Економічне регулювання розвитку залізорудного гірничо-збагачувального виробництва
Оцінка ролі та особливостей комплексного використання мінеральних ресурсів родовищ корисних копалин для ефективного розвитку залізорудного гірничо-збагачувального виробництва та задоволення потреб економіки країни в продукції з мінеральної сировини.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.02.2014 |
| Размер файла | 48,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ
УДК: 622.2 + 338.45
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЗАЛІЗОРУДНОГО
ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
Спеціальність 08.06.01 - Економіка підприємства і організація виробництва
МАТЮШИН ОЛЕКСІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ
Донецьк - 2000
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк) у відділі проблем ефективного використання виробничого потенціалу.
Науковий керівник - доктор економічних наук, старший науковий співробітник Бреславцев Олександр Володимирович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач сектору відділу проблем ефективного використання виробничого потенціалу
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Акмаєв Анатолій Ісайович, Донбаський гірничо-металургійний інститут Міністерства освіти і науки України (м. Алчевськ Луганської області), завідувач кафедри економіки і управління
кандидат економічних наук Єськов Олексій Леонтійович, Закрите акціонерне товариство “Новокраматорський машинобудівний завод” (м. Краматорськ Донецької області), начальник управління організації праці і заробітної плати
Провідна установа - Запорізька державна інженерна академія Міністерства освіти і науки України (м. Запоріжжя), кафедра економіки і організації виробництва
Захист відбудеться 26 грудня2000 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77
Автореферат розісланий 24 листопада2000 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко
АНОТАЦІЯ
Матюшин О.В. Економічне регулювання розвитку залізорудного гірничо-збагачувального виробництва. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08.06.01 - Економіка підприємства і організація виробництва. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2000. залізорудний гірничий мінеральний родовище
Дисертаційна робота присвячена обгрунтуванню комплексного підходу до розв'язання проблеми підвищення ефективності розвитку гірничорудних підприємств України. У роботі розглянуто роль і особливості комплексного використання мінеральних ресурсів родовищ корисних копалин для ефективного задоволення потреб економіки країни в продукції з мінеральної сировини в умовах перетворень, що відбуваються у системі господарювання. Дано рекомендації щодо вдосконалення планування діяльності гірничо-збагачувального комбінату на основі застосування методів стратегічного управління з використанням економіко-математичного моделювання та сучасних засобів обчислювальної техніки. Запропоновано систему критеріїв оцінки перспектив розвитку гірничорудних підприємств, розроблено методичні та практичні рекомендації щодо аналізу і вибору рішень з удосконалення виробництва на підприємстві. Основні результати дисертації використано у роботі гірничорудного підприємства ВАТ "Центральний ГЗК" (м. Кривий Ріг).
Ключові слова: мінеральні ресурси, планування, стратегічне управління, критерій, економіко-математичне моделювання, аналіз, оцінка, ефективність, вибір рішень.
АННОТАЦИЯ
Матюшин А.В. Экономическое регулирование развития железорудного горно-обогатительного производства. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика предприятия и организация производства. - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2000.
Диссертационная работа посвящена обоснованию комплексного подхода к решению проблемы повышения эффективности развития горнорудных предприятий Украины. В работе рассмотрена роль и особенности комплексного использования минеральных ресурсов месторождений полезных ископаемых для эффективного удовлетворения потребностей экономики страны в продукции из минерального сырья в условиях происходящих преобразований в системе хозяйствования. Показано, что рациональное использование сырьевых ресурсов на горно-обогатительных предприятиях является значимым направлением решения проблем ресурсообеспечения, экономии сырья и материалов, охраны окружающей природной среды, повышения прибыльности производства за счет выпуска сопутствующей продукции. Проведен анализ состояния горно-обогатительных комбинатов Украины, определены первоочередные задачи их эффективного развития в условиях формирующихся рыночных отношений. Основные направления повышения эффективности железорудного горно-обогатительного производства черной металлургии связаны с совершенствованием производственных структур предприятий по добыче и переработке, структур управления. В числе соответствующих мероприятий переход на комплексное использование добытой горной массы и отходов обогащения, реализация природоохранных мер, осуществление рекультивации земной поверхности, нарушенной отвалами и шламонакопителями, реконструкция и техническое перевооружение технологических переделов основного производства. Обоснование приоритетов в реализации соответствующих мероприятий должно осуществляться в направлении долгосрочной экономической стратегии предприятия, что предопределило необходимость разработки методических положений и практических рекомендаций по совершенствованию стратегического управления горнорудными предприятиями на базе системного моделирования оптимальных проектных и плановых решений с использованием современных программных и технических средств.
Исследована структура и обоснованы направления совершенствования организационно-экономического механизма рационального использования минерального сырья и повышения эффективности деятельности горнорудных предприятий. Предложена система критериев оценки перспектив развития горно-обогатительных предприятий, уточнены формулировки критериев для случаев стратегического и оперативного управления. Рекомендован комплексный анализ вариантов совершенствования производства с использованием процедур многокритериальной оценки управленческих решений. Разработан научно-методический подход к построению системы экономического регулирования развития горно-обогатительного предприятия при реализации методов стратегического управления производством. Предложена принципиальная схема формирования стратегических и текущих плановых решений, которая основывается на балансе потребностей в основной и сопутствующей продукции, собственных возможностей по ее производству и реализации с учетом экономической ситуации, складывающейся на товарных и ресурсных рынках. Даны методические рекомендации по совершенствованию маркетинговых исследований в горнорудной подотрасли, обоснованию инвестиционных проектов развития производства, анализу резервов снижения ресурсоемкости выпускаемой продукции, осуществлению прогнозной деятельности.
Выполнена постановка задачи, разработана экономико-математическая модель сбалансированного развития горно-обогатительного производства, приведена вычислительная схема ее реализации. Для моделирования выбора оптимального варианта совершенствования производственной структуры из ряда альтернативных предложено использование булевых переменных. Разработанная модель рекомендуется в качестве инструмента формирования стратегических планов на горно-обогатительных комбинатах. Даны практические предложения по совершенствованию планирования деятельности горно-обогатительного комбината на основе применения методов экономико-математического моделирования с использованием современных средств вычислительной техники.
Исследования логико-операционных особенностей моделирования развития железорудного горно-обогатительного производства с учетом возможной многокритериальной оптимизации решений показали, что разработка планов развития предприятия на основе рассмотренной экономико-математической модели при всем разнообразии ее исходных условий поддается определенной типизации, целесообразной при переходе к широкому применению экономико-математических методов и вычислительной техники. С этой целью в диссертации разработана и приведена обобщенная операционная схема процесса оптимального регулирования железорудного горно-обогатительного производства, которая отражает последовательность и содержательные особенности операций на основных стадиях процесса планирования. Реализация результатов исследований позволяет обосновать на перспективный период рациональные объемы выпуска основной и сопутствующей продукции с учетом технологических условий производства и реальных возможностей обеспечения ресурсами и определить с позиций интересов предприятия и экономики в целом экономически целесообразные мероприятия по техническому перевооружению основных переделов комбината. Основные результаты диссертации использованы в работе горнорудного предприятия ОАО "Центральный ГОК" (г. Кривой Рог).
Ключевые слова: минеральные ресурсы, планирование, стратегическое управление, критерий, экономико-математическая модель, анализ, оценка, эффективность, выбор решений.
SUMMARY
Matiushin O.V. Economic regulation of the iron-ore mining and processing development. - Manuscript.
Thesis for the candidate of economic science degree by speciality 08.06.01 - Economics of enterprise and industrial engineering. - Institute of Industrial Economics under National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2000.
The thesis is devoted to grounding of the complex approach to Ukrainian mining enterprises development efficiency increasing. The role and special features of the treasures of the soil mineral resources complex utilization with a view of effective gratification of the mineral raw materials needs under conditions of transformations that take place in the system of management are shown. Recommendations on perfection of regulation of production of iron-ore mining and processing enterprise based on application of methods of economics and mathematics simulation with a use of up-to-date computing means and methods of strategic management are given. System of criteria for appraisal of mining enterprises development is proposed. Methodical and practical recommendations for analysis and decisision making on enterprise production perfection are worked out. Main results of the thesis were used in the management of iron-ore mining enterprise (public corporation "Central ore mining and processing enterprise" from Kryviy Rig).
Key words: mineral resources, planning, strategic management, criterion, economics and mathematics model, analysis, appraisal, efficiency, decision making.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Комплексне використання мінерально-сировинних ресурсів є важливим напрямком здійснюваної в гірничо-металургійному комплексі політики ресурсозбереження. Відходи видобутку і переробки стають істотним джерелом задоволення потреб підприємств у сировині та матеріалах. В даний час позначилися тенденції до скорочення залучення вторинних ресурсів у господарський обіг. Потреби в продукції з мінеральної сировини повинні задовольнятися за рахунок ощадливої витрати первинних і активного використання вторинних ресурсів. Це особливо актуально для України, яка володіє обмеженими природними запасами сировини. Чорна металургія має власну сировинну базу і високий експортний потенціал. В той же час несприятливі тенденції у ресурсозабезпеченні підприємств знижують ефективність їх роботи. Як свідчать дослідження, виробничі потужності гірничо-збагачувального комплексу галузі по випуску залізної товарної руди складають 104,0 млн. т, однак обсяги випуску цієї продукції за останній рік склали майже половину від зазначеної цифри. Аналіз можливостей гірничо-збагачувальних підприємств показав, що вони здатні забезпечити видобуток для експорту 28 млн. т товарної руди і для виробництва в Україні щорічно до 30 млн. т чавуну.
Комплексне використання мінеральних ресурсів залізорудних родовищ сприяє поширенню сировинної бази економіки, зниженню ряду витрат гірничорудних підприємств, підвищенню потенціалу їх прибутковості. Крім того, утилізація гірничопромислових відходів покращує екологічне середовище.
Важливий внесок у розробку методологічних проблем економії ресурсів у промисловості, обгрунтування ефективних виробничих структур гірничорудних підприємств і об'єднань, рішення комплексних економічних проблем ресурсозбереження, раціонального природокористування, планування гірничо-збагачувального виробництва, охорони навколишнього середовища внесли вчені науково-дослідних інститутів НАН України: Інституту економіки, Інституту економіки промисловості, Ради по вивченню продуктивних сил України, а також ряду галузевих науково-дослідних і проектних інститутів і організацій країни.
Незважаючи на досягнуті результати в галузі комплексного використання ресурсів, не можна вважати, що процеси освоєння мінерально-сировинної бази економіки здійснюються достатньо ефективно. В умовах формування ринкових відносин, що характеризуються нестабільністю зовнішнього економічного оточення підприємств, потрібно вдосконалення організаційно-економічного механізму підвищення ефективності гірничо-збагачувального виробництва. Необхідний системний підхід до прийняття проектних і планових рішень з розвитку гірничорудних підприємств. Розгляд питань виробництва, збуту основної і супутньої продукції, забезпечення матеріальними й енергетичними ресурсами, використання фінансових коштів повинно бути комплексним і здійснюватися в напрямку реалізації довгострокової економічної стратегії розвитку підприємства.
Структурні перетворення, що відбуваються у гірничо-металургійному комплексі України, створюють умови для підвищення ефективності виробництва і водночас обумовлюють необхідність рішення нових проблем в управлінні, у тому числі питань його вдосконалення з використанням методів економіко-математичного моделювання.
Дослідження методологічних і прикладних проблем підвищення ефективності гірничо-збагачувального виробництва показало, що теоретичні та практичні наукові розробки присвячено важливим питанням збільшення використання супутніх продуктів і відходів, економічної оцінки залучення вторинних ресурсів у господарський обіг, запобігання забруднення навколишнього середовища і поліпшення екологічного оточення в гірничопромислових регіонах. Водночас дуже актуальним, особливо в прикладному аспекті, є подальший розвиток теоретичних і загальнометодичних питань вдосконалення економічного регулювання діяльності гірничорудних підприємств, упровадження принципів стратегічного управління, методик оцінки інвестиційних проектів, пов'язаних із комплексним використанням мінеральних ресурсів, розвиток теорії прийняття управлінських рішень на основі економіко-математичного моделювання з застосуванням сучасної обчислювальної техніки і програмних засобів.
Наукова і прикладна актуальність зазначених проблем обумовили вибір теми дисертації, її цільову спрямованість, зміст та методи досліджень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тем плану науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України "Проблеми ресурсозабезпечення розвитку промислового потенціалу" (номер держреєстрації 0196U021000) і "Проблеми відновлення і перспективи розвитку виробничого потенціалу" (номер держреєстрації 0199U001189), автор був співвиконавцем робіт із зазначених тем.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є комплексна розробка теоретичних, методичних і прикладних питань підвищення ефективності економічного регулювання розвитку залізорудного гірничо-збагачувального виробництва на основі раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів при реалізації принципів стратегічного управління підприємством із застосуванням економіко-математичного моделювання і сучасних інформаційних технологій.
Головна ідея (наукова концепція) дослідження полягає в обгрунтуванні комплексного підходу до вирішення проблеми збалансованого розвитку гірничорудних підприємств з урахуванням раціонального використання мінеральних ресурсів родовищ корисних копалин для ефективного задоволення потреб економіки країни у продукції з мінеральної сировини в умовах перетворень у системі господарювання, що відбуваються. Для досягнення загальної мети в дисертації поставлено і вирішено такі задачі:
визначено економічну значущість комплексного використання мінеральних ресурсів у вирішенні проблем ресурсозабезпечення, економії сировини і матеріалів;
досліджено структуру й обгрунтовано напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму раціонального використання мінеральної сировини і підвищення ефективності діяльності гірничорудних підприємств;
проведено аналіз стану гірничорудних підприємств України і визначено першочергові задачі їх ефективного розвитку в умовах ринкових відносин, що формуються;
обгрунтовано критерій оцінки перспектив розвитку підприємств по видобутку і переробці мінеральної сировини;
розроблено науково-методичний підхід до побудови системи економічного регулювання розвитку гірничо-збагачувального підприємства;
виконано постановку задачі, побудовано економіко-математичну модель збалансованого розвитку гірничо-збагачувального виробництва;
сформовано інформаційне і розроблено програмне забезпечення для рішення проектних і планових задач ефективного розвитку основних технологічних переділів гірничорудного підприємства;
виконано аналіз ефективності застосування методики моделювання оптимальних управлінських рішень, здійснено її впровадження в практику планування залізорудного гірничо-збагачувального виробництва.
Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процеси економічного регулювання розвитку залізорудного гірничо-збагачувального виробництва.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є підприємства гірничорудної підгалузі чорної металургії.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є положення економічної теорії, закони функціонування змішаної економіки, праці провідних вчених-економістів з питань комплексного використання мінеральних ресурсів, організації і управління гірничорудними підприємствами, економіко-математичного моделювання. Достовірність і обгрунтованість дослідження й отриманих результатів забезпечувалися використанням методів логічного узагальнення при розвитку теоретичних положень з комплексного використання мінерально-сировинних ресурсів залізорудного гірничо-збагачувального виробництва, прийомів системного і техніко-економічного аналізу при формулюванні методичних положень щодо збалансованого розвитку гірничорудних підприємств, застосуванням математичних методів рішення виробничих і економічних задач при практичній реалізації розробленої моделі.
Інформаційною базою дослідження послужили вітчизняні і зарубіжні публікації, теоретичні і методичні розробки, закони і нормативні акти по проблемі, що аналізується, дані статистичного, бухгалтерського, податкового обліку, результати наукових досліджень, проведених на підприємстві гірничорудної підгалузі.
Наукова новизна одержаних результатів. Основними науковими результатами, що мають новизну і подаються до захисту, є:
доведено необхідність комплексного використання мінеральних ресурсів на основі проведеного аналізу сировинної бази гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу і техніко-технологічних можливостей, що маються, для розв'язання проблем ресурсозбереження, екології і забезпечення прибутковості виробництва в принципово нових умовах господарювання;
запропоновано економічний механізм раціонального використання ресурсів і підвищення ефективності діяльності гірничорудних підприємств, який на відміну від існуючих базується на комплексному і системному підходах до гірничо-збагачувального виробництва, визначено склад і розкрито економічний зміст заходів щодо його вдосконалення для умов структурних перетворень, що відбуваються у гірничо-металургійному комплексі;
визначено пріоритетні задачі розвитку гірничорудних підприємств в умовах формування ринкових відносин, рішення яких забезпечуватиме підвищення рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається, і ефективність виробництва в цілому, розкриті їх змістовні особливості і запропоновані нові напрямки їх вирішення для різних ієрархічних рівнів господарювання та етапів планових розрахунків. Теоретичні результати стали основою для формування методичних засад підвищення економічної ефективності розвитку залізорудного гірничо-збагачувального виробництва на базі системного моделювання оптимальних проектних і планових рішень з використанням принципів стратегічного управління підприємством;
розроблено методичні положення по підготовці і прийняттю управлінських рішень щодо підвищення ефективності залізорудного гірничо-збагачувального виробництва, які, у порівнянні з відомими положеннями, засновуються на балансі потреб в основній і супутній продукції підприємства, власних можливостей по її виробництву і реалізації з урахуванням економічної ситуації, що складається на товарних та ресурсних ринках. Це дає можливість підприємству формувати збалансовані стратегічні і поточні плани відповідно до наведеної принципової схеми;
запропоновано систему критеріїв оцінки перспектив розвитку гірничо-збагачувального виробництва на підприємстві і рекомендовано комплексний аналіз варіантів вдосконалення виробництва з використанням процедур багатокритеріальної оцінки управлінських рішень, вперше проведено конкретизацію критеріїв для випадків оперативного і стратегічного управління гірничорудним підприємством;
розроблено економіко-математичну модель розвитку гірничо-збагачувального виробництва, яка на відміну від існуючих рекомендується як інструмент формування стратегічних планів, при цьому запропоновано використання бульових змінних для моделювання вибору оптимального варіанту вдосконалення виробничої структури з ряду альтернативних;
запропоновано узагальнену операційну схему процесу оптимального регулювання гірничо-збагачувального виробництва, яка відображає послідовність і змістовні особливості операцій на основних стадіях планування і реалізації управлінських рішень. Це дозволяє удосконалити організацію інформаційної бази планових розрахунків і обчислювальні алгоритми їх реалізації.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження мають прикладний характер і спрямовані на підвищення ефективності економічного регулювання залізорудного гірничо-збагачувального виробництва. Розроблені науково-методичні і практичні положення рекомендовано використовувати в процесі планування діяльності гірничо-збагачувального комбінату при розробці оперативних, середнє- і довгострокових планів виробництва. Реалізація результатів досліджень, поданих у дисертації, дозволила:
здійснити прогноз напрямків комплексного використання мінеральних ресурсів гірничорудних підприємств, параметрів розвитку виробництв з випуску продукції з первинної і вторинної сировини; визначити початкові умови й основні етапи рішення економічних задач по удосконалюванню гірничо-збагачувального виробництва на комбінаті і його окремих технологічних переділах;
обгрунтувати на перспективний період раціональні обсяги випуску основної і супутньої продукції з урахуванням технологічних умов виробництва, реальних можливостей в забезпеченні ресурсами і визначити з позицій інтересів підприємства й економіки в цілому економічно доцільні заходи щодо технічного переозброєння чинного виробництва;
розробити і рекомендувати виробничу програму випуску продукції, його видову структуру, у масштабі гірничо-збагачувального підприємства, з урахуванням якісних характеристик використовуваних мінеральних ресурсів і виробничо-технологічних особливостей їхньої переробки; здійснити розрахунок обсягів видобутку сирої руди для виробництва необхідної кількості концентрату й обкотишів визначеної якості;
удосконалити методику й інформаційну базу розрахунків оптимальних параметрів гірничо-збагачувального виробництва на основі застосування економіко-математичного моделювання і сучасних програмних і технічних засобів.
Методичні рекомендації з моделювання гірничо-збагачувального виробництва, реалізації обліково-аналітичних і оптимізаційних задач із використанням ПЕОМ, а також пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком гірничорудних підприємств були використані у виробничо-господарській діяльності ВАТ "Центральний ГЗК" (м. Кривий Ріг). Впровадження методичних розробок і практичних рекомендацій автора на підприємстві дозволило одержати економічний ефект, підтверджений документами, у якому частка дисертанта склала двадцять тис. грн. (Довідки про використання науково-дослідних розробок і впровадження їх у виробництво № 13/1517 від 10.06.98 р., № 13/236 від 12.04.1999 р.).
Подані науково-методичні рекомендації і практичні пропозиції з удосконалення економічного регулювання залізорудного гірничо-збагачувального виробництва пропонується використовувати на підприємствах будь-якої форми власності, що здійснюють видобуток і переробку мінеральної сировини.
Особистий внесок здобувача. Основні ідеї і результати досліджень дисертаційної роботи, особливо ті, що характеризують наукову новизну та практичне значення, отримано здобувачем особисто. Ідеї співавторів наукових робіт здобувачем у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи доповідались автором і схвалені на науково-практичних конференціях і семінарах, основні з яких: "Напрямки розвитку економіки України в сучасних умовах" (Донецьк, 1996 р.), "Соціально-економічні аспекти регіональної промислової політики" (Донецьк, 1997 р.), "Проблеми і напрямки використання САПР у навчальному процесі й автоматизації проектно-конструкторських робіт сучасних виробництв" (Кривий Ріг, 1997 р.).
Публікації. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані в 17 роботах загальним обсягом 6,3 д.а., із котрих 4,58 д.а. належить автору.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 157 найменувань, викладена на 213 сторінках тексту, містить 31 таблицю, 13 малюнків і 8 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У дисертаційній роботі обгрунтовується новий, комплексний підхід до рішення проблеми збалансованого розвитку гірничорудних підприємств з урахуванням раціонального використання мінеральних ресурсів родовищ корисних копалин для ефективного задоволення потреб економіки країни в продукції з мінеральної сировини в умовах перетворень, що відбуваються у системі господарювання.
Розділ 1. Теоретичні основи підвищення економічної ефективності комплексного використання ресурсів. Визначальним чинником підвищення ефективності залізорудного гірничо-збагачувального виробництва є комплексне використання мінерально-сировинних ресурсів. Обмеженість і непоповнюваність запасів корисних копалин, ускладнення умов ведення розробок, збільшення відходів видобутку і переробки сировини визначають необхідність їхнього залучення у господарський обіг. При цьому доцільно передбачати: збільшення використання супутніх продуктів і відходів для власних потреб, ріст обсягу їх реалізації споживачам, підвищення коефіцієнта утилізації, розширення номенклатури продукції, що випускається за рахунок супутніх продуктів, зниження споживання первинної сировини і підвищення економічності виробничих процесів за рахунок споживання вторинної сировини. Необхідно запобігати забруднення навколишнього середовища і покращувати екологічну ситуацію шляхом видобутку і збагачення корисних компонентів не тільки з освоюваних родовищ, але і з накопичених відходів. Збільшення обсягу утилізації повинно проводитися не тільки для відомих супутніх продуктів, а і тих, що виявляються і можуть бути ефективно використані. Проведений аналіз стану гірничорудних підприємств висвітлив деякі негативні тенденції, зокрема зростання витрат на виробництво продукції (табл. 1).
Таблиця 1 - Динаміка собівартості і рентабельності товарної продукції
на залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК) України
|
Підприємство |
Собівартість товарної продукції, тис.грн. |
Витрати на 1 грн. товарної продукції, коп./грн. |
Рентабельність товарної продукції, % |
|||||||
|
1997 |
1998 |
1999 |
1997 |
1998 |
1999 |
1997 |
1998 |
1999 |
||
|
Інгулецький ГЗК |
340589 |
440394 |
450921 |
94,18 |
99,09 |
94,31 |
6,18 |
0,82 |
6,44 |
|
|
Центральний ГЗК |
162186 |
24902 |
305623 |
130,4 |
125,7 |
122,93 |
-23,32 |
-20,45 |
18,65 |
|
|
Північний ГЗК |
397001 |
441192 |
483940 |
107,8 |
120,1 |
131,30 |
-7,30 |
-16,7 |
-23,8 |
|
|
Південний ГЗК |
276323 |
354679 |
490397 |
95,70 |
95,87 |
86,42 |
4,50 |
4,03 |
15,72 |
|
|
Полтавський ГЗК |
359224 |
309871 |
403899 |
104,4 |
103,7 |
100,61 |
-4,21 |
-3,61 |
-0,61 |
Зростання витрат, перш за все, було обумовлено підвищенням цін на придбання матеріальних і енергетичних ресурсів. Сумарна питома вага відповідних витрат у собівартості товарної продукції складає біля 45%. Крім того слід зазначити й зростання частки невиробничих витрат, яке пов'язане із незадовільним станом технологічного обладнання, обмеженнями у постачанні електроенергії та природного газу, а також негативний вплив на величину витрат питомої ваги бартерних операцій (в середньому 70% у загальному обсязі товарної продукції). Збільшилась частка умовно-постійних витрат у результаті недоліків в організації виробництва й управління, невикористаних можливостей ресурсозбереження та комплексного використання сировини. Резерви зниження собівартості продукції, що пов'язані з удосконаленням гірничо-підготовчих робіт, реконструкцією основних технологічних процесів, диверсифікацією виробництва, існують на всіх гірничорудних підприємствах.
Комплексне використання мінеральних ресурсів забезпечує економію сировини, що може бути залучена для одержання додаткової продукції або в інші види виробництва. Наслідком збільшення випуску продукції за рахунок притягнення відходів є економія витрат на приріст первинних сировинних ресурсів, розширення можливості експорту продукції з вторинної мінеральної сировини. Утилізація гірничопромислових відходів дозволяє знизити ряд витрат підприємств виробників і споживачів продукції з мінеральної сировини, у тому числі витрат на вивіз і утримання відходів у відвалах і сховищах, на рекультивацію порушених гірничими роботами земель. Важливим наслідком залучення вторинних мінеральних ресурсів у господарський обіг є природоохоронний результат. Знижується збиток, що завдається атмосфері, водяному, лісовому господарству, населенню викидами шкідливих речовин, зменшуються обсяги забруднень, пов'язаних із видобутком і транспортуванням первинної сировини.
У цілому комплексне використання мінеральних ресурсів залізорудних родовищ виступає значущою передумовою збільшення прибутковості гірничорудних підприємств і підвищення ефективності гірничо-збагачувального виробництва, що визначає необхідність поглиблення теоретичних і методичних аспектів цієї проблеми.
Активізації раціонального природокористування повинно сприяти пряме і непряме державне регулювання. Структурні перетворення, що відбуваються у гірничо-металургійному комплексі України і пов'язані зі становленням і розвитком ринкової економіки, визначають необхідність удосконалення відповідного господарського механізму, причому задачі раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів повинні вирішуватися одночасно з проблемою підвищення ефективності діяльності гірничорудних підприємств. Запропонований у роботі економічний механізм утворюють такі функціональні підсистеми: планування і прогнозування, фінансування і кредитування, ціноутворення, економічне стимулювання. До підсистем забезпечення треба віднести науково-методичне, правове, інформаційне, кадрове забезпечення.
Основні напрямки підвищення ефективності залізорудного гірничо-збагачувального виробництва пов'язані з вдосконаленням виробничої структури, управління гірничорудними підприємствами. У числі відповідних задач перехід на комплексне використання добутої гірничої маси і відходів збагачення; здійснення природоохоронних заходів, у тому числі рекультивації земної поверхні, порушеної відвалами і шламонакопичувачами; реконструкція і технічне переозброєння шахт і кар'єрів і т.п. Реалізація цих заходів дозволить істотно поліпшити показники виробничої діяльності гірничо-збагачувальних підприємств. В умовах переходу економіки до ринкового господарювання доцільним уявляється реалізація комплексу заходів щодо удосконалення системи економічного регулювання гірничо-збагачувального виробництва. У тому числі перехід до системи стратегічного управління, використання в планових розробках методології інвестиційного проектування, економіко-математичного моделювання, удосконалення автоматизованих систем планових розрахунків. Це обумовило цілі, задачі і напрямки подальших досліджень.
Розділ 2. Науково-методичні основи вдосконалення економічного регулювання розвитку гірничо-збагачувального виробництва. Одна з основних задач підвищення економічної ефективності залізорудного гірничо-збагачувального виробництва полягає в розробці науково-методичних основ формування і подальшого удосконалення системи стратегічного управління на гірничорудних підприємствах. Стимулом для розробки і прийняття власної стратегії розвитку служить невідповідність між поточним економічним положенням підприємства і бажаним. Процес стратегічного управління має орієнтацію на зовнішнє оточення підприємства і покликаний забезпечити адаптацію до змін і подальший розвиток його виробничого потенціалу, а також взаємопов'язати зовнішні чинники, що впливають на підприємство, з його внутрішніми можливостями.
Пропонується наступна схема процесу підготування перспективних (стратегічних) і короткострокових (оперативних) планів, яка складається з таких етапів аналітичних і розрахункових процедур. Дослідження зовнішніх і внутрішніх чинників розвитку підприємства відбивається в перших п'ятьох блоках схеми (рис. 1).
Вивчення існуючих і потенційних ринків збуту основної і супутньої продукції гірничо-збагачувального підприємства, вимог споживачів до їхньої якості, умов і способів доставки включено до блоку 1. Тут же визначаються, аналізуються цілі конкурентів, їх стратегія і тактика поведінки на ринку.
Дослідження внутрішніх і зовнішніх ринків виробничих ресурсів включено до блоку 2. Аналізується стан і можливі перспективи в забезпеченні виробництва матеріальними і паливно-енергетичними ресурсами з урахуванням можливих обсягів постачань і їх якісних характеристик. Розробляються конкретні заходи для зміцнення позицій на сировинному ринку, притягнення додаткових постачальників, зниження рівня конкуренції. Одночасно з розрахунками в блоках 1 і 2 проводяться дослідження напрямків комплексного використання мінеральних ресурсів залізорудних родовищ у взаємозв'язку з аналізом екологічного оточення й обгрунтуванням прийняття необхідних природоохоронних заходів (блоки 3, 4). Результати аналітичних етапів узагальнюються в блоці 5, де проводиться дослідження власної мінерально-сировинної бази й аналіз виробничого потенціалу підприємства на сучасний момент і на перспективу з урахуванням змін на товарних і ресурсних ринках. Досліджується виробнича структура підприємства, стан його основних фондів, пропускна спроможність устаткування на основних технологічних переділах виробництва, необхідність його модернізації або закупівлі нового. По кожному технологічному переділу розробляються можливі альтернативні варіанти удосконалення виробництва, що можуть відрізнятися сукупністю техніко-організаційних заходів або часом здійснення.
Розробка проектних рішень супроводжується аналізом поточного фінансового стану і можливої його зміни при реалізації заходів, що намічаються (блок 7). У разі здійснення капіталомістких проектів досліджується можливість залучення додаткових вітчизняних або зарубіжних інвесторів, підготовляються початкові завдання на розробку бізнес-планів і інвестиційних планів-проектів. Підсумком розрахунків є підготування по кожному переділу сукупності технологічних, економічних варіантів удосконалення виробництва.
Розглянуті етапи початкової стадії формування стратегічних планів розвитку гірничорудного підприємства здійснюються паралельно і постійно, незалежно від рішення керівництва про зміну стратегії розвитку. Постійний аналіз управління виробництвом має певне позитивне значення для своєчасної адаптації організації до змін у зовнішньому оточенні і її виживання в конкурентному середовищі. У цьому зв'язку особливу значимість для прийняття обгрунтованих управлінських рішень мають підсистеми організаційного й інформаційного забезпечення (блоки 8 і 9).
Центральне місце в системі управління розвитком гірничорудного підприємства займає комплексний аналіз його стану, що проводиться як при формуванні стратегії розвитку, так і в процесі її реалізації (блок 6). Напрямки аналізу відповідають основним функціональним сферам діяльності: маркетинг, виробництво, фінанси та ін. Одним із методів досягнення намічених перспективних цілей ефективного розвитку виробництва є розробка і реалізація інвестиційних проектів-планів. Вони повинні включатися окремими розділами в стратегічний план підприємства (блоки 10, 11).
Цільова спрямованість процесу стратегічного управління визначає необхідність вибору показника (системи показників) для оцінки перспектив розвитку виробництва. У роботі обгрунтовано, що при рішенні відповідних задач на рівні оперативного (поточного) планування оцінним показником варто прийняти прибуток від реалізації продукції, на довгостроковому (стратегічному) рівні - цінність (потенціал прибутковості) гірничорудного підприємства. Напрямки вдосконалення виробничо-господарської діяльності необхідно розглядати з точок зору комерційної, бюджетної, народногосподарської ефективності на основі багатокритеріального підходу. Запропоновані критерії можуть бути розділені на декілька груп. Обгрунтування управлінських рішень варто проводити з використанням розроблених процедур багатокритеріальної оцінки.
Значна роль у процесі планування діяльності гірничорудних підприємств належить маркетинговим дослідженням. У стратегічному плані гірничо-збагачувального підприємства маркетингу потрібно присвятити розділ аналітичного характеру з інформацією про постачальників ресурсів, споживачів продукції, власні виробничі можливості, а також розділ з маркетинговою стратегією підприємства. Плани, що розробляються, повинні погоджуватися з фінансовим планом. Необхідним уявляється комплексний аналіз інвестиційних проектів з розвитку гірничо-збагачувального підприємства, що включає їх розгляд в умовах поточної фінансової обстановки і дослідження можливостей реалізації проектів.
Складність, масштабність проблеми узгодження потенційних можливостей підприємства по розвитку виробництва, його інфраструктури, сировинного забезпечення і реалізації продукції визначають доцільність використання результатів, отриманих на основі практичної реалізації оптимізаційної економіко-математичної моделі. Економічна постановка задачі, модель і метод її рішення викладено в третьому розділі дисертаційної роботи. Варіантні розрахунки при різноманітних обмежувальних умовах дозволяють визначити найбільш перспективні засоби розвитку виробництва, що є основою формування стратегічних планів.
Розділ 3. Ефективність економічного регулювання розвитку гірничорудного виробництва на основі оптимізації управлінських рішень. Залізорудне гірничо-збагачувальне виробництво являє собою багатостадійну виробничо-технологічну систему, у якій здійснюються такі процеси: видобуток рудної маси, наступне її роздрібнення, збагачення й згрудкування концентрату, що утворюється. Кожному технологічному переділу відповідає визначений перелік можливих варіантів розвитку, що містить технічні рішення, які змінюють техніко-економічні показники відповідного виробничого процесу.
Варіантна постановка задачі збалансованого розвитку виробництва на гірничо-збагачувальному комбінаті передбачає присутність у моделі умови цілочисельних змінних, що позначають вибір одного з варіантів розвитку технологічного переділу. Поряд із такими змінними в моделі присутні і невідомі, що позначають обсяг продукції, що проходить через окремий технологічний переділ за прийнятий інтервал планування. Такі перемінні є безперервними і їх величина змінюється від нульового значення до гранично можливої пропускної спроможності ланки по варіанту розвитку, що приймається до розгляду.
В узагальненому виді економіко-математична модель оптимального регулювання залізорудного гірничо-збагачувального виробництва сформульована таким чином. Для кожного технологічного переділу необхідно визначити перемінні, що позначають обсяги надходження на переробку і виходу основної і супутньої продукції і визначають варіант його розвитку, що забезпечують екстремум функції цілі
де j, w - індекси відповідно технологічного переділу (jJ), варіанту його розвитку (w Wj);
J, Wj - відповідно множини технологічних переділів гірничо-збагачувального виробництва, варіантів їх розвитку;
xjw - обсяг промислового продукту, що надходить на переробку на j-й технологічний переділ при здійсненні на ньому w-го варіанту розвитку;
yjw - бульова змінна, у результаті рішення задачі приймає значення 1, якщо на j-му технологічному переділі доцільно здійснювати w-й варіант розвитку виробництва і 0 у протилежному випадку;
f(xjw, yjw) - показник, прийнятий як критерій оптимальності.
Умови задачі описуються наступними обмеженнями моделі. Обсяг постачання на переробку промислового продукту на j-й технологічний переділ не може бути більше виробничих можливостей, обумовлених варіантом розвитку його виробничої структури
де mjw - верхній рівень можливого обсягу виробництва на j-му технологічному переділі, якщо на ньому приймається до реалізації w-й варіант розвитку.
Для кожного технологічного переділу повинен бути вибраний до реалізації тільки один варіант розвитку виробництва:
Обсяги продуктів, що надходять на j-й технологічний переділ при w-му варіанті його розвитку й утворяться на ньому після переробки, пов'язані таким співвідношенням:
де p - індекс виду продукції (pP); P - множина видів продукції;
- обсяг продукту p-го виду, що утворюється після переробки на j-му технологічному переділі, якщо на ньому здійснювати w-й варіант розвитку виробництва;
- частковий коефіцієнт виходу продукту p-го виду з j-го технологічного переділу при реалізації w-го варіанту його розвитку.
Продукт з попереднього технологічного переділу повинен надійти на наступний:
де - обсяг продукту p-го виду, що утворюється після переробки на попередньому (j-1)-му технологічному переділі, якщо на ньому здійснювати w-й варіант розвитку виробництва.
Вимога до якості продукції на j-му технологічному переділі при реалізації w-го варіанту його розвитку описується такою умовою - середньозважений вміст заліза в основній продукції повинен бути не нижчим заданого:
де fjw - середній зміст заліза в продукті j-го технологічного переділу при w-м варіанті його розвитку;
Fj - задане усереднене утримання заліза в продукті, що переробляється на j-му технологічному переділі.
Обсяг виробництва продукції p-го виду не повинний перевищувати величину потреб у ній усіх споживачів
де s - індекс споживача продукції (s S); S - множина споживачів продукції;
- потреба s-го споживача в p-му виді продукції.
Величина капітальних вкладень у кожний період часу обмежений можливістю використання валових інвестиційних ресурсів (амортизація і чисті інвестиції), що спрямовуються на підтримку і розвиток виробничих потужностей по видобутку і переробці рудної і нерудної мінеральної сировини
де kjw - розмір інвестиційних ресурсів, що спрямовуються на розвиток j - го технологічного переділу;
K - загальний обсяг інвестиційних коштів, що спрямовується на розвиток виробничих потужностей гірничо-збагачувального комбінату.
Умови невід'ємності і безперервності змінних, вказуючих на обсяги продукції, що переробляються, й умова невід'ємності і цілочисельності змінних, що позначають вибір одного варіанту розвитку виробництва на переділі представлені таким чином:
Запропонована економіко-математична модель задачі оптимального регулювання залізорудного гірничо-збагачувального виробництва може бути використана на різноманітних стадіях розробки стратегічних, тактичних і оперативних планів, а також при рішенні широкого кола проблемних питань розвитку виробництва на гірничорудному підприємстві. Наприклад, варіюючи правими частинами обмежень моделі Пps, Fj, можна встановити економічно доцільний, обумовлений вимогами ринку обсяг видобутку руди, обсяги виробництва супутніх продуктів, досліджувати залежність обсягів виробництва від вимог щодо якості продукції, яка випускається на кожному технологічному переділі та ін. На цій основі можливо визначати обсяги відходів, що утворюються, і ступінь їх впливу на навколишнє середовище.
Задача збалансованого розвитку виробництва на гірничо-збагачувальному комбінаті була реалізована на ПЕОМ за допомогою табличного процесора Microsoft Excel 97 для Windows 95(98). Для цього використовувалася його надбудова "Пошук рішення" (Solver.xla). Була зроблена серія оптимізаційних розрахунків, досліджені особливості застосовуваного програмного продукту, на основі яких приведена узагальнена блок-схема реалізації розрахунків моделі.
Дослідження логіко-операційних особливостей моделювання розвитку залізорудного гірничо-збагачувального виробництва з урахуванням можливої багатокритеріальної оптимізації рішень показує, що розробка планів розвитку підприємства на основі розглянутої економіко-математичної моделі при всій різноманітності її початкових умов піддається певній типізації, доцільній при переході до широкого застосування економіко-математичних методів і обчислювальної техніки. З цією метою в дисертації приведена узагальнена операційна схема процесу оптимального регулювання залізорудного гірничо-збагачувального виробництва, яка відбиває послідовність і змістовні особливості операцій на основних стадіях процесу планування.
Правильність теоретичних положень, адекватність економіко-математичної моделі реальним процесам, практична її прийнятність, працездатність обраного програмного забезпечення підтверджено результатами розрахунків по плануванню виробництва продукції у ВАТ "Центральний ГЗК" (м. Кривий Ріг). Економічний ефект від впровадження рекомендацій був досягнутий зменшенням збитків від реалізації основної та супутньої продукції за рахунок оптимального обсягу її випуску, який був визначений за допомогою розробленої моделі, економією витрат на транспортування, складування та зберігання відходів видобутку і збагачування, скорочення витрат за рахунок зменшення відводу земельних площ під сховища та наступних витрат на рекультивацію, зменшення забруднення атмосфери, вивільнення обігових коштів за рахунок прискорення їх обігу внаслідок використання вторинних мінеральних ресурсів і активізації збуту продукції під час реалізації обліково-аналітичних задач з використанням ПЕОМ. Результати реалізації економіко-математичної моделі оптимального регулювання розвитку залізорудного гірничо-збагачувального виробництва на прикладі ВАТ "Центральний ГЗК" за 1998 р. наведено у табл. 2.
Таблиця 2 - Результати реалізації економіко-математичної моделі
|
Показник, одиниця виміру |
Базовий варіант |
Варіант, що пропонується |
Збільшення (+), скорочення (-) |
|
|
Виробництво основної та супутньої продукції |
||||
|
Залізна руда, тис. т |
10298,00 |
10812,90 |
514,90 |
|
|
Щебінь, тис. м3 |
94,80 |
100,49 |
5,69 |
|
|
Пісок, тис. м3 |
10,05 |
10,45 |
0,40 |
|
|
Залізорудний концентрат, тис. т |
886,40 |
926,29 |
39,89 |
|
|
Обкотиші, тис. т |
2547,40 |
2649,29 |
101,89 |
|
|
Офлюсований концентрат, тис. т |
222,60 |
227,05 |
4,45 |
|
|
Виручка від реалізації основної продукції, тис. грн. |
169591,72 |
169636,20 |
44,48 |
|
|
Виручка від реалізації супутньої продукції, тис. грн. |
59586,28 |
59601,91 |
15,63 |
|
|
Витрати на виробництво продукції, тис. грн |
243902,00 |
243859,78 |
- 42,22 |
При проведенні розрахунків використано дані статистичного і бухгалтерського обліку і звітності, планова і технологічна інформація. Результати розрахунків дозволили обрати основні напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства, ефективні заходи щодо вдосконалення виробництва на технологічних переділах комбінату.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні, методичні і прикладні питання ефективного управління розвитком залізорудного гірничо-збагачувального виробництва в умовах перетворень, що відбуваються у системі господарювання.
Проведене дослідження дозволило зробити ряд нових висновків, підтвердити деякі з наявних і накреслити практичні заходи щодо підвищення ефективності економічного регулювання розвитку гірничорудних підприємств. Відповідно до загальної мети і конкретних задач основні результати роботи складаються з такого.
1.Проаналізовано основні проблеми і доведено необхідність комплексного використання мінерально-сировинних ресурсів залізорудних родовищ, дано загальну характеристику відповідних заходів для найбільш повного залучення гірничопромислових відходів у господарський обіг; визначено першочергові проблеми щодо підвищення ефективності економічного регулювання розвитку гірничо-збагачувального виробництва; виявлено умови і перспективні напрямки вдосконалення діяльності гірничорудних підприємств.
2.Сформульовано основні принципи підвищення економічної ефективності видобутку і переробки мінеральних ресурсів, на основі яких запропоновано узагальнену схему формування стратегічних та оперативних планів на гірничорудних підприємствах. У основі їх розробки повинен лежати комплексний аналіз виробничо-господарської діяльності з необхідною умовою оптимального використання наявних можливостей для задоволення потреб економіки країни в продукції з мінеральної сировини.
3.Прийняття управлінських рішень по вдосконаленню виробництва повинно базуватися на застосуванні економічного моделювання. Постановка оптимізаційної задачі збалансованого розвитку гірничорудного підприємства повинна враховувати взаємозв'язок потреб в основній і супутній продукції і можливостей по її виробництву. У роботі сформульовано економіко-математичну модель оптимального регулювання залізорудного гірничо-збагачувального виробництва, що дозволяє забезпечити обгрунтований вибір заходів щодо вдосконалення виробничої структури підприємства, оцінювати обсяги гірничопромислових відходів, що утворюються на всіх стадіях технологічного процесу, ступінь їх впливу на навколишнє середовище.
...Подобные документы
Обґрунтування доцільності впровадження технології використання шахтної породи для виробництва продукції з метою підвищення ефективності діяльності підприємства. Розрахунок показників впровадження технології для виробництва шлакоблоків і тротуарної плитки.
курсовая работа [519,9 K], добавлен 17.06.2013Сутність економічної системи та регулювання економіки країни в системі господарського механізму. Економічне зростання як основа розвитку економіки країни. Кон’юнктурна політика державного регулювання економічних процесів в Україні та шляхи її реалізації.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 12.03.2011Аналіз доцільності комплексного і раціонального надрокористування. Еколого-економічне обґрунтування використання відходів для виробництва будівельної продукції. Розрахунок еколого-економічних показників впровадження технології для виробництва шлакоблоків.
контрольная работа [543,1 K], добавлен 24.01.2012Характер і оцінка впливу державного регулювання на розвиток національної економіки країни. Взаємозв’язок ефективного державного регулювання та сталого розвитку основних напрямів економічної й соціальної діяльності України, шляхи його моделювання.
статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017Сутність виробництва. Характеристика товарного виробництва. Зміна місця і ролі людини у виробництві в процесі науково-технічного прогресу. НТП - як основа розвитку виробництва і зниження його потенціальної небезпеки.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 20.12.2003Поточний стан органічного виробництва продукції та тенденції його світового та вітчизняного розвитку. Ставлення споживачів до продукції органічного виробництва. Вибір шляхів підвищення можливостей щодо виробництва та реалізації органічної продукції.
статья [136,9 K], добавлен 11.10.2017Перспективи підвищення ефективності землекористування в Україні шляхом виробництва овоче-баштанної продукції. Оцінка розвитку землекористування, встановлення межі зменшення виручки та продажу продукції. Визначення параметрів беззбиткового виробництва.
статья [1,1 M], добавлен 19.09.2017Регулювання національної економіки. Можливість країни в умовах ринкових відносин виробляти товари й послуги. Ефективність використання всіх економічних ресурсів і праці. Мобілізація внутрішніх чинників розвитку національної інноваційної системи.
реферат [20,0 K], добавлен 14.12.2011Вивчення сутності та методики аналізу собівартості продукції (робіт, послуг) - вартісної оцінки використаних у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів. Структура витрат по галузям.
курсовая работа [364,9 K], добавлен 15.03.2011Еволюція суспільного виробництва, етапи його розвитку. Натуральне й товарне виробництво як форми суспільного. Товарна форма виробництва як умова становлення сучасних факторів виробництва. Проблеми та перспективи розвитку товарного виробництва в Україні.
курсовая работа [316,1 K], добавлен 16.05.2010Характеристика готової продукції, вибір сировини та допоміжних матеріалів на ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій". Розрахунки визначення ресурсів, випуску продукції, собівартості, прибутку та рентабельності. Обґрунтування проекту з виробництва шихти.
курсовая работа [117,6 K], добавлен 19.10.2011Характеристика ресурсів, що використовуються для виробництва благ. Сутність виробничої функції. Ринок природних ресурсів. Ринок капіталів та його роль у розвитку економіки України. Суть заробітної плати і її формування. Зайнятість населення та її форми.
курсовая работа [308,4 K], добавлен 12.11.2010Теоретичні основи економічної ефективності виробництва. Організаційно-економічна характеристика КСП ім. Карла Маркса, аналіз його стану розвитку виробництва продукції. Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції (молока).
курсовая работа [969,8 K], добавлен 12.07.2010Розробка виробничої програми підприємства ЗАТ "Балмолоко плюс", дослідження ринку збуту. Фінансово-економічні показники: динаміка виробництва та реалізації продукції, операційні витрати; ефективність використання трудових ресурсів, основних засобів.
дипломная работа [221,1 K], добавлен 10.09.2011Значення, завдання і джерела аналізу виробництва продукції. Економічна сутність якості продукції. Аналіз обсягу та структури продукції на ЗАТ "Юрія". Оцінка якості продукції на підприємстві. Резерви підвищення ефективності виробництва продукції.
курсовая работа [75,5 K], добавлен 22.03.2012Розглянуто інвестиційний клімат сектору та його вплив на конкурентоспроможність сількогосподарських підприємств з виробництва органічної продукції. Проаналізовано динаміку показників розвитку ринку органічного виробництва. Огляд перспектив розвитку ринку.
статья [62,0 K], добавлен 11.09.2017Значення, завдання, інформаційне забезпечення оцінки виробництва та реалізації продукції. Аналіз маркетингової діяльності підприємства, оцінка його організаційно-технічного рівня. Управління динамікою, обсягами, структурою виробництва та реалізації.
контрольная работа [122,0 K], добавлен 23.12.2015Організація трудового процесу у швейному цеху. План виробництва і реалізації продукції. Розрахунок товарної продукції і обсягу виробництва по вартості обробки. План по собівартості, прибутку і рентабельності. Підготовка даних і розрахунки на ЕОМ.
курсовая работа [42,4 K], добавлен 19.03.2010Характеристика бізнесу та організаційної структури підприємства ТОВ "Домосвіт". Поточний стан та перспективи розвитку ринку продукції. Методологія оцінки ефективності бізнес-плану розвитку виробництва. Обґрунтування доходної та витратної частин проекту.
дипломная работа [4,6 M], добавлен 02.07.2010Аналіз бюджету доходів, витрат і поточної заборгованості промислового підприємства. Оцінка об'єму інвестицій його виробництва і розмірів залучених засобів. Визначення рівня прибутку і розрахунок фондових показників і акціонерної вартості підприємства.
контрольная работа [791,5 K], добавлен 15.06.2013
