Становлення макроекономічної рівноваги в економічній системі України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Львівський національний університет імені Івана Франка

Спеціальність 08.01.01 - Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Становлення макроекономічної рівноваги в економічній системі України

Ковтун Ліана Романівна

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент Грабинський Ігор Михайлович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Дзюбик Степан Данилович, Українська академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, доцент Кульчицький Ярослав Володимирович, Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри економічної теорії.

Провідна установа - Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії, м.Харків.

Захист відбудеться 19 квітня 2001 р. о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79008, Львів-8, пр. Свободи 18, ауд.115).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м.Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 16 березня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Вовк В..М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Події останнього десятиріччя поставили Україну не тільки перед проблемою становлення її як самостійної суверенної держави, а й перед проблемою формування економічної системи, яку характеризували б такі риси, як стабільність, ефективність, певна самодостатність та напрям на зростання. Процес виходу України з системи одержавленої директивно-планової економіки виявився досить болісним і непростим. У спадок Україна отримала економіку, яка була повністю розбалансована та з абсолютно порушеними макроекономічними пропорціями. Тільки збалансована економічна система може бути стабільною та має шанси на економічне зростання. Тому важливо вибрати механізм формування макроекономічної рівноваги, який нерозривно пов'язаний з вибором моделі економічної системи, на яку Україна могла б орієнтуватись під час проведення своїх економічних реформ та побудові власної економічної системи. Саме ця проблема, проблема трансформування економічної системи України та її макроекономічне збалансування, обґрунтовує актуальність вибраної теми дисертаційного дослідження.

Для написання роботи використано літературу, в якій досліджено теоретичні проблеми становлення економічної системи України та встановлення макроекономічної рівноваги. Це наукові праці таких вчених, як Б.Гаврилишин, І.Грабинський, Б.Губський, М.Долішній, А.Качинський, Д.Лук'яненко, В.Мунтіян, М.Павловський, Ю.Пахомов, О.Пивоварський, С.Пирога, С.Пирожков, Ю.Рубан, І.-С.Коропецький, В.Черняк, А.Філіпенко та ін. Вивченню економічних систем присвячені праці зарубіжних авторів, а саме: І.Бальцеровича, О.Вільямсона, К.Гайтані, В.Голєсовського, В.Голубничого, П.Ґреґорі, Дж.Делленбранта, Н.Джіанаріса, Ш.Іслама, Х.Зайделя, В.Ебенштейна, Р.Інгланда, М.Мандельбаума, М.Мендози, В.Наполі, Дж.Нордайка, А.Оксенфельдта, Р.Стюарта, Е.Фоґельмана, Б.Шеванса, М.Шніцера та ін. Вагомий внесок у дослідження рівноваги в економіці, а зокрема досягнення макроекономічної рівноваги зробили такі українські та зарубіжні вчені-економісти: Т.Дернбурґ, Р.Дорнбуш, Д.МакДугал, М.Зоніш, Р.Манделл, М.Нейм, І.Радіонова, Д.Семлер та ін. Особливості сучасного становища України потребують подальшого вивчення та синтезу набутих знань, щодо її економічної системи та досягнення нею рівноваги.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення умов досягнення макроекономічної рівноваги в умовах перехідної економіки України.

Для досягнення мети у дисертаційному дослідженні поставлено такі завдання:

- дослідити структуру та механізми функціонування економічної системи;

- проаналізувати та систематизувати принципи класифікації економічних систем;

- уточнити суть поняття “рівновага” та “макроекономічна рівновага”;

- з'ясувати причини порушення макроекономічної рівноваги та рівноваги економічної системи в цілому;

- обґрунтувати необхідність встановлення макроекономічної рівноваги в умовах перехідної економіки;

- виявити важливість впливу передумов формування економічної системи та встановлення в ній макроекономічної рівноваги;

- вивчити особливості становлення економічної системи;

- узагальнити досвід інших країн у перебудові своїх економічних систем та встановленні макроекономічної рівноваги в них;

- розробити практичні рекомендації щодо формування економічної системи України та встановлення в ній макроекономічної рівноваги.

Предметом дослідження цієї дисертації є макроекономічна рівновага в перехідних економічних системах, а об'єктом - економічна система України.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження стала система економічних законів та принципів, розроблених економічною наукою стосовно проблем макроекономічної рівноваги та теорії економічних систем. У роботі використано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Серед них: факторний, статистичний, системний, порівняльний аналіз; методи зіставлень та групування, історичний метод. Широко застосовуються методи економіко-математичного моделювання.

Інформаційною та статистичною базою дисертаційного дослідження стали сучасні теорії ринкової економіки, праці вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали офіційних українських та зарубіжних джерел, дані міжнародних організацій, результати статистичних та соціологічних досліджень. макроекономічний рівновага перехідний

Наукова новизна одержаних результатів. До основних наукових результатів, які становлять здобуток дисертантки і винесені на захист, належать:

вперше на рівні дисертаційного дослідження розглянуто розвиток економічних систем з погляду загальної та економічної рівноваги, проаналізовано зміну складових економічної рівноваги у процесі трансформації економічних систем;

проведено комплексний аналіз і систематизацію існуючих класифікацій економічних систем та запропоновано власний підхід, за яким економічні системи класифікуються відповідно до наявного в них механізму забезпечення макроекономічної рівноваги;

запропоновано формалізовану динамічну модель макроекономічної рівноваги для перехідної економічної системи, яка враховує зміну складових економічної рівноваги у процесі переходу від директивно-планової до ринкової економіки;

з'ясовано основні причини порушення макроекономічної рівноваги у перехідних економіках та виявлено основні чинники, які впливають на досягнення макроекономічної рівноваги в умовах трансформації економічних систем;

обґрунтовано можливість використання урядом України інструментів встановлення макроекономічної рівноваги у перехідній економічній системі для забезпечення стабільності національної економіки.

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні наукового аналізу порушення макроекономічної рівноваги в перехідній економіці України та виявленні основних умов її досягнення.

Практичне значення дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо параметрів економічної системи України та шляхів встановлення макроекономічної рівноваги в ній. Одержані теоретичні положення та методичні підходи доцільно використовувати у процесі викладання економічних дисциплін, написанні підручників та при складанні наукових планів чи програм.

Апробація дисертаційної роботи. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на Всеукраїнській студентсько-аспірантській науковій конференції “Економіка України: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (Львів, 1997), Всеукраїнській економетричній конференції “Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика” (Львів, 1998), Міжнародній студентсько-аспірантській конференції “Економічна система України: європейський вибір” (Львів, 2000), щорічних Звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка (1997, 1998, 1999, 2000) та на науковому семінарі кафедри економічної теорії.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових статей. У тому числі: 4 - у фахових наукових виданнях та 3 - у матеріалах конференцій.

Структура і обсяги роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 198 сторінках машинописного тексту. Робота містить 3 рисунки, 4 додатки. Список використаних літературних джерел налічує 197 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - “Методологічні основи дослідження макроекономічної рівноваги в сучасних економічних системах” - розглянуто методологічні основи дослідження економічних систем та макроекономічної рівноваги в них, з'ясовано концепційні засади економічного дослідження.

У першому параграфі проаналізовано концепційні засади формування макроекономічної рівноваги в економічній системі. Економічні системи формуються під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, і відрізняються між собою не тільки цілями, а й методами та інструментами, за допомогою яких їх досягають. Принципи класифікації економічних систем відрізняються тим, що було метою того чи іншого дослідження. Оскільки аналіз економічної системи України у цьому дослідженні стосувався проблем досягнення макроекономічної рівноваги, то об'єктивною була необхідність класифікації економічних систем з огляду на те, як в них встановлюється рівновага в цілому та макроекономічна рівновага.

Рівновагу економічної системи в цілому можна розглядати, як оптимальне поєднання держави та ринку і тому рівноважну економічну систему є підстави вважати ефективнішою. Крім того, необхідною умовою досягнення максимальної ефективності національної економіки є досягнення певної рівноваги інтересів, узгодження цілей економічної системи з іншими компонентами суспільного ладу.

Складність економічних систем робить надзвичайно актуальною проблему рівноваги, збалансованості національного ринку. Часткову економічну рівновагу розглядають через збалансованість окремих елементів цілої системи, а загальну економічну рівновагу національної економіки - через ефективність використання обмежених ресурсів - праці, землі та капіталу. Сучасна теорія економічної рівноваги стала результатом синтезу моделей часткової економічної рівноваги та теорій загальної рівноваги. Суперечності (порушення рівноваги), які не можуть бути розв'язаними в межах цієї економічної системи призводять до структурної кризи економічної системи - механізму трансформації. Якщо поняття рівноваги економіки в цілому досить широке, то макроекономічна рівновага знаходить своє вираження через основні макроекономічні змінні. Ці основні фактори, політичні змінні, такі як монетарна і фіскальна політика разом з ринками праці та капіталу, впливають на сукупний попит та пропозицію, що взаємодіють між собою, оскільки рівень попиту обмежується наявними ресурсами. Результатами цієї взаємодії є: обсяг виробництва, зайнятість, ціни та чистий експорт. Оскільки поняття макроекономічної рівноваги тісно пов'язане з макроекономічним оптимумом, то є підстави говорити про те, що зрівноважена еконономічна система є ефективною, якщо у ній досягається макроекономічний оптимум.

Природа макроекономічної рівноваги у ринкових та директивно-планових системах відрізняється між собою. Центром формування рівноваги у ринковій економіці є потреби людини, тому основою механізму ринкової рівноваги є рівновага між платоспроможним попитом населення і пропозицією. Існує багато моделей, які описують макроекономічну рівновагу економічних систем. Це кейнсіанська, класична моделі, модель IS--LM, модель Манделла-Флемінга, модель для відкритої національної економіки Т.Дернбурга і Д.Мак-Дугала та ін. Усі моделі можна вважати одночасно правильними і певною мірою хибними. Кожна модель хибна в тому сенсі, що вона збіднена, простіша, ніж реальне життя і є результатом абстрагування від чогось одного заради іншого. Кожна модель правильна, якщо завдяки їй вдається відобразити реальну взаємодію явищ. Механізмом, який реалізує становлення макроекономічної рівноваги у ринкових економічних системах є ринок. Об'єктивні закони ринку спонукають людей до певних дій і диктують логіку їхньої поведінки через їхні економічні інтереси.

Коли механізм ринку не виконує поставлені перед ним функції встановлення і дотримання макроекономічної равноваги, наприклад, ринкові ціни не зовсім точно відбивають деякі соціальні витрати виробництва, порушується екологічна рівновага тощо, то стає необхідним втручання уряду за допомогою макроекономічних інструментів у вигляді фіскальної, монетарної політики, політики цін та доходів і зовнішньоекономічної політики.

У роботі розглянуто та проаналізовано механізм становлення макроекономічної рівноваги в директивно-планових економічних системах, виявлено причини її порушення та причини розпаду цих економічних систем. Особливості директивно-планових систем зумовили особливості формування макроекономічної рівноваги в них. Ключовою ознакою традиційной системи є централізоване планування - її координаційний механізм при прийнятті рішень, через який реалізовувалася макроекономічна рівновага командно-адміністративних систем. Одним з головних недоліків цієї економіки, є недосконалість системи планування як механізму, що є рушійною силою такого типу економічних систем. Вона виявлялася, по-перше, в недосконалості планових показників, по-друге, недієздатності самого механізму планування і його реалізації. План не міг замінити ринок у процесі вирішення проблем, які виникали під час розвитку системи. Виникала необхідність ускладнювати і без того громіздку систему планування. Якщо спочатку існування планової економічної системи для планування виробництва та розподілу достатньо було розв'язати просту систему рівнянь, то сучасна математична модель вимагала сотні, а то й десятки тисяч рівнянь, розв'язання яких є тривалим процесом і громіздким не тільки у часовому вимірі. Отже, межа можливостей системи планування була досягнута і вичерпала себе як така, а ускладнення планування стало чи не причиною порушення макроекономічної рівноваги і відмови від планової економіки. Досягнення макроекономічної рівноваги у директивно-плановій економічній системі мало свої особливості. Ціни, які є невіддільною частиною ринкового механізму, не були складовою частиною планування, встановлювалися бюрократично і не виконували функцію раціонального розподілу. Варто зазначити три основні риси, що притаманні директивно-плановій економічній системі і які впливають на формування макроекономічної рівноваги в ній: 1) рішення, щодо визначення цін приймали директивно для забезпечення прибутковості галузі. Тобто, і ціни, і рівень зарплат були регульованими; 2) політика стабільних цін, які залишалися незмінними роками; 3) ціни обчислювали згідно з середніми плановими затратами, до яких додавався прибуток на рівні визначеному для галузі. Тому, ціни на споживчі товари були відірвані від виробництва і не відображали вартості товарів. В умовах керованого ринку ресурси спрямовували у пріоритетні галузі, незалежно від їхньої ефективності. Це призвело до нераціонального використання продуктивних факторів та низької якості товарів широкого вжитку, неконкурентоспроможності товарів. Таке планування виробництва зумовило необхідність планувати і розподіл прибутку. Тільки за таких умов план давав змогу реалізувати весь створюваний продукт, або неякісну продукцію підприємств. Таким чином, для досягнення рівноваги при такій системі основною вимогою було виробництво на рівні нижче потреб. Досягнення макроекономічної рівноваги в командній системі відбувалося шляхом штучного збалансування показників. Створення та підтримання штучного рівня рівноваги на підставі не завжди правильних планових показників, який був відірваний від реальності або ж незорієнтований на забезпечення потреб простих споживачів і спричинило деформацію економічної системи, яка була змушена шукати способів підвищення своєї ефективності, часто за допомогою зовсім неекономічних методів. Це призвело до того, що єдиним шляхом покращання ситуації стали не реформи і зміни в діючій економічній системі, а трансформування її.

Другий розділ - “Особливості досягнення макроекономічної рівноваги в умовах перехідної економіки України” - присвячений аналізу об'єктивних передумов формування економічної системи України, особливостей її становлення та виявленню умов досягнення макроекономічної рівноваги економічної системи України.

Україна отримала у спадок після розпаду СРСР директивно-планову економічну систему, яка була здеформована, і якщо теоретично могла забезпечити економічну рівновагу і, навіть, зростання економіки, - на практиці виявилася абсолютно недієздатною і розбалансованою. Це зумовило необхідність трансформації економічної системи України. Метою перебудови економічної системи України є така економічна система, яка б забезпечувала стабільність економіки, макроекономічну рівновагу та економічне зростання.

Емпіричні дослідження з приводу трансформаційних процесів в економічних системах при переході їх до ринкових, дають змогу зробити такі висновки: (а) вплив стартових умов, які впливають на конкретну країну, позначається на результатах реформ, але це не визначальний фактор, і більш доцільним з цього приводу, є розглядати компроміс між “ліпшою політикою та менш сприятливими стартовими умовами”; (б) реформи успішніші там, де сильніша ринкова інституційна база, яка б забезпечувала жорсткіші норми закону, справедливість податкового пресу, менший рівень корумпованості; (в) стабілізація економіки - пріорітетна, необхідна, але недостатня умова переходу від одної економічної системи до іншої; (г) з приводу роздвоєної думки щодо темпів реформ: емпіричні дослідження, загалом, приходять до висновку, що швидкі та ранні реформи призводять до раннього та бурхливого одужання; а теоретичні роботи з перехідної економіки часто показують, протилежне, що повільні темпи могли б призвести до не такого стрімкого падіння виробництва. Слід брати до уваги не тільки швидкість втілення тих чи інших реформ, але й інтенсивність, стартові умови, конфлікти, ефекти стабілізації та інше.

Відносно швидкості перетворень у часі та інтенсивності у термінах “шокова терапія”, “біг-бенг” і напротивагу їм альтернатива - “градуалізм”, який ще називають “крок за кроком” або консервативний підхід, ми прийшли до таких висновків. Охопити усі ділянки суспільного життя одночасно не можна, незалежно від “машини”, яка керуватиме цим процесом. Економічна система є однією з підсистем суспільства, а її трансформація, так чи інакше, пов'язана з цими підсистемами: багато факторів впливають на неї, а зміни, що відбуваються в ній, опосередковано чи безпосередньо, стосуються інших підсистем. Якщо йдеться про одночасне та швидке проведення усіх заходів по перетворенню економічної системи, то це процес, який не піддається контролю і може мати непередбачувані наслідки. Проте у певних випадках проведення одних реформ повинно супроводжуватися іншими і тому доцільно говорити про їхню одночасність. Радикальні перетворення отримали назву “шокової терапії” через “болісні” (для суспільства) наслідки їх проведення. Можна вважати, що будь-які кардинальні зміни у суспільстві можуть супроводжуватися певним “шоком”, тому говорити про “шокову терапію” як таку, що має більше негативних наслідків, ніж позитивних - несправедливо.

Якщо є перетворення, які відбуваються при одночасній підтримці інших, то є і такі, які повинні передувати у часі і бути базою для наступних. Крім того, для багатьох реформ місце у низці перетворень повинно визначатися на підставі певних прогнозів з врахуванням специфіки ситуації, яка склалася у країні, та бажаних результатів. Недоцільно протиставляти підхід “шокова терапія”, і як альтернатива йому градуалізм, оскільки трансформація економічної системи повинна відбуватися, як за допомогою радикальних заходів, так і градуальних перетворень. У дебатах навколо того, яким повинно бути оптимальне поєднання різних реформ (ціни, фіскальні прийняття, режим обмінного курсу, торгівля фінанси, сільське господарство, приватизація, праця, соціальна політика тощо) та як швидко проводжити іх, чітка відмінність виявляється за-звичай між досягнутими показниками при відновленні макроекномічної рівноваги (стабілізації) і тими, що заплановані для зміни розмірів приватного та державного секторів, а також у структурі різних секторів економіки і тим, як вони працюють. Можна погодитися з думками фахівців, що впровадження більшості інших змін буде ускладнено, якщо можливо взагалі, або ж недовготривалі при макроекономічному безпорядку. Ось чому необхідно спочатку сконцентрувати усі зусилля на економічній стабілізації.

У більшості випадків досягнення макроекономічної рівноваги в процесі трансформації економічної системи ідентифікують з процесом стабілізації в економіці. Якщо процес трансформації економічної системи є досить невизначеним (і виникає безліч запитаннь таких як: що треба зробити для трансформації економічної системи, чи існують межі цих перетворень, як ці зміни повинні відбуватися у часі, які пріоритети та динаміка перетворень тощо) - то макроекономічна рівновага є поняттям цілком визначеним і існує певний набір макроекономічних інструментів, за допомогою яких ця рівновага досягається. Уряди керують своєю економікою за допомогою численного інструментарію. Це і фіскальна політика, монетарна політика, зовнішньоекономічна політика та політика доходів. Відповідно кожна з цих політик має численний інструментарій, за допомогою якого уряд реалізує свої цілі, впливаючи на сукупний попит і пропозицію і тим самим на встановлення макроекономічної рівноваги. На сукупний попит впливає безліч факторів: політичні змінні та зовнішні фактори, проте ми можемо моделювати (впливати) здебільшого тільки на політичні змінні, регулюючи кількість грошової маси (фіскальна політика) та урядові видатки, податки і трансферти (фіскальна політика). Зовнішні чинники можуть порушувати стан макроекономічної рівноваги, проте держава та уряд не можуть впливати на них, тому стан порушеної макроекономічної рівноваги доводиться у таких випадках відновлювати через вплив на внутрішні фактори. Сукупна пропозиція залежить від витрат виробництва та від потенційного обсягу виробництва. Це змінні, які також можуть змінювати своє значення: рівень цін, рівень зарплат, валютний курс і такі фактори виробництва, як земля, капітал і праця, рівень ефективності й техніки, що впливають на потенційний обсяг виробництва.

Можна записати наступні тотожності:

Qx = Y1 (p, w, m, e; g) + Y1 (K, Y,Т) = 0

Nx = Y2 (p, w, m, e; g) + Y2 (K, Y,Т) = 0

Lx = Y3 (p, w, m, e; g) + Y3 (K, Y,Т) = 0(1.1)

Fx = Y4 (p, w, m, e; g) + Y4 (K, Y,Т) = 0

Rx = Y5 (p, w, m, e; g) + Y5 (K, Y,Т) = 0

Це багатофакторні функції від багатьох змінних, де ціни у грошовому вимірі (р); зарплати, у грошовому вимірі (w); пропозиція грошей (m); обмінний курс (e); консолідований бюджет (g), у грошовому вимірі.

Рівень цін (р) - це широка категорія цін на імпорт, експорт, внутрішні ціни на товар, оптові і роздрібні ціни, ціни на споживчі товари і т.д. Рівень зарплат (w) - може бути диференційованим залежно від різних категорій робочої сили. Пропозиція грошей (m) - може змінюватися від готівки до банківських резервів: депозити, заощадження та інші ліквідні фінансові інструменти. Обмінний курс (е) - курс національної валюти стосовно інших іноземних валют на світовому ринку. Бюджет держави (g) - відображає як податкові та інші надходження до бюджету (t), так і витрати уряду (s), різні виплати та трансфертні платежі (d):

g = t - s - d. (1.2)

Може набувати від'ємного значення (g<0) у випадку, коли бюджет незбалансований і простежується його дефіцит, і навпаки - позитивного (g>0) значення у випадку, коли надлишок.

Капітал і земля (К), рівень повної зайнятості (У), техніка й ефективність (Т).

А величини Qx, Nx, Lx, Fx, Rx - характеризують величину надлишкового попиту у відповідних секторах: ринку товарів, ринку робочої сили, ринку грошей, секторі іноземної валюти та у державному секторі і у стані рівноваги економічної системи дорівнюють нулю. Знак плюс у тотожностях (1.1) підкреслює різнорідність факторів, які впливають на надлишковий попит. За законом Вальраса взаємозв'язок між ними описується таким рівнянням:

Qx + Nx + Lx + Fx + Rx @ 0. (1.3)

Сума надлишкових попитів на ринках товарів, праці, грошей, іноземної валюти та у державному секторі у стані рівноваги дорівнює нулю.

У системі рівняннь (1.1) можна припустити, що рівень повної зайнятості, технології та ефективність, капітал і земля - сталі величини:

K = const; Y = const; T = const. (1.4)

Вплив цих факторів на становлення макроекономічної рівноваги є не настільки суттєвим, щоб розглядати їх у системі рівнянь, крім того, не завжди доцільно або й неможливо впливати на них, з метою регулювання стану макроекономічної рівноваги. Система (1.1) не враховує вплив зовнішніх змінних, таких як обсяг виробництва в інших країнах, номінальна вартість активів, падіння цін на нафту на формування попиту, і на встановлення макроекономічної рівноваги. Оскільки держава не може впливати на становлення макроекономічної рівноваги через ці фактори і не має способу встановлювати або прогнозувати значення, які вони можуть набувати при тих чи інших політичних та економічних змінах.

В основу побудови системи рівнянь (1.1) покладена модель макроекономічної рівноваги Р.А.Манделла Exchange Rate Policies in Developing and Post-Socialist Countries / Ed. by E.-M.Claassen. - San Francisco: ICS, 1991. - P.23.. На його думку, вектори р, w, m, e містять певну кількість елементів необхідних для проведення стабілізаційної політики.

У дисертації система рівняннь (1.1) проаналізована в умовах директивно-планової, перехідної та ринкової економіки.

Важливою рисою директивно-планової економічної системи був план (надалі b - показник плану), який відігравав центральну роль у визначенні кінцевого продукту та зайнятості (повна зайнятість) і формував умови рівноваги. Саме він визначає величину надлишкових попитів на “ринку” товарів, робочої сили, грошей, іноземної валюти та у державному секторі. Усі решта показники дорівнюють одиниці: p = 1, ціни залишалися незмінними і не були інструментом регулювання макроекономічної рівноваги, а політика фіксованих цін була основою для побудови планів; w = 1, зарплати, як і ціни були стабільними і не регулювали рівновагу; m = 1, сума грошей в обігу визначалася сумою цін товарів і не впливала на макроекономічну рівновагу; е = 1, ціни на всі іноземні валюти були фіксованими. Те саме стосується бюджету, який закладався у плані; величини податків, які встановлювалися на визначеному рівні й не змінювалися, а лише були диференційованими за категоріями; і транфертних платежів і державних видатків, які наперед визначалися планом. Тому g = 1. Показники p, w, m, e, g - можна описати як певні функції від плану, а Qx, Nx, Lx, Fx, Rx - як суперпозиції (композиції) цих функцій. За умови (1.4), що рівень повної зайнятості, технології та ефективність, капітал і земля - сталі величини модель макроекономічної рівноваги для директивно-планової економічної системи буде мати вигляд:

Qx = Y1 (b) = 0

Nx = Y2 (b) = 0

Lx = Y3 (b) = 0 (1.5)

Fx = Y4 (b) = 0

Rx = Y5 (b)= 0

Показник b описується як складна багатогалузева модель планування випуску та споживання в національній економіці. Функції Qx, Nx, Lx, Fx, Rx є прямими залежностями від змінної b. Відповідно говорити про ринки товарів, робочої сили, грошей та іноземної валюти, як про такі, у цьому випадку некоректно.

При переході до ринкової економічної системи простежується спрощення системи до вигляду (1.1), але через її ускладнення. Це пояснюється тим, що механізм ринку не відразу почав функціонувати у повну силу та не всі показники почали визначатися через ринковий механізм. Деякі з них залишилися підвладними державному регулюванню, тому система рівняннь (1.5) ускладнюється, бо стан справ у кожному секторі визначається вже не як одна функція, як це зображено у системі (1.1), а як сума залежностей від плану і ринкових регуляторів:

Qx = Y1 (p, w, m, e; g) + Y1 (b) + Y1 (K, Y, Т) = 0

Nx = Y2 (p, w, m, e; g) + Y2 (b) + Y2 (K, Y, Т) = 0

Lx = Y3 (p, w, m, e; g) + Y3 (b) + Y3 (K, Y, Т) = 0(1.6)

Fx = Y4 (p, w, m, e; g) + Y4 (b) + Y4 (K, Y, Т) = 0

Rx = Y5 (p, w, m, e; g) + Y5 (b) + Y5 (K, Y, Т) = 0,

Модель ринкової економічної системи є простішою, а через це й ефективнішою. Механізм становлення макроекономічної рівноваги у перехідій економічній системі поєднує у собі елементи директивно-планової та ринкової систем. Тому багато проблем, пов'язаних з трансформацією економічної системи, виникають саме внаслідок такого тимчасового ускладнення механізму становлення макроекономічної рівноваги.

Маючи систему (1.1) можна описати “ненормалізовану систему”, у якій порушена рівновага, а змінні р, w, m, e, g можна використовувати для моделювання політики стабілізації та становлення макроекономічної рівноваги в економічній системі.

Проблема вибору макроекономічної політики полягає у тому, що жоден з макроекономічних чинників не може залишатися фіксованим без впливу на нього іншими. Тому вибір повинен бути здійснений відповідно до цілей, які поставлено і залежить від проблем в економіці.

У дисертації продемонстровано як уряд, маніпулюючи рівнем цін, зарплат, обмінним курсом, кількістю грошей в обігу, податками, трансфертами та іншими виплатами з бюджету може впливати на становлення макроекономічної рівноваги в економічній системі, збалансовувати економіку країни.

Аналіз використання макроекономічних важелів впливу на процес становлення макроекономічної рівноваги в економічній системі дозволив зробити висновок про те, що на практиці переконливішою є політика, коли одночасно поєднується два або декілька ринків. Проте навіть компонування одночасно двох чи більше традиційних інструментів макроекономічної політики не завжди є результативним з точки зору досягнення цілей поставлених перед економічною системою. Наприклад, економічна дилема між зростанням зарплат і цін та високим рівнем безробіття за надлишкового сукупного попиту та інші дилеми - поставили завдання шукати додаткові інструменти економічної політики, які б у поєднанні з традиційними монетарними та фіскальними знаряддями дозволили досягнути повної зайнятості, цінової стабільності і рівноваги бюджету. Саме з такими пошуками пов'язане поняття “нова економіка”, де безінфляційне зростання супроводжувалося б підвищенням зайнятості. Теорія економічної політики наголошує на тому, що інструментів повинно бути не менше, ніж поставлених перед економічною системою цілей. Проте існує небезпека того, що всі ці інструменти, спрямовані на здійснення тієї самої мети, можуть бути менш ефективними, ніж один інструмент.

Аналіз практики макроекономічного регулювання дозволив зробити висновок про те, що забезпечення стабільності економічної системи не може бути результатом якогось закону чи конституційних правил - для цього треба набагато більше зусиль, і враховувати особливості економічної системи та зовнішніх факторів. Основна відповідальність за виведення економіки з кризового стану покладена на уряд, але кінцевий результат залежить не тільки від внутрішньої стабілізації та політики реформ, але й від сприятливих зовнішніх умов: починаючи від зовнішнього фінансування (здатності вирішити проблему зовнішнього боргу), до правильного функціонування світової торгової системи.

ВИСНОВКИ

У дисертації, на основі аналізу зміни складових економічної рівноваги у процесі трансформації економічних систем, наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми - становлення макроекономічної рівноваги в перехідних економічних системах, що дало змогу виявити основні умови досягнення макроекономічної рівноваги в економічній системі України.

Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки:

1. У результаті еволюції економічні системи постійно розвиваються і модифікуються. Розвиток економічних систем, з погляду, загальної економічної рівноваги відбувається внаслідок прояву двох протилежних тенденцій: з одного боку, будь-яка економічна система прагне досягнути точки макроекономічної рівноваги та стабільності, з іншого - метою будь-якої економічної системи є курс на економічне зростання - впровадження нових і вдосконалення старих технологій, підвищення рівня життя тощо, що порушує цю рівновагу.

2. Економічні системи можна класифікувати у залежності від того, як в них встановлюється макроекономічна рівновага. Тому, економічні системи можна поділити на такі групи: (1) ринкові, де врівноваження попиту та пропозиції, а також досягнення оптимального стану функціонування економіки відбувається виключно за допомогою ринкових механізмів; (2) директивно-планові, де баланс між попитом та пропозицією встановлюється державним регулюванням, і саме держава є гарантом ефективності функціонування економіки; (3) змішані і (4) перехідні економічні системи, які поєднують ці два способи регулювання економікою. Утворення змішаних та перехідних економічних систем відбувається внаслідок вдосконалення, розвитку та трансформації існуючих економічних систем.

3. Макроекономічною рівновагою є точка, в якій сукупний попит і сукупна пропозиція зрівноважуються (через загальний рівень цін, кількість товарів чи послуг, кількість робочої сили). Порушення макроекономічної рівноваги позначається на основних макроекономічних показниках сфери виробництва, зайнятості, зовнішньоекономічної діяльності та сфери цін. Рівновага економічної системи - це такий стан, при якому відбувається оптимальне, з погляду ефективності (не тільки економічної, а й екологічної, соціальної тощо), поєднання та взаємне збалансування структур, які “протистоять” одна одній (держава-ринок, виробництво-споживання, споживання-заощадження тощо). Стабільність економічної системи - це стан економіки, за якого вона здатна відновлювати стан своєї рівноваги. Рівноважну економічну систему є підстави вважати ефективнішою. Необхідною умовою досягнення максимальної ефективності національної економіки є досягнення певної рівноваги інтересів, узгодження цілей економічної системи з іншими компонентами суспільного ладу.

4. Причини порушення макроекономічної рівноваги та рівноваги економічної системи можна поділити на внутрішні і зовнішні. Внутрішні - зумовлені особливостями структури та механізмом функціонування самої економічної системи, а зовнішні - впливом інших економічних систем на цю економічну систему. Порушення рівноваги в українській економіці спричинене як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. До внутрішніх слід віднести особливості функціонування директивно-планової економічної системи, яка склалася в Україні. Економіка України сформувалася не як цілісна завершена система, а як частина загальносоюзного економічного комплексу, після розпаду якого макроекономічна нестабільність досягнула кризового рівня. Це відобразилось в основних макроекономічних показниках. Підвищення світових цін на нафтопродукти поглибило рівень розбалансованості. Тому перед Україною постало першочергове завдання - встановити макроекономічну рівновагу, яка є необхідною умовою успішного трансформування економічної системи.

5. Трансформація економічної системи вимагає певного часу, виваженості у прийнятті рішень та послідовності у їхньому впровадженні. Незалежно від програми перетвореннь пріоритетне місце у ній повинна займати стабілізація - заходи по досягненню макроекономічної рівноваги економічної системи. Швидкість з якою стабілізація та інші реформи принесуть результати залежить від таких чинників: (1) “стартової точки” кожної конкретної держави: специфіки ситуації, яка склалася в країні, успадкованих економічних умов та інституційних характеристик; (2) природних ресурсів та політичної історії; (3) рівня досягнутої макроекономічної рівноваги та сили реформаторської політики.

6. Макроекономічна рівновага досягається за допомогою певного набору макроекономічних інструментів. До них можна віднести традиційні заходи уряду, такі як монетарну і фіскальну політики, політику доходів і цін, зовнішньоекономічну політику. Їх застосування у відновленні “життєдіяльності” економічної системи повинно бути комплексним з урахуванням особливостей економічної системи та впливу зовнішніх чинників. Відсутність достатньої кількості результативних змінних - інструментів економічної політики, примушує економістів і політиків шукати нові інструменти, за допомогою яких буде досягнуто не лише повної зайнятості, а й стабільності цін. Теорія економічної політики наголошує на тому, що інструментів повинно бути не менше, ніж поставлених перед економічною системою цілей. Проте є небезпека того, що всі ці інструменти, спрямовані на виконання тієї самої мети, можуть бути менш ефективними як один інструмент. Це безпосередньо стосується України, де трансформація поставила перед системою багато завдань, які необхідно виконати.

7. У процесі трансформації економічної системи змінюється і структура механізму становлення макроекономічної рівноваги. Модель, за допомогою якої описується ринкова економічна система є простішою, що свідчить про те, що така економічна система є ефективнішою у порівнянні з перехідною. Механізм становлення макроекономічної рівноваги перехідної економічної системи поєднує у собі елементи ринкової та директивно-планової економічних систем, тому багато проблем, пов'язаних з трансформацією економічної системи виникають саме внаслідок тимчасового ускладнення механізму становлення макроекономічної рівноваги.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Ковтун Л. Рівновага економічної системи // Формування ринкової економіки в Україні: Науковий збірник ЛДУ ім. Івана Франка.- 1997. - Вип.2. - С.118-119.

Ковтун Л. Прикладні аспекти сучасних моделей макроекономічної рівноваги // Формування ринкової економіки в Україні: Науковий збірник ЛНУ ім. Івана Франка.- 1999. - Вип.4. - С.41-47.

Ковтун Л. Емпіричні дослідження трансформаційних процесів в економічних системах // Вісник Львів ун-ту. Сер. екон. - 2000. - Вип.29. - С.18-26.

Ковтун Л. Модель макроекономічної рівноваги для перехідних економічних систем Центральної та Східної Європи // Вісник Львів. ун-ту. Сер. міжн. відн. - 2000. - Вип.2. - С.482-487.

Ковтун Л. Проблеми становлення економічної системи України // Економічна система України: європейський вибір: Матеріали міжнародної студентсько-аспірантської конференції. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. - С.56-57.

Ковтун Л. Трансформація економічної системи України: проблеми фінансової стабілізації // Економіка України: сучасні проблеми та перспективи розвитку. Збірник наукових статей учасників Всеукраїнської студентсько-аспірантської наукової конференції. - Львів: ЛДУ ім. Івана Франка, 1997. - С.80-81.

Ковтун Л. Проблеми формування економічної системи України // Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика. Збірник матеріалів першої Всеукраїнської економетричної конференції.- Львів: ЛДУ ім.Івана Франка, 1998. - Ч.1.- С.37-44.

АНОТАЦІЯ

Ковтун Л.Р. Становлення макроекономічної рівноваги в економічній системі України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2001.

Дисертація присвячена проблемам становлення макроекономічної рівноваги в економічній системі України в період трансформації. У дослідженні проведено аналіз макроекономічної політики уряду в умовах розбалансованої економіки, спрямованої на становлення та підтримання макроекономічної рівноваги в економічній системі. Значна увага в роботі особливостям механізму становлення макроекономічної рівноваги в альтернативних економічних системах. У роботі запропоновано модель макроекономічної рівноваги для перехідних економічних систем. Основні результати дослідження знайшли своє відображення у практичних рекомендаціях та пропозиціях стосовно вдосконалення макроекономічного регулювання економіки.

Ключові слова: макроекономічна рівновага, економічна система, макроекономічна політка уряду.

АННОТАЦИЯ

Ковтун Л.Р. Становление макроэкономического равновесия в экономической системе Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2001.

Диссертация посвящена проблемам становления макроэкономического равновесия в экономической системе Украины. Особое внимание в работе уделено анализу типов экономических систем и особенностям механизма становления, а также причинам нарушения макроэкономического равновесия в альтернативных экономических системах.

В исследовании обнаружено основные макроэкономические факторы, которые влияют на процесс становления макроэкономического равновесия. При этом особое внимание акцентировано на особенностях становления макроэкономического равновесия в переходных экономических системах, в частности в экономической системе Украины. Проведен также анализ макроэкономической политики правительства в условиях розбалансированной экономики, направленной на становление и поддержание макроэкономического равновесия в экономической системе. На основе модели макроэкономического равновесия для переходной экономической системы проанализировано механизм становления макроэкономического равновесия в Украине и предложены мероприятия для поддержания равновесного состояния в экономике.

В первом разделе диссертационной работы “Методологические основы исследования макроэкономического равновесия современных экономических систем” рассмотрено методологические основы исследования экономических систем и макроэкономического равновесия в них, определяются концептуальные основания экономического исследования.

В частности исследовано структуру и механизм функционирования экономической системы; рассмотрено основные модели макроэкономического равновесия, а также теоретические подходы к равновесию экономической системы в целом; проанализировано и систематизировано принципы классификации экономических систем; предложено классификацию экономических систем в зависимости от того, как в них происходит становление равновесия в целом, а также макроэкономического равновесия; произведен сравнительный анализ рыночних и директивно-плановых экономических систем с точки зрения становления в них макроэкономического равновесия, а следовательно их эффективности; согласовано проблемы формирования макроэкономического равновесия в директивно-плановых экономических системах и сформулировано причины их распада; обобщен опыт макроэкономического урегулирования в рыночных экономических системах, на основании чего обосновано государственное вмешательство в действие рыночного механизма с точки зрения макроэкономического равновесия.

Во втором разделе диссертации “Проблемы становления макроэкономического равновесия в условиях переходной экономической системы Украины” обосновано необходимость становления макроэкономического равновесия в условиях переходной экономики; обнаружено важность влияния предпосылок на формирование мической системы и становления в ней макроэкономического равновесия; изучено особенности становления экономической системы и экономической системы Украины в частности; обобщен опыт других стран в перестройке своих экономических систем и становлении макроэкономического равновесия в них; предложена модель макроэкономического равновесия для переходной экономической системы, а также рассмотрено регулирование экономики с помощью макроэкономических рычагов; разработаны практические рекомендации относительно формирования экономической системы Украины и становления в ней макроэкономического равновесия.

Ключевые слова: макроэкономическое равновесие, экономическая система, макроэкономическая политика государства.

ANNOTATION

Kovtun L.R. Establishing of Macroeconomic Equilibrium in Economic System of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for Candidate of Economic Sciences degree by speciality 08.01.01. - Theory of Economics. - Ivan Franko National University of L'viv, L'viv, 2001.

The dissertation is devoted to the problem of balancing of macroeconomic factors in Ukraine's economic system in transition period. The dissertation analyses the basic ways of practice of macroeconomic regulation in conditions of disbalanced economic system and acieveing macroeconomic equilibrium. In research the essence and mechanism of establishing of macroeconomic equilibrium in different types of economic systems is found out. Model of macroeconomic equilibrium for transititional economic system is proposed. The basic results of research have found the display in the practical recommendation concerning improvement of the macroeconomic regulation of economic.

Key words: macroeconomic equilibrium, economic system, macroeconomic policy of goverment.

Размещено на Allbest.ru

...