Використання трудового потенціалу в умовах структурної перебудови економіки (на матеріалах міста Ужгорода)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Використання трудового потенціалу в умовах структурної перебудови економіки (на матеріалах міста Ужгорода)

Сембер Степан Васильович

Львів - 2000

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському державному університеті.

Науковий керівник: член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Мікловда Василь Петрович, Ужгородський державний університет, завідувач кафедри економіки, менеджменту та маркетингу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Лібанова Елла Марленівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Семів Любов Казимирівна, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу

Провідна установа: Інститут економіки промисловості НАН України, відділ проблем регіональної економіки, м. Донецьк

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Анотація

ринок праця зайнятість економіка

Сембер С.В. Використання трудового потенціалу в умовах структурної перебудови економіки (на матеріалах міста Ужгорода). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю: 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2000.

В дисертації досліджено теоретико-методологічні підходи до ефективного використання локального трудового потенціалу в умовах ринкових економічних трансформаційних процесів. Поглиблено зміст категорій “локальний трудовий потенціал”, “трудовий потенціал обласного центру”, “соціально-трудовий потенціал”.

На матеріалах економічного функціонування міста Ужгорода проведено аналіз ефективності використання праці, з'ясовано основні тенденції в сфері зайнятості, ситуацію на ринку праці, стан безробіття. Проведено аналіз впливу локальних факторів на трудозайнятість. Обгрунтовано перспективні напрями зайнятості населення в умовах реструктуризації територіального господарства.

Ключові слова: локальний трудовий потенціал, зайнятість, ринок праці, ефективність, безробіття, прогнозування.

Annotation

Sember S.V. Utilizing the Labour Potential in the Conditions of Restructuring Economy (on the Example of the City of Uzhhorod). Manuscript.

Dissertation for getting the Candidate Degree in “Demography, Labour Economics, Social Economy and Policy” - 08.09.01. - Institute of the regional researches of the National Academy of Sciences, Lviv, 2000.

Dissertation investigates theoretical and methodological approaches to the effective utilizing of the local labour potential in the conditions of economic transformation processes. Also the sense of the categories “Local labour potential”, “Labour potential of the regional centre”, “Social-economic potential” is deepened.

Basing upon the materials of the City of Uzhgorod, analysis of the effectiveness of labour utilizing is conducted, new tendencies in the employment sphere are showed, as well as the situation on the labour market and the state of the unemployment. Also the analysis of the impact of the local factors upon the employment was held. Perspective directions of the population employment in the conditions of city area economy restructuring were grounded.

Keywords: local labour potential, employment, labour market, effectiveness, unemployment, forecasting.

Аннотация

Сембер С.В. Использование трудового потенциала в условиях структурной перестройки экономики (на материалах города Ужгорода).

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности: 08.09.01 - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика.

В теоретической части диссертационной работы рассмотрены теоретико-методологические подходы к исследованию сущности категории “локальный трудовой потенциал”, определены его количественные и качественные параметры. Локальный трудовой потенциал в работе рассматривается как социально-экономическая, так и учётно-статистическая экономическая категория.

В диссертации выделены локальные факторы воздействия на занятость городского населения.

Производственный комплексный анализ функционирования рынка труда г. Ужгорода позволил выявить ряд тенденций в сфере занятости. Исходя из проведённого анализа, в работе раскрыто воздействие процессов разгосударствления и приватизации собственности на эффективное использование рабочей силы. Даны конкретные предложения по формированию территориального механизма послеприватизационной поддержки субъектов хозяйствования.

Главными причинами неэффективного функционирования труда является отсутствие научно-обоснованной стратегии занятости, сокращение объёмов производства на большинстве предприятий, подавление инвестиционной активности, невыполнение заданий по вводу новых рабочих мест.

Вследствие этих причин на рынке труда имеет место глубокая асимметрия между спросом и предложением рабочей силы, а новые формы организации труда не в состоянии обеспечить подходящую работу высвобожденным с государственных и коллективных предприятий. Предложены концептуальные подходы к формированию системы поддержки малого бизнеса, стимулированию хозяйственных субъектов за введение новых рабочих мест.

Оптимизация занятости населения в диссертации представлена тремя моделями: первая предусматривает оптимальное формирование и рациональное использование трудового потенциала, что означает стабилизацию численности населения города Ужгорода в близкой и отдаленной перспективе; вторая модель - сбалансированного развития трудового потенциала города и пригородных агломераций; третья модель - экспортного развития промышленности для получения стабильных поступлений в городской бюджет, что преследует цель рационального использования трудового потенциала города путем стимулирования развития транскордонного сотрудничества, то есть преобразование города Ужгорода в реальный субъект внешнеэкономических связей.

Последняя модель предусматривает создание в г. Ужгороде специального експортно ориентированного субзонального образования, что подразумевает реализацию ряда последовательных этапов:

Первый этап - разработка концепции создания специальной промышленной экспортной точечной зоны в городе Ужгороде.

Второй этап - технико-экономическое обоснование создания специальной промышленной экспортной точечной зоны в городе Ужгороде.

Третий этап - разработка пакета документов.

Четвертый этап - законодательное обеспечение статуса специальной промышленной экспортной точечной зоны в городе Ужгороде (проект указа Президента Украины, проект закона Верховного Совета Украины и пр.).

Пятый этап - согласование пакета документов в государственных органах.

Шестой этап - организационно-методическое сопровождение реализации проекта:

мониторинг функционирования специальной промышленной экспортной точечной зоны в городе Ужгороде;

внесение дополнений и изменений в социально-экономический механизм управления зоной.

Реализация любой модели улучшит использование трудового потенциала.

Ключевые слова: локальный трудовой потенциал, занятость, рынок труда, эффективность, безработица, прогнозирование.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Економічні реформи, що здійснюються в Україні, ставлять за мету формування соціально-орієнтованої ринкової економіки, складовою якої є забезпечення повної і ефективної зайнятості.

Особливо важливого значення в умовах адаптації економіки до ринкових методів господарювання набуває проблема формування ефективних соціально-економічних механізмів регулювання трудових відносин на просторовому рівні управління. Зростання темпів офіційного безробіття, зменшення питомої ваги зайнятих в державному секторі економіки, ріст масштабів неформальної зайнятості, суперечливі процеси в сфері використання праці на підприємствах з колективною та приватною формами власності значно ускладнили ситуацію на регіональних ринках праці. Науковий аналіз відмічених процесів підводить до висновку, що в кожній місцевості складається свій специфічний ринок праці, різні можливості залучення населення в сферу трудової діяльності, неоднакові темпи становлення ринкових форм трудової діяльності, різні рівні безробіття та можливості його локалізації. Звідси випливає гостра потреба в науковому аналізі основних тенденцій, що сформувалися на локальних ринках праці за роки економічних реформ, які здійснюються в Україні.

Особливої актуальності набуває вивчення проблем, зв'язаних з аналізом процесів роздержавлення та приватизації власності, їх впливом на зайнятість, розвиток підприємництва, характер трудоміграційних процесів, вдосконалення методики прогнозування формування та використання трудового потенціалу.

І хоча останнім часом у вітчизняній науковій літературі з'явилося чимало наукових публікацій, в яких вивчаються різні аспекти реалізації трудового потенціалу в умовах ринкових трансформаційних процесів, зокрема це праці О. Амоші, С. Бандура, Л. Безчасного, С. Вовканича, Д. Богині, В. Геєця, М. Долішнього, С. Злупка, Е. Лібанової, І. Лукінова, В. Мікловди, В. Онікієнка, С. Пірожкова, М. Пітюлича, М. Прокопенко, М. Шаленко, В. Фінагіна, дослідження зазначених проблем знаходиться на стадії становлення. Багато науково-методичних та організаційних аспектів використання праці в нових умовах господарювання належним чином не розкриті, а наукові доробки, напрацьовані в ході економічних реформ, не доведені до прикладного рівня.

Недостатня дослідженість цієї наукової проблематики в цілому та її важливість для економіки України обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, мету та структуру роботи.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження проведено в процесі виконання плану науково-дослідних робіт Ужгородського державного університету “Ефективність функціонування трудового потенціалу Закарпатської області в умовах становлення ринкових відносин” (номер державної реєстрації 0196 U 003259), а також в рамках наукової теми Інституту регіональних досліджень НАН України “Теоретичні засади регіональної політики” (номер державної реєстрації 0197 V 012834).

Мета дослідження. Метою дисертаційної роботи є обгрунтування теоретичних і методичних підходів до дослідження і аналізу локального трудового потенціалу, розробка концептуальних основ і практичних рекомендацій щодо формування механізму регулювання ринку праці і зайнятості.

Поставлена мета зумовила потребу у розв'язанні таких завдань:

поглиблення змісту поняття “локальний трудовий потенціал” та “локальний трудовий потенціал обласного центру”;

з'ясування основних факторів використання локального трудового потенціалу, їх класифікація та аналіз;

виявлення особливостей та специфіки використання локального трудового потенціалу в умовах реструктуризації економіки міста Ужгорода;

дослідження ролі мотивації праці в умовах перехідної економіки в процесі використання локального трудового потенціалу;

здійснення аналізу міграційних трудопотоків та їх впливу на використання локального трудового потенціалу;

здійснення комплексного аналізу ринку праці м. Ужгорода;

аналіз екогомологічних особливостей використання локального трудового потенціалу;

обгрунтування загальнометодичних підходів до розробки прогнозів формування і використання локального трудового потенціалу;

розробка системи заходів щодо ефективного використання локального трудового потенціалу в умовах ринкової трансформації економіки міста.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні та методичні проблеми використання локального трудового потенціалу в умовах реструктуризації економіки. Об'єктом дослідження є локальний трудовий потенціал міста Ужгорода.

Методологічна база дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної науки, критичне осмислення, аналіз та синтез концепцій найбільш визначних шкіл сучасної економічної науки з проблем зайнятості та ринку праці. При підготовці дисертації використовувались сучасні загальнонаукові та специфічні методи: порівняльно-економічний, економіко-статистичний, економіко-математичний, абстрактно-логічний, структурно-функціональний та ін.

Інформаційна база дослідження. Інформаційною базою дослідження стали матеріали органів державної статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства праці та соціальної політики України, дані управління праці та зайнятості населення Закарпатської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, вибіркових соціологічних обстежень на підприємствах міста Ужгорода.

Наукова новизна дисертаційної роботи. Наукова новизна полягає в обгрунтуванні теоретичних і методичних основ формування економічного механізму використання трудового потенціалу обласного центру. Найбільш значимі результати проведеного дослідження, які характеризуються науковою новизною, розкривають її зміст та логіку, полягають у тому, що:

поглиблено трактування економічного змісту категорій “локальний трудовий потенціал” та “локальний трудовий потенціал обласного центру”;

обгрунтовано “компонентну структуру локального трудового потенціалу” та “територіальну структуру локального трудового потенціалу”;

визначено складові екологізації трудового потенціалу на основі врахування його компонентної структури;

здійснено аналіз основних факторів, що впливають на ефективність використання локального трудового потенціалу міста Ужгорода;

здійснено комплексний аналіз ринку праці міста Ужгорода;

проведено аналіз міграційних трудопотоків та їх впливу на ефективне використання трудового потенціалу;

запропоновано дефініцію поняття “механізм використання трудового потенціалу міста”, розкрито структуру механізму використання локального трудового потенціалу;

запропоновано методику визначення локального резерву робочої сили та обгрунтовано основні шляхи раціонального її використання;

дано рекомендації щодо вдосконалення методики розробки прогнозів формування і використання трудового потенціалу.

Практична цінність отриманих результатів полягає в їх безпосередньому зв'язку з науково обгрунтованими розробками стратегії і тактики реалізації трудового потенціалу та підвищенні ефективності його функціонування в умовах адаптації економіки міста Ужгорода до ринкових методів господарювання. Основні положення, викладені в дисертації, доведено до рівня методичних розробок та конкретних рекомендацій, які впроваджено в практику управління містом. Ряд пропозицій автора використано при розробці програми “Ужгород - 2010” та Концепції створення спеціальної промислової експортної точкової зони в місті Ужгороді. Окремі прогнози використано при розробці міської “Програми сприяння зайнятості населення на 2000 рік”.

Теоретична цінність роботи полягає в поглибленні системи знань по формуванню стратегії зайнятості населення локального територіального утворення.

Особистий внесок здобувача. Результати наукових розробок щодо ефективного використання локального трудового потенціалу отримані автором особисто.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: “Економіка Закарпаття сьогодні і завтра: шляхи виходу з кризи” (Ужгород, 1997 р.), “На порозі тисячоліть: сучасні підходи до розвитку громад та регіонів” (Ужгород, 2000 р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 7 наукових робіт загальним обсягом 7,2 друк. арк., з яких 5,7 друк. арк. належить особисто автору.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (135 позицій). Робота має обсяг 152 стор. комп'ютерного тексту. Вона містить 14 таблиць і 12 рисунків.

2. Основний зміст дисертації

У першому розділі “Теоретичні основи використання локального трудового потенціалу в умовах адаптації територіального господарства до ринкових відносин” розглянуто і поглиблено соціально-економічну природу, характер та зміст категорії “локальний трудовий потенціал”, під яким розуміється гранична здатність працездатного населення локального територіального утворення (міста, адміністративного району) до праці, обумовлена існуючим поділом та спеціалізацією праці, системою виробничих та кооперативних зв'язків, історичними трудовими традиціями, соціально-психологічними характеристиками носіїв праці, що надають йому ряд специфічних ознак, та здатністю до самовідтворення і створення засобів для існування.

Локальний трудовий потенціал характеризується кількісними і якісними параметрами, тобто може розглядатися як соціально-економічна, так і обліково-статистична категорія. Кількісна сторона локального трудового потенціалу характеризується чисельністю працездатного населення, статево-віковою структурою, кількістю робочого часу, відпрацьованого працездатним населенням, чисельністю безробітних.

Якісними характеристиками локального трудового потенціалу є: стан здоров'я, загальноосвітній та професійно-кваліфікаційний рівень, схильність носіїв праці до мобільності, конкурентоздатність робочої сили. Спонукальним мотивом конкуренції тут виступає кваліфікаційний (одержання вищої кваліфікації, розряду), економічний (одержання більш високих доходів) або кар'єрний (одержання більш високої посади) ріст.

Ефективність функціонування локального трудового потенціалу проявляється у фазі його реалізації, що зумовлено дією сукупності ендо- і екзогенних факторів (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Фактори раціонального використання локального трудового потенціалу

В дисертації проведено аналіз впливу локальних факторів на використання трудового потенціалу. При цьому основна увага була приділена впливу таких факторів, як схильність до мобільності місцевого населення, мотивація і ціна праці та їх вплив на ефективне використання праці, конкурентоздатність локального трудового потенціалу, схильність до заощаджень, рівень культури праці. Суттєвим фактором, що впливає на реалізацію локального трудового потенціалу, є транскордонне співробітництво. Акцентування уваги на впливі відмічених факторів на ситуацію в сфері зайнятості в м. Ужгороді зумовлена тим, що саме їх дія значною мірою визначає характер і специфіку міського трудового потенціалу. На підставі цього в роботі робиться висновок про те, що ефективне використання робочої сили на будь-якому таксономічному рівні визначається не тільки дією зовнішніх факторів, але і обов'язковим врахуванням дії локальних факторів. У відповідності до цього формуються і соціально-економічні механізми регулювання трудозайнятості. При цьому основними важелями впливу на використання праці є:

економічні - зв'язані з розробкою територіальних програм зайнятості, підтримкою різноманітних форм трудової діяльності, оплатою праці, контролем за застосуванням матеріальних санкцій і т.д.;

адміністративні, що включають розпорядження органів місцевого самоврядування і виконавчої влади по розширенню сфери прикладання праці, встановленню певних квот на використання праці різних верств працездатного населення, бронювання робочих місць і т.д.;

соціальні - зв'язані з можливістю одержання відповідної професії, спеціальності, формуванням механізмів соціального захисту працездатного населення з превентивними функціями щодо запобігання масового безробіття в регіоні, системи соціального партнерства;

психологічні, що враховують етноспецифіку робочої сили, формування адаптивних механізмів, здатних замортизувати процес пристосування населення до умов функціонування в ринковому середовищі.

Для визначення показників і проведення розрахунку величини трудового потенціалу були сформовані критерії його оцінки, що виходять з основних положень ринкової концепції реалізації трудового потенціалу. Запропоновані інтегральні показники величини трудового потенціалу можуть бути використані для аналізу основних тенденцій його формування і використання, при розробці регіональних програм зайнятості населення.

У другому розділі “Економічний аналіз ефективності використання трудового потенціалу в умовах реструктуризації економіки м. Ужгорода” проведено комплексний аналіз ситуації, що сформувалася на ринку праці, а також досліджено вплив процесів приватизації і роздержавлення власності на проблему зайнятості місцевого населення.

За роки економічних реформ відбулося суттєве скорочення зайнятості в основних галузях матеріального виробництва, а також в окремих галузях невиробничої сфери, включаючи торгівлю, громадське харчування, житлово-комунальне господарство. Діаметрально протилежні процеси відбуваються в сфері кредитування, фінансів та страхування, органах державного управління. Не змінилося число зайнятих і в сфері охорони здоров'я (табл. 1).

Таблиця 1. Зміни в зайнятості населення по основних галузях економіки м. Ужгорода за 1985-1999 рр. (тис. чол.)

	1985	1995	1999	1999 до 1985, %
Промисловість	21,2	14,9	8,6	40,6
Транспорт і зв'язок	6,1	3,9	2,8	45,9
Будівництво	5,8	2,2	1,9	32,8
Торгівля і громадське харчування	7,6	4,3	5,7	75,0
Житлово-комунальне господарство	2,6	1,5	1,4	53,8
Охорона здоров'я	5,1	4,4	5,1	100,0
Освіта, культура і мистецтво, наука і наукове обслуговування	7,9	7,8	7,4	93,6
Фінанси та кредит	-	0,4	1,0	-
Інші галузі	12,8	29,5	30,6	239,0

Дані, наведені в таблиці 1, показують, що за роки економічних реформ відбувається як галузева, так і професійна переспеціалізація міського господарства. Зменшення зайнятості в галузях матеріального виробництва пояснюється трьома основними причинами: скороченням обсягів виробництва на більшості підприємств і організацій м. Ужгорода, зумовлене процесами реформування відносин власності, різким скороченням інвестиційної активності на більшості об'єктів господарювання та відсутністю орієнтованої на розвиток виробництва фінансово-кредитної та податкової політики. Позитивним моментом структурних змін як в галузевому, так і професійному аспектах є те, що структура зайнятості міського населення наближається до загальносвітових тенденцій, тобто до збільшення питомої ваги зайнятих у невиробничій сфері.

Зміни в галузевій структурі зайнятості головним чином генерують процеси роздержавлення і приватизації власності, що зумовлює кількісне збільшення господарських суб'єктів недержавної форми власності (табл. 2).

Таблиця 2. Кількість суб'єктів господарювання за формами власності по м. Ужгороду

Форми власності	Одиниць	У процентах до загальної кількості
	1995	1996	1997	1998	1995	1996	1997	1998
Всього	3808	4083	4249	4372	100,0	100,0	100,0	100,0
у тому числі:
приватна	666	721	799	883	17,5	17,7	18,8	20,2
колективна	2461	2748	2880	2934	64,6	67,3	67,8	67,1
державна	614	544	490	474	16,1	13,3	11,5	10,8
з неї:
загальнодержавна	302	265	239	217	49,2	48,7	48,8	45,8
комунальна	312	279	251	257	50,8	49,8	51,2	54,2
власність міжнародних організацій та юридичних осіб	67	70	80	81	10,9	12,9	16,3	17,1

Із даних таблиці 2 видно, що найвищими темпами характеризується розвиток підприємств колективної та приватної форм власності. Відповідно до цього відбуваються зміни в структурі зайнятості. Абсолютна більшість працездатного населення міста Ужгорода зайнята на підприємствах з приватною та колективною формами власності, що змінює мотивацію, характер і зміст праці.

Разом з тим глибокий аналіз процесів зайнятості показав, що за останній час чітко простежується тенденція до скорочення чисельності зайнятих на підприємствах з колективною формою власності, що свідчить про непідготовленість багатьох підприємств колективної форми власності до умов функціонування в ринковому середовищі. У зв'язку з цим в роботі даються конкретні пропозиції по формуванню економічного механізму післяприватизаційної підтримки реформованих господарських суб'єктів. Тенденція до скорочення числа зайнятих характерна і для окремих галузей невиробничої сфери. Так, загальний приріст чисельності працюючих на підприємствах торгівлі і громадського харчування відбувається практично на новостворених приватних малих підприємствах, тоді як на великих і середніх підприємствах галузі має місце суттєве скорочення числа працюючих. Кількісне зменшення державних підприємств супроводжується зменшенням чисельності зайнятих на них, що відповідає логіці економічних реформ. Вибіркові обстеження щодо ефективності функціонування господарських суб'єктів за формами власності показали, що основну соціальну напругу на ринку праці міста Ужгорода генерують підприємства державної та колективної форм власності. Саме на ці підприємства припадає основна частка працівників, які перебували в умовах вимушеної неповної зайнятості.

Соціально-економічна ефективність функціонування ринку праці значною мірою визначається асиметрією між темпами вивільнення робочої сили з державних і колективних підприємств та введенням в дію нових робочих місць.

Таблиця 3. Співвідношення між чисельністю вивільнених працівників та введенням в дію нових робочих місць по місту Ужгороду за 1993-1999 рр.

Роки	Вивільнено працівників з підприємств і організацій (чол.)	Звернулося в центр зайнятості (чол.)	Завдання по створенню нових робочих місць	Фактично створено
1993	830	225	262	162
1994	632	331	250	99
1995	669	292	105	10
1996	1002	638	185	237
1997	1125	837	345	87
1998	984	832	390	135
1999	741	579	490	520

Перевищення пропозиції праці над попитом на неї сформувало стійку тенденцію до зростання безробіття, рівень якого станом на 01.01.1999 року становив 3,9 відсотка (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка безробітних, зареєстрованих в Ужгородському міському центрі зайнятості у 1991-1999 рр.

Особливістю проведеного в дисертації аналізу причин безробіття є те, що він здійснювався не тільки на загальноприйнятих методичних засадах, а з врахуванням локальних показників, до яких здобувач відносить тривалість перебування в статусі безробітного, затрати часу на пошук підходящої роботи, щільність безробіття. Перевагою запропонованих підходів є те, що вони дозволяють комплексно оцінити ситуацію на міському ринку праці та виявити реальні можливості щодо розв'язання проблеми зайнятості.

В роботі дано ряд конкретних пропозицій, спрямованих на досягнення рівноваги між попитом і пропозицією праці на ринку праці міста Ужгорода.

Третій розділ “Перспективні напрями розвитку і використання трудового потенціалу міста” містить методичні рекомендації автора стосовно розробки прогнозів формування та використання трудового потенціалу в умовах реструктуризації територіальної економіки.

Перевагою запропонованого підходу є те, що об'єктом прогнозування є якісні параметри трудового потенціалу на задану перспективу.

Оптимальне вкладення ресурсів у фактори впливу на трудовий потенціал локального утворення можна представити у вигляді моделі:

Оскільки в теорії оптимізації переважно розглядаються задачі мінімізації, то задачу (1) можемо представити у вигляді еквівалентної (2):

Наведену задачу при визначених обмеженнях можна розглядати як задачу лінійного чи математичного програмування. Обмеження для побудови математичної моделі можуть бути вибрані у вигляді витрат ресурсів, направлених на посилення, факторів, які впливають на якість трудового потенціалу.

Отже, математична модель для знаходження максимального значення трудового потенціалу при певних витратах на фактори впливу на його величину матиме вигляд:

де Х - множина обмежень на функцію мети (3); х - значення цієї множини, відповідно розв'язок нашої задачі - тобто величина вкладення в і-тий фактор впливу на величину трудового потенціалу, який приводить до отримання максимального значення трудового потенціалу локального точкового утворення; b_i - максимальна величина вкладення в і-тий фактор впливу; а_i - врівноважуючі коефіцієнти.

Оптимізація зайнятості населення в дисертації представлена трьома моделями: перша передбачає оптимальне формування і раціональне використання трудового потенціалу, що означає стабілізацію чисельності населення міста Ужгорода у найближчій і віддаленій перспективі; друга модель - це збалансований розвиток трудового потенціалу міста і приміських агломерацій; третя модель - експортного розвитку промисловості для одержання стабільних надходжень у міський бюджет, що має на меті раціональне використання трудового потенціалу міста шляхом стимулювання розвитку транскордонного співробітництва, тобто перетворення міста Ужгорода в реальний суб'єкт зовнішньоекономічних відносин.

Остання модель передбачає створення в м. Ужгороді спеціального експортно орієнтованого субзонального утворення, що має на меті реалізацію ряду послідовних етапів.

Перший етап - розробка концепції створення спеціальної промислової експортної точкової зони в місті Ужгороді.

Другий етап - техніко-економічне обгрунтування створення спеціальної промислової експортної точкової зони в місті Ужгороді.

Третій етап - розробка пакету документів.

Четвертий етап - законодавче забезпечення статусу спеціальної промислової експортної точкової зони в місті Ужгороді (проект Указу Президента України, проект закону Верховної Ради України та ін.).

П'ятий етап - узгодження пакету документів в державних органах.

Шостий етап - організаційно-методичний супровід реалізації проекту:

моніторинг функціонування спеціальної промислової експортної точкової зони в місті Ужгороді;

внесення доповнень і змін в соціально-економічний механізм управління зоною.

Реалізація будь-якої моделі впливатиме на поліпшення використання трудового потенціалу.

Висновки

Під локальним трудовим потенціалом розуміється гранична здатність працездатного населення територіального утворення до праці, обумовлена існуючим поділом та спеціалізацією праці, системою виробничих та кооперативних зв'язків, історичними трудовими традиціями, соціально-психологічними характеристиками носіїв праці, що надають йому ряд специфічних ознак, та його здатністю до самовідтворення і створення засобів для існування.

Локальний трудовий потенціал характеризується кількісними і якісними параметрами, тобто може розглядатися як соціально-економічна, так і обліково-статистична категорія.

Кількісна сторона локального трудового потенціалу представлена чисельністю працездатного населення певного таксономічного утворення, статево-віковою структурою, кількістю безробітних.

Якісними характеристиками локального трудового потенціалу є: стан здоров'я населення, загальноосвітній та професійно-кваліфікаційний рівень.

На ефективність використання трудового потенціалу, поряд із зовнішніми, важливий вплив здійснюють локальні фактори. До них відносяться схильність працездатного населення до мобільності, конкурентоздатність робочої сили, схильність до заощаджень, культура праці. Врахування дії ендо- і екзогенних факторів в процесі регулювання зайнятості забезпечує раціональне використання робочої сили.

За роки економічних реформ в структурі зайнятості населення міста Ужгорода відбулися суттєві зміни, зокрема:

відбувається процес переспеціалізації робочої сили та її перерозподіл із сфери матеріального виробництва у невиробничу сферу;

суттєвих змін в сторону зменшення обсягів зазнали процеси маятникової трудової міграції, що зумовлено звуженням сфери прикладання праці в місті;

намітилася стійка тенденція до збільшення чисельності безробітних, де основною формою стає циклічна.

Відмічені процеси зумовлюють необхідність їх врахування при формуванні стратегії зайнятості населення.

Аналіз безробіття на ринку праці зумовлює потребу у використанні локальних показників. До них відносяться: тривалість перебування у статусі безробітного, затрата часу на пошуки безробітними підходящої роботи, щільність безробіття. В сукупності із загальноприйнятими критеріальними оцінками локальні показники дозволяють комплексно оцінити ситуацію на ринку праці, виявити реальні можливості міста у розв'язанні проблеми зайнятості.

Важливим інструментом розв'язання проблеми зайнятості в місті Ужгороді, враховуючи його геополітичне розміщення, є розробка і реалізація різних типів спеціальних економічних зон, що дозволить залучити іноземні інвестиції і забезпечить сталий розвиток економіки.

Інваріантний підхід до розв'язання проблеми зайнятості, раціональне використання трудового потенціалу передбачає створення спеціальної (вільної) промислово-експортної точкової зони на території міста Ужгорода. Її формування повинно включати ряд етапів:

розробку концепції створення спеціальної промислової експортної точкової зони;

техніко-економічне обгрунтування створення спеціальної промислової експортної точкової зони;

розробку пакету нормативних актів, що регулюватимуть економічну діяльність суб'єктів господарювання на території зони;

організаційно-економічне забезпечення функціонування спеціальної промислової експортної точкової зони.

Список опублікованих автором статей за темою дисертації

1. Сембер С.В. Вплив локального трудового потенціалу на функціонування регіональної соціально-економічної системи /на матеріалах міста Ужгорода і Закарпатської області // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. -Вип. ІХ. -НАН України. - ІРД. - Львів, 1999. - С. 163-167.

2. Сембер С.В. Екогомологічні аспекти функціонування локального трудового потенціалу / на прикладі локального потенціалу Ужгорода/ //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. -Вип. ХІ. - НАН України. - ІРД. - Львів, 2000. - С. 215-220.

3. Сембер С.В. Локальний трудовий потенціал обласного центру: особливості формування та перспективи використання //Регіональна економіка. - 1999. - № 3. - С. 126-133.

4. Шевчук Я.В., Сембер С.В., Пенсак Т.Г. Науковий комплекс України та його вплив на формування і реалізацію регіональної політики // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. -Вип. VІІІ. - НАН України. - ІРД. - Львів, 1999. - С. 335-345.

5. Осбистий внесок здобувача: обгрунтовано основні фактори використання трудового потенціалу на регіональному рівні.

6. Сембер С.В. Ринкова трансформація зайнятості /на прикладі м. Ужгорода/ // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія “Економіка”. Вип. 2. - Ужгород, 1999. - С. 17-23.

7. Сембер С.В. Науково-методичні засади дослідження локально-трудового потенціалу /на матеріалах міста Ужгорода/. Препр. - Ужгород, 1998. - 52 с.

8. Бойко М., Сембер С. Маркетингова стратегія розвитку Закарпаття // Тези доповідей підсумкового засідання наукового товариства Угорської Академії Наук Соболч-Сотмар-Берег області. - Ніредьгаза, 1999. - С. 69-70.

Размещено на Allbest.ru

...