Методичні основи прогнозування кінцевих споживчих витрат економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний економічний інститут міністерства економіки України

УДК 338.92.011

Методичні основи прогнозування кінцевих споживчих витрат економіки України

08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Кожем'якіна Світлана Миколаївна

КИЇВ 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки України (м. Київ).

Науковий керівник - кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Євдокимова Ірина Михайлівна, завідувач сектору національних рахунків і розробки програм розвитку економіки Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України трансформація економіка рахівництво

Офіційні опоненти -

Панасюк Броніслав Якович - д. е. н., член-кореспондент УААН, заступник завідувача відділом аналізу та прогнозування соціально-економічного розвитку Кабінету Міністрів України;

Приходько Тетяна Іванівна - к.е.н., старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу моделювання економічного розвитку Інституту економічного прогнозування Національної академії наук України.

Провідна установа - Національний економічний університет, кафедра макроекономіки та державного управління (м. Київ).

Захист відбудеться " 23 " березня 2000 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.801.01 по присудженню наукового ступеня доктора економічних наук при Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки України та Науково-дослідному інституті соціально-економічних проблем Києва (01601, Київ, бул. Дружби народів, 28).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НДЕІ Мінекономіки України (01601, Київ, бул. Дружби народів, 28, перший поверх).

Автореферат розіслано “ 22 ” лютого 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук Базилюк А.В.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Ринкова трансформація економіки України та впровадження в практику її аналізу та прогнозування принципів національного рахівництва обумовили необхідність виконання низки наукових праць щодо обґрунтування методів визначення складових ВВП на різних стадіях економічного обороту, адаптації методичних надбань вчених та статистичних організацій ООН і ЄС до умов кризової економіки та вітчизняної статистики.

Об'єктивно склалося так, що більшість досліджень пов'язана з питаннями визначення звітних і прогнозних показників виробництва ВВП та тих, що пов'язані з виробництвом (валової доданої вартості, інвестицій в основний і оборотний капітал тощо). Значно менше відпрацьовані методичні проблеми формування ВВП за доходами та кінцевими витратами внаслідок особливостей інформаційної бази, великої кількості приблизних оцінок, недостатності спеціальних обстежень, неповного відображення звітністю нових явищ і процесів у сфері утворення, розподілу і перерозподілу доходів та кінцевих споживчих витрат, що свідчить про необхідність поглиблення наукових розробок у цій сфері.

Проблемам формування та прогнозування доходів та споживання присвячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Слід відзначити роботи Р.Л. Раяцкаса, В.М. Рутгайзера, В.М.Геєця, Б.Я.Панасюка, В.І.Науменка, Т.І.Приходько, А.Ф.Ревенка, М.Я.Меламеда, А.В.Базилюк, В.Ф.Бесєдіна, І.В.Крючкової, І.М. Євдокимової, О.Й.Москвіна.

Аналіз наукових праць свідчить, що в них недостатньо висвітлюються методичні питання щодо визначення доходів і споживчих витрат некорпоративних секторів економіки та державного управління за умов нестабільної економіки, незбалансованості бюджету, необхідності забезпечення переходу до економічного зростання.

Недостатність методичних розробок з цих питань знижує обґрунтованість прогнозних розробок ВВП за доходами і використанням, спотворює результати розрахунків збалансованості макроекономічних показників, негативно впливає на якість щодо визначення державної політики у сфері доходів та споживання, методів і засобів державного регулювання в цій сфері.

Разом з тим удосконалення методичних розробок ВВП за доходами і кінцевими витратами в розрізі секторів економіки на прогнозний період є вельми актуальними, бо дозволить завершити методичне забезпечення прогнозування ВВП на всіх стадіях економічного обороту, створити можливості для співставлення результатів цих розрахунків, оцінки їх достовірності, що вплине на підвищення обґрунтованості управлінських рішень, які приймаються на основі розроблених прогнозів макроекономічних показників.

Актуальність та вагомість вказаних проблем обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційного дослідження було використано при виконанні наступних науково-дослідних тем, що виконувались в Науково-дослідному економічному інституті Мінекономіки України на замовлення Міністерства економіки України та Державного комітету статистики України:

1-96.3 “ Розробка прогнозу економічного і соціального розвитку України на 1997-2000 рр.”( № 0196U004798);

14-97 “Розробка науково-методичних рекомендацій, прогноз основних макроекономічних показників, підготовка пропозицій до Державної програми економічного і соціального розвитку України на 1998 рік (№ 0197U001708) ;

3-98 “Розробка методики прогнозування основних макроекономічних показників” (№ 0198U4342) ;

5-99 “ Розробка прогнозів економічного і соціального розвитку України (№0199U002549);

Апробація результатів дисертації. Принципові положення дисертації апробовано при прогнозних розрахунках ВВП в НДЕІ Мінекономіки України та управлінні макроекономічного прогнозування Міністерства економіки України. Результати роботи доповідались на засіданні відділу НДЕІ Міністерства економіки, семінарі “Макроекономічний аналіз та політика” Об'єднаного Віденського інституту МВФ (м. Відень, 5 травня 1999 р.), науково-практичному семінарі “Узгодження макроекономічних та фіскальних прогнозів у бюджетному процесі” (м. Київ, 25 вересня 1999 р.).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методичних основ прогнозування кінцевих споживчих витрат за секторами для економіки перехідного періоду з їх апробацією в сучасній економічній практиці. Згідно з метою дослідження в дисертаційній роботі були поставлені і вирішені наступні задачі:

аналіз методологічних основ визначення кінцевих споживчих витрат за секторами економіки за системою національного рахівництва та оцінка його інформаційного забезпечення;

дослідження існуючих підходів до розрахунку кінцевих споживчих витрат за секторами економіки, у взаємозв'язку з доходами населення, прибутками підприємств, доходами та витратами бюджету;

розробка методичних рекомендацій з прогнозування кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, некомерційних організацій (НКО), що обслуговують домашні господарства, сектору загальнодержавного управління (ЗДУ) на надання індивідуальних і колективних послуг;

розробка прогнозу кінцевих споживчих витрат за секторами економіки на основі використання запропонованих методичних рекомендацій та аналіз його результатів і ризиків реалізації.

Наукова новизна дисертаційного дослідження. В процесі проведеного дисертаційного дослідження отримано наступні результати, які складають його наукову новизну:

запропоновано новий порядок визначення суми коштів на оплату праці, що на відміну від діючої інструкції по статистиці заробітної плати, передбачає вилучення з обсягу основної і додаткової заробітної плати сум умовних внесків на соціальне страхування, як того вимагає міжнародний порядок інформаційного забезпечення прогнозних розрахунків кінцевих споживчих витрат і доходів за секторами економіки в системі національних рахунків; елементи класифікації статей балансу грошових доходів і витрат населення, які дозволять наблизити методологію складання БГДВН до вимог СНР, розширений перелік показників вибіркових обстежень бюджетів населення щодо обсягу купівель продукції на стихійних ринках, особливо для проміжного споживання; вибіркових обстежень витрат некомерційних організацій, що обслуговують населення;

запропоновано новий метод визначення витрат на оплату послуг страхування, як різницю між внесками та відшкодуваннями по добровільному особистому страхуванню життя; вдосконалено методичний принцип оцінки вартості умовних житлових послуг, суть якого полягає у включенні більш повного переліку витрат, пов'язаний з експлуатацією житла і землі; визначений порядок обчислення реального споживання продукції за рахунок підсобних господарств населення на основі дефлятора, що визначається за допомогою індексу споживчих цін у суспільному та стихійному секторах; встановлені нові принципи групування доходів і витрат бюджету за схемою взаємозв'язків показників СНР;

визначено розміри критичного зниження рівня споживання продуктів харчування у фізичних обсягах, які стимулюють активне розширення натурального споживання в Україні і визначають об'єктивну необхідність враховувати його в прогнозних розрахунках кінцевих споживчих витрат домашніх господарств;

розроблені методичні положення щодо прогнозування кінцевих споживчих витрат домашніх господарств виходячи з джерел формування наявного доходу, граничної схильності до споживання, що на відміну від класичної функції споживання враховує поведінку споживачів за кризових умов та зростання доходів від самозайнятості домашніх господарств;

запропоновано методичні рекомендації з прогнозування в системі національного рахівництва витрат на утримання некомерційних організацій, що передбачають реструктуризацію джерел формування їх кінцевих споживчих витрат у бік збільшення за рахунок частки доходів домашніх господарств;

пропонується методика щодо визначення кінцевих споживчих витрат сектору ЗДУ на перспективу виходячи із динаміки доходів бюджету та політики витрат на індивідуальні послуги та оптимізації колективних послуг, що гармонізує систему розподілу поточних витрат бюджетних установ та соціально-культурних закладів;

на основі запропонованих методичних положень здійснений середньостроковий прогноз кінцевих споживчих витрат у складі ВВП за категоріями використання, побудований на основі цільових орієнтирів з врахуванням напрямів державної економічної і соціальної політики. Визначено ризики прогнозу, пов'язані з різною динамікою процесів реформування економіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в висновках і пропозиціях, що випливають з дослідження існуючих методів визначення та аналізу кінцевих споживчих витрат. Основні результати роботи доведені до рівня конкретних методик і використовуються в практиці прогнозних розрахунків ВВП в НДЕІ та Мінекономіки України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченим самостійно виконаним дослідженням, яке має наукове і практичне значення. В роботах, написаних в співавторстві, автору належить - прогнозування кінцевих споживчих витрат, визначення кінцевих споживчих витрат за секторами, поведінка суб'єктів економічного процесу: домашніх господарств

Публікації за результатами дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в 3 наукових статтях, опублікованих в наукових фахових виданнях, 2 колективних монографіях, загальним обсягом 1.8 д.а ., з яких особисто автору належить 4 роботи.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 167 сторінок, 31 таблиця та список використаних джерел займає 119 найменувань.

Основні положення дисертаційної роботи

1.Кінцеві споживчі витрати в цілому по економіці виступають як результат складних процесів виробництва продукції, утворення, розподілу і перерозподілу доходів та їх використання на приватне і державне споживання та нагромадження (рис.1). Як макроекономічний агрегат кінцеві споживчі витрати складають вагому частку сукупного попиту в економіці, яка є нині - близько 80 відсотків новоствореного продукту.

2.Методологічною основою дослідження є СНР, в якій кінцеві споживчі витрати формуються за секторами у взаємозв'язку з утворенням первинних доходів, їх трансформацією у наявні доходи і пропорціями розподілу на споживання і заощадження. Процеси приватного кінцевого споживання, що зосереджені в домашніх господарствах і НКО, пов'язані з формуванням різних видів грошових доходів населення, надходжень від власного виробництва продукції і послуг, структурою споживчих витрат, зміною потреб споживачів, можливостями підприємств надавати пільгові соціально-культурні послуги працівникам. На рівень і структуру приватних споживчих витрат впливає державна політика через відповідні важелі і заходи економічного регулювання, встановлення і перегляд соціальних гарантій, конституційне закріплення прав і свобод громадян. Державне кінцеве споживання сектору ЗДУ узгоджується з можливостями бюджету витрачати кошти на закупівлю товарів і послуг для забезпечення виконання державою притаманних їй функцій, діяльності бюджетних установ, політикою держави щодо реформування системи оплати праці, соціального забезпечення і соціального страхування.

3.Дослідження особливостей побудови СНР, взаємозв'язків показників утворення, розподілу і використання доходів дозволили зробити висновок про недостатню деталізацію окремих інформаційних джерел для розрахунку цих показників, невідповідність в деяких випадках вимогам методології СНР. З метою вдосконалення інформаційного забезпечення розрахунків приватних кінцевих споживчих витрат і взаємопов'язаних з ними показників доходів домашніх господарств в дисертації пропонується: - уточнення показника оплати праці, шляхом вилучення з складу додаткової оплати праці суми відшкодування втраченого заробітку внаслідок тимчасової непрацездатності та виплати різниці в окладах робітникам, працевлаштованих з інших підприємств; уточнення умовних внесків на соціальне страхування за рахунок врахування в їх сумі вищевказаних вилучень з додаткової оплати праці; включення до переліку вибіркових обстежень бюджетів населення: обсягу купівель продукції на стихійних ринках; обсягу продукції, що використовується як проміжне споживання в некорпоративних підприємствах, що належать домашнім господарствам; проведення вибіркових обстежень структури витрат НКО;.

4.На основі аналізу методичного інструментарію щодо розрахунку кінцевого споживання в розрізі секторів економіки виявлені окремі розбіжності у методах до визначення окремих показників доходів і витрат. Для поліпшення методичного забезпечення розрахунків приватних споживчих витрат за звітний період в дисертаційній роботі обгрунтовано: методичний підхід до визначення витрат на оплату послуг страхування з боку домашніх господарств без врахування чистого доходу від інвестування технічних резервів, що спрощує розрахунки і забезпечує достатню їх достовірність; методичний підхід до вартості умовних житлових послуг з врахуванням більш повного переліку витрат, пов'язаних з утриманням житла, що дозволяє наблизити оцінку вартості цих послуг до рівня орендної плати за умов формування ринку житла.

Проведене дослідження рівня цін стихійного ринку та у торговельній мережі за кошиком продукції, що виробляється в домашніх господарствах дозволило обгрунтувати оцінку вартості цієї продукції, в порівнянних цінах, яка підвищить обгрунтованість реальних споживчих витрат.

З метою розробки інформаційного забезпечення розрахунків кінцевих споживчих витрат сектору ЗДУ та їх співвідношення з приватними розроблено методику групування доходів і витрат бюджету, що відповідає вимогам методології СНР.

5. Аналіз процесів споживання в Україні показує, що системна трансформація має наслідком втрату майже 60% ВВП, зниження майже на 80% реальних доходів і втрату заощаджень населення, що позначилося на реальному скороченні особистого споживання на 77% (рис.2)

Подвійний дефіцит (бюджету і рахунку поточних операцій) призвели до вимивання ресурсів приватного сектору, ціною якого є зубожіння більшості населення.

Рівень особистого споживання у 1995 році у поточних цінах склав 25% рівня 1990 року. На протязі 1996-1999 років відбувся подальший спад і рівень споживання в 1998 році склав близько 23% від 1990, навіть за умов зменшення чисельності населення приблизно на 2.5 млн. чоловік. В структурі споживчих витрат постійно зростала частка харчових продуктів з 33 у 1990р. до 67% у 1998 р., що є характерним для слаборозвинутих країн з бідним в цілому населенням. Вперше за декілька повоєнних десятиліть з'явилась тенденція абсолютного скорочення обсягу споживання продуктів харчування з 1211,2 кг на душу населення у 1990 році до 635.4 кг у 1998 році або на 52%. Як компенсація граничного зниження споживання продуктів харчування виступають надходження від виробництва продукції в домашніх господарствах. За умов критичного скорочення купівельної спроможності населення знизилась забезпеченість населення предметами гардеробу, побутовою технікою тощо.

Кінцеві споживчі витрати сектору ЗДУ в реальному вимірі знизились лише на 26 відсотків порівняно з 1990 р., що пояснюється не тільки потребами становлення держави, забезпечення правопорядку, оборони, діяльності органів законодавчої і виконавчої влади, але й непомірним розростанням управлінського апарату.

6. Проведене в дисертаційній роботі дослідження існуючих методів прогнозування приватних споживчих витрат привело до висновку, що вони призначені для прогнозування споживання за умов стабільної економіки. За умов кризової економіки та переходу до економічного зростання в Україні у поведінці споживачів переважає прагнення до самовиживання, що реалізується в зростанні доходів (продукції) від самозайнятості в домашніх господарствах.

З метою врахування реальних умов розвитку економіки України та особливостей формування доходів і споживання в дисертації пропонується метод прогнозування кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, який базується на функції споживання і доповнюється прогнозуванням складових валового наявного доходу у взаємозв'язку з темпами зміни реального ВВП та ступенем реформування економіки. Це дозволить врахувати умови формування доходів в залежності від продуктивності праці, споживчих цін, реформування оплати праці, системи пенсійного забезпечення і соціального страхування, розвитку ринку корпоративних паперів, рівня відсоткових ставок за депозитами фізичних осіб.

Розрахунок прогнозної величини споживчих витрат домашніх господарств пропонується здійснювати за формулами (табл.1).

Методичний підхід до прогнозування споживчих витрат домашніх господарств на базі функції споживання доповнюється розробкою дефлятора для оцінки змішаного доходу в реальному обчисленні.

Таблиця 1 Алгоритм розрахунку прогнозних обсягів кінцевих споживчих витрат за секторами економіки

7. В процесі дослідження виявлено, що однією з особливостей формування споживчих витрат НКО за умов перехідного періоду є їх залежність від прибутку підприємств і доходів домашніх господарств. При цьому по мірі становлення ринкової економіки обсяг споживчих витрат НКО скорочується за рахунок зменшення фінансових можливостей підприємств, передачі соціально-культурних об'єктів до комунальної власності та комерціалізації їх діяльності. На основі врахування цієї особливості, пропонується прогнозувати споживчі витрати НКО за формулою, що подана в таблиці 1.

8. В дисертації розроблена методика прогнозування державних споживчих витрат, що базується на необхідності врахування різних тенденцій у формуванні пропорцій між витратами на індивідуальні послуги та колективні. Витрати на індивідуальні послуги пропонується тісніше пов'язати з можливостями бюджету і реформуванням системи освіти, охорони здоров'я і соціального захисту, а витрати на колективні послуги - з раціоналізацією державних потреб шляхом встановлення в Законі України “Про державний бюджет України” на відповідний рік рівня цих витрат у визначених відсотках до ВВП. Прогнозування споживчих витрат на індивідуальні послуги ЗДУ здійснюється за формулами, що наведені в таблиці 1.

9. Для апробації розроблених методичних основ прогнозування кінцевих споживчих витрат за секторами економіки в дисертаційній роботі здійснено прогноз кінцевих споживчих витрат на середньострокову перспективу (2000-2005рр.) у двох варіантах. Прогноз базується на висновках аналізу передпрогнозного періоду, опрацюванні припущень і цільових орієнтирів на прогнозний період. Варіанти прогнозу відрізняються неоднаковою динамікою орієнтирів, що пов'язана з різним ступенем реформування економіки при врахуванні єдиного вектору спрямування на економічне зростання. Оптимістичний варіант прогнозу кінцевих споживчих витрат економіки пов'язаний з заходами щодо реального підвищення макроекономічної ефективності, а саме щодо збалансування бюджету та наведення фінансової дисципліни на підприємствах і в органах управління, зняття всіх адміністративних бар'єрів для розвитку бізнесу і підприємництва та захист вітчизняного виробника.

10. З метою обгрунтування передумов і припущень прогнозу доходів кінцевих споживчих витрат на середньострокову перспективу (2000-2005рр.) в дисертаційній роботі здійснено аналіз економічної кон'юнктури, що склалася у 1998-1999 рр. На основі дослідження процесів формування кінцевих споживчих витрат в економіці України у взаємозв'язку з доходами, розвитком виробництва, наслідками реалізації державної політики в різних сферах, включаючи виконання бюджету, оподаткування тощо зроблено висновок, що через недостатність реформування економіки відбувається подальше звуження платоспроможності попиту населення і його споживчих витрат, що справляє гальмуючий вплив на розвиток пропозицій товарів і послуг в економіці. Натомість частка споживчих витрат на колективні послуги (управління) у ВВП залишається високою, і за умов бюджетного дефіциту складає перешкоду на шляху економічного зростання.

11. В дисертації обгрунтовано передумови прогнозу кінцевих споживчих витрат за секторами економіки на 2000-2005 рр. у взаємозв'язку з формуванням доходів, з врахуванням вектору економічного і соціального розвитку України та цільових орієнтирів на прогнозний період. Цільовими орієнтирами передбачуваними на прогнозний період, визначені темпи зростання ВВП ( в % до попереднього року), індекс споживчих цін (інфляція), індекс цін виробників. Передбачається, що динаміка кінцевих споживчих витрат співпадатиме з напрямком руху ВВП, тобто зростатиме з обмежувальним впливом динаміки доходів. Траєкторія руху і напруженість цих процесів забезпечуватиметься регулюючим впливом економічної політики, напрямки, важелі і заходи якої обгрунтовані в дисертаційній роботі виходячи з висновків аналізу проблем розвитку економіки у передпрогнозному періоді, необхідності прискорення реформування економіки, створення макроекономічних умов для розширення сукупного попиту, що в свою чергу сприятиме розвитку виробництва.

12. Аналіз результатів прогнозних розрахунків на базі запропонованої методики показав, що частка кінцевих споживчих витрат в 1999 р. в цілому менша за попередні звітні дані за рахунок нижчих оцінок кінцевих споживчих витрат сектору домашніх господарств, у зв'язку з обмежувальним впливом низького рівня їх валового наявного доходу. Здійснений в дисертаційному дослідженні прогноз кінцевих споживчих витрат за секторами економіки за оптимістичним варіантом свідчить, що одним з важливих результатів економічного розвитку протягом 2000-2005 рр. країни може бути збільшення реальних обсягів кінцевих споживчих витрат на 17% при зростанні ВВП на 40%, або в середньорічному виразі відповідно 1.5 і 3.1% (табл.2). Такі співвідношення в динаміці кінцевих споживчих витрат і ВВП свідчать, що за оптимістичним варіантом зростання кінцевих споживчих витрат як вагомого елементу сукупного попиту стане суттєвим фактором економічного зростання (Рис.3).

Таблиця 2 Прогнозна динаміка кінцевих споживчих витрат за секторами економіки

Процеси, що відбуватимуться у структурі ВВП за категоріями використання, матимуть стимулюючий вплив для розвитку економіки. Позитивні зміни в кінцевих споживчих витратах домашніх господарств полягатимуть в зростанні частки і обсягів оплати праці. Зростання частки оплати праці пов'язано з зростанням ВВП, загальним реформуванням її системи та радикальних інституційних перетворень. Передбачувана у прогнозних розрахунках динаміка наявного доходу враховує в минулому значні деформуючі процеси, пов'язані з натуралізацією споживання. Вирівнювання цих диспропорцій залежить від реального зростання заробітної плати та соціальних трансфертів.

Зменшення частки кінцевих споживчих витрат сектору ЗДУ відбудеться через зменшення частки колективних споживчих витрат та в кінці прогнозного періоду - індивідуальних споживчих витрат та передбачуваної економічної політики відносно пропорцій платності і безплатності цих послуг та реформування галузей освіти і охорони здоров'я. Передбачувана динаміка кінцевих споживчих витрат враховує необхідність підтримки соціальних програм на етапі реформування оплати праці та необхідність сплати державних зовнішніх боргів. Тому в 2000-2005 рр. реальне зростання очікується близько 6% або на 1% в середньому за рік.

Песимістичний варіант прогнозу формування кінцевих споживчих витрат економіки грунтується відсутності умов для зростання реального ВВП. Ризик складається з того, що стагнація, яка триває досить довгий період, призведе до нагромадження ще більших проблем, негативних тенденцій в цілому по економіці і як наслідок відобразиться на матеріальному стані населення. В песимістичний варіант прогнозу закладено тенденцію продовження існуючої економічної політики, яка характеризується повільним здійсненням структурних реформ в економіці, бюджетній та банківській сферах, наявністю проблем з погашенням боргових зобов'язань, як внутрішніх та і зовнішніх, неможливістю досягнення перелому в інерційних процесах у передпрогнозному і прогнозному періодах.

Слід мати на увазі, що за передбачуваних низьких темпів зростання на перспективу неможливо переломити руйнівні процеси, що виникли в виробничій і соціальній сферах за умов глибокої економічної кризи та створити підвалини для економічного зростання.

Висновки

1.За умов переходу до сталого економічного зростання стає актуальним проведення прогнозних розрахунків кінцевих споживчих витрат як складової ВВП за категоріями використання в розрізі секторів економіки у зв'язку з тим, що це показник є орієнтиром у проведенні ефективної соціальної політики, обгрунтування оптимальних пропорцій використання ВВП, збалансованості доходів і витрат бюджету країни. Структура кінцевих споживчих витрат за секторами економіки дозволяє створити інформаційне забезпечення для аналізу методів і засобів регулювання у соціальній та бюджетних сферах, що вплине на підвищення обгрунтованості управлінських рішень щодо пошуку шляхів започаткування економічного зростання.

2. Проведений в дисертаційній роботі аналіз кінцевих споживчих витрат домашніх господарств протягом 1990-1998 рр. показав, що вони формувались за умов недостатнього за обсягом і структурою виробництва товарів і послуг, яке за кризові роки ще більше скоротилось; на обсяг і рівень споживчих витрат домашніх господарств вплинуло різке скорочення доходів, яке за ряд періодів було більш глибоким, ніж зростання цін, що викликало зниження реальних доходів та граничне зниження фізичного обсягу продуктів харчування в 2 рази; рівень споживання на душу населення в 1998 р. рівень споживання склав всього лиш 23% від рівня 1990 р. За цих умов домашні господарства дещо компенсували зменшення споживання за рахунок нарощування виробництва в особистих підсобних господарствах та змішаного доходу від нього. Не набула суттєвого поширення діяльність громадських організацій через низький рівень доходів населення і невисокий в зв'язку з цим рівень потреб в такій діяльності. Частка витрат на управління на протязі всього періоду 1990-1999 рр. зростала через потреби становлення держави, забезпечення правопорядку, оборони, діяльності органів законодавчої і виконавчої влади та непомірного розростання управлінського апарату, незважаючи на наявність дефіциту бюджету. Поряд з цим, скоротились витрати на індивідуальні послуги чим пояснюється скорочення мережі бюджетних установ охорони здоров'я, освіти, культури.

3.Проведена в дисертаційній роботі дослідження існуючих методів прогнозування приватних споживчих витрат привела до висновку, що вони призначені для прогнозування споживання за умов стабільної економіки. За умов кризової економіки та переходу до економічного зростання в Україні поведінка споживачів відрізняється тим, що в ній переважає прагнення до самовиживання, що реалізується в отриманні доходів від самозайнятості в домашніх господарствах.

4. З метою врахування реальних умов розвитку економіки України та особливостей формування доходів і споживання в дисертації пропонується метод прогнозування кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, який базується на функції споживання і доповнюється прогнозуванням складових валового наявного доходу у взаємозв'язку з темпами зміни реального ВВП та ступенем реформування економіки. Це дозволить врахувати умови формування доходів в залежності від продуктивності праці, споживчих цін, реформування оплати праці, системи пенсійного забезпечення і соціального страхування, розвитку ринку корпоративних паперів, рівня відсоткових ставок за депозитами фізичних осіб.

5.В процесі дослідження виявлено, що однією з особливостей формування споживчих витрат некомерційних організацій за умов перехідного періоду є їх залежність від прибутку підприємств і доходів домашніх господарств. При цьому по мірі становлення ринкової економіки обсяг споживчих витрат НКО формуватиметься за рахунок доходів домашніх господарств.

6.В дисертаційній роботі пропонується метод прогнозування державних споживчих витрат, що базується на необхідності врахування різних тенденцій у формуванні пропорцій між витратами на індивідуальні послуги та колективні. Витрати на індивідуальні послуги повинні бути тісніше пов'язані з можливостями бюджету і реформуванням системи освіти, охорони здоров'я і соціального захисту, а витрати на колективні послуги - з раціоналізацією державних потреб шляхом встановлення в Законі України “Про державний бюджет України” на відповідний рік рівня цих витрат у визначених відсотках до ВВП.

7.На основі розробленої в дисертаційній роботі методики здійснено розрахунок кінцевих споживчих витрат економіки на 1998р. та1999 р. та прогноз на період до 2005 р. Аналіз результатів прогнозних розрахунків на базі запропонованої методики показав, отримані значення частки кінцевих споживчих витрат в 1998 і 1999 р. мають в цілому незначну статистичну похибку, що свідчить про надійність запропонованого методичного інструментарію. Здійснений прогноз кінцевих споживчих витрат за оптимістичним варіантом свідчить, що одним з важливих результатів економічного розвитку країни може бути їх реальне збільшення , що стане суттєвим фактором економічного зростання.

8.Розроблений в дисертації методичний інструментарій прогнозування кінцевих споживчих витрат сприятиме завершенню методичного забезпечення прогнозування ВВП на всіх стадіях економічного обороту, створить можливості для співставлення результатів прогнозних розрахунків цих макроагрегатів та підвищення обгрунтованості управлінських рішень в соціальній, бюджетній та інвестиційній сферах економіки України.

9.Розроблена в дисертаційному дослідженні методика за секторами знайшла практичне застосування в процесі прогнозних розрахунків ВВП за категоріями використання та формування доходів і витрат за секторами в управлінні макроекономічного прогнозування Міністерства економіки України та багатьох науково-дослідних роботах, виконаних в НДЕІ Мінекономіки, в яких безпосередньо брав участь автор.

Список опублікованих праць

1.Кожем'якіна С.М. Методичні підходи до прогнозування сектору “Решта світу” // Збірник статей молодих вчених НДЕІ Мінекономіки України “Формування ринкових відносин в Україні” , вип. 2 - К., 1996. - с.64-71.

2.Кожем'якіна С.М. Споживання продукції та послуг рівень, динаміка і структура // Збірник статей молодих вчених НДЕІ Мінекономіки України “Формування ринкових відносин в Україні”, вип.3 - К., 1997. - с. 84-90.

3. Кожем'якіна С.М. Удосконалення методичних підходів до визначення наявного доходу домашніх господарств за СНР // Збірник статей молодих вчених НДЕІ Мінекономіки України “Формування ринкових відносин в Україні”, вип. 5 - К., 1998. - с.240-252.

4.Економіка України: потенціал., реформи, перспективи.Т.5 // За ред. В.Ф.Бесєдіна, В.Ф.Волика. К., НДЕІ, 1998. - с.307-376 (особистий внесок - Прогнозування кінцевих споживчих витрат - с.312-314, Визначення кінцевих споживчих витрат секторів економіки - с.358-366).

5.Основні прогнозні показники економічного і соціального розвитку України на 2000 рік // За ред. В.Ф.Бесєдіна. - К.: Інтелект, 1999. - с. 71 - 75, (особистий внесок - Прогноз кінцевих споживчих витрат - с. 71-73 , Поведінка суб'єктів економічного процесу: домашніх господарств - с.138-142).

Анотація

Кожем'якіна С.М. Методичні основи прогнозування кінцевих споживчих витрат економіки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, Київ, 2000.

Робота присвячена розробці методики прогнозування кінцевих споживчих витрат економіки з врахуванням методології СНР. Здійснено аналіз методологічних основ кінцевих споживчих витрат за секторами економіки за СНР та оцінено інформаційне забезпечення розрахунків з метою вдосконалення їх визначення за звітний період. Розроблені методики прогнозування кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, сектору загального державного управління та некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства з обгрунтуванням джерел формування їх доходів у взаємозв'язку з темпами зміни реального ВВП та ступенем реформування економіки. Розроблено середньостроковий прогноз до 2005 р. та визначено ризики реалізації прогнозу.

Ключові слова: валовий внутрішній продукт, система національних рахунків, кінцеві споживчі витрати, доход, прогнозування.

Аннотация

Кожемякина С.Н. Методические основы прогнозирования конечных потребительских расходов экономики Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и государственного регулирования экономики. Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики Украины. - Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам разработки методических основ прогнозирования конечных потребительских расходов экономики с учетом принципов методологии СНС. В работе осуществлен анализ методологических основ определения конечных потребительских расходов секторов по системе национальных счетов и оценено информационное обеспечение с целью усовершенствования их определения за отчетный период.

Предложен анализ динамики и структуры конечных потребительских расходов и потребления продукции и услуг в секторах экономики в взаимосвязи с доходами населения, прибылью предприятий, доходами бюджета в результате чего сделаны выводы относительно критического снижения доходов и уровня потребления, ухудшения его структуры по видах продуктов и источников поступления, уменьшения уровня обеспечения непродовольственными товарами, ухудшения условий функционирования бюджетных организаций.

Дана характеристика существующих моделей и методов прогнозирования и обоснованы выводы относительно возможности их использования в условиях кризисной экономики. С целью учета реальных условий развития экономики Украины и особенностей формирования доходов и потребления в диссертации предлагается методика прогнозирования конечных потребительских расходов домашних хозяйств, которая базируется на функции потребления и дополняется прогнозированием составляющих валового располагаемого дохода во взаимосвязи с динамикой изменения реального ВВП и степенью реформирования экономики. Разработаны методические положения прогнозирования конечных потребительских расходов некоммерческих организаций, которые обслуживают домашние хозяйства, которые учитывают формирование доходов этих организаций за счет средств предприятий и домашних хозяйств. В качестве инструмента прогнозирования в диссертации предлагается методика определения конечных потребительских расходов сектора общего государственного управления, которая базируется на динамике доходов бюджета и политике расходов на индивидуальные услуги и рационализации коллективных услуг.

В диссертационном исследовании обоснованы предпосылки прогноза конечных потребительских расходов во взаимосвязи с формированием доходов, вектором экономического и социального развития Украины и целевых ориентиров.

Результатами разработанного методического аппарата являются прогнозные показатели реальных потребительских расходов по секторах. Оценены риски прогноза, как следствие разных ориентиров экономического роста и динамики процессов реформирования экономики.

Принципиальные положения работы использованы в научных разработках НИЭИ Минэкономики Украины и апробировано в процессе прогнозных расчетов в управлении макроэкономического прогнозирования Министерства экономики Украины.

Ключевые слова: валовой внутренний продукт, Система национальных счетов, конечные потребительские расходы, доход, прогнозирование.

Abstract

Kozhemyakina S.M. Methodical Basis of Final Consumption Forecasting in Ukraine's Economy. - Manuscript.

Dissertation for a candidate's degree in economics by speciality 08.02.03 - organization of management, planning and regulation of the economy. - Institute for economic research under the Ministry of Economy of Ukraine, Kyiv, 2000.

The paper is devoted to development of final consumption in economy forecasting methods taking into account SNA methodology. Analysis of final consumption by economy sectors methodological basis by means of SNA is carried out and settlements informational support is evaluated in order to improve their determination for the period covered. Forecasting methods of households, general government's and noncommercial organizations, servicing households, final consumption according to their income formation sources substantiation, interrelated with real GDP rate of change and economy reforming degree are developed. Their medium-term forecast till 2005 is carried out and forecast fulfillment risks are determined.

Key words: gross domestic product, System of National Accounts, final consumption, income, forecasting.

Размещено на Allbest.ru