Аналіз економічного потенціалу підприємства ВАТ "Київський маргариновий завод"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи економічного потенціалу підприємства

1.1 Поняття та склад економічного потенціалу підприємства

1.2 Структура економічного потенціалу підприємства

1.3 Особливості управління економічним потенціалом підприємства

Розділ ІІ Методи аналізу економічного потенціалу підприємства

2.1 Сучасні підходи до формування та аналізу економічного потенціалу підприємства

2.2 Методи оцінки економічного потенціалу підприємства

2.3 Формування економічного потенціалу підприємства

Розділ ІІІ. Розрахунково-аналітична частина на прикладі підприємства ВАТ "Київський маргариновий завод". Аналіз економічного потенціалу підприємства

3.1 Загальна інформація про ВАТ "Київський маргариновий завод"

3.2 Оцінка економічного потенціалу на ВАТ "Київський маргариновий завод"

3.3 Рекомендації щодо покращення економічного потенціалу на ВАТ "Київський маргариновий завод"

Висновки

Список літератури



Вступ

• Успішна діяльність на ринку багато в чому визначається потенціалом підприємства. При цьому вирішальну роль в економічному та соціальному розвитку не лише будь-якого підприємства, але і держави відіграє потенціал, якай в значній мірі і визначає економічну могутність держави в цілому. Тому удосконалення управління економічним потенціалом - є вважливим завданням підприємства

Однак розвиток в Україні глибокої кризи призвів до деградації промислово - виробничих основних фондів, значного погіршення технічного стану та використання організаційно-технічного потенціалу. За майже десять років ринкових перетворень в країні відбуваються складні соціально - економічні процеси, які також негативно впливають на стан потенціалу.

Технічний стан та низька ефективність використання наявного організаційно - технічного потенціалу підприємств в умовах реформування економіки свідчать про необхідність здійснення з боку держави рішучих заходів по підвищенню технічного рівня виробничого апарату на основі економічних методів управління.

Тому тема роботи є надзвичайно актуальною, особливо з огляду на її практичну спрямованість на дослідження галузі економічного потенціалу підприємства.

Під час дослідження було поставлено мету дослідити теоретичні підходи до розуміння поняття потенціалу підприємства, його формування, розвитку та управління ним.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

­ дослідити теоретичні основи управління потенціалом підприємства;

­ здійснити оцінку вартості потенціалу підприємства та рівня його використання;

­ оцінити конкурентоспроможність потенціалу підприємства

­ Об'єктом дослідження є ВАТ "Київський маргариновий завод", що функціонує у хлібопекарній галузі.

Предмет дослідження - механізми обґрунтування заходів щодо управління потенціалом підприємства відповідно до можливостей підприємства щодо їх здійснення.

Інформаційною базою дослідження виступають статистичні дані щодо основних показників розвитку галузі хлібопродуктів та економіки країни загалом, статистична звітність ВАТ "Київський маргариновий завод", навчальні посібники та підручники з управління потенціалом та загального менеджменту.

В дослідженні використані методи групування, порівняння, аналізу та синтезу, визначення показників діяльності підприємства, побудови таблиць і графічного матеріалу.

Практична цінність дослідження полягає у розробленні пропозицій щодо підвищення ефективності використання потенціалу підприємства, використання яких забезпечить підприємству отримання очікуваних вигід та довгострокову рівновагу діяльно.

В процесі дослідження було узагальнено існуючі підходи до визначення поняття потенціал підприємства та управління ним.

потенціал економічний формування оцінка



Розділ І. Теоретичні основи економічного потенціалу підприємства

1.1 Поняття та склад економічного потенціалу підприємства

У першому розділі "Економічний потенціал промислового підприємства як економічна категорія" проведено аналіз та узагальнення теорії оцінки економічного потенціалу суб'єктів господарювання, визначені сутність та зміст поняття "економічний потенціал підприємства"

Проведений у роботі аналіз (табл. 1,1) свідчить, що поняття "економічний потенціал підприємства" сучасною економічною наукою трактується неоднозначно. На думку більшості дослідників, економічний потенціал є узагальнюючим показником. У ньому поєднуються природні, виробничі, науково-технічні, соціально-культурні властивості економічної системи. Величина економічного потенціалу підприємства визначається масштабом, ступенем досконалості і структурою продуктивних сил. Разом з цим аналіз виявив значні розходження у визначеннях економічного потенціалу, розумінні його сутності, складу структурних елементів, його взаємозв'язку з категоріями "національне багатство", "виробничі сили" та ін.

Сучасні великі промислові організації є складними соціотехнічними екосистемами, ефективне управління якими в неадекватних умовах зовнішнього середовища є основою їх успішного функціонування та постійного зростання. Забезпечити стійкість організації шляхом нейтралізації негативного впливу зовнішніх факторів дозволяє найважливіший стратегічний ресурс - економічний потенціал організації, що поєднує в собі соціальну, виробничо-економічну та екологічну складові.



Таблиця 1.1 Порівняльний аналіз теоретичних підходів до визначення сутності поняття "економічний потенціал"

Теоретичні підходи	Вчені	Обмеження
Визначення сукупної здатності галузей економіки і окремих підприємств	Мочалов Б., Мосін В., Крук Д.	Виділяється і оцінюється лише одна складова економічного потенціалу - здатність виконувати виробничу функцію. Це, на нашу думку, важлива, але не єдина складова економічного потенціалу виробничої системи
Визначення сукупності наявних ресурсів	Ігнатовський П., Плишевський Б., Тодосейчук А. Цигичко А.	Не відділяються суттєві відмінності поняття "економічний потенціал" від інших економічних понять, таких, як "національне багатство", "ресурси", "матеріально-технічна база". Принциповою відмінністю між поняттями "ресурси" і "потенціал", на наш погляд, є та, що ресурси існують незалежно від суб'єктів економічної діяльності, потенціал окремого підприємства, галузі неможливо відокремити від таких суб'єктів
Визначення результатів економічних і виробничих відносин між суб'єктами господарської діяльності	Самоукін Л., Герасимчук В.	Враховується лише досягнутий рівень результатів економічної діяльності, тоді як економічний потенціал, на нашу думку, характеризує реальну, фактичну здатність створювати максимальний обсяг матеріальних благ з урахуванням відповідних ресурсних обмежень
Ототожнення сутності понять "економічний потенціал", "економічна міць" і "народногоспо-дарський потенціал"	Горбунов Є., Фігурнов Є., Задоя А.	Неможливо виділити характерні ознаки та структурні елементи названих понять. Відсутні відповідні підходи до субординації понять

На підставі критичного аналізу сучасних теоретичних підходів в роботі запропоноване авторське визначення поняття "економічний потенціал підприємства" як максимально можливого обсягу виробництва матеріальних благ і послуг в умовах, що забезпечують найбільш ефективне використання за часом і продуктивністю наявних економічних ресурсів. Доведено, що економічний потенціал підприємства є складною, динамічною, ієрархічною і, виходячи з характеру взаємозв'язків, стохастичною системою, що складається з підсистем і елементів (табл. 1.2). Кожна із підсистем економічного потенціалу залежить від оптимального поєднання окремих видів економічних ресурсів, які залучаються у виробничий процес, рівня організації виробництва, ефективності системи управління.

Таблиця 1.2 Характеристика підсистем економічного потенціалу підприємства

Підсистеми	Характеристика
Кадровий потенціал	Представлений трудовими ресурсами, які залучаються підприємством для здійснення виробничої діяльності
Виробничий потенціал	Потенціал підприємства представлений засобами виробництва, природни-ми ресурсами, нематеріальними активами, інвестиційними ресурсами
Інноваційний потенціал	Потенціал підприємства характеризується його спроможністю до продукування нововведень і новацій власними силами або придбання їх зі сторони, а також до ефективного впровадження інновацій. Кількісно і якісно інноваційний потенціал представлений нововведеннями і новаціями в технічній, організаційній, економічній, управлінській сферах
Організаційно-управлінський потенціал	Потенціал підприємства характеризується спроможністю його системи управління забезпечити стійке положення підприємства на ринку і його економічний розвиток. Визначається рівнем прогресивності організаційної структури підприємства, методів організації виробництва і управління персоналом

Узагальнення як вітчизняних, так і закордонних наукових досліджень дозволили сформувати типологію принципів, концепцій та методів оцінки економічного потенціалу підприємства. Слід зазначити, що використання того або іншого методу залежить від обраного підходу, цілей оцінки, виду і повноти вихідної інформації, специфіки складових елементів економічного потенціалу підприємства, що оцінюються, та інших чинників. Доведено, що зміна вартості активів підприємства є найбільш прийнятним показником як у короткостроковому, так і в довгостроковому періодах, оскільки враховує перспективи функціонування не тільки окремого підприємства та конкретної галузі, але й економіки в цілому. Управління вартістю активів з метою її зростання в довгостроковій перспективі дозволяє підприємству максимально задовольнити інтереси власників, визначити оптимальні стратегічні напрямки розвитку і сформувати систему управлінських заходів, що сприяють досягненню поставлених цілей.

1.2 Структура економічного потенціалу підприємства

Структура потенціалу підприємства -- це відносно стійкий спосіб організації елементів потенціалу, що розкриває його будову, елементний склад, спосіб формування та розвитку. Відповідно до цього саме поняття "структура потенціалу" має характеризуватися такими основними рисами: стійкість, стабільність, гнучкість, пропорційність, збалансованість тощо

Економічний потенціал країни може бути подано у вигляді комплексу взаємозв'язаних потенціалів як складових структури національної економіки. Найчастіше як критерії класифікації потенціалів використовують види економічних ресурсів, сфери діяльності, напрями їхнього використання.

Таблиця 1.3 Структура економічного потенціалу підприємства

- Природний потенціал - це сукупність наявних і тих, що можуть бути мобілізовані, природних ресурсів у поєднанні з природніми умовами, які впливають на економічну діяльність та використовуються чи можуть бути використані у процесі виробництва економічних благ. У політекономічному аспекті природний потенціал можна визначити як відносини економічної власності між людьми з приводу видобування і привласнення природних ресурсів та їх використання в поєднанні з природними умовами в усіх сферах суспільного відтворення. Він забезпечується географічним розміщенням, кліматом, природними ресурсами та екологічною ситуацією.

- Трудовий потенціал - це кількість та якість наявних трудових ресурсів з урахуванням можливості їх збільшення при поточному рівні розвитку науки і техніки. У політекономічному аспекті цю категорію можна визначити як систему виробничих відносин між окремими індивідами, трудовими колективами, соціальними верствами і державою з приводу відтворення і використання працездатного населення країни. Він характеризується кількісною і якісною сторонами. Тенденції динаміки народонаселення визначають чисельність трудових ресурсів, його склад, розмір зайнятості, що, в свою чергу, має вплив на сукупний попит і пропозицію, споживання і, в кінцевому підсумку, на економічне зростання.

- Науковий потенціал - це сукупна можливість національної економічної системи генерувати необхідні знання, що втілюється в кількісних і якісних характеристиках винаходів та нововведень і визначається чисельністю та професійністю вчених, зайнятих у різних сферах науки. У політекономічному аспекті науковий потенціал - це відносини економічної власності між різними суб'єктами господарювання з приводу отримання, використання та привласнення наявних результатів наукових досліджень (та тих, що можуть бути мобілізовані) для реалізації основних цілей держави у сфері науки. Результатом наукової діяльності виступають нові знання (винаходи) та удосконалені методи використання вже існуючих знань (нововведення).

- Технічний потенціал (потенціал засобів праці) можна визначити як сукупність можливих та перспективних технічних засобів, що використовуються чи можуть бути використані у НДДКР та виробництві і спрямовані на підвищення продуктивності суспільної праці. В політекономічному аспекті технічний потенціал - це відносини економічної власності між різними суб'єктами господарювання з приводу створення і використання системи технічних засобів та привласнення отриманих при цьому результатів у різних сферах суспільного відтворення.

- Технологічний потенціал - це сукупність методів залучення засобів праці у виробництво для перетворення предметів праці на продукцію для кінцевого споживача чи для наступного залучення що визначається рівнем соціально-економічного розвитку. У політекономічному аспекті - це відносини економічної власності між різними суб'єктами господарювання з приводу використання різних способів залучення засобів праці у процес виробництва з метою перетворення предметів праці відповідно до потреб суспільства та привласнення отриманих при цьому результатів у різних сферах суспільного відтворення.

- Інформаційний потенціал - наявні та такі, що можуть бути мобілізовані обсяги інформаційних ресурсів, інформаційної техніки і технологій для створення власних і збирання, накопичення, обробки й використання різноманітних форм інформації для задоволення відповідних потреб суспільства. У політекономічному аспекті інформаційний потенціал - це відносини економічної власності між різними економічними суб'єктами з приводу створення власних, збирання, накопичення, обробки та використання різноманітних видів і форм інформації для задоволення потреб окремого індивіда, трудового колективу і суспільства.

- Економічний потенціал техніко-економічних відносин - це сукупність відносин економічної власності, що функціонують і розвиваються у процесі розвитку спеціалізації, кооперації, комбінування виробництва, його концентрації тощо. Цей потенціал характеризується насамперед ступенем розвитку суспільного поділу праці, здатністю відносин спеціалізації, кооперування та ін. підвищувати ефективність суспільного виробництва.

- Економічний потенціал господарського механізму визначається потенціалом системи основних форм, методів і важелів використання економічних законів (найважливіша функція господарського механізму), розв'язання існуючих соціально-економічних суперечностей, реалізації відносин власності, розвитку людини і її потреб та забезпечення узгодження функціонування всіх елементів економічної системи в усіх сферах суспільного відтворення.

1.3 Особливості управління економічним потенціалом підприємства

Формування потенціалу підприємства - це процес ідентифікації та створення спектру підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення.

Процес формування потенціалу підприємства є одним з напрямків його економічної стратегії і передбачає створення й організацію системи ресурсів і компетенцій таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був фактором успіху в досягненні стратегічних, тактичних і оперативних цілей діяльності підприємства. При формуванні потенціалу підприємства слід враховувати загальні постулати:

§ потенціал підприємства - це складна система пересічних характеристик його елементів, причому останні можуть тією чи іншою мірою заміщати один одного, тобто є альтернатив-ними;

§ потенціал підприємства не можна сформувати на базі меха-нічного додавання елементів, оскільки він є динамічним угрупуванням;

§ під час формування потенціалу підприємства діє закон синергії його елементів;

§ потенціал підприємства у вищих формах його виявлення може самостійно трансформуватися з появою нових складових елементів;

§ елементи потенціалу підприємства мають функціонувати oднoчaсно і в сукупності, бо закономірності розвитку можливостей підприємства не можуть бути розкриті окремо, а тільки в їхньому поєднанні, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між елементами;

§ усі елементи потенціалу об'єктивно пов'язані з функціону-ванням і розвитком підприємства, тобто, з одного боку, вони підлягають фізичному та техніко-економічному старінню, а з іншого - вони чутливі до досягнень науково-технічного прогресу;

§ складові потенціалу підприємства мають бути адекватними характеристикам продукції і послуг, що виробляються на підприємстві.



Розділ ІІ. Методи аналізу економічного потенціалу підприємства

2.1 Сучасні підходи до формування та аналізу економічного потенціалу підприємства

Оцінка управління ресурсним потенціалом підприємства має бути комплексною, тобто вона може бути отримана як систематизація результатів комплексного економічного аналізу. У такій оцінці повинні міститися узагальнені висновки щодо використання ресурсів підприємства, засновані на принципі системності. Процес оцінювання повинен відбуватися також у певній послідовності і мати потребу в чіткій організації. Тобто, оцінка - це результат визначення та аналізу якісних і кількісних характеристик підприємства. Тому така оцінка дає можливість встановити як функціонує ресурсний потенціал, чи досягаються поставлені цілі, як зміни та вдосконалення в управлінні впливають на повноту використання ресурсів підприємства та ефективність управління ним.

Серед існуючих підходів до оцінювання ефективності управління ресурсним потенціалом найбільш поширеним є метод діагностики ресурсного потенціалу, який слід проводити у формі комплексного, поетапного і поелементного дослідження. Так, при комплексній формі оцінювання ресурсного потенціалу досліджуються всі ресурси підприємства, що інтегруються в єдиний показник. Основними методами інтегрування показників є експертний та рейтинговий. Використовуючи поетапне оцінювання найчастіше акцентується увага на головних критеріях, що визначають здатність підприємства вирішувати його основні завдання. У цьому випадку проблема зводиться до деталізації головних критеріїв, що забезпечують комплексне оцінювання.

Умовою розвитку ресурсного потенціалу підприємства є не тільки абсолютне збільшення його рівня, а й забезпечення ефективного його використання з урахуванням якісних характеристик ресурсного потенціалу. Кількісні характеристики покликані оцінити обсяг і швидкість відтворення окремих ресурсів і в цілому ресурсного потенціалу, а якісні характеристики, в свою чергу, є основою для визначення ефективності використання ресурсів. Використання кількісних і якісних характеристик ресурсного потенціалу підприємства дозволяють: проаналізувати початковий рівень розвитку ресурсного потенціалу; виявити сформовані диспропорції між ресурсами підприємства; виділити пріоритетні напрямки розвитку ресурсів; визначити, виходячи з досягнутого рівня і напрямів розвитку діяльності підприємства, припустимі виробничі, соціальні та економічні навантаження

Оскільки основною метою управління ресурсним потенціалом підприємства є нарощення прибутку для забезпечення подальшого розвитку, то доцільним є оцінка та аналіз показників прибутковості. Прибутковість можна розглянути за допомогою таких показників, як темп приросту чистого доходу від реалізації продукції та прибуток від звичайної діяльності.

Визначення рівня технологічного забезпечення інформаційної системи складається з оцінки забезпеченості користувачів ПК, наявності програмного забезпечення, яке підтримує функціональні інформаційні ресурси, зі співвідношення між забезпеченістю ПК та програмним забезпеченням.

Головними показниками, що характеризують технологічну підтримку формування і використання інформаційних ресурсів є забезпечення ПК і програмне забезпечення. Технічна ефективність характеризується показниками надійності, швидкодії, пропускною здатністю технічних засобів і систем, продуктивністю комп'ютерної техніки і програмного забезпечення. Здійснення аналізу наявних показників інформатизації сприяє визначенню складу показників, які застосовуються в системі управління інформаційними ресурсами, та основних тенденцій розвитку систем створення і застосування інформаційних ресурсів. При цьому, якісна оцінка складу інформаційних ресурсів допускає аналіз показників, які характеризують споживчі властивості інформації: загальний і корисний обсяг інформації, вартість та ефект від її використання, період використання, своєчасність отримання, тривалість обробки, способи й форми надання, участь у процесі ухвалення рішення.

Для цілісної уяви про стан та ефективність управління ресурсним потенціалом й оцінювання ступеня впливу ресурсів підприємства на формування результату діяльності підприємства нами використано інтегральний показник ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства. Так, інтегральний показник ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства розраховується за формулою:

,

де ІП_ЕВРП- інтегральний показник ефективного управління ресурсним потенціалом підприємства;

k_i - ваговий коефіцієнт показників оцінки ефективності використання ресурсів підприємства;

Р_i - частковий ресурсний показник підприємства;

і - кількість ресурсів підприємства.

Для виявлення значимості кожного параметру необхідно визначити коефіцієнт значимості параметру, який розраховується за формулою:

,

де k_i- коефіцієнт значимості параметру;

m - число експертів;

n - число параметрів;

R_ij - значення ранга, який присвоєний j - м експертом і- му параметру.

Інтегральний показник ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства (ІП_ЕВРП),

,

ІП_УРПП - інтегральний показник ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства;

k_i - коефіцієнт ваги показників оцінювання складових ресурсного потенціалу;

Р_i - ресурси підприємства;

ФР - фінансові ресурси;

МР - матеріальні ресурси;

ТР - трудові ресурси.

Фінансові ресурси (ФР)

ФР =(k₁К_кон.в.к)_.-( k₂К_{фін.зал})+ (k₃К_{заб.об.кош})+ (k₄К_{поточ.лік.})+ (k₅К_шв.лік)+ (k₆К_аб.лік)+ (k₇Р_{влас.кап})

ФР - фінансові ресурси;

k_i- коефіцієнт ваги показників оцінювання фінансових ресурсів;

К_{кон.в.к.} - коефіцієнт концентрації власного капіталу;

К_{фін.зал.} - коефіцієнт фінансової залежності;

К_{заб.об.кош.} - коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними обо-ротними коштами;

К_{поточ.лік.} - коефіцієнт поточної ліквідності.

Проведений аналіз запропонованих нами показників оцінювання ефективності управління ресурсним потенціалом показав, що їх вибір оснований на комплексному, багатовимірному підході до оцінювання ефективності управління ресурсним потенціалом; їх характеристика дає змогу оцінити та проаналізувати ефективність управління кожним ресурсом у складі всього ресурсного потенціалу підприємства, що сприятиме підвищенню ефективності управління ресурсним потенціалом. Це дозволить визначити величину резервних можливостей для подальшого розвитку підприємства і сприятиме створенню ефективної системи управління його ресурсним потенціалом.

Підприємство самостійно формує свій власний ресурсний потенціал, що дозволяє йому закріпити специфічні його особливості і визначити перспективи розвитку на майбутнє. Для того, щоб забезпечити стабільність діяльності підприємства необхідно оцінити ефективність управління ресурсним потенціалом. Врахування такої оцінки дозволить ефективно впливати на поточний стан та тенденції розвитку підприємства, встановлювати розміри та напрями змін, виявляти більш вагомі фактори такого зростання, складати прогнози й плани подальшого вдосконалення процесів відтворення, використання та управління ресурсним потенціалом. Тому, основною характеристикою ресурсного потенціалу в процесі такого оцінювання повинна бути його цінність для досягнення зазначених цілей, що може бути визначена за допомогою показників та методів.

2.2 Методи оцінки економічного потенціалу підприємства

Для оцінки економічного потенціалу промислових підприємств пропонується метод, що базується на "теорії факторів виробництва", відповідно до якої додану вартість підприємства можна визначити як суму доданих вартостей від використання факторів виробництва - праці, капіталу, природних ресурсів і інформації. організаційно-управлінського. Виходячи з цього, оцінка економічного потенціалу промислових підприємств базується на визначенні розміру економічних результатів, що можуть бути одержані у майбутньому.

Таблиця 2.1 Принципи концепції та методи оцінки економічного потенціалу підприємства

Принципи оцінки економічного потенціалу	Концепції оцінки економічного потенціалу промислового підприємства (у залежності від базового критерію оцінки)
- системності; - узгодженості; - варіантності; - оптимальності; - комплексності; - адекватності; - ефективності	Ресурсна	Порівняльна	Результатна
	визначення економічного потенціалу підприємства виходячи з суми витрат на його формування та використання	визначення економічного потенціалу підприємства на базі порівняння з аналогами	визначення економічного потенціалу підприємства за розміром чистого потоку економічних результатів від його використання
Групи методів оцінки економічного потенціалу промислового підприємства
Методи непрямої оцінки	Методи прямої оцінки
непряма оцінка економічного потенціалу підприємства проводиться з використанням фактичних значень показників, які характеризують результати його роботи	пряма оцінка економічного потенціалу підприємства - це оцінка можливостей підприємства в майбутньому
Методи оцінки економічного потенціалу промислового підприємства та його складових
експертний	бальний	рейтинговий порівняльний аналіз	метод аналогій	факторний аналіз	методи математичного програмування

Під управлінням економічним потенціалом підприємства слід розуміти процес прийняття та здійснення управлінських рішень, спрямованих на раціональне використання, оптимізацію та нарощування економічного потенціалу підприємства з метою досягнення поставлених цілей і забезпечення стійкого функціонування та розвитку підприємства. Основними задачами управління економічним потенціалом підприємства є задачі його формування, використання та відтворення.

У контексті дослідження об'єктивних закономірностей функціонування економічного потенціалу підприємства ключовим моментом є положення про його "сукупні (інтегральні) можливості". З одного боку, це положення свідчить про необхідність дослідження складу та структури економічного потенціалу підприємства, а з іншого - є основою дослідження механізму оптимальної взаємодії окремих його структурних елементів.

Механізм взаємодії дозволяє встановити оптимальні пропорції витрат підприємства на формування, підтримку та розвиток окремих структурних елементів економічного потенціалу: кадрового, виробничого і т.п. Пропорції витрат при цьому повинні встановлюватися на основі аналізу коефіцієнтів еластичності, що визначають вплив кожного структурного елемента економічного потенціалу на кінцеві показники діяльності підприємства. Механізм взаємодії залежить від зовнішніх чинників - поточного стану зовнішнього економічного середовища, державної макроекономічної політики та нормативно-правової бази.

Механізм використання економічного потенціалу підприємства розглядається як похідна механізму взаємодії. У своєму реальному прояві механізм використання визначає ринкові можливості підприємства. Формування системи показників, що характеризують рівень використання економічного потенціалу промислового підприємства, полягає у накопиченні даних про кількісний і якісний стан параметрів внутрішнього середовища підприємства з метою розроблення на цій основі стратегічних альтернатив та прогнозу змін рівня використання потенціалу підприємства в умовах реалізації обраної стратегії.

Для оцінки рівня використання економічного потенціалу підприємства пропонується застосувати метод декомпозиції. Метод декомпозиції дозволяє визначити залежність сукупного економічного потенціалу підприємства від окремих його підсистем у вигляді функціонала

Р = ѓ/(х_і)

де х_і - характеризує і-ту підсистему економічного потенціалу підприємства. Ураховуючи односпрямований характер залежності між Р та х, можна стверджувати, що цілеспрямований вплив на будь-яку і-ту підсистему сприяє зростанню економічного потенціалу підприємства. Таке зростання можна виразити у вигляді функціоналу

Р = ѓ/(І_хі),

де І_хі - обсяг інвестицій в і-ту підсистему. У даному випадку під інвестиціями ми розуміємо не тільки прямі капіталовкладення, а й будь-які витрати, пов'язані з удосконаленням організації, управління, планування та контролю.

Для вирішення завдань оцінки рівня використання економічного потенціалу підприємства в реальних виробничих умовах виникає потреба в таких методах, які б, крім простоти інформаційного наповнення і простоти алгоритму розрахунку, забезпечували достатньо високу точність одержуваних результатів. Як один із можливих варіантів пропонується експрес-метод визначення рівня економічного потенціалу. Загальний алгоритм експрес-методу визначення рівня виробничого потенціалу (як складової частини загального економічного потенціалу) містить такі етапи.

Етап 1 Визначення рівнів виробничого потенціалу та їх характеристика.

Етап 2 Розроблення локальних і узагальнюючих показників оцінки ефективності використання виробничого потенціалу підприємства.

Етап 3 Визначення граничних значень показників, взятих що аналізувалися на другому етапі з урахуванням рівнів виробничого потенціалу, визначених на першому етапі. Порогові значення показників визначаються, як правило, експертним методом.

Етап 4 Присвоєння кожному значенню показника, який потрапив у інтервал бальної характеристики. Найбільший бал повинен відповідати найсприятливішому інтервалу, найменший - найкритичнішому інтервалу.

Етап 5 Визначення мінімального та максимального значень бальної шкали в межах використовуваної групи показників.

Економічний потенціал підприємства є складною, ієрархічно структурованою, динамічною системою. Кожна із підсистем економічного потенціалу залежить від оптимального поєднання окремих видів економічних ресурсів, що залучаються у виробничий процес, рівня організації виробництва та праці, ефективності системи управління. Економічний потенціал підприємства характеризує максимально можливий обсяг виробництва матеріальних благ і послуг в умовах, що забезпечують найбільш ефективне використання за часом і продуктивністю наявних економічних ресурсів.

Оцінка економічного потенціалу ґрунтується на визначенні потенційної доданої вартості продукції та послуг. При оцінці економічного потенціалу підприємства враховується загальна величина економічних ресурсів, якими володіє і розпоряджається підприємство, та економічні результати від їх раціонального використання.

2.3 Формування економічного потенціалу підприємства

Формування потенціалу підприємства - це процес ідентифікації та створення спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм, задля стабільного розвитку та ефективного відтворення.

У процесі формування потенціалу підприємства використовуються такі основні наукові підходи:

1. Системний підхід є одним з основних у процесі формування потенціалу підприємства. При його застосуванні на основі маркетингових досліджень спочатку формуються параметри виходу - товару або послуги: що робити, з якими показниками якості, з якими витратами, для кого, у які терміни, за якою ціною? Потім визначаються параметри входу: які потрібні ресурси й інформація для реалізації внутрішніх бізнес-процесів?

2. Маркетинговий підхід передбачає орієнтацію формування можливостей підприємства на споживача. Це означає, що формування будь-якого елемента потенціалу повинне ґрунтуватися на аналізі та прогнозуванні ринкових потреб, аналізі та прогнозуванні конкурентоспроможності та конкурентних переваг.

3. Функціональний підхід передбачає пошук зовсім нових, оригінальних технічних рішень для задоволення існуючих або потенційних потреб. Застосування даного підходу, на відміну від орієнтації на "вчорашні" світові стандарти, дозволяє найбільш повно задовольняти нові потреби, з одного боку, і забезпечувати стійку конкурентну перевагу, з іншого.

4. Інноваційний підхід орієнтований на активізацію інноваційної діяльності, засобами якої повинні бути фактори виробництва й інвестиції.

Чинники, що впливають на формування та розвиток потенціалу підприємства діляться на внутрішні та зовнішні залежно від сфери їх впливу на складові потенціалу. Зовнішні чинники пов'язані з заходами державних органів, банківських установ, інвестиційних компаній тощо. До зовнішніх чинників відносять економічні, природні, політико-правові, соціокультурні, технологічні та інші. До внутрішніх чинників перш за все відноситься стратегія підприємства. Тому процес формування потенціалу є одним з напрямків економічної стратегії підприємства.

Для того щоб краще вивчити можливості підприємства та складові його потенціалу необхідно середовище функціонування підприємства поділити на такі складові: середовище непрямого впливу, середовище безпосереднього впливу та внутрішнє середовище. Для результативного вивчення процесу формування потенціалу підприємства необхідно дослідити всі його складові у взаємозв'язку та динаміці.

Існує декілька основних принципів формування потенціалу підприємства:

1) потенціал підприємства є складною системою, що складається з елементів які можуть заміщати один одного, тобто вони є альтернативними;

2) потенціал підприємства не можна сформувати лише додаванням елементів, тому що він є динамічною системою;

3) під час формування потенціалу підприємства діє закон синергії його елементів;

4) потенціал підприємства може трансформуватися, внаслідок чого з'являються нові складові елементи;

Таблиця 2.2 Форми економічного потенціалу

Характер виробничих процесів визначає відносну роль живої праці, споруд, устаткування, фінансових ресурсів і сировини в процесі формування можливостей розвитку підприємств, а специфіка організації виробництва зумовлює структурно-функціональні характеристики потенціалу сучасних підприємств.

Сучасна практика господарювання досить багатогранна, що унеможливлює однозначне встановлення ключових факторів довгострокового успіху підприємств. Однак, при формуванні потенціалу підприємств слід враховувати фактор розташування, який відіграє вирішальну роль у багатьох сферах бізнесу (наприклад, туристичному, підприємствах ринкової інфраструктури). В цілому, проблема територіального розташування підприємства розв'язується з врахуванням: витрат на поставку сировини; витрат на збут готової продукції; специфіки технологічного процесу. Останнє обумовлює і конкретне місце розташування підприємства - ближче до споживача чи до постачальника сировини.

Згідно розрахунків, що проведені вченими Київського національного економічного університету, елементна структура потенціалу сучасних підприємств формується приблизно на 60 % за рахунок основних фондів, на 25% - персоналу, на 15 % - інформації, фондів обігу та оборотних фондів. Ці розрахунки базуються на статистичних даних, що дозволяє зробити висновок про асиметричність інформації через значну "тінізацію" економічних відносин. Але навіть такі дані уможливлюють констатацію ресурсної природи потенціалу сучасних підприємств, який формується на екстенсивній основі.

Вартісна методика формування потенціалу підприємства може здійснюватися за таким алгоритмом :

1. Потенціал основних фондів - визначається за залежністю:

Фп = Ф Ен,

де Ф - основні фонди; Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.



2. Потенціал оборотних фондів - визначається за залежністю:

Оп = М Км,

де М - річний обсяг матеріалів і обігових коштів, що використовуються у виробництві; К_м - коефіцієнт витягу продукції із ресурсної маси, який визначається відношенням вартості матеріальних ресурсів, використаних на виробництво продукції, до загальної вартості матеріальних ресурсів, спожитих підприємством.

3. Потенціал нематеріальних активів - визначається за залежністю:

НП = (Неі Ен)

де Неі - експертна оцінка вартості нематеріальних активів та вартість землі, яка вираховується згідно з методикою, прийнятою на державному рівні.

Поступове проникнення прогресивних теоретичних концепцій в практику позначилося деформуванням структури потенціалу підприємств. Нині більшість підприємств, розуміючи цінність власного персоналу, намагається за будь-яких умов зберегти кваліфікованих працівників. Великого поширення набуває практика укладання „довічних" трудових угод, особливо характерна для японських підприємств



Розділ ІІІ. Розрахунково-аналітична частина на прикладі підприємства ВАТ "Київський маргариновий завод". Аналіз економічного потенціалу підприємства

3.1 Загальна інформація про ВАТ "Київський маргариновий завод"

ВАТ "Київський маргариновий завод" випускає маргаринову та майонезну продукцію, надає послуги по переробці олії. Основними видами діяльності є масло-жирова промисловість без виробництва миючих засобів, виробництво харчових концентратів, оптова торгівля недержавних організацій, роздрібна торгівля недержавних організацій, зовнішня торгівля недержавних організацій.

На даному підприємстві ВАТ "Київський маргариновий завод" присутня господарська діяльність, яка стабільно і швидко розвивається це зазначено у додатках.

Підприємництву притаманна господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах у випадку, коли безпосередня участь цієї особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підприємництво здійснюється на основі таких принципів:

- вільний вибір видів діяльності;

- залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;

- самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, встановлення цін відповідно до законодавства;

- вільне наймання працівників;

- залучення та використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;

- вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

- самостійне здійснення підприємцем (юридичною особою) зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

З метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва держава:

- на умовах і в порядку, передбачених чинним законодавством, надає земельні ділянки, передає підприємцю державне майно (виробничі та нежитлові приміщення, законсервовані й недобудовані об'єкти та споруди, невикористане устаткування), необхідні для здійснення підприємницької діяльності;

- сприяє організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування підприємців, підготовці та перепідготовці кадрів;

- здійснює первісне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої та соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх у кредит підприємцям;

- стимулює за допомогою економічних важелів (цільових субсидій, податкових пільг тощо) модернізацію технологій, інноваційну діяльність, освоєння нових видів продукції та послуг;

- надає підприємцям цільові кредити;

- надає підприємцям інші види допомоги.

Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від проявів несумлінної конкуренції та монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності.

Органи державного управління будують свої відносини з підприємцями, використовуючи:

- податкову та фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і відсотків по державних кредитах;

- податкові пільги;

- ціни і правила ціноутворення;

- цільові дотації;

- валютний курс;

- розміри економічних санкцій;

- державне майно і систему резервів, ліцензії, концесії, лізинг, соціальні, екологічні та інші норми і нормативи;

- науково-технічні, економічні та соціальні загальнодержавні й регіональні програми;

- договори на виконання робіт і поставок для державних потреб.

Кожний з підприємців самостійно приймає рішення відносно того: що виробляти, для кого виробляти і як виробляти.

Організація виробництва харчових продуктів на заводі базується на загально технологічних схемах, прийнятих на спеціалізованих харчових підприємствах з урахуванням максимального завантаження обладнання та повної зайнятості виробничого персоналу.

Споживачами продукції, яка виробляється на підприємстві є:

- хлібозаводи;

- кондитерські фабрики і цехи;

- населення.

Для всіх категорій споживачів ВАТ "Київський маргариновий завод" характерними є добра доступність (розвинена транспортна та комунальна інфраструктура). Сприятливість споживачів має сезонний характер (в літній період попит на майонезну та маргаринову продукцію зменшується).

Структура реалізації продукції Київського маргаринового заводу показана на даній діаграмі: 42% - це ринки. 18% - це середні та малі оптові бази. 25% - це хлібозаводи. 15 % роздрібна торгівля.

Асортимент продукції, що виготовляється

1. Майонез:

"Провансаль";

"Провансаль Київський";

"Провансаль Фірмовий";

"Столичний".

2. Гірчиця "Російська".

3. Маргарини м'які бутербродні:

"Будь ласка".

4. Столові маргарини:

"Здоба";

"Вершковий";

"Молочний";

"Сонячний";

"Столичний".

5. Жири для промислової переробки

Замінник молочного жиру "Олмікс" - 100-АК;

Маргарин "Слойка";

Маргарин "Молочний";

Фритюрний жир.

Сучасний етап розвитку підприємства почався у 2005 році, коли у завода з'явилися нові акціонери на чолі з Олегом Івановичем Олексенком - завод набув статусу акціонерного товариства відкритого типу. З цього часу підприємство почало активно використовувати маркетингові технології, і 2006 року розпочався випуск продукції під брендом "Олком", який швидко здобув популярність у всій країні та зокрема у столиці.

Обладнання виробничих цехів ВАТ "Київський маргариновий завод" надто застаріле і потребує негайної заміни, однак таке вирішення проблеми можливе лише в ідеальному варіанті. В сучасних умовах підприємство намагається поступово модернізувати обладнання (інвестування в оновлення спрацьованого й застарілого обладнання, для покращення ефективності витрат) та частково оновлювати свої виробничі фонди (інвестування в нове обладнання для розширення виробництва, оскільки додатковий прибуток від додаткового продажу робить такі інвестиції привабливими).

3.2 Оцінка економічного потенціалу на ВАТ "Київський маргариновий завод"

Аналіз господарської діяльності варто провести в розрізі розрахунків основних показників ефективності використання основних фондів (ОФ), оборотних коштів та аналізу трудових ресурсів.

Необоротні активи підприємства відображені в першому розділі активів балансової звітності підприємства (Форма №1).

Аналіз господарських операцій та оборот основних фондів слід проводити за чіткими економічними даними. Розрахункова таблиця 3.1 складена з звітності основних фондів .

Для зручності проведення розрахунків необхідні дані зведемо в таблицю 3.1



Таблиця 3.1 Дані для аналізу основних фондів

п/п	Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2012 р.
1	Сума зносу ОФ	5531,3	24756,2	30243,8	184248,8	263062,1
2	Первісна вартість ОФ	12218,9	73293,9	75348,1	414559,8	591889,7
3	Вартість введених ОФ	254,1	1912,0	3239,9	----	-----
4	Вартість виведених ОФ	----	219,0	1456	----	---
5	Вартість ОФ на початок року	----	6687,6	48537,7	45104,3	230311
6	Вартість ОФ на кінець року	6687,6	48537,7	45104,3	230311	----

Серед показників якісного стану і руху основних засобів підприємства можна виділити наступні:

1. Вивчення ступеня фізичного зносу необхідно для визначення реальної вартості, правильного планування заміни старих машин та обладнання новими.

Коефіцієнт фізичного зносу можна визначити за формулою:

сума зносу основних фондів;

первісна вартість основних фондів.

Фізичний знос частково відновлюється шляхом ремонту, реконструкції та модернізації основних фондів.

2001 рік: 2002рік: 2003 рік:



2004 рік: 2004 рік:

Як бачимо, фізичний знос досить високий та знаходиться практично на одному рівні протягом кількох років, виключенням є 2012рік.

2. Коефіцієнт оновлення - це показник, який відображає частку знову введених цих фондів у звітному році у загальній їх вартості на кінець звітного року. Цей коефіцієнт показує рівень введення в експлуатацію нових основних виробничих фондів у вартісному виразі. Розрахунок коефіцієнта оновлення основних виробничих фондів можна провести за такою формулою:

(7)

вартість знову введених в експлуатацію основних виробничих фондів у звітному році;

вартість основних виробничих фондів на кінець звітного року.

2010 рік: 2011 рік: 2012 рік:

Збільшення коефіцієнта оновлення є позитивним явищем.

Необхідність застосування сучасного економічного інструментарію як в практиці підприємницької діяльності ВАТ "Київський маргариновий завод", так і в теоретичних економічних дослідженнях вимагають сучасні умови господарювання. При цьому важливим напрямком економічних досліджень є розробка адекватного існуючим ринковим умовам апарату оцінки ринкової діяльності підприємств.

Сучасна ринкова теорія оперує різноманітними економічними прийомами, моделями, алгоритмами та методами при плануванні й організації підприємницької діяльності. Разом з тим в практиці вітчизняних фірм застосовується незначна частка сучасного економічного інструментарію, що можна пояснити не лише відсутністю адаптації до українських умов, але й низькою кваліфікацією керівників багатьох підприємств.

Актуальність звернення до теорії ринкового та виробничого потенціалу підприємств зокрема, обумовлена також різноплановістю поглядів авторів і відсутністю систематичного прикладного викладення суті даної проблеми. Це пояснюється тим, що сучасна методологія ринкової діяльності зараз знаходиться в стадії становлення, а більшість категорій і понять ще не апробовані практикою і науковим співтовариством.

Введення категорії ринкового потенціалу та його складових обумовлена необхідністю розробки апарату оцінки застосування сучасних економічних підходів в діяльності підприємств. Оперативна кількісна оцінка ринкового потенціалу дозволить виявити приховані резерви в розвитку підприємств і, відповідно, збільшити віддачу від більш обґрунтованого застосування економічного інструментарію.

Необхідність вивчення ринкового потенціалу полягає у максимізації можливостей використання підприємством всіх передових розробок в галузі маркетингу. Для розуміння конкретного змісту ринкового потенціалу доцільно застосувати проблемно-аналітичний підхід - запропонувати ієрархічну структуру складових потенціалу.



3.3 Рекомендації щодо покращення економічного потенціалу на ВАТ "Київський маргариновий завод"

Обладнання виробничих цехів ВАТ "Київський маргариновий завод" надто застаріле і потребує негайної заміни, однак таке вирішення проблеми можливе лише в ідеальному варіанті. В сучасних умовах підприємство намагається поступово модернізувати обладнання (інвестування в оновлення спрацьованого й застарілого обладнання, для покращення ефективності витрат) та частково оновлювати свої виробничі фонди (інвестування в нове обладнання для розширення виробництва, оскільки додатковий прибуток від додаткового продажу робить такі інвестиції привабливими).

Крім того, нещодавно підприємство освоїло випуск суміші жирів "Олмікс" для промислової переробки, що дало можливість вдосконалити технології виробництва вершково-рослинного масла.

Часткове заміщення молочних жирів жировою сумішшю "Олмікс" дозволяє знизити собівартість молочних продуктів, збільшити терміни зберігання готової продукції, вирішити проблему сезонної залежності від сировинних джерел. В "Олміксі" міститься багато ненасищених кислот, які життєво необхідні для людини, але не синтезуються організмом, а потрапляють до нього з їжею.

Дана суміш жирів може успішно використовуватися і в кондитерському виробництві для випічки, цукерок, приготування начинок для вафель, в хлібобулочному виробництві, в мережі громадського харчування для кулінарії, випічки, смаження.

Однак такий важливий продукт потребує додаткової роботи відділу технологів над індивідуальним підбором рецептури для кожного підприємства. Тому значна частина коштів має інвестуватися в освоєння виробництва нового стратегічно перспективного продукту.

Розроблення й освоєння нової продукції або вдосконалення вже існуючої. Для підтримки постійного попиту серед споживачів та розширення свого сегменту важливе значення має зміна асортименту продукції та оновлення якісних характеристик, зовнішнього вигляду та розміру упаковки.

У даній сфері підприємство є одним із лідерів. В кінці 2004 року завод випустив пробну партію майонезу "Провансаль" в стіках - упаковці місткістю 12 грамів. Безумовно виробництво майонезу в стіках закріпить положення торгової марки на ринку. По-перше, буде задоволений попит підприємств громадського харчування. По-друге, споживачів, що обідають на робочому місці або в дорозі. Також завод розраховує і на рекламний ефект від свого нового продукту.

Іншою новинкою є випуск того ж майонезу "Провансаль" у поліетиленовій упаковці, місткістю в 650 грам та пластикове відерце - 1 літр.

Крім того, лабораторія підприємства працює над розробкою рецептури нового майонезу "Столовий" для використання в ресторанах та інших закладів громадського харчування. Основною відмінною особливістю має стати більш густа майонезна маса.

Розвиток виробництв, які забезпечують функціонування основної діяльності підприємства. На даний момент підприємство працює над реалізацією проекту відкриття на своїй території швейного цеху для забезпечення всіх робітників спецодягом, який досить швидко зношується, а також для виготовлення сувенірної продукції (сумки, рукавички, рушники, фартухи), що значно економитиме кошти підприємства.

Після аналізу всієї інформації слід зазначити ВАТ "Київський маргариновий завод" здійснює виробничу діяльність, тому переважною формою інвестування будуть реальні вкладення (оновлення обладнання, освоєння нової продукції, збільшення виробничих потужностей та розвиток виробництв, які забезпечують функціонування основної діяльності підприємства). Саме ця форма інвестування дозволить підприємству розвиватися найбільш високими темпами, освоювати нові види продукції, проникати на нові товарні і регіональні ринки.

...