Формування системи економічної інформації підприємницьких структур

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

УДК 331.5:002.6

Формування системи економічної інформації підприємницьких структур

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ричаківська Віра Іванівна

Львів 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Захист відбудеться "21" квітня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий "21 " березня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

управління підприємницький звітність

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Перехід до ринкової системи господарювання не тільки сприяє розвиткові підприємництва в Україні, а й ставить певні вимоги до діяльності підприємницьких структур. В першу чергу, виникла необхідність у формуванні системи економічної інформації нового типу. Підприємницькі структури, як невід'ємна складова ринкової економіки, не вписуються в межі тих вимог до інформаційного забезпечення, які ставила соціалістична система господарювання, яка підпорядковувалась політичній ідеології і вимагала адекватного інформаційного забезпечення на рівні підприємств. Достатньо відзначити, що багато понять, термінів, показників і критеріїв, притаманних ринковій і взагалі світовій економіці, у вітчизняній практиці не вживалися. Зокрема такі, як: капітал, ризики, менеджмент, маркетинг - набули практичного вживання вже в умовах перехідної економіки. Однак повного складу вимог до економічної інформації, яка має характеризувати результати господарювання будь-якого суб'єкта економіки, досі не сформовано. Проблема формування системи нової економічної інформації в Україні ускладнюється тим, що за відсутності єдиної довгострокової політики держави стосовно розвитку всіх суб'єктів господарювання, на першому етапі реформування набув поширення блочний підхід, згідно з яким визначалась фіскальна, фінансова, промислова, аграрна політика й інші напрями політики розвитку без належної взаємозв'язки між собою. В умовах кризи вимоги до економічної інформації підприємницьких структур з боку держави формувались під тиском фіскальних потреб без належного врахування інтересів інших суб'єктів економіки. В результаті було втрачено економічну інформацію, яка реально характеризує результати господарювання на всіх рівнях національної економіки.

Аналіз облікової і звітної інформації за вимогами міжнародних стандартів у банківському секторі економіки показав значні розходження у складі оцінювальних показників і методах їх розрахунку. Виявилось, що при переході на систему обліку згідно з вимогами міжнародних стандартів розходження балансів становили від одного до 3 млн. грн. у малих комерційних банках і до 100 млн. грн. - у великих. Як правило, мало місце заниження вартості неякісних активів. Ще більші розходження можна передбачити і в інших секторах економіки. Перш за все в тих, де сконцентровані застарілі основні фонди, нереалізована продукція та великі суми нереальної дебіторської заборгованості.

В нових умовах господарювання підвищуються вимоги до повноти і достовірності інформації, яка характеризує результати господарювання будь-якої виробничо-господарської структури. Найбільш гостро ця проблема зачіпає підприємницькі структури. Размещено на http://www.allbest.ru/

В умовах невідпрацьованості правового поля більшість підприємців намагаються обмежити доступ до інформації, яка характеризує результати їх діяльності. Найбільшою мірою це стосується фінансових результатів, що пояснюється намаганням підприємців уникнути надмірної опіки податкових і контролюючих служб, а також зберегти комерційну таємницю та економічну безпеку підприємств. В такій ситуації дуже складно об'єктивно оцінити результати функціонування підприємницького сектора економіки, порівняти їх з державними підприємствами, іншими державами світу.

Останнє набирає особливої актуальності при реалізації політики держави в напрямах інтеграції України в світову спільноту. Це вимагає адаптації вітчизняної економічної інформації, що характеризує результати господарювання, до міжнародних вимог і стандартів. В першу чергу адаптації потребують системи обліку економічної інформації на підприємницьких структурах, методи розрахунку основних показників на принципах забезпечення зіставності і вірогідності результатів.

В Україні такі питання недостатньою мірою вивчені і висвітлені в економічній літературі. Більшість публікацій присвячено вдосконаленню бухгалтерського обліку, приведенню його у відповідність з міжнародними стандартами. Зокрема, це роботи М. Чумаченка, Є. Мниха, Л. Нападовської, Т. Смовженко, Ю. Дайновського і інших. Необхідність удосконалення обліку підприємницької діяльності, посилення уваги до інформаційного забезпечення управлінських функцій обґрунтована в роботах П. Бєлєнького, Є. Бойка, М. Долішнього, М. Козоріз, Є. Кузьміна, Я. Побурка та інших.

Однак багато питань, пов'язаних з обґрунтуванням вимог до інформації, що характеризує результати роботи підприємницьких структур з позицій її користувачів, потребують більш глибокого вивчення і висвітлення в економічних дослідженнях та публікаціях. До таких питань, в першу чергу, слід віднести: визначення спільних інтересів всіх користувачів інформації, що характеризує результати виробничо-господарської діяльності, оцінку ризиків, які виникають в сфері підприємницької діяльності або споживачів продукції, послуг внаслідок їх недостатньої інформованості; обґрунтування вимог до фінансово-економічної звітності підприємницьких структур з позицій держави, інвесторів тощо.

Недостатня розробленість таких питань та актуальність їх вирішення для забезпечення ефективного розвитку підприємництва в Україні зумовили вибір теми дисертаційної роботи та структуру досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України в рамках такої теми "Становлення і розвиток кредитно-фінансових механізмів приватизованих об'єктів виробничої сфери" (шифр 3.1.9.5).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - наукове обґрунтування вимог до системи економічної інформації, що характеризує результати виробничо-господарської діяльності підприємницьких структур з позицій задоволення інтересів її основних споживачів, визначення інформаційних ризиків та механізмів управління ними.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

* визначення ролі і функцій інформації в забезпеченні ефективності управління підприємницькою діяльністю;

* аналітичний огляд наявних систем інформаційного забезпечення і визначення проблем їх використання у вітчизняній економіці у сфері підприємництва;

* аналіз і оцінка повноти і ефективності інформації, що характеризує результати діяльності підприємницьких структур;

* обґрунтування напрямів удосконалення звітності підприємницьких структур; Размещено на http://www.allbest.ru/

* визначення форм адаптації системи економічної інформації вітчизняних підприємницьких структур до міжнародних вимог і стандартів;

* структуризація інформаційних потоків за їх впливом на прийняття управлінських рішень;

* визначення інформаційних ризиків та шляхів їх зниження.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є економічна інформація, яка характеризує результати підприємницької діяльності; об'єктом дослідження - підприємницькі структури, включаючи банки та кредитно-фінансові установи.

Методологія і методика дослідження. Теоретична і методологічна основа дисертації сформована на базі аналітичного огляду і оцінки вітчизняних та зарубіжних публікацій з питань формування вимог до економічної інформації підприємницьких структур, вітчизняного законодавства в сфері підприємництва та інформаційного забезпечення. При виконанні дисертаційної роботи застосовано теоретичні положення системного підходу, економічного аналізу, елементи математичної статистики, економіко-математичне моделювання.

В дисертації досліджувалась концепція побудови потоків економічної інформації, що характеризує результати підприємницької діяльності з позиції її користувачів.

Наукова новизна одержаних результатів. Новими науковими результатами дослідження є розкриття ролі і функцій економічної інформації в забезпеченні ефективності управління підприємницькою діяльністю в умовах перехідної економіки України на основі зниження інформаційних ризиків.

До найбільш вагомих наукових результатів, що виносяться на захист, належать такі:

* обґрунтування вимог до економічної інформації, що характеризує результати виробничо-господарської діяльності підприємницьких структур з позицій інтересів держави, інвесторів, працівників, акціонерів, споживачів продукції або послуг;

* розробка методики аналізу і оцінки повноти та ефективності інформації, що характеризує результати діяльності підприємницьких структур. В основу побудови методики аналізу закладено принципи системності, комплексності та етапності відповідно до завдань аналізу і використання його результатів в управлінні інформаційними потоками;

* структуризація інформаційних потоків за їх впливом на прийняття управлінських рішень. Зокрема, на внутрівиробничому рівні виділено три потоки інформації, які формуються на основі фінансового, податкового і управлінського обліку результатів господарювання;

* визначення інформаційних ризиків та шляхи їх зниження на основі підвищення вимог до повноти і достовірності показників, що характеризують результати господарювання підприємницьких структур, систематизації інформації за факторами ризикованості, моделювання ситуацій, які можуть негативно вплинути на діяльність досліджуваних об'єктів. Размещено на http://www.allbest.ru/

Практичне значення одержаних результатів. На основі обґрунтованих вимог до економічної інформації запропоновано методичні підходи у розв'язанні проблем прикладного характеру, а саме:

* оцінка повноти і достовірності інформації, що характеризує результати діяльності підприємницьких структур;

* структуризація інформаційних потоків за їх впливом на прийняття управлінських рішень;

* визначення інформаційних ризиків і механізмів їх зниження.

Методичні розробки автора знайшли практичну апробацію при формуванні пропозицій стосовно вдосконалення звітності підприємницьких структур, а також при обґрунтуванні окремих положень законодавчої бази України в сфері інформаційного забезпечення. Пропозиції автора використані при виконанні таких постанов і рішень: Постанова Правління НБУ від 17.10.1996 р. № 272 "Про програму реформування бухгалтерського обліку та звітності Національного банку України на 1996-1997 роки", Постанова Правління Національного банку від 29.11.1996 р. № 315 "Про заходи реформування бухгалтерського обліку та звітності комерційних банків України", Постанова Правління НБУ від 13.04.1998 р. № 149 "Про заходи щодо створення централізованої автоматизованої банківської системи НБУ на базі системи автоматизації діяльності банку".

Особистий внесок здобувача полягає в системному дослідженні потоків економічної інформації, що характеризує результати виробничо-господарської діяльності підприємницьких структур з позиції її основних користувачів, визначенні інформаційних ризиків та механізмів їх зниження. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача і вказані в авторефераті у переліку основних публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертаційної роботи були апробовані безпосередньо в ході їх виконання на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних семінарах і конференціях. Зокрема, Всеукраїнській конференції "Реформування бухгалтерського обліку в Україні" (Київ, 1999); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку банківської системи" (Суми, 1999); Міжнародній конференції "Дистанційне навчання: проблеми та перспективи у вищій освіті України" (Львів, 1999), семінарах із впровадження Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності, які відбувались в різних містах України.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 58,1 д. а., в т. ч. 5,7 д. а. належать особисто автору.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 184 сторінки комп'ютерного тексту. Дисертація містить 22 таблиці, 20 схем і рисунків. Наведений список використаних джерел містить 113 позицій.

2. Основний зміст дисертації

Визначення вимог до економічної інформації підприємницьких структур слід вважати важливою передумовою для побудови раціональних інформаційних потоків при зниженні витрат на їх формування та підвищення ефективності управління. В умовах переходу до ринкової системи господарювання значно розширилось коло користувачів економічної інформації, яка характеризує результати роботи підприємницьких організацій. Це не тільки підвищило актуальність питань, пов'язаних із визначенням вимог до економічної інформації, а й зумовило необхідність вирішення нових завдань у сфері інформаційного забезпечення, визначення інформаційних ризиків і шляхів їх зниження.

У дисертації обґрунтовано нові підходи до формування потоків економічної інформації, виходячи із спільності інтересів її основних користувачів запропоновано методичні підходи до їх врахування в системах обліку і звітності підприємницьких структур, визначено інформаційні ризики та методи управління ними.

Розділ 1 "Теоретико-методичні основи інформаційного забезпечення суб'єктів господарювання"

Висвітлює роль інформації в забезпеченні ефективності управління економічними процесами на етапі переходу до ринку, дає оцінку наявних систем інформаційного забезпечення в сфері підприємництва; на основі аналітичного огляду і аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду визначає напрями формування економічної інформації в сфері підприємництва України. Размещено на http://www.allbest.ru/

В дисертації інформація досліджується в двох аспектах: як ресурс економіки держави і як ресурс підприємницької структури, кожен з яких дає можливість аналізувати і оцінювати ефективність господарювання. Підприємницький суб'єкт розглядається як інформаційна структура, яка має власний інформаційний виробничо-господарський ресурс, мету і завдання в сфері управління виробничо-господарською діяльністю і тісно взаємодіє із зовнішніми інформаційними системами. Ефективність функціонування підприємницьких організацій значною мірою залежить від взаємоузгодженості зовнішньої і внутрішньої систем інформаційного забезпечення.

В умовах ринку значно підвищується потреба менеджерів, керівного складу підприємств в інформаційному забезпеченні їх діяльності. При цьому зростає значення не тільки таких характеристик, як достовірність, надійність інформації, а й ставляться нові вимоги до створення нових видів інформації. В першу чергу це стосується нових завдань, які мають вирішувати менеджери в умовах функціонування підприємницьких структур в ринковій ситуації, відкритості вітчизняної економіки, необхідності інтегрування її в світову систему господарювання.

В дисертації на основі аналітичного огляду та узагальнення зарубіжного досвіду обґрунтовано вимоги щодо побудови системи інформаційного забезпечення підприємницької діяльності. Запропоновано виділяти три основні потоки інформації: нормативно-довідкову, обліково-аналітичну, звітну та рекламно-збутову (рис. 1).

Основна увага надана обґрунтуванню вимог до обліково-аналітичної інформації, на базі якої приймаються управлінські рішення всіх функціональних підрозділів підприємницької структури. Враховуючи рекомендації Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО), а також позитивний досвід їх апробації і використання у вітчизняній практиці в сфері банківської діяльності, в дисертації запропоновано на підприємствах формувати три підсистеми обліку: фінансовий облік, управлінський облік і податковий облік. Обґрунтовано вимоги і відмінності у веденні облікових операцій виділених підсистем.

Автор вважає, що раціональна система інформаційного забезпечення підприємницької організації повинна відповідати таким вимогам:

а) з позицій держави - забезпечувати об'єктивність даних, на основі яких здійснюються розрахунки макроекономічних показників, розрахунки з державою, включаючи систему оподаткування; використання природних ресурсів, трудових ресурсів, дотримання встановлених екологічних норм і нормативів;

б) з боку споживачів продукції, робіт, послуг - якість товару, ціни, безпека в користуванні;

в) з позицій інвесторів - фінансовий стан підприємства, величина ризику при вкладанні капіталів у розвиток підприємницької структури, її перспективи і стратегія розвитку;

г) з позицій акціонерів - величина прибутків, величина дивідендів, перспективи розвитку підприємства;

д) з позицій контролюючих органів - дотримання чинного законодавства з питань здійснення підприємницької діяльності;

е) з позицій постачальників сировинно-матеріальних ресурсів - фінансова стабільність підприємства, його платоспроможність на поточний час і в перспективі;

ж) з позицій найманих працівників підприємств - оплата праці, стабільність фінансового стану, перспективи розвитку;

з) з позицій менеджерів і адміністрації - забезпечення повної достовірної інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Розділ 2 "Аналіз і оцінка економічної інформації, що характеризує результати функціонування підприємницьких структур"

Містить методичні розробки автора стосовно послідовності здійснення аналізу, вибору системи оцінювальних показників та результати їх практичного використання. В роботі умовно виділено сім етапів у здійсненні аналізу інформації, яка характеризує результати роботи підприємницьких структур (рис. 2). Основна увага надана дослідженню повноти і достовірності статистичної інформації, на основі якої прийнято давати офіційну оцінку результатів функціонування підприємницької діяльності.

Дослідження показали, що статистична інформація, яка формується на рівні національної економіки, достатньо повною мірою характеризує основні тенденції реформування відносин власності. Однак досить слабо відбиває процеси реструктуризації у відносинах власності на рівні регіонів та окремих фірм.

Повністю відсутня інформація, яка характеризує внесок малого бізнесу в наповнення державного і місцевого бюджетів. Недостатньо представлена інформація, яка має характеризувати діяльність підприємців як фізичних осіб, тобто тих, які функціонують без створення юридичної особи.

З недостатньою повнотою представлені результати, які мають характеризувати різні форми підприємницької діяльності. Так, офіційна статистика виділяє в сфері малого бізнесу лише малі підприємства (МП), в той час як в практиці господарювання використовується багато інших організаційних структур. На регіональному рівні статистична інформація забезпечує більш повну характеристику діяльності МП. Так, за даними офіційної статистики, у Львівській області у 1998 році функціонувало понад 10,6 тис. МП, які забезпечили зайнятість 69,2 тис. чоловік, прибуток понад 30 млн. грн. У потенціалі області малі підприємства становили таку частку: за кількістю підприємств - 70 %, за наявністю основних фондів - 15 %, за обсягом реалізації - 14,4 %, за кількістю зайнятих - 6,5 %, за балансовим прибутком - 4,0 %. Дослідження показали нерівномірність розвитку малого підприємництва по регіонах. Розрахунки відносних показників, які характеризують ступінь насиченості території регіону малими формами господарювання, показали, що найбільш інтенсивно вони розвиваються в Закарпатській, Львівській, Харківській, Чернівецькій області й у м. Києві.

Вплив підприємницьких структур на розвиток національної економіки оцінювався на основі розрахунку таких показників, як: величина прибутку за формами власності, обсяги прибутку за формами власності, обсяги прибутку, що припадають на одного працівника, рентабельність виробництва. Графічне представлення розрахункових даних (рис. 3) показує, що основний вклад в розвиток національної економіки забезпечують виробничо-господарські структури з колективними формами власності.

Рис. 3 Графік, що характеризує динаміку прибутку за формами власності та частку кожної форми власності в загальній величині прибутку від господарської діяльності

1. Прибуток підприємств і організацій всіх форм власності. 2. Прибуток підприємств колективної форми власності. 3. Прибуток підприємств державної форми власності. 4. Прибуток підприємств приватної форми власності

Частка приватних підприємств у загальній величині прибутку не перевищує 3 %. Однак аналіз інформації, яка характеризує частку прибутку, що припадає на одного працівника, показує, що найвищий рівень ефективності господарювання забезпечують структури з приватною формою власності (табл. 1).

Таблиця 1 Вихідна і розрахункова інформація, яка характеризує величину прибутку на одного працівника, підприємств різних форм власності

Процеси розподілу прибутків підприємницьких структур, зокрема акціонерного капіталу, майже зовсім не представлені в офіційній статистичній інформації. На основі аналізу інформації, яка офіційно представляє результати діяльності підприємницьких структур, автор виявляє основні її недоліки і обґрунтовує напрями вдосконалення. В роботі наголошено на необхідності підвищення прозорості звітності підприємницьких організацій, посиленні вимог до забезпечення достовірності економічної інформації та ув'язці її з вимогами основних користувачів. Реалізацію цих напрямів доцільно починати з удосконалення системи обліку виробничо-господарської діяльності на підприємствах. З цих позицій в дисертації обґрунтовані вимоги до ведення обліку результатів господарювання як основи формування системи економічної інформації; виділені потоки економічної інформації за напрямами їх використання.

Розділ 3 "Підвищення ефективності підприємницької діяльності на основі забезпечення повноти і достовірності економічної інформації"

Передбачає реалізацію заходів у напрямах адаптації підприємницьких управлінських структур у відповідності з міжнародними стандартами, зниження підприємницьких ризиків на основі забезпечення повноти і достовірності економічної інформації.

В умовах ринкової економіки управлінська діяльність керівників і менеджерів підприємницьких структур значно ускладнилася, з'явились нові функції і завдання підприємств, реалізація яких потребує нової інформації і нових знань. В дисертації обґрунтовані методичні підходи до вибору технологій управління підприємницькою діяльністю, вимоги до їх інформаційного забезпечення. До питань, які найбільше цікавлять інвесторів, споживачів продукції, акціонерів, працівників підприємств, належать такі, що визначають фінансову стійкість підприємств. Частина такої інформації формується у фінансових звітах підприємств, частина - у бізнес-планах, але, як показує досвід, повної ясності в оцінці фінансової стійкості підприємницької структури досягнути складно. Проблема в тому, що в різних формах звітності наводяться дані, що отримані на базі використання різних методичних підходів до їх розрахунку. Це ускладнює орієнтацію користувачів інформації щодо її надійності, достовірності і спонукає їх проводити власні розрахунки. З метою уникнення таких ускладнень в дисертації запропоновано методичний підхід до оцінки фінансової стійкості підприємницьких структур на базі інформації, яка характеризує стандартні вимоги до таких показників, як стабільність, ліквідність, прибутковість і структура капіталу (табл. 2).

Таблиця 2 Стандартні значення показників, які характеризують фінансовий стан підприємств

Наведена на рис. 4 схема зниження ризиків фокусує увагу на необхідності створення банку даних, які характеризують зміни в макроекономічному середовищі, систематизації інформації за факторами ризику, моделювання ситуації і прогнозування впливу можливих змін у макросередовищі на роботу підприємств.

Ризики внутрішнього характеру виникають в результаті порушення виробничої дисципліни, помилок в управлінні виробничими процесами і персоналом тощо. Автор вважає, що цим ризикам можна запобігти шляхом реалізації таких заходів:

* підвищення інформованості керівного складу про працездатність персоналу підприємства, політику конкурентів на ринках збуту, досягнення науки і техніки в конкретній галузі економіки;

* підвищення вимог до розробки стратегії розвитку підприємства з врахуванням ситуації невизначеності на ринках збуту і в макроекономічній сфері;

* створення резервних для покриття можливих збитків і використання їх у ризиковій ситуації. Размещено на http://www.allbest.ru/

По кожному з визначених напрямів зниження ризиків обґрунтовані механізми їх реалізації.

Для вітчизняних підприємців особливої актуальності набуває розробка заходів, спрямованих на зниження фінансових ризиків, які пов'язані з поверненням кредитів банківським установам, боргів - партнерам, працівникам підприємств, акціонерам тощо. Автор вважає, що вирішення проблеми слід шукати в площині удосконалення юридичних основ, які мають захищати інтереси позичальників. У дисертації виділена сфера спільних ризиків підприємницьких структур і банківсько-кредитних установ та запропоновані заходи для їх зниження на основі підвищення вимог до повноти, достовірності і надійності інформації, що характеризує фінансовий стан підприємств, оцінює можливі наслідки впливу ризиків на результати господарювання.

Висновки

1. В умовах ринкової економіки не тільки зростає роль інформації як економічного ресурсу, а й підвищуються вимоги до ефективності управління ним. Дослідження показали, що Україна значно відстає від розвинутих держав у сфері використання сучасних інформаційних технологій. Проблемними залишаються питання, пов'язані з визначенням достовірності, повноти і надійності інформації, яка характеризує результати виробничо-господарської діяльності підприємницького сектора економіки.

2. З позицій вимог до інформаційного забезпечення підприємницький об'єкт запропоновано розглядати як відносно замкнену інформаційну структуру, яка має власний інформаційний ресурс, мету, завдання в сфері управління виробничо-господарською діяльністю і тісно взаємодіє із зовнішніми інформаційними системами. Раціонально побудована система інформаційного забезпечення підприємницької структури повинна враховувати інтереси споживачів інформації.

3. Диференціація інформаційних потоків за вимогами її основних користувачів дає можливість сформувати раціональну систему інформаційного забезпечення підприємницьких структур.

4. Дослідження показали, що в офіційній статистичній інформації недостатньо висвітлюються показники, що характеризують внесок підприємницького сектора економіки в наповнення державного бюджету, розв'язання соціальних проблем, створення нових видів продукції і послуг, використання нових технологій і систем управління. Крім цього, офіційна статистика не висвітлює інформацію про капітал підприємницького сектора економіки, розподіл прибутків та низку інших важливих економічних показників, що розраховуються на базі капіталу. Ще одним недоліком є те, що офіційна статистика оприлюднюється із значним запізненням у часі. Це не дає можливості оперативно її використовувати у прийнятті управлінських рішень. Дослідження інших джерел інформації показали, що наявна в Україні інформаційна база не відповідає вимогам ринкової економіки і неповною мірою задовольняє потреби її основних користувачів: державу; інвесторів; споживачів продукції, послуг; акціонерів, а отже, потребує вдосконалення.

5. Основними напрямами вдосконалення системи інформаційного забезпечення підприємницьких структур є: підвищення прозорості звітності; посилення вимог до забезпечення достовірності економічної інформації; реструктуризація інформаційних потоків за вимогами її користувачів і їх раціоналізація. Для забезпечення цього слід консолідувати та використати регулятивні можливості держави, науковий потенціал вчених та практичні знання спеціалістів. Размещено на http://www.allbest.ru/

6. Важливим напрямом вдосконалення інформаційних систем вітчизняних підприємницьких структур слід вважати їх адаптацію до міжнародних стандартів в напрямах організації облікових операцій та представлення звітності споживачам. Запропонований перехід на нові технології ведення обліку економічної інформації дає можливість створити нову систему обліку на сучасній ідеологічній основі, підвищити обґрунтованість управлінських рішень і знизити підприємницький ризик.

7. Для вітчизняних підприємців важливим є зниження фінансових ризиків. Запропоновані в дисертації методи уникнення таких ризиків побудовані на підвищенні інформованості управлінського персоналу, поліпшенні якості інформації, управлінні ризикованими ситуаціями.

Список опублікованих праць за темою дисертаційної роботи

1. Ричаківська В., Олексієнко М. Теоретичні аспекти реформування бухгалтерського обліку в банках // Вісник НБУ. - 1997. - № 11. - С. 3-6. Особистий внесок автора: обґрунтування вимог до економічної інформації.

2. Ричаківська В. Бухгалтерський облік - основа формування економічної інформації // Вісник НБУ. - 1999. - № 2. - С. 28-32.

3. Ричаківська В., Олексієнко М. Ощадні (депозитні) сертифікати: суть та фінансовий облік // Вісник НБУ. - 1999. - № 5. - С. 28-31.

Особистий внесок автора: визначення економічної сутності сертифікатів.

4. Ричаківська В. Формування економічної інформації нового типу у сфері підприємництва України // Вісник НБУ. - 1999. - № 12. - С. 34-36.

5. Ричаківська В. Концептуальні засади формування фінансової інформації в банківській системі України в умовах ринку // Регіональна економіка. - 1999. - № 1. - С. 201-218.

6. Ричаківська В., Козоріз М. Перспективи розвитку дистанційного навчання в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми та перспективи вищої освіти України: Щорічник наук. пр. - Львів: ІРД НАН України, 2000. - Вип. XIII. - С. 64-65.

Особистий внесок автора: обґрунтування вимог до інформаційного забезпечення дистанційної форми навчання.

7. Технологія розробки бізнес-плану (методичні вказівки) / Козоріз М.А., Смовженко Т.С., Ричаківська В.І. та ін. - Львів: ІРД НАН України, Львівський банківський коледж НБУ, 1999. - 39 с.

Особистий внесок автора: обґрунтування системи показників, що характеризують фінансовий стан підприємницьких структур.

8. Коцовська Р., Ричаківська В., Табачук Г., Вознюк М. Операції комерційних банків. - Львів: Центр Європи, 1997. - 276 с.

Особистий внесок автора: Розділ 4. Міжбанківські розрахунки в Україні, С. 140-177.

9. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / Ющенко В.А., Сенищ П.М., Ричаківська В.І. та ін./ За редакцією А. Мороза, М. Пуховкіної. - К.: КНЕУ, 1999. - 368 с.

Размещено на Allbest.ru