Організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю підприємства

262,8

316,0

ВАТ "Сніжнянськхіммаш"

158,4

176,2

182,0

217,0

ВАТ "ТІСО"

113,8

120,1

161,2

196,2

ВАТ "Укркотлосервіс"

255,0

283,1

303,0

380,0

АТ "УкрДонгазбуд"

221,1

202,0

230,0

303,2

У дисертаційній роботі обґрунтовано висновок, що одним із ключових у системі чинників, які сприяють підвищенню зацікавленості робітників у досягненні високих кінцевих результатів діяльності, є забезпечення їх соціальної захищеності. Тому не відмова від соціальної сфери, як останнім часом роблять багато вітчизняних підприємств, а її підтримка і розвиток повинні бути одним із пріоритетних складових системи корпоративного менеджменту. Досвід АТ НКМЗ зі всією очевидністю підтверджує цей висновок. У складних фінансово-економічних умовах завод зберіг усі свої соціально-культурно-побутові об'єкти і вкладає значні кошти в розвиток соціальної сфери. При цьому зберігається тенденція їх зростання: якщо в 1998 р. на реалізацію соціальної програми заводу було спрямовано 43 млн. грн., то витрати на ці цілі у 1999 р. склали 84,2 млн. грн. На виконання колективного договору 2000 р. передбачено витратити 183,1 млн. грн.

Розділ 4 Управління конкурентоспроможністю наукоємної машинобудівної продукції

У дисертації обґрунтовано принципово важливий висновок про те, що якщо підприємство прагне підтримувати свій розвиток і досягати розширення ринків збуту, воно повинне постійно піклуватися про те, щоб добавляти до набору видів діяльності нові і припиняти ті, що вже не відповідають стратегічним цілям і новим орієнтаціям. Саме такий підхід дає можливість стійко працювати на сучасному ринку індустріальної техніки.

У дисертації доведено, що найважливішою передумовою підвищення конкурентоспроможності і стабільності діяльності великого машинобудівного підприємства є своєчасна розробка конкурентної стратегії ринку, продукту і технології, що відповідає рівню мінливості середовища.

Характерні ознаки ефективної конкурентної стратегії ринку - це правильний вибір і освоєння стратегічних зон господарювання, розширення ємності ринків збуту шляхом формування майбутнього сприятливого середовища у зонах стратегічних інтересів підприємства. Практична реалізація конкурентної стратегії ринку потребує системного аналізу відповідності потенціалу підприємства умовам зовнішнього середовища, своєчасного виявлення й усунення розривів.

В основу розробки конкурентної стратегії продукту і технології рекомендується покласти два визначальні параметри: по-перше, технічне переозброєння та диверсифікацію виробництва, чітку спрямованість на створення унікальних, виняткових за своїми якісними характеристиками техніки та устаткування, впровадження “ноу-хау” в їхні споживчі параметри і технологію виробництва, що сприяє поширенню традиційних та освоєнню нових ринків індустріальної техніки і, по-друге, - збільшення тривалості життєвого циклу і конкурентоспроможності продукції, що випускалася раніше, за рахунок впровадження сучасних прогресивних технічних і технологічних рішень. Стратегічно важливим аспектом підвищення конкурентоспроможності підприємства є необхідність приведення всієї нормативно-технічної бази системи підготовки виробництва і виготовлення продукції на всіх стадіях технологічного циклу у відповідність до європейських та міжнародних стандартів якості.

Практична реалізація в АТ НКМЗ викладених вище принципових положень конкурентної стратегії ринку, продукту і технології сприяла тому, що на початок 2000 року завод оновив на 90 % номенклатуру продукції, що випускається, і створює техніку та устаткування нового покоління. Переконливим підтвердженням ефективності розробленої системи є виданий заводу в 1999 р. третій за рахунком сертифікат високоавторитетної у світі бізнесу незалежної аудиторської фірми "ТЮФ-НОРД" (м. Гамбург) на відповідність усієї продукції, що випускається з маркою “НКМЗ”, міжнародним стандартам якості DIN ISO 9001 і EN 29001.

В контексті проблем забезпечення конкурентоспроможності великого підприємства у дисертаційній роботі сформульовано і обґрунтовано корпоративну стратегію інвестиційної та інноваційної політики. В її основу покладено такі базові принципи:

- прийняття організуючим стрижнем інвестиційної та інноваційної політики підприємства ідеї опори на власні сили і внутрішні резерви;

- здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства з урахуванням світових тенденцій і вимог ринку індустріальної техніки, її суворе підпорядкування рішенню конкретних проблем, пов'язаних із створенням і впровадженням наукоємних ресурсозберігаючих технологій, які дозволяють виготовляти виняткову за своїми якісними характеристиками продукцію нового покоління і модернізувати продукцію, що випускалася раніше, відповідно до сучасних світових стандартів;

- забезпечення комплексного системного підходу до здійснення технічного переозброєння і модернізації виробництва по всьому технологічному циклу, створення виняткових технологій по всіх стадіях виготовлення продукції;

- орієнтація винятково на світовий рівень якості машин та устаткування, постійні нововведення, "ноу-хау", цілеспрямоване нарощування інтелектуальної складової продукції, що випускається.

У дисертаційній роботі аргументовано, що з метою досягнення винятковості на всіх етапах виготовлення продукції, створення і нарощування потенційних можливостей підприємства пріоритет по виділенню коштів на ці цілі на заводах важкого машинобудування повинен бути відданий розвитку якісної металургії, удосконаленню зварювального виробництва, зміцнюючих технологій, фінішній механообробці та реалізації комплексу заходів щодо ресурсозбереження. Як показує досвід АТ НКМЗ, такий підхід створює реальні передумови виробництва нової унікальної техніки і постійного удосконалювання раніше освоєної продукції. Тільки за 1997-1999 рр. у розвиток виробництва акціонерного товариства інвестовано 51,5 млн. грн. У 2000 р. на ці цілі передбачено витратити 95 млн. грн. Основним джерелом інвестицій є власні кошти підприємства.

Як найважливіший елемент стратегії управління якістю продукції, в дисертаційній роботі досліджуються питання вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтовано, що орієнтація на експорт у товарній політиці підприємства, розвиток і зміцнення співробітництва з провідними зарубіжними машинобудівними фірмами, спільне виконання замовлень ініціюють нове відношення до їхньої конструкторсько-технологічної проробки й виконання і тим самим істотно впливають на підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, що випускається.

Відповідно до "Програми перспективного розвитку експорту продукції АТНКМЗ", розробленої під керівництвом і при особистій участі дисертанта, намічено збільшити обсяг продажу у 2005 р. до 2 млрд. грн., або в порівнянні з планом 2000 р. - більш ніж у 5 разів. Реальність цих прогнозів підтверджується "портфелем замовлень" підприємства, кількома тендерами, які було виграно у таких світових виробників індустріальної техніки, як "Даніелі", "ФАІ", "Рукопп", "Марубені", "Сіменс", "Конкаст", зміцненням позиції на внутрішньому ринку України та у країнах СНД, але насамперед тим різноманіттям організаційно-економічних та технологічних можливостей, які створені та створюються у акціонерному товаристві. Якщо в 1998 р. частка експорту в обсязі товарної продукції складала 41,8 %, у 1999 р. - 49,1 %, то у поточному році вона зросла до 67 %.

Результати виконаного дослідження з усією очевидністю підтвердили також принципову значущість для ефективного управління конкурентоспроможністю наукоємної машинобудівної продукції розвитку системи управління якістю на базі нових сучасних інформаційних технологій. У акціонерному товаристві НКМЗ ця задача вирішується шляхом створення спеціального модуля "Якість" у складі базових компонентів єдиної інформаційної корпоративної системи.

Розділ 5 Планування і корпоративний госпрозрахунок - найважливіші інструменти формування конкурентних переваг підприємства

Дослідження показали, а досвід реалізації прикладних розробок автора в АТ НКМЗ підтвердив, що в сучасних умовах розробка взаємопов'язаної і внутрішньозбалансованої багаторівневої системи перспективних, поточних і оперативних планів діяльності великого акціонерного товариства повинна бути підпорядкована рішенню триєдиної ключової задачі: максимізації прибутковості роботи підприємства, досягненню його фінансової усталеності і формуванню витрат на виробництво, що забезпечують бездефіцитний бюджет і самофінансування його розвитку. Здійснення цієї складної глобальної цільової настанови, у свою чергу, потребує виконання, принаймні, двох груп не менш складних задач.

По-перше, мова йде про доповнення традиційних для процесу планування таких його стадій, як розробка і реалізація планів, оцінка і контроль, новим і особливо важливим в умовах ринкових відносин етапом, що передує процесу формування планів, а саме - аналізом зовнішнього середовища, який базується на вивченні ринків збуту, характеру конкуренції, собівартості аналогів продукції, що виробляється, її ринкових цінах, сировинного забезпечення, сильних та слабких сторін підприєм-ства стосовно до змін зовнішнього оточення. По-друге, - про необхідність комплексної автоматизації і комп'ютеризації процесу внутрішньофірмового планування, що в умовах масштабів і специфіки виробництва великих заводів важкого машинобудування, багатономенклатурності та унікальності устаткування, що виготовляється, його технічної складності і наукоємності представляє принципову значущість, тому що забезпечення ефективності процесу планування на такому підприємстві без застосування обчислювальної техніки практично неможливо. Саме такий підхід обґрунтовано у дисертації як найбільш ефективний і прийнятий в АТ НКМЗ як основний принцип організації системи внутрішньофірмового планування.

У дисертації обґрунтовано висновки про те, що в умовах роботи на ринку споживача до числа методичних нововведень і організаційно-економічних заходів в системі внутрішньофірмового планування відносяться:

- активне впровадження методів і принципів стратегічного планування, програмно-цільового системного підходу і таких визначальних методичних інструментів, як розробка планів розвитку виробництва, бізнес-планів і проектів інвестиційної та інноваційної діяльності у розрізі всіх структурних підрозділів (центрів прибутку) і підприємства в цілому;

- розробка і реалізація методичних підходів до формування перспективних і поточних планів виробничо-господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів на підставі прогнозних розрахунків обсягів продажу у розрізі всіх номенклатурних позицій і стратегічних зон господарювання на зовнішньому і внутрішньому ринках збуту як бази формування планів виробничої програми і всіх інших планових показників;

- застосування послідовного, поетапного підходу до упорядкування річної програми випуску продукції та обсягів продажу, що дозволяє враховувати потенційний попит на продукцію, що випускається, і відповідно обсяги продажу на планований період по кожному центрі прибутку в трьох варіантах: а) визначення обсягів продажу і виробництва за реально укладеними і профінансованими контрактами; б) за реально укладеними, але ще не профінансованими контрактами; в) за заявками замовників. Для того, щоб визначити припустимий мінімальний обсяг виробництва продукції, при якому буде зберігатися стійкий фінансовий стан підприємства, скрупульозному аналізу повинна бути піддана динаміка питомих перемінних та постійних витрат у залежності від різноманітних варіантів набору планованих обсягів виробництва;

- впровадження в корпоративний менеджмент системи жорсткого контролю, своєрідного "сита" для відбору пропозицій центрів прибутку по набору планових обсягів виробництва з тим, щоб вже в процесі запуску того або іншого замовлення у виробництво врахувати чинник гарантії реалізації продукції, що випускається;

- активне впровадження в систему внутрішньофірмового планування сучасних методів фінансового бюджетування: розробка локальних прогнозних бюджетів обсягів продажу, виробництва, комерційних витрат, матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів, інвестиційного бюджету, витрат по утриманню соціальної сфери, їхня консолідація в плановому бюджеті прибутків і витрат коштів по акціонерному товариству в цілому; розробка методів ефективного контролю його виконання;

- вдосконалення методики планування, оцінки і комплексного економічного аналізу результатів діяльності структурних підрозділів підприємства (центрів прибутку, центрів відповідальності і центрів витрат) на базі системи корпоративного госпрозрахунку, що забезпечує підвищення ефективності управління витратами виробництва, їхнє оперативне саморегулювання на рівні низових ланок.

Для того, щоб забезпечити чітке взаємоузгодження трьох основних складових річного комплексного плану - виробничої програми, планових завдань по обсягу продажу і плану витрат коштів, автором розроблена і впроваджена в систему внутрішньофірмового планування АТ НКМЗ модель - матриця "План доходів і витрат коштів", на базі якої проводяться усі інші планові розрахунки. Як показала практика АТ НКМЗ, розробка таких матриць дозволяє формувати планову виробничу програму заводу з позитивним сальдо співвідношення прибутків і витрат коштів (табл. 2).

Таблиця 2 Динаміка обсягу продажу і витрат АТ НКМЗ у 1998-2005 рр. (тис. грн.)

Найменування показників	1998 р. звіт	1999 р. звіт	2000 р. план	2005 р. прогноз
Обсяг продажу	214078	322587	400000	2000000
Витрати	209937	294817	393154	1900000

У дисертаційній роботі обґрунтовано, що в умовах ринкових відносин розробка поточних і перспективних планів уже не може базуватися на екстраполяції середнього рівня витрат за минулі періоди, як це практикувалося раніше, а повинна ґрунтуватися на розробці для кожного структурного підрозділу планових бюджетів і лімітів по видах продукції, що випускається, в розрізі витрат на всіх стадіях виробничого процесу. Практично реалізувати такий підхід дозволяє запропонована дисертантом удосконалена методика аналізу результатів госпрозрахункової діяльності центрів прибутку і їхніх структурних підрозділів, в основу якої покладено принцип виділення всіх технологічно відособлених процесів і переділів в окремі калькуляційні одиниці. Як показує досвід АТ НКМЗ, з впровадженням нової методики з'явилася можливість аналізу госпрозрахункової діяльності по виробничих ділянках, кожній статті і кожному елементу витрат, виявлення відхилень, їхніх причин і винуватців. Це дозволяє розробляти детальні нормативи по кожному елементу витрат і визначати собівартість того або іншого етапу виробничого процесу по всіх цехах заводу.

Практична корисність розроблених у дисертації рекомендацій по удосконалюванню системи внутрішньофірмового планування підтверджується тим фактом, що в 1999 р. у порівнянні з 1998 р. обсяг виробництва АТ НКМЗ був збільшений на 26%, а споживання електроенергії та енергоресурсів за цей же період знижене на 10 %.

Розділ 6 Удосконалення системи внутрішньогосподарського обліку і аналізу

В умовах ринкових відносин інформація - це стратегічний ресурс. Її якість, повнота і достовірність визначають реальні та точні цілі управлінських дій, їхню ефективність. Іншими словами, інформація, яка одержується по каналах бухгалтерського обліку, повинна носити аналітичний характер.

Враховуючи особливу складність рішення цієї задачі для заводів важкого машинобудування в силу специфіки їхнього виробництва і відповідно надзвичайно великого обсягу облікової інформації, цілком очевидною стає не тільки необхідність реорганізації чинної внутрішньофірмової системи бухгалтерського обліку, її адаптації до сучасних вимог, але насамперед істотна зміна функцій робітників бухгалтерської служби, посилення їхньої ролі в прийнятті управлінських рішень по стабілізації економіки підприємства. Виконане дисертаційне дослідження дає вагомі підстави стверджувати, що дійовим інструментом рішення цих задач є активне розширення сфери застосування комп'ютерно-інформаційних технологій і впровадження управлінського обліку в систему корпоративного менеджменту.

Розроблені за результатами виконаного дослідження концепція і програма кардинального удосконалення чинної системи організації обліку і контролю витрат у великому машинобудівному виробництві, що реалізовані в АТ НКМЗ, включають такі пріоритетні напрямки:

- реорганізацію структури заводської бухгалтерської служби, створення в складі центрів прибутку і допоміжних виробництв бюро бухгалтерського обліку і аналізу, а в складі головної бухгалтерії - бюро управлінського і податкового обліку, а також бюро інформаційного забезпечення;

- створення в рамках ІКС інтегрованої системи обліку виробничих витрат за замовленнями та центрами прибутку;

- розробку принципово нової інформаційної корпоративної системи управління виробничими витратами (управління вартістю).

Розробка і включення до складу комплексів ІКС НКМЗ модуля "Бухгалтерський, управлінський і податковий облік і звітність" сприяє інтеграції та уніфікації облікової інформації, робить її більш зрозумілою і зручною в користуванні і тим самим дозволяє сформувати діючі механізми підвищення ефективності інформаційного забезпечення системи корпоративного менеджменту. Усі без винятку витрати за допомогою комп'ютерної техніки взяті під найсуворіший контроль. Розроблена на базі сучасних технологій "Система управління вартістю", охоплюючи весь спектр інформації про витрати виробництва в розрізі замовлень і структурних підрозділів акціонерного товариства, дає можливість оперативно, на будь-якій стадії виготовлення машин і устаткування та по будь-якому об'єкту виділити потрібну інформацію на рівні усіх управлінських структур, що полегшує при цьому внутрішньофірмову комунікацію. Така система є найважливішим інструментом підвищення конкурентних переваг продукції, що випускається підприємством.

Розділ 7 Фінансовий менеджмент у системі управління конкурентоспроможністю підприємства

У дисертаційній роботі обґрунтовано висновок про те, що вирішальна роль фінансового менеджменту в системі корпоративного управління зводиться до трьох основних задач: стабілізації фінансового стану підприємства; його адаптації до ринкових перетворень; стимулювання рушійних сил розвитку і інвестиційної активності. З урахуванням цього забезпечення фінансової усталеності підприємства припускає сполучення чотирьох сприятливих характеристик його фінансово-господарського положення: високої платоспроможності, високої ліквідності, високої кредитоспроможності і високої рентабельності.

В дисертації обґрунтовано, що в сучасних умовах уже не можна обмежитися тільки фіксацією кінцевих фінансових результатів. У ринкових умовах головну роль у системі внутрішньофірмового фінансового менеджменту повинна відігравати така функція, як управління фінансами. А це, у свою чергу, потребує розробки сучасної, такої, що відповідає ринковим відносинам, системи планування, контролю і управління потоком фінансових ресурсів, комплексної оцінки і моніторингу фінансово-економічного стану підприємства, деталізованого аналізу руху і витрат коштів, джерел їхньої мобілізації на фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства. Задачі вдосконалення фінансового менеджменту повинні вирішуватися в органічній єдності і взаємозв'язку з проблемами підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, що випускається. Нагальна потреба такого підходу ґрунтується на двох головних передумовах. Перша включає повне усвідомлення того, що для забезпечення конкурентоспроможності на світовому і внутрішньому ринках потрібно постійно підтримувати на належному рівні науково-технічний потенціал заводу і постійно його нарощувати, здійснюючи активну інвестиційну політику. Друга передумова випливає з першої і складається з того, що в теперішніх умовах, коли інвестування виробництва стало практично цілком залежати тільки від внутрішніх джерел фінансування, однією з найактуальніших задач стає проблема забезпечення бездефіцитності бюджету підприємства, пошуку реальних можливостей поповнення власних оборотних коштів.

З метою підвищення ефективності фінансового механізму підприємства, його більш чіткої підпорядкованості стратегічним задачам розвитку виробництва в процесі виконання дисертаційного дослідження була розроблена і впроваджена система “Управління фінансовими ресурсами”, як найважливіший програмно-цільовий компонент організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю АТ НКМЗ. Основними складовими елементами підсистеми ІКС “Управління фінансовими ресурсами” є: оперативне управління фінансами; фінансове бюджетування; фінансовий аналіз. Розроблена система надійно підкріплена засобами сучасних інформаційних технологій у рамках чинної в АТ НКМЗ єдиної інформаційної корпоративної системи управління, у структурі якої цей модуль є одним із ключових елементів.

З метою оптимізації потоку руху фінансових коштів, забезпечення діючого контролю над витратами виробництва і раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів, прогнозування фінансових результатів і об'єктивної оцінки реального фінансово-економічного стану підприємства складовою системи корпоративного менеджменту НКМЗ є практика розрахунків розміру річної потреби заводу в коштах, яка розгорнута по елементах витрат відповідно до прийнятої на планований період програми виробництва. У дисертації доведено, що ефективність контролю і регулювання витрат коштів багато в чому залежать від того, чи будуть синхронізовані процеси аналізу матеріальних витрат, енергоресурсів і коштів у їхньому взаємозв'язку і взаємозумовленості. Частковий аналіз ситуації у сучасних умовах абсолютно неприйнятний. Тільки повне, прозоре бачення всієї системи витрат, розгляд кожного пункту і категорії витрат як частини загального їхнього потоку може дати реальні результати в плані їхньої мінімізації.

Виконане дослідження призвело до твердого переконання, що з огляду на сучасні реалії, в основу удосконалення методики аналізу витрат коштів повинні бути покладені ті ж базові принципи, що й при формуванні системи обліку і контролю матеріальних ресурсів: комплексність; системність; концентрація на контролі витрат у місцях їхнього виникнення; повнота охоплення усіх без винятку структурних виробничих підрозділів, ділянок, служб, що впливають на показники грошового потоку і витрати коштів. Облік та аналіз повинні проводитися по елементах, напрямках і центрах зосередження витрат відповідно до програми виробничо-господарської, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Тільки в цьому випадку результати аналізу стануть своєчасним сигналом для оперативного прийняття правильних коригувальних рішень із метою усунення негативних впливів на різноманітні аспекти діяльності підприємства.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі здійснено теоретичне обгрунтування та нове вирішення актуальної комплексної науково-прикладної проблеми формування ефективного організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю великих машинобудівних комплексів на підставі розробки цілісної наукової концепції системно-цільового підходу до реалізації цієї конче важливої в умовах ринкових відносин задачі.

Основні висновки концептуального, теоретичного та науково-практичного напрямку, які виникли із наукового дослідження і узагальнення отриманих результатів, зводяться до такого.

1. Аналіз економічної ситуації, що склалася у машинобудівному комплексі України, дослідження проблем, які стримують підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності підприємств на світовому і внутрішньому ринках індустріальної техніки дають підставу зробити достатньо багато серйозних висновків, але найважливіший з них один: відчутним фактором підвищення конкурентоспроможності та стабілізації економіки вітчизняних підприємств повинно стати усвідомлене стратегічне управління цими процесами на макро- і мікрорівнях, як це прийнято у державах з розвиненою ринковою системою господарювання.

Особливу значущість набуває проблема підтримки на належному рівні конкурентоспроможності провідних машинобудівних підприємств, які випускають наукоємну високотехнологічну продукцію і формують фундамент науково-технічного прогресу та економічної безпеки держави.

2. Результати досліджень дозволяють стверджувати, що незважаючи на теперішнє становище машинобудівної галузі промисловості, реальні передумови підвищення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств знаходяться у сфері внутрішнього середовища і їх практична реалізація можлива шляхом досягнення управлінської синергії корпоративного менеджменту, розробки і впровадження ефективного організаційно-економічного механізму стратегічного управління цим процесом, адекватного вимогам ринкового середовища та світових стандартів якості індустріальної техніки.

3. На підставі дослідження та узагальнення існуючих наукових підходів до визначення категорії "конкурентоспроможність підприємства" доведено, що ринкова економіка та невідкладна необхідність підйому експортного потенціалу вітчизняного машинобудування потребують нових критеріїв оцінки її рівня. Доведено, що в сучасних умовах орієнтиром досягнення власних конкурентних переваг машинобудівного підприємства повинні стати, крім якості продукції, що випускається, ще й такі найважливіші позиції, як підтвердження підвищення ефективності виробництва споживачів цієї техніки та співробітництво з провідними міжнародними фірмами машинобудівного профілю. Саме такий, концептуально новий, відмінний від існуючого, підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства повинен бути стратегічною підставою формування ефективного механізму управління цим процесом, вибору напрямків удосконалення системи корпоративного менеджменту у цілях підвищення його чутливості до ринку та поширення перспектив створення нових довгострокових конкурентних переваг підприємства.

4. Обґрунтовано нові концептуальні положення та на підставі розвитку методології загальної теорії систем і стратегічного менеджменту розроблено комплексну багатофункціональну модель ефективного організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю великого машинобудівного підприємства, що випускає складну наукоємну продукцію, головні складові програмно-цільові блоки цього механізму, структура яких і обумовила зміст та логічну послідовність дисертаційного дослідження. До найважливіших з них віднесено: вибір стратегічних напрямків досягнення синергії корпоративного менеджменту; комплексний підхід до управління конкурентоспроможністю наукоємної продукції; реформування системи управління персоналом та трудовою мотивацією; системний підхід до підвищення ефективності планування та диверсифікації виробництва; вдосконалення внутрішньофірмової системи обліку та аналізу, фінансового менеджменту.

5. Обґрунтовано систему заходів щодо формування стратегії підвищення загальноуправлінського потенціалу підприємства як найважливішої підстави підвищення його конкурентних переваг. Доведено, що вона передбачає досягнення синергії в організаційно-структурному забезпеченні виробництва - на підставі переходу до дивізіональної системи управління з утворенням центрів прибутку, центрів відповідальності і центрів витрат; в сфері маркетингу - на базі його органічного інтегрування у корпоративний менеджмент; у сфері підвищення ефективності інформаційної підтримки внутрішньофірмового управління - шляхом формування єдиної наскрізної інформаційної корпоративної системи для рішення задач менеджменту, проектування і виробництва, у сфері трудових відносин - на підставі розробки і впровадження високої корпоративної культури виробництва, що забезпечує конвергенцію інтересів персоналу і підприємства та активно підтримує його конкурентну стратегію.

6. Концептуально обґрунтовано ключову значущість своєчасного вибору правильної, з урахування рівня мінливості зовнішнього середовища, конкурентної стратегії ринку, продукту і технології, розкрито її характерні ознаки, розроблено та запропоновано систему заходів по кожному з цих напрямів, практична реалізація яких справляє позитивний вплив на підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю наукоємної машинобудівної продукції. До їхнього числа віднесено: диверсифікацію та техпереозброєння виробництва, чітку націленість на створення унікальної за своїми якісними характеристиками продукції; орієнтацію на постійні нововведення та створення виняткових технологій на усіх переділах виготовлення техніки, нарощування її інтелектуальної складової; приведення усієї нормативно-технологічної бази підприємства відповідно до європейських та міжнародних стандартів якості; здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності з урахуванням світових тенденцій та вимог сучасного ринку індустріальної техніки.

7. Визначено і показано принципову значущість економічного блоку організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємства як найважливішого інструменту формування його конкурентних переваг. У контексті проблем підвищення конкурентоспроможності підприємства доведено необхідність та запропоновано напрями впровадження у систему внутрішньофірмового планування і управління фінансовими ресурсами великого акціонерного товариства методів стратегічного прогнозування та гнучкого бюджетування: розробки консолідованого та локальних операційних планових бюджетів обсягів продажу, виробництва, витрат матеріальних, енергетичних, фінансових та трудових ресурсів, доходів і витрат коштів, що у сукупності дозволяє на стадії планування забезпечити бездефіцитність корпоративного бюджету, а на стадії його виконання - підвищення потенціалу прибутковості діяльності підприємства та досягнення його фінансової сталості. Запропоновано нові методичні заходи щодо впровадження у систему внутрішньофірмового управління корпоративного госпрозрахунку, управлінського обліку та розробки інтегрованої системи "Управління вартістю".

8. На підставі узагальнення досвіду промислового впровадження в АТ НКМЗ розроблених у дисертації науково-методичних рекомендацій і положень по створенню ефективного організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємства обґрунтовано практичну значущість отриманих результатів і показано можливість їх використання на інших підприємствах галузі.

9. У дисертаційній роботі акцентовано основну увагу на пошуку шляхів підйому конкурентоспроможності підприємства за рахунок власних зусиль. У той же час аргументовано висновок про те, що робітники підприємств повинні на ділі відчувати конкретну підтримку держави у вирішенні цих задач. Державна підтримка власного товаровиробника повинна проявлятися не тільки у його захисті від економічної інтервенції іноземних корпорацій на внутрішньому ринку та сприянні розвитку експортного потенціалу, а насамперед у створенні необхідних передумов щодо ефективної роботи суб'єктів господарювання та забезпечення платоспроможності вітчизняних споживачів. Доля важкої індустрії України - загальнодержавна проблема і лише спільними зусиллями практиків та владних структур, підвищенням ролі державного захисту інтересів вітчизняного виробника можна нейтралізувати негативні тенденції у сфері матеріального виробництва та цілеспрямовано сприяти його стійкому розвитку.

Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації

1. Скударь Г.М. Управление конкурентоспособностью крупного акционерно-го общества: проблемы и решения. - К.: Наук. думка, 1999. - 496 с.

Позитивні відгуки на монографію надруковано у журналах: Економіка промисловості.- 1999. - №4(6). - С. 115-116; Економіка України. - 2000. - №4. - С.89-91; Акціонер, 2000. - № 1.

2. Социальная стратегия акционерного общества в условиях становления рыночных отношений/ Скударь Г.М., Панков В.А., Еськов А.Л., Орлова Н.А., Бунтовская Л.Л. - К.: Техніка, 1998. - 112 с.

Особистий внесок: дослідження сучасних тенденцій формування і розвитку ак-ціонерної власності, утворення та функціонування підприємств колективної власності (с. 5-28; 39-54).

3. Развитие производственной и представительных форм экономической демократии: опыт и проблемы. Ин-т экономико-правовых исследований НАН Украины/ Мамутов В.К. (научн. ред.), Скударь Г.М., Панков В.А., Орлова Н.А., Еськов А.Л. - Донецк, 1998. - 92 с.

Особистий внесок: дослідження і аналіз розвитку виробничої демократії у країнах Західної Європи та Японії, узагальнення досвіду вітчизняних підприємств по залученню робітників до участі в управлінні власністю та виробництвом (с. 21-29; 59-78).

4. Скударь Г.М. Управление крупным акционерным обществом//Экономика Украины. - 1998. - №2. - С.14-19.

5. Скударь Г.М. Обеспечение конкурентоспособности машиностроительной продукции: проблемы и решения//Экономика промышленности. - 1998. - №1. - С. 101-113.

6. Скударь Г.М. Объективные предпосылки перехода заводов тяжелого машиностроения к стратегическому управлению//Вестник Донецкого университета. - 1998. - №1. - С.31-34.

7. Скудар Г.М. Підвищення якості та продуктивності праці - вирішальний фактор виходу з кризи//Продуктивність. - 1998. - №4. - С.3-6.

8. Скударь Г.М. Конвергенция интересов предприятия и его сотрудников - “философия” НКМЗ//Продуктивність - 1999. - № 3. - С.3-4.

9. Скударь Г.М. Организационно-экономические и технические факторы обеспечения конкурентоспособности машиностроительной продукции//Вестник ХГЭУ. - 1999. - №4. - С.12-15.

10. Скударь Г.М. Новые методические подходы к планированию деятельности крупного акционерного общества в условиях рынка//Экономика промышленности. - 1999. - № 3(5). - С.63-71.

11. Скударь Г.М., Канурная З.Ф. Управленческий учет в системе внутрифирменного менеджмента//Экономика промышленности. - 1999. - №4(6) - С. 31-39.

Особистий внесок: дослідження та обгрунтування практичної значущості впровадження у корпоративний менеджмент управлінського обліку, розробка основних напрямів реформування бухгалтерської служби підприємства з урахуванням вимог ринкових відносин.

12. Скударь Г.М. Маркетинг в контексте проблем обеспечения стабильности конкурентоспособности предприятия//Менеджер. Вестник Донецкой государственной академии управления. - 2000. - № 1(8). - С.85-90.

13. Скударь Г.М. Стратегия подъема конкурентоспособности предприятия: проблемы и слагаемые успеха//Экономика Украины. - 2000. - № 6 . - С. 16-24.

14. Скудар Г.М., Чумаченко М.Г. Фінансовий механізм у системі корпора-

тивного менеджменту//Фінанси України. - 2000. - № 6. - С.3-16.

Особистий внесок: дослідження і розробка концепції та методичних положень щодо вдосконалення внутрішньофірмової системи управління фінансовими ресурсами.

15. Скударь Г.М. Проблемы создания долгосрочных конкурентных преимуществ крупного акционерного общества машиностроительного профиля//Вестник ДонГУ. Часть I. - Серия В “Экономика и право”. - Донецк. - 2000. - № 1. - С.20-26.

16. Скударь Г.М. Экономическая безопасность наукоемких производств: проблемы и механизм обеспечения//Проблеми планування промислового виробництва в умовах ринкової економіки. - Вісник Технологічного університету Поділля. Частина 1. Економічні науки. - Хмельницьк. - 2000. - № 4. - С.74-77.

17.Скударь Г.М. Проблемы развития внешнеэкономической деятельности НКМЗ//Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонГУ. - 1999. - С.209-211.

18. Скударь Г.М. Эффективная организационная структура управления предприятием - важнейший фактор стратегического управления (на примере АО НКМЗ) //Рыночные аспекты развития экономики в регионе. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1999. - С.45-53.

19. Скударь Г.М. К вопросу о защите и государственной поддержке конкурентоспособности отечественного товаропроизводителя//Актуальные проблемы стабилизации и развития экономики. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 1999. - С.36-55.

20. Скударь Г.М. Системно-целевой подход к управлению конкурентоспособностью крупного акционерного общества: опыт НКМЗ//Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб. научных трудов - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1999. - С.45-61.

21. Скударь Г.М. Достижение соответствия организационно-экономического потенциала предприятия мировому уровню - стратегия АО НКМЗ//Экономика промышленности. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 1999. - С. 273-283.

22. Скударь Г.М. Оптимизация организационной структуры управления - кардинальная предпосылка адаптации предприятия к условиям рынка //Реструктуризація підприємств України в умовах конкурентного середовища: теорія і практика. - Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - №479. - Харків. - Основа, 2000. - С.167-176. конкурентний ефективний економічний

23. Скударь Г.М. Повышение экспортного потенциала крупного машиностроительного предприятия: стратегия и тактика//Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: территориальный аспект. - Донецк: ДонГУ. - Донеччина. - 2000. - С.29-32.

24. Скударь Г.М. Машиностроительный комплекс - ключевой фактор перспективного развития региона//Матер. регион. научн.-практ. конф. "Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область - 2010)". - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток, 1999. - С.16-26.

25. Скударь Г.М. Инвестиционная стратегия крупного акционерного общества в контексте проблем обеспечения его конкурентоспособности//Матер. Четверт. междунар. научн. конф. "Проблемы экономической интеграции Украины в Европейс-кий Союз: инвестиционные аспекты". - Ялта - Форос, 1999. - С.85-88.

АНОТАЦІЯ

Скудар Г.М. Організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економіки. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2000.

В дисертаційній роботі обґрунтовано нову цілісну наукову концепцію підвищення конкурентних переваг великих машинобудівних підприємств, які випускають складну наукоємну продукцію, на підставі розробки та впровадження у систему внутрішньофірмового менеджменту ефективного організаційно-економічного механізму управління конкурентоспрроможністю, адекватного вимогам ринкових відно-син. Розроблено модель і структуру його основних програмно-цільових блоків, науково-методичні рекомендації та практичні рішення щодо вибору і реалізації конкретних організаційних, економічних та техніко-технологічних заходів по кожному з них, які у своїй сукупності створюють реальні передумови забезпечення конкурентних переваг підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища і динамічних змін кон'юнктури ринку індустріальної техніки.

Ключові слова: ринкові відносини, машинобудівні підприємства, менеджмент, конкурентоспроможність, система, організаційно-економічний механізм, структура, модель програмно-цільових блоків.

ANNOTATION

Skudar G.M. Organizational-Economic Mechanism of the Enterprise Competitiveness Management. - Manuscript.

Thesis on presentation for scientific degree of the Doctor Sc. (Economics) on 08.02.03 speciality - The Organization of Management, Planning and Regulation of the Economy. The Institute of Industrial Economics of National Academy of Science, Ukraine, Donetsk, 2000.

A new integral scientific concept for raising of competitiveness of large-scale machine-building enterprises manufacturing complicated scientifically intensive products on the basis of development and introduction into the system of intra-company management of effective organizational-economic mechanism, adequate to the up-to-date requirements of market relations is substantiated in the thesis work. The model and structure of basis programme-target blocks of given mechanism are worked out, the scientific-methodical recommendations and practical solutions are offered for choosing and realizing of specific organizational, economical and technical-technological procedures for each of blocks allowing in their total combination to create the real prerequisites of ensuring the competitive advantages of the enterprise under conditions of unstable external environment and dynamic changes in the market of industrial machinery.

Key words: market relations, machine-building enterprise, management, competitiveness, system, organizational-economic mechanism, structure, model of program-target blocks.

АННОТАЦИЯ

Скударь Г.М. Организационно-экономический механизм управления конкурентоспособностью предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирование и регулирование экономики. Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2000.

В диссертационной работе обоснована новая целостная научная концепция повышения конкурентных преимуществ крупных машиностроительных предприятий, выпускающих сложную наукоемкую продукцию, на основе разработки и внедрения в систему внутрифирменного менеджмента эффективного организационно-экономического механизма управления конкурентоспособностью. Разработаны модель и структура его основных программно-целевых блоков, даны научно-методические рекомендации и практические решения по выбору и реализации конкретных орга-

низационных, экономических и технико-технологических мероприятий по каждому из них, какие в своей совокупности создают реальные предпосылки обеспечения конкурентных преимуществ предприятия в условиях нестабильной внешней среды и динамичных изменений конъюнктуры рынка индустриальной техники.

Уточнена трактовка понятия “конкурентоспособность предприятия” и выработаны концептуально отличные от традиционных подходов критерии оценки уровня конкурентоспособности производителей индустриальной техники с учетом особенностей работы на современном рынке потребителя. Исследованы теоретические основы и разработаны приоритетные направления формирования в системе корпоративного менеджмента крупного акционерного общества машиностроительного профиля конкурентной стратегии рынка, продукта и технологии, соответствующей требованиям работы на уровне мировых стандартов качества.

Получила дальнейшее развитие концепция достижения управленческой синергии корпоративного менеджмента как важнейшей основы повышения эффективности организационно-экономического механизма управления конкурентоспособностью предприятия. В контексте проблем укрепления позиций крупного машиностроительного завода на мировом и внутреннем рынках индустриальной техники обоснованы направления реорганизации форм и методов маркетинговых исследований, выбора приоритетной стратегии инвестиционной и инновационной деятельности, диверсификации производства, повышения качества управления конкурентоспособностью наукоемкой машиностроительной продукции.

Обоснованы в научном плане и реализованы на практике рекомендации по созданию в организационной структуре предприятия тяжелого машиностроения хозрасчетных центров прибыли, центров ответственности и центров затрат. Аргументированы выводы о том, что такая организационная схема внутрифирменного управления наиболее полно отвечает современным целям стратегического управления конкурентоспособностью. Доказана целесообразность, разработана концепцияи базовые принципы формирования адаптированной к рыночным отношениям корпоративной культуры как ключевого компонента обеспечения конвергенции интересов персонала и предприятия в решении проблем повышения его конкурентоспособности.

Обоснована идея, раскрыты направления и методологические подходы к разработке и внедрению на предприятии сквозной информационной корпоративной системы управления по решению задач менеджмента, проектирования и производства как мощного современного инструмента повышения эффективности управленческих решений, более гибкой адаптации внутрифирменного менеджмента к реалиям рыночной экономики.

Предложены концептуально новые подходы и разработаны конкретные методические решения по совершенствованию экономического блока корпоративной системы управления конкурентоспособностью предприятия: реформирования и внедрения новых технологий планирования и финансового менеджмента, управления производственными затратами, реорганизации в соответствии с требованиями предпринимательского менеджмента структуры бухгалтерской службы предприятия и внедрения системы управленческого учета, что в комплексе обеспечивает бездефицитность бюджета предприятия и создает реальные предпосылки формирования долгосрочных конкурентных преимуществ на мировом и внутреннем рынках индустриальной техники.

На основе обобщения опыта внедрения результатов диссертационного исследования в корпоративный менеджмент одного из ведущих предприятий машиностроительного комплекса Украины - АО “Ново-Краматорский машиностроительный завод” приведены доказательства их эффективности и практической значимости.

Ключевые слова: рыночные отношения, машиностроительные предприятия, менеджмент, конкурентоспособность, система, организационно-экономический механизм, структура, модель программно-целевых блоков.



Підп. до друку 19.10.2000. Формат 60х90/16. Папір друк. № 3. Офс.друк.

Обл.- вид. арк. 1,9. Тираж 100 прим.

Замовлення № 500.

Оригінал-макет підготовлено у відділі КІНД ІЕП НАН України.

83048, Донецьк, Університетська, 77.

Ротапринт ІЕП НАН України

Размещено на Allbest.ru

...