Становлення і тенденції розвитку малого підприємництва в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна гірнича академія України

УДК 334.012.64 (477)

08.01.01. - Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Становлення і тенденції розвитку малого підприємництва в Україні

Табінський Віктор Антонович

Дніпропетровськ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі економічної теорії Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту Міністерства фінансів України (м. Дніпропетровськ)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Батура Олександр Васильович, Дніпропетровська державна медична академія (м. Дніпропетровськ), Міністерство охорони здоров'я України, завідувач кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мельник Леонід Юхимович, Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри економічної теорії та економіки сільського господарства;

кандидат економічних наук Ніколенко Інна Юріївна, Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів.

Провідна установа: Національний університет ім. Тараса Шевченка (м. Київ), Міністерство освіти і науки України, кафедра теоретичної та прикладної економіки.

Захист відбудеться "26" січня 2001 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 08.080.01 у Національній гірничій академії України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 19, ауд. 1/107

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної гірничої академії України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 19.

Автореферат розісланий "22" грудня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент О.П. Грідін

Анотації

Табінський В.А. Cтановлення і тенденції розвитку малого підприємництва в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. - Економічна теорія. - Національна гірнича академія України, Дніпропетровськ, 2000.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню наукової задачі розкриття сутності і закономірностей становлення та тенденцій розвитку малого підприємництва через призму теоретичного осмислення цієї економічної категорії. У роботі визначено основні напрямки формування сприятливих умов для розвитку цього сектора економіки як на державному, так на регіональному рівнях, обґрунтовано основне протиріччя малого підприємництва та форми його розв'язання. Запропоновано деякі пропозиції щодо удосконалення механізму державного регулювання та підтримки малого підприємництва в Україні. Основні результати дослідження знайшли застосування в навчальному процесі, в практичній діяльності об'єднання підприємців.

Ключові слова: підприємництво, мале підприємництво, малі підприємства, державне регулювання, державна підтримка.

Табинский В.А. Становление и тенденции развития малого предпринимательства в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01. - Экономическая теория. - Национальная горная академия Украины, Днепропетровск, 2000.

Диссертационная робота посвящена исследованию научной задачи раскрытия сущности, закономерностей становления и тенденций развития малого предпринимательства в Украине через призму теоретического осмысления этой категории. В работе раскрывается сущность малого предпринимательства как экономической категории, обоснована его роль и значение в переходной экономике. Понятие "предпринимательство" по своей сути широкое и емкое. В нем переплетаются совокупность экономических, исторических, юридических, политических и психологических отношений. Предпринимательство выделяется как особый вид деятельности на собственный риск с особой ответственностью за ее результаты с целью получения дополнительной прибыли путем рационального использования средств производства.

В работе исследованы основные особенности малого предпринимательства, суть которых заложена в его внутренних потенциальных возможностях самоусовершенствования. Одним из ключевых моментов в подходе к определению сущности малого предпринимательства являются как общие качественные признаки предпринимательской деятельности, так и специфические особенности. Расширены научные представления в отношении сущности, взаимосвязи и соподчиненности категорий "предпринимательство" и "малое предпринимательство".

В диссертации обосновано и предложено определение основного противоречия малого предпринимательства, которое отражает экономические интересы предпринимателей и общества. Кроме того, дано определение внутреннего противоречия малого предпринимательства, отражающее особо высокую степень индивидуального риска за которым стоят непредсказуемость и неопределенность. Другой же стороной здесь выступает стремление предпринимателей получить прибыль. В работе предложены пути разрешения этих противоречий.

Результаты проведенного исследования позволили доказать, что малое предпринимательство как в качественном, так и в количественном отношениях является многоаспектным феноменом. Его характерной особенностью является единство собственности, управления и контроля в лице субъекта предпринимательской деятельности. Приведенные выше подходы способствовали определению экономической природы и сущности малого предпринимательства.

Рассмотрены основные направления формирования благоприятных условий для развития малого предпринимательства. Показаны основные препятствия, которые сдерживают данный сектор экономики. Обоснована объективная необходимость и закономерность развития малого предпринимательства в структуре переходной и развитой рыночной экономики, основные тенденции и особенности его становления в Украине. В работе рассмотрены некоторые предложения относительно усовершенствования финансово-кредитного механизма и инвестиционной поддержки малых предприятий. Механизм государственной поддержки малого предпринимательства должен учитывать особенности экономической системы, специфику нахождения экономики в конкретных стадиях общего экономического цикла. Высказаны некоторые предложения в отношении механизма государственной поддержки малого предпринимательства в Украине, которые включают создание соответствующей нормативно-правовой базы этого сектора экономики, структурно-организационное обеспечение, механизм финансово-кредитной поддержки, информационно-консультативное и кадровое обеспечение.

Основные результаты исследования нашли применение в деятельности органов государственной власти, в учебном процессе, в практической деятельности объединений предпринимателей.

Ключевые слова: предпринимательство, малое предпринимательство, малые предприятия, государственное регулирование, государственная поддержка.

Tabinsky V.A. Formation and development trends of small business in Ukraine. - The manuscript.

Dissertation for a candidate's degree in Economics for the speciality 08.01.01. - Economic Theory - National Mining Academy of Ukraine, Dniepropetrovsk, 2000.

This dissertation is devoted to the study of nature and general regularities of formation and development trends of small business through the theoretical understanding of this economic category. The basic directions for the creation of the favourable conditions for the development of this economy sector both on the state and regional levels are specified in this work. The main contradiction of small business and the ways of solving it well grounded. Some propositions as to the improvement of state regulation mechanism and the support of small business in Ukraine are suggested. The main results of the research are being used in the teaching process and in the practical work of businessmen's association.

Key words: business, small business, small enterprises, state regulation, state support.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Для сучасного економічного стану України особливе значення мають ті дослідження, які націлені на розробку ефективних заходів щодо прискореного розвитку механізму формування ринкових відносин.

Важливою складовою частиною на шляху створення в Україні конкурентоспроможної ринкової економічної системи є становлення і функціонування сучасного підприємництва. Як свідчить світовий досвід, серед численних важелів економічного розвитку найкращим і найзначимішим вважається важіль умілої реалізації можливостей і взаємодії не тільки великих і середніх, а й малих підприємств. В умовах формування ринкових відносин при обмежених фінансових ресурсах суб'єкти малого підприємництва, які не потребують великого стартового капіталу, більш активні в інноваційній діяльності, сприяють створенню додаткових робочих місць, спроможні стимулювати структурну перебудову економіки та наповнити ринок товарами і послугами. Вони є джерелом формування "середнього класу", а також вихідною соціально-економічною базою відтворення ефективних виробничих відносин.

Найважливішою умовою трансформаційних ринкових перетворень економіки України, безумовно, є здійснення науково обґрунтованих структурних соціально-економічних реформ. Це зумовлює цілий ряд нагальних проблем, зокрема і тих, що стосуються становлення та подальшого розвитку малого підприємництва, визначення його місця і ролі в господарському механізмі.

Таким проблемам особливої ваги надавали визначні науковці різних часів, зокрема, Р. Кантильон, А. Сміт, Ж.Б. Сей, А. Маршал, М. Вебер, В.З омбарт, Й. Шумпетер, Ф. Хайєк та інші. Але в їх роботах аналіз, як правило, спрямований на вирішення проблем розвитку суб'єктів малого підприємництва в умовах розвиненого ринкового господарства і сталої соціально-економічної системи.

Трансформаційні процеси в Україні здійснюються в умовах несформованого інституціонального середовища та нерозвиненої підприємницької системи господарювання. Це зумовлює необхідність подальших теоретичних досліджень з метою розробки ефективного механізму розвитку та підтримки малого підприємництва. Окремі аспекти цієї проблеми знайшли відображення у роботах українських учених О. Барановського, З. Варналія, Л. Воротиної, С. Реверчука, А. Кисельова, Ю. Клочка, Г. Кулинова, І. Лукінова, С. Мочерного, Л. Мельника, Ю. Ніколенка, Ю. Палкіна, Е. Панченка, С. Соболя, В. Степаненка, О. Турчинова, А. Чухна та інших. Ці науковці розробили ряд аспектів стосовно теоретичних засад формування підприємницького середовища в умовах перехідної економіки. Проте слід зазначити, що процес розвитку малого підприємництва надто складний і багатоаспектний, сама система перехідної економіки є дуже мінливою, вплив багатьох факторів на суб'єктів підприємницької діяльності неоднозначний і тому потребує подальшого комплексного грунтовного аналізу. Це стосується:

- поглибленого визначення економічної природи підприємництва як одного із ринкоутворюючих чинників;

поширеного розкриття сутності та визначення закономірностей становлення і розвитку малого підприємництва як одного із структуроутворюючих чинників ринкової економіки України;

дослідження позитивних процесів в умовах структурних зрушень, які зумовлюють прискорений розвиток суб'єктів малого підприємництва та його соціально-економічні наслідки;

розробки концептуальних підходів, теоретичних засад та організаційно-економічного механізму державної підтримки малого підприємництва в Україні.

Все вищезазначене і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося згідно з планами наукових досліджень Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту в межах держбюджетної теми "Фінансово-економічні проблеми розвитку ринкового господарства: питання теорії та практики", державний реєстраційний номер 0199V001335.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є більш поглиблене розкриття сутності і закономірностей становлення та тенденцій розвитку малого підприємництва на сучасному етапі ринкової трансформації економіки України, а також обґрунтування організаційно-економічних форм і методів державного регулювання та підтримки цього сектора економіки.

Для досягнення цієї мети вирішувалися такі наукові задачі:

більш поглиблене дослідження історичних та гносеологічних аспектів підприємництва, з'ясування його теоретично-методологічних основ;

уточнення трактування змісту категорій "підприємництво", "мале підприємництво", визначення їх ролі і місця в економічній системі;

визначення основних напрямків формування сприятливих умов для розвитку малого підприємництва та розкриття проблем, які стримують розвиток малого підприємництва;

обґрунтування основного протиріччя малого підприємництва та його внутрішніх суперечностей і способів їх розв'язання;

обґрунтування напрямів активізації впливу банківської системи на механізм формування інвестиційної діяльності суб'єктів малого підприємництва;

виділення пріоритетних напрямків і заходів щодо удосконалення механізму державного регулювання та підтримки малого підприємництва.

Об'єктом дослідження є мале підприємництво як сектор економіки.

Предметом дисертаційного дослідження є сукупність відносин з приводу становлення і функціонування малого підприємництва в Україні, проблеми та перспективи його розвитку.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є положення і висновки сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених у різні часові періоди з проблем становлення й розвитку малого підприємництва. Процес дослідження базується на діалектичному методі та використанні таких прийомів пізнання як системний підхід, аналіз і синтез, індукція та дедукція, а також методи порівняння, систематизації і логічного узагальнення, економіко-статистичного аналізу.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі й нормативні акти з питань розвитку підприємництва, статистичні збірники і матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України. З метою поширення інформаційної бази дослідження проаналізовано монографії, статті закордонних і вітчизняних учених, дані первинного бухгалтерського обліку діяльності суб'єктів малого підприємництва.

Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження тенденцій та конкретних форм розвитку малого підприємництва дозволили отримати такі результати, які винесені на захист:

конкретизоване трактування соціально-економічної природи підприємництва як сукупності економічних відносин в умовах ринкової економіки, з одного боку, та як соціально-інституціонального явища - з іншого, що дозволило поглибити визначення змісту та сутності підприємницької діяльності;

подано авторське трактування суті основного протиріччя малого підприємництва як протиріччя економічних інтересів підприємця, з одного боку, та суспільства - з іншого; вперше обґрунтовано положення про те, що високий ступінь індивідуального ризику і мета підприємницької діяльності співвідносяться як внутрішнє протиріччя, властиве безпосередньо малій формі підприємництва, яке на поверхні економічних відносин проявляється як одна з характерних його ознак;

на основі поглибленого підходу до родових ознак сформульовано авторське агрегативне визначення сутності малого підприємництва як економічної категорії. Мале підприємництво трактується як особливий вид підприємництва, який, згідно з вимогами економічного закону суспільного поділу праці, орієнтований на задоволення суспільних потреб, з одного боку, та отримання підприємницького прибутку - з іншого. Досягається це на основі відносно невеликої приватної власності на засоби виробництва в різних її формах та видах, яка реалізується в діалектичній єдності з персоніфікованим управлінням і контролем в особі суб'єкта підприємницької діяльності при високому ступені ризику, інновацій і майновій відповідальності за результати господарювання;

обгрунтовано пропозицію щодо напрямів удосконалення механізму активізації інвестиційної діяльності на основі поєднання системи важелів і стимулів як з боку держави, так і банківських структур, що буде забезпечувати формування на розширеній основі інвестиційного потенціалу суб'єктів малого підприємництва (формування регіонального ринку фінансових послуг, створення інвестиційної інфраструктури, агентств багатостороннього гарантування інвестицій);

визначено, що в умовах економічної кризи визначальним фактором у комплексному механізмі активізації діяльності суб'єктів малого підприємництва виступає активна державна підтримка, що включає удосконалення нормативно-правової бази, формування та розвиток фінансово-кредитного механізму, інформаційне й кадрове забезпечення малого підприємництва.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані у якості загальних підходів для подальшого поглибленого вивчення проблем розвитку малого підприємництва в Україні. Конкретні рекомендації можуть бути застосовані у процесі формування програм підтримки підприємницької діяльності як на державному, так і на регіональному рівнях.

Матеріали дослідження можуть застосовуватися у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування при розробці й реалізації заходів регулювання соціально-економічних проблем розвитку малого підприємництва.

Ряд відповідних пропозицій прийнято до розгляду Управлінням економіки Дніпропетровської міської ради. Зокрема, при розробці міської програми розвитку підприємництва враховані запропоновані автором рекомендації щодо удосконалення фінансово-кредитного механізму, створення привабливих умов для суб'єктів малого підприємництва (Довідка №19/3 від 8.02.2000 р.).

Отримані на основі проведеного аналізу положення та висновки роботи можуть бути використані у навчальному процесі, зокрема при викладанні дисциплін "Політична економія", "Мікроекономіка", "Фінансова діяльність суб'єктів господарювання". Окремі з них використовуються у навчальному процесі Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту.

Основні положення наукового дослідження були використані при підготовці рекомендацій науково-практичного семінару за темою "Проблеми формування малого бізнесу в Україні", проведеного у Дніпропетровському державному фінансово-економічному інституті (Довідка № 384/01-31 від 08.12.99 р.). Результати та рекомендації дисертаційного дослідження використовуються Придніпровською асоціацією ділового партнерства підприємців (Довідка № 288/03-18 від 15.12.99 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й методологічні положення дисертаційної роботи доповідались автором на міжнародних та міжвузівських науково-практичних конференціях. Серед них: науково-практична конференція "Фінанси України" (м. Дніпропетровськ, 1999 р.); міжвузівська науково-практична конференція "Проблеми і перспективи розвитку фінансової політики в Україні в умовах ринкової економіки" (м. Чернівці, 1999 р.); міжнародна науково-практична конференція "Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації" (м. Дніпропетровськ, 1999 р.); регіональна науково-практична конференція "Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 р." (м. Донецьк, 1999 р.); міжвузівська науково-практична конференція "Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах" (м. Дніпропетровськ, 2000 р.), науково-практичний семінар на тему "Проблеми формування малого бізнесу в Україні" (м. Дніпропетровськ, 1999 р.).

Основні висновки і результати дослідження доповідались на засіданні вченої ради Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту (травень 1999 р.). Робота обговорювалась на засіданнях кафедр економічної теорії Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту, гуманітарних і соціально-економічних дисциплін Дніпропетровської державної медичної академії.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображені у 10 публікаціях загальним обсягом 2,3 друкованих аркуші, у тому числі у 6 збірниках наукових праць і у 4 збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Вона викладена на 189 сторінках, містить 21 таблицю та 2 рисунки. Список використаних джерел складається зі 182 найменувань.

Основний зміст роботи

У розділі 1 "Теоретичні основи розвитку малого підприємництва" проведено історичний аналіз теоретичних досліджень за темою дисертаційної роботи, розкривається сутність малого підприємництва як економічної категорії, обґрунтовується його роль і значення в умовах перехідної економіки. У роботі критично оцінюються базові підходи, на яких ґрунтуються різні економічні теорії з питань підприємництва, які відбивають певні реалії та пріоритети часу їх виникнення.

Обґрунтована необхідність поширеного використання методу системного аналізу різних аспектів підприємництва, зокрема малого. Тому формування цілісної завершеної концепції розвитку малого підприємництва в Україні необхідно розглядати комплексно, з позицій конструктивного синтезу розробок сучасних авторів тих чи інших підходів до сутності підприємництва як економічної категорії та виду господарської діяльності. У роботі дана критична оцінка різних економічних шкіл та напрямів стосовно формування концепції розвитку малого підприємництва на сучасному етапі.

Спираючись на досвід країн з ринковою економікою, підприємництво розглядається як надзвичайно широке і містке поняття, де переплітаються сукупність економічних, юридичних, політичних, історичних і психологічних відносин. Отже, це явище розвивається на основі об'єктивних факторів економічного розвитку; становлення його простежувалося через трансформацію матеріально-речових умов виробництва та відносин власності, економічних інтересів. З іншого боку, важливою стороною цієї проблеми є становлення самого підприємця як суб'єкта підприємництва, роль якого зростає в умовах формування та розвитку ринкових відносин. У цьому плані він синтезує в собі основні якісні характеристики підприємництва як комплексного соціально-економічного явища. Підприємництво, окрім особистого компонента, має ще й економічну основу в якості якої виступає власність в тій чи іншій формі, а її джерелом - підприємницький доход завдяки інноваційній, інвестиційній та ринковій діяльності. Складові ж підприємництва підводять до розгляду конкретної форми його прояву на поверхні економічних відносин - підприємницької діяльності. І в зв'язку з останнім зазначається, що підприємництво та підприємницька діяльність розглядаються як тотожні поняття. Підприємництво реалізується через підприємницьку діяльність, що виступає як вищий прояв самостійності та її самореалізації в житті господарюючих суб'єктів, які зорієнтовані на отримання прибутку. Це одна із найбільш вагомих родових ознак економічної природи та сутності підприємництва. Аналіз сутності підприємництва як економічної категорії дозволяє виділити три його основні компоненти: особистий фактор, економічні фактори та організаційно-управлінську основу, що перебувають в органічному взаємозв'язку і проявляються в процесі відтворення. Такий багаторівневий підхід до визначення сутності підприємництва як економічної категорії дозволяє розкрити її внутрішній зміст у поєднанні з місцем та роллю в суспільному виробництві, у системі економічних відносин. Тобто категорія "підприємництво" визначається як певний вид діяльності на власний ризик з особливою відповідальністю за її результати, націленою на отримання прибутку шляхом творчих дій (комбінацій) по організації та використанню наявних засобів і ресурсів.

Щодо масштабів діяльності підприємництво поділяється на мале, середнє і велике. Відмінності між цими трьома видами суб'єктів господарювання зумовлені різним рівнем суспільного поділу праці, характером спеціалізації та усуспільнення виробництва, а також вибором технологічного типу виробничого процесу. Класифікація за масштабністю має винятково важливе значення, тому що дає можливість виявити і проаналізувати сильні й слабкі сторони кожного із господарюючих суб'єктів, визначити оптимальні варіанти їх співвідношення та взаємодії і на цій підставі дати відповідні рекомендації. Світовий досвід господарювання свідчить, що мале, середнє та велике підприємництво не виключають, а доповнюють одне одного.

Аналіз економічної природи малого підприємництва визначається двома обставинами: по-перше, воно об'єктивно існує і розвивається як певна цілісність, сектор економіки (національного, регіонального, місцевого рівнів); по-друге, воно є особливим типом підприємницької діяльності. Суть малого підприємництва закладена в його внутрішніх потенційних можливостях саморозвитку, самовдосконалення, що забезпечує створення ефективного механізму ринкового господарювання та використання різноманітних форм реалізації приватної власності, навіть за умов нестабільного ринку. Враховуючи внутрішні переваги, що базуються на потенційних можливостях ефективної ринкової економіки, мале підприємництво стає найбільш активним, провідним, а отже, системоутворюючим елементом формування і реалізації приватної власності. Все це свідчить про те, що розуміння суті малого підприємництва та визначення його довгострокової перспективи неможливе без з'ясування внутрішніх органічних взаємозв'язків між вищезазначеними ознаками його сутності.

Органічна вагомість малого підприємництва в народногосподарському комплексі витікає із його сутності, що проявляється насамперед у якісних особливостях цієї форми підприємництва. У цьому аспекті її можна розглядати через виокремлення основних характерних особливостей його функціонування і розвитку. Такий підхід заслуговує на увагу тим, що мале підприємництво розглядається не як зменшений варіант великого господарюючого суб'єкта, а як самостійний суб'єкт, діяльність якого якісно відрізняється від великих підприємств певними специфічними ознаками, серед яких є такі як: вразливість, ризикованість, мінливість та інноваційність.

В роботі показано, що важливими ключовими моментами у підході до визначення сутності малого підприємництва є як загальні якісні ознаки підприємництв, так і специфічні якісні ознаки кожної із його форм. На основі загальних якісних ознак вирішується одна з першочергових головних задач - яка саме діяльність може бути віднесена до підприємницької, як певної форми господарювання. Специфічні ознаки виступають відповідними критеріями тієї чи іншої форми підприємництва. Стосовно ж специфічних ознак малого підприємництва визначається як головне те, що право власності при цій формі реалізується безпосередньо у всіх її аспектах - володіння, розпорядження та використання. При цьому глибинним є те, що приватна власність на засоби виробництва і кінцеві продукти виробничої діяльності в різних її видах і формах складає економічну основу малого підприємництва.

Особливістю малого підприємництва є і те, що відносно невеликі обсяги ресурсів і збуту не дозволяють його суб'єктам одноосібно чинити будь-який значний вплив на кон'юнктуру ринку, зокрема на ціни і загальний обсяг реалізованого товару. Тобто як відокремлений учасник підприємницької діяльності такий суб'єкт не може одноосібно впливати на кон'юнктуру ринку стосовно її формування та розвитку так, як це робить суб'єкт великого підприємництва. Суб'єкти малого підприємництва можуть реально впливати на ринкову ситуацію та формування конкурентного середовища лише на основі тотожності та спільності тієї чи іншої форми підприємницької діяльності, її націленості.

Загальноприйнятими при підході до визначення сутності економічних явищ є використання не тільки якісних, але й кількісних критеріїв. Вони мають різне функціональне призначення в підходах до визначення сутності підприємництва та його форм. Так, перші забезпечують розкриття сутності підприємництва як виду економічної діяльності взагалі. Другі ж, у поєднанні зі специфічними ознаками, забезпечують його градацію, тобто розподіл з урахуванням рівня та масштабності підприємницької діяльності. При цьому особливо важливим є те, що без урахування кількісних показників неможливе виділення підприємницької діяльності різних рівнів - великого, середнього та малого підприємництва.

Аналіз впливу малого підприємництва на різноманітні суспільні процеси дозволив зробити висновки про об'єктивно високу соціально-економічну значимість його ролі та місця в перехідній економіці. Мале підприємництво, як органічний структурний елемент ринкової економіки, формується на засадах дрібнотоварного виробництва, впливає на темпи економічного розвитку, на якісну характеристику валового внутрішнього продукту, здійснює свободу ринкового вибору та швидку окупність витрат, формує конкурентне середовище, забезпечує реалізацію інновацій. До його функцій слід віднести: сприяння формуванню нової соціальної верстви населення - підприємців-власників, що становлять основу "середнього класу"; пом'якшення вирішення проблеми зайнятості, створення додаткових робочих місць; насичення національного ринку товарами і послугами

При розгляді сутності малого підприємництва як економічної категорії доведено, що воно несе в собі не лише позитивне значення стосовно подальшого розвитку ринкових відносин. Для цієї категорії, як економічних категорій взагалі, характерна і суперечливість. Вона проявляється, зокрема в тому, що особлива вразливість суб'єктів малого підприємництва стосовно економічної кон'юнктури виступає як високий ступінь індивідуального ризику підприємця. І тут, безумовно, має місце протиріччя, оскільки високий ступінь ризику, як результат невизначеності та непередбачуваності, не тільки ставить під сумнів можливість реалізації намірів суб'єкта цієї форми підприємництва. При певних умовах це взагалі унеможливлює підприємницьку діяльність через небезпеку нанесення підприємцю тих чи інших збитків та втрат. Усе це свідчить про те, що високий ступінь індивідуального ризику і мета підприємницької діяльності знаходяться в такому співвідношенні та взаємозв'язку, що проявляються як протиріччя, властиві безпосередньо цій формі підприємництва. Разом з тим це є свідченням і того, що це - внутрішнє протиріччя малого підприємництва, яке на поверхні економічних відносин проявляється як одна із характерних його ознак.

В економічному аспекті протиріччя може проявлятися лише як протиріччя інтересів суб'єктів економічної системи. А все інше, що може негативно впливати на розвиток не лише малого підприємництва, а й підприємництва взагалі, може проявлятися на поверхні економічних відносин як ті чи інші соціально-економічні та екологічні чинники. У роботі визначено, що суб'єкти малого підприємництва діють, як правило, там, де в більш повній мірі реалізуються їх власні економічні інтереси. Основним орієнтиром їх діяльності є такі категорії, як рентабельність та прибуток. А це досить часто може завдавати збитків реалізації проектів соціально-національної значимості. Тобто це свідчить про те, що інтереси суб'єктів малого підприємництва не завжди збігаються з інтересами суспільства. Це останнє проявляється на поверхні економічних відносин як основне протиріччя даної форми підприємницької діяльності. Безумовно, що основне протиріччя малого підприємництва, як усяке економічне протиріччя, динамічне в своєму розвитку і зазнає певних змін. Загальний підхід до вирішення основного протиріччя малого підприємництва в плані нейтралізації механізму його дії полягає в підвищенні рівня привабливості проектів соціально-національної значимості шляхом створення відповідних сприятливих умов для його суб'єктів. Це може здійснюватися шляхом надання державою відповідних пільг.

Результати проведеного дослідження дозволили підтвердити тези про те, що мале підприємництво як в якісному, так і в кількісному відношеннях є багатоаспектний феномен. У роботі визначено, що характерною особливістю цього феномена є органічна єдність власності, управління і контролю в особі суб'єкта підприємницької діяльності. Такі підходи до розкриття економічної природи та сутності малого підприємництва дозволили визначити, що це такий особливий вид підприємництва, який, згідно з вимогами економічного закону суспільного поділу праці, зорієнтований на задоволення суспільних потреб та отримання підприємницького прибутку на основі відносно невеликої приватної власності на засоби виробництва в різних її формах та видах. Вона реалізується в діалектичній єдності з персоніфікованим управлінням і контролем в особі суб'єкта підприємницької діяльності при високому ступені ризику, інновацій та майнової відповідальності за результати господарювання.

У розділі 2 "Сучасні тенденції розвитку малого підприємництва в Україні" визначено особливості формування та проблеми розвитку малого підприємництва, механізм державного регулювання та підтримки цього сектора економіки. Доведено, що головними причинами структурних збочень і труднощів формування цього сектора економіки є зростання адміністративних перепон, відсутність діючої програми державної підтримки щодо розвитку підприємницької діяльності. У роботі зазначається, що абсолютне та відносне зростання недержавного сектора і, в першу чергу малого підприємництва, на фоні загального спаду виробництва та кризового стану багатьох державних підприємств, свідчить про його великий внутрішній потенціал, бажання і можливості великого прошарку населення забезпечити власними силами свою економічну самостійність. Однак процес становлення малого підприємництва в Україні проходить нерівномірно. Найбільш активно розвивалася ця форма підприємництва у 1992-1993 рр. після прийняття законів України "Про підприємництво", "Про підприємства України". Сприяли цьому і пільги новоствореним малим підприємствам в оподатковуванні, що, з іншого боку, призвело до зменшення кооперативів. Пільги в оподаткуванні надавалися як підприємствам створеним громадянами, що раніше не займалися підприємницькою діяльністю, так і підприємствам, у які громадяни вносили майно, отримане після ліквідації кооперативів.

У 1999 р. порівняно з 1992 р. кількість малих підприємств збільшилася майже в 4 рази, кількість фермерських господарств - у 2,5 рази, а число кооперативів, навпаки, зменшилося в 6 разів. Суттєву роль у цьому відіграла реалізація Програми розвитку малого підприємництва на 1997-1998 рр., розробленої Міністерством економіки України та відповідних регіональних програм. Порівняно з 1996 р. кількість діючих малих підприємств зросла на кінець 1998 р. майже на 77,1 тис. одиниць, або більше ніж у півтора рази. Це свідчить про істотні, але далеко не повністю розкриті внутрішні можливості розвитку малого підприємництва в країні.

Незважаючи на прийняті протягом останніх років рішення і здійснені заходи, не відбулося кардинальних позитивних змін, які б суттєво вплинули на активізацію розвитку цього сектора економіки. При абсолютному зростанні кількості малих підприємств уповільнюються темпи їх створення. Так, наприклад, кількість діючих малих підприємств за 1999 р. зросла у порівнянні з 1998 р. лише на 13,7%. Це значно менше проти 1997 - 1998 рр., де цей показник складав 41,5%, та 27,3 %. При цьому зазначається, що темпи зростання кількості фермерських господарств уповільнились.

Одним із загальних показників, що характеризує процес становлення малого підприємництва, є динаміка змін чисельності зайнятого населення в цьому секторі. Дані цих показників за період із 1992 по 1998 рр. свідчать також про негативні тенденції у процесі формування і розвитку малих підприємницьких структур, оскільки темпи зростання чисельності працюючих у малому підприємництві невисокі. Так, кількість зайнятих на малих підприємствах зменшилася з 1038,2 тис. чоловік у 1993 р. до 986,4 тис. чоловік у 1994 р., або на 5%. Це є свідченням того, що вже в 1993-1994 рр. малі підприємства не були зацікавлені в розширенні своєї діяльності, особливо у сфері матеріального виробництва. Аналогічна ситуація виникла й у 1996-1998 рр. У 1998 р. кількість зайнятих на малих підприємствах порівняно з 1996 р. зменшилась на 11%. Одночасно зберігається тенденція скорочення кількості зайнятих на одне мале підприємство. Результати проведеного дослідження показали, що в 1991 р. на малому підприємстві в середньому працювало 32,5 чоловік, а у 1999р. - 8,5 чоловік, що свідчить про зниження цього показника у 3,8 рази.

Отже, у цілому дослідження показує, що мале підприємництво поки що не відіграє в національній економіці такої важливої ролі, як в економічно розвинених країнах. Достатньо сказати, що загальна кількість зайнятих по визначених категоріях у малому підприємництві складає понад 2,8 млн. чоловік. Це понад 10% зайнятого населення країни. У даний час на 1000 чоловік населення України в середньому припадає три діючих малих підприємства. Даний показник ще дуже далекий від розрахованої необхідної кількості малих форм господарювання. А це 12-15 малих підприємств на 1000 чоловік населення, при формуванні яких в країні можуть бути заповнені ринкові ніші, що утворилися внаслідок трансформування економіки.

У роботі зазначається, що у зв'язку з процесами роздержавлення тривають структурні зміни у формах власності малих підприємств, а саме: зберігається тенденція до подальшого зменшення частини підприємств, заснованих на державній формі власності, й збільшення частки колективної форми як по кількості підприємств, так і по чисельності працівників. Якщо у 1992 р. на початку приватизації кожне п'яте підприємство було державним, то у 1998 р. - кожне тридцяте. У 1998 р. найбільша частка малих підприємств належала до колективної форми власності - 63,6%. Питома вага підприємств із приватною формою власності складала 32,8%, а з державною - 3,6%.

Офіційні статистичні дані, незважаючи на їхню недосконалість та відсутність повноти інформації, все-таки дозволяють простежити певні тенденції щодо змін у розвитку малого підприємництва в розрізі галузей народногосподарського комплексу. Нині сфера малого підприємництва України є невід'ємною складовою частиною економіки держави і являє собою зріз усіх її галузей у визначених законодавством межах за чисельністю зайнятих та обсягами виробництва. Найбільша питома вага малих підприємств у загальній кількості підприємств зосереджена в торгівлі, громадському харчуванні і заготівлі. Причому частка цих галузей має чітку тенденцію до зростання. Якщо в 1993 р. вона складала 39,1 %, то в 1999 р. - 49,6 %. Навпаки, цей показник по промисловості зменшився за вказаний період з 18,1 % до 13,7 %, а в будівництві, відповідно, з 16,4 % до 10,3 %. Питома вага підприємств сільського господарства та транспорту і зв'язку суттєво не змінилась і залишилась незначною.

Проведений аналіз показує, що накопичений капітал спрямовується переважно не у виробничу сферу, а на ринок торгово-посередницьких послуг, де швидше і без значних витрат можна одержати великі прибутки. Крім цього, це зумовлено також орієнтацією торгівлі і посередництва на роботу з важко контрольованою готівкою, що дає можливість уникати сплати податків. Усе це є свідченням того, що спрямованість малого підприємництва на торгівельну та посередницьку діяльність є однією із форм прояву його основного протиріччя. Безумовним є те, що часткове вирішення зазначеного протиріччя на рівні форми його прояву можливе лише в органічній єдності з процесом становлення і подальшого розвитку малих форм господарювання. Такий процес повинен характеризуватися не лише кількісними позитивними змінами в малому підприємництві. Він повинен супроводжуватися і відповідними якісними змінами умов подальшого розвитку малих форм господарювання в сфері матеріального виробництва. Стосовно останнього зазначимо тут лише те, що мова йде про забезпечення відповідного рівня виробництва для малого підприємництва.

Дослідження проблем становлення і розвитку малого підприємництва показали, що вони мають свою специфіку не лише на галузевому, а й на регіональному рівні. Аналіз розвитку даного сектора економіки в регіональному аспекті показує, що Україна являє собою сукупність неоднорідних територій, кожна з яких має свої особливості та спеціалізацію. Про стан розвитку малого підприємництва свідчить кількість діючих малих підприємств із розрахунку на 1000 чоловік населення. Як уже зазначалося, у 1999 р. в середньому по Україні цей показник складав 3,0 малих підприємства. У Донецькій, Закарпатській, Львівській, Миколаївській, Харківській областях, м. Києві та Севастополі цей показник значно вищий від середнього по країні. Значно нижчим від середнього по країні залишається рівень діючих малих підприємств у розрахунку на 1000 чоловік населення у Житомирській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернігівській, Волинській, Одеській областях, де цей показник складає 1,5 - 2,0 підприємства. У таких областях, як Рівненська, Чернівецька, кількість малих підприємств навіть зменшилась на 9,6 % і 3,2 %. Надходження в місцеві бюджети за рахунок діяльності суб'єктів малого підприємництва складають у цих областях від 7 до 20 %, а в м. Києві - до 40 %. При цьому в обласних центрах, як правило, зосереджено 70-80% малих підприємств, а на іншій території - 20-30%.

Аналіз показав, що розвиток малого підприємництва на регіональному рівні залежить від економічного потенціалу регіону, наявності кадрів, стану ринкової економіки та її інфраструктури, підтримки з боку органів державної та регіональної влади. Природно, що ці та інші чинники повинні враховуватися при розробці регіональних програм підтримки малого підприємництва. У роботі запропоновано створення регіонального ринку фінансових послуг на основі регіональної кредитно-гарантійної установи. Основою в цій системі повинні бути регіональні комерційні банки, що не мають великих корпоративних клієнтів, а орієнтовані на роботу з фізичними особами і представниками малого підприємництва, які шляхом певних організаційних перетворень зможуть надавати досить широкий спектр фінансових послуг. Засновниками регіональної кредитно-гарантійної установи можуть бути банки, страхові компанії, іноземні інвестори, органи державної влади і малі підприємства.

Доведено, що створення інвестиційної інфраструктури малого підприємництва може бути досягнуто за рахунок формування спеціалізованих інвестиційних банків і пайових інвестиційних фондів, які б акумулювали кошти приватних інвесторів для їх розміщення в якості портфельних інвестицій у малі підприємства. Агентства підтримки малого підприємництва за характером своєї діяльності повинні надавати своїм клієнтам широкий спектр послуг.

Проведені дослідження тенденцій розвитку малого підприємництва показують, що сьогодні проявляються декілька основних чинників, які гальмують розвиток цього сектора економіки. Перший із них пов'язаний із тим, що один із важливих факторів сучасної політики уряду полягає в забезпеченні збалансованості і бездефіцитності бюджету на основі фіскального вилучення через високі податкові ставки прибутків підприємців і населення. Другий випливає з розпочатої в державі спроби забезпечити перехід до ринку адміністративно-командними методами зверху, ігноруючи основу ринкової системи - зацікавленість підприємця. Суперечливість і неповнота чинних нормативно-правових актів, зарегульованість ряду економічних процесів та організаційних процедур також доповнюють перелік недоліків. Третій чинник - це значна обмеженість джерел формування початкового капіталу для суб'єктів малого підприємництва, відсутність належної системи фінансування і кредитування. Четверта проблема - це відсутність належної системи державної і суспільної підтримки суб'єктів малого підприємництва.

У роботі зазначено, що для того, щоб мале підприємництво могло виконувати свої соціально-економічні функції, необхідно підвищувати життєздатність його суб'єктів. Це, в свою чергу, стає можливим лише за умов реалізації комплексу цілеспрямованих дієвих заходів з боку держави щодо підтримки малого підприємництва, які є однією з форм розв'язання його основної суперечності. У дисертації дається визначення державної підтримки малого підприємництва як сукупності заходів, що визначають основні напрями правового, економічного та організаційного сприяння розвитку малих підприємницьких структур з урахуванням інтересів як держави, так і суб'єктів цього сектора економіки. Під державною підтримкою необхідно розуміти державне регулювання цього сектора економіки, що передбачає насамперед свідоме формування державними структурами відповідних умов становлення і розвитку малого підприємництва, створення стимулів, використання матеріальних і фінансових ресурсів, які залучаються для його суб'єктів. Розгляд та аналіз системи державної підтримки малого підприємництва в Україні дозволяє виділити три взаємопов'язані групи причин її неефективності: невизначеність та незрілість концептуально-програмної бази розвитку та підтримки малого підприємництва; недосконалість і незавершеність, а в окремих випадках відсутність комплексної і дієвої системи підтримки та недостатність її ресурсного (фінансового) забезпечення; неадекватність системи держпідтримки малого підприємництва реальному стану внутрішнього та зовнішнього середовища цього сектора економіки. Сформульовані у дослідженні принципи регулювання підприємницької діяльності дозволяють виділити ряд аспектів, що заслуговують на увагу. До них відносять:

визначення засобів впливу регулювання на ринок: чи буде дійсно регулювання посилювати конкуренцію шляхом ліквідації обмежень до доступу на ринок, удосконалення інформованості, усунення обмежень цінового механізму тощо; яким чином державне регулювання здатне удосконалювати функціонування ринку або іншими засобами відповідати його меті; чи дає регулювання кращий результат, ніж його відсутність;

вплив регулювання економіки на досягнення інших економічних цілей, наприклад, удосконалення технологій, зменшення рівня інфляції, підвищення рівня зайнятості тощо;

вплив регулювання на міжнародну конкурентоздатність;

визначення можливих побічних і повторних результатів регулювання;

дослідження альтернативних підходів;

аналіз витрат на державне регулювання і його результати - встановлення сприятливих результатів запропонованого методу регулювання, детальний і, де це можливо, точний розрахунок усіх потенційних позитивних результатів, залучення подібного аналізу щодо оцінки витрат.

На основі детального аналізу системи державної підтримки малого підприємництва визначені такі підсистеми: правове забезпечення, фінансово-кредитне забезпечення, інформаційне та інфраструктурне забезпечення, матеріально-технічна й інноваційна підтримка, підготовка і підвищення кваліфікації працівників сфери малого підприємництва.

У роботі показано, що до удосконалення нормативно-правової бази малого підприємництва слід віднести таке:

встановлення чітких правових гарантій, які забезпечували б свободу і захист підприємницької діяльності, подолання правових суперечностей, скасування положень, які гальмують розвиток цього сектора;

визначення критеріїв віднесення різних видів підприємств до категорії малих;

удосконалення і спрощення систем реєстрації, ліцензування й перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств з боку державних органів;

відновлення системи пільг оподаткування в перші роки функціонування за умов, що одержаний прибуток спрямовується на створення додаткових робочих місць;

надання суб'єктам малих форм господарювання деяких переваг організаційного й технічного характеру на певний час.

Є необхідність у розробці більш загального фундаментального закону про основи малого підприємництва в Україні (на його базі варто було б підготувати довгострокову програму розвитку малого підприємництва). Головним у цьому законодавчому акті повинно бути якісне визначення економічної сутності малого підприємництва, і не довільно-емпіричне, а яке б суворо відповідало визначенню характеристики його форм і взаємовідносин, принципів і інструментів державного регулювання й підтримки. підприємництво економіка регіональний

У дисертаційній роботі пропонується ряд заходів щодо підвищення ефективності кредитно-фінансової та інвестиційної підтримки суб'єктів малого підприємництва, серед яких найбільш важливими є:

повний перехід до універсальної або патентної системи оподатковування всієї сфери малого підприємництва на основі розширення меж чинності закону України "Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва";

створення загальноукраїнської системи лізингових послуг, франчайзингу, систем страхування інвестиційних ризиків у секторі малого підприємництва, доступних для всіх його суб'єктів;

розробка відповідної системи гарантій для малого підприємництва у сфері кредитування;

формування системи банків підтримки малого підприємництва;

консолідація всіх фінансових та інвестиційних ресурсів, призначених для розвитку малого підприємництва в усіх сферах економіки, з метою забезпечення підтримки перспективних проектів.

На підставі проведеного аналізу у роботі визначено, що одним із факторів, який стримує розвиток малого підприємництва, є антистимулююча роль оподаткування, яка полягає не лише в кількості оплачуваних податків і зборів, їх розмірів і ставок, а й у безпрецедентній практиці постійного внесення змін у податкове законодавство. З метою створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва потрібно відновити систему пільг щодо оподаткування малих підприємств. При виробленні державної політики сприяння та розвитку підприємництва необхідно звернути увагу на такі поширені в розвинених країнах форми пільгового оподаткування, як упровадження диференційованих (прогресивних) ставок податків залежно від величини податкової бази; встановлення неоподаткованого мінімуму прибутку, доходу; звільнення новостворених малих підприємств від сплати обов'язкових платежів до фонду зайнятості. У роботі пропонується модель "плаваючої" ставки на прибуток, яка позитивно вплине на діяльність підприємств. Введення подібних пільг і нововведень значно підвищило б ефективність державної підтримки малого підприємництва.

У роботі аналізується процес становлення та проблеми розвитку головних елементів інфраструктурного та інформаційного забезпечення малого підприємництва, зокрема більш поглиблено розкриваються питання функціонування регіональних фондів підтримки малих форм господарювання, бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів. Обґрунтовується, що система створення скоординованої мережі об'єктів інфраструктури малого підприємництва потребує фінансового сприяння та матеріально-технічного забезпечення з боку держави. Комплексний і збалансований підхід до вирішення соціально-економічних проблем повинен певною мірою забезпечити механізм державного регулювання і підтримки малого підприємництва, який є сукупністю форм і методів та засобів впливу на економічні відносини. Усе це буде сприяти подальшому прискореному розвитку економіки України.