Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства

1.1 Поняття конкурентоспроможності підприємства та огляд методів її оцінки

1.2 Сутність методу оцінки конкурентоспроможності підприємства на основі теорії досконалої конкуренції

Розділ 2. Оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства ПП "КВІЛТ"

2.1 Характеристика покупців і конкурентів ПП "КВІЛТ"

2.2 Аналіз конкурентоспроможності ПП "КВІЛТ" на основі теорії досконалої конкуренції

Розділ 3. Рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства ПП "КВІЛТ"

3.1 Шляхи підвищення конкурентоспроможності ПП "КВІЛТ"

Висновки

Список використаних джерел

конкурентоспроможність досконалий покупець



Вступ

Актуальність. Головним атрибутом ринкової економіки є конкурентоспроможність підприємства.

Дослідження конкурентоспроможності підприємства в умовах економічної ситуації, яка склалась в Україні, дає змогу розглядати її як комплексну характеристику потенціальних можливостей забезпечення конкурентних переваг в перспективі, яка доступна для огляду.

Джерелами конкурентних переваг є прогресивна організаційно-технологічна і соціальноекономічна база підприємства, вміння аналізувати та своєчасно здійснювати заходи щодо укріплення конкурентних переваг. Останнє слід відзначити особливо, тому що аналіз та оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства необхідний на всіх етапах позавиробничого процесу.

З всього вищесказаного можно зробити висновок про те, що проблема підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства є актуальним питанням, вирішенню якого і присвячується дана курсова робота.

Метою дослідження є оцінка конкурентоспроможності підприємств на основі положень теорії досконалої конкуренції.

Відповідно сформульованій меті курсової роботи передбачається виконання наступних завдань:

вивчити теоретичні основи конкурентоспроможності підприємства;

надати загальну характеристику діяльності обраного підприємства «КВІЛТ»;

надати інформацію по покупцям та конкурентам данного підприємства;

розробити та обгрунтувати рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства на основі положень теорії досконалої конкуренції ПП "КВІЛТ"

Об`єктом дослідження курсової роботи обрано підприємство "КВІЛТ".

Розділ 1. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства

1.1 Поняття конкурентоспроможності підприємства та огляд методів її оцінки

Забезпечення конкурентоспроможності підприємства є головною метою господарюючих суб'єктів у ринковій економіці. Проте щоб управляти конкурентоспроможністю, спочатку необхідно оцінити її рівень.

Питання оцінки конкурентоспроможності підприємств вивчали такі вітчизняні вчені, як Саєнко М.Г, Євчук Л.А., Пантєлєєв В.Д, Ольховська Н.А., Марцин В.С., Сокольська Т.В. М та зарубіжні економісти - Котлер Ф.А., Смітт Б. Вважаю за необхідне охарактеризувати деякі методи оцінки конкурентоспроможності, що і зумовило вибір даної теми дослідження.

Існує багато методик щодо оцінки конкурентоспроможності. Розгляну деякі із них.

М.Г. Саєнко вважає, що конкурентоспроможність можна оцінювати шляхом порівняння конкурентних позицій кількох підприємств на певному ринку. При цьому обов'язковою вимогою є порівнянність оціночних параметрів, а саме:

система технологічного забезпечення;

система технічного забезпечення - потенційних можливостей обладнання;

рівня персоналу;

системи управління;

рівня інновацій;

стану комунікацій;

рівня маркетингової політики;

експортно - імпортних можливостей та інших параметрів.

На думку Євчук Л.А., одним із методів оцінки конкурентоспроможності є метод, коли конкурентоспроможність підприємств оцінюється їх фінансовим станом, ефективністю господарської діяльності та конкурентоспроможністю продукції. Не зважаючи на кількість показників, що застосовується, фінансовий аналіз рекомендується здійснювати за такими напрямками: оцінка майнового становища, оцінка ліквідності, оцінка фінансової стійкості, оцінка ділової активності, оцінка рентабельності.[24]

Пантєлєєв В.Д. вважає, що у загальному випадку як управлінська процедура оцінка конкурентоспроможності являє собою результат визначення і аналізу якісних і кількісних характеристик керованого об'єкта або процесу господарської діяльності. Методологія оцінки містить: по-перше, встановлення цілей оцінки; по-друге, вибір (розроблення) показників, які відображають сутність оцінюваного об'єкта (процесу); по - третє, встановлення критерію, на підставі якого проводиться порівняння альтернатив і приймається рішення про вибір єдиної альтернативи (власної підмножини альтернатив) з множини розглянутих альтернатив (варіантів рішення); по - четверте, вибір способів оцінки альтернатив. Таким чином, при оцінюванні конкурентоспроможності підприємства насамперед повинна бути встановлена мета, досягнення якої на практиці звичайно пов'язано із здійсненням підприємством різних економічних, виробничо-технічних і соціальних проектів.[2]

Ольховська Н.А виділяє кілька способів оцінки конкурентоспроможності продукції як фактор оцінки конкурентоспроможності підприємства. Так, можуть бути застосовані аналітичні та графічні методи. До аналітичних належать диференціальний, комплексний та змішаний методи.[19]

За результатами аналізу за одним із цих методів роблять висновок про те, чи конкурентоспроможна продукція на даному ринку порівняно з аналогами. І вже за результатами оцінки розробляють заходи щодо підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку.

Рівень конкурентоспроможності товару також є елементом оцінки конкурентоспроможності підприємства. Його можна оцінити за допомогою системи одиничних, групових (зведених) та інтегральних показників, вважає Марцин В.С. Одиничні показники відображають процентне відношення до величини того ж обсягу, за якого потреба в товарі теоретично повністю задовольняється.

На думку Шубалого О.М, комплексну оцінку стратегічних конкурентних переваг сукупності підприємств галузі прогнозують за такими критеріями та групами показників:

забезпеченість ресурсами;

ефективність використання ресурсів;

ефективність роботи за основними видами економічної діяльності;

ефективність роботи за функціональними напрямами діяльності.

Сокольська Т.В. пропонує оцінювати рівень конкурентопроможності аграрної продукції через її якість. Саме вона забеспечує виробнику конкурентні переваги і є основою конкурентоспроможності, хоча досить часто все залежить від ситуації на ринку.

За словами Жамойди О.А., оцінка конкурентоспроможності має значення перш за все для самого підприємства, що поділяє всі види продукції, що виробляється за ступенем впливу на рівень рентабельності продажів чи продукції.

1.2 Сутність методу оцінки конкурентоспроможності підприємства на основі теорії досконалої конкуренції

Розробка проблеми конкурентоспроможності товарів та послуг безпосередньо залежить від обраного методу оцінки.

Зазначу, що оцінка здібності товару конкурувати - виробляється шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння,оскільки конкурентоспроможність товару чи іншого об'єкта - поняття відносне, тобто про нього можна казати лише при порівнянні з іншим об'єктом. [15]

За базу порівняння приймається або потреба покупця, або зразок. Зазвичай зразок - це аналогічний товар, має максимальний обсяг продажу і найкращу перспективу збуту у майбутньому.

Якщо за базу порівняння приймається потреба, то розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності може здійснюватися за такою формулою:

де qОді - одиничний параметричний показник конкурентоспроможності за і-м параметром (і = 1, 2, 3, ……., n),

n - кількість порівнюваних параметрів;

Рі - величина і-го параметра для аналізованої продукції;

Ріо - величина і-го параметра, за якої потреба задовольняється повністю.

Через існування безлічі різних способів аналізу параметрів конкурентоспроможності при оцінці її за нормативними параметрами одиничний показник приймає тільки два значення - 1 чи 0. Якщо аналізована продукція відповідає нормам і стандартам, показник дорівнює 0. При оцінці за техніко-економічними параметрами одиничний показник може бути більшим чи дорівнювати 1, якщо базові значення параметрів установлені нормативно-технічною документацією, спеціальними умовами, замовленнями, договорами. Якщо аналізована продукція має параметр, значення якого перевищує потреби покупця, то зазначене підвищення не буде оцінюватися споживачем як перевага й одиничний показник за таким параметром не може мати значення більше за 100%. Отже, при розрахунках повинна використовуватися мінімальна з двох величин - 100% чи фактичне значення цього показника.

Якщо за базу порівняння приймається зразок, то в знаменнику дробу слід поставити величину параметра для виробу, прийнятого за зразок.

Описаний метод (диференціальний) дозволяє лише констатувати факт необхідності підвищення чи зниження параметрів продукції задля забезпечення конкурентоспроможності, але він не враховує вплив вагомості кожного параметра на переваги споживача при виборі ним товару.

Аналіз діяльності підприємства передбачає оцінку досягнутого рівня використання наявного потенціалу (організаційного, науково-технічного, соціального, фінансово-економічного), загальних результатів господарської діяльності, фінансових результатів і платоспроможності, ефективності виробничої діяльності. Також вивчення конкурентоспроможності має вестися безупинно і систематично, на усіх стадіях життєвого циклу продукту. [17]

Такий підхід дозволяє своєчасно приймати рішення про оптимальні зміни товарного асортименту, необхідність пошуку нових ринків чи нових ринкових ніш, розширення та створення нових виробничих потужностей, розробку нових або модернізацію випущених товарів;

Оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства зумовлює необхідність використовувати низку показників. Ці показники, передусім, свідчать про ступінь стійкості становища підприємства, здібності випускати продукцію,яка користується популярністю в споживачів і забезпечує їм стабільний прибуток.

Проблема оцінки конкурентоспроможності підприємства є складною і комплексною, оскільки конкурентоспроможність складається з багатьох найрізноманітніших чинників. [21]

Основними завданнями, які є в оцінці конкурентоспроможності підприємства, можна визначити:

- визначення стану конкурентоспроможності на даний момент дослідження;

- виявлення тенденцій і закономірностей щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства за досліджуваний період;

- визначення «вузьких місць», які впливають на конкурентоспроможність підприємства;

- виявлення резервів, які підприємство може використовувати з метою підвищення своєї конкурентоспроможності.

Залежно від поставленого завдання оцінка конкурентоспроможності підприємства може мати різну міру деталізації та глибину дослідження, але проводитись має на усіх напрямах. [16]

Серед основних методів аналізу, у економічній літературі вирізняються такі:

- горизонтальний аналіз чи аналіз тенденцій, у якому показники порівнюються з показниками за інші періоди;

- вертикальний аналіз, у якому досліджується структура показників;

- факторний аналіз;

-порівняльний аналіз - порівняння досліджуваних показників з показниками конкурентів.

М. І. Баканов пропонує процедуру проведення комплексної порівняльної оцінки, вона складається з наступних етапів:

- конкретизація цілей і завдань комплексної оцінки;

- вибір вихідної системи показників;

- організація збору вихідної інформації;

- розрахунок та оцінка значень приватних показників;

- забезпечення порівняння оцінюваних показників;

- вибір конкретної методики, розробка алгоритму і програми розрахунку комплексних порівняльних оцінок;

- розрахунок комплексних оцінок;

- експериментальна перевірка адекватності комплексних, узагальнюючих оцінок реальної економічної дійсності;

- аналіз стану та використання комплексних порівняльних оцінок.

Зазвичай, у економічній літературі вирізняються такі методи оцінки конкурентоспроможності підприємства:

- оцінка з позиції порівняльних переваг -- сутність цього методу у тому, що виробництво і реалізація краще, коли витрати виробництва нижче, ніж в конкурентів. Основним критерієм, що застосовуються у даному методі, є низькі витрати. Перевагою методу є простота оцінки рівня конкурентоспроможності;

- оцінка з позиції теорії рівноваги -- основу цього методу розглядається становище, коли кожен чинник виробництва розглядається з однаковим і водночас найбільшої продуктивністю. У цьому фірма відсутня додатковий прибуток, обумовлена дією, будь-якого із чинників виробництва та фірма немає стимулів підвищення використання тієї чи іншої чинника.

Основним критерієм, є наявність факторів виробництва. [20] Безсумнівною перевагою цього методу є можливість визначення внутрішніх резервів;

Оцінка з теорії ефективності конкуренції -- виділяють два підходи під час використання цього методу:

- структурний підхід, сутність якого у організації великомасштабного, ефективного виробництва. Основним критерієм конкурентоспроможності під час використання такого підходу є концентрація виробництва й капіталу;

- функціональний підхід - оцінка конкурентоспроможності відповідно до даної підходу складає на основі зіставлення економічних показників діяльності (критерієм оцінки конкурентоспроможності використовується співвідношення ціни, витрат і норми прибутку).

Оцінка з урахуванням якості продукції - даний метод залежить від зіставлення низки параметрів продукції, що відображають споживчі властивості. Критерієм конкурентоспроможності є якість продукції.

Перевагою цього методу є можливість обліку споживчих переваг забезпечивши рівня конкурентоспроможності.

Розрізняють одиничні, зведені і інтегральні індекси.

Одиничні індекси розраховуються виходячи з однієї характеристики якості (одного параметра).

Зазвичай, вони обчислюються як ставлення величини параметра аналізованого товару до тієї величині параметра, коли споживач задовольняється на 100 % .[12]

Для визначення рівня відповідності діючої стратегії оптимальної, наявних можливостей оптимальним можливостям наводяться чинники, вплив яких пропонується оцінити в балах.

Профіль вимог. Сутність даного методу у тому, що з допомогою шкали експертної оцінки визначається ступінь просування організації та найсильніший конкурент. Як критерій використовується зіставлення профілів. Основною перевагою даного методу оцінки конкурентоспроможності підприємства є його наочність.

Профіль полярності. Елементом цього методу лежить визначення показників, якими фірма випереджає чи відстає від конкурентів, т. е. її сильних і слабких сторін, критерієм використовується зіставлення параметрів випередження чи відставання.

Матричний метод. Під час використання цього методу конкурентоспроможність підприємства у динаміці.

Як критерій оцінки конкурентоспроможності підприємства використовується порівняння показника можливості конкурувати з табличним значенням.

Сутність наведених методів оцінки конкурентоспроможності можна визначити так.

Методологічна незавершеність наявних підходів у межах теорії порівняльних переваг, теорії рівноваги і теорії ефективної конкуренції стала передумовою і розробити інших засобів розв'язання проблеми (оцінка з урахуванням якості, профілі вимог, і полярності, матричний метод).

Оцінка конкурентоспроможності з урахуванням якості продукції порушує питання: «якість» і «конкурентоспроможність».

Проте між даними поняттями існують принципові відмінності: якщо якість товару це сукупність зазначених властивостей, то конкурентоспроможність - це показник людей, споживачів товару.

В основі формування цього стосунки лежить оцінка товару та її властивостей споживачем, яка залежить від кількох моментів.

1. від рівня властивостей, які має виріб;

2. від цін;

3. від наявності конкурентів;

4. від часу, оскільки споживач хоче свій товар у час;

5. від конкретних обставин, що з використанням певного товару.

SWOT-аналіз -- даний метод дозволяє проаналізувати слабкі й сильні сторони з боку внутрішнього середовища підприємства, потенційні небезпеки зовнішнього середовища з урахуванням аналізу виявити існуючі можливості для підприємств.

SWOT-аналіз в усіх власних модифікаціях є найзручнішим і був надійним інструментом стратегічного планування.

У курсах стратегічного маркетингу SWOT-аналізу приділяється найпильнішу увагу. Хоча після створення SWOT-аналізу з'явилося багато інших підходів до вивчення стратегічного поведінки фірм та його конкурентного оточення, тим щонайменше, SWOT-аналіз продовжує активно і продуктивно вживатись і вдосконалюватися.

Методика SWOT-аналізу виключно ефективна, доступна, дешева, вона являється способом оцінки стану проблемної і управлінською ситуації у організації.

Консультанти рекомендують регулярно, один раз на рік проводити SWOT-аналіз діяльності організації самотужки керівництвом фірми.

Направленнями SWOT-аналізу організації є: аналіз довкілля, аналіз внутрішнього середовища, кількісний аналіз.

Конкурентоспроможність підприємства треба оцінювати комплексно за всіма критеріями та напрямками діяльності.

Як один з варіантів оцінки конкурентоспроможності підприємства пропонується наступний метод, в основу цього методу вкладена оцінка основних групових показників і критеріїв конкурентоспроможності підприємства.

Метод експертної оцінки ґрунтується на узагальненні думок фахівців-експертів про ймовірності ризику. Інтуїтивні характеристики, засновані на знаннях і досвіді експерта, дають в деяких випадках досить точні оцінки. Експертні методи дозволяють швидко одержувати інформацію, необхідну для прийняття управлінського рішення.

Розглянута нами методика оцінки конкурентоспроможності охоплює всі найважливіші оцінки господарської діяльності промислового підприємства, виключає дублювання окремих показників, дозволяє швидко і тому об'єктивно отримати картину становища підприємства на галузевому ринку.

Використання під час оцінки порівняння показників одного підприємства за різні часові відтінки дає можливість застосувати його як варіант оперативного контролю окремих служб.



Розділ 2. Оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства ПП "КВІЛТ"

2.1 Характеристика покупців і конкурентів ПП "КВІЛТ"

ПП “КВІЛТ” займається закупівлею, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, лікарських та дикоростучих рослин, фруктів та грибів. Основними постачальниками сировини та товарів для виробництва є населення України в основному Західного регіону (Івано-Франківська обл.,Чернівецька обл., Закарпатська обл.).

На початку свого функціонування ПП «КВІЛТ» спрямовувала діяльність шляхом експорту своєї продукції в Росію, Грузію, Туніс, Молдову, Білорусію, Сербію та Боснію, завдяки цьому підприємство здобуло великий досвід міжнародної співпраці. Зараз ПП «КВІЛТ» успішно працює і на теренах України. Реалізація продукції проводиться як населенню, так і підприємствам та організаціям.

ПП «КВІЛТ» тісно працює з такими широковідомими організаціями як:

ДДО “Опстанак”(Сербія і Чорногорія) - основним видом діяльності є посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами

ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД ТОВ "СТАНІСЛАВСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ" (Україна) - найбільша інвестиція в промислове виробництво Івано-Франківська. Оснащене з урахуванням найсучасніших технологій, підприємство швидко завоювало довіру споживачів завдяки бездоганній якості своєї продукції. Асортимент заводу - це колекція горілок, в яких поєднані унікальні рецептури і багатовікові традиції,

ТзОВ “Сільпо” (Україна) - одна з найбільших національних мереж продовольчих супермаркетів. Супермаркет «Сільпо» -- це магазин самообслуговування, асортимент якого нараховує до 20 000 найменувань продуктів харчування і супутніх товарів залежно від обсягу торговельної площі магазину.

ТзОВ “Фоззі-Фуд” (Україна) - структурна одиниця Fozzy Group. Fozzy Group - це мережа гіпермаркетів Fozzy, працюючих у форматі Cash and Carry з асортиментом від 30000 до 50000 позицій, що об'єднують продуктові та непродуктові напрями. Гіпермаркети Fozzy C&C найвдаліше поєднують характеристики оптової бази і роздрібного магазину.

Торгові мережі “Фуршет”, “Рукавичка”, “Барвінок”, “Гостинний Дім”, “555?, “Велика кишеня”, ”Наш край”,

Виробники хлібобулочних виробів “ТМ Наминайко”, “ТМ Агробізнес”, “ТМ Чудо-піч”

Велика кількість закладів громадського харчування, кондитерські цехи та пекарні які знаходяться в Західному та Центральному регіонах України.

В перспективі планується розширення ділових контактів з країнами Західної Європи, так як якість і асортимент продукції ПП «КВІЛТ» постійно зростає.

Мета фірми ПП «КВІЛТ» налагодити нові контакти з виробниками та торгівельними організаціями, сприяти обміну досвідом, отримувати нову інформацію для плідної майбутньої співпраці як на українському так і на міжнародному ринку.

Конкуренти ПП фірми „КВІЛТ” :

У Донецькому регіоні успішно працює фірма "Геркулес, попит на її продукцію зростає, і для того, щоб задовольнити покупців, компанії буде потрібно підвищувати об'єми виробництва. Так, аналіз результатів виробничо-господарської діяльності фірми за 2010 та 2011 роки - вказує на значне збільшення обсягів виробництва в 2,2 рази за рік, що було досягнуто за рахунок значного зростання виробничих потужностей та розширення асортименту виготовленої продукції. В цілому за чотири роки існування підприємства було вироблено майже 5 тис. тонн продукції

Другу позицію в списку основних конкурентів займає торгова марка "Ситний Обід" (частка ринку якої, за оцінками фахівців, - близько 23%). Виробничі потужності фірми трохи менші, ніж у "Геркулеса.

Підприємці агрофірми „Прут”.

Приватні підприємства Західного регіону. Їхня діяльність спрямована на ведення сільськогосподарського підсобного господарства, виробництво, закупівлю, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції, що здійснюють заготівлю в юридичних осіб та від населення сільськогосподарської продукції і сировини, продовольчих товарів та продуктів переробки сільгосппродукції, дикоростучої продукції, зокрема грибів та ягід.

Але у кожному регіоні, у кожному місті є по декілька малих, підпільних фірм, які виготовляють недоброякісну продукцію. І споживачі її частують, інколи гонячись за низькою ціною, отримують дуже низький ґатунок. [25]

2.2 Аналіз конкурентоспроможності ПП "КВІЛТ" на основі теорії досконалої конкуренції

Підприємство „КВІЛТ” в даний час займається експортом сільгосподарської продукції та дикоростучої продукції.

Проаналізувавши виявлені сильні та слабкі сторони підприємства виділю сильні сторони підприємства:

1. Ширина й глибина діючого асортименту товарів.

2. Великі виробничі потужності підприємства.

З. Дуже добре налагоджені контакти з покупцями і постачальниками.

4. Високий професіоналізм і внутрішня культура працюючого персоналу.

5. Ефективна структура управління.

6. Новітнє обладнання для виробництва продукції. На підприємстві встановлено нове та високопродуктивне обладнання німецьких фірм "Geeser", "Rex", і "Frubiase".

7. Підприємство має цінові переваги окремих другорядних видів товарів у порівнянні з основними конкурентами. Це досягається за рахунок того, що сировина не постачається, а асортимент продукції виготовляється з місцевої сировини: знижаються витрати на перевіз сировини, її переробку.

8. Однією з сильних сторін фірми є високий фінансовий потенціал - це результат багаторічної результативної праці.

Якість товарів досягається за рахунок того, що сировина використовується свіжа, і продукція випускається і реалізується у мінімальні строки.

Дане підприємство можна вважати конкурентоспроможним підприємством, тому що:

Продукція даного підприємства високоякісна та екологічно чиста, а це користується популярністю за кордоном.

Добре налагоджений організаційно-управлінський механізм: на підприємстві частково використовуються всі методи управління колективом, важливе значення має метод переконання та мотиваційний метод.

Маркетингова діяльность підприємства „КВІЛТ” полягає у створенні попиту та одержанні прибутку шляхом максимального задоволення потреб споживачів.

Цими всіма питаннями на даному ПП «КВІЛТ» займається менеджер підприємства. Працівники сфери маркетингу докладають максимум зусиль у сфері збуту та стимулювання - це нав'язання покупки, спроби за будь-яких умов та випадківпідписати угоду, щоб підприємство ефективно працювало та працівники отримували свою заробітну плату.

Довгий термін підприємство «КВІЛТ» співпрацює з ДДО „Опстанак”, це свідчить про надійність даного підприємства.

Висновки до розділу 2.

В даному розділі було розглянуто структуру підприємства, чим підприємство займається. Також було описано конкурентів та покупців даного підприємства і був проведений аналіз конкурентоспроможності на основі положень теорії досконалої конкуренції.



Розділ 3. Рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства ПП "КВІЛТ"

3.1 Шляхи підвищення конкурентоспроможності ПП "КВІЛТ"

В сучасних ринкових умовах втримання лідируючих позицій підприємства, забезпечення його конкурентоспроможності на ринку є одним з основних завдань менеджера цього підприємства. Саме підвищення конкурентоспроможності підприємства сприятиме покращенню функціонування самого підприємства.

Конкурентоспроможність продукції - сукупність якісних і вартісних властивостей продукції, які забезпечують задоволення конкретних потреб споживачів на певному сегменті зовнішнього ринку.

Одним із методів підвищення конкурентоспроможності підприємства є прогнозування та планування збуту. Розглянемо основні засади організації даного процесу. Складання прогнозу збуту починається з аналізу продажів існуючих товарів або послуг і існуючих споживачів в динаміці за ряд років (прогноз збуту А). При цьому необхідно відповісти на наступні питання:

яким був об'єм реалізації товарів за останні 3-5 років і минулого року?

чи будуть споживачі і далі продовжувати купувати ваші товари?

чи зможете ви надалі розраховувати на такий же об'єм продажів, як і в минулому періоді?

Прогноз А дуже важливий, оскільки швидше за все він є базовим і буде більш точним, бо базується на перевіреній інформації минулих літ. Якщо бізнес розрахований на високий рівень регулярних продажів, то об'єми реалізації можна прогнозувати, спираючись на звичку постійних клієнтів купувати товари нашого підприємства. У разі ж, коли проводиться більше разових продажів, необхідно проаналізувати загальний об'єм продажів і продумати, як краще пристосуватися до умов ринку в цілому.

Після розробки обґрунтованого базового прогнозу доцільно зайнятися пошуком можливостей розширення кола існуючих споживачів - для цього доведеться виходити на нові ринки (прогноз збуту Б). Це потребує збільшення числа торгових агентів (дуже важливо, щоб їх кваліфікація не була нижчою вже працюючих на підприємстві, оскільки їм, швидше за все, доведеться працювати з новими покупцями) і витрат на рекламу. При цьому минулий досвід може допомогти скласти більш точні прогнози, особливо якщо зміни в умовах продажу і в покупцях при виході на нові ринки будуть не дуже значні. При складанні прогнозу Б не слід забувати про можливих конкурентів, що вже вийшли на нові ринки, і про досягнуті ними об'єми реалізації.

Складання прогнозу збуту В (оцінка очікуваного об'єму продажів для нових товарів на існуючих ринках) набагато складніше, ніж попереднього, а сам прогноз менш точний. Тут доведеться істотно розширити застосування експертних методів прогнозування - в першу чергу, необхідно опиратися на думку своїх агентів (метод сукупних думок працівників збуту), провести опитування безпосередніх споживачів (метод очікуваних запитів споживачів), а також залучити експертів в цій області із сторони.
Розробка прогнозу збуту Г (оцінка очікуваних об'ємів продажів нових товарів на нових ринках) найбільш складна, а такий спосіб розвитку та підвищення конкурентоспроможності підприємства самий ризикований. Методи прогнозування об'ємів продажів, швидше за все, будуть аналогічні методам, вживаним при розробці попереднього прогнозу.
При складанні будь-якого з розглянутих варіантів прогнозів продажів не слід забувати про конкурентів. Необхідно також мати на увазі, що розрахунок об'ємів продажів ніколи не буває легким, точність прогнозів не може бути абсолютною, але їх необхідно виконувати, оскільки від цього залежатиме точність прогнозів прибутку (збитків) підприємства.

Необхідно відзначити, що прогнози продажів враховують очікуваний час продажів. Реально ж гроші на рахунки поступають із запізненням.

Це були загальні рекомендації стосовно покращення конкурентоспроможності підприємств, тепер розглянемо конкретно яким чином можна покращити конкурентоспроможність товарної продукції, яка реалізується ПП «КВІЛТ»

Підприємству „КВІЛТ” для підвищення конкурентоспроможності необхідно розширити своє виробництво. Наприклад можна виготовляти солені гриби не лише в бочках, а ще в банках. Це буде досить прибутково, тому що витрати на робочу силу та банки легко компенсуються високою ціною на даний продукт.

Конкурентоспроможні компанії повинні виробляти і пропонувати ринкові товари, що задовольняють нестаток їх цільових споживачів. У гіршому випадку підприємства не зможуть одержувати прибуток, а виходить, вони стають неконкурентоспроможними. Для того щоб задовольнити нестаток споживачів краще, ніж конкуренти, підприємства повинні скорочувати виробничий цикл і витрати, поліпшувати якість продуктів і послуг, зміцнювати співвідношення з постачальниками і споживачами, удосконалювати свої організаційні системи, щоб відповідна реакція на зміну споживчих смаків переваг була як можна швидшою. Інакше кажучи, для досягнення конкурентоспроможності підприємство повинне створювати і розвивати свої конкурентні переваги, що дозволять як найкраще використовувати фінансові ресурси в умовах макросередовища.

Отже, можу зробити висновки, що при визначенні конкурентоспроможності підприємства на основі теорії досконалої конкуренції повинні враховуватися конкурентні переваги в рамках комплексу маркетингу та результати діяльності даного підприємства.



Висновки

Конкуренція являється рушійною силою розвитку суб'єктів і об'єктів керування, а також суспільства в цілому.

Конкурентоспроможність підприємства визначається стосовно конкретного ринку, або до конкретної групи споживачів, зформованої по відповідних ознаках стратегічної сегментації ринку. Якщо не зазначений ринок, на якому конкурентоспроможний об'єкт існує, це означає, що даний об'єкт у конкретний час є кращим світовим зразком. В умовах ринкових відносин конкурентоспроможність характеризує ступінь розвитку суспільства. Чим вище конкурентоспроможність країни, тим вище життєвий рівень у цій країні.

Наше законодавство, що регулює економічну конкуренцію, зароджувалося насамперед як антимонопольне законодавство. Його основу становили прийнятий у лютому 1992 р. Закон України „Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” та Закон України „Про Антимонопольний комітет України” від 26 листопада 1993 р. Відповідні норми закріплено в Конституції України (ст.42): „Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом”.

Конкурентні переваги показують, у яких областях (у даному випадку в рамках комплексу маркетингу) підприємство досягло більш високих результатів, ніж конкуренти. Конкурентні переваги дозволяють правильно виробити стратегію позіціонування товарів і послуг на ринку, вибравши цільові ринкові сегменти і сконцентрувати там фінансові ресурси підприємства.

Поняття конкурентоспроможність має важливе значення і все більш застосовується не тільки стосовно продукції (послуг) у цілому, а й стосовно окремих фірм і навіть країн.

Варто підкреслити, що незважаючи на велику увагу до вивчення взаємозв'язку між ступенем маркетингової орієнтації і результатами діяльності підприємства, а також взаємозв'язку між конкурентоспроможністю і результатами діяльності, у більшості досліджень результати економічної діяльності підприємств розглядаються як наслідок підвищення конкурентоспроможності і розвитку маркетингової орієнтації.



Список використаних джерел

1. Азоев Г. Л. Аналіз діяльності конкурентів. -- М.: ГАУ, 1995.

2. Азоев Г.Л. Конкуренція: аналіз, стратегія та практика. -- М.: Центр економіки та маркетингу, 1996.

3. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. -- СПб: Питер, -- 1999.

4. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - 2-е издание, переаботанное и дополненное. - М.: Издательство "Финэкспресс", 2000. - 464 с.

5. Губський Б. В., Павловська О. Д., Харчук С. В. Конкурентоспроможність національної економіки: пріоритети дослідження та експертні оцінки / За ред. д-ра екон. наук, проф. Б. В. Губського. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 51 с.

6. Губський Б. Конкурентоспроможність української економіки: орієнти-ри макрополітики в кризових умовах // Економіка України. -- 1999. -- № 4.

7. Губський Б., Лук'яненко Д., Сіденко В. Інтернаціоналізація української економіки // Економіка України. -- 2000. -- № 9.

8. Давос: світ пізнає Україну. Промова Президента України Віктора Ющенка на Всесвітньому економічному форумі // Урядовий кур'єр, 1 лю-того 2005 р.

9. Данілішин Б., Веклі О. Україна в міжнародних рейтингах стійкого роз-витку // Економіка України. -- 2008. -- № 7.

10. Дикань В. Л. Обеспечение конкурентоустойчивости предприятия: Мо-нография. -- Харьков: Основа, 1995.

11. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво: Пер. з англ. -- К.: Україна, 1994.

12. Евдокимов Ф.И., Гавва В.М. Азбука маркетинга: Учебное пособие. - Д.: Сталкер, 1988. - 432с.

13. Економіка підприємства: Підручник для студ. економ. вузів / За ред. С. Ф. Покропивного. Вид 2-е перероб. і доп. -- К.: КНЕУ, 2001.

14. Закон України «Про захист економічної конкуренції» // Урядовий кур'єр, Орієнтир, 21 березня 2001 року.

15. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. - Метод. посібник для самот. вивч. дисц. - К: КНЕУ, 2000. - 124 с.

16. Костусев А. А. Конкурентная политика в Украине. -- К.: КНЭУ, 2004.

17. Костусєв О. Захист економічної конкуренції в Україні: стан і проблеми // Економіка України. - 2003. - №7. - с. 5-11

18. Пономаренко В., Піддубна Л. Управління міжнародною конкуренто-спроможністю підприємства як наукова і навчальна дисципліни // Економі-ка України. -- 2007. -- № 12.

19. Скударь Г. М. Управление конкурентоспособностью крупного акцио-нерного общества: проблемы и решения. -- К.: Наук. думка, 1999.

20. Скударь Г. Стратегія піднесення конкурентоспроможності підприємст-ва: проблеми і складові успіху // Економіка України. -- 2000. -- № 6.

21. Соколенко С. І. Глобалізація і економіка України. -- К.: Логос, 1999.

22. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки). «Шляхом європейської інтеграції» / А. С. Гальчинський, В. М. Геєць та ін. Нац. ін-т стратег. дослідж. Ін-т екон. прогнозування НАН України. М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. -- К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. -- 416 с.

23. Фатхудинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. - М.: ИНФРА - М. - 2000.-312 с.

24. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика: Учебное пособие. -- 2-е изд. -- М.: Гном-Пресс, 1998

25. http://kvilt.com.ua/

Размещено на Allbest.ru

...