Операції на ринку дорогоцінних металів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Економічний факультет

Кафедра фінансів та кредиту

Курсова робота

Тема: Операції на ринку дорогоцінних металів

Виконав:

Сидоренко Ігор Володимирович

Перевірила:

Солодкая Ольга Олегівна

Київ - 2013

Вступ

Актуальність теми. Ринок дорогоцінних металів є специфічним, він щільно зачинений для сторонніх. На його завоювання транснаціональні фірми витрачають роки, не шкодують грошей. Дорогоцінні метали на відміну від класичних грошей, давно вийшли за рамки виконання функції платіжного засобу і представляють на сьогодні активи, що мають внутрішню цінність і не потребують додаткового забезпечення.

Ринок дорогоцінних металів залишається одним із добре відомих і досить розповсюджених способів збереження коштів. Як свідчать статистичні дані, на світовому ринку дорогоцінних металів щорічно відбувається реалізація товарних продуктів на суму від 80 до 120 млрд. дол. США. Саме тому теоретичний та практичний інтерес до цього ринку не слабшає, завдяки не тільки природним унікальним властивостям дорогоцінних металів, але й тієї ролі, що вони грали й продовжують грати в світовій економіці. Все це і обумовлює актуальність вивчення ринку дорогоцінних металів. Теоретико-методологічні засади ринку дорогоцінних паперів розроблені в працях таких видатних вчених як М. Гільберта, Г. Каселя, Л. Харіса, Л. Красавіної, М. Кравця. Деякі особливості його формування та розвитку досліджували вітчизняні вчені:, В. Букато, Демиденко Л.М., Романюк М.В., З. Луцишин, Лютий І.О., М. Фадєєв, Г. Юрчук, С. Яременко та ін.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є удосконалення функціонування ринків дорогоцінних металів. Реалізація мети дослідження передбачає постановку і вирішення наступних завдань:

- визначити специфіку товарів ринку дорогоцінних металів;

- розглянути види та учасників ринків дорогоцінних металів;

- розглянути становлення ринків дорогоцінних металів в зарубіжних країнах;

- визначити тенденції торгівлі дорогоцінними металами;

- розглянути формування цін на дорогоцінні метали;

- розглянути операції банків на ринках дорогоцінних металів;

- визначити перспективи розвитку ринків дорогоцінних металів.

Об'єктом дослідження є процес торгівлі на ринках дорогоцінних металів.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні положення щодо удосконалення функціонування ринків дорогоцінних металів.

Методи дослідження. Для вирішення завдань використовувались: діалектичний метод наукового пізнання соціально-економічних явищ і процесів, порівняння, узагальнення, економічний аналіз, аналітичні матеріали Інтернет ресурсів.

Інформаційна база дослідження. Інформаційною базою для даної курсової роботи виступали матеріали з Інтернет-сайтів, Національного банку України, Української біржі дорогоцінних металів, Лондонської біржі дорогоцінних металів, матеріали щорічних оглядів ринків дорогоцінних металів фірми «Gold Field Mineral Services Limited», наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, щодо аналізу та прогнозування ринків дорогоцінних металів.

1. Теоретичні основи ринків дорогоцінних металів

1.1 Специфіка товарів ринку дорогоцінних металів

Ринки дорогоцінних металів - це, в основному, ринки золота, срібла, платини та паладію.

Золото широко використовується в монетній справі, карбуванні, ювелірних виробах, творах мистецтва й в умовах товарного виробництва виконує функцію загального вартісного еквівалента. У природі, як правило, зустрічається у вільному стані (самородне золото). Відомо людству зі стародавності і застосовується принаймні вже 6000 років. Золото легко обробляється і віддавна цінується за красу і корозійну стійкість. Золото, в основному, супроводжується мінералами срібла, міді і зрідка інших металів, золоті руди можуть містити дорогоцінні метали платинової групи. Природне золото зустрічається в золотоносних пісках, у виді тонких прожилок у кварці, але виявляли його й у виді великих самородків, до 82 кг. Морська вода також містить сліди золота, але незважаючи на всі спроби витяг його з морської води комерційно невигідно. По оцінках, загальна маса золота на Землі складає приблизно 210 000 т, що відповідає кубу з ребром біля 35 м.

Платина самородна, Pt -- мінерал класу самородних металів. До групи платини самородної відносяться мінерали, що представляють собою природні тверді розчини платини, заліза, іридію, палладія, родію, осмію, рідше -- золота, нікелю і міді. Сьогодні платина не тільки дорогоцінний метал, але - що значно важливіше - один з важливих матеріалів технічної революції. Щорічний світовий видобуток платини - менше 100 т, але різні області сучасної науки, техніки і промисловості без платини існувати не можуть. Вона незамінна в багатьох відповідальних вузлах сучасних машин і приладів. Вона - один з головних каталізаторів сучасної хімічної промисловості. Нарешті, вивчення з'єднань цього металу - одна з головних «галузей» сучасної хімії координаційних (комплексних) з'єднань. В медицині платину й паладій використовують для хіміотерапії й інших цілей. Сплави іридію та платини використовують для зубопротезування та в медико - біологічних приборах.

Паладій став відомий у світі завдяки відомому у Лондоні торговцю мінералами містер Форстеру, який не висловив особливого подиву, коли в один із осінніх днів 1803 р. одержав листа від особи, що побажала залишитися невідомою. На дорогому паперу було викладене прохання: спробувати продати невелику кількість нового металу паладію, який ні зовнішнім виглядом, ні властивостями не уступає дорогоцінній платині. До листа був прикладений невеликий і не дуже важкий злиток. Форстер погодився - метал був дійсно красивий. До того ж ніщо так не притягає людей, як випадки незвичайні і таємничі. А торговець може з них витягти і вигоду, якщо знає користь у рекламі. Незабаром повідомлення про паладієвий злиток, що продається в магазині Форстера, стала надбанням гласності, і навколо нового металу розгорілися пристрасті.

Срібло - при описі будь-якого елемента прийнято вказувати його першовідкривача й обставини відкриття. Таких даних про елемент №47 людство не має. Сріблом люди стали користуватися ще тоді, коли не було вчених. Порозумівається це просто; як і золото, срібло колись досить часто зустрічалося в самородному виді. Попит на срібло в світі визначається сферою його застосування в промисловості, фотографії, випуском монет і медалей, ювелірних виробів з дорогоцінного металу тощо.

1.2 Види та учасники ринків дорогоцінних металів

Російські фахівці С. Богданов та Ю. Шаталін зазначають, що ринки дорогоцінних металів - це сукупність економічних відносин з приводу організації їх купівлі-продажу. Такими відносинами є організаційно-економічні (пов'язані з організацією роботи центрів купівлі-продажу цих товарів, виконуваними ними функціями) та відносини економічної власності (привласнення), що формуються між продавцями і покупцями дорогоцінних металів. В свою чергу, світовий ринок дорогоцінних металів автори визначають як сферу обігу дорогоцінних металів, сформовану в результаті здійснення угод з ними між клієнтами-нерезидентами, а також клієнтами-резидентами й клієнтами-нерезидентами.

Як системне явище світовий ринок дорогоцінних металів можна розглядати із двох точок зору: з функціональної й інституціональної. З функціональної точки зору ринок дорогоцінних металів являє собою міжнародний торгово-фінансовий центр, у якому зосереджена торгівля ними й інші комерційні й майнові угоди із цими активами. Із цієї позиції функціонування ринку дорогоцінних металів повинне забезпечити промислове і ювелірне споживання дорогоцінних металів, створення золотого запасу держав, страхування від валютних ризиків, одержання прибутку за рахунок арбітражних угод. З інституціональної точки зору ринок дорогоцінних металів являє собою сукупність спеціально вповноважених банків, бірж дорогоцінних металів. Отже, світовий ринок дорогоцінних металів містить у собі сукупність різноманітних взаємин між суб'єктами різних міжнародних ринків на етапі розвідки, видобутку, переробки й т.д. до кінцевого виготовлення та споживання виробів з дорогоцінних металів.

Світовий ринок дорогоцінних металів у широкому сенсі слова містить у собі всю сукупність різноманітних взаємин між суб'єктами міжнародних ринків. Фактично такі відносини виникають уже на етапі розвідки, далі йдуть видобуток, переробка, виробництво ювелірних виробів і використання в промисловості, медицині й, нарешті, торгово-фінансова діяльність із дорогоцінними металами, яка є заключним етапом у ланцюзі їх появи й одночасно самостійним блоком взаємин суб'єктів ринку дорогоцінних металів.

Отже, ми визначаємо ринок дорогоцінних металів, як сферу обігу дорогоцінних металів, сформовану в результаті здійснення угод з ними між клієнтами-нерезидентами й клієнтами-резидентами.

Англійський фахівець Дж. Стентон наполягає на тому, що світовий ринок дорогоцінних металів складається з наступних секторів:

- ринок золота;

- ринок срібла;

- ринок платини;

- ринок паладію;

- ринок виробів з дорогоцінних металів;

- ринок цінних паперів, що мають котирування у золоті.

Таким чином, його можна визначити як сферу економічних відносин між учасниками угод з дорогоцінними металами, виробами із них та цінними паперами, що мають котирування в золоті. До останніх відносяться золоті сертифікати, облігації, ф'ючерси.

Російський вчений Є. Логашов зазначає, що сучасний світовий ринок дорогоцінних металів (як сукупність міжнародних та внутрішніх ринків) - це розгалужена структура глобальної цілодобової торгівлі фізичним металом і похідними інструментами, значною мірою звільнено від державного регулювання. Він же відмічає, що у сучасній світовій практиці застосовують різні форми організації ринку дорогоцінних металів:

- жорстко регульований державою ринок, на якому єдиним (або головним) покупцем та продавцем дорогоцінного металу є Центральний банк, а інші суб'єкти ринку продають чи купують метал у нього (Китай, Південно-Африканська Республіка);

- торгівля дорогоцінними металами зосереджена на спеціалізованих біржах (або у спеціалізованих секціях товарних чи валютних бірж), правила здійснення операцій на яких та доступ операторів (насамперед, нерезидентів) регулюється центральними банками (Франція, Туреччина);

- система вільної біржової торгівлі дорогоцінними металами (США, Люксембург, Гонконг);

- система міжбанківської торгівлі дорогоцінними металами, фактично монополізованої кількома великими банками або їх об'єднанням - пулом (Німеччина, Швейцарія, Великобританія);

- система конкурентної міжбанківської торгівлі з фактичним домінуванням кількох банків - «маркет-мейкерів» (США, Японія, Голландія).

У деяких країнах співіснують різні форми організації торгівлі дорогоцінними металами (наприклад, біржова та міжбанківська), але це стосується тільки країн із досить ліберальним законодавством, яке дає змогу конкурентно розвиватись усім формам організації торгівлі.

Залежно від обсягу здійснюваних операцій та їх різновидів розрізняють такі види ринків дорогоцінних металів:

1. Світовий ринок - є всеохоплюючим, на ньому реалізуються угоди з великими партіями металів. Правила здійснення операцій не контролюються державними органами або правила регулювання дуже ліберальні. Дозволяється вільно здійснювати операції як резидентам, так і нерезидентам (Лондон, Цюріх, Гонконг, Нью-Йорк, Сінгапур тощо). На світовому ринку здійснюється:

- первісна пропозиція дорогоцінних металів найбільшими видобувачами для найбільших споживачів та постачальників металу на місцеві чи регіональні ринки;

- встановлення базової ціни дорогоцінних металів для операцій на регіональних та внутрішніх ринках;

- інтервенції центральних банків для підтримання ціни металу.

2. Регіональні ринки належать до світових і також мають міжнародний характер. У своїй основі вони орієнтовані на місцевих клієнтів, більш дрібних (Париж, Мілан, Тель-Авів тощо).

3. Внутрішні або місцеві ринки - це ринки однієї або декількох держав. На них здійснюється державний контроль. Вони поділяються на:

- вільні ринки, на яких держава не обмежує ввіз та вивіз металу і не дуже суворо здійснює регулювання;

- контрольовані ринки, на яких для резидентів встановлені досить суворі правила державного регулювання, а права нерезидентів можуть обмежуватись, аж до заборони здійснення операцій з дорогоцінними металами (Афіни, Каїр).

4. «Чорні ринки», де, незважаючи на заборону офіційних органів, здійснюються традиційні операції купівлі-продажу дорогоцінних металів (Мумбаї, Тайбей).

Залежно від наявності металів у кожній операції ринок дорогоцінних металів умовно поділяють на:

- ринок фізичного наявного металу;

- ринок безготівкового (паперового) металу.

Залежно від форми торгівлі ринок дорогоцінних металів поділяють на:

- гуртовий, який включає просування металів від постачальників до споживачів на внутрішньому ринку;

- міжбанківський, який включає поставки металів посередникам, які займаються перепродажем металів кінцевим споживачам;

- роздрібний ринок включає постачання металами безпосередніх споживачів та дрібних інвесторів, які знаходяться на внутрішньому ринку.

Основні учасники ринків дорогоцінних металів - маркет-мейкери та брокерські контори, які представляють:

1. З боку продавців:

- золотодобувні корпорації;

- виробництва по переробці золотого лому;

- держрезерви національних банків, які зменшують накоплені запаси дорогоцінних металів;

- приватних тезавраторів та інвесторів, які продають раніше накоплені запаси зливки дорогоцінних металів;

- спекулянтів та хеджерів, які грають на форвардних, ф'ючерсних та опціонних контрактах з дорогоцінними металами;

2. З боку покупців:

- виробництва ювелірної промисловості;

- промислово-технічні виробництва з використанням дорогоцінних металів;

- зубне виробництво;

- інвесторів та агентів інвесторів (комерційні банки);

- приватних тезавраторів (споживачів-колекціонерів мірних зливків);

- спекулянтів та хеджерів, які грають на форвардних, ф'ючерсних та опціонних контрактах з дорогоцінними металами;

- державні резерви центральних банків;

1.3 Становлення ринків дорогоцінних металів в зарубіжних країнах

У першу чергу доцільно дослідити становлення ринку дорогоцінних металів в Лондоні. У своїй дійсній формі цей ринок існує з 1919 р. Основним його учасником залишається усі той же клуб «фірм» - золоті брокери Лондона (London Billion Brokers).

Саме на Лондонському золотому ринку сформувалася процедура фіксинга, що виконується з 1919 р. двічі в день. Фіксинг -- визначення ведучими учасниками ринку рівноважної ціни дорогоцінного металу в конкретний момент часу на основі співвідношення існуючого попиту та пропозиції. АМ - час від 00:00 до 12:00 (ранковий час), РМ - час від 12:00 до 24:00 (вечірній час). Фіксинг золота в Лондоні відбувається два рази в день: у 12:30 (АМ) і 17:00 (РМ) по київському часу. Фіксинг срібла в Лондоні відбувається один раз в день: з 14:00 до 14:15 по київському часу приймаються заявки, після чого фіксується ціна. Фіксинг платини і паладія в Лондоні відбувається два рази в день: у 11:45 (АМ) і 16:00 (РМ) по київському часу.

Об'єктом торгівлі на фіксингу є мірні злитки (по 12,5 кг), величина 1 лота торгів - 150 кг(12 зливків).

Досить довго Лондонський золотий ринок був ринком для нерезидентів, тому що, відповідно до Акта валютного контролю, резиденти Великобританії не мали право здобувати золото, а професійні дилери повинні були одержувати ліцензію в Банку Англії.

У жовтні 1979 р. Уряд Англії зняв ці обмеження, але рішення було трохи спізнілим, оскільки швидко розвивалися ринки в США і Швейцарії, що давали можливість використовувати в операціях із золотом сучасні похідні фінансові інструменти (ф'ючерси й опціони).

На другому етапі проведемо дослідження ринку дорогоцінних металів Цюріха. Найбільшим центром торгівлі золотом у 1970-х роках став Цюріх. З початку 1980-х років Швейцарія імпортувала у середньому від 1200 до 1400 тонн золота в рік, а експортувала від 100 до 1200 тонн. Про велику роль Цюріха, як європейського центра торгівлі золотом свідчить те, що золотий імпорт Швейцарії складає 70% від річного видобутку золота в західних країнах (40% від світового обсягу видобутку золота), з яких потім 60% реекспортується в різні країни світу. Маркет-мейкерами цюрихского ринку є «велика трійка» банків (UBS+SBC, Credit Swiss), що дуже швидко адаптувалися до нових ринкових умов і змін у вимогах своїх клієнтів. Цим банкам належить велика брокерська фірма Premex AG, що робить не тільки угоди «спот», але працює і на форвардному й опціонному ринках.

Перевагою швейцарських банків перед іншими є їхня широка присутність на світових ринках золота в різних регіонах світу. Вони представлені на ринках дорогоцінних металів у Європі (Цюріх, Женева, Лондон), США (Нью-Йорк), Далекий Схід (Токіо, Сінгапур, Гонконг), в Австралії (Мельбурн).

Останнім розглянемо ринок дорогоцінних металів в США. Демонетизація золота в 1970-х роках уможливила скасування проіснувавшого 40 років «Акта золотої заборони», відповідно до якого громадяни США не мали права на приватне володіння золотом у зливковій формі. Лібералізація торгівлі золотом привела до швидкого перетворення Нью-Йоркської товарної біржі (COMEX) і Міжнародного Валютного Ринку (IMM) Чикагської Товарної біржі (СМЕ) у найбільші центри торгівлі золотими ф'ючерсними контрактами. Саме в цих центрах полягає більш 90% ф'ючерсних контрактів на постачання золота. Одночасно з ф'ючерсною біржовою торгівлею золотом у Нью-Йорку існує ринок золота в зливковій формі.

Становлення національного ринку дорогоцінних металів є специфічним процесом. Часто споживач в Україні, почувши ціни на Лондонській біржі, прибігає із широко розкритими очима і просить купити метал за лондонською ціною. У цій ситуації можна відповісти тільки наступне. Існує список маркет-мейкерів -- компаній, що впливають на біржову ціну. Їх усього 14. Є список звичайних учасників біржі, що можуть брати участь у торгах. Їх біля сорока.

У встановленні фіксинга золота два рази в день бере участь п'ять фінансово-інвестиційних компаній. При цьому якщо хочеш щось придбати за ціною лондонського фіксинга, потрібно купити як мінімум 1 лот, тобто 155 кг. Це будуть злитки 12,5 кг, чистоти 995, що для продажу споживачу не пригодні. Їх треба очистити до 999,9, зробити мірні злитки, перевезти, розмитнити.

Можна придбати золото за кордоном, але в залежності від законодавства країни, можливо, прийдеться заплатити податки, а, крім того, одержати індивідуальну ліцензію НБУ на ввіз металу в Україну, що зажадає витрат не стільки грошей, скільки часу і нервів. У підсумку реально може вийти сума, максимально наближена до цін на українському ринку чи навіть вище.

Існують такі вимоги та стандарти London good deliry: Для продажу на ринках дорогоцінні метали повинні відповідати Міжнародним стандартам якості, прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів (LBMA), що позначені в документах асоціації як стандарт London good delivery і містять такі вимоги:

I. Для злитків золота:

- Маса чистого золота в злитку - від 350 до 450 трійських унцій (від 10886 до 13754 г).

- Вага кожного злитка може бути виражена у тройських унціях і бути кратній 0,025 унції.

- Чистота металу - не менш 995 частин хімічно чистого золота на 1000 частин лігатурної ваги.

На злитку повинні бути такі обов'язкові мітки:

- серійний номер;

- проба;

- клеймо виготовлювача;

- рік виготовлення злитка (вимога діє з 1988 року).

Злиток не повинний мати внутрішніх пір, поглиблень і інших недоліків. Він повинний бути зручним для переносу і складування.

ІІ. Для злитків срібла:

- Вага злитка - від 500 до 1250 трійських унцій (від 15552 до 38879 г).

- Вага кожного злитка повинний бути виражений у трійських унціях і бути кратною 0,10 унції

- Чистота металу - не менш 999 частин хімічно чистого срібла на 100 частин лігатурної ваги.

На злитку повинні бути такі обов'язкові мітки:

- серійний номер;

- проба;

- клеймо виробника;

- вага в трійських унціях чи кілограмах (вага злитка в кілограмах повинний бути переведений у трійські унції і відповідати вищевказаним вимогам).

Злиток повинний бути правильної форми, зручним для переносу і складування. На поверхні не повинне бути пір, поглиблень і інших недоліків. Краї злитка повинні бути прямими і негострими.

ІІІ. Для злитків (пластин) платіни:

1. Вага злитка (пластини) - від 32.150 до 192.904 трійських унцій (від 1000 до 6000 г).

2. Чистота металу - не менш 999,5 частин хімічно чистого металу на 1000 частин лігатурної ваги.

На злитку повинні бути такі обов'язкові мітки:

- серійний номер;

- проба;

- букви РТ чи PLATINUM ;

- клеймо виробника;

- вага в грамах чи трійських унціях.

2. Сучасний стан ринків дорогоцінних металів

2.1 Тенденції торгівлі дорогоцінними металами

Торгівлю банківськими металами здійснюють у межах прав, наданих чинним законодавством України, такі учасники валютного ринку: Національний банк України, Українська міжбанківська валютна біржа, уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи на підставі ліцензії Національного банку України на право здійснення відповідних операцій з валютними цінностями.

Торгівлю банківськими металами поділяють на оптову та роздрібну.

Оптова торгівля банківськими металами здійснюється на Українській міжбанківській валютній біржі, а роздрібна - уповноваженими банками та уповноваженими фінансово-кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з банківськими металами, безпосередньо через власні каси в операційних залах уповноважених банків та фінансово-кредитних установ з фізичними особами - резидентами і нерезидентами.

До оптової торгівлі належать операції купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1 000 грамів срібла у злитках чи монетах у кількості понад 10 золотих, платинових або срібних монет.

До роздрібної торгівлі відносять операції купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня не більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1 000 грамів срібла у злитках чи монетах у кількості не більше ніж 10 золотих, платинових або срібних монет.

Роздрібна торгівля банківськими металами здійснюється відповідно до нормативних актів, зокрема інструкцій Національного банку України з організації емісійно-касової роботи в установах банків.

Ринок банківських металів в Україні - це наймолодший сегмент національного валютного ринку і відповідно фінансового ринку. Він розпочав свою діяльність як організований ринок у 1998 р. з відповідної постанови НБУ, якою було затверджено Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України, що встановило правила діяльності банків з банківськими металами. У світі банки працюють переважно з безготівковими металами, бо це не потребує зайвих витрат на перевезення та зберігання металу. Але український ринок банківських металів має переважно готівковий характер. Значна частина українського ринку банківських металів, як і в усьому світі, традиційно належить золоту. Торгівля металом на ринку здійснюється тільки в регламентованій стандартній формі. Тому постачальники відправляють видобутий метал у формі неочищених від домішок зливків до афінажних заводів, де їх доводять до «лондонського стандарту». Опісля він надходить на ринок через посередників, які виконують накази-замовлення клієнтів із купівлі-продажу металу.

Акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль" пропонує наступну послугу: продаж фізичним особам резидентам і нерезидентам банківських золотих злитків 999,9 проби вагою 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 250, 500, 1000 грамів та 1 унція (31,1035 грам), а також продаж банківських срібних злитків 999,0 проби вагою 10, 20, 50, 100, 250, 500, 1000 грамів.

Банк "Аваль" пропонує:

- продаж і купівлю злитків та монет із дорогоцінних металів;

- зберігання у сховищі банку злитків та монет із дорогоцінних металів;

- розмін злитків дорогоцінних металів;

- відкриття та ведення поточних та депозитних рахунків клієнтів у дорогоцінних металах.

Торгівля банківськими металами здійснюється анонімно. Про купівлю банківських металів не потрібно звітувати перед державними органами.

Для сучасної людини золото залишається всесвітньо визнаним надійним засобом збереження коштів, "валютою без кордонів", способом передачі сімейних цінностей від покоління до покоління. Вільні кошти в золото вкладають всі держави, професійні фінансисти, підприємства і громадяни.

Основні переваги операцій з банківськими металами:

- реальна можливість і найнадійніший спосіб захисту ваших коштів від інфляції, оскільки ні гривня, ні іноземна валюта не захищені від обвалів.

- банківські злитки компактні, займають мало місця та зручні для транспортування. Про купівлю банківського золота не потрібно звітувати перед державними органами. Банківські злитки, на відміну від паперових грошей, не згорять при пожежі і не зіпсуються при повені. Можливість отримати прибуток при зростанні ціни на світовому ринку.

Основні переваги операцій із золотом для клієнтів:

- вкладення коштів у банківські метали це надійний засіб захисту від інфляції;

- анонімність при придбанні банківських металів;

- золото має найвищу пробу 999,9;

- купуючи банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, сплачується лише вартість металу і при цьому відсутній податок на додану вартість;

- можливість отримати прибуток при зростанні ціни на світовому ринку;

- банківські золоті зливки займають мало місця і зручні при транспортуванні.

Табл. 2.1 - Ціна золота (999.9) на 25.12.2013

Маса, г	Тип зливка	Покупка, грн.	Продажа, грн.
1	(штамп.)	329,00	367,90
2	(штамп.)	654,00	722,80
2.5	(штамп.)	807,50	891,25
5	(штамп.)	1595,00	1750,00
10	(штамп.)	3140,00	3435,00
20	(штамп.)	6260,00	6806,00
31.1	(штамп.)	9703,20	10331,42
50	(штамп.)	15500,00	16205,00

Джерело :розраховано автором за даними:

Офіційний курс НБУ (за одну 1 трійську унцію) - 9563.625 гривні

2.2 Формування цін на дорогоцінні метали

На світовому ринку ціни на дорогоцінні метали визначаються балансом їхнього попиту та пропозиції на товарних біржах Лондона, Нью-Йорка, Чикаго, Токіо, Сіднея, Гонконгу й Цюріха. Є два типи купівлі-продажу дорогоцінних металів: за спот--цінами -- за партії фактично поставленого (фізичного) металу й за ф'ючерсними цінами -- для поставок у майбутньому (хеджування пропозиції). Угоди за спот--цінами укладають торговці дорогоцінними металами, банки, товарні дилери. Слід зазначити, що світові ціни на дорогоцінні метали за сформованими десятиліттями традиціями встановлюються в доларах США, а внутрішні ціни -- у національній валюті. Найбільший обсяг торгівлі дорогоцінними металами спостерігається на міжнародному міжбанківському ринку золота, який включає широкий спектр торговельних операцій.

На динаміку добових цін впливають розміри партій металу, що виставляються на продаж, і, відповідно, розмір закупівель. Спекулятивні операції протягом доби, як правило, неефективні. На поточні ціни в короткому періоді впливають внутрішні (рівномірність або нерівномірність поставок металу на біржі, спекулятивні операції на підвищення або зниження цін) і зовнішні фактори (стан фондових ринків, політичні події). Можна простежити зміну добових, тижневих і місячних цін. Для трейдерів дорогоцінних металів найбільш інформативні добові котирування й тижневі ціни, а для виробників і споживачів дорогоцінних металів -- тижневі й місячні ціни. Довгострокові ціни на дорогоцінні метали залежать в основному від зовнішніх факторів: темпів світової інфляції; політичних рішень (ембарго, політична ізоляція країн-постачальників дорогоцінних металів); фінансових і енергетичних криз; появи нових сфер використання дорогоцінних металів.

З кінця XX в. золото, срібло, платина й паладій стають цифровими грошима для проведення платежів і розрахунків за допомогою електронних систем. До такого рішення прийшли розроблювачі глобальних комп'ютерних фінансових систем, опираючись на те, що комп'ютерна валюта повинна бути незалежна від тенденцій національних економік. У цей час, на думку фахівців, функціонують три системи цифрового золота: і-голд (e-gold), ДігіДолд (DigiDold) і Голд Мані (Gold Money). Користувачами даних систем є поки тільки приватні особи, у майбутньому передбачається залучити й центральні банки, які мають значні об'єми запасів цих металів [8, С. 18].

Операції з купівлі-продажу банківських металів уповноважені банки здійснюють на умовах "тод", "том" або "спот". На умовах "форвард" у межах 50 % від лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах уповноважені банки мають право проводити операції з купівлі-продажу банківських металів за іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129 (зі змінами)] (далі Класифікатор), на міжнародних ринках за угодами, укладеними з банківськими установами.

Уповноважені банки мають право здійснювати на біржах операції з фючерсними контрактами на зміну курсу банківського металу на строк, що не перевищує 6 місяців, за гривні. Проведення інших операцій з купівлі-продажу банківських металів та операцій з деривативами, базовим активом яких є банківські метали, не дозволяється.

Уповноважені банки на МВРУ продають за гривні банківські метали:

- з фізичною поставкою або без неї - іншим уповноваженим банкам, промисловим споживачам та фізичним особам;

- без фізичної поставки - юридичним особам - резидентам (крім уповноважених банків та промислових споживачів).

Продаж банківських металів резиденту - юридичній особі та фізичній особі, крім операцій з купівлі банківських металів фізичною особою в касі банку, здійснюється за умови подання нею до уповноваженого банку заяви про купівлю певної кількості банківських металів.

Промисловий споживач подає до уповноваженого банку також копію ліцензії, виданої відповідним органом ліцензування, яка має бути засвідчена підписом керівника або заступника керівника та відбитком печатки промислового споживача. Ця копія подається до обслуговуючого банку одноразово, зберігається в справі клієнта і протягом строку дії ліцензії є підставою для подальших операцій з банківськими металами, що проводяться через цей банк.

Банківські метали, куплені уповноваженими банками на МВРУ без фізичної поставки за дорученнями і за рахунок коштів юридичних осіб - резидентів (крім банків) та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, можуть бути отримані з фізичною поставкою лише промисловими споживачами з їх поточних рахунків у банківських металах за умови, що така можливість передбачена в договорах на здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених уповноваженими банками з цими промисловими споживачами.

Уповноважені банки купують на МВРУ банківські метали за гривні в будь-яких продавців банківських металів.

Між уповноваженими банками операції з купівлі-продажу банківських металів за гривні проводяться за вільним договірним курсом купівлі та продажу без обмеження розміру маржі між курсами купівлі та продажу і комісійної винагороди. Під час проведення операцій з купівлі-продажу банківських металів комісійна винагорода від клієнтів отримується в гривнях.

Укладання і підтвердження угод з купівлі-продажу банківських металів за гривні (крім операцій з купівлі-продажу банківських металів на біржах) між уповноваженими банками проводяться виключно під час проведення Торговельної сесії, яка є визначеним проміжком часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління Національного банку, про що уповноважені банки попереджаються не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни.

Операції з купівлі-продажу банківських металів та операції з ф'ючерсними контрактами проводяться на біржах за гривні уповноваженими банками від свого імені за дорученням і за рахунок коштів, а також у межах нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банку та лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах. Такі операції здійснюються відповідно до правил, які встановлюються внутрішніми документами бірж із дотриманням вимог законодавства України, цього Положення та нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють здійснення операцій з банківськими металами. Внутрішні документи бірж, які регламентують питання проведення операцій з купівлі-продажу банківських металів та з ф'ючерсними контрактами, мають бути погоджені з Національним банком.

Протягом робочого дня уповноважений банк може продати одній фізичній особі - резиденту без її ідентифікації банківських металів з фізичною поставкою на суму, що не перевищує 50000 гривень.

Фундаментальна причина сучасного підняття обсягів реалізації і подорожчання золота полягає в тім, що значення американської валюти як світового резервного активу виявилося під сумнівом. Останнім часом у наукових і політичних колах виникли настрої на користь відновлення в тій чи іншій формі грошових функцій золота.

Двадцятидоларова золота монета США важила одну унцію (31,1 г.) і була еквівалентною 20-доларовій паперовій купюрі на початку минулого сторіччя. Сьогодні вартість тієї золотої монети -- більше 1000 доларів. Тобто у валюти США залишилася 1/50 частина початкової ціни.

2.3 Операції банків на ринках дорогоцінних металів

Уповноважені банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на валютному ринку України та з урахуванням вимог Положення мають право здійснювати такі види операцій з банківськими металами:

а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах в інших уповноважених банках, у Національному банку та проведення операцій за ними;

б) відкриття та ведення кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;

в) відкриття та ведення поточних та вкладних (депозитних) рахунків клієнтів у банківських металах;

г) купівля-продаж банківських металів за гривні;

ґ) залучення банківських металів на вклади (депозити) клієнтів (крім банків);

д) залучення та розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;

е) надання та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

є) надання кредитів у банківських металах резидентам (юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності);

ж) надання та отримання банківських металів у заставу;

з) відповідальне зберігання банківських металів у Національному банку (Державна скарбниця України), в інших уповноважених банках, у власному сховищі;

и) перевезення банківських металів;

і) обмін зливків (зливка) банківського металу на зливки (зливок) цього самого металу меншої (більшої) маси (загальна маса банківського металу залишається незмінною);

ї) конвертація одного банківського металу в інший.

Банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, не містять іншої вартості, крім ціни металу і незначних витрат на виробництво й оплату банківських послуг. Золото й інші банківські метали не залежать від економічної і політичної ситуації і не є зобов'язанням якоїсь держави, тому найбільш ефективно захищають вкладені кошти від знецінювання. Банківські злитки компактні, займають мало місця і зручні для транспортування. Усі ці чинники приваблюють як приватних осіб, так і підприємства.

Аналіз обсягів і динаміки продажу банківських металів проводиться на підставі даних бухгалтерського обліку.

Щодня Національний банк України встановлює офіційні облікові курси банківських металів. Курси банківських металів установлюються залежно від кон'юнктури міжнародного і внутрішнього ринків.

Банком можуть установлюватися тарифи на проведення таких операцій із банківськими металами:

- відкриття закриття рахунка;

- зарахування на рахунок (прийом)/списання з рахунка (видача) банківських металів;

- переказ на інші рахунки;

- видача виписок, довідок про рух банківських металів за рахунком.

Операції з готівковими банківськими металами:

- купівля та продаж готівкових банківських металів (зливки різної ваги від 1 граму до 1 кг);

- відповідальне зберігання зливків банківських металів у сховищі Банку;

- експертиза банківських металів, що приймаються Банком на відповідальне зберігання або купуються у Клієнта;

- продаж готівкових банківських металів з відкладеною поставкою зливків.

Перевага готівкових металів полягає в тому, що золото є одним з найбільш надійних інструментів для інвестування коштів. Зливки металів компактні та зручні для зберігання, а також є чудовим подарунком.

Готівкові БМ - відмінний фінансовий інструмент для довгострокового інвестування, який є невід'ємною частиною диверсифікованого інвестиційного портфелю.

Фізична особа-резидент, у разі купівлі/продажу готівкових банківських металів на суму, що перевищує 50 тис. грн., має надати паспорт та документ про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків.

Фізична особа-нерезидент, у разі купівлі/продажу готівкових банківських металів, має надати паспорт та документ про джерела походження готівкових банківських металів/гривень відповідно до ПП НБУ №325 від 06.08.2003.

Операції з безготівковими банківськими металами:

- обслуговування поточного рахунку у банківських металах;

- купівля та продаж безготівкових банківських металів.

Перевага безготівкових БМ полягає в тому, що їх можна придбати дешевше за рахунок того, що відсутні витрати на виготовлення, страхування та перевезення зливків. Спред (різниця) між цінами купівлі та продажу безготівкових БМ мінімальний. В той же час безготівкові метали забезпечені відповідною кількістю зливків, тому надійність такого виду інвестування ні в чому не поступається готівковим зливкам.

Для укладення угоди на відкриття та обслуговування поточного рахунку у банківських металах потрібно лише:

- паспорт;

- довідка з податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків - для фізичних осіб-резидентів.

У разі готівкового поповнення поточного рахунку в гривні (з метою подальшої купівлі банківських металів) фізична особа-нерезидент має додатково надати документи про джерела походження готівкових коштів на території України.

Рис. 2.1 - Ефективність проведення послуг із продажу банківських металів

3. Перспективи розвитку ринків дорогоцінних металів

Загальна конструкція ринку дорогоцінних металів України уявляється як модель, що складається із взаємопов'язаних секторів:

- біржового ринку фізичних дорогоцінних металів у стандартизованій формі та ринку страхових контрактів;

- міжбанківського ринку банківських металів;

- роздрібного ринку банківських металів;

- ринку ювелірних виробів (гуртового та роздрібного).

При цьому ринок страхових контрактів становить сполучну ланку між товарним ринком дорогоцінних металів та ринком банківських металів незалежно від їх походження.

Сьогодні Україна має ринок імпортних банківських металів швейцарського транзитного класу, який цілковито відповідає світовим стандартам і активно інтегрується в міжнародний бізнес:

- це вільний внутрішній ринок з яким державним регулюванням і ціноутворенням на підставі співвідношення попиту і пропозиції;

- на ринку обертається банківський метал, який відповідає стандартам якості, прийнятим LBMA і учасниками Лондонського ринку платини й паладію;

- ліберальна податкова, митна й ліцензійна політика держави стимулює розвиток ринку;

- створювана інфраструктура металевих рахунків передбачає використання методів міжнародного ринку з оптимізації фінансів з використанням банківських металів як фінансового активу;

Сьогодні ринок орієнтований на імпорт, але після досягнення необхідного золотовалютного балансу його структура передбачає можливість лібералізації експортного вектора, необхідного для формування центру міжнародної торгівлі.

Таблиця 3.1 - Видобуток золота в Україні по роках склав (кг):

1999	2000	2001	2002	Усього
23,8	134,8	69,2	18	245,8

Звільнення Олександра Прітики з посади голови правління Державної акціонерної компанії "Українські поліметали" у самий розпал президентської виборчої кампанії - 22 листопада минулого року - залишився практично непоміченим. Тим часом, це кадрове рішення глави Кабміну Віктора Януковича фактично поклало кінець міфу про найбагатші перспективи України як золотодобувної держави.

Аналіз золотодобувного виробництва в Україні показав, що вартість виробництва істотно перевищувала середньосвітові ціни на золото. Кабмін вирішив передати функції по керуванню 100% акцій "Українських поліметалів" Міністерству промислової політики. Позбавилися "Укрполіметали" також 93,67% акцій компанії " Закарпатполіметали ", майнових прав на всю геологічну інформацію про золоторудні родовища. З "Укрполиметаллов" також повинні були вилучити майно київського заводу "Смарагд", львівського ювелірного заводу і вінницького заводу "Кристал" (гранування алмазів) з перетворенням цих підприємств у державні.

Проблеми формування експортного вектору ринку дорогоцінних металів в Україні та участі України в операціях з дорогоцінними металами на світових ринках можна сформулювати як:

1. Практична відсутність розрекламованої золотодобувної промисловості і власного виробництва банківських металів;

2. Незначний золотий запас України для інтервенцій чи продажу його на національному ринку дорогоцінних металів;

3. Необхідність накопичення золотого запасу в золотовалютних резервах не менше 135 т, для чого законодавчо встановлена першочергова скупка золотого скрапу вторинного ринку ломбардів України для афінажу;

Останніми роками низка українських банків вже набула певного досвіду проведення операцій на ринку банківських металів. Проте рівень розвитку фінансових інструментів цього сегмента фінансового ринку ще досить незначний. Розвиток вітчизняного ринку банківських металів стримують не тільки об'єктивні (недостатній соціально-економічний рівень добробуту потенціальних учасників ринку), а й суб'єктивні фактори:

- незначна практика використання банківських металів у ролі застави, отримання кредитів;

- недостатній рівень розвитку інфраструктури українського ринку банківських металів;

- низький рівень маркетингових досліджень діяльності банків на ринку банківських металів.

Для створення повноцінного ринку дорогоцінних металів в Україні доцільно було б вирішити проблеми, які постали перед даною сферою, а саме:

- активніше залучати комерційні банки до проведення операцій із дорогоцінними металами;

- відмінити всі види податків і зборів при проведенні операцій із дорогоцінними металами;

- активніше купувати через НБУ дорогоцінні метали за кордоном.

Висновки

1. Визначено специфіку товарів на ринках дорогоцінних металів. Ринки дорогоцінних металів - це, в основному, ринки золота, срібла, платини та паладію.

2. Розглянуто види та учасників ринків дорогоцінних металів. Розрізняють такі види ринків дорогоцінних металів:

- світовий;

- регіональні або міжнародні;

- внутрішні або місцеві ринки.

3. Розглянуто становлення ринків дорогоцінних металів в зарубіжних країнах. Саме на Лондонському золотому ринку сформувалася процедура фіксинга, що виконується з 1919 р. двічі в день. Фіксинг -- визначення ведучими учасниками ринку рівноважної ціни дорогоцінного металу в конкретний момент часу на основі співвідношення існуючого попиту та пропозиції. АМ - час від 00:00 до 12:00 (ранковий час), РМ - час від 12:00 до 24:00 (вечірній час). Фіксинг золота в Лондоні відбувається два рази в день: у 12:30 (АМ) і 17:00 (РМ) по київському часу. Фіксинг срібла в Лондоні відбувається один раз в день: з 14:00 до 14:15 по київському часу приймаються заявки, після чого фіксується ціна. Фіксинг платини і паладія в Лондоні відбувається два рази в день: у 11:45 (АМ) і 16:00 (РМ) по київському часу.

4. Визначено тенденції торгівлі дорогоцінними металами. Торгівля банківськими металами здійснюється анонімно. Про купівлю банківських металів не потрібно звітувати перед державними органами.

Для сучасної людини золото залишається всесвітньо визнаним надійним засобом збереження коштів, "валютою без кордонів", способом передачі сімейних цінностей від покоління до покоління. Вільні кошти в золото вкладають всі держави, професійні фінансисти, підприємства і громадяни.

5. Визначено процес формування цін на дорогоцінні метали.

На світовому ринку ціни на дорогоцінні метали визначаються балансом їхнього попиту та пропозиції на товарних біржах Лондона, Нью-Йорка, Чикаго, Токіо, Сіднея, Гонконгу й Цюріха. Є два типи купівлі-продажу дорогоцінних металів: за спот--цінами -- за партії фактично поставленого (фізичного) металу й за ф'ючерсними цінами -- для поставок у майбутньому (хеджування пропозиції). Угоди за спот--цінами укладають торговці дорогоцінними металами, банки, товарні дилери.

6. Розглянуто операції банків на ринках дорогоцінних металів, основними з яких є:

а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах в інших уповноважених банках, у Національному банку та проведення операцій за ними;

б) відкриття та ведення кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;

в) відкриття та ведення поточних та вкладних (депозитних) рахунків клієнтів у банківських металах;

г) купівля-продаж банківських металів за гривні;

ґ) залучення банківських металів на вклади (депозити) клієнтів (крім банків);

д) залучення та розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;

7. Розглянуто перспективи розвитку ринків дорогоцінних металів.

В Україні є великий потенціал для відродження сфери обігу дорогоцінних металів та каміння, але на нових ринкових умовах. Одна із найістотніших передумов полягає у тому, що банки можуть і повинні забезпечувати дорогоцінними металами своїх клієнтів. Роль керівного центру з формування нормативної бази й надалі відіграватиме Національний банк, але з розширенням усіх сегментів вітчизняного фінансового ринку ринок банківських металів повинен поступово розвиватися і перетворюватися з жорстко регульованого державними органами у лібералізований і конкурентний.

Таким чином, виконане дослідження дозволяє дійти певних висновків.

Торгівля металами на ринку здійснюється тільки в регламентованій стандартній формі, тобто стандартних і мірних зливків, а також монет вітчизняного та іноземного виробництва, якість металу яких відповідає вимогам до проби відповідного металу. Світовий ринок дорогоцінних металів у широкому сенсі слова містить у собі всю сукупність різноманітних взаємин між суб'єктами міжнародних ринків. Отже, ми можемо визначити інфраструктуру світового ринку дорогоцінних металів як сукупність елементів, які забезпечують безперебійне багаторівневе функціонування та взаємодію суб'єктів світового господарства з приводу купівлі -- продажу дорогоцінних металів і регулювання руху товарно-грошових потоків в процесі даних взаємовідносин.

Список використаних джерел

1. Богданов С.В., Шаталин Ю.А. Управление операциями на рынке золота: Учеб. пособие для студ. спец. «Менеджмент организации» -- 06110 специализации «Мировой рынок металлов» -- 061130 / Государственный ун-т управления; Институт управления в химической и металлургической промышленности. -- М., 2008. -- 117с.

2. Податкова система: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Лютий І.О. Демиденко Л.М., Романюк М.В. та ін. -- К.: Центр учбової літератури, 2009. -- 456с.

3. Михальский В.В. Рынок платиновой группы металлов // Финансовые рынки. - 2009. - № 3. - С. 75-77.

4. Борисович В.Т., Буренин А.Н., Кропов В.С., Логашов Е.В., Браженко С.В. Организация торговли драгоценными металлами: Прикладное пособие. -- 3-е. изд. -- М. : Инфра-М, 2008. -- 277 с.

5. История русской. экономической мысли. В 3-х т. Т. 1 /Под. ред. А.И. Пашкова. - М.: Государственное издательство политической литературы, 1955. - 700с.

6. Буров А.С. Конъюнктура мировых рынков товаров: Учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. «Коммерция» и «Маркетинг». -- М. : Экзамен, 2007. -- 204с.

7. Корнелиус Л. Торговля на мировых валютных рынках / Г.А. Агасандян (пер.с англ.). -- 2.изд. -- М. : Издательский дом «Евро», 2004. -- 715с.

8. Энг М.В., Лис Ф.А., Мауер Л. Дж. Мировые финансы. -М.: «ДеКА», 1998 Налоги. Учебник для вузов / Под. ред. Проф. Д.Г. Черника. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 444с.

9. Михальський В.В. Місце дорогоцінних металів в інтеграційних процесах світового фінансового ринку // Економічний простір. - 2009. -- №23/1. - С. 11

10. Блащук Ю. Деякі міркування щодо ринку дорогоцінних металів в Україні // Вісник НБУ. - 2000, № 7. - С. 54-56.

11. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України // Постанова Правління Національного банку України від 6 серпня 2003 року N 325 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 17 листопада 2004 року N 555)4. Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2005 року N 3981.

12. Правила торгівлі іноземною валютою // Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. N 281.

13. Басов А.И. Роль золота и других драгоценных металлов в составе золотовалютных резервов // Финансы и кредит, № 3(117), 2003, с. 19-24.

14. Борисов С.М. Мировой рынок золота : Новый этап развития // Деньги и кредит, №8, 2004, с. 32-41.

15. Борисов С.М. Мировой рынок золота (статистические материалы 1971 2000 гг.) // Статистическое приложение к журналу "Деньги и кредит", 2004, - 22с.

16. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: навч. посібник Київ, "Знання Прес-2000", 2000.

17. Кузнецов С.Г. Роль золота в сучасній економіці // Вісник Киїівського національного університету, серія "Економіка", № 72, 2004, с. 17-19.

19. Мировая экономика: Учебник / под редакцией А.С. Булатова М.: Изд-во "ЮРИСТЪ", 2001.

21. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: учебник. / Под ред Круглова В.В. М.:ИНФРА-М, 1998.

23. Рибалкін В.Е. Міжнародні економічні відносини. - М., ЗАО "Синтез", 1998.

Додатки

Додаток А. Ціна на золото 1970-2010 р.

Додаток Б. Ціна на срібло 2000-2012

Додаток В. Динаміка золотовалютних резервів у 2013, млрд. дол.

Додаток Г. Динаміка середніх курсів продажу банками золота у злитках 50 г-500 г.

Додаток Д. Диверсифікація резервних портфелів центральних банків Європи

Додаток Е. Золотовалютні резерви України у 1999-2013 роках.

Додаток Ж. Динаміка середнього роздрібного курсу золота у злитках вагою 100гр, грн./г на 2013 рік

дорогоцінний монетний ювелірний банківський

...