Соціальна відповідальність бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційно-аналітичний матеріал

«Соціальна відповідальність бізнесу. Українські реалії та перспективи»

Соціальна відповідальність бізнесу (СВБ) - це концепція залучення соціальних і екологічних аспектів у діяльність бізнесу на засадах добровільності та взаємодії між різними зацікавленими сторонами (групами впливу) (Green Paper EC “Promoting a European Framework for CSR”):

СВБ покриває як соціальні, так і екологічні аспекти - це внесок бізнесу у досягнення цілей сталого розвитку, який передбачає збалансованість економічних, соціальних та екологічних цілей суспільства, інтеграцію іх у взаємовигідні приписи та підходи

СВБ не є і не повинна бути відділена від бізнес-стратегії компанії - це не надбудова чи додаток до бізнесу, а спосіб покращити ефективність роботи компаніі? як у короткостроковому, так і довготривалому періодах

Соціальна відповідальність є добровільною

Для реалізації СВБ важливо як компанії взаємодіють з внутрішніми та зовнішніми групами впливу (працівниками, клієнтами, громадами, громадськими організаціями, державними структурами тощо).

Важливість тематики для:

Бізнесу - правильно впроваджена концепція СВБ може забезпечити низку конкурентних переваг для компанії: ширший доступ до капіталу та ринку, більші обсяги продажів та прибутків, покращені процеси прийняття рішень та управління ризиками, економія операційних витрат, зростання продуктивності та якості, ефективна база людських ресурсів, міцна репутація, більша лояльність покупців тощо

Суспільства - впровадження концепції СВБ забезпечить підвищення рівня життя громадян, рівня екологічної безпеки, ефективності і бережливого використання природних ресурсів, сприятиме співпраці бізнесу з місцевою спільнотою. Чим вища соціальна відповідальність бізнесу, тим краща якість життя у населення

Держави - розвиток соціальної відповідальності бізнесу сприятиме розбудові партнерства між приватним та державним секторами в межах реалізації загальнодержавних та регіональних стратегій соціально-економічного розвитку (зокрема, стратегії енергозбереження, інноваційного розвитку тощо).

Стан розвитку СВБ в Україні

СВБ на рівні окремої компанії та країни загалом проходить декілька етапів розвитку:

Дотримання діючого законодавства - компанії виконують нормативно-правові норми, визначені законодавством країни, в якій вони здійснюють свою діяльність. Більшість українських компаній знаходиться саме на цьому етапі, жорсткість вимог законодавства часто визначає небажання компаній продумувати власну соціальну відповідальність.

Здійснення доброчинної діяльності - компанії надають спонсорські внески на соціальні проекти (культурні, спортивні, освітні тощо) на добровільній основі. Із зростанням доброчинної діяльності компанії визначають стратегію такої діяльності (стратегічне благодійництво). В Україні утворилась критична маса компаній, які займаються стратегічною доброчинністю та підтримують довгострокові соціальні ініціативи. Так, в Україні працює Форум Доброчинців.

Використання зв'язків з громадскістю (PR) - задля підвищення власної репутації та утворення маркетингових переваг компанії здійснюють проекти, націлені на зв'язки з громадськістю, часто на основі соціальних проектів та точкових ініціатив. Така діяльність заохочує компанії володіти інформацією про стан розвитку інших груп впливу (зокрема зовнішніх), залучатись у публічні дебати на соціальні та екологічні теми. Більшість великих українських компаній у своїй структурі мають відділи зв'язків з громадськістю та активно використовують їх для промоції власних соціальних проектів.

Покращення ефективності бізнес-процесів - компанії здійснюють проекти, які призводять до зростання прибутковості діяльності та вирішення соціальних та/або екологічних питань. Часто такі проекти пов'язані із економією ресурсів (енергії, підвищенням продуктивності праці, зменшенням використання земельних ресурсів тощо), необхідністю залучати капітал (покращення корпоративного управління) та ініціюються вищим керівництвом компанії. Впродовж останніх п'яти років великий український бізнес активно впроваджував такі точкові покращення, без прив'язки до СВБ.

Стратегічний підхід до СВБ - компанії визначають стратегію власної соціальної відповідальності, яка охоплює основні бізнес-процеси компанії (виробництво, продажі, маркетинг, стратегічне управління тощо), визначає середньо- та довгострокові цілі, утворює систему моніторингу прогресу, передбачає інстументарій досягнення цілей (у т.ч. у співпраці із іншими групами впливу) та звітність щодо такого прогресу. СВБ контролюється безпосередньо вищим керівництвом та акціонерами. СВБ використовується як інструмент корпоративного розвитку для отримання конкурентних переваг.

Розвиток СВБ в Україні консолідувався навколо міжнародних організацій та проектів, зокрема Представництва ООН в Україні, яке в 2006 році започаткувало та підтримує діяльність української мережі Глобального договору ООН, що охоплює понад 140 організацій. Разом з тим в Україні все ще відсутні фахові бізнес-асоціації з СВБ, створені та керовані виключно бізнесом на прозорих та загальноприйнятих умовах, що було характерним етапом розвитку СВБ в інших європейських країнах.

В Україні більшість компаній (як великих, так і середніх) не мають визначеної стратегії СВБ, перебувають на етапі дотримання законодавства та точкових доброчинних проектів. Лідери українського бізнесу, зокрема приватної форми власності, здійснюють активну доброчинну діяльність (стратегічне благодійництво) та використовують інструментарій зв'язків з громадськістю (PR). Майже всі великі компанії проводять проекти підвищення ефективності бізнес-процесів із певними соціальними або екологічними перевагами, однак більшість не робить прив'язки таких бізнес-проектів до власної соціальної відповідальності.

Діалог на тему СВБ в Україні загалом ведеться на рівні окремих проектів та ініціатив, без прив'язки до точних показників, можливості чітко оцінити чи підтвердити досягнутий прогрес. В Україні ще не сформовані інститути всебічної оцінки діяльності компанії, які враховують соціальний, економічний та екологічний вплив діяльності компаній (як позитивний так і негативний) та пов'язують такий вплив із національною стратегією сталого розвитку.

Найактивніше декларують та залучаються у проекти СВБ компанії з приватним капіталом: як українським, так й іноземним. Позитивним фактом для України є наявність серед компаній, які практикують стратегічний підхід до СВБ, компаній з переважно українським капіталом (на відміну від інших східноєвропейських країн, де лідерами є майже виключно дочірні компаній транснаціональних компаній (ТНК)). Серед ТНК, які ведуть бізнес в Україні, з'явились такі, що адаптують власну стратегію СВБ до національних умов та пріоритетів. На жаль, жодна із компаній з переважаючою державною часткою власності не має власної стратегії СВБ, незважаючи на вплив таких компаній на/у суспільстві та економіці країни.

Основні чинники ведення українськими компаніями соціально відповідального бізнесу:

Позитивна репутація - створення образу відповідальної української компанії (важливо для транснаціональних компаній в Україні та українських компаній, які розширюють діяльність на інші країни), маркетингові переваги, додаткова промоція.

Власні переконання - часто ініціативи СВБ походять від основних акціонерів та власників, базуючись на особистих переконаннях та преференціях.

Розширення ринків - залучення у проекти з іншими групами впливу дозволяє компаніям створювати нові продукти, надавати нові послуги або виходити на нові ринки, які без активної стратегії СВБ були б закриті для компанії. Деякі проекти у рамках СВБ націлені на створення ринків, наприклад створення потреб серед споживачів та населення загалом.

Можливість доступу до дешевших фінансових ресурсів - міжнародні фінансові інституції, зокрема Міжнародна Фінансова Корпорація, Європейський Банк Реконструкції та Розвитку тощо надають важливого значення питанням СВБ, ведення соціально відповідального бізнесу підвищує можливості компаній в отриманні відносно дешевих кредитних ресурсів для розвитку бізнесу, особиво від міжнародних фінансових інституцій.

Підвищення капіталізації - впровадження стратегії СВБ підвищує привабливість компанії перед інвесторами, зокрема перед або впродовж процесу виведення компанії на міжнародні фінансові ринки (IPO). Саме цей чинник є визначальним для більшості компаній з українським капіталом.

Поступ СВБ в Україні за останні п'ять років

На національному рівні

З'явились перші фахові організації, українська мережа Глобального договору охоплює понад 140 організацій

Близько ста компаній декларують власну соціальну відповідальність, причому лише 13 з них публікують звіти із СВБ і 24 компанії декларують на корпоративних веб-сайтах діяльність у 3 і більше категоріях СВБ (із дев'яти)

Існує група менеджерів, відповідальних за аспекти соціальної відповідальності українських компаній

Щорічно проходить два великих заходи, присвячених СВБ, та близько двох десятків фахових форумів та семінарів

Активізувався інформаційний потік щодо соціальної відповідальності (надання інформації громадськості, спеціалізовані джерела інформації)

Інструментарій СВБ знайшов своє застосування в Україні:

Системи управління СВБ - деякі українські компанії впроваджують системи управління СВБ на основі ключових показників, із залученням кількох департаментів, що у деяких випадках призводить до потреби змін (позитивних) методів управління на окремих підрозділах, зокрема виробничих. Компанії переходять від проектної до програмної діяльності в своїх ініціативах.

Соціальна звітність та верифікація - українські компанії (у т.ч. представництва ТНК) почали оприлюднювати власні звіти із СВБ, або соціальних та екологічних аспектів діяльності. За останні п'ять років було підготовлено близько 20 описових звітів та п'ять - на основі системного підходу до звітності на основі рекомендацій Міжнародної Ініціативи із Звітності (Global Reporting Initiative).

Партнерства з групами впливу - в Україні представлені успішні приклади партнерств великого бізнесу із неурядовими організаціями, а також органами місцевої влади. В рамках таких партнерств компанії долучаються до вирішення певних складних соціальних та екологічних проблем завдяки об'єднанню фінансових, людських та адміністративних зусиль на прозорих та чітких умовах.

Інновативні товари та послуги - з'явились перші приклади розробки та прибуткового виведення на ринок нових товарів та послуг завдяки співпраці компаній з неурядовими організаціями в рамках проектів СВБ. Такі послуги та товари допомагають подолати конкретні соціальні проблеми та створити нові можливості для людей, які не мали таких можливостей раніше.

Адаптація міжнародних проектів та стратегій до українського ринку - деякі ТНК успішно адаптували загальнокорпораційні політики до українських потреб, або активно впроваджують найкращі практики корпорацій, які придатні або актуальні для умов українського ринку

СВБ в Україні також переживає свої визначальні віхи на етапі становлення. Початок низхідного тренду в економічному циклі призвів до необхідності переоцінки пріоритетів СВБ. Лідери СВБ мають можливість оцінити переваги (або їх відсутність) ведення соціально відповідального бізнесу в умовах повного економічного циклу, укоріненість компаній у соціально-економічному середовищі країни, оцінити значення інших груп впливу (зокрема державних органів) та важливість підвищення соціально-економічного розвитку. Відкрились теми СВБ, досі не охоплені стратегією СВБ українського бізнесу, наприклад, відповідальна реструктуризація, соціальна відповідальність на міжнародних ринках (активи українського бізнесу в інших країнах тощо), зменшилась роль зв'язків з громадськістю як засобу провадження СВБ та зросла роль стратегічного підходу до СВБ.

Визначальні проблеми розвитку СВБ

Компанії, які визначили та впроваджують власну стратегію соціальної відповідальності, стикаються із низкою перепон, притаманних як країнам із близькою до української фазою розвитку СВБ, так і суто вітчизняних.

Обмежене заохочення СВБ. В Україні обмежені механізми практичного заохочення СВБ, зокрема фінансові. Авторам не відомі приклади критеріїв відбору підрядників у тендерних процедурах (вкл. як державні так і комерційні закупівлі), які беруть до уваги СВБ, приклади критеріїв із елементами заохочення СВБ у банківській системи країни, організовані фінансові ринки не вимагають і не заохочують розкриття інформації щодо СВБ, за виключенням корпоративного управління тощо. Єдиним діючим інструментом заохочення СВБ є можливість для компаній краще і швидше налагодити партнерські відносини із представниками інших секторів, зокрема НУО, державних органів, але навіть цей фактор має обмежену дію.

Викривлена роль засобів масових інформації. Зважаючи на засилля оплаченого PR-у та, як результат, викривлені очікування ЗМІ від співпраці з компаніями (аспект СВБ медіа-компаній), часто неправильний формат подання інформації про СВБ компаніями, відсутність компетентних кадрів у ЗМІ та низький рівень затребуваності аналітичної інформації в Україні, ЗМІ не заохочують і не є лідерами процесу визначення ролі українського бізнесу у вирішенні складних екологічних та соціальних проблем. В Україні не було визначальних корпоративних скандалів, висвітлених пресою, які стали поштовхом бізнесу до впровадження політики СВБ і які стали одним із основних чинників розвитку СВБ в інших країнах.

Низька організаційна спроможність груп впливу в Україні. Одним із основних методів впровадження СВБ є програми партнерств та спільні проекти з іншими групами впливу (НУО, асоціаціями, місцевими та регіональними органами влади, освітніми та науковими інституціями тощо), залучення таких груп впливу до розробки та впровадження стратегії СВБ. Водночас на сьогодні український бізнес випереджає за організаційною спроможністю (наявність кваліфікованих кадрів, внутрішніх процесів та процедур, систем оцінки та приняття рішень) інші групи впливу, що нівелює здатність бізнесу ефективно впроваджувати програми СВБ або значно затримує досягнення прогресу.

Обмежена культура співпраці. В Україні мало прикладів співпраці - як всередині бізнесу, так і з зовнішніми групами впливу. Співпраця компаній-конкурентів, в основному, залежить від волі власників, тоді як головним критерієм повина виступати економічно-соціальна доцільність (з точки зору управлінського персоналу). Співпраця з іншими групами впливу часто можлива виключно на засадах представлення інтересів замість спільних стратегічних соціальних цілей. Недовіра до співпраці як форми реалізації соціально-економічних інтересів створює перепони до ефективного впровадження стратегії СВБ.

Необхідність адаптації міжнародних політик СВБ до українських умов. Більшість ТНК, які працюють в Україні, мають визначені політики СВБ на міжнародному рівні. Без адаптації підходів, програм, засобів, напрямків до потреб української економіки та суспільства компанії ризикують понести невиправдані витрати з точки зору фінансових витрат та користі для суспільства. Необхідність адаптації та відповідні ресурси стають на перепоні активному впровадженню програм СВБ ТНК в Україні.

Відсутність достатньої кількості ознайомлених, зацікавлених та компетентних у СВБ менеджерів. Політика СВБ має впроваджуватись компаніями у повсякденній діяльності відділами маркетингу, виробництва, продажів, на рівні стратегічного управління тощо. Відсутність критичної маси менеджерів, які є компетентними у своїх функціональних обов'язках, розуміють стратегію СВБ компанії та готові долучитись до її впровадження на своєму робочому місці, є суттєвою перепоною для подальшого розвитку СВБ в Україні.

Майбутнє СВБ в Україні

Із початком нового економічного циклу у світовій економіці та очікуваним початком такого циклу в Україні, питання факторів диференціації компаній на ринках та факторів капіталізації компаній знову підвищить значення СВБ як управлінської стратегії. Наступні процеси визначатимуть розвиток СВБ в Україні:

Підвищення стратегічності

СВБ ставатиме частиною стратегії більшої кількості компаній (приватних і державних, закритих та публічних), розглядатиметься наглядовими радами

Програми та проекти СВБ впроваджуватимуться на основі довгострокових планів, які враховуватимуть потребу у розвитку нових ринків та поглиблення існуючих

Стратегії СВБ окремих компаній враховуватимуть національні та міжнародні пріоритети соціально-економічного ровитку, міжнародні тенденції (зокрема галузеві) та найкращі напрацювання щодо впровадження

Фінансово-кредитні інституції та ринки капіталів (зокрема міжнародні) враховуватимуть критерії СВБ, фінансово стимулюючи соціально відповідальні компанії з України та в Україні

Покращення системності

Більшість українських великих компаній матимуть директорів із соціальної відповідальності, які звітуватимуть безпосередньо виконавчим директорам без прив'язки до функціональних департаментів

Компанії повноправно відслідковуватимуть свою відповідальність за загальноприйнятими параметрами та критеріями, які враховуватимуть різні аспекти СВБ

Зросте кількість інтегрованих соціально-економічних звітів, підготовлених відповідно до міжнародних стандартів звітності, в яких буде наведено більше інформації (як позитивної так і негативної) про діяльність компанії та вплив такої діяльності

СВБ компаній в Україні розглядатиметься та відслідковуватиметься іншими групами впливу (як українськими, так і міжнародними), інформація про СВБ буде затребувана громадськістю

Поглиблення фаховості

Зростатиме кількість ознайомлених, зацікавлених та компетентних у СВБ менеджерів

Зростатиме кількість парнерств, інновативних підходів до впровадженя СВБ, програм, проектів та ініціатив, які сприятимуть підвищенню соціального, економічного та екологічного добробуту

Зросте рівень фахового діалогу (зокрема у ЗМІ) між українським бізнесом, неурядовими та урядовими організаціями щодо питань СВБ та соціально-економічного розвитку загалом

Українські компанії приєднуватимуться до європейських мереж СВБ

Краще і ширше впровадження СВБ українськими компаніями може допомогти створити нові ринки в Україні та за її межами, допомогти вирішити соціальні та екологічні проблеми, покращити доступ компаній з українським капіталом до міжнародних ринків, підвищити капіталізацію українських компаній та забезпечити сталий розвиток країни загалом.

соціальний верифікація бізнес

Автори

1. Володимир Воробей, Партнер Спільноти СВБ, v.vorobey@svb.org.ua

2. Ірина Журовська, Координатор проектів Спільноти СВБ, i.zhurovska@svb.org.ua

Размещено на Allbest.ru