Особливості витрат виробництва в умовах сучасної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський державний економічний університет

УДК 388.512:330

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Особливості витрат виробництва в умовах сучасної економіки

08.01.01 - економічна теорія

Романенков Ігор Данилович

Одеса 2000

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження

Питання, які пов'язані з розглядом витрат, займають значне місце в економічної теорії. Кожний напрямок цієї дисципліни несе у собі цю проблематику як важливу складову частину. Характеристика економіки з боку витрат значною мірою формує загальний погляд на неї.

Крім теоретичного значення вивчення витрат виробництва треба підкреслити практичну необхідність їх дослідження. Співвідношення витрат і результатів у тому чи іншому аспекті має неабияке значення для кожної конкретної економічної галузі знань; воно принципово важливе для функціонування господарства. Взагалі головне економічне питання - питання ефективності виробництва - неможливо розглянути без аналізу витрат виробництва.

Цим узагальнюється теоретичне та практичне значення вивчення витрат. Можна також стверджувати, що багатоаспектний зв'язок цієї проблеми з іншими сторонами економічного процесу протягом суспільного розвитку ставить і завжди продовжуватиме ставити запитання, що потребують розгляду. Крім того, у визначеному процесі приймають новий вид і властивості раніше так чи інакше охарактеризовані риси і якості витрат.

Різноманітність поглядів, які пов'язані з дослідженням витрат виробництва, притаманнa як суттєвим характеристикам, так і конкретним формам цих категорій. Однак, у цілому можна стверджувати, що у науковій літературі з цього питання досліджуються, головним чином, конкретно-практичні аспекти витрат. Робіт, які присвячені суттєвим аспектам цієї тематики, небагато; крім того, вони недостатньо віддзеркалюють реалії сучасного господарства. Вказані обставини визначили тему дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана у рамках теми на замовлення Президента України “Особливості розвитку ринкових відносин в економіці України” (Розпорядження Президента України № 52/97-РП від 24.01.1997р. Наказ Міністерства науки України № 62 від 26.06.1997р. Договір № 2/1596-97 від 21.10.1997р.), а також у рамках теми кафедри загальної економічної теорії “Формування сучасного економічного мислення як чинника державотворення” ( підстава - рішення Координаційній ради Одеського державного економічного університету, протокол № 2 від 11.03.1997р.). Тема затверджена Вченою радою університету (протокол № 6 від 13.05.1997р.).

Мета і задачі дослідження

Метою дисертаційного дослідження є визначення найважливіших категорій витрат виробництва у їх взаємозв'язку; прояснення зв'язку суттєвих характеристик витрат виробництва з конкретними формами їх існування в економічній системі; завдяки цьому визначення складу витрат видів собівартості.

Відповідно до мети визначено наступні задачі:

- характеристика трактування витрат виробництва у сучасній економічній теорії;

- визначення і обгрунтування взаємозв'язку витрат виробництва і собівартості;

- характеристика витрат виробництва і собівартості у функціонуючій економіці.

Наукова новизна одержаних результатів

В ході роботи над дисертацією було одержано ряд результатів, які мають самостійне значення:

- вперше в економічній літературі визначена категорія власних витрат підприємства для свого процесу виробництва, яка розглянута як модифікована форма повних витрат суспільства;

- вперше в економічній літературі собівартість продукції розглядається як грошова форма виразу власних витрат підприємства для свого процесу виробництва;

- обгрунтована нова структура витрат, що входять до собівартості продукції підприємства і в народногосподарську собівартість.

Практичне значення одержаних результатів

Результати дослідження сприяють поглибленню і систематизації розуміння витрат виробництва. Конкретно-практичне значення має модель визначення головних показників собівартості продукції.

Результати дослідження впроваджено у практику в Аудиторсько-консалтінговій фірмі Ю.Г.Т. Південно-Української Асоціації Аудиторів (Лист №74 від 12.11.1997 року).

Апробація результатів дисертації

Результати дисертаційного дослідження багаторазово апробовано. Вони були викладені у доповідях і отримали позитивні оцінки на одинадцятій конференції молодих вчених по проблемам інтенсифікації виробництва (Московський Інститут народного господарства, 1982 р.), у школі-семінарі вдосконалення економічних методів управління (Одеса, 1982 р.), на наукових конференціях Одеського державного економічного університету у 1984-1999 рр.

Публікації

Основні положення дисертації викладені у трьох монографіях і трьох журнальних статтях загальним обсягом 32 д.а., з яких особисто автору належать 31,5 д.а.

Структура і обсяг роботи

Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації дорівнює 157 сторінок. Робота містить три таблиці. Список використаної літератури складається з 167 джерел.

Основний зміст дисертації

Розділ 1. “Загальнотеоретичні аспекти розгляду витрат”. Він містить загальнометодологічне обґрунтування ідей, розвинутих у дисертації.

Автор підкреслює, що методологічне значення має положення, згідно з яким економіка як сфера життя не відокремлена від інших сфер життя. Її існування у зв'язку з ними обґрунтовує можливість і необхідність приймати до уваги різні сфери знання. У зв'язку з цим, зокрема, треба приймати до уваги інтерпретативні і індивідуалізуючі теоретичні напрямки, оскільки людина в економічному процесі не може розглядатися тільки як один з видів ресурсів виробництва. Ці напрямки (традиційно їх відзначають як ідіографічні), не повинні відкидатись. У випадку прийняття їх до уваги ми зустрічаємось із знанням, яке розвинуте на базі розробки того, що домінуюча методологія економічної теорії найчастіше залишає за межами свого розгляду.

Прийняття до уваги по можливості найбільшого обсягу явищ і зв'язків потребує методологічної специфіки, коли постулюється взаємозалежність усіх явищ, що підлягають дослідженню. У такому випадку можливо системне дослідження економічних проблем. Риси такого дослідження можна бачити у деяких напрямках економічної науки. Одним з напрямків, що підкреслює необхідність розуміння економічної сфери як органічної системи у сучасній економічній теорії, є “холістичний” напрямок. Його намагання поширити методи і дискурсивні практики у економічній теорії обгрунтовані головним чином соціологічно, коли розвиток економічної науки епістемологічно пов'язується не тільки з теоретичним розвитком, але також з аналізом місця і статусу економічної науки у суспільстві і організацією наукового виробництва у їх сфері.

Серед домінуючих в сучасних умовах методологічних напрямків в ряді теоретичних систем намагаються розглядати економічну теорію як головним чином точну науку і займаються розробкою формалізованих схем для її досліджень. Серед них важливе місце займає критичний раціоналізм. Він намагається розробляти і вдосконалювати детальну програму наукових досліджень, яка містить принципи фальсифікації - процедури відкидання і прояснення гіпотез, а також супроводжується великою кількістю правил. Критичний раціоналізм орієнтує науку на чіткі принципи проведення наукових досліджень в дусі відкритості і вільної конкуренції; сама наука розуміється як така, що має стійкі критерії і є раціональною сферою. Але треба у зв'язку з тим підкреслити, що уникнути приблизності і недостовірності можна тільки на основах прийняття до уваги системності та багатомірность сучасної економіки, а не на шляху обмеження сфери свого дослідження групою фактів і процедур.

Другий підрозділ першого розділу має назву “Особистості трактування витрат у сучасній економічній теорії”. Тут розглянуті найважливіші напрямки сучасної економічної теорії у їх відношенні до проблем витрат виробництва.

Загалом питання, пов'язані з витратами, займають важливе місце у сучасній економічній теорії. У зв'язку з цим з'являється проблема визначення категорій витрат, що будуть використані у дослідженні. Починаючи розгляд проблеми з найбільш поширеної системи поглядів - неокласики, автор відштовхується від питань, що активно дискутуються і займають у ній важливе місце. Ці питання: проблема вибору і альтернативність витрат.

У зв'язку з тим автор формулює дві важливі закономірності. Перша з них: ситуації “чистого вибору” відповідає поняття “альтернативних витрат” у власному сенсі. У цій ситуації ми маємо справу з абсолютно ринковим, відокремленим суб'єктом, функціонуючим в умовах досконалої конкуренції. Зрозуміло, цей випадок є дуже великою мірою теоретичним. При цих умовах існує лише один вид витрат: витрати окремого суб'єкта, що здійснює вибір.

Друга закономірність, пов'язана з першою: у суспільному процесі виробництва існування стабільної різновигідності суперечить повній індивідуальності витрат суб'єкта вибору і указує на існування інших видів витрат. Необхідно визначити низку категорій витрат виробництва, які не ототожнюються з витратами виробництва підприємства, як не зводиться процес виробництва і технологія до процесу виробництва і технології в межах окремого підприємства. Названі закономірності треба брати до уваги при розгляді взаємозв'язку різних видів витрат.

Одна з важливих властивостей дослідження витрат у економічній теорії нашого сторіччя - погляд на них з точки зору ризику та невизначення. Таким чином постулюється природа підприємства, так обгрунтовується необхідність застосування в економічній науці теорії ігор, де витрати трактуються з точки зору виграшів та програшів. Якісне різноманіття витрат в умовах невизначення і ризику підкреслює велику роль у сучаснім господарстві витрат, пов'язаних з інформацією і потребує також подальшого розвитку поняття раціональності.

Значну увагу сучасні економісти приділяють дослідженню трансакційних витрат. Їх велике значення пов'язане з тим, що організаційні обмеження вже можна порівнювати з технологічними обмеженнями (внаслідок загального росту технологічної продуктивності). Дуже велике значення трансакційні витрати мають у країнах з перехідною економікою.

Третій підрозділ першого розділу має назву “Найважливіші категорії витрат виробництва у сучасній економіці”. Тут визначаються головні види витрат, у яких знаходять відображення суттєві риси сучасної економічної реальності.

Визначаючи ці категорії, автор орієнтується на технологічний і структурно-організаційний аспекти економічного розвитку. Це обгрунтовує необхідність проаналізувати такі види витрат: повні витрати суспільства; витрати суспільства для функціонування сфери матеріального виробництва (вони визначаються аспектом взаємодії людини та природи); витрати виробництва підприємства; власні витрати підприємства для свого процесу виробництва.

Розділ 2. “Витрати виробництва і собівартість продукції підприємства”. Він складається з чотирьох підрозділів.

Перший підрозділ має назву “Собівартість продукції підприємства як форма його власних витрат для свого процесу виробництва”. Тут визначається сутність собівартості та її зв'язок з іншими видами витрат.

Сутністю собівартості є повні витрати суспільства. Вони пов'язані з нею складною формою зв'язку. Етапами, проміжними ланками цього зв'язку виступають охарактеризовані вище головні види витрат. Собівартість продукції безпосередньо - форма власних витрат підприємства для свого процесу виробництва. Це - грошове виявлення таких витрат. Тому, щоб визначити собівартість, необхідно у першу чергу розкрити цей вид витрат виробництва.

Власні витрати підприємства для свого процесу виробництва виступають, по-перше, як форма повних витрат суспільства. По-друге, вони - форма витрат підприємства. Те, що історично це вже форма повних витрат суспільства - головне. Але це не просто і не безпосередньо форма повних витрат суспільства, а форма суспільних витрат, спрямованих на матеріальне виробництво. Ці останні - проміжна ланка перетворення повних витрат суспільства у власні витрати підприємства для свого процесу виробництва. Вони існують, оскільки у суспільстві відокремлюється сфера матеріального виробництва - сфера специфічного відношення людини і природи. Ця ланка визначає одну з найважливіших суттєвих рис категорії власних витрат для свого процесу виробництва - те, що названа категорія є категорією процесу виробництва, що вона фіксує витрати, що забезпечують цей процес. Але ці витрати забезпечують процес виробництва не просто для суспільства (не є тільки формою суспільних витрат), але також для індивідуального підприємства (вони є також формою витрат підприємства). Тому модифікація повних витрат суспільства у власні витрати підприємства для свого процесу виробництва проходить і через іншу ланку. Ця ланка належить іншій площині модифікації. Такою ланкою є витрати підприємства - форма, що містить у собі його повні витрати на виробництво продукції. Ще один з найважливіших моментів власних витрат підприємства для свого процесу виробництва - це те, що категорія індивідуального підприємства - визначається цією ланкою і лінією модифікації.

Таким чином, визначено проміжні ланки (що розташовані у різних площинах, лініях) перетворення повних витрат суспільства у власні витрати підприємства для свого процесу виробництва. Це суспільні витрати матеріального виробництва і витрати підприємства. Власні витрати підприємства для свого процесу виробництва - безпосередня форма цих двох видів витрат. А сама названа категорія є проміжною ланкою у модифікації повних витрат суспільства у собівартість продукції підприємства.

При такому розумінні собівартість суттєво є форма прояви повних витрат суспільства; але вона - і форма витрат суспільства на функціонування сфери матеріального виробництва, і форма витрат виробництва підприємства, і - безпосередньо - форма власних витрат підприємства для свого процесу виробництва.

Цей взаємозв'язок можна виразити таким чином (рис.1).

витрати процес виробництво підприємство

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1. Взаємозв'язок головних видів витрат виробництва

Розглянуті дві лінії перетворення можна роз'єднати у теорії, але у дійсності вони об'єднані, існують у суперечній поєднаності. Таким чином, з'являється можливість дослідження суттєвих рис внутрішніх суперечностей собівартості.

З одного боку, це витрати суспільства у цілому. Лінія модифікації повних витрат суспільства у суспільні витрати сфери матеріального виробництва - лінія, що визначає суспільний характер собівартості. Достатня умова існування цієї площини модифікації - наявність сфери матеріального виробництва як специфічної області життєдіяльності суспільства. З іншого боку, це категорія індивідуального підприємства. Повні витрати суспільства перетворені у витрати підприємства у іншій площині, яка визначена іншими явищами. Це зумовлено існуванням відносно відокремлених ланок у господарстві.

Процес виробництва на сучасному підприємстві визначається суспільством в образі держави не тільки з точки зору його регламентації, але і на базі витрат державних органів на здійснення цього процесу. В умовах домінуючій у сучасному господарстві технології принципово неможливе самостійне забезпечення підприємством свого процесу виробництва, що говорило би про його повну відокремленість. З тієї точки зору витрати, що забезпечують процес виробництва суцільно, не можуть бути розглянутими як витрати тільки підприємства.

Але також не треба їх розуміти безпосередньо як витрати суспільства як цілого. Головну частину витрат, що забезпечують процес виробництва, здійснює індивідуальне підприємство (точніше, це частина, котру підприємство витрачає як власні витрати; оскільки продукт виготовлюється безпосередньо на підприємстві, воно оперує усіма витратами на процес виробництва продукту).

Другий підрозділ другого розділу має назву “Собівартість як витрати. Відшкодування собівартості”. Проблема відшкодування дуже важлива для собівартості, бо робить спроможним обгрунтування її калькуляції.

На думку автора, головне при розгляді витрат треба вбачати у тій формі, тому боці цих категорій, котрі визначають їх спрямованість, функцію, активну роль. Завдяки тому вони можуть бути визначені як саме такі. Якщо ми зрозуміли їх як категорії витрат, ми можемо визначити і спосіб їх відшкодування; характеризувати витрати треба таким чином, щоб не випускати з поля зору ці два аспекти, перший з яких превалює у визначенні витрат як самостійних категорій, які мають власний рух.

Розуміння собівартості треба грунтувати на її розгляді у русі, в обігу. Тоді стає наочним, що перш за все собівартість - витрати. Можна навіть казати, що ці витрати - собівартість у власному сенсі слова. Форма відшкодування цих витрат - частина ціни продукту - має відношення до собівартості лише оскільки ці витрати відшкодує.

Собівартість як сума витрат підприємства на виробництво продукції, що забезпечує цей процес, не є частиною вартості (ціни) продукту. Лише по завершенню кругообігу з ціни реалізованого продукту відокремлюється частина, що дорівнює названим витратам. Ці витрати здійснює індивідуальне підприємство, завдяки їм проходить процес виробництва, але часткою вартості цього продукту собівартість не стає.

В процесі виробництва створюється продукт підприємства, що має вартість. Сам цей процес безпосередньо визначається витратами на його здійснення. Тому собівартість, виконуючи функцію створення можливості здійснення цього процесу, забезпечує діяльність підприємства. Це - діяльність виробничої одиниці, що спрямовує витрати виробництва підприємства ( повні витрати, на відміну від власних витрат для свого процесу виробництва ) на створення продукту, який має “індивідуальну вартість”.

У цьому ж процесі можна визначити і зв'язок собівартості з повними витратами підприємства як формою повних витрат суспільства. Частина цих витрат підприємства спрямована на створення можливості відшкодування власне витрат на процес виробництва, витрат, що безпосередньо забезпечують сам цей процес. Таким є зв'язок між двома формами витрат підприємства. Цей зв'язок буде викривленим, якщо ми просто назвемо власні витрати підприємства для свого процесу виробництва частиною витрат підприємства. Зрозуміло, що оскільки собівартість - грошова форма першої з названих категорій, її зв'язок з повними витратами підприємства є ще більш ускладненим.

Треба пам'ятати, що рух собівартості є в значній мірі самостійним і відмінним від руху повних витрат підприємства. Важливе і вірне ствердження - що собівартість є формою, котра тільки відшкодується як частина повних витрат підприємства з ціни його продукту. Приймаючи до уваги функцію собівартості, її треба назвати формою (а не частиною) витрат підприємства. Розуміння функції собівартості - важлива риса її визначення, особливо при розгляді її як системної категорії. Визначення собівартості як частини витрат підприємства так мало торкається її суттєвих рис, що скоріше затьмарює їх.

В такий спосіб визначено співвідношення вартості і собівартості по лінії модифікації повні витрати суспільства - витрати виробництва підприємства - власні витрати підприємства для свого процесу виробництва - собівартість продукції підприємства. Але і по іншій лінії - повні витрати суспільства - суспільні витрати сфери матеріального виробництва - власні витрати підприємства для свого процесу виробництва - собівартість продукції - собівартість не є частиною вартості. Поперше у тому, що собівартість є формою витрат конкретного підприємства. Тому вона може бути розглянута у однієї площині з повними витратами підприємствами (з індивідуальною вартістю). Але вартість (при будь-якому визначенні цієї категорії у різних теоретичних системах) - макроекономічна категорія, що відбиває умови виробництва у рамках усього господарства. Витрати індивідуального підприємства можуть змінюватися без зв'язку з вартістю, бути, зокрема, вище за неї.

Таким чином, собівартість розглянута автором як самостійна категорія, яка не відповідає її розумінню тільки як частини вартості (ціни). Вона визначається у першу чергу існуванням процесу виробництва і має власний економічний зміст.

Третій підрозділ другого розділу має назву “Собівартість як витрати конкретного підприємства на процес виробництва”. Зрозуміти собівартість як витрати конкретного підприємства необхідно, оскільки саме підприємство безпосередньо здійснює витрати, котрі складають собівартість продукції.

Виробництво відбувається за рахунок підприємства у міру відокремлення останнього. У формі собівартості підприємство робить аванси на процес виробництва. Ці аванси мають специфічні риси, оскільки відокремленість підприємств є відносною. Витрати конкретного підприємства і витрати суспільства у сучасній економіці не існують як взаємопротилежні явища. Витрати, котрі здійснює підприємство, існують як індивідуалізовані витрати суспільства у цілому; при цьому вони індивідуалізуються у різній мірі.

Ряд економістів визначають такі витрати як витрати простого відтворення. Але у літературі не має достатнього обгрунтування цього положення.

Автор пропонує прийняти до уваги наступне: а) необхідно зрозуміти собівартість як категорію процесу виробництва; б) треба відрізняти собівартість як категорію витрат (власне собівартість) і відшкодування собівартості. При цьому функція собівартості як витрат і функція відшкодування собівартості - безсумнівно різні, а категорією простого відтворення може бути названа тільки остання.

Функція собівартості у власному сенсі слова - забезпечення процесу виробництва у межах конкретного підприємства. Таку функцію треба розуміти як функцію забезпечення найбільш ефективного здійснення процесу. Тоді відшкодувати ці витрати - значить забезпечити умови для продовження виробництва у старому масштабі.

Справа в тому, що витрати виробництва, у цьому випадку у формі собівартості, відшкодуються не для виробництва саме у старому масштабі. Частина виручки від реалізації, котра йде на відновлення виробництва, створює умови здійснення цього процесу. Така частина може бути вище або нижче витрат на процес виробництва продукту, з виручки від продажу якого вона відокремлюється. Коли ж вона відшкодує цю суму витрат, тобто кількісно їм дорівнює, вона створює умови повторення виробництва у попередньому масштабі.

Якщо ця частина виручки спрямується до процесу виробництва, вона спроможна забезпечити здійснення його у незміннім розмірі, і забезпечує його у точно визначеному кількісному виразі. Це й буде дійсне відшкодування собівартості: таку форму і потрібно визначити як категорію простого відтворення. Таким чином, визначивши собівартість продукції підприємства як категорію процесу виробництва, ми саме тим визначаємо відшкодування собівартості як категорію простого відтворення. Розуміння цих моментів необхідно для вирішення питань калькуляції собівартості, оскільки мета калькуляції - в першу чергу визначення відшкодування собівартості.

Далі треба відзначити: ствердження, що відшкодували витрати на процес виробництва - означає повторити процес виробництва у попередньому масштабі - у сучасній економіці не вирішує проблему остаточно. Для собівартості, як вона розглянута у роботі, цей підхід можна застосувати лише частково. Процес виробництва не може бути здійснено тільки підприємством. Витрати суспільства на процес виробництва відрізняються від власних витрат підприємства для свого процесу виробництва. Тому, якщо ми намагаємося визначити усі витрати, спрямовані на процес виробництва будь якого продукту (для цього є підстави, бо продукт безпосередньо виготовлюється підприємством), ми повинні відзначити не тільки собівартість підприємства, але і деяку додаткову суму. Інакше, треба відзначити у продукті відносно відокремленої господарської одиниці витрати цілого суспільства на процес виробництва.

Тому треба бачити деяке протиріччя у такому поєднанні понять - витрати конкретного підприємства і витрати на процес виробництва. Це не повинно викликати здивування для такої форми витрат, як собівартість продукції підприємства, яка визначається не тільки різними ланками модифікації повних витрат суспільства у цю категорію, але і різними площинами розташування цих ланок. При цьому з необхідністю вони повинні бути поєднаними; саме у цій, специфічній для сучасної економіки модифікації вони й поєднуються.

Четвертий підрозділ другого розділу роботи має назву “Склад витрат і види собівартості”. Тут, виходячи з раніш розглянутих суттєвих рис витрат, автор пропонує власну модель калькуляції собівартості.

При калькуляції собівартості підприємства визначимо виробничу і повну собівартість. Виробничу собівартість складають такі витрати:

- зношування основних фондів і нематеріальних активів;

- витрати оборотних фондів;

- винагорода за труд (сюди крім зарплати треба віднести усі види премій і виплат, зроблених підприємством).

Повна собівартість містить, крім того:

- утримування апарату управління і іншого персоналу, а також інші витрати, що зараз калькулюються у складі цехових, загальнозаводських і позавиробничих витрат;

- витрати сфери обігу;

- витрати підприємства на охорону природи.

Важливий показник - грошовий вираз витрат суспільства на процес виробництва продукту: народногосподарська собівартість. Її можливо калькулювати на підприємствах. При цьому до повній собівартості підприємства треба додати такі витрати:

1) витрати, що по суті є часткою собівартості продукції підприємства, але формуються за рахунок прибутку (фонди економічного стимулювання).

2) витрати, що оплачують діяльність держави по здійсненню процесу виробництва:

- відсотки за державний кредит;

- плата за користування природними ресурсами;

- плата за користування трудовими ресурсами, яка містить суму відрахувань на соціальне страхування і відшкодування соціальних виплат та інших суспільних витрат, що припадають на працівників підприємства, яке виробляє продукт;

- оплата інших видів діяльності суспільства по здійсненню процесу виробництва.

Цей показник відбиває дійсні витрати процесу виробництва. Витрати, які підприємство відносить до нього і не відносить до собівартості, останнє сплачує з прибутку.

Конкретний порядок обліку видів собівартості може бути визначеним відповідно потребам у розвитку господарського механізму.

Розділ 3. “Витрати виробництва у економіці, що функціонує ”. Він складається з двох підрозділів: “Проблеми оцінки” і “Витрати у функціонуванні перехідної економіки”.

У сучасному господарстві, як ніколи раніше, підвищується значення адекватної оцінки багатьох вимірів економічного життя, зокрема - витрат. Але у дійсності ця адекватність не зростає. Цьому сприяє багато чинників, обгрунтованих специфічними рисами сучасного економічного розвитку.

Одна з таких об'єктивних рис - швидка зміна технологій і ускладнення виробничих (і не тільки) зв'язків. Це потребує значної організаційної гнучкості господарчих структур. Зокрема, треба розглянути це у відношенні до підприємства. Сьогодні воно дуже відрізняється від виробничої ланки періоду вільної конкуренції. Наприклад, технологічно і організаційно більшість “малих підприємств” нагадує підрозділи чи навіть робочі місця великих виробничих одиниць. Процес стирання меж підприємства - реальність сучасного господарства.

Перехідна економіка східноєвропейських країн має особливо багато рис нестабільності. Підприємства у таких умовах мають багато проблем з точки зору пристосування до такої середи. Функціонування в умовах підвищеного ризику і невизначення вимагає, щоб підприємець давав оцінку витратам і результатам перш за все з точки зору свого виживання.

В таких умовах дуже важливим є державний юридичний вплив на організаційне оточення. Аналіз найважливіших законів України, що відіграють важливу роль у створенні такого оточення, виявляє чимало серйозних перешкод для налагодження нормального функціонування господарства, які необхідно усунути.

Висновки

1. Витрати виробництва мають велике значення для економічної теорії і практики, але недостатньо розглянуті у економічній літературі.

У пануючій економічній теорії вони розглядаються перш за все з точки зору альтернативності. Все частіше до уваги приймаються трансакційні витрати.

2. У зв'язку з проблемою альтернативності виникає необхідність сформулювати важливу закономірність, що стосується ситуації “чистого вибору”. Їй відповідає поняття “альтернативних витрат” у власному сенсі. Це - ситуація досконалої конкуренції. коли ми маємо справу з абсолютно ринковим, відокремленим суб'єктом. В такому випадку існує тільки один вид витрат - витрати окремого суб'екта, який здійснює вибір.

3. Наступна закономірність: в суспільному процесі виробництва наявність стійкої різновигідності є елементом заперечення індивідуальності витрат суб'єкта вибору та вказує на наявність інших видів витрат.

4. Тому треба визначити низку категорій витрат, які не зводяться до витрат підприємства, як не зводиться процес виробництва і технологія до процесу виробництва і технології в рамках окремого підприємства.

5. Визначаючи головні види витрат у сучасній економіці, будемо орієнтуватись на технологічний та структурно-організаційний підходи. Тоді основними видами витрат можна вважати наступні: повні витрати суспільства; витрати суспільства для функціонування сфери матеріального виробництва; витрати виробництва підприємства; власні витрати підприємства для свого процесу виробництва.

6. Це робить спроможним визначити категорію собівартості продукції підприємства. Розроблена модель її калькуляції. Собівартість при цьому розуміється як грошова форма власних витрат підприємства для свого процесу виробництва - категорії, що вводиться у науковий обіг вперше. Такий розгляд спрямовано на розуміння витрат у відношенні до підвищення ефективності виробництва і вдосконалення умов функціонування господарства.

Список опублікованих за темою дисертації праць

1. Романенков И.Д. Издержки производства в современной экономике. - М.: Диалог-МГУ, 1998. - 168 с.

2. Романенков И.Д. Черты и резы о далее следует. - М.: Диалог-МГУ, 1997. - 248 с.

3. Романенков І.Д. Теоретичні аспекти витрат виробництва. - Одеса: “Астропринт”, 1999. - 100 с.

4. Гугнина Л.А., Романенков И.Д. В поисках эффективности.// Социалистическое соревнование. - 1981. - №5. - С.89.

5. Гугнина Л.А., Романенков И.Д. Организация социалистического соревнования и укрепление режима экономии.// Консервная и овощесушильная промышленность. - 1981. - №19. - С.31-33.

6. Романенков И.Д. Издержки производства в предпринимательской деятельности.// Предприятие и предпринимательство в рыночной экономике. - М.: 1997. - С.45-51.

Анотація

Романенков І.Д. Особливості витрат виробництва в умовах сучасної економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. - Економічна теорія. - Одеський державний економічний університет, Одеса, 1999.

У дисертаційному дослідженні на основі розгляду головних напрямків економічної теорії зроблено спробу визначити найважливіші види витрат у сучасній економіці. Аналізується взаємозв'язок форм витрат. Це дає можливість прояснити природу головних категорій витрат виробництва. Дано характеристику собівартості продукції підприємства і її місця серед інших видів витрат. Це грунтується на розгляді тенденцій, притаманних процесу виробництва. Визначається склад витрат головних видів собівартості і розроблена модель калькуляції собівартості.

Ключові слова: витрати, процес виробництва, підприємство, ефективність, перехідна економіка.

Аннотация

Романенков И.Д. Особенности издержек производства в условиях современной экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01. - Экономическая теория. - Одесский государственный экономический университет, Одесса, 1999.

В диссертационном исследовании на основе рассмотрения главных направлений экономической теории сделана попытка определить важнейшие виды затрат в современной экономике. Анализируется взаимосвязь форм издержек. Это дает возможность выяснить природу главных категорий издержек производства. Дана характеристика себестоимости продукции предприятия и ее места среди других видов издержек. Это базируется на рассмотрении тенденций, присущих процессу производства. Определяется состав затрат основных видов себестоимости и разработана модель калькуляции себестоимости.

Актуальность выбранной темы исследования состоит в необходимости раскрытия природы издержек производства в современной экономике. Это позволит решить другую важную задачу - определение видов издержек и состава затрат, входящих в них. Данные вопросы тесно связаны с проблемой повышения эффективности производства.

Научная новизна заключается в следующих важных результатах исследования:

- впервые в экономической литературе определена категория собственных издержек предприятия для своего процесса производства; рассматриваемая в экономической системе, она существует как модифицированная форма полных издержек общества;

- себестоимость продукции рассматривается как денежная форма выражения собственных издержек предприятия для своего процесса производства. Благодаря этому по-новому определен состав затрат, входящих в себестоимость продукции предприятия и в народнохозяйственную себестоимость.

Данные результаты имеют самостоятельное научное значение.

Они важны для понимания многоаспектной связи проблемы исследования с состоянием экономической системы реформируемых стран. В связи с этим показана взаимосвязь основных категорий издержек производства, проанализирована связь сущностных характеристик издержек производства с конкретными формами их существования в экономической системе. Дана характеристика трактовок издержек производства в современной экономической теории; определена и обоснована природа взаимосвязи издержек производства и себестоимости; охарактеризованы издержки производства и себестоимость в функционирующей экономике; как анализ трансакционных издержек дано рассмотрение проблем текущей организации экономического развития реформируемых стран.

Выводы и рекомендации, содержащиеся в диссертации, адресованы специалистам в области экономической теории и практическим работникам различных звеньев экономической структуры.

Результаты исследования опубликованы в трех монографиях и трех журнальных статьях общим объемом 32 п. листа. Осуществлено внедрение на ряде предприятий г. Одессы.

Ключевые слова: издержки, процесс производства, предприятие, эффективность, переходная экономика.

Annotation

Romanenkov I.D. The features of the costs of production in the condition of modern economy. - Manuscript.

Thesis for the candidate's degree by speciality 08.01.01. - Economic theory. - Odessa state University of Economics, Odessa, 1999.

In the dissertation author, basing on the consideration of the main trends in economic theory, tries to investigate the main types of costs in modern economy. Analyzing links between the forms of costs, we have possibilities to expose the nature of the main categories of costs. The dissertation contains characteristic of the costs of the enterprise and their place among other types of costs. This investigation based on the consideration of tendencies of the process of production. Finally costs' calculation model is elaborated and proposed.

Key words: costs, process of production, enterprise, effectiveness, economy in transition.

Размещено на Allbest.ru

...