Механізм фінансового співробітництва з ЄС в системі міжнародних економічних пріоритетів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут світової економіки і міжнародних відносин

УДК 339.923

Механізм фінансового співробітництва з ЄС в системі міжнародних економічних пріоритетів України

Спціальність 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЧЕРКАСЬКИЙ ІГОР БОРИСОВИЧ

КИЇВ - 2001



Дисертацією є рукопис

Робота виконана Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Науковий керівник: Новицький Валерій Євгенович, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Офіційні опоненти: Онищенко Володимир Пилипович, доктор економічних наук професор Української академії зовнішньої торгівлі, завідувач кафедри міжнародного менеджменту та маркетингу

Галенко Оксана Миколаївна, кандидат економічних наук Київського Національного економічного університету, доцент кафедри обліку і аудиту в промисловості

Провідна установа:Київський національний університет імені Тараса Шевченка, економічний факультет, кафедра міжнародної економіки

Захист відбудеться 4 жовтня 2001 р. о 17 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01130, Київ-30, вул.Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01130, Київ-30, вул.Леонтовича, 5.

Автореферат розіслано 1 вересня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Хахлюк А.М.



АНОТАЦІЯ

Черкаський І.Б. Механізм фінансового співробітництва з ЄС в системі міжнародних економічних пріоритетів України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю - 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ - 2001.

В дисертації досліджуються процеси фінансового співробітництва та інтеграції країн ЄС, особливості та цілі міжнародної економічної діяльності України в цьому контексті.

Обгрунтовано концептуальні засади механізму фінансового співробітництва України з ЄС, роль субрегіональних інтеграційних проектів на етапі становлення відкритої економіки України, напрями узгодження правової системи України із законодавством ЄС.

Визначено потенційні наслідки впливу фінансових та інших форм європейської інтеграції на подальше формування відкритої економіки України, обгрунтовано цілі державної політики України в грошово-кредитній, фінансовій сферах у відносинах з Євросоюзом. Вироблено методики мікроекономічного співробітництва з європейськими партнерами у фінансовій, зокрема у страхувальній сфері.

Ключові слова: Європейський Союз, міжнародне фінансове співробітництво, інтеграція, макроекономічне регулювання, субрегіональне співробітництво, ринкова трансформація, експортне страхування.



АННОТАЦИЯ

Черкасский И.Б. Механизм финансового сотрудничества с ЕС в системе международных экономических приоритетов Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев - 2001.

В диссертации исследуются процессы финансового сотрудничества и интеграции стран ЕС, особенности и цели международной экономической деятельности Украины в этом контексте.

Исходя из необходимости концептуального обоснования основных целей сотрудничества Украины с ЕС, прежде всего в финансовой сфере, определяются целесообразные инструменты взаимодействия, формулируются конкретные выводы и предложения по оптимизации международной экономической стратегии Украины.

На основе методики сравнительно-экономического анализа, эмпирико-статистических подходов к исследованию международных финансовых процессов определено соотношение между тенденциями глобализации и регионализации с учетом современных особенностей процессов интернационализации как во всемирном масштабе, так и на уровне стран с экономикой переходного типа.

Определены потенциальные последствия воздействия финансовых и других форм европейской интеграции на дальнейшее формирование открытой экономики Украины, обоснованы цели государственной политики Украины в денежно-кредитной, финансовой сферах в отношениях с Евросоюзом. Разработаны методики микроэкономического сотрудничества с европейскими партнерами в финансовой сфере, в частности, в сфере страхования. фінансовий співробітництво інтеграційний економічний

На основании компаративного анализа доказано, что важным функциональным компонентом общей интеграции является интеграция банковской и страховальной сфер, предоставление больших прав банковским заведениям Украины в деле страхования.

Исходя из опыта мирового финансового кризиса 1997-1998 гг., показано, что валютно-финансовая интеграция Украины с Евросоюзом, последовательные шаги в этом направлении могут оказаться безальтернативным путем интеграционного развития, предполагающим необходимость более широкого использования в будущем евро в качестве резервной валюты, перевод платежей по международноэкономическим расчетам в евро.

Доказано, что важное системное значение будет иметь лучшая стыковка правовой системы Украины с законодательством ЕС, техническими нормативами, которые приняты и разрабатываются в ЕС.

Обоснована необходимость обеспечения благоприятных условий инвестирования высокотехнологических секторов национальной экономики, что отвечает курсу ЕС и национальным интересам Украины.

Обоснована необходимость поэтапной реформы регулирования сектора страхования в Украине, его международного блока, отмены ограничений на участие в уставных фондах страховых структур Украины иностранцев, прежде всего партнеров из ЕС, создания условий для широкого доступа на страховой рынок Украины нерезидентов, обеспечивая, в то же время, возможность проникновения страховых структур Украины на рынки страховых услуг ЕС; результатом такой работы должна стать широкая интеграция страховых субъектов Украины в общий европейский рынок.

Ключевые слова: Европейский Союз, международное финансовое сотрудничество, интеграция, макроэкономическое регулирование, субрегиональное сотрудничество, рыночная трансформация, экспортное страхование.



ANNOTATION

Cherkaskyy I.B. The Mechanism of Financial Cooperation with the EU in the System of Economic Priorities of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of economic sciences in the speciality 08.05.01 - World Economy and International Economic Relations. Institute of World Economy and International Relations, Ukrainian Academy Sciences, Kyiv, 2001.

The dissertation investigates the processes of financial cooperation and integration of the EU countries, the specifics and goals of Ukrainain international economic policies within this context.

The conceptual basis of the mechanism of financial cooperation of Ukraine with the EU, as well as the role of subregional projects on the stage of genesis of the open economy of Ukraine, and adaptation of Ukrainian legal system to the legislation of the EU are grounded.

The potential outcomes of the influence of financial and other forms of European integration for the further development of open economy of Ukraine are defined. The goals of the state policy of Ukraine in the monetary, credit, and financial spheres in the country's relations with the EU are grounded. The methods of macroeconomic cooperation with the European partners in the financial, and particularly in financial sphere are worked out.

Key words: European Union, international financial cooperation, integration, macroeconomic regulation, subregional cooperation, market transformation, export insurance.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Задачі iнтеграцiї України в європейський економiчний простiр, які неодноразово проголошувалися в якості прiоритетного вектора входження в свiтове господарство, поставили на порядок денний всебічний розвиток фінансового співробітництва з Євросоюзом.

Співробітництво з Євросоюзом у фінансовій сфері не тільки відповідає природному геоекономічному напряму інтеграційної стратегії України, але є ключовим практичним засобом формування ефективної відкритої економіки.

Ці положення, які характеризують значущість теми дослідження, підтверджуються положеннями Спільної Стратегії ЄС щодо України, прийнятої на Гельсінській сесії Європейської Ради в грудні 1999 року. Зокрема мова йде про заявлену готовність ЄС підтримувати Україну при виробленні макроекономічної політики, яка спрямовується на цінову стабільність, оздоровлення суспільної фінансової системи, стабілізацію платіжного балансу.

Отже, актуальність дослідження зумовлюється необхідністю концептуального обгрунтування основних цілей співробітництва України з ЄС у фінансовій сфері, а також визначення доцільних інструментів такої взаємодії по окремих важливих її напрямах. Це передусім монетарна політика в контексті введення євро, інвестиційна стратегія, з урахуванням особливостей інвестиційної політики Євросоюзу та відповідних потреб вітчизняної економіки, політика в сфері міжнародного страхування.

У вітчизняній науковій літературі питання широкого співробітництва з Євросоюзом, зокрема у фінансовій сфері, структурної реформи системи зовнішньоекономічної діяльності України знайшли відображення в численних роботах О.Білоруса, В.Будкіна, І.Бураковського, В.Геєця, М.Дудченка, А.Кредісова, І.Лукінова, Д.Лук'яненка, О.Мозгового, В.Новицького, В.Онищенка, Є.Панченка, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Поручника, А.Румянцева, В.Степаненка, В.Супруна, В.Федосова, А.Філіпенка, С.Фоміна, А.Хахлюка та інших. В дослідженнях багатьох авторів далекого та ближнього зарубіжжя, зокрема з працях Б.Гурне, Д.Кауфмана, Е.Кочетова, Дж.Стігліца, Є.Кіш, Е.Сіскоса, У.Тіссена, Л.Якобсона та інших розглядаються принципові проблеми формування геоекономічних структур, вироблення міжнародних фінансових стратегії та тактики на державному та мікроекономічному рівнях.

Однак, з огляду на відсутність грунтовної комплексної та дієвої фінансової стратегії української держави стосовно оголошеного пріоритетним європейського інтеграційного напряму, обрана автором проблематика дослідження постала критично значущою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах планової науково-дослідної теми Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України № ІІ.93/0399 “Інтеграція валютно-фінансової системи України в сучасні світогосподарські відносини” (1999-2000 р.р.) (автором було проведено дослідження регіональних аспектів проблематики), а також науково-дослідної теми на замовлення Міністерства у справах науки і технології України 7.2/2036 - №2/912-97 “Розвиток валютно-фінансової системи України в умовах ринкової трансформації економіки” (автором було досліджено ті аспекти розвитку валютно-фінансової системи України, які стосуються співробітництва з Євросоюзом), теми на замовлення Міністерства закордонних справ України від 1999 р. “Основні механізми реалізації інтеграційної стратегії України щодо міжнародних економічних і військово-політичних структур (ЄС, НАТО та ін.)” (автором було проведено дослідження в рамках розділу, який присвячено європейському вектору зовнішньоекономічної діяльності).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення та обгрунтування концептуальних засад і методів співробітництва є ЄС у фінансовій сфері, яке має постати вагомим фактором інтеграції України до регіональних та світових економічних систем.

Задля досягнення зазначеної фундаментальної мети було поставлено наступні завдання:

з'ясувати системні взаємозв'язки між тенденціями глобалізації та регіоналізації, що має принципове значення при оптимізації системи міжнародного торговельного та валютно-фінансового співробітництва держави;

визначити потенційні наслідки впливу фінансових та інших форм європейської інтеграції на подальше формування відкритої економіки України;

на основі аналізу потенціалу співробітництва між Україною та Євросоюзом в реальному секторі визначити найбільш доцільні форми фінансового сприяння цій взаємодії;

визначити місце субрегіональних інтеграційних процесів в Центрально-Східній Європі в системі українських пріоритетів, в процесі розширення фінансового співробітництва країни з ЄС;

обгрунтувати роль міжнародних фінансово-кредитних інститутів в регулюванні відносин Євросоюзу з економіками транзитивного типу;

визначити цілі державної політики України в кредитно-фінансовій сфері у відносинах з Євросоюзом;

обгрунтувати напрями оптимізації інвестиційного співробітництва з Євросоюзом;

обгрунтувати напрями адаптації грошово-фінансової сфери України до критеріїв ЄС;

визначити особливості та перспективи двосторонньої взаємодії мікроекономічних структур в страхувальній сфері.

Об'єктом дослідження є процеси фінансової інтеграції в ЄС в комплексі її інститутів, методів та конкретних форм, які впливають на геоекономічну модель України.

Предметом дослідження є механізм та інструменти впливу на процеси фінансового співробітництва з ЄС у відповідності до економічних інтересів України.

Методи дослідження в роботі складаються з дворівневого комплексу підходів та інструментів. Означений комплекс є синтезом теоретичних та прикладних прийомів. В першому випадку маються на увазі діалектичні та системні методики визначення співвідношення між суперечливими, але єдиними за своєю природою процесами інтернаціоналізації, глобалізації та регіоналізації, які, крім цього, можуть розглядатися як явища цілого та частки, родового та видового порядку. В другому випадку використовуються методи критичного осмислення наявного національного та зарубіжного (передусім західноєвропейського) досвіду фінансового регулювання процесів міжнародного інтеграційного співробітництва. Використовувалася методика порівняльно-економічного аналізу, емпірико-статистичні підходи дослідження міжнародних фінансових процесів, на базі чого здійснювалися аналітичні розробки та реалізовувалися синтетичні оцінки інтеграційних тенденцій в європейському регіоні за участю України.

Наукову новизну одержаних результатів складають наступні положення:

обгрунтовано концептуальні засади механізму фінансового співробітництва України з ЄС з урахуванням пріоритетів вітчизняного розвитку, системних зв'язків між реальною та монетарно-кредитною складовими інтеграції;

визначено співвідношення між тенденціями глобалізації та регіоналізації з урахуванням сучасних особливостей процесів інтернаціоналізації на загальному рівні, за участю країн з перехідною економікою та України зокрема;

обгрунтовано висновок про те, що характер європейської інтеграції зумовлює екстремальні позитивні наслідки для лідерів інтеграції та негативні наслідки для аутсайдерів інтеграції щодо характеру міжнародного співробітництва та умов національної спеціалізації окремих країн, зокрема України;

обгрунтовано роль субрегіональних інтеграційних проектів як засобу забезпечення кращого торговельного, інвестиційного та кредитно-фінансового режимів співробітництва з Євросоюзом та заповнення інтеграційного вакууму на етапі становлення системи відкритої економіки України;

на основі компаративного аналізу доведено, що важливим функціональним компонентом загальної інтеграції є інтеграція банківської та страхувальної сфер, надання більших прав банківським закладам України в страхувальній справі;

враховуючи геоекономічні реалії, зокрема ті, що продемонструвала світова фінансова криза 1997-1998 рр., валютно-фінансова інтеграція України з Євросоюзом, вжиття послідовних кроків у цьому напрямі можуть виявитися безальтернативним шляхом інтеграційного розвитку, що означає необхідність ширшого використання в майбутньому євро в якості резервної валюти, переведення платежів по міжнародноекономічних розрахунках у євро тощо;

доведено, що важливе системне значення матиме краща стиковка правової системи України із законодавством ЄС, технічними нормативами, які прийнято та які розробляються в Євросоюзі; напрямами такої роботи повинно стати прийняття законів щодо охорони інтелектуальної власності, вдосконалення або розробка положень податкового, торгового кодексів, законодавства про банкрутство.

Практичне значення одержаних результатів полягає в наступному:

вироблено методики мікроекономічного співробітництва з європейськими партнерами у фінансовій сфері;

обгрунтовано, що невдовзі ЄС може постати зоною з надзвичайно низькими процентними ставками та ефективним механізмом додаткового спрямування коштів до реального сектора, що слід враховувати при виробленні практичної політики в Україні, зокрема в плані забезпечення однопорядковості інвестиційного режиму;

обгрунтовано необхідність забезпечення особливо сприятливих умов інвестування високотехнологічних секторів національної економіки, що відповідає курсу Євросоюзу та національним інтересам України;

доведено, враховуючи міжнародний досвід, доцільність запровадження на практиці інтегративної моделі організації банківської та страхувальної діяльності міжнародних економічних операцій; особливо важливим є розширення нормативного поля страхувальної діяльності банків

обгрунтовано, що доцільним є проведення роботи з приводу переведення частини зовнішніх боргових зобов'язань України у євро, передусім це стосується відносин з країнами, які органічно прив'язані до зони євро;

обгрунтовано, що важливим завданням є переведення механізму фінансово-монетарного регулювання на європейські стандарти, та ж саме стосується торговельного, податкового кодексів, узгодження фінансових аспектів, наближення політики залікової ставки та реального правового забезпечення авторського права;

доведено, що важливим засобом адаптації умов фінансово-економічної системи України до європейських стандартів є подолання внутрішніх інфляційних тенденцій, оскільки збереження проінфляційних чинників унеможливить динамічний розвиток національних інститутів кредитування та страхування експорту, самого експортного виробництва, взагалі реального сектора;

доведено, що в Україні є потреба та можливості розвитку послуг за максимально широким спектром операцій страхування, зокрема операцій перестрахування, прямого закордонного страхування, а також посередницького страхування;

обгрунтована необхідність поетапної реформи регулювання страхового сектора в Україні, його міжнародного блоку, скасування обмежень на участь в статутних фондах страхових структур України нерезидентів, передусім партнерів з ЄС, забезпечуючи, водночас, можливість проникнення страхових структур України на ринки страхових послуг ЄС; результатом такої роботи має постати широка інтеграція страхових суб'єктів України до спільного європейського ринку.

Апробація результатів дисертації. Результати проведеного в дисертаційній роботі дослідження доповідалися на двох наукових конференціях.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження було викладено в наукових публікаціях автора, зокрема у 6 статтях у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, а також в опублікованих тезах виступів на двох наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 2,25 д.а.

Особистий внесок автора зумовлюється самостійністю проведеного дослідження. Публікації здійснено без участі співавторів.

Структура роботи складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 175 найменувань. Основний текст дисертації викладено на 172 сторінках. Дисертаційне дослідження містить 1 рисунок, 10 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, стан її наукової розробленості, визначено мету, завдання, об'єкт і методичні основи дослідження, показано наукову новизну, практичне значення, апробацію результатів дисертаційного дослідження та структуру роботи.

У першому розділі “Процеси євроінтеграції як системовизначальний фактор в міжнародній економічній стратегії України” розглянуто особливості сучасних інтеграційних процесів у Євросоюзі в контексті сучасних процесів інтернаціоналізації економічного життя, діючі механізми співробітництва України з Євросоюзом у реальному секторі протягом періоду незалежності, а також особливості субрегіональних інтеграційних процесів у Центрально-Східній Європі, оскільки вони мають безумовне значення для України.

Процеси європейської інтеграції органічно поєднують процеси валютно-фінансової уніфікації, створення спільних інститутів регулювання, формування єдиного ринкового простору, який є центром тяжіння для прилеглих країн, зокрема й України. Слід відзначити, що як потужність єдиного європейського ринку, так і геополітичні реалії, транзитивні умови розвитку нашої держави зумовлюють великий потенціал налагодження ефективного співробітництва з країнами Євросоюзу. Інтеграцію до Європи можна розглядати не тільки як інструмент прискорення національного розвитку, виходу з кризи, але й як одну з цілей реформи. Значення європейського інтеграційного “варіанту” для України посилюється об'єктивними ускладненнями раніше традиційної торгової, виробничо-коопераційної та інвестиційної взаємодії між країнами-республіками колишнього СРСР.

Для процесів європейської інтеграції дуже важливим є момент єдності цілей мікро- та макроекономічної, валютно-фінансової та промислово-технологічної політики. Проведення узгодженої політики на рівні формування національних та спільного бюджетів, а також в монетарній сфері є фундаментом стратегій фінансової підтримки ряду галузей та соціальних, промислово-технологічних програм.

Свідченням успішності такої політики є високі показники експорту країн ЄС, сприятлива для Євросоюзу товарна структура його міжнародної торгівлі. Про це свідчить і приклад України. Так, основу вітчизняної торгівлі з Росією та з пострадянським регіоном в цілому складають енергоносії - передусім нафта й газ. Що ж стосується торгівлі готовими виробами, то тут “пальма першості” вже давно належить саме ЄС, а по торгівлі високотехнологічними товарами західноєвропейський напрям для України взагалі поза конкуренцією. Приблизно те саме можна сказати про потенціал виробничо-технічної кооперації за участю цих самих сторін, яка може здійснюватися згідно міжурядових та надурядових програм взаємодії.

Отже, хоча Україна і проголосила багатовекторну модель зовнішньоекономічної діяльності, в реальному житті вона знаходиться під впливом двох основних векторів - СНД та ЄС, причому відбувається постійна зміню співвідношення між ними на користь другого. І це дає підстави для постановки питання щодо переоцінки моделі багатовекторності в її теперішньому розумінні вже в недалекому майбутньому.

Сучасні тенденції поглиблення процесів інтернаціоналізації, які проявляються в різних сферах співробітництва, зумовлюють необхідність пошуку тих засобів регулювання, які можуть бути використаними на рівні державного управління та сприяти покращенню умов та результатів міжнародного співробітництва. Слід зважити й на те, що досягнення кращого порозуміння з країнами Євросоюзу допоможе Україні чимало проблем, які виникають на шляху забезпечення Україні повноправного членства в СОТ, а відтак - налагодити взаємовигідні торговельні механізми у відносинах з багатьма країнами світу.

Пріоритетними є галузево-прикладні напрями виробництва, науково-технічного прогресу. В цьому напрямі в Україні нагромаджено значний потенціал для розгортання широкомасштабного співробітництва на базі передових досягнень науки і техніки. Розширюючи та узагальнюючи перелік сфер розгортання співробітництва, слід відзначити, що основні досягнення України, а також варті для спеціального урядового контролю та сприяння економічні проекти концентруються в наступних сферах високотехнологічного виробництва та передових досліджень:

аерокосмічне виробництво та аерокосмічні технології;

виробництво лазерної техніки та оптико-волоконних носіїв інформації;

розвиток інших засобів та видів зв'язку, модернізація існуючих потужностей комунікацій;

розробка біотехнологій;

виробництво принципово нових технологій, зокрема технологій зварювання та порошкової металургії, виробництво нових матеріалів;

розвиток виробництва керамічних замінювачів металів;

розвиток робототехніки та комп'ютерних технологій.

Надзвичайно важливим напрямом роботи по наближенню України до сприятливіших умов широкого співробітництва з країнами ЄС є якомога скоріше запровадження в нашій державі стандартів та технічних вимог, які застосовуються на всіх етапах виробничого циклу згідно з європейськими технічними нормативами, а також законодавчими вимогами. Останнє - сумісність законодавчих систем - є кардинально значущим фактором при узгодженні будь-яких майбутніх інтеграційних рішень.

Триває процес поглиблення та диверсифікації співробітництва України з Євросоюзом у реальному секторі. Втім, ця потенційно важлива для довгострокової монетарної стабілізації складова економічної взаємодії має постати об'єктом подальших зусиль. Логіка таких акцій як в монетарному, так і в реальному секторах має визначатися сформованими галузевими та інституційними передумовами участі України в системі міжнародного поділу праці.

Розвиток багатосторонніх контактів з Євросоюзом об'єктивно може мати певне значення при розв'язанні боргової проблеми України та оптимізації процесу використання коштів, які надходять з-за кордону.

Особливо важливим управлінським (макрорівень) завданням для України на майбутнє може постати практичне підкріплення відображених в Загальній стратегії ЄС щодо України прагнень сприяти модернізації та розвитку вітчизняної економіки, реформуванню системи національного управління, банківської системи, адаптації законодавства до загальноєвропейських норм.

У другому розділі “Система фінансових інститутів Євросоюзу як фактор розвитку перехідної економіки України” розглянуто особливості фінансової інтеграції в ЄС в геоекономічному контексті, зокрема мотиваційні аспекти цього процесу для зовнішньоекономічної політики України, еволюцію фінансово-монетарних систем Євросоюзу як ключовий фактор його інтеграційного розвитку, а також проаналізовано роль регіональних фінансово-кредитних інститутів в регулюванні відносин Євросоюзу з економіками транзитивного типу. Високий ступінь фінансової стабільності європейських економік не може не розглядатися як стабілізуючий фактор для усіх країн, які орієнтується на інтеграцію з ЄС.

Передусім слід відзначити те, що для реального сектора країн спільної валютної зони запровадження єдиної валюти, згідно домінуючих оцінок та очікувань, матиме важливі довготривалі позитивні наслідки. Умовно їх можна розглянути як такі, що відносяться до:

а) мікроекономічних, за своєю природою, подій;

б) таких, які спричиняються макроекономічною логікою.

Для суб'єктів мікрорівня господарського життя означена подія (введення євро) означатиме зниження собівартості продукції через зниження трансакційних витрат (за деякими іншими оцінками, тільки підприємства Німеччини мають заощаджувати близько 35 млрд. марок на рік через зникнення необхідності конвертовувати власну валюту на валюти інших країн) та через більш сприятливий для виробників валютний режим, зокрема зменшення потреб у страхуванні валютних ризиків.

Спрощення ситуації в сфері страхування “знімає” необхідність у цілому напрямі допоміжної підприємницької страхувальної діяльності, наприклад, пов'язаної з хеджируванням валютних ризиків, необхідністю уникати довгострокових відкритих валютних позицій та короткострокових відкритих позицій в більш, ніж потрібних обсягах по валютах інших країн, взагалі менеджментом валютних ризиків та валютного страхування на просторі Економічного та валютного союзу.

Разом з тим, виходячи із органічних закономірностей макроекономіки, таким чином можна буде забезпечити більш оптимальний режим руху капіталів. Конкретніше, можна очікувати на додаткове спрямування капіталів, які знаходяться в обігу, з монетарного ринку до того ж самого реального сектора. Лише однією зі складових такої тенденції мало б постати те, що з'явиться можливість знизити ставку банківського відсотка, а таким чином - забезпечити додатковий приплив коштів до сфери виробництва.

Враховуючи об'єктивну неможливість повної інтеграції України в євроструктури вже найближчим часом, обгрунтованою слід визнати ідею обрання гнучкої, умовно кажучи, “діалектичної” моделі економічних відносин. Її практичним наповненням є наслідування тим інтеграційним схемам та механізмам, до яких є готовими обидві сторони. Актуальними завданнями на сьогодні є створення зони вільної торгівлі, забезпечення для України асоційованого членства в Євросоюзі, розвиток форм науково-технічної кооперації, які відповідають традиційній міжнародній спеціалізації України, стану її промислового сектора, асиметрії технологічних моделей.

В довгостроковій перспективі, внаслідок фінансово-інтеграційних процесів, об'єднана Європа може виявитися наддержавою з низькими процентними ставками та ефективним механізмом додаткового спрямування коштів до реального сектора, що також варто враховувати при виробленні практичної політики в Україні. Для України особливе значення має пов'язане з цим очікуване зростання інвестиційного потенціалу Євросоюзу, кращі умови інвестування високотехнологічних секторів національної економіки.

Міцною фінансовою базою економічного співробітництва з ЄС є комплекс програм підтримки з боку ЄБРР. Для України є важливим, що “сфера інтересів” Банку - це переважно транспортна інфраструктура, операції з об'єктами великої власності, телекомунікації, енергетика. ЄБРР бере активну фінансову участь в ряді програм підтримки розвитку окремих країн-членів ЦЄІ, а також галузевих програм в інтересах цілих груп країн. Кредити ЄБРР відзначаються надійністю, чіткою цільовою спрямованістю та сприятливими умовами надання позик.

Ключовим інститутом фінансового співробітництва Євросоюзу з країнами, що здійснюють ринкову трансформацію, є Тасіс. На цю організацію покладено основне навантаження по фінансовій допомозі при реалізації технічних проектів в країнах СНД. Для України, як і для інших країн-об'єктів допомоги, визначається кошторис на чотирирічний період у відповідності до програм отримання допомоги. Важливими напрямами діяльності Тасісу є сприяння наближенню української законодавчої системи до стандартів ЄС, інформаційно-консультаційна діяльність.

Важливим органом регулювання фінансово-кредитної системи Євросоюзу, джерелом принципових рішень у відносинах з третіми країнами, зокрема державами транзитивного типу і передусім - кандидатами на щільнішу інтеграцію та вступ до ЄС є Комісія ЄС. Можна відзначити спеціалізовані органи співробітництва між Україною та Євросоюзом. Вони, за напрямами своєї діяльності є загальноекономічними, тобто здійснюють регулювання валютно-фінансових відносин згідно наданих ним універсальних повноважень. Цими органами, які було визначено в статтях 85-88 та 90-92 Угоди про партнерство та співробітництво, є Рада з питань співробітництва, Комітет з питань співробітництва, Комітет з парламентського співробітництва.

У третьому розділі “Цілі та перспективи оптимізації співробітництва України з Євросоюзом у фінансово- кредитній та страхувальній сфері” розглянуто тенденції практичної адаптації грошово-фінансової сфери України до критеріїв ЄС, конкретні цілі макроекономічної політики України в системі кредитно-фінансових відносин з Євросоюзом, а також особливості та перспективи двосторонньої взаємодії мікроекономічних структур у фінансово-кредитній та страхувальній сфері.

Неоднозначність та суперечливість процесів, які відбуваються в рамках європейської інтеграції, засвідчують необхідність якомога повнішого врахування закономірностей та особливостей фінансової інтеграції в Євросоюзі. Без такого врахування складні завдання радикального розширення співробітництва України з ЄС, тим більше інтеграції нашої держави до цього блоку в будь-якій формі будуть нереальними.

Особлива сфера європейської інтеграції та, відповідно, партнерства України з Євросоюзом - інвестиційна. Якщо розглядати ЄС в якості агрегованого інвестора, то поза всяким сумнівом він посідатиме чільні позиції по усіх показниках інвестиційного співробітництва. Крім забезпечення передумов для інтенсифікації інвестиційного співробітництва з ЄС, необхідно інтенсифікувати переговорний процес з метою розв'язання таких проблем, як уникнення подвійного оподаткування, що означає не тільки додаткове фінансове навантаження суб'єктів міжнародного підприємництва, але й неефективність макроекономічної системи в цілому. Іншим важливим завданням є переведення механізму монетарного регулювання на європейські стандарти, те ж саме стосується торговельного, податкового кодексів, узгодження ряду фінансових аспектів регулювання та реального правового забезпечення авторського права.

Настановним принципам валютно-фінансової інтеграції в ЄС, а також до нагальним потребам розвитку української економіки відповідає адаптація грошово-фінансової сфери нашої держави до діючих економічних структур та критеріїв Євросоюзу. Україна навіть заінтересована в пришвидшенні процесу створення організаційної інфраструктури, передусім в контексті угоди про асоційоване членство. Це могло би посприяти всебічному розвиткові співробітництва з Євросоюзом, зокрема у фінансово-кредитній сфері.

Передумовою кращих умов налагодження ефективного валютно-фінансового співробітництва з країнами ЄС могло б стати наближення політики залікової ставки до стандартів Євросоюзу. Висока банківська ставка в будь-якому випадку не може розглядатися як ефективний інструмент залучення коштів з міжнародних ринків через недовіру нерезидентів до національної банківської системи. Необхідно налагоджувати ширшу взаємодію з бюджетними органами ЄС, співробітництво фіскальних органів України з відповідними структурами як Євросоюзу в цілому, так і окремих національних держав.

На молодому українському ринку страхування є широкі можливості для розвитку усіх форм співробітництва в цій сфері із спеціалізованими європейськими інститутами, а також, що є головним, здійснювати всебічну підтримку вітчизняних експортерів. В перспективі є можливості розвитку послуг за більш широким спектром операцій страхування, зокрема операцій перестрахування, прямого закордонного страхування, а також посередницького страхування. Втім ці перспективи пов'язані з подальшим нагромадженням капітальних ресурсів суб'єктами страхового бізнесу України. Крім того, для реалізації означених перспектив важливим є розвиток нормативної, передусім законодавчої бази міжнародної страхувальної справи.

Особливо важливим завданням є вироблення поетапного та компромісного плану розширення взаємного проникнення на ринки страхувальних послуг при поступовій лібералізації страхового законодавства України, зняття обмежень на види та параметри діяльності іноземних агентів страхового бізнесу в нашій державі.

Виходячи з характеру проведеного дослідження в дисертаційній роботі та в окремих розділах, основні висновки, а також положення, які рекомендуються до впровадження, можна охарактеризувати як такі, що мають переважно методологічне значення, а також такі, які мають конкретно-практичний характер.

1. Валютно-фінансове співробітництво України з ЄС є ключовим засобом оптимізації участі держави в сучасних процесах глобалізації та регіоналізації. Таке співробітництво знаходиться в залежності від умов взаємин України з такими міжнародними структурами, як МВФ, ГАТТ/СОТ та іншими, здійснюючи на такі взаємини зворотні позитивні впливи. Позитивними наслідками таких впливів можуть постати покращення умов інвестування та кредитування української економіки, оптимізація режиму міжнародної торгівлі.

2. Україна відчуває негативні наслідки прогресуючого дефіциту інтеграційних зв'язків через відставання від ряду сусідніх країн на шляху до спільної Європи. Характер європейської інтеграції зумовлює екстремальні позитивні наслідки (для лідерів інтеграції) та негативні наслідки (для аутсайдерів інтеграції) щодо характеру міжнародного співробітництва та умов національної спеціалізації окремих країн, зокрема України.

В зв'язку з цим зростає значення налагодження ефективної системи валютно-фінансового обігу, інститутів стимулювання експорту та усього спектру форм міжнародного економічного співробітництва України з ЄС.

3. Фактором налагодження ефективного співробітництва України з Євросоюзом на рівні валютно-фінансових, кредитно-страхових відносин є поглиблення взаємодії у реальному секторі, що потребує стимулюючої ролі держави.

4. Доцільним є використання в Україні нагромадженого в Євросоюзі досвіду валютно-фінансового регулювання, зокрема при подальшому розвитку банківсько-кредитної системи, страхувального бізнесу. Зокрема автор переконаний в необхідності інтеграції в Україні банківської та страхувальної сфер бізнесу, що може принести велику користь національному експорту.

5. Одним з важливих для України наслідків фінансової інтеграції в рамках Євросоюзу, зокрема введення євро, може постати збільшення інвестиційного потенціалу ЄС внаслідок відтоку капіталів від спекулятивних ринків. Це актуалізує задачі створення спільних фінансових інститутів, гармонізації законодавчої системи та інфраструктури бізнесу, податкової системи в Україні у відповідності до європейських стандартів.

6. Умовою розширення співробітництва з Євросоюзом є оптимізація взаємодії України з міжнародними, світовими інститутами фінансової політики. Зокрема, “включення” ряду важливих форм кооперації пов'язується зі вступом України до системи ГАТТ/СОТ, зі станом відносин країни з МВФ.

7. Важливою передумовою розширення співробітництва з ЄС є включення України в субрегіональні економічні проекти. Поглиблення процесів формування та подальшого розвитку єврорегіонів за участю територій України (“Карпатський Міст”, “Буг” та інші) є прискорювачем більш загального процесу, стратегічного наближення України до Євросоюзу. Така участь відповідає прийнятим в Євросоюзі інтеграційним методикам (“Європа регіонів”).

8. З метою розвитку страхового бізнесу в Україні та розширення обсягів співробітництва з ЄС необхідно здійснити реформу механізму регулювання страхового сектора в Україні, його міжнародного блоку. Передусім необхідно поступово зняти обмеження на участь в статутних фондах страхових структур України іноземців, передусім партнерів з ЄС. Поступово необхідно створити умови для широкого доступу на страховий ринок України нерезидентів, забезпечуючи, водночас, можливість виходу страхових структур України на ринки страхових послуг ЄС. При цьому на усіх етапах регулювання необхідно узгоджувати та гармонізовувати національну систему законодавства у відповідності до стандартів Євросоюзу. Кінцевим станом такої гармонізації має постати широка інтеграція страхових суб'єктів України до спільного європейського ринку.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Черкаський І. Україна та Центральноєвропейська Ініціатива // Економіка України. - 2000. - №5. - C. 87 - 90. (0,3 д.а.)

2. Черкаський І. Європейська інтеграція на сучасному етапі в контексті інтересів України // Збірник наукових праць. Вип. 24. - К.: ІСЕМВ НАН України, 1999. - С. 3 - 11. (0,6 д.а.)

3. Черкаський І. Міжнародне страхування як інструмент регулювання співробітництва України з Євросоюзом // Збірник наукових праць. Вип. 25. - ІСЕМВ НАН України, 2000. - С. 26 - 30. (0,3 д.а.)

4. Черкаський І. Регулювання в реальному секторі як фактор інтеграційних процесів на континенті // Збірник наукових праць. Вип. 26. - К.: ІСЕМВ НАН України. - С. 109 - 114. (0,4 д.а.)

5. Черкаський І. Субрегіоналізм в українській геоекономічній моделі: реальність проти ілюзій // Збірник УАЗТ. - 2000. - № 5. - С. 13 - 18. (0,4 д.а.)

6. Черкаський І. Макроекономічна політика України в системі кредитно-фінансових відносин з Євросоюзом // Збірник наукових праць. Вип. 26. - К.: ІСЕМВ НАН України. - С. 134 - 141. (0,4 д.а.)

7. Черкаський І. Цілі та передумови співробітництва України з Євросоюзом // Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку. Матеріали першої Національної міжвузівської науково-практичної конференції (29 листопада 1999 року, м. Київ). Сімферополь, Таврида, 2000 р. - С. 266 - 268. (0,1 д.а.)

8. Черкаський І. Процеси регіоналізації на Європейському континенті як прояв тенденцій глобалізації // Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання): Матеріали міжнар. наук.-метод. конф. 26-27 квітня 2000 р.. - К. КНЕУ, 2000. - С. 72 - 74. (0,15 д.а.)

Размещено на Allbest.ru

...