Ризик, як економічна категорія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Ризик - невід'ємна складова частина людського життя. Він породжується невизначеністю, відсутністю достатньо повної інформації про подію чи явище, та неможливістю прогнозувати розвиток подій. Ризик виникає тоді коли рішення вибирається з декількох можливих варіантів і немає впевненості , що воно найефективніше.

Можна приймати рішення та запроваджувати дії направлені на зменшення ризику але позбутися його неможливо. Ситуації коли відсутній ризик в економіці майже не зустрічаються. Більшість ситуацій яким притаманний ризик є дуже важко прогнозованими та контрольованими тому усунути ризик повністю майже неможливо. Це є причиною того, що навіть ідеальні з першого погляду рішення приводять до збитків.

Водночас ризик слід розглядати як невід'ємний елемент процесу існування організації на ринку. Фактично якщо основною метою функціонування організації є максимізація прибутку то він (прибуток) є винагородою за вдало взятий на себе ризик. Марно було б сподіватися , що отримання більш менш значних прибутків не пов'язано з серйозним ризиком.

Як вітчизняна так і зарубіжна література приділяє багато уваги визначенню терміна “ ризик ”. Найчастіше зустрічаються такі визначення ризику: «ризик - це ймовірність виникнення збитків або недоодержання доходів порівняно з прогнозованим варіантом».

Ризик в ділових операціях - це об'єктивно-суб'єктивна економічна категорія , що відбиває ступінь успіху (невдачі ) в досягненні цілей з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих чинників за наявності прямих і зворотних зв'язків.

Проблеми ризику мають розглядатися й ураховуватися як при розроблені стратегії , так і в процесі виконання оперативних завдань. У кожній ситуації, що пов'язана з ризиком постає питання : що означає доцільний ризик, де межа, що відокремлює доцільний ризик від нерозумного.

Визначення такої межі не може бути правильним без розуміння причин виникнення ризику взагалі та його зростання на протязі останнього періоду розвитку людства. Основні з них наступні:

1. Останнім часом розвиток суспільства набув дуже великих швидкостей насамперед через науково технічний прогрес. Була створена потреба у неординарному, швидкому вирішенні питань, що постають перед людством. Принципово нові шляхи розв'язання задач на творчому рівні, вимусили застосовувати методи та прийоми до яких ще ніколи і ніхто не удавався, природно, що на підставі цього з'явився і великий ризик зазнати невдачу. Якщо спів ставити такі фактори як необхідність вирішення проблеми швидко якісно не традиційно, всезростаючу кількість населення і стрімко спадаючу кількість придатних до використання ресурсів то можна побачити наступну причину ризику

2. Для того щоб вижити необхідно надати своїм діям підприємницького забарвлення, тобто: незалежність нестандартність дій, сміливість, винахідливість, орієнтація на максимально можливий успіх. На сучасному етапі важливість цього питання розуміє все більша кількість людей , тому не дивно , що в їх діях починають з'являтися вищеназвані ознаки , які й породжують наростання рівня ризику взагалі.

3. Середовище діяльності людства все більше набуває ринкового характеру , це породжує дуже жорстку конкуренцію при якій природним стають факти чисельних банкруцтв та крахів.

4. Також дуже важливим є проблема зростання глобального ризику , тобто знищення людства внаслідок власних дій.

Отже ризикованій ситуації притаманні такі основні ознаки : наявність невизначеності; існування альтернатив і необхідність вибору; можливість оцінити наявні альтернативи; зацікавлення у результатах вибору.

1. Поняття ризику, його основні елементи й ознаки

Розглянемо деякі існуючі підходи до тлумачення категорії «ризик». Походження терміна «ризик» належить до грецьких слів ridsikon, ridsa стрімчак, скеля. В італійській мові risiko - небезпека, погроза; risicare лавірувати між скель. У французькі risqoe - погроза, ризикувати (буквально - об'їжджати стрімчак, скелю).У словнику Вебстера «ризик» визначається як «небезпека, можливість збитку або збиток».

Наведемо кілька визначень ризику, якими користуються в економічній літературі.

Ризик - це ймовірність виникнення збитків або недоодержання доходів порівняно з прогнозованим варіантом.

Під «ризиком» прийнято розуміти ймовірність (загрозу) утрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходів або появи додаткових витрат у результаті здійснення визначеної виробничої і фінансової діяльності. У зазначених визначеннях виділяється така характерна риса ризику, як небезпека, можливість невдачі. Однак наведені визначення не охоплюють усього змісту поняття «ризик».

Для більш повної характеристики визначення «ризик» доцільно виявити поняття «ситуація ризику», оскільки воно безпосередньо пов'язане зі змістом терміна «ризик». Поняття «ситуація» можна визначити як сукупність різних обставин та умов, що створюють визначену обстановку для того або іншого виду діяльності.

При цьому обстановка може сприяти або перешкоджати здійсненню даної дії.

Функціонуванню й розвитку багатьох економічних процесів властиві елементи невизначеності. Це обумовлює виникнення ситуацій, що не мають однозначного результату (рішення). Якщо існує можливість кількісно та якісно визначити ступінь ймовірності появи того або іншого варіанта, то це й буде ситуація ризику. Звідси випливає, що ризикована ситуація пов'язана зі статистичними процесами і її супроводжують три умови: наявність невизначеності; необхідність вибору альтернативи (при цьому варто мати на увазі, що відмова від вибору також є різновидом вибору); можливість оцінити імовірність здійснення обираних альтернатив.

Зазначимо, що ситуація ризику якісно відрізняється від ситуації невизначеності. Ситуація невизначеності характеризується тим, що ймовірність настання результатів рішень або подій у принципі не встановлювана.

Прагнучи «зняти» ризиковану ситуацію, суб'єкт робить вибір і реалізує його. Цей процес знаходить своє вираження в понятті «ризик». Останній існує як на стадії вибору рішення (плану дій), так і на стадії його реалізації.

Ризик -- це дія (вчинок), яка виконується в умовах вибору (у ситуації вибору, сподіваючись на щасливий результат), коли у випадку невдачі існує можливість (ступінь небезпеки) опинитися в гіршому положенні, ніж до вибору (у випадку нездійснення цієї дії).

У цьому визначенні поряд з небезпекою, можливістю невдачі, наявна така ознака, як альтернативність. У явищі «ризик» виділимо наступні основні елементи, взаємозв'язок яких і складає його сутність: можливість відхилення від бажаної мети, заради якої здійснювалася обрана альтернатива; імовірність досягнення бажаного результату; відсутність впевненості в досягненні поставленої мети; можливість матеріальних, моральних та інших втрат, пов'язаних зі здійсненням обраної в умовах невизначеності альтернативи.

Важливим елементом ризику є наявність імовірності відхилення від обраної мети. При цьому можливі відхилення як негативного, так і позитивного характеру. Таким чином, основними причинами невизначеності і, отже, джерелами ризику є: спонтанність природних процесів і явищ, стихійні лиха. Випадковість. Наявність протиборчих тенденцій, зіткнення суперечливих інтересів. Проявів цього джерела ризику існує досить багато -- від міжнаціональних конфліктів до конкуренції і звичайної розбіжності інтересів. Неповнота, недостатність інформації про об'єкт, процес, явище, стосовно якого приймається рішення, обмеженість можливостей людини у зборі й переробці інформації, постійна змінюваність цієї інформації.

2. Класифікація ризиків

Найбільш важливими елементами, покладеними в основу класифікації ризиків э класифікація. За сферою виникнення: внутрішні і зовнішні ризики. Зовнішні фактори, що впливають на рівень ризику: фактори прямого впливу (зміни законодавства, податкова система; корупція, рекет; конкуренція тощо). Фактори непрямого впливу (політична обстановка, міжнародні події, економічне становище, стихійні лиха тощо). Внутрішні фактори, що впливають на рівень ризику: Стратегія фірми. Принципи діяльності фірми. Ресурси та їх використання. Якість і рівень використання маркетингу. До внутрішніх факторів також відносять: недосвідченість керівника, фінансові прорахунки, погану організацію праці, витік конфіденційної інформації, недостатні знання в галузі маркетингу і менеджменту, нераціональне використання ресурсів підприємства, низька мотивація праці тощо.

За рівнем ухвалення рішення: макроекономічний ризик (глобальний) і ризик на рівні окремої фірми (локальний).

За тривалістю: короткочасні і постійні ризики. За ступенем ризику: припустимий, критичний і катастрофічний ризик.

За ступенем правомірності: виправданий і невиправданий ризики.

Ризики, які страхуються або не страхуються.

За часом виникнення: ретроспективні, поточні і перспективні ризики. За основними факторами виникнення: політичні ризики, економічні ризики.

Економічні ризики це ризики, обумовлені несприятливими змінами в економіці підприємства або економіці країни. Найбільш розповсюдженими видами економічного ризику є зміна кон'юнктури ринку, незбалансована ліквідність (неможливість вчасно виконувати платіжні зобов'язання), зміна рівня керування й ін. За характером наслідків: чисті й спекулятивні ризики.

Чисті ризики (у літературі їх іноді називають простими або статичними) характеризуються тим, що вони практично завжди несуть у собі втрати для підприємницької діяльності. Причинами чистих ризиків можуть бути стихійні лиха, нещасні випадки, злочинні дії, недієздатність організації і багато чого іншого.

Спекулятивні ризики (у літературі їх іноді називають динамічними або комерційними) характеризуються тим, що вони можуть нести в собі як втрати, так і додатковий прибуток для підприємця стосовно очікуваного результату. Причинами спекулятивних ризиків можуть бути зміна кон'юнктури ринку, зміна курсів валют, зміна податкового законодавства й ін. За сферою підприємницької діяльності: виробничий, комерційний, фінансовий ризик, а також ризик страхування.

Виробничий ризик пов'язаний з невиконанням підприємством своїх планів і зобов'язань з виробництва продукції і послуг внаслідок несприятливого впливу зовнішнього середовища, а також неадекватного використання нової техніки і технологій, сировини, робочого часу.

Комерційний ризик - ризик, що виникає в процесі реалізації товарів і послуг, зроблених або закуплених підприємцем. Причинами комерційного ризику є: зниження обсягу реалізації внаслідок зміни кон'юнктури або інших обставин, підвищення закупівельної ціни товарів, втрати товару в процесі обігу, підвищення витрат обігу та ін.

Фінансовий ризик пов'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх фінансових зобов'язань. Основними причинами фінансового ризику є: знецінювання інвестиційно-фінансового портфеля внаслідок зміни валютних курсів, нездійснення платежів тощо.

Отже, фінансовий ризик - це імовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу або капіталу в ситуації невизначеності умов здійснення його фінансової діяльності. Іншими словами, фінансовий ризик - це ризик, що виникає при здійсненні фінансових угод або фінансового підприємництва, де в ролі товару виступають або валюта, або цінні папери, або грошові кошти.

До фінансового ризику належать: валютний ризик - це імовірність фінансових втрат у результаті зміни курсу валют, що може відбутися в період між укладанням контракту та здійсненням фактичних розрахунків за ним; кредитний ризик - виникає в процесі ділового спілкування підприємства з його кредиторами (банком; постачальниками і посередниками; акціонерами). Тобто, кредитний ризик зв'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх зобов'язань перед інвестором; інвестиційний ризик - пов'язаний зі специфікою вкладення фірмою коштів у різні проекти, тобто це ризик, пов'язаний із вкладенням засобів у цінні папери.

Страховий ризик - ризик настання передбаченої умовами страхування події, у результаті чого страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування (страхову суму). Результатом ризику є збитки, викликані неефективною страховою діяльністю як на етапі, що передує укладанню договору страхування, так і на наступних етапах - перестрахування, формування страхових резервів тощо. Основними причинами страхового ризику є: неправильно визначені страхові тарифи, азартна методологія страхувальника тощо. Крім цих ризиків, існують ще інфляційні, процентні, депозитні, податкові, структурні і криміногенні фінансові ризики.

3. Методи мінімізації ризику

Підприємства повинні використовувати методи і шляхи мінімізації ризику для того, щоб: уникнути появи ризику; знизити вплив ризику на результати фінансово-виробничої діяльності. Прийняття ризику може бути: Заплановане (самострахування, тобто створення резервного фонду за рахунок відрахування з прибутку на випадок виникнення непередбаченої ситуації). Цей фонд є мертвим капіталом і не приносить прибутку.

Незаплановане (фірмі доводиться покривати втрати від ризику з будь-яких ресурсів, що залишилися після втрат). Скорочення втрат можна здійснити шляхом: поділу ризиків (за рахунок поділу активів фірми); об'єднання ризиків (ризик поділяється між декількома суб'єктами економіки).

Основні методи мінімізації ризику:

ѕ диверсифікація - це поділ активів фірми з наступним об'єднанням ризиків. Диверсифікованість полягає в розподілі зусиль і капіталовкладень між різноманітними видами діяльності, які є пов'язаними один з одним;

ѕ запобігання ризику - цей метод полягає в розробці таких заходів, що цілком виключають конкретний вид фінансового ризику;

ѕ лімітування концентрації ризику - використовується для фінансових операцій, які здійснюються у зоні критичного або катастрофічного ризику;

ѕ хеджування - це внутрішній механізм нейтралізації фінансових ризиків, заснований на використанні відповідних видів фінансових інструментів (хеджування за допомогою ф'ючерсних контрактів, хеджування з використанням опціонів).

ѕ розподіл ризиків - цей метод заснований на частковій передачі ризиків партнерам з окремих фінансових операцій.

Самострахування - цей метод заснований на резервуванні підприємством частини фінансових ресурсів, яку можна направити на ліквідацію негативних фінансових наслідків (формування резервного фонду, формування цільових резервних фондів тощо).

4. Підприємницький ризик : оцінка факторів ризику і способи його мінімізації

Прийняте у світовій практиці законодавство про підприємства і підприємницьку діяльність визначає підприємництво як ініціативну, самостійну діяльність громадян і їхніх об'єднань, спрямовану на одержання прибутку, що здійснюється на свій ризик і під свою майнову відповідальність. ризик ринок кон'юнктура

Здійснення підприємництва в його будь-якому вигляді пов'язано з ризиком, що прийнято називати господарським, або підприємницьким. Під господарським (підприємницьким) розуміють ризик, що виникає при будь-яких видах діяльності, пов'язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими і фінансовими операціями, комерцією, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів. У розглянутих видах діяльності доводиться використовувати матеріальні, трудові, фінансові, інформаційні (інтелектуальні) ресурси, отже, ризик пов'язаний із загрозою повної або часткової втрати цих ресурсів.

У ринковій економіці першорядними елементами ризику є непередбачуваність кон'юнктури ринку, попиту, цін і поведінки споживача. У підсумку підприємницький ризик характеризується як небезпека потенційно можливої, ймовірної втрати ресурсів або недоодержання доходів порівняно з варіантом, розрахованим на раціональне використання ресурсів у даному виді підприємницької діяльності.

Будь-яка підприємницька діяльність неминуче пов'язана з витратами, тоді як збитки трапляються при несприятливому збігу обставин, прорахунках і представляють додаткові витрати понад намічених. Якщо ризик - це небезпека втрати ресурсів або доходу, то його кількісна міра обумовлюється абсолютним або відносним рівнем утрат. Абсолютною мірою ризику може бути величина можливих втрат у матеріально-речовинному (фізичному) або вартісному (грошовому) вираженні. Відносною мірою ризику є величина можливих втрат, віднесена до певної бази, у вигляді якої приймають або майновий стан підприємця (вартість основних фондів й оборотних коштів підприємства), або загальні витрати ресурсів на даний вид підприємницької діяльності, або очікуваний дохід (прибуток) від підприємництва.

Надалі базові показники, що використовуються для порівняння, будемо називати розрахунковими, або очікуваними, показниками прибутку, витрат, виторгу. Значення цих показників, як уже відомо, визначаються при розробці бізнес-плану, у процесі техніко-економічного обґрунтування підприємницького проекту, угоди. Особливі види грошового збитку пов'язані з інфляцією, зміною валютного курсу гривні, додатковим до узаконеного вилученням коштів підприємств у державний (республіканський, місцевий) бюджет.

Поряд з остаточними, безповоротними можуть бути і тимчасові фінансові втрати, обумовлені заморожуванням рахунків, несвоєчасною видачею коштів, відстрочкою виплати боргів. Втрати часу існують тоді, коли процес підприємницької діяльності йде повільніше, ніж було намічено. Пряма оцінка таких втрат здійснюється в годинах, днях, тижнях, місяцях запізнювання в одержанні наміченого результату. Щоб перевести оцінку втрат часу у вартісний вимір, необхідно встановити, до яких втрат доходу, прибутку від підприємництва здатні призводити випадкові втрати часу. Спеціальні види втрат виявляються через завдання шкоди здоров'ю і життю людей, навколишньому середовищу, престижу підприємця, а також внаслідок інших несприятливих соціальних і морально-психологічних чинників. Найчастіше спеціальні види втрат важко визначити в кількісному, тим більше у вартісному вираженні. Під час проведення комплексного аналізу ймовірних втрат для оцінки ризику важливо не тільки встановити всі джерела ризику, але й виявити, які джерела превалюють. Аналізуючи розглянуті вище види втрат, необхідно розділити ймовірні втрати на визначальні і побічні, виходячи із загальної оцінки їхньої величини.

Під час визначення підприємницького ризику побічні втрати можуть бути виключені з кількісної оцінки рівня ризику. Припустімо, що в результаті попереднього аналізу вдалося "відфільтрувати" найбільш вагомі за величиною та ймовірністю виникнення види втрат. Далі слід вилучити випадкові складові втрат і відокремити їх від систематично повторюваних.

У принципі треба враховувати тільки випадкові втрати, що не піддаються прямому розрахунку, безпосередньому прогнозуванню і тому не враховані в підприємницькому проекті. Якщо втрати можна заздалегідь передбачати, то вони повинні розглядатися не як втрати, а як неминучі витрати і включатися в розрахункову калькуляцію.

Так, наприклад, якщо передбачається зміна цін, податків у ході здійснення господарської діяльності, підприємець зобов'язаний врахувати цей факт у бізнес-плані.

Отже, перш ніж оцінювати ризик, обумовлений дією виключно випадкових факторів, вкрай бажано відокремити систематичну складову втрат від випадкової. Це необхідно і з позицій математичної коректності, тому що процедури дій з випадковими величинами істотно відрізняються від процедур дій з детермінованими величинами. Специфічними джерелами втрат і факторами, що впливають на появу випадкових втрат у виробничому, комерційному, фінансовому підприємництві є наступні.

По-перше, це втрати від впливу непередбачених політичних факторів. Такі втрати породжують політичний ризик. Він виявляється у формі несподіваних, обумовлених політичними міркуваннями і подіями змін умов господарської діяльності, що створюють несприятливий для підприємця фон і здатні привести до підвищених витрат ресурсів і втрат прибутку. Типові джерела такого ризику - збільшення податкових ставок, уведення примусових відрахувань, зміна договірних умов, трансформація форм і відносин власності, відчуження майна і коштів за політичними мотивами. Величину можливих втрат й обумовлений ними ступінь ризику в цьому випадку дуже важко передбачати. Досить близькі за непередбачуваністю втрати, зумовлені стихійними лихами, а також злодійством і рекетом.

Досить специфічними є можливі втрати, викликані недосконалістю методології і некомпетентністю осіб, що формують бізнес-план і здійснюють розрахунок прибутку і доходу. Якщо в результаті дії цих факторів величини очікуваних значень прибутку і доходу від підприємницького проекту будуть завищені, а реально отримані результати виявляться нижчими, то різниця між ними сприймається як втрати.

Особливе місце посідають втрати підприємця, обумовлені несумлінністю або неспроможністю компаньйонів. Ризик виявитися обманутим в угоді або зіштовхнутися з неплатоспроможністю боржника, безповоротністю боргу, на жаль, досить реальний. Тепер розглянемо більш тривіальні ситуації погрози втрат і ризику стосовно зазначених видів підприємництва. Підкреслимо знову: цілком уникнути ризику практично неможливо, але, знаючи, що породжує втрати, підприємець здатний знизити їхню погрозу, зменшуючи дію несприятливого фактора.

Висновок

Отже, ми розглянули сутність ризику та її види. Нами з'ясовано, що управління ризиком як система і двох підсистем: керованої підсистеми (об'єкта управління) і керуючій підсистеми (суб'єкта управління). У системи управління ризиком об'єктом управління є ризик, ризикові вкладення капіталу й економічні відносини між господарюючими суб'єктами у процесі реалізації ризику (відносини між:підприємцями-партнерами, конкурентами; позичальником і кредиторами; страхователем і страховиком). Суб'єктом управління у системи управління ризиком є спеціальну групу створювали людей (підприємець, фінансовий менеджер, менеджер за ризиком, фахівці з страхуванню та інших.), котра за допомогою різних прийомів та способів управління здійснює цілеспрямоване вплив на об'єкт управління.

Розглянутий у цій роботі комплекс методів управління ризиками дозволяє ризик-менеджеру вибрати найприйнятніший метод залежно від цілей і завдань, що ставить собі компанія, і навіть цій ситуації над ринком й у компанії. Якщо ризики серйозні й маловивчені, слід відмовитися від ухвалення ризику. Якщо це не можна, слід передати даний ризик іншій юридичній особі. Що стосується неможливості здійснити передачу, ризик слід локалізувати. Якщо можна локалізувати, то ризик слід розподілити між партнерами. І, нарешті, ризик можна компенсувати як прогнозування, планування, маркетингу, залучення додаткових ресурсів немає і створення запасів.

Список використаної літератури

1. Гребенник, В.В. Основи підприємництва. Навчальний курс /В.В. Гребенник,С.В. Шкодинский. - М.:МИЭМП, 2006. - 89 с.

2. Корнюшин, В.Ю. Фінансова середовище підприємництва і підприємницькі ризики. Навчальний курс /В.Ю. Корнюшин. - М.:МИЭМП, 2007. - 180 с.

3. Молокович, А.Д. Фінанси підприємств /А.Д.Молокович. - Мінськ:БИТУ, 2004. - 156 с.

4. Протченко, І.А. Фінансовий менеджмент. Навчальний курс /І.А. Продченко. - М.:МИЭМП, 2006. - 139 с.

5. Фінансовий менеджмент: теорія і практика. Підручник / Під ред. Стояновой E.С. -М.: Перспектива, 2007. - 656 с.

Размещено на Allbest.ru