Удосконалення розподільчої економічної системи регіону в умовах ринкових перетворень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут економіко-правових досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Удосконалення розподільчої економічної системи регіону в умовах ринкових перетворень

Папаіка Олександр Олексійович

Спеціальність 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

УДК 332.1+330.33:330.341.1

На правах рукопису

Донецьк - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному педагогічному університеті ім. Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник

- доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Саєнко Григорій Васильович,

Луганський державний педагогічний університет ім. Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економіки та менеджменту (м. Луганськ).

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор

Амітан Веніамін Наумович,

Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство "ДАНКО", перший віце-президент (м. Донецьк);

- кандидат економічних наук

Сорокін Борис Абрамович,

Донецький інститут економіки та господарського права,

доцент кафедри обліку, аудиту та економічного аналізу (м. Донецьк).

Провідна установа:

Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України, відділ проблем розвитку і розміщення виробничого потенціалу (м. Київ).

Захист відбудеться «23» листопада 2000 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий «21» жовтня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Граніш В.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Організація виробництва продукції та послуг на території Донецького басейну, який відрізняється промислово розвинутою виробничою структурою, виступає у програмах реформування економіки України важливою ланкою та істотним джерелом вилучення фінансових коштів для виконання державних соціально-економічних програм. Нові економічні зв`язки між органами державного управління та підприємствами, які установлюються на принципах ринкових відносин, можуть одержати розвиток завдяки економічним механізмам, які стимулюють економічні процеси в сферах матеріального виробництва та послуг, суспільного й культурного життєзабезпечення. Це потребує уточнення параметрів, які склалися, перегляду методичних підходів щодо розробки нових характеристик економічних систем, які беруть участь у процесах регулювання господарської діяльності в регіоні. Задача державної переорієнтації економіки на ринкове середовище в сучасних умовах стає центральною в економічних дослідженнях. Значний вклад в рішення цієї задачі покликані внести економічні розподільчі системи регіонів, які в своєму становленні орієнтовані на нові характеристики й механізми реалізації.

Розвиток теорії ефективного господарювання, стабілізації економічних процесів без належної уваги до умов розвитку продуктивних сил суспільства не забезпечує в країні досягнення темпів становлення економіки, які б можна було прогнозувати. В органах державного управління вживаються заходи для введення в дію надійного бюджетно-податкового механізму, властивого ринковій економіці, але методичні положення економічного його обґрунтування не відрізняються комплексністю, а численні підходи по забороні зменшують податкові стимули, які впливають на співвідношення інвестицій та збережень. Це позначається на зниженні обсягів виробництва, наповнювання фінансовими коштами державного бюджету.

Аналіз існуючих розробок, методичних положень та практичних рекомендацій щодо організації виробничої підприємницької активності в регіоні показав, що теорія й практика присвячені вирішенню важливих питань удосконалення мобілізуючих і регулюючих систем держави. Надто актуальним є подальший розвиток теоретичних і методичних положень по встановленню податкової дії на зростання обсягів виробництва продукції та послуг, структурну перебудову економіки, підвищення ступеня ділової активності суб`єктів господарювання. Потребує подальшого дослідження, визначення місця, значення та ролі в організації економіки регіону питання продуктивних сил суспільства, які є фундаментом виробничого процесу. Основні причини вирішення до теперішнього часу ряду економічних завдань без обліку в моделях характеристик продуктивних сил суспільства складаються в недооцінці їх значення й відсутності методів формалізації. Унаслідок цього в практиці господарювання відсутні методи економічної оцінки параметрів розподільчої економічної системи. Як наслідок, розрахунок таких параметрів здійснюється без урахування реальної оцінки технічного та інтелектуального потенціалу суб`єкта діяльності.

Нерозробленість названих питань, наявність у розподільчій системі недоліків, об`єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичного та науково-прикладного вирішення питань реформування економіки країни свідчать про актуальність теми. Ряд питань, від вирішення яких залежать розвиток економіки, підприємництва та ділової активності, стабілізація економічних процесів, можливо вирішити через застосування досконалих підходів щодо організації розподільчої системи, методів стимулювання виробництва продукції та послуг, підприємницької діяльності в регіоні. Такі підходи й методи вивчені недостатньо і залишаються дискусійними.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Комплекс досліджень даної дисертації виконувався відповідно до тематики кафедри економіки та менеджменту Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України. Виконані дослідження є складовою частиною трьох науково-дослідницьких робіт, об`єднаних загальною програмою під назвою «Дослідження впливу сучасних соціально-економічних вимог промислово розвинутого регіону на соціальні системи й розробка технологій управління економічними процесами в галузях невиробничої сфери» (номер держреєстрації 0199U003848), в яких здобувач був співвиконавцем.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка організаційно-управляючого механізму розподільчої економічної системи регіону в умовах ринкових перетворень.

Головною ідеєю роботи є розробка методичного підходу до організаційного регулювання економічної діяльності в регіоні, який засновано на принципах системності, цілісності, структурованості та самозбереження розподільчої економічної системи, врахованих в аналітичному господарському паспорті суб`єкта діяльності згідно комплексу характеристик про продуктивні сили суспільства.

Для реалізації поставленої мети було розв`язано такі задачі:

- проведено аналіз елементів і факторів та запропоновано класифікацію продуктивних сил суспільства;

- виявлено теоретичні посилки розподільчої економічної системи регіону згідно з комплексом характеристик про продуктивні сили суспільства;

- проаналізовано середовище функціонування розподільчої економічної системи регіону та виявлено її параметри в умовах дії закону організаційної рівноваги;

- надано характеристику сучасного стану й діяльності галузей промисловості Донецької області;

- розроблено методичні положення організаційного регулювання економічної діяльності в промислово розвинутому регіоні за даними про податковоздатність регіону;

- запропоновано використання аналітичних господарських паспортів суб`єкта діяльності;

- визначено методи розрахунків і використання в аналітичних господарських паспортах суб`єкта діяльності характеристик про продуктивні сили суспільства;

- розроблено рекомендації щодо системного використання в практиці господарського управління методичних підходів по налагодженню партнерських відносин між державою й суб`єктом діяльності.

Предметом дослідження є організаційні, економічні, теоретико-концептуальні, методичні і прикладні аспекти функціонування розподільчої економічної системи промислово розвинутого регіону в умовах ринкових перетворень.

Об`єктом дослідження є промислово розвинутий регіон. Дослідження здійснено в Донецькому регіоні, з яким дисертанта пов'язує тривала організаційна робота на обласному рівні, і де конкретні розробки автора дістали апробацію.

Методологічною і теоретичною основою дисертаційної роботи є положення ринкової економіки, наукові праці вчених-економістів, у яких висвітлено фундаментальні положення теорії розвитку територіальних економічних систем, формування регіональної політики, становлення системи місцевого самоврядування, ролі держави в економіці, а також постанови Верховної Ради України, Укази Президента, концепції й програми стабілізації та економічного розвитку України та її регіонів.

Для вивчення умов організації розподільчої економічної системи та її використання в практиці суспільного виробництва обрано методи техніко-економічного аналізу, математичного моделювання суспільних процесів, прийоми математичної обробки статистичних даних, системного кількісного виміру.

Дослідження базуються на теоретичному положенні посилення комплексного впливу економічних важелів на досягнення високих кінцевих економічних результатів в умовах ринкових перетворень за рахунок використання комплексу знань про продуктивні сили суспільства з метою підвищення ефективності функціонування розподільчої економічної системи регіону.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні методичного підходу щодо конструювання розподільчої економічної системи для організаційного регулювання економічної діяльності в середовищі регіональної економіки в умовах ринкових перетворень.

Результати дисертаційної роботи, які мають наукову новизну і складають предмет захисту, відображаються в наступному:

- визначено місце і роль продуктивних сил суспільства в розподільчій економічній системі регіону;

- сформульовано вимоги до функціонування розподільчої економічної системи регіону в умовах ринкових перетворень;

- запропоновано методичні основи обліку у розподільчій економічній системі регіону згідно методів розрахунку характеристик продуктивних сил суспільства;

- розроблено підходи до конструювання структури розподільчої економічної системи відносно податковоздатності регіону;

- розроблено принципову модель аналітичного господарського паспорту суб`єкта діяльності;

- обґрунтовано економічну доцільність використання аналітичного господарського паспорту суб`єкта діяльності підприємствами області.

Постановка задачі конкретизується й обґрунтовується аналізом відповідних наукових праць і публікацій відкритого друку. Запропоновані автором нові шляхи рішення проблеми удосконалення розподільчої економічної системи регіону строго аргументовані і критично оцінені за всіма аспектами, в тому числі і за ефективністю.

Теоретичне значення результатів дослідження. Теоретичне значення проведених досліджень полягає у тому, що науково-методичні положення організаційного регулювання економічної системи базуються на принципах пріоритетного обліку характеристик продуктивних сил суспільства в умовах ринкових перетворень, розрахунку обов`язкових платежів за даними податковоздатності суб`єктів діяльності регіону. Системний підхід реалізується за допомогою введення в практику управління аналітичного господарського паспорту суб`єкта діяльності, що створює об`єктивні передумови для розвитку первинних ланок матеріального виробництва й сфери послуг, які засновані на достовірних вихідних матеріалах.

Практична цінність отриманих результатів. Практичне значення дослідження полягає в тому, що:

- розроблений в дисертаційній роботі методичний підхід до розвитку розподільчої економічної системи регіону може бути використаний у практиці розробки інформаційної бази території та подальшого використання її при рішенні соціально-економічних проблем регіону, розвитку вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку, державних економічних програм розміщення продуктивних сил;

- запропоновані методологічні й методичні аспекти можуть бути використані при вирішенні комплексу питань з упровадження організаційно-технологічних схем управління, заснованих на конкретних характеристиках продуктивних сил суспільства, регіону. Це дозволяє значно підвищити рівень теоретичної розробки питання, забезпечити здійснення єдиного науково-методичного підходу до удосконалення розподільчої економічної системи регіону;

- теоретичні розробки і практичні результати виконаного дослідження використані податковими адміністраціями та інспекціями, суб`єктами діяльності і територіального управління при оцінці податковоздатності регіону, обґрунтуванні бюджету, проектуванні планів соціально-економічного розвитку, а також при виявленні потенціалу території, створення економічних зон та територій пріоритетного розвитку та інше.

Особистий внесок здобувача. В дисертації представлено наукові результати, які виконані особисто здобувачем за період 1993-2000 рр. Автором самостійно виконано аналіз елементів і факторів продуктивних сил суспільства, систематизовані форми економічних відносин, встановлені закономірності розвитку економічної системи, проаналізовано середовище функціонування розподільчої економічної системи в умовах ринкових перетворень. Особиста участь здобувача полягає у визначенні та розробці методичних положень організаційного регулювання економічної діяльності в регіоні, аналітичного господарського паспорту суб`єкта діяльності, вимог їх застосування на практиці. Системні вимоги до удосконалення розподільчої економічної системи регіону основані на матеріалах, одержаних особисто здобувачем у 1990-2000 рр.

Автор особисто приймав участь в апробації і практичній реалізації запропонованих положень і рекомендацій, виконуючи організаційну, дослідницьку, координаційно-методичну та експертну діяльність у податковій системі України, експертно-методичних радах і комісіях державної адміністрації Донецької області, а також в процесі надання науково-консультаційної та методичної допомоги регіональним радам, органам управління, суб`єктам діяльності Донбасу.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні науково-теоретичні та практичні положення дисертації прослухані, обговорені й одержали схвалення на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Місто, регіон, держава: проблеми розподілу влади» (м. Слов`яногірськ, 1997 р.), «Проблеми й шляхи розвитку податкової системи України» (м. Ірпінь, 1998 р.), «Спеціальні економічні зони та їх вплив на соціально-економічний розвиток регіону» (м. Донецьк, 1998 р.), «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв`язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Слов`яногірськ, 1999 р., 2000 р.); регіональних конференціях: «Фінанси, гроші, кредит: тенденції й перспективи розвитку» (м. Донецьк, 1999 р.), «Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область - 2010)» (м. Донецьк, 2000 р.).

Починаючи з 1990 р. здобувач очолював робочі групи по нормативно-правовому забезпеченню державної програми «Податкова система України», у 1996-1998 рр. вів рубрику з проблеми оподаткування в газеті «Діловий Донбас», з 1998 р. приймав участь в організації та методичному забезпеченні засідань комісії з питань планування, бюджету й фінансів Донецької обласної ради, в розробці програми «Донецька область -2010».

Положення, які захищаються, знайшли відображення в ряді науково-дослідницьких робіт, які виконано за участю автора, і публікаціях. Методичний підхід і аналітичний господарський паспорт були використані при складанні планів соціально-економічного розвитку та інноваційних проектів підприємств України, розробки невідкладних заходів по ліквідації заборгованості підприємств і організацій Донецької області перед бюджетом, оптимізації обов`язкових платежів у бюджет.

Публікації. За результатами виконаних досліджень у відкритому друку опубліковано 11 робіт, в тому числі дві монографії (з них одна особиста), п`ять статей у провідних наукових фахових виданнях загальним обсягом 29,16 д. а., із яких особисто автору належить 15,99 д.а.

Обсяг і структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів та висновку, які подані на 178 аркушах комп`ютерного тексту. Містить у собі 31 таблицю, 11 малюнків, 2 додатки, а також список використаних джерел із 203 найменувань.

1. Основний зміст роботи

регіон податковоздатність продуктивні сили

В дисертації на основі проведених досліджень і розробок захищаються теоретичні та практичні положення удосконалення розподільчої економічної системи регіону в умовах ринкових перетворень згідно комплексу характеристик про продуктивні сили суспільства.

Розділ 1. Наукові основи організації розподільчої економічної системи регіону. Економічною теорією діяльність держави розглядається в системі організаційних і розподільчих функцій як вторинне середовище діяльності слідом за виробництвом продукції й послуг. Організаційні функції регіональних органів керування полягають у забезпеченні сприятливих умов для розвитку елементів продуктивних сил суспільства, розподільчі - у витягу засобів на утримання органів державного керування, освіти, охорони здоров'я, безпеки й охорони правопорядку і т.п. Щоб названі функції здійснювати успішно, потрібно частину продукту промислового виробництва у формі національного доходу витягти з єдиного процесу відтворення згідно схеми, представленої на рис. 1, перетворити в суспільну власність і направити в централізований фонд фінансових ресурсів держави на задоволення його нестатків.



Рис. 1 Методологічний підхід до дослідження відтворювального середовища продуктивних сил суспільства

Присвоєння державою частини нової вартості реалізується завдяки дії фінансової економічної системи на основі механізму обов'язкових платежів, встановлених вищим органом державної законодавчої влади. Механізм обов'язкових платежів розробляється для розвитку економічної системи держави, що представляє собою сукупність податків, зборів і обов`язкових платежів, форми й методи їх сплати, а також способи взаємодії між учасниками.

Величина коштів, що витягаються для утримання держави, ставиться у залежність від якості задіяних продуктивних сил суспільства й мобільності організаційно-керуючих структур держави, від соціально-економічних умов, що склалися в державі, і від реальних повноважень, якими наділяються учасники. У нестабільний період державного керування мобілізація продуктивних сил суспільства завершується одержанням як результуючого доходу (стрілки 1-3 рис. 2), так і результуючих збитків (стрілки 4-5 рис. 2) суспільства.

Досліджена сукупність факторів, з яких внутрішнє середовище складають технологічні елементи продуктивних сил суспільства, зовнішнє - фактори керування і середовище керування із сучасними засобами впливу в двох секторах впливу - приватному й державному. Сполучення названих факторів дозволяє мобілізувати ресурси регіону для забезпечення головної мети економіки, що в умовах ринкових перетворень спрямована на створення умов стабілізації середовища і наступного нарощування виробництва продукції й послуг.



Рис. 2 Методичний підхід до обліку в розрахунках суспільної системи продуктивних сил суспільства

Розподільча економічна система регіону - це сукупність методів збору податків і перерозподілу їх для утримання державного сектора і регулювання пільгових умов роботи підприємств із метою збереження суб'єкта діяльності. При існуючій промислово-розвинутій галузевій структурі Донецького регіону це відбивається в показнику «податковоздатність регіону», що виступає одночасно і вартісною оцінкою результатів матеріального виробництва і сфери послуг. Щоб розподільна економічна система регіону діяла, виявлено принципи її організації.

Організаційні умови розвитку регіональної сфери керування в середовищі ринкових перетворень відрізняються нестабільністю соціального середовища, економічні системи якої проходять перевірку часом на основі прищеплювання населенню простих правил і вимог, що забезпечують співіснування елементів на принципах приватної власності під впливом перетворень, що відбуваються у всіх сферах суспільних і виробничих відносин. Це надає можливості перетворення регулюючої системи в найбільш діючий орган державного регулювання економічних і соціальних процесів стосовно регіонів. За даними проведеного дослідження вплив організаційних умов на виробництво може бути дуже істотним (46,8%) за своїми наслідками (табл. 1), тому що скорочує його масштаби чи припиняє цілком.

Таблиця 1. Оцінка негативних наслідків, які реєструються у суспільстві

Фактори і причини	Розподіл, %
Припинення виробництва продукції, викликане:
якостями предмета праці	29,3
ненадійністю знаряддя праці	10,4
стихійними лихами	7,2
неналежною кваліфікацією робочої сили	6,3
організаційними причинами, у тому числі за рахунок:	46,8
інфляції й надвиробництва продукції	13,5
Не відрегульованих механізмів виконання законів	12,3
прийняття не вивіреного управлінського рішення	11,4
нераціонального використання продуктивних сил регіону	9,6

Сучасний період економічного розвитку визначає форми й методи активності робочої сили, чим виявляється пріоритетний вплив на регіональні економічні системи саморегулюючих принципів і підходів. Установлено п'ять блоків людської діяльності, що відрізняються, а саме:

1) виробництво продукції (усі види підприємств, на яких здійснюється діяльність по випуску суспільно корисного продукту). Вартість робіт і функцій цілком включається у вартість продукції підприємства;

2) послуги підприємствам (банки, фінансові й страхові установи, юридичні й технічні служби). Вартість послуги може входити складовою частиною у вартість продукції підприємств, а може бути і винесена в самостійний масив;

3) послуги розподільчої інфраструктури - послуги, що забезпечують мобільність людей, товарів та інформації (транспорт, зв'язок, оптова торгівля і т.д.). Засоби для існування здобуваються з конкретної діяльності;

4) послуги, що спрямовуються переважно на задоволення особистих потреб населення (роздрібна торгівля, готелі, ресторани, бари, ремонтні майстерні, радіо- і телевізійна мережа, бібліотеки, музеї, фотографія, перукарні). Доходи працівників цілком залежать від попиту й доходів населення;

5) послуги соціальної інфраструктури, необхідні для забезпечення функціонування всієї економічної системи сучасного суспільства (державна адміністрація, органи державної безпеки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, керування різними цивільними й галузевими асоціаціями). Засоби для існування нагромаджуються програмами централізовано.

Теоретичні дослідження дозволили вивчити закономірні умови розвитку економічної діяльності, що дозволяє обґрунтувати елементи розподільчої економічної системи та методичні основи забезпечення регулювання економічної діяльності регіональних структур.

Розділ 2. Науково-методичні основи розвитку регіональної розподільчої економічної системи. Виконане дослідження процесів розвитку розподільчої економічної системи, що функціонує в нестабільних умовах ринкових перетворень, дозволило виявити для продуктивних сил суспільства співіснування різнорівневих відтворювальних середовищ, обумовлених розпадом директивної економіки, що впливає на прискорення чи гальмування розвитку названих сил і визначає рівень використання ресурсів промислового регіону.

Установлено, що в нестабільних умовах відтворення економічна система повинна забезпечувати свій розвиток на основі переорієнтації економічного змісту державної системи керування і державної податкової підсистеми. Для цього потрібно державну систему керування наситити елементами, що забезпечують у період ринкових перетворень реалізацію реформаторських перетворень, а державну податкову підсистему озброїти методикою організаційного регулювання економічної діяльності, заснованої на оцінках податковоздатності території, на характеристиках продуктивних сил суспільства.

Створення умов стабілізації та наступного нарощування виробництва продукції й послуг пов'язано з глибиною перетворень, що наступили, реалізується при виконанні ряду вимог, які треба враховувати. Умовами стабілізації середовища, за даними дослідження, виступає:

- установлення простих схем відносин і зв'язків між державою і безпосередніми виробниками і власниками капіталу, у яких визначаються, власне, умови перерозподілу доходів від виробництва і реалізації продукції й послуг між державою, виробником і власником капіталу, а також підстави перерозподілу. Завдяки цьому перетворенню розів'ються елементи системності;

- усвідомлення потреби руху суспільства на шлях відновлення цілісності економічної системи. Щоб це реально здійснити, варто переорієнтувати функції її існування в складі визначених частин і налагодити зв'язки між ними, спростити умови функціонування економічної системи, знизивши рівень складності, динамічності і невизначеності, вибрати відмінні критерії регулювання, що відбивають структурні зміни економіки, соціальну й технологічну її переорієнтацію;

- упорядкування інформації про продукцію, що випускається, послуги, що надаються, виконані роботи. Це може бути забезпечене в єдиній системі обліку інформації та наступного аналізу в єдиному державному органі керування;

- розвиток організаційних систем самоконтролю і ринкового саморегулювання. Це запобіжить перевантаженню виконавчих і контролюючих органів керування і спрямує їхню діяльність на систематизацію умов роботи суб'єктів діяльності з подальшою оцінкою реальних їхніх витрат і доходів.

Економіка регіону ґрунтується, внаслідок цього, на сукупності елементів продуктивних сил, виробничих відносин і господарського механізму, що піддані в період ринкових перетворень впливу процесів прискорення чи уповільнення. Розрахунковим узагальнюючим показником є показник «податковоздатність регіону», що розраховується як різниця між обсягом національного продукту регіону і потребою регіону на відтворювальні процеси.

Для одержання необхідної якості вхідних даних для розрахунку даного показника в умовах відносної невизначеності функціонування передбачається виконувати всебічну багатофакторну характеристику умовам функціонування суб'єкта діяльності й оцінювати його заможність перед державою щодо платоспроможності. Це повинно фіксуватися в аналітичному господарському паспорті суб'єкта діяльності встановленого зразка, що вводиться в оберт, який є до моменту його затвердження інформаційним документом і дозволяє прийняти найбільш ефективну форму контролю - форму самоконтролю.

Названий інформаційний документ готує суб'єкт діяльності і передає його на експертизу. У ньому відбиваються характеристики виробленої продукції, послуг, що надаються, умови використання робочої сили по найманню, технічна оснащеність робочих місць, відомі соціально-економічні й технічні еталони для порівняння характеристик.

Розрахунки проводяться за елементами продуктивних сил суспільства, як то робоча сила, знаряддя праці й предмет праці. Успішність функціонування регіону оцінюється за коефіцієнтами повноти функціонування економічної системи, її якості і мобільності. Перший коефіцієнт є мірою реалізації функції регіону, другий - оцінкою розвиненості функції регіону, третій - оцінкою ефективності функції регіону. Податковоздатність регіону є узагальнюючим показником.

Предметом оцінки робочої сили приймається показник, що ототожнюється в розрахунках із вартістю необхідного продукту. Як еталон суб'єкта діяльності по використанню робочої сили приймається величина її резерву, тобто продуктивна її сила. Вона розраховується за даними доступного параметра, приміром, заробітної плати, як різниця між середньогалузевою і фактичною величиною.

Предметом оцінки знарядь праці виступає технічна його продуктивність (потужність) і трудомісткість обслуговування. Перша характеристика дає уявлення про корисність знаряддя праці, друга - про потенційний розвиток числа робочих місць суб'єкта діяльності.

Розрахунок продуктивної сили знаряддя праці (ПСТ) виконується по формулі:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

де: Q - технічна продуктивність знаряддя праці, об'ємний вимір;

- перемінна використання знаряддя праці, обумовлений можливостями й умовами економічного розвитку суспільства (інфляція, попит на продукцію і т.п.);

- перемінна використання знаряддя праці, обумовлена природними особливостями предмета праці;

- перемінна використання знаряддя праці, обумовлена якістю робочої сили.

Предметом оцінки природних ресурсів, тобто предмета праці, є споживча їхня вартість, у якій враховується безліч корисних властивостей для задоволення різних потреб людини.

Коефіцієнт повноти функціонування економічної системи регіону (К_п) відбиває екстенсивні умови розвитку системи. Він визначається з відношення:

де: Р_пр, З_пр - підприємства, що працюють і зареєстровані відповідно.

Коефіцієнт якості функціонування економічної системи регіону (К_к) відбиває інтенсивні умови розвитку регіону. Він розраховується на підставі відношення:

де: В_т, В_пр - виторг (валовий дохід) від реалізації продукції, робіт, послуг у поточний період і в минулий період відповідно.

Коефіцієнт мобільності функціонування економічної системи регіону (К_м) відбиває насиченість регіону виробленою продукцією. Він визначається зі співвідношення:

де: В_вив - виторг (валовий дохід) від реалізації продукції, робіт, послуг за межами регіону.

Державні експерти, одержавши у своє розпорядження аналітичний господарський паспорт суб'єкта діяльності, приступають до реалізації підготовчого періоду: визначенню соціального середовища, у якій суб'єкт діяльності організовує свою діяльність, і установленню фіскальної, соціальної і регулюючої функції взаємин із суб'єктом діяльності.

Експертами враховується положення, що фіскальна функція ставить за обов'язок суб'єкту діяльності фінансувати частину державних витрат, соціальна - ставить за обов'язок державі підтримувати умови соціальної рівноваги за критерієм мінімальних доходів членів, зайнятих даним видом діяльності в регіоні, що регулює - організовувати спільну речовинну участь суб'єкта діяльності і держави в розвитку власне діяльності й економіки регіону.

До числа характеристик, показників і параметрів суб'єкта діяльності включаються найбільш інформативні з них, що описують фактичний стан робочої сили, засобів виробництва, і джерела оподатковування. Підготовчий період експертизи завершується наповненням документа достовірними характеристиками та їхнім уточненням.

На першому етапі експертизи суб'єкт діяльності піддається оцінці з позиції його соціальної значимості для суспільства. У межах законодавчих вимог, норм і нормативів робиться висновок про вплив його на активізацію громадського життя, надається характеристика обраному виду діяльності, складу робочої сили і робиться висновок про наявність елементів соціальної нерівності і потребах пом'якшення умов життєзабезпечення в період економічного становлення. Оцінці піддається рівень доходів робочої сили, соціальний склад залучених у виробничу діяльність, мобільність підприємства щодо участі його в регіональних економічних, соціальних і екологічних програмах. Дані про суб'єкта діяльності на даному етапі експертизи продовжують зберігати інформативне призначення.

На другому етапі експертизи суб'єкт діяльності піддається оцінці експертів з позиції потенційних можливостей його участі у формуванні фінансових ресурсів держави, які акумулюються у бюджетній системі і позабюджетних фондах і здійснення власних функцій, що мають призначення, по забезпеченню економічних, соціальних, екологічних та інших регіональних програм. Результатом цієї оцінки є внесення визначеності в готовність суб'єкта діяльності забезпечити наповнення державної скарбниці фінансовими і матеріальними ресурсами. У цьому випадку, виходячи з установлюваних законодавством пропорцій, виявляється можливість повноти і термінів сплати податків у центральний і місцевий бюджет. На даному етапі експертизи виконується оцінка суб'єкта діяльності з позиції його потенційних можливостей, а за документом зберігається, як і раніше, рекомендаційний характер.

На третьому етапі експертизи, в залежності від напрямку стимулу - підсилити чи зменшити активність господарської діяльності, забезпечити зростання капіталовкладень, підвищити зайнятість, розвити фонд споживання, конкуренцію, зовнішньоекономічну діяльність - фахівцями органа керування приймається рішення про встановлення податкових відносин між державою і суб'єктом діяльності. Як прийняте рішення може виступати виплата податків у повному обсязі, диференційовані податкові ставки з наданням чи без установлення відстрочки платежу, призначення податкових знижок, повне усунення обов'язкового платежу.

Розділ 3. Економічні і організаційні умови удосконалення розподільчої економічної системи регіону. Оцінка сучасних соціально-економічних умов розвитку економіки здійснювалася в умовах промислово розвинутої Донецької області. Сучасне середовище розвитку галузей економіки області піддається впливу на продуктивні сили процесів деструктивного походження, чим були порушені економічні процеси матеріального виробництва і сфери послуг. У промисловості і сільському господарстві частка витрат на виробництво продукції перевищила вартість її реалізації (-455,9 млн. грн.). Особливо великі втрати реєструються в паливній промисловості (-456,6 млн. грн.) і в чорній металургії (-149,5 млн. грн.).

У табл. 2 представлені узагальнені дані про податковоздатність і частки показниках галузей економіки Донецької області, розраховані за матеріалами статистичної звітності 1998-2000 рр.

Таблиця 2. Податкова мобільність галузей економіки регіону

Найменування галузей	Усереднена податковоздатність галузі економіки, млрд. грн.	Тенденція розвитку:	Приватні показники
		доля, %	приріст, ()	Кп	Кк	Км
1	2	3	4	5	6	7
Чорна металургія	7,25	29,7	+0,2	1	0,925	0,297
Паливна	3,52	14,4	-0,1	1	0,644	0,641
Електроенергетична	1,61	6,6	-0,4	1	0,823	0,682
Машинобудівна і металообробна	1,59	6,5	-0,4	0,952	0,645	0,503
Будівельні матеріали	0,56	2,3	+0,1	0,664	0,884	0,881
Хімічна і нафтохімічна	0,49	2,0	+0,4	0,923	0,746	0,566
Скляна і фарфоро-фаянсова	0,07	0,3	-0,6	0,884	0,799	0,901
Легка	0,05	0,2	-0,5	0,500	0,624	0,602
Кольорова металургія	0,02	0,1	+0,2	1,000	0,988	0,304
Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова	0,02	0,1	-4,1	0,787	0,422	0,883
Інші	1,71	7,0	+2,4	0,865	0,916	0,798
Сільське господарство	1,03	4,2	-3,7	0,666	0,412	0,952
Галузі сфери послуг	6,50	26,6	+0,3	0,905	0,897	0,981

Податковоздатність окремих галузей промисловості коливається в широких межах: від 0,02% у кольоровій металургії, лісовій, деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості до 7,25% - у чорній металургії.

Хитливий характер носять і функціональні характеристики, що мають значення від 41,2% у сільському господарстві до 100% у чорній металургії, паливної й енергетичній промисловості.

Так, коефіцієнт повноти структурного функціонування економічної системи регіону (К_п) мінімальний (0,5) у легкій промисловості, а в паливній, енергетичній, чорній і кольоровій металургії - максимальний, коефіцієнт якості функціонування економічної системи регіону (К_к) мінімальний (0,412) у сільському господарстві, а максимальний (0,988) у кольоровій металургії, коефіцієнт мобільності функціонування економічної системи (К_м) мінімальний (0,297) у чорній металургії, а максимальний (0,952) у сільському господарстві.

З цих даних випливає і те, що сектор приватного підприємництва ще не відрізняється стабільністю. Багато з утворених підприємств функціонують, не забезпечуючи витяг достатніх засобів для власного функціонування. Крім того, ряд підприємств ухиляються від сплати податків і податкових платежів, зневажаючи історичними традиціями, моральними й етичними нормами. Тобто, економічні умови розвитку податковоздатності в регіоні мають достатній потенціал для наступного нарощування. Керуючись фізичним змістом показника, що узагальнюється, варто припустити, що підприємства області після задоволення потреб регіонального соціально-економічного відтворення можуть направляти в бюджет держави 24,42 млрд. грн. щорічно.

На основі використання запропонованого методичного підходу до регулювання економічної діяльності в регіоні виконано розрахунки аналітичних господарських паспортів семи великих об'єктів діяльності, що дозволило підприємствам або увійти в стабільне фінансове середовище, або розширити виробництво, асортимент продукції і послуг. У їхніх моделях містяться дані про: характеристики продуктивних сил суб'єкта діяльності, плани виробництва продукції, виконуваних робіт і наданих послуг, податковий план діяльності, а також експертну оцінку реальності реалізації проекту по нарощуванню виробництва продукції і послуг і затверджені умови оподатковування.

Системними даними виявляється загальний зміст і загальна схема закріплення партнерських відносин між державою і суб'єктом, що господарює, яка дозволяє розвивати економічні умови регіону. При наявності в регіоні великих підприємств економічні умови розвитку господарської діяльності пов'язуються з нарощуванням податковоздатності регіону.

Методика використана при експертній оцінці 65 інвестиційних проектів, поданих до податкової адміністрації з метою залучення іноземного капіталу та отримання податкових пільг на розвиток підприємства.

Методичне забезпечення використане при регулюванні економічної діяльності регіональними структурами п'яти областей. Ефективність розробки характеризувалася за результатами впровадження методичних положень на підприємствах Донецької області. Економічний ефект склав більш ніж сімнадцять млн. грн., з яких особисто автору належить чотири млн. грн.

Висновки

В результаті проведеного дослідження здійснене рішення актуальної наукової задачі розробки розподільчої економічної системи в регіоні за даними про комплекс характеристик продуктивних сил суспільства з урахуванням податковоздатності регіону.

Основні теоретичні і практичні результати зводяться до наступного:

1. Діяльність по раціональному з'єднанню елементів і факторів продуктивних сил суспільства розглядається в єдиному комплексі взаємозалежних між собою організаційних і розподільчих функцій у вторинному середовищі діяльності, у якій виробництво життєвих благ обумовлено технологічними й організаційними чинниками керування. Функціонування економічної системи засновано на переробці корисної речовини природи, що витягається з природного середовища і споживається людиною. Для витягу такої корисної речовини людина повинна мати досвід впливу на природне середовище, щоб включитися в сучасну систему обміну діяльністю. У роботі розроблений теоретичний підхід до обліку відтворювальної схеми суспільної системи продуктивних сил суспільства.

2. Формування сприятливого середовища для продуктивного розвитку суспільства вимагає створення відповідної економічної системи, що повинна функціонувати при дотриманні ряду економічних умов, якими забезпечується організаційна рівновага між виробництвом продукції і послуг і споживанням їхньої частини на відтворення робочої сили, засобів виробництва і на державне керування і регулювання процесів життєзабезпечення. Кількість таких засобів залежить від стабільності розвитку економічної системи.

3. Зміст організаційних і розподільчих функцій полягає в наступному: організаційні - у забезпеченні сприятливих умов для розвитку елементів продуктивних сил суспільства, розподільчі - у витягу засобів на утримання органів державного керування, безпеки й охорони правопорядка і т.п. Щоб названі функції здійснювалися успішно, потрібно частину продукту промислового виробництва у формі національного доходу відокремити від єдиного процесу відтворення, перетворити в суспільну власність і направити в державний бюджет.

4. Досягнення мети держави по витягу необхідних засобів забезпечується методом організаційного регулювання взаємин між органами державного керування і суб'єктами господарювання, що сполучить аналітичне вираження податковоздатності суб'єкта діяльності при формуванні взаємин регіону з державою. Даним методом враховується рівневий підхід до розвитку продуктивних сил, задіяних в окремих галузях виробництва продукції і послуг, що дозволяє збалансувати і стабілізувати діяльність регіону на відомий період з дотриманням обговорених фінансових і виробничих умов. Основою для поширення методу партнерських відносин між державою і суб'єктом діяльності є нормативно-правова й організаційно-економічна база соціального середовища.

5. Організаційною структурою для виявлення потенційних можливостей регіону виступає розподільча економічна система, що в умовах ринкових перетворень є зовнішнім стабілізатором господарської діяльності, у розпорядженні якого маються економічні підходи до зміни економічного становища підприємств у нестабільному соціально-економічному середовищі. Організаційні умови при існуючій промислово-розвинутій галузевій структурі регіону відбиваються в показнику «податковоздатність регіону», що виступає одночасно і вартісною оцінкою результатів виробництва і сфери послуг.

6. Економічною основою розрахунків є податкова мобільність первинної виробничої ланки, що використовується як база для розробки відносин, які складаються між державою і суб'єктом діяльності на стратегічний період. Для вирішення господарських задач на основі встановлення синергетичних партнерських відносин при організації виробництва продукції і послуг чи надання пільгових умов необхідно ведення виробництва на основі даних аналітичного господарського паспорта суб'єкта діяльності.

7. Розрахунки, апробація запропонованого методичного підходу до організації регулювання економічної діяльності регіональних структур дозволили виявити його практичну цінність для стабілізації і подальшого нарощування виробництва продукції і послуг, а на цій основі і податковоздатності регіону, і завершилися економічним ефектом.

8. Теоретичні положення дисертаційної роботи були використані при формуванні програми соціально-економічного розвитку Донецької області до 2010 р., при оцінці господарської діяльності суб'єктів діяльності, тощо.

Список опублікованих робіт здобувача за темою дисертації

1. Папаика А.А. Распределительные отношения в экономике региона: анализ и проблемы. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2000. - 128 с.

2. Саенко Г.В., Папаика А.А. Организационные условия развития распределительной экономической системы региона. - Луганск: ВУГУ; ЛГПУ им. Тараса Шевченко, 2000. - 232 с. (Особистий внесок здобувача: обґрунтовано необхідність вдосконалення розподільчої економічної системи регіону в умовах ринкових перетворень, запропоновано методичні основи обліку у розподільчій економічній системі регіону за даними про податковоздатність регіону та згідно комплексу характеристик про продуктивні сили суспільства, запропоновано принципову модель аналітичного господарського паспорта суб'єкта діяльності, розроблено рекомендації щодо системного використання в практиці господарського управління методичних підходів по налагодженню партнерських відносин між державою й суб'єктом діяльності).

3. Папаика А.А., Валитов С.С. Проблемы перестройки финансового механизма региона // Финансы СССР. - №9. - 1988. - С. 12-16. (Особистий внесок здобувача: запропоновано схему перебудови управління економіки та фінансів регіону).

4. Папаіка О.О., Аліпова І.А., Філіпенко Т.В. Економіка крізь призму податкової політики // Економіка України. - 1992. - № 11. - С. 30-32. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано виконання бюджету по доходах у розрізі джерел. Запропоновано механізм надання пільг для розвитку підприємництва).

5. Папаіка О.О., Токарєва Т.А. Удосконалення податкового механізму - важлива умова зміцнення доходів місцевих бюджетів // Фінанси України. - 1996. - № 11. - С. 7-10. (Особистий внесок здобувача: показано значення місцевих бюджетів в економіці регіону. Проаналізовано надходження коштів у місцевий бюджет м. Донецька в1993-1995 роках).

6. Папаіка О.О. Актуальні проблеми нового податкового законодавства України // Схід. - 1998. - № 1-2 (18-19). - С. 37-42.

7. Финансово-экономические проблемы промышленности / Чумаченко Н.Г., Амоша А.И., Папаика А.А. и др. - Донецк: 1999. - 50 с. (Особистий внесок здобувача полягає в оцінці впливу діючої податкової системи на функціонування промисловості Донецької області).

8. Папаика А.А., Саенко Г.В. Организационное обеспечение инвестирования экономики Донбасса // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонГУ. - 2000. - С. 41-44. (Особистий внесок здобувача: запропоновано введення аналітичного господарського паспорту суб'єкта діяльності з метою поліпшення ситуації по залученню інвестицій на підприємства Донецької області).

9. Папаика А.А. Организационные положения развития налоговой технологии распределения в государстве // Вісник Донецького державного університету. - 2000. - № 1. - С. 99-105.

10. Чумаченко Н.Г., Червова Л.Г., Папаика А.А. и др. Концепция экономической самостоятельности Донецкой области на основе самоуправления и самофинансирования: Препр. / АН УССР. Ин-т экономики промышленности. - Донецк: ИЭП АН УССР, 1989. - 52 с. (Особистий внесок здобувача: обґрунтовані положення реформування фінансово-кредитної й грошової системи регіону при переході на самоуправління і самофінансування).

11. Папаика А.А. Особенности налогообложения в специальной экономической зоне // Мат-лы междунар. науч.-практ. семинара “Специальные экономические зоны и их влияние на социально-экономическое развитие региона”. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1998. - С. 76-84.

Анотація

Папаіка О.О. Удосконалення розподільчої економічної системи регіону в умовах ринкових перетворень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2000.

В дисертації розроблено науково-методичні основи розвитку розподільчої економічної системи регіону, які базуються на елементах і факторах продуктивних сил суспільства, на механізмах управління і регулювання відносин між виробниками продукції й послуг та державою. Обґрунтовано необхідність вдосконалення розподільчої економічної системи регіону в умовах ринкових перетворень виключно для створення середовища стабілізації та наступного нарощування виробництва, механізмів перерозподілу доходів між державою, виробником і власником капіталу. Запропоновано методичні основи обліку у розподільчій економічній системі регіону за даними про податковоздатність регіону та згідно комплексу характеристик про продуктивні сили суспільства. Розроблено принципову модель аналітичного господарського паспорта суб'єкта діяльності. Приведені рекомендації щодо системного використання в практиці господарського управління методичних підходів по налагодженню партнерських відносин між державою й суб'єктом діяльності.

Ключові слова: розподільча економічна система регіону, продуктивні сили суспільства, податковоздатність регіону, аналітичний господарський паспорт суб'єкта діяльності.

Аннотация

Папаика А.А. Совершенствование распределительной экономической системы региона в условиях рыночных преобразований. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2000.

В диссертации разработаны научно-методические основы развития распределительной экономической системы региона, которые базируются на элементах и факторах производительных сил общества, на механизмах управления и регулирования отношений между производителями продукции и услуг и государством. Распределительная экономическая система региона в государстве выступает в качестве внешнего стабилизатора хозяйственной деятельности, обладающего рядом эффективных методических подходов к изменению экономической среды и организационных условий наращивания общественно полезной продукции, как в сфере материального производства, так и в непроизводственной сфере.

Обоснована необходимость усовершенствования распределительной экономической системы региона в условиях рыночных преобразований исключительно для создания среды стабилизации и следующего наращивания производства, механизмов перераспределения доходов между государством, производителем и собственником капитала.

Предложены методические основы учета в распределительной экономической системе региона, включающие информацию о налогоспособности региона и комплекс характеристик о производительных силах общества.

В условиях промышленно развитой Донецкой области проведена оценка современных социально-экономических условий развития экономики региона. Обосновано, что организационной структурой для выявления потенциальных возможностей региона выступает распределительная экономическая система, которая в условиях рыночных преобразований является внешним стабилизатором хозяйственной деятельности, в распоряжении которого имеются экономические подходы к изменению экономического положения предприятий в нестабильной социально-экономической среде. Организационные условия при существующей промышленно-развитой отраслевой структуре региона отражаются в показателе «налогоспособность региона», выступающем одновременно и стоимостной оценкой результатов материального производства и сферы услуг. Налогоспособность региона рассчитывается как разница между объемом национального продукта региона и потребностью региона на воспроизводственные процессы. Наряду с этим успешность функционирования региона оценивается по коэффициентам полноты структурного функционирования экономической системы, ее качества и мобильности. Первый коэффициент является мерой реализации функций региона, второй - оценкой развитости функций региона, третий - оценкой эффективности функций региона.

...