Економічна діагностика і вибір інвестиційно привабливих рішень в промисловості України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 339.31:330.322

ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА І ВИБІР ІНВЕСТИЦІЙНО ПРИВАБЛИВИХ РІШЕНЬ У ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Ісаєва Світлана Василівна

Одеса 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Херсон)

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор ДАНІЛІН Валентин Миколайович, Херсонський державний технічний університет, завідувач кафедри економіки і підприємництва

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор, академік НАН України ЧУМАЧЕНКО Микола Григорович, Президія НАН України, радник Президії (м. Київ)

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник СТЕПАНЕНКО Евген Федорович, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, старший науковий співробітник (м. Одеса)

Провідна установа

Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки підприємств (м. Одеса)

Захист відбудеться 28.09.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий 22.08.2001р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Тараканов М.Л.

інвестиційний привабливість промисловий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із проявів кризових явищ в економіці України останнього десятиріччя є інвестиційна криза. В 90-х рр. ХХ століття істотно знизилася норма накопичення, загальна сума виробничих інвестицій і їх частка у ВВП. Зниження інвестиційної активності стало однією з головних причин спаду виробництва, особливо на підприємствах важкої промисловості, зниження темпів відновлення і конкурентоздатності продукції, старіння основних виробничих фондів і їх високої аварійності. Спад в інноваційній і інвестиційній сфері України в останні роки досяг критичного рівня, за яким іде деградація виробничого потенціалу промисловості. Сформовані тенденції, якщо їх не перервати, приведуть до незворотних наслідків.

Для подолання інвестиційної кризи важливе значення має дослідження особливостей інвестиційного процесу в умовах перехідної економіки і методів оцінки інвестиційної привабливості окремих галузей і промисловості в цілому. В цій області відомі досягнення багатьох закордонних і вітчизняних наукових шкіл.

Однак багато питань ще чекають свого рішення. Невироблений єдиний понятійний апарат, методи оцінки інвестиційної активності і привабливості окремих галузей, сфер матеріального виробництва в нестабільній економіці, критерії оцінки ефективності інвестиційних проектів продовжують залишатися дискусійними. В цих умовах рішення зазначених проблем у промисловому секторі економіки багато в чому залежить від сформованого рівня інвестиційної привабливості, внаслідок чого її підвищення, поряд зі стимулюванням інвестиційного процесу набуває актуальності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в Херсонському державному технічному університеті у рамках науково-дослідницької роботи по темі "Проблема реструктуризації і розвиток приватизації" ( номер державної регистрації №0100У005396).

В рамках цієї теми автором обґрунтовано джерела одержання засобів необхідних для проведення структурних реформ на основі підвищення інвестиційної привабливості економічних об'єктів.

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є теоретичне обґрунтування методологічних принципів і методичної бази оцінки інвестиційної привабливості і вибору на її основі інвестиційно привабливих рішень у промисловому секторі економіки України.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких задач:

стосовно умов перехідної економіки уточнити базові поняття інвестиційної діяльності, класифікацію основних видів інвестицій, а також їх склад і сфери використання;

показати роль і значення різних видів інвестицій у підвищенні інвестиційної привабливості промисловості України, а також виявити вплив окремих чинників на зазначений процес;

обґрунтувати методичні підходи та систему показників економічної діагностики для оцінки інвестиційної привабливості промислового сектора економіки;

у порівнянні з країнами СНД, країнами далекого зарубіжжя та існуючими потребами народного господарства проаналізувати фактичний стан інвестиційної привабливості промислового сектора економіки України;

на основі критичного розгляду і узагальнення наявного вітчизняного і закордонного досвіду сформулювати основні принципи використання іноземних інвестицій в Україні;

вибрати пріоритетні напрямки використання інвестицій і на цій основі обґрунтувати шляхи підвищення інвестиційної привабливості промислового сектора економіки України;

відібрати з існуючих у ринковій економіці методів оцінки інвестиційних рішень ті, які можна було б використовувати для обґрунтування інвестиційно привабливих рішень в умовах перехідної економіки.

Об'єкт дослідження - інвестиційна привабливість промислового сектора економіки України.

Предмет дослідження - методи оцінки інвестиційної привабливості і вибору инвестиційно привабливих рішень у промисловому секторі економіки України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є концепція соціально орієнтированої і регульованої державою ринкової економіки, формування якої передбачене законами України, і теорія інвестиційного і проектного менеджменту, які розвинуті в працях закордонних і вітчизняних економістів. В роботі були використані методи порівнянь статистичних угруповань, динамічних рядів, що дозволило дати оцінку сучасного стану інвестиційної діяльності в промисловому секторі економіки України. Були використані різні методи оцінки інвестиційних рішень, у тому числі метод капіталізованої вартості, внутрішньої відсоткової ставки, аналіз беззбитковості, чутливості, сценаріїв, статичні і динамічні методи, використовувані в ринковій економіці. Застосування їх в перехідній економіці сприяє прийняттю інвестиційно привабливих рішень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в слідуючому:

- стосовно умов перехідної економіки уточнене визначення поняття "інвестиційної привабливості" і інших родинних економічних категорій. Зазначена економічна категорія розглянута не тільки з позиції окремого товаровиробника, але і промисловості в цілому;

- на основі критичного розгляду економічної сутності зазначених економічних категорій запропоновано контурну модель комплексної діагностики інвестиційної привабливості економічних об'єктів, яка базується на принципах ринкової економіки, ієрархічної її побудови, адекватності цим ознакам інвестиційної системи, що виходить за межі первинної ланки народного господарства, до регіонального та макроекономічного рівней;

- сформульовано напрямки використання іноземних інвестицій в Україні, з яких пріоритетними виділено залучення сучасних технологій, устаткування, що не випускається в Україні, і комплектуючих виробів, передового досвіду менеджменту. Обґрунтовано необхідність диференціації режиму функціонування іноземних інвесторів у залежності від характеру вкладеного капіталу, а також галузей, регіонів, умов його інвестування;

- обґрунтовано шляхи підвищення інвестиційної привабливості промислового сектора економіки України, серед яких були виділені зміна технологічної структури, підвищення науково-технічного потенціалу, створення механізму переливу капіталу в найбільш ефективні сфери виробництва, розвиток фондового ринку, зниження ризику неповернення кредиту і тіньового сектора економіки, зміна структури промислового імпорту;

- з урахуванням позитивних і негативних особливостей методів оцінки інвестиційно привабливих рішень обґрунтовано вибір системи показників і методів економічної діагностики, які придатні для використання в умовах перехідної економіки, до яких віднесено метод розрахунку періоду окупності, метод розрахунку капіталізованої вартості, метод розрахунку рентабельності інвестицій, метод внутрішньої процентної ставки, аналіз безбутковості, аналіз чутливості проекту до ризику, метод сценаріїв, метод Монте-Карло.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розв'язанні проблем підвищення ефективності інвестиційної діяльності економічних об'єктів України. Результати досліджень можуть бути використані для діагностики та прийняття рішень щодо впровадження інвестиційних проектів. Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні методичних підходів та показників економічної діагностики для оцінки інвестиційної привабливості промислового сектора економіки України. Крім того - у виборі пріоритетних напрямків використання інвестицій і на цій основі в обґрунтуванні шляхів підвищення інвестиційної привабливості вітчизняної промисловості.

Наукові результати дисертаційної роботи, які мають прикладний характер, впроваджені в практичну діяльність промислових об'єктів м. Нова Каховка (справка про впровадження НДР від 26.09.2000р.). Зокрема, на державній акціонерній компанії "Титан" впроваджено рекомендації щодо використання запропонованих методів економічної діагностики інвестіційно привабливих рішень у сучасних умовах господарювання (акт впровадження НДР N 327 від 10.04.2001р.).

Окремі положення, які було обґрунтовано в дисертації, застосовуються в навчальному процесі при викладенні дисциплін "Економіка підприємств", "Інвестиційний менеджмент" (справка про впровадження НДР від 15.10.2000р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено персональний авторський підхід і особисто отримані ним теоретичні та прикладні результати в області економічної діагностики і вибору інвестиційно привабливих рішень. Автором у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї, положення і розрахунки, які є результатом власного наукового внеску в публікаціях, виданих у співавторстві.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, висновки та пропозиції оприлюднено на науково-практичній конференції (з міжнародною участю) “Проблеми підвищення ефективності регіональної економіки” (РЭК99) (Україна, м. Севастополь, вересень 1999 р.), науково-практичної конференції “Міжнародне і міжрегіональне економічне співробітництво в Чорноморському басейні” (Україна, м. Феодосія, червень 1999 р.), науково-практичній конференції (з міжнародною участю) "Регіон, місто, підприємство в умовах перехідної економіки" (Україна, м. Донецьк, жовтень 2000 р.), другій міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції” (Україна, м. Суми, травень 2001р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових робіт, загальним обсягом 5,2 друкованих аркушів. Особисто автору належить 2,6 друкованих аркушів.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що містить 161 найменування, і трьох додатків. Викладена на 131 сторінках машинописного тексту, містить 21 таблицю на 20 сторінках і 7 малюнків на 4 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, ступінь дослідженості проблеми, зв'язок роботи з науковими темами; сформульовано мету й завдання дослідження; викладено методологію, методику та інформаційну базу дослідження; обґрунтовано наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення; відзначено ступінь апробації та впровадження в економічну практику основних результатів дослідження; виділено особистий внесок дисертанта у дослідженні теми.

В першому розділі "Інвестиційна привабливість як категорія сучасної економічної теорії і практики" розглянуті й уточнені такі поняття як “інвестиційний об'єкт”, “інвестиційні дії”, “інвестиційний клімат”, “інвестиційний ризик” і “інвестиційна привабливість” стосовно до сучасних умов господарювання.

Розкриття економічної сутності інвестиційної діяльності дозволяє повніше пізнати глибинні закономірності її функціонування в сучасних умовах переходу до ринку і на цій основі підвищити інвестиційну привабливість суб'єктів господарської діяльності, а також створити найбільш сприятливі можливості для активізації інвестиційного процесу в Україні і забезпечити перехід економіки на інтенсивний ринковий шлях розвитку. Актуальність рішення даної проблеми обумовлена наявністю в країні інвестиційної кризи, основними формами прояви якої є зниження темпів росту капітальних вкладень і збільшення частки фонду споживання в національному доході. На рішення цієї проблеми в теоретичному плані негативно вплинуло те, що увага вчених і практиків приваблює лише закономірність функціонування інвестицій тільки в рамках зазначеного суб'єкта. Однак замкнутий кругообіг інвестицій різних видів у рамках окремо взятого економічного об'єкта неможливий. Це обумовлено тим, що кругообіг виробничих інвестицій, відокремлюючись на окремі стадії, породжує кругообіг фінансових інвестицій, який впливає на кругообіг виробничих інвестицій, це приводить до злиття цих двох потоків у рамках окремих фірм, і до відокремлення їх за межами даного підприємства на локальних і національних ринках капіталу. Різний характер кругообігу інвестицій на різних підприємствах, а також нерівномірність кругообігу інвестицій, продукту і доходу в рамках окремо взятого підприємства обумовлює необхідність розширення інвестицій за межі підприємства, формування єдиної інвестиційної системи. Створення такої системи стає можливим по мірі розвитку кредитної системи та інститутів ринку цінних паперів (фондового ринку).

Тому в даний час, коли збільшується мобільність капіталів, зростає потреба дослідження чинників, що впливають на ефективність використання інвестицій і в інших економічних об'єктах, більш загального порядку, у тому числі асоціацій, концернів, окремих галузей і промисловості в цілому, саме такий методологічний підхід сприяв би підвищенню інвестиційної привабливості промислового сектора економіки в цілому і його окремих галузях.

Цьому ж сприяє і класифікація інвестицій за різними критеріями, що дозволяє виявити особливості функціонування в Україні в умовах переходу до ринку. Так, наприклад, фінансовий капітал, у відмінності від виробничого, характеризується найбільшою мобільністю, внаслідок чого саме тому іноземні інвестори в Україні вкладають кошти переважно в ліквідні активи.

Виробничі інвестиції використовуються на здійснення розширеного відтворення основних фондів і створення запасів товарно-матеріальних цінностей. При неправильному плануванні це може привести до омертвлення значних коштів, уповільнення їхньої оборотності, що негативно відіб'ється на фінансовому положенні товаровиробника.

Джерелами засобів для відтворення основних фондів у ринковій економіці є чистий прибуток, амортизаційні відрахування, банківський кредит, дотації і субсидії різних фондів, а також залученні кошти у виді виторгу від емісії цінних паперів. При цьому переважну частку джерел фінансування складають кошти самих товаровиробників. Разом з тим у перехідній економіці України частка прибутку, що витрачається на інвестиції, не перевищує 6-8% прибутку в зв'язку з низькою рентабельністю більшості галузей, а незначний обсяг залучених коштів пояснюється недостатнім розвитком фондового ринку. Одночасно цінова і податкова політика обмежують можливості самофінансування інвестиційної діяльності. Використання на цю мету амортизаційних відрахувань також зменшується, внаслідок використання їх на покриття нестачі оборотних коштів і на оплату праці.

Одним із джерел інвестицій у ринковій економіці є кошти населення. Однак в умовах України вони не можуть стати основою інвестиційних ресурсів через високий рівень інфляції, тоді як навіть середньострокові проекти припускають окупність протягом 4-6 років. За даними статистики близько 20% доходів населення зберігає, однак ці кошти не інвестуються, а зберігаються у валюті. Як показують дослідження Всесвітнього банку, велика частина цих коштів може бути інвестована, але не в промислове виробництво, а в будівництво житла. Це спричинить за собою пожвавлення в таких галузях як виробництво будматеріалів, машин і т.п., які в Україні пережили різкий спад.

Інтелектуальні інвестиції в даний час розглядаються як витрати, що приносять доходи в майбутньому. В країнах з ринковою економікою вони здійснюються випереджальними темпами, тоді як у країнах СНД, у тому числі в Україні, було допущене зменшення частки і розміру цих інвестицій.

Інвестиційна діяльність, як доведено в роботі, розуміється як упорядкований процес, починаючи від виникнення ідеї, її формулювання і первинної оцінки, фінансового аналізу, впровадження і післяінвестиційного контролю. Усе це відбувається в межах організаційного середовища, де стратегічне планування і люди, зв'язані з інвестиційним процесом, являються двома важливими аспектами. В основі інвестиційної діяльності лежить кругообіг інвестицій. Ми вважаємо, що він може бути розділений на наступні фази: 1) приріст нагромаджень; 2) формування інвестиційних фондів; 3) оцінка і вибір найбільш раціональних проектів; 4) витрати; 5) приріст капітального майна; 6) одержання доходу; 7) інвестиції.

Оскільки при обґрунтуванні інвестиційних рішень важливу роль грають цілі переслідувані інвесторами, у роботі приводиться їх класифікація. Досягнення цих цілей припускає необхідність створення спеціальних методів економічної діагностики інвестиційних об'єктів, що дозволяють приймати досить обґрунтовані рішення.

В дисертації уточнене визначення поняття “інвестиційна привабливість”, перелік її показників, а саме валовий внутрішній продукт, обсяг реалізації, прибуток, рентабельність продажу, чисельність робочої сили і продуктивність праці, а також ринкова вартість і статутний капітал, класифікація чинників, що визначають цю привабливість. Запропоновано процедуру (послідовність і взаємозв'язок етапів) прийняття інвестиційних рішень. Як нами доведено, інвестиційна привабливість являє собою обґрунтовану вірогіднісну діагностику ризику і потенційної прибутковості інвестицій. В дисертації уточнюється поняття “інвестиційний ризик”, під яким розуміється імовірність того, що вивільнення фінансових ресурсів з поточного обороту в майбутньому принесе збитки чи менший прибуток, чим очікувалося. При цьому безпосереднім об'єктом діагностики в умовах ринкової економіки є конкретний інвестиційний проект, що, на наш погляд, можна визначити як сукупність інвестиційних дій, які приводять до створення закінченого об'єкта, здатного приносити доход, що окупає інвестиції.

Другий розділ "Методичні підходи до економічної діагностики інвестиційної привабливості промисловості України" присвячений стану інвестиційної діяльності в промисловому секторі економіки, обґрунтуванню методичних підходів, економічних показників і оцінці інвестиційної привабливості промисловості України.

Проведені дослідження показали, що залучення інвестицій в економіці України значно відстає від потреби, внаслідок чого продовжує скорочуватися ВВП України, хоча і меншими темпами, ніж у 1993-1996 рр. В останні роки трохи покращилася технологічна структура капіталовкладень. Однак Україна займає друге місце в СНД по чисельності населення і загальному обсягу ВВП, але лише третє по виробництву національного доходу на душу населення і четверте - по продуктивності праці. Іноземні інвестиції займають незначну питому вагу і не роблять істотного впливу на ефективність виробництва в промисловому секторі економіки.

За інших рівних умов інвестиційна привабливість буде тим вище, чим більший рівень досягнуто економічними об'єктами. Це вимагає корінної реорганізації обліку і переходу від "котлового" обліку витрат до їх визначення по кожному об'єкту. Як доведено в роботі, уся сукупність чинників, що впливають на ефективність виробництва в народному господарстві, знаходить своє відображення в динаміці ВВП, внаслідок чого його можна використовувати для оцінки інвестиційної привабливості народного господарства і країни в цілому, а також промислового сектора економіки і його окремих галузей.

По оцінці Кабінету Міністрів України для нормального розвитку країни необхідно 40-50 млрд. дол. капіталовкладень, тобто 7-8 млрд. дол. у рік. Однак за останні п'ять років в Україну було залучено лише 3,4 млрд. дол. В результаті ВВП України продовжує скорочуватися. Монетарної політики для подолання інвестиційної кризи недостатньо. Зниження інфляції, досягнуте в 1991-1997 рр., не забезпечило рішення цієї проблеми і в 1997-1999 рр. темпи інфляції зросли.

Не сприяє рішенню проблеми і слабкість фінансової інфраструктури. У 1997 р. сукупний сплачений капітал банків України складав у перерахуванні нижче 900 млн. дол., чверть банківських активів (4.5 млрд. дол.) вкладено в кредити, а резерви складають лише 110 млн. дол., що різко підвищує інвестиційний ризик. Інвестиційні можливості України обмежені ростом її зовнішнього боргу. В 1994-1998 рр. він зріс з 450 млн. до 12 млрд. дол., причому відсоток по ньому (15%) майже вдвічі перевищує звичайний для інших країн. Ставка обслуговування внутрішнього боргу, що досяг 9 млрд. грн., ще вище - 50%, при терміні погашення 9 місяців.

За кордоном для діагностики інвестиційної привабливості країни в цілому найчастіше використовується методика, яка розроблена в Гарвардській школі бізнесу (США), що ґрунтується на показниках бальної оцінки стабільності національної валюти, рівня інфляції і стану ринку капіталу. У Німеччині для оцінки ризику закордонних інвестицій публікується індекс "БЕРІ", у який включаються п'ятнадцять оціночних критеріїв. Поряд з цим одержали поширення методики незалежного інформаційного агентства "ЮНІВЕРС" і організації по промисловому розвитку ООН - "ЮНІДО". Методика "ЮНІВЕРС" побудована на основі визначення підприємницького ризику, складовими якого являються соціально-економічні, внутрішньоекономічні і зовнішньоекономічні ризики. Методика "ЮНІДО" припускає оцінку таких показників, як динаміка промислового виробництва, товарообігу, галузева структура економіки, перспективи росту безробіття, рівень оплати праці, цін, фінансова стабільність і деякі інші показники. Однак слід зазначити, що приведені методики знайшли застосування в умовах розвинутих ринкових відносин, що ж стосується перехідної економіки, то інвестиційна привабливість промисловості України варто оцінювати показниками ефективності виробництва.

Інвестиційна привабливість промислового сектора економіки, як доведено в роботі, може оцінюватися також такими показниками як обсяг реалізації, прибуток і їх динаміка, рентабельність продажу, чисельність робочої сили і продуктивність праці по обсягу продажу, ринкова вартість чи капіталізація компаній, а також обсяг статутного капіталу. Для діагностики показників інвестиційної привабливості промисловості України нами використано рейтинг по 100 найбільшим компаніям, складений інвестиційною компанією Альфа-Капітал Україна.

Проведена діагностика зазначених показників виявила наступні результати:

1. Обсяг реалізації ( у гривнях і в перерахуванні на долари) і його динаміка. При аналізі цих даних варто врахувати, що з 1997р. обсяг продажу враховується по відвантаженню, а не по оплаті. Крім того мало місце значне зростання цін, особливо на газ. Варто врахувати також різну частку бартеру ( у середньому по промисловості 40%) і термінів реалізації. Металургія експортувала більш 1/2 продукції, одержуючи оплату вчасно у ВКВ. Оплата за газ усередині України надходила лише на 50-60% у 1997 р. Серед 10 найбільш динамічних компаній, що збільшили в 1997 р. обсяг продажу у середньому в 2,5 разів, 3 вуглевидобувних (у 1996-1997 рр. вони провели реструктуризацію), 3 нафтопереробних, ТЭЦ і 2 тютюнові фабрики, що освоїли іноземні інвестиції.

2. Прибуток і її динаміка. Її темпи росту значно нижче, ніж обсяги продажу ( по 100 компаніям відповідно 19 і 72,7%) через зростання цін на фактори виробництва ( ціни на нафту і газ у 1997 р. досягли світового рівня) і обмеженням росту цін на кінцеву продукцію через низький платоспроможний попит. З 100 найбільших компаній 79 збільшили в 1997 р. обсяг продажу, що дозволило їм збільшити прибуток (його сума по 100 компаніям - 4 млрд. дол. виросла лише на 19%). Серед 10 компаній з найбільшим прибутком Укргазпром, Укрнафта, Київенерго, і 2 металургійних комбінати. Майже половина компаній знизила масу прибутку.

3. Рентабельність продажу (відношення балансового прибутку до обсягу продажу). Рентабельність 100 компаній скоротилася з 9,4 до 7,2%, причому число нерентабельних виросло з 18 до 21. Головна причина - бартерні розрахунки, при яких витрати, у тому числі на оплату посередників, зростають на 20-30 %, а також низький рівень фінансового менеджменту. Серед 10 найбільш рентабельних компаній 5 АЕС, Черноморнафтогаз, Укрнафта, Макрохім, і шахта “Краснолиманська”. Тут рентабельність склала 30-53%.

4. Чисельність робочої сили і продуктивність праці по обсягу продажу. Тут слід зазначити сприятливі зміни. Завдяки росту реалізації та обмеженого росту чисельності зайнятих, продуктивність праці в 100 компаніях виросла в 1997 р. на 70% ( у Росії на 3%) і досягла 39,4 тис. дол. Це приблизно в 10 разів нижче, ніж у США, але на 13% вище, ніж у Росії. Найбільш високих результатів досягли Чорноморнафтагаз, Укргазпром, три тютюнових фабрики, Дніпро- і Донецькобленерго, Одеський припортовий завод. Тут продуктивність праці виросла на 135% і досягла 175 тис. дол. на одного працівника. На жаль, у списку найбільш ефективних немає машино- і приладобудівних заводів, інших галузей високих технологій, що переважають у подібних списках у США і країнах ЄС.

5. Ринкова вартість (капіталізація компанії) з урахуванням номіналу і середньої ціни акцій, кількість заявок брокерських фірм на купівлю і продаж середньомісячного обсягу торгів. Цей показник у країнах з ринковою економікою визначає інвестиційну привабливість товаровиробника. Однак в Україні, де фондовий ринок ще не розвинутий, число заявок на акції навіть найбільших компаній і обсяг торгів часто були мінімальними. Високий спред (розрив між цінами продажу і купівлі, до 8 тис. по ВАТ “Макрохім”) свідчить про занижені ціни і величезні прибутки брокерів при перепродажі акцій стратегічним інвесторам. Про занижену вартість акцій українських компаній говорить співвідношення їх вартості до річного обсягу продажів. У 500 найбільших компаній США він складав у 1998 р. 0,68, по середнім світовим даним - 1,2, по російській статистиці (200 фірм у вересні 1997 р.) - 5,3, а по 50 найбільших компаніях України - 14,5, тобто ціна підприємства нижче місячного обсягу продажів. У першій десятці компаній, за рівнем капіталізації, на першому місці електроенергетичні, далі випливають металургійні, нафтогазові і нафтохімічні. Основна торгівля акціями проводиться в позабіржовій фондовій торговій системі. У 1996 р. найбільше високо ( по співвідношенню обсягу продажів і капіталізації) інвестори оцінили пивоварний завод “Рогань”, у 1997 р. - Миколаївський глиноземний завод, що зацікавив російські алюмінієві компанії.

6. Статутний капітал. При нерозвиненому фондовому ринку цей показник дозволяє оцінити інвестиційну привабливість і тих товаровиробників, акції яких не котируються на ринку. Однак для реальної діагностики активів необхідно перейти на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, як це вже зробила в 1998 р. Молдова, і на який зараз переходять підприємства України.

Узагальнюючи методичні рішення в оцінці івестиційної привабливості економічних об'єктів різних ієрархічних рівнів, ми пропонуємо модель інструментального апарату діагностики інвестиційної привабливості економічних об''ктів (див. табл. 1). Діагностика інвестиційної привабливості економічних об'єктів буде сприяти підвищенню ефективності інвестиційної діяльності в Україні.

В дисертації обґрунтовано основні шляхи підвищення інвестиційної привабливості промисловості України. Необхідне скасування імпортного мита на устаткування та інші товари, що випускаються не в Україні і їх підвищення на стандартні вироби, введення нетарифних бар'єрів (спеціальні технічні умови і т.д.) для машин і споживчих товарів “другої свіжості”. Експортні кредити повинні даватися не виробникам, а іноземним покупцям, щоб вони самі могли вибрати постачальника в Україні. Слід переглянути концепцію конверсії. Сучасні підприємства ВПК неконкурентоспроможні на ринку масових виробів (“каструльна конверсія” 1985-1989 рр.) і звичайній техніці для АПК (досвід 1988-1993 рр.). Їх ніша - наукомісткі технології подвійного призначення.

Розширення інвестиційних ресурсів України вимагає не поспішної приватизації, а попередньої реструктуризації державних підприємств із метою підвищення їх ринкової вартості. Особливий інтерес представляє досвід реформування в АТ і продажу акцій “Дойче телекому”, “Брітіш телекому”, ряду компаній Великобританії, Словенії, Чехії, Польщі.

Інвестиційна привабливість у промисловості багато в чому залежить від динаміки цін на устаткування, будматеріали і конструкції. У 1991-1997 рр. виробництво будматеріалів і інвестиції в будівництво різко знизилися (у Польщі, Угорщині саме ріст у цих галузях передвіщав припинення спаду виробництва). На початку 1998 р. в Україні спостерігалося пожвавлення в цьому секторі, однак наприкінці року воно припинилося.

Особливе значення для рішення цієї проблеми має зміна структури промислового імпорту: зменшення частки споживчих товарів і матеріалів і збільшення імпорту сучасних технологій, насамперед у виді патентних і безпатентних ліцензій. Розвиток фондового ринку має особливе значення для залучення іноземних прямих інвестицій. В умовах ринкової економіки фондовий ринок є основним джерелом залучення інвестицій. Його розвитку в Україні перешкоджають повільні темпи приватизації, зокрема, у таких галузях як газова промисловість і телекомунікації. Про нерозвиненість фондового ринку свідчить низький обсяг угод, висока частка портфельних інвестицій і високий спред, що свідчить про низьку ліквідність ринку і про те, що основний прибуток інвестори одержують від фінансових спекуляцій, а не від дивідендів на акції.

Загальний висновок полягає в тому, що основою подолання інвестиційної кризи в Україні залишається стабілізація і початок росту ВВП і збільшення в його складі частки нагромадження. Макроекономічні показники інвестиційної привабливості промисловості України свідчать про необхідність прискорення структурних реформ, спрямованих на формування бездефіцитного бюджету, росту купівельної спроможності населення, державну підтримку експортних і інвестиційних галузей, корінну зміну структури імпорту, розвиток фондового ринку.

Третій розділ дисертації "Основні напрямки підвищення інвестиційної привабливості промислового сектора економіки України" присвячений питанням вибору найбільш ефективних напрямків використання інвестицій. Як показала діагностика, причиною низької ефективності промислового сектора економіки України і, відповідно, його інвестиційної привабливості, є високий рівень енергоємності і матеріалоємності, а також великі витрати на утримання соціальної інфраструктури. В цьому зв'язку необхідна зміна технологічної структури в напрямку більш високих темпів росту галузей з високими технологіями. Причому це не повинно здійснюватися стихійно, на основі лише ринкових стимулів, а вимагає державної політики і підтримки. Необхідно зберегти і підвищити ефективність науково-технічного потенціалу. Шляхом державної акредитації треба виділити провідні наукові центри і надати їм бюджетну підтримку, а інші перевести на самоокупність. Доцільно створити механізм переливу капіталу в найбільш ефективні сфери виробництва, для цього необхідно зменшити частку нерентабельних підприємств і підприємств оборонних галузей, зменшити ризик на повернення кредиту, розвивати фондовий ринок і т.п. Варто розвивати будівельну індустрію шляхом перетворення заощаджень населення в інвестиції, що призведе до пожвавлення у суміжних галузях промисловості, а також до зниження частки тіньового сектора економіки, що складає в Україні 60% ВВП і є одним з найвищих у світі. Необхідна зміна структури промислового імпорту шляхом зменшення частки споживчих товарів і збільшення сучасного устаткування і технологій.

В сучасних умовах дуже актуальним стає необхідність залучення в економіку України іноземних інвестицій, частка яких в останні роки скорочується. Разом з тим вони мають значні переваги в порівнянні з позиками і кредитами, оскільки не стають зовнішнім боргом, сприяють інтеграції національної економіки у світову і залученню передових технологій. Однак в останні роки політика у відношенні іноземних інвесторів носила суперечливий характер. З одного боку вони були допущені в заборонений для них раніше страховий і банківський сектор, до участі в приватизації й одержали можливість здобувати в оренду земельні ділянки. Але, з іншого боку, протиріччя в законодавстві не сприяли залученню іноземного капіталу. Іноземні інвестиції необхідні для придбання сучасних технологій і устаткування, що випускається не в Україні. Для підвищення їх ефективності потрібна диференціація режиму для іноземних інвесторів у залежності від характеру вкладеного капіталу.

Інвестиційна привабливість промислового сектора економіки в значній мірі залежить від ефективності прийнятих інвестиційних рішень на рівні первинної ланки промисловості. Оскільки в даний час економіка України знаходиться на перехідному етапі, то в дисертації були проаналізовані, апробовані на практиці і рекомендовані до використання ті методи економічної діагностики інвестиційних рішень, що можуть застосовуватися в сучасних умовах.

В економічній літературі виділяються динамічні і статичні методи інвестиційних розрахунків. При цьому статистичні методи застосовуються у випадку реалізації проекту протягом одного року або мається можливість задовільно описати довгостроковий проект середньорічними показниками витрат і результатів. Зазначені методи засновані на порівняльних розрахунках прибутку, витрат чи рентабельності, їх переваги полягають у відносній простоті і нескладності здійснення, а труднощі - у необхідності приведення прийнятих значень у порівняльний вигляд.

До числа статистичних відносяться методи розрахунку прибутку і періоду окупності інвестицій. Динамічні методи використовуються при оцінці довгострокових інвестиційних проектів, оскільки кошти мають неоднакову цінність у часі. До числа таких методів варто віднести методи визначення капіталізованої вартості, розрахунку рентабельності інвестицій, аннуітета і внутрішньої процентної ставки.

В умовах нестабільної економіки суб'єкти інвестиційної діяльності вимушені враховувати усі фактори, які можуть привести до збитків, тому необхідна діагностика ризику. Для цих цілей в інвестиційному проектуванні використовується аналіз чутливості. За допомогою зазначеного методу показується зміна капіталізованої вартості чи прибутковості інвестицій при різних значеннях заданих змінних, у тому числі питомої продажної ціни, питомих витрат, обсягу продажу і т.д. При цьому визначаються найбільш важливі інвестиційні фактори, у тому числі сировина, робоча сила, енергія і т.д. Разом з тим, даний метод має обмеження в його застосуванні. Вони обумовлені тим, що при аналізі чутливості проекту до ризику визначається залежність капіталізованої вартості від зміни ключових змінних і не приймається в розрахунок діапазон імовірних значень цих змінних, внаслідок чого даний метод не повний. Крім того основні перемінні взаємозалежні, тому нема рації відокремлено розглядати кожну перемінну.

Іншим методом економічної діагностики проекту є метод сценаріїв, у тому числі найгіршого і найкращого чи песимістичного й оптимістичного. При оцінці інвестиційного рішення по кожному сценарію визначаються не тільки критичні перемінні, їх наслідки, але і термін заступлення події, у тому числі на початку здійснення проекту, в період окупності чи після нього. Такий імовірний аналіз дозволяє визначити, які фактори впливають на проект і створюють найбільшу небезпеку для нього й обґрунтувати можливі стратегії керування в таких ситуаціях. Разом з тим аналіз сценаріїв обмежений розглядом тільки декількох перемінних. Одним з методів економічної діагностики проекту є метод Монте-Карло, що поєднує аналіз чутливості і розподіл імовірних вхідних перемінних. Однак моделювання цих розподілів вимагає могутньої системи програмного забезпечення. Проведені розрахунки на матеріалах конкретних проектів показали можливість використання зазначених методів у сучасних умовах перехідної економіки.

ВИСНОВКИ

В дисертації вирішена наукова задача теоретичного та методичного обґрунтування економічних показників діагностики і вибору інвестиційно привабливих рішень у промисловому секторі економіки України, що знайшло своє відображення в наступних наукових висновках і рекомендаціях:

1. Для подолання економічної кризи в Україні необхідна активізація інвестиційного процесу, що підсилює актуальність підвищення інвестиційної привабливості промисловості в умовах нестабільної економіки. В дисертації аналізуються й уточнюються поняття “інвестиції”, “інвестиційний процес” і “інвестиційна привабливість”, дана класифікація видів інвестицій і стадій зазначеного процесу стосовно умов перехідної економіки. В дисертації зазначені економічні категорії розглянуті на основі концепції ринкової економіки і не тільки з позиції окремого товаровиробника, але і промисловості в цілому, з включенням до складу інвестицій не тільки реальних, а й інтелектуальних витрат з використанням їх не тільки у виробничій, але й у не виробничій сфері.

2. Для підвищення рівня інвестиційної привабливості товаровиробників і промисловості в цілому важливе значення має розробка методичних положень і економічних показників для її оцінки. До їх числа віднесені такі показники та їх динаміка як валовий внутрішній продукт, обсяг реалізації, прибуток, рентабельність продажу, чисельність робочої сили і продуктивність праці, а також ринкова вартість (капіталізація компанії) і статутний капітал. Запропонована контурна модель інструментального апарата діагностики інвестиційної привабливості економічних об'єктів.

3. Серед країн СНД Україна відрізняється великими темпами спаду інвестицій, значним зниженням обсягу валового внутрішнього продукту і зменшенням у його складі частки нагромадження. В роботі виявлені основні тенденції розвитку інвестиційних процесів, а також напрямки підвищення інвестиційної привабливості промисловості. Як доведено в роботі, до них відноситься прискорення темпів росту галузей з високими технологіями, підвищення науково-технічного потенціалу, створення механізму переливу капіталу в найбільш ефективні сфери виробництва, зниження ризику на повернення кредиту і тіньового сектора економіки.

4. Незважаючи на переваги залучення іноземних інвестицій, потреба в них значно перевищує обсяг надходжень. В дисертації сформульовані основні принципи їх використання в Україні. Їх практичне здійснення повинно бути спрямоване на залучення сучасних технологій, устаткування, що випускається не в Україні, і комплектуючих виробів. Необхідна диференціація режимів функціонування іноземних інвесторів у залежності від характеру вкладеного капіталу та умов інвестування. З цією метою необхідно оптимальне сполучення захисту іноземних інвестицій з одного боку, а також захист конкурентоспроможних вітчизняних виробників і контролю за валютними потоками, з іншого.

5. З метою підвищення рівня інвестиційної привабливості в дисертації відібрана, на матеріалах конкретних підприємств, експериментально перевірена і доведена можливість використання існуючих методів і показників оцінки інвестиційних рішень, властивих ринковій економіці в умовах перехідної економіки. До їх числа відносяться період окупності інвестицій, метод капіталізованої вартості, метод розрахунку рентабельності інвестицій, метод внутрішньої відсотної ставки, аналіз беззбитковості, аналіз чутливості інвестиційних проектів до ризику, аналіз сценаріїв і метод Монте-Карло.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Данилин В.Н., Исаева С.В. Основные направления развития экономической науки в современных условиях // Экономические инновации. Выпуск 4: Международное и межрегиональное экономическое сотрудничество в Черноморском бассейне. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины.- 1999. - С. 290-291. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано основні напрямки іноваційного розвитку у перехідній економіці.

2. Исаева С.В. Увеличение производственных инвестиций как фактор развития производства // Регион, город, предприятие в условиях переходной экономики: Сборник научных трудов./ НАН Украины. Институт экономико-правовых исследований. - Донецк, - 2000. - С. 78 - 82.

3. Ісаєва С.В. Шляхи подолання впливу ризику на здійсненність проекту в умовах невизначеності // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць. Вип. 15. - Херсон. - 2000. - С. 94 - 99.

4. Ісаєва С.В. Вибір найбільш оптимальних напрямків використання інвестицій // Таврійський науковий вісник : Збірник наукових праць. Випуск 16. - Херсон. - 2001. - С. 165 - 168.

5. Исаева С.В. Экономическоео содержание и современная стратегия инвестиций // Вісник Сумського державного аграрного університету: Економіка та менеджмент. Випуск 2. - Суми - 2001. - С. 136 - 137.

6. Исаева С.В. Экономическая сущность инвестиций в современных условиях хозяйствования // Вестник Сев ГТУ. - Севастополь. - 1999. - С. 19 - 21.

7. Данилин В.Н., Исаева С.В. Инвестиционная деятельность и ее основные виды в переходной экономике // Вестник Херсонского государственного технического университета. - Херсон. - 1999. - №3 (6). - С. 67 - 70. Особистий внесок здобувача: уточнені базові поняття інвестиційної діяльності.

8. Исаева С.В. Инвестиционная привлекательность промышленности Украины и пути ее повышения // Вестник Херсонского государственного технического университета. - Херсон. - 2000. - № 7. - С. 90 - 94.

9. Данилин В.Н., Исаева С.В. Методы оценки инвестиционной привлекательности хозяйственных субъектов // Вестник Херсонского государственного технического университетаУ. - Херсон. - 2000. - № 3 (9). - С. 26 - 29. Особистий внесок здобувача: обґрунтовані методи оцінки інвестиційно привабливих рішень.

10. Данилин В.Н., Исаева С.В. Оценка инвестиционной привлекательности предприятий Украины // Автоматика. Автоматизация. Электротехнические комплексы и системы. - Херсон. - 1999. - № 2. - С. 163 - 166. Особистий внесок здобувача: виявлено рівень інвестиційної привабливості промисловості України

.11. Исаева С.В. Методические основы анализа чувствительности проекта к риску в условиях

нестабильной экономики // Автоматика. Автоматизация. Электротехнические комплексы и системы. - Херсон. - 2000. - № 1 (6). - С. 143 - 148.

12. Данилин В.Н., Исаева С.В., Горелова Е.И. Организационно-экономические основы привлечения иностранных инвестиций в Украину // Збірник наукових праць Український державний морський технологічний університет. - Миколаїв. - 2000. - №6 (372). - С. 88 - 99. Особистий внесок здобувача: виявлені організаційно-економічні основи залучення іноземних інвестицій в економіку України, узагальнено позитивний і негативний досвід їх використання, сформульовано принципи їх освоєння.

АНОТАЦІЇ

Ісаєва С.В. Економічна діагностика і вибір інвестиційно привабливих рішень в промисловості України - Рукопис. - Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08.07.01 - економіка промисловості. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2001.

Дисертація присвячена теоретичному і методичному обґрунтуванню економічних показників оцінки і вибору інвестиційно привабливих рішень. В дисертації досліджені та уточнені поняття "інвестиції", інші економічні категорії. Розглянута економічна сутність інвестицій в умовах перехідної економіки, дана класифікація їх видів, а також відібрано оптимальні напрямки їх використання. Обґрунтовано методи й показники економічної діагностики і відбору інвестиційно привабливих рішень. Проведена апробація відібраних економічних показників і на цій основі виявлені тенденції розвитку інвестиційних процесів в Україні в порівнянні з іншими країнами Східної Європи і СНД. Узагальнено закордонний досвід рейтингової оцінки інвестиційного клімату, обґрунтовано основні напрямки його поліпшення в Україні.

Ключові слова: інвестиції, інвестиційна привабливість, інвестиційний ризик, інвестиційна діяльність, економічна діагностика, ефективність, промисловість.

Исаева С.В. Экономическая диагностика и выбор инвестиционно привлекательных решений в промышленности Украины - Рукопись. - Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 - Экономика промышленности. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2001.

Диссертация посвящена теоретическому, методологическому обоснованию экономических показателей, оценки и выбору инвестиционно привлекательных решений в промышленном секторе экономики Украины.

В диссертации исследованы и уточнены понятия “инвестиции”, “инвестиционная деятельность”, “инвестиционный объект”, “ инвестиционное действие”, “инвестиционный климат”, “инвестиционная привлекательность”, “инвестиционный риск”. Рассмотрена экономическая сущность инвестиций в условиях переходной экономики, дана классификация их видов, а также отобраны приоритетные направления их использования. Обоснована роль их различных видов в повышении инвестиционной привлекательности промышленного сектора экономики Украины.

На основе критического рассмотрения экономической сущности указанных экономических категорий обоснованы принципиальные методические подходы и показатели экономической диагностики, определен уровень инвестиционной привлекательности промышленного сектора экономики и ряда отраслей, выявлены резервы и предложены мероприятия по ее повышению в современных условиях. Внесенные рекомендации исходят из концепции рыночной экономики, широких позиций инвестиционной системы, выходящих за пределы первичного звена народного хозяйства, отказа от ранее существующего деления издержек производства на производственные и непроизводственные, а также выделение в их составе транссакционных издержек. Предложена контурная модель инструментального аппарата диагностики инвестиционной привлекательности экономических объектов, к числу показателей диагностики отнесены такие как валовой внутренний продукт, объем реализации, прибыль, рентабельность продаж, численность рабочей силы и производительность труда, рыночная стоимость, а также объем уставного капитала. Установлено, что привлечение инвестиций в экономику Украины значительно отстает от потребности, что является средством низкого уровня инвестиционной привлекательности экономических объектов. Проведена апробация выбранных экономических показателей и на этой основе выявлены тенденции развития инвестиционных процессов в Украине в сопоставлении с другими странами Восточной Европы и СНГ. Определено влияние состояния и динамики внешней среды на инвестиционную привлекательность промышленности в целом, обобщен зарубежный опыт рейтинговой оценки инвестиционного климата, обосновываются основные направления его улучшения. Проведен анализ инвестиционной привлекательности промышленности Украины и ряда предприятий и предложены меры по ее повышению в современных условиях.

Исследована роль иностранных инвестиций в повышении конкурентоспособности промышленных предприятий и выявлены причины их низкого удельного веса. На основе выявленных причин низкого удельного веса иностранных инвестиций в промышленности обоснованы критерии отбора и привлечения их в отечественную экономику. Сформулированы основополагающие принципы использования иностранных инвестиций в Украине.

Применительно к условиям переходной экономики развиты методические основы формирования и функционирования организационно-экономического механизма оценки инвестиционных проектов. Рассмотрены условия использования статических и динамических методов обоснования инвестиционных проектов, их преимущества и трудности, встречающиеся при их использовании. Обобщен опыт предприятий в странах с развитой рыночной экономикой по организации оценки рисков, рассмотрены пути минимизации инвестиционных рисков на предприятиях и создания соответствующих резервов и страхования рисков.

Ключевые слова: инвестиции, инвестиционная привлекательность, инвестиционный риск, инвестиционная деятельность, экономическая диагностика, эффективность, промышленность.

Isaeva S.V. The economical diagnosis and choosing of the decisions on the investment attractiveness in the industry of Ukraine. - Manuscript. - The thesis on the competition of the Candidate Degree of Economical Science on

The speciality 08.07.01. - the economy of industry. - The Institute of the market problems and economical and environmental researches of NAN of Ukraine, Odesa, 2001.

The thesis devoted to the theoretical and methodical base of the economical indices and choosing of the decisions on the investment attractiveness. Such notions as ''investment'', ''investment attractiveness'' and other economical categories are investigated and specified. A special attention is given to the inspection of the economical investment's nature in the condition of the transitional economy and their forms' classification. The optional directions of them are shown. The methods and indices of the valuation and choosing of the decisions on the investment attractiveness are based. The approbation of chosen economical indices have taken place and the tendencies of the investment processes' development in Ukraine are found on this base in comparison with another countries of the Western Europe and CIS. The forein experience of the investment climate rating is generalized. The main directions of its improving are based.

The key words : investment; investment attractiveness; investment risk; Investment activities; economicel diagnostik; effectiveness; industry.

Размещено на Allbest.ru