Економічні аспекти сталого розвитку і територіальної організації сільського господарства Поділля (на прикладі Вінницької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 332.122:338.43

ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ І

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПОДІЛЛЯ

(на прикладі Вінницької області)

Спеціальність 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Мельник Лілія Миколаївна

Київ 2000

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, ст.наук.співробітник, ЛИСЕЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ СТЕПАНОВИЧ, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділом регіональних проблем розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва

Офіційні опоненти: Доктор економічних наук, проф. ПРЕЙГЕР Давид Каспарович, Міністерство економіки України, заступник керівника департаменту економічної стратегії - начальник управління економічної політики

Кандидат економічних наук, ст. наук. співробітник, ДЕЙНЕКО Людмила Вікторівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, старший науковий співробітник відділу регіональних проблем розвитку і розміщення харчової та переробноі промисловості

Провідна установа: Національний аграрний університет, кафедра економіки АПК, м. Київ

Захист відбудеться “ 25 ” травня 2000 року о 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, Київ-32, бульвар Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, Київ-32, бульвар Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “ ” квітня 2000 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, проф. С.І.Бандур

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми. Проблема підвищення ефективності функціонування АПК, зокрема сфери сільськогосподарського виробництва в Україні, в період трансформації його до ринкових економічних відносин суттєво загострилася. Спостерігаються негативні тенденції до спаду виробництва і рівня споживання продовольства, які мають безпосередній вплив на погіршення добробуту і рівня життя всього населення України. Загальна економічна криза вразила всі галузі АПК, але особливо загрозливими є чинники скорочення продуктивних сил сільського господарства, зокрема земельних і трудових ресурсів, втрати основних і обігових коштів товаровиробників тощо.

Поділля - регіон з розвинутим сільськогосподарським виробництвом - віддзеркалює загальні кризові явища в АПК України, але має суттєві відмінності і особливості розвитку. Для регіону характерним є надлишок робочої сили в сільській місцевості, який при скороченні числа робочих місць матиме довготермінові негативні наслідки для АПК. Розвиток приватного фермерського господарства є проблематичним в умовах обмеженості земельних ресурсів. Земельні ресурси сільського господарства Поділля суттєво деградують в результаті їх інтенсивного використання, зокрема оранки крутосхилів, перевантаження ріллі грунтовиснажливими культурами (цукровим буряком), скорочення площ природних кормових угідь тощо. Тому розробка наукових засад сталого розвитку сільського господарства та підвищення його соціально-економічної ефективності з урахуванням демографічних та агроекологічних чинників для Поділля є особливо актуальним.

Питаннями ефективності сільського господарства з позицій його сталого розвитку та вдосконалення територіальної організації займаються науковці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, Інституту економіки НАН України, Інституту аграрної економіки, Інституту землеустрою, Української академії аграрних наук тощо. Серед авторів, які розробили теоретико-методичні основи та займалися прикладними аспектами цієї проблеми можна виділити Дорогунцова С.І., Борщевського П.П., Данилишина Б.М., Долішнього М.І., Чернюк Л.Г., Лисецького А.С., Прейгера Д.К., Івануха Р.А., Паламарчука М.М., Пістуна М.Д. та інших. Проте дослідження проблем розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва в АПК Поділля в контексті його сталого розвитку, територіальної організації та еколого-економічної збалансованості, зокрема в нових економічних умовах, не можна назвати вичерпаними. Ряд ключових питань прогнозування розвитку та оцінки вірогідних ситуацій в агропромисловому комплексі Поділля залишаються актуальними та потребують аналізу для прийняття належної аграрної політики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов'язана з науковою тематикою досліджень, які ведуться в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України і є невід'ємною частиною науково-дослідних робіт у відділі проблем розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва, зокрема за темою №3.1.5 (58) "Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу (комплексне фундаментальне дослідження)" та 3.1.5 (59) "Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз)".

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка засад сталого розвитку Поділля на прикладі Вінницької області та покращення територіальної організації з врахуванням економічних, агроекологічних, соціально-демографічних чинників.

Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких найважливіших задач:

розробка методологічних та методичних підходів до формування АПК Поділля в умовах трансформування економіки сільського господарства та галузей інших сфер відтворювального процесу;

обгрунтування системи критеріїв розвитку, формування структури галузей АПК, показників трансформування секторів економіки, оцінки напрямів розміщення продуктивних сил сільського господарства;

визначення сучасного стану, чинників, тенденцій та закономірностей розвитку АПК у ретроспективі, дослідження спеціалізації та структури сільського господарства в різних формах господарювання;

розробка прогнозу та програми розвитку АПК на перспективу з урахуванням демографічних, соціально-економічних та екологічних чинників, обгрунтування моделі розвитку і розміщення продуктивних сил Поділля, формування пропозицій з різних форм територіальної організації сільськогосподарського виробництва.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено принципи і нові підходи до удосконалення територіальної організації АПК, зокрема сільського господарства, які базуються на одержаних таких нових наукових результатів:

вперше обгрунтовано основні напрями подальшого розвитку сільського господарства в період трансформації його до ринкового середовища, що дозволяє удосконалити розміщення і спеціалізацію виробництва АПК Поділля;

удосконалено методологію і методику прийняття рішень щодо розміщення продуктивних сил АПК регіону, які на відміну від існуючих враховують соціально-економічні, демографічні та екологічні чинники відтворювального процесу;

вперше обгрунтовано модель трансформації АПК Поділля, зокрема сільського господарства, на засадах логічного, аналітичного та економіко-математичного моделювання, з визначенням системи критеріїв, показників та індикаторів стабілізації і пропорційного розвитку галузей сільського господарства та харчової промисловості, моніторингу рівня життя та добробуту сільського населення;

дістали подальший розвиток схеми розміщення продуктивних сил сільського господарства, які грунтуються на оцінках попиту та пропозиції на галузевих ринках продовольства області, розрахунках експортного потенціалу, кооперованих поставок за межі області цукру та інших видів продукції АПК;

розроблено пропозиції щодо моніторингу землекористування, які зорієнтовані на збереження родючості грунтів при суттєвому підвищенні рівня використання генетичного потенціалу рослинного і тваринного світу;

розроблено пропозиції по удосконаленню управління АПК, зокрема вирішенню ключових питань секторного, галузевого та регіонального розвитку, через удосконалення міжсекторних, міжрегіональних та міжгалузевих зв'язків;

обгрунтовано механізми формування і використання фінансових ресурсів в АПК, якими передбачено засоби підвищення ефективності фінансування інвестиційного та інноваційного процесів, нормування обігових коштів підприємств АПК, спираючись на систему стандартизації розподілу сум доданої вартості в реальному економічному обороті, запровадження рентних відносин між землевласниками та землекористувачами;

вперше для Подільського регіону розроблено прогноз розвитку продуктивних сил АПК, зокрема зайнятості сільського населення, соціально-економічної та агроекологічної ситуації при переході до вільного підприємництва.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність полягає у тому, що розроблені організаційно-методологічні положення щодо удосконалення територіальної організації сільського господарства дозволяють:

на регіональному та обласному рівні обгрунтувати напрями, концепцію та програму соціально-економічного розвитку регіону, зокрема з питань підвищення ефективності, визначити шляхи соціальних перетворень, поліпшити співробітництво між виробниками сільськогосподарської продукції і продовольства та розміщення продуктивних сил;

на загальнодержавному рівні та рівні міністерств і відомств скористатися методологією прогнозування, структурного аналізу і прийняття рішень з використанням великих баз даних, комп'ютерних технологій і запропонованої аналітичної моделі АПК;

матеріали і результати проведеного дослідження стали основою для підготовки концепції аграрної політики на віддалену перспективу, наукових доповідей, доповідних записок.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в навчальних цілях при викладанні курсу "Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка".

Результати дисертаційної роботи використані управлінням організації та методології бухгалтерського обліку і звітності Міністерства аграрної політики України при обгрунтуванні переходу до нових форм господарювання у сільському господарстві України і виробленні практичних рекомендацій (довідка № 27-08 від 15.02.2000 р.), а також Державним комітетом статистики України про підготовці економічних та аналітичних розробок регіональних статистичних органів (довідка № 06/1-9-25 від 15.02.2000 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом поглиблено і розширено поняття територіального агропромислового комплексу регіону, зокрема визначена сутність регіонального АПК, системоутворюючих чинників, схем розвитку та моделей господарювання. Автор брав безпосередньо участь в розробці методології аналізу АПК з врахуванням особливостей досліджуваної території, що включало ретельні 9-ти річні спостереження та збір необхідних матеріалів, формування баз даних та інформаційної системи. Всі методичні та практичні розробки, які викладені для АПК Поділля, запропоновані рішення і схеми належать особисто здобувачеві.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні наукові положення та практичні результати дисертації доповідалися на 3 науково-практичних конференціях: "Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення" (м. Київ, 21-22 березня 2000р.); "Чеська і Словацька географія на переломі тисячоліть" (Чехія, м. Брно, 8-9 zari 1999 р.) та "Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми" (м. Львів, 21-23 травня 1998 р.).

В них викладені основні підходи та практичні пропозиції щодо вирішення проблем сільськогосподарського виробництва Поділля.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 8 наукових працях (в тому числі 3 фахових виданнях) загальним обсягом 3,4 друк. арк., які належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Повний обсяг дисертації становить 195 сторінок, в тому числі основного тексту - 160 стор., 5 схем та графіків, що викладені на 5 стор., 10 таблиць, що розміщені на 25 стор. і 35 додатків, що викладені на 35 стор. Список використаних джерел літератури налічує 151 назву, і займає 12 стор.

Основний зміст дисертації

поділля економіка сільськогосподарський виробництво

У вступі визначено актуальність теми дисертації, ступінь дослідженості проблеми розміщення і розвитку продуктивних сил агропромислового комплексу (АПК) Вінницької області з вра-хуванням природно-кліматичних, економічних, агроекологічних, демографічних та соціально-економічних чинників і особливостей, зазначено зв'язок роботи з планами науково-дослідних робіт в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено методику та систему показників, обгрунтовані новизна та практичне значення висновків, задекларований особистий внесок дисертанта у вирішенні задач дослідження.

В першому розділі "Теоретико-методологічні основи формування системи регіонального АПК" проведено аналіз альтернативних методологічних засад формування регіонального АПК. Продуктово-галузевий комплексний підхід М. Пістуна і В. Семенова з виходом на продовольчий комплекс території, інтеграційним ядром якого є харчова промисловість, визнано недостатнім. Сільське господарство при цьому підході визначене як сировинна база, яка в реальних ринкових умовах втрачає організаційну основу та моделі господарювання. Більш обгрунтованим є системний територіальний підхід (М.М. Паламарчук, О.М. Паламарчук), який визнає системний характер і пріоритетність територіальних чинників, зокрема природно-кліматичних, перед секторними та галузевими. Системоутворюючим є географічний комплекс території. Характерною ознакою цієї школи є комплексність, яка базується на об'єктивних економічних, географічних, демографічних та екологічних чинниках їх розміщення на території. В цій схемі сільське господарство з його галузевою та секторною структурою визначає масштаби, спеціалізацію, моделі підприємництва в сільському господарстві, харчовій і переробній промисловості. На основі такого аналізу визначено логічну модель АПК регіону, яка може бути структурно-галузевою конструкцією, але передбачає певну недоцільність сільського господарства та принципову невизначеність продуктових підкомплексів (ПК) на території. Але і ця школа є усіченою рамками певної аналітичної схеми, домінантою якої є економічна географія. На основі такого аналізу зроблений висновок про необхідність методологічного і методичного удосконалення процесу економічного моделювання регіонального АПК саме з огляду на переваги другої школи, але на нових засадах з урахуванням змісту і чинників регіональної економіки. Необхідність запровадження нової аналітичної моделі регіонів випливає з політики децентралізації управління, посилення ролі регіонів в проведенні економічних реформ. Корисним при цьому є досвід регіональних досліджень розвинутих країн світу, який описаний у роботі Н. Глікмана "Економічний аналіз регіональних систем" (Пенсільванський університет, США). Аналіз регіональних систем США систематизований на три класи моделей: модель економічної бази, яка виходить з поділу регіонального підприємництва в базових та небазових галузях; моделі "витрати-випуск" на міжгалузевому, міжпродуктовому та міжрегіональному рівнях; економетричні моделі, які побудовані на системах рівнянь регресійного аналізу регіональної економіки. Основою для побудови нової схеми аналізу регіональних систем АПК є методологічні і методичні підходи, опубліковані в роботах та докторській дисертації А.С. Лисецького, в яких перевага надається моделям "витрати-випуск" з ознаками ресурсного забезпечення (продуктивними силами) регіонів. Регіональною системою АПК визнано таку сукупність інституційно залежних параметрів, які відображають ознаки регіонального, секторного та галузевого характеру та формують сіть міжгалузевих, міжсекторних та міжрегіональних зв'язків та взаємозв'язків. Запропонована система показників відповідає новим вимогам формування АПК і розпочинається з визначення регіональної структури виробництва. Визначена концепція та основні принципи побудови схеми економічного моделювання АПК дозволила обгрунтувати прогноз та аграрну політику в регіоні на тривалу перспективу. Багатовимірність системи регіонального АПК визначає множину критеріїв оцінки його стану та динаміки. Серед них виділено три: фізичне виживання, споживання основних продуктів харчування, отриманих доходів тощо; виживання сільського середовища регіону з ознаками рівня пейоризації сільських населених пунктів, розвитком інфраструктури; охорони природних ресурсів, зокрема земельних, які складають основу сталого розвитку сільського господарства в АПК.

Критерієм оптимальності системи регіонального АПК є насичення внутрішнього ринку України і підвищення його експортного агропродовольчого потенціалу, який значною мірою залежить від ефективного функціонування різноманітних агропромислових структур, які склались в результаті розвитку інтеграційних процесів у сферах виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, а також доведення продуктів харчування до споживача. Ці процеси розвиваються на різних рівнях господарювання - в спеціалізованих і багатогалузевих підприємствах, в агропромислових комбінатах.

В умовах перехідного періоду реформування сільськогосподарського виробництва, підвищення його ефективності має відбуватися з позицій сталого розвитку даної галузі та вдосконалення територіальної організації виробництва. Сталий розвиток сільського господарства в широкому плані передбачає збалансоване, пропорційне та ефективне використання земельних, матеріальних та трудових ресурсів, раціональну територіальну організацію виробництва з урахуванням екологічних чинників. Сталий розвиток сільського господарства має бути спрямований на забезпечення потреб споживачів у сільськогосподарській продукції, прибутковості галузі, підвищення експортного потенціалу, відновлення родючості землі, охорону навколишнього середовища, підвищення рівня життєдіяльності населення. Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від раціональних організаційно-управлінських рішень, виваженої інвестиційної політики та фінансово-кредитного забезпечення.

В дисертаційній роботі розроблена модель територіального агропромислового комплексу, в основу якої покладені міжгалузеві та міжсекторні зв'язки в сільському господарстві; взаємозалежність між сільським господарством, переробною промисловістю, сферою реалізації та агросервісом, комплексний підхід до оцінки стану, тенденцій та перспектив розвитку даної галузі.

Модель спрямована на ресурсозберігаючі характеристики сільськогосподарського виробництва, підвищення ефективності галузі, розвиток ринкових структур в АПК, охорону та раціональне використання земельних ресурсів та матеріально-технічних засобів. Сільське господарство розглядається як виробничо-територіальна і водночас як агроекологічна система.

Для ефективного функціонування сільськогосподарського виробництва значна роль належить також раціональним організаційно-управлінським рішенням. Розпочатий процес роздержавлення і приватизації державних переробних підприємств зумовлює необхідність посилення їх економічної інтеграції з сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими сферами з метою залучення коштів для технічного й технологічного удосконалення виробництва.

У другому розділі дисертації "Характер і особливості сучасного стану і динаміки регіонального АПК" підкреслено необхідність подолання кризи та забезпечення сталого розвитку всіх підприємств, які виробляють продукцію сільського господарства і продовольства. Оцінка стану регіонального АПК може характеризуватися наступними показниками рівня споживання основних продуктів харчування за ряд років (табл. 1).

Таблиця 1

Споживання основних продуктів харчування на душу населення

Аналіз показує, що проблемою розвитку АПК є подолання кризи споживання. Платоспроможний попит населення не сприяє розвиткові виробництва, а виробництво, в свою чергу, не може знизити ціну на продовольство. Утворилося так зване зачароване коло проблем сфер виробництва, обміну, інвестування, накопичення, експорту продовольства. Попит населення регіону не задовольняється, а ринок - насичений. Розглянувши показники основних галузей АПК, бачимо лише негативні тенденції. Показники споживання продовольства наблизилися до критичної межі виживання. Особливо загрозливою є ситуація в галузях молочного скотарства, птахівництва, інших галузей по виробництву м'яса і продуктів з високим вмістом тваринного білка. Споживання продукції тваринного походження є набагато нижчим від припустимих норм, визначених Міністерством охорони здоров'я.

Регіональний АПК має суттєві проблеми, які пов'язано з функціонуванням економіко-екологічної системи сільського господарства і середовища, зокрема відтворення його невід'ємних складових елементів рослинного і тваринного світу. Економіка сільськогосподарського виробництва, яка базується на продуктивних силах природи та живої праці при поєднанні їх з засобами виробництва (матеріальних ресурсів), повинна бути ефективною з огляду на обмеженість земельних ресурсів регіону, які скорочуються через деградацію і порушення агроландшафтів. Аналіз показує, що певна частина сіл є перенаселеними, що створює проблеми зайнятості, а інша частина - є вимираючою або занепадаючою. Концентрація землекористування і колгоспів привели до розшарування сільських населених пунктів: розвивалися в соціальному та інфраструктурному відношенні лише центральні садиби, а відділки втрачали трудові ресурси і привабливість для проживання. Активізація підприємництв на цих територіях є проблематичним на відносно тривалу перспективу.

Аналіз показує, що з проблемами соціально-економічного розвитку КСП тісно пов'язані нові проблеми скорочення генетичного потенціалу регіону, практичного скорочення поголів'я худоби. Чисельність поголів'я в КСП за період, який аналізується, скоротилася в 2.1 рази, а в приватному секторі селянських та фермерських господарствах спочатку зросла на 5 відсотків, а потім дещо знизилась. В 1998 році поголів'я в усіх категоріях господарств знизилась від 5 до 16% порівняно до 1997 р., зокрема в приватному секторі - зросло від 1 до 9%. Йдеться про негативні тенденції та нерентабельність галузей тваринництва, виконаний з ділової активності та інвестицій в ці галузі АПК. Інерційний прогноз, виконаний з використанням пакету SPSS, показує перетин критичної лінії виживання тваринного господарства регіону вже в наступні 2-3 роки.

Вирощування худоби в приватних господарствах в ретроспективі не має вираженої позитивної тенденції, що свідчить про марні сподівання на компенсацію втрат поголів'я в КСП через розвиток приватного фермерського господарства, хоча і зарубіжний досвід і розвиток наших вчених свідчать про те, що вирощування худоби приватними виробниками (фермерами) ефективніше, ніж колективними.

Хлібопродуктовий комплекс зазнав суттєвих втрат, зокрема через дезінтеграцію. Зернове господарство Поділля має негативні тенденції обсягів виробництва. Розміщена тут потужна борошномельно-круп'яна промисловість знаходиться в кризі, хоча має надійні ринки збуту, транспорту систему з виходом до великих міст, промислових центрів та морських портів України. Зниження обсягів торгівлі з Російською Федерацією і Молдовою створює несприятливі умови для розвитку економіки АПК.

У третьому розділі "Перспективні напрямки формування і розвитку регіональної системи АПК" розроблено пропозиції по удосконаленню територіальної організації АПК, проведено районування регіону за ознаками стану продуктивних сил, зокрема сільськогосподарського виробництва, обгрунтовано параметри його розвитку і спеціалізації, визначено пріоритети і концепцію аграрної політики. Програмований розвиток Вінницької області повинен орієнтуватися на довгострокову перспективу та розглядати район як цілісну виробничу, агроекологічну і соціальну систему адміністративної області, передбачаючи економічне саморегулювання використання її агропромислового потенціалу; спрямовувати часткові організаційні заходи на досягнення кінцевої мети розвитку, визначеної за соціально-економічними та екологічними критеріями, розглядаючи організаційне удосконалення моделі господарювання як складову системи в нерозривному зв'язку з її організаційним розвитком в цілому; виходити з доведеної широкою практикою безумовної необхідності інтеграції в АПК і спеціалізації виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції на галузевих ринках через вирішення енергетичних та інших проблем балансу "витрати-випуск".

Прогноз розвитку АПК Вінницької області розроблено за ознаками основних чинників сільськогосподарського виробництва, зокрема екологічно чистого та безпечного для природи землекористування, прогнозу демографічної ситуації та ринку праці працересурсного потенціалів. Для обгрунтування спеціалізації виділених територіальних кластерів області був залучений таксономічний аналіз. Економічний сільськогосподарський кластер має мінімальні внутрішні (ендогенні) відмінності та суттєві зовнішні (екзогенні) відмінності у розвитку продуктивних сил, зокрема віддзеркалює стан забезпечення земельними ресурсами, рівень зайнятості сільського населення та інвестиційний потенціал. На основі такого аналізу виділені три регіональні кластери: північний, південний та середній.

Для виділених кластерів розроблено концепцію розвитку, яка відповідає особливостям сільського господарства та відповідні моделі господарювання. Для південного кластеру пропонується обмеження орних земель і трудомісткий напрямок спеціалізації, в рамках якого має бути обмежене виробництво технічних культур, зокрема цукрового буряка. Крутосхили Подільської височини повинні бути залучені з інтенсивного рільництва. В північному кластері йдеться про необхідність відновлення окремих водно-болотних угідь і обмеженні рільництва. Пріоритетним напрямком розвитку визначено молочне скотарство пасовищного типу за європейськими моделями сімейного замкнутого зразка без застосування найманої праці. Середній сільськогосподарський кластер має відзначатися моделями господарств товарного землеробства, зокрема виробництва товарного та фуражного зерна на ринок, цукрових буряків і картоплі в обсягах, які перевершують попит внутрішнього ринку.

Для обгрунтування моделі господарств товарного землеробства в дисертації проведено аналіз ефективності концентрації землекористування (табл. 2).

Таблиця 2

Показники ефективності концентрації землекористування

Розрахунки показують, що питання землекористування з точки зору розвитку ринку та ринкових пріоритетів не є однозначним. Більш крупні господарства в середньому мають більше потенційних можливостей для маневрування і зростання обсягів ринкової пропозиції. Але рівень концентрації землекористування не має тісного вираженого зв'язку з обсягами реалізації. Аналіз моделей господарювання показує, що вірогідним напрямком розвитку рослинництва є відносно крупне землекористування. Організаційними формами можуть бути спеціалізовані господарства товарного землеробства (ГТЗ). Зайнятість населення в ГТЗ буде стрімко скорочуватися через запровадження нових технологій, зокрема в галузі виробництва технічних культур.

Основний напрямок трансформації сільського господарства Поділля, як показують результати дослідження, пов'язується з розвитком підприємництва в галузі тваринництва. Наступний графік показує динаміку та прогноз чисельності поголів'я худоби і птиці в секторах корпоративного (колективного) і приватного селянського тваринництва. Крупне корпоративне тваринництво має тенденцію до самоліквідації через збитковість та низьку ефективність виробництва. Дрібні селянські ферми в умовах присадибного землекористування в сільських населених пунктах не може мати перспективи. Тому єдиним і виключним напрямом розвитку тваринництва є вибір середнього підприємництва за європейськими зразками від 20 до 60 голів умовного поголів'я (мал. 1).

Для сільськогосподарського менеджменту не лишається іншого вибору, як розробляти нові моделі господарств у тваринництві. Найбільш складною є модель молочного скотарства. Підвладними резервами економіки регіонів і окремих господарств в умовах чистої (вільної) конкуренції можуть бути лише внутрісистемні резерви, підвищення наукового рівня ведення господарства, удосконалення міжгалузевих пропорцій, зниження сукупної ресурсоємкості виробництва через покращення його структури. Альтернативним є шлях підтримання монополії галузевого міністерства для організованого впливу на навколишнє економічне середовище, зокрема через важелі цінового і фінансового регулювання. Прогноз розвитку тваринництва Вінницької області поданий в секторному та галузевому розрізі (табл. 3).

Прогноз розвитку тваринництва: секторний та галузевий аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для покращення ситуації в галузях АПК та на галузевих ринках продовольства необхідно:

прискорити процес галузевого і територіального розподілу праці з урахуванням розвитку продуктивних сил, стану природного середовища, інших об'єктивних чинників формування ринку;

активізувати процес розвитку агробізнесу на засадах інтеграції виробництва, зберігання і організації оптової торгівлі продукцією сільського господарства і продовольством.

Висновки

В дисертаційній роботі розроблено теоретико-методологічні основи формування регіонального АПК на засадах системності та пріоритетності сільського господарства як базової галузі. В результаті дослідження можна зробити висновок, що реформування сільськогосподарського виробництва в перехідному періоді йде несистемно і потребує корегування, зокрема в звязку з наступними висновками.

1. Сільське господарство є агроекологічною системою, в якій забезпечується самовідтворення продуктивних сил природи, зокрема рослинного і тваринного світу, що потребує визнання обмеженості ресурсів. Сільськогосподарське виробництво регіону через це повинно підкорятися концепції помірковано інтенсивного розвитку, який відповідає суспільним потребам державної продовольчої безпеки. Розміщення продуктивних сил у складі земельних, трудових та фінансових ресурсів є предметом регулювання регіонального децентралізованого управління, а отримання доходів у формі земельної ренти, оплати праці та прибутку від підприємництва - відповідно предметом дослідження регіональної економіки.

2. Структурно-динамічний аналіз продуктивних сил регіону визначає необхідність і є аргументом кластерного обгрунтованого внутрішнього районування адміністративних областей за ознаками сільськогосподарського потенціалу.

3. Обгрунтовано концепцію і схему (прогноз) розвитку АПК на тривалу перспективу. Соціально-економічну рівновагу сільського середовища в цій схемі відіграватиме приватне дрібне селянське господарство, яке вже останнім часом є демпфером між капіталістичним спрямуванням розвитку крупних господарств товарного землеробства та прогресуючою бідністю та зниженням рівня життя за останні роки.

4. Для регіону розроблено і обгрунтовано систему міжгалузевого управління, планування на різних рівнях. Всі форми власності повинні бути направлені на подолання кризи та досягнення спільної мети: забезпечити ринковий попит населення на продовольство, створити конкурентноздатне сільське господарство.

5. Обгрунтовано моделі господарювання і нові типи господарств. Найбільш прийнятною в умовах регіону є модель молочно-товарного господарства на європейський зразок на площі до 50 га при чисельності молочного стада - 60 голів, крупні господарства товарного землеробства на площі не менше 400 га, спеціалізовані господарства в галузі птахівництва тощо.

6. Одним з основних критеріїв оптимальності регіонального АПК є охорона природи. збереження національного багатства - земельних ресурсів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Волинець Л.М. Агроекологічне районування, аграрна політика і концепція розміщення сільського господарства, галузеві проблеми землеробства і тваринництва. Концепція розміщення сільського господарства. // Сільське господарство і ринок продовольства: проблеми розвитку і розміщення / Наукове видання. Київ: РВПС України НАН України, 1997. С. 50-74.

2. Волинець Л.М. Шляхи поліпшення використання резервів АПК Поділля. // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. 1998. ч.3. С. 35-36.

3. Волинець Л.М. Окремі питання розвитку сільськогосподарського виробництва Поділля // Придніпровський науковий вісник, 1998. № 81 (148). С. 15-20.

4. Мельник Л.М. Стан та перспективи розвитку зернового господарства в регіоні. // Регіональні проблеми розвитку продуктивних сил АПК / Наукове видання. Київ: РВПС України НАН України, 1999. С. 150-151.

5. Мельник Л.М. Сільське господарство як агроекологічна система // Придніпровський науковий вісник, 1998. № 92 (159). С. 25-26.

6. Мельник Л.М. Розвиток та спеціалізація сільського господарства Поділля // Географія і сучасність. Київ: Міносвіти, 1999. С. 181-185.

7. Мельник Л.М. Проблеми сталого розвитку агропромислового комплексу України // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення. Київ: Знання, 2000. С. 101-102.

8. Доценко А.І., Мельник Л.М. Економіко-географічні проблеми розвитку фермерського господарства та відродження хутірського розселення в Україні // Ceska a Slovenska geografie na prelomu tisicileti. Brno, 1999. С. 33-35.

Анотація

Мельник Л.М. Економічні аспекти сталого розвитку і територіальної організації сільського господарства Поділля (на прикладі Вінницької області).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01. - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена економічним аспектам сталого розвитку та територіальної організації сільського господарства Поділля. В роботі визначена система кількісних і якісних показників, які характеризують продуктивні сили сільського господарства, обгрунтовано схеми (прогноз) системного розвитку агропромислового комплексу. Розроблена методика регіональних досліджень відтворювальних систем у сільському господарстві, яка була апробована на обласному рівні. Обгрунтовані концептуальні положення щодо вдосконалення територіальної організації сільського господарства виробництва в умовах перехідної економіки.

Ключові слова: трансформація, регіональна структура, сталий розвиток, продуктивні сили, моделі господарських систем.

Аннотация

Мельник Л.Н. Экономические аспекты устойчивого развития и территориальной организации сельского хозяйства Подолья (на примере Винницкой области).

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена исследованию экономических аспектов устойчивого развития регионального агропромышленного комплекса Подолья в условиях рыночной транформации его экономики. Разработана методология и методика внутреннего районирования на основе кластерного анализа с учетом территориальных особенностей развития производительных сил. Раскрыта их взаимосвязь с экономической средой и обоснованы практические рекомендации для совершенствования региональных моделей хозяйствования в целях улучшения условий жизни населения с точки зрения обеспечения продукцией и создания необходимой инфраструктуры.

В работе также сформирована система количественных и качественных показателей, которая характеризует состояние производительных сил области, обоснована методика региональных исследований, систем, которая была апробирована на моделях территориальных систем, а также разработаны концептуальные положения, которые касаются методологии и практики размещения производительных сил.

В диссертации указаны методы совершенствования размещения сельского хозяйства с учетом агроэкологических, демографических и экономических факторов. Выделены проблемы критического землепользования и занятости сельского населения на перспективу. Разработаны предложения по совершенствованию региональной организации производительных сил в трех направлениях - в отраслевом, секторном и региональном, а также с учетом взаимосвязей между отраслями, секторами, административными районами и выделенными кластерами сельского хозяйства.

В работе использованы данные Совета по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Министерства сельского хозяйства и продовольствия, Института гигиены питания, областных государственных организаций, районных управлений продовольствия и сельского хозяйства.

Ключевые слова: транформация, региональная структура, устойчивое развитие, производительные силы, модели хозяйственных систем.

Summary

Melnik L. N. Economical aspekts of sustainable development and territorial organisation of agriculture Podylla (for example Vinnitsky region). - Manuscript.

The dissertation on getting of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.01.10 - Productive forces accommodation and regional economy. - Council on study of productive forces of Ukraine NAS of Ukraine. Kiev, 2000.

The dissertation is devoted to investigation of economical aspects of sustainable developtment and territorial organization of agriculture Podillia. This work is determined of system quantitative and qualitative indicator for characteristic productive forces agriculture, sustainabled shemes (forecast) of system development in agriculturial complax. Working out methods the regional research of the reproduce systems in agriculture is ckeebed on region level. Well-founded general position of perfect territorial organisation agriculture production in condition crossing economic.

The system of quantitative and qualitative indices is formed in this work and this is characterizes the status of the province productive forces. The methods of regional investigations of reproduction systems is substantiated in this work, and it was approved on the territorial systems' models. And also the conceptual regulations that concern the methodologies and practice of distribution of productive forces is worked out.

The key words: transformation, regional structure, sustainable developtment, productive forces, model of manager systems.

Размещено на Allbest.ru