Важелі та стимули формування інвестиційних ресурсів у промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 658.152

Важелі та стимули формування інвестиційних ресурсів у промисловості

Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Гурська Оксана Анатоліївна

Одеса 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському Державному економічному університеті на кафедрі економіки підприємства Міністерства освіти і науки України (м. Одеса) інвестування економіка ресурс

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Осипов Василь Іванович, Одеський Державний економічний університет, завідувач кафедрою економіки підприємства

Офіційні опоненти доктор економічних наук Слюсаренко Оксана Олександрівна, Національна Академія Наук України, Рада по вивченню продуктивних сил України,головний науковий співробітник (м. Київ) кандидат економічних наук, Степаненко Євгеній ФедоровичНаціональна Академія наук України, Інститут проблем ринку та економіко - екологічних досліджень, старший науковий співробітник (м. Одеса)

Провідна установа Київський Національний економічний університет Міністерства освіти та науки України, кафедра економіки підприємства (м. Київ)

Захист відбудеться 27 квітня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий 25 березня 2000 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професор В.М. Степанов

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Інвестування - глобальна основа забезпечення функціонування економіки у режимі розширеного відтворення, підвищення продуктивності праці та рівня життя народу, структурних та технологічних перетворень економіки. У світовій практиці значення інвестицій зараз прийнято виражати також і в тому, що вони виступають основним фактором формування "цінності виробництва". "Цінність виробництва" у сучасній ринковій економіці розглядається як більш універсальна мета діяльності виробничих об'єктів, ніж одержання прибутку, оскільки на її основі забезпечуються і довгостроковий розвиток виробництва, і зріст накопичень та рентабельності. “Цінність виробництва” реально забезпечується обсягами та нормами інвестування, котрі обумовлюють рівень конкурентоспроможності і доходності виробництва. Саме зріст конкурентоспроможності і відповідно прибутковості виробництва визначають підвищення ринкової вартості його активів і пасивів.

Актуальність проблеми удосконалення організації інвестиційного процесу і формування інвестиційних ресурсів у промисловості України багатократно посилюється в умовах тривалої та глибокої інвестиційної кризи у народному господарстві України, яка виступає провідною складовою загальноекономічної кризи. Інвестиційна криза в економіці України до крайньої межи загострила концептуальні і методологічні проблеми організації інвестиційного процесу і формування інвестиційних ресурсів як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівнях. Але вирішення проблем на галузевому рівні набуває пріоритетного значення, оскільки на цій основі створюється можливість розв'язання завдань на всіх рівнях галузі народного господарства.

Проблемам інвестиційної кризи у народному господарстві України та його галузях присвячені роботи багатьох вітчизняних вчених. Але ці дослідження обмежуються поки що лише визначенням загальних характеристик інвестиційної кризи, її динаміки і впливу на розвиток народного господарства. В той же час лишається нерозробленими питання про умови та шляхи подолання інвестиційної кризи в галузях народного господарства, про залучення до виконання цього завдання конкретних важелів та стимулів. Уявляються майже зовсім нерозробленними концептуальні та методологічні питання цілісного підходу до спрямування всього комплексу впливових факторів на формування власних інвестиційних ресурсів у промисловості. Особливої наукової уваги та реальних практичних кроків потребують питання першорядного забезпечення організаційно-економічних умов посилення позитивного впливу найбільш дійових важелів та стимулів у сфері формування власних інвестиційних ресурсів у промисловості України.

Таким чином, відсутність наукових розробок щодо шляхів, важелів та стимулів подолання кризових явищ у формуванні власних інвестиційних ресурсів у промисловості України та брак відповідних практичних рекомендацій обумовили вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на основі тематичних планів кафедри економіки підприємства Одеського Державного економічного університету за темами: "Проблеми підвищення ефективності приватизації у машинобудівному комплексі", затвердженої наказом ГКНТ і промислової політики України №51 від 12.04.1995р. (реєстраційний №11.01.00/006-95); "Особливості господарської діяльності підприємств у приватизаційний і постприватизаційний період", затвердженої рішенням Ради університету №6 від 13.05.1997 р.

Об`єкт та предмет дослідження. Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні та методологічні проблеми удосконалення організаційно-економічних умов формування інвестиційних ресурсів у промисловості. Об'єктом дослідження є економічні відносини у процесі формування власних інвестиційних ресурсів у промисловості в умовах економічної реформи в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка і теоретичне обґрунтування рекомендацій щодо удосконалення методологічних і організаційних основ формування інвестиційних ресурсів у промисловості. Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження визначено конкретні завдання:

- виявити і визначити сучасні соціально-економічні і методологічні умови здійснення інвестиційного процесу у промисловості України;

- визначити специфічні особливості концептуальних принципів регулювання інвестиційного процесу у промисловості в умовах сучасних ринкових перетворень в Україні;

- розкрити роль діючої системи оподаткування промислових підприємств в стимулюванні формування їх власних інвестиційних ресурсів;

- виявити характер стимулюючого впливу на формування власних інвестиційних ресурсів у промисловості України діючих методів формування цих ресурсів за рахунок амортизаційних відрахувань та прибутку;

- визначити шляхи посилення ринкових стимулів у організації формування інвестиційних ресурсів у промисловості України;

- розробити рекомендації щодо удосконалення методів державного регулювання формування інвестиційних ресурсів у промисловості України.

Методологія та методика дослідження. Метрологічну основу дисертаційного дослідження склали діалектичний, системний та комплексний підходи до прийнятих до розгляду процесів та об'єктів. Ціль та завдання дисертаційного дослідження обумовили використання різноманітних економіко-математичних методів (табличного, графічного, чисельного моделювання). Для аналітичних розрахунків використовувалась електронно-обчислювальна техніка.

У дисертаційній роботі було використано положення Законів України, постанов та інструкцій Кабінету Міністрів України. Емпіричну основу дисертації склали статистичні дані про розвиток промисловості та економіки України в цілому, які опубліковано у пресі, статистична інформація Одеського обласного статистичного управління та звітні матеріали комплексу машинобудівних та металообробних підприємств, підприємств харчової та легкої промисловості Одеської області.

Наукова новизна одержаних результатів. Головний науковий результат дисертаційної роботи складається в обґрунтуванні висновку про необхідність докорінного удосконалення законодавчої та методологічної основ організації процесу формування власних інвестиційних ресурсів у промисловості України, а також у розробці рекомендацій щодо шляхів та способів удосконалення підходів до застосування ринкових важелів та державних інструментів і стимулів, які визначають характер процесу формування власних інвестиційних ресурсів галузей та підприємств промисловості України.

Визначальні складові наукової новизни дисертаційного дослідження відбиваються у наступному:

- уточнені теоретичні положення про сутність економічних категорій та понять “інвестиційний процес”, “інвестиційні ресурси”, “важелі інвестиційного процесу”, “стимули інвестиційного процесу”;

- розроблено теоретичні засади аналізу сутності сучасної інвестиційної кризи в економіці України;

- сформовано методологічні підвалини аналізу характеру стимулюючого впливу діючої системи оподаткування на процес створення власних інвестиційних ресурсів у промисловості України;

- розроблено методологічні основи дослідження характеру стимулюючого впливу сучасної державної амортизаційної політики на формування власних інвестиційних ресурсів у промисловості України;

- обґрунтовано теоретичні основи організації виводу промисловості України з інвестиційної кризи у взаємозв'язку і взаємозалежності з подоланням загальноекономічної кризи;

- сформовано методичні підходи до переорієнтації системи оподаткування на позитивний стимулюючий вплив щодо створення власних інвестиційних ресурсів у промисловості України;

- сформовано методичні підходи до організації удосконалення державної амортизаційної політики для спрямування її на повернення амортизаційним відрахуванням ролі провідного джерела утворення власних інвестиційних ресурсів у промисловості України.

Практичне значення одержаних результатів. Представлені у роботі наукові положення можуть бути втілені в практику як методичні основи для організації докорінного поліпшення процесу формування власних інвестиційних ресурсів в галузях і на підприємствах промисловості України. Розроблені рекомендації можуть бути використані галузями та підприємствами промисловості України при розробці стратегій розвитку виробництва, а також при постановці питань перед законодавчими та виконавчими органами України про необхідність та шляхи поліпшення інвестиційної політики у промисловості. Втілення в практику цих рекомендацій буде сприяти прискоренню оновлення основних виробничих фондів та швидкому зросту масштабів виробництва у промисловості України.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що автором чітко й обґрунтовано показано, що можливості підприємств в Україні щодо забезпечення власними інвестиційними ресурсами повністю усунуті діючою системою оподаткування та сучасною амортизаційною політикою. Розроблено також рекомендації щодо поліпшення системи оподаткування та системи амортизаційної політики у напрямі створення можливостей, які прийнято у сучасній ринковій економіці, щодо формування джерел власних інвестиційних ресурсів.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження у формі методичних рекомендацій відносно поліпшення організації процесу формування власних інвестиційних ресурсів були застосовані у ВАТ "Одеський консервний завод дитячого харчування", в ВАТ "ХК "Краян", в учбовому процесі на факультеті економіки та управління виробництвом Одеського Державного економічного університету.

Основні висновки та положення дисертації було викладено на міжнародній науковій конференції "Перспективні напрями розвитку екології, економіки, енергетики" (Одеса,1998 р.), на республіканській науково-практичній конференції "Шляхи розбудови ринкового середовища в Україні" (Одеса,1998 р.), а також на підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського Державного економічного університету в 1997-1999 рр.

Публікації. На основі матеріалів дисертації автором опубліковано 7 статей та 2 наукових доклада загальним обсягом 4,8 др.арк.

Структура, обсяг та зміст дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів та висновків, основний зміст роботи викладений на 167 сторінках. Робота містить 27 таблиць та 2 малюнки, список використаних джерел з 157 найменувань, 4 додатки.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, ступінь дослідженності проблеми, зв'язок роботи з науковими темами; сформульовано мету й завдання дослідження; викладено методологію, методику та інформаційну базу дослідження; обґрунтовано наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення; відзначено ступінь апробації та впровадження в економічну практику основних результатів дослідження; виділено особистий внесок дисертанта у дослідженні теми.

У першому розділі "Тенденції і завдання розвитку інвестиційного процесу у промисловості України" представлено дослідження: сучасних соціально-економічних і методологічних особливостей здійснення інвестиційного процесу у промисловості України; особливостей змісту та впливу концептуальних принципів регулювання інвестиційного процесу у промисловості України; проблем та завдань розвитку інвестиційного процесу у промисловості України.

За роки економічної реформи різко знизилась платоспроможність підприємств України. Як відомо, на початок 1999 року рівень заборгованості підприємств в Україні перевищував обсяг валового внутрішнього продукту. Таким чином, макро умови формування інвестиційних ресурсів ринковими методами в народному господарстві України різко погіршились.

Головною причиною у роки економічної реформи став багаторічний та глибокий спад виробництва. За 1991-1998 роки обсяг валового внутрішнього продукту зменшився приблизно у 2,5 рази. Ще більш глибокою є інвестиційна криза. Якщо у 1990 році обсяг будівельно-монтажних робіт у порівняльних цінах складав 50 млрд. грн., то у 1996 році - 7,5 млрд. грн. тобто 14,9 процента, тобто знизився за 6 років (1991-1996 рр.) у 6,6 разів.

Аналіз динаміки виробництва по галузям народного господарства України у 90-ті роки показав, що інвестиційна криза виникла внаслідок загальної кризи економіки країни, а не навпаки, як це має місце у класичній схемі кризових явищ у світовій історії. Але у народному господарстві України вказаний причинної наслідковий зв'язок повністю порушенний. Так, у 1991 році національний доход в економіці України зменшився на 13%, а в будівництві - на 7%, валовий продукт відповідно - на 8% і на 6%. Але у наступні роки інвестиційна криза, яка була спровокована загальною економічною кризою, набула бурхливого характеру, перетворившись у потужній стимул розвитку загальноекономічної кризи в економіці України.

Індекс капіталовкладень у народному господарстві України у 1996 році відносно 1990 року склав у державних підприємств 0,16, у колективних - 0,47, у приватних - 0,53. При цьому частка підприємств державної форми власності у загальному обсязі капіталовкладень знизилась з 77,8 % у 1990 році до 53,2 % у 1996 році, підприємств колективної форми власності - підвищилась з 19,0 % до 39,3 %, приватних підприємств - підвищилась з 3,2 % до 7,4 %. Аналіз показав, що частка приватних підприємств у капіталовкладеннях значно нижче, ніж їх частка у виробництві валового продукту та національного доходу: у 1990 році відповідно у 2,4 та 3,8 рази, 1996 році - у 1,01 та 1,8 рази. Частка прибутку приватних підприємств також значно нижче ( у 3-4 рази), ніж їх частка у валовому продукті та у національному доході.

Важливою особливістю інвестиційної кризи у промисловості України виступає також її збіг з високим зносом основних фондів, який з року в рік підвищується. На промислових підприємствах м. Одеси, що аналізуються у дисертації, знос основних виробничих фондів зріс по групі машинобудівних та металообробних підприємств з 41 % у 1990 році до 62 % у 1998 році, по групі підприємств харчової промисловості - з 46 % до 65 %, по групі підприємств легкої промисловості - з 32 % до 53 %.

Аналіз ролі і функцій ринкових важелів і ринкових методів у сучасній ринковій економіці України, який здійснено у першому розділі дисертації, показав, що в умовах багаторічної і жорсткої економічної кризи їх роль (в першу чергу, конкуренції, лібералізованого ціноутворення, фондового ринку) майже повністю нівельована. Зроблено висновок, що у сфері вирішення проблем розвитку економіки України потрібне суттєве державне регулювання і при цьому тим більш помітне, чим складніші проблеми належить вирішувати.

Дослідження, проведене у першому розділі дисертації, показало, що визначальну роль у формуванні інвестиційних ресурсів у промисловості відіграють не внутрішні, а зовнішні фактори: приватизаційні процеси, соціальний та демографічний стан населення, макроекономічні важелі та стимули, в першу чергу, методи оподаткування та амортизаційна політика.

У другому розділі "Економічні стимули формування інвестиційних ресурсів в промисловості України" проаналізовано особливості стимулюючої ролі загальноекономічних умов розвитку та основоположних принципів діючого порядку формування інвестиційних ресурсів в промисловості на сучасному стані економічної реформи в Україні та стимулююча роль діючих методів формування інвестиційних ресурсів промисловості за рахунок амортизаційних відрахувань та прибутку.

Одною з основних визначальних рис загальноекономічної ситуації, яка склалась у результаті перших років ринкової реформи в Україні, стала всеохоплююча та бурхлива інфляція. Її наслідком виступило різке порушення сбалансованності цін на продукцію та послуги різних галузей народного господарства у зв'язку з неоднаковими темпами зросту цін. У великому програші опинилися галузі народного господарства, де темпи зросту цін на продукцію та послуги були нижчими за темпи росту цін у середньому по народному господарству України. Так, індекс оптових цін за 1991-1994 роки по народному господарству у цілому склав 13 932 рази, а у промисловості - 13089 раз, у будівництві - 38 822, на транспорті і в зв'язку - 27 150, у торгівлі, матеріально-технічному постачанні та заготівлях - 28 612 раз. Такі відмінності у темпах зросту цін означають, що застосований ринковий механізм сприяє з перших же років ринкової реформи перерозподілу ново виробленої вартості та накопичень між галузями народного господарства України. Промисловість та сільське господарство понесли великі втрати доходів та накопичень, тобто джерела формування інвестиційних ресурсів у промисловості значно зменшились внаслідок диспропорцій у зрості цін на продукцію та послуги у галузях народного господарства України.

Найважливішим з загальних принципів діючої системи оподаткування промисловості виступає її витрато формуючий характер, тобто податкові та неподаткові платежі включаються до складу витрат підприємств і справляють вплив на рівень собівартості продукції і відповідно на величину прибутку. Чисельне моделювання формування вартості продукції у промисловості, проведене у дисертації дало можливість виявити в кількісному виразі вплив основних податкових та неподаткових платежів на створення вартості промислової продукції, що наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 Чисельні моделі податкових і неподаткових платежів у складі вартості промислової продукції, %

Аналіз одержаних чисельних моделей показав, що з пониженням локальних баз оподаткування (з 60 % до 20 % від І до ІІІ варіанту) загальна сума податкових та неподаткових платежів також знижується: з 51,59 % до 42,18 % і до 32,54 %. Але відносна величина цих платежів не знижувалась, а зростала. Відношення їх до прибутку склало у першому варіанті 1,72, у другому - 2,11, у третьому - 3,25, а до нововиробленої вартості - відповідно: 0,86; 1,05; 1,63. Це засвідчує, що загальні засади системи оподаткування відіграють негативну роль у стимулюванні формування інвестиційних ресурсів у промисловості, оскільки зменшення бази оподаткування веде до погіршення фінансового стану підприємств, потребує збільшення виплат фінансових ресурсів, що відповідно ускладнює фінансування інвестиційного процесу, оскільки податкові і неподаткові платежі у декілька разів перевищують ново вироблену вартість.

Результати моделювання вартості промислової продукції підтверджуються аналізом динаміки фактичної структури валового внутрішнього продукту України та динаміки структури продукції групи одеських підприємств, економічна інформація яких досліджується у дисертації. Так, частка чистих податків у ВВП України зросла з 1 % у 1992 році до 19,2 % у 1996 році, тобто у 19,2 рази за 4 роки.

Штучне завищення собівартості продукції у народному господарстві України призвело до процесу масового перетворення прибуткових підприємств у збиткові.. Якщо у 1995 році збитковими були 20 % підприємств України, то у 1996 році - 33 %, 1997 році - 50 %, а у 1998 році - більше 50 % підприємств.

А перетворення прибуткових підприємств у збиткові повністю позбавляє їх одного з основних джерел формування інвестиційних ресурсів у промисловості України. Дуже значним негативним наслідком підвищення частки податкових платежів у складі вартості продукції промисловості є різке зниження їх конкурентоздатності, оскільки зріст собівартості спонукає їх підвищувати реалізаційні ціни, які стають вище за світові ціни.

Аналіз основоположних принципів формування інвестиційних ресурсів за рахунок амортизаційних відрахувань визначив існування значних недоліків внаслідок великого розриву між обліковою та реальною вартістю основних виробничих фондів, відносно якої розраховується обсяг амортизаційних відрахувань. Оскільки вартість основних виробничих фондів визначалась через різні періоди часу шляхом її індексування, склався значний розрив між її реальним та індексованим рівнями. Як показують дані таблиці 2, складеної за наявними статистичними відомостями, у народному господарстві України недоіндексована величина основних виробничих фондів відносно їх звітної величини складала у 1992-1995 рр. від 43 до 425%.

Таблиця 2 Недоіндексована величина основних виробничих фондів (ОВФ) у народному господарстві України у 1992-1995 роках

Аналогічний аналіз за даними 23 приватизованих машинобудівних та металообробних підприємств Одеської області показав, що величина недоіндексованої вартості основних виробничих фондів перевищувала їх звітну вартість у 1992-1998 роках у 1-9 разів.

У третьому розділі “Основні напрями удосконалення методів формування інвестиційних ресурсів у промисловості України” проведено аналіз ролі економічних важелів та стимулів в організації інвестиційного процесу в промисловості, розробку та обгрунтування шляхів їх удосконалення.

Дослідження, яке проведено в дисертації, дозволило виявити, що з усього спектру важелів та стимулів, що визначають розмір інвестиційних ресурсів у промисловості, впливовими лишаються податкова система та амортизаційна політика держави. При цьому їх всеохоплюючий вплив на формування інвестиційних ресурсів у промисловості виступає наскрізь негативним.

Так, згідно пункту 7.3 Закону України від 3.04.1997р. “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язень вважається дата відгрузки товарів або дата оформлення документів на виконанні роботи, послуги. Таким чином, ПДВ повинен сплачуватись ще до зарахування виручки на банківський рахунок підприємства. Це означає, що підприємство повинно сплачувати ПДВ за рахунок своїх власних обїгових коштів, статутного фонду, прибутку. І хоча може бути повернення підприємству деяких сум ПДВ, але поряд з цим повністю виникає необхідність внесення нових платежів ПДВ. Тому підприємства повинні постійно відволікати свої обігові кошти, прибуток на обслуговування сплат ПДВ, тобто постійно у певній сумі кредитує бюджет, з-за чого різко знижується його платоспроможність і у поточних розрахунках за матеріали, електроенергію, по заробітній платі, і у формуванні інвестиційних ресурсів. Аналогічним способом стягується також податок на прибуток, що значно збільшує кошти, які відволікаються з поточного та інвестиційного оборотів у підприєств та галузей промисловості.

Такі ж втрати несе промисловість України також внаслідок методів розрахунку розміру деяких податків, в першу чергу, податку на прибуток. Згідно з Законом України від 22.05.1997р. “Про оподаткування прибутку підприємств” (пункт 3.1) обсяг податку визначається так званим “валовим” методом на базі податкового обліку, який впроваджено паралельно з традиційним бухгалтерським обліком.

Як показують цифри таблиці 3, у всіх кварталах 1997 та 1998 років має місце різка відміна між даними бухгалтерського та податкового обліків, коли за даними податкового обліку складається прибуток, а за даними бухгалтерського - збиток ( як, наприклад, у IV кварталі 1997 р.), підприємство змушено сплачувати податок за рахунок власних обігових коштів, статутного фонду, тобто відволікати кошти від виробничого або інвестиційного призначення.

Таблиця 3 Обсяги балансового прибутку або збитку за бухгалтерським та податковим обліком в ВАТ “Одеський консервний завод дитячого харчування” (тис.грн.)

Аналогічна повна невідповідність між даними податкового та бухгалтерського обліку має місце у всіх 23 приватизованих машинобудівних підприємств, звіти яких за 1997-1998 рр. було проаналізовано.До різкого звуження джерел формування інвестиційних ресурсів призводять також податки, які обчислюються за податковими базами, не пов'язаними з вартісними обсягами продукції, але включаються у собівартість продукції. За даними таблиці 4 земельний податок дуже значно підвищує собівартість продукції промислових підприємств у м.Одесі. У ВАТ “Одеський консервний завод дитячого харчування” земельний податок складає шосту частину собівартості реалізованої продукції. Зрозуміло, що такий значний вплив земельного податку на формування собівартості продуцкії промислових підприємств призводить до різкого звуження можливостей підприємств щодо формування нововиробленої вартості, прибутку, тобто джерел для створення інвестиційних ресурсів.

Таблиця 4 Вплив земельного податку на збільшення собівартості продукції у ВАТ “Одеський консервний завод дитячого харчування”

Згідно Закону України “Про державний бюджет України на 1999 рік” (пункт 5 статті 2) було введено “амортизаційний податок” у розмірі 10% нарахованих амортизаційних відрахувань. Цей податок, сплата якого почалась з січня 1999 року, став поряд з земельним податком самою великою причиною погіршення фінансового стану промислових підприємств, зповзання їх до збиткової діяльності. Цей податок не включається до складу собівартості продукції і сплачується за рахунок прибутку або відноситься на збитки підприємств.

Вкрай деструктивний вплив, який веде до відволікання з обороту підприємств обігових коштів та інвестиційних ресурсів, перекачуванню коштів статутних фондів підприємств у державний бюджет, справляють також розміри і порядок обчислення податку на додану вартість. По-перше, він нараховується не тільки на додану вартість, а й на перенесену вартість (вартість сировини, матеріалів, амортизаційних відрахувань), тобто на всю суму витрат. Друга особливість ПДВ негативного порядку складається у тому, що він нараховується при кожному продажу оброблюваної сировини (напівфабрикату) у процесі вироблення кінцевого продукту, готового для споживання. Це веде до дуже значного штучного завищення собівартості продукції. Розрахунки показують, що при п'яти продажах від підприємства до підприємства собівартість оброблюваного продукту збільшується тільки за рахунок ПДВ у 2,49 рази, при десяти продажах - у 6,2 рази. Таке штучне, економічно не обґрунтоване збільшення собівартості продукції промисловості України робить її не конкурентоздатною на внутрішньому і на світовому ринку.

Позитивний стимулюючий вплив оподаткування промисловості в Україні знижується також внаслідок застосування методу пропорційного обчислення податкових та неподаткових платежів відносно зросту обсягів продукції, витрат або прибутку.

В економіці України амортизаційні відрахування відіграють у формуванні власних інвестиційних ресурсів підприємств та галузей значно зменшену роль як внаслідок знецінення (недоіндексування) основних виробничих фондів (що було досліджено у попередніх розділах дисертації), так і внаслідок застосування хибних вузлових елементів у державній амортизаційній політиці. Одним з основних таких елементів є порядок обчислення обсягу амортизаційних відрахувань залежно від залишкової вартості основних виробничих фондів. Це значно занижує рівень амортизаційних відрахувань та у багато разів подовжує строк перенесення вартості основних фондів на собівартість продукції за допомогою амортизаційних відрахувань. Останнє призводить до накопичення великих обсягів застарілої морально та фізично техніки у промисловості України, до затримки вводу нової прогресивної техніки та технології, що обумовлює технічну та технологічну відсталість України та різке зниження обсягів виробництва. Згідно наших розрахунків за даними статистичних щорічників України коефіцієнт амортизації основних виробничих фондів у народному господарстві України знизився з 7,8% у 1986 році до 1,6% у 1994 році, коефіцієнт вибуття основних фондів - з 3,3% у 1991 році до 1,4% у 1996 році, коефіцієнт оновлення основних фондів - з 7,5% у 1991 році до 1,3% у 1996 році.

Різко зменшує обсяг і без того дуже знижених амортизаційних відрахувань стягнення у бюджет "амортизаійного податку" (з січня 1999 року - 10 %, з середини 1999 роу - 6 % амортизаційних відрахувань).

Висновки

Виконане дисертаційне дослідження дозволило сформулювати наступні отримані наукові результати.

1.Розроблено наукове обґрунтування висновку щодо масштабів та сутності інвестиційної кризи у промисловості України. Виявлено, що вона має екзогенний, тобто зовнішній, характер, оскільки спровокована спадом виробництва, а не навпаки, як має місце у класичній схемі виникнення і розвитку економічної кризи.

2.Доведено, що на сучасному етапі розвитку промисловості України головною причиною інвестиційної кризи стала нестача капіталовкладень внаслідок майже повної втрати можливостей залучення банківських інвестиційних кредитів і інших побічних інвестицій та різкого зменшення обсягів власних інвестиційних ресурсів. Показано, що в сучасних умовах ринкових перетворень зберегли вплив на формування власних інвестиційних ресурсів у промисловості України лише такі державні адміністративно-економічні важелі і стимули як система оподаткування та амортизаційна політика.

3.На підставі проведеного аналізу зроблено висновок, що сучасна державна амортизаційна політика та діюча система оподаткування справляють на формування власних інвестиційних ресурсів у промисловості України суто негативний вплив. Внаслідок вкрай гіпертрофованої фіскальної функції податкової системи, діючої в Україні, бурхливого зросту кількості та обсягів податкових платежів, частка податків у вартості валового внутрішнього продукту за час економічної реформи у 90-х роках різко збільшилась ( у 19 разів), а частка чистих накопичень капіталу різко зменшилась (у 13 разів).

4. З метою відновлення ролі прибутку як одного з основних джерел власних інвестиційних ресурсів у промисловості України та стимулюючої функції податкової системи у дисертаційній роботі розроблено наступні рекомендації відносно удосконалення порядку оподаткування промислових підприємств. По-перше, треба проводити стягнення податкових платежів тільки "касовим" методом, тобто в залежності від виручки від реалізації продукції, а не її відгрузки. При цьому слід відмовитись від податкового обліку і користуватись лише бухгалтерським обліком, ліквідувавши подвійний облік на підприємствах. По-друге, слід відмовитись від податку на додану вартість, або стягувати його лише при продажу кінцевої продукції та за зниженою в 4-5 разів ставкою. По-третє, слід анулювати земельний та амортизаційний податки, як такі, що суперечать сучасним економічним умовам господарювання промислових підприємств. Четверте. Слід перейти від способу пропорційного нарахування податкових і неподаткових платежів до фіксованих платежів. При цьому усі податкові і неподаткові платежі треба з'єднати в один (або два) фіксований податок, який встановлюється на рівні звітного року і не змінюється впродовж 2-3 років.

5. З метою повернення амортизаційним відрахуванням чільного місця у формуванні власних інвестиційних ресурсів у промисловості у дисертації запропоновано й обґрунтовано такі рекомендації. По-перше, радикально змінити концептуальний підхід до амортизаційної політики в економіці України. Вона повинна вийти з підпорядкованої ролі відносно податкової політики, повинна перестати бути її складовою частиною. По-друге, законодавчо закріпити правило, згідно якому і держава, і підприємства несуть однакові обов'язки щодо забезпечення усіх умов по своєчасному відтворенню основних обсягів амортизаційних відрахувань та по використанню іх за цільовим призначенням. По-третє, провести удосконалення механізму амортизаційного процесу за такими напрямами: а)вернутися до використання лінійного методу обчислення амортизаційних відрахувань замість методу знижуваного залишку; б) суттєво диференціювати амортизаційні групи основних фондів; в) значно підвищити норми амортизації основних фондів, орієнтуючись на оптимальні строки служби основних фондів; г) законодавчо встановити юридичну та економічну відповідальність підприємств за додержання амортизаційних строків служби основних фондів. Четверте. Треба поновити практику обов'язкового формування фондів розвитку виробництва за рахунок прибутку, включаючи в них також амортизаційні відрахування та власні кошти.

Список опублікованих автором наукових праць за темою дисертації

Гурская О.А. О стимулирующей роли системы налогообложения в формировании инвестиционных ресурсов на промышленных предприятиях Украины // Придніпровський науковий вістник. Економіка// Науковий журнал. -Вересень 1997.- № 34. - с. 35-42.

Гурская О.А. Проблемы преодоления инвестиционного кризиса в народном хозяйстве Украины // Ринкові важелі та стимули розвитку господарчих систем // Збірник наукових праць молодих вчених Одеського державного економічного університету // Випуск 2. Частина 2.// Одес. держ.екон.ун-т. - Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 1998. - с.357-364.

Гурская О.А. Проблемы совершенствования организации источников формирования инвестиционных ресурсов в промышленности Украины. // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. - с.389-397.

Гурская О.А. Удосконалення важелів та стимулів формування власних інвестиційних ресурсів у промисловості України. // Вісник Одеського інституту внутрішних справ. Науковий журнал. Щоквартальник. №1,2000. - с. 16-24.

Гурська О.А. Підвищення ефективності впливу методів оподаткування на процес та результати формування інвестиційних ресурсів у народному господарстві України. -Депон.- № 2199.-11.11.1996 р.-11с.

Гурська О.А. Нагальні проблеми та напрями удосконалення основних засад організації інвестиційного процесу у народному господарстві України. - Депон.- № 2200.-11.11.1996 р.-10с.

7. Gorska O.A. Cechy kryzysu inwestycyjnego na Ukrainie i sposoby jego przezwyciкїenia.-Szanse i zagroїenia rozmoju restrukturyzowanych przedєiкbiotstw w Europie Srodkowej i Wschodniej.- Akademia Ekonomiczna w Poznaniu, Poznan, 1997,.- s.160-167.

8.Гурська О.А. Актуальні проблеми удосконалення організації процесу формування інвестиційних ресурсів на підприємствах України в умовах трансформації форм власності // Шляхи розбудови ринкового середовища в Україні // Матеріали науково -практичної конференції 20-22 жовтня 1998 р. // Одес.держ.екон.ун-т. - Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 1998. - с.27-32.

9.Гурская О.А. О факторах преодоления инвестиционного кризиса на предприятиях промышленности Украины //Перспективные направления развития экологии, экономики, энергетики. Сборник научных статей // Материалы международной научно-практической конференции// ОЦНТИ. - Одесса: 1998.- с.70-74.

Анотація

Гурська О.А. Важелі та стимули формування інвестійних ресурсів у промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступення кандидата економічних наук за спеціальністью 08.07.01. - Економіка промисловості. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних дослиджень НАН України, Одеса, 2000.

Дисертацію присвячено проблемі розробки ефективної системи заходів для посилення позитивного впливу важелів та стимулів на формування власних інвестиційних ресурсів у промисловості України. Виконано аналіз стану інвестиціного процесу у промисловості України. Виявлено масштаби та характер інвестиційної кризи в промисловості України. Встановлено, що внутрішньогосподарські та чисто ринкові (конкуренція, ринкове ціноутворення, фондовий ринок) важелі та стимули майже повністью втратили вплив на формування власних інвестиційних ресурсів у промисловості України за рахунок прибутку та амортизаційних відрахувань. Доведено, що стимулючий вплив державних адміністративно-економічних важелів - податкової системи та амортизаційної політики - є повністью негативним, внаслідок чого у промисловості різко знизились можливості формування власних інвестиційних ресурсів. Розроблено пропозиції щодо шляхів удосконалення системи оподаткування та амортизаційної політики з метою позитивних умов для власних інвестиційних ресурсів у промисловості України.

Ключові слова: важелі, стимули, власні інвестиційні ресурси промисловості, система оподаткування, амортизаційна політика.

Аннотация

Гурская О.А. Рычаги и стимулы формирования инвестиционных ресурсов в промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 - Экономика промышленности. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2000.

Диссертация посвящена разработке эффективной системы мероприятий по усилению положительного влияния рычагов и стимулов на формирование собственных инвестиционных ресурсов в промышленности Украины.

Выполнен анализ состояния инвестиционного процесса в промышленности Украины. Выяснены масштабы и сущность инвестиционного кризиса в промышленности Украины. Установлено, что он имеет экзогенный, т.е внешний, характер, поскольку спровоцирован спадом производства, а не наоборот, как это имеет место в классической схеме возникновения и развития экономического кризиса.

Доказано на основе проведенного анализа, что на современном этапе развития промышленности Украины главной причиной инвестиционного кризиса стал недостаток капиталовложений вследствие почти полной утраты возможностей привлечения банковских инвестиционных кредитов и других инвестиций со стороны и резкого уменьшения объемов собственных инвестиционных ресурсов. Показано, что в современных условиях рыночных преобразований сохранили влияние на формирование собственных инвестиционных ресурсов в промышленности лишь такие государственные административно-экономические рычаги и стимулы как система налогообложения и амортизационная политика, которые оказывают на формирование собственных инвестиционных ресурсов промышленности Украины резко отрицательное влияние.

Действующая в Украине налоговая система не только обуславливает перекачку средств уставных фондов промышленных предприятий в бюджет, но и лишает предприятия прибыли как источника формирования собственных инвестиционных ресурсов в промышленности Украины, ликвидирует возможности и стимулы повышения объемов производства.

Современная амортизационная политика сводит к нулю значение амортизационных отчислений как источника собственных инвестиционных ресурсов в промышленности Украины. Значительные суммы амортизационных отчислений недополучены в 90-е годы вследствие обесценения (недоиндексирования) основных промышленно-производственных фондов. Действующий порядок исчислений относительно остаточной стоимости основных фондов приводит к значительному удлинению амортизационного срока службы фондов и к уменьшению объемов амортизационных отчислений. Значительно уменьшают амортизационные отчисления в промышленности взыскания в бюджет “амортизационного” налога (с начала 1999 года - 10% амортотчислений, с середины 1999 года - 6%).

С целью восстановления роли прибыли как одного из источников собственных инвестиционных ресурсов в промышленности Украины и стимулирующей роли налоговой системы в диссертационной работе разработан и обоснован ряд рекомендаций по совершенствованию порядка налогообложения промышленных предприятий. Во-первых, производить взыскание налоговых платежей только “кассовым”методом, то есть в зависимости от выручки от реализации продукции, а не от ее отгрузки. Во-вторых, отказаться от налога на добавленную стоимость, или взыскивать его лишь при продаже конечной продукции и по сниженной в 4-5 раз ставке. В-третьих, аннулировать земельный и амортизационный налоги, как такие, которые противоречат современным экономическим условиям хозяйствования промышленных предприятий. В-четвертых, перейти от пропорционального начисления налоговых и неналоговых платежей к методу фиксированных платежей. В-пятых, все налоговые и неналоговые платежи объединить в один (или два) фиксированный налог, который должен устанавливаться на уровне отчетного года и не изменяться на протяжении 2-3 лет.

С целью восстановления утраченной роли амортизационных отчислений в формировании инвестиционных ресурсов в промышленности Украины в диссертации разработаны и обоснованы следующие рекомендации. Во-первых, радикально изменить концептуальный подход к амортизационной политике в экономике Украины. Она должна быть выведена из подчиненной роли относительно налоговой политики, должна перестать быть ее составной частью. Во-вторых, законодательно закрепить обязанности предприятий, с одной стороны, и государства, с другой стороны, по обеспечению всех условий по своевременному воспроизводству основных фондов, по формированию необходимых объемов амортизационных отчислений и использованию их по целевому назначению. В-третьих, возвратиться к линейному методу исчисления амортизационных отчислений по полной первоначальной стоимости основных фондов, отказавшись от метода снижающегося остатка по остаточной стоимости основных фондов. В-четвертых, существенно дифференцировать амортизационные группы основных фондов и значительно повысить нормы амортизации основных фондов, ориентируясь на оптимальные сроки службы основных фондов и законодательно установив юридическую и экономическую ответственность предприятий за соблюдение этих сроков. В-пятых, возобновить практику обязательного формирования фонда развития производства на предприятиях и в отраслях промышленности за счет прибыли и амортизационных отчислений.

Ключевые слова: рычаги, стимулы, собственные инвестиционные ресурсы промышленности, система налогообложения, амортизационная политика

Annotation

Gurska O.A. Levers and stimuli of investment resources formation in industry. - Typescript. (Manuscript).

The thesis is submitted for a candidate's degree in Economics in speciality 08.07.01 -Economics of industry. The Institute of Market Problems and Economic Ecological Researches the Ukrainian Academy of Sciences, Odessa, 2000.

The dissertation is dedicated to the problem of the development of the effective system of measures for further enchancing of the positive influence of levers and stimuli on the internal investment resources formation in the industry of Ukraine. The state of the investment process in the industry of Ukraine was analysed. The scale and nature of the investment crisis in the industry of Ukraine were determined. It was proved that internal economic and purely market levers and stimyli (competition, market price formation and stock market) practically had lost their influence on the internal investment resouces formation in the industry of Ukraine coming from profit and amortization deductions. The influence of the state administrative economic levers - the taxation system and the amortization policy were proved to the completely negative. As a result possibilities for the in internal investment resources formation in industry sharply decreased. Recomendations concerning the ways of the further improvement of the taxation system and the amortization policy were worked out with the purpose of the creation of positive conditions for the internal investment resources formation in the industry of Ukraine.

Key words: levers, stimuli, internal investment resources in industry, systems of taxation, an amortization policy.

Размещено на Allbest.ru