Методологічні основи легалізації тіньової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний економічний інститут міністерства економіки України

УДК 330.368

Методологічні основи легалізації тіньової економіки

Спеціальність 08.02.03 “Управління, планування і державне регулювання економіки”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Коваленко Сергій Олексійович

Київ 2000

Дисертацією є рукопис легальний тонізація ринковий

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки України (м. Київ)

Науковий консультант - доктор економічних наук, Базилюк Антоніна Василівна, завідувачка відділу методології регулювання і прогнозування цін НДЕІ Мінекономіки України

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор, чл.кор. НАН України Голіков Володимир Іванович, завідувач відділу інституту економічного прогнозування НАН України

- доктор економічних наук Турчинов Олександр Валентинович, народний депутат України

- доктор економічних наук, заслужений діяч науки і техніки України Єрмошенко Микола Миколайович, завідувач відділу апарату Ради національної безпеки і оборони України

Провідна організація - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, відділ зовнішніх економічних відносин (м.Київ)

Захист відбудеться 27 квітня 2000 р. о 15 год.

на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України та Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем міста Києва (252601), ГСП, м. Київ - 103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки України.

Автореферат розісланий 27 березня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Базилюк А.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Паралельне існування в Україні поряд із легальною економікою різних видів прихованої діяльності, тобто тіньових її форм, стало фактом незаперечним. Як і в інших країнах світу, цей процес має об'єктивні підвалини існування й розвитку. Проте, питання наукового осмислення тіньової економіки та різнобічного її вивчення, як фактично діючого суб'єкту, в Україні раніш не поставало. Актуальність дослідження цього явища набула великого значення за останні роки, коли масштабність тіньових процесів уже досягла межі, за якою вони почали становити реальну, деструктивну силу, яка справляє досить значний, негативний за своїми наслідками, вплив на різні сфери суспільного життя.

Небезпечним є те, що процес тінізації постійно посилюється, і за оцінками закордонних експертів та вітчизняних дослідників становить уже близько 60% ВВП. Такий стан справ у господарстві країни викликає настійну потребу у здійсненні глибоких наукових досліджень активно діючого феномена - яким є тіньова економіка. Тим більш, що сформоване в суспільстві її уявлення як явища, яке існує й функціонує уособлено саме по собі, глибоко помилкове, адже підприємницька діяльність, яка здійснюється поза правовим полем держави, несе в собі не тільки глибокі економічні, але й значні соціальні втрати, руйнує моральні підвалини суспільства, посилює недовіру до політичних структур влади, відображає нездатність їх зупинити розвиток небажаних економічних тенденцій.

Гострота цієї проблеми збільшується триваючою вже більше 10 років економічною кризою і небувалим для мирного часу падінням рівня життя населення. У контексті положення, яке склалося, пошук шляхів подолання цих процесів визначається якнайактуальнішим, і потребує як глибоких теоретичних узагальнень, так і конкретних практичних рішень.

Розвитку теоретичних основ функціонування тіньової економіки з урахуванням умов її формування й поширення у країнах з усталеними ринковими відносинами приділяється багато уваги в роботах Альбрехта С., Арвана Я., Брюса А., Буніча А., Венца Д., Вільямса Г., Тіссена У., ХІкса В. та інших. Дослідженню механізмів тінізації економічної діяльності присвячені і роботи українських учених, таких, як Андрєєв Ю., Базилюк А., Білецький В., Бородюк В., Варналій З., Волик В., Гвоздецький В., Голіков В., Єрмошенко М., Мандибура В., Огородник В., Пасхавер О., Попович В., Саєнко Ю., Сіденко В., Турчинов О. та інших.

Проте, і дотепер ступінь вивченості даної проблеми не дозволяє сформулювати ідеологію позитивних перетворень у напрямку легалізації тіньової економіки. А непевність в обґрунтуванні парадигми трансформації тіньової економіки утруднює процес повернення її у правове поле держави. Це й обумовило мету й задачі дослідження.

Мета і задачі дослідження. Розуміючи глибину втрат в економічному розвиткові від тотального поширення на всі сфери господарства прихованого підприємництва, в дисертаційному дослідженні ставилося на меті розробити заходи по обмеженню його впливу і створенню умов для мотивованого переходу тіньової діяльності у нормативно-правове поле держави, спрямувавши їх на гармонізацію розподільних відносин, вирівнювання штучно створеного диспаритету на різних сегментах ринку, активізацію внутрішніх джерел розвитку, здешевлення господарської діяльності, які значно посилюють ризик від здійснення нерегламентованих операцій. Для розв'язання цієї багатоаспектної за своїм змістом проблеми в роботі були поставлені і вирішені наступні завдання:

- здійснено глибоке всебічне теоретичне осмислення явища тіньової економіки як результату розбалансованості розподільного механізму й порушення рівноваги між суб'єктами підприємницької діяльності, які вражають інтереси суб'єктів підприємництва і окремих соціальних груп населення;

- визначено і обгрунтовано закономірності збільшення масштабів тіньової економіки, природний характер її зародження і циклічність функціонування в залежності від фаз розвитку народного господарства;

- вивчені причини й умови проникнення прихованого підприємництва в усі сфери господарства, його специфічно відмінні риси;

- узагальнено процес здійснення реформ, визначена неадекватність застосовуваних методів регулювання економіки, а також їх вплив на формування мотивації переходу до тіньової діяльності;

- визначені загальні та окремі механізми розвитку прихованого підприємництва, посилення диспаритету нормативно-правової регламентації суб'єктів економічних відносин;

- розроблено методологічні обґрунтування шляхів і методів легалізації тіньової економіки;

- розроблені пропозиції з комплексом заходів для зміни нормативно-правової бази регулювання економіки, гармонізації розподільних відносин створення нової мотивації господарської діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною і результатом науково-дослідних робіт, передбачених планом НДР НДЕІ Мінекономіки України:

- 21-97 “Дослідження чинників впливу тіньової економіки на стан розвитку народного господарства ”К.-1997 - 1998 рр.;

- 10-99 (100) “Комплексний аналіз неформального сектору економіки і його структури”, К.-1999.

При виконанні зазначених тем здобувач був відповідальним виконавцем і приймав безпосередню особисту участь у дослідженні, а також у формуванні пропозицій щодо обмеження сфери дії тіньової економіки, які подавались у Міністерство економіки, Кабінет Міністрів та інші урядові організації.

Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні нової концепції легалізації тіньової економіки на основі усвідомленого, мотивованого залучення її в правове поле держави.

На відміну від діючої практики обмеження тіньової економіки переважно на основі посилення репресивно-каральних заходів, нова стратегія передбачає удосконалення нормативно-правової регламентації господарської діяльності, яка створює сприятливі умови прискореного капіталотворення в легальній економіці в основному за рахунок:

- паритетності прав власності на землю, капітал, засоби виробництва і робочу силу, що врівноважує міжгалузевий перетік капіталів і при ефективному використанні усіх видів власності забезпечує нормальний процес їх відтворення, гармонізацію економічних інтересів;

- встановлення внутрігалузевої конкуренції за більш ефективне використання наявних ресурсів, що прискорює капіталотворення у всіх секторах економіки;

- матеріальної зацікавленості у досягненні найвищих результатів, за якої значно підвищується ризикованість тіньових і прибутковість легальних операцій.

Для розробки механізму реалізації запропонованої концепції в роботі здійснено дослідження недостатньо вивчених питань, результати якого складають наукову новизну, зокрема:

в області теорії і методології:

- сформульовані визначення прихованої підприємницької діяльності як економічної категорії, яка відбиває спотвореність розподільного механізму, що виникає в результаті дерегуляції економіки або недостатності засобів ефективного контролю за виконанням чинного законодавства. На відміну від існуючих визначень тіньової економіки, які подають її у виді окремих фактів порушення чинного законодавства, у сформульованій дефініції вона розкривається як системне явище у змісті загальної моделі економічного розвитку;

- виявлені ознаки, види, параметри і структура тіньової економіки, її сильні і слабкі сторони. З огляду на високу прибутковість цього виду діяльності, що дозволяє здійснювати більш активне використання інтелектуального потенціалу для підтримки своєї життєздатності, у роботі обгрунтовується положення про неефективність виключно репресивно-карних засобів по стримуванню прихованого підприємництва в період нестабільної, кризової економіки. В цей час треба віддати пріоритет заходам, які спрямовані на гармонізацію інтересів суб'єктів господарської діяльності, стимулювання ефективної роботи, підвищення відповідальності за результати легальної діяльності;

- установлена циклічність розвитку тіньової економіки, яка включає стадії природного поширення, спаду і розвитку, у кожній з яких найбільш ефективна дія по локалізації нелегальної діяльності обумовлює свої специфічні заходи. З урахуванням установлених закономірностей в роботі обгрунтована концепція легалізації тіньової економіки для стадії її тотального поширення;

- визначені системоутворюючі чинники поширення тіньової економіки в Україні, до числа яких на сучасному етапі відносяться: некомплексність проведення економічних реформ, неадекватність використовуваних методів її обмеження, диспаритетність капіталотворення в різних сегментах ринку, спотворення розподільного механізму, ураження інтересів окремих суб'єктів економічних відносин. Врахування дії цих чинників визначають спрямованість економічного реформування і механізми залучення тіньової діяльності в правове поле держави;

- з урахуванням типової схеми поширення тіньової економіки встановлені сфери господарства, які найбільш схильні до її впливу. Це галузі первинного попиту, головним чином, паливно-енергетичного комплексу, а також галузі кінцевого споживання (аграрний сектор, харчова промисловість, рибне господарство тощо) і сфера обігу, де здійснюються операції з готівкою.

в області методики і практики:

- визначено, що методичною основою формування механізму поширення тіньової економіки в Україні стали: диспаритетність розвитку сфер і галузей економіки, неврегульованість відносин власності, монополізм влади, протекціонізм і лобіювання певних інтересів, спотвореність цін і витратний характер їх формування, пріоритетність капіталотворення в окремих галузях, некомпетентність або упередженість у прийнятті рішень. Усунення зазначених диспропорцій і недоліків економічного регулювання на основі законодавчої врегульованості відповідних питань є необхідною і обов'язковою умовою обмеження масштабів тіньової економіки;

- визначені хиби цінового регулювання, які сприяють посиленню тіньової економіки, суть яких зосереджується, перш за все, в необгрунтованості для умов монопольного ринку використання лібералізації цін і лібералізації господарської діяльності, що спонукає до встановлення економічного диктату, в результаті якого створюється режим утримання монопольних цін за рахунок зниження пропозиції товарів і послуг. В роботі пропонуються комплекс заходів, спрямованих на усунення цих негараздів, зокрема за рахунок введення непрямих методів регулювання цін шляхом впливу на попит і пропозицію;

- сформульовані принципи удосконалення системи оподатковування, спрямованих на послаблення податкового тягаря, але не за рахунок зниження ставок податку, а на основі застосування стимулюючого оподатковування. У роботі пропонується можливий, варіант оподатковування прибутків в залежності від ефективності використання ресурсів і збільшення обсягів виробництва, що сприяє насиченню ринку й оптимізації цін;

- розроблені основи політики регулювання доходів, суть яких міститься в послідовному підвищенні легальних зарплат населення, які забезпечують нормальний рівень життя і задоволення потреб, що дозволяє усувати причини для приховування доходів. У роботі визначені джерела подібних змін. Це, перш за все, власні кошти, одержані за рахунок більш ефективного використання ресурсів і продуктивності праці. Утворення цих коштів можливе при реструктуризації елементів ціни, що передбачає введення запропонованих змін і доповнень до Закону “Про оплату праці”.

Особистий внесок здобувача полягає у тому, що йому належать викладені в дисертації такі ідеї і розробки:

- визначена суть тіньової економіки, циклічність її розвитку, умови формування і механізми поширення з акцентом на теоретичне осмислення змісту виробничих відносин у матеріальному виробництві, а також в сфері розподілу і обміну, які склались в процесі підприємницької діяльності;

- обгрунтовані методологічні основи легалізації тіньової економіки і повернення її в правове поле держави;

- сформульовано систему принципів, які визначають макроекономічну стратегію і тактику легалізації прихованого підприємництва, зумовлюють взаємодію та напрями удосконалення складових елементів господарського механізму;

- обґрунтовані вузлові функції управління економікою, що представляють удосконалені форми впливу на процеси легалізації.

Практичне значення та апробація результатів дослідження полягає у тому, що вони використовувалися при складанні аналітичних матеріалів, доповідних записок, які направлялися у органи державної влади для розробки Програм боротьби з тіньовою економікою.

Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях круглих столів за участю міжнародних організацій, зокрема:

Круглий стіл: “Проблеми забезпечення політичної і соціальної стабільності в умовах трансформації суспільства”, Київ, грудень 1996 р.

Круглий стіл: “Трансформація економіки України: одержаний досвід та невирішені проблеми”, Київ, квітень 1997 р.

Круглий стіл: “Тіньова економіка: стан та шляхи трансформації”, Київ, червень 1998 р.

Круглий стіл: “Україна в контексті світової економіки: сучасний стан та перспективи”, Київ, вересень 1998 р.

Публікація результатів дослідження. По темі дисертації опубліковано 22 праці, загальний обсяг яких перевищує 51 д.а., в тому числі належить пошукачеві 45 д.а., з них монографій - 5, брошур та журнальних статей - 17.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, п'яти розділів та висновків до них, списку використаних джерел.

Робота викладена на 390 сторінках машинописного тексту, включає 11 таблиць, 9 рисунків, 8 формул, список використаних джерел складається з 172 найменувань.

Основні положення дисертаційної роботи

2.1 Методологічною основою дослідження тіньової економіки послужили вихідні принципи аналізу глибинних зв`язків і форм розвитку виробничих відносин у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання, які склалися в процесі підприємницької діяльності. В даному випадку треба зважати на таку особливість, що в дисертації досліджується економічний об'єкт, який не підпадає під облік традиційно встановленої офіційної звітності, яка не враховується в системі бухгалтерського обліку на підприємстві. Через відсутність інформаційної визначеності, його кількісні параметри можуть бути встановлені лише непрямими методами на основі співставлень, припущень і опосереднених розрахунків. Це обумовлює необхідність спиратись на системний підхід в концептуальному осмисленні тіньової економіки, як суспільного явища, визначенні її сутнісних характеристик функціонування і умов значного поширення, виходячи з конструювання наближеної до реальних форм моделі досліджуваного об'єкту. Обраний напрям вивчення дозволив виявити внутрішні зв'язки і залежності, об'єктивні закономірності і тенденції розвитку. Така уявна модель послужила відправним пунктом побудови і обґрунтування концепції, як засобу розробки теорії та методології дослідження дуже впливового на сучасному етапі процесу, яким є тіньова економіка.

Побудова теоретичної моделі при всій її абстрактності та інформаційній обмеженості являє собою першу стадію в пізнанні форм і методів прихованої підприємницької діяльності. Проте відштовхуючись від неї можна більш глибоко проникнути в сутність досліджуваного об'єкту, виявити закономірності його розвитку і поширення. Зміст концептуальної моделі тіньової економіки в дисертації використовується як абстрактна система, в якій відображаються внутрішні зв'язки між формами і видами тіньової економіки, між складовими її елементами.

2.2 Сутність проблеми. Феномен тіньової економіки достатньо відомий в усьому світі, і при тому дуже давно. В господарстві України за останні роки процеси тонізації набули дуже значного поширення, неоднозначність впливу якого на темпи і якісні параметри розвитку всієї економіки, викликає потребу вивчення цього явища з метою обмеження його дії. Важливість і своєчасність цього завдання підтверджується тим, що в останні десять років спостерігається негативна тенденція до скорочення економічного потенціалу країни і легалізація тіньового сектору могла б стати важливим чинником подолання кризи і пов'язаних з нею негараздів. Між тим, недостатній рівень вивченості даної проблеми не дозволяє сформулювати ідеологію позитивних перетворень і здійснити комплекс заходів для її реалізації.

Непевність підходів в обґрунтуванні парадигми трансформації тіньової економіки ускладнює повернення її у правове поле держави. Більше того, пріоритетність застосування Урядом обмежувально-репресивних заходів у подоланні тіньової економіки дає результати, які явно не відповідають очікуваним. Адже в останні роки на фоні неухильного падіння легальної економіки, необхідного скорочення тіньового її сектору так і не відбулося. Навпаки, вона проникла практично у всі сфери, охопила всі області діяльності людини. До того ж, в останні роки почалася її структуризація, перш за все, за рахунок зрощування з політичними і владними структурами.

Розуміючи глибину пов'язаних із цим невідворотних втрат не тільки в соціальній сфері, але й в області розвитку економіки, що визначає долю ринкових перетворень, у дисертаційному дослідженні здійснена розробка теоретичних основ створення механізму легалізації тіньової економіки, який грунтується на використанні комплексу заходів, спрямованих на гармонізацію умов функціонування легальної сфери, вирівнювання штучно створеного диспаритету на різних сегментах ринку, активізацію внутрішніх джерел розвитку, які зробили б легальну підприємницьку діяльність більш дешевою, а отже і економічно вигідною, що має забезпечувати мотивований перехід прихованих структур в поле нормативно-правової регламентації.

2.3 Узагальнення визначальних особливостей та характеристик тіньової економіки послужило основою для формування більш широкого трактування її визначення, що відрізняється від дефініцій, які зустрічаються в дослідженнях як вітчизняних, так і закордонних авторів. Більшість з них тіньову економіку ототожнюють із проявами локального характеру, наприклад, несплатою податків, приховуванням результатів діяльності, приписками невиконаних обсягів робіт та іншими видами протизаконної діяльності або шахрайства.

В дисертаційній роботі тіньове підприємництво визначається як економічна категорія, яка виражає систему відносин з приводу створення і розподілу виробленого продукту і є результатом дерегуляції моделі розподільних відносин, що порушує рівновагу між суб'єктами господарювання. За своєю сутністю тіньова економіка, відносно легальної, є більш дохідною діяльністю, норма прибутку якої компенсує окремим громадянам або групам людей матеріальні витрати і моральні збитки від ризиків по її здійсненню. Ця діяльність не враховується офіційною статистикою, в результаті чого її обсяги не включаються у валовий внутрішній продукт і не оподатковуються, а служать джерелом незаконного присвоєння частини результатів суспільної праці у виді прибутків, несплачених податків, власності, цінних паперів та інших активів з метою особистого збагачення.

З визначення випливає, що тіньова економіка - це складне соціально-економічне явище з неоднорідною видовою структурою його проявів.

Найбільш поширеною формою реалізації тіньової економіки є ухилення від сплати податків за рахунок: приховування реальних обсягів робіт, завищення витрат, використання необґрунтованих пільг тощо.

2.4 В рамках здійсненого дослідження було окреслено межі вивчення тіньової економіки тільки тими її формами, які влада хоче легалізувати (і для цього робить все можливе) виходячи з положення, що всі ці види діяльності не завдають прямої шкоди суспільству і карність таких дій не виходить за рамки відповідальності за несплату податків.

Всі кримінально-підпільні її види: наркобізнес, крадіжки, рекет, сутенерство та ще багато подібних цьому форм, які держава прагне за будь-яку ціну ліквідувати, зважаючи на те, що всі вони підпадають під дію карного кодексу і переслідуються, в першу чергу, за здійснення шкоди здоров'ю і життю людей, або спричиняють шкоду державному устрою, в дисертаційній роботі не розглядаються, а отже не підпадають під визначену дефініцію. Кримінальна частина тіньової економіки має специфічні умови розповсюдження і повинна досліджуватися за окремою схемою.Керуючись цим постулатом у визначенні змісту тіньової економіки, в дисертації сформульовано її визначальні характеристики:

- суб'єктом тіньової економіки завжди виступає людина або група людей, об'єднаних спільною метою, норми поведінки яких відрізняються від усталених у суспільстві;

- тіньова економіка слугує збагаченню певного кола людей за рахунок порушення існуючої в суспільстві розподільної системи або штучної спотвореності її механізму.

2.5 Досліджуючи сутність тіньової економіки було встановлено, що історично вона має соціальну природу виникнення, пов'язану з особливостями психологічного розвитку особистості. Зарубіжні учені встановили, що з 10 чоловік кожні троє потенційно шукають можливість учинити протизаконне присвоєння, ще троє чоловік обов'язково учинять його, якщо будуть створені умови і тільки 4 чоловіки за будь-яких обставин цього не скоять. Незаперечність такого факту обґрунтована і доведена наявністю тіньової економіки в тих або інших масштабах в усіх без винятку країнах, що підтверджує соціальну природу виникнення цього явища.

В діалектичному розвитку природу тіньової економіки розкриває циклічність фаз її формування і поширення. В своєму становленні вона безпосередньо пов'язана з фазами економічного розвитку: піднесення, стабілізації, спаду та кризи, тільки у протилежній до них послідовності. Поясненням такого феномену є збереження досягнутого економічного потенціалу, який забезпечує певні параметри життєздатності суспільства і всіх його суб'єктів, незалежно від встановленої системи його функціонування. За несприятливих умов у легальній економіці функцію життєзабезпечення окремих її неприбуткових сфер переймають тіньові її структури, які винаходять високодохідні форми діяльності. При цьому не втрачаються основні ресурси: робоча сила, капітал, засоби виробництва. З урахуванням різного роду нелегальних форм їх застосування, вони відтворюються на прибутковій основі. Узагальнена схема циклічного характеру розвитку тіньової економіки і фаз його відтворення.

2.6 Зважаючи на природу тіньової економіки в роботі встановлено, що формування і поширення її проявів можливо тільки за двох обставин: або через недосконалість і низьку ефективність правоохоронної системи, або через викривлення ідеологічного, політичного, економічного та релігійного характеру, що ушкоджують інтереси соціальних груп, створюють механізми корисливого розподілу створеного продукту на основі фіктивних, спекулятивних та інших незаконних операцій. Саме відтворення цих процесів сприяє поширенню масштабів тіньової економіки. Узагальнена схема її формування і поширення наведена на рис. 2.

2.7 У фазі поширення структуризація тіньової економіки відбувається за певних обставин. Формування її структур здійснюється за умов свідомого або несвідомого сприяння з боку держави у створенні таких нормативних актів, які зрештою і забезпечують необхідні засади її існування. У цьому аспекті функціонування тіньової економіки завжди здійснюється за достатньо лояльного ставлення владних структур до неї. Правомірність цього твердження полягає у наступному:

- тіньові форми економіки зароджуються у надрах нормативно-правового поля держави, коли встановлені владними структурами регулюючі засоби не в повній мірі відповідають дії об'єктивних економічних законів і наносять шкоду функціонуванню всього господарства, створюючи умови для виникнення прихованого підприємництва. Такий стан справ можна пояснити і тим, що держава не має надійних механізмів контролю за здійсненням діючих законів та нормативних актів уряду;

Низька ефективність окремих блоків правоохоронної системи		Реалізація пріоритетів ідеологічного, політичного, економічного та релігійного характеру, що створює механізм корисливого привласнення частки суспільної праці
	Порушення паритетності капіталотворення на різних сегментах ринку Розбалансованість інтересів різних категорій суспільства
	Дерегуляція економічної системи, некерованість перерозподілу створеного продукту, падіння ефективності застосування ресурсів в окремих галузях економіки
	Формування мотиваційних важелів приховування прибутків, завищення витрат, спотворення результатів роботи та доходів
	Поширення масштабів тіньової економіки

Рис. 2 Логічна схема формування тіньової економіки

- в умовах, коли держава через свої представницькі структури має найвищі повноваження в законодавчій, виконавчій, правоохоронній та суспільній діяльності, саме зародження і поширення тіньової економіки вказує на терпимість уряду до цього явища, що виникає в наслідок неузгодженості напрямів і дій різних гілок влади, прорахунків або викривлень державної політики щодо розвитку окремих сфер господарства, персональної заінтересованості в певних діях;

- на відміну від цього приховане підприємництво, володіючи більш високими доходами, має можливість використовувати висококваліфікованих спеціалістів, які знаходять різноманітні неточності і неузгодженості в законодавстві, розробляють різноманітні схеми тіньових операцій.

2.8 Узагальнення практики реформування виявило, що головними причинами поширення тіньової економіки в Україні стали:

- перебільшення значущості приватизації для здійснення ринкових перетворень. За несприятливих умов функціонування виробничої сфери і відсутності будь-яких форм відповідальності за ефективність використання майна, орієнтація на приватизацію як головний аргумент здійснення трансформаційних процесів призвела до перерозподілу загальнодержавної власності на користь обмеженого кола людей, що відбулася на основі штучного знецінення основних фондів і навмисного заниження вартості виробничого потенціалу. По суті були створені нормативно-правові засади легального привласнення державою майна і нагромадження великого приватного капіталу, які створювалися на основі розвалу продуктивних сил, знищення товарного виробництва і зубожіння основної маси населення;

- некомплексність реформування окремих секторів економіки, за якої створилися нерівні умови капіталотворення, посилився відтік капіталів з реального сектору і сформувалися сприятливі умови для здійснення “спекулятивних”, в тому числі і тіньових операцій з нерухомістю і капіталами. Неврегульованість відносин між суб'єктами економіки, з приводу створення і розподілу продукту в умовах несталого ринкового середовища порушила рівновагу інтересів в суспільстві, сприяла криміналізації системи перерозподілу власності і виникненню тіньової економіки, як прояву анархії і нехтування державним регулюванням;

- надмірне оподаткування, яке обмежує матеріальну базу відтворення, знижує доходність підприємств, обмежує джерела розвитку. За таких обставин відбувається зниження платіжності, посилення дефіциту обігових коштів, скорочення обсягів виробництва, що мотивує розширення бартерних операцій, як засобу розрахунку з кредиторами, використання натурообміну для погашення боргів в т.ч. по заробітній платі, і дозволяє приховувати справжні величини одержаних прибутків, здійснювати інші пов'язані з цим зловживання;

- свідоме зниження вставлених мінімальних соціальних гарантій за умов надмірного оподаткування витрат на оплату праці, що спонукає до приховування її дійсних виплат, які здійснюються за рахунок різних форм тіньового підприємництва;

- лібералізація цін та господарської діяльності, що були здійснені при відсутності будь-яких важелів регулювання ступені використання ресурсів та відтворювальних пропорцій ціни. За таких умов стихійно виник цілком легальний механізм завищення витрат і приховування дійсної величини одержуваного прибутку, а також повного обсягу випуску продукції. За такої практики виправданими стали такі канали поповнення тіньових доходів, як: бартерний товарообмін, неплатежі, зростання збитковості, неповернення кредитів тощо.

2.9 Як показали дослідження існування тіньової економіки в Україні мало двоякий характер. З одного боку, тіньова економіка сприяла нагромадженню первинного капіталу і формуванню на його основі ринкових відносин, що практично неможливо було здійснити в умовах гіперінфляції і низького рівня доходів переважної більшості населення. За таких обставин тіньова економіка стала засобом самозахисту від свавілля стихії ринку та вимушеної реструктуризації економіки, що по суті забезпечила виживання основної маси населення. Саме завдяки існуванню тіньової економіки соціальна напруга в суспільстві не набула вибухового характеру навіть в умовах зростання заборгованості по зарплаті, низьких соціальних гарантіях.

Проте, з іншого боку, суто корисливий підхід до перерозподілу власності і капіталу принизив роль в цьому процесі ділового підприємництва і тим самим сприяв падінню ефективності виробництва, появі кримінальних структур, зацікавлених у захваті майна і не здатних ефективно ним розпорядитись. Водночас, формування тіньового ринку зайнятості зумовило реструктуризацію якісного складу робочої сили, її декваліфікацію, зростання кількості високоосвічених працівників, зайнятих виконанням простої праці. Відбулося також вимушене розшарування населення.

Негативним моментом збільшення обсягів неформальної зайнятості стало розширення тіньового товарообігу, вилучення значних коштів з легальної економіки, заміщення продукції власного виробництва імпортом аналогічних товарів, До того ж ухилення від сплати податків зумовило реструктуризацію пропорцій відтворення, спотворення дійсних результатів роботи. На цьому фоні значно посилилася корупція, загострилося кримінальне становище. Виходячи з наслідків процесу розширення тіньової економіки в роботі зазначається, що це руйнівний процес, який поглиблює кризу. На його основі відбувається некерований, стихійний перерозподіл створеного продукту на користь окремих суб'єктів економіки за рахунок ураження інтересів більшості населення.

2.10 Треба зазначити, що в дисертаційному дослідженні не ставилося завдання кількісної оцінки масштабів тіньової економіки. У працях сучасних дослідників ця проблема мала певне висвітлення. Серед тих, хто робив спроби оцінити масштаби тіньової економіки в Україні достатньо відомі в цій сфері вчені: А.Базилюк, В.Бородюк, В.Волик, В.Голіков, А.Пасхавер, О.Турчинов, В. Мандибура, В. Попович, А. Ревенко, та інші.

Результати досліджень цих вчених досить близькі і підтверджуються розрахунками, здійсненими закордонними експертами: Кауфманом та Калібердою. Базуючись на результатах їхніх розрахунків та власних методичних пошуках в дисертаційному дослідженні були розроблені кількісні значення масштабів тіньової економіки, які розкривають тотальність її поширення в Україні, про що свідчить, виконаний у порівнянні з аналогічними процесами в інших країнах.

2.11 Здійснення тіньових операцій здебільшого стимулюється нормами чинного законодавства. Так, згідно з новим порядком ринкового ціноутворення можливе нічим не обмежене зростання цін і спотворення їх структури, на основі яких формуються цілком легальні канали поповнення тіньових доходів. Так, до 1994 р., коли проводилася експансивна грошова політика, внаслідок чого значно прискорилися темпи зростання цін (рис.4), тіньові доходи поповнювалися за рахунок неадекватного випуску зростання витрат і прибутку, частина якого використовувалася для формування обігових коштів по розширенню тіньових операцій.

Після 1994 року, коли запровадили рестриктивну грошову політику, що значно уповільнила темпи інфляції, джерелом тіньових доходів стали внутрішні чинники: прибуток з наступним розширенням суми збитків і боргових зобов'язань а також надмірні витрати, які включаються до складу ціни.

2.12 В роботі систематизовані існуючі форми і методи обмеження тіньової економіки з можливими наслідками їх дії у разі автономного застосування. На основі цієї систематизації, а також з урахуванням масштабів поширення в Україні тіньової економіки та її специфічних особливостей була обгрунтована доцільність застосування заохочувальної форми обмеження неврахованого підприємництва - залученням його до сфери легального обігу шляхом повернення в нормативно-правове поле держави.

Необхідною умовою підвищення ефективності державного регулювання в цих умовах має стати посилення судово-правового забезпечення та контролю за виконанням чинного законодавства. Між тим, в роботі наголошується, що норми його дії будуть ефективними лише за тих обставин, якщо вдасться усунути основні протиріччя в економічній моделі розвитку, що обумовлюють тотальні масштаби поширення тіньової економіки.

2.13 Механізмами реалізації запропонованої в роботі заохочувальної стратегії обмеження тіньової економіки є зміни нормативно-правових основ формування розподільних відносин. Виходячи з того, що будь-яку модель розподільних відносин формує встановлений в країні порядок визначення цін на ресурси, майно, робочу силу, виробництво товарів і послуг, за користування кредитами, здійснення операцій з нерухомістю, валютою тощо, створення конкурентної моделі має забезпечуватися, з одного боку, об'єктивністю вартісної наповненості цін (ступенем відшкодування витрат) в окремих секторах економіки, а з іншого - мінливістю цих цін в залежності від ефективності застосування праці або якості послуг, які надаються.

Сформований за цими принципами розподільний механізм дозволить врівноважити умови капіталотворення у різних секторах економіки, впорядковувати міжсекторний перетік капіталів, підвищити мотивацію в досягненні високих результатів роботи. На основі такої, суто ринкової моделі розподільних відносин значно обмежується можливість і зникає мотивація приховування доходів, що робить реальним залучення тіньової економіки до сфери легального виробництва.

2.14 Створення відповідної моделі розподільних відносин передбачає застосування нової ідеології визначення основних капіталоутворювальних категорій, таких як, заробітна плата, ціна, процентна ставка, валютний курс, вартість цінних паперів, податки та пільги. Визначення цих категорій має носити демократичний характер погодження всіх зацікавлених сторін на етапі прийняття, відповідно до стратегічного курсу розвитку економіки, тактичних програмних заходів на кожний наступний період.

Відповідна узгоджувальна процедура має проводитися щорічно у межах соціального партнерства при визначенні головних орієнтирів соціально-економічного розвитку. Підкріплені гарантією про додержання учасниками переговорів умов укладеного договору, встановлені орієнтири будуть запорукою економічного розвитку на взаємовигідній основі, що усуватиме підгрунтя для масових проявів тіньової діяльності.

Важливим засобом побудови нової моделі розподільних відносин мають бути зміни законодавчої бази, які регламентують порядок формування основних капіталоутворювальних категорій. Це стосується перегляду невеликої кількості базових законів, які слід прийняти в ітеративному режимі, тобто з урахуванням наслідків дії впроваджених положень.

2.15 Перехід до принципів протизатратного ціноутворення, що передбачає розширення мотивації до здешевлення продукції і легалізації значної частини виробництва, пов'язано із збереженням лібералізації цін при одночасному посиленні регулювання окремих її складових, яке оптимізує вартісну структуру, причому за рахунок зменшення питомої ваги неефективних та надмірних витрат. Суть такого порядку полягає в удосконаленні діючих інструментів регулювання (оподаткування, регламентації заробітної плати та визначення інших елементів собівартості), які реалізують мотивацію нової конкурентної поведінки товаровиробників. Застосування цих важелів з урахуванням спрямованості їх дії поряд з детінізацією економіки має забезпечити деінфляційний режим функціонування виробничої сфери, створення економічних передумов структурних перетворень, подолання платіжної кризи, накопичення внутрішніх джерел інвестування виробництва і його розвитку.

2.16 Механізмом реалізації протизатратного ціноутворення має стати трансформоване з суто фіскального на стимулююче оподаткування, яке спонукає до скорочення витрат і збільшення обсягів виробництва, вилучає надприбутки, зумовлені штучним подорожчанням або приховуванням його певної частини.

Дієвість цього механізму може забезпечити впровадження стимулюючої системи оподаткування - в залежності від способу одержання прибутку та ефективності використання ресурсів. При цьому посилюється податкове навантаження на товаровиробника за умови неефективного використання ресурсів та зниження обсягів виробництва, і зменшується - за умови зростання ефективності та продуктивності праці.

Сума податку з прибутку за таким порядком розраховується за формулою:

Под. =(ПН NH ПЗ NЗ)У100

де: Под. - загальна сума податку на прибуток;

ПН; ПЗ - прибуток, який оподатковується відповідно по: нормальній і завищеній ставці податку;

NН - нормальна ставка податку (30%);

NЗ - завищена (50%) або занижена (20-15%) ставка податку.

Величини прибутків, які оподатковуються по нормальній та завищеній ставці визначаються розрахунково, виходячи з результатів роботи структурної одиниці, а саме:

П

ПН = -------------------

Іц Іс/в Ізр

() ПЗ = П - ПН

де: П - величина отриманого прибутку;

Іц - індекс оптової ціни;

Іс/в - індекс собівартості одиниці продукції;

Ізр - індекс зміни рентабельності (або відхилення від граничного рівня)

Такий порядок оподаткування позитивно вплине на легальне підприємництво і здешевить його, що зробить приховану діяльність менш вигідною і обумовить посилення трансформаційних процесів і повернення тіньових структур у правове поле держави.

2.17 Для посилення мотивації щодо обмеження тіньової діяльності і підвищення ефективності підприємництва, разом зі стимулюючим методом оподаткування прибутку необхідно:

- впровадити майнову (для приватних) і посадову (для державних) підприємств відповідальність (доцільно передбачити таку відповідальність у нових Цивільному та Адміністративному кодексах);

- ввести механізм банкрутств;

- відпрацювати порядок розриву контракту з керівниками у разі порушення ними платіжної дисципліни, а також умов соціально-економічного розвитку, без права впродовж певного терміну займати відповідальні посади.

З послабленням оподаткування ефективно працюючих підприємств треба також відмовитися від практики списання боргів на доходи майбутніх періодів, домагаючись тим самим від підприємств оперативного реагування на зміни кон'юнктури ринку, його потреби та запити. Потрібно також суттєве впорядкування пільг і вирівнювання податкового тиску. У сукупності зазначені заходи дозволять виявити реальну картину фактичних, а не штучних банкрутств, провести обґрунтовану політику щодо реформування відповідних суб'єктів.

2.18 Необхідним елементом регулювання вартісної структури ціни, що сприяє залученню тіньових доходів до сфери легального обігу, є принципи визначення заробітної плати. Позитивну реструктуризацію цінової структури, яка розширює платоспроможний попит і стимулює збільшення пропозиції товарів, забезпечує нагромадження коштів, достатніх для розширеного відтворення робочої сили. Для цього необхідно, як того вимагає Закон “Про оплату праці”, заробітну плату визначати виходячи з вартості життя, відповідно з реальною купівельною спроможністю грошової одиниці. Зважаючи на те, що діючим законодавством не передбачений механізм утворення коштів для погашення витрат на зростання оплати праці, в роботі пропонується доповнити Закон “Про оплату праці” статтею “Джерела коштів на оплату праці”, насамперед, це більш висока продуктивність праці та ефективність виробництва.

2.19 В роботі також пропонується застосувати новий ітеративний порядок доопрацювання основних базових законів: “Про оплату праці”, “Про ціноутворення”, “Податковий кодекс”, “Про валютне і грошово-кредитне регулювання”, “Про приватизацію”. Суть цього порядку полягає у поетапному введенні Законів після їх апробації. Спочатку проводиться експертиза діючих норм законодавства і їх впливу на макроекономічну ситуацію і обговорюються результати у Верховній Раді, після чого на певний термін приймаються необхідні зміни і доповнення з метою апробації. Остаточне прийняття норм законодавства відбувається у разі наявності позитивних змін в економіці.

Реалізація цих заходів дозволить створити узгоджену, гармонійну модель ринкового регулювання економіки, яка враховує інтереси всіх суб'єктів економіки і мотивує перехід тіньової економіки в нормативно-правове поле держави.

Висновки

3.1 Тіньова економіка в Україні - це результат системної кризи економіки, що виникла через невідповідність методів здійснення ринкових перетворень.

3.2 Поширення тіньової економіки відбулося на основі руйнації діючих розподільних відносин і побудови нових, які істотно порушили усталений баланс інтересів суб`єктів економіки, паритетність розвитку окремих її сфер, мотивацію ефективного господарювання.

3.3 Тіньова економіка в Україні має тотальне поширення у всіх сферах економічної діяльності і за обсягом вже перевищила масштаби легального сектору.

3.4 Осмислення виробничої діяльності на засадах прихованого підприємництва, як економічного явища і на цій основі визначення його сутності та масштабів, а також факторів, які забезпечують неухильний розвиток і поширення тіньових структур, дозволяє стверджувати, що ці процеси обумовлюються:

- негативними результатами діючої моделі суспільних і виробничих відносин, які склались в процесі виробництва, розподілу і споживання створеного продукту;

- саме їх поступовим розбалансуванням визначається наявність протиріч соціально-економічного і особливо політичного характеру, які притаманні діючій системі ідеології і методів формування народного господарства і держави в цілому ;

- прорахунки в стратегії і тактиці здійснення реформ, насамперед, орієнтація на приватизацію, як засобу реформування відносин власності, що передбачає лише зміну власника без відповідних зрушень в досягненні якостей підприємництва, яке тільки й може забезпечити ефективне використання приватизованого майна;

- некомплексність здійснення реформ, пріоритетність заходів щодо фінансової стабілізації, в наслідок чого порушувався паритет капіталотворення різних сегментів ринку;

- застосування неадекватних діючій моделі ринку методів регулювання окремих сфер економіки. Зокрема: здійснення лібералізації цін в умовах посилення монопольного становища товаровиробників і відсутності важелів економічного впливу на формування якісних ознак ринку, його кон`юнктури, дестимулююча дія податкової системи, зосередження на методах структурологічного характеру в обмеженні монополізму, а не протидії монопольній поведінці товаровиробників.

3.5 Існує безліч форм проявів тіньової економіки в Україні, проте механізми її поширення зводяться, головним чином, до поглиблення диспаритетності, а також порушення пріоритетності капіталовкладень, яке пов'язане з протекціонізмом, зловживаннями службовим становищем, протиправним наданням найбільш сприятливих умов нелегітимним формам підприємництва. Цьому сприяє неврегульованість відносин власності, а також відсутність механізмів забезпечення рівноправності всіх видів власності (на землю, капітал, засоби виробництва і робочу силу), що зумовлює тим самим істотні диспропорції.

3.6 За таких обставин до позитивів тіньової економіки слід віднести те, що вона стала тимчасовим засобом виживання значної кількості населення незалежно від соціального стану, будь то підприємець чи найманий працівник, державний службовець чи пенсіонер.

3.7 Але навіть з урахуванням суспільно-необхідної функції життєзабезпечення окремих категорій населення, тінізація економічних відносин несе в собі переважно негативні наслідки, адже вона є причиною посилення платіжної кризи в легальній економіці, скорочення виробництва і поглиблення її структурних деформацій, зростання державного боргу, тим більш, що все це обумовлює збільшення бюджетного дефіциту.

3.8 В арсеналі засобів боротьби з тіньовою економікою в Україні переважають карально-обмежувальні дії, які, зважаючи на постійне зростання тіньового сектору, не дали позитивних результатів.

Істотною причиною низької ефективності методів боротьби з тіньовою економікою є відсутність системи оптимізації механізму управління економікою.

3.9 Найбільш доцільним і результативним методом подолання тіньової економіки є створення умов для її трансформації шляхом формування економічних переваг у легальному секторі господарювання. Для залучення тіньової економіки до легальної сфери необхідно:

- встановити демократичні принципи економічних відносин;

- перейти до протизатратного ціноутворення, відновивши економічний механізм регулювання складових елементів ціни;

- запровадити стимулююче оподаткування, що визначає податкове навантаження в залежності від ефективності виробництва;

- підвищити рівень легальної зарплати, встановивши, що джерелами її збільшення мають бути зростаюча ефективність виробництва на основі високої продуктивності праці;

- посилити відповідальність підприємств за кінцеві результати діяльності;

- скасувати практику надання економічно необгрунтованих пільг, дотацій, встановлення надто розширеного кола секторів пріоритетного розвитку;

- запровадити умови деінфляційного режиму функціонування економіки, які посилюють процес капіталотворення на основі більш ефективного використання ресурсів.

3.10 Впровадження означених заходів передбачає системний, взаємоузгоджений, послідовний характер, що повинно бути враховано при розробці пакету базових законодавчих актів з економічного реформування.

Перелік основних опублікованих робіт за темою дисертації

Монографії

Коваленко С.О. Основи легалізації тіньової економіки в Україні. Київ, “Знання”, 1999 р., 16,1 д.а.

Коваленко С.О., Базилюк А.В. Тіньова економіка в Україні, Київ, НДЕІ Мінекономіки України, 1998 р., 12 д.а.

Коваленко С.О., Тіньова економіка в Україні та шляхи її легалізації, “Таврія”, 1998 р., 8,5 д.а.

Брошури та статті

4. Коваленко С., Єрмізіна М. Тіньова сфера зовнішньоекономічної діяльності, ж. Економіка і управління, № 3,1997 р., 0,4 д.а.

5. Коваленко С.О. Інсайдерство і банківське шахрайство, ж. Економіка і управління, № 4,1997 р., 0,2 д.а.

6. Коваленко С.О.Оцінка розмірів тіньової економіки та шляхи трансформації в офіційну, ж. Економіка і управління, № 5,1997 р., 0,6 д.а.

7. Коваленко С.О. Сутність та принципи політики економічної безпеки, ж. Економіка і управління, № 6,1997 р., 0,6 д.а.

8. Коваленко С. Оцінка розмірів тіньової економіки та шляхи її трансформації в офіційну. ж. Економіка і управління, №7, 1997, 0,4 д.а.

9. Коваленко С.О. Тіньова економіка: аспекти формування та механізми легалізації, “Таврія”, 1998 р., 5,0 д.а.

10. Коваленко С.О. Вплив на динаміку цін процесів тінізації економіки. В кн. “Ціни, ціноутворення і грошовий обіг за ринкової трансформації економіки”, т.5, 1998 р., 0,5 д.а.

11. Коваленко С. Сутність та принципи політики економічної безпеки. Ж. Економіка управління, №6, 1997, 0,4 д.а.

12. Коваленко С.О. Ризик шахрайства з банківськими кредитними ресурсами. Методи забезпечення економічної безпеки кредитної угоди, ж. Економіка і управління, № 6,1998 р., 0,4 д.а.

13. Коваленко С.О. Національний банк у пошуку шляхів переборення тіньової економіки, ж. Економіка і управління, № 5,1998 р., 0,3 д.а.

14. Коваленко С.О. Ціновий аспект тінізації економіки В кн. “Ціни, ціноутворення і грошовий обіг за ринкової трансформації економіки”, т.5, 1998 р., 0,5 д.а.

15. Коваленко С.О. Соціальне партнерство у формуванні трудових відносин, ж. Економіка і управління, № 4,1998 р., 0,4 д.а.

16. Коваленко С.О. Легалізація і скорочення тіньової економіки, ж. Культура народів Причорномор'я, № 1, 1998 р., 0,4 д.а.

17. Коваленко С.О. Оцінка факторів, які впливають на економічну систему, ж. Економіка і управління, № 3,1998 р., 0,4 д.а.

18. Коваленко С.О.Тіньова економіка. Глосарій, ж. Економіка і управління, № 2,1998 р., 0,4 д.а.

19. Коваленко С. Методи оцінки розмірів тіньової економіки. Ж. Економіка і управління, №5, 1998, 0,4 д.а.

20. Коваленко С.О.Тіньова економіка: аспекти формування і розвитку, ж. Культура народів Причорномор'я, № 2, 1997 р., 0,8 д.а.

21. Коваленко С.О., Базилюк А.В. Інфляція та ціни, ж. Фінансова консультація, № 25-28,1999 р., 0,5 д.а.

Анотація

Коваленко С.О. Методологічні основи легалізації тіньової економіки.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук по спеціальності 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економіки. Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України -Київ, 2000.

Дисертацію присвячено науковому осмисленню проблем формування і поширення тіньової економіки, а також можливостей обмеження її впливу на етапі тотального розповсюдження. В роботі обгрунтовується необхідність застосування заохочувальної концепції легалізації тіньової економіки, яка на відміну від діючої репресивно-каральної практики передбачає залучення її у нормативно-правове поле держави. Механізмом реалізації даної концепції є удосконалення розподільної системи, що забезпечує паритетність капіталотворення у різних секторах економіки, посилення конкуренції між її суб'єктами, поглиблення мотивації в досягненні найвищих результатів роботи, гармонізацію інтересів. У забезпеченні відповідних умов в дисертації пропонується введення ітеративного, з урахуванням наслідків дії, порядку формування базових законів, удосконалення діючої системи ціноутворення, оподаткування, регулювання доходів. Основні результати дослідження представляють програмні напрями стримання і легалізації тіньової економіки.

...