Економічний механізм реструктуризації господарства регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Рада по вивченню продуктивних сил України

УДК 338.9 (477.81)

Економічний механізм реструктуризації господарства регіону

Спеціальність 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Мельник Лариса Михайлівна

Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Тимчук Микола Федорович Інститут муніципального менеджменту та бізнесу, ректор.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Лебединський Юрій Петрович, Українська академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедрою управління містом

кандидат економічних наук Дейнеко Людмила Вікторівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, старший науковий співробітник відділу регіональних проблем розвитку та розміщення харчової і переробної промисловості

Провідна установа:

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем регіональної економіки, м.Київ

Захист дисертації відбудеться “ 11 ” травня 2000р. о 14.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 252032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 252032, м. Київ, вул.Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “10” квітня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор С.І. Бандур

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В Україні сьогодні склалася структура економіки, яка характерна для країн, що розвиваються. Основу її становлять енерго- та матеріаломісткі виробництва, успішне функціонування яких у розвинутих країнах забезпечується шляхом великих державних дотацій. Перекачування капіталовкладень у галузі важкої промисловості призвело до прогресуючого відставання легкої та харчової промисловості, машинобудування, сфери послуг. Однобічна орієнтація на господарський комплекс колишнього СРСР без урахування природно-економічного потенціалу та інтересів регіонів України спричинила глибокі диспропорції у територіальній структурі економіки. Разом з тим, у країні не послаблюється і соціальна напруга, пов'язана з економічною стагнацією і спадом виробництва, безробіттям, величезним соціальним розшаруванням населення, небаченим розширенням жебрацтва і криміналізації суспільства.

Все це вимагає негайних дій, спрямованих на структурну перебудову економіки, як з боку держави в цілому, так і кожного регіону зокрема. Слід зазначити, що зміна структури суспільного виробництва - природний процес, характерний для економічного розвитку любої країни. В одних випадках в основі цього процесу лежить необхідність науково-технічного розвитку суспільства, в інших, як зокрема в Україні, - загальна економічна криза. Структурна перебудова господарства виступає одним із факторів, який сприяє подоланню цієї кризи, створенню передумов для подальшого ефективного розвитку економіки. А оскільки структуру української економіки багато спеціалістів оцінюють як таку, що важко піддається перебудові, то і структурна трансформація займе тривалий час і супроводжуватиметься поетапністю і змінами обраних пріоритетів у розвитку окремих секторів економіки.

Структурні зміни в економіці - це не часткові уобособлені зміни в тих чи інших галузях, а комплексні перетворення, які зачіпають виробничо-технологічну, соціально-інфраструктурну, організаційно- управлінську підсистеми. Головні орієнтири структурної перебудови мають бути спрямовані на посилення соціальної орієнтації виробництва, його науково-технічного оновлення, зменшення ресурсомісткості, підвищення рівня технологічної збалансованості, на прискорений розвиток підприємств, здатних покращити економічний потенціал держави.

Серед багатьох запропонованих вченими шляхів виходу з кризового стану правомірним є розгляд напрямків та механізмів трансформації господарств невеликих регіонів, які розвиваються в специфічних економічних умовах. Сьогодні вже очевидно, що без активної участі регіонів, без удосконалення відносин регіонів з центром, а також без застосування комплексу конструктивних важелів неможливо подолати економічну кризу, здійснити структурну перебудову економіки країни та забезпечити її подальше ефективне функціонування.

В роботах вітчизняних і зарубіжних вчених: Берже П., Долішнього М.І., Дорогунцова С.І., Заставного Ф.Д., Кульмана А., Лукінова І., Пивоварського О., Пили В.І., Сакса Дж., Симоненко В.К., Тимчука М.Ф., Чернюк Л.Г., Чухно А.Т. та ін. розглядаються питання структури економіки та напрямків її реформування. Проте відомі наукові результати не враховують особливостей соціально-економічних процесів, що відбуваються в регіонах. Недостатньо вивчений і економічний механізм реструктуризації регіональної економіки. Тому виникає потреба в дослідженні цієї проблеми, пошуку можливостей ії вирішення в специфічних регіональних умовах України. Саме таке дослідження здійснено автором на прикладі Рівненської області.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з основними положеннями Державної програми соціально-економічного розвитку Полісся. Автор брала участь у розробці проекту Програми реструктуризації господарства Рівненської області. Напрямок дисертаційного дослідження є складовою частиною комплексної кафедральної держбюджетної науково-дослідної теми “ Вдосконалення методики обліку, фінансів, статистики, аналізу та аудиту в умовах переходу до ринкових відносин”.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у науковому обгрунтуванні та розробці методичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо створення економічного механізму регіональних структурних перетворень в умовах переходу до ринкових відносин.

Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення наступних задач:

визначення основних тенденцій та закономірностей соціально-економічного розвитку регіону;

обґрунтування концептуальних напрямків структурної перебудови регіональної економіки;

розробка економічного механізму реструктуризації господарства регіону;

визначення джерел фінансового забезпечення структурної перебудови економіки регіону;

розробка методичних рекомендацій щодо складання Програми реструктуризації господарства регіону.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

поглиблено сутність поняття “реструктуризація економіки регіону” як процесу корегування структурних змін, що регулюється державою та її структурною регіональною політикою, а також органами територіального управління і місцевого самоврядування;

визначено основні тенденції та закономірності соціально-економічного розвитку Рівненського регіону, що відкриває можливості для наукового обгрунтування Програми реструктуризації господарства даного регіону;

розроблено методологічну схему побудови більш досконалого економічного механізму реструктуризації господарства регіону з обгрунтуванням комплексу засобів та методів його застосування на рівні територіальних утворень, що дозволяє забезпечити збалансований і ефективний розвиток їх продуктивних сил;

запропоновано систему показників, які дозволяють оцінити вплив інноваційно-інвестиційної діяльності, малого підприємництва, роздержавлення і приватизації на зміну структури регіональної економіки;

удосконалено методику складання балансу фінансових ресурсів регіону та визначено величину наявних і прогнозованих фінансових ресурсів в Рівненському регіоні;

розроблено методичні рекомендації щодо складання Програми реструктуризації господарства регіону.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дають можливість підвищити ефективність використання природно-ресурсного, трудового, фінансового потенціалу Рівненської області; розв'язати регіональні проблеми, зокрема такі, як безробіття, нестача фінансових ресурсів, низький рівень розвитку соціальної інфраструктури, складна екологічна ситуація тощо. Пропозиції, подані в процесі дослідження, використані у діяльності управління з питань економіки і власності Рівненської обласної державної адміністрації при підготовці проекту Програми реструктуризації регіональної економіки (Лист №101/6-5 від 05.01.2000р) та у діяльності фінансового управління при визначенні джерел збільшення доходної частини зведеного бюджету області (Лист №11-22/6 від 04.01.2000р.).

Науково-практичні рекомендації можуть бути використані при здійсненні заходів щодо структурних перетворень в інших регіонах України.

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Рівненського державного технічного університету при викладанні навчальних дисциплін “Основи бізнесу”, “Фінанси”, “Регіональна економіка”, “Інвестиційна діяльність” для підготовки студентів економічних спеціальностей.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Дисертантом на базі комплексного дослідження сучасних наукових розробок в галузі регіональної економіки та проблем соціально-економічного розвитку конкретного регіону поглиблено теоретико-методологічні основи реструктуризації регіональної економіки; розроблено методологічну схему побудови економічного механізму реструктуризації господарства регіону; розроблено методичні рекомендації щодо складання Програми реструктуризаціі господарства регіону.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на щорічних науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів Української державної академії водного господарства в 1996-1999 роках, на міжнародній науково-практичній конференції “Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність” (м. Вінниця, 2000 р. ), використовувались економічними службами регіону.

Публікації. За тематикою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 2,5 друк. арк., в тому числі у фахових виданнях 5 наукових праць.

Обсяг і структура. Дисертація висвітлена на 185 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 158 найменувань. Дисертаційна робота містить 28 таблиць, які розміщені на 16 сторінках, 4 рисунки - на 4 сторінках, 5 додатків - на 14 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

регіон перебудова структурний економіка

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, ступінь дослідженності проблеми, зв'язок роботи з науковими програмами, сформульовано мету і задачі дослідження, викладено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, визначено ступінь апробації та впровадження в практику основних результатів дисертації, виділено особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів.

У першому розділі "Економічний механізм як організаційно-методичний інструмент структурних змін в економіці регіону" проведено теоретичний аналіз щодо сутності структури регіональної економіки; змісту і завдань реструктуризації; визначено методи впливу на структурні зміни в економіці регіону та обгрунтовано заходи по удосконаленню форм державного регулювання реструктуризації.

Економіка регіону є складною відкритою системою, що має свою внутрішню структуру та розвинуті зовнішні зв'язки з іншими економічними системами. Об'єктивна необхідність пропорційного розвитку економіки обумовлена існуванням суспільного поділу праці. Характер цих пропорцій в умовах ринку визначається обсягом та структурою наявних природних ресурсів, станом виробничої бази, співвідношенням попиту і пропозиції окремих груп товарів; наявністю робочої сили відповідної кваліфікації; ступенем розвитку ринкової інфраструктури; темпами та масштабами науково-технічного прогресу. Взаємодія перерахованих факторів викликає постійну зміну пропорцій в територіальній соціально-економічній системі.

Періодично економіка любої країни стикається з необхідністю проведення структурних змін. Але, якщо структурні зміни - це цілком природний еволюційний процес, то реструктуризація економіки являє собою процес коригування цих змін на основі новітніх наукових досягнень, під контролем державних і регіональних органів влади. Завдання реструктуризації регіональної економіки полягає у наступному: при існуючій ресурсній базі, певному розмірі фінансових ресурсів, наявній ринковій інфраструктурі, трудовому потенціалі необхідно розробити заходи, реалізація яких призведе до створення нової, більш досконалої та ефективно функціонуючої економічної системи. Реструктуризація економіки регіону, як складної системи, включає декілька аспектів: галузевий, територіальний, мікроекономічний. В ході реалізації першого - відбувається зміна ролі і значення окремих галузей в економіці, якісне коригування структури зайнятості, масштабів та напрямків інвестицій, досягається оптимальне співвідношення між обсягами виробництва і кінцевим попитом. Територіальна реструктуризація призводить до подолання територіальних диспропорцій в розвитку регіону, невідповідності між природним і трудовим потенціалом з одного боку та просторовою організацією господарської діяльності - з іншого. Реструктуризація на мікрорівні передбачає здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форми власності, технології та організації виробництва.

Здійснення структурних перетворень в регіоні неможливо без застосування комплексу економіко-організаційних засобів, методів та важелів впливу на економіку, які в сукупності створюють економічний механізм реструктуризації. Він може бути представлений схемою, що зображена на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Економічний механізм реструктуризації господарства регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Держава повинна створити сприятливі економічні умови для реструктуризації економіки регіону через систему оподаткування, бюджетного регулювання, кредитування, ціноутворення та амортизаційну політику.В дисертації наголошено, що бюджетна політика держави має бути спрямована на розширення прав регіональних органів влади щодо формування та витрачання коштів місцевих бюджетів, на підтримку і першочергове фінансування заходів, здатних привести до позитивних структурних зрушень. Удосконалення податкової системи повинно йти в напрямку встановлення пільгових ставок оподаткування приросту прибутку та прибутку, використаного на реконструкцію підприємств; застосування диференційованих ставок податку на додану вартість. З метою стимулювання структурних зрушень у сільському господарстві необхідно посилити контроль за використанням надходжень від земельного податку. Грошово-кредитна політика держави при реструктуризації повинна стимулювати надання довгострокових та цільових пільгових кредитів підприємствам, що здійснюють технічне переозброєння і модернізацію. Амортизаційна політика потребує встановлення більш широкої диференціації майна суб'єктів підприємницької діяльності, застосування методів прискореної амортизації на основні виробничі фонди пріоритетних галузей та окремих регіонів, розширення самостійності підприємств у використанні амортизаційних відрахувань. Цінове регулювання в період здійснення структурних змін покликано обмежити норму прибутку в одних галузях та встановити прогресивні ціни на продукцію інших і, в першу чергу, закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію.

Спираючись на економічні важелі, розроблені державою, органи самоврядування, економічні служби на місцях визначають економіко-організаційні засоби досягнення бажаних структурних змін. Найважливішими серед них є: роздержавлення та приватизація - які створюють належну основу для формування ринку інвестицій і стимулювання ринкової діяльності в інших сферах, розвиток підприємництва, інноваційно-інвестиційна діяльність - що здійснюють вплив на функціональну, галузеву і територіальну структуру регіональної економіки. Для управління процесом структурних змін необхідно розробляти програми реструктуризації.

В другому розділі "Фактори та умови, що визначають реструктуризацію економіки регіону" на основі аналізу природно-ресурсного, трудового, фінансового потенціалу, рівня соціально-економічного розвитку визначено передумови здійснення реструктуризації в Рівненському регіоні та її основні напрямки щодо даного регіону.

Слід зазначити, що в цілому господарський комплекс Рівненського регіону сформувався як індустріально-аграрний (рис.2).

В процесі дослідження виявлено основні тенденції, що склалися в розвитку господарства регіону, зокрема:

скорочення обсягів виробництва продукції та послуг;

значне зростання в структурі промисловості питомої ваги електроенергетики (з 5,9 % - в 1990 році до 51,8 % - в 1998 році) при скороченні питомої ваги всіх інших галузей: легкої промисловості - в 7 разів, харчової - в 5 разів, машинобудування - в 3,7 рази, лісової та деревообробної промисловості - в 1,9 рази, промисловості будівельних матеріалів - в 1,3 рази;

незадовільний фінансовий стан підприємств області, що характеризується низькою рентабельністю виробництва, нераціональною структурою оборотних коштів, невисокою платоспроможністю. Так, рентабельність промислового виробництва в 1998 році становила 31,5%, в тому числі електроенергетики - 98,8% машинобудування - (-10,1)%; деревообробної промисловості - (-3,8)%; будівельних матеріалів - (-6,4)%; харчової - (-0,8)%; легкої - (-9,8)%. Рентабельність сільськогосподарського виробництва - (-11,4) %; транспорту - (-0,3)%; торгівлі та громадського харчування - (-3,6)%;

великий знос основних виробничих фондів: понад 60% - в промисловості та сільському господарстві, понад 70% - на транспорті;

диспропорції в розміщенні підприємств промисловості та агропромислового комплексу по території регіону;

недосконала структура землекористування і, як наслідок, відсутність сировини для розвитку текстильної та пивоварної промисловості при наявності потужної виробничої бази;

Рис. 2 Структура ВВП Рівненського регіону в 1998 році (в %)

складна екологічна ситуація, викликана радіоактивним забрудненням та діяльністю виробничого комплексу регіону;

низький рівень розвитку соціальної інфраструктури, що характеризується невеликим асортиментом послуг, їх низькою якістю, нерівномірним розміщенням об'єктів соцкультпобуту та незначною їх ємністю. Так, кількість підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування в сільській місцевості в 2,5 рази менше, ніж середньому по області.

Ключовою проблемою в умовах структурної перебудови економіки є недопущення масового безробіття. За результатами аналізу встановлено, що за період 1990-1998 років в області значно скоротилось число зайнятих, зокрема в будівництві - на 47 %, промисловості, транспорті і зв'язку - на 33% відповідно, торгівлі - на 20%, побутовому обслуговуванні - на 12%, в галузі освіти, культури - на 11%, що призвело до зростання числа зареєстрованих безробітних (рис 3 ).

Рис. 3 Динаміка рівня фіксованого безробіття в Україні та Рівненському регіоні

Розширити потенціал зайнятості і зменшити рівень безробіття в період реструктуризації можливо за рахунок створення нових робочих місць завдяки розвитку малого підприємництва та індивідуального сільськогосподарського виробництва, використання нестандартних режимів робочого часу, організації служби інформації про стан ринку праці, здійснення програм перекваліфікації трудових ресурсів, проведення експертиз щодо відповідності інвестицій інтересам місцевих ринків праці.

Для здійснення структурних перетворень в регіоні потрібні відповідні кошти. Джерелами формування фінансових ресурсів регіону передбачені: кошти зведеного бюджету області (33%), кошти господарюючих суб'єктів у вигляді прибутку та амортизаційних відрахувань (40 %), кошти цільових позабюджетних фондів (20%), вільні кошти населення, розміщені на банківських рахунках та довгострокові кредити банків (7%). З метою концентрації коштів, спрямованих на реструктуризацію, доцільно створити територіальний позабюджетний фонд реструктуризації.

Дослідження факторів та умов, що визначають реструктуризацію господарства Рівненської області дозволило визначити її пріоритетні напрямки : розвиток підприємств, що використовують місцеві природні ресурси, вторинну сировину у лісовій та деревообробній, хімічній, паливній, ювелірній промисловості та промисловості будівельних матеріалів; розширення асортименту продукції, впровадження нових технологій, технічне переозброєння підприємств оборонної сфери та перепрофілювання їх на виробництво споживчих товарів; реструктуризація великих промислових підприємств і підприємств АПК; вдосконалення структури сільськогосподарського виробництва шляхом створення зон м'ясного тваринництва, відродження традиційних поліських культур, розвитку овочівництва; наближення переробних підприємств АПК до джерел виробництва сировини; формування виробничої і соціальної інфраструктури АПК та аграрного сервісу; комплексний розвиток сільських населених пунктів; розвиток сфери обслуговування, її технічне переозброєння, оптимізація розміщення підприємств торгівлі та побутового обслуговування; структурна перебудова виробничої бази будівельної індустрії; посилення зовнішньо-економічних зв'язків транспортної галузі.

В третьому розділі "Засоби та методи здійснення структурної перебудови регіональної економіки" розглянуто вплив окремих елементів економічного механізму на структурні зміни в економіці регіону, запропоновано методику оцінки цього впливу, викладено методичні рекомендації щодо розробки програми реструктуризації.

Результатами дослідження доведено, що основними напрямками інвестиційної стратегії в регіоні з точки зору здійснення ефективних структурних перетворень повинні стати: по-перше, подальше покращання відтворювальної структури капіталовкладень, підвищення питомої ваги витрат на технологічне переобладнання та реконструкцію діючих підприємств за рахунок зменшення нового будівництва; по-друге, удосконалення технологічної структури капітальних вкладень, збільшення в їх складі питомої ваги витрат на обладнання та скорочення витрат на будівельно-монтажні роботи; по-третє, зміна галузевої структури капітальних вкладень на користь галузей, визнаних пріоритетними при структурній перебудові. Так, для Рівненського регіону інвестиції повинні бути спрямовані в:

галузі машинобудування: на технічну реконструкцію та модернізацію ВАТ “Рівненський завод високовольтної апаратури”, ВАТ “Газотрон” (виробництво енергозберігаючих люмінісцентних ламп), ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів”, ВАТ “Рівнесільмаш” (виробництво засобів малої механізації); ВАТ “Рівненський радіотехнічний завод”(виробництво побутової техніки);

галузі лісової та деревообробної промисловості: на технічну реконструкцію та модернізацію деревообробних комбінатів в м. Костополі, Дубно, Сарнах; Клевані, Смизі, Оржеві;

промисловості будівельних матеріалів: на технічну реконструкцію та модернізацію ВАТ “Волинь”(модернізація пакувального відділення), численних гранкар'єрів Сарненського району; ВАТ “Могилянський завод будівельних матеріалів”(виробництво лицювальної керамічної цегли);

галузі паливної промисловості: на технічну реконструкцію та модернізацію торфобрикетних заводів в Клесові, Моквині, Смизі, Озерянах;

галузі легкої промисловості: на технічне переоснащення та модернізацію ВАТ “Рівнельон”, Рівненської фабрики нетканих матеріалів, Дубенської трикотажної фабрики; Дубровицької текстильної фабрики;

галузі ювелірної промисловості: на впровадження нових технологій по обробці бурштину та виготовленню ювелірних виробів з нього;

галузі хімічної промисловості: на технічне переозброєння та реконструкцію ВАТ “Рівнеазот”, ВАТ “Дубенський завод гумово-технічних виробів” (будівництво цеху велосипедних шин), Острозького шиноремонтного заводу;

галузі харчової промисловості: на технічну реконструкцію та модернізацію цукрозаводів в м. Дубно, Корці, Острозі, Мізочі, Шпанові; заводів продтоварів у Костополі, Березно, Сарнах, Дубровиці, Дубно, Корці, Радивилові; ВАТ “Рівненський м'ясокомбінат”, ВАТ “Рівненський пивзавод”.

Здійснення інвестиційних заходів на перерахованих підприємствах можливо при забезпеченні їх коштами. Дослідження показали, що збільшення обсягу фінансових ресурсів можливе : по-перше, за рахунок розширення доходної частини місцевих бюджетів через закріплення за ними стабільних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, впровадження податку на власність; інтенсивного використання екологічних податків, проведення взаємозаліків, муніципальних позик, грошово-речових лотерей; по-друге, підвищення фінансової самостійності підприємств і організацій через зниження податків на інвестиції, зменшення митних тарифів на товари, що імпортуються в рамках інвестиційних проектів, по-третє, залучення вільних коштів населення на банківські рахунки шляхом встановлення оптимальних ставок за депозитами, розширення кола послуг вкладникам та зменшення їх вартості, створення реального страхового фонду депозитів фізичних осіб. Вирішити проблему нестачі фінансових ресурсів допоможе впровадження в практику змішаного фінансування інвестиційних заходів, створення спеціалізованих банків, що надають довгострокові кредити.

Досвід подолання кризових явищ в економіці, здобутий постсоціалістичними країнами, свідчить, що за відсутності необхідних інвестицій високі темпи економічного зростання забезпечує розвиток підприємництва. Дослідженнями встановлено, що пріоритетними галузями розвитку підприємництва, які сприяють ефективній реструктуризації господарства, є: легка, харчова, ювелірна промисловість, промисловість будівельних матеріалів; сільське господарство, торгівля; побутове обслуговування населення. Вплив малого підприємництва на регіональну економіку може бути визначений за допомогою наступних показників.

Частка продукції (послуг), яку випускають підприємницькі структури у загальному обсязі регіонального ринку (К):

,(1)

де П_і - обсяги виробництва і-ої продукції (послуг), виготовленої підприємствами малого бізнесу, тис. грн.

П_зі - загальний обсяг виробництва і-ої продукції (послуг) в регіоні, тис. грн.

Показник розширення ділової активності підприємницьких структур (Д),що характеризує збільшення долі малих підприємств у виробництві і-ої продукції (наданні послуг) і визначається за формулою:

,(2)

де К_1і, К_0і - частка і-продукції (послуг) підприємств малого бізнесу (в %) в загальному обсязі регіонального ринку відповідно в поточному та базовому роках.

Доля нових робочих місць, створених підприємствами малого бізнесу (Р):

,(3)

де М_і - кількість робочих місць, створених малими підприємствами в і- ій галузі в поточному році, од;

М_з - загальна кількість робочих місць, відкритих в регіоні, од.

Частка нових видів продукції у загальних обсягах виробництва малих підприємств (К_н):

(4)

де П_нj - обсяг нових видів продукції, вироблених підприємницькими структурами у j-ій галузі, тис. грн;

П_j - загальний обсяг виробництва продукції малими підприємствами j-ої галузі, тис. грн.

Індекс регіональних цін (І_рі), який виражає співвідношення між ціною продукції і-го виду, виробленої малими підприємствами, та середньою ціною на дану продукцію в регіоні:

,(5)

де Ц_і, Ц_сі - ціна і-ої продукції, яку випускають підприємницькі структури та середня ціна на відповідну продукцію в регіоні, грн.

Узагальнюючим показником, що характеризує ступінь впливу малого бізнесу на структурні перетворення в економіці регіону виступає коефіцієнт участі малих підприємств в реструктуризації регіональної економіки (К_у), що може бути визначений за співвідношенням:

,(6)

де - приріст обсягу продукції (послуг) j-ої галузі, виробленої малими підприємствами в поточному році, тис. грн.

- загальний приріст обсягу продукції (послуг) відповідної галузі в регіоні в поточному році, тис. грн.

Для досягнення структурних змін в економіці регіонів та управління цим процесом доцільно розробляти програми реструктуризації, в яких визначається мета, основні завдання реструктуризації, етапи реалізації програми, фінансове забезпечення заходів, організація управління та очікувані результати від виконання програм. До складу програми реструктуризації можуть входити ряд підпрограм, зокрема: інноваційно-інвестиційної діяльності, розвитку підприємництва та ринкової інфраструктури; економіко-організаційної реструктуризації підприємств; зайнятості в умовах реструктуризації; охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки, які узгоджені з відповідними галузевими і відомчими програмами.

Реалізація програми відбувається протягом достатньо тривалого періоду, який можна поділити на три етапи:

На першому (підготовчому) етапі має бути досягнуто припинення спаду виробництва, проведена реструктуризація підприємств, створена дійова основа підтримки підприємництва та ринкової інфраструктури, забезпечений розвиток підприємств, що виробляють товари споживання та конкурентноспроможну продукцію.

Другий (основний) етап може розпочатись при обов'язковій умові стабілізації фінансової системи, формування ринку цінних паперів та капіталу. На цьому етапі на перший план повинні вийти інвестиції в наукомісткі галузі, технологічне переобладнання промисловості та сільського господарства, розширення сфери послуг, реорганізація управління.

Третій (заключний) етап пов'язаний із завершенням формування оптимальної, збалансованої за ресурсами та потребами структури господарства регіону, з переходом до ефективного функціонування ринкової економіки.

Управління програмою реструктуризації здійснює Координаційна рада, до складу якої входять керівники обласних управлінь, представники банківських структур, центру сприяння зайнятості, регіонального бізнес-центру, Фонду державного майна, керівники окремих підприємств. До функцій Координаційної ради відносяться: щоквартальний аналіз стану виконання встановлених завдань, підготовка пропозицій про внесення до програми змін, організація фінансування розроблених у програмі заходів, контроль за виконанням програми.

Висновки

У заключній частині дисертації підводяться підсумки дослідження:

1. Реструктуризація економіки являє собою процес корегування цих змін на основі новітніх наукових досягнень, під контролем державних і регіональних органів влади.

2. При забезпеченні структурної трансформації регіональної економіки стоїть проблема пошуку механізмів, що дають змогу досягти необхідних змін. Економічний механізм реструктуризації господарства регіону - це сукупність економіко-організаційних методів, засобів та важелів впливу на економіку, спрямованих на створення нової, ефективно функціонуючої територіальної соціально-економічної системи.

3. Структурна політика повинна проводитись на двох рівнях: державному і регіональному. Держава створює сприятливі економічні умови для реструктуризації економіки регіону через систему оподаткування, бюджетного регулювання, кредитування, ціноутворення. Спираючись на економічні важелі, розроблені державою, органи самоврядування, економічні служби на місцях визначають конкретні напрямки інноваційно-інвестиційної політики, розвитку підприємництва та ринкової інфраструктури, проведення приватизаційних процесів.

4. Пріоритетними напрямками реструктуризації щодо Рівненського регіону визнано: розвиток підприємств, що використовують місцеві природні ресурси, вторинну сировину; технічне переозброєння, розширення асортименту продукції підприємств легкої, харчової промисловості і машинобудування; реструктуризація підприємств АПК; вдосконалення структури сільськогосподарського виробництва; наближення переробних підприємств АПК до джерел виробництва сировини; розвиток сфери обслуговування, аграрного сервісу; оптимізація розміщення підприємств торгівлі та побутового обслуговування; структурна перебудова виробничої бази будівельної індустрії; посилення зовнішньо-економічних зв'язків транспортної галузі.

5. Для забезпечення заходів по реструктуризації економіки регіону грошовими коштами необхідно розширити доходну частину місцевих бюджетів, підвищити фінансову самостійність підприємств і організацій, збільшити обсяг притоку депозитів у банківську систему.

6. Інвестиційна стратегія в регіоні повинна бути спрямована на розширення інвестицій на технічне переобладнання і реконструкцію діючих підприємств, скорочення витрат на будівельно-монтажні роботи, зміну галузевої структури капітальних вкладень на користь галузей, визнаних пріоритетними при структурній перебудові.

7. Значний вплив на структурні зміни в економіці здійснює мале підприємництво. Вплив малого підприємництва на регіональну економіку може бути визначений за допомогою системи показників: частка продукції малих підприємств в загальному обсязі ринку, коефіцієнт розширення ділової активності підприємницьких структур, доля робочих місць, створених підприємствами малого бізнесу, коефіцієнт участі малих підприємств в реструктуризації регіональної економіки.

Для управління процесом структурних змін необхідно розробляти програми реструктуризації, які можуть бути складовою частиною програми соціально-економічного розвитку регіону і, в свою чергу, включати ряд підпрограм. Джерелами фінансування програми передбачені кошти підприємств та організацій, асигнування із бюджету, прямі іноземні інвестиції, кошти міжнародних фондів. Управління програмою здійснює Координаційна рада.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Мельник Л.М. Місцеві бюджети - як основа формування фінансових ресурсів регіону // Регіональна економіка. 1998. №4. С. 137-145.

2. Мельник Л.М. Трудовий потенціал регіону та підвищення ефективності його використання // Вісник Української державної академії водного господарства: Зб. наук. пр. Частина 1. Рівне: УДАВГ. 1998. с. 331-333.

3. Мельник Л.М. Мале підприємництво в економічному розвитку Рівненщини // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб.наук.пр. №4. Львів: Державний університет “Львівська політехніка”. 1998. С. 40 - 42.

4. Мельник Л.М. Особливості приватизаційних процесів у Рівненському регіоні // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб.наук.пр. №5. Львів:Державний університет “Львівська політехніка”. 1999. С. 177-180.

5. Мельник Л.М. Роль економічного механізму в структурній перебудові економіки регіону // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб.наук.пр. №6. Львів:Державний університет “Львівська політехніка”. 1999. С. 159-162.

6. Мельник Л.М. Джерела формування інвестиційних ресурсів регіону// Вісник Рівненського державного технічного університету: Зб.наук.пр. Частина 2. Рівне: РДТУ. 1999. С. 199-202.

7. Мельник Л.М. Напрямки інвестиційної політики при реструктуризації // Вісник Рівненського державного технічного університету: Зб.наук.пр. Випуск 1. Рівне: РДТУ. 2000. С. 179-185.

8. Мельник Л.М. Методи реформування регіональної економіки // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність”. Частина 1. Вінниця: ВТЕІ. 2000. С. 195-199.

9. Мельник Л.М. Особливості реструктуризації економіки регіону // Матеріали другої науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів Української державної академії водного господарства. Частина 3. Рівне: УДАВГ. 1996. С. 61.

10. Мельник Л.М. Розвиток підприємництва - як один з напрямків реструктуризації економіки регіону // Матеріали третьої науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів Української державної академії водного господарства. Частина 6. Рівне: УДАВГ. 1997. С. 65-67.

Анотація

Мельник Л.М. Економічний механізм реструктуризації господарства регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01. - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2000.

Дисертаційну роботу присвячено проблемам структурної перебудови господарства Рівненського регіону. В дисертації уточнено поняття реструктуризації регіональної економіки. Визначено передумови та обгрунтовано пріоритетні напрямки структурної перебудови. Дано визначення та розкрито сутність економічного механізму реструктуризації господарства регіону. Показано вплив бюджетної, податкової, грошово-кредитної, амортизаційної політики держави на структурні зміни. За допомогою системи показників обгрунтовано вплив інвестиційної політики, малого підприємництва, роздержавлення і приватизації на структуру регіональної економіки. Запропоновано заходи щодо здійснення структурних перетворень в регіоні та на основі експертних оцінок визначено їх вартість і джерела фінансування. Розроблено методичні рекомендації щодо складання програм реструктуризації.

Ключові слова: структурна перебудова, реструктуризація, економічний механізм, регіональна політика.

Аннотация

Мельник Л.М. Экономический механизм реструктуризации хозяйства региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01. - размещение производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2000.

Диссертационная работа посвящена вопросам реструктуризации экономики Ровенской области. В работе проведено комплексное исследование проблем структурных преобразований, а также механизмов, которые позволяют их осуществить. В диссертации на основе анализа отечественных и зарубежных литературных источников раскрыто содержание структуры региональной экономики, сущность реструктуризации и ее основные задачи. Экономика региона рассматривается как сложная экономическая система, которая имеет свою функциональную, отраслевую, территориальную структуру. Необходимость пропорционального развития экономики обусловлена существованием общественного разделения труда. В отличие от процесса структурных сдвигов, понятие реструктуризация экономики предполагает, что эти преобразования происходят под контролем и руководством государства, на основе новейших научных достижений. Осуществлению структурных преобразований должна способствовать бюджетная, налоговая, денежно-кредитная, ценовая, амортизационная политика государства. В работе рассматривается сущность экономического механизма структурной перестройки региональной экономики, а также влияние его отдельных элементов на структурные сдвиги. Значительное влияние на реструктуризацию экономики отдельных регионов оказывает проводимая местными органами власти инвестиционная политика, политика поддержки предпринимательства, разгосударствления и приватизации.

На основе анализа природно-ресурсного потенциала и уровня социально-экономического развития Ровенского региона, анализа трудового потенциала и финансовых ресурсов, в работе определены предпосылки осуществления реструктуризации хозяйства этого региона.

В результате исследования определено, что важнейшими направлениями реструктуризации для Ровенского региона являются: развитие предприятий, работающих на местных природных ресурсах и вторичном сырье; модернизация и техническая реконструкция предприятий пищевой, легкой промышленности, машиностроения, транспорта; проведение конверсии оборонной сферы, создание дочерних предприятий на больших промышленных предприятиях; реструктуризация предприятий АПК, усовершенствование структуры сельскохозяйственного производства, формирование производственной и социальной структуры АПК и аграрного сервиса; техническое переоснащение предприятий социальной сферы, оптимизация их размещения по территории региона.

Ключевой проблемой в условиях структурной перестройки является расширение потенциала занятости, что возможно достичь путем развития малого предпринимательства; использования нестандартных режимов рабочего времени, организации службы информации о состояния рынка занятости; осуществления переквалификации трудовых ресурсов.

Для осуществления структурных преобразований в регионе необходимы соответствующие денежные средства. Источниками формирования финансовых ресурсов региона предусмотрены средства сводного бюджета области, собственные средства предприятий и организаций региона, деньги населения, внесенные на банковские счета, прирост долгосрочных кредитов банков.

Автором предложены средства и методы осуществления структурных преобразований. Основным направлением инвестиционной стратегии в регионе должно стать дальнейшее усовершенствование восстановительной, технологической структуры капитальных вложений, изменение отраслевой структуры КВ в пользу отраслей, определенных как приоритетные при реструктуризации. Для разрешения проблемы финансирования инвестиционных проектов необходимо внедрять в практику их смешенное финансирование, ускорить создание инвестиционных банков, направлять средства в наименее капиталоемкие инновации, создать условия для привлечения негосударственных инвесторов.

В работе показано значение малого предпринимательства, приватизации и разгосударствления для осуществления структурных преобразований, определены приоритетные направления развития малого бизнеса: легкая, пищевая, ювелирная промышленность, промышленность строительных материалов, сельское хозяйство, торговля, бытовое обслуживание населения. Предложена методика оценки влияния малого предпринимательства на структуру региональной экономики.

В диссертации отражены результаты социологического опроса, касающиеся эффективности работы предприятий, приватизированных разными способами. Установлено, что основной акцент при проведении приватизации должен быть сделан на создание условий для быстрого накопления капитала частным бизнесом, для становления и развития рыночной инфраструктуры.

В диссертации разработаны методические рекомендации по составлению программы реструктуризации хозяйства Ровенского региона, предложены мероприятия по осуществлению структурных преобразований в регионе. На основе экспертных оценок определена стоимость этих мероприятий, а также источники их финансирования.

Ключевые слова: структурная перестройка, реструктуризация, экономический механизм, региональная политика.

Summary

MELNIK L.M. Economic mechanism of regional economy restructurization - Manuscript.

Thesis for the academic degree of candidate of economic sciences in speciality 08.10.01 - productive resources distribution and regional study of NAS, Kyiv, 2000.

The thesis is devoted to problems of structural economic reformation of Rivne region. The essence of the restructurization of regional economics is determined in the thesis. Pre-requisites are defined and priority trends of structural reformation are substantiated. The definition and essence of economic mechanism of regional economics restructurization are stated. The influence of investment policy, of small businesses, privatization on the structural changes in regional economy is shown. Practical recommendations concerning structural changes within the programme of Rivne region economy restructurization have been eleborated.

Key-words: structural reformation, restructurization, economic mechanism, regional policy.

Размещено на Allbest.ru

...