Особливості економічної інтеграції країн Азії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана

Кафедра міжнародної економіки

РЕФЕРАТ

На тему: "Особливості економічної інтеграції країн Азії"

Виконала:

Студентка 3 курсу,

спец. 6503, 4 групи МеіМ

Руденко Яна

Київ - 2013



План

Вступ

1. Сутність і особливості міжнародної економічної інтеграції

2. Особливості економічної інтеграції країн Азії

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

На сучасному розвитку пильна увага політиків, істориків, громадськості прикута до перспективних напрямків інтеграції і глобалізації у світі, що цікавий до регіональних інститутам інтеграції. Регіональна інтеграція -- важливо розвитку сучасних міжнародних відносин; у світі мало залишилося держав, які не були членами одній або кількох їх груп. Інтеграційні угруповання перетворилися на важливий інструмент світової політики, зовнішньоторговельної та інвестиційної світової економіки.

Зміна зовнішньополітичних курсів багатьох держав останніх, нові пріоритети економічної і політичною регіоналізації відносин поставили перед країнами Азії зовсім інші завдання. Триваюча трансформація ролі регіональної співпраці держав Азії убік поглиблення інтеграції однозначно свідчить про поступове і планомірне посилення глобальних процесів у світі.

Актуальність звернення до проблем інтеграції у Південно-Східній Азії зумовлюють такі чинники.

У сучасному глобалізується зростання впливу регіональних аспектів розвитку став відігравати суттєву роль світової політики. Пріоритет регіональної взаємодії країн Південно-Східної Азії є показник інтеграції. Взаємодія країн Південно-Східної Азії відбувається різних рівнях: економічному, політичному, соціо-культурному.

У межах нового світової кризи проблема економічної інтеграції є одним із значимих на вирішення багатьох проблем країн Південно-Східної Азії.

З іншого боку, важливість і значущість дослідження обумовлена також політичним розвитком країн Південно-Східної Азії, які інтегруються до світового співтовариства, зокрема і методом регіональної інтеграції.



1. Сутність і особливості міжнародної економічної інтеграції

Міжнародна інтеграція - це об'єктивний процес зближення країн світу та їхніх суб'єктів у всіх сферах людського життя на основі спільності загальнолюдських інтересів. Міжнародна інтеграція включає міжнародну економічну, політичну, культурну інтеграцію.

Міжнародна економічна інтеграція - характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами. Економічний Інтеграція Єдиний Ринок

Міжнародна економічна інтеграція означає: співробітництво між національними господарствами різних країн, ліквідацією бар'єрів у торгівлі між країнами, зближення ринків кожної з країн з метою створення єдиного спільного ринку.

На мікрорівні вирізняють горизонтальну і вертикальну інтеграцію.

Горизонтальна інтеграція виникає при злитті фірм, які виробляють подібні або однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу й отримання при цьому додаткового прибутку, і супроводжується виробництвом за кордоном товарів, аналогічних тим, що виробляються в країні базування.

Вертикальна інтеграція передбачає об'єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах. Розрізняють три форми вертикальної інтеграції:

1. інтеграція «вниз» (наприклад, приєднання заводу-виробника сировини чи напівфабрикатів до компанії, яка веде головне виробництво);

2. виробнича інтеграція «вгору» (наприклад, придбання сталеплавильною компанією заводу, що виробляє металоконструкції);

3. невиробнича інтеграція «вгору», що включає сферу розподілу.

На певному рівні розвитку мікроінтеграції виникають транснаціональні корпорації. Вони є найбільш інтегрованими мікроструктурами (зокрема, Chrisler, General Motors, Volkswagen, Toyota, Honda - вертикальна, a Exoon, Mobil, Texaco - горизонтальна інтеграція). На рівні національних економік інтеграція розвивається на основі формування економічних об'єднань країн з тим чи іншим ступенем узгодження їх національних політик. Тут йдеться про явище економічного регіоналізму. Отже, маємо дворівневу структуру інтеграційного процесу (рис.1).

Рис. 1. Структура інтеграційного процесу

У своєму розвитку міжнародна інтеграція проходить ряд етапів, кожен з яких передбачає більш широку інтеграцію і має свої особливості.

Зона вільної торгівлі - це пільгова зона регіонального типу, у межах якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна торгівля країн-учасниць.(Зона вільної торгівлі промисловими товарами в Європі).

Митний союз - це спільна митна територія країн з повною ліквідацією мит у взаємних відносинах і з єдиним митним тарифом по відношенню до інших країн.

Метою митного союзу є: полегшити взаємну торгівлю країн-учасниць, і в той же час, не створювати додаткових перешкод у торгівлі з третіми країнами.

Спільний ринок - це об'єднання національних ринків декількох країн в єдиний великий ринок з вільним переміщенням в його межах капіталів, товарів, послуг і робочої сили. У процесі вирішення знаходяться такі питання, як: повне узгодження економічної політики і т.д., вирівнювання економічних показників.

Економічний союз - це об'єднання національних економік декількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики.

Ознаки інтеграції:

- усунення обмежень

- взаємопроникнення виробничих систем

- узгодження законодавств і стандартів

- міждержавні (наднаціональні) органи

- єдина валюта

- інфраструктура

- єдина зовнішньоторговельна політика

- узгодження внутрішньої політики (економ, соціальної і т. д).

2. Особливості економічної інтеграції країн Азії

Азія являє собою величезний за територією простір і потужний потенціал, як у людських та природних ресурсах, так і в рівнях і темпах виробництва. Якщо брати тільки Азію, то тут є: два економічних гіганти - Японія і Китай; нові індустріальні країни із швидкими темпами розвитку - Республіка Корея, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни; країни з потенційно високим внутрішнім ринком - Індія, Пакистан, Індонезія; країни розвитку - Росія, азіатські та закавказькі республіки колишнього СРСР; нафтовидобувні країни Перської затоки, що мають не тільки нафту, але й контролюють значні валютні кошти.

Останнім часом до процесу інтеграції азіатських країн підключилися неазіатські країни басейну Тихого океану - США, Австралія, Нова Зеландія, Канада, острівні держави океану Таким чином, утворюється гігантський за територією та економічною потужністю простір під назвою Азійське-Тихоокеанський регіон (АТР).

Особливості інтеграції в Азійське - Тихоокеанському регіоні:

1) в інтеграцію включені як розвинені, так і держави, що розвиваються, що мають різний рівень економічного розвитку;

2) процеси інтеграції відбуваються в основному на мікроекономічному рівні, між фірмами, корпораціями країн регіону;

3) інтеграція протікає на регіональному рівні й великою мірою на рівні окремих субрегіонів;

4) ступінь організаційної готовності інтеграційних процесів поки невелика;

5) відсутнє чітке інституціональне оформлення інтеграційних угруповань.

Асоціація країн Південно-Східної Азії

Рік створення: 9 серпня 1967 року (на основі Бангкокської декларації).

Країни - учасники: Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней (1984), В'єтнам (1997), Лаос і М 'янма (1997), Камбоджа (1999).

ВВП: більше 737 млрд. доларів США.

Спостерігачі: Папуа-Нова Гвінея Діє у формі зони вільної торгівлі з 28 січня 1992 року;

Мета - прискорення економічного розвитку та соціального прогресу в крапнах-учасницях, захист миру та стабільності в регіоні, а також надання змоги крапнам-учасницям змоги мирного вирішення спірних питань.

АСЕАН підкреслює необхідність взаємодії в галузі безпеки , соціально-культурноп та економічної інтеграції.

Встановлено мету - у 2015 році перейти до форми економічного союзу;

Об'єднує понад 560 млн. людей, обсяг торгівлі перевищує 1,5 трлн. доларів США;

Роль конституції виконує Хартія АСЕАН (підписана у листопаді 2007 року).

Особливості становлення та розвитку Азійсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва (АТЕС)

АТЕС, заснована в 1989 р.

Члени : Австралія (1989), Бруней-Дурасалам (1989), В'Єтнам (1989), Гонг Конг, Індонезія (1989), Китай (1989), Канада (1989), Малайзія (1989), Мексика (1989), Нова Зеландія (1989), Папуа Нова Гвінея (1989), Перу (1989), Республіка Корея (1989), Сінгапур (1989), США (1989), Таїланд (1989), Тайвань (1989), Філіппіни (1989), Чилі (1989), Японія (1989). У 1998 р. до АТЕС приєдналася Росія.

АТЕС є форумом держав регіону. Організація має консультативний статус. У її рамках виробляються правила ведення торгівлі, інвестиційної та фінансової діяльності; проводяться зустрічі галузевих міністрів й експертів з питань співробітництва у різних галузях (енергетика, риболовство, транспорт і телекомунікації, туризм, охорона довкілля). Усі рішення приймаються на основі консенсусу.

Основна мета АТЕС:

• шляхом об'єднання країн у даному угрупованні стимулювати взаємне співробітництво в різноманітних сферах: на ринку товарів і капіталів, у сфері транспорту, енергетики й ін.;

• утворення зони вільної торгівлі до 2020 р., а всі необхідні умови для цього повинні бути забезпечені промислово розвиненими країнами об'єднання до 2010 р.;

• співпраця із питань освоєння океану та забезпечення ресурсами;

• розвиток промисловості;

• удосконалення економічної співпраці;

• прискорення взаємних капіталовкладень;

вивчення і розв'язання валютних проблем та удосконалення валютного ринку тощо.

Концепція створення АТЕС ще не з'ясована остаточно: існують значні розбіжності у поглядах учасників об'єднання стосовно основних принципів його розбудови. Таких принципів три:

Перший принцип - принцип “відкритого регіоналізму”, згідно з яким заходи по лібералізації внутрішньо регіональних економічних зв'язків мають поширюватися і на держави, що не належать до об'єднання. Зрозуміло, що його реалізація передбачає проведення аналогічних дій й іншими регіональними угрупуваннями, наприклад ЄС, інакше АТЕС вимушено перетворить на закритий блок;

Другий принцип - “мережна організація співробітництва” передбачає його орієнтацію на гнучкі форми: кожен із учасників АТЕС має право реалізовувати будь-який напрямок роботи відповідно до Програми активних дій.

Третій принцип - орієнтація на співробітництво, передусім на приватнопідприємницькому рівні, який залишатиме систему міжурядових зв'язків слабкою. Державні органи не повинні надмірно втручатися у процес економічної взаємодії і повинні уникати уведення будь-яких загальних для об'єднання регламентації, які можуть обмежити свободу господарської діяльності фірм.

Особливість АТЕС, як інтеграційного об'єднання:

1) його учасниками є дві великі держави - США і Японія та економічний гігант майбутнього - Китай,

2) його членами стали США, Канада, Мексика, які вже входять до самостійного інтеграційного об'єднання - НАФТА,

3) до його складу увійшли країни з різним рівнем економічного розвитку;

4) процеси інтеграції відбуваються в основному на мікроекономічному рівні, між фірмами, корпораціями країн регіону;

5) інтеграція протікає на регіональному рівні й великою мірою на рівні окремих субрегіонів;

6) ступінь організаційної готовності інтеграційних процесів поки невелика;

7) відсутнє чітке інституціональне оформлення інтеграційних угруповань.

Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК)

Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК) створена у 1985 р. Метою створення цієї Асоціації є сприяння багатосторонньому співробітництву Південноазіатських країн в економічній, соціальній і культурній сферах.

До складу Асоціації ввійшли: Бангладеш, Бутан, Індія, Мальдівська республіка, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка. Слід визначити і лідера цього об'єднання -- Індію. Особливістю цього регіону є наявність багатих, ще не вичерпаних природних ресурсів і намагання захистити свій ринок від експансії капіталу розвинених країн.

Шанхайська організація співробітництва (ШОС)

Шанхайська організація співробітництва - субрегіональна міжурядова міжнародна організація, утворена 15 червня 2001 року в місті Шанхаї (КНР). До ШОС входять 6 країн-членів - Китайська Народна Республіка, Російська Федерація, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Таджикистан і Республіка Узбекистан. Штаб-квартира організації знаходиться в Пекіні. Офіційні робочі мови - російська та китайська.

Основними цілями співпраці є забезпечення захисту держав - членів ШОС, своїх громадян і інших осіб, що знаходяться на їх території, від погроз тероризму, сепаратизму і екстремізму і розвиток антитерористичного потенціалу держав - членів ШОС.



Висновки

Сьогодні як ніколи актуальними має питання забезпечення безпеки. Зокрема, політичне співробітництво країн Південно-Східної Азії має бути націлене на оптимальне взаємодія з питань безпеки регіону.

Проблема інтеграційних процесів у країнах Південно-Східної Азії є складною, багатоаспектної, що потребує виявлення: проблем ефективності інтеграції у сприйнятті сучасних глобальніші процеси, проблем поглиблення інтеграції, проблем забезпечення регіональної безпеки у межах регіональних організацій, наприклад, як-от Асоціація держав Південно - Східної Азії (далі - АСЕАН).

Безумовно, інтеграційні процеси в міжнародній економіці мають низку позитивних наслідків.

По-перше, є можливість вирішити проблеми торговельної політики. Інтеграційні об'єднання дають змогу створити більш стабільне і прогнозоване середовище для взаємної торгівлі та взаємодії у рамках таких інституцій, як Світова організація торгівлі.

По-друге, з'являються передумови використання переваг економіки масштабу. Це досягається завдяки розширенню ринку, зменшенню транзакційних витрат тощо.

По-третє, виникає обмін досвідом структурної перебудови економіки в трансформаційні періоди. Більш розвинені країни підключають своїх сусідів до здійснення економічних реформ.

По-четверте, стає можливою підтримка молодих галузей виробництва, оскільки інтеграційні об'єднання є водночас і широким регіональним ринком, на якому можуть знайти попит товари цих галузей.



Список використаної літератури

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. Учеб. пособие. - М.: ИВЦ "Маркетинг".

2. І.В. Бураковський, В.С. Будкін та ін. - К.: Либідь.

3. Білорус О.Г., Лук'яненко Д.Г. та ін. Глобальні трансформації і стратегії розвитку: Монографія. - К.: ВІПОЛ.

4. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук'яненко та ін. - К.: КНЕУ.

5. Киреев А. Международная экономика. Учеб. пособие. - М.

6 Лук'яненко Д.Г. Інтеграція України у сучасні системи світогосподарських зв'язків. У кн.: Основи ринкової економіки: Навч. посібник / За ред. В.М. Петюха. - К.: Урожай.

7. Мировая экономика: Учебник /Под ред. Проф. А.С. Булатова. - М.: Юристъ.

8. Межгосударственные региональные организации Азии в международных отношениях.

9. Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирко та ін.- К.: Либідь.

10. Шергін С.О. Переборюючи протиріччя. Азійсько-Тихоокеанська дилема: асиметрична інтеґрація та реґіональна безпека // Політика і час.

11. Декларация глав государств-членов Шанхайской организации сотрудничества // www.2002.kremlin.ru/summit12/s12_doc1ru.html.

12. Зовнішня політика та дипломатія країн азійсько-тихоокеанського регіону / Дипломатична академія МЗСРФ.-М.

13. Потапов М.А. Зовнішньоекономічна політика Китаю.

14. Сучасні міжнародні взаємини спікера та світова політика. Підручник //МГИМО(У) / Під ред. А.В.Торкунова.

Размещено на Allbest.ru

...