Управління витратами виробництва (на прикладі підприємств машинобудування)

запропонована нова система організації робіт щодо забезпечення менеджерів підприємства інформацією про собівартість продукції з метою швидкого реагування на зміни ситуації на ринку;

обґрунтована методика застосування аналізу взаємозв'язку витрат виробництва, обсягу продукції та маржинального прибутку в процесі управління витратами виробництва;

вдосконалена система прогнозних розрахунків собівартості продукції на основі нормативних калькуляцій та змін поточних норм щодо витрачання тих чи інших видів ресурсів;

запропонований механізм використання в системі управління витратами виробництва системи дірект-костінг;

обґрунтована можливість застосування для управління виробничими затратами принципу управління “за збуреннями на вході”;

визначені основні аргументи щодо доцільності застосування для управління постійними витратами показника “сума покриття”, що являє собою різницю між валовим доходом та змінними витратами.

Практичне значення отриманих результатів. В результаті виконаних досліджень отримані наступні найбільш суттєві результати:

обґрунтована необхідність створення системи управління витратами виробництва та собівартістю продукції;

розроблена схема управління витратами виробництва та собівартістю продукції на основі застосування системи дірект-костінг, сучасної обчислювальної техніки та з урахуванням національних стандартів з бухгалтерського обліку;

розроблений алгоритм розрахунку фактичної собівартості виробів, що передбачає впровадження в практику діяльності підприємств одного із основних принципів управління, а саме "“правління за збуреннями на вході";

розроблена схема комп'ютерно-інтегрованої системи управління витратами виробництва та собівартістю продукції стосовно машинобудівних підприємств;

доведена практична значимість аналізу взаємозв'язку витрат виробництва, обсягу продукції та прибутку для прийняття управлінських рішень в системі управління витратами виробництва;

розроблена організація робіт щодо забезпечення менеджерів підприємства інформацією щодо собівартості продукції з метою швидкого реагування на зміни ситуації на ринку.

Запропоновані методологічні підходи та методичні прийоми щодо управління витратами виробництва та собівартістю продукції впроваджені з участю автора на Хмельницькому ВАТ “Термопластавтомат”.

Результати виконаних досліджень використовуються автором в процесі проведення занять з дисципліни “Управлінський облік”.

Особистий внесок здобувача. Матеріали, наведені у дисертаційній роботі, та результати, що опубліковані у наукових працях за темою дисертації, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та отримали схвалення на науково-практичній конференції “Технологічний університет в системі реформування освітньої та наукової діяльності Подільського регіону” (м. Хмельницький, 1995 р.), науково-практичній конференції “Створення нормативнлї бази управління колективною власністю” (м. Київ, 1995 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми обліку та аудиту за умов нестабільної економіки” (м. Хмельницький, ТУП, 1996 р.), науково-практичній конференції “Проблеми постприватизації” (м. Хмельницький, 1996 р.), вузівській науковій конференції професорсько-викладацького складу ТУП (м. Хмельницький, 1997 р.), міжнародному науковому семінарі “Проблеми праці, економіки та моделювання” (м. Хмельницький, 1997 р.), міжнародному науково-практичному симпозіумі (м. Миколаїв, 1997 р.) вузівській науковій конференції професорсько-викладацького складу ТУП (м. Хмельницький, 1998 р.), вузівській науковій конференції професорсько-викладацького складу ТУП (м. Хмельницький, 1999 р.), 111 міжнародній науково-практичній конференції “Системи обліку в Україні: трансформація до міжнародної практики” (м. Хмельницький, 2000 р.).

Теоретичні положення дисертаційного дослідження використовуються автором у навчальному процесі Технологічного університету Поділля (м. Хмельницький) при викладані дисципліни “Управлінський облік”.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 13 роботах загальним обсягом 7,6 друкованих аркушів. Серед них 1 монографія та 9 статей у фахових журналах.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 219 найменувань та додатків. Дисертацію викладено на 188 сторінках комп'ютерного тексту, в тому числі вона містить 17 рисунків (4 на окремих аркушах - 4 сторінки), 11 таблиць, список використаних джерел (17 сторінок) та 26 додатків (30 сторінок).

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі розглянута доцільність розробки наукової проблеми, обґрунтована її актуальність, зазначені мета та задачі дослідження, визначені положення наукової новизни, представлене теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні аспекти процесу управління витратами виробництва” проаналізовані та порівняні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів до визначення сутності та ролі категорії витрат виробництва, а також економічної інформації в процесі прийняття управлінських рішень щодо управління виробничими витратами, розкрита сутність системи директ-костинг як інструменту регулювання витрат на виробництво.

За умов ринкової економіки ефективність діяльності суб'єктів господарювання значною мірою обумовлюється раціональністю витрачання у процесі виготовлення продукції тих чи інших видів ресурсів. На першому етапі реформування економіки України, основною суттю якого є перехід від адміністративно-командних до ринкових механізмів управління економікою, визначенню ролі та місця виробничих витрат у забезпеченні ефективності господарювання, створенню систем управління витратами виробництва, достатня увага не надавалась. Таке становище значною мірою обумовлювалося ще й обвальною лібералізацією цін на основні види продукції промислових підприємств. Оскільки при цьому на ринках збуту продукції конкуренція була відсутня, то у вітчизняних товаровиробників знизилась зацікавленість у ефективному використанні ресурсів підприємства, зниженні витрат виробництва та собівартості продукції.

В дисертаційній роботі проаналізовані фактори, що сприяли зниженню ефективності діяльності вітчизняних промислових підприємств в умовах перехідної економіки, зарубіжний та невеликий вітчизняний досвід управління витратами виробництва, обґрунтовані підходи щодо удосконалення управління вказаними витратами.

Раціональне використання всіх видів ресурсів у процесі виготовлення продукції шляхом управління витратами виробництва в сучасних умовах слід розглядати як стратегічний напрямок розвитку, що має своєю метою забезпечення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників на внутрішніх та зовнішніх ринках, а також підвищення прибутковості господарської діяльності підприємств.

Система управління витратами виробництва на вітчизняних підприємствах повинна бути націлена на розв'язання таких задач:

забезпечення менеджерів підприємства оперативною та достовірною інформацією щодо виробничих витрат за місцями їх виникнення;

виявлення відхилень фактичних витрат від нормативних з метою досягнення запланованого рівня собівартості продукції:

прогнозування рівня витрат виробництва з метою забезпечення заданого рівня ефективності виробництва.

Перехід від адміністративно-командних методів та форм регулювання господарської діяльності до економічних вимагає приведення в дію всіх факторів, які здійснюють безпосередній вплив на ефективність управління. Важливу роль у вирішенні цієї проблеми повинна відіграти раціоналізація інформаційного забезпечення управління виробничою діяльністю, оскільки на сучасному етапі переходу до ринкової економіки необхідність в інформації постійно зростає.

Без інформації неможливо виробити оптимальні управлінські рішення в системі управління витратами виробництва, а, отже, здійснити потрібну дію, яка є кінцевою метою функціонування будь-якої системи. Саме інформацію слід вважати первинною ланкою у функціональній системі “інформація - рішення - дія”, оскільки вона є організуючим початком будь-якої діяльності.

В дисертації доведено, що центр ваги по відношенню до інформації, яка використовується в процесі прийняття рішень щодо управління витратами виробництва, переміщується від інформації, яка виникає на стадії виробництва, до інформації, яка відображає стан стадій обороту, фінансової сфери, доходів та витрат підприємства від будь-якого виду економічної діяльності. Риси, характерні для інформації в системі ринкових та адміністративно-командних відносин, можна представити за допомогою таблиці 1.

Відомо, що цінність обліково-аналітичних даних та виділення частини їх в інформацію господарського обліку та економічного аналізу передбачаються можливістю використання цих даних в процесі управління, тобто в процесі прийняття планових або регулюючих управлінських дій. Саме для підвищення ефективності прийняття регулюючих дій і повинен слугувати відповідний метод обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції.

Таблиця 1 Порівняльна характеристика інформації в системі адміністративно-командних та ринкових відносин

В дисертації обґрунтований висновок про те, що в якості вказаного методу найбільш доцільно застосовувати систему директ-костинг. Але з цією метою необхідно реформувати всю систему отримання економічних даних.

При цьому важливими умовами успішного ведення обліку виробництва за системою дірект-костінг та використання даних такого обліку для аналізу собівартості мають бути:

систематизація діючих норм змінних витрат у вигляді калькуляції нормативної собівартості;

щоденний контроль змінних затрат шляхом документального або розрахункового виявлення відхилень від поточних норм; систематичний облік змін поточних норм для коригування калькуляції нормативної собівартості та аналізу ефективності організаційно-технічних заходів;

розрахунок фактичної собівартості випуску продукції шляхом алгебраїчного сумування нормативної собівартості випуску та виявлених змін норм і відхилень від норм;

підвищення контрольних функцій обліку та вдосконалення внутрізаводського господарського розрахунку на основі систематичного обліку змін норм та відхилень від діючих норм.

У роботі доведено, що дієвість системи дірект-костінг проявляється у суворому дотриманні техніко-технологічної та виробничої дисципліни, а також своєчасному втручанні керівництва у процес формування виробничих затрат.

Таким чином, впровадження системи дірект-костінг безпосередньо пов'язане з нормуванням, плануванням, технологією та організацією виробництва, внутрішньогосподарським госпрозрахунком, організацією роботи допоміжних та обслуговуючих підрозділів підприємства, обладнанням підприємства сучасною контрольно-вимірювальною апаратурою та комп'ютерною технікою.

Необхідно підкреслити, що саме система директ-костинг є найбільш ефективним джерелом оперативної інформації про затрати і саме така інформація є підставою в більшості випадків для прийняття рішень на всіх рівнях управління щодо витрачання тих чи інших видів ресурсів. І саме тому в останні роки, за умов переходу до ринкової економіки, система дірект-костінг розглядається зарубіжними та вітчизняними економістами у тісному взаємозв'язку з управлінням.

У другому розділі “Обґрунтування складових системи управління витратами виробництва” було доведено, що управління витратами виробництва повинно базуватися на розробці оптимальної інформаційної моделі обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції. При цьому методом, який забезпечує формування якісної інформації в процесі управління витратами, є система дірект-костінг, оскільки вона дозволяє оперативно виявляти відхилення від встановлених норм і нормативів витрачання всіх видів ресурсів та приймати відповідні управлінські рішення щодо виправлення небажаних ситуацій та усунення причин, які їх викликали.

Основними перевагами системи дірект-костінг, що дозволяють пропонувати її як інструмент управління витратами виробництва, є: 1) виробничі витрати визначають сутність системи і є її основним елементом; 2) в даній системі досягнутий достатньо високий рівень інтеграції обліку, аналізу та прогнозування; 3) поведінку витрат можна прогнозувати за допомогою зміни обсягу реалізації продукції, тобто таким чином вирішувати стратегічні задачі управління підприємством; 4) використання “суми покритття” як оціночного показника дає змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо витрат виробництва; 5) інформація, що отримується в системі, дозволяє встановлювати найбільш вигідні комбінації обсягу виробництва та ціни реалізації, а отже проводити ефективну політику цін; 6) шляхом зміни показників обсягу виробництва, ціни реалізації, витрат на виробництво, доходу від реалізації та суми покриття можна моделювати різні господарські ситуації і таким чином прогнозувати можливі результати від реалізації прийнятих рішень, тобто здійснювати ситуаційний аналіз; 7) за допомогою використання графічного методу система забезпечує наочність ситуаційного, структурного та інших видів аналізу.

Оскільки повинна бути встановлена послідовність та визначений порядок виконання робіт, які забезпечують процес управління витратами на виробництво та собівартістю продукції, то в дисертаційній роботі пропонується алгоритм розрахунку фактичної собівартості виробів та виправлення небажаних господарських ситуацій і усунення причин, що їх викликали.

Відхилення фактичних витрат всіх видів ресурсів на виготовлення продукції від встановлених норм та нормативів по суті є зворотнім зв'язком в системі управління господарською діяльністю підприємства. На підставі інформації про відхилення апарат управління має реальну можливість робити висновки про те:

як дотримуються: технологія та встановлені норми витрачання ресурсів, необхідних для виготовлення продукції;

чи відповідає нормативному фактичне застосування відповідних інструментів та пристроїв;

як дотримується запланований рівень організації праці і виробництва та матеріально-технічного забезпечення.

В цілому ж інформація про відхилення надає відомості про показники та фактори, які здійснюють найбільш суттєвий вплив на результати діяльності підприємства.

В сучасних умовах динамічного управління виробництвом облік відхилень від норм повинен бути настільки оперативним, щоб сприяти найшвидшому усуненню причин негативних відхилень, нормалізації технології та організації виробництва.

Основними принципами створення сучасних систем управління є максимальне вивільнення апарату управління від інформації, яка не використовується в процесі вирішення оперативних задач управління або навпаки, орієнтація на використання тієї інформації, яка має оптимальну цінність.

Реалізації вказаних принципів в значній мірі сприяє запропонована система дірект-костінг щодо обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Застосування на практиці принципу оптимальності взагалі може здійснюватись такими двома основними шляхами:

автоматизація розв'язку максимальної кількості управлінських задач. Для цього необхідно розкласти господарську задачу на часткові складові;

встановлення такої комунікації, при якій з маси даних отримувалась би максимальна кількість інформації. Цього можна досягнути лише за умови, що всі дані в системі управління будуть передаватися від джерела суворо за призначенням - в ті підрозділи і тим керівникам, які на основі отриманої інформації правомочні приймати управлінські рішення щодо управління витратами виробництва.

Обидва підходи цілком задовольняє запропонована концептуальна модель системи дірект-костінг щодо обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Необхідно лише підкреслити, що надзвичайно важливо встановити точну номенклатуру інформації для керівництва кожного підрозділу в чітко визначені строки.

В сучасних умовах динамічного управління виробництвом облік відхилень від норм повинен бути настільки оперативним, щоб сприяти найшвидшому усуненню причин виявлених негативних відхилень, нормалізації технології та організації виробництва. Лише за умови чітко налагодженої системи обліку відхилень від технічно обгрунтованих норм може бути практично реалізованим один із основних принципів управління - управління “за збуреннями на вході”. Цей принцип передбачає усунення або зменшення викликаного збуренням відхилення величин, які регулюються (в даному випадку витрат на виробництво та фактичної собівартості) від заданої (нормативної собівартості) шляхом визначення цього “збурення” та розробки управлінського рішення, спрямованого на компенсацію “небажаного збурення” на вході системи.

Для реалізації принципу управління за збуреннями необхідно, щоб по максимальній кількості відхилень від нормативної собівартості визначались безпосередні причини їх виникнення (тобто збурення на вході). З цією метою нами розроблена блок-схема алгоритму по визначенню відхилень від нормативної собівартості та усуненню небажаних господарських ситуацій, яка виражає розроблену нами концепцію застосування системи дірект-костінг щодо обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції. На рис.1 вміщена принципова схема обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції за системою дірект-костінг в умовах застосування обчислювальної техніки в рамках найбільш поширеної журнально-ордерної форми обліку в умовах механізації облікових робіт та з урахуванням положень національних стандартів бухгалтерського обліку, що впроваджені в нашій країні з 1 січня 2000 року.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Принципова схема обліку витрат на виробництво та калькулювангня собівартості продукції за системою дірект-костінгЗа умов ринкової економіки практична реалізація інформаційної системи управління витратами на виробництво продукції машинобудівних підприємств пов'язана з ускладненнями, обумовленими необхідністю врахування низки факторів, які відображають різноманітність процесів сучасного машинобудівного виробництва. В цілому комплекс таких факторів дозволяє розглядати діючі явища системно та відслідковувати при цьому відповідні інформаційні потоки

Процес управління будь-яким об'єктом може здійснюватися лише в рамках певної системи. В дисертаційній роботі показано, що структуру управління витратами на виробництво продукції машинобудівного підприємства можна розглядати як сукупність функцій, виконувати які і призвана вказана структура. При цьому така структура, будучи складовою частиною автоматизованої системи управління підприємством в цілому, повинна функціонувати синхронно з функціонуванням процесу виробництва.

Комп'ютерно-інтегроване виробництво поєднує досягнення в галузі автоматизації, комп'ютеризації та інформатики і визначається посиленням взаємозв'язків між персоналом на різних рівнях управління, охопленням системи керування не тільки технологічними процесами та комплексами, але і сукупністю інших взаємопов'язаних структур - фінансових і маркетингових служб, виробничо-диспетчерських та інших підрозділів з урахуванням постійного розвитку систем керування. На рис.2 наведена схема комп'ютерно-інтегрованої системи управління витратами виробництва, впровадженої з участю автора на Хмельницькому ВАТ “ Термопластавтомат”.

Рис. 2 Схема комп'ютерно-інтегрованої системи управління витратами виробництва та собівартістю продукції на Хмельницькому ВАТ “Термопластавтомат”

Метою розробки комп'ютерно-інтегрованої системи управління було створення методів моделювання, аналізу та проектування таких систем з використанням засобів сучасних ЕОМ для широкого кола користувачів: інженерів, економістів, бухгалтерів.

За умов ринкової економіки керівник підприємства завжди повинен мати під рукою оперативну інформацію про те, які витрати в дійсності підприємство несе на виробництво того або іншого виду продукції, надання послуг або здійснення певного виду діяльності незалежно від того, який на сьогоднішній день посадовий оклад у директора або головного бухгалтера, який розмір мають затрати на утримання офісів та інші подібні управлінські витрати.

В дисертації доведено, що основна перевага використання моделі взаємозв'язку витрат виробництва, обсягу продукції та маржинального прибутку полягає в тому, що за її допомогою можна приймати різні оперативні рішення щодо управління витратами виробництва. В першу чергу це стосується можливості проводити ефективну політику цін. Традиційні класичні методи ціноутворення засновані на калькуляції повної фактичної собівартості, поступово відходять на другий план. Ціна визначається на основі того, скільки покупець може і хоче заплатити за товар. Після того, як встановлена ціна рівноваги, підприємство має проаналізувати всі свої витрати та спробувати максимально скоротити їх.

Ключовою категорією аналізу, в якому застосовується модель взаємозв'язку витрат виробництва, обсягу продукції та маржинального прибутку, є змінні витрати на одиницю продукції. Основний практичний зміст застосування принципів маржиналізму зводиться до того, що при прийнятті управлінських рішень щодо витрачання тих чи інших видів ресурсів враховуються лише ті витрати, які визначаються цим рішенням, і не враховуються безповоротні витрати, які ніяким чином не зміняться у випадку прийняття або неприйняття даного рішення. Особлива увага приділяється співвідношенню між ціною та змінними витратами (так званий коефіцієнт маржинального доходу) і різниці між валовим доходом та змінними витратами (сума покриття).

Маючи в своєму розпорядженні дані про собівартість в частині змінних витрат та про суми покриття витрат в розрізі окремих виробів, можна вирішувати такі управлінські задачі, як: оптимізація асортименту продукції при наявності так званих “вузьких місць”; доцільність прийняття додаткового замовлення за цінами, нижчими звичайних; необхідність виготовлення на підприємстві чи придбання на стороні комплектуючих виробів та напівфабрикатів; визначення оптимального розміру партії або серії деталей (виробів); вибір та заміна устаткування.

Висновки

1. Управління витратами виробництва є важливою складовою системи економічного управління машинобудівним підприємством. Важливість та недостатня розробка проблем, пов'язаних з управлінням використання у виробничому процесі всіх видів ресурсів, вимагає створення системи управління виробничими витратами з використанням нових методичних прийомів. Вирішенню даної проблеми присвячена дисертація.

2. Управлінський облік охоплює всі стадії інформаційних потоків управлінського циклу щодо управління виробничими витратами, а саме: планування, вимірювання фактичних величин, інтерпретацію результатів вимірювань та узагальнення базової інформації для прийняття певних класів рішень щодо витрачання тих чи інших видів ресурсів. Метою підсистеми управлінського обліку є: а) надання інформаційної допомоги керівникам в системі управління затратами; б) контроль та прогнозування затрат; в) вибір найбільш ефективних шляхів розвитку підприємства; г) прийняття оперативних управлінських рішень щодо витрат виробництва.

3. Виробити оптимальне управлінське рішення неможливо без інформації. Саме інформацію слід вважати первинною ланкою в функціональній залежності “інформація - рішення - дія”, оскільки вона є організуючим початком будь-якої цілеспрямованої діяльності.

Прийняття рішення - це процес перетворення вихідної інформації про стан та умови функціонування об'єкту управління в інформацію про найбільш раціональні шляхи досягнення цим об'єктом бажаного стану в майбутньому.

4. Аналіз методологічних засад управління витратами виробництва, що існують у вітчизняній та зарубіжній економічній теорії, дозволив встановити відсутність чіткого комплексного підходу до управління витратами виробництва як на промислових підприємствах взагалі, так і на машинобудівних зокрема, а також недостатність розробок щодо методології та методики у всіх ланках управління виробничими затратами. В дисертаційній роботі визначені можливі аспекти використання для управління витратами виробництва методичних прийомів системи директ-костинг, а також моделі взаємозв''зку виручки від реалізації, обсягу виробництва та прибутку (ВОП-моделі).

За допомогою запропонованої ВОП-моделі можна приймати різні управлінські рішення щодо регулювання витрат на виробництво, а саме: оптимізувати асортимент продукції, яка випускається за умови наявності так званих “вузьких місць”; вирішити питання щодо доцільності прийняття додаткового замовлення за цінами, нижчими від звичайних, а також, чи виготовляти на підприємстві, а чи придбати на стороні комплектуючі вироби та напівфабрикати; визначити оптимальний розмір партії або серії деталей чи виробів; вибрати або замінити устаткування тощо.

5. Аналіз організації управління витратами виробництва на машинобудівних підприємствах дозволив зробити висновок про наявність проблемних моментів, що викликають необхідність впровадження сучасного механізму управління виробничими затратами. Головним із цих недоліків є відсутність організації та контролю за використанням ресурсів у місцях виникнення витрат та неможливість оперативного регулювання даного процесу, відсутність системного підходу до організації управління витратами виробництва.

6. В дисертації розроблено механізм створення системи управління витратами виробництва стосовно машинобудівних підприємств, що включає аналіз існуючих інформаційних потоків, формування інформаційної бази аналітичних та прогнозних розрахунків собівартості продукції, формування нормативної бази управління виробничими витратами, створення вихідних аналітичних даних для прийняття оперативних управлінських рішень щодо витрачання ресурсів у процесі виробництва.

Використання системного нормативного обліку забезпечується створенням єдиної інформаційної бази управління витратами виробництва на основі обліку відхилень з наступним аналізом причин та винуватців цих відхилень по місцях їх виникнення та центрах відповідальності.

7. Інформація про відхилення фактичних витрат всіх видів ресурсів на виготовлення продукції від встановлених норм та нормативів по суті є зворотнім зв'язком в системі управління господарською діяльністю підприємства. В дисертації запропонована система, в рамках якої на підставі інформації про отримувані відхилення апарат управління має реальну можливість робити висновки про те, як дотримуються технологія та встановлені норми витрачання ресурсів, необхідних для виготовлення продукції, чи відповідає нормативному фактичне застосування відповідних інструментів та пристроїв, як дотримується запланований рівень організації праці і виробництва та матеріально-технічного забезпечення. При цьому інформація про відхилення надає відомості про показники та фактори, які здійснюють найбільш суттєвий вплив на результати діяльності підприємства.

8. Витрати на організацію виробництва носять альтернативний характер. Використовувати ресурси виробництва на даному підприємстві буде вигідно лише до того часу, доки витрати на організацію ще однієї ринкової угоди не будуть дорівнювати витратам здійснення цієї угоди на відкритому ринку.