Організаційно-економічна реструктуризація підприємств м'ясної промисловості при переході до ринкової економіки

Висновки

Вирішення поставлених у дисертації завдань знайшло втілення в наступних наукових положеннях:

1. Дослідження досвіду реформування підприємств м'ясної промисловості Вінницької області за 1995-2000 роки в післяприватизаційний період засвідчило, що техніко-економічні показники роботи підприємств погіршуються. При забезпеченні загальної прибутковості підприємств ряд цехів та дільниць працюють збитково. Основними причинами є недостатність сировини в зв'язку з кризою в сільському господарстві; складність податкової системи; посилення конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках; застарілі методи економічної роботи. Все це стримує можливості підвищення ефективності і конкурентоспроможності виробництва і потребує проведення реструктуризації. Основна маса підприємств м'ясної промисловості не має шансів отримати суттєву підтримку з боку держави, тому необхідно використовувати насамперед фактори, що не потребують значних капітальних затрат, тобто проведення реструктуризації за рахунок організаційно-економічних заходів.

Організаційно-економічна реструктуризація підприємств передбачає: перехід власності від колективної до приватної; удосконалення організаційної структури, яка забезпечує раціональне співвідношення між основними, допоміжними і обслуговуючими цехами; перехід від масового типу виробництва до нового ресурсозберігаючого типу виробництва; удосконалення економічної роботи підприємства та внутрішньовиробничих відносин, які дозволять більш ефективно використовувати матеріальні, трудові, фінансові ресурси, з метою підвищення ефективності та конкурентоспроможності виробництва.

2. Обґрунтовані методичні підходи до організаційно-економічної реструктуризації підприємств м'ясної промисловості за двома напрямками:

трансформація організаційної структури підприємства;

удосконалення внутрішньовиробничого госпрозрахунку.

3. Трансформацію організаційної структури підприємства доцільно проводити шляхом: виділення окремих структурних підрозділів із утворенням на їх базі нових юридичних осіб; приєднання самостійних структур до підприємства; корекції організаційної структури підприємства за рахунок формування “бізнес-одиниць” на базі виробничих підрозділів при збереженні підприємства, як цілісного майнового комплексу. При цьому головну роль у визначенні шляхів трансформації організаційної структури підприємства відіграє форма власності на засоби виробництва. Підрозділи, які можна виділити зі складу підприємства з утвердженням нового організаційно-правового статусу: завод медичних препаратів, цехи по виробництву технічної продукції, птахозабійний цех та інші підрозділи, що можуть бути територіально відокремлені, яким надається право юридичної особи.

4. Більшість акціонерних товариств у м'ясній промисловості створені на основі майнового комплексу одного підприємства, тому важливо в умовах переходу до ринку зберегти великі та середні підприємства як цілісні майнові комплекси. Для практичної реалізації заходів з реструктуризації підприємств необхідно провести корекцію організаційної структури підприємства на основі впровадження дивізіонально-продуктової структури виробництва, технологічних змін в організації виробництва на основі технічного переозброєння та інноваційного оновлення, переходу від масового типу виробництва до ресурсозберігаючого типу виробництва, переходу від командно-адміністративного управління до системи співпраці, ефективного використання людського потенціалу.

5. Розроблено методику формування "бізнес-одиниць" на основі корекції організаційної структури підприємства. Кожна "бізнес-одиниця" - є самостійним виробничим підрозділом, який поєднує всі функції та види діяльності, потрібні для виробництва і реалізації конкретного виду продукції або групи видів продукції. Формування "бізнес-одиниць" повинно забезпечити: відповідність замкнутому техніко-технологічному циклу по виробництву та реалізації кінцевої продукції підприємства; відповідальність за свої доходи та затрати; проводитися на основі вдосконалення внутрішньовиробничого госпрозрахунку.

6. Для практичного застосування методики формування "бізнес-одиниць" на підприємствах розроблено Положення про визначення груп підприємств (п'ять груп) залежно від обсягів виробництва та чисельності працюючих. Визначено, що: великі підприємства - це підприємства, що відносяться до І групи, “бізнес-одиницею” є завод; середні підприємства - це підприємства, що відносяться до ІІ і ІІІ групи, “бізнес-одиницею” є цех; малі підприємства - це підприємства, що відносяться до ІV групи, “бізнес-одиницею” є дільниця; зовсім малі - це підприємства, що відносяться - до V групи.

7. Формування госпрозрахункових підрозділів за кінцевою продукцією підприємства потребує, щоб холодильник відносився до підрозділів основного виробництва. Для створення госпрозрахункового підрозділу - "бізнес-одиниці" необхідно об'єднати м'ясожировий цех і холодильник, на їх базі створити завод (цех) з виробництва і термічної обробки м'яса та м'ясопродуктів.

8. З метою правильного вибору об'єкта калькулювання та калькуляційної одиниці в "бізнес-одиниці"- цеху з виробництва і термічної обробки м'яса при нормативному методі, обґрунтовано проводити калькулювання м'яса за категоріями з урахуванням термічного стану. Це відповідатиме Державному стандартові з виробництва м'яса, який класифікує м'ясо, враховуючи термічний стан: охолоджене, підморожене, заморожене тощо.

9. Для вдосоналення внутрішньовиробничого госпрозрахунку в дисертації розроблені техніко-економічні показники для кожної “бізнес-одиниці”, які враховують особливості й місце підрозділу в організаційній структурі підприємства, забезпечують відповідність показників структурних підрозділів показникам роботи підприємства. Основним показником роботи “бізнес-одиниць” має стати “Виручка від реалізації продукції”, з яким пов'язаний розмір прибутку.

Запропоновано в систему техніко-економічних показників “бізнес-одиниці” ввести показник, за яким визначається ефективність використання сировини в м'ясожировому виробництві - “Виробництво продукції в діючих цінах на тонну переробленої сировини”, а також ввести показник, за яким визначається ефективність використання сировини в цілому по підприємству: “Виручка від реалізації продукції із розрахунку на тонну переробленої сировини”. Запропоновано ввести показник “Матеріаловіддача”, за яким визначається ефективність використання матеріальних ресурсів в ковбасному та консервному виробництві, а також в цілому по підприємству.

10. Розроблено методику розрахунку внутрішньовиробничих цін на м'ясо та попутну продукцію для подальшого передання до інших структурних підрозділів підприємства на основі виробничої собівартості. Застосування даної методики буде сприяти зниженню собівартості ковбасних виробів, м'ясних консервів та напівфабрикатів на основі оптимального розрахунку вартості сировини для даних видів продукції.

11. Відповідно до Стандарту № 16 “Витрати” розподіл загальновиробничих витрат на кожний вид продукції здійснюється з використанням бази розподілу: години праці, заробітної плати, обсягів діяльності, прямих витрат, а також вартості сировини та основних матеріалів. Із розглянутих п'яти варіантів визначення бази розподілу загальновиробничих витрат найбільш оптимальним є розподіл пропорційно до вартості сировини і основних матеріалів.

12. З метою правильного визначення продуктивності праці в “бізнес-одиницях” і підвищення вірогідності державної статистичної звітності обґрунтовано внесення змін до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України: пункт 4.10.9 "постійно зайняті заготівлею сільськогосподарських продуктів, а також сільськогосподарської сировини (картоплі, овочів, фруктів, ягід, цукрового буряку, бавовни, льону, худоби, птиці, молока та ін.) для промислової переробки" віднести до промислово-виробничого персоналу підприємства.

Список публікацій за темою дисертації

1. Драган О.І. Формування фонду споживання на підприємстві // Економіка АПК.- 1996. -№ 12. - С. 14-18.

2. Драган О.І. Експортувати продукцію невигідно? // Харчова і переробна промисловість. - 1998. - № 8. - С. 20.

3. Драган О.І. Співробітництво великих та малих підприємств // Економіка АПК.- 1998.- № 11.- С. 43-45.

4. Драган О.І. Удосконалення внутрішньовиробничого госпрозрахунку на підприємствах м'ясної промисловості // Наукові праці Українського державного університету харчових технологій. - 1999. - № 5. - С. 98-99.

5. Драган О.І. Комплексне перероблення сировини на м'ясокомбінатах // Наукові праці Українського державного університету харчових технологій. - 1999. - № 5. - С. 100-101.

6. Драган О.І. Становлення виробничого менеджменту на підприємствах м'ясної промисловості // Економіка АПК. - 2001. - № 1. - С. 75-78.

7. Драган О.І. М'ясна промисловість: проблеми акціонування // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - № 8. - С. 3-5.

8. Драган О.І. Основні напрямки реструктуризації підприємств м'ясної промисловості України // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - № 11. - С. 3-6.

9. Драган О.І. Методичні рекомендації по вдосконаленню внутрішньовиробничого госпрозрахунку на підприємствах м'ясної промисловості. - К.: Інформаційно-видавничий центр Товариства “Знання”, 2001.- 20 с.

10. Драган О.І. Положення про визначення груп підприємств та виробничих підрозділів у м'ясній промисловості. - К.: Інформаційно-видавничий центр Товариства “Знання”, 2001. - 9 с.

Размещено на Allbest.ru