економічної діяльності показав, що суб'єкти тіньової економіки, які мають сплачувати податки, збільшують свій прибуток шляхом свідомого перекручування офіційних зведень про дійсні розміри одержуваних прибутків.

У роботі були систематизовані різноманітні фінансові махінації, які мають широке поширення у перехідний період до ринкової економіки.

Як приклад, однієї з “українських особливостей” виділяють так названу “фіктивну економіку”. Вона щиро пов'язана з одержанням вигоди за рахунок особливого положення окремих суб'єктів господарської діяльності. Результат - надання пільгових режимів функціонування та розподіли фінансово-матеріальних ресурсів.

Держава від такої “пільгової” діяльності несе колосальні збитки. Бюджет у 1998 році не одержав 40% від усіх надходжень за рахунок пільг. Пільги по ПДВ у 1998 році склали 2975 млн.грн., а надійшло лише 8756млн.грн. Рекордсменом з`являється ввізне мито: пільги по якому у 11,5 разів перевищили надходження.

У роботі пропонується зменшення кількості наданих пільг. Зменшення наданих пільг дозволить збільшити базу оподатковування, а з іншої сторони, компенсувати недонадходження до бюджету, про що свідчать статистичні дані та зроблені розрахунки.

ВИСНОВКИ

На основі вивчення матеріалів та проведеного дослідження теоретичних і практичних аспектів державного регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів, автор прийшов до наступних висновків:

У забезпеченні нормального функціонування економічної системи перехідного етапу від адміністративно-командної до економіки ринкового типу держава повинна виконувати визначені функції в сфері організації керування та регулювання економіки, при цьому обґрунтована об`єктивна необхідність державного регулювання як елемента ринкової економіки.

Сформульовані та зведені до ієрархічної системи принципи державного регулювання податками, а саме:

-ліквідація будь-якого обмеження державної присутності щодо ділових сфер, які інтенсивно розвиваються;

-допомога у встановленні соціальної стабільності та ефективного економічного підвищення на основі ефективного функціонування фінансової, кредитної та податкової систем;

-оптимальне сполучення адміністративного та ринкового регулювання на підставі обґрунтованого податкового законодавства (Податкового кодексу);

-провідна роль держави під час кризової ситуації.

Суттєвим недоліком у державному регулюванні є відсутність розвитку стимулюючої, регулюючої та соціально-політичної функцій податків.

Обґрунтовано, що соціально-політична функція має вирішальний вплив при вирішенні питання, пов`язанного з вирівнюванням соціально-економічного розвитку регіонів України. Податки повинні стягуватися диференційовано з урахуванням галузей народного господарства.

Податкове регулювання повинне носити заохочувальний, а не санкційний характер, щодо цього пропонується:

-відповідно галузям промисловості встановити диференційовані ставки окремих податків;

-при визначенні податкового тягаря для нарахування ПДВ треба брати валовий внутрішній продукт, а не валовий випуск продукції;

Розроблені основні напрямки вдосконалення державного регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів при використанні податкових інструментів:

-стабілізація виробництва /”податкова та інвестиційна політика”/;

-фінансування науково-технічного прогресу /політика науково-цільових програм”/;

-дотаційність соціально-значущих галузей;

-вирівнювання рівнів економічного розвитку різних регіонів;

-державна підтримка конкуренції /”політика демонополізації”/;

-стабілізація та оздоровлення грошової одиниці /”фінансова та антиінфляційна політика”/;

-подолання надмірної майнової диференціації населення /”політика прибутків”/. Поєднання принципів, направлень та критеріїв державного регулювання податків визначило, що державне регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів повинне носити стимулюючий, а не санкційний характер, щодо цього пропонується встановити диференційовану ставку по ПДВ для підприємств харчової та легкої промисловості на рівні 10-12 %, по податку на прибуток, по прибутковому податку з фізичних осіб розроблена нова структура податків - 10, 20, 30 % у залежності від розміру одержуваного прибутку, при умові обов`язкового вилучення прожиткового мінімуму для обчислення прибуткового податку.

Обґрунтована необхідність суттєвого зменшення кількості пільг, що дозволить у свою чергу обмежити сферу діяльності тіньової економіки, а також встановити пільгову ставку (удвічі нижче базової) для наукомістких та високотехнологічних виробництв. Доцільно встановити знижену ставку податку на прибуток для іноземних інвесторів, які здійснюють прямі інвестиції в сумі не менш як 100 тис. Євро в інвестиційні проекти для розвитку пріоритетних галузей економіки.

В Україні ситуація з ухиленням від сплати податків, розширенням сектора тіньової економіки викликає зниження обсягів податкових надходжень до Державного бюджету, що також викликає необхідність реформування системи оподаткування за допомогою більш активного впливу державного регулювання.

З метою підвищення відповідальності платників податків необхідно розширити практику подачі в арбітражний суд позовів для стягнення заборгованості по податках до бюджету та державних цільових фондів за рахунок майна і майнових прав підприємств, або подання позовів про порушення справ про банкрутство; розроблені та запропоновані засоби фінансового контролю з боку держави.

Обґрунтовано, що правове забезпечення економіки повинне бути системним, ґрунтуватися на принципах цивілізованого підприємництва, здорової конкуренції, демократичності. Законодавче закріплення цієї політики повинне знайти реалізацію в Податковому кодексі України, що в обов`язковому порядку має бути ув`язаним з Господарчим кодексом, особливо з розділом про “Основи оподаткування”, які містять декілька принципових положень, спрямованих на забезпечення саме стабільності та гнучкості податкового законодавства.

ПУБЛІКАЦІЇЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дейнис Л.М., Лапина И.С. Налоговая политика как средство стимулирования инвестиционной деятельности // Труды Междунар. конф. “Экономические проблемы развития промышленного производства” -Одесский государственный политехнический университет. - Одесса, 1995. - Часть 1.- с.90-91.Особистий внесок автора: систематизовані основні форми податкового стимулювання ивестиційної діяльності (0,12 ум. друк. арк).

2. Хуторной В.М., Лысенко Г.Р., Дейнис Л.М. Возникновение, становление и развитие налогообложения: Методические указания и тесты по курсу “Налогообложениение”.- ОДЕУ 1995.-139 с. Особистий внесок автора: науково-методичне обгрунтування функцій, принципів податків та їх класифікація. с.3-106. ( 5 друк. арк.).

3. Хуторной В.М., Дейнис Л.М. Податки- найважливіший регулятор ринкової економіки.// Матеріали підсумково-практичної конференції: “Проблеми формування ринкового середовища”.Під керівництвом д.е.н., проф.,акад. Бородатого В.П. - ОДЕУ 1995.- с.62. Особистий внесок автора: сформульовані основні напрямки реформування податкової системи в період переходу до ринкових відносин. (0,1 друк. арк.).

4. Хуторной В.М., Дейнис Л.М., Матвеев В.В. О концепции налоговой политики в Украине в условиях экономического кризиса. // Труды Междунар.конф.”Проблеми вдосконалення податкової системи України”.- ДПА, КДЕУ, журнал “Вісник податкової служби України”. Київ - 1996.с.33-35. Особистий внесок автора: нові підходи та концепції податкової політики в Україні, механізм реформування податкової системи в умовах економічної кризи (0,1 друк. арк.).

5. Дейніс Л.М. Використання податків для стимулювання підприємства // Ринкові важелі та стимули розвитку господарчих систем: 3б. наук.пр./ Колектив авторів під керівництвом В.П. Бородатого, д.е.н., професора, академіка.- Одеса: ІРЕНТ,1997.-с.131-132 (0,12 друк. арк.).

6. Дейнис Л.М. Об основных проблемах реформирования налоговой системы Украины // Формування ринкових відносин та проблеми їх відображення в курсах економічних дисциплін. Частина 1:3б.наук.пр./ Колектив авторів під керівництвом д.е.н.,професора, академіка В.П. Бородатого. - Одеса:ІРЕНТ, 1997.-с.267-269 (0,2 друк.арк.).

7. Дейнис Л.М. Совершенствование налоговой системы в Украине.// Труды научно-практической конференции “Финансы Украины”.-г. Днепропетровск,1997., ДГУ (0,2 друк. арк.).

8.Дейніс Л.М. Податкове регулювання інвестиційних процесів// Вісник соціально-економічних досліджень.Вип.3 / Одес.держ.екон.ун-т; Редкол.: акад. В.П. Бородатий та ін. - Одеса: АТЗТ ІРЕНТ, 1999, с.50-53 (0,3 друк.арк.).

Анотації

Дейніс Л.М. Регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів: податкові важелі та стимули. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03. - Організація управління, планування і регулювання економікою. - Одеський державний економічний університет, Одеса,2000.

Дисертація присвячена розробці науково-методичних основ регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів в умовах перехідного періоду економіки за допомогою податкових важелів та стимулів. У роботі визначені напрямки, задачі, форми та методи регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів: податкові важелі та стимули в Україні, що складаються в реформуванні чинного податкового механізму, формуванні стратегії і тактики податкової політики, а також оптимізації державного регулювання на соціально-економічних процесів в Україні. Сформульовані та об`єднані в ієрархічну систему принципи регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів.

У роботі проведений аналіз чинного механізму державного регулювання і обґрунтовано висновок про безперспективність діючої податкової системи.

Для забезпечення реалізації задач та принципів регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів розроблені науково-методичні підходи щодо оподатковування фізичних та юридичних осіб. Визначено напрямки здійснення ефективного фінансового контролю.

Запропоновано новий підхід до регулювання економічних інтересів господарчих суб`єктів на основі комплексного використання організаційних, правових та податкових інструментів. Оцінено наслідки впровадження нової системи податків.

Ключові слова: регулювання, економічні інтереси, господарчі суб`єкти, державне регулювання, податкова система, принципи реформування, державний контроль, фіскальна, стимулююча, регулююча та соціально-політична функції податків, стимулювання.

Дейнис Л.М. Регулирование экономических интересов хозяйствующих субъектов: налоговые рычаги и стимулы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03- организация управления, планирование и регулирование экономики. - Одесский государственный экономический университет. Министерство образования Украины, Одесса, 2000г.

Диссертация посвящена разработке научно-методических основ регулирования экономических интересов хозяйствующих субъектов на этапе перехода к рыночной экономике с помощью налоговых рычагов и стимулов. В работе определены задачи, направления, формы и методы регулирования экономических интересов хозяйствующих субъектов, которые состоят в корректировке действия рыночного механизма посредством налогового регулирования и стимулирования. Обосновано, что налоги являются основным рычагом в регулировании экономических интересов, так как именно они влияют на конкретные мероприятия по усилению регулирующего и стимулирующего воздействия на производство, на деятельность всех хозяйствующих субъектов.

В первой части работы рассмотрена экономическая сущность налогов, их значение и роль. Также рассмотрены принципы и цели государственного регулирования экономических интересов хозяйствующих субъектов, определены место и роль налоговых инструментов в системе государственного регулирования.

Вторая часть работы посвящена анализу функционирования действующей налоговой системы Украины, рассмотрены налоги в системе бюджетного регулирования. Проанализировано соответствие налоговой системы Украины теоретическим принципам построения и проведено сравнение с опытом налогового регулирования в ведущих странах Западной Европы и США. Исследовано влияние налогового регулирования на инвестиционные процессы. Произведены расчеты по применению дифференцированных ставок по налогу на добавленную стоимость для предприятий пищевой и легкой промышленности, представлены расчеты по подоходному налогу с физических лиц с учетом предлагаемой шкалы в зависимости от размера получаемого дохода. В результате предложены конкретные мероприятия по усилению регулирующего и стимулирующего влияния налогов на деятельность хозяйствующих субъектов. Помимо этого обоснована необходимость уменьшения количества льгот, что в свою очередь даст возможность сократить деятельность теневой экономики.

В заключении второй части автор делает вывод о необходимости построения иерархической системы регулирования налогами, где за основу должно быть учтено оптимальное сочетание административного и рыночного регулирования на основе обоснованного налогового законодательства.

Важным аспектом регулирования экономических интересов хозяйствующих субъектов является обеспечение государственного контроля над выполнением налогового законодательства. Данному вопросу посвящена третья часть работы, где анализируются состояние налоговой дисциплины в Украине с одной стороны, а с другой стороны уделено внимание зарубежному опыту налогово-административного государственного регулирования. Такой подход позволил автору сформулировать основные направления повышения эффективности финансового контроля в сфере налогообложения. Решение проблем регулирования экономических интересов во многом зависит от способности государства остановить спад производства, осуществить серьезные экономические преобразования для укрепления финансовой системы и системы расчетов в народном хозяйстве.

Ключевые слова: регулирование, экономические интересы, хозяйствующие субъекты, государственное регулирование, налоговая система, принципы реформирования, государственный контроль, фискальная, стимулирующая, регулирующая и социально-политическая функции налогов, стимулирование.

L.M. Deynis Economical units interests regulation: tax instruments and stimuluses - Manuscript.

The thesis renders an account of elaboration the scientific - methodical principles of economical units interests regulation through the fiscal regulation and stimulation during transformation to market economy. Basic tasks, directions, model and methods of regulation of economical units interests, which consist in correction of market mechanism activity by means of tax regulation and stimulation, are determined. Being taxes the basic instrument in regulation of economical interests is proved, as exactly they influence at concrete measures for strengthening of regulating and stimulating effect on production, on all economical units activity.

Author draw a conclusion about necessity of building the hierarchial system of tax regulation, in which the base must contain the optimum combination of administrtive and market regulation founded on proved tax legislation.

The importent aspect of economical units interests regulation is prowding of the state control of realization of tax legislation. Such approach rising of financial control efficacy in the taxation system field.

Keywords:

Regulation, economical interests, economical units, state regulation, taxation system, reform principles, state control, fiscal, stimulant, regulating and social-political tax functions, stimulating.

Размещено на Allbest.ru

...