Формування та регулювання інтегрованих корпоративних систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

Україна

Центральна спілка споживчих товариств

Укоопспілка

Львівська комерційна академія

УДК 338:658.4

Формування та регулювання інтегрованих корпоративних систем

08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Науковий керівник

Башнянин Григорій Іванович

доктор економічних наук, професор

Хом'як Олександр Васильович

Львів 2001

Дисертація є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівської комерційної академії Укооспілки України.

Захист відбудеться "01" "червня" 2001 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. Ст. Бандери, 12, IV корпус, ауд. 301 Б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м.Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий "28" "квітня" 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Пащенко І.Н.

АНОТАЦІЯ

Хом'як О.В. Формування та регулювання інтегрованих корпоративних систем. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою. Національний університет “Львівська політехніка”. Міністерство Освіти і Науки України. Львів, 2001.

Розглядаються теоретичні, практичні та організаційні питання: інтеграційного процесу в організаційно-економічний структурі перехідної економіки України. В роботі розроблено концепцію яка визначає основні умови та шляхи становлення, розвитку і напрями діяльності ІКС з формування раціональної економічної структури, активізації інвестиційної діяльності та реалізації цільових програм. Виявляється роль інтегрованих корпоративних систем, як різноманітні форми об'єднань різних типів підприємств, в вирішенні проблем формування раціональної структури економіки. В якості оптимальних ІКС визначено і обгрунтовано промислово-фінансові структури, такі як промислово-фінансові групи (ПФГ). Автором розроблений механізм проведення реструкторизації та інтеграції підприємств в сучасний період на засадах еволюційної економічної теорії, що передбачає п'ять послідовних етапів організаційно-економічних трансформацій.

Ключові слова: інтеграція, корпорація, корпоратизація, інтегровані корпоративні системи, промислово-фінансові холдінги, інтегровані промислові компанії, промислово-фінансові групи.

ANNOTATION

Homiak O.V. The esteblishment of integrational corporate systems in transitional economics: Manuscript. The dissertation for the degree of Candidate of economic sciences of speciality 08.02.03 - Organization of management, planning and economic regulation. National University “Lviv Politechnic”. Ministry for Education of Ukraine. Lviv, 2001.

Theoretical, practical and organizational questions are considered: integrational process in organizational economic structure of transitional economics of Ukraine. The role of integrational corporate systems in setting down the problems of creation of rational economic structure and activisation of investment activity. The author worked out the mechanism of realization restructurezation and integration of enterprises in postcorporate period. Industrial-financial structures, such as industrial-financial groups (IFG) are defined and substantiated as an optimal ICS. The autor worked out the mechanism of caring out restructurezation and integration of the enterprises in modern time on the principles of economic theory, which includes five successive stages of organizing-economic transformations.

Key words: integration, corporate, corporatization, integrational corporate systems, industrial financial holdings, integrational industrial companies, industrial financial groops.

АННОТАЦИЯ

Хомяк О.В. Формирование и регулирование интегрированных корпоративных систем. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономики. - Национальный университет "Львовская политехника". Министерство образования и науки Украины. Львов, 2001.

Диссертация посвящена теоретическим, практическим и организационным вопросам осуществления интеграционных мероприятий, и стимулирования соответствующих изменений в организационной структуре производственной системы переходных национальных экономических систем, в частности в Украине, а также рассмотрению конкретной роли интегрированным корпоративным системам (ИКС) в решении проблемы формирования рациональной структуры экономики, активизации инвестиционной деятельности, реализации целевых программ. Диссертация представляет собой разработанную и обоснованную концепцию, которая определяет основные условия и пути становления и направления деятельности ИКС, которые будут создаваться в процессе корпоратизации, интеграции и диверсификации бизнеса и капитала в Украине.

Данное исследование фактически является схемой (сценарием) решения перечня стратегических и тактических микро- и макроэкономических проблем переходной экономики Украины в контексте организационно-экономической реформы на основе высоко интегрированных многофункциональных корпоративных систем типа финансово-производственных компаний (объединений) различных типов агрегаций, форм и способов организации.

Диссертация состоит из вступления, трех глав, выводов, списка использованных литературных источников и приложений. Во вступлении обоснована актуальность диссертационного исследования, определены цели, задачи исследования, научная новизна, теоретическая и практическая значимость предложенных разработок, результаты их апробации.

В первой главе "Теоретические и прикладные принципы функционирования интегрированных корпоративных систем" исследуется понятие и содержание интеграционных процессов в организационно-экономической структуре производственной системы экономики Украины в переходной период; осуществлено определение и дана оценка процесса организационно-экономической интеграции и формирования ИКС. Отмечается, что интеграция - институционный инструмент противодействия снижения производства, формирования рациональной экономики, активизация инвестиционной и инновационной деятельности, реализации достижений НТП в производстве, обеспечения осуществления важных целевых программ. А интегрированные корпоративные системы автор описывает в виде разных форм объединений разных типов предприятий, с целью технологической и экономической интеграции для скоординированной хозяйственной деятельности и реализации инвестиционных проектов.

Во второй главе "Формирование интегрированных корпоративных систем как фактор рационализации экономики переходного типа" автором осуществлен детальный анализ и дана критическая оценка предпосылок формирования и возможности использования в экономической политике, в качестве организационно-экономического инструмента, ИКС различных типов агрегации, форм и способов организации. Обоснована и отработана концепция о том, что в настоящее время ИКС, и в частности промышленно-финансовые компании, (группы, холдинги) для Украины являются наиболее эффективным (организационно-экономическим, институционным) средством (и в тоже время выступают в качестве приоритетного направления структурной политики государства в ее организационно-экономическом аспекте) формирования рациональной структуры экономики, активизации инвестиционной деятельности и приведения экономики в состояние экономического роста. Автором раскрываются действенные механизмы обеспечения финансирования реализации предложенной структурной программы которая обоснован как: вложение иностранных инвестиций и кредитов через механизмы создания СП и ТНК.

В третьей главе "Развитие и институциализация интегрированных корпоративных систем" автором обоснован механизм проведения реструктуризациии и интеграции предприятий в современный период, на основании эволюционной экономической теории современного институционализма которая предусматривает пять последовательных этапов организационно-экономических трансформаций. Определяются истоки и обосновываются перспективы развития и деятельности ИКС в условиях дальнейшей рыночной трансформации экономики Украины с позиций неоинституциональной экономической теории эволюции; разработаны конкретные предложения касательно сценария и институционального режима формирования, развития и деятельности ИКС в Украине. В качестве оптимальных ИКС определены промышленно-финансовые структуры такие как ПФГ. Показано что интеграция на основе ПФГ блокует монополизацию интересов содействует оптимизации и координации использования разных видов ресурсов, реализации задач государственного микроэкономического регулирования.

В заключении автором сформулированы основные выводы и рекомендации диссертационного исследования.

Ключевые слова: интеграция, корпорация, корпоратизация, интегрированные корпоративные системы, промышленно-финансовые холдинги, интегрированные промышленные компании, промышленно- финансовые группы.

інтегрований корпоративний бізнес

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Важливою умовою організації в Україні повноцінної саморегульованої національної економіки є реформування її організаційно-економічної структури на засадах корпоратизації, інтеграції і диверсифікації. Враховуючи деформовану структуру національної економіки України, слід відзначити актуальність проблеми, а відтак, гостроту існування потреби відшукання та створення дієвих організаційно-економічних інституцій, форм і механізмів ведення господарської діяльності (бізнесу). Особливе місце серед організаційно-економічних форм господарювання посідають інтегровані корпоративні системи. Інтегровані корпоративні системи (ІКС) - це форма взаємодії між підприємствами різних галузей, яка спрямована на поєднання можливостей високотехнологічного виробництва і концентрованого фінансового капіталу з корпоративною формою організації господарської діяльності і власності. Саме широкий розвиток ІКС з найповнішим використанням їх зінтегрованого і диверсифікованого потенціалу, як показує світова господарська практика, може слугувати основним і дієвим засобом раціоналізації виробничої структури, активізації інвестиційної діяльності і забезпечення економічного зростання, особливо в перехідний період. А оскільки тема ІКС є до певної міри новою для нашої держави та вітчизняної економічної науки, це зумовлює потребу в розробці концепції становлення та розвитку таких структур в умовах перехідного періоду.

Проблеми еволюції інтегрованих корпоративних систем знайшли своє відображення в спеціальній економічній літературі. Сутність, рівні та етапи процесу інтеграції, проблеми формування інтегрованих корпоративних систем, структура та організаційно-економічні питання промислово-фінансових груп висвітлені в наукових працях багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців зокрема в роботах А.Чухно, І.Тивончука, С.Мочерного, І.Михасюка, Г.Башнянина, Д.Норта, О.Кузьміна, Р.Нельсона, І.Пащенко, П.Пелікана, Й.Петровича, Я.Плоткіна, С.Уінтера, Є.Бойко, М.Туган-Барановського, Д.Кемпбелла, М.Козоріза, М.Долішнього, Князькова О.В. Е.Роджерса, Н.Ніколсона та інших. Однак практично немає робіт, у яких комплексно і системно відображались би проблеми та об'єктивна картина інтеграційного процесу в організаційно-економічній структурі національної економіки України. Недостатньо висвітлені, зокрема, такі проблеми, як місце і роль ІКС у формуванні раціональної економічної структури та в активізації інвестиційної діяльності.

Відтак, на сучасному етапі реформування організаційно-економічної системи виробництва вбачається необхідність: а) дослідження теоретичних та методологічних питань та аспектів формування, діяльності та розвитку ІКС; б) виявлення і вивчення механізмів, особливостей і наслідків впливу цих процесів на вирішення широкого кола прикладних мікро- і макроекономічних проблем; в) розробки загальної концепції, що визначала би на перспективу основні шляхи та етапи еволюції організаційно-економічних структур національної економіки на засадах корпоратизації, інтеграції і диверсифікації виробництва (бізнесу) і капіталу. Наявність перелічених вище проблем та питань, що потребують поглибленого вивчення, теоретичного аналізу та обґрунтування зумовило вибір теми дисертації, мету та завдання, структуру і головні напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження автора відповідають науковим напрямкам кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії. Воно є органічною частиною науково-дослідницьких тем: “Перспективи розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі України” (держ. реєстр. №0197U017310), “Проблеми розвитку та функціонування економічних систем”, “Перехідні економічні системи”, “Системи економічного вибору в рамках роботи науково-дослідної лабораторії економічної оцінки”, які виконані за участю автора.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є виявлення основних тенденцій змін організаційно-економічної структури національної економіки України на засадах корпоратизації та приватизації, інтеграції та галузевої і функціональної диверсифікації бізнесу та капіталу.

Досягнення поставленої мети вимагає розгляду низки більш конкретних проблем та вирішення наступних завдань:

-оцінити мікро- і макроекономічну ситуацію в Україні та дати їй характеристику з позиції передбачуваних та бажаних (згідно з запропонованим нами сценарієм) змін в організаційно-економічній структурі інтегрованих корпоративних систем та конкретних її організаційних форм;

-з'ясувати поняття, природу і характер інтеграційних процесів (взаємодій) в організаційно-економічній структурі національної економіки;

-розглянути й оцінити практичний досвід і специфіку інтеграційного процесу в організаційно-економічній структурі систем і еволюцію інтегрованих корпоративних систем в окремих країнах;

-визначити передумови, чинники активізації інтеграційного процесу в організаційно-економічній структурі національної економіки України, а також рівні інтеграції бізнесу і капіталу і відповідні їм організаційно-економічні типи та організаційно-правові форми;

-провести класифікацію і загальну структуризацію ІКС, логічно оцінити можливий вплив інтеграційних процесів і ІКС на вирішення мікро- і макроекономічних проблем перехідного періоду;

-оцінити і дати характеристику ситуації, що склалася, в організаційній структурі економіки України в питанні власне формування ІКС та забезпечення умов (інституційних режимів) для їх діяльності в напрямі реалізації цільових комплексних програм;

-запропонувати сценарій організаційно-економічного реформування національної економіки України, в основі якого лежить принцип стимулювання, становлення і використання таких інституційних механізмів економічної політики, як ІКС різних типів агрегації та форм організації, зокрема ПФГ (промислово-фінансових груп);

- визначити характер і запропонувати оптимальний сценарій інтеграційного процесу та інституційні механізми забезпечення його протікання і активізації в перехідній економіці України.

Об'єктом дослідження є інтеграційні процеси в структурі національної економіки України перехідного періоду та форми організації, які утворюються в ході цих процесів, визначені дисертантом як інтегровані корпоративні системи. Предметом наукового дослідження є, по-перше, теоретичні та прикладні аспекти формування, діяльності та розвитку ІКС та інституційні режими управління цими процесами; по-друге, макро- і мікроекономічні умови та конкретні форми становлення і функціонування інтегрованих корпоративних систем в економіці України в процесі її ринкової трансформації.

У процесі роботи було використано такі методи дослідження: аналіз і синтез, системний підхід, метод системно-структурного аналізу, засоби статистичного і логічного аналізу, узагальнення даних, експертних оцінок, методи зіставлень, порівняльний аналіз, пошуковий і нормативний підходи прогнозування.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є сучасні теорії ринкової економіки щодо поняття, становлення, функціонування та розвитку інтегрованих корпоративних систем. Вихідними даними слугували законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента і постанови Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти, дані статистичної звітності, праця зарубіжних та вітчизняних вчених, дані періодичних видань, а також матеріали зібрані автором у процесі організованих спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

-розроблено концепцію, яка визначає основні умови та шляхи становлення, розвитку і напрями діяльності ІКC з формування раціональної економічної структури, активізації інвестиційної діяльності та реалізації цільових програм і інвестиційних проектів;

-поглиблено поняття інтеграційних процесів (бізнесу і капіталу) в організаційно-економічній структурі виробничої системи економіки України в перехідний період. Доведено, що інтеграційні процеси є організаційно-економічними засобами протидії спаду виробництва, активізації інвестиційної та інноваційної діяльності та реалізації досягнень НТП у виробництві. Визначені рівні та етапи процесу організаційно-економічної інтеграції та формування ІКC з позицій: а) об'єднання капіталів (індивідуальних та групових) і б) злиття організаційно-економічних систем: підприємств, фірм, об'єднань фірм;

-розроблена класифікація інтегрованих корпоративних cистем за широким спектром критеріальних ознак з позицій різних типів функціональної агрегації та способів і форм організації;

-обґрунтовано механізм фінансування структурних трансформацій підприємств у сучасних умовах; встановлені об'єктивні та суб'єктивні передумови та потреби формування ІКС в перехідній економіці України;

-визначено доцільність та можливість широкого впровадження ІКС в перехідну економіку України задля розв'язання конкретних мікро- і макроекономічних проблем, а саме: запропоновано логічне обґрунтування ідеї, що в даний час ІКС, зокрема промислово- фінансові групи (компанії), для України можуть бути найбільш ефективним організаційно-економічним (інституційним) засобом і водночас виступати пріоритетним напрямом структурної політики держави;

-розроблено порядок та відповідні йому інституційні режими формування і розвитку ІКС в Україні на перспективу, в якому розкриваються процеси корпоратизації та інтеграції на засадах еволюційно-економічної теорії.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в ній висновки й узагальнення можуть виступати методологічною основою для обґрунтування і розроблення оптимального варіанта програми трансформації економіки України, в основу якої слід покласти принцип інтеграції бізнесу і капіталу на засадах корпоратизації і диверсифікації (функціональної і галузевої).

Про практичне значення одержаних результатів свідчать позитивні відзиви та акти впровадження на підприємствах (№ 20/10 від 26.02.01. і № 104/02 26.02.01). Теоретичні розробки та методичні підходи доцільно використовувати у навчальному процесі, зокрема при викладанні таких економічних дисциплін, як "Політична економія", "Макроекономічна теорія", "Мікроекономічна теорія", "Економічна політика", "Теорія регулювання економіки" тощо, та при розробці спецкурсів і методичних посібників, а також у курсовому та дипломному проектуванні.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були обговорені та знайшли підтримку на наукових конференціях у Львівській комерційній академії (1996-1999рр.), а також на міжнародних науково-практичних конференціях, які проводились: 1-2 березня 2000 р. в Київському державному торговельно-економічному університеті (“Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття”); 23-26 березня 2000р. при Національному університеті “Львівська політехніка” Інституті підприємництва та перспективних технологій (“Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку”).

Публікації. Основні положення дисертації відображені у 8 наукових публікаціях (наукові статті, тези доповідей) загальним обсягом 3,85 друкованих аркушів.

Обсяг і структура роботи. Дисертація загальним обсягом 211 сторінок складається із вступу, трьох розділів, дев'яти підрозділів, висновків, списка використаних джерел (246 назв). Дисертаційна робота містить 2 таблиці і 8 рисунків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовуються актуальність теми дисертації, предмет та об'єкт дослідження, мета, методологічна база, теоретичне і практичне значення та наукова новизна дослідження.

В першому розділі “Теоретичні та прикладні засади функціонування інтегрованих корпоративних систем” дисертант аналізує чинний сьогодні в Україні господарський механізм, визначає і оцінює його невідповідність потребам сучасного перехідного періоду, обґрунтовує ідею того, що реформування інтегрованої корпоративної системи за сценарієм інтеграції і консолідації виробничих та фінансових капіталів є природний, об'єктивний динамічний процес в умовах ринкової трансформації суспільства.

На підставі аналізу існуючих досліджень автор уточнює поняття інтеграції та інтегрованих корпоративних систем. Обгрунтовується, що інтеграція є інституційним інструментом і організаційно-економічним засобом протидії спаду виробництва, формування раціональної структури економіки, активізації інвестиційної та інноваційної діяльності, реалізації досягнень НТП в виробництві, забезпечення здійснення важливих цільових і продуктових програм тощо. А інтегровані корпоративні системи, автор трактує як різноманітні форми об'єднання різних типів підприємств, з метою технологічної та економічної інтеграції для скоординованої господарської діяльності і реалізації інвестиційних та інших проектів і цільових програм. Отже, як показано в роботі, організаційні форми їх існування та шляхи створення можуть ґрунтуватись як на системі взаємного, перехресного володіння акціями, так і на засадах формування холдінгової компанії, консорціуму, промислово- фінансових груп (ПФГ), а склад і структура кожного такого об'єднання визначаються залежно від стану виробництва і ринку, рівнів розвитку коопераційних зв'язків, фінансових можливостей і потреб суб'єктів інтеграційного процесу, проблем, які належить вирішувати тощо. Опрацювання наукової літератури вітчизняних та закордонних авторів дало змогу виявити три етапи інтеграції (рис. 1). А якщо розглядати процес інтеграції та формування ІКС з позицій об'єднання капіталів (індивідуальних і групових), то в цьому випадку в дисертації розроблена еволюційно-рівнева модель (схема) протікання інтеграційного процесу (рис.2.) З розвитком ринкових відносин конкуренція породжує різноманітні форми об'єднання підприємств.

При цьому основним принципом виникнення та еволюції інтегрованих корпоративних систем є забезпечення поєднання інтересів та максимізація прибутків усіх учасників об'єднань при реалізації важливих, суспільно необхідних продуктових, інвестиційних, інноваційних, науково-технологічних та інших проектів і програм.

Саме здійснення проектів (програм) на які існує гострий незадоволений суспільний (як індивідуальний, так і консолідований, тобто власне суспільний) попит, є тим спонукальним фактором, що зумовлює і дає можливість максимізувати прибутки від господарської діяльності (за умов жорсткої антимонопольної державної економічної політики).

У всіх випадках створення інтегрованих корпоративних систем пов'язане з корпоративною формою власності і принципами організації господарської діяльності та управління нею. Це призводить до перехресного володіння акціями фірм, що утворюють об'єднання, або до встановлення фінансового контролю з боку фінансової установи над фірмами, контрольні пакети акцій яких потрапляють до неї, або до створення холдінгових компаній, в яких головна фірма управляє дочірніми, відносно самостійними фірмами, зберігаючи за собою контрольні пакети їх акцій. Результати аналізу діяльності підприємств в розрізі різних форм власності та господарювання, у тому числі корпорацій представленні з допомогою деяких показників (середня чисельність зайнятих, кількість підприємств, фонд оплати праці тощо) в табл.1.

В роботі розглянуто порядок формування інтегрованих корпоративних систем на різних засадах: на основі встановлення тісних виробничо-коопераційних, господарсько-економічних і фінансових зв'язків фірм одного або декількох технологічно взаємопов'язаних чи суміжних виробництв; без чи за безпосередньою участю фінансово-кредитних установ; на основі об'єднання зусиль і ресурсів для реалізації великих інвестиційних проектів або цільових чи продуктових програм; на базі фінансово-кредитної структури; на регіональній основі тощо.

Проілюстровано також, що інтеграція індустріальних, торгових підприємств, фінансових та інших установ може відбуватись різними способами і не має якихось усталених рецептів, форм і імператива цьому є лише рівні концентрації і централізації промислового, торгового і банківського капіталів та специфіка економічної політики держави. Виходячи з цього автором були розроблені конкретні схеми (на основі різноманітних форм фінансово-економічних зв'язків), за якими можуть утворюватись ІКС, шляхом: об'єднання фірм (переважно великих) на засадах перехресного володіння акціями; групування фірм (малих і середніх), так званих фірм-субпідрядчиків, навколо великої фірми, з якою вони перебувають у контрактових і майнових взаємовідносинах; злиття або поглинання однією фірмою інших; поділу великої компанії на декілька або відгалуження від неї декількох відносно самостійних компаній; об'єднання банками або іншими фінансовими установами фірм, контрольний пакет акцій яких перебуває у цих установах або у власності, або в довірчому управлінні, або переданні їм під заставу за наданий кредит тощо.

Конкретну структуру інтегрованих корпоративних систем автор ставить у залежність від принципу, за яким вони побудовані.

Загалом же можна виділити такі основні їх підсистеми (блоки, підрозділи): виробничий (промисловий, індустріальний) блок; фінансовий блок; науково-технічний блок; торгово-комерційний підрозділ; підсистема управління і контролю, координації. Усі інтегровані корпоративні системи автор класифікує на підставі різних принципів і підходів до формування, організаційної побудови і підтримки діяльності та саморегуляції цих систем.

В другому розділі “Формування інтегрованих корпоративних систем як фактор раціоналізації економіки перехідного типу” обґрунтована залежність ефективної реалізації майже усіх принципових напрямів сучасної структурної політики від створення, а відтак і функціонування, оптимальних, адекватних існуючим можливостям і особливо потребам ринкової трансформації економіки організаційно-господарських систем.

Як прототип таких раціональних (оптимальних) організаційно-економічних систем і водночас форм здійснення структурних перетворень, розглянуто і обґрунтовано інтегровані корпоративні системи холдінгового типу, зокрема такі, як промислово-фінансові компанії різних форм організації.

На основі аналізу структури національної економіки України показано, що структурна політика в контексті організаційно-економічних трансформацій, повинна знайти своє відображення:

Таблиця 1 Деякі показники діяльності підприємств різних форм власності та господарювання за галузями у 1999р.

у всебічній роботі з формування повноцінного ринку товарів і послуг вітчизняного виробництва;

у формуванні нормального конкурентного режиму шляхом корпоратизації, приватизації і роздержавлення (де це є необхідно), диверсифікації та заохочення іноземних інвестицій і відповідної експортно-імпортної політики;

у трансформації організаційно-економічної структури економіки на засадах корпоратизації, інтеграції і диверсифікації, через створення специфічних (холдінгових) форм господарювання, так званих форм організаційно-господарської взаємодії, інтеграції підприємств, виробничої і фінансової інфраструктури (банків). Конкретно - концернів, консорціумів, холдінгів, промислово-фінансових об'єднань, компаній, груп, господарських асоціацій тощо;

у зміні грошово-фінансової системи з метою підпорядкування її завдань і функцій інтересам виробництва, на засадах інтеграції виробничого і фінансового капіталу, виробничих і фінансово-кредитних установ;

у перепрофілюванні напрямів і концентрації зусиль централізованого управління на проблемах стратегічного розвитку продуктивних сил через:

а) розробку і реалізацію оптимальної кількості загальнодержавних цільових програм ( саме інтегровані корпоративні системи здатні організаційно, технічно (технологічно) та фінансово забезпечити їх реалізацію), серед яких повинні бути, на думку автора, конкретні програми розвитку: національної авіакосмічної галузі; виробництва транспортних засобів, автобусо- та автомобілебудування; електроніки, систем автоматики, комп'ютерних технологій, приладобудування; військової техніки та сучасних видів озброєнь; гірничодобувної промисловості і металургії; матеріалознавства; машинобудування; будівельної індустрії; АПК; легкої і переробної промисловості; паливно-енергетичного комплексу, в тому числі систем зберігання і транспортування енергії і енергоресурсів; ядерних технологій, в тому числі з виробництва ядерного палива для АЕС; хімічних технологій; медицини, медичного устаткування та фармакології;

б) створення в межах цих програм на мезорівні:

- великих технологічних тематичних корпорацій, зокрема інтегрованих промислових компаній - ІПК; науково-технологічних парків - НТП, ПФГ різних профілів, які покликані формувати і визначати рівень і напрями розвитку продуктивних сил, а саме технологій, устаткування, машин, матеріалів, робочої сили тощо (між цими напрямами структурної політики в формі національних програм слід встановити внутрішні пріоритети відповідно до ступеня і строків їх віддачі);

- промислово-фінансових компаній (груп), завдання яких полягатиме в утворенні джерел фінансування науки, прикладних досліджень, нових технологій і виробництв, які забезпечуватимуть захист національного ринку та власного виробника;

- промислово-фінансових об'єднань (компаній, груп), які можуть зіграти важливу роль у пожвавленні інвестиційного процесу в паливно-енергетичному, металургійному, хімічному і аграрно-промисловому комплексах, таким чином забезпечити швидке відродження і розвиток виробництв, що дають швидке відтворення і формують експортний потенціал країни. А подальше функціонування і розвиток ПФГ більшою мірою повинно пов'язуватись з високотехнологічними сферами української економіки: авіабудуванням, машинобудуванням, автомобіле- і автобусобудуванням, суднобудуванням, засобами зв'язку, оптичною технікою, біотехнологією, оскільки такі структури (більше, ніж ПФГ) тяжіють до формування аналогів функціональних (натуральних) господарств, які роблять акцент не на прибуток, а на продукт, кінцевий товар. Прототипом ПФГ у колишньому СРСР були раднаргоспи, які дозволили, до речі, вирішити проблему насичення внутрішнього ринку товарами складної побутової групи тощо.

Для реалізації розглянутих принципових напрямів структурної політики необхідні великі кошти й ефективні внутрішні механізми фінансування структурних трансформацій. Як конкретні дієві механізми забезпечення фінансування реалізації запропонованої структурної програми, в контексті організаційно-економічної реформи, автор визначає і обґрунтовує:

- залучення іноземних інвестицій і кредитів через механізми створення СП і ТНК;

- залучення внутрішніх фінансових можливостей і резервів національної економіки, закладених в таких специфічних типах організації господарської діяльності, як ПФГ.

Слід зазначити, що механізм активізації інвестиційної діяльності в межах таких організацій, як ІКС зумовлений: 1) організацією повних, замкнутих виробничо-технологічних систем, комплексів (циклів) і формуванням ефективних коопераційних зв'язків, спрямованих на випуск кінцевої продукції; 2) застосуванням різноманітних форм фінансово-кредитних інституцій і видів їх діяльності для мобілізації, залучення і використання тимчасово вільних фінансових ресурсів; 3) залученням до складу чи до співпраці на основі коопераційних і контрактних зв'язків, різних, зокрема за масштабами, фірм; 4) створенням в межах цих інтегрованих корпоративних систем дочірніх і спільних фірм-підприємств, в тому числі з залученням іноземних інвестицій як способу з'єднання фінансових ресурсів, зацікавлених у спільній діяльності інвесторів; залученням до участі в межах інтегрованих корпоративних систем інвестиційних компаній, діючих на засадах прямого фінансування (під акції) та страхових компаній, які страхують ризиковані інвестиції, і вкладають кошти в високодохідні інвестиційні проекти; формуванням науково-технологічних парків, центрів та венчурних фондів та компаній тощо. Перевага промислов- фінансових компаній порівняно з іншими типами ІКС, полягає в тому, що: така форма організації виробництва і його обслуговування в перехідний період в умовах України являється найбільш придатною з точки зору самодостатності; в такій формі організації господарської діяльності основна частина коштів спрямовується саме на розвиток і вдосконалення виробництва; характер діяльності таких структур дозволяє гнучко маневрувати інвестиційними ресурсами; внутрішня побудова і зокрема система внутріфірмового регулювання діяльності такої організації дозволяє на основі інструментів корпоративного і фінансового менеджменту ефективно мобілізувати і раціонально використовувати інвестиційні ресурси; вони дозволяють обмежувати потребу в фінансовій підтримці реального сектора економіки з боку держави; вони здатні мобілізувати в виробництво, а не тільки на фінансово-валютні спекуляції чи в сферу обігу, кошти як національних агентів, так і іноземних інвесторів; вони здатні забезпечити формування і фінансувати діяльність науково-технологічних і інноваційно-технологічних парків, які в свою чергу є рушіями НТП і інноваційної діяльності в реальному секторі економіки.

У кінцевому підсумку, на основі проведеного аналізу, автором зроблено висновки: по-перше, ІКС передусім ПФГ різних форм організації, слід розглядати, трактувати і використовувати, як конкретний потужний організаційно-економічний фактор і засіб активізації інвестиційної діяльності в українській економіці, який стосується створення таких організаційно-економічних умов, за яких здійснювати інвестиції в певні конкурентні виробництва або програми стає вигідним, що дасть можливість створювати нові виробничі потужності і залучати у сферу виробництва кошти, акумульовані наразі фінансово-кредитними і комерційними структурами в сфері обігу; по-друге, ІКС потенційно виступають в межах державної структурної політики водночас і як елемент раціональної структури національної економіки і як засіб її формування, зміни, вдосконалення і розвитку. У третьому розділі “Розвиток та інституціалізація інтегрованих корпоративних систем” дисертант аналізує всі види інтегрованих корпоративних систем ведення господарської діяльності, що мали місце в Україні за роки радянської влади, в тому числі і за роки перебудови, акцентує увагу на тому факті, що світова господарська практика доводить, що лише великі, інтегровані (галузево і функціонально) системи типу ПФГ здатні: витримати конкурентний тиск на внутрішньому лібералізованому і світових ринках; сформувати раціональну структуру виробництва і національної економіки; забезпечити реалізацію досягнення НТП; впливати на рівень зайнятості через залучення до свого обслуговування на контрактній основі величезної кількості суб'єктів малого і середнього бізнесу; активізувати інвестиційний процес, а відтак зумовити економічне піднесення тощо.

В якості оптимальних ІКС визначено і обгрунтовано промислово-фінансові структури (компанії), такі як промислово-фінансові групи (ПФГ). І, зокрема, показано, що інтеграція на основі ПФГ блокує монополізацію інтересів і сприяє оптимізації і координації використання будь-яких видів ресурсів, сприяє реалізації задач державного мікроекономічного регулювання тощо. Автором запропонована (представлена) і обґрунтована схема (сценарій) процесу здійснення організаційно-економічної реформи шляхом ініціювання процесів корпоратизації і інтеграції на засадах еволюційної економічної теорії сучасного інституціоналізму, сформованої, що передбачає п'ять послідовних етапів організаційно-економічних трансформацій, два з яких в Україні частково реалізовані (рис.3). В основу І етапу покладено корпоратизацію, приватизацію та реструктуризацію (реорганізацію) великих і середніх державних підприємств і, відтак, створення на їх базі АТ на зразок концернів і виробничих холдінгів (мікрорівня організаційно-економічної агрегації). Динаміку цього процесу в Україні ілюструє рис.4. На ІІ етапі, який безпосередньо стосується процесу інтеграції підприємств, в тому числі і АТ, концернів, холдінгів, створених на базі середніх і великих державних виробничих підприємств (об'єднань) суміжних виробництв однієї, певної галузі в межах єдиних моногалузевих однопрофільних виробничо-технологічних комплексів, тобто з однопрофільним характером виробничо-технологічного процесу виготовлення однопрофільної, однотипної продукції (наприклад, металопродукція, продукти харчування, автомобілебудівна і автобусобудівна продукція тощо) передбачено створення вертикально інтегрованих об'єднань виробничих фірм-підприємств суміжників (як корпоративної, так і інших форм організації бізнесу, та різних форм власності) однієї галузі, типу виробничих концернів, виробничих холдінгів, трестів, інтегрованих промислових компаній (ІПК), націлених в своїй діяльності на виготовлення спільної кінцевої готової продукції певної галузі. ІІІ етап пов'язаний з проблемою пошуку інвестиційних ресурсів, необхідних для: а) реалізації цільових програм; б) підтримки життєдіяльності інтегрованих корпоративних систем створених на ІІ етапі. Цей етап перманентного інтеграційного процесу, пов'язаний з формуванням інтегрованих корпоративних систем (ІКС) на основі корпоративної інтеграції фінансового і промислового капіталів і створення промислово- фінансових груп, в яких об'єднують гроші і виробництво, акумулюють інвестиційний капітал інвесторів. Найефективнішими організаційними формами інтеграції фінансового і виробничого капіталів слід вважати змішані промислово-фінансові холдінги (ПФХ) і промислово-фінансові групи (ПФГ). Зміст IV етапу полягає в створенні, чи то скоріше поступовій трансформації, галузевих (однопрофільних) ПФГ у багатогалузеві, вертикально інтегровані ПФГ з новим замкнутим завершеним виробничо-технологічним (чи то навіть відтворювальним) циклом, націленим на виготовлення конкретних кінцевих готових продуктів, на реалізацію цільових програм, конкретних інвестиційних проектів, одночасно по декількох вертикалях технологічно взаємопов'язаних між собою виробництв різних галузей (зокрема промисловості, АПК тощо), що перебувають на різних стадіях виробничого та відтворювального процесів виготовлення певної спільної кінцевої продукції. На цьому, IV етапі мова йде про об'єднання, інтеграцію фінансового капіталу і підприємств суміжних галузей (а не виробництв однієї галузі) і створення інтегрованих корпоративних (багатогалузевих, диверсифікованих) фінансово-промислових систем ІКС, типу японських “кейретцу”.

Рис. 3 Етапи процесу організаційно-економічної реформи на засадах корпоратизації та інтеграції

V етап повинен охоплювати процес формування багатогалузевих універсальних самодостатніх промислово-фінансових компаній, а власне груп, які повинні започаткувати створення національних промислово-фінансових компаній (НПФК) типу французьких НПФК чи японських “сюданів”, які фактично є потужним засобом і ефективним способом вирішення цілої низки виробничо-технологічних, соціально-економічних та організаційно-економічних проблем, що виникли, існують і ще виникатимуть в українській економіці.

Рис. 4 Динаміка створення акціонерних товариств в Україні за 1992-1998 рр.

Автором обґрунтовано, що реалізація запропонованого сценарію організаційно-економічної реформи в усьому залежить від інституційного механізму в державі, який: по-перше, повинен створити зовнішню можливість, сприяти і визначати механізми проведення даної трансформації організаційно-економічної структури, націленої на створення оптимальних, адекватних для конкретних виробництв і галузей національної економіки інтегрованих корпоративних систем; по-друге, не повинен допустити негативних ефектів монополізації економіки такими структурами, як в даному випадку буде мати певне місце, шляхом надання їм статусу олігополій через ініціювання і стимулювання створення декількох, низки однотипних інтегрованих корпоративних систем ( Закон України "Про ПФГ в Україні" саме цього не передбачає і навіть в дечому стоїть цьому на перешкоді, зокрема, забороняючи брати участь у декількох ПФГ); по-третє, повинен передбачати механізми активного державного регулювання і участі в діяльності таких систем, але при цьому без порушення ринкових принципів їх діяльності і внутрішніх та зовнішніх взаємозв'язків тощо.

На основі проведеного дослідження було відзначено, що сформований інституційний режим в Україні не сприяє розвитку інтегрованих форм організації господарської діяльності. Так, зокрема прийнятий 21.11.1995р. Верховною Радою України Закон України “Про промислово-фінансові групи в Україні” чинності так і не набув і, фактично, за ним не створено жодної ПФГ. Причинами цього, які слід усунути при вдосконаленні інституційного режиму на нашу думку автора є:

1) фактичне відсторонення банків від формування ПФГ (банки і фінансово-кредитні установи не можуть бути головною компанією групи);

2) нестача фінансових ресурсів у банків (навіть при бажанні до співпраці);

3) відсутність (непередбачення) пільг для ПФГ, згідно з чинним податковим законодавством, кодексу (зокрема податкових пільг, в тому числі з оплати ПДВ лише на кінцевий продукт ПФГ; надання гарантій (державних) під некомерційний ризик; застосування режимів прискореної амортизації тощо);

4) передбачення цим законом можливості створення лише тимчасового (до 5 років) договірного об'єднання асоціативно-консорціумного типу і лише під реалізацію (і на час реалізації) якого-небудь інвестиційного проекту чи програми, і, натомість, непередбачення можливості створення стійких універсальних самодостатніх (як регіональних, національних, так і транснаціональних) компаній (груп);

5) складна процедура їх створення і реєстрації;

обмеження сфер діяльності тощо.

ВИСНОВКИ

Важливою умовою реформування є організаційно-економічні та правові інституції з таким розрахунком, щоб створити умови для функціонування саморегульованої, самодостатньої ринкової економіки. Концептуальним напрямом реформування організаційно-економічної структури національної економіки на засадах корпоратизації, інтеграції і функціональної диверсифікації ми вважаємо орієнтацію на створення інтегрованих корпоративних систем (ІКС).

Ефективними і радикальними засобами для здійснення фундамен-тальних наукових перетворень економічної структури в Україні можуть слугувати ІКС. Зміст інтегрованих корпоративних систем, і характерні риси, досліджені в дисертації, розроблена класифікація за широким спектром кретиріальних ознак можуть бути використані науковцями в процесі теоретичних досліджень.

В дисертації обгрунтовано механізм фінансування структурних трансформацій підприємств у сучасний період; виділені організаційні форми існування ІКС та шляхи їх створення, які можуть грунтуватись як на засадах формування холдінгової компанії, консорціуму, промислово-фінансових груп.

Виходячи з положення неоінституційної економічної теорії еволюції, становлення та розвитку ІКС інтеграційний процес в Україні повинен відбуватися за сценарієм, який запропонований в дисертації: акціонерні товариства > інтегровані промислові компанії однієї або суміжних галузей виробництва > ПФГ в межах однієї або суміжних галузей економіки > багатогалузеві ПФГ, конгломерати > універсальні самодостатні ПФГ.

На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати:

Міністерству освіти і науки України включити до типових програм з дисциплін “Основи економічної теорії” при підготовці фахівців зі спеціальності “Економіка підприємства” та “Міжнародні економічні відносини” вивчення організаційних форм існування інтегрованих корпоративних систем в економіці України.

Міністерству економіки України та державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва при формуванні та затвердженні методичних матеріалів з організації управління, планування і регулювання економікою використовувати рекомендації щодо реформування інтегрованої корпоративної системи національної економіки України, її організаційно-економічної структури на засадах корпоратизації, інтеграції і диверсифікації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. Хом'як О.В. Організаційно-економічні аспекти структурної політики в перехідній економіці України // Науково-практичний журнал “Регіональна економіка” Інституту регіональних досліджень НАН України. Випуск 4 - Львів: 1999. - С. 80-86

2. Ковтун О.І., Хом'як О.В. Про державну структурну політику в перехідній економіці України // Вісник Львівської Комерційної Академії. Серія економічна, випуск 6 - Львів: 1999. - С. 283-290 (особистий внесок здобувача: визначено основні напрями сучасної структурної політики для ефективного розвитку економіки України).

3. Хом'як О.В. Організаційно-економічні аспекти ринкового реформування вітчизняної економіки // Вісник Львівської Комерційної Академії. Серія економічна, випуск 7 - Львів: 1999. - С. 161-167.

4. Ковтун О.І., Самура Ю.О., Хом'як О.В. Організаційно-економічний аспект реформування національної економіки // Збірник наукових праць “Торгівля, комерція, підприємництво”, ч.3 - Львів: “Коопосвіта”, 2000. - С. 32-36 (особистий внесок здобувача: розроблений принцип ініціювання інтеграційних процесів).

Публікації, що додатково відображають наукові результати дисертації

5. Шевчук Б.В., Хом'як О.В. Ринкова економіка і ринковий механізм // Збірник наукових праць (присв'ячений 100-річчю Львівської комерційної академії) “Перехідні економічні системи”, випуск 2 - Львів: 1999. - С. 13-15 (особистий внесок здобувача: викладені взаємозв'язані елементи ринкового механізму).